УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР

ПОВИШЕВА

Ольга Олександрівна

УДК 614.2:911.3:613

ГІГІЄНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОДІВ

ЩОДО ЗНИЖЕННЯ СМЕРТНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

В ЕКОЛОГО-СОЦІАЛЬНИХ УМОВАХ ДОНБАСУ

14.02.01 – гігієна

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького Міністерства охорони здоровя України.

Науковий керівник : доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький державний медичний університет МОЗ України, зав. кафедрою.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Калашніков Андрій Андрійович, ДП НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості, м. Донецьк МОЗ України, директор, зав. відділом.

доктор медичних наук, професор, Нагорна Антоніна Максимівна, Український інститут громадського здоров’я МОЗ України, заст. директора, зав. лабораторією.

Провідна організація: Харківський медичний університет МОЗ України, кафедра гігієни та екології №2, м. Харків.

Захист відбудеться “ 25 ” червня 1999 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Українського наукового гігієнічного центру (253660, м. Київ-94, вул. Попудренко, 50)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру (м. Київ, вул. Попудренко, 50)

Автореферат розісланий “ 19 ” травня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Внаслідок нераціонального і неконтрольованого використання природних ресурсів на території України (в тому числі в Донбасі) все чіткіше вимальовуються ознаки екологічної катастрофи. Характерними рисами погіршення екологічного стану виступають хімічне, фізичне та радіоактивне забруднення атмосферного повітря, поверхневих та підземних вод, модифікація грунту, внаслідок гірських розробок і невиправданих меліоративних робіт, забруднення ґрунтів мінеральними добривами та пестицидами тощо. Ці чинники, у свою чергу, активізують розвиток несприятливих природних процесів (зсуви, підтоплення, засолюваність ґрунтів, тощо), утруднюють використання природних компонентів виробничих ресурсів в промисловості та сільському господарстві, значно знижують їх можливості як рекреаційних ресурсів. Все це відбивається на соціальних та демографічних процесах, у тому числі й на стані здоров'я населення (М.П. Захарченко, Е.И. Гончарук, Н.Ф. Кошелев, 1993).

Зоною екологічної кризи можна вважати територію Донбасу. Довготривале інтенсивне поєднання вугледобування з роботою підприємств металургійного комплексу, нафтохіміі, машинобудування – все це призвело до найбільш інтенсивного в Україні забруднення навколишнього середовища та механічного й хімічного порушення грунту. Особливо гостро стоїть проблема втрати продуктивних сільськогосподарських земель за рахунок розширення промислових зон. Значна концентрація населених пунктів, які в більшості є промисловими центрами, привела до інтенсивного використання сільгоспугідь у промислових зонах. Ці землі відзначаються високим рівнем деградації (хімічне забруднення, втрата гумусу, тощо) (В. Барановський, К. Пироженко, В. Шевченко, 1995).

Навколишнє середовище розглядається як найважливіший елемент добробуту людини, а задоволенню потреби в чистому повітрі, воді, хороших санітарних умовах життя придається таке ж важливе значення, як задоволенню всіх основних матеріальних і духовних потреб населення. Тому, при вивченні зв'язків між станом навколишнього середовища і здоров'ям населення, дослідження повинні завершуватися не тільки науковими, але і практичними висновками і рекомендаціями (Е.Ю. Безуглая, 1989; Б.А. Ревич, 1990; Д.Д. Зербино, 1991; Ф.Ф. Даутов, И.А. Яруллин, 1993; M. Saxema, М. Siddigui, 1989).

Сучасні закономірності смертності населення України, їх відмінності від аналогів економічно розвинутих країн відображають комплекс економічних, соціально-політичних і медичних проблем, притаманних Україні не тільки сьогодні, а протягом достатньо довгого періоду. Світова наука вже дійшла до одностайної думки відносно того, що середня очікувана тривалість життя комплексно і достатньо точно характеризує умови і рівень життя в регіоні (Ю.М. Комаров, 1980; Г.Г. Зарубин, 1986; Л.Г. Ткаченко, 1993; В.И. Чебан 1993).

Нині за рахунок природної смертності населення швидкими темпами скорочується середня тривалість життя в Україні й особливо населення, що проживає в умовах Донбасу. Підвищена смертність активно розповсюджується на середнє, молоде і дитяче населення. В окремих вікових групах в деякі періоди часу смертність приймає риси епідемії, перевищуючи критерій вимирання (50 випадків на 1000 населення) і досягаючи 80-100 випадків на 1000 населення. Явище надмірної смертності характерне для різних вікових груп, однак, найбільш сильно воно виявляється серед населення продуктивного віку. Подібний характер смертності населення порушує процес нормального відтворення і погрожує існуванню популяції. В той же час ключові закономірності і детермінанти, що визначили і сформували надмірну смертність населення, не відомі, що робить неможливим прийняття термінових і стратегічних заходів, здатних усунути явище надмірної смертності населення, знизити частоту передчасної смертності і відновити нормальний рівень відтворення населення (В.И. Агарков, Н.П. Гребняк, 1998).

