Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

МАЛА Тетяна Василівна

УДК [378:655.53](043.3)

Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: |

доктор педагогічних наук, професор

Харченко Сергій Якович,

Луганський національний педагогічний

університет імені Тараса Шевченка,

проректор з науково-педагогічної роботи

Офіційні опоненти: |

доктор педагогічних наук, доцент

Волкова Наталія Павлівна,

Дніпропетровський національний університет, професор кафедри педагогіки і психології;

кандидат педагогічних наук, доцент

Трошкін Олександр Васильович,

Донецький інститут соціальної освіти,

доцент кафедри педагогіки початкового навчання.

Захист відбудеться 23 травня 2008 р. о 9.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2).

Автореферат розісланий 18 квітня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л. Бутенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Унікальним створінням людської культури є книга. Історичний досвід свідчить, що книга завжди була й залишається потужним важелем у здійсненні кардинальних змін у житті людства в галузі культури, науки, освіти, у вирішенні багатьох соціальних та економічних проблем. Книга розглядається як витвір мистецтва, що синтезує виховну, мобілізуючу й організуючу роль у формуванні духовних цінностей людей будь-якого віку та професії.

Проте, у наш час, коли в Україні відбуваються значні економічні та соціально-культурні зрушення, де книгоутворення має відповідати сучасним вимогам розвитку суспільства, технологіям поліграфічного виробництва й методиці художнього проектування, виникла проблема у вирішенні цього надзвичайно важливого завдання. У зв’язку з цим з’явилась необхідність удосконалення рівня професійної компетентності фахівців з книжкового дизайну, яким належить провідна роль у процесі створення книжкової продукції будь-якого призначення.

Останнім часом на книжковому ринку України збільшилась кількість видань низької якості, які свідчать про слабкий рівень спеціальної підготовки дизайнерів книги, відсутність у них професійної компетентності. Недостатня готовність фахівців передусім свідчить про те, що викладачі, які здійснюють підготовку майбутніх фахівців з книжкового дизайну у ВНЗ, хоча й усвідомлюють необхідність формування в студентів системи професійних знань, умінь, навичок і професійно-особистісних якостей, що складають нормативну модель компетентності, проте не забезпечують її на належному рівні. Крім того, у цих викладачів відсутня особистісно зорієнтована спрямованість щодо цілей і змісту відповідних навчальних програм та сучасних методик їх реалізації.

Як показує практика, професійне навчання студентів-дизайнерів у ВНЗ зводиться до однобічного, вузькоспеціального вивчення кожного предмета без урахування специфіки процесу художнього проектування як інтегруючої, міждисциплінарної естетичної діяльності. Адже книжковий дизайнер має бути не тільки художником-проектувальником, але й соціологом, психологом, поліграфістом і мистецтвознавцем.

Таким чином, постає потреба в інноваційній спрямованості процесу вищої художньої професійної освіти, його орієнтації на активне формування теоретичної та практичної готовності майбутніх фахівців з книжкового дизайну в опануванні професійною компетентністю.

Проблема формування професійної компетентності фахівців є предметом пильної уваги педагогічної науки останнього десятиліття. Зокрема, досить глибоко досліджена професійна компетентність учителя в працях таких вітчизняних і зарубіжних науковців, як: В. Арнаутов, Є. Бєлозерцев, Є. Бондаревська, Т. Браже, М. Боритко, С. Будак, М. Гриньова, В. Данильчук, О. Добудько, О. Дубасенюк, В. Зайцев, О. Камишанченко, І. Колесникова, Є. Крюкова, В. Лозова, А. Маркова, В. Маслов, В. Монахов, Є. Огарев, А. Саранов, В. Сєриков, В. Фоменко, А. Хуторський, М. Чошанов, Є. Шиянов та ін.

Однак у наукових дослідженнях майже не приділяється уваги проблемі професійної компетентності дизайнерів книги. Лише окремі роботи знавців книжкового мистецтва (Є. Адамов, Є. Бєльчиков, В. Биков, Б. Валуєнко, О. Гончаренко, Е. Лисицький, В. Ляхов, Н. Сокольникова, В. Фаворський, Ян Чихольд) торкалися питання характеристики професійних якостей дизайнерів.

Аналіз наукової літератури показав, що актуальним для педагогіки залишається визначення чітких критеріїв професійної компетентності дизайнерів книги. Жоден з дослідників не спрямував науковий пошук на визначення ефективних методів, форм та засобів формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну.

Таким чином, актуальність поставленої проблеми зумовлена необхідністю подолання суперечностей між: потребою суспільства у високоякісних виданнях і відсутністю на книжковому ринку України продукції відповідного рівня; соціальною потребою в професійно компетентних фахівцях у галузі дизайну книги й реальним рівнем кваліфікації випускників відповідних навчальних закладів; усвідомленням педагогами ВНЗ потреби у формуванні професійної компетентності майбутніх дизайнерів книги й відсутністю у викладачів глибоких знань і вмінь у сфері розв’язання цього завдання; необхідністю інтегруючого, міждисциплінарного навчання майбутніх фахівців книжкового дизайну й відсутністю у вищій школі відповідних навчальних програм і технологій.

