НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МАМЧУР Руслана Миколаївна

УДК 336.144: 631.11

БЮДЖЕТУВАННЯ В СИСТЕМІ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор,

членкор УААН

Лайко Петро Афанасійович,

Національний аграрний університет,

директор Навчально-наукового інституту

післядипломної освіти

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Борисова Вікторія Анатоліївна,

Сумський національний аграрний університет,

професор кафедри фінансів

кандидат економічних наук, доцент

Давиденко Надія Миколаївна,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться „ 5 ” червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий „ 25” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перехід народного господарства до ринкових механізмів супроводжувався зміною форм фінансового планування суб’єктів господарювання. За планової економіки управління фінансовою діяльністю підприємства здійснювалося за схемою зверху вниз на основі річного плану виробничої та фінансової діяльності, що передбачав виконання державних планових завдань з максимальною ефективністю. В умовах ринкових відносин підприємства почали здійснювати свою діяльність на основі комерційного розрахунку, при якому витрати повинні відшкодовуватися за рахунок власних доходів, що зумовило різке підвищення відповідальності за економічні та фінансові результати роботи.

Як наслідок, фінансовий менеджмент підприємств має бути спрямований на досягнення поточних і стратегічних цілей, а також передбачати постійний контроль з метою комплексного вирішення проблем планування та регулювання фінансової діяльності. Така складність поставлених завдань вимагає застосування відповідного інструментарію. Як свідчить іноземний досвід, подібним інструментом управління фінансами є бюджетування, яке сприяє оптимізації фінансових потоків і матеріальних ресурсів підприємства, що дозволяє значно знизити потребу в них та підвищити конкурентоздатність.

Наявність процедури бюджетування є нормою для будь-якої компанії в розвинутих країнах світу. Проте, в Україні побудована належним чином система бюджетування практично відсутня. Це зумовлює необхідність створення адаптованих до вітчизняних умов загальних принципів і методів формування та виконання бюджетів господарюючих суб’єктів.

Вагомий внесок у дослідженні проблем теорії і практики, організації та впровадження бюджетування належить іноземним вченим: Джай К. Шиму та Джойлу Г. Сігелу, К. Друрі, Е. Майеру та іншим, що обумовлено широким використанням бюджетування у практиці управління західних фірм.

У науковій російській літературі роль, принципи та практичні аспекти бюджетування відображені в працях таких відомих вчених, як І.Т. Балабанов, І.А. Бланк, А.Д. Шеремет, В.Є. Хруцький, Т.В. Сизова, В.В. Гамаюнов, К.В. Щиборщ, О.Г. Крюкова, В.Н. Самочкін.

Серед українських провідних фахівців з управлінського обліку, фінансового менеджменту та аналізу питанням організації та функціонування бюджетування присвячені дослідження таких науковців, як: М.Д. Білик, С.В. Білобловський, Т.Г. Бень, В.А. Борисова, В.М. Волик, С.Ф.Голов, В.М. Гринькова, Н.М. Давиденко, Б. Дука, Г.Г. Кірейцев, В.О. Корда, О.Й. Косарев, С.В. Онищенко, В.П. Савчук, О.О. Терещенко, А.Ю. Хорко.

Така увага до бюджетування на рівні підприємства з боку спеціалістів різних галузей свідчить про його суттєвість. Водночас, слід відмітити той факт, що традиційні форми планування та управління в аграрних підприємствах не відповідають сучасним вимогам фінансового менеджменту. Проблема створення ефективно діючої системи фінансового планування аграрних підприємств залишається невирішеною. Відсутнє належне документальне та методичне її забезпечення.

Таким чином, важливим є дослідження ключових моментів бюджетування і можливості використання даної технології в аграрних підприємствах.

Все вище наведене обумовило вибір та актуальність теми, структурну побудову дисертаційної роботи та практичне значення проведених досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри податкової та страхової справи Національного аграрного університету за темою „Формування фінансового механізму бюджетного та податкового регулювання ефективного функціонування аграрного сектора економіки” (державний реєстраційний номер 0101U003303), в процесі виконання якої автором здійснювались дослідження, пов’язані з розробкою методичних рекомендацій щодо організації бюджетування аграрних підприємств з метою підвищення ефективності функціонування аграрного сектора економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка системи організації бюджетування аграрних підприємств України як одного з механізмів поліпшення системи управління фінансовими ресурсами.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі завдання:

- дослідити й узагальнити теоретичні засади організації бюджетування з метою обґрунтування його суті та визначення місця в системі фінансового менеджменту аграрних підприємств;

- систематизувати та удосконалити класифікацію бюджетів з використанням єдиної термінології;

- запропонувати найбільш прийнятні варіанти використання операційних і фінансових бюджетів на основі розробленої організаційно-фінансової структури управління аграрного підприємства;

- дослідити можливість побудови типових варіантів бюджетних систем аграрних підприємств для цілей бюджетного управління;

- здійснити оцінку існуючого фінансового стану суб’єктів господарювання та дослідити можливість використання інтегрального показника для проведення моніторингу фінансового стану підприємств з метою консолідації впливу основних складових на кінцевий результат;

- обґрунтувати пропозиції щодо прогнозування на бюджетний рік фінансових показників діяльності підприємств аграрного сектору економіки на основі розробленої економіко-математичної моделі, як базис для формування системи бюджетування;

- виявити перспективи використання бенчмаркінгу для порівняння фінансових показників діяльності аграрних підприємств з показниками конкурентів та кращих підприємств галузі;

- обґрунтувати та розробити загальні методичні підходи щодо складання бюджетів для представлення процесу бюджетування в цілісному вигляді та оптимізації управління в аграрних підприємствах.