Тому, все більш актуальним стає питання про вивчення закономірностей смертності населення та її детермінант, щодо розробки заходів нормалізації її рівня, динаміки і структури, а також природного відтворення та приросту популяції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності з планом науково-дослідних робіт Донецького державного медичного університету ім. М. Горького на кафедрі соціальної медицини і організації охорони здоров'я в рамках НДР "Вивчення сучасних закономірностей формування онкологічної захворюваності населення в соціально-екологічних умовах Донбасу" (№ Держреєстрації 0197V002115, терміни виконання 1997–1999 роки).

Мета дослідження. Метою цього дослідження є встановлення сучасних закономірностей, детермінант, ключових факторів ризику і розробка заходів зниження смертності населення, що проживає в умовах Донбасу.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

1. Вивчити закономірності частоти, структури, хроно - і віково-статевої динаміки смертності населення.

2. Вивчити залежність смертності населення від територіально-поселювальних, (величина міста, місце проживання, природно-екологічне середовище), соціальних і економічних (якість життя) факторів.

3. Вивчити залежність смертності населення від техногенності природного середовища, рівня забруднення повітря, питної води і продуктів харчування ксенобіотиками різноманітного характеру.

4. Встановити залежність смертності населення від рівня забруднення природного середовища радіонуклідами.

5. Встановити залежність смертності населення від виду і якості медичного обслуговування.

6. Здійснити прогноз динаміки і рівня смертності населення в умовах Донецького регіону.

7. Обгрунтувати і сформулювати принципи і заходи зниження смертності населення в сучасних соціальних і екологічних умовах Донбасу.

Наукова новизна роботи:–

встановлені сучасні закономірності смертності, явище й рівень надмірної смертності та передчасної смертності населення;–

вперше виявлені ключові фактори ризику, що формують надмірну та передчасну смертність населення в умовах Донбасу, розкритий механізм зменшення територіальних популяцій;–

встановлено вікові періоди високого ризику смертності населення;–

вперше отримані прогностичні показники смертності населення Донбасу на майбутнє десятиліття;–

розроблені принципи зниження смертності та попередження надмірної смертності населення, нормалізації і підтримання на ефективному рівні природного відтворення населення;–

науково обгрунтовані принципи вторинної і третинної профілактики хвороб, що є основними причинами передчасної смертності населення.

Теоретичне значення роботи. Науково обгрунтовані критерії, методи оцінки і прогнозу смертності населення з урахуванням закономірностей впливу соціальних і екологічних факторів на формування рівня і структури смертності населення.

Практичне значення роботи. Обгрунтована система заходів зниження смертності населення на основі принципів вторинної і третинної профілактики. Розроблена наукова концепція усунення явищ надмірної смертності, зниження частоти передчасної смертності і нормалізації відтворення популяції в умовах Донбасу.

Результати проведених досліджень використані при складанні "Комплексного плану організаційно-методичних, лікувально-профілактичних і санітарно-протиепідемічних заходів управління охороною здоров'я Донецького обласного виконавчого комітету на 1998-2000 роки" в рамках Програми соціально-економічного розвитку Донецької області на 1998-2000 роки (затверджена сесією Донецької обласної Ради народних депутатів, постанова №36 від 21.11.1997 р.), підготовці наказу № 92 від 6.05.1996 р. Донецького обласного управління охорони здоров'я "Про вдосконалення роботи з формування здорового способу життя пацієнтів в лікувально-профілактичних закладах області".

Результати роботи викладені в наступних методичних рекомендаціях "Критерії, показники і оцінка ефективності заходів первинної, вторинної і третинної профілактики хвороб серед населення" (1997), "Медична оцінка і корекція способу життя людини (формування ЗСЖ)" (1997).

Методичні рекомендації впроваджені в практичну діяльність лікувально-профілактичних закладів Донецької області у вигляді обов'язкового відновного лікування хворих в реконвалесцентний період (кратність повторних захворювань знизилася на 24,3%); вчасного обов'язкового щорічного санаторно-курортного і протирецидивного лікування хронічних хворих (прогресування хронічних захворювань знизилося на 87,5–98,6% випадків); навчання хворих самокупіюванню гіпертонічних кризів (частота тяжких інсультів знизилася на 50,1% а раптова смертність на 14,8%).

