УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

ПАТРЄВА ЛЮДМИЛА СЕМЕНІВНА

УДК 636.52/58.082

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ СЕЛЕКЦІЇ

ПТИЦІ М’ЯСНОГО ТИПУ

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

c. Чубинське Київської області - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий консультант – доктор сільськогосподарських наук, професор, член - кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Коваленко Віталій Петрович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва і переробки продукції тваринництва

доктор сільськогосподарських наук, професор Дєбров Валерій Васильович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації сільськогосподарського виробництва та агробізнесу

доктор біологічних наук, професор Бондаренко Юрій Васильович, Інститут птахівництва УААН, головний науковий співробітник відділу селекції і генетики

Захист дисертації відбудеться „ 25 ” березня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН, 08321, Київська область, Бориспільський район, с.Чубинське, вул. Погребняка, 1

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН

Автореферат розісланий „ 23 ” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Ю.В.Мільченко

кандидат сільськогосподарських наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Забезпечення населення України високоякісною м’ясною продукцією – стратегічна задача галузі птахівництва. Для сталого розвитку вітчизняного птахівництва і підвищення ефективності ведення галузі в практику племінних і товарних господарств повинні бути включені нові удосконалені методи оцінки і використання основного і резервного генофонду птиці.

Тому основним завданням є розробка сучасних селекційних програм, спрямованих на підвищення рівня реалізації генетичного потенціалу продуктивності наявного в Україні генофонду птахів.

Актуальність теми. Прогрес галузі птахівництва обумовлений використанням інтенсивних факторів, до яких у першу чергу належать досягнення сучасної генетики, селекції, біотехнології.

Інтенсифікація птахівництва неможлива без здійснення заходів по удосконаленню племінних і продуктивних якостей особин, поліпшенню існуючих і створенню нових високопродуктивних порід, породних груп, ліній і кросів, пристосованих до промислової технології (Басовський М.З., Буркат В.П., Власов В.І., Коваленко В.П., 1994).

Базою майбутнього ефективного розвитку птахівництва є збереження та раціональне використання вітчизняного і світового генофонду птахів, який створює необхідну біорізноманітність.

У цьому зв’язку розробка та використання удосконалених селекційно - генетичних методів і прийомів аналізу, оцінки і контролю процесів, що відбуваються в популяціях сільськогосподарської птиці стає все більш актуальним.

Розробка критеріїв раннього прогнозування племінних і продуктивних якостей сільськогосподарської птиці – одна з головних проблем птахівництва.

Тому, важливе значення набуває моделювання і прогнозування розвитку основних селекційних ознак птиці, виходячи з даних початкового періоду продуктивності. На актуальність такого підходу вказують М.В.Зубець, В.П.Буркат, С.Ю.Рубан, В.П.Шабля (1993).

Для вирішення цих задач необхідно застосовувати сучасні методи, основані на використанні генетичних маркерів, інформаційних технологій, ентропійного аналізу.

Перспективним є дослідження по застосуванню комплексних програм, які базуються на принципах стабілізуючого відбору, індексному методі селекції, ознак статевого диморфізму.

Залишається невирішеною проблема підтримки високого рівня гетерозисного ефекту та забезпечення багатократного гетерозису за основними продуктивними і відтворювальними ознаками птахів.

Розробка прийомів генетичного моніторингу селекційних змін в популяціях сільськогосподарської птиці дозволить підвищити інформативність селекційного процесу та управління прийомами генетичного удосконалення наявного генофонду птахів.

Таким чином, дослідження, спрямовані на розробку і удосконалення методів селекції птиці м’ясного типу, слід вважати актуальними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані відповідно з тематичним планом науково - дослідних робіт кафедри генетики і розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету за темами: „Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики” (номер державної реєстрації 0195U028318, 1995...2001 рр.), „Розробка і удосконалення методів селекції основних видів сільськогосподарських тварин і птиці та технологій виробництва продуктів тваринництва в реформованих господарствах Південного регіону України” (номер державної реєстрації 0104U010375, 2004...2007 рр.)

Мета і завдання досліджень. Дисертаційна робота виконана з метою удосконалення прийомів використання вітчизняного і зарубіжного генофонду птиці м’ясного типу (кури, качки, гуси) і теоретичного обґрунтування методів підвищення їх продуктивних і відтворювальних ознак та адаптивної здатності при чистопородному розведенні, схрещуванні та гібридизації.

Відповідно до мети досліджень вирішувались такі завдання:

· провести дослідження по визначенню генетичного потенціалу продуктивних і відтворювальних якостей птиці основного і резервного генофонду, що використовується в Україні;

· розробити прийоми комплексної оцінки батьківських стад курей і качок;

· визначити еколого - генетичні параметри продуктивних ознак птиці сучасних бройлерних кросів;

· удосконалити прийоми підтримання високого рівня гетерозисного ефекту у фінальних гібридах м’ясних курей;

· обгрунтувати ефективність використання стабілізуючого відбору для підвищення відтворювальних якостей качок;

· встановити можливість одержання особин певної статі при відтворенні водоплавної птиці;

· оцінити зв’язок ознак статевого диморфізму птиці з рівнем її продуктивних і відтворювальних якостей;

· встановити зв’язок біохімічних показників сироватки крові качок з їх господарсько корисними ознаками;

· вивчити генетичну структуру качок українських популяцій та їх гібридів за ознаками біохімічного поліморфізму протеїнів яєчного білку;

· провести порівняльну оцінку математичних моделей для опису і прогнозування живої маси і несучості м’ясних курей і качок;

· дослідити ступінь організованості систем ознак в популяціях м’ясних курей і качок на основі ентропійного аналізу та встановити можливість його застосування для прогнозування продуктивності птиці;

· удосконалити методику створення синтетичних популяцій з проявом багатократного гетерозису;

· розробити прийоми моніторингу селекційних змін в популяціях птиці м’ясного типу;

· визначити економічну ефективність результатів досліджень.

