ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ПОТАПОВА ІРИНА ЮРІЇВНА

УДК 370.174+370.179.1

Моральне виховання старшокласників

у процесі вивчення предметів

природничо-математичного циклу

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського (м. Одеса), Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:  доктор педагогічних наук, професор Курлянд Зінаїда Наумівна, Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського, завідувач кафедри педагогіки, м. Одеса.

Офіційні опоненти:     доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України Кузь Володимир Григорович, Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини, професор кафедри дошкільної педагогіки;

кандидат педагогічних наук, професор Люріна Таніта Іванівна, Київський міський педагогічний університет імені Б.Д. Грінченка, професор кафедри теорії та історії педагогіки.

Захист відбудеться “  ” лютого 2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розіслано “  ” січня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Нинішній стан українського суспільства характеризується широким масштабом прогресивних перетворень, змінами в суспільній свідомості та світогляді особистості та разом з тим, тенденцією руйнування багатьох загальнолюдських цінностей. Сучасна людина все більше орієнтується на матеріальний успіх, зовнішні досягнення, прагматичні цілі та цінності, та, як наслідок, втрачає духовні основи свого буття. Коли ж у повсякденному житті людина стикається з стереотипами асоціальної поведінки, саме моральні цінності повинні завдати вектор гуманістичного розвитку суспільства.

Одним з напрямів на цьому шляху є цілеспрямоване, послідовне моральне виховання підростаючого покоління громадян, що у майбутньому зможуть забезпечити розвиток суспільства на демократичних засадах, яким притаманні людяність, толерантність, повага до закону і норм моралі тощо. У зв’язку з цим гостро постає потреба у створенні педагогічних умов для результативного морального виховання старшокласників, де важливим є забезпечення взаємозв’язку морального виховання і вивчення предметів природничо-математичного циклу (ПМЦ) шляхом залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності у загальноосвітній школі.

Педагогічною теорією і практикою накопичено значний досвід формування моральних якостей школярів. Вирішенню означених питань присвячено наукові дослідження І. Беха, В. Білоусової, М. Боришевського, Є. Ільїна, Д. Колесова, Т. Люріної, В. Оржеховської, К. Чорної та ін. Питання формування моральних якостей у старшокласників у процесі трудової, економічної та професійної підготовки розглядаються в працях В. Васенка, А. Нісімчука, О. Падалки, Н. Побірченко, І. Прокопенка, О. Шпака та ін.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить, що вченими запропоновано педагогічні засоби, що спрямовано на формування широкого спектру моральних якостей, проте, на уроках ПМЦ моральний аспект виховання старшокласників реалізується недостатньо.

Вирішення даної проблеми у теорії і практиці морального виховання старшокласників пов’язане з необхідністю подолання таких основних суперечностей між:

- недостатньою усвідомленістю організаторами навчально-виховного процесу кардинального зростання ролі морального виховання старшокласників у виконанні соціально-громадських функцій і необхідністю вирішувати нові значущі завдання сьогодення;

- сучасними вимогами держави до моральної вихованості старшокласників та недостатнім рівнем розвитку у них моральних якостей, проявами негативних явищ у життєдіяльності;

- індивідуальними внутрішніми світоглядними позиціями старшокласників і загальними настановленнями педагогічного колективу, який намагається організовувати роботу на єдиних виховних принципах.

Ураховуючи актуальність і недостатню розробленість зазначеної проблеми у педагогічній теорії та практиці, темою дисертаційного дослідження обрано „Моральне виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) „Професійно-педагогічні засади підготовки фахівців” (№ U000190). Тему дисертації затверджено Вченою радою Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) (протокол № 2 від 26 вересня 2002 року) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 26 листопада 2002 року).

Мета дослідження полягає в розробці та експериментальній перевірці структурно-функціональної моделі морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу підвищиться за таких умов:

– впровадження структурно-функціональної моделі формування моральної вихованості старшокласників;

– застосування інтерактивних методів навчання засобами комп’ютерних технологій;

– сприяння формуванню позитивної „Я-концепції” шляхом створення спеціальних ситуацій та аналізу моральних дилем;

– застосування методів непрямого управління у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

Досягнення поставленої мети й перевірка гіпотези передбачали вирішення таких завдань дослідження:

1. Проаналізувати теоретичні підходи щодо дослідження морального виховання старшокласників.

2. Конкретизувати поняття „моральна вихованість старшокласників” та уточнити зміст комплексних моральних якостей.

3. Визначити критерії, показники та рівні моральної вихованості старшокласників.

4. Обґрунтувати педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

5. Розробити та експериментально перевірити структурно-функціональну модель морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

Об’єктом дослідження є процес морального виховання школярів.