Власний внесок пошукувача. Автором виконана гігієнічна оцінка якості об'єктів навколишнього природного середовища, виявлені основні закономірності формування рівня, динаміки і структури смертності населення в залежності від ступеню забруднення об'єктів природного середовища і соціально-економічних чинників, здійснений популяційний динамічний прогноз рівня та динаміки смертності населення Донецької області, розроблені заходи щодо зниження передчасної смертності. В дисертаційній роботі використано особисті ідеї і практичні розробки автора.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні і практичні дані, отримані в ході виконання даної роботи, доповідалися на науково-практичних конференціях "Актуальні проблеми професійної патології і радіаційної медицини" (м. Донецьк, 1994 р.), "Актуальні проблеми клінічної, експериментальної і профілактичної медицини" (м. Донецьк, 1995 р.), "Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків" (м. Харків, 1997 р.).

Підсумки дослідження апробовані на кафедральній нараді кафедри соціальної медицини та ООЗ Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (1999 р.).

Публікації. Матеріали дисертації знайшли відображення в 12 друкованих роботах, в тому числі в 4 журнальних статттях і в 6 статттях в збірках наукових праць.

Структура і обсяг роботи. Матеріал дисертації викладений на 174 сторінках друкованого тексту. Робота складається з вступу, аналітичного огляду літератури, розділу методики досліджень, 9 розділів власних досліджень, заключної частини та висновків. Ілюстрацій – 16 і 61 таблиця. Бібліографія включає 125 вітчизняних і іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Засоби і обсяг дослідження. Смертність населення вивчалася за статистичними даними Міністерства охорони здоров'я України та матеріалам судово-медичних установ Донецької області. Основою відомостей про смертність населення були "Лікарське свідоцтво про смерть" (облікова форма №106/о), "Фельдшерска довідка про смерть" (облікова форма №106-1/о), "Свідоцтво, про перинатальну смерть" (облікова форма №106-2/о), а також щомісячні і річні звіти Державних органів статистики Донецької області (звітні форми 3, 4а, 4б, 4в, 5, 5б).

Використовувались анамнестичні методи, засоби експертних оцінок, направлених інтерв'ю родичів, аналіз когорт, епідеміологічні засоби вивчення причин смерті і факторів, що на неї впливають (ризик смерті за факторами). Для вивчення зональних і регіональних особливостей смертності населення та механізмів, що її зумовлюють широко використовувався натурний порівняльний експеримент. Смертність населення вивчалась у 14 вікових групах населення: 10-14, 15-19, 20-24, 25-29, 30-34, 35-39, 40-44, 45-49, 50-54, 55-59, 60-64, 65-69, 70-74, 75 і більше років. Всього було вивчено біля 58000 випадків смерті (30000 міського і 28000 сільського населення). Кожний випадок аналізувався за наступними параметрами: стать, вік, професія, соціальна група, місце проживання, професійний статус, причина смерті. Глибоко проаналізовано біля 4000 випадків смерті з вивченням соціального і професійного статусу, історії хвороби, змісту медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами та стану екологічного середовища за місцем постійного проживання. Забруднення навколишнього середовища визначалося в атмосферному повітрі, питній воді, харчових продуктах. Дані були отримані в результаті власних спостережень і лабораторних досліджень відділів санітарно-епідеміологічних станцій, а також геологорозвідувальної служби Донецької області. Всього проаналізовано біля 10000 лабораторних результатів дослідження повітря, біля 2000 проб питної води, 500 аналізів продуктів харчування.

Радіаційна обстановка в Донецькій області оцінювалася за накопиченням радіонуклідів (цезію-137, стронцію-90) в об'єктах екологічного середовища (грунт, вода, донні відклади, атмосферні опади, повітря) і в харчових продуктах, виготовлених з місцевої сировини (молочні, м'ясні, хлібобулочні, картопля, овочі). Вміст радіонуклідів визначався гамаспектрометричним і радіохімічним методами. Для аналізу бралися дані відділу радіаційної гігієни Донецької облСЕС (за період з 1986 до 1995 року) і звіти Артемівської геологорозвідувальної експедиції об'єднання "Донбасгеологія" про проведені гідрогеохімічні дослідження в 1988-1990 роках "Комплексна оцінка регіональних техногенних модифікацій гідрогеохімічних умов Донецької області". Обсяг охоплення склав 19 міст і 14 сільських районів.

