НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Полонська Наталія Олександрівна

УДК 330.111.66

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

РЕГІОНУ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ

ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВОГО МЕТОДУ

(НА ПРИКЛАДІ АР КРИМ)

Спеціальність 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському національному університеті

ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Миронова Тетяна Леонідівна,

Таврійський національний університет, завідувач кафедри державного й регіонального управління

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

Кондрашихін Андрій Борисович,

Севастопольська філія Кримського інституту

економіки та господарського права Міністерства

освіти і науки України, професор кафедри фінансів

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Левковська Людмила Володимирівна

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, провідний науковий співробітник відділу інноваційного та науково-технологічного розвитку

Захист відбудеться « 18 » червня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий «14» травня 2008 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Я.В. Коваль

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування господарського комплексу України в період переходу до ринкової економіки принципово змінило положення регіонів у загальній системі управління. Сформувалася об'єктивна необхідність активізації участі держави в управлінні регіоном. Подібна участь, у свою чергу, повинна проявлятися у формуванні такої державної політики, яка б сприяла вирівнюванню рівнів соціально-економічного розвитку регіонів, подальшому регіональному економічному росту й стійкому соціальному розвитку.

Посилення ролі регіонів у загальнодержавному господарському комплексі, підвищення їхньої самостійності на основі активних процесів децентралізації форм управління й становлення нових методів прийняття управлінських рішень визначає необхідність удосконалення методичного інструментарію управління процесами соціально-економічного розвитку регіонів. Ґрунтуючись на вивченні вітчизняного й закордонного досвіду, можна стверджувати, що визначальна роль в ефективному вирішенні проблем регіонального соціально-економічного розвитку належить програмно-цільовому методу.

Дослідженню проблем регіонального розвитку, програмно-цільового управління присвячені праці таких російських вчених-економістів, як Абалкін Л., Адамеску А., Бандман М., Гранберг О., Ларіна Н., Лексин В., Лобко О., Попов В., Райзберг Б., Федоренко М. і ін.

Певний внесок у дослідження методології програмно-цільового підходу при вирішенні регіональних проблем внесли українські вчені Багров М., Бутко М., Долишний М., Данилишин Б., Дорогунцов С., Куценко В., Лисецький А., Лукінов І., Максимова Т., Міщенко В., Олійник Я., Поповкін В., Симоненко В., Степанов А., Степаненко А., Фащевський М, Федорищева А., Чумаченко М., Чернюк Л. Разом з тим, розгортання соціально-економічних процесів в Україні, зміна ролі й місця регіонального управління вимагає поглиблення теорії й практики програмно-цільового прогнозування, подальшого вдосконалювання механізму програмно-цільового управління: організації розробки цільових програм, моніторингу їх реалізації та інформаційного забезпечення системи управління регіональними програмами.

Актуальність дослідження підсилюється тією обставиною, що використання програмно-цільового підходу в Україні методично не забезпечено на різних рівнях ієрархії адміністративно-територіальних одиниць. Необхідність вирішення цих завдань визначила актуальність дослідження і обумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського у рамках виконання наступних науково-дослідних тем: «Програмно-цільове управління розвитком підприємництва в Автономній Республіці Крим» (2002-2004 р.), номер державної реєстрації 0102 ; «Еколого-економічне забезпечення Схеми планування території Автономної Республіки Крим» (2005 р.), номер державної реєстрації 0105 . У цих роботах особисто автором розроблені науково-методичні рекомендації з формування програм соціально-економічного розвитку міст і районів, пропозиції щодо вдосконалення інформаційного забезпечення програмно-цільового управління.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обгрунтування теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій по удосконаленню економічного й соціального розвитку регіону на основі формування та реалізації механізму програмно-цільового управління.

Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені наступні задачі:

– визначити взаємозв'язки основних структурних елементів регіону та критерії виділення територій у регіони;

– розкрити сутність і визначити елементи механізму управління соціально-економічного розвитку регіону;

– обґрунтувати вибір програмно-цільового методу як основного в проблемно-орієнтованому управлінні;

– систематизувати етапи вітчизняного та зарубіжного розвитку програмно-цільового управління;

– надати оцінку економічного потенціалу Автономної Республіки Крим;

– виявити диспропорції соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим у розрізі її адміністративно-територіальних одиниць;

– розробити модель оцінки рівнів диференціації соціально-економічного регіонального розвитку;

– вдосконалити напрямки подолання територіальних диспропорцій соціально-економічного розвитку регіону;

– розробити методичні підходи до формування цільових програм для різних адміністративно-територіальних утворень;

– запропонувати шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення процесу програмно-цільового управління.

Об'єктом дослідження виступають процеси управління соціально-економічним розвитком регіону.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади з використанням програмно-цільового методу забезпечення економічного і соціального розвитку регіону.

Методи дослідження. Теоретичною основою виконаного дослідження є діалектичний метод пізнання, вимоги об'єктивних економічних законів ринкової економіки, теоретичні положення економічної науки, праці провідних вчених у сфері регіонального розвитку і програмно-цільового управління.

