НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Максимович Оксана Михайлівна

УДК 338.432:504.062

РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ

ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО

ПОТЕНЦІАЛУ АПК ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.00.06 – економіка природокористування та

охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Дейнеко Людмила Вікторівна, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу проблем розвитку продоволь-чого комплексу та споживчого ринку.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Хлобистов Євген Володимирович,

Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу проблем сталого розвитку та екологічної безпеки;

кандидат економічних наук, доцент Коренюк Петро Іванович, Дніпропетровська фінансова академія, доцент кафедри фінансів.

Захист відбудеться “18” червня 2008 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “14” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Я.В.Коваль

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливими в умовах сьогодення є проблеми гар-монізації взаємодії суспільства й природного середовища, раціоналізації викори-стання природно-ресурсного потенціалу, економічних механізмів екологобезпеч-ного природокористування. Перехід АПК на модель сталого розвитку й подальше функціонування на цих засадах передбачає забезпечення збалансованого зростан-ня економіки, нарощування обсягів виробництва якісної і конкурентоспроможної агропродовольчої продукції, підвищення економічної ефективності виробничої діяльності, раціональне використання, відтворення й охорону природних ресурсів, зниження екодеструктивного впливу аграрного господарювання на довкілля та є необхідною передумовою інтеграції в європейські інституції.

Розробці основних теоретико-методологічних засад раціонального природо-користування й охорони навколишнього середовища, визначенні шляхів практич-ного удосконалення системи природокористування в АПК присвячені роботи І.К.Бистрякова, П.П.Борщевського, Б.М.Данилишина, Я.В.Коваля, А.С.Лисецько-го, О.Г.Мордвінова, М.А.Лендєла, Л.Я.Новаковського, А.Я.Сохнича, В.М.Трегоб-чука, Л.Г.Чернюк, А.М.Третяка, М.А.Хвесика, Є.В.Хлобистова, І.Д.Якушика. Дос-лідження зазначених проблем в Івано-Франківській області знайшли відображен-ня у працях О.М.Адаменка, І.Ф.Баланюка, М.М.Бойка, В.Х.Бруса, М.Д.Волощука, Б.Я.Голояда, І.Ф.Калуцького, В.І.Парпана, М.М.Приходька та інших вчених.

На сучасному етапі розвитку АПК у зв’язку з широким впровадженням ін-тенсифікації виробництва, недосконалістю економічного механізму природокори-стування, зменшенням фінансування на потреби охорони природи, невиконанням природоохоронного законодавства, порушенням технології виробництва сільсько-господарських культур тощо збільшилось техногенно-антропогенне навантаження на природні ресурси, особливо на земельні. Тому детальнішого опрацювання пот-ребують питання узагальнення теоретико-методологічних аспектів природокорис-тування в АПК, удосконалення основних напрямків організації екологобезпечного агропромислового виробництва, раціоналізації використання складових ресурс-ного потенціалу держави загалом і зокрема кожного регіону. Актуальність та не-достатня вивченість цих проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослід-ження, визначили мету, структуру та зміст роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Досліджен-ня, проведені автором, безпосередньо пов’язані з тематикою «Комплексної прог-рами перспективи агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Івано-Франківської області у 2005-2010 роках і на період до 2015 року», схваленої рі-шенням Івано-Франківської обласної ради № 626-17/2005 від 14 липня 2005 року (автором визначені напрями реструктуризації землекористування на регіонально-му рівні у постприватизаційний період, обґрунтовані заходи для забезпечення екологічної безпеки в АПК регіону); планами наукових робіт Ради по вивченню продуктивних сил України «Схеми (прогнози) розвитку і розміщення продук-тивних сил регіонів (областей) України до 2015р.», № держ. реєс.0104U003168 (здійснено оцінку природно-ресурсного потенціалу продовольчого комплексу Івано-Франківської області); «Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України (комплексне фундаментальне дослідження)», № держ. реєс. 0101U007882 (обґрунтовані стратегічні орієнтири раціонального використання природно-ресурсного потенціалу АПК Івано-Франківської області); «Розробка наукових засад розвитку продовольчого комплексу України на довготривалу перспективу», № держ. реєс.0101U007876 (висвітлено вплив природно-кліматичних особливостей на спеціалізацію та продуктивність сільськогосподарського виробництва в Івано-Франківській області); планами наукових робіт Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника «Підвищення соціально-економічної результативності функціо-нування виробничо-господарських структур у регіоні», № держ. реєс. 0104U002443 (автором визначено шляхи вдосконалення економічного механізму управління природокористуванням у АПК регіону).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка і обґрунту-вання теоретико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо раціоналізації природокористування у регіональному АПК.

Для досягнення цієї мети були поставлені та розв’язувалися такі завдання дослідження:

- розкрити сутність, структуру й типи природокористування в АПК;

- систематизувати принципи раціонального природокористування, зокрема раціонального земле-, лісо-, водокористування;

- поглибити теоретичні аспекти організації раціонального використання при-родно-ресурсного потенціалу АПК держави та регіону;

- узагальнити методичні підходи до оцінки природокористування в АПК регіону;

- виявити вплив природно-кліматичних умов на ефективність використання земельних ресурсів у регіоні;

- оцінити ефективність аграрного землекористування в умовах різних форм власності й господарювання;

- обґрунтувати основні важелі та чинники раціоналізації придокористування в АПК області;

Об’єктом дослідження є процеси, які здійснюються у сфері природно-ресурс-ного потенціалу АПК в умовах трансформації національної економічної системи.

