Львівський національний університет
імені Івана Франка

Негрей Марина Володимирівна

УДК 668.012.32:330.46

Математичне моделювання в стратегічному управлінні підприємством

Спеціальність 08.00.11 – математичні методи, моделі

та інформаційні технології в економіці

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Вовк Володимир Михайлович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри економічної кібернетики.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Заруба Віктор Яковлевич,

Національний технічний університет „Харківський

політехнічний інститут”, завідувач кафедри економічної

кібернетики та маркетингового менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент
Бліщук Катерина Михайлівна,
Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, доцент кафедри економічної політики та фінансів.

Захист дисертації відбудеться 27 березня 2008 р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, м. Львів, просп. Свободи, 18, ауд. 115.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий 26 лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. В. Стасишин

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Господарська діяльність підприємств у ринкових умовах ставить перед ними особливі вимоги щодо їх системи управління. Велика кількість чинників, що впливають на економіку підприємства, значна невизначеність цих чинників, відсутність однозначних аналітичних залежностей між параметрами, що характеризують діяльність підприємств, обумовлюють складність задач управління ними. Такий стан справ спричиняє вироблення рішень стосовно вибору стратегії розвитку підприємства, що ґрунтуються на інтуїції, досвіді та кваліфікації експертів і аналітиків. Проте ці рішення мають невисокий рівень наукової обґрунтованості й обтяжені значним ризиком.

В економічній науці проблема стратегічного управління є далеко не новою. В аналіз різних аспектів стратегічного управління зробили суттєвий внесок такі відомі вчені як Ансофф І., Віханський О.С., Друкер П., Каплан Р., Нортон Д., Портер М., Попов С.О., Шершньова З.Є., а у застосування економіко-математичних методів в процеси прийняття стратегічних рішень – Вітлінський В.В., Вовк В.М., Геєць В.М., Заруба В.Я., Лисенко Ю.Г., Клебанова Т.С., Костіна Н.І., Рамазанов С.К., Сергєєва Л.Н., Ситник В.Ф., Сявавко М.С., Черняк О.І., Юринець В.Є.

Незважаючи на особливе місце стратегічного управління у забезпеченні ефективного розвитку підприємства, дотепер залишаються невирішеними багато теоретичних, методологічних та прикладних проблем, які зумовлені передусім складністю, нестабільністю та невизначеністю внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування вітчизняних підприємств та значною складністю структури самих підприємств. Вивчення та аналіз опублікованих з цієї проблеми праць дали підстави для висновку про те, що питання застосування науково обґрунтованих методів для вирішення цілого кола задач стратегічного управління підприємством, серед яких найважливішими є методи економіко-математичного моделювання, недостатньо розроблені, як у науковому, так і в практичному аспектах.

Актуальність цієї проблеми на сучасному етапі розвитку економіки України, її теоретичне та практичне значення, необхідність розроблення інструментарію оптимізації стратегічного управління підприємством визначили вибір теми, мети та задач дослідження.

Зв’язок з науковими темами та планами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка, зокрема до таких науково-дослідних держбюджетних тем: Ек 221Б “Методи оптимізації управління господарською і фінансовою діяльністю складних економічних систем” (№ДР 0104U002123) та ЕК 99Ф „Математичні методи прогнозування функціонування і розвитку складних економічних систем” (№ДР 0107U002041).

Мета і завдання дослідження. Основною метою наукового дослідження є створення теоретико-методологічних положень і рекомендацій щодо оптимізації стратегічного управління підприємством з використанням економіко-математичного моделювання.

Для реалізації поставленої мети було поставлено та виконано такі основні завдання:

- дослідити процес прийняття стратегічних рішень на підприємстві в умовах трансформаційної економіки;

- проаналізувати вітчизняну та зарубіжну практику стратегічного управління підприємством;

- обґрунтувати необхідність використання методів економіко-математичного моделювання в стратегічному управлінні підприємством;

- розробити концепцію моделювання стратегічного управління підприємством в конкурентному середовищі;

- розробити інструментарій економіко-математичного моделювання стратегічного управління підприємством.

