Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Медведєва Олена Рудольфівна

УДК 37.036:378.147

Формування творчих умінь студентів

у позааудиторній виховній роботі

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С.Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент

Смагін Валентин Ілліч,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди, доцент кафедри

загальної педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гребенюк Георгій Євгенович,

Республіканський вищий навчальний заклад

„Кримський гуманітарний університет”,

завідувач кафедри образотворчого мистецтва та дизайну;

кандидат педагогічних наук, професор

Лазарєв Микола Остапович,

Сумський державний педагогічний університет

імені А.С. Макаренка, завідувач кафедри

педагогічної творчості.

Захист відбудеться 15 травня о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04. при Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. № 216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. № 214-В.

Автореферат розіслано “14” квітня 2008р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Штефан Л.А.

Загальна характеристика роботи

Актуальність та доцільність дослідження. Стратегічним напрямком реформування освіти в Українській державі є формування освіченої творчої особистості, забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтворення й трансляція культури й духовності в усій різноманітності вітчизняних і світових зразків.

Нові реалії освіти відповідно до вимог Болонського процесу вимагають демократизації системи освіти, що, насамперед, передбачає реалізацію конкретних дій з подальшого удосконалення навчально-виховного процесу ВНЗ, створення оптимальних умов для розвитку кожного студента як активної творчої особистості, максимального врахування інтересів і творчих можливостей студентської молоді.

Формування майбутнього бакалавра, спеціаліста як творчої особистості стає першочерговим завданням, визначальним чинником економічного й духовного життя нашої країни. Особливо це стосується закладів освіти педагогічного напряму, професійна діяльність випускників яких безпосередньо пов’язана з формуванням творчої особистості школярів, майбутнього країни.

Проблема формування творчої особистості студентів не може розв’язуватися стихійно. Цей процес у ВНЗ має бути цілеспрямованим, цілісним, мати обґрунтоване технологічне забезпечення. Формування творчих можливостей студентів повинно послідовно здійснюватися через усі види діяльності, в яких бере участь індивід: навчальну, виховну, культурно-масову.

У філософських, психологічних, педагогічних дослідженнях накопичено певний науково-теоретичний та практичний досвід, який може слугувати надійним підґрунтям для більш детальної розробки проблеми формування творчих умінь студентів.

У загальнонауковому плані творчість є предметом дослідження В. Андреєва, М. Бердяєва, Л. Виготського, І. Волкова, С. Гольдентріхта, Ф. Гоноболіна, П. Енгельмейєра, В. Загвязінського, В. Кан-Калика, Н. Кузьміна, М. Лазарєва, Б. Лєзіна, О. Леонтьєва, Ю. Львової, Б. Нікітіна, В. Полонського, Я. Пономарьова, В. Сластеніна, А. Спіркіна, Б. Теплова, В. Шубинського, А. Щербакова.

Питанню творчих умінь та їх формуванню у процесі навчальної діяльності в середній школі й вищому навчальному закладі приділяли увагу Ю. Алієв, С. Амірова, В. Борев, Д. Гілфорд, М. Керженцев, В. Орлов, Д. Перкінс, С. Сисоєва, В. Смагін, М. Степинський, Ю. Усов, М. Фрумкін.

Проблемам формування й розвитку творчих можливостей студентської молоді присвячені роботи А. Данилова, С. Зинов’єва, Н. Кузьміної, Н. Федоренка, Н. Черкасова, В. Цибульника.

Концепція життєтворчості розробляється в Україні Л. Сохань та В. Шинкаруком.

Проблема творчої особистості та шляхи її формування привертає увагу представників різних галузей науки й техніки не тільки в нашій країні, а й у багатьох країнах світу. Цікавий досвід формування творчої особистості описаний у працях Ф. Баррона, Г. Браннера, Дж. Гілфорда, Г. Гіргінова, К. Тейлора, Е. Торренса та інших.

Л. Акімовою, В. Бондаревським, І. Єрьоменко, Л. Кондрашовою, А. Сапроновим, К. Стасовською, Г. Троцко, Н. Федоренко аналізується зміст та структура позааудиторної виховної роботи студента, розробляються елементи планування роботи, досліджується бюджет часу студентів, вивчаються фізіологічні та гігієнічні основи позааудиторної виховної роботи, удосконалюється методика формування у студентів культури розумової праці та засоби формування вмінь та навичок роботи в позааудиторний час.

При беззаперечній важливості означених досліджень ступінь розробки проблеми формування творчої особистості студента є недостатнім. Більшість дослідників розглядають проблему лише в процесі навчальної діяльності. Абсолютно не враховуються можливості позааудиторної виховної роботи, яка є найбільш ефективним засобом і сприятливим середовищем для розкриття потенційних можливостей розвитку творчих здібностей індивіда. Залучення студентів до активної участі в позааудиторній творчій діяльності створює сприятливі умови для формування творчих умінь і навичок.