Предметом дослідження є педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

Методологічною основою дослідження є філософські положення про соціальну природу особистості, детермінацію діяльності об’єктивними та суб’єктивними чинниками; концептуальні положення щодо взаємозв’язку і взаємообумовленості педагогічних явищ і процесів особистісно-орієнтованої освіти; положення теорії пізнання про системно-організовану навчально-виховну діяльність; положення діяльністного підходу щодо організації спільної діяльності вчителя та учнів, котра має такі елементи – мету, засоби, умови, результат; сучасні теоретичні обґрунтування інноваційного, комплексного, функціонального підходів до змісту та форм організації навчально-виховного процесу; новітні дослідження з проблем морального виховання.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці вчених щодо: аспектів функціонування загальнолюдських цінностей (М. Бочаров, А. Гусейнов, В. Давидов, А. Здравомислов, В. Кузь, С. Литвиненко, О. Рудіна, І. Фролов, Ю. Шрейдер та ін.); концептуальних положень про соціально нормативну регуляцію поведінки особистості (К. Абульханова-Славська, Т. Алєксєєнко, О. Безпалько, І. ЗвєрєваА. Капська, О. Коберник, Г. Костюк та ін.); загальнолюдських цінностей у психологічному контексті (І. Бех, Б. Братусь, Є. Клімов, Е. Помиткін, А. Сиротенко, В. Швирков та ін.), педагогічних аспектів формування загальнолюдських цінностей (А. Бодальов, І. Грязнов, І. Зязюн, З. Малькова, Л. Новікова, О. Сухомлинська та ін.); теоретичних основ морального виховання та вольового розвитку особистості (Г. Ващенко, Є. Ільїн, О. Леонтьєв, А. Макаренко, Г. Пустовіт, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.), загальні питання інноваційних технологій навчання (В. Андрущенко, І. Богданова, В. Кондратюк, О. Кононко, А. Нісімчук, В. Оржеховська, О. Падалка, Л. Романишина, А. Семенова, І. Смолюк та ін.).

Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження. Теоретичні: аналіз літератури з філософії, педагогіки, психології, ретроспективний аналіз спеціальної літератури, програм та підручників для загальноосвітньої школи, аналіз досвіду роботи вчителів, систематизація теоретичних та емпіричних даних з метою визначення стану сформованості моральної вихованості старшокласників; моделювання (для побудови структурно-функціональної моделі моральної вихованості старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ). Емпіричні: діагностичні (педагогічне спостереження, анкетування, тестування, інтерв’ювання, вивчення досвіду морального виховання старшокласників у навчально-виховному процесі, діагностуючі усні та письмові роботи) для визначення рівня моральної вихованості старшокласників; прогностичні (метод експертних оцінок, аналіз незалежних характеристик); констатувальний і формувальний етапи експерименту з метою виявлення та обґрунтування сукупності педагогічних умов морального розвитку старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ. Методи математичної статистики – для інтерпретації та обробки результатів дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось у Південноукраїнському державному педагогічному університеті імені К.Д. Ушинського (м. Одеса), гімназії № імені А.П. Бистріної м. Одеси; загальноосвітньому політехнічному ліцеї ІІ-ІІІ ступенів (м. Ізмаїл), навчально-виховному комплексі „Загально-освітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей” (м. Кодима Одеської обл.). На різних етапах дослідження в експериментальній роботі було охоплено 507 учнів 10-11-х класів, 156 учителів, 87 викладачів.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено структурно-функціональну модель морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу; обґрунтовано педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу (застосування інтерактивних методів навчання засобами комп’ютерних технологій; сприяння формуванню позитивної „Я-концепції” шляхом створення спеціальних ситуацій та аналізу моральних дилем; застосування методів непрямого управління у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу); конкретизовано зміст комплексних моральних якостей у структурі моральної вихованості старшокласників; визначено критерії та показники рівнів моральної вихованості старшокласників. Подальшого розвитку дістало комплексне дослідження проблеми формування моральної вихованості старшокласників.

Практичне значення дослідження полягає в апробації педагогічних умов морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ та впровадженні: методики діагностики рівнів моральної вихованості старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ; навчально-методичних матеріалів щодо вдосконалення процесу вивчення предметів природничо-математичного циклу, спрямованого на розвиток моральних якостей у старшокласників, що можуть бути використані вчителями природничо-математичних дисциплін та працівниками загальноосвітніх шкіл при вивченні окремих тем з інформатики, фізики, математики та проведенні позаурочних заходів; методичного забезпечення морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ.

Впровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки й рекомендації, розроблені на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в навчально-виховний процес Ізмаїльського загальноосвітнього політехнічного ліцею ІІ-ІІІ ступенів (акт про впровадження від 06.03.07 р.), Кодимського навчально-виховного комплексу „Загально-освітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей” (акт про впровадження від 11.04.07 р.), гімназії № імені А.П. Бистріної м. Одеси (акт про впровадження від 03.05.07 р. № ), в навчально-методичний процес Одеського обласного інституту удосконалення учителів (акт про впровадження від 16.02.07 р.) та в роботу методичних об’єднань учителів Приморського району м. Одеси (акт про впровадження від 03.05.07 р. № /705).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися і дістали позитивну оцінку на засіданнях кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) (2001-2006 рр.). Матеріали дослідження оприлюднювалися на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародних науково-практичних „Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованість на розвиток особистості” (м. Полтава, 2003 р.) та „Динаміка наукових досліджень 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), міжнародній науковій „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (м. Луганськ, 2005 р.).

Публікації. Результати дослідження висвітлено в 9 публікаціях (2 у співавторстві), з них – 8 у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Особистий внесок здобувача: у навчально-методичному посібнику „Робота з електронними таблицями Excel” – у розробці завдань для інтерактивних занять курсу інформатики, що спрямовані на моральне виховання старшокласників; у статті „Информатика в гимназии. Опыт, проблемы, перспективы” полягає в обгрунтуванні необхідності виховання особистості старшокласника саме у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу на прикладі інформатики.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел із 282 найменувань та 13 додатків. Ілюстративний матеріал поданий у 10 таблицях, 7 рисунках. Загальний обсяг дисертації складає 277 сторінок друкованого тексту. Основний зміст викладено на 160 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу та наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів дослідження, вказано дослідну базу, подано відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретичні засади морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу” – узагальнено результати філософських, психолого-педагогічних досліджень актуальних проблем теорії і методики морального виховання; конкретизовано поняття „моральна вихованість старшокласників” та уточнено зміст комплексних моральних якостей; визначено критерії та показники рівнів моральної вихованості старшокласників.

У зв’язку з підвищенням інтересу до моральних проблем людства, тенденції щодо усвідомлення значущості взаємодії природничих, технічних, суспільних та гуманітарних наук важливим завданням школи є моральне виховання учнів у контексті відповідних навчальних дисциплін.

На теперішньому етапі розвитку суспільства моральне виховання старшокласників не втрачає своєї значущості та актуальності, що підтверджено увагою вітчизняних науковців (І. Бех, В. Білоусова, В. Болотіна, П. Кендзьор, С. Кривоніс, І. Романишин, Л. Рехтета, О. Рудіна, Н. Чабан, К. Чорна та ін.), в яких висвітлено багатоманітність підходів до розв’язання окреслених завдань. Адже, старший шкільний вік є сензитивним щодо формування ціннісних орієнтацій як стійкого утворення особистості, саме у цьому віці відбувається активне становлення світогляду та формується відношення до оточуючої дійсності. Провідна роль у цьому питанні, безсумнівно, належить моральному вихованню, що покликане допомогти учням засвоїти та розвинути гуманістичні моральні цінності.

Сучасні вчені приділяють значну увагу проблемі морального виховання особистості, разом з тим, дослідження морального виховання старшокласників саме у процесі вивчення предметів ПМЦ, які мають вагому частку всього навчального навантаження, не було предметом окремого дослідження.

Нинішній стан розвитку науки чітко окреслюється гуманітарний профіль загальнонаукових проблем (екологія, космологія, „штучний інтелект” та ін.), об’єктами пізнання є складні комплеки, невід’ємним компонентом яких виступає людина. Тому сучасна освіта повинна повинна враховувати систему параметрів людини і не протиставляти природничо-математичні та гуманітарні погляди на єдиний світ, адже будь-яке наукове знання має соціальну природу та виконує соціальні функції. Відтак, ми вважаємо, що моральне виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ повинно бути обов’язковою і необхідною складовою сучасної освіти. Пояснимо дане твердження на прикладах деяких окремих навчальних дисциплін ПМЦ.

Предметом навчальної дисципліни “Інформатика” є наукові факти, основні поняття та елементи теорії інформації, принципи, методи та засоби структурування, отримання, зберігання, опрацювання, транспортування інформації та керування інформаційними процесами (І. Зарецька). Одак у зв’язку з тим, що на сучасному етапі розвитку суспільства комп’ютер виступає як соціальний феномен та інструмент пізнання оточуючого світу (С. Бєшєнков), ми вважаємо, під час викладання навчальної дисципліни „Інформатика”, за необхідне робити акцент на моральну сторону використання комп’ютерної техніки, особливо у всесвітній мережі Інтернет, що сприятиме моральному вихованню старшокласників. Адже поряд з величезними позитивними можливостями (пошук та обмін необхідною інформацією, порівняння текстових матеріалів, різноманітне моделювання, доступність спілкування та ін.) комп’ютерна техніка для осіб з низьким рівнем моральної вихованості надає багато можливостей для їх прояву (створення фальшивих грошей, розпосюдження чи крадіжку чужої приватної інформації, агресивні ігри та ін.).

