ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ

Мєшко Ольга Іванівна

УДК 334.012.46: 65.012.12

АНАЛІЗ АКТИВІВ НЕПРИБУТКОВИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ: МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

Спеціальність 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі бухгалтерського обліку та аудиту в Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, м.Київ

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Шевчук Володимир Олександрович

Державна академія статистики, обліку та аудиту

Держкомстату України, перший проректор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Савчук Василь Кирилович

Національний аграрний університет

Кабінету Міністрів України,

завідувач кафедри статистики та економічного аналізу

кандидат економічних наук, професор

Єфіменко Василь Іванович,

ДВНЗ “Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана”,

декан обліково-економічного факультету,

професор кафедри обліку підприємницької діяльності

Захист дисертації відбудеться “20” травня 2008 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 в Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна 1, ауд. 37.

Автореферат розісланий “15” квітня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої ради,

кандидат економічних наук, доцент О.А.Зоріна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, бюджету й населення та використання цих коштів на умовах повернення для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства зумовлює розвиток неприбуткових фінансових установ. Вони посідають вагоме місце на ринку фінансових послуг, а також у його важливій складовій – кредитній системі. До числа неприбуткових належать фінансові установи, що сприяють перетворенню грошових заощаджень громадян у фінансові ресурси, використання яких спрямоване на розвиток малого бізнесу і розширення споживчого попиту населення.

Найпоширенішим різновидом неприбуткових фінансових установ в Україні стали кредитні спілки, які є сучасними мікрокредитними установами, що успішно діють і розвиваються. Динаміка їх розвитку свідчить, що за 2004-2007рр. кількість спілок в Україні зросла з 446 до 746, а їх активи відповідно з 2064 млн.грн. до 3241 млн.грн.

Ефективність діяльності кредитних спілок визначається раціональним розміщенням кредитних ресурсів. Фінансовий потенціал цих неприбуткових фінансових установ характеризують обсяг і структура активів, що формуються за рахунок готівкових ресурсів. Обґрунтоване їх розміщення під час здійснення кредитних операцій є однією з визначальних умов забезпечення фінансової стабільності установи.

Втілення ефективної кредитної політики можливе завдяки покращенню якості інформації, на основі якої приймаються рішення. Вирішення цієї проблеми пов’язане з аналізом активів, який проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що забезпечують переважну частину інформації про діяльність фінансових установ.

Аналізу діяльності фінансово-кредитних інститутів, банківських установ в умовах ринкової економічної системи присвятили свої праці українські та зарубіжні дослідники: Л.Г. Батракова, Н. Бицька, І. Бурденко, Ф.Ф. Бутинець, В.В. Вітлинський, А.П. Вожжов, А.М. Герасимович, О. Другов, П.Ф. Друкер, О.В. Дзюблюк, М.М. Єрмошенко, Е.Ф. Жуков, А.Б. Камінський, Л. Кіндрацька, Т. Корнієнко, А.В. Коротеєва, М.І. Крупка, А. Кузнєцова, О.І. Лаврушин, І.Д. Лазаришина, Н.М. Малюга, Є.В. Мних, Р. Набок, Л.В. Нападовська, І.Б. Олексів, О. Пернарівський, І.І. Пилипенко, Л.О. Примостка, В. Ричаківська, Л.Ф. Романенко, В.К. Савчук, Л.К. Сук, О. Черняк, М.Г. Чумаченко, В.О.Шевчук, Н. Шелудько, А.Д. Шеремет та ін.

Проблеми методики й організації обліку, аналізу та інших функцій управління активами кредитних спілок досліджувались у працях таких українських економістів, як М.Д. Бедринець, В.В. Гончаренко, І. Журавська, В.М. Коваленко, Р.Р. Коцовська, Б.М. Марін, Г. Одерій, А.Я. Оленчик та ін. Вони приділяли основну увагу організаційно-економічним аспектам діяльності фінансових установ, зокрема, фінансовій підтримці кредитними спілками малого бізнесу.

Незважаючи на отримані ними наукові результати, є необхідним удосконалення методики аналізу активів фінансових установ з метою її використання в практичній діяльності. Існує потреба аналізу тенденцій, що характеризують сучасний стан розвитку фінансових установ, удосконалення управління активами з позиції ефективного використання їх фінансових ресурсів, регулювання процесу надання кредитів та зниженню ризиків кредитування. Вищевикладене визначає актуальність та практичну значимість дослідження аналізу активів неприбуткових фінансових установ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами й темами. Дисертаційне дослідження проводилось згідно з планом науково-дослідних робіт Державної академії статистики, обліку та аудиту за темою: “Організація і методологія обліку, аналізу і аудиту господарської діяльності підприємств” (номер державної реєстрації 0104V009820). У межах наукової програми автором проведено дослідження, спрямоване на удосконалення методики та організації аналізу активів неприбуткових фінансових установ.

