МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
НІКШИЧ СВІТЛАНА МІЛАНІВНА
УДК 338.45:658.8:621.3
ОЦІНЮВАННЯ СЛАБОСТРУКТУРОВАНИХ СКЛАДОВИХ ЛОГІСТИЧНИХ ВИТРАТ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
(машинобудування та приладобудування)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
ЛЬВІВ-2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі маркетингу і логістики
Національного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: |
доктор економічних наук, професор,
заслужений працівник освіти України
Крикавський Євген Васильович,
Національний університет «Львівська політехніка», завідувач кафедри маркетингу і логістики
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор
Данилюк Микола Олексійович,
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки підприємства
кандидат економічних наук, доцент
Попко Олена Володимирівна,
Національний університет водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України (м. Рівне),
доцент кафедри економіки підприємства
Захист дисертації відбудеться “13” червня 2008 р. о 13 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .052.03 Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. С. Бандери, 12, IV навчальний корпус, ауд. 209-А.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» за адресою: 79013, м. Львів-13, вул. Професорська, 1.
Автореферат розісланий: “08” травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради, к.е.н. А.С. Завербний
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Період ринкової трансформації економіки України актуалізує одну з ключових проблем національного господарства – проблему низькоефективного використання фінансових, трудових, матеріальних, природних ресурсів тощо, в чому переконує динаміка макроекономічних показників. Однак, з цієї ж причини як господарство в цілому, так і окремі господарські об’єкти постійно відчувають негативні наслідки слабкої конкурентоспроможності в площині витрат, хоч за рахунок істотної дешевизни окремих видів ресурсів, зокрема вартості робочої сили, паливно-енергетичних ресурсів, певні суб’єкти господарювання і отримують короткострокові, нестабільні переваги у витратах.
Посилення інтеграційних процесів національного та понаднаціонального характеру змушує господарські об’єкти здійснювати раціоналізацію економічних процесів, елімінувати неефективні витрати коштів та часу перебігу, насамперед ті, що не додають вартості клієнту (споживачу), чим забезпечити тривалі конкурентні переваги. Однією з актуальних сфер щодо доступності резервів радикального зниження витрат коштів та скорочення часу перебігу провідними компаніями світу розглядається логістика. Про це свідчить насамперед масове організаційне забезпечення логістики шляхом створення відособлених структурних одиниць логістики та інтенсивне зростання ринку логістичних послуг.
Розгляд сфери логістики як ефективного джерела отримання тривалих конкурентних переваг у витратах зініціював фундаментальні дослідження у цій сфері за рубежем (М. Крістофер, Г. Пфоль, Д. Ламберт, Д. Коул, К. Рутковський, Ш. Абт, Д. Ламберт, Д. Кемпні, М. Новіцька-Сковрон, Е. Голембська, Р. Баллоу, А. Гаджинський, Б. Анікін, Л. Міротін) та в Україні (Є. Крикавський, О. Кузьмін, Й. Петрович, Ж. Поплавська, Н. Чухрай, М. Окландер, В. Николайчук, Л. Фролова, О. Тридід). Безпосереднє відношення до проблеми витрат мають наукові дослідження у сфері управлінського обліку (зарубіжних вчених: Е. Новака, Р. Піхоти, М. Вежбінськи, К. Друри, Ч. Сковронека, П. Терні, Дж. Шрайбфедера та вітчизняних - С. Голова, М. Данилюка, П. Атамаса, Ф. Бутинця, Л. Нападовської, О. Попко, Ю. Цал-Цалка). Зусиллями перерахованих науковців створені засади теорії управління витратами, передусім операційними, адаптовані до існуючих вимог методичні положення щодо планування та оцінювання ефективності виробничих і дистрибуційних витрат, їх значення у підвищенні конкурентноздатності вітчизняних підприємств.
Водночас у працях названих вчених недостатньо досліджені питання теорії логістичних витрат, зокрема стосовно їх ідентифікації, оцінювання та планування. Оскільки існуюча система обліку не дозволяє в повній мірі реалізувати цілі управління логістичниим витратами, то в практичному середовищі генеруються зростаючі потреби в ефективному методичному інструментарію проектної диференційованої оцінки рівня логістичних витрат та їх реальної ефективності.
Актуальність аргументованих проблем оцінювання логістичних витрат машинобудівних підприємств зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили мету, завдання дослідження та очікувані практичні результати.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковим напрямам кафедри маркетингу і логістики Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України: “Маркетинг і логістика в системі інноваційних концепцій менеджменту” (державний реєстраційний номер 0107U007843), затвердженому науково-технічною Радою Національного університету “Львівська політехніка” (протокол №10 від 2 жовтня 2002 р.), “Економічні проблеми ресурсо– та енергозбереження” (державний реєстраційний номер 0107U007844), затвердженому науково-технічною Радою Національного університету “Львівська політехніка” (протокол №10 від 2 жовтня 2002 р.). Матеріали дисертаційного дослідження використано під час розроблення науково-дослідної теми “Стратегія ланцюга поставок у розвитку підприємств”, 1.6. Дослідження впливу логістичних витрат на ефективність діяльності підприємств в ланцюгу поставок 2008 р. (номер державної реєстрації 0107U007845).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування наукових положень та розроблення практичних рекомендацій щодо оцінювання слабоструктурованих складових логістичних витрат машинобудівних підприємств.