Об’єктом дослідження є процес прийняття стратегічних рішень на підприємстві.

Предметом дослідження є методологія та інструментарій оптимізації стратегічного управління підприємством в умовах трансформаційної економіки.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених у сферах економіко-математичного, ситуаційного, імітаційного моделювання, прогнозування, економічної динаміки, а також діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів та положень економічної теорії.

Інформаційною базою дослідження є теоретичні та методичні розробки вчених, офіційні статистичні матеріали, експертні дані, а також результати проведених автором досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведене дослідження дало змогу створити інструментарій ефективного стратегічного управління підприємством. При цьому отримані такі нові наукові результати:

вперше:

- розроблено класифікацію стратегічних напрямків та цілей підприємства і запропоновано концепцію стратегічного управління підприємством з використанням методів економіко-математичного моделювання;

- сформульовано проблему стратегічного управління підприємством і запропоновано економіко-математичний інструментарій пошуку оптимального її розв’язку;

- розроблено метод визначення ефективної стратегії розвитку підприємства;

удосконалено:

- методологію стратегічного управління підприємством;

- методи економіко-математичного моделювання управління підприємством у конкурентному середовищі;

- теоретичне обґрунтування методів оптимізації розвитку підприємства;

отримали подальший розвиток:

- методи оптимізації управління економіко-виробничими системами;

- механізм розробки, вибору і прийняття стратегічних управлінських рішень в економіко-виробничих системах.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертаційній роботі методи і моделі стратегічного управління підприємством є універсальними і можуть використовуватися на підприємствах різних форм власності та різних галузей. Запропонована концепція моделювання стратегічного управління підприємством в конкурентному середовищі дозволяє підвищити ефективність управління внаслідок застосування системного підходу до формування і аналізу стратегічних альтернатив розвитку підприємства.

Ефективність результатів дослідження дістали підтвердження в результаті їх впровадження в практичну діяльність ТзОВ „Полюс-плюс” (довідка № 69 від 25.10.2007), ТзОВ „Торговий дім „Львівська макаронна фабрика” (довідка № 35 від 25.10.2007).

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка при викладанні дисциплін: „Моделювання економіки”, „Економічний ризик”, „Моделювання фінансового менеджменту” (довідка № 4230-Н від 26.10.2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень доповідались і обговорювались на міжнародній науково-практичній конференції „Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Львів, 21-22 жовтня 2005 р.); на форумі економістів-кібернетиків України (м. Київ, 15-17 вересня 2005 р.); на всеукраїнських науково-методичних конференціях: ІХ Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми економічної кібернетики” (м. Запоріжжя, 17-18 вересня 2004 р.), „Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів” (м. Київ, 13-14 квітня 2006 р.), ХІ Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми економічної кібернетики” (м. Алушта, смт. Партеніт, 2-4 жовтня 2006 р.), ХІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми економічної кібернетики” (м. Львів, 3-5 жовтня 2007 р.); на міжнародних наукових студентсько-аспірантських конференціях: „Перспективи розвитку пострадянських країн” (м. Львів, 3-4 травня 2004 р.), „Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи” (м. Львів, 13-14 травня 2005 р.), „Проблеми впровадження інформаційних систем і технологій в економіці та бізнесі” (м. Київ, 14-16 листопада 2005 р.), „Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми” (м. Львів, 5-6 травня 2006 р.), „Нові обрії економічної науки” (м. Львів, 11-12 травня 2007 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів” (м. Київ, 19 квітня 2007 р.); на звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка за 2004-2007 роки та наукових семінарах кафедри економічної кібернетики Львівського національного університету імені Івана Франка (2004-2007 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень відображено в 15 публікаціях, з них 6 статей у наукових фахових виданнях та 9 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій, які відображають основний зміст дисертації, – 3,17 друк. арк., з яких автору належать 2,85 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 187 машинописних сторінках основного тексту. Робота містить 5 таблиць, 22 рисунки та 7 додатків. Список використаних джерел налічує 165 найменувань.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що виносяться на захист, містять методи, моделі, положення, висновки і пропозиції, сформульовані і розроблені особисто здобувачем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІї

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації й ступінь досліджуваності наукової проблеми, сформульовано мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, висвітлено основні положення наукової новизни одержаних результатів, сформульовано їх теоретичне та практичне значення.

