ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЯЩЕНКО ЮРІЙ БОРИСОВИЧ

УДК: 616.89-053.4:613.342.5]-06:574/477.85

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ

ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

ТА КОРЕКЦІЯ ЙОГО ПОРУШЕНЬ

14.01.10 – педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Безруков Леонід Олексійович Буковинська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри дитячих хвороб №1

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Неділько Віктор Петрович

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, зав. відділом наукових проблем організації медичної допомоги дітям і матерям

- доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АПН України Берзінь Валерій Іванович

Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України, м.Київ, зав. кафедрою гігієни дітей і підлітків

Провідна установа:

Український науково-дослідний інститут охорони здоров’я дітей і підлітків МОЗ України, м.Харків, відділення гігієни дітей і підлітків

Захист відбудеться “ 14 ” березня 2000 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство і гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул.Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул. Мануїльського, 8)

Автореферат розісланий “ 20 ” січня 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здоров’я дитини, що передбачає гармонійність її фізичного та психічного розвитку на фоні соціального благополуччя є однією із актуальних та соціально зна-чимих проблем [Лукьянова Е.М., 1987, Попов О.И., 1998, Gortmaker Sl., 1990]. Особливий інтерес при вивчені цієї проблеми приділяється дошкільному періоду, на протязі якого відбувається не тільки інтенсивний розвиток всіх психічних функції, але і закладка фундаменту пізнавальних здібностей людини [Проколиенко Л.Н., 1990, Эльконин Д.Б., 1995, Обухова Л.Ф., 1995].

Існуючі літературні дані показують, що соматична патологія, екологічні та соціальні кризові ситуації є етіологічними чинниками нервово-психічних захворювань [Аванесова Е.Г., 1993, Фокеева Е.Г., 1995, Антропов Ю.Ф., 1996]. Але особливості пізнавального розвитку дитини на фоні незначних відхилень в її соматичному стані, мікросоціальних характеристик та несприятливих екологічних стимулів низької інтенсивності з врахуванням їх комплексного впливу на організм дитини ще вивчені недостатньо, що утруднює формування профілактично-реабілітаційних заходів серед дітей.

Виходячи з вищевказаного, комплексна оцінка факторів ризику порушень когнітивного розвитку дитини представляється актуальною та перспективною в плані оптимізації медико-психологічних лікувально-профілактичних та корекційних заходів серед дітей.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної теми науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем МОЗ України “Вивчити поєднаний вплив несприятливих екологічних факторів і малих доз радіації на здоров’я дітей дошкільних установ з метою розробки заходів по зниженю їх захворюваності” (номер реєстрації 019UO29775).

Мета дослідження. Удосконалити медико-психологічні заходи корекції порушень психічного розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку на основі вивчення факторів ризику порушень їх пізнавальної діяльності.

Основні задачі дослідження.

1)

1)

1)

1)

1)

1)

Наукова новизна отриманих результатів.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Практичне значення отриманих результатів.

1.

1.

1.

1.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в роботу медичних закладів Київської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської та Чернівецької областей. Направлений інформаційний лист до Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи про метод корекції порушень пізнавального розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Особистий внесок здобувача. Проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури за обраною проблемою. Досліджені медико-біологічні характеристики 480 дітей. Серед 280 дітей старшого дошкільного віку та 50 дітей молодшого шкільного віку проведений психолого-педагогічний експеримент з метою вивчення розвитку пізнавальних здібностей дітей. Проведена оцінка мікросоціального статусу сімей де виховувалися обстежені діти та досліджені особливості батьківсько-дитячих внутрішньосімейних відносин за допомогою опитування 85 батьків. Вивчена екологічна характеристика навколишнього середовища, яка включала особливості вмісту ксенобіотиків в грунті, воді та атмосферному повітрі. Вивчено результати комплексного обстеження вихованців ДДУ в умовах денного стаціонару. Проведена статистична обробка отриманих результатів на підставі якої була визначена серед обстежених дошкільників група дітей підвищеного ризику порушень когнітивного розвитку. Проведений комплекс медико-психологічних профілактично-реабілітаційних заходів серед цієї групи дітей та оцінена його ефективність.