Актуальність проблеми, її недостатня розробленість, усвідомлення необхідності посилення роботи з формування й розвитку творчих здібностей студентів у позааудиторний час та практичний досвід автора зумовили вибір теми дослідження “Формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за колективною темою: “Підвищення ефективності навчально-виховного процесу у середніх, загальноосвітніх та вищих навчальних закладах” (РК № 1-200199004104). Тема дисертації затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № від 19.12.1997 р.), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки й психології Академії педагогічних наук України (протокол № від 20.06.2000 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній апробації педагогічної технології формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі.

Завдання дослідження:

1. Розкрити теоретико-методичні основи процесу формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі.

2. Визначити й теоретично обґрунтувати творчі вміння, які є базовими для розвитку творчих здібностей студентів у процесі позааудиторної виховної роботи.

3. Розробити та експериментально перевірити технологію формування творчих умінь студентів на основі алгоритмізації вмінь у вигляді системи визначених почергових операцій.

4. Розробити план та програму роботи “Клубу естетичного виховання” з формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі.

Об’єкт дослідження – позааудиторна виховна робота студентів.

Предмет дослідження – технологія формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що оволодіння загальнодидактичними творчими вміннями може бути реалізоване в процесі позааудиторної виховної роботи зі студентами, якщо буде забезпечене впровадження педагогічної технології, яка передбачає:

1. Представлення кожного досліджуваного творчого вміння у вигляді системи окремих почергових операцій та розробку методичних рекомендацій студентам з оволодіння конкретними окремими операціями кожного вміння і уміннями загалом.

2. Визначення умов особистісно-діяльнісного підходу до організації процесу з формування у студентів творчих умінь у ході позааудиторної виховної роботи (індивідуальне оволодіння студентами конкретними окремими операціями, диференціація рекомендацій з оволодіння творчими вміннями).

3. Розробку системи виховних завдань, у процесі виконання яких відбувається формування творчих умінь студентів.

Методологічну основу дослідження становлять філософські, психологічні та педагогічні положення про розвиток творчих здібностей та вмінь у процесі творчої діяльності, про поетапне формування розумових дій та оволодіння практичними вміннями й навичками, про системний підхід до вивчення явищ природи й суспільного життя, про особистісно-діяльнісний підхід до формування творчої особистості студента.

Вихідні положення дослідження базуються на Національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти України, на Законі України “Про освіту”, Законі “Про вищу освіту”, цільовій комплексній програмі “Учитель”, “Концепції педагогічної освіти” та інших державних нормативних документах.

Теоретичну основу дослідження складають філософські, психологічні та педагогічні ідеї й положення, що стосуються:–

творчості як загальнолюдського феномену (В. Андреєв, М. Бердяєв, В. Бехтерев, Л. Виготський, І. Волков, Ю. Львова, Б. Нікітін та ін.);–

творчої особистості (Г. Гребенюк, М. Данилов, С. Зинов’єв, Н. Кузьміна, М. Лазарєв, Б. Лєзін, О. Леонтьєв, Я. Пономарьов та ін.);–

творчих умінь (П. Гальперін, А. Дмитрієва, Д. Гілфорд, М. Керженцев, А. Розен, Л. Спірін, С. Сисоєва, М. Степінський, М. Фрумкін, та ін.);–

позааудиторної виховної роботи (Л. Акімова, В. Бондаревський, Л. Кондрашова, А. Сапронов, К. Стасовська, Г. Троцко та ін.).

Відповідно до визначених завдань з метою перевірки гіпотези було використано такі методи дослідження:–

теоретичні: аналіз наукової та науково-методичної літератури з питань творчості та творчої особистості з метою порівняння, зіставлення, узагальнення окремих поглядів і концепцій, визначення основних ідей і понять з досліджуваної проблеми; –

емпіричні: спостереження (пряме, відкладене), анкетування, бесіди, метод експертних оцінок, тестування, педагогічне прогнозування, моделювання, ранжування, педагогічний експеримент, аналіз продуктів діяльності з метою вияву результативності експериментальної роботи;–

статистико-математичні: кількісний і якісний аналіз даних експерименту з використанням методів математичної статистики з метою визначення ефективності проведеного експерименту.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалася на базі Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. Дослідження проводилося впродовж 1998-2005 рр., на різних етапах експерименту було задіяно 180 студентів.

Наукова новизна й теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягають у тому, що:–

вперше з позицій особистісно-діяльнісного підходу до формування творчої особистості теоретично обґрунтована й експериментально перевірена система формування у студентів творчих умінь у процесі позааудиторної виховної роботи, що включає виховні завдання;–

розроблена науково обґрунтована й експериментально перевірена технологія формування творчих умінь студентів у процесі позааудиторної виховної роботи шляхом почергового виконання системи операцій, що складають кожне окреме вміння;–

були уточнені критерії оцінки кожного творчого вміння;–

подальшого розвитку набули рівні і ступені сформованості творчих умінь студентів відповідно до умов позааудиторної виховної роботи.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що технологія формування у студентів вищих навчальних закладів творчих умінь у процесі позааудиторної виховної роботи пройшла експериментальну перевірку й дозволяє осмислити та реалізувати її у процесі позааудиторної виховної роботи зі студентами.