Об’єкт досліджень – лінії, родинні форми, гібриди м’ясних курей;

популяції українських качок та кроси качок; породи гусей.

Предмет досліджень – закономірності формування і реалізації продуктивності птиці під впливом спадкових і паратипових факторів та їх взаємодії, господарсько корисні ознаки птиці різних видів, біохімічні показники сироватки крові, протеїни поліморфних локусів яєчного білку, інформаційно - статистичні параметри біологічних систем.

Методи досліджень – зоотехнічні: визначення показників продуктивних і відтворювальних якостей птиці; морфологічні: аналіз якісних показників інкубаційних яєць; генетико - біохімічні: визначення типів поліморфних білків та біохімічного складу сироватки крові; популяційні: визначення генетичної структури популяцій, типу діючого відбору, гетерозисного ефекту; еколого - генетичні: визначення пластичності і стабільності, міри пристосованості; біокібернетичні: визначення упорядкованості біологічних систем основних продуктивних ознак; методи математичного моделювання: моделі Т.К.Бріджеса, Ф.Річардса, В.Рясенко, Мак-Міллана; статистичні: комплексне програмне забезпечення MS Excel.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше теоретично обґрунтовано та практично реалізовано комплексний підхід до удосконалення методів селекції птиці м’ясного типу вітчизняного і зарубіжного генофонду в регіональних програмах розведення, підвищення його генетичного потенціалу продуктивності за основними господарсько корисними ознаками.

Для основних методів селекції птиці м’ясного типу запропоновані додаткові критерії оцінки і відбору: за рівнем статевого диморфізму, селекційними індексами, показниками інтенсивності росту, параметрами математичних моделей, ступінню організованості системи ознак та ефектами адаптаційної здатності.

З метою комплексної оцінки птиці розроблено селекційні індекси, значення яких дає можливість вести відбір найбільш перспективних кросів для використання в птахівничих господарствах.

Оцінка птиці за селекційними індексами виявила вклад окремих ознак у рівень відтворювальних якостей водоплавної птиці, серед них для українських популяцій качок найбільш суттєвим є показник заплідненості яєць.

Теоретично обґрунтовано і експериментально доведено, що одним із критеріїв підвищення генетичного потенціалу продуктивності фінальних гібридів м’ясних кросів курей є оцінка ліній і родинних форм за еколого-генетичними параметрами – пластичністю і стабільністю. Виявлено суттєвий вплив взаємодії „генотип х середовище” для кросів зарубіжного походження „Кобб - 500” і „Арбор-Ейкрез”.

Уперше розроблено спосіб прогнозу гетерозису за несучістю у курей м’ясного типу на основі підбору ліній з високим рівнем пластичності (1,2…1,4) при середніх значеннях стабільності (4,2...4,6).

Доведено доцільність використання стабілізуючого відбору за ознаками маси та індексу форми яєць качок для підвищення їх відтворювальних якостей.

Встановлено, що підбір птиці батьківських стад бройлерних кросів із чітко вираженим статевим диморфізмом сприяє збільшенню виходу м’ясної продукції. Збільшення статевого диморфізму у гусей призводить до зниження несучості і підвищення маси яєць.

Визначено генетичну структуру качок українських популяцій та їх гібридів за біохімічним поліморфізмом протеїнів яєчного білку, виявлена їх міжпопуляційна диференціація, рівень гетерозиготності.

Отримано нові дані про інтер’єрні особливості качок вітчизняного генофонду та їх кореляційну залежність з основними господарсько корисними ознаками, що є базою для поглибленої селекційної роботи на підвищення м’ясної продуктивності і відтворювальних якостей качок.

Проведено порівняння ефективності використання моделей Т.К.Бріджеса, Ф.Річардса, В.І.Рясенко, Мак-Міллана для опису і прогнозування динаміки живої маси качок та несучості курей і качок. Встановлено, що модель Т.К.Бріджеса достатньо точно описує і прогнозує динаміку живої маси качок та несучість м’ясних курей і качок. Середній відсоток відхилень між емпіричними і теоретичними даними не перевищує 5%. Встановлена висока точність прогнозу несучості курей родинних форм сучасних бройлерних кросів за моделлю Т.К.Бріджеса за даними перших 4-3 місяців, качок – за перші 4 місяці продуктивного періоду.

Уперше оцінена ступінь організації системи „жива маса” ремонтного молодняку і курчат-бройлерів сучасних м’ясних кросів курей та каченят українських популяцій; визначена інформативність якісних показників яєць качок.