Всі результати досліджень підлягали статистичній обробці за загальновизнаними методами. При цьому дані смертності оброблялися з отриманням відносних і середніх величин з наступною оцінкою вірогідності показників через критерій вірогідності Стьюдента (t). Крім цього широко використовувались методи богатофакторного кореляційного аналізу і математичного прогнозування.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Загальні закономірності смертності населення в умовах Донбасу. Результати дослідження показали, що смертність населення в умовах Донбасу має схильність в останні 30 років до швидкого зростання. Особливо активне її зростання спостерігається після 1990 року, коли за 5 років вона збільшилася в 1,5 рази і склала 16,5 випадків на 1000 населення. При цьому в середині 60-х років ХХ століття, смертність була однією з найбільш низьких у світі (6,0-7,0 випадків на 1000 чоловік). Смертність міського населення протягом усіх років була нижчою, ніж сільського, однак в останні роки ця різниця має тенденцію до зменшення.

Смертність чоловічого населення завжди вища, ніж жіночого в середньому на 13-14%. Стабільно дуже низькі показники смертності аж до 50–55 років характерні для жіночого і до 30–34 років для чоловічого населення. Критичними для життя віковими періодами є 15–19, 40–44, 55–59 і 65 – 69 років. Явище надмірної смертності населення характерне для чоловіків після 55 років, а для жінок після 65 років.

За ранговою послідовністю причин, структура смертності населення Донбасу повторює класичну схему, характерну для сучасної цивілізації, коли смертність населення на 80% визначається трьома причинами – хворобами системи кровообігу, новоутвореннями ,травмами та отруєннями.

Смертність населення в різних промислово-міських зонах. Слід відзначити, що Донецька область як адміністративна одиниця за насиченістю виробничими об'єктами та їх потужностями, а також за інтенсивністю техногенних навантажень поділяється на декілька промислово-міських зон. Найбільш високі показники смертності характерні для населення Горлівсько-Єнакіївської та Артемівсько-Слов'янської промислово-міських зон (11,1±0,4 – 11,2±0,3 випадків на 1000 населення), декілька менші – для Донецько-Макіївської та Краматорсько-Костянтинівської (10,45±0,4 – 10,8±0,4 випадків на 1000) зон, а найнижчі – для Маріупольської (9,0±0,3 випадків на 1000) зони. Багаторічна хронодинаміка смертності населення диференціюється по промислово-міським зонам за рівнем на 3 типи: низький, середній, максимальний. Загальною закономірністю динаміки смертності населення в усіх промислово-міських агломераціях є її поступове зростання починаючи з 70-х років і різкий підйом з початку 90-х років ХХ століття.

Кожна промислово-міська агломерація має свій темп приросту показників смертності населення: найнижчий він у Маріупольській (3,3% випадків на рік), декілька вищий – в Донецько-Макіївській і Горлівсько-Єнакіївській (3,5-3,7% випадків на рік), а найвищий у Краматорсько-Костянтинівській (4,0% і більш випадків на рік) зонах.

Диференційовані рівень і динаміка смертності населення різних промислово-міських зон зумовлюються їхніми характеристиками техногенно-виробничого, соціального, демографічного і архітектурно-будівельного порядку. Особливо істотно детермінується процес смертності населення рівнем розвитку соціальної сфери, щільністю забудови міської території (більше 50%) і загальним ксенобіотичним навантаженням поселенської території.

Залежність смертності населення від забруднення повітряного середовища. Аналіз показав, що повітряне середовище індустріально розвинених міст Донбасу забруднене здебільшого сірчаними сполуками, аміаком, фенолом, окисом вуглецю, фтористим воднем, багатоскладовим пилом, окисами азоту та свинцем. Ці сполуки частіше всього знаходяться в повітрі в концентрації вищій за ГДК в декілька разів. Виявлений високий і середній кореляційний зв'язок між смертністю населення і наявністю в повітрі таких ксенобіотиків як сажа, аміак, сірчані сполуки, свинець, окис вуглецю, фтористий водень, фенол і окис азоту.

Високі коефіцієнти детермінації в формуванні смертності населення притаманні сірководню (37,1%), фтористому водню (30,3%), окису вуглецю (28,1%), двоокису сірки (26,6%), багатоскладовому пилу (20,3%) і дещо менше фенолу (19,6%) і двоокису азоту (18,7%).

Населення, що тривалий час проживало в містах з високим сумарним забрудненням повітря хімічними ксенобіотиками, має підвищені показники загальної смертності.

Переважна наявність в повітрі міського середовища в концентраціях, що перевищують ГДК, деяких біологічно активних ксенобіотиків формує підвищену смертність населення від окремих видів захворювань: при окисі вуглецю – від хвороб крові і кровотворних органів; при сірчаних сполуках – від хвороб нервової системи, крові і кровотворних органів; при фтористому водні – від хвороб травлення і органів дихання; при фенолі – від хвороб органів кровообігу; при двоокисі азоту – від хвороб органів дихання і нервової системи.