Досягнення поставленої мети зумовило вирішення таких завдань:
– обґрунтувати положення щодо ідентифікації та оцінювання складових логістичних витрат машинобудівних підприємств;
– удосконалити ознаки та процедуру класифікації (структуризації) логістичних витрат машинобудівних підприємств;
– встановити ступінь невизначеності оцінки слабоструктурованих складових логістичних витрат підприємств на стадії планування;
– розробити положення щодо проектної оцінки витрат утримання та витрат вичерпання запасів сировини, матеріалів та кінцевої продукції машинобудівних підприємств;
– адаптувати систему АВС-рахунку для підвищення об’єктивності (коректності) проектної оцінки логістичних витрат;
– розробити методичні положення щодо нормування логістичних витрат в розрізі ключових клієнтів машинобудівних підприємств.
Об’єктом дослідження є процес оцінювання логістичних витрат машинобудівних підприємств.
Предметом дослідження є теоретичні і методичні засади оцінювання рівня та ефективності слабоструктурованих складових логістичних витрат машинобудівних підприємств.
Методи дослідження. В процесі здійснення дослідження було використано такі методи: метод теоретичного узагальнення та порівняння, системний підхід, логічний аналіз (для виявлення комплексу ознак класифікації (структуризації) логістичних витрат з метою їх ідентифікації і розробки пропозицій щодо оцінювання – розділ 1, підр. 1.1; для виявлення передумов щодо регулювання логістичних витрат, виходячи із їх характеристик-ознак (плановості та змінності) – розділ 1, підр. 1.1 та 1.2), методи економіко-статистичного та фінансово-економічного аналізу (для оцінювання динаміки показників фінансово-господарського стану, їх ефективності, результатів діяльності машинобудівних підприємств – розділ 2, підр. 2.1); графічний метод (для наочного представлення результатів досліджень -– розділ 2, підр. 2.1, розділ 3, підр. 3.1 та підр. 3.2), методи моделювання економічних систем (для оптимізації запасу готової продукції машинобудівними підприємствами – розділ 2, підр. 2.3); монографічний метод (для формулювання та опису пропозицій автора щодо адаптації системи АВС-рахунку логістичних витрат – розділ 3 підр. 3.1 та 3.2), метод кореляційно-регресійного аналізу (для дослідження впливу чинників на індекс зростання запасів та вивчення їх зв’язку – розділ 3, підр. 3.3), метод концентраційного аналізу (для виокремлення клієнтів відносно обсягу реалізації, для яких доцільно нормувати логістичні витрати – розділ 3, підр. 3.3).
Емпіричною та фактологічною базою дослідження послужили праці відомих вітчизняних та зарубіжних авторів з проблем економіки, менеджменту та логістики, нормативні документи органів державного управління, статистичні матеріали Державного комітету статистики України за 2000-2006 роки, статистичні щорічники Рівненської області за 2000-2006 роки, статистичні та звітні дані про діяльність підприємств у сфері машинобудування і приладобудування, періодичні видання.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає в поглибленні та розвитку теоретичних і методичних засад ідентифікації та оцінювання слабоструктурованих складових логістичних витрат підприємств сфери машинобудування і приладобудування.
Основні положення дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну, полягають у такому:
вперше:
– розроблено положення щодо нормування логістичних витрат в системі обслуговування ключових (стратегічних) клієнтів, якими передбачено диференційований підхід до умов поставки (величина партії поставки, цикл та час поставки, комплектність поставки, утримання частини страхового запасу, виконання термінової поставки) та оплати за поставлену продукцію;
– обґрунтовано сутність та порядок ідентифікації логістичних витрат (очікуваних і фактичних) машинобудівних підприємств, що дозволяє здійснити коректну оцінку їх рівня та обґрунтувати можливість і доцільність елімінування зайвих витрат;
отримали подальший розвиток:
– ознаки та процедура структуризації (класифікації) логістичних витрат, в яких поряд із існуючими ознаками пропонується використовувати структуризацію за АВС-рахунком витрат, що створює передумови для управління логістичними витратами по відношенню до ключових клієнтів;
– система АВС-рахунку витрат шляхом адаптації до умов обліку складових логістичних витрат, в якій на відміну від існуючої системи АВС-рахунку витрат обґрунтовується механізм її використання для переведення непрямих складових логістичних витрат в ранг прямих (явних та неявних) стосовно конкретних виробів, і це підвищує обґрунтованість оцінок рентабельності їх виробництва та реалізації;
удосконалено:
– методичні положення щодо оцінювання витрат утримання запасів, які на відміну від існуючих, що передбачають лише субституційні порівняння, ґрунтуються на повній сфері альтернативних рішень щодо оцінки витрат капіталу в запасах (процентні ставки, ціна та рентабельність капіталу, ціна товарного кредиту), і це створює уніфікованість положень для будь-якого підприємства в залежності від ринкової кон’юнктури його функціонування (ринкових можливостей щодо фінансової, інвестиційної, диверсифікаційної діяльності);
– положення щодо оцінювання витрат вичерпання запасів, основу яких складають економіко-математичні моделі дослідження причинно-наслідкових зв’язків, що дозволяє здійснити послідовні диференційовані розрахунки щодо витрат вичерпання запасів сировини, матеріалів та готової продукції. Положення дозволяють коректно оцінити рівень очікуваних витрат вичерпання запасів і, на відміну від інших, коректувати параметри системи постачання, збуту, управління запасами, просторовим розвитком.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність результатів дослідження полягає в обґрунтуванні методичних положень щодо здійснення оцінювання рівня та ефективності слабоструктурованих складових логістичних витрат машинобудівних підприємств, зокрема:
– положень щодо коректної (об’єктивної) ідентифікації логістичних витрат;
– методики розрахунку проектних витрат утримання запасів;
– методики розрахунку ймовірних витрат вичерпання запасів;
– методики розрахунку рентабельності клієнта на основі впровадження АВС-рахунку витрат.