Розроблено прийоми генетичного моніторингу селекційних змін в популяціях качок на основі інформаційно - статистичного аналізу, математичного моделювання, параметрів розподілу ознак у суміжних генераціях, що сприяє оптимізації селекційних програм у птахівництві.

Використання розроблених теоретичних і практичних методів сприяло створенню синтетичної популяції качок з проявом багатократного гетерозису, підвищенню ефективності удосконалення популяцій м’ясної птиці, розширенню та доповненню теоретичних положень про механізми мікроеволюційних процесів при різних методах розведення птиці.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень мають важливе значення для розробки теоретичних і практичних прийомів збереження і раціонального використання генофонду птиці, створення нових популяцій з високими кількісними і якісними показниками м’ясної продуктивності. Використання удосконалених методів селекції птиці м’ясного типу сприяє підвищенню її продуктивних і відтворювальних якостей, що забезпечує одержання додаткової основної продукції: застосування методів стабілізуючого відбору при відтворенні качок – у сумі 31,43...162,76 грн. в розрахунку на 1000 закладених на інкубацію яєць; використання створеної синтетичної популяції качок – у сумі 5260 грн. в розрахунку на 1000 качок - несучок; комплектування батьківського стада бройлерних кросів з урахуванням рівня статевого диморфізму за живою масою – у сумі 35470 грн. в розрахунку на 1000 голів курей - несучок.

Захищено п’ять патентів України на винаходи (корисну модель): „Спосіб прогнозування гетерозису в птахівництві” (2005 р.), „Спосіб зміни статевого співвідношення потомства у качок” (2005 р.), „Спосіб зміни статевого співвідношення потомства у гусей” (2005 р.), „Спосіб відбору ознак при селекції качок” (2006 р.), „Спосіб отримання синтетичної популяції качок з багатократним гетерозисом” (2006 р.).

Розроблені методичні прийоми впроваджено в господарствах Миколаївської, Херсонської та Київської областей.

Матеріали впровадження результатів досліджень і розроблений селекційно - технологічний проект використання основного і резервного генофонду птиці м’ясного типу для підвищення відтворювальних і продуктивних якостей родинних стад і фінальних гібридів розглянуто і схвалено на засіданні науково - технічної ради Мінагрополітики України (протокол № 5 від 20 грудня 2006 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертанту спільно з науковим консультантом належить постановка проблеми, розроблення методичних підходів до її вирішення. Автором особисто здійснено теоретичне обґрунтування досліджень, розроблено схему досліджень і проведено їх виконання, одержано основний експериментальний матеріал, проведена обробка даних, їх аналіз і узагальнення. Із матеріалів наукових публікацій дисертант використав за узгодженням із співавторами частину спільно одержаних результатів. У загальному обсязі виконаних робіт особистий внесок автора складає 95%.

Апробація результатів досліджень. Основні положення результатів досліджень доповідались, обговорювались і одержали позитивну оцінку на IV - й ...VII - й Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю (Алушта, 2003, 2004, 2005, 2006); міжнародній науковій конференції (НК) „Актуальні проблеми розвитку тваринництва, ветеринарної медицини та харчових технологій, економіки та освіти” (Львів, 2004); III - й міжнародній науково-практичній конференції (НПК) „Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2004); НПК „Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 2005); міжнародній НПК „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (Львів, 2005); міжнародній НПК „Сучасний стан і перспективи розвитку генетики сільськогосподарських тварин” (Київ, 2005); міжнародній НПК „Проблеми та ефективність сучасної селекції в тваринництві (Одеса, 2006); міжнародній НПК „Проблеми сучасної генетики та селекції сільськогосподарських тварин” (Дніпропетровськ, 2006); науково-технічній раді Мінагрополітики України (Київ, 2006); міжнародній НПК „Роль вчення про онтогенез у вирішенні проблем тваринництва” (Київ, 2007); щорічних науково - практичних конференціях професорсько - викладацького складу Миколаївського ДАУ (2001-2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 38 робіт, з них 33

одноосібно, у тому числі 25 статей у фахових виданнях, 12 статей у матеріалах науково - практичних конференцій, 1 селекційно - технологічний проект, 5 патентів на винаходи (корисну модель). В спільних публікаціях з В.П.Коваленко, Л.П.Вогнівенко, В.П.Бородай, Сігал М.А., С.С.Крамаренко дисертантом підготовлено, проаналізовано і узагальнено експериментальний матеріал.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Дисертація викладена на 390 сторінках комп’ютерного тексту, містить 105 таблиць, 9 рисунків, 7 додатків. Список використаної літератури налічує 589 джерел, у тому числі 126 іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконано впродовж 1999…2007 років на базі АП „Благодатненський птахопром” Арбузинського району Миколаївської області, дослідного господарства „Бірки” інституту птахівництва УААН, птахогосподарства „Ольгівське” Бериславського району, ЗАТ ”Чорнобаївське” Білозірського району Херсонської області, ЗАТ „Агромарс” Вишгородського району Київської області, на кафедрі генетики та розведення сільськогосподарських тварин Херсонського державного аграрного університету.