Мета і завдання наукового дослідження. Метою дисертації є розробка та наукове обґрунтування методики та організації аналізу активів неприбуткових фінансових установ для підвищення їх фінансової стійкості, формування і ефективного використання ресурсної бази та забезпечення економічного зростання. Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:

дослідити тенденції формування і розвитку неприбуткових фінансових установ в Україні та проаналізувати стан їх активів;

поглибити та конкретизувати економічну сутність категорії “активи неприбуткових фінансових установ” як найважливішої складової їх фінансового механізму;

обґрунтувати методичні засади створення ефективної системи аналізу та управління активами як умови забезпечення стабільності неприбуткових фінансових установ;

критично оцінити діючі форми фінансової звітності з точки зору їх використання для поглиблення аналізу активів та визначити напрями їх удосконалення;

дослідити вплив рівня розміщення активів на доходність кредитних спілок і визначити підходи до вдосконалення методики аналізу активів;

розробити рекомендації з удосконалення методики аналізу активів на основі облікової інформації та виявити вплив факторів на доходність неприбуткових фінансових установ.

Об’єктом дослідження є теоретичні, методологічні, організаційні питання діяльності неприбуткових фінансових установ як суб’єктів ринку фінансових послуг.

Предметом дослідження є методичні засади аналізу активів кредитних спілок як найпоширеніших неприбуткових фінансових установ в умовах розвитку фінансового ринку в Україні.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання.

Залежно від конкретних задач при написанні дисертації для досягнення поставленої мети використано наступні методи дослідження процесів формування, розміщення та ефективного використання активів кредитних спілок: методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції використовувались під час вивчення статистичного матеріалу фінансових установ; за допомогою нормативно-розрахункового методу досліджувались основні показники, що характеризують діяльність неприбуткових фінансових установ; групування і порівняння використані в ході узагальнення інформації досліджуваних кредитних спілок; метод експертної оцінки, балансовий, нормативний – для аналізу бухгалтерської звітності, вдосконалення управління кредитними ризиками; економіко-математичного моделювання, графічний метод - при розробці методики аналізу активів неприбуткових фінансових установ.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, які регламентують діяльність фінансових установ; постанови та розпорядження Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг України; матеріали конференцій; звітні дані Національної асоціації кредитних спілок України; дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності обстежених кредитних спілок м.Чернігова; праці вітчизняних вчених з проблем діяльності фінансових установ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методики й організації аналізу активів неприбуткових фінансових установ, оптимізації управління активами в умовах ризику, з урахуванням факторів, що впливають на формування активів.

Розв’язання поставлених завдань дозволило отримати результати, наукова новизна яких полягає у наступному:

вперше:

запропоновано методику аналізу активів, яка базується на врахуванні впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на діяльність неприбуткових фінансових установ. В її основу покладено виявлення залежності результатів використання активів від процентної ставки та тривалості роботи цих установ на ринку фінансових послуг. Запропонована методика дозволяє мінімізувати економічні ризики та визначати вплив факторів на результати діяльності неприбуткових фінансових установ;

удосконалено:

організаційну структуру управління активами неприбуткових фінансових установ, яка враховує виділення обов’язків і пов’язаних з ними процедур кожного органу управління з метою виконання аналітичних завдань та ефективного розміщення активів;

методику аналізу продуктивних активів, що займають найбільшу питому вагу в загальному обсязі активів фінансових установ, яка забезпечує покращення рівня розміщення кредитних ресурсів, створення умов, що сприяють ефективному виконанню цільових програм кредитування позичальників;

систему інформаційного забезпечення аналізу з метою підвищення достовірності оцінки активів за статтями фінансової звітності та покращення прогнозованого управління активами неприбуткових фінансових установ;

набули подальшого розвитку:

методичні підходи до аналізу активних операцій неприбуткових фінансових установ та обґрунтування їх порівняльних переваг і недоліків з метою надання користувачам аналітичної інформації щодо розміщення фінансових ресурсів та ефективного і своєчасного проведення аналізу;

методичні рекомендації щодо забезпечення якості аналізу активних операцій, які передбачають спроможність неприбуткових фінансових установ здійснювати діяльність з метою ефективного використання активів з урахуванням впливу факторів на результати діяльності установ.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Висновки, наукові результати та пропозиції, що містяться в роботі, одержані автором самостійно.

Практичне значення отриманих результатів визначається пропозиціями щодо розвитку методики та покращення організації аналізу активів неприбуткових фінансових установ, оцінки використання кредитних ресурсів. Рекомендації, викладені в дисертації, покликані сприяти розвитку неприбуткових фінансових установ, підвищенню ефективності управління їх кредитними ресурсами.

Результати наукового дослідження ефективності розміщення кредитних ресурсів з урахуванням впливу факторів знайшли відображення в діяльності Головного управління економіки Чернігівської обласної державної адміністрації (довідка № 01- 01/2879 від 27.11.2007р.).

Пропозиції та рекомендації здобувача використано у практичній діяльності кредитних спілок «Деснянська» (довідка № 150 від 23.05.2007р.) і “Чернігівська” (довідка № 214 від 09.10.2007р.) м. Чернігова. Теоретичні положення, викладені в дисертації, застосовуються в навчальному процесі Чернігівського відділення Європейського університету при підготовці навчально-методичних матеріалів для викладення курсу «Економічний аналіз» і курсу «Економічні ризики та методи їх вимірювання» (довідка № 61/01 від 14.12.2007р.).