Об’єктом дослідження є механізм планування фінансово-господарської діяльності аграрних підприємств в ринкових умовах.

Предметом дослідження є бюджетування як інструмент управління фінансовими ресурсами, його впровадження та використання в системі фінансового менеджменту аграрних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та експериментальною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та іноземних вчених з питань планування й управління фінансовими ресурсами підприємств, впровадження системи бюджетування, законодавчі та нормативно-правові акти, що регламентують діяльність підприємств аграрного сектору економіки, методичні рекомендації з планування.

Методологічною основою дослідження є діалектичний, логічний, системний і комплексний підходи щодо розгляду економічних процесів та явищ. У роботі використані такі методи дослідження: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), розрахунково-конструктивний і експериментальний (формування системи бюджетів), метод фінансових коефіцієнтів (комплексна оцінка фінансового стану сільськогосподарських підприємств Донецької, Дніпропетровської, Чернігівської та Черкаської областей), економіко-математичне моделювання (розробка моделі оптимізації інтегрального показника фінансового стану), монографічний (визначення положень системи бюджетування на підприємстві) та загальнонаукові принципи й методи узагальнення та порівняння, якісного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та розробці заходів щодо впровадження системи бюджетування в аграрних підприємствах, зокрема:

вперше:

- обгрунтовано загальні методичні підходи щодо складання бюджетів аграрними підприємствами, які включають в себе проведення моніторингу управлінської та фінансово-господарської діяльності, побудову організаційно-фінансової структури управління підприємством, розробку технології бюджетування, регламентацію та організацію бюджетного процесу, формування процедур бюджетного контролю та дозволяють подати процес бюджетування в цілісному вигляді (С. 11-13);

удосконалено:

- зміст поняття „бюджет” шляхом введення в його визначення основних фундаментальних складових: доходи, витрати, фінансові результати та необхідний капітал (С. 5);

- суть і зміст поняття „бюджетування”, як процесу побудови та виконання системи бюджетів підприємства, який має свої цілі, визначені загальними корпоративними цілями, і є інструментом управління фінансами підприємства (С. 5-6);

- основні ознаки класифікації бюджетів з використанням єдиної термінології: за сферами діяльності, методами розроблення, напрямом побудови, широтою номенклатури, терміном виконання, умовами використання, ймовірністю виконання (С. 6).

набули подальшого розвитку:

- теоретичні аспекти використання операційних і фінансових бюджетів аграрних підприємств на основі розробленої організаційно-фінансової структури управління з урахуванням особливостей, властивих виробничим господарюючим суб’єктам (С. 7, 11);

-

-

-

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що розроблені в дисертаційній роботі організаційні заходи та методичні рекомендації щодо впровадження бюджетування можуть бути реалізовані в практичній діяльності вітчизняних аграрних підприємств з метою підвищення ефективності управління їх фінансовими ресурсами та забезпечення сталого економічного зростання економіки України.

Розроблена організаційно-фінансова структура та визначений за її допомогою перелік бюджетів сільськогосподарських підприємств із заходами запровадження системи бюджетування в господарствах можуть слугувати відправним етапом на початкових стадіях впровадження бюджетування в аграрних підприємствах. Розроблена математична модель прогнозу інтегрального показника динаміки фінансового стану господарств дозволяє визначити та оптимізувати розрахункові показники діяльності. Визначені основні етапи формування методології бюджетного планування, які сприятимуть поєднанню підготовчих процесів і безпосереднього складання бюджетів.

Запропонований автором перелік бюджетів, сформований на основі організаційно-фінансової структури, схвалено і використано в агроцеху №2 агрокомплексу ВАТ „ММК ім. Ілліча” Тельманівського району Донецької області (акт про впровадження від 14.11.2005р.). Методичні рекомендації по регламентуванню процесу бюджетування та заповненню операційних і фінансових бюджетів використані у ВАТ „Русь” Золотоніського району Черкаської області (акт про впровадження від 12.10.2007р.). Результати досліджень використано Інститутом світової економіки і міжнародних відносин як аналітико-консультативний матеріал для розроблення практичних рекомендацій щодо удосконалення системи управління фінансовими ресурсами підприємств аграрного сектору економіки України (акт про впровадження від 02.02.2007р.).

Наукові положення, сформульовані в дисертаційній роботі, можуть бути базою для подальших науково-практичних розробок у напрямку вдосконалення системи фінансового менеджменту вітчизняних аграрних підприємств.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою роботою, в якій представлено особисто отримані теоретичні та практичні результати в галузі бюджетування аграрних підприємств. Вони знайшли відображення в опублікованих наукових статтях.

