ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МАРУСЯК НАТАЛІЯ ЛЕОНІДІВНА
УДК 658.153
ОБОРОТНИЙ КАПІТАЛ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА:
ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ
Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Тернопіль – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, доцент
Зятковський Ігор Володимирович,
Тернопільський національний економічний
університет, завідувач кафедри фінансів
суб’єктів господарювання та страхування
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Білик Марія Дмитрівна,
ДВНЗ “Київський національний економічний
університет імені Вадима Гетьмана”,
професор кафедри фінансів підприємств
кандидат економічних наук, доцент
Черватюк Марія Василівна,
Західноукраїнський економіко-правничий
університет, завідувач кафедри фінансів
Захист відбудеться 03.04.2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. .082.03 Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, корпус 11, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного економічного університету за адресою: 46020, м. Тернопіль, майдан Перемоги, .
Автореферат розісланий 03.03. 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук, доцент М. П. Шаварина
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкових відносин суттєво змінює економічне середовище функціонування підприємницьких структур. Головною ознакою його є конкуренція товаровиробників, які набули повної самостійності та відповідальності за результати фінансово-господарської діяльності. Це зумовлює необхідність забезпечення потреб первинних ланок господарювання оборотним капіталом як складової їх успішного довгострокового розвитку та прогресу національної економічної системи.
Сторіччями еволюціонує в наукових колах теорія оборотного капіталу підприємств. Серед величезної кількості праць, що належать до різних наукових шкіл, нині все більше з’являється таких, в яких йдеться про втілення нової парадигми економічного змісту оборотного капіталу, і цей зміст виходить за межі традиційного розуміння класичною науковою думкою його участі в економічних процесах. Ця нова парадигма відзначається тяжінням до системного підходу, до аналізу оборотного капіталу підприємств як цілісного економічного поняття, його властивостей та принципів, з визначенням основних характеристик, які відіграють суттєву роль у формуванні та використанні оборотного капіталу.
Теоретичні засади формування та використання оборотного капіталу викладені у працях Ф. Кене, А. Маршала, Дж. Ст. Мілля, А. Сміта, С. Фішера, Й. Шумпетера. Вагомий внесок у сучасну економічну теорію і практику формування та ефективного використання оборотного капіталу зробили вітчизняні й зарубіжні економісти В. Бєлолипецький, М. Білик, І. Бланк, Ю. Брігхем, Дж. К. Ван Хорн, Ю. Воробйов, А. Золотарьов, І. Зятковський, В. Ковальов, В. Корнєєв, М. Коробов, Л. Костирко, М. Крейніна, Н. Лисиціан, Л. Пан, Ю. Петленко, А. Поддєрьогін, Р. Радіонов, Л. Ротштейн, Р. Славюк, Р. Сорока, Є. Стоянова, О. Терещенко, М. Черватюк, А. Шило, В. Шокун, Д. Шиян, С. Юрій та ін.
Незважаючи на наявність численних теоретичних розробок, проблеми дослідження теоретико-методичних засад формування та використання оборотного капіталу промислових підприємств, визначення пріоритетів джерел його формування, шляхи стабілізації руху оборотного капіталу, напрямки ефективного використання та мобілізації додаткових джерел поповнення залишаються фрагментарно дослідженими та потребують подальшого наукового обґрунтування.
Дослідження особливостей оборотного капіталу промислових підприємств дасть змогу розкрити механізми внутрішньої його активності у звичайній діяльності підприємств, визначити принципи кругообігу, пріоритети джерел формування та раціонального використання.
Розвиток теоретико-прикладних засад оборотного капіталу промислових підприємств неможливий без застосування категоріального апарату та аналітичного інструментарію економічної теорії, фінансів підприємств, фінансового менеджменту, а також дослідження нових тенденцій у формуванні й використанні оборотного капіталу та його впливу на ефективність функціонування підприємств.
Актуальність проблематики формування та використання оборотного капіталу вітчизняними промисловими підприємствами в сучасних умовах, недостатнє його дослідження і висвітлення в економічній літературі, теоретичне та практичне значення для розвитку всіх видів діяльності підприємств обумовили вибір теми дисертації, визначили мету, завдання та напрями дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи за темою: “Оптимізація теоретичних та практичних аспектів фінансового забезпечення економічного зростання в Україні” (номер державної реєстрації 0103U007682), що виконувалася колективом кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету та науково-дослідної роботи кафедри фінансів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, відповідно до комплексної планової державної теми наукових досліджень “Теорія і практика застосування фінансових інструментів у соціально-економічному розвитку України в умовах системної економічної трансформації” (номер державної реєстрації 0106U008360). В межах цих тем запропоновано комплекс заходів щодо удосконалення організації фінансів суб’єктів господарювання, зокрема, вдосконалення формування та використання оборотного капіталу вітчизняних промислових підприємств.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове узагальнення теоретичних засад оборотного капіталу та розроблення практичних рекомендацій щодо його формування, поповнення, розміщення та ефективного використання для забезпечення збалансованості фінансових й матеріальних потоків і досягнення високого рівня платоспроможності та прибутковості підприємств.