Розроблено та вдосконалено програму і план роботи “Клубу естетичного виховання”, який було організовано і який плідно працює у Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов (довідка № 3602/01 від 21.11.2007 р.).

Результати дослідження також упроваджено в навчально-виховний процес Східноукраїнського національного університету імені В.Даля (довідка №54 від 27.03.2008 р.), Автомобільно-дорожнього інституту Державного вищого навчального закладу “Донецький національний технічний університет”(довідка № /271 від 11.03.2008 р.).

Теоретичні положення та практичні напрацювання, технологію формування творчих умінь студентів доцільно використовувати викладачам-кураторам при проведенні виховної роботи зі студентами, написанні курсових, дипломних, магістерських робіт. Практичне використання розробленої технології дозволяє не тільки виховувати у студентів вищих навчальних закладів особисті якості але й формувати творчі уміння та досвід творчої діяльності.

Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження та наукових висновків забезпечена методологічною й теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, опорою на фундаментальні наукові концепції творчості, комплексним застосуванням методів, адекватних завданням дослідження, узагальненням результатів дослідно-експериментальної роботи, репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного і якісного аналізу одержаних результатів і позитивними наслідками їхнього впровадження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження були оприлюднені на наукових конференціях викладачів Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (м. Горлівка, 1999-2001 рр.), науково-практичній конференції викладацько-професорського складу кафедри загальної педагогіки Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (м. Харків, 2000 р.), науково-практичній конференції викладачів та аспірантів, присвяченій 190-річчю Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (м. Харків, 2001 р.), міжнародних науково-практичних конференціях “Освіта і доля нації” (м. Харків, 2001 р.), “Теоретичні і методичні проблеми підготовки педагога професійної школи до впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання” (м. Київ, 2001 р.),“Людина у світі духовної культури” (м. Київ, 2002 р.), “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (м. Луганськ, 2006 р.), “Теорія та практика розвиваючого навчання” (м. Луганськ, 2006 р.), “Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (м. Горлівка, 2006 р.), міжрегіональній конференції молодих учених та аспірантів “Дослідження молодих науковців у галузі гуманітарних наук” (м. Горлівка, 2006 р.), науковому семінарі “Методологічні основи сучасної мистецької освіти “(м. Київ, 2001 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 13 одноосібних публікаціях, з них - 5 статей у провідних наукових фахових виданнях, 3 – у матеріалах наукових конференцій, 5 – в інших наукових виданнях.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 156 сторінках, 18 додатків займають 99 сторінок. Список використаної літератури налічує 256 найменувань, з них 12 іноземною мовою (обсяг 17 сторінок).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, методологічні та теоретичні основи, розкрито його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення й висновки стосовно апробації та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – “Теоретичні питання формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі” проаналізовано філософську та психолого-педагогічну літературу з метою розкриття сутності понять “творчість”, “творча діяльність”, “творча особистість”, “позааудиторна виховна робота” і визначення етапів і стадій творчої діяльності, якостей творчої особистості, творчих умінь студентів, схарактеризовано стан вивчення проблеми формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі.

Аналіз філософської, культурологічної та психолого-педагогічної літератури (Аристотель, Ф. Аквінський, Ф. Батюшков, Ф. Бекон, М. Бердяєв, Ф. Гартман, Д. Дьюї, Е. Кант, Д. Локк та ін.) дозволив зробити висновок про те, що впродовж історичного розвитку поняття “творчість” зазнало певних змін. В античній філософії творчість пов’язувалася зі сферою кінцевого і змінного буття; у середньовічній філософії – з розумінням Бога як особистості, що вільно творить світ; в епоху Відродження творчість усвідомлювалася, передусім, як художня творчість; у 18 столітті про творчість митців і філософів починають говорити як про вищу форму людської діяльності, коли людина спілкується з абсолютом.

Сучасні дослідження (О. Брушлинський, І. Дьяков, О. Леонтьєв, А. Нечаєв, А. Петровський, Я. Пономарьов, В. Пушкін, О. Тихомиров, П. Якобсон та ін.) визначають творчість як вид людської діяльності, що характеризується новизною процесу і продукту діяльності та спрямований на розв’язання суперечностей (розв’язання творчих завдань), для яких необхідні об’єктивні (соціальні, матеріальні) та особистісні умови (знання, вміння, творчі здібності). При цьому дослідники підкреслюють, що новизну продукту творчої діяльності слід вважати об’єктивною і соціально значущою, якщо продукт справді новий у контексті історії культури, якщо ж він новий лише для його автора, то новизна вважається суб’єктивною і не має суспільного значення. Тобто, для творчої діяльності характерні: а) наявність суперечностей, проблемної ситуації або творчого завдання; б) соціальне та особистісне значення і прогресивність, тобто внесок у розвиток суспільства та особистості; в) наявність об’єктивних (соціальних, матеріальних) передумов творчості; г) наявність суб’єктивних (особистісних якостей) передумов творчості; д) новизна та оригінальність процесу або результату; е) об’єктивна необхідність творчої діяльності для реального прогресу суспільства, охоплення творчістю всіх сфер людської діяльності.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем структури творчої діяльності (М. Блох, О. Леонтьєв, Б. Лезін, Б. Майлах, В. Кан-Калік, Г. Гіргінов, М. Нікандров, Я. Пономарьов та ін.) дозволяє стверджувати, що процес творчості є інтегративним, тобто об’єднує окремі дії в струнку систему поетапно здійснюваних операцій. Серед дослідників немає одностайності у визначенні системи етапів творчої діяльності, але більшість схиляється до наступної структури творчості:–