Апробація результатів дисертації проведена на Першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв (м.Київ, Національний аграрний університет, 15-16 березня 2001р.), Всеукраїнській науковій інтернет-конференції „Україна наукова” (28-30 грудня 2005р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 5 наукових працях загальним обсягом 1,37 д.а., із них 4 у фахових виданнях обсягом 1,24 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 168 сторінках друкованого тексту. Робота містить 32 таблиці, 16 рисунків, 12 додатків. Список використаних джерел налічує 153 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача та наведено апробацію результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі „Теоретичні основи бюджетування” досліджено сутність і місце бюджетування в системі фінансового менеджменту, визначено основні етапи формування методології бюджетування, розглянуто класифікацію бюджетів, визначено переваги, недоліки та проблеми впровадження бюджетування в аграрних підприємствах.

Дослідження щодо визначення місця бюджетування в системі фінансового менеджменту дозволяють зробити висновок про те, що бюджетування є інструментом надання інформації для фінансового менеджменту. Інші інструменти фінансового менеджменту, такі як фінансова звітність та розраховані на її основі фінансові показники також розкривають фінансовий стан підприємства. Проте саме бюджетування спроможне виконати основне завдання процесу планування фінансів– забезпечити здатність підприємства розрахуватись по зобов’язаннях та ефективно управляти процесами фінансування на підприємстві. Це досягається за рахунок порівняння фактичних і закладених у бюджетах даних, а також проведення постійного контролю одержаних результатів. У сучасному тлумаченні бюджетування постає як система регулярного економічного планування, яка спрямована на оптимізацію фінансових потоків.

Вивчення літературних джерел з питань фінансового менеджменту та управлінського обліку показало, що розуміння бюджетування ще далеке від логічної завершеності та кінцевого осмислення як комплексно сформованої сфери знань в економічній теорії та практиці. На основі системного підходу уточнено визначення понять „бюджет” і „бюджетування”. Під бюджетом пропонується розуміти фінансовий план на майбутнє, кількісно виражений в грошових одиницях та одиницях обсягу продукції, що включає в себе прогноз доходів, витрат, фінансових результатів і необхідного капіталу для проведення діяльності підприємства та його структурних підрозділів. Звідси, бюджетування – це процес побудови та виконання системи бюджетів підприємства, який має свої цілі, визначені загальними корпоративними цілями, і є інструментом управління фінансами підприємства.

У результаті дослідження встановлено, що бюджетування впроваджується з метою підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок: поліпшення фінансових результатів на основі управління доходами і витратами; оптимізації витрат; підвищення платоспроможності підприємства на основі ефективного управління грошовими потоками; узгодження дій окремих структурних підрозділів і стимулювання персоналу.

Шляхом узагальнення виділено основну мету бюджетування: забезпечення виробничо-комерційного процесу необхідними за обсягом і структурою грошовими ресурсами.

Вивчення практики управлінської діяльності аграрних підприємств дозволило зробити висновок про те, що вибір об’єктів бюджетування, видів бюджетів, підходів до їх складання, горизонтів планування не є стандартним рішенням, а визначається кожним підприємством залежно від мети бюджетування, структури діяльності, стилю управління та організації контролю на підприємстві.

Водночас, ефективність бюджетування будь-якого підприємства значною мірою залежить від правильності формування його методології та опрацювання організаційних аспектів, тому бюджетування повинно впроваджуватися поетапно. Послідовність етапів пропонується в дисертаційній роботі. Це дасть змогу систематизувати основні вимоги та необхідні складові елементи процесу бюджетування.

Для успішного впровадження бюджетування доцільно враховувати два основні моменти. Так, бюджетування є частиною системи управлінського обліку і потребує проведення попередньої бізнес-діагностики підприємства. Позитивним моментом ряду підприємств, працюючих ще за радянських часів є на сьогодні те, що вони мали сильні планово-економічні відділи. Наявність такої управлінської бази значно спрощує процес впровадження бюджетування. Після проведення діагностики визначається мета, задачі та принципи побудови системи бюджетування, описуються процедури аналізу і контролю.

Бюджетна структура передбачає наявність бюджетів операційної, інвестиційної та фінансової діяльностей, основного бюджету, який містить узагальнену інформацію, а також бюджетів структурних підрозділів, склад яких залежить від організаційної структури підприємства. Тобто, якщо бюджет описує певну операцію виробничо-господарської діяльності, то він відноситься до операційних бюджетів; відображає фінансові результати діяльності – до фінансових бюджетів, інформація бюджетів структурних підрозділів зводиться і на її основі складаються головні бюджети по підприємству.

Бюджетування як високоефективний інструмент фінансового планування отримало широке розповсюдження в країнах з ринковою економікою і має на меті посісти належне місце в системі фінансового планування діяльності українських підприємств. Однак його використання в нашій країні обмежене рядом проблем. Головними з них є: відсутність єдиного підходу до розробки бюджетів працівниками різних економічних служб; конфлікт інтересів; проблеми методологічного характеру, нерозуміння логіки та необхідності бюджетування, негативне ставлення та відмова від планування, що існувало за часів планової економіки; низький рівень програмно-технічного забезпечення. Перераховані вище недоліки усуваються по мірі того, як процес бюджетування стає налагодженим механізмом.