Апробація результатів дисертації та публікації. Матеріали дисертації були апробовані на міжнародних науково-практичних конференціях: Тайвані (9th annual conference ISEE (17-20 серпня, 1997), Польщі (Joint symposium on the indoor environment & Respiratory illness, including allergy (25-27 вересня, 1997 р.), Румунії (XXXII-a Sesium Stintifice Anuale (7-8 травня 1998), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологія і здоров’я дітей” (Чернівці, 17-18 листопада, 1999 р.), матеріалах 10-го з’їзду педіатрів України “Проблеми педіатрії на сучасному етапі” (Київ, 13-16 жовтня 1999 р.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 5 статтях та 4 тезах.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, огляду літератури, описання матеріалів і методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та покажчика літератури. Дисертація викладена на 184 сторінці комп’ютерного друку, ілюстрована 54 таблицями, 5 додатками, які займають 10 сторінок. Бібліографія включає 283 літературних джерел, з них 87 іноземних авторів, які займають 37 сторінок.

Висловлюю глибоку подяку провідному науковому співробітнику лабораторії психології дошкільного виховання інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України, кандидату психологічних наук Ладивір С.О. за консультацію по змісту з питань психології дітей дошкільного віку.

ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. При виконанні даної роботи передбачалося:

1) дослідити пізнавальні здібності молодших школярів та вивчити апріорно виділені фактори ризику порушень їх когнітивного розвитку, які мали місце в їх дошкільному віці;

2) на підставі отриманих даних провести поглиблене вивчення факторів ризику порушень когнітивного розвитку дітей дошкільного віку та оцінити отримані дані методом конвергуючого аналізу;

3) розробити і провести медико-психологічну корекцію порушень пізнавального розвитку дошкільників із застосуванням індивідуалізованого комплексного підходу та оцінити її ефективність.

Дослідження пізнавальних здібностей молодших школярів було проведено у 50 дітей, які навчалися в однакових умовах шкільного виховання в других класах загальноосвітніх шкіл м.Чернівці. Дана група школярів була відібрана із когорти в 216 дітей, які в 1995 році під час відвідування дошкільних установ міста проходили комплексне обстеження в Чернівецькому обласному радіаційному екологічному диспансері. За основними клінічними характеристиками група відібраних школярів була репрезентативна до загальної когорти дітей, яка виступила групою контролю при проведені аналізу отриманих результатів. На підставі показників середньорічної шкільної успішності були сформовані дві групи спостережень. I групу (33 дітей) склали школярі, які навчалися на “4” та “5”, II (17 школярів) – діти, в яких переважали задовільні “3” оцінки. За віком, статтю та групами здоров’я сформовані групи були співставлюваними.

Вивчення показників пізнавальних здібностей дошкільників було проведено серед 280 вихованців старших дошкільних груп дитячих дошкільних установ (ДДУ). На підставі показників пізнавального інтелекту дошкільників були сформовані III група спостережень, в яку ввійшло 163 дитини з середніми та високими пізнавальними здібностями та IV – яку склали 117 дітей з пізнавальним інтелектом нижче середнього. За віком, статтю та групами здоров’я групи спостережень не відрізнялись.

Дослідження пізнавального розвитку школярів проводилося за допомогою тестів навчальних здібностей для дітей молодшого шкільного віку [Тарасун В.В., 1992]. Вивчення пізнавльних здібностей дошкільників проводилося методом природного експерименту з використанням психолого-педагогічних завдань, які були запропоновані співробітниками лабораторії психології дошкільного виховання інституту психології АПН України [Кулачківська С.Є., Ладивір С.О., 1996].

Вивчення вмісту важких металів у об’єктах навколишнього середовища було здійснено на підставі даних про вміст свинцю, кадмію, цинку та міді в питній воді, атмосферному повітрі, в грунті місць проживання дітей та зон розташування ДДУ, продуктах харчування дітей в ДДУ. Гігієнічна оцінка вмісту металів виконана згідно із “ПДК загрязняющих веществ в атмосферном воздухе №3086-84 от 27.08.84”, ГОСТа 2874-82 “Вода питьевая”, “Ориентировочно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в почве, 1995”, МБВ №5061-89 “Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов”.