Відповідно до поставленої мети визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її досягнення:
– уточнити визначення поняття “оборотний капітал” і з’ясувати закономірність його кругообігу в сферах виробництва, обігу та інвестицій;
– розкрити характерні риси формування та поповнення оборотного капіталу;
– проаналізувати вплив розміщення оборотного капіталу на фінансовий стан промислових підприємств;
– визначити залежність між ефективним використанням оборотного капіталу та фінансовими результатами діяльності промислових підприємств;
– встановити пріоритети джерел формування оборотного капіталу промислових підприємств;
– визначити шляхи стабілізації кругообігу оборотного капіталу для забезпечення зростання фінансових результатів діяльності підприємств;
– окреслити напрямки ефективного використання оборотного капіталу та джерела забезпечення його поповнення;
– обґрунтувати пропозиції щодо посилення ролі оборотного капіталу в інвестиційній діяльності промислових підприємств.
Об’єктом дослідження є кругообіг оборотного капіталу промислових підприємств.
Предмет дослідження – фінансові відносини, що виникають при формуванні, розміщенні та використанні оборотного капіталу промислових підприємств.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становлять як загальнонаукові методи пізнання, так і специфічні методи вивчення економічних явищ. Діалектичний метод пізнання, методи наукової абстракції, індукції та дедукції застосовано для уточнення поняття “оборотний капітал”, визначення його ролі в звичайній діяльності підприємств. Для аналізу формування і використання оборотного капіталу підприємств використано методи статистичного порівняння, групування, ланцюгових підстановок. За допомогою економіко-математичного моделювання встановлено залежність між швидкістю обороту оборотного капіталу та фінансовими результатами діяльності підприємства.
Теоретичною основою дослідження є наукові розробки вітчизняних вчених, провідних фахівців у сфері економіки і фінансів, праці зарубіжних вчених щодо формування та використання оборотного капіталу підприємств.
Інформаційну базу дисертаційної роботи становлять законодавчі та нормативні акти з питань фінансово-господарської діяльності підприємницьких структур, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, матеріали річної фінансової звітності діяльності підприємств – виробників меблів Чернівецької області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному обґрунтуванні теоретичних засад та прикладних аспектів формування й ефективного використання оборотного капіталу промислових підприємств, зокрема:
вперше:
– обґрунтовано підхід до визначення мінімального обсягу оборотного капіталу для вкладання у короткотермінові фінансові інвестиції відповідно до наявного рівня високоліквідних активів і поточних зобов’язань підприємства. Це забезпечить формування високоліквідних оборотних активів і отримання прибутку та активізує участь оборотного капіталу у всіх видах звичайної діяльності підприємств;
удосконалено:
– підходи до оцінювання ефективності використання оборотного капіталу. Встановлено залежність між швидкістю кругообігу оборотного капіталу і такими фінансовими результатами, як дохід від реалізації продукції та чистий прибуток, що залишається в розпорядженні підприємств. Завдяки цьому визначено вплив швидкості руху оборотного капіталу на їх фінансові результати;
– способи оцінки вкладання оборотного капіталу в активи підприємств. Для цього запропоновано використовувати рейтинговий показник, який дозволяє оцінити вплив зміни структури вкладеного оборотного капіталу на рівень платоспроможності, загальної ліквідності та фінансові результати діяльності промислових підприємств;
набули подальшого розвитку:
– трактування понять “оборотний капітал” та “оборотні активи”. Це дало змогу обґрунтувати, що оборотний капітал є частиною фінансових ресурсів підприємств, які шляхом вкладання в оборотні активи забезпечують безперервність процесу звичайної діяльності з метою отримання прибутку і здатні відновлюватися упродовж періоду, обумовленого процесом створення матеріальних і нематеріальних благ та термінами фінансових вкладень. Перевагою цієї дефініції є розширене тлумачення функціональних ознак оборотного капіталу підприємств та чітке розмежування понять “оборотного капіталу” і “оборотних активів”;
– теоретична інтерпретація функцій оборотного капіталу, зокрема, запропоновано виокремлювати функцію акумулювання тимчасово вільних грошових ресурсів та формування висоліквідного резерву, що дозволяє поглибити наукове розуміння функціонального призначення оборотного капіталу підприємств;
– визначення пріоритетності джерел формування та поповнення оборотного капіталу на основі завдань і фінансових можливостей підприємницьких структур. З урахуванням впливу внутрішніх та зовнішніх чинників було складено матрицю пріоритетних джерел формування оборотного капіталу для підприємств – виробників меблів. Її застосування дозволить визначити раціональні джерела поповнення оборотного капіталу у звичайній діяльності підприємств;
– порядок спрямування амортизаційних відрахувань у поточні фінансові інвестиції за умов обмеженості ресурсного потенціалу підприємств. Це дає можливість обмежити чинну практику нецільового використання амортизаційних відрахувань і зберегти їх функціональне призначення шляхом зростання грошових потоків у інвестиційній діяльності підприємств.