Отже, теоретична та практична значущість проблеми, її нерозробленість у педагогічній науці зумовили вибір теми дослідження: „Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри дизайну Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка як складова частина комплексної наукової теми „Дослідження педагогічних засад підготовки майбутніх фахівців з дизайну у ВНЗ” (протокол № 3 від 6 листопада 2003 р.). Тема затверджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №10 від 21.12.2004 р.).

Об’єкт дослідження – процес формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що ефективність формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у ВНЗ може бути досягнута, якщо цей процес побудувати на основі розробки й реалізації таких педагогічних умов: 1) орієнтація студентів на самооцінку власного рівня професійної компетентності; 2) послідовна реалізація моделі трансформації навчальної діяльності студента в професійну діяльність фахівця; 3) інтегрована міждисциплінарна підготовка майбутніх дизайнерів книги через взаємозв’язок загальнопрофесійних, професійних і спеціальних дисциплін на основі художнього проектування книги.

Відповідно до мети й гіпотези дослідження було визначено такі завдання:

1. На підставі аналізу психолого-педагогічної, філософської та мистецтвознавчої літератури визначити й обґрунтувати теоретичні засади формування професійної компетентності книжкових дизайнерів.

2. Виявити й теоретично обґрунтувати сутність і зміст книжкового дизайну як теоретичної основи формування професійної компетентності в майбутніх фахівців.

3. Проаналізувати специфічні риси формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах, визначити критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності в студентів зазначеної спеціальності.

4. Визначити й охарактеризувати сутність провідних педагогічних умов, які забезпечують ефективність процесу формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів книги, виявити особливості та розробити технологію їх застосування.

5. Експериментально перевірити ефективність розроблених педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах.

Методологічною основою дослідження є філософська концепція про сутність людського життя як процес безперервного самовдосконалення (О. Ухтомський), ідеї діяльнісного підходу (А. Вербицький, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.), ідеї особистісного підходу (Є. Бондаревська, О. Крюкова, О. Пєхота, В. Сєриков, І. Якиманська та ін.), цілісний підхід (В. Ільїн, А. Саранов, М. Сергєєв), системний підхід (В. Афанасьєв, В. Ільїн, В. Краєвський та ін.), міждисциплінарний підхід (Ф. Савіна, М. Сова, В. Фоменко та ін.), теоретичні засади проектної культури (Є. Антонович, Я. Василишин, Ю. Горбунова, К. Данилов, В. Турчин, В. Шпільчак).

Теоретичною основою дослідження стали наукові положення й висновки про: сутність, зміст і структуру професійної компетентності фахівців (С. Батишев, Т. Браже, І. Ісаєв, В. Кричевський, А. Маркова, В. Маслов, В. Монахов, О. Новиков, Дж. Равен, В. Сластьонін, А. Хуторський та ін.); формування професійної компетентності фахівців у ВНЗ (О. Арнаутов, В. Баркасі, А. Вербицький, Б. Ельконін, Л. Карпова, Т. Крюкова, Г. Марченко, М. Худолій); сутнісні характеристики діяльності дизайнера книги (Є. Адамов, Є. Антонович, Є. Бєльчиков, В. Биков, Б. Валуєнко, Я. Василишин, О. Гончаренко, В. Ляхов, Н. Сокольникова, Ян Чихольд, В. Шпільчак); особистісний і професійний розвиток людини (Г. Балл, І. Бех, О. Глузман, С. Гончаренко, Л. Мітіна, В. Рибалка, О. Савченко, В. Сєриков, І. Якиманська); онтогенез самооцінки й закономірності її формування (Б. Ананьєв, Л. Божович, У. Джеймс, Е. Еріксон, І. Кон, Ч. Кулі, М. Лісіна, Дж. Мід, К. Роджерс, С. Рубінштейн, В. Сафін, В. Столін, Х. Хекхаузен).

Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової й методичної літератури з проблеми дослідження, нормативної документації вищих навчальних закладів, ознайомлення з досвідом роботи щодо підготовки майбутніх дизайнерів книги – для визначення та теоретичного обґрунтування засад професійної компетентності книжкових дизайнерів, для розробки педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців зазначеної спеціальності; емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, тестування, вивчення результатів діяльності студентів, рейтинг, самооцінка – з метою дослідження рівнів сформованості професійної компетентності; педагогічний експеримент – з метою перевірки дієвості умов формування професійної компетентності; математичні й статистичні методи для підтвердження достовірності отриманих результатів.

Експериментальна база дослідження. Усього дослідженням було охоплено 329 осіб, з них 281 студента й 48 викладачів з кафедр дизайну та графічного дизайну Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Харківської державної академії дизайну та мистецтв і Криворізького державного педагогічного університету.

Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягають у тому, що вперше: визначено сутнісні характеристики професійної компетентності дизайнера книги; обґрунтовано сутність і зміст книжкового дизайну як теоретичного підґрунтя підготовки фахівців цього профілю; науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної компетентності дизайнера книги у ВНЗ; виявлено критерії та показники сформованості професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у ВНЗ; удосконалено технологію підготовки компетентних фахівців з дизайну книги; набула подальшого розвитку ідея реалізації особистісно орієнтованого та діяльнісного під-ходів до формування професійної компетентності в майбутніх дизайнерів книги у ВНЗ.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні професійно-психологічного тренінгу „Формування адекватної самооцінки власного рівня професійної компетентності майбутніх дизайнерів книги у ВНЗ” щодо конструктивного вдосконалення студентами свого рівня професійної компетентності, спецкурсу „Основи книжкового дизайну” для цілісного опанування студентами професійною діяльністю в процесі навчання у ВНЗ, моделі міждисциплінарної інтеграції на основі художнього проектування книги й методичної реалізації зазначеного тренінгу та спецкурсу, які в цілому оптимально сприяють утіленню визначених у дослідженні педагогічних умов.

Результати дослідження можуть бути використані в професійній підготовці фахівців з графічного та книжкового дизайну, з книжкової графіки, які навчаються в художніх, поліграфічних і педагогічних ВНЗ, для вдосконалення змісту підготовки й перепідготовки науково-педагогічних працівників зазначених спеціальностей у ВНЗ України відповідно до положень Болонського процесу, у самоосвітній діяльності фахівців з дизайну книги.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи кафедр дизайну і графічного дизайну Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження № 1-1751 від 04.09.2007 р.), Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 24-325 від 14.09.2007 р.) і Харківської державної академії дизайну та мистецтв (довідка №29-471 від 12. 09.2007 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати й висновки виконаної роботи обговорювались і здобули позитивну оцінку на засіданнях кафедри графічного дизайну та кафедри педагогіки, на звітних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (2004–2007 рр.). Основні положення дисертації доповідались на Міжнародній науково-практичній конференції „Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” (Луганськ, 2005) та Всеукраїнських науково-практичних конференціях: „Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспективи” (Мелітополь, 2006); „Мистецько-педагогічна освіта: теорія, методи, технології – 2006” (Кривий Ріг, 2006), на нарадах Луганської обласної організації національної спілки художників і дизайнерів України.

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 7 одноосібних публікаціях, з них 6 статей надруковано в наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків і чотирьох додатків на 80 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 292 сторінки. Робота містить 16 таблиць, 7 рисунків. Список використаних джерел складає 237 найменувань, з них 6 іноземними мовами.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані щодо апробації та впровадження одержаних результатів, подано структуру дисертації.

У першому розділі „Теоретико-методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах” розкрито сутнісні характеристики професійної компетентності фахівця, особливості її формування у ВНЗ, виявлено специфіку професійної компетентності дизайнера книги в сучасних соціокультурних умовах, концептуально визначено сутність і зміст книжкового дизайну як теоретичної основи підготовки компетентних фахівців з дизайну книги та представлені результати діагностики реального рівня сформованості професійної компетентності студентів цієї спеціальності у ВНЗ.

У більшості видавництв процес формування книги, її структури й форми дотепер відбувається стихійно. Книга не проектується, а лише прикрашається, оформлюється зовні й усередині. У більшості випадків дизайнер не має у своєму розпорядженні необхідних об'єктивних даних про конкретну мету видання, точних уявлень про вікову категорію читацької аудиторії, психофізіологічні особливості її сприйняття, не знає ситуації на книжковому ринку, де можуть бути аналогічні за тематикою книги, не досліджує можливостей сучасної поліграфії й не здійснює контроль та критичну оцінку процесу створення книги від початку й до кінця. Його не стільки цікавить якість спроектованої книги, скільки її комерційний ефект. У результаті: створений підручник, довідник, видання наукового, художнього або іншого типу літератури може загубитися серед аналогічних видань. Кожний такий прорахунок – свідчення низького рівня компетентності дизайнера книги. У зв'язку з цим сучасне суспільство відчуває гостру потребу в компетентних фахівцях з книжкового дизайну й шукає якісно нові шляхи підвищення ефективності їхньої підготовки.

Аналіз різних підходів до сутнісного наповнення поняття „професійна компетентність” (С. Батишев, Т. Браже, І. Ісаєв, В. Кричевський, В. Ледньов, А. Маркова, В. Маслов, В. Монахов, О. Новиков, Є. Огарев, Дж. Равен, В. Сластьонін, А. Хуторський, А. Чабан та ін.) дає можливість стверджувати, що професійна компетентність – це інтегративна якість особистості, яка включає в себе готовність і здатність людини до здійснення професійної діяльності на основі наявних знань, умінь, навичок і професійно-особистісних якостей. У зв’язку з тим, що професійна компетентність як особистісне утворення виражається через діяльність і має діалектичний характер, її необхідно розглядати в процесуальному аспекті.