У процесі дослідження були використані розрахунково-конструктивний метод і метод угрупувань для оцінки соціально-економічної ситуації в АР Крим; монографічний і експертний методи - для дослідження існуючих механізмів програмно-цільового прогнозування й управління в АРК; економіко-статистичний - для встановлення диспропорцій у розвитку регіонів; метод моделювання - для розробки ефективних механізмів програмно-цільового прогнозування й управління; методи прогнозування й програмування - для розробки інформаційного забезпечення процесу програмно-цільового прогнозування.

У дослідженні використано матеріали Головного управління статистики в АР Крим, Міністерства економіки АР Крим, цільові програми різних рівнів, реалізовані на території АР Крим.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації сформульовано теоретико-методологічні засади соціально-економічного розвитку регіону на основі використання програмно-цільового методу.

Вперше:

– обгрунтовано методологічні підходи до формування цільових програм, що дозволяють урахувати особливості соціально-економічного розвитку та програмно-цільового управління як на регіональному, так і на локальному рівні (місто, район);

– організаційну модель формування і реалізації цільових регіональних програм та контролю за їх бюджетним фінансуванням.

Удосконалено:

– категорійний апарат регіональної економіки, де поняття «регіон», на відміну від наявного, розглядається як відносно самостійна адміністративна одиниця зі специфічними проявами стадій відтворення й особливостями протікання соціальних і економічних процесів;

– зміст та структуру цільових програм, що на відміну від існуючих, доповнюється паспортом цільової програми, де враховуються основні відомості з питань розробки, фінансування та реалізації;

– методи аналізу динаміки регіональної соціально-економічної ситуації, на підставі яких виявляються диспропорції у розвитку регіонів, проблемні зони та пріоритетні напрямки їх розвитку;

– система інформаційного забезпечення процесу програмно-цільового прогнозування й управління на основі розробки паспортів адміністративно-територіальних утворень;

– методичні підходи відбору пріоритетних проблем розвитку регіону, критерієм яких є визначення алокативної ефективності регіональних пропорцій їх відтворювального розвитку.

Дістали подальший розвиток:

– теоретичні й методичні підходи формування системи розробки планів і прогнозів розвитку регіонів та їх ув'язки з цільовими програмами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертаційному дослідженні методичні підходи щодо забезпечення соціально-економічного розвитку регіону на основі використання програмно-цільового методу представлені у формі, зручній для впровадження в практику. Пропозиції щодо формування паспортів соціально-економічного розвитку міста (району) були використані в Управлінні стратегії регіонального розвитку й розміщення продуктивних сил Міністерства економіки АР Крим, у міських і районних радах (довідка № 030-3/865 від 28.10.05р.). Науково-методичні рекомендації щодо розвитку механізму програмно-цільового регулювання й управління на регіональному рівні, основою яких є методичне й інформаційне забезпечення розробки цільових програм різних рівнів, знайшли застосування в Управлінні економічної стратегії регіонів Ради міністрів АР Крим і в Управлінні економіки й регіональної політики Сімферопольської міської ради при розробці щорічних програм соціально-економічного розвитку міст і районів (довідка № 25 від 28.10.05р., довідка № 02-01/315-0 від 28.10.05р.). Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються при читанні лекцій з курсу “Розміщення продуктивних сил та регіоналістика” у Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського (акти впровадження результатів НДР у навчальний процес від 2 грудня 2005р.).

Особистий внесок здобувача. Отримані наукові, методичні, практичні результати, що виносяться на захист, є особистими розробками автора. До найважливіших здобутків варто віднести методичні підходи до формування цільових програм на регіональному рівні, а також на рівні районів і міст, що дозволяють враховувати особливості програмно-цільового управління малими територіальними одиницями в умовах місцевого самоврядування; удосконалювання системи інформаційного забезпечення процесу програмно-цільового управління на основі запропонованих паспортів адміністративно-територіальних утворень і організаційної моделі центру координації розробки й реалізації цільових програм на рівні регіону.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, висновки й пропозиції дисертації доповідалися й обговорювалися на науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Менеджмент підприємницької діяльності» (м.Алушта, травень 2004р.), Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції (м. Сімферополь, травень 2004р.), щорічних конференціях професорсько-викладацького складу ТНУ ім. В.І. Вернадського (м.Сімферополь, квітень 2002р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, з них 7 – одноосібно, загальним обсягом 4,7 др. арк., з них 3,9 друк. арк. належить особисто автору. Із загальної кількості наукових праць 8 статей опубліковано у наукових фахових виданнях, 3 – у збірниках науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації складає 203 сторінки, у тому числі 24 таблиці і 23 малюнки. Список використаних джерел зі 169 найменувань викладено на 15 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи регулювання соціально-економічного розвитку регіону на основі програмно-цільового методу» систематизовані наукові підходи розкриття сутності поняття «регіон», які дозволили виявити відсутність єдиного його визначення у регіональній економіці, розмаїтість критеріїв виділення регіонів. Встановлено, що до основних критеріїв, що визначають виділення територій у регіони, належать регіональні відтворювальні процеси, економічне районування на основі територіального розподілу праці й адміністративно-територіальний поділ. У постановочному плані, виходячи із цілей регіонального управління, пропонується доповнити класифікацію критеріїв такою ознакою як проблемне районування, що дозволить виділити депресивні райони, відсталі (слаборозвинені) регіони, регіони авангардного типу (вільні економічні зони).