Положення, обґрунтовані в дисертаційній роботі, використовуються у діяльності ВАТ “Рівненський завод “Газотрон”” (довідка № 610 від 05.12.2007 р.) та в роботі Головним управлінням економіки та інвестиційної політики Рівненської обласної державної адміністрації (довідка № 01/1-146 від 12.02.2008 р.) .
Окремі положення дисертації використані у навчальному процесі кафедр “Економіки та маркетингу” і “Економіки та банківської справи” Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету при створенні навчально-методичних комплексів та викладанні дисциплін “Логістика”, “Управлінський облік”, “Бухгалтерський облік”, “Фінанси підприємств”, “Промисловий маркетинг”, “Фінансовий менеджмент” (довідка № 272 від 13.11.2007 р.), а також у Національному університеті “Львівська політехніка” – при проведенні лекційних, практичних, лабораторних занять з дисциплін “Функціональна логістика”, “Організація і проектування логістичних систем”, “Логістичний менеджмент”, “Фінансові потоки в логістичних системах” (довідка № 68-14-741 від 12.02.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження розглянуті та схвалені на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: „Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2004, 2006 р.), “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління”(м. Київ, 2004 р.), „Світ слов’янознавства” (м. Рівне, 2004), „ДНІ НАУКИ 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (м. Луцьк, 2005 р.), „Економічні проблеми інноваційно-структурних перетворень в Україні” (м. Харків, 2005 р.); “Проблеми підготовки професійних кадрів з логістики в умовах глобального конкурентного середовища” (м. Київ, 2005, 2007 р.); “Концептуальні засади формування менеджменту в Україні” (м. Київ, 2006 р.); “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2006 р.); «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (м. Львів, 2007 р.); „Управління у сфері фінансів, страхування та кредиту” (м. Львів, 2007 р.); “Проблеми розвитку фінансової системи України в умовах євроінтеграції” (Львів, 2007 р.); “Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки” (Тернопіль, 2007); на Звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу та студентів в секції “Економіка та підприємництво” (м. Рівне 2007 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковані 22 наукові роботи, з них 8 – у фахових виданнях, в тому числі 6 одноосібно. Загальний обсяг публікацій 4,4 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 3,9 друкованих аркушів.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел літератури і займає 272 сторінок. Основний текст викладений на 212 сторінках, містить 42 таблиці та 32 рисунки. До основного тексту додаються 17 додатків на 40 сторінках. Список використаних джерел складається із 207 найменувань і займає 19 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Перший розділ “Теоретико-методичні засади ідентифікації та оцінювання логістичних витрат машинобудівних підприємств” присвячений дослідженню логістичних витрат в структурі витрат машинобудівних підприємств, встановленню чинників їх формування та оцінюванню характеру їх впливу, виявленню проблем коректної ідентифікації та оцінювання рівня логістичних витрат машинобудівних підприємств.
Завдання оптимізації сукупних витрат залишається одним із найбільш актуальних для керівництва українських підприємств, особливо для тих, які працюють на ринках, що динамічно розвиваються. Для вітчизняних підприємств елімінація зайвих витрат реально є одним із головних питань, яке можливо вирішувати при правильній структуризації, обліку, розрахунку та оцінюванні логістичних витрат, що, в свою чергу, дозволить ефективно регулювати повні витрати та планувати фінансові результати діяльності підприємств. Тому коректна ідентифікація та оцінювання саме логістичних витрат, своєчасне раціональне управління ними в площині сукупних витрат підприємства в поєднанні із пріоритетами якості виробництва і обслуговування покупців, є найнеобхіднішими та найважливішими у конкурентних відносинах.
У дисертації аргументовано комплексний характер логістичних витрат, оскільки вони відносяться і до процесної площини, і до предметної площини. Комплексність з точки зору процесного підходу означає врахування усіх витрат потокових процесів. З предметного погляду логістичні витрати слід розглядати як зменшення активів підприємства у зв’язку із підготуванням та реалізацією логістичних процесів.
Встановлено, що в умовах сьогоднішньої господарської практики вітчизняних машинобудівних підприємств логістичним витратам притаманно:
– роздрібнення серед багатьох груп витрат в межах окремих процесів, фазових поділів тощо;
– наявність значної і постійно зростаючої частки у загальних витратах підприємств;
– змінність їх величин в окремих періодах;
– неспівпадання відповідальності за формування цих витрат в розрізі організаційних підрозділів (структур) підприємства із сутністю витрат, визнаних в теорії обліку, що спричиняє складність їх реєстрації та практичне управління ними;
– слабоструктурованість логістичних витрат, яка аргументується, по-перше, поділом їх на реальні та очікувані, по-друге, проблемним виокремленням логістичних витрат із сукупних витрат підприємств.
Наскрізний (процесний) характер логістичних витрат і слабка структурованість зумовлюють проблеми в оцінюванні їх формування.
