МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПАСТЕРНАК Христина Іванівна

УДК 631.1[636.2:637.1]

РОЗВИТОК ВИРОБНИЦТВА ТА ПРОМИСЛОВОЇ ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА У ЛЬВІВСЬКОМУ РЕГІОНІ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Миколаїв – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор,

заслужений працівник народної освіти України

БРИК Михайло Васильович,

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С.З. Гжицького, завідувач кафедри історії України та економічної теорії

Офіційні опоненти: |

доктор економічних наук, професор

ЯЦЕНКО Володимир Микитович,

Черкаський державний технологічний університет, проректор з науково-педагогічної роботи та соціально-економічного розвитку, завідувач кафедри бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

КОРЖИНСЬКИЙ Михайло Пахомович,

Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться “18” квітня 2008 р. о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університеті за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 9, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий “17” березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У структурі продовольчих ресурсів України молоко і молочні продукти традиційно займають важливе місце, що зумовлюється їх особливими харчовими цінностями та високим засвоюванням людським організмом. В процесі історичного розвитку суспільного поділу праці і поглиблення спеціалізації аграрного виробництва скотарство набуло провідного значення серед тваринницьких галузей. Тут здійснюється виробництво важливих продуктів харчування – молока і м’яса великої рогатої худоби.

Виробництво молока в Україні в структурі товарної продукції тваринницьких галузей посідає провідне місце. Проте, внаслідок кризових явищ, які охопили всі галузі аграрного виробництва, і які набули особливо руйнівного характеру в скотарстві, значно скоротилось поголів’я молочного стада, істотно знизились обсяги виробництва молочної сировини, що стало причиною різкого зменшення випуску молочних продуктів підприємствами переробної промисловості.

Внаслідок глибоких соціально-економічних перетворень на селі, створення нових організаційно-правових структур на засадах приватної власності на засоби виробництва і землю, відбулось зосередження переважної більшості корів у господарствах населення, що створило певні організаційно-економічні складнощі щодо відтворення маточного стада, виробництва і формування ринку молока та молочних продуктів. В цих умовах особливо актуальним є забезпечення конкурентоспроможного виробництва молока в господарствах населення на основі їх кооперації та інтеграції з підприємствами переробної промисловості.

Це слугувало підставою для вибору теми дисертаційного дослідження і об’єкта, яким є Львівський регіон, де розвиток молочного скотарства займає провідне значення. Проблема нарощування контролю промислового виробництва молока, підвищення ефективності галузі на часі наукових досліджень у ряді наукових установ та навчальних закладів, зокрема в Науковому національному центрі “Інститут аграрної економіки” (Бойко В.І., Данилевська О.Є., Крисальний О.В., Козак О.А., Коржинський М.П.), Черкаському державному технологічному університеті (Яценко В.М.), Національному аграрному університеті (Ільчук М.М.), Національному університеті харчових технологій (Мостенська Т.Л.), Львівському державному аграрному університеті (Березівський П.С.), Львівській національній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (Васильчак С.В., Кіт В.Г.) та інші.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось у контексті виконання Львівською національною академією ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького теми “Сучасний аграрний сектор економіки України та шляхи його розвитку”, розділ “Проблеми інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в нових умовах” (номер державної реєстрації 0194U01023336). Строки виконання – 2002-2007 роки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення системи організаційно-економічних заходів і практичних рекомендацій щодо розвитку та підвищення ефективності виробництва молока і його промислової переробки з урахуванням особливостей регіону.

Для досягнення вказаної мети в дисертації визначені до вирішення такі завдання:

· дослідити організаційно-економічні особливості та форми організації виробництва молока і його промислової переробки в період освоєння ринкових відносин; обґрунтувати сутність виробничого кооперування господарств населення та розвитку інтеграційних процесів в галузі промислової переробки молока Львівського регіону;

· здійснити аналіз стану та причин зниження обсягів виробництва молока в аграрній сфері та зниження випуску молочної продукції в підприємствах переробної промисловості в регіоні;

· обґрунтувати організаційно-економічні рекомендації щодо створення кооперативних формувань з виробництва молока на основі об’єднання поголів’я молочного стада і приватних земельних паїв природних кормових угідь господарств населення;

· розробити організаційно-економічні та техніко-технологічні підходи розвитку інтеграційних процесів у виробництві молока та молочних продуктів шляхом поєднання діяльності виробничих кооперативів і підприємств промислової переробки молока.

Об’єктом дослідження є господарства–виробники молочної сировини та сукупність їх організаційно-економічних відносин з промисловими молокопереробними підприємствами.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти забезпечення ефективного розвитку виробництва та промислової переробки молока на регіональному рівні.