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці прикладних рекомендацій щодо формування й ефективного використання оборотного капіталу підприємства. Окремі наукові результати використано головним управлінням економіки Чернівецької обласної державної адміністрації при розробці програми соціально-економічного розвитку Чернівецької області на 2006–2007 рр. (довідка № 07/29-2123 від 02.04.2007 р.), управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Чернівецької обласної державної адміністрації при розробці програми розвитку промисловості Чернівецької області на 2004–2011 рр. (довідка № /24-2254 від 30.04.2007 р.); впроваджено у практичну діяльність підприємств – виробників меблів – ПВП “Новоселицька меблева фабрика № ” (довідка № від 5.04.2007 р.) та ВАТ “Сторожинецький меблевий комбінат” (довідка № 37 від 12.04.2007 р.).
Теоретичні узагальнення та практичні результати проведеного дослідження використовуються у навчальному процесі Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича при розробленні методичного забезпечення та викладанні дисциплін “Фінанси підприємств”, “Фінансовий менеджмент”, “Фінансовий аналіз” (довідка № 15–38/2337 від 7.09.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід щодо формування та використання оборотного капіталу промислових підприємств. Наукові розробки і рекомендації прикладного характеру, висновки та пропозиції, що подані до захисту, отримано самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (м. Чернівці, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Україна у глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою” (м. Чернівці, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України” (м. Чернівці, 2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль реґіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (м. Чернівці, 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія реґіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації” (м. Чернівці, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку реґіону” (м. Чернівці, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Реґіональні аспекти організації і управління фінансовими ресурсами” (м. Івано-Франківськ, 2006 р.); міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених “Фінансово-бюджетне регулювання соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці” (м. Чернівці, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансовий потенціал реґіонів України в умовах ринкової економіки” (м. Чернівці, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження – теорія та експеримент, 2007” (м. Полтава, 2007 р.).
Публікації. Результати досліджень опубліковано у 17 наукових працях, із яких 16 написані одноосібно. Загальний обсяг публікацій – 3,58 д. а. (особисто автору належить 3,57 д. а.), в тому числі 5 публікацій у фахових виданнях (1,86 д. а.), 1 – в інших виданнях (0,32 д. а.) та 11 – у збірниках наукових праць за матеріалами конференцій (1,39 д. а.).
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 163 сторінки комп’ютерного тексту. Дисертація містить 29 таблиць, 18 рисунків, 17 додатків (на 51 сторінці). Список використаних джерел нараховує 200 найменувань і розміщений на 16 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі – “Теоретичні основи оборотного капіталу підприємства” – обґрунтовано сутність оборотного капіталу в контексті наукових тлумачень, досліджено кругообіг оборотного капіталу, що є методологічною основою розкриття особливостей формування та використання оборотного капіталу в звичайній діяльності підприємства.
Дослідження теоретичних основ оборотного капіталу свідчить про те, що вони залишаються дискусійними. Це пояснюється складною і багатогранною природою оборотного капіталу та його матеріалізованої структури.
Аргументовано доцільність дослідження проблематики наукового пізнання оборотного капіталу в комплексі з характерними для нього ознаками та відмінними рисами. В роботі вказано на відмінні риси між оборотним капіталом та оборотними активами підприємства, що полягають в формі їх вираження, участі у звичайній діяльності та здатності до трансформаційних змін.
Трактування капіталу як фінансового ресурсу стало доробком учених кінця ХХ століття. У дисертації знайшло подальше обґрунтування того, що оборотний капітал є частиною фінансових ресурсів підприємства, які шляхом вкладання в оборотні активи забезпечують безперервність процесу звичайної діяльності з метою отримання прибутку і здатні відновлюватися упродовж періоду, обумовленого процесом створення матеріальних і нематеріальних благ та термінами фінансових вкладень. Наведене визначення дає змогу показати об’єктивну за змістом і практичну за участю в усіх видах звичайної діяльності природу оборотного капіталу підприємств. Оборотний капітал свідчить про наявні можливості розвитку підприємницьких структур.
Із розширенням сфери участі оборотного капіталу у звичайній діяльності підприємства в роботі звернуто увагу на такі функції оборотного капіталу як виробнича, розрахункова та функція акумулювання тимчасово вільних грошових ресурсів і формування високоліквідного резерву у формі поточних фінансових інвестицій, що обумовлено участю оборотного капіталу у інвестиційній діяльності, завдяки чому відбувається реалізація такої його ознаки як здатність до забезпечення безперервності грошових потоків підприємства. В обороті оборотний капітал проявляється одночасно з кількох сторін: оперативною здатністю до трансформації своїх матеріалізованих форм, короткотерміновим періодом відновлення, багатовекторним напрямком участі в звичайній діяльності підприємства.
Дослідження теоретичних аспектів кругообігу оборотного капіталу дозволило з’ясувати, що необхідною умовою його безперервності є одночасне опосередкування всіх видів звичайної діяльності підприємств. Участь оборотного капіталу в операційній (основній) діяльності відображена в операційному циклі, який складається з виробничого та фінансового. А за участі оборотного капіталу в інвестиційній діяльності виробничий цикл нівелюється, і період обороту оборотного капіталу характеризує фінансовий цикл.