На основі аналізу змістовного боку професійної компетентності фахівця з дизайну книги було виділено її структурні компоненти: мотиваційний, операційно-технологічний і регулятивний.

Мотиваційний компонент включає систему мотивів, які підрозділяються на соціально-професійні й особистісні, що виражають спонукання фахівця до діяльності. Соціально-професійні мотиви: професійний спосіб бачення світу, професійно-змістовне й професійно-відповідальне ставлення до суспільства, своєї професії, розуміння її соціальної значущості; прагнення до ефективної контактної взаємодії з професійним середовищем і з людьми інших культур, мов і релігій. Особистісні мотиви: ціннісне ставлення до книги й здібності до своєї професії, внутрішнє прийняття її цілей, умов, завдань; професійна самосвідомість; стійка потреба в професійному самовдосконаленні; мотивація високих творчих досягнень у вирішенні завдань різного характеру складності, прагнення досягати необхідного рівня самооцінки й домагань у діяльності. Операційно-технологічний компонент містить: систему знань, навичок (загальнопрофесійних – за всіма професіями одного виду діяльності, професійних – загальних за всіма спеціальностями однієї професії, спеціальних – за конкретною спеціальністю, методичних – за предметом діяльності); систему вмінь (гностичних, аналітичних, прогностичних, проективних, естетичних, організаційних й управлінських); сукупність професійних якостей (цілеспрямованість, самостійність, працездатність, дисциплінованість, надійність, комунікабельність, толерантність, готовність працювати в колективі, здатність опановувати нові технології, володіння культурою системного підходу в професійній діяльності), професійна й загальна ерудиція: естетична, соціальна, політична, економічна, правова й екологічна культура. Регулятивний компонент включає: здатність самоналагодження на проектну діяльність, уміння мобілізувати свій професійний потенціал; оцінка й переоцінка своїх здібностей; корекція власних дій і поведінки, володіння способами професійно-особистісного самовираження, саморозвитку й самовдосконалення; розвиток власної творчої індивідуальності; адекватна самооцінка значущості своєї участі в спільній роботі.

Вивчення досліджень з проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців у ВНЗ дозволило зробити висновок про домінуючу роль ідей особистісно орієнтованої освіти через призму діяльнісного підходу.

На основі змістовного аналізу наукової та мистецтвознавчої літератури концептуально визначено сутність і зміст книжкового дизайну як теоретичної основи формування професійної компетентності майбутніх фахівців цієї спеціальності: 1) дизайн книги – це особливий вид проектної міждисциплінарної естетичної діяльності, який полягає в комплексному, системному створенні книги як духовної та матеріальної цінності; 2) під змістом книжкового дизайну ми розуміємо цілеспрямовану, упорядковану та систематизовану взаємодію різних видів творчої діяльності, які поетапно розгортаються в процесі художнього проектування моделі книги (передпроектне дослідження, розробка проектного завдання, проектна пропозиція та впровадження проекту у виробництво). Дизайн книги – це не тільки індивідуальна, а й колективна форма творчої діяльності.

Керуючись результатами аналізу попередніх напрямків дослідження, а також використовуючи педагогічну, мистецтвознавчу й філософську літературу, ми визначили специфіку професійної компетентності дизайнера книги. Компетентний фахівець з книжкового дизайну – це суб'єкт проектної культури, здатний до творчого застосування системи міждисциплінарних знань, умінь і навичок у процесі комплексного створення книги як духовної й матеріальної цінності, який проявляє почуття професійного обов’язку й відповідальності у сфері вирішення соціально важливих завдань; здатний до неперервної самоосвіти; готовий у ситуаціях різного характеру складності кваліфіковано й незалежно вирішувати професійні завдання; спираючись на науково-методичну й естетичну діяльність, досвід і талант, бачити, самостійно формулювати проблеми, вибираючи способи й засоби їхнього вирішення; самостійно будувати й корегувати свою професійну діяльність, виявляючи здатність до конструктивної та ефективної взаємодії з професійним середовищем; орієнтуватися в розмаїтті суміжних професій і потоці нової інформації; здійснювати рефлексію для подальшого професійного, творчого й особистісного росту.

З метою виявлення реального рівня сформованості професійної компетентності майбутніх дизайнерів книги ми визначили її критерії та показники. Основним критерієм був ступінь сформованості провідних (стрижневих) компонентів структури професійної компетентності фахівця. Це мотиваційний, операційно-технологічний та регулятивний критерії з відповідними для кожного показниками. Визначення критеріїв, показників і ознак їхнього прояву дозволило охарактеризувати рівні сформованості професійної компетентності в майбутніх дизайнерів книги: низький (репродуктивний), середній (репродуктивно-творчий) і високий (творчо-індивідуальний).