Вивчення харчування та гігієнічних умов перебування дітей в дитячих дошкільних установах проводилося згідно з Дорученням Каб. Мін. України №9376-88 від 26 липня 1995р. “Набір продуктів харчування дітей та підлітків, що виховуються в організованих колективах” та БНІП-11-4-79 ”Природнє і штучне освітлення. Норми проектування”.

Мікросоціальний статус сімей, де виховувалися діти оцінювався на підставі даних, які були отримані при анкетуванні батьків та бесіди. Для дослідження особливостей батьківсько-дитячих стосунків використовувався тест PARI (parental attitude research instrument), який визначав емоційний контакт з дитиною, об’єм концентрації уваги батьків на дитині, емоційну дистанцію з дитиною [Ахмеджанов Э.Р., 1996].

Комплексне обстеження дітей проводилося в умовах денного стаціонару обласної дитячої лікарні №2 і включало: загально-клінічне дослідження з оглядом дітей 17 вузькими спеціалістами, імунологічне дослідження крові: Е-РУК – за Jondal M. et al., (1972) в модифікації Чернушенко Е.Ф. та співавт; ТФР-Е-РУК – за Limatibus S. (1978); ЕАС-РУК – за Чередеівим А.Н. (1976); ФЧ та ФА нейтрофільних лейкоцитів крові – за Чернушенко Е.Ф. та Когосовою Л.С.; НСТ-тест (спонтанний та стимульований) нейтрофілів та еозинофілів крові за Park B. et al., (1968) в модифікації Климова В.В. та співавт., (1988); цитохімічний коефіцієнт (ЦХК) нейтрофілів за принципом Astaldi G., Verga L., (1957); імуноглобуліни сироватки крові класів A, M, G – за Manchini G. et al., (1965); визначення показників пероксидного окислення ліпідів в крові та глутатіонової системи – в еритроцитах: визначення малонового альдегіду у плазмі крові оптичним тестом Варбурга у модифікації Андреєвої І.М. (1988); визначення рівня відновленого глютатіону в еритроцитах крові за методом Травиної О.В. (1955); активність глютатіон-трансферази в еритроцитах крові за методом W.H.Habing (1974); активність глютатіон-пероксидази в еритроцитах крові за Моїн В.М., (1986); ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, нирок та серця на апараті “ALOCA – SSD – 630” з конвексним зондом на 3,5 мГц та механічним зондом на 75 мГц; визначення в крові вмісту свинцю експрес методом [Laxen D.P.H., Harrison R.M., 1981] та атомносорбційним на апараті АС-115М.

Статистична обробка результатів обстеження дітей проводилася за допомогою пакету програм “Statistica 5.0” на персональному комп’ютері IBM-486. Вірогідність відмінностей відносних величин вивчалась за допомогою “t” критерію Ст’юдента, а при порівнянні малих виборок застосовували непараметричний метод (кутового перетворення Фішера) та критерій u Вілконсона-Манна-Уітні [Гублер Е.В., 1978]. Оцінка ризику виникнення порушень когнітивного розвитку дітей проводилася за допомогою клініко-епідеміологічних методів аналізу [Fletcher R.H., 1982, Sackett D.L., 1991].

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Дослідження особливостей пізнавальних здібностей школярів груп порівняння показало, що у дітей з низькою шкільною успішністю (II клінічна група) показники математичних та лінгвістичних навчальних здібностей були значно нижчими ніж серед їх однолітків, які навчалися в школі на “4” та “5” і склали I групу спостережень. Найбільш суттєві відмінності між групами спостережень були встановлені в показниках розвитку фонематичних здібностей школярів. Проведений аналіз показників шкільної успішності дітей та рівня розвитку їх пізнавальних здібностей встановив, що діти з недостатнім розвитком фонематичних здібностей мають атрибутивний ризик (AR) низької шкільної успішності 0,46, відносний (RR) - 3,6 (95%CI: 1,6 – 8,2) при відношенні ризику (OR) - 8,4 (95%СI: 2,1 – 33,1) 2 = 24,7 (p<0,001).