У роботі аргументовано, що кругообіг та форми участі оборотного капіталу в економічній діяльності підприємства дають підстави класифікувати його за такими ознаками: залежно від функціонального призначення розрізняють оборотний капітал у сферах виробництва, обігу та інвестицій; залежно від участі оборотного капіталу в економічному процесі його трансформаційна форма представлена виробничими запасами, запасами незавершеного виробництва, готової продукції, дебіторською заборгованістю, поточними фінансовими інвестиціями, грошовими ресурсами; залежно від ступеня ліквідності оборотний капітал виступає у формі високоліквідних, середньоліквідних, низьколіквідних оборотних активів; залежно від фінансового ризику оборотний капітал формує групи високоризикованих, середньоризикованих та низькоризикованих оборотних активів; в залежності від рівня варіювання у безперервному технологічному процесі оборотний капітал є постійним та змінним. Така систематизація оборотного капіталу за різними ознаками дає змогу розкрити його економічну сутність, особливості формування та використання у реальному секторі економіки.
Наявність оборотного капіталу підприємства є обов’язковою умовою виробництва та реалізації продукції. Проте велику роль відіграє не тільки наявність згаданого капіталу, а й його структурування, завдяки якому можливе встановлення внутрішніх взаємозв’язків форм оборотного капіталу за стадіями кругообігу і джерел його формування та поповнення. Тому, велике практичне значення має раціональна структура вкладеного оборотного капіталу на кожній стадії його кругообігу. Саме ця ознака оборотного капіталу є важливим важелем для розкриття особливостей його формування, поповнення і використання.
Формування оборотного капіталу має свої особливості і відбувається на підприємстві в три етапи: первісне формування оборотного капіталу при створенні підприємства, що базується на його статутному капіталі; підтримка кругообігу оборотного капіталу діючого підприємства, що передбачає постійне поповнення оборотного капіталу відповідно до тривалості виробничих та фінансових циклів різних видів звичайної діяльності підприємств; зростання обсягів оборотного капіталу при розширенні масштабів фінансово-господарської діяльності підприємств. Рух оборотного капіталу потребує постійної зміни його величини в залежності від стадій розвитку підприємства.
У роботі підкреслено, що потреба у формуванні оборотного капіталу підприємства зумовлена його організаційно-правовою формою та видами діяльності. Джерела формування оборотного капіталу є динамічними і залежать від фінансових можливостей підприємства. Вкладання оборотного капіталу у високоліквідні активи забезпечує здійснення розрахунків і характеризує рівень платоспроможності підприємства. Раціональне використання оборотного капіталу сприяє розвитку підприємства і обумовлює зростання прибутку.
Участь оборотного капіталу в операційній, фінансовій та інвестиційній діяльності підприємств забезпечує їх безперервність, тому в період трансформаційних змін обсяг та структура оборотного капіталу визначаються виробничими, економічними та організаційними чинниками. Оборотний капітал потребує раціонального розміщення між сферами функціонування для забезпечення достатнього рівня ділової активності підприємств.
У другому розділі – “Практика та проблематика формування і використання оборотного капіталу підприємств меблевої промисловості” – охарактеризовано формування та поповнення оборотного капіталу, проаналізовано вплив розміщення оборотного капіталу на фінансовий стан меблевих підприємств, дано оцінку ефективності використання оборотного капіталу та її відображення на фінансових результатах підприємств.
У роботі обґрунтовано визначення величини власного оборотного капіталу на основі показників чинної звітності за двома варіантами: 1) як суми оборотних активів та частини витрат майбутніх періодів, зменшеної на величину поточних зобов’язань; 2) як суми власного капіталу, забезпечення наступних витрат і платежів, довготермінових зобов’язань та частини доходів майбутніх періодів, зменшеної на величину необоротних активів. При цьому слід враховувати, що витрати майбутніх періодів вводять у розрахунок у тій частині, яка буде використана упродовж 12 місяців, а доходи майбутніх періодів – у тій частині, яка буде погашена більше як через 12 місяців. Апробація наведених варіантів визначення величини власного оборотного капіталу показала, що розрахована величина ідентична в обох варіантах. Враховано також, що необоротні активи формуються за рахунок не лише власного капіталу, а й таких джерел, як забезпечення наступних витрат і платежів, які за сутнісною характеристикою прирівнюються до власного капіталу та довготермінових зобов’язань (рис.1).
Рис 1. Динаміка власного оборотного капіталу основних меблевих підприємств Чернівецької області.
Як свідчать наведені дані, власний оборотний капітал займає лише невелику частку в загальному обсязі оборотного капіталу у більшості підприємств – основних виробників меблів в Чернівецькій області.
Специфіка різних видів звичайної діяльності, крім реальної величини оборотного капіталу, що постійно є в обігу, тимчасово (на певний термін) потребує додаткового поповнення його матеріалізованих форм. Кожне підприємство обирає свою стратегію вкладання оборотного капіталу в оборотні активи. Цей вибір зумовлений індивідуальними особливостями кругообігу оборотного капіталу, зміною співвідношення періоду виробництва та обігу. В роботі доведено, що залежно від внутрішніх та зовнішніх чинників потреба у власних, позикових і залучених джерелах формування й поповнення обсягів оборотного капіталу постійно коливається, що позначається на фінансовій результативності кожного підприємства.
