ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І.МЕЧНИКОВА

ПОДВОЙСЬКА Оксана Володимирівна

УДК: 811.112.2: 81ґ373: 001.4

ТЕРМІНОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:

НОМІНАТИВНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі німецької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: |

кандидат філологічних наук, професор

Пророченко Ольга Петрівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

професор кафедри німецької філології.

Офіційні опоненти: |

доктор філологічних наук, професор

Огуй Олександр Дмитрович,

Чернівецький національний університет

ім. Ю.Федьковича,

завідувач кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів;

кандидат філологічних наук, доцент

Капуш Алла Володимирівна,

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана,

доцент кафедри німецької мови.

Захист відбудеться 22 травня 2008 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І.Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І.Мечникова за адресою: 65082, Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 18 квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферовану роботу присвячено дослідженню номінативного та функціонального аспектів термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові.

Вивчення основних тенденцій, характерних для становлення і розвитку термінологічної лексики, яка вербалізує поняття певних галузей людського пізнання, і пов’язані із цим процеси термінотворення і термінологізації мови належать до актуальних завдань сучасної лінгвістичної науки, свідченням чого є широке їх висвітлення у працях таких вітчизняних та зарубіжних дослідників, як М.М.Володіна, В.П.Даниленко, Т.Л.Канделакі, Т.Р.Кияк, Д.С.Лотте, С.Л.Мішланова, Л.Гоффманн, Г.Фельбер, Г.Р.Флюк, Т.Рьольке, Г.Кальверкемпер.

На сучасному етапі особливого значення набуває систематизація німецьких галузевих терміносистем і вивчення різних аспектів їх утворення та функціонування в системі мови. З’ясовано окремі питання лексики суспільно-політичного змісту (А.В.Капуш), військової лексичної підсистеми (Т.Б.Лєбєдєва), економічної термінології (О.О.Зяблова, А.Н.Зарипова, О.Д.Огуй, Т.І.Перепелиця, О.В.Слаба, Р.Бульманн). Але в актуальних монографіях й довідниках з питань термінології приділяється досить мало уваги соціальним контекстам у німецькій економічній мові, що зумовило вибір теми пропонованої праці.

Актуальність роботи визначається соціальною та лінгвістичною необхідністю комплексного дослідження розвитку та функціонування термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові, що передбачає висвітлення спектру семантичних, структурних та функціональних властивостей термінів. Німецькомовна термінологія соціальної ринкової економіки, яка формує вагому ланку загального економічного понятійного апарату, перебуває у постійній взаємодії із загальновживаною лексикою, що не сприяє впорядкуванню та внормуванню терміносистеми. Лінгвістична розвідка з проблем термінології дає можливість регулювати процеси професійного взаєморозуміння та координувати формальну і понятійну сторони термінів. Актуальність полягає також у тому, що аналіз термінології соціальної ринкової економіки у номінативному та функціональному аспектах дає змогу виявити основні закономірності її розвитку, на основі чого можливе прогнозування тенденцій майбутнього термінотворення та впорядкування зазначеної термінології. Необхідність аналізу підсилюється відсутністю спеціальних досліджень зазначеної термінології в українській германістиці.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної науково-дослідної теми кафедри німецької філології Київського національного лінгвістичного університету “Взаємодія мовних одиниць різних рівнів у системі мови і мовлення: семантико-когнітивний та функціонально-прагматичний аспекти” (номер державної реєстрації – 0106U002115, протокол № 2 від 27 вересня 2004 р.). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Київського національного лінгвістичного університету, протокол №10 від 30 травня 2007 року.

Метою роботи є виявлення особливостей номінації та функціонування термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові.

Окреслена мета зумовила необхідність розв’язання таких основних завдань:

1) інвентаризовано терміни соціальної ринкової економіки з метою дослідження їх номінативного та функціонального аспектів;

2) виявлено особливості системної організації термінології соціальної ринкової економіки як підсистеми загального словникового складу німецької мови;

3) проведено тематичну класифікацію термінології соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови;

4) встановлено шляхи виникнення та ідентифіковано способи номінації понять соціальної ринкової економіки і їхню продуктивність в сучасній німецькій мові;

5) розкрито функціональні особливості термінів соціальної ринкової економіки в аспекті лексико-семантичної парадигми.