На підставі літературних даних були апріорно виділені та вивчені фактори ризику порушень пізнавального розвитку школярів, які мали місце в їх дошкільному віці і могли несприятливо впливати на формування пізнавальної сфери дітей. Аналіз отриманих результатів показав, що із медико-біологічних характеристик найбільш значимими в пізнавальному розвитку дитини є обтяжений антенатальний та ранній неонатальний періоди дитини, підвищена захворюваність дітей на часті ГРЗ в грудному віці, а під час відвідування ДДУ – наявність анемій, нейроциркуляторної астенії, частих респіраторних захворювань. Суттєвих відмінностей в цих патологічних станах між групами порівняння виявлено не було, але, враховуючи велику частоту їх зустрічаємості серед дітей та достовірні середньої сили від’ємні корелятивні зв’язки даної патології з показниками пізнавальних здібностей школярів, було припущено, що вони мають негативний вплив на конітивний розвиток дитини. Дане припущення було враховано при поглибленому дослідженні пізнавального розвитку дошкільників.

Вивчення соціальних умов проживання дітей показало, що виховування дитини в сім’ях з низькою освітою батьків та недостатнім матеріальним становищем є фактором ризику низької її шкільної успішності в початковій школі (AR = 0,25, RR = 1,38 (95%CI: 0,6 – 3,0), OR = 2,1 (95%СI: 0,4 – 10,1) 2 = 3,2 (p>0,05).

Вміст свинцю, кадмію, цинку та міді у питній воді, атмосферному повітрі місць проживання дітей та зон розташування ДДУ не перевищував ГДК. За даними забрудненості грунту важкими металами зони проживання дітей та розташування ДДУ були позначені як “чисті” (вміст ксенобіотиків не перевищував ГДК) та “забруднені” (вміст металів перевищував ГДК). На підставі літературних даних [Вельтищев Ю.Е., 1996; Brooks S.M., 1995] геохімічне забруднення було розцінено як низьке в основному за рахунок перевищення у межах 1,5-2 ГДК вмісту Pb та Zn. Але проведений аналіз показав, що і в умовах низького забруднення грунту свинцем (41-75 мг/кг) у дітей можливі порушення пізнавального розвитку. Так атрибутивний ризик низької шкільної успішності школярів, які проживали на територіях, де вміст в грунті свинця перевищував ГДК склав 0,26, відносний - 2,0 при відношенні ризику - 3,0 (95%СI: 0,9 – 9,7) 2 = 6,03 (p<0,05).

Таким чином, проведений аналіз пізнавальних здібностей молодших школярів показав, що його розвиток має поліфакторну основу і детермінований особливостями розвитку дитини в дошкільному віці. Враховуючи отримані дані було проведено більш поглиблене вивчення виділених факторів ризику порушень пізнавального розвитку дітей серед вихованців старших дошкільних груп ДДУ.

Дані медико-біологічних характеристик дошкільників показали, що серед дітей, які мали низькі показники пізнавальних здібностей (IV група) більш частіше спостерігалися обтяжений анте- та ранній неонатальний анамнези ніж у їх однолітків з середнім та високим пізнавальним розвитком (III група) за рахунок патологічного перебігу вагітності, народження недоношених немовлят та ознак перинатальної енцефалопатії. Ризик низького розвитку процесів мислення, здатності до узагальнення та уяви у дошкільників з обтяженим антенатальним та раннім неонатальним анамнезом склав: атрибутивний – 0,31, відносний – 6,88 (95%CI: 5,9 – 8,0) при відношенні ризику – 6,7 (95%CI: 2,1 – 21,3) 2 = 11,3 (p<0,05). Із патологічних станів в грудному віці несприятливий вплив на формування пізнавальних здібностей дітей мали часті ГРЗ. Атрибутивний ризик низького розвитку процесів мислення серед цих дошкільників, які в грудному віці часто хворіли на респіратоні захворювання склав 0,28, відносний - 1,61 (95%CI: 1,1 – 2,3), при відношенні ризику - 3,43 (95%CI: 0,9 – 12,8) 2 = 4,9 (p<0,05).

Під час комплексного діагностичного обстеження вихованців дошкільних установ в стаціонарних умовах суттєвих відмінностей в показниках здоров’я дітей між групами порівняння виявлено не було. Але було встановлено, що патологічна обтяженість дитини є фактором ризику порушень її пізнавального розвитку (AR = 0,26, RR = 1,68, OR = 2,9 (95%CI: 0,8 – 10,7) 2 = 4,11, p<0,05). Найбільш значимими із патологічних станів, які складали патологічну обтяженість дитини були: часті респіраторні захворювання під час відвідування ДДУ, наявність хронічних аденотонзилітів, нейроциркуляторної астенії.