У другому розділі „Передумови організації системи бюджетування у вітчизняних підприємствах” проведено дослідження та побудовано організаційно-фінансову структура підприємства для цілей бюджетного управління, здійснено оцінку фінансового стану суб’єктів бюджетування як передумови фінансового планування, виявлено основні аспекти побудови системи контролю за виконанням бюджетів.

Досліджуючи особливості бюджетування як системи, що включає в себе планування, облік і контроль, з’ясовано, що ці функції реалізуються стосовно центрів відповідальності та обліку, а не до товарів і послуг, як у традиційній системі бухгалтерського обліку. Виходячи з цього, очевидною є необхідність формування планів по центрах відповідальності. Центри фінансової відповідальності виступають об’єктами бюджетування і управлінського обліку та утворюють фінансову структуру компанії. Від вибору фінансової структури залежать: види бюджетів підприємства; технології та формати бюджетування; порядок консолідації бюджетів структурних підрозділів; порядок підготовки звітів про виконання бюджетів та їх подальше коригування. З вище сказаного можна зробити висновок щодо призначення фінансової структури підприємства – це проведення порівняльного аналізу фінансового стану підприємства в розрізі різних напрямів господарської діяльності; розподіл доходів, витрат та відповідальності за дотримання відповідних показників як по видах бізнесу, так і по структурних підрозділах підприємства. Питання формування фінансової структури є найменш розробленими як у теоретичному, так і в методичному плані.

У процесі методичного та практичного вирішення даного питання досліджено типові варіанти побудови бюджетних систем для різних організаційно-фінансових структур. Бюджетна система підприємства – це набір бюджетів різних рівнів, технологія їх складання та консолідації. Варіантів побудови бюджетних систем може бути безліч в залежності від особливостей ведення бізнесу кожного окремо взятого підприємства та системи оподаткування останнього. Таким чином, доцільно акцентувати увагу тільки на найбільш типових варіантах побудови бюджетних систем. Для підприємств з лінійно-функціональними організаційними структурами управління об’єктами бюджетування є центри фінансового обліку (ЦФО), які є структурними підрозділами даного підприємства. У вертикально інтегрованих компаніях консолідовані бюджети складаються на базі бюджетів дочірніх компаній. Управляюча компанія холдінгу за такої схеми знаходиться на вищому рівні управління, на середньому – одна або кілька торгових компаній, які є центрами фінансової відповідальності (ЦФВ), на нижньому рівні – сільськогосподарські підприємства, які виступають в ролі ЦФО. За умови відсутності децентралізації в управлінні, а також у невеликих компаніях (наприклад, більшість вітчизняних сільськогосподарських підприємств) бюджетування може бути організоване по структурних підрозділах без виділення центрів фінансової відповідальності.

У результаті дослідження встановлено, що на етапах формування та виконання бюджетів важливим є аналіз фінансових показників діяльності підприємства, необхідний для управління фінансовим станом суб’єкта господарювання. Таким чином, система показників виконує роль технологічної надбудови щодо системи бюджетування підприємства, а цільова функція бюджетування в загальному вигляді представлена як поліпшення значень фінансових показників.

Кількісно оцінити фінансовий стан господарюючого суб’єкта можна за допомогою ряду коефіцієнтів. Враховуючи, що набір цих коефіцієнтів визначають керівники підприємства, виходячи із стратегічних та оперативних цілей компанії, причому, граничні значення коефіцієнтів, що пропонуються в економічній літературі не завжди дозволяють дати однозначну оцінку результатів діяльності підприємства, запропоновано здійснювати комплексну оцінку фінансового стану підприємств в два етапи. Перший – розрахунок показників майнового стану, ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності. З метою узагальнення й порівняння показників необхідним стає проведення другого етапу аналізу із використанням інтегрального показника за формулою (1):

, (1)

де – інтегральний показник;–

фінансові коефіцієнти, що використовуються для розрахунку, (i = 1, ..., n);

– кількість коефіцієнтів, за якими проводиться розрахунок.

Результати розрахунку інтегрального показника фінансового стану підприємств, який в даному випадку включає значення 15 коефіцієнтів, наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка значення інтегрального показника фінансового стану досліджуваних підприємств

№

п/п | Назва

підприємства | Система бюджету-вання * | Значення інтегрального показника по роках

2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006

1 | Агрокомплекс ВАТ

„ММК ім. Ілліча” | + | 4,301 | 9,526 | 14,041 | 14,761 | 15,113

2 | АТЗТ „Екопрод А.Т.” | + | 4,234 | 4,625 | 8,502 | 8,812 | 9,042

3 | ТОВ „Росія” | + | 11,211 | 5,932 | 8,804 | 9,044 | 10,128

4 | АТЗТ „Агро-Союз” | + | 3,888 | 4,031 | 4,073 | 4,578 | 5,197

5 | ВАТ „Русь” | _ | 2,545 | 4,223 | 4,391 | 4,971 | 5,016

6 | ТОВ „Борзна-Агроінвест” | _ | 3,189 | 3,943 | 2,626 | 3,073 | 3,458

* (+ - система бюджетування на підприємстві функціонує, – - система бюджетування на підприємстві не впроваджена).