Науково-методичні підходи можуть бути використані навчальними закладами економічного спрямування в навчальному процесі.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на науково-практичних конференціях, зокрема: науково-технічній конференції Чернігівського державного університету (20-21 квітня 2005р.), науково-практичній міжвузівській конференції «Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення» (31.03.2006р., м.Чернігів.), науково-практичній міжвузівській конференції «Комплексна безпека підприємницької діяльності: економіко-правові засади, стратегія формування та перспективи розвитку» (27.04.2006р., м. Чернігів.), науково-практичній міжвузівській конференції «Теорія і практика сучасного менеджменту: проблеми та шляхи їх вирішення» (30.03.2007р., м. Чернігів).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 8 наукових працях, загальним обсягом 3,5 друк. арк., з них: 4 статті в фахових наукових виданнях (обсягом 2,7 друк. арк.), 4 – в інших виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації складає 150 сторінок тексту в комп’ютерному наборі. Робота містить 35 таблиць на 35 сторінках; 41 рисунок на 38 сторінках; 18 додатків на 49 сторінках; список використаних джерел нараховує 256 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтована доцільність розробки наукової проблеми, зазначена її актуальність, сформульована мета, завдання і наукова новизна дослідження, визначені теоретичне і практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 “Активи неприбуткових фінансових установ як об’єкт аналізу” уточнено економічний зміст активів, систематизовано їх класифікацію з урахуванням потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів облікової інформації щодо аналізу та управління активами в кредитній діяльності фінансових установ. Дано теоретичне обґрунтування методико-організаційних питань аналізу активів. Зміст аналізу активів розглядається як об’єктивна оцінка досягнутого рівня у кредитній діяльності фінансових установ та виявлення резервів для подальшого поліпшення їх кількісних та якісних показників.

Важливим напрямом фінансового забезпечення підприємництва в сучасних умовах є підтримка з боку фінансових установ, роль яких в накопиченні грошового капіталу поступово зростає. Основні форми їх діяльності зводяться до акумуляції грошових коштів населення, надання кредитів, мобілізації капіталу за допомогою цінних паперів, а також кредитної взаємодопомоги. До числа таких установ належать кредитні спілки, благодійні фонди тощо Ці установи стають важливим постачальником позикового капіталу.

Проведене дослідження показало, що однією із форм кредитування підприємств малого й середнього підприємництва в Україні стали неприбуткові фінансові установи, які відродились в економічній системі, соціальному житті України. Однією з найбільш розповсюджених їх послуг є кредитування. Кредити складають понад 90% сумарних активів таких установ.

Найпоширенішим різновидом неприбуткових фінансових установ в Україні є кредитні спілки. Дані, наведені в табл.1, свідчать про зростання кількості і укрупнення кредитних спілок – членів Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ).

Протягом 2004-2007рр. кількість спілок, членів НАКСУ, збільшилась з 129 до 173, або на 34%. Активи цих спілок збільшились відповідно з 255,1 млн. грн. до 1103,2 млн. грн., або в 4,3 раза. Таке зростання активів порівняно зі зростанням кількості свідчить, що кредитні спілки нарощують свої активи і укрупнюються. Кількість спілок з активами до 1 млн. грн. зменшилась з 84 спілок (65% в загальній кількості) до 44 спілок (25,4% в загальній кількості), тоді як кількість спілок з активами понад 5 млн.грн. зросла з 11 (8,5% в загальній кількості) до 41 (23,7% в загальній кількості).

Таблиця 1

Структура активів кредитних спілок – членів НАКСУ

Розмір активів | 2004р. | 2005р. | 2006р. | 2007р.

Кількість КС | Активи, млн. грн. | Питома вага активів, % | Кількість КС | Активи, млн. грн. | Питома вага активів, % | Кількість КС | Активи, млн. грн. | Питома вага активів, % | Кількість КС | Активи, млн. грн. | Питома вага активів, %

< 100 тис. грн. | 10 | 0.6 | 0 | 5 | 0.3 | 0 | 5 | 0.4 | 0 | 4 | 0.3 | 0

100-500 тис. грн. | 45 | 13.9 | 5 | 36 | 10.4 | 2 | 23 | 7.1 | 1 | 21 | 5.7 | 0,5

500-1000 тис. грн. | 29 | 20.7 | 8 | 30 | 21.8 | 4 | 26 | 19.7 | 2 | 19 | 13.4 | 1,2

1-2 млн. грн. | 15 | 22.5 | 9 | 34 | 48.1 | 10 | 37 | 55.8 | 6 | 41 | 57.6 | 5,2

2-5 млн. грн. | 19 | 51.1 | 20 | 29 | 89.8 | 18 | 43 | 135.0 | 15 | 47 | 152.7 | 13,9

> 5 млн. грн. | 11 | 146.4 | 58 | 18 | 334.3 | 66 | 31 | 657.5 | 75 | 41 | 873.5 | 79,2

Всього: | 129 | 255.1 | 100 | 152 | 504.6 | 100 | 165 | 875.5 | 100 | 173 | 1103.2 | 100

Проведене дослідження показало, що одним із найважливіших завдань забезпечення економічного зростання кредитних спілок є формування їх ресурсної бази. Кредитні спілки мають володіти сукупністю ресурсів, достатніх як для кредитування поточних потреб суб’єктів господарської діяльності, так і для фінансування інвестиційної діяльності, формування відповідних резервів і підтримки власної ліквідності. Для оптимального розкриття інформації щодо активів, якими володіють кредитні спілки, запропоновано фінансовий цикл спілок і виділено активи як джерело формування доходів.