Методи дослідження. Методологічною базою здійснення дисертаційного дослідження слугували перевірені широкою практикою положення з економічної теорії розвитку соціально-економічних явищ і процесів в агропромисловому виробництві при переході до ринкових відносин, наукові публікації вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем здійснення аграрної реформи, створення і функціонування продовольчого ринку, а також законодавчі і нормативні акти владних структур щодо розвитку агропромислового виробництва на засадах приватної власності.

У процесі дослідження були використані наступні методи: діалектичний та абстрактно-логічний (для обґрунтування теоретичних основ дисертаційної роботи та висновків); системного аналізу та синтезу економічних явищ (для дослідження формування і розвитку нових організаційно-правових структур, динаміки поголів’я молочного стада, його продуктивності, обсягів та ефективності виробництва молока); економіко-статистичний (для збору даних про чисельність поголів’я корів, обсяги виробництва, реалізації молока та молочних продуктів); монографічний (для характеристики стану об’єктів дослідження, вивчення проблеми підвищення ефективності виробництва молока); розрахунково-конструктивний (для розробки перспектив галузі та удосконалення економічних відносин). У процесі роботи над дисертацією застосовувались також інші методи економічних досліджень.

Інформаційну базу дисертації склали чинні закони України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Управління статистики Львівської області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації, районних управлінь сільського господарства області, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, інші літературні джерела, а також результати власних досліджень та розрахунків.

Наукова новизна одержаних результатів характеризується розробленням основних положень створення і функціонування виробничих молочних кооперативів та розвитку інтегрованих формувань по випуску молочних продуктів. До них належать:

вперше:

- обґрунтовано доцільність створення і розроблено механізм ефективного функціонування молочних виробничих кооперативів на основі добровільного об’єднання поголів’я корів та природних кормових угідь господарств населення;

- сформовані концептуальні засади ефективного розвитку і функціонування галузі молочного скотарства шляхом поєднання діяльності молочних виробничих кооперативів та підприємств промислової переробки молока.

удосконалено:

- систему регулювання економічних відносин суб’єктів виробничого кооперування у молочній галузі та інтегрованому виробництві молочних продуктів у напрямку забезпечення економічних інтересів кожного з учасників спільної діяльності.

дістало подальший розвиток:

- соціально-економічної структури виробництва молока в регіоні, яка характеризується зростаючим значенням господарств населення у виробництві та реалізації молока, їх участі в кооперативному процесі;

- організаційно-технологічні функції сільськогосподарських товариств та підприємств промислової переробки молока в інтегрованому виробництві молочних продуктів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження використані при розробці перспектив розвитку молочного скотарства у Львівській області, нарощуванні обсягів реалізації молочних продуктів на ринку в регіоні та за його межами. Вони також покладені в основу формування і функціонування молочних виробничих кооперативів та створення інтегрованого виробництва молочних продуктів. Про це свідчить довідка Головного управління агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації від 3 вересня 2007 року (№ 01-16/306) та довідка Управління агропромислового розвитку Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 3 вересня 2007 року (№ 1450).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним дослідженням, у якій обґрунтовані методологічні положення розвитку кооперативного процесу у виробництві молока та інтеграції створення спільного виробництва молочних продуктів за участю аграрних товаровиробників та промислових переробних підприємств.

Апробація результатів досліджень здійснювалась на науковій конференції “Актуальні проблеми та інновації в тваринництві, ветеринарній медицині і харчових технологіях” (м. Львів, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (м. Суми, 2004 р.); Всеукраїнський науково-методичній конференції “Нові інформаційні технології в управлінні агропромисловим виробництвом” (м. Київ, 2005 р.).

Публікація одержаних результатів. Основні результати досліджень автора опубліковані у семи наукових роботах у фахових виданнях загальним обсягом 2,1 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 164 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить 25 таблиць та 1 рисунку. Список використаних джерел включає 113 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні та організаційні основи розвитку виробництва молока і молочних продуктів” досліджуються теоретичні підвалини та організаційно-економічні особливості виробництва і промислової переробки молока, вивчається розвиток молочного скотарства в Україні в контексті світового виробництва молока, визначається ефективність галузі в умовах освоєння ринкових відносин.

Молоко є досить важливим висококалорійним дієтичним продуктом харчування людей, що зумовлюється високою цінністю його споживчих якостей та складом поживних речовин. Молоко слугує істотним джерелом початку і розвитку життя не тільки людської спільноти, а й більшості видів тваринного світу.

З молока виготовляють понад 100 видів харчових продуктів, які посідають високу питому вагу в структурі харчових раціонів жителів майже в усіх регіонах держави. За даними Ільчука М.М., у вартісній структурі споживчого кошика населення України молоко займає третє місце після м’яса (19%) і хліба (18%) і становить, як і цукор, 12%.