Об’єктом дослідження є термінологія соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови.

Предметом дослідження є номінативні та функціональні аспекти термінології соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови.

Матеріал дослідження складають 6450 мовних одиниць, зафіксованих у 21 перекладному та тлумачному загальномовному і термінологічному словнику, у фахових монографіях, підручниках, статтях Інтернет-сайтів, присвячених проблемам соціальної ринкової економіки (всього 2300 сторінок).

Використання методів аналізу зумовлено специфікою об’єкта та завданнями дослідження. Описовий метод застосовувався для інвентаризації термінологічних одиниць, інтерпретації особливостей їх структури та функціонування на сучасному етапі розвитку мови. Елементи кількісного аналізу було використано для виявлення закономірностей вживання терміноодиниць соціальної ринкової економіки. Для дослідження семантичної структури терміноодиниць було застосовано метод компонентного аналізу. За допомогою дистрибутивного аналізу у роботі проведено дослідження полісемічних термінів з метою встановлення значення терміна в контексті через його дистрибуції. Метод безпосередніх складників дав змогу встановити компоненти та їхні зв’язки в синтаксичній структурі термінологічних словосполучень (далі ТСС).

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний аналіз термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові; встановлено тенденції її динаміки на лексичному, словотвірному та синтаксичному рівнях, з цією метою виявлено словотвірні моделі, структурний склад багатокомпонентних термінів. Подальший розвиток дістала теорія запозичень в аспекті мовних контактів у галузі ринково-економічних відносин. У функціональному аспекті досліджено лексико-семантичну парадигму термінології соціальної ринкової економіки з метою встановлення особливостей термінів – синонімів, антонімів, омонімів та багатозначних слів.

Теоретичне значення роботи визначено її внеском у подальший розвиток теорії терміна і термінології; її результати доповнюють наукові знання про особливості термінологічної номінації, про основні тенденції термінотворення в соціальній ринковій економіці сучасної німецької мови. Результати проведеного наукового аналізу поглиблюють знання про парадигматичні відношення термінів. Відповідно виникають перспективи для подальшого вивчення окремих підсистем термінології соціальної ринкової економіки, зокрема “Соціальне страхування”, “Інфраструктура ринку” тощо.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її матеріали та результати можуть бути використані у навчальному процесі під час розробки та викладання курсу з лексикології сучасної німецької мови (розділи “Лексична семантика”, “Словотвір”, “Словниковий склад мови”) та у спецкурсі з термінознавства (розділи “Термінологічна номінація”, “Специфіка терміна”, “Термінотворення”), а також у курсі з ділової німецької мови та німецької мови як іноземної мови професійного спілкування для студентів економічних спеціальностей, у науково-дослідній роботі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи представлено у доповідях на міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу – 2006“ (Дніпропетровськ, 2006); на регіональних науково-практичних конференціях “Мова. Суспільство. Культура“ (Херсон, 2002), “Німецька мова у південному регіоні: науковий та методичний аспекти“ (Херсон, 2004); на трьох науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету “Германістика в Україні: сьогодення і перспективи” (Київ, 2003), “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006), “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві“ (Київ, 2007); на університетській конференції Херсонського національного технічного університету “Нові педагогічні технології у навчанні іноземним мовам“ (Херсон, 2006).

Публікації. Основні положення і результати дисертації опубліковано у восьми публікаціях, із них чотири – у фахових виданнях (1,28 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій становить 2,04 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (281 позиція), списку довідкової літератури (27 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу (25 позицій), додатка – словника термінів соціальної ринкової економіки сучасної німецької мови. Загальний обсяг роботи становить 247 сторінок, з них основного тексту – 187 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність обраної проблеми, визначено конкретні завдання, методи, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ дисертації “Терміни соціальної ринкової економіки в лексико-семантичній системі мови” присвячено висвітленню питань, пов’язаних із визначенням, характеристикою й ознаками терміна, специфікою термінології та терміносистеми.