підготовчий або первинний етап – сприйняття та усвідомлення проблеми;–

етап дозрівання – актуалізація опорних знань, чітке формулювання завдань;–

етап натхнення – усвідомлення загальної ідеї розв’язання проблеми; –

етап свідомої роботи – осмислення та обґрунтування отриманого рішення;–

етап перевірки – знаходження практичних підтверджень отриманого рішення.

Діяльність особистості визначається тими якостями, якими ця особистість володіє і від яких залежить. Кожен вид діяльності вимагає від особистості безумовної наявності певної системи якостей, необхідних для її успішного виконання. Дослідженнями В. Андреєва, А. Грайсмана, В. Загвязинського, І. Лернера, Дж. Беккера, П. Енгельмейєра, А. Маслоу, К. Платонова, С. Сисоєвої, Є. Шангіної, О. Щербакова та інших установлено, що до найбільш характерних властивостей творчої особистості належать: знання, здібності, вміння, риси характеру, схильності, мотиви.

Серед усіх якостей творчої особистості, на думку дослідників, важливе місце посідають певні вміння, якими має володіти людина, щоб бути спроможною виконувати творчу діяльність. Уміння людини означає виявлену (доведену) готовність до досягнення мети у відповідній діяльності шляхом здійснення її під більш-менш точним контролем з боку мислення, з усвідомленням всієї (або частини) складової системи дій. Це прогностичні, мотиваційні, комунікативні, спеціальні вміння. Особливістю творчих умінь можна вважати те, що вони розглядаються як спроможність виконувати систему дій, призначених для абсолютного перетворення дійсності, для яких характерні самовдосконалення, саморозвиток творця та нескінченність творчого процесу, що здійснюється із застосуванням певних засобів, за певних умов, з певною швидкістю. Усі творчі вміння вчені поділяють на три групи: організаційні, конструктивні, змістовні. Уміннями можуть бути дії як практичні, так і теоретичні, і кожна з двох означених груп, у свою чергу, складається з певної кількості вмінь.

Характер, зміст творчих умінь зумовлені різноманітністю творчої діяльності. У певних видах творчості застосовується лише певне коло вмінь, тому задане творче вміння можна сформувати не в будь-якій творчій діяльності, а лише в чітко визначених її видах. Одним із таких видів є позааудиторна виховна робота студентів. Виховання як складний соціальний процес на сучасному етапі розвитку суспільства покликаний формувати студента вищого навчального закладу як цілісну особистість, бути орієнтованим на розвиток індивідуальних особливостей особистості, спонукати студента до творчої активності в навчальній та інших видах діяльності, задовольняти потреби молоді у спілкуванні, розширювати інтелектуальний кругозір, сприяти розумному використанню вільного від навчання часу. Виховання передбачає створення системи відносин між людьми, в яких виявляється ставлення особистості до інших людей, до праці, до суспільства, до самої себе. Через вплив на ці відносини і створюються підстави для формування рис характеру.

Проблемами виховної роботи займалися Б. Ананьєв, Ю. Бабанський, М. Євтух, Л. Кондрашова, І. Лернер, М. Поташник, В. Сластенін, Г. Троцко, Г. Щукіна та інші, які у своїх роботах показали, що ефективно функціонуючим можна вважати лише такий виховний процес, який одночасно відповідає трьом критеріям: досягненню максимально можливих для конкретних умов виховних результатів; дотриманню нормативів часу, відведеного на виховну роботу, відсутності перенавантаження; максимальній відповідності мети соціальному замовленню суспільства, тобто вихованню всебічно розвиненої творчої особистості.

Основна специфіка виховного процесу полягає в тому, що, з одного боку, він – соціальний, оскільки покликаний допомогти індивіду адаптуватися в суспільстві, а, з іншого, – індивідуальний, оскільки спрямований на формування особистості студента, озброєння його знаннями, вміннями та навичками, розвиток хисту, закріплення в кожного студента активної громадянської та професійної позиції, формування індивідуального стилю поведінки й діяльності.

Аналіз науково-методичної літератури дозволив визначити основні виховні завдання, що сьогодні є пріоритетними для вищих навчальних закладів, а саме:

1) особистісно-діяльнісний підхід до виховного процесу, який вимагає розглядати студента не тільки як об’єкт, але й як суб’єкт виховання;

2) орієнтація на розвиток індивідуальності студента, його творчих можливостей;

3) спонукання студента до участі в різноманітних творчих справах;

4) створення умов для реалізації потреб у спілкуванні, для прояву почуттів і переживань, заснованих на позитивних емоціях;

5) необхідність постійного оновлення змістової та процесуальної сторін виховання.