Представлено структурну модель регіону, що дозволяє визначити і охарактеризувати основні його структурні елементи - виробнича і соціальна сфери, населення та природне середовище; встановити прямі і непрямі взаємозв'язки між структурними елементами регіону; уточнити в понятійному апараті регіональної економіки визначення регіону як підсистеми соціально-економічного комплексу країни, що виступає відносно самостійною одиницею зі специфічними проявами стадій відтворення й особливостями протікання соціальних і економічних процесів. Необхідність підтримки рівноваги між процесами, що формують елементи, є як умовою безперервності цих процесів, так і умовою безперервності регіонального відтворювального процесу в цілому.

Виявлення характеру взаємозв'язків усередині регіону та за його межами дозволило визначити 6 груп пропорцій між елементами регіональної системи (загальноекономічні, структурні, соціально-економічні, економіко-демографічні, економіко-екологічні, фінансово-економічні), які забезпечують її ефективний соціально-економічний розвиток.

Розгляд регіону як частини території, а також розподіл регіонального відтворювального процесу на внутрірегіональний і міжрегіональний дає можливість диференціювати регіональне управління і територіальне управління.

Розроблено та поглиблено сутність механізму управління соціально-економічним розвитком регіону як упорядкованої сукупності інституціональних установок, що забезпечують суб'єктам господарювання досягнення прогнозних результатів розвитку. До елементів механізму управління розвитком регіону належать:

- система прогнозно-програмних документів, що відображають індикативні результати функціонування регіональної господарської системи, і, в остаточному підсумку, формують регіональну політику та стратегію соціально-економічного розвитку;

- форми управління - організаційно-управлінські структури;

- методи управління - інструментарій, що включає засоби, важелі, технології процесів досягнення поставленої мети.

Наведено класифікацію прогнозно-програмних документів, які розробляються в Україні за трьома рівнями управління: державним, регіональним та місцевим, обґрунтовано включення в класифікацію групи передпланових (прогнозних) документів

Визначено властивості, ознаки, характерні риси програмно-цільового методу. Розроблено багаторівневу схему використання програмно-цільового методу як сукупності взаємозалежних і взаємообумовлених процедур проблемно-орієнтованого управління. Виявлено певну умовність найменування «метод» стосовно до програмно-цільового підходу, сутність якого представляє широку методологію рішення різноманітних проблем, а не один із засобів, методів управління.

Систематизовано етапи вітчизняного та зарубіжного розвитку програмно-цільового управління, що дозволило зробити ряд теоретичних висновків:

– розробка й реалізація цільових програм одержали розвиток як у централізовано керованій , так і в ринковій економіці;

– розмаїтість економічних, соціальних, політичних і інших проблем, розв'язуваних за допомогою програмно-цільової методології, показує, що остання відображає методичні підходи й методичні рекомендації досить загального характеру. Тому, кожна проблема з урахуванням її специфіки, індивідуальності вимагає конкретної методики й технології визначення програмних цілей, шляхів і засобів рішення;

– цільова програма – специфічна форма планового управління, прояв планової діяльності.

Другий розділ дисертації «Методичні положення програмно-цільового управління соціально-економічним розвитком регіону». В розділі проведено порівняльний аналіз оцінок вчених сутності поняття й структури економічного потенціалу регіону. Наведена систематизація наукових підходів, що дозволяє визначити економічний потенціал як сукупну здатність наявних у межах регіону економічних ресурсів забезпечити виробництво максимально можливого обсягу матеріальних благ і послуг, що відповідають потребам суспільства на даному етапі його розвитку.

Комплексний аналіз економічного потенціалу (природно-ресурсних, демографічних і соціально-економічних передумов) АР Крим дозволив виявити головні проблеми і виявити наявність істотних розходжень у розвитку адміністративно-територіальних утворень.

Для оцінки диференціації рівнів соціально-економічного розвитку міст і районів АР Крим запропонована методика розрахунку індексу індивідуального розвитку території, яка включає три групи показників, що характеризують демографічну ситуацію і ринок праці в регіоні, економічний розвиток території і умови проживання населення (30 показників). Кожний з показників являє собою вектор-стовпчик , , де – знак транспонування.

Для обчислення інтегральних показників вихідні (первинні) показники приводяться до стандартного інтервалу і характеризують близькість вихідних показників до максимальним або мінімальним по території.

Відхилення нормованих показників від середніх значень характеризує приналежність регіону до одного з виділених класів від лідерів до аутсайдерів, але таке ранжирування більш точне за інтегральними оцінками. На такому рівні може бути зроблена оцінка управлінського впливу, тобто змінюючи відхилення, можна простежити, як буде змінюватися інтегральна оцінка і які ресурси необхідно для цього виділити (попередньо підрахувавши витрати на одиницю зміни відхилення, наприклад, на 1%).

На базі багаторівневої системи вихідних показників, погоджених з ієрархічною системою цілей і критеріїв, формуються підсумкові інтегральні показники.