Тому, на нашу думку, завданнями базового курсу “Інформатика” повинно бути не тільки формування в учнів знань та набуття ними практичних умінь та навичок, необхідних для ефективного використання сучасних засобів комп’ютерної техніки для розв’язання завдань, пов’язаних із одержанням інформації, її опрацюванням, зберіганням та передаванням, формування інформаційно-комунікативної компетенції учнів, а й обов’язкове моральне виховання.

Курс шкільної географії спрямований на формування в учнів просторового уявлення про земну поверхню та розвиток умінь усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі і світі – формування у школярів географічної картини світу (Г. Довгань). При цьому, географія є не тільки джерелом нових відомостей про Землю, а й основою для формування гуманістичного світогляду, виховання дбайливих господарів, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок адаптації до навколишнього середовища, адекватної поведінки в ньому.

Не викликає сумніву, що без належної моральної вихованості здобути біологічну освіту, яка має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, що усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі (О. Данилова); формуванню екологічної культури (Г. Білявський); зміцненню духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини вкрай складно чи навіть не можливо.

Беручи до уваги, що наукові відкриття ХХ століття дають в розпорядження людей такі знання, аморальне застосування яких може в буквальному сенсі знищити цивілізацію, сутність сучасного стану, на думку М. Хайдеггера, в тому, що майбутнє буття все більше стає залежним від людини. Відтак, суто прагматично-технократичне вивчення так званих „точних” наук без врахування гуманістичного аспекту, невід’ємною складовою якого є моральне виховання є не тільки не правильним, а й цілком небезпечним.

Так, фiзика закладає основи свiторозумiння на рiзних рiвнях пiзнання природи i дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини свiту (Г. Кобель та ін.). Водночас, сучасна фiзика, крiм наукового, має важливе соцiокультурне значення де також важливе місце посідає моральність (моральна вихованість особистості). Вона стала невiд’ємною складовою культури високотехнологiчного iнформацiйного суспiльства (Г. Шишкін та ін.). Фундаментальний характер фiзичного знання як фiлософiї науки i методологiї природознавства, теоретичної основи сучасної технiки i виробничих технологiй визначає освiтнє, свiтоглядне та виховне значення шкiльного курсу фiзики як навчального предмета. Завдяки цьому в структурi освiтньої галузi вiн вiдiграє роль базового компонента природничо-наукової освiти i належить до iнварiантної складової загальноосвiтньої пiдготовки учнiв в основнiй i старшiй школах.

У зв’язку з тим, що навчання математики в школі спрямоване на досягнення таких цілей:

– формування в учнів математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;

– інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо;

– опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідні у повсякденному житті й достатні для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання, моральне виховання стршокласників під час вивчення математики, яку багато вчених небезпідставно вважають „королевою” наук, є, на нашу думку, досить актуальним.

Метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, формування екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства (Ф. Боєчко, В. Найдан та ін.), що звичайно ж не можливо без моральної вихованості старшокласника.

Під моральною вихованістю старшокласників будемо розуміти сукупність моральних якостей особистості, що характеризується комплексом емоційно пережитих знань, почуттів, переконань, а також сформованих навичок і звичок поведінки, що відповідають загальнозначущим цілям, ідеалам, нормам, духовним цінностям.

Структуру моральної вихованості ми розглядаємо як комплекс моральних якостей: людяності, дисциплінованості та відповідальності, толерантності, працелюбності, справедливості та чесності, колективізму.

Компонентами моральної вихованості старшокласників є: когнітивний, мотиваційний, емоційний, діяльнісний. В аспекті нашого дослідження за критерій вимірювання рівня моральної вихованості старшокласників обрано рівень прояву відповідних ознак моральної вихованості, якими є комплексні моральні якості.

Опираючись на дослідження Б. Бітінаса, де виокремлюються чотири групи моральної вихованості, що характеризують стан спрямованості, усталеність особистості та її активну особистісну позицію, було виділено чотири рівні моральної вихованості старшокласників: низький, середній, достатній, високий.

Результати констатувального експерименту засвідчили недостатній рівень моральної вихованості учнів. Так, середній рівень розвитку моральних якостей за результатами діагностики учнів 10-х класів: людяність – 1,56; дисциплінованість та відповідальність – 1,49; толерантність – 1,57; працелюбність – 1,56; справедливість та чесність – 1,54; колективізм – 1,58. Результати діагностики рівнів моральної вихованості у учнів 11-х класів: людяність – 1,65; дисциплінованість та відповідальність – 1,58; толерантність – 1,63; працелюбність – 1,57; справедливість та чесність – 1,56; колективізм – 1,59. Що підтвердило актуальність та необхідність даного дослідження. Діагностика визначення рівнів сформованості моральної вихованості у старшокласників дала можливість стверджувати, що у всіх учнів 10-их та 11-их класів рівень зазначеної вихованості відносно однаковий. Це дозволило розподілити учнів на рівнозначні контрольні та експериментальні класи.