У розвитку виробництва продукції скотарства важлива роль належить породному складу великої рогатої худоби. Тривалий період в Україні розведення великої рогатої худоби спрямовувалось на вирішення трьох основних завдань: забезпечення населення молоком та продуктами його переробки; виробництва яловичини для постачання споживачам як цінного харчового продукту, а також важких шкур як сировини для легкої промисловості. Ця галузь до масового застосування у сільськогосподарському виробництві механічної тягової сили була джерелом поновлення потреб аграрної сфери у живій тяговій силі. Відповідно до цих напрямів розвитку скотарства формувався породний склад галузі.

В дисертації досліджується місце і значення порід великої рогатої худоби взагалі в Україні, і у Львівській області зокрема. Як свідчить аналіз, протягом тривалого періоду провідне місце у розвитку великої рогатої худоби посідали комбіновані породи молочно-м’ясного напряму, насамперед – українська симентальська порода та червона степова. У якості робочої худоби тут розводили сіру українську породу. На Львівщині основне місце посідає українська чорно-ряба порода, сформована на базі ряду ліній зарубіжної селекції голштинської породи. На цю породу припадає понад 95 відсотків всього молочного стада великої рогатої худоби, що утримується в області. Із зростанням споживання населенням України молока і молочних продуктів дещо згортається розведення комбінованих поряд великої рогатої худоби. Все ширшого розповсюдження набувають породи великої рогатої худоби молочного напряму.

Дослідження показали, що під впливом природно-економічних умов у Львівському регіоні, як і в цілому на Прикарпатті, сформувалась зона виробництва молока. В нинішній перехідний період до ринку ця галузь потребує подальшого поглиблення спеціалізації в напрямі розвитку кооперації та інтеграції. Ці два соціально-економічні і організаційно-економічні процеси тісно пов’язані між собою, так як їх вектор направлений на забезпечення розвитку конкурентноспроможного сільськогосподарського виробництва, підвищення його ефективності. Переваги спеціалізації можна найбільш повно використати в умовах кооперації, яка дає можливість підвищити концентрацію виробництва до оптимальних розмірів, широко застосовуючи досягнення науково-техніко-технологічного прогресу, ефективно впроваджуючи інноваційну продукцію. Це особливо актуально нині, коли здійснення аграрної реформи призвело до глибокої перебудови соціально-економічних відносин на селі, до створення нових виробничо-правових структур на засадах приватної власності на засоби виробництва і землю.

В Україні відбулося значне зменшення поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів, що навіть при підвищення продуктивності молочного стада у 2004 і 2005 роках стало причиною скорочення більше як на 40% проти 1990 року обсягів виробництва молока в країні. Це призвело до зниження обсягів споживання молока на одну особу, до погіршення умов населення продуктами харчування.

Аналіз свідчить, що господарські структури за п’ятнадцятирічний період підвищили продуктивність дійного стада з 2863 до 3482 кг в середньо-му на корову, що становить понад 40 кг в рік. Безумовно, такий приріст не можна вважати оптимальним. Голштинізовані молочні породи великої рогатої худоби у своєму генотипі мають можливості забезпечити при нормальних умовах годівлі щорічний приріст продуктивності 250-300 кг молока.

На наш погляд, необхідна державна підтримка щодо організації забезпечення споживачів необхідною продукцією за цінами, які мають покривати витрати виробників і забезпечувати їм певний рівень доходу. До того ж, у значній мірі негативного впливу на ефективність виробництва молока і молочних продуктів набуло порушення цінової паритетності у виробництві промислових товарів, що споживаються в аграрній сфері і виробництві сільськогосподарської продукції, в тому числі і молока.

Водночас із істотним зменшенням поголів’я молочного стада та обсягів виробництва молока при низьких реалізаційних цінах, які не відшкодовували технологічних витрат, рентабельність галузі протягом останнього десятиріччя, за винятком 2003 і 2005 років, в Україні була від’ємною.

В умовах ринкової економіки збиткове виробництво не має перспективи для розвитку, що стало однією з важливих причин згортання розвитку галузі молочного скотарства.

Внаслідок трансформації соціально-економічних відносин на селі значну більшість поголів’я молочного стада зосереджено в господарствах населення, у яких досягнуто вища середньорічна продуктивність корів проти господарств суспільного сектора.

Існуюча в Україні дотаційна система виробництва молока не в усіх регіонах забезпечує рентабельне функціонування молочної галузі. Аналіз переконливо свідчить, що в Україні навіть при значному збільшенні собівартості виробництва молока, але внаслідок підвищення в 1,6 раза реалізаційних цін за рахунок державних дотацій, вдалось у 2005 році подолати збиткове виробництво молока і довести його рентабельність в країні до 12,2%.

Другий розділ “Соціально-економічна структура та ефективність виробництва молока і молочних продуктів у Львівській області” присвячений дослідженню в процесі аграрної реформи змін у виробництві молока і молочних продуктів у Львівському регіоні, формуванню генетичного потенціалу молочного стада, його продуктивності та ефективності галузі; висвітлено особливості формування та розвитку ринку молока, а також стану молокопереробної промисловості в регіоні.