Матеріалом досліджень були птахи різних статево - вікових груп курей, гусей та качок, що використовуються в господарствах України для виробництва м’яса: вихідні лінії, родинні форми і гібриди кросів курей „Смена 4”, „Кобб-500”, „Росс-308”, „Арбор-Ейкрез”, „Іса”, „Хаббард-клас”, „Гібро ПН”, „Гібро ПГ+ ”, „Гібро Г+ ”, кросів качок „Благоварський”, „Медео”, пекінські качки, українська біла (УБ), сіра (УС), глиняста (УГ), чорна білогруда (УБГ), синтетична (С) популяції качок, 26 порід гусей (відображено у відповідному розділі роботи).

Загальна схема досліджень представлена на рис. 1.

Оцінку продуктивних і відтворювальних якостей птиці здійснювали за такими показниками:

- продуктивні якості – несучість за період використання, маса яєць,

збереженість молодняку і дорослого поголів’я, загальна жива маса бройлерів, одержана від несучки, конверсія корму на 1 кг продукції;

- відтворювальні якості – вихід інкубаційних яєць за цикл використання, заплідненість яєць, виводимість яєць, вивід молодняку, кількість добових курчат, одержаних від несучки;

- морфологічні якості яєць – маса яйця, маса жовтка, маса білка,

співвідношення жовток/білок, маса шкаралупи, великий і малий діаметр яйця, індекс форми;

- ріст і розвиток – жива маса ремонтного молодняку м’ясних курей у віці

Удосконалення методів селекції птиці м’ясного типу

Системний аналіз стад м’ясної птиці | Удосконалення програм селекції | Моделювання і прогнозування основних селекційних ознак | Розробка прийомів генетичного моніторингу селекційних змін в популяціях птиці

Оцінка продуктивних і відтворювальних якостей птиці

Комплексна оцінка за

селекційними індексами | Оцінка взаємодії „генотип х середовище” | | Прогноз гетерозису на основі еколого-генетичних параметрів | Використання стабілізуючого відбору | Оцінка диференційної ембріональної смертності в яйцях водоплавної птиці | Використання ознак статевого диморфізму | Оцінка за інтер’єрними ознаками | Використання біохімічного поліморфізму для

популяційної оцінки генофонду птиці | Розробка методу створення синтетичної популяції качок | Використання математичних моделей для опису і прогнозування живої маси та несучості птиці | Використання ентропійного аналізу | Використання параметрів розподілу ознак у суміжних генераціях | Використання інформаційно - статистичного аналізу | Використання математичного моделювання для оцінки мікроеволюційних процесів в популяціях

Підвищення генетичного потенціалу продуктивності птиці мясного типу та ефективності ведення галузі

птахівництва

Рис.1. Загальна схема досліджень

1...24 тижні, бройлерів – у віці 1...6 тижнів, каченят – у віці 1...7 тижнів; показники інтенсивності формування – за методикою Ю.К.Свєчина (1985), рівномірності і напруги росту – за методикою В.П.Коваленко (1996).

Комплексну оцінку кросів проводили з використанням індексів ІП, ЕРЕР, ІМ (Бородай В.П., 2000). Методика розрахунку нових селекційних індексів наведена у відповідному розділі власних досліджень.

В популяціях українських качок проведено аналіз біохімічних показників сироватки крові. В дослідженнях визначали загальний білок, білкові фракції, активність ферментів аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, ліпази, холестерин, сіалові кислоти (Меншиков В.В., 1987).

Генетичну структуру популяцій качок за поліморфними локусами, які детермінують синтез овобілків Ov, Om, Tf, вивчали методом горизонтального

електрофорезу в крохмальному гелі за Smithies O. (1988) з використанням буферних систем Gahne B. (1966) відповідно до методики П.І. Кутнюка та інш. (1986).

Визначення типів поліморфних білків проводили згідно із загальноприйнятою схемою Baker C. et al. (1970) з доповненнями І.Г.Моїсеєвої та інш. (1976, 1991). Генетичну відстань між групами обчислювали за формулами М.Нея (1972), кластерний аналіз проводили за методикою середнього зв’язку В.Є.Дерябіна (1983).

Розрахунок екологічної стабільності проводили за Е.Бруун (1995), показники пластичності розраховували за методикою Пакудіна В.З. і Лопатіної Л.М. (1984).

Вплив генотипових та паратипових факторів на прояв ознак продуктивності визначали за допомогою одно - та двохфакторного дисперсійного аналізів.

Для опису динаміки живої маси молодняку качок різних популяцій використовували математичні моделі В.І. Рясенко, Ф. Річардса , Т.К. Бріджеса.

Для опису і прогнозування несучості курей і качок використовували математичні моделі Мак - Міллана та Т.К.Бріджеса (Коваленко В.П., Болелая С.Ю., 1997).

Інформаційно-статистичний аналіз кількісних ознак курей і качок проводили на основі оцінок безумовної ентропії (Н), максимальної ентропії (Нmax), рівня абсолютної (О) та відносної (R) організації системи ознак (Шеннон К.Е., 1963, Антомонов Ю.Г.,1977, Крамаренко С.С., 2005).

Оцінку селекційних змін у популяціях качок проводили на основі параметрів розподілу ознак у суміжних генераціях, визначали селекційний ефект (SE), значення пристосованості (?W), різницю між варіансами (??). За міру пристосованості прийнята різниця частот особин модального класу (М0) у суміжних генераціях (Нежлукченко Т.І., 2000).