Предмет дослідження – науково-методологічні засади організації вико-ристання природно-ресурсного потенціалу АПК.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи склали наукові концепції та положення, сформульовані науковцями в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, економіки сільського господарства, фундаментальні теоретичні положення з розвитку й функціонування регіонального АПК, законодавчі та нормативні акти.

У дисертації використовувались загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень: діалектичний метод пізнання, абстрактно-логічний та метод системного аналізу ? для з’ясування сутності природокористування, обґрунтування основних принципів раціонального природокористування загалом і зокрема в АПК, визначення чинників та напрямів підвищення ефективності природокористування в аграрній сфері; монографічний ? для ви-вчення й систематизації вітчизняного та зарубіжного наукового доробку та пра-ктичного досвіду в сфері раціонального природокористування; економіко-ста-тистичний метод – для вивчення та узагальнення тенденцій і закономірностей динаміки ефективності функціонування АПК та використання складових його природно-ресурсного потенціалу, аналізу екологічної ситуації у всіх сферах АПК; системно-структурний аналіз – для дослідження регіонального АПК як цілісної економіко-екологічної системи; порівняльний аналіз – для зіставлення показників розвитку сільського господарства в Івано-Франківській області з державою загалом, виявлення резервів та визначення шляхів раціонального ви-користання природно-ресурсного потенціалу АПК регіону.

Інформаційною базою дослідження слугували офіційні дані Держком-стату України та Головного управління статистики в Івано-Франківській облас-ті, статистичної інформації міністерств і відомств, дані звітів обласного центру „Облдержродючість”, Українського науково-дослідного інституту гірського лі-сівництва ім.П.С.Пастернака, обласних управлінь екології, сільського, лісового, водного господарств, Головного управління МНС України в Івано-Франківсь-кій області, а також монографії та науково-аналітичні статті у періодичних ви-даннях провідних науковців-економістів, аграрників, екологів, які займаються даною проблемою загалом і безпосередньо в області.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у погли-бленні науково-методологічних засад природокористування в АПК, обґрунту-ванні стратегії раціонального природокористування регіону.

Вперше:

- обґрунтовано стратегічні напрями раціонального використання та охорони природно-ресурсного потенціалу АПК як важливої складової перехо-ду галузі на принципи екологобезпечного сільськогосподарського виробництва.

Удосконалено:

- зміст поняття „раціональне природокористування в АПК”, яке, на відміну від наявного, ґрунтується на принципах поєднання економічної вигоди відпові-дно до законодавчо встановлених нормативів, покращення процесів комплекс-ної переробки ресурсів, зменшення виробничих відходів та високої економічної ефективності в галузі;

- наукові підходи до класифікації природних ресурсів і природних умов на основі критичного аналізу та систематизації наукового інструментарію, що доз-во-лило уточнити складові понятійного апарату природокористування в АПК;

- методичні підходи до оптимізації агроландшафтів, критеріальними озна-ками яких виступають такі індикатори як виведення з інтенсивного використан-ня деградованих і малопродуктивних земель, лісомеліоративне облаштування агроландшафтів, раціональна структура посівних площ на основі ґрунтозахис-ної системи землеробства.

Набули подальшого розвитку:

- методологічні засади щодо підвищення ефективності використання при-родно-ресурсного потенціалу на основі узагальнення принципових підходів до організації раціонального природокористування в АПК як на державному, так і регіональному рівнях;

- напрями використання ландшафтно-екологічного підходу щодо форму-вання екологічно-збалансованої структури сільськогосподарського землекорис-тування на основі врахування науково обґрунтованих проектів землеустрою, контурно-меліоративної системи організації території та збалансованої структу-ри земельних угідь регіону;

- методологічні підходи до дослідження ринково-інституціональних транс-формацій в АПК та виявлення їх впливу на ефективність використання складових агроресурсного потенціалу й екологізацію сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науко-вих та практичних підходів до організації екологобезпечного агропромислового виробництва в Івано-Франківській області. Висновки й рекомендації, що містяться у дисертації, можуть слугувати основою для формування стра-тегічних напрямів раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля і забезпечення екологічної безпеки в АПК регіону. Практична реаліза-ція основних наукових положень щодо раціоналізації використання природно-ресурсного потенціалу АПК сприятиме вирішенню економіко-екологічних проблем використання й охорони земельних, лісових і водних ресурсів регіону.