У другому розділі – „Дослідно-експериментальна робота з морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу” – визначено та обґрунтовано педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ; розроблено структурно-функціональну модель морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу; здійснено експериментальну перевірку результативності розробленої моделі за визначених педагогічних умов, узагальнено результати експерименту.

Педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ – створені викладачем обставини, за яких здійснюється цілісний результативний навчально-виховний процес вивчення відповідних дисциплін, спрямований на стимулювання учнів щодо морального саморозвитку, моральної вихованості, прагнення досягти „Я-ідеальне”.

Дані експертного ранжування педагогічних умов морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ, що проводилося серед учителів, які мають стаж роботи більше ніж двадцять років чи вищу категорію, дали змогу стверджувати, що найзначущими із запропонованих є:

– застосування інтерактивних методів навчання засобами комп’ютерних технологій (інтерактивні методи навчання – це така взаємодія викладача та учнів у процесі навчального пізнання, коли кожен учень має конкретне завдання, про яке йому необхідно публічно звітувати, від його діяльності залежить якість виконання завдання, що поставлене перед групою чи перед усім класом);

– сприяння формуванню позитивної „Я-концепції” шляхом створення спеціальних педагогічних ситуацій та аналізу моральних дилем (позитивну „Я-концепцію” ми розглядаємо як – систему ціннісно-мотиваційних настановлень, відповідно до особливостей особистості, образів: „Я реальне” та „Я ідеальне”, що дозволяє за допомогою самооцінки узагальнених уявлень про самого себе та завдяки самоконтролю при порівнянні образів „Я реальний” з „Я-ідеальним” вибрати та дотримуватися відповідних стратегій поведінки, що спрямовані на саморозвиток, формування моральної вихованості, відповідність певним моральним нормам та принципам);

– застосування методів непрямого управління у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу (непряме педагогічне управління – засіб опосередкованої координації процесу розвитку здібностей того, хто навчається, що опосередковано впливає на його особистість, без жорсткої регламентуючої дії, з наданням права вибору особистих стратегій поведінки та який реалізується на базі непрямих впливів, рефлексії і співтворчої взаємодії у процесі індивідуальної та групової діяльності).

У створенні структурно-функціональної моделі морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу (рис. ) ми спиралися на метод наукового моделювання, на основі аналізу комплексних моральних якостей та компонентів моральної вихованості

старшокласників. Дана модель є структурно-функціональною, адже вона має мету, функціонує в межах вивчення предметів ПМЦ, результатом якої є сформована на достатньому та високому рівнях моральна вихованість старшокласників. Компонентами моделі є: мета, педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу, складники реалізації моделі, взаємодія „учитель-учень”, предмети природничо-математичного циклу, результат. Реалізація зазначеної моделі відбувалась у процесі вивчення старшокласниками предметів ПМЦ як на уроках, так і в позаурочній роботі. Моральна активність старшокласника виявляється в усіх виокремлених компонентах моральної вихованості на відповідних складниках реалізації моделі (когнітивний (І) – мотиваційний (ІІ) – емоційний (ІІІ) – діяльнісний (ІV)). Зв’язок тієї чи іншої міри активності між середовищем і особою створює проблемну ситуацію, яка реалізується відповідно до власних потреб, цінностей, настановлень у результаті такого алгоритму:

знання мотиви емоції діяльність.

Завершення даного процесу веде до формування моральної вихованості більш високого рівня, тобто до позитивної динаміки формування моральної вихованості за рахунок впливу на моральні якості. У результаті багаторазового відтворення всього чотирьох складникового процесу морального виховання, в ході реалізації розробленої моделі, проходить збагачення однієї чи декількох моральних якостей, актуальних для того чи іншого виду моральних стосунків. Сукупність тією чи іншою мірою сформованих якостей досить суттєво впливає на сформованість моральної вихованості старшокласника загалом, що об’єднує всі комплексні моральні якості. З іншого боку, сполука, поєднання визначених нами педагогічних умов в аспекті збагачення моральних стосунків уможливлює результативність морального виховання старшокласників.

І складник структурно-функціональної моделі морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ – когнітивний. Спрямований на засвоєння моральних принципів, формування когнітивних характеристик моральної вихованості старшокласників, адже для мисленнєвої діяльності характерним є такий рівень узагальнення, аналізу, синтезу, абстрагування, що робить повною мірою можливою самостійну моральну діяльність в окремих галузях таких як: інформатика, математика, фізика, хімія, біологія та ін. У процесі вивчення предметів ПМЦ з учнями було проведено бесіди, що мали за мету: ознайомлення старшокласників із сутністю моральних якостей; розвиток навичок інтерактивної комунікації; коректування особистісних уявлень про „Я-реальне” та „Я-ідеальне”; розвиток толерантності тощо.