За географічним розташуванням та природно-економічними особливостями Львівська область має досить сприятливі умови для розвитку ряду важливих рослинницьких і тваринницьких галузей, зокрема молочного скотарства. Займаючи 2,3% посівних площ країни, тут у 2005 році було одержано 4,2% всього обсягу валової продукції, у тому числі 3,4% рослинницької і 5,5% – тваринницької держави. В усіх категоріях господарств області утримувалось 5,7% поголів’я великої рогатої худоби, у тому числі 6,6% корів у загальній їх кількості в Україні. Питома ж вага області у виробництві молока, навіть у роки кризової ситуації, дорівнювала: у 2000 році 8,2%, 2001 – 7,8; 2002 – 7,5; 2003 – 7,3; 2004 – 7,0% і в 2005 році – 6,8%. Це найвища частка виробництва молока серед областей країни. Певною мірою цьому сприяла наявність великих площ природних кормових угідь в регіоні. Адже у загальній структурі сільськогосподарських угідь області пасовища і сіножаті займають 35,2%. Висока питома вага природних кормових угідь серед всіх регіонів України свідчить про сприятливі умови для розвитку виробництва продукції великої рогатої худоби – молока і яловичини.

На Львівщині традиційно в раціонах харчування населення велику питому вагу займають молоко і молочні продукти, що відіграє важливу роль у формуванні та розвитку спеціалізації сільськогосподарського виробництва. Частка молока у структурі товарного виробництва сільськогосподарської продукції аграрних підприємств тривалий період становить близько чверті. Це свідчить про необхідність створення організаційно-економічних умов для подальшого розвитку галузі.

В процесі здійснення аграрної реформи в області відбулися глибокі соціально-економічні перетворення в сільському господарстві. Створені нові організаційно-правові структури різних форм власності, відбулися певні зміни у розмірах площ сільськогосподарських угідь в окремих категоріях господарств (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка розмірів сільськогосподарських угідь у

різних формах власності Львівської області, тис. га*

Показники | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

Сільськогосподарські угіддя:

Всі категорії господарств | 1283,1 | 1275,8 | 1274,7 | 1270,6 | 1270,7 | 1270,8 | 1270,2 | 1269,7

у тому числі: сільськогосподарські підпри-ємства всіх форм власності, включаючи фермерські | 1139,3 | 863,7 | 631,9 | 613,8 | 565,1 | 515,7 | 515,2 | 472,1

господарства населення | 143,8 | 412,1 | 642,8 | 656,8 | 705,6 | 755,1 | 755,0 | 797,6

Рілля:

Всі категорії господарств | 870,4 | 854,4 | 823,4 | 799,7 | 799,6 | 799,3 | 799,1 | 797,7

у тому числі: сільськогосподарські підпри-ємства всіх форм власності, включаючи фермерські | 754,8 | 635,3 | 435,3 | 402,8 | 362,5 | 322,1 | 310,0 | 278,5

господарства населення | 115,6 | 219,1 | 388,1 | 396,9 | 437,1 | 477,2 | 489,1 | 519,2

Сіножаті і пасовища:

Всі категорії господарств | 388,0 | 398,4 | 427,8 | 477,2 | 447,5 | 447,8 | 447,4 | 448,3

у тому числі: сільськогосподарські підпри-ємства всіх форм власності, включаючи фермерські | 378,8 | 224,1 | 193,0 | 207,1 | 198,8 | 189,8 | 201,4 | 189,7

господарства населення | 9,2 | 174,3 | 234,8 | 240,1 | 248,7 | 258,0 | 246,0 | 258,6

* Джерело: Сільське господарство Львівщини у 2004 році. Статистичний збірник. – Львів, 2005. – С.12.

Характерною особливістю змін у розмірах площ сільськогосподарських угідь є зменшення більше як у два рази площ земель сільськогосподарського призначення в організаціях і підприємствах всіх форм власності при одночасному розширенні їх у 5,3 рази у господарствах населення. Внаслідок розпаювання земель площі орних земель, які перебували у власності сільськогосподарських підприємств, скоротились з 754,8 тис. га до 310 тис. га, або у 2,4 рази, а площі ріллі збільшились у господарствах населення на 373,5 тис. га, або у 4,2 рази.

Аграрна реформа на Львівщині, як і в цілому на Україні, здійснювалась у кілька етапів. Ще в 1988-1991 роках тут зароджується фермерський рух з розвитком лібералізації підсобних господарств населення. З проголошенням України незалежною суверенною державою почалось формування законодавчої бази щодо здійснення глибоких соціально-економічних перетворень, спрямованих на зміни форм власності, створення нових організаційно-правових структур на засадах приватної власності на землю і засоби виробництва.