Незважаючи на достатній науковий інтерес і велику кількість досліджень із питань виховання, серед педагогів-науковців немає поки що єдиного бачення поняття “позааудиторна виховна робота“. Частіше за все вони оперують поняттям “позакласна виховна робота”, під якою розуміють одну з форм організації дозвілля учнів школи, що має широкі можливості для розвитку особистості. Організується позакласна виховна робота в позанавчальний час, є різноманітною за змістом і формами проведення. Позааудиторна ж робота зазвичай розглядається як продовження навчальної аудиторної роботи.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень (Л. Акимова, В. Бондаревський, М. Гарунов, Л. Заякіна, О. Кузьміна, Л. Кондрашова, Ю. Леонавічюс, А. Сапронов та ін.) саме з проблем позааудиторної виховної роботи дозволив визначити її особливості: спрямованість на формування професійних якостей, не передбачених навчальними програмами; особливий режим виховного процесу у вищому навчальному закладі; тривалість виховних заходів; специфіка студентської аудиторії залежно від інтересів і схильностей студентів; їхніх соціальних, психолого-фізіологічних, вікових особливостей.

Специфічною особливістю позааудиторної виховної роботи зі студентами педагогічних вищих навчальних закладів слід вважати її освітню функцію, яка полягає в підготовці майбутніх педагогів до виховної роботи з учнями в школі. Незважаючи на значні можливості виховної роботи з формування творчої особистості діяльність вихованців у позааудиторній виховній роботі часто має творчий характер, вихователь майже ніколи не ставить за мету формування у студентів досвіду творчої діяльності як пріоритетної.

Системність проведення позааудиторної виховної роботи у вищому навчальному закладі передбачає сукупність і взаємодію різноманітних форм, методів і засобів виховного впливу на студентів з метою становлення їхнього світогляду, формування рис характеру, творчих умінь та навичок, активної життєвої позиції. Нами було обрано таку форму позааудиторної виховної роботи, як “Клуб естетичного виховання”, який дозволяє урізноманітнювати види і методи роботи, забезпечує великі можливості для розвитку індивідуальності кожного студента, є активною формою відпочинку, сприяє самореалізації кожного члена клубу як творчої особистості, дозволяє залучати студентів до активної, нетрадиційної, емоційно насиченої діяльності.

Таким чином, теоретичний аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури з питань творчої діяльності, сутності та сукупності властивостей творчої особистості, проблеми формування якостей творчого індивіда, позааудиторної виховної роботи студентів як одного з видів їхньої діяльності дозволив нам окреслити коло творчих умінь: уміння аналізувати, уміння виділяти головне, уміння бачити нові суперечності та проблеми у відомій ситуації; уміння перенесення до нової ситуації; уміння висувати гіпотезу, уміння описувати явища та процеси, які є базовими для творчої діяльності і формуються у процесі позааудиторної виховної роботи. Ці вміння абсолютно ідентичні тим, які студент використовує в навчальній діяльності. Специфіка оперування ними полягає у відмінностях навчальної й виховної роботи, оскільки мета виховання – формування особистісних якостей індивіда, рис його характеру: моральних, естетичних, трудових, то застосовувані форми виховної роботи “Клубу”– відвідання театрів, художніх галерей, музеїв, літературних віталень.

У другому розділі дисертаційного дослідження “Експериментальна перевірка технології формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі” розкривається методика підготовки і проведення педагогічного експерименту та аналізуються його результати.

З метою морально-естетичного, громадянського і професійного виховання студентів у Горлівському державному педагогічному інституті іноземних мов було створено “Клуб естетичного виховання” як найбільш комплексну і багатогранну форму виховної роботи, яка дозволяє ефективніше формувати студента як творчу особистість. З цією метою була розроблена відповідна комплексна програма роботи клубу, сплановані окремі конкретні засідання, зміст яких вимагав від студентів застосування певних творчих умінь, що визначаються нами як експериментальні. Педагогічний експеримент складався з наступних етапів: підготовчий; проведення констатувального експерименту; організація та проведення формувального експерименту; контрольний етап експерименту; аналіз, обробка, узагальнення результатів експериментальної роботи.

Основним завданням експерименту була розробка й перевірка технології формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі.

На початку експерименту було проведено опитування студентів з метою визначення їхнього ставлення до творчості у позааудиторний час, оцінки власного творчого потенціалу, готовності до формування в них творчих умінь.

Аналіз результатів анкетування свідчить про неоднозначне ставлення студентів до творчої діяльності: позитивно ставляться до неї 68%, 24% – байдужі до неї, а 8% не замислювалися над тим, яка діяльність (репродуктивна чи творча) приваблює їх. Водночас більша частина студентів (74%) упевнені в тому, що мають творчий потенціал. Лише 20% першокурсників, 28,8% другокурсників, 37% третьокурсників визнали, що вважають себе внутрішньо підготовленими до оволодіння творчими уміннями. Більшість студентів висловили невпевненість у своїй готовності до виконання складних творчих завдань. 22% студентів не впевнені у своєму творчому потенціалі, а 4% взагалі заявили, що творчого потенціалу не мають. Таким чином, більшість студентів упевнені в своїх творчих потенціях і можливостях виконувати творчі завдання, отримувати досвід творчої діяльності, але вони потребують професійної допомоги в підготовці до творчості і формування їхніх творчих умінь.