В дисертаційній роботі обґрунтовано порядок ідентифікації та оцінювання логістичних витрат і їх ефективності в логістичній системі підприємства, яким передбачається: по-перше, виявлення усіх науково-визнаних і обґрунтування практично-необхідних складових логістичних витрат, згідно їх класифікаційного поділу; по-друге, аргументований порядок розрахунку усіх елементів складових логістичних витрат та ідентифікацію їх величини; по-третє, облік та аналіз слабоструктурованих складових логістичних витрат підприємства; по-четверте, оцінювання рівня логістичних витрат підприємства. В рамках існування різних підходів до класифікації повних витрат (за формою прояву, згідно порядку визначення фінансових результатів, за розподілом витрат у діяльності підприємств, за порядком визначення фінансових результатів та ін.) приведена характеристика логістичних витрат.
Головними напрямами ідентифікації логістичних витрат з метою оцінювання чинників їх формування в дисертаційній роботі прийнято розподіл логістичних витрат за критеріями (табл. 1).
Таблиця 1
Критерії структурування логістичних витрат
Критерії | Види витрат
Економічна структуризація | 1. Витрати процесів просторо-часового переміщення матеріальних потоків
2. Витрати запасів
3. Інформаційно-управлінські витрати
За логістичними процесами або згідно сфер переміщення матеріального потоку
Управлінська структуризація | 1. Планові логістичні витрати
2. Понадпланові та позапланові логістичні витрати
3. Непланові логістичні витрати
За прогнозованістю логістичних витрат і потребою у їх плануванні
Ефективне управління логістичними витратами на підприємстві передусім потребує ретельного їх обліку, аналізу та оцінювання. Встановлено, що логістичні витрати підприємств в сучасній системі обліку досі ще не виокремлено, проте вони мають місце як у звичайній діяльності, так можуть виникати і за надзвичайних подій. Для вітчизняних машинобудівних підприємств найістотнішим є дослідження логістичних витрат в операційній діяльності, оскільки саме вона є орієнтиром просторово-часового переміщення матеріальних і супроводжуючих їх потоків, а тому в елементах витрат операційної діяльності підприємств можливо частково планувати та регулювати логістичні витрати, аналізувати їх вплив на фінансові результати діяльності підприємств.
Аналізуючи існуючу систему обліку витрат на досліджуваних підприємствах машинобудування, в дисертаційній роботі доведено, що у витратах на збут прямо чи опосердковано відображено співвідношення між якістю та витратами обслуговування клієнтів (споживачів готових виробів), “арбітражну” роль в якому виконують запаси готової продукції (прямо) та запаси матеріалів і незавершеної продукції (опосередковано). Тому надзвичайно важливим є створення ефективної системи обліку та оцінювання витрат запасів, насамперед витрат утримання запасів та витрат вичерпання запасів.
В рамках існуючої системи бухгалтерського обліку і у відповідності нормативних вимог, запропоновано удосконалити інформаційну базу для формування витрат на збут, розширивши її для потреб управління. Тому реєстрування логістичних витрат на збут та обслуговування клієнтів за окремими рахунками уможливить коректний розподіл логістичних витрат, дозволить здійснювати нормування логістичних витрат в системі обслуговування ключових клієнтів і регулювати їх рентабельність.
У другому розділі “Формалізування системи оцінювання та аналіз слабоструктурованих складових логістичних витрат машинобудівних підприємств” проаналізовано рівень та динаміку структури витрат машинобудівних підприємств у змінних параметрах макро- та мікросередовища, здійснено проектне оцінювання витрат утримання запасів машинобудівних підприємств в Рівненській області, запропоновано підходи щодо оцінювання очікуваних витрат вичерпання запасів машинобудівних підприємств.
Встановлено, що у Рівненській області кількість суб’єктів господарювання у сфері машинобудування стабільно скорочується, в той час як в цілому по Україні є стійка тенденція до зростання кількості цих суб’єктів. Ключовими причинами такої негативної динаміки виявлено низьку конкурентоспроможність існуючих підприємств та невисоку інноваційну активність місцевого бізнес-середовища, низьку інвестиційну привабливість території для машинобудування, низький рівень міжгалузевої інтеграції.
Досліджувані найбільші підприємства машинобудування в Рівненській області на сьогодні потребують реформування системи управління з тим, щоб підвищити якість господарювання і покращити фінансові результати. Про стан неефективності фінансово-господарської діяльності свідчать переважно від’ємні значення показників рентабельності операційної діяльності таких підприємств (табл. ).
Таблиця 2
Рентабельність операційної діяльності досліджуваних підприємств сфери машинобудування в Рівненській області
(відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності; відсотків)
Роки
Підприємства | 2004 | 2005 | 2006
ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури” | 2,9 | 13,1 | 4,7
ВАТ “Рівненський завод “Газотрон”” | -26,3 | -25,5 | -18,8
ВАТ “Рівненський радіотехнічний завод” | -19,4 | -24,9 | -44,6
ВАТ “Квасилівський завод комунального устаткування” | -3,4 | -14,0 | -37,8
ВАТ “Рівнесільмаш” | -43,4 | -36,2 | -23,2
ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” | -38,1 | -67,7 | …
За результатами SWOT-аналізу діяльності досліджуваних підприємств машинобудування розроблені зведені показники якісної оцінки макро- та мікро середовища (табл. 3).