Для розкриття інформації, релевантної для аналізу активів кредитних спілок, наведено структурну модель (рис. 1).

Рис.1. Модель розкриття інформації, релевантної для аналізу активів кредитних спілок

Група статей, об’єднаних поняттям “непродуктивні активи”, забезпечує кредитній спілці ліквідність і не приносить дохід. Натомість використання продуктивних активів приносить кредитній спілці економічні вигоди у вигляді доходу.

На основі аналізу особливостей розвитку цього типу неприбуткових фінансових установ зроблено висновок, що продуктивні активи кредитних спілок складають понад 90% від загальної суми активів. Майже 98% продуктивних активів розміщено у кредитах, наданих членам кредитних спілок. Це свідчить, що кредитні операції займають найбільшу питому вагу в загальних активах кредитних спілок.

Важливим елементом управління активами кредитних спілок є їх організаційна структура, що характеризується розподілом завдань поміж структурними підрозділами і працівниками цих неприбуткових фінансових установ. У роботі запропоновано структуру органів управління активами кредитної спілки, яка передбачає супроводження кредитування шляхом формалізації всіх процедур роботи з позичальниками.

Розширення сфери кредитних взаємовідносин призводить до пропорційного зростання ризиків. За цих умов ефективність їх кредитної діяльності залежить не тільки від раціонального управління активами, але й від рівня ліквідності цих неприбуткових фінансових установ, який визначається здатністю установи виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. У дисертації узагальнено систему розрахунку показників ліквідності, а також запропоновано порядок оцінки результатів з точки зору поставлених задач.

Сформульовані положення є теоретичним підґрунтям виділення аналітичних показників, необхідних для розробки методики аналізу активів фінансових установ.

У розділі 2 “Організація та інформаційне забезпечення аналізу активів неприбуткових фінансових установ” обґрунтовано інформаційне середовище аналізу активів, організаційні підходи його формування відповідно до зовнішніх та внутрішніх інформаційних потоків, що зумовлені розширенням кредитної діяльності і підлягають аналізу.

Організацію аналізу активів пропонується розглядати як налагоджену систему роботи аналітичних органів кредитних спілок як різновиду неприбуткових фінансових установ. Оскільки кредитні спілки не мають спеціальних служб або груп економічного аналізу, ця робота повинна розподілятись безпосередньо поміж працівниками спілки.

Необхідність дотримання принципу системності і комплексності фінансово-економічного аналізу потребують організації аналітичного процесу в кредитній спілці, що передбачає етапність і раціональний підбір інформаційних джерел, які залучаються для розв’язання аналітичних задач. Основними етапами проведення аналітичної роботи є: планування, визначення кола інформаційних матеріалів, розв’язання поставлених аналітичних завдань, оформлення результатів аналізу, висновки, пропозиції. Пропонована послідовність поетапного проведення аналітичної роботи кредитних спілок наведена на рис.2.

Рис.2. Послідовність поетапного проведення аналізу активів кредитних спілок

Фінансова стійкість кредитних спілок значною мірою залежить від результатів аналізу активів. Тому з практичної точки зору актуальною є необхідність систематизації шляхів і джерел інформаційного забезпечення. Більша частина інформаційних потоків, необхідних для цілей проведення аналізу активів, формується в системі бухгалтерського обліку і поділяється на облікові та звітні дані. Виходячи з інтересів користувачів, сформульовано вимоги до звітності, у відношенні складу звітних форм. Облік повинен забезпечити можливість виконання цих вимог.

У дисертації приділено увагу фінансовій звітності, яка є завершальною стадією бухгалтерського обліку. Критично розглянуто основні форми фінансової звітності, а більш детально - звіти “Про склад активів та пасивів кредитної спілки” та “Про кредитну діяльність кредитної спілки” як основні форми, що використовуються для аналізу активів.

Оскільки аналіз активів є одним із важливих напрямів управлінської роботи кредитних спілок, необхідним є удосконалення методики аналізу на основі «читання» фінансової звітності. На даний час тільки починають проводитися спеціальні дослідження, присвячені аналізу діяльності кредитних спілок, не існує єдиної методики аналізу їх звітності. З огляду на це необхідно переглянути форми та методи управління фінансовими операціями кредитних спілок, а також вдосконалити методику аналізу їх кредитної діяльності.

Рекомендується аналіз активів більш детально проводити за даними додатку 6 “Звітні дані про кредитну діяльність кредитної спілки”, в якому зведено дані щодо кредитної діяльності спілки: цілі, кредити надані, заборгованість за кредитами, пролонговані кредити, прострочені та списані. Аналіз даних цього додатку дозволяє визначити тенденції розвитку спілки, темпи зростання кредитів наданих тощо.