Слово “термін” в сучасному мовознавстві тлумачиться лінгвістами по-різному, що спричинює велику кількість дефініцій цього поняття, причому деякі з них іноді суттєво відрізняються одна від одної. Серед усіх підходів до вивчення природи терміна вихідним у нашій роботі вважаємо той, де основною ознакою терміна є його функціональне призначення (Г.О.Винокур, Т.Р.Кияк, В.М.Лейчик, С.Л.Мішланова, Т.І.Панько). Термін створюється з метою точного відображення наукового поняття. Функціонуючи у сфері професійної діяльності, відображаючи її реалії та поняття, терміни відповідно виконують комунікативну, інформативну і дефінітивну функції.

Терміну властива двоїста природа: зовнішня його сторона формується відповідно до закономірностей мови, а внутрішня – співвіднесена з поняттям певної галузі знань. Поняттєва сторона терміна представлена планом його змісту, а мовний зв’язок – його планом вираження, котрий можна розглядати як форму існування поняття (О.В.Суперанська).

Термінологічне значення розуміємо як складник семантичного обсягу лексичної одиниці, призначенням якої є вербалізація спеціального поняття.

Термінологія соціальної ринкової економіки розглядається нами як окрема підсистема загальної термінології, яка, у свою чергу, належить до спеціальної лексики сучасної німецької мови. Одиниці досліджуваної термінології характеризуються поняттєвими зв’язками через їх співвіднесення з поняттями соціальної ринкової економіки, в наслідок чого набувають стилістичної нейтральності, абстрактності, точності та високого ступеня інформативності.

Серед рис, притаманних термінології соціальної ринкової економіки, можна виокремити загальні, характерні майже для всіх інших термінологій, і специфічні. До загальних рис досліджуваної термінології відносимо: 1) свідому участь мовознавців та економістів у творенні та вдосконаленні термінів, що відображають поняття соціальної ринкової економіки, 2) вторинне використання загальновживаних лексичних одиниць, 3) неможливість довільних змін будь-яких елементів без узгодження із законами конкретної галузі, 4) суперечливе відношення термінологів до таких загальномовних лексико-семантичних процесів, як синонімія, антонімія, полісемія та омонімія. Серед специфічних рис слід назвати вживання термінів досліджуваної галузі знання за межами вузькоспеціальної сфери і значне поширення в загальновживаній лексиці через надзвичайну актуальність понять соціальної ринкової економіки.

Цілісність, елементність, структурність, динамічність, функціональність термінології соціальної ринкової економіки, а також належність до системи вищого порядку (спеціальної лексики) дають підстави розглядати її як терміносистему.

Встановлено, що загальне термінополе соціальної ринкової економіки складається з двох макрополів – “ринок” та “соціум”, які, у свою чергу, утворюють мікрополя і об’єднуються полем “соціальне страхування”. Термінополе є своєрідною сферою існування терміна, всередині якої він має ознаки та певні властивості, притаманні й іншим термінам, що перебувають з ним у певній кореляції в межах цієї субмови.

Граматичний аналіз фактичного матеріалу спростовує положення про те, що термін може бути представлений виключно у формі іменника. Звичайно, іменник можна розглядати як універсальну форму вираження поняття, але у професійній комунікації вживаються і терміни-дієслова, і дієприкметники (Partizip I/II), і прикметники/прислівники.

У другому розділі “Номінативний аспект в термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові” досліджено процеси номінації понять соціальної ринкової економіки, що реалізуються на лексичному, словотвірному та синтаксичному рівнях, а також поповнення термінології через запозичення іншомовного лексичного матеріалу, тобто за допомогою внутрішніх та зовнішніх ресурсів мови. При цьому встановлено, що синтагмо-синтаксичне термінотворення є ключовим у термінології соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові.