При загальному лабораторному, імунологічному обстеженні дошкільників, в показниках ПОЛ плазми крові та системи глютатіону еритроцитів крові суттєвих відмінностей між групами порівняння встановлено не було, що, мабуть було пов’язано з відсутністю серед дітей як гострої патології, так і загострень хронічної під час обстеження, а також відсутністю суттєвих відмінностей в показниках здоров’я між групами порівняння.

Аналізуючі мікросоціальні характеристики дітей було встановлено, що виховування дитини в умовах надмірної батьківської опіки підвищує ризик порушень розвитку її об’єму уваги (AR = 0,21, RR = 1,9, OR = 2,7 (95%CI: 1,1 – 6,9) 2 = 9,3, p<0,05), а проживання та відвідування ДДУ в зонах з підвищеним вмістом в грунті свинцю може бути фактором ризику недостатньої сформованості процесів мислення (AR = 0,20, RR = 1,4 (95%CI: 1,0 – 1,8), OR = 2,3 (95%CI: 1,3 –4,1) 2 = 7,2, p<0,05) та уваги (AR = 0,29, RR = 1,1 (95%CI: 0,7 – 1,6), OR = 1,1 (95%CI: 0,6 –2,0) 2 = 10,8, p<0,05).

Дослідження гігієнічних характеристик ДДУ (температура в холодний та теплий періоди року, освітленість в приміщеннях) та характеру харчування дітей в дошкільних закладах показало, що перебування дітей в приміщеннях ДДУ, де коефіцієнт природного освітлення спостерігався нижче за ГДК (1,5%) складало ризик виникнення серед них патології органів зору (AR = 0,67, RR = 2,7, OR = 3,0 (95%CI: 0,9 – 9,7) 2 = 22,6, p<0,001). Проведений корелятивний аналіз показав достовірний від’ємний сильний зв’язок між наявністю у дошкільників патології з боку органів зору та розвитком пізнавальних здібностей. Недивлячись на достатню кількість надходження в організм дошкільників білків, жирів та вуглеводів, було встановлено, що харчування дошкільників в умовах ДДУ не можна вважати раціональним внаслідок порушень співвідношень між кількістю споживання тваринних та рослинних білків та жирів. Методом корелятивного аналізу було встановлено, що між сформованістю процесів мислення дітей та недостатнім споживанням тваринного білку існує достовірний середньої сили від’ємний зв’язок. Враховуючи наявність корелятивного зв’язку середньої сили було припущено, що частина дітей в домашніх умовах отримувала необхідну дотацію білку.

Враховуючи, що одним із головних забруднювачів навколишнього середовища був свинець, вміст якого в грунті зон проживання дошкільників та місць розташування ДДУ був у межах 1,5-2 ГДК (40-75 мг/кг), доцільним було дослідити його концентрацію в крові дошкіль--ників різних ДДУ міста. Проведений аналіз показав, що концентрація свинцю в крові дітей, які проживали та відвідували ДДУ в зонах, де вміст його в грунті спостерігався вищим за ГДК, була 7,3 ± 1,6 мкг/100мл за даними експрес методу та 12,2 ± 1,8 мкг/100мл за даними атомно-сорбційного методу. Ці показники були значно вищими, ніж у дошкільників, які проживали та відвідували ДДУ в екологічно чистих зонах міста (3,83 ± 0,2 мкг/100мл та 8,1 ± 0,9 мкг/100 мл відповідно). Крім того було встановлено, що проживання дитини на території із свинцевим забрудненням грунту складає ризик зростання концентрації свинцю в крові (AR = 0,52, RR = 2,8 (95%CI: 1,3 – 6,4), OR = 9,7 (95%CI: 2,8 –34,0) 2 = 7,15, p<0,05). А підвищен-ня концентрації свинцю в крові дитини є фактором ризику порушень її пізнавального розвитку (AR = 0,16, RR = 3,3 (95%CI: 0,9 – 4,1), OR = 4,1 (95%CI: 2,3 – 6,4) 2 = 3,9, p<0,05).