Звіт “Про кредитну діяльність кредитної спілки” сформовано так, що всі дані щодо наданих кредитів групуються за цілями кредитування. Нормативні документи не дають роз’яснень, які саме кредити належать до певної групи, тому зміст рядків визначається кожною спілкою суб’єктивно, на розсуд кредитного комітету.

Кредити надаються для задоволення об’єктивних потреб позичальників. Об’єктом кредитування можуть виступати речі, заради яких надаються кредити, а також потреби позичальників в додаткових фінансових ресурсах. Важливо підкреслити, що об’єкт кредитування виражає як предмет у його матеріальному стані, так і матеріальний процес, який є потребою в кредиті. Тому рекомендується окремо виділяти кредити, надані на одержання послуг. Для того, щоб уникнути суперечностей при віднесенні конкретного кредиту до певної групи, у роботі запропоновано більш детальну класифікацію кредитів за цільовим призначенням.

У ході дослідження з’ясовано, що кожна кредитна спілка самостійно визначає величину кредитного портфелю, види і розмір наданих кредитів. При проведенні аналізу кредитних операцій спілки визначають насамперед загальну суму наданих кредитів, потім аналізують їх за строками повернення: пролонговані, прострочені, безнадійні та інші. Класифікація за цілями використання кредитних ресурсів застосовується для аналізу активів Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг (табл.2). Кредитні спілки таку класифікацію майже не враховують.

Кредитні спілки звертають увагу не лише на мету кредиту, а й на заставу, яка виступає гарантією повернення кредиту. У рамках аналізу таких видів кредитів доцільно розглядати питання про частку забезпеченості кредитних операцій і визначати питому вагу ризикових кредитів в загальній їх сумі. Такий аналіз має істотне значення при здійсненні оцінки реальних можливостей кредитних спілок.

Існують два види застави: застава майна та застава права. Оцінка застави є важливою складовою роботи кредитних спілок. Помилки щодо оцінки застави підвищують ступінь ризику спілок (перевищення суми) або призводять до втрати кола клієнтів (заниження суми). Дослідження показало, що об’єктом аналізу повинні стати вид та якість майна, яке пропонується під заставу, а також можливості його реалізації та динаміка цін на таке майно. Для цілей аналізу активів кредитних спілок нами розроблено та запропоновано зміни до звіту “Про кредитну діяльність кредитної спілки”, наведені в табл.2, вони враховують ступінь ризику неповернення кредиту.

Таблиця 2

Існуюча та запропонована класифікація кредитів

для цілей аналізу активів кредитних спілок

Існуюча класифікація за цілями використання кредитів | Запропонована класифікація за ступенем ризику кредитування

Усього кредитів, в тому числі: | Усього кредитів, в тому числі:

Комерційні кредити | Кредити з 0 % ризику:

· під заставу власного депозиту;

· під поруку члена кредитної спілки, який має депозит.

Кредити, надані на ведення селянських (фермерських) господарств | Кредити з 10 % ризику:

· під заклад;

· під нерухомість (іпотечні).

Кредити, надані на ведення особистих селянських господарств | Кредити з 20 % ризику:

· під заставу транспортних засобів;

· під поруку юридичної особи – роботодавця;

· під поруку іншої кредитної спілки.

Кредити, надані на придбання, будівництво, ремонт та реконструкцію житла | Кредити з 40 % ризику:

· під поруку двох та більше платоспроможних осіб (довідки про доходи).

Споживчі кредити | Кредити з 50 % ризику:

· під заставу майна, що знаходиться у власності позичальника та його родини;

· під заставу основних засобів;

· під заставу худоби.

Інші потреби | Кредити з 80 % ризику:

· під товари в обігу.

Щоб оцінити перспективи розвитку спілки, недостатньо провести аналіз тільки на основі фінансової звітності, потрібен аналіз інформації, яка не має вартісної оцінки.

Аналітична робота в кредитних спілках будується самостійно і її результативність проявляється при дотриманні загальних вимог до цих неприбуткових фінансових установ. У дисертації запропоновано процедуру аналізу фінансової звітності кредитних спілок (табл.3).

Проведене дослідження дозволило сформулювати висновок, що інформаційне забезпечення належить до найважливіших елементів системи аналізу неприбуткових фінансових установ. Його слід розуміти як сукупність інформаційних ресурсів, необхідних та придатних для реалізації аналітичних та управлінських процедур, що забезпечують ефективне використання активів кредитних спілок. Аналітична робота повинна проводитись у декілька етапів, які відрізняються складом і трудомісткістю робіт, а також обсягом інформації.