У першому розділі „Теоретичні засади стратегічного управління підприємством” розкрито суть та передумови запропонованої концепції стратегічного управління підприємством, досліджено економіко-методологічні аспекти управління підприємством, проведено аналіз праць та напрямки досліджень, дано характеристику підходів до вирішення проблеми стратегічного управління підприємством у вітчизняному та зарубіжному досвіді, а також обґрунтовано комплекс задач оптимізації стратегічного управління підприємством.

Проведений аналіз наукової літератури свідчить про велику різноманітність підходів до з’ясування природи особливостей стратегічного управління підприємством у ринкових умовах. Але теорія та практика стратегічного управління, що використовується на вітчизняних підприємствах, не відповідає новим економічним умовам. Стратегічні рішення – найбільш відповідальні, тому що визначають пріоритети діяльності підприємства на тривалу перспективу. На відміну від помилок в оперативному управлінні, які зазвичай легко виправити, стратегічні помилки можуть привести до дуже істотних, часто непоправних наслідків.

Аналіз проблем підприємств показує, що стратегічне управління у традиційній схемі має низку істотних недоліків, зокрема у теоретичних дослідженнях методології стратегічного управління недостатньо враховують: вплив зовнішнього середовища; творчі, інтуїтивні аспекти управління; узгодження планових рішень і локальних цілей поточного, оперативного та стратегічного планування. Дослідження обґрунтовує необхідність розроблення прогресивного інструментарію формування стратегічних рішень, виходячи із особливостей функціонування підприємства в умовах певної невизначеності чинників зовнішнього середовища, динамічності ринків України, неповноти та багатозначності інформації та якісних її оцінок. Стратегічні рішення пропонується визначати на основі розробленого в роботі інструментарію математичного моделювання.

У другому розділі „Математичні методи в розробці стратегій підприємства” підкреслено, що в ринкових умовах важливого значення набуває виявлення закономірностей взаємозв’язків між основними показниками, що характеризують стан підприємства і метою, яку воно прагне досягти через свою діяльність. У відповідності до цього проведено аналіз чинників, які є визначальними у виборі стратегій розвитку підприємства, здійснено уточнення мікроекономічної моделі структури галузі (моделі М. Портера). В моделі враховано, що стратегічне управління підприємством необхідно здійснювати відповідно до інформаційних ситуацій, в яких може перебувати підприємство. Це управління стосується вибору напрямку стратегії, виявлення джерел конкурентної переваги та створення системи взаємодії із споживачами.

Модель ситуаційного аналізу середовища підприємства (рис. 1) дозволяє оцінити, які аналітичні інструменти можна використати для прийняття рішень за різних станів конкурентного середовища. Автором запропоновано концепцію моделювання стратегічного управління підприємством, яка всебічно враховує конкурентне середовище та його взаємодію з підприємством.