Таблиця 3
Зведені показники якісної оцінки макро- та мікросередовища машинобудівних підприємств в Рівненській області
Підприємства
машинобудування | Спеціалі-зація | Конкурен-тна позиція | Експор-тний потенціал | Асорти-мент | Інновацій-ний потенціал | Загальна перспек-тивна оцінка
ВАТ “Рівненский завод високовольтної апаратури” | Стабільна | Добра | Перспек-тивний | Повний | Добрий | Добра
ВАТ “Рівненський завод “Газотрон”” | Частково стабільна | Добра | Відсутній | Частково повний | Задовіль-ний | Задовільна
ВАТ “Рівненський радіотехнічний завод” | Неста-більна | Низька | Відсутній | Фрагмен-тарний | Незадовіль-ний | Незадовіль-на
ВАТ “Квасилівський завод комунального устаткування” | Частково стабільна | Добра | Відсутній | Фрагмен-тарний | Задовіль-ний | Задовільна
ВАТ “Рівнесільмаш” | Частково стабільна | Задовільна | Відсутній | Частково повний | Незадовіль-ний | Незадовіль-на
ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” | Нестабільна | Незадо-вільна | Відсутній | Фрагмен-тарний | Незадовіль-ний | Незадовіль-на
За результатами факторного аналізу витрат операційної діяльності досліджуваних машинобудівних підприємств встановлено рівень в них логістичних складових, ідентифікований з допомогою опосередкованого рознесення відповідних складових витрат. Так, логістичні витрати протягом досліджуваного періоду (2004-2006 р.р.), складали від 18 до 42% витрат операційної діяльності, оскільки їх частка в основному коливалася в межах 30%, що свідчить про їх істотність. Також можна зробити висновки про те, що, по-перше, усім досліджуваним підприємствам машинобудування властива найменша частка витрат фізичного переміщення матеріального потоку в порівнянні із іншими двома складовими логістичних витрат (витрат запасів та адміністративно-інформаційних витрат). Це в основному обумовлено відсутністю транспортної складової витрат в дистрибуції. Проте її існування в майбутньому може розглядатися як елемент інтегрованого управління логістичними витратами з метою підвищення якості і рівня обслуговування клієнтів (за умови коректного оцінювання логістичних, а також інших витрат). По-друге, паритет адміністративно-інформаційних та витрат запасів може означати певні проблеми підприємств, зокрема, відсутність взаємовигідної співпраці і допомоги підприємств в логістичному ланцюгу, а також, що важливо, відсутність інтегрованої ефективної політики у сфері взаємовідносин із клієнтами, відсутність інтегрованої інформаційної системи, спільного планування тощо. Отож, при подоланні відповідних обставин можна стверджувати про наявність потенційного резерву підвищення прибутковості діяльності цих підприємств.
В сучасних нестабільних умовах господарювання сукупні логістичні витрати зазвичай вищі, їх ріст інтенсивніший, аніж планує менеджмент підприємств. Так, логістичні витрати в розрахунку на 1 грн. реалізованої продукції коливаються від 16 коп. у ВАТ “Рівнесільмаш” до 32 коп. у ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури”. Можна припустити, що приховані логістичні витрати багатьох підприємств стримують зростання прибутковості, вартості акціонерного капіталу, частки ринку. Значні можливості зменшення логістичних витрат існують на вітчизняних підприємствах, однак вони часто не використовуються через недостатність інформації про характер і тенденції фактичних витрат, відсутність досконалих методик для їх оцінювання і планування. Так, досі не достатньо враховані в практиці господарювання і, найважливіше, для функцій управління сукупними витратами слабоструктуровані складові логістичних витрат підприємств, зокрема це витрати утримання (особливо це стосується таких їх елементів як витрати капіталу і витрати ризику запасів) та витрати вичерпання запасів.
Прогресуючі мегатенденції у світовій економіці, передусім глобалізація та індивідуалізація, спричиняють різке зростання величини запасів матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, змушуючи виробників та дистриб’юторів концентрувати на них увагу, оскільки певна їх наявність генерує як витрати, так і здатна забезпечити отримання доходів. Перш ніж оцінювати витрати запасів на досліджуваних підприємствах машинобудування в Рівненській області, досліжено їх рівень, стан та ефективність використання (табл. 4). Результати такого аналізу свідчать про те, що, по-перше, на більшості досліджуваних підприємств відсутня будь-яка система управління запасами з причини великої нестабільності попиту і його структури та з причини неусвідомлення значення логістичних витрат у формуванні фінансових результатів. По-друге, ротація запасів на деяких підприємствах перевищує один рік, що змушує розглядати їх і як центр витрат, і як центр прибутку. По-третє, такий рівень запасів визначає переважну частину структури оборотних активів підприємств (від 48 до 93%), що часто виступає причиною низької платоспроможності.
Ґрунтуючись на структурі витрат утримання запасів (витрати капіталу, витрати утримання складу (складські витрати); витрати обслуговування запасів; витрати ризику запасів), у роботі досліджено сутність формування їх слабоструктурованих складових. Запропоновано оцінювати витрати капіталу за формулою арифметичної середньозваженої, враховуючи доступні джерела фінансування запасів у логістичних процесах підприємств:
, (1)
де СВК- середньозважені витрати капіталу у запасах підприємств, %; ui- питома вага запасів і-того виду у логістичних процесах, %; rj- рівень витрат капіталу у запасах залежно від j–того джерела їх фінансування, %. Вибір рівня витрат капіталу в запасах пропонується обирати згідно джерел фінансування (табл. 5).