Якщо у 1990 році більша частина валової продукції сільського господарства зокрема, рослинницької, в області було зосереджено у колективних сільськогосподарських підприємствах, а в господарствах населення – 45,1%, то вже у 2005 році частка цих виробничих структур скоротилась більше як у п’ять разів, а питома вага валової продукції господарств населення досягла 87,9%, у тому числі продукція рослинництва становила близько 86,4%, а тваринництва – 89,4%. Загальний же обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в області за період від 1990 року до 2005 року зменшився майже на третину, в тому числі продукції рослинницьких галузей – на 27,4%, а тваринницьких – на 35,3%. Зниження ефективності використання сільськогосподарських угідь у певній мірі є наслідком змін у організаційних формах виробництва, зокрема у розширенні виробництва у дрібноселянських господарствах, у яких значно збільшились площі земельних угідь. Якщо до приватизації земель на одне господарство населення припадало 0,35 гектара сільськогосподарських угідь і 0,28 гектара ріллі, то після здійснення аграрної реформи ці показники становили відповідно 1,81 і 1,18 гектара. Такі зміни у власності на землю були наслідком зосередження значно більшої частини поголів’я великої рогатої худоби, в тому числі корів, у господарствах населення. Концентрація виробництва молока перемістилась до цієї категорії господарських структур (табл. 2).

Тут практично зосереджено майже все молочне стадо. У цілому в регіоні загальна ж кількість великої рогатої худоби в процесі реформування скоротилась майже у 2,8 рази, а поголів’я корів – на 35,5%. Їх продуктивність у сільськогосподарських підприємствах, навіть при їх зменшенні у 12,5 раза, теж знизилась, а в господарствах населення – зросла, що зумовило певною мірою стримання процесу скорочення загального обсягу виробництва молока (табл. 3).

Таблиця 2

Динаміка поголів’я великої рогатої худоби в

організаційно-правових структурах Львівської області, тис. голів* |

1990 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

тис.

гол | % | тис.

гол | % | тис.

гол | % | тис.

гол | % | тис.

гол | % | тис.

гол | % | тис.

гол | %

Всі категорії господарств:

велика рогата худоба - всього | 1095,4 | 100 | 565,7 | 100 | 566,9 | 100 | 536,0 | 100 | 456,9 | 100 | 395,0 | 100 | 362,7 | 100

в т. ч. корови | 404,7 | 100 | 336,9 | 100 | 337,9 | 100 | 321,2 | 100 | 288,5 | 100 | 261,0 | 100 | 235,4 | 100

Сільськогос-подарські підприємства:

велика рогата худоба - всього | 695,8 | 61,5 | 103,5 | 18,3 | 87,3 | 15,4 | 68,7 | 1,3 | 50,1 | 1,2 | 43,2 | 10,9 | 40,6 | 11,2

в т. ч. корови | 185,2 | 45,8 | 36,1 | 10,7 | 29,7 | 8,8 | 21,9 | 0,7 | 16,6 | 0,7 | 14,8 | 5,7 | 14,3 | 5,8

Господарства населення:

велика рогата худоба - всього | 399,6 | 36,5 | 462,2 | 81,7 | 479,6 | 84,6 | 467,3 | 87,2 | 406,8 | 89,0 | 351,8 | 89,1 | 322,1 | 88,8

в т. ч. корови | 219,5 | 54,2 | 300,8 | 89,3 | 308,2 | 91,2 | 308,2 | 93,2 | 271,9 | 94,2 | 246,2 | 94,3 | 221,1 | 94,2

* Джерело: Сільське господарство Львівщини у 2004 році. Статистичний збірник. Львів, 2005. Моніторинг виробничо-фінансової діяльності підприємств і організацій АПК за 2005 рік (заключний звіт). Частина ІІ. – К, 2006.

На формування обсягів валового виробництва молока у певній мірі впливає питома вага корів у структурі стада великої рогатої худоби. Слід відмітити, що характеристика структури молочного стада є досить важливим показником організації відтворення маточного поголів’я. Широкою практикою доведено, що оптимальний період експлуатації корів, зокрема у господарствах населення, становить в середньому десять лактацій.