Таблиця 1

Система стратегічних напрямків, цілей та задач підприємства

Напрямки | Стратегічні цілі | Стратегічні задачі | організація | Реалізація організаційних змін | Реінжиніринг, прогнозування змін зовнішнього середовища, формування коаліції підтримки обраних змін,оптимізація організаційної структури | Удосконалення інформаційної сервісної системи | Розвиток програмного забезпечення, удосконалення корпоративної інформаційно-аналітичної системи підприємства, оптимізація інформаційно-сервісної системи | Досягнення економічної безпеки підприємства | Максимізація організаційно-економічної стійкості підприємства, управління інформаційною безпекою, забезпечення правової захищеності всіх аспектів діяльності підприємства | Еколого-економічне управління | Еколого-економічний моніторинг, задача контролю над забрудненнями, управління утилізацією відходів виробничої діяльності, оптимізація природокористування, управління еколого-економічними ризиками | Фінанси | Збільшення доходу | Оптимізація відношення витрати-прибуток, диверсифікація бази одержання прибутку, оптимізація дивідендної політики | Оптимізація використання капіталу | Оптимізація структури капіталу, зростання прибутків на вкладений капітал | Ефективність руху грошових потоків | Зменшення фінансового циклу підприємства | Збільшення інвестиційної привабливості | Максимізація ринкової вартості підприємства | Бізнес-процеси | Удосконалення виробництва | Розроблення програми управління якістю продукції, зростання ефективності виробничих процесів, збільшення виробничого потенціалу, скорочення циклу виконання замовлення | Логістика | Оптимізація обсягу складських запасів, покращення збутової діяльності, вдосконалення процесів взаємодії із постачальниками, оптимізація використання ресурсів | Удосконалення інноваційних процесів | Підвищення техологічного рівня, мінімізація ризику інновацій, оптимізація портфеля інноваційних проектів | маркетинг | Розширення і підтримка клієнтської бази | Оптимізація номенклатурної групи, управління брендом, програма підвищення лояльності клієнтів, підвищення конкурентоспроможності продукції, оптимізація рекламної діяльності підприємства | Присутність на всіх ринках | Охоплення всіх можливих ринків, збільшення частки підприємства на ринку, забезпечення стійкості реалізації товару, організація постійної реклами | Освоєння нових

напрямків діяльності | Розробка нової продукції | Координація цінової політики | Встановлення оптимального рівня торговельної надбавки, розширення системи знижок, управління ціновими ризиками | Навчання

і розвиток | Підвищення кваліфікації персоналу | Проведення тренінгів і навчання персоналу, підвищення рівня продуктивності праці, оптимізація програми підготовки персоналу | Удосконалення системи прийняття рішень | Впровадження удосконаленої комп’ютерної системи, ефективне управління програмним офісом | Створення ефективної команди | Оптимізація рівня чисельності та структури персоналу | Соціальний захист працівників | Оптимізація програми соціального захисту працівників, максимізація економічного ефекту від реалізації соціальних програм |

Особливості процесу вибору корегуючої функції можна показати, розглядаючи один вид цільового параметра, швидкість зміни якого в момент часу позначений через , а цільова функція досягнення мети – через . Вважається, що в початковий момент часу швидкість зміни цільового параметра є відомою і визначається величиною . Розглядається один виробничий фактор, який може відповідати, наприклад, основним виробничим фондам. Вважається, що зношування фондів покривається затратами, тобто фонди служать необмежену тривалість часу, а всі інші елементи виробництва є у достатній кількості і тому у моделі не враховуються. Визначається обсяг виробничого фактору (для простоти назвемо його у даному випадку виробничим ресурсом) в момент часу величиною , а в момент часу – величиною .

Приймається допущення, що одиниця виробничого фактору забезпечує зміну цільового параметра на одиницю за одиницю часу, а для розширення отримання виробничого ресурсу на одиницю за одиницю часу, потрібно одиниць цього ресурсу. Вважається, що виробничі ресурси використовуються повністю. Частка виробничого ресурсу , залученого для зміни цільового параметру , визначається величиною , а для розширення виробничого ресурсу, відповідно – . Величина характеризує розподіл виробничого ресурсу для початкового моменту часу.

Задаючи той чи інший визначальний параметр (наприклад, ), можемо з (33) отримати функцію для будь-якого варіанту цільової функції .

Отже, аналізуючи основні стратегічні напрямки розвитку підприємства при різних характерах корегуючої функції можна дійти висновку, що найбільш доцільне значення параметра є на рівні 0,32.

Для побудови корегуючих функцій іншого, не експоненціального характеру можна використовувати для аналізу й інші визначальні параметри. Корегуючу функцію можна підібрати такого вигляду, щоби в межах об’єктивних можливостей отримати найбільш бажані значення визначальних параметрів. В такому випадку, наприклад, з двох визначальних параметрів і можна фіксувати один, або фіксувати їх співвідношення (наприклад ).