Система заходів щодо підвищення ефективності природокористування в АПК Івано-Франківської області, що обґрунтована у дисертаційному дослід-женні, знайшла своє відображення при розробці «Комплексної програми пер-спективи агропромислового комплексу та розвитку сільських територій Івано-Франківської області у 2005-2010 роках і на період до 2015 року», яка викори-стовується Головним управлінням агропромислового розвитку обласної дер-жавної адміністрації (довідка №301/01-13/01 від 06.06.2006) та при розробці Ре-комендацій із сталого лісокористування в Карпатах (пріоритетні напрямки), що затверджені науково-технічною радою ДКЛГУ (довідка №206/1-07 від 29.06.2006), а також у наступних науково-дослідних роботах: «Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил регіонів (областей) України до 2015р.», «Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансфор-мацій в економіці України (комплексне фундаментальне дослідження)», «Роз-робка наукових засад розвитку продовольчого комплексу України на довготри-валу перспективу» (довідка №01-11/59 від 24.01.2008), у навчальному процесі при викладанні дисциплін „Організація виробництва”, „Різноукладність у сільському господарстві”, „Економіка аграрних підприємств” (довідка №01-08/558 від 08.05.2008).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки, пропозиції та рекомендації дисертаційної роботи, а також публікації автора за темою ди-сертації отримані ним особисто у результаті власних досліджень. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, які є -результатом особистих досліджень, внесок автора конкретизовано у списку ос-новних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались і знайшли схвалення на таких науково-практичних конференціях: VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2004” (м.Дніпропетровськ, 25 лю-того 2004р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (м.Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.); IV Міжнародній науково-прак-тичній конференції „Економічні проблеми виробництва та споживан-ня екологічно чистої агропромислової продукції” (ЕП-2005) (м.Суми, 24-27 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Екологізація економіки як інстру-мент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища” (м.Львів, 22-23 вере-сня 2005р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Екологія, Енерго-збереження, Економіка” (м.Суми, 16-19 листопада 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіон - 2006: стратегія оптимального розвитку ”(м.Харків, 15-16 травня 2006р.); Наукових читаннях “Продовольчий комплекс України: проблеми теорії та практики”(м.Київ, 12 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» ”(м.Київ, 20 травня 2008 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 15 наукових праць, загальним обсягом 4,5 друкованих аркушів, з них 6 – у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту дисертації викладено на 165 сторінках, у тому числі 15 таблиць та 10 рисунків, з яких 2 таблиці та 10 рисунків займають 12 повних сторінок. Список використаних джерел включає 211 найменувань на 21 сторінці, дисертація містить 28 додатків на 36 сто-рі-н-ках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи раціонального використання природно-ресурсного потенціалу в АПК» викладено теоретико-методологічні та методичні засади організації раціонального ви-користання природно-ресурсного потенціалу АПК, на основі яких розкрито су-тність, структуру та типи природокористування, узагальнено принципи раціо-нального природокористування в АПК загалом і раціонального земле-, лісо-, водокористування зокрема.

Опрацювання наукових розробок з теорії природокористування засвідчує, що основу процесу природокористування складають наступні напрями: ресур-соспоживання, ресурсокористування, відтворення природних ресурсів, охорона та перетворення природи. Управління природокористуванням включає облік і конт-роль природних багатств, регулювання якості й кількості природних ресурсів та стану навколишнього природного середовища, а також, власне, менеджмент природокористування.

На сьогодні не існує єдиного загальноприйнятого визначення самих понять „природокористування”, „природні ресурси”, „природно-ресурсний потенціал території”. У процесі дослідження автором поглиблено термін „раціональне при-родокористування” на основі екологічного підходу, який в новітніх умовах набув пріоритетного значення. Метою раціонального природокористування в АПК є збереження та відтворення природно-ресурсного потенціалу, тобто при раціональному природокористуванні економічна діяльність орієнтується на ресурсозберігання, доцільність використання природно-ресурсного потенціалу й застосування найновіших безвідходних або комплексне використання маловідходних технологій. Загальні принципи природокористування в АПК представлені на рис. 1.

Ми розглядаємо природно-ресурсний потенціал АПК як сукупність природних умов і природних ресурсів, що знаходяться на певній території, які залучені чи мо-жуть бути реально залучені у майбутньому до господарської діяльності відповідно до технічних і соціально-економічних можливостей суспільства і тому служать або мо-жуть служити у перспективі для забезпечення продовольчої безпеки регіону та задо-волення духовних благ населення. В основу природних класифікацій покладено відмінності природних ресурсів за генезисом і належністю до тих чи інших компонентів і сил природи.

Економічна ефективність та доцільність розвитку АПК визначається загаль-ними закономірностями розвитку продуктивних сил та характеризується значною залежністю агропромислового виробництва від природно-ресурсного потенціалу території: земельних ресурсів – від їх розподілу за природними угіддями, родю-чістю ґрунтів; водних ресурсів – за можливістю їх використання для зрошення сільськогосподарських культур, перевезення сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки тощо, риборозведення; лісових ресурсів – створення проти-ерозійних, приполонинних, водорегулюючих лісових захисних смуг, мисливство, збір продукції лісу для харчової промисловості та ін., корисних копалин – поклади кам’яної солі, вапняків, гіпсу та мінеральні води тощо. У АПК реалізуються всі вищеназвані напрями природокористування, хоча характерним є переважання ре-сурсовикористання: земле-, лісо-, водокористування.

Екологічні проблеми в АПК та їх вплив на ефективність агропромислового виробництва зумовлюють необхідність системного підходу до вирішення проблем раціонального природокористування, тобто із застосуванням економічної, екологіч-ної та соціальної складової. Організація раціонального природокористування в АПК передбачає оцінку й аналіз стану, ефективності використання, охорони й від-творення складових природно-ресурсного потенціалу та можливостей економічно-го зростання, що здійснюється на основі державної системи моніторингу за станом навколишнього середовища, показників, що відображають результати праці з вра-хуванням ступеня залучення природних ресурсів до процесу виробництва, показни-ків динаміки та соціально-економічної ефективності агропромислового виробництва.