Притаманна для сучасних економічних реалій велика частка позикових і залучених джерел у структурі оборотного капіталу обумовлює низький рівень фінансової стійкості підприємств та диспропорції в його платоспроможності. З іншого боку, власні джерела неспроможні в повному обсязі задовольнити поточні потреби, оскільки сповільнений кругообіг оборотного капіталу через невчасне надходження доходу від реалізації продукції стримує економічний розвиток підприємств.
Адаптація діючих підприємств – виробників меблів у Чернівецькій області до ринкових умов відбувається повільно. На це вказують значення їх основних показників ліквідності: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта швидкої та коефіцієнта поточної ліквідності (табл. 1).
Таблиця 1
Показники ліквідності підприємств – виробників меблів
у Чернівецькій області в 2000–2006 рр.
Показники | Роки
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006
1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,01 | 0,04 | 0,02 | 0,06 | 0,05 | 0,05 | 0,05
2. Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності | 0,41 | 0,56 | 0,43 | 0,44 | 0,60 | 0,84 | 0,81
3. Коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності | 1,38 | 1,73 | 1,39 | 1,09 | 1,23 | 1,47 | 1,33
У процесі дослідження доведено, що одним із пріоритетних синтезуючих показників, який спроможний відображати одночасно результат процесу матеріального відтворення за певний період, тобто обсяг реалізації вироблених товарів, виконаних робіт і послуг, та ефективність використання в цьому процесі матеріальних і грошових активів є оборотність оборотного капіталу. Згаданий показник характеризує не тільки швидкість руху оборотного капіталу, але й продукції, дохід від реалізації якої забезпечує його відтворення.
Як свідчать результати розрахунків, за останні роки період обороту оборотного капіталу меблевих підприємств Чернівецької області загалом зменшився. Але тривалість його обороту в сфері обігу значно більша порівняно з рівнозначним показником у сфері виробництва. Така ситуація свідчить про те, що кругообіг оборотного капіталу сповільнюється саме у сфері обігу. Тобто, його частина, перебуваючи у формі дебіторської заборгованості, збільшує тривалість обороту оборотного капіталу.
У третьому розділі – “Напрямки вдосконалення формування та використання оборотного капіталу підприємства” – запропоновано встановлювати пріоритети формування, поповнення оборотного капіталу на основі завдань і фінансових можливостей підприємницьких структур з урахуванням впливу внутрішніх та зовнішніх чинників, що дало змогу скласти матрицю пріоритетних джерел формування оборотного капіталу для підприємств меблевої промисловості (табл. 2).
Таблиця 2
Матриця пріоритетних джерел формування та поповнення
оборотного капіталу для підприємств – основних виробників
меблів у Чернівецькій області
Першочерго-
ве завдання підприємства | Пріори-тетне джерело формуван-ня | Можливість використання пріоритетного джерела
ЗАТ “Імпульс” | ТОВ ВКФ “Черні-вецький меблевий комбінат” | ВАТ “Черні-вецька меблева фабрика” |
ВАТ “Сторожи-
нецький меблевий комбінат” | ТОВ
“Фірма “Проґрес” | ПВП “Новосе-
лицька меблева фабрика
№ 1”
Фінансова автономія | Власний капітал | так | так | так | так | так | так
Зростання обсягів діяльності | Залучення
коштів інвесторів | так | так | так | так | так | так
Фінансування поточної діяльності | Коротко-терміновий кредит | так | ні | так | ні | так | так
Управління кредиторсь-кою заборго-ваністю | Комерцій-ний кредит | так | ні | ні | ні | так | ні
Прискорення розрахунків, підвищення ліквідності | Фінансові інструмен-
ти рефінан-сування | так | так | так | так | так | так
Зменшення впливу сезонності | Коротко-термінове кредиту-вання | так | ні | так | ні | так | так
Підприємства, які надають суттєву перевагу власним джерелам поповнення оборотного капіталу, мають високу фінансову стійкість. При цьому, обмежуючи темпи розвитку своєї діяльності, вони зберігають необхідні умови для використання позикових джерел поповнення оборотного капіталу, оскільки використання власних джерел не завжди є вигідним для підприємницьких структур.
За результатами аналізу зазначимо, що первісне формування оборотного капіталу підприємствами меблевої промисловості відбулося відповідно до їх організаційно-правової форми господарювання. Поповнювати оборотний капітал шляхом залучення коштів інвесторів може кожне підприємство. Використовувати фінансові інструменти рефінансування дебіторської заборгованості мають змогу також усі підприємницькі структури. Поповнення оборотного капіталу за рахунок комерційного кредиту обмежене як природою його функціонування, так і економічними можливостями підприємств. У більшості досліджуваних підприємств оборот оборотного капіталу є довготривалим, тому використання комерційного кредиту, що є короткотерміновим джерелом його поповнення, призводить до невиконання поточних зобов’язань.