ІІ складник – мотиваційний. Пояснюється потребою у старшокласника прагнення до систематизації знань, усвідомлення власного ставлення до них. При вивченні прикладних питань учням було представлено завдання, де необхідно зробити вибір на підґрунті особистісних моральних переконань між рентабельністю, перспективністю, ефективністю використання того чи іншого досягнення науки.

ІІІ – емоційний. Пояснюється тим, що юнацький вік характеризується великою диференційованістю емоційних реакцій і способів вираження емоційних станів, а також підвищенням самоконтролю і саморегуляції. Обговорювались питання про ставлення до електроенергії: „Навіщо економити? Адже на мій вік енергетичних ресурсів вистачить” тощо.

IV – діяльнісний. Характеризує протиріччя між знаннями „як діяти” та вміннями легко й швидко орієнтуватись відповідно до цих знань. Цей складник надає можливість пояснити механізм самоорієнтації старшокласника в моральних ситуаціях, на підґрунті якого формується вміння аналізувати проблеми, обирати адекватні форми поведінки, на основі аналізу та обговорення моральних дилем тощо.

При вивченні прикладних питань учням пропонувалися завдання, де необхідно було вибирати між рентабельністю, перспективністю того або іншого вживання досягнень науки і моральними переконаннями. Наприклад, при вивченні теми „Електрика” учні пропонували свій варіант зменшення негативних впливів від забруднення повітряного і водного середовища.

Розроблена модель ґрунтується на безперервному зв’язку між завданнями визначених педагогічних умов та взаємодії „вчитель-учень” і її результатом є сформована моральна вихованість старшокласника. Ефективність впровадження структурно-функціональної моделі була помітна вже після перших виховних заходів та проявлялась у результативності роботи учнів. Результати експериментальної роботи (дані діагностики за розробленою шкалою) дали можливість констатувати усвідомлення старшокласниками необхідності моральної вихованості та зафіксувати підвищення у них рівня її сформованості.

Проведений порівняльний аналіз розподілу відносної кількості старшокласників за рівнями у контрольних (КК) та експериментальних (ЕК) класах на завершальному етапі експерименту подано в таблицях 1, 2.

Наведені в табл. 1 результати, свідчать про те, що на завершальному етапі дослідження на високому рівні сформованості моральної вихованості у КК 10-х класів не виявлено жодного учня, у ЕК на високому рівні виявлено 5 осіб (9,3 %), що свідчить про підвищення рівня сформованості зазначеної вихованості. На достатньому рівні у КК було виявлено 3 особи (12 %) в КК1 та 2 особи (8,3 %) в КК2, тобто в середньому 5 осіб (10,2 %) від загальної кількості КК. В ЕК на достатньому рівні було виявлено в середньому 14 осіб (25,9 %): 25 % в ЕК1 та 26,9 % в ЕК2.

Таблиця 1

Результати діагностики рівнів моральної вихованості

старшокласників після проведення формувального етапу

експерименту (10-ті класи)

Рівні

Класи | Низький | Середній | Достатній | Високий

абс | % | абс | % | абс | % | абс | %

КК1 (n=25) | 11 | 44,0 | 11 | 44,0 | 3 | 12,0 | 0 | 0

КК2 (n=24) | 11 | 45,9 | 11 | 45,9 | 2 | 8,3 | 0 | 0

КК1+2 (n=49) | 22 | 44,9 | 22 | 44,9 | 5 | 10,2 | 0 | 0

ЕК1 (n=28) | 10 | 35,7 | 8 | 28,6 | 7 | 25,0 | 3 | 10,7

ЕК2 (n=26) | 8 | 30,8 | 9 | 34,6 | 7 | 26,9 | 2 | 7,7

ЕК1+2 (n=54) | 18 | 33,3 | 17 | 31,5 | 14 | 25,9 | 5 | 9,3

Усього n=103 | 40 | 38,8 | 39 | 37,9 | 19 | 18,4 | 5 | 4,9

Таблиця 2

Результати діагностики рівнів моральної вихованості

старшокласників після проведення формувального етапу

експерименту (11-ті класи)

Рівні

Класи | Низький | Середній | Достатній | Високий

абс | % | абс | % | абс | % | абс | %

КК1 (n=23) | 9 | 39,2 | 11 | 47,8 | 3 | 13,0 | 0 | 0

КК2 (n=26) | 11 | 42,3 | 12 | 46,2 | 3 | 11,5 | 0 | 0

КК1+2 (n=49) | 20 | 40,8 | 23 | 47,0 | 6 | 12,2 | 0 | 0

ЕК1 (n=25) | 0 | 0 | 10 | 40,0 | 9 | 36,0 | 6 | 24,0

ЕК2 (n=27) | 0 | 0 | 9 | 33,3 | 11 | 40,7 | 7 | 26,0

ЕК1+2 (n=52) | 0 | 0 | 19 | 36,5 | 20 | 38,5 | 13 | 25,0

Усього n=101 | 20 | 19,8 | 42 | 41,6 | 26 | 25,7 | 13 | 12,9

На середньому та низькому рівні в КК були відносно однакові показники, тобто по 22 особи (44,9 %) від загальної кількості КК. В ЕК на середньому та низькому рівнях виявлено відповідно: 17 осіб (31,5 %) на середньому та 18 осіб (33,3 %) на низькому рівнях.