Таблиця 4
Аналіз стану та ефективності використання запасів підприємствами машинобудування в Рівненській області у 2006 році
Підприємства
Показники | ВАТ “Квасилiвсь-кий завод комунального устаткування” | ВАТ “Рівненський радіотехнічний завод” | ВАТ “Рівненський завод “Газотрон” |
ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури” | ВАТ “Рівнесіль-маш”
Показники стану запасів
Запаси, тис. грн.
Виробничі запаси
- питома вага у % | 281,4
60,73 | 4598,85
53,5 | 2696,0
63,5 | 16296,0
71,6 | 2570,65
43,4
Незавершене виробництво
- питома вага у % | 58,1
12,5 | 103,05
1,2 | 478,5
11,3 | 4556,0
20,0 | 836,1
14,1
Готова продукція
- питома вага у % | 54,8
11,8 | 3831,1
44,5 | 1036,0
24,3 | 1914,0
8,4 | 2545,9
42,4
Товари
- питома вага у % | 69,05
15,0 | 64,45
0,8 | 38
0,9 | - | 3,85
0,1
1. Разом середньорічна вартість запасів, % | 463,35
100 | 8597,45
100 | 4248,5
100 | 22766
100 | 5926,5
100
2. Коефіцієнт реальної вартості запасів у майні підприємства, % |
15,3 |
15,6 |
42,6 |
27,6 |
4,7
3. Частка запасів у оборотних активах підприємства, % |
56,2 |
93,9 |
81,9 |
48,3 |
84,8
Показники ефективності використання запасів
4. Коефіцієнт оборотності запасів (кількість оборотів) | 1,6 | 0,5 | 0,8 | 6 | 1,2
5. Тривалість одного обороту запасів (дні) | 225 | 720 | 450 | 60 | 300
6. Коефіцієнт завантаження запасів (грн./грн.) | 0,64 | 2,1 | 1,2 | 0,16 | 0,83
7. Прибутковість (збитковість) запасів
(грн./грн.) | (1,3) | (0,46) | (0,25) | 0,12 | (0,23)
8. Покриття прибутків (збитків) запасами (грн./грн.) | (0,77) | (2,2) | (3,9) | 8,65 | (4,4)
9. Покриття операційних витрат запасами (грн./грн.) | 0,27 | 1,21 | 1,06 | 0,17 | 0,6
10. Коефіцієнт вивільнення (залучення) грошових коштів (тис. грн.) | (333,3) | 2037,45 | - | (4684,67) | 11950
Довідково (тис. грн.)
Середньорічна вартість майна | 3022,8 | 55238,4 | 9972,5 | 82462,5 | 126772,4
Чиста виручка від реалізації | 718,5 | 4074,9 | 3503,0 | 140540,0 | 7170,4
Операційні витрати | 1689,5 | 7124,3 | 3992,0 | 136744 | 10490,8
Чистий прибуток
(збиток) | (603,3) | (3988,0) | (1081,0) | 2633,0 | (1340,3)
Таблиця 5
Вартість капіталу в запасах підприємств за джерелами фінансування
Власні джерела фінансування | Позикові джерела фінансування
Нерозподілений /тезаврований прибуток | Кошти, залучені:
- за рахунок збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;
- за рахунок збільшення номінальної вартості акцій | Резервний капітал та
інші власні джерела | Коротко-
строкові позики | Середньо-строкові позики | Довгострокові позики
Рентабельність функціонуючого власного капіталу; рентабельність продукції | Вартість банківських кредитів
Ставка дивідендів, депозитна ставка або інша ставка доходу на фінансовому ринку | Вартість комерційних кредитів
Вартість капіталу, залученого за рахунок емісії акцій | Вартість позик, залучених за рахунок емісії облігацій
Наступною слабоструктурованою складовою логістичних витрат утримання запасів визначено витрати ризиків утримання запасів підприємств, які пропонується розраховувати за такою формулою:
Врз=ВМС+(Впс-ВПУ-ВВ), (2)
де ВРЗ – витрати ризику утримання запасів, грн.; ВМС – витрати, що пов’язані із моральним старінням запасів, грн.; Впс – витрати псування запасів та нестачі, які не відшкодовуються підприємству, грн.; ВПУ – витрати нестачі запасів в межах норм природного убутку, грн.; ВВ – витрати, що виникли у зв’язку із виявленням нестачі та псування запасів, які відшкодовуються підприємству винними особами.
Витрати вичерпання запасів знаходяться у зворотній залежності до витрат утримання запасів. Витрати вичерпання запасів для досліджуваних підприємств є актуальними в частині виробничих запасів, водночас в майбутньому вони можуть стати актуальними і в частині готової продукції. Потреба переведення витрат вичерпання запасів у площину прогнозованих і регульованих витрат будь-яких видів запасів зумовила їх дослідження у взаємозв’язку із іншими витратами (обставинами, умовами) та визначила необхідність формалізації компромісу в таких напрямах:
– стосовно запасу готової продукції, коли задля оптимізації запасу готової продукції важливим є пошук ситуації, при якій мінімізується сума витрат вичерпання та витрат утримання запасів;
– стосовно дефіциту запасу вхідних ресурсів, що ініціюється підприємством-постачальником;
– стосовно дефіциту запасів матеріалів (товарів) в системі спільної (солідарної) відповідальності суміжних підприємств.