Таким чином, проведений аналіз показав, що на формування пізнавальних здібностей дошкільників впливають обтяжений антенатальний та ранній неонатальний анамнези, часті респіраторні захворювання в грудному віці та під час відвідування ДДУ, наявність нейро-цирку-ляторної астенії та хронічних аденотонзилітів, проживання та відвідування ДДУ на тери-торіях, де вміст в грунті свинця перевищує ГДК, виховування дитини в умовах батьків-ської гіперопіки. Для визначення найбільш значимих факторів ризику порушень когнітив-ного розвтику дошкільників був проведений конвергуючий багатофакторний аналіз даних комплекс-ного обстеження дітей, результати якого показали, що когнітивний розвиток дитини (Y) обумовлений особливостями її медико-біологічних характеристик (F1), мікро-соціальними умовами (F2) та еколого-гігієнічними характеристиками (F3, F4), що можна представити у вигляді формули:

Y = -0,16F1 –0,16F2 + 0,003F3 +0,20F4

Найбільш значимими із медико-біологічних характеристик, які вплинули на формування пізнавального інтелекту дитини були: наявність аденотонзилітів, повторних бронхітів, анемій та нейроциркуляторних астеній серед дітей, які мали найбільш високі компоненти у факторному аналізі.

Із соціальних характеристик найбільш суттєвими у формуванні пізнавальних здібностей дітей мали такі особливості сімейних стосунків, як емоційна дистанція батьків з дитиною та виховування її в умовах батьківської гіперопіки.

Аналіз факторного розподілення еколого-гігієнічних особливостей навколишнього середо-вища дітей показав, що найбільший вплив на когнітивний розвиток дошкільників мають геохімічне та атмосферне забруднення свинцем, кадмієм та цинком, порушення раціонального харчування у вигляді недостатнього надходження до організму дитини при харчу-ванні в ДДУ тваринних білків, особливості світлового режиму в приміщеннях дитячих установ.

Результати багатофакторного аналізу були використані для розробки індивідуалізованих медико-психологічних заходів корекції порушень пізнавального розвитку дошкільників. Запропоновані методи корекції були проведені серед дітей підготовчих груп дошкільних установ з метою підготовки їх до навчання в школі.

Для оцінки ефективності запропонованого комплексу були сформовані дві групи спостережень – контрольна та експериментальна. Серед контрольної групи (15 дітей) медична лікувально-профілактична робота проводилася згідно рекомендацій диспансерного спостереження за дітьми МОЗ України, а педагогічна – згідно дошкільної програми “Малятко”. В експериментальній групі (15 дошкільників) поряд з вищевказаною програмою використовувався індивідуалізований медико-педагогичний вплив на дитину з врахуванням факторів порушень пізнавального її розвитку. За показниками пізнавального розвитку та основними клінічними характеристиками сформовані групи на початок корекційної роботи (вересень 1998/1999 навчального року) не відрізнялись.

З метою оптимізації медичної корекції порушень когнітивного розвитку дітей, які склали експериментальну групу до комплексу традиційних лікувально-профілактичних заходів були включені ехінацея пурпурова та бджолина обніжка, які рекомендовано було приймати курсами 3-4 тижні в профілактичних дозах 3-4 рази на рік. Перевага даним препаратам була віддана внаслідок протективної їх дії на центральну нервову систему в умовах свинцевої інтоксикації, що було підтверджено в експерименті на тваринах співробітниками промислової гігієни НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України (зав. – доц. С.Є.Дейнека). Так, дослідниками було показано, що введення на фоні свинцевої інтоксикації бджолиного обніжжя в дозі 250 мкг/кг або екстракту ехінацеї пурпурної (0,25 мл/кг) рендобредним щурам сприяє збереженню поведінкових реакцій на рівні норми.

Оцінка ефективності застосування препаратів ехінацеї та бджолиного обніжжя, яка проводилася в червні 1998/1999 навч. року, показала, що їх застосування знижує ризик низького розвитку основних процесів мислення. В табл. 1 наведені показники ефективності запропонованих медичних заходів серед дітей.

З метою зменшення ризику порушень мислення у однієї дитини достатньо провести запропоновану медичну корекцію з 2-6 дошкільниками.