Відштовхуючись від отриманих результатів аналізу, для підприємств – основних виробників меблів Чернівецької області побудовано дві економетричні моделі, які дали змогу спрогнозувати обсяги чистого доходу від реалізації продукції та чистого прибутку в залежності від тенденцій швидкості кругообігу оборотного капіталу.
Побудову даних залежностей окремо для кожного з досліджуваних підприємств зумовили значні відмінності у значеннях показників їх звичайної діяльності. Розраховані прогнозні показники свідчать про те, що сповільнення швидкості кругообігу оборотного капіталу призводить до зниження рівня фінансової результативності підприємств.
Із метою раціонального розміщення оборотного капіталу розраховано рейтинговий показник, який дав змогу комплексно оцінити вплив структури вкладеного оборотного капіталу на рівень платоспроможності, загальної ліквідності та фінансової результативності підприємств – виробників меблів.
У роботі обґрунтовано доцільність вкладання оборотного капіталу в короткотермінові фінансові інвестиції. Враховуючи загальноприйнятий норматив коефіцієнта абсолютної ліквідності та порядок його розрахунку, розраховано обсяг оборотного капіталу, що підлягає вкладанню у поточні фінансові інвестиції, шляхом множення суми поточних зобов’язань на нормативне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності та віднімання від отриманого результату суми коштів на поточному рахунку підприємства.
Згідно з практикою фінансового-господарської діяльності, за умов обмеженості оборотного капіталу підприємств, обґрунтовано доцільність поповнення оборотного капіталу за рахунок амортизаційних відрахувань, які тимчасово не використовують за безпосереднім призначенням. Їх вплив на його кругообіг знаходить відображення у величині грошового потоку підприємств.
Амортизаційні відрахування до моменту їх цільового використання доцільно трансформувати у внутрішнє тимчасове джерело поповнення оборотного капіталу шляхом їх вкладання у короткотермінові фінансові інвестиції. Таким чином, не втрачаючи свого цільового економічного призначення, амортизаційні відрахування будуть вбирати у себе ще й інші тимчасові риси руху вартості, що забезпечують їх зростання. Іншими словами, участь амортизаційних відрахувань в обороті оборотного капіталу підприємства повинна не тільки сприяти поповненню останнього, а й забезпечувати власний приріст. Використання амортизаційних відрахувань як джерела поповнення оборотного капіталу не змінює їхньої економічної сутності, однак активізує участь оборотного капіталу в інвестиційній діяльності підприємств.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і викладено авторське бачення вирішення комплексу проблемних питань щодо формування та використання оборотного капіталу промислових підприємств. Загальні науково-теоретичні та практичні висновки полягають у наступному:
1. Системне дослідження поняття оборотного капіталу підтвердило, що в економічній літературі немає єдиної думки стосовно його визначення. Узагальнення різноманітних наукових підходів до з’ясування сутності оборотного капіталу дало змогу розкрити його економічну природу та обґрунтувати суттєві відмінності між поняттями “оборотний капітал” і “оборотні активи” підприємств. На основі цього визначено, що оборотний капітал є частиною фінансових ресурсів підприємства, які шляхом вкладання в оборотні активи забезпечують безперервність процесу звичайної діяльності з метою отримання прибутку і здатні відновлюватися упродовж періоду, обумовленого процесом створення матеріальних і нематеріальних благ та термінами фінансових вкладень.
Вартісна форма оборотного капіталу відображає його обсяг, вкладений в оборотні активи, а оборотні активи як його матеріально-речова форма віддзеркалюють участь оборотного капіталу в звичайній діяльності підприємств. Тому між матеріально-речовою і вартісною формами оборотного капіталу є тісний органічний зв’язок.
2. У результаті дослідження теоретичних засад оборотного капіталу визначено його специфічну рису, яка полягає в тому, що, опосередковуючи процес звичайної діяльності суб’єктів підприємництва, він не витрачається, не споживається, а бере безпосередню участь у створенні та отриманні прибутку підприємства, який є джерелом його поповнення. Встановлено, що одночасне опосередкування всіх видів звичайної діяльності підприємства є необхідною умовою безперервності руху оборотного капіталу.
3. З’ясовано, що в процесі обороту оборотний капітал охоплює виробничий і фінансовий цикли основної (операційної) діяльності. Виробничий цикл оборотного капіталу підприємства характеризує період повного обороту його матеріалізованих форм, починаючи з надходження сировини, матеріалів, напівфабрикатів на підприємство і до відвантаження виробленої продукції. Відповідно, фінансовий цикл характеризує період обороту оборотного капіталу з моменту витрачання коштів на придбання матеріальних ресурсів до надходження їх у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Між цими циклами є тісний взаємозв’язок, що впливає на тривалість обороту оборотного капіталу у операційній діяльності. Оборот оборотного капіталу в інвестиційній діяльності охоплює лише фінансовий цикл.
4. Для визначення впливу ефективності використання оборотного капіталу на фінансову результативність підприємств запропоновано визначати суму чистого прибутку, отриманого за рахунок зміни коефіцієнта оборотності оборотного капіталу, як добуток величини зміни останнього, коефіцієнта прибутковості реалізованої продукції і фактичної середньої суми оборотного капіталу.