У другому розділі «Аналіз сучасного стану використання природно-ре-сурсного потенціалу АПК» висвітлена оцінка стану та тенденцій розвитку й використання природно-ресурсного потенціалу АПК області, виявлено та згру-повано основні еколого-економічні проблеми агропромислового виробництва в регіоні, висвітлено причини їх виникнення.

АПК Івано-Франківської області в порівнянні з іншими регіонами знаходиться дещо в гірших умовах, враховуючи особливості рельєфу, природно-кліматичні умови, низьку землезабезпеченість. Тому, за такими показниками як частка сільського господарства у галузевій структурі валової доданої вартості

Рис. 1. Загальні принципи природокористування в АПК

регіону, обсяги виробництва продукції рослинництва й тваринництва на душу населення область поступається більшості регіонів України. З огляду на це, раціоналізація використання природно-ресурсного потенціалу регіонального АПК розглядається нами як один з найважливіших резервів підвищення соціа-льно-економічної ефективності функціонування АПК для забезпечення населення високоякісними продовольчими товарами за доступними цінами.

Відмінності в структурі земельних угідь, природно-кліматичні особливості та соціальні фактори (традиційні харчосмакові уподобання, попит на певну про-дукцію АПК) зумовили територіальну нерівномірність у розміщенні галузей АПК. Низька землезабезпеченість обмежує можливості ефективного використання сіль-ськогосподарських угідь і не забезпечує вирощування достатньої кількості сільсь-когосподарської продукції, насамперед зерна й цукрових буряків. Проте продук-тивність землекористування визначається не стільки рівнем забезпеченості орни-ми землями, скільки ефективністю їх використання у землеробстві. Показники, що характеризують стан та використання земельного фонду Івано-Франківської об-ласті в порівнянні із загальнодержавними, наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Характеристика стану та використання земельного фонду

Івано-Франківської області та України (на 01.01.2007 р.)

№ | Показник | Україна | Івано-

Франківська область

1 | Сільськогосподарська освоєність земельного фонду (відсоток до зага-льної площі земель (суші)), % | 72,6 | 46,2

2 | Частка земельних ресурсів у складі продуктивних сил, % | 40 | 50-60

3 | Площа сільськогосподарських угідь, яка припадає на одного ме-ш-канця, га

зокрема ріллі, га |

0,90

0,70 |

0,45

0,28

4 | Різновидність ґрунтів, видів | 650 | 22

5 | Частка найбільш родючих ґрунтів у складі сільсько-гос-по-да-р-ських угідь, % | 37 | 25,7

6 | Фактична еродованість земель , % | 57,4 | 58,5

7 | Щорічне зменшення вмісту гумусу в ґрунтах, % | 0,05 | 0,08

8 | Частка кислих ґрунтів у складі сільсько-гос-по-да-р-ських угідь, %

зокрема ріллі, % | 21,5

11,5 | 13,1

10,9

9 | Частка забруднених радіонуклідами земель у складі сільсько-гос-по-да-р-ських угідь, % | 16 | 4,2

10 | Частка осушених земель у складі сільсько-гос-по-да-р-ських угідь, %

зокрема ріллі, % | 7,9

0,035 | 30,8

12,4

11 | Наявність порушених земель, га | 157613,3 | 4110,5

12 | Наявність відпрацьованих земель на кінець 2006 р., га | 48798,8 | 1693,4

13 | Рекультивація порушених земель за 2006 р. всього, га

у тому числі сільськогосподарські угіддя, га | 1443,1

803,1 | 11,9

10,0

14. | Вилучити з господарського обігу малопродуктивних еро-дованих земель та радіоактивно забруднених земель, тис.га | 3700 | 29,5

Систематичне використання земель сільськогосподарського призначення потребує постійного контролю за станом їх родючості, рівнем забруднення важки-ми металами, радіонуклідами, пестицидами та іншими токсикантами. Основні аг-роекологічні та економічні заходи, які проведені в Івано-Франківській області -для охорони продуктивних земель, збереження, відтворення та примноження їх ро-дючості за період з 1986р. по 2006р., подані в табл. 2.

Таблиця 2

Агроекологічні та економічні заходи з охорони земель

у Івано-Франківському АПК (1986-2006 рр.)

Заходи з охорони земель | Обсяги робіт

всього (наростаючим підсумком з 1986 р.)

Розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території, кількість господарств

тис. га |

141,0

154,4

Проведення повного закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок, кількість господарств

тис. га |

31,0

33,5

Будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд – загальна вартість, тис. грн. | 3634,7