Оцінка педагогічної корекції порушень когнітивного розвитку дітей з експериментальної групи, яка передбачала індивідуалізований диференційний педагогичний вплив на дитину, що проводився на підставі даних медико-психологічного обстеження вихованців ДДУ, роботу з батьками, показала, що в порівнянні з традиційними методами запропоновані індивідуалізовані заходи були більш ефективні, що знизило ризик низького розвитку пізнавальних здібностей дошкільників, особливо процесів мислення та рівня уваги.

В табл. 2 наведені показники зниження ризику порушень пізнавальних здібностей дошкільників при застосуванні запропонованого коригуючого медико-психологічного комплексу.

Проведений аналіз показав, що для досягнення позитивного ефекту при застосуванні запропонованого корекційного підходу хоча б у однієї дитини, достатньо провести корекційну роботу з 3-5 дошкільниками.

В вересні-жовтні 1999р., коли діти даних груп порівняння стали учнями перших класів було проведено дослідження рівня засвоювання ними шкільної програми початкової школи. Оцінка отриманих результатів показала, що застосування комплексного медико-педагогічного підходу з корекції порушень пізнавального розвитку вихованців підготовчих груп дошкільних установ знижує атрибутивний ризик низького рівня засвоєння ними шкільної програми в адаптаційному періоді до школи на 0,38, а відносний на 37,5% (95%CI: 0,27-0,52).

Таким чином, проведене дослідження показало, що успішне навчання дитини в школі залежить від розвитку її пізнавального інтелекту, який детермінований факторами ризику, що діяли на дитину в дошкільному віці. Порушення когнітивного розвитку дітей дошкільного віку можуть спостерігатися навіть при наявності незначних відхилень в стані їх здоров’я та при проживанні дітей в умовах низького екологічного стимулу. Але особливе значення в генезі розвитку порушень пізнавальних здібностей дошкільників має комплексний вплив на їх формування біологічних, соціальних та екологічних факторів, які в основному піддаються корекції при застосуванні індивідуалізованих комплексних медико-психологічних заходів серед дітей.

ВИСНОВКИ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.

а) оцінка рівня розвитку компонентів пізнавальних здібностей дитини на початку навчального року з врахуванням особливостей мікросоціальних характеристик дитини та екологічних умов навколишнього середовища;

б) проведення динамічного спостереження за соматичним та когнітивним розвитком вихованців ДДУ на підставі комплексного медико-психологічного діагностичного та лікувально-реабілітаційного підходу:

- профілактика захворюваності серед вихованців дошкільних установ та лікування виявлених порушень в стані здоров’я дошкільників згідно методичним рекомендаціям МОЗ України а також Програми виховання дітей дошкільного віку “Малятко”. – Київ, 1991. – 199с.;

- корекція порушень компонентів пізнавального розвитку дошкільників з врахуванням індивідуальних особливостей дитини (її соціального статусу, сімейного мікроклімату) та оцінка її ефективності 2-3 рази на рік;

- робота з батьками: індивідуальна бесіда, батьківські збори, організація сумісних занять та сумісної діяльності дітей з батьками; проведення навчальної роботи серед батьків стосовно правильності виховання дитини в сім’ї;

- контроль за гігієнічним режимом в приміщеннях дошкільних установ та за режимом харчування дітей, особливо дошкільників з групи “соціального неблагополуччя” (низьке матеріальне становище сім’ї, недостатня освіта батьків, неповні сім’ї, багатодітні); проведення серед цієї групи дітей харчової та вітамінної дотації.

1.

а) при порушеннях когнітивного розвитку дослідження вмісту в крові свинцю;

б) включення в комплекс медичних лікувально-профілактичних заходів препаратів ехінацеї пурпурової (1 крапля на рік життя дитини) та бджолиного обніжжя (250 мг/кг), які рекомендується приймати 3-4 рази на рік курсами 3-4 тижні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

1.

1.

1.

1.

АНОТАЦІЯ

Ященко Ю.Б. Психофізіологічний розвиток дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та корекція його порушень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Буковинська державна медична академія, Чернівці, 1999.