Одним із продуктивних способів номінації понять досліджуваної галузі знань є семантичне термінотворення, тобто семантичне переосмислення значення лексичної одиниці в процесі термінологізації. Передумовою при цьому може слугувати:

1. Схожість зовнішніх або внутрішніх ознак (процес метафоризації), (die Favoriten – від загальновживаного значення “улюбленець, привілейована особа” утворюється інше, термінологічне – “привілейовані цінні папери, що користуються найбільшим попитом”; das Festlegen – у загальновживаній лексиці німецької мови має значення “встановлення”, “закріплення”, на основі цієї ознаки з’являється інше, вже термінологічне, значення “заморожування, напр., кредиту”).

За допомогою компонентного аналізу 300 терміноодиниць фактичного матеріалу, утвореного шляхом метафоризації (60% від 500 термінів, утворених внаслідок семантичного термінотворення), у 60 термінів (20%) було встановлено такі типи ознак, що пов’язані із зовнішньою характеристикою об’єкта порівняння:

· форма (28,4%): die Preisschere “ножиці цін”;

· просторові характеристики (21,6%): der Engpass “вузьке місце” (наприклад, в економіці, тобто галузь, яка характеризується певними недоліками), від цього значення утворюється інше – “дефіцит, нестача”; часто тут виражається сема “напрямок”, особливо “вгору – вниз”: hochschrauben “піднімати (ціни)”; в такому разі відбувається і перенесення за схожістю форми в компоненті “Schraube” “гвинт”;

· колір (18,4%): der Schwarzmarkt “чорний ринок” де компонент “schwarz” має значення “нелегальний”, “незаконний”;

· величина (13,3%): der Groвbetrieb “велике підприємство”, де компонент “groв” виражає не просторову, а кількісну величину, тому що розмір підприємства визначається кількістю його співробітників; kurzfristig “короткостроковий” – від просторової до часової величини;

· результат процесу, стан (10%): liegen bleiben “не знаходити збуту”;

· кількісна ознака (8,3%): die Dutzendware “викидний товар”, від Dutzend “дюжина”; das Zweisystem “система окремого фінансового та виробничого обліку (на великих підприємствах)”.

У досліджуваній термінології більшою мірою відбувається перенесення значення за схожістю ознак, що пов’язані з внутрішньою характеристикою об’єкта порівняння (їх кількість становить 240 терміноодиниць (далі ТО) з 300 проаналізованих термінів, утворених через метафоризацію, що становить 80%), а саме таких:

· властивість (23,3%): die Hartwдhrung “тверда валюта”;

· пресупозиція (22,1%): die Enkelgesellschaft “товариство-внук, внучате підприємство”, Marschall-Plan “план Маршала”;

· функція (20%): der Mantel “акція без купонного листа (головна частина цінного паперу)” є прикладом подвійного перенесення від значення “покривало; вид прикриття”, яке, у свою чергу, послугувало основою для значення “пальто; плащ, шинель, шуба”, тобто метафоризація здійснюється через перенесення значення за схожістю загальної функції – “прикриття”;

· вплив на людей (19,6%): die Lasten “податки, борги”, від загальновживаного значення Lasten “важкість, ноша; тягар”;

· діяльність та супутні їй обставини (15%): das Geldhamstern “тезаврування грошей”, тобто накопичення грошей як багатства, де перенесення значення відбувається в головному компоненті “Hamstern” від “Hamster” “хом’як”, тобто спеціальне значення виникло на базі семи “поповнення запасів”, що є однією з характеристик цієї істоти.

У процесах метафоризації в термінології соціальної ринкової економіки частіше за все реалізуються антропометрична (temperamentvollere Weltkonjunktur), науково-технічна (geldpolitischer Impuls) та природнича моделі (Preislawine), відповідно 26,7%, 24,2% та 15% від 300 термінів, утворених шляхом метафоризації. Менш поширеними є просторові (Wдhrungsraum), темпоральні моделі (langlaufende Pfandbriefe) та ті, що побудовані на поєднанні понять соціальної ринкової економіки з реаліями архітектури та будівництва (Preisnischen), військової сфери (Konkurrenzkampf), медицини (Kapitalspritze).