У проведенні констатувального етапу експерименту взяли участь 140 студентів (контрольна група) і 141 студент (експериментальна група), а також 48 викладачів провідних фахових дисциплін (експертна група) з кафедр „дизайну” та „графічного дизайну” Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, Харківської академії дизайну і мистецтв та Криворізького державного педагогічного університету.

Аналіз отриманих даних констатувального етапу експерименту засвідчив, що в студентів як контрольної, так і експериментальної групи високого рівня професійної компетентності не було виявлено. Середній рівень спостерігався в 43,9% майбутніх дизайнерів книги експериментальної і 46,3% контрольної групи. Низький рівень було зафіксовано в контрольній групі у 53,7% студентів, а в експериментальній – у 56,1% студентів. У цілому оцінка професійної компетентності переважно відповідала низькому рівню. Результати педагогічної діагностики свідчать, що система професійної підготовки фахівців зазначеної спеціальності у ВНЗ більше спрямована на теоретичне й технологічне опанування професією, що не дозволяє приділити необхідну увагу розвитку особистісних якостей фахівця, які б забезпечили високий рівень сформованості професійної компетентності.

У другому розділі „Розробка та реалізація педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах” визначено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів книги у ВНЗ, розроблено й експериментально перевірено технологію їх реалізації, проаналізовано та виявлено ефективність процесу впровадження розроблених педагогічних умов.

Нами були виділені концептуальні положення, які визначили стратегічні й тактичні напрямки дослідження та склали основу розробки трьох шуканих педагогічних умов.

Першою педагогічною умовою формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну ми визначили орієнтацію студентів на самооцінку професійної компетентності. Необхідність цієї умови зумовлена тим, що для досягнення високого рівня професійної компетентності важливе усвідомлення студентом необхідності зміни, перетворення свого внутрішнього світу на пошук нових можливостей самореалізації в професійній діяльності, тобто підвищення рівня професійного самоусвідомлення, розвинутість якого зумовлена рівнем самооцінки індивіда. Другою умовою підготовки компетентних дизайнерів книги є послідовна реалізація динамічної моделі розвитку діяльності: від навчальної діяльності академічного типу через квазіпрофесійну та навчально-професійну до професійної діяльності. У визначенні цієї умови ми виходили з розуміння того, що професійна компетентність фахівця виявляється через його діяльність, однак у сучасній практиці підготовки майбутніх дизайнерів книги у ВНЗ спостерігається відокремлення академічного традиційного навчання від суті соціальної практики суспільства та тієї професійної діяльності, заради якої це навчання здійснюється, що часто призводить студента до відчуження від обраної ним професії. Третя педагогічна умова полягає в інтегрованій міжпредметній підготовці студентів через взаємозв’язок загальнопрофесійних, професійних і спеціальних дисциплін на основі художнього проектування книги. Необхідність цієї умови зумовлена тим, що, як засвідчує практика, професійне навчання студентів-дизайнерів у ВНЗ зводиться до однобокого, вузькоспрямованого навчання кожного предмета без урахування специфіки книжкового дизайну як особливого виду інтегрованої міждисциплінарної діяльності.

Розроблені педагогічні умови взаємозалежні як сутнісно, так і процесуально й пронизують усі компоненти системи професійної підготовки компетентних фахівців з дизайну книги у ВНЗ. Проте, для того, щоб рельєфно висвітлити технологічний бік цього процесу, ми описували впровадження кожної педагогічної умови окремо від інших.

Перша педагогічна умова – орієнтація майбутніх дизайнерів книги на самооцінку професійної компетентності – реалізовувалася через технологію проведення професійно-психологічного тренінгу „Формування адекватної самооцінки студентами власного рівня професійної компетентності”. Тренінгова програма складалася з трьох взаємозалежних тематичних блоків: „Образ Я”, „Я й інші” та „Я і справа”, де майбутні дизайнери книги здійснювали співвідношення образів „Я – студент” і „Я – компетентний фахівець” у трьох взаємозалежних системах самооцінки: у системі особистісного розвитку, у системі професійного спілкування й у системі професійної діяльності. У програмі тренінгу використовувалася групова рефлексія, взаємна оцінка й індивідуальна самооцінка, застосовувалися різні психодіагностичні процедури (співбесіди, інтерв’ювання, тестування з інтерпретацією результатів), методи експрес-діагностики (на початку й у кінці тренінгу) та включеного спостереження педагога за поведінкою учасників тренінгу, групові дискусії, рольові ігри, самозвіти, психологічні вправи, відеозапис дій студентів з самооцінки рівня компетентності з наступним її аналізом.