Захищається дисертація в якій на основі вивчення пізнавального розвитку дітей молодшого шкільного та дошкільного віку досліджені фактори ризику порушень їх когнітивного розвитку. На підставі даних дослідження проведений багатофакторний аналіз, результати якого враховані при розробці медико-психологічних заходів корекції порушень пізнавальних здібностей дошкільників та показана їх ефективність.

Ключові слова: діти, екологія, пізнавальний розвиток, дитячі дошкільні установи.

АННОТАЦИЯ

Ященко Ю.Б. Психофизиологическое развитие детей дошкольного и младшего школьного возраста и коррекция его нарушений. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Буковинская государственная медицинская академия, Черновцы, 1999.

Защищается диссертация, посвященная актуальному вопросу педиатрии – изучению особенностей познавательного развития детей младшего школьного и дошкольного возраста на фоне комплексного влияния на организм детей факторов риска нарушений их когнитивного развития с целью усовершенствования медико-психологической помощи детскому населению.

Для решения этой проблемы проводилось изучение особенностей познавательной деятель-ности детей младшего школьного и дошкольного возрастов в зависимости от их медико-биологических характеристик, условий проживания и воспитания в семье, эколого-гигиенических особенностей окружающей среды ребенка с последующим проведением много-факторного анализа нарушений их когнитивного развития. На основе проведенного анализа разработаны медико-психологические индивидуализированные мероприятия коррекции нарушений познавательного развития дошкольников и произведена оценка их эффективности.

При изучении познавательных способностей детей младшего школьного возраста было установлено, что низкая успеваемость детей в школе обусловлена недостаточным развитием их познавательной деятельности. Учитывая, что формирование познавательных способностей происходит в дошкольном возрасте, были на основании литературных данных априорно выделены факторы риска нарушений познавательной деятельности детей в периоде их дошкольного детства, изучение которых показало, что наиболее значимыми из них являются: осложненный анте- и ранний неонатальный анамнез ребенка, частые ОРЗ в грудном возрасте, наличие нейроциркуляторной астении, анемий и частых респираторных заболеваний при посещении ребенком ДДУ, неблагоприятные экологичские и микросоциальные условия проживания.

Более углубленный анализ выделенных факторов риска нарушений когнитивного развития детей был проведен среди воспитанников старших дошкольных групп ДДУ, которые наряду с психологическим исследованием прошли комплексное обследование в областной детской больнице. Проведенное обследование показало, что факторамии риска низкого уровня когнитивного развития дошкольников являются: патологическое протекание беременности, недоношенность, наличие признаков перинатальной энцефалопатии в раннем неонатальном периоде, частые ОРЗ в грудном возрасте, во время посещения ДДУ – частые ОРЗ, наличие хронических аденотонзиллитов, нейроциркуляторной астении, воспитание детей в условиях родительской гиперопеки, проживание на территориях, где содержание в почве тяжелых металлов было в пределах 1,5-2 ПДК. Наиболее неблагоприятное влияние на формирование познавательных способностей детей оказало свинцовое загрязнение почвы, что ассоциировало с повышенным содержанием свинца в крови детей.

Результаты многофакторного анализа, выделившие наиболее значимые факторы риска нарушений познавательной деятельности детей, позволили разработать комплекс индивидуализированных медико-психологических коррекционных мероприятий нарушений когнитивного развития детей. Оценка предложенного комплекса коррекции нарушений познавательной деятельности воспитанников подготовительных групп ДДУ показала эффективность данного комплекса, целесообразность и возможность использования его при подготовке детей к обучению в школе.

Ключевые слова: экология, дети, познавательное развитие, детские дошкольные учреждения.

SUMMARY

Yashchenko Y.B. Psycho-physiologycal development of the children of preschool and junior school age and the correction of its disorders. – Manuscript.

Thesis for the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences on speciality 14.01.10 – pediatrics. – Bucovinian State Medical Academy, Chernivtsi, 1999.

The dissertation is defended, in which at the basis of investigation of the cognitive development of the children of pre-school and young school age the risk factors of their cognitive development disorders were studied. At the basis of the research date the multifactor analysis was conducted, the results of which considered while adoption medical-psychological measures of the correction of the cognitive abilities disorders in the children of pre-school age and their effectivity.

Key words: children, cognitive development, ecology, kindergartens.