Наступним етапом експерименту було визначення творчих умінь, що є базовими для творчої діяльності. Нами запропонована технологія формування творчих умінь студентів шляхом поетапного виконання системи послідовних, чітко визначених операцій.

Так, уміння аналізувати полягає в тому, щоб розкласти явище чи предмет на частини та дати їм характеристику, встановити структуру предмета або явища, виявити частини цілого, взаємозв’язок та взаємозалежність між ними, відокремити суттєві елементи від несуттєвих.

Уміння виділяти головне передбачає розкладання предмета або явища на частини; визначення схожості або розбіжності між частинами предмета чи явища; виділення найістотнішої, найважливішої думки, елемента; обґрунтування свого вибору головного.

Уміння описувати явища, процеси: виділення елементів явища або предмета, його частин, певних подробиць, подій зводиться до розуміння, усвідомлення сутності кожного елемента або події, вияву причиново-наслідкових зв’язків, виділення певних, нетрадиційних, особливих форм зображення або елементів, до побудови логічно-послідовного опису.

Уміння бачити нові суперечності та проблеми у відомій ситуації полягає в тому, щоб на основі аналізу явища чи процесу зробити відповідні висновки; виявити взаємозв’язок та взаємозалежність, яка зумовлює відому проблему, відому суперечність, визначити взаємозв’язок та взаємозалежність, що обумовлюють відому проблему, виділити інші проблеми, що існують у з’ясовуваному об’єкті.

Уміння висувати гіпотезу зводиться до висловлення первісних припущення про наслідок певних дій за певних умов, до відбору найвірогідніших припущень, висловлення однієї здогадки-гіпотези, обґрунтування гіпотези.

Уміння перенесення до нової ситуації передбачає аналіз нової ситуації або явища, визначення аналогічних, схожих, подібних ситуацій або явищ, визначення знань та вмінь, що можуть бути використані в цій ситуації, використання актуалізованих знань та вмінь у новій ситуації, висунення ідеї стосовно природи розглянутого явища. Ці вміння відіграють важливу роль у процесі позааудиторної виховної роботи.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з питань творчих умінь дозволив дослідити сутність кожного творчого вміння, використаного в експерименті, і визначити критерії ефективності їхнього формування. З урахуванням сутності та критеріїв у роботі розглядаються чотири рівні оволодіння студентами окремими творчими вміннями: високий, середній, низький, дуже низький.

Констатувальний педагогічний експеримент було проведено серед студентів Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов. В експерименті було задіяно 180 студентів: 90 осіб складала експериментальна група і 90 осіб – контрольна. На заняттях клубу в процесі виконання запланованих завдань члени клубу виконували дії, пов’язані з визначеними експериментом творчими вміннями. Наприклад, – проаналізувати картину І. Репіна “Не чекали”. Студенти експериментальної групи розклали явище на частини, дали йому характеристику, встановили його структуру, виявили частини цілого, відокремили суттєві елементи від несуттєвих. Студенти контрольної групи на заняттях “Клубу естетичного виховання” отримували й виконували ті ж завдання, що й студенти експериментальної групи, але цілеспрямованого навчання творчим умінням не здійснювалося. Їх лише познайомили з виділеними творчими вміннями і з алгоритмами операцій кожного вміння.

Аналіз отриманих результатів відбувався шляхом обчислення й порівняння коефіцієнта повноти виконаних операцій, з яких складається кожне творче вміння.

Результати, отримані після констатувального експерименту, відображені в таблиці №1.

Таблиця 1.

Рівень сформованості творчих умінь на основі відносного коефіцієнта повноти виконаних операцій ( К) (у %)

Констатувальний етап експерименту

Уміння

Рівні | Уміння

аналізувати | Уміння виділяти

головне | Уміння описувати

явища, процеси | Уміння бачити нові суперечності та проблеми | Уміння висувати гіпотезу | Уміння перенесення до нової ситуації

Групи | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс.

Високий | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 0,8 | 0,8 | 1,7 | 1,7 | 1,7 | 0,8

Середній | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | 6 | 6,6 | 6,6 | 6,6 | 6 | 6 | 6,6

Низький | 24,4 | 24,4 | 24,8 | 24,8 | 24 | 24,8 | 24,4 | 24,8 | 23,5 | 24,4 | 24,8 | 24,4

Дуже низький | 5,5 | 5,3 | 5,1 | 5,1 | 5,5 | 5,5 | 5,3 | 5,1 | 5,5 | 5,3 | 5,1 | 5,3

Таким чином, коефіцієнт повноти виконаних операцій за рівнями виявився практично однаковим для контрольної та експериментальної груп. Для високого рівня він коливається від 0,8 до 1,7%, для середнього – від 6 до 6,6%, для низького – від 24,4 до 24,8%, і для дуже низького – від 5,1 до 5,5%.

Було обраховано і ступінь сформованості кожного творчого вміння у студентів експериментальної та контрольної груп. Дані внесені до таблиці № 3.