Вихідні показники розбиті на груп показників. Групи показників об'єднані в блоків. Замикає ієрархію загальний інтегральний індекс. Інтегральні показники для кожного рівня ієрархії можна записати у вигляді:

для груп показників , , ,

, , , .

для блоків показників , , ,

, , , .

І далі розраховується підсумковий інтегральний показник для кожного регіону , , , , .

Кожному інтегральному показнику ієрархічного рівня можна поставити у відповідність ранжирування регіонів. Інтегральний фактор, що грає роль індексу стану для всієї території (сукупності всіх регіонів) можна записати у вигляді

або .

Коефіцієнти , , , n,, , встановлюються експертним шляхом або за попередніми періодами розвитку території (або як середні).

Підсумкове ранжирування регіонів здійснюється за оцінками , . При цьому важливим є не тільки розподіл з погляду «лідерів», але з погляду управлінських впливів: виділення ресурсів з метою вирівнювання або виходу із кризових станів і т.п.

Таким чином, запропонований метод розрахунку індексів дозволив виявити значну диференціацію в соціально-економічному розвитку окремих територій і побудувати рейтинговий ряд, що класифікує регіони АР Крим по групах:

– регіони-лідери, інтегральний коефіцієнт яких значно перевищує середній узагальнюючий показник. У цій групі визначився абсолютний лідер - м. Сімферополь (0,604).

– регіони-переслідувачі - регіони, які за рівнем інтегрального коефіцієнта трохи відстають від регіонів – лідерів, але все-таки мають значний відрив від основної маси, і, отже, мають гарний шанс згодом перейти в першу групу. У цю групу ввійшли м. Судак (0,544), м. Ялта (0,539), м. Красноперекопськ (0,533), м. Армянськ (0,519), м. Феодосія(0,517)

– регіони основного масиву - регіони, із середнім рівнем соціально-економічного розвитку й значенням інтегрального коефіцієнта нижче середнього (0,415 по АР Крим) у аналізованій групі. У цей інтервал потрапив основний масив досліджуваних регіонів: м. Алушта (0,485), м. Саки (0,475), м. Євпаторія (0,465), Чорноморський район (0,447), м. Джанкой (0,441), Сімферопольський район (0,420), Красногвардійський район (0,412), м. Керч (0,392), Ленінський район (0,392).

– регіони-аутсайдери - регіони зі значенням інтегрального коефіцієнта, рівень якого значно нижче середнього показника по групі й наближається до екстремального інтервалу. До таких регіонів відноситься Бахчисарайський (0,371), Сакський (0,362), Нижньогірський (0,359), Совєтський (0,350), Роздольненський (0,342) і Первомайський (0,336) райони.

– регіони зі слабким рівнем соціально-економічного розвитку представлені Красноперекопським (0,297), Джанкойським (0,284), Кіровським (0,263) і Білогірським (0,233) районами.

Зазначені класифікаційні групи дозволили сформувати картосхеми розподілу регіонів АР Крим за рівнем соціально-економічного розвитку.

Виявлені диспропорції в соціально-економічному розвитку територій зумовили перехід до пошуку причин, що привели до негативних тенденцій у регіональній економіці регіонів. У результаті дослідження встановлено, що зниження рівнів розвитку регіону є наслідком деформації пропорцій відтворювального процесу. У розділі 1 дисертації наведено класифікацію пропорцій регіонального розвитку і встановлено, що їх формування специфічне для кожного окремого регіону. Аналіз цих пропорцій повинен передувати і бути основою для оцінки розвитку будь-якого регіону, оскільки простий аналіз кількісних показників (навіть у динаміці) не дає повного уявлення про виникнення існуючих проблем у регіональній економіці.

Для оцінки пропорцій регіонального відтворювального процесу в роботі використаний показник алокативної ефективності, що визначається як частка від найбільш оптимального рівня, прийнятого за ідеальний. Аналіз рівня алокативної ефективності регіональних пропорцій запропоновано здійснювати методом інтегральної оцінки на основі багатосекторної моделі. Суть методу полягає у визначенні максимально повного ряду пропорцій, існування яких забезпечує ефективний розвиток економіки регіону.

Алокативні оцінки можуть бути обчислені на основі вихідних показників або їхніх нормалізованих значень , , . Для фіксованого регіону , , являє собою рядок з ( ) показників.

Як ідеальний вектор , що відповідає довгостроковим цілям, можна взяти вектор з одиничними компонентами , тоді вектор , буде характеризувати відхилення від ідеалу:

, .

Якщо ставиться завдання вирівнювання стану регіонів до рівня середніх значень або більш високих значень , забезпечених ресурсами ( , , ), тоді одержуємо інші значення алокативних оцінок. Може бути ситуація виділення ресурсу , необхідного для зміни оцінок показників на величини : .

Варіюючи величиною можна простежити можливий рівень розвитку регіону, значення інтегральних показників для всіх ієрархічних рівнів і значення необхідного для цього ресурсу .