Процес побудови економіко-математичної моделі стратегічного управління підприємством передбачає опис його структурних елементів, параметрів входу і виходу та встановлення взаємозв’язків між ними. Дослідження моделі полягає у визначенні поведінки підприємства в різних умовах внутрішнього середовища за різних станів зовнішнього середовища.

ВИСНОВКИ

Проблема вибору ефективних стратегій розвитку підприємства відноситься до слабоструктурованих проблем через значну складність причинно-наслідкових зв’язків в управлінні функціонуванням підприємства. Для вирішення цієї проблеми в дисертаційній роботі було запропоновано концепцію та математичний метод оптимізації стратегічного управління підприємством.

Результати проведеного наукового дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

1. За результатами комплексного аналізу процесів функціонування підприємств і прийняття ними стратегічних рішень розкрита необхідність створення і використання об’єктивно обґрунтованих методів управління, які враховували б найважливіші чинники діяльності підприємства.

2. Управління підприємством як складною економіко-виробничою системою визначається великою кількістю конкретних економічних рішень і не всі з цих рішень, що прийняті в той чи інший момент часу, є оптимальними. Систематично корегуються прогнози на значну перспективу. Як остаточні вважаються ті рішення, що безпосередньо реалізуються. Але всі рішення, незалежно якої перспективи вони стосуються, сприяють реалізації обраної стратегії, що прагне забезпечити досягнення поставленої підприємством мети.

3. Запропонована класифікація стратегічних напрямків та цілей в системі стратегічного управління поряд з відомими включає також ще такі напрями як: реалізація організаційних змін, удосконалення інформаційної сервісної системи, досягнення економічної безпеки підприємства, еколого-економічне управління.

4. На базі запропонованої концепції стратегічного управління підприємством розроблено комплекс задач розрахунку параметрів, що визначають вибір ефективної стратегії функціонування і розвитку підприємства.

5. Критерій оптимальності стратегії підприємства повинен сприймати ситуацію, в якій воно знаходиться в кожний момент часу і оцінювати ситуацію, що прогнозується для будь-якого моменту часу у перспективі. З методичної точки зору вважається за доцільне критерій оптимальності представити у вигляді структурного поєднання двох функцій – цільової функції сприяння досягненню мети і корегуючої функції.

6. Використання будь-якого рівня досконалості інструментарію прогнозування стратегій діяльності підприємства не може забезпечити максимальний рівень їх достовірності. Визначальні параметри стратегій під впливом випадкових чинників можуть істотно змінюватися, що в свою чергу може привести до її неадекватності. Для вирішення цієї проблеми автором запропонований математичний метод побудови критерію оптимальності для визначення стратегії функціонування і розвитку підприємства.

7. Основні результати досліджень пройшли наукову та практичну апробацію, підтвердили свою ефективність і можуть служити інструментарієм прийняття динамічних стратегічних рішень в управлінні підприємством.

Список опублікованих праць за темою дисертації

статті у наукових фахових виданнях:

1. Негрей М.В. Стратегічні напрямки та цілі підприємства // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. – Вип.38, – Львів, 2007. – С.136-140.

2. Негрей М.В. Основні засади стратегічного управління підприємством в конкурентному середовищі // Вісник Львівської державної фінансової академії. – Львів: ЛДФА, 2007. – №13 – С. .

3. Негрей М.В. Моделювання критерію оптимальності та цільової функції стратегії розвитку підприємства // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. Спецвипуск 16. – Проблеми економічної кібернетики – Львів, 2007. – С.117-123.

4. Вовк В.М., Негрей М.В. Оптимізація стратегічного управління економіко-виробничою системою // Вісник Львівської державної фінансової академії. – Львів: ЛДФА, 2007. – №12 – С. .

5. Вовк В.М., Негрей М.В. Узгодження цілей в аналізі стратегій розвитку підприємства // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. – Вип.36. Львів, 2006. – С. .