Результати проведених досліджень свідчать про вищий рівень інтегрального показника фінансового стану тих підприємств, де функціонує система бюджетування. Це означає, що на підприємствах, де розробляються бюджети та контролюється їх виконання, вища економічна ефективність фінансово-господарської діяльності, адже бюджетування дозволяє наперед оцінити фінансовий стан окремих видів бізнесу, забезпечуючи оперативність реагування на всі непередбачені події стосовно погіршення виробничої діяльності та фінансової стійкості підприємства.

Ця тенденція підтверджена додатково проведеним аналізом якості управління досліджуваних підприємств на основі даних про рух грошових коштів (рис. 1).

Рис. 1. Залежність між рухом грошових коштів та якістю управління підприємством.

На підставі розглянутого вище доцільно зробити висновок, що якість управління підприємством матиме сприятливий рівень лише тоді, коли буде забезпечений, в т.ч. за допомогою бюджетування, додатній результат руху грошових коштів у зв’язку з операційною діяльністю і він істотно перевищуватиме результат від інвестиційної та фінансової діяльності.

Правильно побудоване бюджетування надає стабільності при управлінні підприємством, дозволяє вирішити проблеми оптимізації фінансових потоків, сприяє збалансуванню джерел надходження грошових коштів і їх використання, а також визначає об’єми та форми, умови і строки зовнішнього фінансування.

Бюджетування, як складова фінансового менеджменту, є не тільки інструментом планування процесу фінансування, але й знаряддям контролю за станом і змінами у фінансових ресурсах підприємства. Тому крім бюджетів на наступний період необхідно складати звіти про виконання бюджетів за попередній період, а також порівнювати планові та фактичні показники. За результатами зіставлення проводиться аналіз відхилень, а саме: оцінюється рівень відхилення фактичних показників від запланованих і встановлюються причини їх виникнення. Найскладнішим є проведення аналізу відхилень запланованого в бюджеті та фактично одержаного прибутку. Рекомендовано деталізувати аналіз відхилень, враховуючи вплив зміни обсягу реалізації та рівня витрат.

У третьому розділі „Формування та впровадження системи бюджетування на підприємствах аграрного сектору економіки” запропоновано використання методів математичного моделювання для побудови системи бюджетних даних на основі оптимально можливого значення інтегрального показника фінансового стану підприємств та виведено для цього модель регресії; визначено і сформовано бюджети сільськогосподарських підприємств; наведено практичні рекомендації щодо організації та впровадження бюджетування на основі даних ВАТ „Русь” Золотоніського району Черкаської області.

Для оцінки фінансового стану підприємств у процесі бюджетування важливо не тільки розрахувати фінансові показники, а й поліпшити їх значення і будувати систему бюджетних даних, виходячи з оптимально можливого фінансового стану підприємства. Цьому сприяє використання інтегрального показника, покращення значення якого свідчить про підвищення ефективності роботи підприємства. Водночас, досить складно передбачити, як вплине на його результативне значення зміна одного з п’ятнадцяти коефіцієнтів, які формують величину інтегрального показника.

Запропонована модель регресії дає змогу виявити поліпшення або погіршення ймовірного значення запланованих фінансових показників діяльності й вибрати оптимальний варіант.

За результатами експериментальних досліджень в 2002-2006 рр. отримані фактичні значення шуканих параметрів рівняння регресії (формула (2)):

У = 0.388 x1 - 5.667 x2 + 33.025 x3 + 4.359 x4 - 0.004 x5 - 13.853 x6 - 0.607x7 +

+3.839 x8 + 0.293 x9 - 6.639 x10 + 4.712 x11, (2)

де – коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості; – коефіцієнт оборотності запасів; – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості; – рентабельність власного капіталу; – рентабельність активів,– коефіцієнт поточної ліквідності; – рентабельність продажу; – коефіцієнт швидкої ліквідності; – коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів; – коефіцієнт абсолютної ліквідності; – капіталовіддача.

Виведена модель регресії (формула (2)) спрямована на виявлення факторів, що найбільш суттєво впливають на фінансовий стан. Водночас, підприємство обмежене аналізом лише власних умов і результатів діяльності, що є на сьогодні недостатнім. У зв’язку з цим запропоновано використати ще один ефективний інструмент фінансового менеджменту – „бенчмаркінг”, сутність якого полягає в порівнянні фінансових показників підприємства з показниками конкурентів і кращих підприємств та вивченні й використанні здобутків інших господарюючих суб’єктів. На сьогодні в Україні бенчмаркінг використовує лише незначна кількість підприємств, що орієнтуються на світові стандарти і співпрацюють з іноземними партнерами. Водночас, поєднання цього методу з бюджетуванням додатково сприятиме підвищенню конкурентоздатності та удосконаленню системи управління.