Створення полезахисних лісових смуг, га | 100,0

Створення захисних лісових насаджень у ярах, балках, на пісках – всього, га |

460,2

Залуження сильно еродованої і забрудненої шкідливими речовинами ріллі, га |

702,0

Виходячи з домінування того чи іншого типу природокористування, ін-тенсивності прояву й гостроти окремих факторів „економічного ризику”, вио-кремлено групи екологічних проблем: 1) спричинених порушенням екологічно-го балансу в процесі освоєння території. Екстенсивний тип господарської діяль-ності без врахування екологічної придатності земель і ерозійного потенціалу території призвели до збільшення у структурі угідь питомої ваги орних земель, що спричинило посилення процесів водної ерозії, зростання кислотності, про-гресуюче зниження родючості ґрунтів; 2) обумовлених нераціональним веден-ням лісового господарства, наслідком якого є глибока зміна вікової структури лісів, що призвела до значного їх омолодження й послаблення їхніх водоохо-ронних, водорегулюючих та ґрунтозахисних функцій. Площі лісів, які забезпе-чують переважно водоохоронні функції, складають 24237 га, а лісів, що вико-нують захисні функції, зокрема протиерозійні, приполонинні ліси, інші ліси, які мають важливе значення для захисту навколишнього середовища ? 147494 га. Завдяки захисним насадженням урожайність зернових збільшується на 3-5 ц/га, знижується собівартість продукції рослинництва, оскільки кожен гектар лісової смуги захищає 20-30 га ріллі, а землі, які виділяються для створення лісових захисних насаджень компенсуються приростом додаткової продукції земле-робства; 3) зумовлених порушенням гідрологічного режиму рік, знищенням прируслової природної чагарникової рослинності, необґрунтованої вирубки водоохоронних лісів. Недотримання режиму використання прибережних захисних смуг вздовж річок, особливо розорювання земель, у т.ч. й схилів до урізу води, призводить до абразії берегів річок. У басейні основної водної артерії р. Дністра розташовано майже 250 тис. га ріллі, що становить 73% загальної площі області, у басейні р. Прут ? понад 90 тис. га ріллі, з якої більше10% належить до категорії обмеженого або надто обмеженого використання, що свідчить про необхідність захисту земель від руйнування, внаслідок розвитку ерозійних процесів; 4) спричинених забрудненням атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод. Область займає 5 місце в Україні за показниками обсягу шкідливих викидів у атмосферне повітря на 1 км2 (15 т/км2); 5) викликаних забрудненням ґрунтів важкими металами, пестицидами, радіоактивним забрудненням (у 1986р. від аварії на ЧАЕС забруднено радіонуклідами 26,6 тис. га земель, однак внаслідок природного розпаду радіонуклідів, постійного перемішування верх-нього шару ґрунту під час обробітку та промивання його атмосферними опа-дами (тип зволоження ґрунтів області промивний) й вимивання радіонуклідів у нижні шари ґрунту та підгрунтові води, вміст цезію-137 і стронцію-90 у ґрунтах значно знизився). З-поміж великої кількості елементів, що забруднюють сільськогосподарські угіддя області, найнебезпечнішими є свинець, кадмій, ртуть. Щодо забруднення ґрунтів важкими металами, вміст яких перевищує ГДК, то найбільшим забруднювачем є свинець. Вміст пестицидів у ґрунтах області найбільше спостерігається у весняно-літній період після обприскування посівів сільськогосподарських культур, і до жовтня вони розкладаються майже повністю; 6) пов’язаних з побутовими та промисловими відходами, засміченням території в населених пунктах, уздовж берегів річок, автодоріг, за-лізниць, у лісових насадженнях. Органи виконавчої влади й місцевого самоврядування не надають належного значення цій проблемі, недостатньою є екологічна культура населення області.

У третьому розділі «Основні напрямки організації екологобезпечного агропромислового виробництва» висвітлено напрямки підвищення ефекти-вності аграрного землекористування в регіоні в умовах ринково-інституціона-льних трансформацій та напрями раціоналізації природокористування в АПК області, визначено стратегічні пріоритети раціонального використання та охорони природних ресурсів регіонального АПК.

Ринково-інституціональні трансформації агропромислового виробництва, зокрема земельна реформа, направлені на забе-зпечення раціонального вико-ристання природно-ресурсного потенціалу АПК, покращення добробуту насе-лення, стабілізацію та подальше зростання рівня споживання сільськогосподарсь-кої продукції, створення рівних умов для діяльності всіх суб’єктів господарювання в АПК, впровадження ресурсоберігаючих, екологобезпечних та екологічно чистих технологій. Однак, сама зміна форм власності, не призвела автоматично до підвищення ефективності функціонування АПК, бо самостійність суб’єктів господарювання в аграрному секторі економіки може призвести до намагання максимізувати свої доходи за допомогою технологічних факторів інтенсифікації землеробства без врахування природоохоронних вимог та обмежень.

При реформуванні господарського механізму, відносин власності на землю й майно недостатньо враховувалася економічна й бонітетна оцінки землі, що не дозволило об’єктивно розподілити земельні площі й встановити достовірне опо-даткування та системно вирішувати інші проблемні питання, зокрема способи раціонального використання земель.

У результаті проведеної земельної реформи держава втратила монопольне право на землю. Відсутність чіткої державної політики на макро- і мезорівнях сприяло перетворенню сільського господарства у дрібнотоварне виробництво, що унеможливлює впроваджувати новітні технології, застосовувати найпро-стіші прийоми механізації, а у більшості господарств області була порушена від-працьована впродовж багатьох років територіальна структура землекористування (система сівозмін, поля сівозмін, ґрунтозахисна система землеробства тощо).

Розроблена нами концептуальна модель забезпечення сталого еколого-зба-лансованого розвитку АПК (рис. 2.) визначає систему державного регулювання, яка спрямована на природно-ресурсну економію та мінімізацію антропогенних на-вантажень на навколишнє середовище за допомогою інформаційного забезпечен-ня, адміністративних, правових, економічних важелів.

В основу системи заходів для покращення екологічного стану земель повинна бути покладена комплексна еколого-економічна оцінка землі на основі ландшафтно-екологічної структуризації території. Це допоможе поєднати природне розмаїття з сільськогосподарським навантаженням для збереження рівноваги в природних екосистемах. Ландшафтна система землеробства, а саме, ґрунтозахисні системи землеробства є основою для надійного захисту земель від деградації і запорукою раціонального їх використання та, як результат, підвищення врожаїв сі-льськогосподарських культур.