Дані, які подані в табл. 2, свідчать про те, що на низькому рівні моральної вихованості у КК 11-их класів, де зазначена структурно-функціональна модель не впроваджувалась, було виявлено 20 респондентів, тобто 40,8 % від загальної кількості учнів у КК. В ЕК 11-их класів на низькому рівні сформованості моральної вихованості не було виявлено жодного учня. На середньому рівні було виявлено 42 старшокласника – 23 учня КК (47 %) і 19 учнів ЕК (36,5 %). Достатній рівень сформованості моральної вихованості у КК було виявлено у 6 осіб, в ЕК у 20 осіб (12,2 % і 38,5 % від загальної кількості відповідно). На високому рівні сформованості моральної вихованості в КК як і раніше не було виявлено жодного учня. В ЕК на високому рівні було виявлено 13 осіб (25 % респондентів): 6 учнів в ЕК1 (24 %) і 7 учнів в ЕК2 (26 %).

Отримані результати обчислення коефіцієнта Стьюдента за кожною з ознак моральної вихованості дали можливість стверджувати, що ймовірність співпадіння результатів констатувального та завершального етапів діагностик рівня сформованості моральної вихованості досить мала (t ? 0,24).

Це свідчить про ефективність структурно-функціональної моделі морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу, що підтверджує гіпотезу дослідження.

ВИСНОВКИ

1. Здійснений аналіз теоретичних підходів щодо морального виховання особистості засвідчив, що у працях сучасних учених приділено значну увагу означеному питанню, але вивчення морального виховання старшокласників саме у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу, які мають вагому частку всього навчального навантаження, не було предметом окремого дослідження.

2. На основі аналізу базових понять дослідження конкретизовано, що моральна вихованість старшокласників – сукупність моральних якостей особистості, яка характеризується комплексом емоційно пережитих знань, почуттів, переконань, а також сформованих навичок поведінки, які відповідають загальнозначущим цілям, ідеалам, нормам, духовним цінностям. Моральна вихованість старшокласників містить такі компоненти: когнітивний, мотиваційний, емоційний, діяльнісний, що проявляються в комплексних моральних якостях: людяності, дисциплінованості та відповідальності, толерантності, працелюбності, справедливості та чесності, колективізмі, рівень прояву яких, як ознак моральної вихованості, обраний нами за критерії рівня сформованості моральної вихованості старшокласників.

3. Визначено критерії вимірювання рівнів моральної вихованості старшокласників як прояви відповідних ознак моральної вихованості за компонентами; показники: Р – реальний рівень сформованості якостей за діагностиками, М – бажаний рівень, К – коефіцієнт, який характеризує різницю між наявним та бажаним рівнем моральної вихованості старшокласника. Нормальними значеннями первинних оцінок вважався коефіцієнт у межах від +0,200 до + 0,462; виокремлено чотири рівні моральної вихованості старшокласників: низький, середній, достатній та високий.

4. Педагогічним умовами, що сприяють підвищенню ефективності морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ визначено такі:

- застосування інтерактивних методів навчання засобами комп’ютерних технологій;

- сприяння формуванню позитивної „Я-концепції” шляхом створення спеціальних ситуацій та аналізу моральних дилем;

- застосування методів непрямого управління у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

5. Обґрунтування та експериментальна перевірка структурно-функціональної моделі морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів ПМЦ, що передбачала реалізацію педагогічних умов у процесі вивчення предметів ПМЦ засвідчило ефективність цієї моделі, оскільки результати експерименту показали підвищення рівня моральної вихованості старшокласників експериментальних класів за всіма компонентами: за результатами даних підсумкового зрізу, моральна вихованість старшокласників експериментальних 11-х класів зросла, на відміну від моральної вихованості старшокласників контрольних класів. Встановлено, що побудова структурно-функціональної моделі відображає уявлення процесу морального виховання старшокласників, складниками якої є: І – когнітивний, ІІ – мотиваційний, ІІІ – емоційний, ІV – діяльнісний. Розроблена модель складається з чотирьох складників та є функціональною, адже вона містить різні форми моральної активності особистості.