Таблиця 3

Процедура аналізу фінансової звітності кредитних спілок

Вид операції | Зміст операцій | Методи аналізу

Попередні

Структурування | Групування статей балансу у відповідності з заданими критеріями | Метод групування

Контроль | Перевірка відповідності окремих статей балансу за напрямами аналізу | Метод порівняння

Розрахунок | Розрахунок нормативних показників | Метод коефіцієнтів, метод абсолютних і відносних величин

Порівняння | Порівняльна характеристика розрахованих показників | Метод порівняння, метод аналізу рядів динаміки, індексний метод

Підготовка ілюстраційних матеріалів | Вибір ілюстраційних масивів динаміки і структури показників, які досліджуються | Метод наочного зображення отриманих результатів

Дослідницькі

Аналіз | Загальна оцінка структури активів | Метод порівняння, метод аналізу рядів динаміки

Аналіз | Аналіз ліквідності балансу | Метод порівняння, метод аналізу рядів динаміки

Аналіз | Аналіз платоспроможності | Метод порівняння, метод аналізу рядів динаміки

Аналіз | Аналіз фінансової стійкості | Метод порівняння, метод аналізу рядів динаміки

Опис отриманих показників | Методи теорії прийняття рішень

Підсумкові

Узагальнення | Оформлення результатів аналізу та складання висновків і пропозицій

У розділі 3 “Розвиток методики аналізу активів неприбуткових фінансових установ” досліджено концептуальні підходи до вибору методики аналізу активів залежно від факторів зовнішнього і внутрішнього економічного середовища неприбуткових фінансових установ, що забезпечує оптимальне управління потоками кредитних ресурсів, визначення впливу факторів на активи і дохід фінансових установ.

Фінансова стійкість кредитних спілок як різновиду неприбуткових фінансових установ залежить від ефективного управління активами, тому з практичної точки зору актуальною є необхідність моделювання шляхів оптимального розміщення кредитних ресурсів. При удосконаленні методики аналізу активів враховано наступні чинники:

обсяги кредитних ресурсів спілок, які можуть бути спрямовані на проведення кредитних операцій;

вплив на активи тривалості роботи кредитної спілки на ринку фінансових послуг;

вплив на активи процентної ставки;

вплив вказаних факторів на доходи кредитних спілок.

Запропоновано методику аналізу активів, яка передбачає:

1. Аналіз фінансової діяльності кредитних спілок. За результатами аналізу фінансових показників досліджуваних кредитних спілок Чернігівської області виявлено, що на активи впливають насамперед тривалість їх роботи на ринку фінансових послуг та процентна ставка за кредитами. Запропоновано методику дослідження залежності від вказаних факторів.

2. Аналіз впливу процентної ставки і тривалості роботи спілки на формування активів. Розглянуто вплив на активи кредитних спілок кожного з зазначених факторів.

3. Аналіз парного впливу процентної ставки і тривалості роботи спілки на формування активів та дохід. Розглянуто парну взаємодію процентної ставки і тривалості роботи спілки на активи та дохід.

Для виявлення залежності між наданими кредитами, доходами, тривалістю роботи кредитних спілок і процентною ставкою використані лінійні F1(х) і квадратичні F2(х) регресійні рівняння виду:

, (1)

, (2)

де bі – коефіцієнти регресійного рівняння; хі – поточний період.

Коефіцієнти регресійного рівняння знаходили із системи рівнянь методом Гаусса.

Для знаходження коефіцієнтіврівняння першого та другого ступеня розроблена програма на алгоритмічній мові Delfi.

Можливості сучасного програмного забезпечення відкривають неприбутковим фінансовим установам перспективу застосування методів математичного моделювання у сфері аналізу використання їх активів. Застосування цих методів дозволяє вводити дані для цілей аналізу безпосередньо в програму або брати їх із файлів. Програма дозволяє проводити розрахунки коефіцієнтів лінійної і квадратичної залежності кредитів та доходів від тривалості роботи фінансової установи і коефіцієнтів лінійної залежності середньої процентної ставки від тривалості, будувати графічні залежності і зберігати їх у вигляді графіків, а також виводити отримані результати в текстові файли.

Аналіз досліджуваних даних показав, що залежність наданих кредитів або доходів від тривалості роботи кредитних спілок на ринку фінансових послуг є квадратичною. Лінійна залежність більш точно описує залежність середньої процентної ставки від тривалості роботи кредитних спілок.

Однак, наведені залежності мають похибки у зв’язку з впливом випадкових обставин (рівень керівництва кредитної спілки, її розташування, сезонні коливання тощо) і не дають точної математичної залежності, яка дозволяє надавати прогнозовані розрахунки і рекомендації для кредитних спілок. Проаналізовані залежності свідчать, що із зростанням тривалості роботи кредитних спілок на ринку фінансових послуг зростають суми наданих кредитів та суми доходів спілок, а також зменшується процентна ставка.

Для врахування впливу вищенаведених факторів розглянуто середньозважені значення кредитів і доходів для досліджуваних кредитних спілок одночасно за період 2005-2007рр. (десять періодів). Отримані дані після підстановки в рівняння (1) та (2) показали, що квадратична залежність середньозважених кредитів від тривалості роботи спілок має похибку 20%, а квадратична залежність доходів від тривалості роботи спілок - 4.2%. Слід відмітити, що середньозважена процентна ставка зворотньо пропорційно залежить від тривалості роботи спілок на ринку фінансових послуг і має низьку похибку - 4%.