Важливим для забезпечення еколого-збалансованого розвитку АПК є визна-чення стратегічних параметрів раціонального використання та охорони природних ресурсів у координатах ринково-інноваційних перетворень, що включають створення спеціальної системи моніторингу якості ґрунтів і ґрунтового покриву; здійснення сільськогосподарської діяльності у межах раціонального обсягу щодо ємності екосистем; реалізація стратегії ефективного використання природної родючості ґрунтів завдяки виваженому управлінню оборотом земель; впроваджен-ня серед протиерозійних заходів нових технологічних способів обробки ґрунтів зі зменшеною глибиною обробітку й суміщенням деяких операцій: змив і втрати поживних речовин скорочуються в 5-10 разів за рахунок збереження на поверхні землі рослинних решток і стерні; дотримання сівозмін хоча б з порівняно корот-кою ротацією культур у вузькоспеціалізованих господарствах; дотримання у сіво-змінах традиційності і досвіду вирощування основних сільськогосподарських культур, характерних для нашого регіону: озимі й ярі зернові, просапні – цукровий буряк, картопля, кукурудза та ін., набір яких буде визначатися спеціа-лізацією господарства, наявністю матеріально-технічної бази, переробних підпри-ємств, розташованістю до ринків збуту тощо; забезпечення цілковитого переходу на екологозбалансовані ґрунтозахисні технології з контурно-меліоративною та мо-заїчною організацією території: впровадження напівінтенсивних систем ведення

Рис. 2. Концептуальна модель забезпечення сталого еколого-збалансованого розвитку АПК

господарства із застосуванням частково хімічних і переважно біологічних засобів, ресурсоощадних і екологобезпечних методів господарювання, а також широко-масштабний розвиток органічного сільського господарства; проведення інвентари-зації всіх лісів регіону з метою виявлення використання їх у екологічно-стабілізу-ючих цілях; здійснення заліснення раніше розораних земель та неугідь, схилів крутизною більше 10°; заборона вирубки чагарників на крутих схилах для

розширення орних площ, під сінокоси та пасовища; створення лісових во-доохоронних смуг вздовж берегів річок, як структурного елементу агроландшаф-ту, для попередження ерозії ґрунту; заліснення та залуження еродованих пасовищ та земель, забруднених радіонуклідами; виключення оранки у межах прибережних захисних смуг; створення камінних пасм, лісових насаджень для захисту берегової зони річок від розмивання; забезпечення повторного використання заакумульова-них дренажних вод для запобігання хімічному забрудненню водойм: зволоження цими водами осушених земель дає змогу повернути в середньому на 1 га сільськогосподарських угідь 20-70 кг азоту, 15-20 калію, 50-150 кг кальцію і 300-400 м3 води, що сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських ку-льтур; проводення берегоукріплювальних робіт для захисту земель від повеней і паводків шляхом створення дамб, обвалування берегів річок, поглиблення русла річок, систематичне очищення русел, збереження болотних масивів у долинах річок, повна відмова їх осушення, будівництво гребель, ставків та невеликих водо-сховищ, які б регулювали стік, тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення проблем природокориcту-вання та висвітлено шляхи раціоналізації використання природно-ресурсного по-тенціалу АПК. Результати дослідження дозволили сформулювати такі висновки теоретико-методологічного, методичного та практичного характеру:

1. Раціональне природокористування ? це екологобезпечне природокори-стування, яке базується на механізмах розвитку й відтворення навколишнього середовища і ґрунтується на принципах поєднання економічної вигоди упорядкованого законом нормативного використання природних ресурсів (враховуючи природні умови), покращення процесів комплексності переробки природних ресурсів (при переробці максимальний вихід корисної продукції при мінімумі відходів), зменшення відходів виробництва, розширеного відтворення природно-ресурсного потенціалу в поєднанні з вимогами екологічної безпеки, включаючи високу екологічність технологій природоперетворюючої діяльності, обмеженого використання, пріоритетності, державного регулювання, екологізації, попередження екологічних наслідків, компенсації збитків, та спрямоване на задо-волення потреб населення: в агропромисловій сфері це, передусім, впровадження ресурсозберігаючих, енергозберігаючих, маловідходних, безвідходних технологій, альтернативних систем ведення землеробства з обмеженим використанням хі-мічних засобів для підвищення родючості ґрунту й захисту рослин, врахування можливостей природи до самовідновлення. Екологічні проблеми в АПК та їх вплив на ефективність агропромислового виробництва вимагають використання системного підходу до вирішення проблем раціонального природокористування із застосуванням економічної, екологічної та соціальної складової.

