У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Тез. доп. - Чернівці, 2004.- С. 336

8. Мар’єнко К.М., Мар’єнко Л.Б. Психологічна діагностика аутопластичної картини захворювання у хворих на епілепсію молодого віку // Вісник епілептології. - 2004. - № 1(7-8). - С. 88. (Дисертантом особисто проведене обстеження і анкетування хворих, обробка отриманих даних, формулювання висновків)

9. Мар’єнко К.М., Пшик С.С. Опитувальники якості життя в медицині: клінічне та соціальне значення // Вісник епілептологіі. - 2005. - № 1(11-12). - С. 86-87 ( Дисертантом особисто проведений літературний огляд, обробка матеріалу, формулювання висновків)

10. Мар’єнко К.М., Мар’єнко Л.Б. Особистісний аспект перебігу епілепсії // V Міжнар.конф. Укр. протиепілепт.Ліги: Тез.доп. - Київ, 2001. - С. 39-40 (Дисертантом особисто проведене клінічне обстеження хворих, анкетування, обробка отриманих результатів)

11. Мар’єнко К.М., Мар’єнко Л.Б. Оцінка якості життя хворих на епілепсію в працездатному віці // VII Міжнар. конф. Укр. протиепілепт. Ліги: Мат. конф. - Київ, 2003. - С. 61 (Дисертантом особисто проведене клінічне обстеження хворих, анкетування, обробка матеріалу, формулювання висновків)

12. Мар’єнко К.М. Віковий аспект оцінки якості життя хворих на епілепсію // 65-а наукова конференція з міжнар. участю студентів та молодих вчених: Тез. доп. - Львів, 2004. - С. 337-338.

13. Мар’єнко К.М.. Пшик С.С. Якість життя хворих на епілепсію на початкових стадіях захворювання // Пробл. клін. неврології: історія, сучасність, перспективи: Мат. міжнар.науково-практ. конф. - Львів, 2005. - С. 152-154 (Дисертантом особисто проведено підбір і обстеження хворих, їх анкетування, обробка результатів дослідження).

АНОТАЦІЯ

Мар’єнко К.М. Якість життя хворих на епілепсію (клініко-психологічні особливості). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю

14.01.15 – нервові хвороби. - Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. - Київ, 2008.

В дисертації представлені результати комплексного клінічного, ЕЕГ, нейровізуалізаційного обстеження та анкетування 150 хворих на епілепсію (Е) за допомогою “Опитувальника якості життя при епілепсії-89”та “Методики для психологічної діагностики типів відношення до хвороби”.

Хворі, які знаходились на стаціонарному лікуванні, мали гірші показники якості життя (ЯЖ) порівняно з амбулаторними пацієнтами. Хворі на Е статистично достовірно мають сенситивний тип відношення до хвороби (ТВХ) порівняно з контрольною групою, тобто соромляться свого захворювання, намагаються його приховати, що свідчить про значну стигматизацію хворих на Е.

ЯЖ і ТВХ не залежали від статі хворих, етіології захворювання, віку пацієнта, в якому почалась хвороба.

Кращі показники ЯЖ і ТВХ з мінімальним рівнем дезадаптації відмічені у хворих середнього віку (30-44 роки), які мають вищий рівень освіченості, відсутність інвалідності, лікуються новими протиепілептичними препаратами (ПЕП), не одружені, мають рідкі генералізовані напади.

Низькі показники ЯЖ та формування дезадаптивних ТВХ виникають у хворих, що перебувають в шлюбі, віком до 30 і старші 45 років, які мають часті парціальні напади з вторинною генералізацією, тривалий перебіг хвороби, лікуються старими ПЕП, одержали середню освіту, мають інвалідність.

Ключові слова: епілепсія, якість життя

АННОТАЦИЯ

Марьенко Е.Н. Качество жизни больных эпилепсией (клинико-психологические особенности) . - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. – Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МЗ Украины. – Киев, 2008.

В диссертации представлены результаты комплексного клинического, электроэнцефалографического, нейровизуализационного обследования и анкетирования 150 больных эпилепсией (100 амбулаторных и 50 стационарных) при помощи переведенного на украинский язык и валидизированного “Опросника качества жизни больных эпилепсией-89”-“Quality of Life in Epilepsy Inventory-89”(Devinsky O.et al.,1995). 100 больных эпилепсией (Э) и 73 пациента с другими заболеваниями нервной системы были также обследованы с помощью “Методики для психологической диагностики типов отношения к болезни” Санкт-Петербургского научно-исследовательского психоневрологического института им. В.М.Бехтерева (1987).

В исследовании было 85 мужчин и 68 женщин в возрасте от 16 до 72 лет. Cимптоматические формы эпилепсии диагностированы у 83 больных, криптогенные – у 53 человек, идиопатические – у 14 пациентов. Большинство (64,7%) больных заболели после 16 лет. Длительность заболевания до 10 лет была у 79 больных, от 11 до 20 – у 42, от 21 до 30 лет – у 13 и свыше 31 года – у 16 человек. Изолированные простые и/или сложные парциальные припадки были у 22 больных, парциальные вторично генерализованные – у 57 человек и у 71 - генерализованные без четкого фокального начала. Редкие припадки наблюдались у 26 пациентов, частые – у 58 и очень частые – у 66 больных. 73 человека применяли в лечении так называемые “старые” (традиционные) антиэпилептические препараты (АЭП), а 77 больных – новые. Больных, состоящих в браке, было 77, холостых/незамужних – 73. І группа инвалидности была у 3 больных, ІІ-я – у 30, ІІІ-я – у 28, без инвалидности было 89 человек. У 50 больных было середнее образование, у 49 – середнее специальное и у 51 – высшее. Контрольная группа больных состояла из 73 человек с другими заболеваниями нервной системы (болезни ЦНС – 43 больных, ПНС – 24 человек).