У результаті дослідження встановлено, що впровадження бюджетування в аграрних підприємствах, на відміну від інших виробничих підприємств, має ряд особливостей, зумовлених технологією виробництва сільськогосподарської продукції. До них належать: використання землі як основного обмежуючого фактора, сезонність виробництва, залежність від природно-кліматичних умов, наявність біологічних активів тощо. У зв’язку з цим розрахунок бюджетів запропоновано починати з бюджетів виробництва продукції рослинництва і тваринництва (рис. 2).

Рис. 2. Схема формування бюджетів аграрного підприємства.

За результатами досліджень виявлено й інші особливості складання бюджетів, властиві лише аграрним підприємствам. Взаємозв’язок галузей рослинництва і тваринництва передбачає попереднє визначення площ посіву та плану використання кормових культур на бюджетний період, після чого складають план посівних площ по решті культур. Подальші розрахунки по розділах рослинництва і тваринництва ведуться паралельно. В бюджеті реалізації відображається не вся вироблена продукція, оскільки частина її залишиться для внутрішніх потреб. Бюджет виробництва вимагає складання ряду допоміжних планів – посівних площ, обороту стада та птиці, річного виходу молока тощо. Бюджет виробничої собівартості в рослинництві включає частину витрат минулого року.

Відповідно до розробленої методології бюджетування доведено доцільність таких трьох етапів формування бюджетів: попередній – визначення прогнозних макроекономічних показників; обгрунтування складу потенційних споживачів продукції підприємства та потенційних постачальників сировини і матеріалів; розрахунок величини запасів, необхідних для сталої роботи підприємства, а також запасів готової продукції та товарно-матеріальних цінностей, незавершеного виробництва; проведення аналізу виробничих потужностей; основний – складання бюджетів виробництва та продажу продукції підприємства, а також бюджету придбання сировини, матеріалів та енергоресурсів; розрахунок прогнозу рентабельності та прибутку від усіх видів діяльності; формування бюджету доходів і витрат; прогноз руху грошових коштів. Останнім етапом є розрахунок і аналіз прогнозованих фінансових звітів. Саме після цього керівництво підприємства повинне вирішити: приймати загальний бюджет чи уточнювати плани.

З метою впровадження бюджетування в практику аграрних підприємств запропоновано загальні методичні підходи щодо складання бюджетів, які передбачають таку послідовність дій: проведення моніторингу управлінської та фінансово-господарської діяльності підприємства за попередні роки; розробка концепції бюджетування; аналіз організаційної структури управління підприємством; розробка фінансової структури підприємства; формування системи показників діяльності підприємства; розробка форматів операційних, фінансових і допоміжних бюджетів; розробка методики заповнення бюджетних форм та зведення бюджетних даних; регламентування бюджетування; розробка форм бюджетного контролю; організація бюджетного процесу; вибір програмного забезпечення; впровадження.

Бюджетування для виробничих структур є найбільш складним процесом і передбачає складання всіх операційних та фінансових бюджетів. Встановлено, що для складання бюджетів доцільно використовувати документи, наближені до документів бухгалтерської звітності, що значно полегшує складання бюджетів та спрощує порівняння планових і фактичних даних (табл. 2).

Таблиця 2

Бюджет руху грошових коштів ВАТ „Русь” на 2007 рік, тис. грн

Найменування статей | Рослинництво | Тваринництво | Разом по підприємству

Залишок грошових коштів на початок періоду | х | х | 163,6

Надходження від основної діяльності | 6757,2 | 7124,7 | 13881,9

Надходження від реалізації продукції | 6439,0 | 6656,8 | 13095,8

Погашення дебіторської заборгованості | 318,2 | 467,9 | 786,1

Разом надходжень грошових коштів | 6757,2 | 7124,7 | 13881,9

Виплати грошових коштів за основною діяльністю | 5953,1 | 6869,2 | 12822,3

Управлінські витрати | 116,2 | 137,4 | 253,6

Загально-виробничі витрати | 348,4 | 235,9 | 584,3

Придбання основних матеріалів | 2647,2 | 3731,3 | 6378,5

Прямі витрати на оплату праці | 1875,4 | 1996,1 | 3871,5

Інші витрати | 98,4 | 65,3 | 163,7

Погашення кредиторської заборгованості | 867,5 | 703,2 | 1570,7

Чистий грошовий потік за основною діяльністю | 804,1 | 255,5 | 1059,6

Чистий грошовий потік за інвестиційною діяльністю | -310,4 | -155,4 | -465,8

Чистий грошовий потік за фінансовою діяльністю | х | х | -322,7

Разом виплати грошових коштів | х | х | 13610,8

Залишок грошових коштів на кінець періоду | х | х | 271,1

Доведено доцільність та ефективність використання бюджетування на основі розроблених методичних рекомендацій щодо складання бюджетів та їх узгодження в межах загальної системи фінансового менеджменту аграрних підприємств. Дані про підвищення ефективності діяльності в результаті впровадження бюджетування подано в табл. 3.