Отримані результати дозволили зробити наступні висновки:

із зростанням тривалості роботи кредитних спілок на ринку фінансових послуг середньозважені кредити та середньозважені доходи зростають;

квадратичне регресійне рівняння з низькою похибкою описує залежність середньозважених доходів від тривалості роботи спілок;

середньозважена процентна ставка для кредитних спілок зменшується за лінійним законом.

Аналіз результатів дослідження показує, що для окремих періодів квадратична залежність середньозважених кредитів від тривалості роботи кредитних спілок не зовсім точно відображає їх зміну. Крім того, таке рівняння не враховує впливу на надані кредити процентної ставки.

Для зменшення похибки пропонується інший шлях математичної обробки результатів діяльності кредитних спілок. Це математичне рівняння, що враховує квадратичну залежність від тривалості роботи кредитних спілок, середньої процентної ставки та лінійної залежності їх парної взаємодії, виду:

, (3)

де bi – коефіцієнти регресійного рівняння;

xі – поточний період роботи кредитної спілки;

pі – процентна ставка.

Для отримання коефіцієнтів цього рівняння використано метод найменших квадратів для випадку розрідженої матриці й отримано нормальну систему, яку вирішено методом Гаусса. Для знаходження коефіцієнтів рівняння розроблена програма на алгоритмічній мові Delfi (рис. 3), де n – загальна кількість періодів.

Програма дозволяє отримати вищенаведені коефіцієнти і будувати графіки залежності наданих кредитів або доходів від середньої процентної ставки для різних періодів роботи кредитних спілок.

Аналіз отриманих результатів показує, що рівняння (3) з достатньо низькою похибкою (за кредитами - 8%; за доходами - 4%) дозволяє розрахувати як надані кредити, так і отримані доходи, і спрогнозувати стратегію кредитної діяльності для кожної з кредитних спілок.

Рис. 3. Залежності наданих кредитів від процентної ставки при різних періодах роботи кредитних спілок

Регресійне рівняння залежності середньозважених кредитів від тривалості роботи та процентної ставки (рис. 3) має вигляд:

, (4)

а регресійне рівняння залежності середньозважених доходів від тривалості роботи спілок та процентної ставки:

. (5)

На рис. 4 показано вищенаведену залежність (4). Із рис.4 видно, що із зростанням тривалості роботи кредитних спілок зростають їх кредити та доходи. Зменшення середньозваженої процентної ставки і зростання тривалості роботи призводить також до зростання наданих кредитів. При цьому зниження процентної ставки веде до підвищення доходів кредитних спілок, але подальше її зниження призведе до падіння доходів кредитних спілок, що може вплинути на зниження ефективності їх роботи.

Похибка середньозважених доходів від середньозваженої процентної ставки та тривалості роботи кредитних спілок не перевищує 2,14%. Із залежності видно, що із зростанням тривалості роботи кредитних спілок, їх середньозважені доходи зростають. Для кожного періоду роботи кредитних спілок є оптимальне значення середньозваженої процентної ставки, за якої доходи кредитних спілок є найбільшими, і як наслідок, зростають їх активи.

Середньо-

зважений

кредит, грн.

Рис. 4. Поверхня регресійного рівняння (4) для кредитів та залежність середньозважених кредитів від процентної ставки для різних періодів роботи кредитних спілок

Для початкових періодів оптимальною буде більша середньозважена ставка, ніж для останніх періодів. Так, для першого періоду оптимальною буде середньозважена ставка 49%, а для десятого періоду 43-44%. Для детальнішого аналізу впливу середньозваженої ставки прирівнюємо до нуля похідну середньозваженого доходу від середньозваженої процентної ставки:

(6)

Із цього рівняння отримано рівняння для знаходження оптимальної середньозваженої процентної ставки, за якої доходи кредитних спілок є оптимальними:

(7)

Рівняння (7) дає змогу спрогнозувати, яку оптимальну процентну ставку треба встановлювати кредитним спілкам для отримання максимальних доходів залежно від тривалості роботи на ринку фінансових послуг.

В умовах необхідності розвитку методики аналізу активів неприбуткових фінансових установ набуває актуальності визначення оптимального рівня процентної ставки за кредитами. Процентна ставка, з одного боку, має сприяти ефективному функціонуванню фінансових установ, а з іншого – забезпечити фінансовим установам такий рівень доходів, який компенсує витрати, пов’язані з наданням кредитів, і забезпечить ефективність їх діяльності.

Практична реалізація викладеної методики сприяє встановленню оптимального рівня процентної ставки і дає змогу максимально розміщувати кредитні ресурси, отримуючи при цьому максимально можливий дохід.

Висновки

Проведене у дисертації узагальнення та запропоноване вирішення наукового завдання полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій з удосконалення методики та організації аналізу активів неприбуткових фінансових установ.

Результати дослідження дозволили сформулювати такі висновки:

1. На теперішньому етапі розвитку ринку фінансових послуг неприбуткові фінансові установи займають дедалі вагоміше місце в накопиченні і мобілізації грошового капіталу. До числа таких установ належать кредитні спілки, які діють на кооперативних засадах з метою соціального захисту своїх членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих заощаджень.