Таблиця 3

Продуктивність корів та обсяги виробництва молока у Львівській області*

Показники | 1990 | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

Середньорічний удій молока від корови, кг

Всі категорії господарств | 2704 | 2419 | 3132 | 3198 | 3199 | 3146 | 3345 | 3590

Сільськогосподарські підприємства | 3176 | 2065 | 1913 | 2338 | 2140 | 2013 | 2467 | 2753

Господарства населення | 2296 | 2596 | 3273 | 3270 | 3271 | 3207 | 3386 | 3628

Виробництво молока,

тис. тонн

Всі категорії господарств | 1083,9 | 961,2 | 1032,0 | 1051,3 | 1061,5 | 1000,2 | 958,9 | 930,4

Сільськогосподарські підприємства | 588,1 | 275,4 | 66,0 | 60,2 | 46,0 | 33,1 | 31,8 | 31,2

Господарства населення | 495,8 | 685,8 | 966,0 | 991,1 | 1015,5 | 967,1 | 927,1 | 899,2

Виробництво молока, всього – у розрахунку

на 100 га сільгоспугідь, ц | 858,1 | 821,2 | 885,1 | 928,8 | 954,6 | 909,7 | 882,7 | 876,4

на 1 особу, кг | ... | 348,0 | 387,3 | 398,5 | 405,5 | 384,0 | 369,3 | 360,3

*Джерело: Сільське господарство Львівщини у 2004 році. Статистичний збірник. Львів, 2005. Моніторинг виробничо-фінансової діяльності підприємств і організацій АПК за 2005 рік (заключний звіт). Частина І. – К., 2006. – С. 156-158.

У нинішніх умовах, коли поголів’я корів в основному зосереджено в господарствах населення, розвиток відтворювального процесу в молочному стаді стримується обмеженими можливостями створення відповідного контингенту ремонтного поголів’я худоби.

На основі аналізу наукових положень формування і розвитку ринкових відносин, що відображають різновекторні характеристики ринку, доведено, що ринок слугує важливою формою організації суспільного виробництва, яке ґрунтується на основних визначальних складових його балансу – попиту і пропозиції. Нині у галузі молочного скотарства регіону в основному сформовані умови для становлення і розвитку ринку молока і молочних продуктів. Тут функціонує 1978 сільськогосподарських пунктів, в тому числі 1854 недержавних, сформованих на приватній власності на землю і майно. У господарствах населення утримується всього майже 95% корів, а виробництво молока становить близько 97% (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка і структура виробництва молока у Львівській області* |

1990 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

Вироблено молока, всього:

тис. тонн | 1083,9 | 1031,9 | 1051,3 | 1061,5 | 1000,2 | 958,9 | 930,4

% | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0

в т.ч.: а) сільськогосподарські підприємства:

тис. тонн | 558,1 | 66,0 | 60,2 | 45,9 | 33,2 | 31,8 | 31,2

% | 54,3 | 6,4 | 5,7 | 4,9 | 3,3 | 3,3 | 3,4

б) господарств населення:

тис. тонн | 495,8 | 966,0 | 991,1 | 1015,5 | 967,1 | 927,1 | 899,2

% | 45,7 | 93,6 | 94,3 | 95,01 | 96,7 | 96,7 | 96,6

Реалізовано молока на ринку сільськогосподарські підприємствам:

тис. тонн | 457,6 | 44,2 | 42,2 | 28,9 | 22,0 | 23,6 | 23,0

% від виробленого | 82,0 | 67,0 | 70,0 | 63,0 | 66,3 | 74,2 | 73,7

Реалізовано молока переробним підприємствам, % | - | - | 91,5 | 87,6 | 88,8 | 91,9 | 93,5

* Джерело: Статистичний щорічник Львівської області за 2004 рік. Ч. І. – Львів, 2005. – С.123-124.

Україна належить до країн Європейського континенту з високим рівнем споживання молока й молочних продуктів. Проте в період з 1990 року внаслідок значного зменшення поголів’я корів та валового виробництва молока значно впав рівень його споживання населенням, в тому числі і в Україні у Львівському регіоні (табл. 5).

Таблиця 5

Споживання молока, молочних продуктів (в перерахунку на молоко) в Україні та Львівській області на душу населення, кг* |

1990 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005

Україна | 373 | 199,1 | 205,2 | 225,3 | 226,4 | 226,0 | 225,6

Львівська область | 378,9 | 264,8 | 261,9 | 278,8 | 266,8 | 265,3 | 258,3

* Джерело: Сільське господарство України. Статистичний збірник, 2005. – К., 2006. – С. 307.

Отже, при зосередженні виробництва молока у дрібних господарствах населення у Львівському регіоні відсутні обґрунтовані шляхи щодо його розвитку на найближчий період.

В державі протягом тривалого періоду сформована потужна мережа молокопереробних підприємств різного спрямування щодо обсягів виробництва та видів молочних продуктів. Молочна промисловість в країні займає одне з пріоритетних місць в складі галузей харчової промисловості.

У Львівській області функціонує 42 підприємства молочної промисловості, обсяг випуску готової до споживання продукції яких становить в діючих цінах близько 150 млн. грн. У 2005 році на ці підприємства від усіх категорій господарств надійшло 147,3 тис. тонн молока, вартість якого за цінами придбання становить 122289,5 тис. грн.