6. Вовк В.М., Негрей М.В. Моделювання вибору інвестиційної стратегії в умовах невизначеності // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. – Вип.34, – Львів, 2005. – С.57-63.

за матеріалами конференцій:

7. Негрей М.В. Задача стратегічного управління в сітковій постановці // Тези доповідей. ХІІ Всеукраїнська науково-методична конференція „Проблеми економічної кібернетики”. 3-5 жовтня 2007 р. м. Львів, 2007 р. – С. .

8. Негрей М.В. Математичне моделювання в системі управління стратегічними задачами підприємства // Тези доповідей. ХІ Всеукраїнська науково-методична конференція „Проблеми економічної кібернетики”. 2-4 жовтня 2006 р. м. Алушта, смт. Партеніт, 2006 р. – С. .

9. Негрей М.В. Модель стратегічного управління персоналом підприємства // Філософія економіки Івана Франка й сучасні економічні проблеми: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 5-6 травня 2006 р. – Львів, 2006. – С. .

10. Негрей М.В. Проблеми стратегічного аналізу вітчизняних підприємств // Тези доповідей Всеукраїнської науково-методичної конференції „Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів”. 13-14 квітня 2006 р. – м. Київ, 2006 р. – С. .

11. Негрей М.В. Вибір напрямку розвитку виробництва товарів на основі багатоцільової оптимізаційної моделі // Проблеми впровадження інформаційних систем і технологій в економіці та бізнесі: Збірник матеріалів VІ Всеукраїнської наукової студентської конференції. 14-16 листопада 2005 р. – К.: КНЕУ, 2005 р. – С. .

12. Негрей М.В. Вибір альтернативи у процесі розробки стратегії управління персоналом // Економічна система України: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 21-22 жовтня 2005 р. – Львів, 2005. – С. 147-148.

13. Негрей М.В. Оптимізація стратегії розвитку підприємства // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 13-14 травня 2005 р. – Львів, 2005. – С. .

14. Негрей М.В. Вибір альтернативи розвитку підприємства на основі методів нечіткої логіки // Тези доповідей. ІХ Всеукраїнська науково-методична конференція „Проблеми економічної кібернетики”. 17-18 вересня 2004 р. – м. Запоріжжя, 2004 р. – С. .

15. Негрей М.В. Задача вибору ефективної стратегії розвитку підприємства // Перспективи розвитку пострадянських країн: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції, Львів, 3-4 травня 2004 р. – Львів, 2004. – С. .

АНОТАЦІЯ

Негрей М.В. Математичне моделювання в стратегічному управлінні підприємством. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2008.

У дисертаційній роботі поставлена важлива для економіки проблема вибору ефективної стратегії розвитку підприємства і запропонований інструментарій її рішення, використовуючи математичні методи моделювання.

Узагальнення класичних підходів до моделювання процесів управління підприємством як економіко-виробничою системою дало змогу розробити концепцію моделювання створення ефективної стратегії розвитку підприємства, основні положення якої реалізовані в запропонованих економіко-математичних моделях і методі побудови критерію оптимальності стратегії розвитку підприємства.

Для систематизації стратегічного управління пропонується визначити місію функціонування підприємства, яка конкретизується стратегічними цілями, об’єднаними у певні групи (організація, фінанси, бізнес-процеси, маркетинг, навчання і розвиток). Досягнення стратегічних цілей здійснюється через розв’язання відповідного набору стратегічних задач.

Запропоновано представити критерій, який складається з цільової функції сприяння досягненню мети і корегуючої функції. Запропонована концепція і метод стратегічного управління розвитком підприємства дозволяє удосконалити систему управління і підвищити ефективність його функціонування в цілому.

Ключові слова: стратегічне управління підприємством, економіко-математичне моделювання, стратегія розвитку підприємства, цільова функція, критерій оптимальності.

АННОТАЦИЯ

Негрей М.В. Математическое моделирование в стратегическом управлении предприятием. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.11 – математические методы, модели и информационные технологии в экономике. – Львовский национальный университет имени Ивана Франка. – Львов, .