Усі розрахунки виконувались за допомогою програмного забезпечення MS Excel .

Економічну ефективність застосування удосконалених методів селекції

птиці м’ясного типу розраховували згідно методики визначення економічної

ефективності використання результатів науково - дослідних робіт (1980).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Удосконалення методів комплексної оцінки продуктивних і відтворювальних якостей птиці. Виробництво м’яса курчат - бройлерів в Україні здійснюється на основі генетичного матеріалу зарубіжної селекції, який в якості батьківських стад щороку завозиться із різних селекційних фірм. Відсутність власної племінної бази і вітчизняних м’ясних кросів курей вимагає зосередити увагу на всебічній оцінці багатьох закордонних кросів, що пропонуються.

Нами проведена розробка прийомів комплексної оцінки птиці родинних форм бройлерних кросів курей з використанням селекційних індексів.

Розроблено складний селекційний індекс на основі таких показників: цільового стандарту (моделі) продуктивності птиці, який має бути досягнутий в процесі селекції; мінливості ознак, що оцінюються за величиною стандартного відхилення (?); успадковуваності ознак (h2), досягнутого рівня продуктивності (в середньому для популяцій птиці, що оцінюються); При конструюванні селекційного індексу за основу було прийнято значення продуктивних якостей в одній узагальненій величині суми відносної ваги селекційних ознак. Вихідною базою розрахунків були показники : Х1 – кількість бройлерів на одну несучку батьківського стада, гол.; Х2 – середня жива маса 1 бройлера у 42 - денному віці, кг; Х3 – конверсія корму.

На підставі обчислень була виведена наступна формула селекційного індексу:

СІ = 7,93(Х1 – 129,7) + 240,65(Х2 – 2,404) + 364(1,77 – Х3)

Оцінюючи представлені кроси за складним селекційним індексом, в

якому зосереджені основні, вирішальні у бройлерному виробництві показники, визначено, що крос ”Арбор-Ейкрез” – єдиний, що відповідає модельній популяції (СІ = 107,31). Продуктивні показники курей кросу ”Росс-308” знаходяться дуже близько до модельних (СІ = 85,01), птиця кросів ”Кобб-500” і ”Смена-4” має показники дещо вищі середніх за всіма групами (СІ = 12,72; 19,43), а продуктивні показники птиці кросів ”Іса”, ”Хаббард клас” та ”Гібро ПГ” необхідно поліпшувати (СІ = -100,59; - 64,64; - 46,89).

Проведена комплексна оцінка батьківських форм сучасних бройлерних кросів за допомогою селекційних індексів різного типу дозволила встановити, що серед багатьох м’ясних кросів курей, що використовуються в Україні, найбільший рейтинг за продуктивними і відтворювальними якостями мають кроси ”Росс-308”, ”Арбор-Ейкрез” та ”Смена-4” (табл.1).

Підвищення відтворювальних якостей качок – одна із найважливіших задач селекційно-племінної роботи. Однак, її вирішення вимагає застосування певних прийомів з метою подолання небажаних кореляційних зв’язків між продуктивними і відтворювальними якостями.

Нами проведена комплексна оцінки відтворювальних якостей качок з

Таблиця 1 - Комплексна оцінка батьківських форм бройлерних кросів

Показник | Крос

Росс-

308 | Арбор Ейкрез | Кобб-500 | Гібро

ПГ | Іса | Хаббард клас | Смена-4

Одержано від несучки за 62 тижні життя

яєць, шт. | 173 | 182 | 165 | 166 | 161 | 163 | 167

інкубаційних яєць, шт. | 164 | 174 | 158 | 157 | 151 | 153 | 158

вивід молодняку,% | 85,0 | 83,9 | 85,1 | 81,7 | 84,0 | 86,1 | 84,4

добових курчат, гол. | 140 | 146 | 137 | 128 | 127 | 132 | 133

бройлерів,гол. | 136 | 140 | 133 | 122 | 122 | 127 | 128

загальна

жива маса бройлерів кг | 336,46 | 343,00 | 320,40 | 302,32 | 276,94 | 292,10 | 313,60

Продуктивність бройлерів

жива маса у 42 дн., г | 2474 | 2450 | 2409 | 2478 | 2270 | 2300 | 2450

збереженість, % | 97,0 | 96,0 | 97,0 | 95,4 | 95,8 | 96,1 | 96,5

конверсія корму, кг/кг | 1,72 | 1,73 | 1,84 | 1,78 | 1,80 | 1,82 | 1,71

Індекс

ІП | 34,25 | 33,72 | 31,69 | 33,15 | 30,03 | 30,09 | 34,11

ЕРЕР | 332,20 | 323,70 | 302,37 | 316,21 | 287,65 | 289,15 | 329,19

ІМ | 195,33 | 198,49 | 173,98 | 170,00 | 153,43 | 160,31 | 183,89

СІ | 85,01 | 107,31 | 12,72 | - 46,89 | -100,59 | - 64,64 | 19,43

використанням методу селекційного індексу. Вихідною базою розрахунків були показники: Х1 – несучість на одну несучку за 20 тижнів продуктивного періоду, шт.; Х2 – заплідненість яєць, %; Х3 – вивід молодняку, %. На підставі обчислень була виведена наступна формула селекційного індексу:

СІ = 2,98 (Х1 – 101) + 22,85 (Х2 – 90,03) + 15,21 (Х3 – 76,15)

Використовуючи даний індекс проведена оцінка відтворювальних

якостей качок чотирьох українських популяцій (табл.2).