У третьому розділі „Прикладні аспекти оцінювання логістичних витрат машинобудівних підприємств” обґрунтовано доцільність використання системи АВС-рахунку витрат для умов коректного розмежування логістичних витрат стосовно об’єктів рознесення, викладено положення щодо оцінювання ефективності логістичних витрат та нормування їх рівня у залежності від акцептованого споживачем рівня обслуговування.
Для вирішення проблеми управління витратами в системі операційної діяльності в дисертаційній роботі аргументовано необхідність використання АВС- рахунку витрат у логістичних підсистемах, передусім у системі збуту. Основним завданням АВС-рахунку логістичних витрат являється використання прямих (безпосередніх) об’єктів щодо їх формування, а також розподілу за окремими місцями виникнення і носіями з метою уреальнення контролю за ефективністю логістичної системи підприємства та формування достатньої актуальної інформації для прийняття своєчасних і правильних управлінських рішень.
Встановлено, що згідно із положеннями АВС-рахунку витрат: а) кожне підприємство є множиною процесів і дій (операцій); б) причиною процесів і дій (операцій) є клієнти, в) витрати у підприємств виникають в наслідок реалізації процесів і дій (операцій), а, отже, визнаються результатом цих дій (операцій) і процесів, які відбуваються на підприємстві, а не їх причиною; г) дії (операції) проводяться з метою задоволення потреб клієнтів, тобто це означає те, що дії споживаються об'єктами витрат.
Модель АВС-рахунку витрат фактично представляє систему взаємоузалежнених площин: площини бізнес-процесів та площини диференціації (розпізнання) витрат. Площина бізнес-процесів має динамічний характер, в якій кожний процес представляє собою послідовність чи мережу залежних дій, виконання яких скеровано на досягнення певного результату. На противагу цьому площина витрат є статичним елементом АВС-рахунку, оскільки завжди в однаковий спосіб регламентує диференціацію витрат підприємства.
В дисертаційній роботі досліджена коректність трьох підходів до оцінювання ефективності витрат, у тому числі і логістичних:
– І підхід ґрунтується на інформації традиційної системи обліку витрат, яка допускає існування та опосередкований розподіл всіх або частини непрямих витрат;
– ІІ підхід ґрунтується на інформації модифікованої традиційної системи обліку витрат, яка передбачає часткове переведення опосередкованими методами непрямих витрат в ранг прямих та виділення іншої частини, яка не підлягає розподілу між об’єктами витрат;
– ІІІ підхід, що ґрунтується на інформації системи АВС-рахунку витрат дій, яка передбачає з допомогою трьох рівнів розподілу переведення всіх непрямих витрат в ранг прямих та однозначне закріплення всіх непрямих витрат за об’єктами витрат.
На прикладі підприємства з виробництва виробів електричного приладобудування застосовано вищезазначені підходи. Для усунення недоліків, неточностей традиційної системи обліку та оцінювання витрат, модифікованих систем традиційного обліку витрат, машинобудівним підприємствам пропонується використати потенціал АВС-рахунку витрат для цілей оцінювання ефективності логістичних витрат та проектування оптимізаційних рішень.
В контексті формування ефективної системи управління витратами машинобудівних підприємств найбільший потенціал щодо прийняття альтернативних рішень має модель оцінювання рентабельності продуктів, оскільки з її допомогою можна здійснити “найраніше” прийняття і коригування управлінських рішень, віднесених до стратегічних. Мова йде про товарну політику – що, скільки і коли виробляти. Відповівши на ці питання можна перейти до формування постачальницького і дистрибуційного середовища. Очікувана рентабельність продуктів може бути підставою і для забезпечення рентабельності клієнтів, і для забезпечення рентабельності постачальників. Водночас, та чи інша асортиментна політика підприємства як складова товарної політики формує той чи інший рівень рентабельності підприємства. Тому так важливо мати інформацію щодо інтегрованої оцінки рентабельності всіх продуктів підприємства. Відтак запропоновано здійснюватися інтегровану оцінку рентабельності всіх продуктів підприємства шляхом розрахунку нагромадженого (акумульованого) прибутку (Пі) від продажу готової продукції в порядку спадання їх рентабельності, тобто
, (3)
де ПА,В,С,...,Z – прибуток (збиток) від продажу продукції А,В,С,…, Z, відповідно.
Максимально можливий прибуток може бути ідентифікований як потенціальний прибуток, що його може отримати підприємство у випадку елімінації збиткових продуктів або ж у випадку переведення їх у ранг рентабельних. У випадку використання традиційного концентраційного аналізу (кривої Лоренса) та інформації із існуючої системи обліку реляції між прибутковістю продуктів, їх ієрархія часто є не надто коректною у випадку необґрунтованого віднесення на певну продукцію тих чи інших витрат. Тому важливо забезпечити об’єктивність закріплення кожної складової витрат за певною продукцією, щоб штучно не перевести певний продукт в ранг рентабельного чи навпаки.