В диссертационной работе поставлена важная для экономики проблема выбора эффективной стратегии развития предприятия и предложен инструментарий ее решения с использованием математических методов моделирования.

Обобщение классических подходов к моделированию процессов управления предприятием как экономико-производственной системой позволило разработать концепцию моделирования создания эффективной стратегии развития предприятия, основные положения которой реализованы в предложенных экономико-математических моделях и методе построения критерия оптимальности стратегии развития предприятия.

Для систематизации стратегического управления предлагается определить миссию функционирования предприятия, которая конкретизуется целью развития предприятия и его стратегическими целями, объединенными в определенные группы (финансы, бизнес-процессы, маркетинг, организация, учеба и развитие). Достижение стратегических целей осуществляется посредством решения соответственного набора стратегических задач. Группа, представляющая организационное направление, объединяет следующие стратегические цели: реализация организационных изменений, усовершенствование информационной сервисной системы, достижение экономической безопасности, эколого-экономическое управление. Направление финансов объединяет цели: увеличение доходов, оптимизация использования капитала, эффективность движения денежных потоков, увеличение инвестиционной привлекательности. Бизнес-процессы представлены стратегическими целями: совершенствование производства, логистика, совершенствование инновационных процессов. Маркетинговое направление объединяет стратегические цели: расширение и поддержка среди клиентов, присутствие на всех рынках, освоение новых направлений деятельности, координация ценовой политики. Учеба и развитие представлены такими стратегическими целями как: повышение квалификации персонала, совершенствование системы принятия решений, создание эффективной команды, социальная защита работников.

Каждая стратегическая задача характеризуется входящими и исходящими параметрами, последние определяют состояние предприятия. Множество состояний предприятия состоит из подмножеств квазиидеальных, эффективных, допустимых и возможных состояний.

Для оценки эффективности влияния исходных параметров на достижение предприятием лучшего состояния среди возможных при наличных ресурсах в работе предлагается метод построения математического выражения критерия оптимальности стратегии развития предприятия.

Предлагается представить критерий, состоящий с целевой функции содействия достижению цели и корректирующей функции.

Предложенная концепция и метод стратегического управления развитием предприятия позволяет усовершенствовать систему управления предприятием и улучшить эффективность его функционирования в целом.

Ключевые слова: стратегическое управление предприятием, экономико-математическое моделирование, стратегия развития предприятия, целевая функция, критерий оптимальности.

ANNOTATION

Nehrey M.V. Mathematical Modelling in Strategic Management of Enterprise.

The dissertation on competition of a scientific degree of the Candidate of Economic Sciences by specialty 08.00.11 – Mathematical methods, models and informational technologies in economics. – Ivan Franko National University of L’viv. – L’viv, 2008.

The important for economy problem of the choice of effective enterprise development strategy is formulated and the tools of its decision using mathematical methods is offered in dissertation. Generalisation of classical approaches to modelling of enterprise management processes as an economic-industrial system has allowed to develop the conception of modelling of effective enterprise development strategy creation, the main provisions of which were realized in economic-mathematical models and in the method of construction of optimality criteria of enterprise management strategy.

In the dissertation it is offered to define the mission of enterprise functioning, which is concretized in strategic purposes, for the ordering of strategic management. These strategic purposes are associated in groups: organization, finance, business processes, marketing, training and development. The achievement of strategic purposes is executed through the decision of a set of strategic problems.

In the dissertation it is offered to present the criteria, which consist of the target function of aim achievement promotion and the function of correction. The offered conception and the method of enterprise development strategic management allow to improve the enterprise management system and to raise the efficiency of its functioning.

Key words: strategic management of enterprise, economic-mathematic modelling, enterprise development strategy, target function, optimality criteria.

Підписано до друку 21.02.2008. Формат 60х90/16.

Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100. Зам. № 87.

Надруковано у Видавничому центрі

Львівського національного університету імені Івана Франка

79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41