Мінімальне значення селекційного індексу встановлено для українських сірих качок (СІ = - 97,21), від’ємне значення із наближенням до нульового – у глинястих качок (СІ = - 36,66). Найбільшу кількість балів за

відтворювальними якостями отримали українські білі качки (СІ = + 47,03), середній рівень мають українські чорні білогруді качки (СІ = + 25,53).

Таблиця 2 - Оцінка відтворювальних якостей качок за селекційним індексом

Популяція | Компоненти селекційного індексу | Селекційний

індекс

Х1 | Х2 | Х3

УБ | + 11,92 | + 31,31 | + 3,80 | + 47,03

УС | - 5,96 | - 37,25 | - 54,00 | - 97,21

УГ | + 8,94 | - 23,54 | - 22,06 | - 36,66

УБГ | - 14,90 | + 29,02 | + 11,41 | + 25,53

Аналіз вкладу досліджуваних селекційних ознак в загальне значення індексу показав, що найбільш важливим в подальшій селекційній роботі із качками українських популяцій є підвищення заплідненості яєць, що буде сприяти покращенню їх відтворювальних якостей.

Еколого - генетичні параметри продуктивних ознак птиці сучасних бройлерних кросів. Одним із важливих аспектів сучасного тваринництва, у тому числі і птахівництва, є відповідність технологій, які застосовуються, генетичному потенціалу тварин. Цей комплекс питань можна розглядати як систему взаємодії “генотип-середовище”, які визначають ефективність виробництва продукції. Отже, в сучасних умовах створення і експлуатації нових популяцій птиці, питання визначення параметрів пластичності і стабільності набуває особливого значення.

Нами проведено визначення параметрів пластичності і стабільності вихідних ліній і родинних форм курей кросу “Смена”, ”Арбор-Ейкрез” і ”Кобб-500” за показником несучості (табл. 3.)

За результатами досліджень простежується певна тенденція – із збільшенням пластичності відбувається зниження стабільності. Лінії, які проявили максимальну пластичність, мали найменші показники стабільності і навпаки.

На основі проведених досліджень встановлено, що вихідні лінії кросу “Смена” залишаються високопластичними протягом тривалого часу експлуатації. Тому слід приділяти увагу питанням стабілізації факторів середовища для підтримки їх комбінаційної здатності. Отримання на їх основі

двохлінійних родинних форм відзначається проявом гетерозисного ефекту, який обумовлено більш високими показниками стабільності несучості. Родинні форми м’ясних кросів курей ”Арбор-Ейкрез” і ”Кобб-500” за ознакою несучості протягом періоду експлуатації відзначаються середньою пластичністю і високою стабільністю. В умовах різних пташників птиця кросу

”Арбор-Ейкрез” більш консервативно реагує на зміни умов середовища, ніж птиця кросу ”Кобб-500”, яка має більш високі показники пластичності, що свідчить про суттєвий прояв взаємодії ”генотип х пташник”. Виявлені закономірності слід враховувати при реалізації селекційних програм удосконалення продуктивних показників курей м’ясних кросів.

Таблиця 3 - Параметри пластичності і стабільності ліній і родинних форм

кросу “Смена”

Генерація | Показник | Генотип

С1 | С2 | С3 | С4 | С1С2 | С3С4

1 |

несучість, шт. | 128,8 | 138,2 | 141,5 | 150,4 | 159,0 | 165,9

пластичність | 1,279 | 1,173 | 1,174 | 0,993 | 0,813 | 0,808

стабільність | 6,351 | 5,826 | 5,766 | 5,396 | 4,419 | 4,275

2 | несучість, шт. | 119,7 | 120,7 | 127,8 | 144,1 | 144,6 | 172,0

пластичність | 1,115 | 1,308 | 1,388 | 1,022 | 0,541 | 0,603

стабільність | 5,264 | 6,289 | 6,477 | 5,377 | 3,907 | 4,205

3 | несучість, шт. | 101,2 | 110,1 | 121,5 | 133,3 | 123,1 | 139,2

пластичність | 1,078 | 1,193 | 1,042 | 0,829 | 0,957 | 0,883

стабільність | 5,338 | 6,033 | 5,176 | 4,119 | 4,948 | 4,522

4 | несучість, шт. | 114,6 | 125,7 | 129,9 | 136,8 | 134,0 | 146,9

пластичність | 1,205 | 1,072 | 1,484 | 1,321 | 0,363 | 0,538

стабільність | 3,711 | 3,402 | 4,501 | 3,905 | 1,532 | 1,891

5 | несучість, шт. | 98,8 | 113,9 | 116,1 | 120,9 | 149,1 | 155,8

пластичність | 0,922 | 1,108 | 1,049 | 0,756 | 1,109 | 1,052

стабільність | 3,294 | 3,490 | 3,416 | 2,280 | 3,492 | 3,235

Прийоми підтримання високого рівня гетерозисного ефекту у фінальних гібридів промислових кросів м’ясних курей. Підтримання високого рівня гетерозисного ефекту у фінальних гібридах промислових кросів є одним з найважливіших завдань селекційної роботи. Нами вирішувалась задача підвищення точності прогнозу гетерозису за несучістю родинних форм бройлерних кросів та збільшення на цій основі виходу добового молодняку м’ясної птиці. На основі оцінок несучості курей ліній кросу “Смена” за 8 місяців продуктивного періоду впродовж чотирьох років використання визначали еколого-генетичні параметри: пластичність і стабільність. Прогноз проводили за проявом істинного (Гі), зоотехнічного (Гз) і гіпотетичного (Гг) гетерозису.