5. Проаналізовано динаміку джерел формування та поповнення оборотного капіталу підприємств меблевої промисловості і встановлено, що на більшості досліджуваних підприємств – виробників меблів обсяг власного оборотного капіталу не може забезпечити безперервний господарський процес. Їх звичайна діяльність значною мірою або повністю забезпечується позиковими і залученими ресурсами, що призводить до зниження рівня фінансової автономії підприємства, зростання залежності від своїх партнерів з економічної діяльності. Крім цього, домінування позикових і залучених джерел у формуванні оборотного капіталу обумовлює зростання поточних зобов’язань у частині сплати відсотків за кредит та погашення боргових сум. Для забезпечення погашення боргових сум та сплати відсотків за кредит підприємствам меблевої промисловості доцільно нарощувати темпи обороту оборотного капіталу. Врахування впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на вибір джерел формування та поповнення оборотного капіталу підприємств та їх фінансових можливостей дали змогу скласти матрицю, на основі якої можна визначити пріоритетність окремого джерела формування та поповнення оборотного капіталу підприємства на певний період його діяльності.
6. На основі оцінки структури розміщеного оборотного капіталу, яка склалася у меблевій промисловості Чернівецької області, обґрунтовано, що розміщення оборотного капіталу у низьколіквідні та середньоліквідні активи призводить до низького рівня платоспроможності й фінансової стійкості підприємств.
Розрахований рейтинговий показник дає змогу визначити вплив зміни структури оборотного капіталу на рівень ліквідності активів, рентабельності та платоспроможності підприємства. Компонентами названого показника стали рентабельність оборотного капіталу, коефіцієнт оборотності оборотного капіталу, коефіцієнт поточної (загальної) ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності, вибір яких обумовлений результатами проведеного аналізу.
7. Результати оцінювання ефективності використання оборотного капіталу свідчать про залежність між швидкістю кругообігу оборотного капіталу та такими його фінансовими результатами, як дохід від реалізації продукції та чистий прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства. Розраховані економетричні залежності можуть бути використані для прогнозування фінансових результатів, оскільки розраховані прогнозні показники досліджуваних підприємств засвідчили, що сповільнення швидкості кругообігу оборотного капіталу призводить до зниження рівня фінансової результативності підприємств.
8. З огляду на роль інвестиційної діяльності в зміцненні економічного потенціалу підприємств, рекомендовано визначати частку участі оборотного капіталу в згаданій діяльності за допомогою розрахунку алгоритму його мінімального обсягу, призначеного для вкладання у поточні фінансові інвестиції, що сприятиме посиленню участі оборотного капіталу в інвестиційній діяльності підприємств. Основою розрахунку алгоритму є загальноприйнятий норматив коефіцієнта абсолютної ліквідності та порядок його розрахунку. Обсяг оборотного капіталу, що підлягає вкладанню у поточні фінансові інвестиції, розраховано як різницю між добутком величини поточних зобов’язань і нормативного значення коефіцієнта абсолютної ліквідності та суми коштів на поточному рахунку підприємства.
9. За умов обмеженості власних джерел поповнення оборотного капіталу підприємств рекомендовано тимчасово вільні амортизаційні відрахування, що забезпечують поповнення оборотного капіталу на стадіях його кругообігу, спрямовувати у короткотермінові фінансові інвестиції. Це, по-перше, збереже їх функціональне призначення, по-друге, мобілізує внутрішні джерела поповнення оборотного капіталу.
Теоретичне обґрунтування змісту поняття “оборотний капітал” та особливостей його кругообігу, а також визначення практичних результатів участі оборотного капіталу в звичайній діяльності підприємств дало змогу сформулювати в дисертації науковий підхід до визначення пріоритетів формування і напрямків вдосконалення використання оборотного капіталу для забезпечення високого рівня фінансових результатів підприємств у ринкових умовах господарювання.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фахових виданнях
1. Марусяк Н. Л. Пріоритети джерел формування і поповнення оборотного капіталу підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 191: В 4 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С. 146–151 (0,30 д. а.).
2. Марусяк Н. Л. Єдність оборотного та основного капіталу в системі розширеного відтворення // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії: Зб. наук. праць. – Чернівці, 2005. – С. 260–264 (0,29 д. а.).
3. Марусяк Н. Л. Функціональне призначення оборотного капіталу в умовах активізації підприємництва // Вісник Львівської державної фінансової академії: Зб. наук. статей. Економічні науки. – Львів: Львівська державна фінансова академія, 2005. – № 7. – С. 159–165 (0,40 д. а.).
4. Марусяк Н. Л. Ліквідність матеріалізованих форм оборотного капіталу як визначальний фактор платоспроможності підприємств // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ Лтд, 2006. – Вип. ІІІ. Економічні науки. – С. 389 –396 (0,37 д. а.).
5. Марусяк Н. Л. Функціональна роль матеріально-речових елементів оборотного капіталу у виробничому процесі // Актуальні проблеми розвитку економіки реґіону: Наук. збірник / За ред. І. Г. Ткачук. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2007. – Вип. ІІІ. – Т. . – С. 426–430 (0,40 д. а.).