Помітимо, що необхідність у використанні різних підходів, заснованих на інтегральних оцінках, алокативних оцінках і інших, виникає, насамперед, через багатокритеріальності вихідного завдання. Як правило, вектори показників , для різних регіонів непорівнянні між собою, і досягнення максимальних значень , одночасно неможливо. Необхідні компромісні варіанти. Це добре видно із представлених профілів векторів показників у вигляді сегментованих рівнів соціально-економічного розвитку регіонів (Рис. 1).

Побудувавши зведену таблицю експертної оцінки з використанням методу парних порівнянь на основі багатомірного шкалірування, визначено порядковий добуток балів і розраховано показник середньої геометричної.

За отриманим значенням розраховано структуру і тим самим визначено вплив кожного виду пропорцій на ефективність економіки регіону в цілому. Отримана структура пропорцій регіонального розвитку відображає специфіку АР Крим як рекреаційного регіону, оскільки провідне місце в цій структурі займають еколого-економічні пропорції, найменш впливові - соціально-економічні й економіко-демографічні пропорції.

РЕГІОН - ЛІДЕР | РЕГІОН – АУТСАЙДЕР

Рис. 1. Сегментування рівня соціально-економічного розвитку регіонів.

Для оцінки алокативної ефективності регіональних пропорцій відтворювального процесу як мінімальне значення були використані граничні (критичні) значення. Значення показників оцінки пропорцій варіювалося від 0 (повне порушення пропорцій) до 1 (пропорційний розвиток). Оскільки на практиці повної відсутності пропорцій між факторами, уведеними нами в модель, існувати не може, ми передбачили величину граничних значень для кожного виду пропорцій. Ця величина (Рmin) також визначає гнучкість того або іншого виду пропорцій в економіці регіону. Максимальне значення (Pmax) прийнято за одиницю, оскільки ідеальним є повністю пропорційний розвиток.

Так як ідеального стану за всіма видами пропорцій досягти, практично, неможливо, вирішено ввести до моделі відхилення (?ij), що орієнтує на середню величину існування кожного виду пропорцій у заданому інтервалі. Проміжні значення вказують на той факт, що дана пропорція має місце, але не в повному обсязі.

У результаті побудови й реалізації математичної моделі нами виявлено, що алокативна ефективність впливу дотримання пропорцій регіонального виробничого процесу на економіку регіону в цілому становить 51%. Іншими словами, порушення пропорцій регіонального відтворювального процесу стримує розвиток економіки регіону вдвічі. Причому найбільше спотворення спостерігається в групі структурних і фінансово-економічних пропорцій, а переборений 60%-вий рубіж у групі еколого-економічних і економіко-демографічних пропорцій. З огляду на те, що еколого-економічні пропорції визнані експертами найбільш значимими, перспективи розвитку регіону можна вважати досить позитивними при тому, що економічна стратегія уряду буде орієнтована на усунення деформацій у розвитку регіонального відтворювального процесу.

Наведені розрахунки показали, що спостерігається значна диференціація адміністративних територій за рівнем соціально-економічного розвитку, це у свою чергу потребує необхідність змін у механізмі перерозподілу фінансових ресурсів і прийняття управлінських рішень на регіональному рівні, диференційованого підходу до організації регіонального управління в масштабах республіки, розробки і реалізації цільових програм.

Аналіз змісту і ефективності реалізації цільових програм, прийнятих в АР Крим на різних рівнях дозволив виявити ряд недоліків, що істотно знижують їхню ефективність: декларативний характер фінансової частини Програм, не забезпеченість їхньої реалізації відповідними ресурсами, не дотримання ієрархічного принципу розробки програм, відсутність контролю реалізації програми; показників, аналіз яких дозволив виявити ступінь завершеності тієї або іншої програми або її етапу.

У результаті визначено проблемні питання розробки і затвердження регіональних цільових програм, які вимагають удосконалення; обґрунтовано доцільність створення єдиного координаційного центру затвердження, узгодження та реалізації програм.

В третьому розділі «Удосконалення організаційно - методичного забезпечення регіонального розвитку на основі програмно - цільового управління» - сформовано новий погляд на побудову концепції соціально-економічного розвитку регіону, що дозволив знайти нові підходи до формування механізму програмно-цільового управління регіональним розвитком в сучасних умовах, зробити певні кроки на шляху вдосконалення інформаційного забезпечення перспективних розробок програм соціально-економічного розвитку регіону (міста, району).

Оскільки ключовим базовим документом, який по своїй суті є першим кроком на шляху формування державної ідеології, спрямованої на забезпечення регіональних інтересів, виступає Концепція соціально-економічного розвитку, то доцільним був розгляд основних моментів оптимізації формування саме цього документу. У роботі розроблені структура і логічна схема формування концепції соціально-економічного розвитку регіону. На прикладі АР Крим сформульовані елементи концепції, зокрема, визначено цілі розвитку, виконаний аналіз зовнішнього середовища розвитку, визначено сильні і слабкі сторони регіону, виявлено пріоритетні напрямки розвитку регіону і зроблено висновки про цілі його подальшого соціально-економічного розвитку на основі програмно-цільового методу.