Друга педагогічна умова – реалізація динамічної моделі трансформації навчальної діяльності студента в професійну діяльність фахівця – здійснювалася за допомогою спецкурсу „Основи книжкового дизайну” на трьох етапах підготовки майбутніх дизайнерів книги: на професійно-ціннісному, професійно-діяльнісному й професійно-творчому. На першому етапі в студентів розвивались мотиви та ціннісне ставлення до професійної діяльності, потреба в оволодінні нею. Основними формами та методами навчання тут було застосування на лекціях проблемних та інформаційних питань; на семінарах – зустрічі з професіоналами-дизайнерами книги, метод аналізу конкретних виробничих ситуацій, елементи мозкового штурму, навчально-професійні завдання, дискусії, виступ з доповідями, написання рефератів; на лабораторно-практичних заняттях – вирішення проблемних завдань, самостійна робота, екскурсії до книжкових видавництв, на виставки поліграфічної продукції. На другому етапі підготовки провідними формами навчання були ділові ігри, курсове проектування, виконання інтегрованих квазіпрофесійних завдань, студентські виставки. На цьому етапі відбулося формування операційно-технологічного компонента професійної компетентності. На третьому етапі розвивались регулятивні й творчі здібності студентів. Основними формами та методами навчання було проведення відкритих переглядів проектів, міжвузівські конкурси на кращий проект книги, ділові ігри з реальними професійними ситуаціями, щоденник стажиста на виробничій практиці, виконання реальних замовлень на той чи інший тип книжкової продукції.

Третя педагогічна умова – інтегрована міждисциплінарна підготовка майбутніх дизайнерів книги через взаємозв'язок загальнопрофесійних, професійних і спеціальних дисциплін на основі художнього проектування книги – упроваджувалася через модель міждисциплінарної інтеграції, яка відображає різні рівні інтеграції між блоками навчальних дисциплін та конкретними дисциплінами. Теми курсових проектів першого й другого курсів інтегрували завдання дисциплін методичного й загальнопрофесійного рівня. Професійний рівень міждисциплінарної інтеграції відповідав завданням курсового проекту третього курсу. Навчання на четвертому та п'ятому курсах побудовано на інтеграції завдань з дисциплін спеціального рівня, завершувалося курсовим і дипломним проектуванням. Так, тематика методичних і загальнопрофесійних завдань першого курсового проекту узгоджувалася з тематикою завдань наступних курсових проектів, що інтегрують професійні, а потім і спеціальні дисципліни аж до дипломного проекту. Тема кожного курсового проекту була розділена на блоки (проблеми), а потім у графічній формі представлялася у вигляді укрупненого алгоритму. Зміст теми кожної дисципліни розкривався в суворій відповідності з блоками (проблемами) укрупненого алгоритму кожного курсового проекту.

Загальні результати експериментальної роботи відбито в таблиці 1 і на рис.1. Так, за результатами формувального етапу експерименту в експериментальній групі відбулися значні позитивні зміни щодо рівневої характеристики сформованості професійної компетентності в майбутніх дизайнерів книги. На констатувальному етапі експерименту в обох групах не було зафіксовано творчо-індивідуального (високого) рівня сформованості професійної компетентності. За результатами прикінцевого зрізу, в експериментальній групі творчо-індивідуального рівня досягли вже 34,8 % майбутніх фахівців, а в контрольній групі відсоток студентів цього рівня склав 10,6 %, тобто втричі менше, ніж в експериментальній.

На репродуктивно-творчому (середньому) рівні професійна компетентність після формувального етапу експерименту сформована в 53,4 % студентів експериментальної та 43,5 % студентів контрольної групи, де спостерігається незначна розбіжність (9,9 %). Кількість студентів з ре-

Таблиця 1

Загальна оцінка рівнів сформованості професійної компетентності в майбутніх фахівців з книжкового дизайну за результатами експериментальної роботи

Групи | Рівні сформованості професійної компетентності

Констатувальний етап | Після формувального етапу

Низький % | Середній % | Високий % | Низький % | Середній % | Високий %

ЕГ | 56,1 | 43,9– | 11,8 | 53,4 | 34,8

КГ | 53,7 | 46,3– | 45,9 | 43,5 | 10,6

Рисунок 1. Динаміка загальної оцінки рівнів сформованості професійної компетентності на констатувальному й формувальному етапах експерименту

продуктивним (низьким) рівнем сформованості професійної компетентності в експериментальній групі після експерименту зменшилася до 11,8 %, тоді як у контрольній групі кількість студентів з цим рівнем склала 45,9 %, що в 3,8 разів більше, ніж в експериментальній групі.

За допомогою статистичного критерію ?* Фішера було підтверджено достовірність відмінностей між відсотковими долями двох вибірок, у яких зареєстрований ефект, що нас цікавить. Результати розрахунків свідчать про статистично незначущу різницю між показниками контрольної та експериментальної груп до формувального етапу експерименту на рівні 0,05 (?*емп. 0,404< ?*критич. 1,64) та, навпаки, статистично значущу різницю між показниками зазначених груп після цього експерименту (?*емп. 6,60>?*критич. 1,64).

Отримані результати дослідження аргументовано доводять, що впровадження педагогічних умов у навчальний процес ВНЗ на достатньо високому рівні сприяють ефективному формуванню професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну.

Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у ВНЗ, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які забезпечують ефективність цього процесу.

2. У процесі дослідження було визначено, що: 1) професійна компетентність – це інтегративна якість особистості, яка включає в себе готовність і здатність людини до здійснення професійної діяльності на основі наявних знань, умінь, навичок і професійно-особистісних якостей; аналіз змісту професійної компетентності дозволив виділити її структурні компоненти: мотиваційний, операційно-технологічний і регулятивний; 2) вивчення досліджень з проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців у ВНЗ дозволило зробити висновок про домінуючу роль ідей особистісно орієнтованої освіти, індивідуалізації й диференціації навчання, орієнтації майбутніх фахівців на самооцінку професійної компетентності, введення модульно-рейтингової системи навчання; застосування принципів професійної спрямованості, наступності, неперервності, фундаменталізації, цілісності, інтеграції професійної освіти, науки й виробництва через призму діяльнісного підходу; 3) установлено, що компетентний фахівець з книжкового дизайну – це суб’єкт проектної культури, здатний до творчого застосування системи міждисциплінарних знань, умінь і навичок у процесі комплексного створення книги як духовної й матеріальної цінності, який виявляє почуття професійного обов’язку та відповідальності у сфері вирішення соціально важливих завдань; спираючись на науково-методичну й естетичну діяльність, досвід і талант, здатен бачити, самостійно формулювати проблеми, обираючи способи та засоби їх вирішення; самостійно будувати та коректувати власну професійну діяльність, виявляючи здібності до конструктивної та ефективної взаємодії з професійним середовищем, орієнтуватись у розмаїтті суміжних професій і потоці нової інформації для подальшого професійного, творчого й особистісного росту.

3. Визначено сутність і зміст книжкового дизайну як теоретичного підґрунтя формування професійної компетентності майбутніх фахівців, що складає єдину концептуальну основу й визначає практику підготовки книжкових дизайнерів у ВНЗ: 1) дизайн книги – це особливий вид проект-ної міждисциплінарної естетичної діяльності, що полягає в комплексному, системному формуванні книги як духовної та матеріальної цінності; 2) під змістом книжкового дизайну ми розуміємо цілеспрямовану, упорядковану та систематизовану взаємодію різних видів творчої діяльності, які поетапно розгортаються в процесі художнього проектування моделі книжкової продукції (передпроектне дослідження, розробка проектного завдання, проектної пропозиції та впровадження проекту у виробництво).

4. Аналіз специфічних рис формування професійної компетентності в майбутніх фахівців з книжкового дизайну у ВНЗ на констатувальному етапі експерименту дав можливість визначити критерії, показники, рівні сформованості професійної компетентності в студентів: репродуктивний, репродуктивно-творчий і творчо-індивідуальний. У цілому оцінка професійної компетентності майбутніх дизайнерів книги відповідала низькому (репродуктивному) рівню, що свідчить про те, що система професійної підготовки фахівців цієї спеціальності у ВНЗ більше спрямована на теоретичне й технологічне опанування професією, що не дозволяє приділити необхідну увагу розвитку особистісних якостей фахівця, які б забезпечили високий рівень сформованості професійної компетентності.

5. Установлено, що першою педагогічною умовою підготовки майбутніх фахівців з книжкового дизайну є орієнтація студентів на самооцінку професійної компетентності. Ця умова реалізовувалась через технологію проведення професійно-психологічного тренінгу „Формування адекватної самооцінки власного рівня професійної компетентності в майбутніх дизайнерів книги”, який включає три тематичні блоки: „Образ Я”, „Я й інші” та „Я і діяльність”. Тренінгова програма спрямована на співвідношення образів „Я – студент” і „Я – компетентний фахівець з книжкового дизайну” в трьох системах самооцінки, які взаємодоповнюються і взаємоперетинаються: у системі особистісного розвитку, у системі професійного спілкування та в системі професійної діяльності.

6. Виявлено, що другою умовою ефективної підготовки компетентних дизайнерів книги є послідовна реалізація динамічної моделі розвитку діяльності: від навчальної діяльності академічного типу через квазіпрофесійну та навчально-професійну до професійної діяльності. Для втілення в навчально-виховний процес ВНЗ указаної умови було впроваджено спецкурс „Основи книжкового дизайну” на трьох етапах підготовки студентів: професійно-ціннісному, професійно-діяльнісному та професійно-творчому.

7. Третьою педагогічною умовою формування професійної компетентності в майбутніх дизайнерів книги у ВНЗ було визначено інтегровану міждисциплінарну підготовку фахівців зазначеної спеціальності через взаємозв’язок загальнопрофесійних, професійних і спеціальних дисциплін на основі художнього проектування книги. Ця умова впроваджувалась через модель міждисциплінарної інтеграції на основі художнього проектування книги, яка відображає різні рівні інтеграції між блоками навчальних дисциплін та конкретними дисциплінами.