Максимальний прояв істинного гетерозису спостерігався на другому році використання вихідних форм кросу і склав 19,8 та 19,4% для батьківської та материнської форм (табл.4). Така ж закономірність виявлена і по відношенню до прояву зоотехнічного гетерозису, відповідно 20,3 і 26,5%.

Прояв гетерозису впродовж всіх чотирьох років випробувань мав більш суттєві відмінності в материнській формі, ніж в батьківській. При оцінці еколого-генетичних параметрів встановлена пряма залежність прояву гетерозису за несучістю при збільшенні показників пластичності ліній за цією ознакою. Так, при показниках пластичності вище 1,200, як в батьківській, так і в материнській формах, прояв істинного і зоотехнічного гетерозису був

Таблиця 4 - Прояв гетерозису за несучістю залежно від показників пластичності і стабільності в лініях кросу “Смена”

Рік випро

бувань | Форма гетерозису | Показники гетерозису, % | Еколого-генетичні параметри

батьківська форма | материнська форма

батьківська форма | материнська форма | пластич-

ність (b) | стабіль-

ність() | пластич-

ність (b) | ста біль-

ність()

1 | Гі

Гз

Гг | 15,1

19,1

23,4 | 10,3

13,7

17,2 | 1,226 | 6,089 | 1,084 | 5,581

2 | Гі

Гз

Гг | 19,8

20,3

20,8 | 19,4

26,5

34,6 | 1,212 | 5,777 | 1,205 | 5,927

3 | Гі

Гз

Гг | 11,8

16,5

21,6 | 4,4

9,3

14,6 | 1,136 | 5,689 | 0,936 | 4,648

4 | Гі

Гз

Гг | 6,6

11,5

16,9 | 7,4

10,1

13,1 | 1,139 | 3,557 | 1,403 | 4,203

найвищий. При цьому показники стабільності знаходились на рівні 5,777 та

5,927 відповідно. Вплив пластичності і стабільності на прояв гетерозису для обох батьківських форм визначено такими кореляційними залежностями:

для істинного гетерозису r = + 0,850, для зоотехнічного r = + 0,794, для гіпотетичного r = + 0,663 ( Р < 0,05).

На основі проведених досліджень встановлено, що прогноз гетерозису за несучістю доцільно вести на підставі еколого-генетичних параметрів ліній при їх оцінці за попередні чотири роки. При цьому необхідно провести визначення пластичності і стабільності ліній в суміжні роки випробувань. Підбір ліній для схрещування здійснювати на основі високого рівня пластичності (1,2…1,4) при середніх значеннях стабільності (4,2...4,6).

Використання стабілізуючого відбору для підвищення відтворювальних якостей качок. Нами вивчалась ефективність використання методів стабілізуючого відбору для підвищення продуктивних і відтворювальних ознак сільськогосподарської птиці. Враховуючи, що досліджень в цьому напрямку в качківництві проводилось недостатньо, було поставлене завдання визначення доцільності калібрування яєць качок на класи нормованого відхилення за масою та індексом форми з метою підвищення їх інкубаційних якостей.

Матеріалом досліджень були яйця качок синтетичної популяції (на базі українських популяцій), які були розподілені на групи (М –, М0, М+) відповідно до середнього значення () і середнього квадратичного відхилення (?) показників їх маси та індексу форми.

Дослідженнями встановлено, що розподіл яєць на класи нормованого відхилення за масою та індексом форми в певній мірі вплинув на основні

інкубаційні якості яєць (табл.5).

Таблиця 5 - Інкубаційні якості яєць качок в залежності від класу розподілу за масою та індексом форми

Клас розподілу за масою яєць | Клас розподілу за індексом форми | Заплідненість

яєць, % | Виводимість

яєць, % | Вивід молодняку, %

± | ± | ±

М – | М – | 85,49 ± 0,96 | 81,21 ± 1,51 | 69,43 ± 1,69

М0 | 85,89 ± 0,99 | 82,79 ± 0,75 | 70,51 ± 1,01

М+ | 89,42 ± 2,61 | 81,51 ± 0,81 | 71,33 ± 1,18

М0 | М – | 89,28 ± 0,91 | 83,95 ± 0,77 | 74,96 ± 1,35

М0 | 89,75* ± 0,94 | 85,03* ± 0,77 | 76,31* ± 0,79

М+ | 89,14 ± 0,74 | 84,19 ± 1,02 | 75,05 ± 1,47

М+ | М – | 85,65 ± 0,75 | 84,95 ± 1,04 | 73,06 ± 1,01

М0 | 87,26 ± 0,73 | 85,32 ± 1,18 | 74,45 ± 0,94

М+ | 86,08 ± 0,99 | 84,79 ± 0,91 | 72,98 ± 1,09

Примітка. *Р < 0,05

Найвищі показники заплідненість яєць зафіксовані в групі М0М0, що на 4,26%, 4,1 і 3,8% більше, ніж в групах М –М – , М –М0, М+М – (Р < 0,05).