Визначено перспективні напрямки вдосконалювання механізму розробки, затвердження й реалізації цільових регіональних програм, подано рекомендації з формування програм соціально-економічного розвитку міст і районів.

Викладено методичні підходи розробки цільових програм на стадії планування, а саме: визначення предмету програмного регулювання, цільові установки і завдання. Предметом програм повинні стати конкретні й пріоритетні регіональні проблеми, а не тільки «регіони» або їх «соціально-економічний розвиток» як це відбувається сьогдні. Для виділення програмних проблем із загальної сукупності відокремлених для вирішення програмними методами запропоновано використовувати ряд критеріїв: загальні критерії, до яких віднесено критерій гостроти, програмності, регіональної і галузевої значущості, бюджетної незалежності, економічної ефективності рішення проблеми програмним методом, та спеціальні критерії: соціального, економічного, науково-технічного, зовнішньоекономічного і екологічного внеску реалізованої програми. Всі перераховані вище загальні й спеціальні критерії відбору проблем для програмної розробки можна звести до єдиного інтегрального критерію Кинт. рівному .

Установлюючи граничне мінімальне значення інтегрального критерію, особа, що приймає рішення про прийнятність або неприйнятність проблеми для програмної розробки, одержує можливість відсівати проблеми, що мають значення критерію нижче граничного. Інший, більш кращий підхід полягає в тому, що всі запропоновані проблеми ранжуються за величиною інтегрального критерію та відбираються ті проблеми, які мають найвищий ранг. Поряд з інтегральним варто брати до уваги і локальні критерії, які входять до інтегрального крітерію і виявляються важливими стосовно до розглянутої проблеми. До програмної розробки варто приймати проблеми, які мають найбільш високі значення критеріїв відбору та які забезпечені одночасно бюджетними і позабюджетними ресурсами.

Вперше обґрунтовані методичні підходи щодо формування цільових програм на регіональному рівні, а також на рівні районів і міст знайшли свою апробацію в містах Сімферополі і Ялті, а також в Бахчисарайському, Білогірському та Нижньогірському районах. Сьогодні розроблено і використовується методичне і нормативне забезпечення розробки, затвердження і виконання державних цільових програм, а також прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку з метою затвердження державного бюджету. В той же час, для делегування повноважень по управлінню ефективним розвитком регіонів органам місцевого самоврядування, необхідно було методично забезпечити процес програмно-цільового управління саме на регіональному рівні, а також на рівні міст та районів. Впровадження розроблених рекомендацій і теоретичних положень дозволить формувати ефективні цільові програми для вирішення актуальних проблем на міжгалузевому рівні.

Внесено пропозиції по створенню в адміністративно-територіальних утвореннях постійно діючих міжгалузевих комісій з питань стратегічного планування розвитку цих територіальних одиниць, які є колегіальним дорадчим органом при голові державної адміністрації такого утворення. Метою діяльності комісії є координація дій структурних підрозділів державної адміністрації з питань стратегічного планування розвитку міста (або іншої територіально-адміністративної одиниці). Нами розроблена принципова організаційна модель управління розробкою й реалізацією цільових програм через єдиний координаційний центр у складі комісії (Рис. 2). Організація такого координаційного центру дозволить уникнути неузгодженості в цільових програмах різних міністерств, що розробляються і реалізуються на різних ієрархічних рівнях, упорядкувати фінансування регіональних програм, контролювати ефективність і результативність їх виконання.

Рис. 2. Організаційна модель розробки, затвердження й реалізації регіональних цільових програм

Істотні розходження в соціально-економічному положенні в різних містах і районах вимагають розробки аналітичного інструментарію для збору по кожному місту (району) інформації, необхідної для його діагностики й розробки програм міського (районного) соціально-економічного розвитку. Вдосконаленням підходів до формування інформаційного забезпечення програмно-цільового регулювання і управління соціально-економічним розвитком регіону є розробка паспорту адміністративно-територіального утворення, який містить інформацію по 23 розділам і повністю характеризує соціально-економічну ситуацію, що склалася на даний момент і в динаміці за 5 років. Заповнення запропонованого документу «на місцях» дозволить отримати більш реалістичний аналіз ситуації, доповнить наявні статистичні відомості зао територіальними утвореннями, інформаційно забезпечить регулювання та цільове програмне управління соціально-економічного розвитку регіону.

ВИСНОВКИ

В дисертаційному дослідженні подано теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання щодо забезпечення соціально-економічного розвитку регіону на основі використання програмно-цільового методу.

Результати дисертаційного дослідження дали змогу зробити висновки теоретичного і науково-практичного спрямування, основними з яких є наступні:

1. На підставі дослідження взаємозв’язків основних структурних елементів регіону обґрунтовано критерії виділення території в регіони. До таких критеріїв віднесено: відтворювальні процеси, економічне районування та адміністративно-територіальний поділ. Запропоновано доповнити цю класифікацію такою ознакою, як проблемне районування, що дозволить виділити депресивні регіони, відсталі регіони та регіони авангардного типу.