8. Здійснена дослідно-педагогічна робота з упровадження розроблених педагогічних умов у процес формування професійної компетентності майбутніх дизайнерів книги підтвердила вихідну гіпотезу про те, що підготовка фахівців цієї спеціальності у ВНЗ проведена з урахуванням цих умов проходить набагато ефективніше. На репродуктивно-творчому (середньому) рівні професійна компетентність після формувального етапу експерименту сформована у 53,4 % студентів експериментальної та 43,5 % студентів контрольної групи, де спостерігається незначна розбіжність (9,9 %). Кількість студентів з репродуктивним (низьким) рівнем сформованості професійної компетентності в експериментальній групі після експерименту зменшилася до 11,8 %, тоді як у контрольній групі кількість студентів з цим рівнем склала 45, 9%, що в 3,8 разів більше, ніж в експериментальній групі.

Результати експерименту є переконливою підставою для того, щоб уважати досягнутою мету й завдання дисертаційного дослідження.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, яка розглядається. Перспективним вважається подальше її вивчення з точки зору розвитку професійної компетентності дизайнера книги в процесі навчально-виробничої практики, професійної діяльності, ступеневої та неперервної освіти.

Основні результати дослідження відображено в публікаціях:

1. Мала Т. В. Специфіка професійної компетентності фахівців з книжкового дизайну / Т. В. Мала // Вісник Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. – 2006. – №6 (101). – С. 240-245.

2. Мала Т. В. Інтегрована міждисциплінарна професійна підготовка майбутніх фахівців з книжкового дизайну у ВНЗ / Т. В. Мала // Педагогіка вищої та середньої школи : Зб. наук. пр. №16. – Спец. вип. : Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології). – Ч. 1 / Ред. кол. : Буряк В. К. (гол. ред.) та ін. – Кривий Ріг : КДПУ, 2006. – С. 278–284.

3. Мала Т. В. Актуальні проблеми художньо-педагогічної освіти / Т. В. Мала // Вісник Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. – 2007. – №1 (118). – С. 109–116.

4. Мала Т. В. Методика книжкового дизайну як фундаментальна дисципліна у професійній підготовці майбутніх фахівців-дизайнерів / Т. В. Мала // Теоретичні та практичні питання культурології : Зб. наук. пр. – Вип. 24, Ч.1. : Художня культура і освіта : традиції, сучасність, перспективи / Гол. ред. Мартинюк Т. В. – Мелітополь: Сана, 2007. – С. 37–41.

5. Мала Т. В. Сутність дизайну книги як теоретичне підґрунтя підготовки компетентних фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах / Т. В. Мала // Вісник Луган. нац. пед. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. Ч.2. – 2007. – №12 (117). – С.102–110.

6. Мала Т. В. Орієнтація майбутніх дизайнерів книги на самооцінку професійної компетентності як провідна умова підготовки фахівців у ВНЗ / Т. В. Мала // Педагогіка вищої та середньої школи: Мистецько-педагогічна освіта – 2007 / Ред. кол. : В. К. Буряк (гол. ред.) та ін. – Ч.1. – Кривий Ріг : Видавничій дім, 2007. – С. 249–257.

7. Мала Т. В. Зміст професійної компетентності фахівців з книжкового дизайну / Т. В. Мала // Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти : Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. – 2-5 жовтня 2005 р. – Ч. 3. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 262–269.

Мала Т.В. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у вищих навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти – Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевчен-ка. – Луганськ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців з дизайну книги у ВНЗ. На основі теоретичного аналізу наукової літератури розкрито сутнісні характеристики професійної компетентності фахівця, вивчено проблему її формування у ВНЗ, виявлено специфіку професійної компетентності дизайнера книги; концептуально визначено сутність і зміст книжкового дизайну як теоретичної основи підготовки компетентних фахівців зазначеної спеціальності; виявлено критерії, показники й рівні сформованості професійної компетентності майбутніх дизайнерів книги, розроблено методику її діагностики; науково обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують ефективність процесу формування професійної компетентності майбутніх фахівців з книжкового дизайну у ВНЗ: 1) орієнтацію студентів на самооцінку власного рівня професійної компетентності; 2) послідовну реалізацію моделі трансформації навчальної діяльності студента у професійну діяльність фахівця; 3) інтегровану міждисциплінарну підготовку майбутніх дизайнерів книги на основі художнього проектування книги.

Ключові слова: професійна компетентність, фахівці з книжкового дизайну, дизайн книги, педагогічні умови, міждисциплінарна інтеграція.

Малая Т.В. Формирование профессиональной компетентности у будущих специалистов книжного дизайна в высших учебных заведениях. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования – Луганский национальный педагогический университет имени Тараса Шевченко. – Луганск, 2008.

Диссертационная работа является теоретико-экспериментальным исследованием проблемы формирования профессиональной компетентности будущих специалистов книжного дизайна