2. Сучасні кредитні спілки, як різновид неприбуткових фінансових установ, організаційно й економічно об’єднані у відносно самостійну систему, яка не має на меті отримання прибутку. Результати діяльності кредитних спілок значною мірою залежать від їх ефективної кредитної діяльності, яка здійснюється в умовах конкурентного середовища.

3. Узагальнення теоретичних і практичних підходів до економічної сутності поняття “активи кредитних спілок” дозволяє трактувати їх як контрольовані спілками ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу. Одні з них характеризуються продуктивністю і здатністю приносити економічні вигоди у вигляді доходів (продуктивні активи). Інші є ресурсами, використання яких не приносить доходу (непродуктивні активи), а їх обіг у процесі діяльності спілок пов’язаний з факторами часу і ризиками.

4. Встановлено, що в системі неприбуткових фінансових установ відбувається зростання кількості кредитних спілок і нарощування обсягів їх активів. Показники їх діяльності свідчать, що за період 2004-2007р. кількість кредитних спілок в Україні зросла з 446 до 746, а їх активи відповідно з 206,4 млн. грн. до 3241,2 млн. грн. Продуктивні активи в загальних активах спілок складають понад 90% і ця частка є достатньо сталою.

З огляду на динаміку розвитку сфери кредитних спілок важливе значення має вдосконалення методики аналізу активів. Це дає можливість отримувати кількісну та якісну інформацію щодо кредитної діяльності для прийняття рішень, пов’язаних з розміщенням активів.

5. Фінансовий потенціал кредитних спілок характеризується обсягом і структурою активів, що формуються за рахунок готівкових фінансових ресурсів. Результати аналізу структури активів кредитних спілок за їх розміром показують, що спілки укрупнюються, розширюють свою діяльність, надаючи своїм членам усе різноманітніші кредитні послуги. 23,7% кредитних спілок мають активи, що перевищують 5 млн. грн. Формування ресурсної бази і обґрунтоване їх розміщення під час здійснення кредитних операцій є одним із важливих принципів забезпечення економічного зростання спілок.

6. З метою забезпечення єдності оперативних і аналітичних завдань, ефективного управління активами важливого значення набуває узгоджена робота управлінських органів кредитних спілок. За результатами дослідження запропоновано удосконалену структуру органів управління активами кредитних спілок, яка враховує виділення обов’язків і пов’язаних з ними процедур кожного органу управління. Це дозволить аналізувати діяльність кредитних спілок, що залежить від напрямів їх кредитної політики.

7. Для покращення результатів кредитної діяльності і фінансового стану, основу якого складають активи, кредитні спілки повинні аналізувати показники ліквідності, управляти ними, підтримуючи на достатньому рівні. Критичний аналіз і узагальнення системи економічних показників, що використовуються для підтримки власної ліквідності і дозволяють оцінювати поточну фінансову стійкість кредитних спілок, дали змогу запропонувати порядок нормативної оцінки результатів аналізу показників ліквідності.

8. Система кредитних спілок вимагає обґрунтованих рішень щодо створення передумов для досягнення темпів стійкого зростання показників кредитної діяльності. Для забезпечення користувачів достовірною обліковою інформацією критично розглянуто й визначено види та основні джерела інформації, на підставі яких можна достовірно обґрунтовувати і здійснювати аналіз активів фінансових установ.

9. В умовах зростаючого розвитку системи кредитних спілок нагального вирішення потребують проблеми законодавчого регулювання взаємодії їх учасників. Потребує відповідного нормативно-правового забезпечення кредитна діяльність спілок, в першу чергу, стосовно віднесення кредитів до безнадійних.

10. Дослідження показників фінансової звітності щодо отримання інформації для аналізу активів дало можливість виявити переваги й недоліки існуючих форм. Так, дані балансу, відображаючи стан власних та залучених коштів, їх розміщення в кредитні та інші активні операції, не дозволяють оцінити кредитний портфель спілки за строками погашення, реальний рівень прострочених, пролонгованих та проблемних кредитів. Оскільки визначальними для спілок є гарантії повернення кредитів, запропоновано порядок відображення у фінансовій звітності кредитів у залежності від ризику. Це дає можливість аналізувати ступінь забезпеченості кредитних операцій і визначати частку ризикових кредитів в загальній їх сумі.

11. Виходячи з того, що аналіз активів кредитних спілок передбачає урахування впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, методику аналізу активів рекомендовано будувати на основі математичного моделювання, що дозволяє визначати поведінку кредитних спілок у майбутньому, прогнозуючи напрями кредитної діяльності для досягнення фінансової стабільності.

12. Запропоновано методику визначення оптимальної процентної ставки за кредитами, з урахуванням якої доходи кредитних спілок будуть максимальними. Це допомагає розраховувати оптимальне співвідношення середньозваженої процентної ставки, тривалості роботи спілки і суми наданих кредитів таким чином, щоб спілки при мінімальному розмірі процентної ставки оптимально розміщували кредитні ресурси. Для досягнення визначених результатів необхідно враховувати парну взаємодію тривалості роботи