Залежність смертності населення від якісного складу питної води. Була встановлена пряма середня кореляційна залежність між показниками смертності населення і наявністю в питній воді таких ксенобіотиків як нітрати (R=0,5), хлориди (R=0,42), фтор, аміак (R=0,35 – 0,39), нітрити і свинець (R=0,3 – 0,33). Слабкий кореляційний зв'язок має місце між вмістом в питній воді сульфатів і показниками смертності населення.

Дефіцит в питній воді таких мікроелементів як магній, кальцій, залізо, фтор, мідь і цинк пов'язані з підвищеною смертністю населення висловленою (середньої сили) прямою кореляційною залежністю. Інші мікроелементи (алюміній, молібден) мають слабкий прямий кореляційний зв'язок зі смертністю населення.

Особливо висока кореляційна залежність є між показниками смертності населення від хвороб серця і дефіцитом в питній воді кальцію (R=0,75), магнію (R=0,55), молібдену (R=0,58), хрому (R=0,51) і низькою загальною її жорсткістю (R=0,65), а також між показниками смертності від хвороб судин і дефіцитом в питній воді молібдену (R=0,65) і хрому (R=0,61), між показниками смертності від хвороб нирок і недоліком в питній воді марганцю (R=0,5) і магнію (R=0,4).

Встановлено, що недолік в питній воді таких елементів як загальна жорсткість, кальцій, магній, залізо і хлорид натрію виступає як фактор ризику для здоров'я і життя людини, пов'язаний з показниками смертності нелінійною залежністю. При цьому населення, що постійно вживає питну воду з підвищеною загальною жорсткістю, збільшеним вмістом кальцію, магнію і заліза має більш низькі показники загальної смертності і значно знижені величини смертності від хвороб органів кровообігу.

Населення, що тривало використовує питну воду з різко зниженим вмістом (більш ніж в 6 разів відносно норми) NaCl відрізняється підвищеними показниками загальної смертності. При цьому населення, що вживає питну воду зі зниженим, не більше ніж в 2 рази відносно норми, вмістом NaCl, не має підвищених показників смертності.

Оцінка смертності населення в залежності від забруднення харчових продуктів. Розглядаючи значення продуктів харчування забруднених ксенобіотиками в формуванні підвищеної смертності населення, слід відзначити, що продукти харчування, які використовуються населенням промислово розвинених міст Донбасу, найбільш забруднені нітратами (від 5% до 42% валового обсягу), важкими металами і пестицидами (6-7% продуктів). Між наявністю в продуктах харчування ксенобіотиків і показниками смертності населення є прямий позитивний кореляційний зв'язок: позитивно слабкий з важкими металами і нітратами, позитивно середній з пестицидами. Детермінаційна значимість в формуванні показників смертності населення знаходиться у пестицидів на рівні 6,58%, у нітратів – 3,5%, а у важких металів – 1,1%.

Населення, що проживає в містах, де використовуються в великому обсязі продукти харчування забруднені нітратами і важкими металами, має більш високі показники смертності. Кожні 1,4% валового обсягу забруднених нітратами і 0,63% забруднених важкими металами продуктів харчування здатні збільшувати смертність на 0,1 випадків на 1000 населення.

Оцінка смертності населення в залежності від рівня природного радіаційного фону і забруднення экосередовища радіонуклідами. В середині 80-х років в Донбасі сформувалася несприятлива радіаційна обстановка природно-екологічного середовища. Ця ситуація визначена особливостями геолого-мінералогічного складу грунтів, специфічністю промислового виробництва, а також слідовими факторами аварії на Чорнобильській АЕС. Все це знайшло відображення в активному накопиченні радіонуклідів в грунті, а в подальшому і в продуктах харчування, виготовлених з місцевої сировини.

Радіаційний фактор був стимулятором активного зростання онкологічної смертності населення Донбасу. Особливо ця смертність розповсюдилась серед населення тих населених місць, де відбулася сумація радіонуклідів природного і штучного походження. До середини 90-х років радіаційна обстановка в Донбасі значно покращилася, що виявилося в стабілізації і деякому спаді частоти виникнення онкологічних хвороб і онкосмертності серед населення.

Оцінка смертності населення в залежності від соціально-економічних факторів. Аналіз загального рівня життя, що оцінюється за подушовим прибутком, показав, що прибуток на рівні 8 і більше умовних одиниць в тиждень є мінімальною соціально-економічною величиною, яка стримує значне підвищення смертності, а подушовий прибуток менший 2 умовних одиниць на тиждень виступає як критична соціально-економічна межа, нижче якої починається активне підвищення частоти смертності населення, що набуває якості процесу вимирання.