В среднем общие представления больных о качестве своей жизни были посредственными. Пациенты в течение последнего месяца делали меньший объем работы, чем планировали, из-за эмоциональных и физических проблем, но в то же время переживали весь спектр чувств, присущих обычному человеку. Больше всего больных беспокоила непредсказуемость припадков и нарушения памяти. Интегральный показатель качества жизни (КЖ) был средним.

При сравнении показателей КЖ амбулаторных и стационарных больных, выявлено, что почти по всем шкалам у амбулаторных пациентов они были выше. Статистически достоверно эти группы больных в равной мере переживали страх перед возникновением припадка, а также одинаково оценивали свое физическое состояние и общее КЖ. Пол больных не влиял на показатели КЖ, так же как и на формирование типов отношения к болезни (ТОБОЛ). Не было также статистически достоверной разницы в оценке КЖ больными в зависимости от этиологии заболевания и возраста пациента, в котором началась болезнь.

Самые высокие показатели КЖ были у больных среднего возраста (30-45 лет); молодые пациенты и те, которым было более 45 лет, были схожи в своей оценке КЖ. У молодых больных чаще формировался анозогнозический ТОБОЛ, который характеризуется легкомысленным отношением к болезни, что наряду с невысокими показателями КЖ требует дополнительной работы с такими пациентами для выполнения ими всех рекомендаций врача. У старших больных отмечен ипохондрический и тревожный ТОБОЛ.

С возрастанием длительности заболевания, учащением припадков, нарастанием инвалидизации наблюдается ухудшение показателей КЖ и формирование все более дезадаптивных ТОБОЛ. Лучшее КЖ и трезвое отношение к болезни демонстрировали больные, применяющие в лечении новые АЭП. Больные с вторично генерализованными припадками имели худшие показатели по сравнению с теми, кто испытывал изолированные фокальные приступы, и генерализованные припадки без фокального начала. Больные, применяющие старые АЭП, длительно болеющие, с частыми приступами имели меньший образовательный уровень, а показатели качества их жизни также были ниже по сравнению с больными, имеющими высшее образование. Семейное положение также влияло на оценку больными качества своей жизни: лица, состоящие в браке, имели больше эмоциональных, профессиональных и социальных проблем, у них чаще формировались тревожный, ипохондрический и неврастенический типы отношения к болезни. Следовательно, дополнительная социальная роль мужа/жены накладывают на больных большую ответственность, с которой они не всегда справляются.

При сравнении ТОБОЛ в контрольной группе и у больных эпилепсией статистически достоверно у последних формировался сенситивный тип отношения к заболеванию, т.е. такие лица стыдятся своей болезни, стараются скрыть ее перед окружающими, что свидетельствует о значительной стигматизации больных Э.

Корреляционный анализ показал, что методики определения ТОБОЛ и КЖ имеют высокий уровень соответствия своих показателей. Так, больные с высокими оценками КЖ имеют ТОБОЛ с отсутствием или минимальной степенью дезадаптации (гармонический, эргопатический, анозогнозический) и, наоборот, чем хуже показатели КЖ, тем более дезадаптивные ТОБОЛ формируются у пациентов.

Ключевые слова: эпилепсия, качество жизни

SUMMARY

Maryenko K.M. Quality of Life in Patients with Epilepsy (clinical and psychological peculiarities). – Manuscript.

The dissertation for a degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.15 – nervous diseases. – National Medical Academy of Post Graduate Education, Ministry of Public Health, Ukraine. -Kyiv, 2008.

The complex clinical, electroencephalographic, neuroimaging investigation of 150 patients with epilepsy (E), completing questionnaires “Quality of Life in Epilepsy Inventory-89”(QOLIE-89) and “Methods for Psychological Diagnostics of Attitude Types towards Disease”(ATD) were performed.

In-patients with E in comparison with outpatients experienced significant impairment in their quality of life (QOL) in the majority of QOLIE-89 domains. Epileptic patients developed statistically reliable “sensitive” ATD, comparing with the control group of patients. Thus, people with E are ashamed of their disease and tend to conceal it, being profoundly stigmatized by E. QOL and ATD didn’t depend on gender, etiology of E and patients’ age at the disease onset.

Patients aged 30-44 years, unmarried, who have experienced rare, generalized seizures, treated with new AEDs, with higher educational level and absence of professional disability, demonstrated significantly higher QOLIE-89 scores. ATDs in these patients were of minimal or complete absence of desadaptation signs.

Lower scores of QOLIE-89 and development of desadaptative ATDs were characteristic for married, disabled patients under 30 and above 45 years of age, with low educational level, long duration of the disease, who experienced frequent partial secondary generalized seizures, treated with old AEDs.

Key words: epilepsy, quality of life

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ВКХ – внутрішня картина хвороби

ГН – генералізовані напади

Е – епілепсія

ЕГ – експериментальна група

ЕЕГ – електроенцефалографія

ЗЕГ – загальна експериментальна група

К – контрольна група

ОЯЖХЕ – опитувальник якості життя хворих на епілепсію

ПВГ – парціальні вторинно генералізовані напади

ПЕП – протиепілептичні препарати

ПП – прості парціальні напади

СП – складні парціальні напади

ТВХ – тип відношення до хвороби

ЯЖ – якість життя

QOLIE – Quality of Life in Epilepsy Inventory


Сторінки: 1 2