2.Аграрне виробництво належить до екологічно небезпечних галузей, бо вик-ликає масштабні процеси деградації ґрунтового покриву, отруєння ґрунтів пести-цидами, мінеральними добривами та іншими хімікатами, що сприяє підвищенню в продуктах харчування небезпечних і шкідливих речовин. Ступінь вирішення еко-логічних проблем в АПК визначається в процесі дослідження еколого-економічної ефективності функціонування окремих сфер регіонального АПК за допомогою си-стеми узагальнюючих показників, які всебічно відбивають взаємозалежність АПК і навколишнього природного середовища та об’єктивно оцінюють стан природоко-ристування. Основними показниками для обґрунтування екологічної ефективності розвитку та оцінки АПК області є динаміка стану та якості земельних, водних та лісових ресурсів, динаміка витрат на збереження та відтворення природних ресур-сів (вилучення земель з інтенсивного обігу, рекультивація, створення лісових насаджень, що виконують охоронні функції тощо); визначення негативних еколо-гічних наслідків, які зумовлені функціонуванням різних об’єктів АПК та їх впливом на навколишнє природне середовище (забруднення природних ресурсів, зміна агроландшафту); ефективність застосовуваних технологій (максимально можливе безвідходне використання природних ресурсів, забезпечення потреб регіону у швидкопсувній і малотранспортабельній продукції та визначення зон спеціалізованого виробництва).

3. На основні характеристики й показники розвитку агропромислового виробництва в Івано-Франківській області значний вплив мають неоднорідність природно-кліматичних умов, що пов’язано зі зміною природних факторів (рельєф, геологічна будова, клімат), та соціальні фактори. Внаслідок цього тут сформувалися такі зони виробничої спеціалізації: у Західному Лісостепу більш розвинене зернове господарство, картоплярство, м’ясне і молочне скотарство, сви-нарство, птахівництво; у Передкарпатті ? льонарство, картоплярство, мо-лочно-м’ясне тваринництво, овочівництво; у зоні Карпат ? садівництво, мо-лочно-м’ясне скотарство, птахівництво. Однак, впродовж останніх років розви-ток галузей відбувався під домінувальним впливом економічної кон’юнктури без урахування екологічної доцільності. Тому важливим чинником забез-печення раціоналізації природокористування є максимальне використання біо-кліматичного потенціалу сільськогосподарських земель, впровадження ре-сурсо- і вологозберігаючих технологій у рослинництві, що забезпечить мі-німізацію залежності сільськогосподарських організацій від несприятливих природно-кліматичних умов і економію на паливномастильних і витратних ма-теріалах, тобто досягається не тільки екологічний, а й економічний ефект.

4. На розвиток АПК регіону негативно впливають водно-ерозійні процеси, зниження родючості ґрунтів внаслідок розорювання земель на схилах більше 3°-5°, відсутність системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, значне зменшення внесення органічних і мінеральних добрив, вапнування ґрунтів, недотримання сівозмін, спрощення технологій вирощування основних сільськогосподарських культур. Надмірне розорювання земель та недотримання режиму господарювання у водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах річок, знищення природної чагарникової рослинності призводить до абразії берегів річок. Необхідним заходом захи-сту земельних ресурсів є проведення лісо-меліоративних (створення водорегулюючих, прияружних і прибалкових й інших лісових смуг та масивів, водоохоронних, прируслових, берегоукріплюючих лісосмуг та суцільне залісення ерозійно зруйнованих земель тощо) і гідротехнічних заходів.

5. Раціоналізація використання земельних ресурсів вимагає виділення ґру-нтозахисних територій та застосування ґрунтозахисної системи землеробства, впровадження нових прогресивних технологій вирощування сільськогосподарсь-ких культур, обліку, збереження, охорони земель, контролю за ефективним її ви-користанням. Необхідним на сьогодні є складання проектів землеустрою з контур-но-меліоративною організацією території, що дозволить забезпечити інтенсифіка-цію рослинницьких галузей, відтворення родючості ґрунту та сприятиме збіль-шенню врожайності сільськогосподарських культур, зменшенню затрат праці й коштів на одиницю вирощеної продукції. Під просапні культури доцільно використовувати землі з крутизною схилів до 30, під зернові та багаторічні куль-тури ? до 50, землі з ухилом більше 50 зі слабо- і середньозмитими ґрунтами можна використовувати під культури суцільного посіву і багаторічні трави. Доцільним є застосування ґрунтозахисної безплужної системи землеробства, яка включає такі основні взаємопов’язані ланки-системи: безплужний обробіток ґрунту, органо-мінеральну систему удобрення, захист рослин, систему проти-ерозійних машин і знарядь, застосування сівозмін та інтенсивних районованих сортів, контурна оранка, вузькополосний посів, створення поле-, лісо-захисних смуг, безорне землеробство, застосування гербіцидів для зменшення кількості бур'янів, хімічний захист посівів від шкідників та хвороб, мульчування (залишки трави, листя, стерні тощо). В основу вдосконалення системи використання земель повинні лягти ландшафтно-екологічні особливості кожної конкретної ділянки (ха-рактеристика рельєфу, ґрунтового покриву, мікрокліматичного режиму тощо), які стануть визначальними при виборі способу її використання.

6. Аналіз сучасного механізму управління охороною навколишнього сере-довища в АПК показав відсутність належно упорядкованої нормативної бази на право власності на землю, води, ліси, нормативно-правового закріплення усуспі-льненої природної ренти, механізму запобігання вилучення із господарського ви-користання земель, які відносяться до захисних зон водойм та коридорів екомере-жі, практики реалізації не лише принципу «забруднювач платить», а й правила «забруднювач платить тому, кому фактично завдав шкоди», дієвих механізмів за-безпечення виконання екологічного законодавства та відповідних ратифікованих міжнародних угод щодо захисту природного середовища, інформування населення про стан довкілля тощо. Вирішення цих проблем слугує обов’язковою передумовою формування дієвого організаційно-економічного механізму упра-вління природокористуванням в АПК.