2. Суміжність ознак (метонімія), що представлена в термінології соціальної ринкової економіки німецької мови (33,6% від 500 термінів, утворених шляхом семантичного термінотворення) такими типами відношень між термінами:

· частина – ціле, ціле – частина (23,2%): der Betrieb “підприємство” як організація та як колектив співробітників; der Kopf “голова людини” та “людина”;

· дія – результат дії (17,8%): die Buchhaltung “бухгалтерія” як діяльність, облік розрахунків та як фах;

· відношення між суб’єктами – суб’єкт (13%): die Gemeinschaft “спілка” як взаємодія та як колектив;

· сфера діяльності – галузь знання (10,7%): die Logistik “забезпечення матеріально-технічного постачання, логістика, планування”;

· дія – документ, що регламентує цю дію (10,2%): der Vertrag “договір, угода”;

· дія – суб’єкт дії (7,8%): die Verwaltung “управління, керівництво” як процес та як керівний орган;

· дія – об’єкт дії (6,5%): das Angebot “пропозиція” та “товар, що пропонується”;

· об’єкт дії – суб’єкт (4,8%): die Finanz “фінанси” та “фінансовий світ банкіри”;

· дія – місце, де виконується ця дія (3%): die Handlung “торгівля” та “магазин”;

· установа – приміщення цієї установи (3%): die Gemeinde “муніципалітет”.

3. Звуження значення (6,4% від 500 термінів, утворених шляхом семантичного термінотворення), напр., термін abbieten, первинне значення якого “оголошувати, оповіщати (наприклад, з церковної кафедри)” у наш час у термінології соціальної ринкової економіки зазнало звуження семантики: 1) давати більш високу ціну (на аукціоні); 2) давати меншу ціну, торгуватися. Отже, сема “оголошувати” звузилась до семи “оголошувати ціну на аукціоні”.

Словотвірна номінація в термінотворенні більшою мірою відбувається у процесах словоскладання (62,9% термінів). Серед термінів-композитів досліджуваної термінології переважають детермінативні (визначально-підрядні) складні іменники з двома компонентами (770 термінів), продуктивними при цьому виявилися основи іменників, дієслів та прикметників (Artikelblatt, Fehlbetrag, Istkosten, Fremdfinanzierung). Слід зазначити наявність у термінології соціальної ринкової економіки моделі ‘Cj + S’, яка мало представлена в загальновживаній лексиці німецької мови (Oderkonten, Undkonten, Aberdepot). Незважаючи на вимогу до короткої форми терміна, в термінології соціальної ринкової економіки продовжують функціонувати терміни-складні слова з трьома та більше компонентами (320 та 105 ТО). Це зумовлено необхідністю вираження в межах однієї лексичної одиниці відразу декількох суттєвих ознак певного спеціального поняття (Akkordrichtsatz “вихідна розцінка акордної (відрядної) заробітної плати”, Lohnsteuerjahresausgleich “щорічний перерахунок податкових відрахувань”, Arbeitnehmerfreibetrag “неоподаткований мінімум заробітної плати”).

З проаналізованих одиниць похідної лексики (близько 27,4% слів, утворених шляхом словотвірної номінації), 112 термінів побудовано за префіксальним типом (близько 21,5%). Серед іменних префіксів продуктивними є префікси: un-, ur-: Unkosten, Urproduktion; серед дієслівних префіксів – miss-, zer-, er-, ver-, be-, ent-, а найбільш частотними є – ent-, er-, ver-: entfallen, erfallen, verfallen.

Серед дієслівних напівпрефіксів (за М.Д.Степановою) продуктивними є ab-, an-, auf-, aus-, ein-, ьber-, um-, unter-, zu-: abnehmen, annehmen, aufnehmen, ausnehmen, einnehmen, ьbernehmen, umnehmen, unternehmen, zunehmen.