Аналізуючи літературні та статистичні джерела інформації, дослідженнями встановлено перелік таких характеристик, зміст яких істотно впливає на витратомісткість логістичного обслуговування клієнтів, а відтак і на їх рентабельність для виробника. Зокрема, це: частота замовлень, широта замовленого асортименту, величина і вартість реалізованих поставок, регулярність та стабільність замовлень, кількість місць поставок продукції, час реалізації поставок, умови оплати замовлень, умови реалізації термінових замовлень, горизонт планування поставок, утримання страхових запасів виробником, доступність видів транспорту, доступність проміжного складування. Використання лише крайніх (альтернативних) характеристик дозволяє створити гіпотетичний профіль рентабельного та нерентабельного клієнта.
Можливість ідентифікації логістичних витрат і реєстрації усіх витрат клієнтів у системі обліку дозволить підприємству оцінити рівень витратності клієнтів, а відтак визначити його рентабельність. На рис. 1 подано алгоритм визначення рентабельності клієнта, який може бути адаптованим до застосування будь-яким підприємство в його системі управління і регулювання витрат.
Запропоновані методичні положення щодо нормування логістичних витрат у системі обслуговування клієнта ґрунтуються на таких принципах:
– вищий рівень логістичного обслуговування вимагає відносно більших логістичних витрат, і це обов’язково має відобразитися на цінових параметрах трансакцій купівлі-продажу;
– зайві логістичні витрати, які не є корисними для клієнтів, як і кошти, зв’язані із ризиком, не повинні ніяким чином відображатися на умовах оплати тими клієнтами, діяльність яких є нейтральною стосовно генерування названих коштів;
– синергічний ефект стратегічної співпраці клієнта з виробником (довгострокове планування, прогнозований стабільний попит, дотримання графіків закупівлі, солідарне управління запасами, солідарна відповідальність за ризики, участь у розвитку виробів тощо) має бути безпосередньо врахований в умовах обслуговування та оплати власне цих клієнтів;
– корекція (регулювання) умов обслуговування та умов оплати клієнтами має мати прогнозований характер і має відображатися на ранній стадії формування договірних відносин з тим, щоб не переводити об’єктивні макроекономічні тенденції (наприклад, інфляцію) в ранг форс-мажорних;
Реалізація поданих принципів створила основи формування алгоритму нормування логістичних витрат клієнта:
1. Визначення істотності та динамічності складових логістичних витрат, їх структурування на постійні та змінні частини та встановлення характеру залежності від рівня обслуговування клієнта.
2. Елімінування впливу чинників макросередовища та мікро середовища на рівень складових логістичних витрат.
3. Ідентифікація впливу складових логістичних витрат на рентабельність операційної діяльності.
4. Розрахунок рентабельності клієнтів на основі АВС-рахунку витрат.
5. Концентраційний аналіз рентабельності клієнтів.
6. Коректування договірних відносин щодо умов логістичного обслуговування та умов оплати.
В дисертаційній роботі з допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановлено відсутність системного істотного впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на динаміку запасів, а відтак і на їх ротацію.
Це означає, що істотність впливу на рівень запасу зумовлена відносинами в ланцюгу поставок, тобто між постачальниками, виробниками та клієнтами. Але це також означає, що оптимізація цих відносин містить істотний потенціал зниження рівня запасів та відповідного збільшення їх оборотності.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми оцінювання слабоструктурованих складових логістичних витрат машинобудівних підприємств на основі розвитку теоретико-методологічних основ ідентифікації та оцінювання логістичних витрат, вдосконалення положень щодо оцінювання слабоструктурованих складових логістичних витрат та формування положень щодо нормування логістичних витрат в системі обслуговування ключових клієнтів машинобудівних підприємств. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
1. Відсутність порядку ідентифікації логістичних витрат (очікуваних і фактичних) машинобудівних підприємств не дозволяє здійснювати їх коректну оцінку в цілях управління та обґрунтовувати можливість і доцільність елімінування зайвих витрат. В цих умовах логістичні витрати розглядаються у структурі повних витрат, а також структуризація логістичних витрат за чинниками їх формування.
2. В сучасних умовах діяльності машинобудівних підприємств неможливо однозначно вирішити проблему ефективного управління витратами. З цим пропонується удосконалити інформаційну основу управлінської ланки, пристосовуючи облік витрат в сфері збуту до потреб прозорості формування логістичних витрат і подальшого коректного їх розподілу. Із-за цього одночасно виникає необхідність адаптації системи АВС-рахунку витрат до логістичної діяльності підприємств. Тому доповнено існуючий порядок обліку витрат на збут, який дозволить здійснювати акумуляцією і рознесення відповідних витрат (витрат на збут і обслуговування клієнтів) на об’єкти витрат, чим уможливить прозорість слабоструктурованих витрат, до яких віднесено витрати запасів. Рекомендації щодо безпосереднього віднесення явних слабоструктурованих складових витрат машинобудівного підприємства на відповідні логістичні витрати створюють можливості для них здійснення базового оцінювання рівня та структури явних логістичних витрат по відношенню до загальних витрат підприємства.
3. Значна частка запасів у структурі оборотних активів досліджуваних машинобудівних підприємств (від 48 до 93%) зумовили розроблення методичних положень щодо оцінювання витрат утримання запасів. Названі положення дозволяють більш коректно оцінити повні витрати підприємства шляхом врахування неявних витрат, зокрема витрат капіталу, в залежності від доступного переліку альтернативних рішень та отримати повну інформацію щодо витрат для обґрунтування управлінських рішень у сфері логістики. Використання цих положень машинобудівними підприємствами дозволить підвищити обґрунтованість рішень щодо проектування системи управління запасами, зокрема режиму їх поповнення, нагромадження та