Таблиця 3

Оцінка результатів діяльності ВАТ „Русь” при використанні бюджетування станом на 01.01.2008 року

Показники | Стандарти | Значення показника

без використання бюджетування, 01.01.2007р. | з використанням бюджетування,

01.01.2008 р.

Коефіцієнт поточної

ліквідності | > 1,00 | 1,76 | 2,10

Коефіцієнт швидкої

ліквідності | > 0,60 | 0,70 | 0,81

Коефіцієнт абсолютної

ліквідності | > 0,25 | 0,09 | 0,26

Коефіцієнт фінансової

автономії | > 0,25 | 0,64 | 0,70

Коефіцієнт маневреності

власного капіталу | > 0,10 | 0,42 | 0,48

Коефіцієнт співвідношення

залучених та власних коштів | - | 0,55 | 0,44

Період оборотності

дебіторської заборгованості, днів | - | 4,35 | 4,14

Період оборотності

кредиторської заборгованості, днів | - | 6,14 | 5,89

Коефіцієнт оборотності

запасів | - | 2,96 | 3,15

Рентабельність активів, % | - | 16,67 | 17,21

Рентабельність власного

капіталу, % | - | 22,75 | 24,71

Рентабельність продажу, % | > 24,00 | 13,23 | 14,51

З даних табл. 3 видно, що бюджетування сприяє поліпшенню фінансових показників діяльності. Відмічається зростання ліквідності та рентабельності підприємства при одночасному збільшенні залишку грошових коштів.

Таким чином, на основі вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду фінансового планування й управління запропоновано практичні рекомендації, в яких наведено порядок розробки бюджетних форматів, їх взаємозв’язок та підходи щодо організації бюджетного процесу і побудови ефективної системи контролю за фінансово-господарською діяльністю. Формування системи бюджетування на аграрних підприємствах дасть змогу керівництву оперативно приймати управлінські рішення, раціонально використовувати ресурси підприємства й організовувати ефективну роботу всіх структурних підрозділів.

ВИСНОВКИ

У дисертації сформульовано науково обґрунтовані положення теоретичного, методичного та практичного характеру з організації і впровадження бюджетування в аграрних підприємствах. Основні висновки та результати, одержані в процесі дослідження, полягають у наступному:

1. В Україні належним чином побудована система бюджетування аграрних підприємств практично відсутня, водночас, підприємствами, де вона задіяна, доведене її ефективне функціонування. У дисертаційній роботі зроблено висновок щодо необхідності впровадження бюджетування в систему фінансового менеджменту суб’єктів господарювання з метою покращення ефективності діяльності останніх.

2. Прийняття якісних управлінських рішень в сільському господарстві потребує оперативної і достовірної інформації про об’єкти управління, яку надає система бюджетування. У зв’язку з цим уточнено визначення понять „бюджет” і „бюджетування” на основі узагальнення та аналізу існуючих вітчизняних і зарубіжних точок зору та результатів проведеного дослідження. Під бюджетом пропонується розуміти фінансовий план на майбутнє, кількісно виражений у грошових одиницях та одиницях обсягу продукції, що включає в себе прогноз доходів, витрат, фінансових результатів та необхідного капіталу для здійснення діяльності підприємства та його структурних підрозділів.

3. Доповнена класифікація бюджетів, у зв’язку з чим бюджети класифіковані з використанням єдиної термінології: за сферами діяльності, методами розроблення, напрямом побудови, широтою номенклатури, строком виконання, умовами використання, ймовірністю виконання. Доведено необхідність групування бюджетів відповідно до інформації, яка в них прогнозується: якщо бюджет описує певну операцію виробничо-господарської діяльності, він відноситься до операційних; відображає фінансові результати діяльності – до фінансових, інформація бюджетів структурних підрозділів зводиться і на її основі складаються головні бюджети по підприємству.

4. Виділено об’єкти бюджетування та управлінського обліку, які створюють організаційно–фінансову структуру підприємства та є центрами фінансової відповідальності й обліку. Це зумовило необхідність побудови фінансової структури і розробки рекомендацій щодо видів бюджетів підприємства, технології та форматів бюджетування, порядку консолідації бюджетів структурних підрозділів, порядку підготовки звітів про виконання бюджетів і їх наступного коригування. Таким чином було розроблено методичні основи формування системи бюджетування аграрного підприємства.

5. Виявлено три типових варіанти побудови бюджетних систем, які можуть бути використані аграрними підприємствами з метою вирішення проблеми консолідації бюджетів різних рівнів, а саме: бюджетування в багатопрофільних компаніях із централізованою лінійно-функціональною структурою управління з виділенням центрів фінансового обліку та місць виникнення витрат, бюджетування у вертикально інтегрованих підприємствах з виділенням центрів фінансової відповідальності, центрів фінансового обліку, місць виникнення витрат і централізоване бюджетування на підприємствах з лінійно-функціональною структурою управління без виділення будь-яких бізнес одиниць (за принципом „зверху вниз”).