В інших виданнях
1. Марусяк Н. Л. Роль вхідних грошових потоків в економічній діяльності підприємства // Україна у глобальному середовищі: нові алгоритми управління економікою: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці. – 2002. – С. –424 (0,13 д. а.).
2. Марусяк Н. Л. Роль оперативного планування в забезпеченості збалансованості грошових потоків // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Зб. наук. праць за матеріалами XIII Міжнародної науково-практичної конференції. Вип. ІІ. Економічні науки. – Чернівці: АНТ Лтд, 2002. – Ч. II. – С. –469 (0,13 д. а.).
3. Марусяк Н. Л. Значення амортизаційних відрахувань при формуванні грошового потоку підприємства // Творча спадщина Йозефа А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 345–347 (0,13 д. а.).
4. Марусяк Н. Л. Вплив системи розрахунків на формування грошових потоків // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Чернівці. – 2003. – Вип. 1. – С. 401–403 (0,14 д. а.).
5. Марусяк Н. Л. Вплив оборотного капіталу на формування структури активів підприємств // Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції . – Луцьк: РВВ „Вежа” – 2004. – С. 121–120 (0,13 д. а.).
6. Марусяк Н. Л. Особливості планування оборотного капіталу підприємствРеґіональна бізнес-економіка і управління. Інститут реґіональної економіки та управління. – Вінниця. – 2004. – С. 56–61 (0,32 д. а.).
7. Марусяк Н. Л. Трансформаційні форми оборотного капіталу підприємств регіону // Стратегія реґіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації: Матеріали XV Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 462–465 (0,15 д. а.).
8. Марусяк Н. Л., Вдовічена Л. В. Значення оцінки ефективності використання оборотного капіталу промислових підприємств для їх економічного розвитку // Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку реґіону: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 477–480 (0,10 д. а., дисертанту належить 0,09 д. а., визначено значення оцінки ефективності використання оборотного капіталу промислових підприємств).
9. Марусяк Н. Л. Значення позикових джерел для поповнення оборотного капіталу підприємства. // Реґіональні аспекти організації і управління фінансовими ресурсами: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ, 2006. – С. 31–32 (0,14 д. а.).
10. Марусяк Н. Л. Оборотний капітал в структурі капіталу підприємстваФінансово-бюджетне регулювання соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці: Матеріали міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених. – Чернівці: БДФА, 2006. – С. 127–129 (0,12 д. а.).
11. Марусяк Н. Л. Уповільнення руху оборотного капіталу як наслідок незавершеності фінансового циклу // Наукові дослідження – теорія та експеримент, 2007: Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції. Полтава: ІнтерГрафіка, 2007. – Т. 9. – С. 31–33 (0,13 д. а.).
12. Марусяк Н. Л. Дебіторська заборгованість як форма вилучення оборотного капіталу підприємства // Генезис інституційної системи сучасної економіки України: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці: Рута, 2007. – С. 215–217 (0,10 д. а.).
АНОТАЦІЯ
Марусяк Н. Л. Оборотний капітал промислового підприємства: формування і використання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08. – гроші, фінанси і кредит. – Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2008.
У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні підходи західної та вітчизняної фінансової науки щодо сутності оборотного капіталу і його кругообігу.
Досліджено проблеми формування та поповнення оборотного капіталу підприємств. Проаналізовано розміщення оборотного капіталу та його вплив на фінансовий стан промислових підприємств. Здійснено оцінку ефективності використання оборотного капіталу та її відображення на фінансових результатах підприємств.
Визначено пріоритети джерел формування оборотного капіталу на основі завдань і фінансових можливостей підприємницьких структур. Обґрунтовано шляхи стабілізації кругообігу оборотного капіталу для забезпечення фінансової результативності підприємств. Окреслено напрямки ефективного використання оборотного капіталу та мобілізації додаткових джерел його приросту. Внесено пропозиції щодо посилення ролі оборотного капіталу в інвестиційній діяльності підприємств.
Ключові слова: оборотний капітал, оборотні активи, кругообіг оборотного капіталу підприємства, фінансові ресурси, звичайна діяльність підприємства.
АННОТАЦИЯ
Марусяк Н. Л. Оборотный капитал промышленного предприятия: формирование и использование. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – деньги, финансы и кредит. – Тернопольский национальный экономический университет, Тернополь, 2008.
В диссертационной работе проведено исследование теории и практики формирования и использования оборотного капитала в обычной деятельности предприятия. Обобщены теоретические подходы западной и отечественной финансовой науки относительно сущности и природы оборотного капитала и его кругооборота. Для более глубокого научного понимания функционального назначения оборотного капитала предприятий уточнена теоретическая характеристика функций оборотного капитала, в частности, предложено учитывать функцию аккумуляции временно свободных денежных ресурсов и формирования высоколиквидного резерва. В работе нашли дальнейшее развитие определения понятий “оборотный капитал” и “оборотные активы”. Указано на их отличительные черты, которые заключаются в форме их выражения, участия в