7. Екологічне планування використання агроресурсного потенціалу, що визна-чає цілі, завдання та механізми, спрямовані на підвищення його ефективності, є ва-жливим елементом управління природокористуванням в АПК. Воно передбачає фо-рмування стратегічних параметрів раціонального використання й охорони природ-них ресурсів та розвитку агропромислового виробництва на засадах сталості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові видання:

1. Максимович О.М. Концептуальні засади раціонального природокористу-вання і охорони навколишнього середовища Івано-Франківської області / Рада по вивч. прод. сил України НАН України, Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника. – К.: Наук. світ, 2006. – 72 с. – Бібліогр.: с. 69-72.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Максимович О.М. Сучасний стан використання та охорони земельних ре-сурсів України // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2004. – С. 190-196.

3. Максимович О.М. Вплив природно-кліматичних особливостей Івано-Фра-нків-ської області на характер сільськогосподарського виробництва // Економіка приро-докористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – С. 306-313.

4. Максимович О.М. Сутність, завдання, структура і принципи природокори-сту-вання в умовах ринкових перетворень // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – У 4 т. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Т. ІІІ – С. 615-624.

5. Максимович О.М. Природно-екологічна безпека регіону в соціально-еконо-мі-чному аспекті // Вісник Сумського національного аграрного університету. – Сер.: Економіка та менеджмент. – 2005. – № 3-4 (16-17). – С. 201-206.

6. Максимович О.М. Стан і тенденції використання земельних ресурсів Івано-Фра--нківської області // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр. – У 2-х ч. – К.: РВПС України НАН України, 2005. – Ч. 1. – С. 262-267.

7. Максимович О.М., Купчак П.М. Економічний механізм управління при-родо-користуванням в агропромисловому комплексі // Вісник СумДУ. – Сер. : Еконо-міка. – 2005. – № 7 (91). – С. 203-209. (Особистий внесок: визначено шляхи удо-сконалення економічного механізму управління природокористу-ванням в АПК).

Матеріали наукових конференцій:

8. Максимович О.М. До проблеми здійснення земельної реформи на Івано-Франківщині // Наука і освіта 2004: VII Міжнар. Наук.-практ. конф. Дніпропетро-вськ, 25 лютого 2004 р. – Дніпропетровськ, 2004. – Т. 16. – С. 29-31.

9. Максимович О.М. Внутрішні та зовнішні чинники спеціалізації сільськогосподар-ського виробництва в регіоні // Наука і освіта 2005: VIII Міжнар. Наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р. – Дніпропет-ровськ, 2005. – Т. 92 – С. 36-39.

10. Максимович О.М. Природно-екологічна безпека регіону в економічному аспекті // Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агро-промислової продукції (ЕП-2005): IV Міжнар. Наук.-практ. конф. Суми, 24-27 травня 2005 р. – Суми, 2005 – С. 50-52.

11. Максимович О.М. Трансформація форм власності на землю як чинник екологізації агропромислового виробництва // Екологізація економіки як істру-мент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища: Міжнар. Наук.-практ. конф. Львів, 22-23 вересня 2005 р. – Львів, 2005. – С. 112-114.

12. Максимович О.М. Водний потенціал Івано-Франківщини: стан вико-ристан-ня та проблеми екології // Регіон - 2006: стратегія оптимального розвитку: Міжнар. Наук.-практ. конф. Харків, 15-16 травня 2006 р. – Харків, 2006. – С. 222 -225.

13. Максимович О.М. Методичні підходи до визначення земельної ренти // Про-довольчий комплекс України: проблеми теорії та практики: Наукові читання. Київ, 12 травня 2006 р. – К.: РВПС України НАН України, 2006. – С. 218-221.

14. Максимович О.М. Стратегічні напрямки раціонального використання та охорони природних ресурсів АПК // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: Міжнар. Наук.-практ. конф. Київ, 20 травня 2008 р. – Київ, 2008. Т.2 – С.262 -266.

Статті у інших виданнях:

15. Максимович О.М., Максимович О.М. Зміст екологічної освіти й виховання учнів гірських шкіл у системі збереження традицій раціонального природокористу-вання // Гірська школа Українських Карпат: Наук.-метод. журнал. – 2007. – №2-3. – С.135-140. (Особистий внесок: вплив екологічної культури на попередження негативних наслідків господарювання та підпорядкування діяльності інтересам раціонального природокористування).

АНОТАЦІЯ

Максимович О.М. Раціоналізація використання природно-ресурсного потенціалу АПК Івано-Франківської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена вивченню, узагальненню та розв’язанню проблем, що пов’язані з раціоналізацією природокористування в АПК у контексті ринково-інституціональних реформ. Автором визначені та розкриті теоретико-ме-тодологічні засади дослідження екологічних проблем в АПК Івано-Франківської області, які базуються на принципах комплексного підходу, пріоритетності вико-ристання, розширеного відтворення, екологізації виробництва. Особливе місце в ро-боті займає вивчення залежності функціонування АПК від використання природно-ресурсного потенціалу території з врахуванням природно-кліматичних особли-востей. Виокремлено групи проблем які впливають на виробництво сільськогоспо-дарської продукції. Розроблено та науково обґрунтовано концептуальні засади фор-мування стратегічних параметрів раціонального використання та охорони природ-них ресурсів АПК як важливої складової переходу галузі на принципи сталого сільськогосподарського виробництва