2. Уточнено елемент понятійного апарату теорії регіональної економіки. Поняття «регіон» запропоновано розглядати як соціально-економічну підсистему суспільного комплексу країни, що наділена всіма ознаками цілісної системи, які необхідно враховувати при розробці механізмів і інструментів державного управління. При цьому, «регіон» є самостійною адміністративною одиницею із специфічними проявами стадій відтворювання, особливостями протікання соціальних та економічних процесів, що зумовлює необхідність дослідження закономірностей регіональних відтворювальних процесів і розробки механізму управління ними. Розроблена структурна модель регіону, що відображає основні пропорції і взаємозв'язки в його соціально-економічному розвитку.

3. Розкрито сутність механізму управління соціально-економічним розвитком регіону як впорядкованої сукупності інституційних установок, що забезпечують суб'єктам господарювання досягнення прогнозних результатів розвитку. До елементів механізму управління розвитком регіону віднесені: система прогнозно-програмних документів; форми управління – організаційно-управлінські структури; методи управління – інструментарій, що включає способи, важелі, технології процесів досягнення поставленої мети. Проведена класифікація прогнозно-програмних документів, сформульовані основні вимоги, що пред'являються до нової системи прогнозно-програмних документів.

4. Узагальнивши різні підходи щодо трактування суті програмно-цільового методу, визначено, що він являє собою систему елементів механізму регіонального управління, який спрямований на реалізацію довгострокових цілей соціально-економічного розвитку країни, її регіонів, міст та районів на основі ефективного використання наявних ресурсів та узгодження інтересів суб’єктів підприємництва всіх форм власності. Логіка програмно-цільового методу базується на реалізації чіткої послідовності досягнення результату через взаємозв’язок: мета/ціль – ресурси – організація – рішення (реалізація).

5. Досліджено властивості, ознаки, характерні риси програмно-цільового методу і обгрунтовано вибір його використання як основного в проблемно-орієнтованому управлінні. Розроблена багатостадійна схема використовування програмно-цільового методу – сукупність взаємозв'язаних і взаємообумовлених процедур проблемно-орієнтованого управління.

6. Розкрито сутність основних пердумов соціально-економічного розвитку АР Крим у цілому та в розрізі її адміністративно-теріторіальних одиниць на підставі інтегральної оцінки рівня їх регіонального розвитку. На основі виявлених пропорцій регіонального відтворювального процесу розроблено модель оцінки рівнів диференціації розвитку регіонів, яка дозволила виділити регіони-лідери і аутсайдери в АР Крим. Проведені розрахунки дозволили обгрунтувати зміни в механізмі перерозподілу фінансових ресурсів та прийняття управлінських рішень на регіональному рівні, диференційований підхід щодо організації регіонального управління в масштабах республіки.

7. Одержали подальший розвиток методичні основи програмно-цільового управління в частині розробки методичних рекомендацій по складанню програмно-цільових і прогнозних документів на рівні регіонів, районів і міст з урахуванням специфіки організації їх місцевого самоврядування.

8. Розроблено організаційну модель координаційного центру щодо формування і реалізації цільових програм. Організація такого центру дозволить уникнути неузгодженості в цільових програмах, що розробляються і реалізуються на різних рівнях ієрархії, упорядкувати фінансування регіональних програм, контролювати ефективність і результативність їх виконання.

9. Запропоновані шляхи щодо вдосконалення інформаційного забезпечення процесу програмно-цільового управління соціально-економічним розвитком регіону шляхом розробки паспорту адміністративно-територіального утворення, який дозволить отримати дотаткові статистичні відомості за територіальними утвореннями, інформаційно забезпечить регулювання та цільове програмне управління соціально-економічним розвитком регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Полонская Н.А. Исторический опыт программно-целевого планирования // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2003. – № (55). – Т.2. – С. 207–214.

2. Миронова Т.Л., Полонская Н.А. Использование воспроизводственного подхода в управлении социально-экономическим развитием региона // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2004. – №52. – Т.2. – С. 75–81. Особистий внесок: розроблено класифікацію пропорцій регіонального відтворюваного процесу.

3. Полонская Н.А. Особенности механизма разработки целевых региональных программ в современных условиях // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2005. – №64. – С. 71–73.

4. Миронова Т.Л., Полонська Н.О. Досвід програмно-цільового управління в промислово розвинутих країнах // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Збірник наукових праць. – Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. К.: КНУ ім. Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2005. – С. 38–40. Особистий внесок: характеристика регіонального програмування як галузі програмно-цільового планування і управління .

5. Миронова Т.Л., Полонская Н.А. Механизм управления социально-экономическим развитием региона // Экономика Крыма. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2006. – №16. – С. –87. Особистий внесок: розроблено класифікацію прогнозно-програмних документів

6. Миронова Т.Л., Полонська Н.О. Програмно-цільове планування і управління розвитком кримського регіону // Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. - К.: РВПС України НАН України, 2005. – Ч. 1. - С. –228. Особистий внесок: виконана класифікація основних передумов розвитку регіонів.

7. Полонская Н.А. Анализ форм и методов управления экономикой региона // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2004. – № 17(56). – Т. . – С. 270–275.

8. Полонская Н.А. Причины диспропорций социально-экономического развития городов и районов АР Крым // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2005. – №66. – С. 149–153.