6. Запропоноване сумісне використання бюджетування та системи показників моніторингу фінансового стану суб’єктів господарювання дозволило виявити цільову функція бюджетування, яка в загальному вигляді, представлена як покращення значень фінансових показників. Доведено, що на підприємствах, де розробляються бюджети та контролюється їх виконання, вища економічна ефективність фінансово-господарської діяльності, причому незалежно від природно – кліматичної зони їхнього розташування. Для цього конкретизовано методику оцінки фінансового стану підприємства в межах системи бюджетування та проведено моніторинг фінансового стану з використанням інтегрального показника з метою узагальнення й порівняння одержаних результатів дослідження. Дану тенденцію підтверджено додатково проведеним аналізом якості управління досліджуваних підприємств. Якість управління підприємствами, де задіяна система бюджетування класифікована як оптимальна, а на підприємствах, де бюджетування не впроваджене, вона середня.

7. Розроблено і запропоновано модель регресії з метою виявлення величини впливу окремих факторів на результативне значення інтегрального показника будь-якого підприємства. Таким чином, отримано можливість впливу, в першу чергу, на найбільш вагомі фактори, як наслідок, можливість прогнозу фінансового стану підприємств на кінець бюджетного періоду відповідно до запланованих бюджетних даних.

8. Запропоновано використання бенчмаркінгу фінансових показників як базовий етап бюджетування з метою додаткового підвищення конкурентноздатності та удосконалення системи управління. Доведено необхідність прогнозування показників фінансового стану підприємств, виходячи не лише з внутрішніх особливостей окремого підприємства, а й беручи до уваги показники конкурентів, та використовуючи їх здобутки.

9. Розроблено загальну методику складання бюджетів аграрними підприємствами з метою створення методичного забезпечення організації та впровадження бюджетування в систему фінансового менеджменту підприємств. Відповідно до даної методики доведено доцільність трьох основних етапів формування бюджетів – попереднього, основного та заключного. Запропоновано послідовність обов’язкових дій з метою ефективного впровадження бюджетування, таких як проведення моніторингу діяльності підприємства; аналіз організаційної структури управління підприємством; розробка фінансової структури; формування системи показників діяльності підприємства; розробка форматів операційних, фінансових і допоміжних бюджетів та методики їх заповнення та розробка форм бюджетного контролю.

10. Визначено ряд особливостей впровадження бюджетування в аграрних підприємствах, основними серед яких є земля, як основний обмежуючий фактор, сезонність виробництва, залежність від природно-кліматичних умов, наявність біологічних активів тощо. Ці особливості враховані при розробці методики складання бюджетів аграрними підприємствами. Аналіз даних фінансово-економічного стану досліджуваних підприємств довів підвищення значень фінансових показників діяльності після застосування бюджетування, а саме – зростання величини показників ліквідності і рентабельності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Мамчур Р.М. Формування доходної частини бюджету АПК // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2001. – Вип. 37. – С.201-204.

2. Мамчур Р.М. Фінансові потоки сільськогосподарських підприємств у процесі бюджетування // Науковий вісник НАУ. – К.: НАУ, 2005. – Вип. 91. – С. 268-273.

3. Мамчур Р.М. Впровадження сучасної системи бюджетування у вітчизняних підприємствах // Економіка АПК. – 2006. – № 4. – С. 81-87.

4. Мамчур Р.М. Роль фінансової структури компанії у процесі побудови бюджетів // Агроінком. – 2006. – № 1. – С. 69-71.

Матеріали конференцій:

1. Мамчур Р.М. Роль і значення процесу бюджетування в системі управління фінансовими ресурсами аграрних підприємств //Перша Всеукраїнська наук.-практ. конф. „Україна наукова”. – Київ: ТОВ „ТК Меганом”, 2005. – Ч. 2. – С.17-19.

Мамчур Р.М. Бюджетування в системі фінансового менеджменту аграрних підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний аграрний університет, Київ, 2008.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, методичних і практичних засад організації та впровадження бюджетування як ефективного механізму удосконалення фінансового менеджменту аграрних підприємств.

Уточнено зміст понять „бюджет” і „бюджетування”, удосконалено класифікацію бюджетів з використанням єдиної термінології. Визначено місце бюджетування в системі фінансового менеджменту аграрних підприємств.

Виділено об’єкти бюджетування та управлінського обліку, які утворюють фінансову структуру аграрного підприємства та є центрами фінансової відповідальності й обліку.

Запропоновано схеми складання бюджетів на основі притаманних для аграрних підприємств основних варіантів побудови бюджетних систем з метою консолідації бюджетів різних рівнів.

Розроблено загальну методику складання бюджетів аграрними підприємствами, яка передбачає побудову фінансової структури підприємства; розробку форматів операційних, фінансових і допоміжних бюджетів; порядок заповнення бюджетних форм; регламентування бюджетування та контроль з урахуванням ряду особливостей щодо впровадження бюджетування в аграрних підприємствах.

Ключові слова: бюджет, бюджетування, фінансовий менеджмент, центри відповідальності, фінансова структура.

Мамчур Р.Н. Бюджетирование в системе финансового менеджмента аграрных предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04. – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Национальный аграрный университет,