З напівпрефіксів, що є частотними в іменниковому та прикметниковому термінотворенні соціальної ринкової економіки, можна виокремити такі: selbst- (Selbstfinanzierung), auвen- (Auвenstдnde), gegen- (Gegengeschдft), haupt- (Hauptanbieter), gesamt- (Gesamtabsatz), neben-(Nebensicherung), in-/inner- (innerstaatlich), voll- (Vollkosten) та інші. Найбільш частотними терміноелементами (за О.В.Суперанською), що виступають першим компонентом, є: il- (illegal), аktiv- (Aktivkapital), auto- (Autoregression), basis- (Basiskosten), des- (Desinteresse), de- (Demoneterisierung), dis- (Diskontierung), in- (instabil), hyper- (Hyperinflation), im- (immateriel), fiskal- (Fiskalschuld), inter- (Interdependenz), makro- (Makrostruktur), mikro- (Mikromethode), passiv- (Passivgeschдft), re- (Rediskont), sub- (Subliferant), trans- (Transaktion).

Терміни, побудовані за суфіксальним типом, складають 183 одиниці (35,1% слів проаналізованої похідної лексики). Серед суфіксів іменників, що використовуються в термінотворенні, продуктивністю визначаються такі: -ung, -er, -e: Zahlung, Pendler, Nachfrage. Продуктивними суфіксами прикметників є: -ig: ьberschьssig “надлишковий”; -lich: verzinslich “процентний”; -isch: deflatorisch “дефляційний”; -bar: umsetzbar “здатний до обігу”. Серед дієслівних суфіксів найбільш продуктивним є іншомовний суфікс -ieren: transferieren “переводити, перераховувати за кордон”, trassieren “трасирувати, виставляти тратту”.

Для утворення термінів соціальної ринкової економіки використовуються також напівсуфікси, найбільш продуктивними серед них є такі:

· напівсуфікси іменників: -mann (der Finanzmann “фінансист”), -stьck (das Besitzstьck “об’єкт власності”), -wesen (das Tarifwesen “тарифікація”);

· напівсуфікси прикметників: -mдвig (ьberetatmдвig “понадбюджетний”), -los (zinslos “безпроцентний”), -pflichtig (akzisepflichtig “оподатковуваний акцизом”), -frei (provisionsfrei “франко-комісія”), -fдhig (kautionsfдhig “той, хто має право виступати поручителем; той, хто може внести заставу”), -los (stellenlos “безробітний”, zinslos “безвідсотковий”).

Слід відзначити продуктивність певних греко-латинських терміноелементів, що виступають останнім компонентом у складі термінів соціальної ринкової економіки, а саме: -analyse (die Marktanalyse “аналіз кон’юнктури ринка”); -methode (die Substitutionsmethode “метод заміщення”); -theorie (die Monopoltheorie “теорія монополії”); -system (das Trucksystem “система часткової або повної оплати праці в натуральної формі”); -struktur (die Nachfragestruktur “структура попиту”); -funktion (die Nachfragefunktion “функція попиту”); -prinzip (das Rentabilitдtsprinzip “принцип рентабельності”) та інш.

Найпоширенішим є тип поетапної деривації: перший етап – префіксація, другий етап – суфіксація, що зумовлено необхідністю номінації вже іншого спеціального поняття та виникненням нової термінологічної одиниці (43,3% похідної лексики).

Найчастотнішими є такі типи термінотворення, основою яких є поетапний процес деривації:

1) префікс + основа дієслова + суфікс (151 терміноодиниць): der Einleger “вкладник”, die Umrechnung “перерахунок”; 2) префікс + основа іменника + суфікс (44 терміноодиниці): verzinsbar “відсотковий, який надає відсотки”, die Ьbervцlkerung “перенаселеність, перенаселення”; 3) префікс + основа прикметника + суфікс (30 термінів): die Versicherung “страхування”, der Begьnstigte “бенефіціар; ремітент”.