Відмічено, що з підвищенням маси яєць показник виводимості яєць має тенденцію до збільшення. Серед груп, розподілених за індексом форми, найвищі показники виводимості яєць зафіксовані в модальному класі – 82,79%, 85,03 та 85,32% відповідно. Встановлена вірогідна різниця (3,52%) за виводимістю яєць в групі М0М0 та М –М+ (Р < 0,05).

Вивід молодняку у качок синтетичної популяції був кращій в групі М0М0 за масою яєць та індексом форми – 76,31%, що на 4,98%, 5,8 і 6,88% вірогідно вище в порівнянні із групами М –М+, М –М0, М –М – (Р < 0,05).

Результати визначення характеру впливу маси яєць та індексу форми на їх інкубаційні якості свідчать про високий вплив організованих факторів на інкубаційні якості яєць качок – від 61,71 до 75,55% (Р < 0,001). Доля впливу маси яєць на заплідненість становила 61,00% (Р < 0,001), на виводимість яєць – 54,67% (Р < 0,001), на вивід молодняку – 64,09% (Р < 0,001). Вірогідного впливу індексу форми яєць на інкубаційні якості яєць качок не виявлено.

Дослідженнями доведено доцільність калібрування інкубаційних яєць качок на класи нормованого відхилення. З метою підвищення відтворювальних якостей качок необхідно використовувати для інкубації переважно яйця

модального класу розподілу за масою яєць.

Одержання особин певної статі при відтворенні водоплавної птиці. У племінному качківництві та гусівництві більш бажаним є отримання самиць. Таким чином, постає задача зміщення статі у бік переважання качечок та гусочок для більш раціонального використання родинного стада, зменшення витрат кормів і матеріально-трудових ресурсів.

Отримано вірогідні результати за співвідношенням самців і самок, виведених із яєць, каліброваних за масою та індексом форми. Виявлено, що як у качок, так і гусей спостерігаються однакові закономірності, а саме найбільшу кількість самців одержують із яєць класів М+М– і М–М+, а переважний вихід самиць можна одержати із яєць модального класу за масою, а також у класах М– і М+ за масою яєць у поєднанні із класом М0 за індексом форми.

Таким чином, проведеними дослідженнями показана доцільність визначення оптимальних класів розподілу інкубаційних яєць качок і гусей за масою та індексом форми. Це дозволяє підвищити їх відтворювальні якості, планувати особин необхідної статі, значно скоротити витрати на утримання, догляд та кормозабезпечення поголів’я самців.

Статевий диморфізм в популяціях птиці та його зв’язок з рівнем продуктивності і відтворними якостями. Відомо, що явище статевого диморфізму практично розповсюджене, проте його роль в прогресивній еволюції вивчена недостатньо. Певна різнорідність батьківських форм у напрямку більш чіткого вираження чоловічої або жіночої статі є базою для гетерозисних явищ. Нами визначено рівень статевого диморфізму у батьківських стадах і фінальних гібридах м’ясних кросів курей ”Гібро” – ”Гібро ПГ+”, ”Гібро ПН”, ”Гібро Г+” та встановлено зв’язки між рівнем статевого диморфізму та продуктивними і відтворювальними якостями птахів.

Птиця батьківського стада кросу ”Гібро ПН”, яка мала найвищий рівень статевого диморфізму за період вирощування 1-20 тижнів, відзначалась кращими показниками продуктивних і відтворювальних якостей (табл.6).

Так, в розрахунку на одну початкову несучку за 62 тижні життя кількість знесених яєць складає 178,3 шт., що на 12 шт. яєць більше у порівнянні з іншими кросами, маса яєць у 52-тижневому віці становить 67,3 г, що на 1,2 г вище, ніж у курей кросів ”Гібро ПГ+” та ”Гібро Г+”. Кількість бройлерів, що одержують на одну несучку у стаді кросу ”Гібро ПН”, найвища і дорівнює 131,0 гол., переважаючи інші кроси на 3,6...7,1 гол., загальна жива маса бройлерів на одну курку-несучку становить 330,38 кг, що на 10,35...14,43 кг більше аналогічних показників в стадах кросів ”Гібро ПГ+” та ”Гібро Г+”.

Зв’язок між статевим диморфізмом та основними продуктивними

показниками має високу позитивну кореляцію (r = + 0,434... + 0,997), особливо це стосується заключних результатів бройлерного виробництва.

Кореляція із загальною живою масою бройлерів, що можна отримати від однієї несучки, становить + 0,947, із конверсією корму – + 0,997 (Р < 0,05).

Таким чином, підбір птиці із більш чітко вираженим статевим диморфізмом у 20-тижневому віці сприяє збільшенню виходу м’ясної продукції. Дані закономірності слід використовувати у подальшій селекційній

Таблиця 6 - Статевий диморфізм і продуктивні та відтворювальні якості

батьківських стад кросів ”Гібро” (на початкову несучку)

Показник | Крос

Гібро