У третьому розділі “Удосконалення організації виробництва молока і молочних продуктів на основі кооперації та інтеграції” опрацьовані основні організаційно-економічні положення кооперування господарств населення з виробництва молока, розвитку інтеграції сільськогосподарського виробництва молока з підприємствами промислової його переробки, обґрунтовані стратегічні напрями розвитку молочного скотарства та випуску молочних продуктів в Прикарпатському регіоні.

Практика свідчить, що виробництво високоякісної молочної сировини може бути досягнута лише за умов певної концентрації поголів’я молочного стада. Зокрема, у Польщі вважається, що для одержання якісного молока необхідно утримувати в стаді не менше 14 корів, а у Франції – 49 голів. Це пов’язано із застосуванням доїльного обладнання, яке забезпечує одержання видоєного молока без його дотику з повітрям та руками доярок.

При нинішньому розпорошеному виробництві молока в господарствах населення неможливо досягти визначених стандартів з якості цієї продукції.

Істотним недоліком в організації виробництва молока у господарствах населення є обмеженість застосування технічних засобів щодо підготовки згодовування кормів, прибирання приміщень, постійного забезпечення доступу тварин до водного джерела, що призводить до збільшення затрат праці, зниження її продуктивності. Ці та інші негативні особливості, які мають місце у виробництві молока у дрібних господарських структурах в умовах розвитку ринкової економіки, висувають на передній план вимоги щодо поєднання організації виробництва молока в дрібноселянських господарствах з розвитком його виробництва на великотоварних фермах, створених на кооперативних засадах, які відповідають організаційно-технологічним умовам широкого застосування досягнень науково-технічного прогресу, спрямованих на виробництво молочної сировини високої якості.

Глибокі соціально-економічні зміни, які відбуваються у Львівському регіоні, як зрештою і в ряді інших регіонах країни, призвели до подрібнення господарських структур і створення на засадах приватної власності на землю і засоби виробництва, виявились низько ефективними. За цих умов, застосування кооперування господарств населення, в яких зосереджена основна частина молочного стада, є єдиною безальтернативною формою організації конкурентоспроможного виробництва провідної галузі регіону – молочного скотарства.

Для підтримання високопродуктивного травостою злакових і бобових кормових трав необхідно організувати їх насінництво, створивши цех по забезпеченню культурних пасовищ насінням адаптованих до умов середовища трав. Це досить важлива складова діяльності кооперативу, створеного на основі культурних пасовищ. До того ж, виробництво насіння злакових і бобових трав необхідне для поліпшення продуктивності природних сіножатей, розвиток яких слід підпорядковувати діяльності молочних кооперативів.

Організаційна побудова виробничого молочного кооперативу “Колос”, що в Сокальському районі наведена нижче.

Схема організаційної побудови

виробничого молочного кооперативу “Колос”

Сокальський район є одним з найбільших районів за площею сільськогосподарських угідь та природних кормових угідь, розташований в північній частині області першого агрокліматичного регіону. Тут сіножаті і пасовища займають 32,5 тис. га, або майже 44% сільськогосподарських угідь. В районі налічується 16 тис. корів, середньодобовий удій яких становить 4422 кг, що є одним з найвищих показників продуктивності молочного стада в області. У 2004 році тут було вироблено найбільший обсяг молока – 78,7 тис. тонн, в тому числі в господарствах населення – 70,5 тис. тонн, або майже 90%. Тут можливе формування кількох виробничих молочних кооперативів.

На основі функціонуючих діючих нормативів щодо продуктивності суходільних луків та низинних луків у районі визначені площа пасовищних угідь розміром 417 гектарів для створення першого довготривалого культурного пасовища. За пасовищний період, який починається 15 квітня і звершується 20 жовтня, з кожного гектара тут проектується одержати 30 ц кормових одиниць зелених пасовищних кормів.

Виходячи з цих даних здійснено обґрунтування створення довготривалого культурного пасовища, з урахуванням якого визначені основні параметри формування виробничого молочного кооперативу під назвою «Колос».

На визначеній площі пасовищних угідь побудову культурних пасовищ проектується здійснити у два етапи. В першу чергу створення культурного пасовища на площі 200 гектарів планується виконати за два роки. При його введенні в експлуатацію тут буде утримуватись в пасовищний період близько 400 корів.

За умов, що середньорічна продуктивність корів становить 4000 кг молока потреба в кормах на одну голову становитиме 2300-2500 кормових одиниць пасовищного корму. Отже, для утримання однієї корови потрібно 0,50 гектарів культурного пасовища. В кооперативі на площі 200 гектарів при наявності 400 корів валове виробництво молока становитиме 1600 тонн.

Особливого значення у розвитку молочних кооперативів набуває організація забезпечення економічних інтересів участі суб’єктів у спільній діяльності. При цьому слід виходити з того, що виробництво молока в умовах утримання худоби на культурних пасовищах завжди буде прибуткове. Це слугує одним з основних переконливих аргументів щодо доцільності розвитку кооперування господарств населення у молочній галузі.