Ступінь сформованості кожного творчого вміння в експериментальній і контрольній групах виявився приблизно однаковим і дорівнював близько 37%.

Формувальний експеримент проводився з метою перевірки ефективності розробленої технології формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі і включав мотиваційно-цільовий, когнітивний, діяльнісно-операційний етапи.

На мотиваційно-цільовому етапі студентів експериментальної групи познайомили з метою дослідження, пояснили їм важливість творчих умінь і здібностей для самоствердження, самовизначення людини в суспільстві, для розширення можливостей особистості при оволодінні досвідом творчої діяльності.

На когнітивному етапі відбувалося інформування студентів та осмислення ними сутності творчої діяльності як найвищого виду людської діяльності, її форм і видів. Звернемо увагу на те, що студентами експериментальної групи більш детально були розглянуті вміння, обрані для експерименту, й визначені їхні структурні алгоритми операцій. Студенти контрольної групи також знайомилися з творчими вміннями й алгоритмами операцій їх формування.

Діяльнісно-операційний етап полягав у оволодінні студентами обраними вміннями. Члени експериментальної групи на заняттях “Клубу естетичного виховання” при обговоренні відвіданих художніх музеїв, виставок, театральних вистав, музичних заходів, творчості окремих митців та їхніх робіт отримували завдання, виконання якого вимагало від них використання певних творчих умінь, що й були обрані для експерименту. Застосовувати окреслені творчі вміння студенти повинні були шляхом виконання розроблених конкретних для кожного вміння алгоритмів. Наприклад, – описати явище, процес “Знайомство з першими музичними інструментами”. Студенти виділяли елементи явища, усвідомлювали сутність кожного елемента та події, виявляли причиново-наслідкові зв’язки, виділяли нетрадиційні особливі елементи. Перше покрокове формування вміння відбувалося колективно під безпосереднім контролем керівника клубу, що проводив засідання. На цій фазі експерименту від студентів вимагалося свідомо оволодіти виконанням операцій кожного конкретного вміння і вмінням загалом. Кожне вміння виконувалося студентами індивідуально, але виконання операцій відбувалося одночасно. Експериментатор детально пояснював, як потрібно виконати операцію, стежив за правильністю її виконання кожним членом експериментальної групи. Студенти обговорювали свої дії, виділяли найбільш правильні та ефективні. Виконання операцій і вміння загалом закріплювалося шляхом неодноразового повторення.

Наступним кроком педагогічної технології було навчання студентів формувати певні вміння самостійно. Виконуючи чергове за технологічним алгоритмом завдання, студенти експериментальної групи намагалися продемонструвати вміння самостійно мислити, але обов’язково шляхом виконання визначених операцій. Викладач уважно стежив за діяльністю студентів, але намагався не втручатися в їхню діяльність. Допомога надавалася лише у випадках, коли досліджуваний припиняв виконувати операції, які засвідчували вміння загалом. Допомога була фіксованою і диференційованою. Вона залежала від складності завдання, індивідуальних особливостей кожного студента.

Оволодівши вмінням шляхом обов’язкового виконання почергових алгоритмічних операцій, студенти переходили до презентації вміння загалом. На цьому етапі вони повинні були власне проілюструвати вміння під час виконання завдань у процесі позааудиторної виховної діяльності. Викладач стежив лише за правильністю виконання вміння.

Останнім підсумковим етапом педагогічної технології формування творчих умінь студентів у процесі позааудиторної виховної роботи було виконання ними творчих завдань. Зрозуміло, що при цьому вони повинні були застосовувати творчі вміння, але формування безпосередньо самого вміння, а тим паче, здійснення операцій, які його складають, не перевірялося. Основним було – правильно виконати завдання.

У процесі контрольного етапу експерименту студенти контрольної та експериментальної груп отримали одне й те ж творче завдання. Виконуючи його, вони повинні були використовувати свої творчі вміння під час виконання системи операцій, що ці уміння складають. Виконання кожної операції обов’язково фіксувалося.

На основі отриманих результатів був обрахований коефіцієнт повноти виконаних операцій (К) стосовно кожного експериментального творчого вміння. Дані внесені до таблиці № 2.

Таблиця 2.

Рівень сформованості творчих умінь на основі відносного коефіцієнта повноти виконаних операцій (К) (у %)

Контрольний етап експерименту

Уміння

Рівні | Уміння

аналізувати | Уміння виділяти

головне | Уміння описувати

явища, процеси | Уміння бачити нові суперечності та проблеми | Уміння висувати гіпотезу | Уміння перенесення до нової ситуації

Групи | Контр, | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс.