Ще однією причиною підвищення смертності населення стало різке зниження загального споживання населенням продуктів харчування. Найбільш суттєво при цьому страждає населення, якому необхідно споживати дієтичні продукти харчування.

Падіння обсягів швидкої і невідкладної медичної допомоги, скорочення забезпеченості населення загальною і, особливо, спеціалізованою стаціонарною допомогою стало ще однією з визначальних причин прогресивного підвищення загальної та за окремими причинами смертності населення в першій половині 90-х років.

Особливо сильно була детермінована падінням обсягів спеціалізованої допомоги смертність населення від хвороб органів кровообігу і при невідкладних станах.

Виявлена залежність підвищеної смертності від різкого падіння споживчих можливостей населення щодо придбання необхідного асортименту і кількості лікарських засобів.

Прогноз смертності населення в умовах Донбасу. З допомогою математичної екстраполяції був здійснений прогноз смертності населення на майбутнє десятиріччя в містах і сільських районах Донецької області. Аналіз отриманих даних показав, що в усіх містах прогнозується зростання смертності населення з темпами за трьома рівнями 1,1-1,4%, 2,8-4,3%, 4,3-6,8%. Прогнозується, що показник смертності населення в містах складе 21,7±0,3 випадків на 1000 населення.

Дещо інша ситуація прогнозується в сільських районах. Так, в Краснолиманському районі очікується зниження смертності, практично не зміниться її рівень в Новоазовському, Амвросіївському районах, а її зростання в інших районах буде відбуватися з більш високими темпами прироста, ніж в містах (до 1,4%, 2,8-4,3%, 4,3-6,8%, 7,1-8,0%). Показник смертності в сільських районах за прогнозом складе 22,4±0,4 випадків на 1000 населення.

Наукове обгрунтування заходів зниження смертності населення. Результати дослідження дозволили сформулювати заходи щодо зниження смертності населення. Були обгрунтовані принципи вторинної та третинної профілактики хронічних хвороб. До принципів вторинної профілактики відносяться:

–

–

–

Третинна профілактика реалізується на основі наступних принципів:

–

–

–

–

–

–

–

Особлива увага приділялася науковому обгрунтуванню заходів профілактики і лікування хвороб, що є ведучими причинами підвищеної смертності населення. При цьому були сформульовані такі принципи:

–

–

–

Медично-соціальні заходи екологічної профілактики хвороб розроблені на основі таких принципів:

–

–

–

ВИСНОВКИ

1. Найнижча смертність населення в умовах Донбасу мала місце в середині 60-х років ХХ століття, коли вона була однією з найбільш низьких в світі і знаходилась в межах 6,5 випадків на 1000 чоловік, що може розглядатися як природний показник смертності нормативного характеру. В останні 30 років смертність населення характеризується прогресивним зростанням. Особливо активне її підвищення спостерігається після 1990 року, коли за 5 років вона збільшилася майже в 1,5 рази.

2. Стандартні показники смертності населення Донбасу диференціюються за місцем проживання людей: смертність сільського населення завжди вища, ніж міського. В міській місцевості смертність знаходиться на рівні дуже низьких (до 8 випадків), низьких (до 9 випадків) і середніх (до 13 випадків), а в сільській – в межах середніх (до 15 випадків) і вище середніх (більше 15 випадків на 1000 чоловік) показників.

3. Щорічна динаміка показників смертності населення, що проживає в різних містах і сільських населених пунктах, характеризується загальними і приватними закономірностями. Загальними закономірностями є – прогресивне зростання смертності, вихід показників на високий і дуже високий рівень з наступною стабілізацією їх і тенденцією до зниження, а приватними – наявність диференційованих територіальних рівнів і темпів показників смертності. Основними причинами, що визначають смертність населення на рівні 80%, виступають хвороби системи кровообігу, новоутворення і травми та отруєння.

4. Смертність чоловічого населення Донбасу завжди вища, ніж жіночого. Стабільно дуже низькі показники смертності аж до 50 – 55 років характерні для жіночого і до 30 – 34 років для чоловічого населення. Критичними для життя віковими періодами є 15 – 19, 40 – 44, 55 – 59 і 65 – 69 років. В середньому для всього населення після 60 – 65 років відзначається явище надмірної смертності населення характерне для процесу вимирання популяції. Причому для чоловіків воно починається після 55 років, а для жінок – після 65 років.