У формуванні і ефективному функціонуванні молочних кооперативів важливого значення набуває обґрунтоване визначення участі кожного суб’єкта переданими засобами для спільної діяльності, насамперед продуктивної худоби та площ земельних ділянок природних кормових угідь. При цьому, слід виходити з того, що поголів’я корів за своїми якісними характеристиками, зокрема за віком та продуктивністю, значно відрізняється. Тому термін їх експлуатації у молочному кооперативі буде різним, а отже буде і різною маса очікуваного прибутку. Тому для передачі корів до кооперативу необхідно кожну з них оцінити за розробленою шкалою з урахуванням породи, живої ваги, віку, лактації та молочної продуктивності. З цією метою слід створити комісію із кваліфікованих фахівців для розроблення системи оціночної шкали молочних тварин у вартісному виразі. Таку методику оцінки молочних корів для передачі кооперативам доцільно апробувати за участю науковців і схвалити на загальних зборах кооперативу з тим, щоб вона слугувала об’єктивною основою для занесення на баланс кооперативу переданих засобів виробництва.

Крім визначення вартості молочного поголів’я, яке може бути передане в кооператив, важливо також врахувати передачу часток (паїв) природних кормових угідь, наданих на правах власності господарствам населення. Адже ці площі як за розміром, так і за якісною характеристикою, безумовно, відрізняються і ця їх відмінність виражається у сумі грошової оцінки пасовищ і сіножатей.

За таких умов на рахунку у кожного члена кооперативу визначається сума матеріальної участі у спільній діяльності. Ця матеріальна участь слугує основою для розподілу результатів господарської діяльності кожного кооперативу.

Враховуючи реальні можливості значного підвищення економічної ефективності кооперативного виробництва молока, доцільно більшу частину прибутку спрямовувати на розширення матеріально-технічної бази, створення можливостей на круглорічне утримання корів в кооперативах. З цією метою постає завдання будівництва приміщень з необхідним обладнанням для стійлового утримання молочного стада. Це вимагає значних капітальних вкладень, але такому стратегічному напряму розвитку галузі немає альтернативи. Разом з тим, в кооперативній формі організації виробництва молока формуються досить сприятливі умови для розвитку генетичного потенціалу молочного скотарства, використання високо інтенсивних молочних порід, адаптованих до ринкових відносин. Кооперування молочного поголів’я дає можливість широко застосовувати сучасні методи відтворення продуктивного стада на основі цілеспрямованої селекційно-племінної роботи з широким використанням биків-поліпшувачів генетичних якостей молочних порід великої рогатої худоби.

Організація виробництва молока в кооперативних формуваннях створює реальні умови для розвитку інтеграції з промисловою його переробкою. Тут необхідна тісна взаємовигідна співпраця виробників молока та переробних підприємств. Нині, як відомо, товаровиробники молока здебільшого ставляться до молокозаводів з певним упередженням, тому що, як правило, вважають, що ціна, за якою вони продають молоко, занижена. В свою чергу переробні підприємства аргументують це тим, що ціни на ринку не дають можливості проявляти гнучкість і пропонувати вищі ціни за молоко. Цю неузгодженість між виробниками молока та переробними підприємствами необхідно подолати. Усунення гостроти цієї проблеми можна спільними зусиллями, зміцнюючи взаємозв'язки та поступово роз-в'язуючи невирішені до кінця фінансово-цінові питання.

Господарські структури – виробники молока та переробні підприємства мають співпрацювати та обмінюватися інформа-цією також стосовно прибутковості інших пере-робних підприємств, які представлені на ринку. Адже товаровиробники молока чутливо реагують на зміни рівня цін на молоко, а співпраця допоможе їм виявити стан переробних підприємств, а також вишукувати можливості вирішення фінансових проблем.

Із проведених досліджень можна зробити певні висновки. Так, підвищення якості молока повинно стати пріоритетним напрямом розвитку молочної галузі країни. Виробництво та переробка молока найвищої якості має важливе значення для забезпечення якості молочних продуктів, які реалізуються на внутрішньому, а в перспективі й на міжнародному ринку. За результатами досліджень наукових установ та молочної асоціації, споживачі акцентують увагу на ціні та якості продукції, як найбільш важливих чинниках при купівлі молочних продуктів.

Важливу роль у регулюванні молочної галузі, починаючи з виробництва молока, його переробки і закінчуючи реалізацією кінцевої продукції на ринку відіграють державні органи. Проте, державне регулювання слід організовувати так, щоб уникнути надмірного впливу державних органів на розвиток кооперованого виробництва, взагалі на функціонування галузі, оскільки це може призвести до зменшення інновацій та за-цікавленості у виробництві та продажу високо-якісної продукції за економічно прийнятними цінами. Необхідність державного регулювання молочної галузі (як