Тези доповідей

9. Полонская Н.А. Современные тенденции развития авиационного транспорта на внутреннем рынке услуг // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2002. – № 15(54), Т.1. – С. 88–92.

10. Полонская Н.А. Социально-экономические процессы как объект регионального планирования // Матер. XXXІІІ Всеукр. наук._практ. конф. профессорско-преподавательского состава, аспирантов, студентов. – Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2004. – С. 69-70.

11. Полонская Н.А. Сущность и особенности управления социально-экономическим развитием региона на современном этапе // Материалы научно-практ. конф. «Менеджмент предпринимательской деятельности». – Т.1. – Алушта: ТНУ им. В.И. Вернадского. – 2004. – С. 102–104.

Анотація

Полонська Наталія Олександрівна. Забезпечення соціально-економічного розвитку регіону на основі програмно-цільового методу (на прикладі АР Крим). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05– Розвиток продуктивних сил та регіональна економіка. –

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2008 р.

У роботі розкрито сутність і досліджено елементи механизму управління соціально-економічним розвитком регіону та обгрунтовано вибір програмно-цільового методу як основного в проблемно-орієнтованому управлінні; проведена систематизація етапів вітчизняного розвитку програмно-цільового управлінняі та закордонного державного програмування; досліджено основні передумови соціально-економічного розвитку АР Крим у цілому та в розрізі ії адміністративно-теріторіальних одиниць на підставі інтегральної оцінки рівня їхнього регіонального розвитику. На основі виявлених пропорцій регіонального відтворювального процесу розроблено модель оцінки рівнів диференціації розвитку регіонів, що дозволила виділити регіони-лідери і аутсайдери в АР Крим. Виконані розрахунки дозволили обгрунтувати зміни в механізмі перерозподілу фінансових ресурсів і прийняття управлінських рішень на регіональному рівні, диференційований підхід до організації регіонального управління в масштабах республіки. У результаті дослідження обгрунтовано перспективні напрямки вдосконалення процесу розробки і реалізації цільових програм, методичні підходи щодо формування цільових програм по різних адміністративно-територіальних утвореннях; запропоновано шляхи вдосконалення інформаційного запезпечення процесу програмно-цільового управління.

Ключові слова: регіон, програмно-цільовий метод, цільова програма, стратегічний план, паспорт територіального утворення, диференціація регіонального розвитку.

Аннотация

Полонская Наталья Александровна. Обеспечение социально-экономического развития региона на основе использования программно-целевого метода (на примере АР Крым). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 – Развитие производительных сил и региональная экономика. – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2008 г.

В работе на основе исследования региональных взаимосвязей выявленны основные критерии выделения территорий в регионы.

Уточнен элемент понятийного аппарата теории региональной экономики. Понятие «регион» предложено рассматривать как социально - экономическую подсистему общественного комплекса страны, наделенную всеми признаками целостной системы, которые необходимо учитывать при разработке механизмов и инструментов государственного управления. Разработана структурная модель региона, которая отражает основные пропорции и взаимосвязи в его социально-экономическом развитии.

Раскрыта сущность и элементы механизма управления социально-экономическим развитием региона и обоснован выбор программно-целевого метода как основного в проблемно-ориентированном управлении; выполнена систематизация этапов отечественного развития программно-целевого управления и зарубежного государственного программирования; исследованы основные предпосылки социально-экономического развития АР Крым в целом и в разрезе её административно-территориальных единиц на основании интегральной оценки уровня их регионального развития.

На основе выявленных пропорций регионального воспроизводительного процесса разработана модель оценки уровней дифференциации развития регионов, которая позволила выделить регионы-лидеры и аутсайдеры в АР Крым. Выполненные расчеты позволили обосновать изменения в механизме перераспределения финансовых ресурсов и принятия управленческих решений на региональном уровне, дифференцированный подход к организации регионального управления в масштабах республики.

Разработана организационная модель координационного центра по формированию и реализации целевых программ. Организация такого центра позволит избежать несогласованности в целевых программах, которые разрабатываются и реализуются на разных уровнях иерархии, упорядочить финансирование региональных программ, контролировать эффективность и результативность их выполнения.

Усовершенствовано информационное обеспечение процесса программно-целевого управления социально-экономическим развитием региона путем разработки паспорта административно-территориального образования, который содержит информацию по 23 разделам, характеризует социально-экономическую ситуацию, сложившуюся на данный момент в регионе и в динамике за 5 лет. Заполнение этого документа «на местах» позволит получить четкую картину и дополнит имеющиеся статистические данные по территориальным образованиям.

В результате исследования обоснованны перспективные направления совершенствования процесса разработки и реализации целевых программ, методические подходы к формированию целевых программ для разных административно-территориальных образований; предложенны пути совершенствования информационного обеспечения процесса программно-целевого управления.

Ключевые слова: регион, программно-целевой метод, целевая программа, стратегический план, паспорт территориального образования, дифференциация регионального развития.

The summary

Polonskaya Natalya Aleksandrovna. Maintenance of social and economic development of region on the basis of use of a program-target method (on example Crimea). – the manuscript.

The dissertation for a scientific degree of