5. Багаторічна хронодинаміка смертності населення диференціюється по промислово-міським зонам за рівнем на 3 типи: низький, середній, максимальний. Кожній промислово-міській агломерації властивий свій темп приросту показників смертності населення –до 3,3% випадків (мінімальний), 3,5-3,7% випадків (середній), 4,0% і більше випадків на рік (максимальний). Найбільш високі стандартні показники смертності характерні для населення Горлівсько-Єнакіївської і Артемівсько-Слов'янської промислово-міських зон (11,1±0,4 –11,2±0,3 випадків на 1000 населення), декілька менші – для Донецько-Макіївської та Краматорсько-Костянтинівської (10,45±0,4 – 10,8±0,4 випадків на 1000) зон, а найнижчі – для Маріупольскої (9,0±0,3 випадків на 1000) зони.

6. Населення, що тривалий час проживає в містах з високою сумарною забрудненістю повітря хімічними ксенобіотиками, має підвищені показники загальної смертності. Існує високий і середній кореляційний зв'язок між смертністю населення і наявністю в повітрі таких ксенобіотиків як сажа, аміак, сірчані сполуки, свинець, окис вуглецю, фтористий водень, фенол і окис азоту.

Високі коефіцієнти детермінації в формуванні смертності населення притаманні сірководню (37,1%), фтористому водню (30,3%), окису вуглецю (28,1%), двоокису сірки (26,6%), багатоскладовому пилу (20,3%) і декілька менше фенолу (19,6%) та двоокису азоту (18,7%).

7. Переважна наявність у повітрі міст в концентраціях, що перевищують ГДК, деяких біологічно активних ксенобіотиків формує підвищену смертність населення від окремих видів захворювань: при окисі вуглецю – від хвороб крові і кровотворних органів; при сірчаних сполуках – від хвороб нервової системи, крові і кровотворних органів; при фтористому водні – від хвороб травлення і органів дихання; при фенолі – від хвороб органів кровообігу; при двоокисі азоту – від хвороб органів дихання і нервової системи.

Існує пряма середня кореляційна залежність між показниками смертності населення і наявністю в питній воді таких ксенобіотиків як нітрати (R=0,5), хлориди (R=0,42), фтор, аміак (R=0,35 – 0,39), нітрити та свинець (R=0,3 – 0,33) і слабкий кореляційний зв'язок з сульфатами.

8. Дефіцит в питній воді таких мікроелементів як магній, кальцій, залізо, фтор, мідь і цинк пов'язаний з підвищеною смертністю населення значною (середньої сили) прямою кореляційною залежністю. Особливо високий кореляційний зв'язок є між показниками смертності населення від хвороб серця і дефіцитом в питній воді кальцію (R=0,75), магнію (R=0,55), молібдену (R=0,58), хрому (R=0,51) і низькою загальною її жорсткістю (R=0,65), а також між показниками смертності від хвороб судин і дефіцитом в питній воді молібдену (R=0,65) і хрому (R=0,61), між показниками смертності від хвороб нирок і недоліком в питній воді марганцю (R=0,5) та магнію (R=0,4). Населення, що постійно вживає питну воду з підвищеною загальною жорсткістю, збільшеним вмістом кальцію, магнію і заліза має більш низькі показники загальної смертності і смертності від хвороб органів кровообігу.

9. Продукти харчування, що використовуються населенням промислово розвинених міст Донбасу, найбільш забруднені нітратами (від 5% до 42% валового обсягу), важкими металами і пестицидами (6-7% продуктів).

Між наявністю в продуктах харчування ксенобіотиків і показниками смертності населення є прямий позитивний кореляційний зв'язок: позитивний слабкий – з важкими металами і нітратами, позитивний середній з пестицидами.

Детермінаційна значущість в формуванні показників смертності населення знаходиться у пестицидів на рівні 6,58%, у нітратів – 3,5%, а у важких металів – 1,1%.

Міське населення, що систематично споживає продукти харчування, забруднені нітратами і важкими металами, має більш високі показники смертності. Кожні 1,4% валового обсягу забруднених нітратами і 0,63% – важкими металами продуктів харчування здатні збільшувати смертність на 0,1 випадків на 1000 населення.

10. В середині 80-х років в Донбасі сформувалася несприятлива радіаційна обстановка природно-екологічного середовища. Ця ситуація визначена особливостями геолого-мінералогічного складу грунтів, специфічністю промислового виробництва, а також слідовими факторами чорнобильської аварії. Радіаційний фактор є стимулятором активного зростання онкологічної смертності населення Донбасу, що збільшилася до 1995 року в 1,2 рази. Особливо ця смертність розповсюдилась серед населення тих територій, де відбулася сумація радіонуклідів природного і штучного джерел.