Високий | 1,7 | 4,4 | 1,7 | 4,4 | 1,7 | 4,4 | 1,7 | 3,5 | 0,8 | 3,5 | 1,7 | 4,4

Середній | 6 | 42,6 | 6 | 43,3 | 6 | 42,6 | 6,6 | 43,3 | 6,6 | 42,6 | 6 | 43,3

Низький | 24,8 | 6,6 | 24,8 | 6,6 | 24,4 | 7,1 | 24,4 | 6,6 | 24,4 | 7,1 | 24,8 | 6,6

Дуже низький | 5,1 | 1,3 | 5,1 | 1,1 | 5,3 | 1,1 | 5,1 | 1,3 | 5,3 | 1,3 | 5,1 | 1,1

Таким чином, відносний коефіцієнт повноти виконаних операцій у контрольних групах практично не змінився. За різними видами творчих умінь високий рівень коливається від 0,8% до 1,7%. В експериментальних групах спостерігається значне підвищення коефіцієнта, він коливається від 3,5% до 4,4%. Тобто відповідно до констатувального експерименту він збільшився в 2-2,5 рази. Середній рівень у контрольній групі також майже не змінився і дорівнює 5-6,6%. В експериментальній групі простежується підвищення коефіцієнта майже в 7 разів. За різними видами вмінь він дорівнює 42,2-43,3%.

Значне зниження коефіцієнта повноти виконаних операцій в експериментальній групі спостерігається на низькому та дуже низькому рівні, відповідно 6,6-7,1% та 1,1-1,3%. Тобто, значна кількість студентів підвищила свій творчий рівень.

Також був обрахований і ступінь сформованості творчих умінь. Дані внесені до таблиці № 3.

Таким чином, після проведення формувального експерименту в експериментальній групі ступінь сформованості творчих умінь підвищився щодо всіх умінь приблизно в 1,5 рази, тоді як у контрольній практично не змінився.

Таблиця 3.

Ступінь сформованості творчих умінь (у %)

Уміння

Тип

експери-менту | Уміння

аналізувати | Уміння виділяти

головне | Уміння описувати

явища, процеси | Уміння бачити нові суперечності та проблеми | Уміння висувати гіпотезу | Уміння перенесення до нової ситуації

Групи | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс. | Контр. | Екс.

Констату-

вальний | 37,5 | 37,5 | 37,7 | 37,7 | 37,3 | 37,7 | 37,3 | 37,5 | 36,6 | 37,5 | 37,7 | 37,3

Контрольний | 37,3 | 55,1 | 37,7 | 55,5 | 37,5 | 55,3 | 38,0 | 54,8 | 37,3 | 54,6 | 37,7 | 55,5

Аналіз результатів констатувального і контрольного експериментів дозволяє з високим рівнем достовірності стверджувати, що запропонована технологія формування у студентів вищих навчальних закладів творчих умінь у процесі позааудиторної виховної роботи шляхом оволодіння алгоритмічною системою операцій, що складають кожне окреме вміння, є ефективною.

Оволодіння студентами експериментальної групи творчими вміннями значно підвищило й рівень їхньої творчої активності, про що свідчить їхнє бажання виконувати нові творчі завдання й ефективність цієї діяльності.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз наукової філософської та психолого-педагогічної літератури з питань творчості та творчої діяльності дозволив визначити творчість як найвищий рівень людської діяльності, як активну взаємодію людини з навколишнім світом, унаслідок якої людина цілеспрямовано змінює цей світ і створює щось абсолютно нове, що до цього ще не існувало, що має соціальне значення.

2. Теоретично обґрунтовано, що, незважаючи на наукову неусвідомленість “осяяння” як визначального елемента творчості, можливе моделювання творчого процесу з навчальною метою. Залежно від продукту діяльності творчість може бути об’єктивною (продукт діяльності є абсолютно новим для всього людства) або суб’єктивною (продукт діяльності є новим безпосередньо лише для дослідника). Суб’єктивно творча діяльність може бути змодельована за навчальними цілями.

3. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчує, що ефективність діяльності особистості залежить від системи якостей, якими індивід володіє. Уміння є однією з визначальних груп якостей особистості. Спираючись на аналіз сутності творчої діяльності, творчої особистості, класифікації творчих умінь, цілей, форм і методів позааудиторної виховної роботи, визначені найважливіші творчі вміння, які на наш погляд, є базовими у виконанні студентами творчих завдань у процесі позааудиторної виховної роботи: уміння аналізувати, уміння виділяти головне, уміння бачити нові суперечності та проблеми у відомій ситуації; уміння перенесення до нової ситуації; уміння висувати гіпотезу; уміння описувати явища, процеси.

4. Визначено, що концептуальною ідеєю для створення технології навчання студентів творчим умінням була ідея оволодіння певними вміннями шляхом виконання системи послідовних операцій. У межах концепції кожне вміння було представлено у вигляді алгоритмів операцій, розроблені критерії та рівні сформованості як системи операцій кожного вміння, так і вміння загалом.

5. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічну технологію формування творчих умінь студентів у процесі позааудиторної виховної роботи.

6. Аналіз результатів експериментальної роботи дозволяє стверджувати, що запропонована технологія формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі є ефективною. Так, після формувального етапу експерименту відносний коефіцієнт повноти виконаних операцій (к) в експериментальній групі для високого рівня зріс на 2,7%, для середнього – зріс на 36,6%, для низького – зменшився на 17,8% і для дуже низького – зменшився на 4%. При цьому в контрольній групі динаміки змін не спостерігалося.

Ступінь сформованості творчого вміння (F) після проведення експерименту в контрольній групі підвищився від