Достатній рівень сформованості моральної вихованості у КК було діагностовано у 12,2в ЕК відповідно 38,5На високому рівні сформованості моральної вихованості в КК як і раніше не було діагностовано жодного учня. В ЕК1 на високому рівні було діагностовано 25респондентів; в ЕК2 – 26

Реалізація розробленої моделі на практиці уможливлює покращення методичної підготовки вчителя: (опанування: сучасними педагогічними технологіями, інтерактивними методами навчання і виховання учнів, методами непрямого управління), поглиблення наявних знань, удосконалення професійних умінь і навичок і сприяє формуванню його позитивної професійної „Я-концепції”, що зумовлює підвищення ефективності морального виховання старшокласників.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання поставленої проблеми. Подальшого вивчення потребує проблема підготовки педагогів до морального виховання старшокласників на всіх предметах із застосуванням міжпредметних зв’язків.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Потапова І.Ю., Мельник О.М., Крижевська А.М. Робота з електронними таблицями Excel: Навчально-методичне видання. – Одеса, 2002. – 82 с.

2. Потапова І.Ю. Нравственный аспект педагогического взаимодействия. К проблеме организации педагогической практики студентов // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса, 2001. – Вип. № 1-2. – С. 30-37.

3. Потапова І.Ю. Деякі аспекти з морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава: АСМІ, 2003. – С. 405-407.

4. Потапова І.Ю. Гуманізація предметів природничо-математичного циклу як аспект морального виховання старшокласників // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ’2003”. – Том 31. Педагогіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. – С. 16-18.

5. Потапова І.Ю. До питання розвитку морального потенціалу старшокласників // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. Збірник наукових праць / Гол. редактор Г.П. Шевченко – Вип. 3. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В. Даля, 2005. – С. 124-126.

6. Потапова І.Ю. Результати та аналіз дослідно-експериментальної роботи щодо формування моральної вихованості старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. – Одеса, 2007. – Вип. № 7-8. – С. 206-211.

7. Потапова І.Ю. Реалізація педагогічних умов морального виховання шляхом впровадження структурно-функціональної моделі // Збірник наукових праць № . – ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. -25.

8. Потапова І.Ю. Нравственность и информатика в современной школе // Наша школа. – 2000. – № 1. – С. 136-138.

9. Потапова І.Ю., Мельник Е.М. Информатика в гимназии. Опыт, проблемы, перспективы // Наша школа. – 2000. – № 1. – С. 135-136.

АнотаціЯ

Потапова І. Ю. Моральне виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.

У дисертації досліджено процес морального виховання старшокласників, проаналізовано сучасний стан теорії та практики морального виховання, розкрито сутність і зміст морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу. Конкретизовано сутність і зміст поняття „моральне виховання старшокласників”, зміст комплексних моральних якостей у контексті єдності навчально-виховної урочної та позаурочної роботи. Визначено компоненти, критерії та рівні моральної вихованості старшокласників. Обґрунтовано педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

Розроблено структурно-функціональну модель морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу, впровадження якої засвідчили її ефективність.

Ключові слова: моральне виховання, мораль, моральність, педагогічні умови, предмети природничо-математичного циклу, структурно-функціональна модель.

АННОТАЦИЯ

Потапова И. Ю. Нравственное воспитание старшеклассников в процессе изучения предметов естественно-математического цикла. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию процесса нравственного воспитания старшеклассников в процессе изучения предметов естественно-математического цикла.

На основе анализа базовых понятий исследования выяснено и уточнено, что нравственная воспитанность старшеклассников – совокупность нравственных качеств личности, характеризующаяся комплексом эмоционально пережитых знаний, чувств, убеждений, а также сформированных навыков поведения, которые отвечают общезначимым целям, идеалам, нормам, духовным ценностям. Нравственная воспитанность старшеклассников содержит такие компоненты: когнитивный, мотивационный, эмоциональный, деятельностный, которые проявляются в комплексных нравственных качествах: гуманности, дисциплинированности и ответственности, толерантности, трудолюбия, справедливости и честности, коллективизме. Степень проявления этих качеств, как признаков нравственной воспитанности, была избрана нами в качестве критериев уровня сформированности моральной нравственности старшеклассников.

Комплексная методика диагностики нравственной воспитанности старшеклассников позволила выявить уровни сформированности нравственной воспитанности старшеклассников по определенным интегральным качествам. Целесообразной оказалась интерпретация ответов, которая происходила путем нахождения соответствующих величин в таблице первичных оценок и коэффициента, характеризующего разницу между имеющимся и желаемым уровнями нравственной воспитанности старшеклассника.

Установлено, что построение структурно-функциональной модели нравственного воспитания старшеклассников в процессе изучения предметов естественно-математического цикла (ЕМЦ) отображает представление этого процесса, составляющими которого являются: І – когнитивный, ІІ – мотивационный, ІІІ