11. Падіння обсягів швидкої і невідкладної медичної допомоги, скорочення забезпеченості населення загальною і особливо спеціалізованою стаціонарною допомогою привело до прогресивного підвищення смертності населення від тяжких хвороб органів кровообігу в 1,4 рази, травлення в 1,7 рази і дихання в 2,4 рази.

Різке падіння подушового родинного прибутку і споживчих можливостей населення щодо придбання лікарських засобів з'явилося однією з причин підвищеної смертності населення.

12. В усіх містах і більшості сільських районів Донецької області прогнозується зростання смертності населення: в містах на 8,0-45,0%, а в селах – на 10-64%. Показники смертності населення, що прогнозуються в містах складуть 21,7±0,3 випадків, а в сільських районах – 22,4±0,4 випадків на 1000 чоловік. Зниження смертності населення буде спостерігатися лише в окремих сільських районах.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ,

ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

Повишева О. О. Гігієнічне обгрунтування заходів щодо зниження смертності населення в еколого-соціальних умовах Донбасу. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01. – гігієна. –Український науковий гігієнічний центр, Київ, 1999.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей формування смертності населення, що проживає в умовах забрудненого екологічного середовища. В роботі подана комплексна гігієнічна характеристика об'єктів навколишнього середовища. Встановлено, що смертність населення в значній мірі детермінується рівнем вмісту ксенобіотиків в екологічному середовищі, а також факторами соціально-економічного характеру. Здійснений прогноз динаміки і рівня смертності населення Донбасу на майбутнє десятиріччя. Запропоновані медичні та медико-екологічні заходи щодо зниження смертності населення, ефективність яких обгрунтована теоретично та підтверджена практично. Основні результати досліджень стали основою для розробки наукової концепції елімінації явища надмірної смертності, зниження частоти передчасної смертності і нормалізації відтворення популяції в умовах Донбасу.

Ключові слова: смертність, закономірністі, прогнозування, профілактика, фактори ризику.

Povysheva О.А. The hygienic substantiation of measures of a decrease of death rate ecological-social conditions of Donbass. –Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.02.01. - hygiene. –Ukrainian scientific hygienic center, Kiev, 1999.

The thesis is dedicated to analysis of legitimates of formation of population‘s death rate living in conditions of contaminated ecological environment. The author gives in his work the complex hygienic characteristic of objects of an environment living conditions. As established, that the death rate of the population is substantially determined by a level of the contents xenobiotics in ecological environment and also factors of social and economic nature. There is carried out the forecast of dynamics and of death rate of the population of Donbass. It’s offered the medical and ecological measures on a decrease of death rate of the population, the efficiency of which is justified theoretically and is affirmed practically. The main outcomes of researches have formed the basis for developing of the scientific concept of removal of a phenomenon of superdeath rate, decrease of frequency of anticipatory death rate and normalization of reproduction of a population in conditions of Donbass.

Keywords: death rate, legitimates, forecasting, preventive measures, risk factors.

Повышева О.А. Гигиеническое обоснование мер снижения смертности населения в эколого-социальных условиях Донбасса. –Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01. – гигиена. –Украинский научный гигиенический центр, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению закономерностей формирования смертности населения, проживающего в условиях загрязненной экологической среды. Установлено, что последние 30 лет смертность населения характеризуется прогрессивным ростом. Особенно активное ее повышение наблюдается после 1990 года, когда за 5 лет она увеличилась почти в 1,5 раза. Смертность мужского населения всегда выше, чем женского. Стабильно очень низкие показатели смертности вплоть до 50 – 55 лет характерны для женского и до 30 – 34 лет для мужского населения. Критическими для жизни возрастными периодами являются 15 – 19, 40 – 44, 55 – 59 и 65 – 69 лет. В среднем для всего населения после 60 – 65 лет отмечается явление сверх смертности населения характерное для процесса вымирания популяции. Причем для мужчин оно начинается после 55 лет, а для женщин после 65 лет. Основными причинами, определяющими смертность населения на уровне 80%, выступают болезни органов кровообращения, злокачественные новообразования и несчастные случаи. В работе дана комплексная гигиеническая характеристика объектов окружающей среды обитания. Выявлено, что смертность населения в значительной степени детерминируется уровнем содержания ксенобиотиков в экологической среде. Так, существует высокая и средняя корреляционная связь между смертностью населения и наличием в воздушной среде таких ксенобиотиков как сажа, аммиак, сернистые соединения, свинец, окись углерода, фтористый водород, фенол и окись азота. Существует средняя прямая корреляционная зависимость между показателями смертности населения и наличием в питьевой