Термінологічні одиниці, утворені через деривацію, характеризуються більшою вмотивованістю, внаслідок того, що їхнє значення є вмотивованим як значенням основи, так і афікса, що пояснює продуктивність цього способу словотвірної номінації в термінології соціальної ринкової економіки.

Конверсія у межах досліджуваної термінології виявилася у порівнянні з іншими способами менш продуктивною (5% від фактичного матеріалу, утвореного шляхом словотвірної номінації). Продуктивним типом конверсії в терміносистемі соціальної ринкової економіки є субстантивація різних частин мови (41 ТО): das Haben, der Glдubige.

Терміни-абревіатури складають 4,7% від досліджуваного матеріалу, утвореного шляхом словотвірної номінації. Абревіація як спосіб вербалізації спеціальних понять більш поширена у писемній формі професійної комунікації, популярністю при цьому користується акронімія: EIB – Europдische Investitionsbank, IWF – Internationaler Wдhrungsfonds.

За частотою вживаності в усному та письмовому професійному спілкуванні скорочені форми термінів можна умовно поділити на три групи:

· абревіатури, які вживаються однаково як у письмовому, так і в усному спілкуванні; повні їх форми зустрічаються рідко; такі одиниці характеризуються найбільшою поширеністю: BIP = Bruttoinlandsprodukt;

· абревіатури, які переважають у письмовій формі; в усному мовленні термін вживається як у повній, так і в скороченій формі: HR = Handelsregister;

· абревіатури, які використовуються лише у письмовій формі комунікації: S = Saldobetrag, LStDV = Lohnsteuer-Durchfьhrungsveordnung. Причинами відсутності таких абревіатур в усній формі є нелогічність (слово складається з однієї основи), відсутність милозвучності або мала поширеність повних форм термінологічних одиниць.

Кількісним аналізом фактичного матеріалу було встановлено, що термінологію соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові складають 60% термінів (3600 одиниць), утворених через синтагмо-синтаксичну номінацію на відміну від загальновживаної лексики, де в процесах номінації переважає словоскладання (О.Д.Огуй). Залежно від кількості компонентів та від характеру відношень між ними виявлено бінарні або двокомпонентні ТСС (3016 термінів), трикомпонентні (490 термінів), чотири- та п’ятикомпонентні словосполучення (94 терміни). Висока продуктивність двокомпонентних ТСС пояснюється можливістю їх утворення зі слів різних предметних полів, які належать до різних сфер загальновживаної та спеціальної лексики. Багатокомпонентні ТСС є результатом розширення обсягу структурної схеми двокомпонентного ТСС за рахунок головного, або залежного члена словосполучення, напр., die Konkurrenz aus dem Feld schlagen “перемогти конкурента”, Privateigentum auf Grund und Boden “приватна власність на землю”, Organisation des Marketings nach geographischen Kriterien “організація маркетингу за географічними критеріями”.

Для термінологічних словосполучень соціальної ринкової економіки характерні такі типи семантичної валентності (у порядку переважання):

· валентність прямого об’єкта: den Umsatz ausweiten, Manko entdecken;

· валентність реципієнта: der Doppelbesteuerung unterliegen;

· валентність мети: zum Akzept vorzeigen, zum Verkauf anbieten;

· валентність адресата: den Aktieninhaber ьber Wechselkurs informieren;

· валентність місця: an der Kasse bezahlen, Waren beim Zoll anmelden;

· валентність джерела: Kauf auf erster Hand, Preis laut Katalog;

· валентність контрагента: Verkauf an den Meistbietenden, auf Abruf kaufen “купувати за вимогою” – ситуація, в якій існує не лише активний суб’єкт, а й інший учасник, при цьому дія першого зумовлена дією іншого, але вони не збігаються одна з одною;

· валентність посередника: Abrechnung mit Belegen;

· валентність суб’єкта: der Betrag belдuft, ein Vertrag lдuft ab;

· валентність вихідної позиції: aus einem Markt zurьckziehen;

· валентність кінцевої позиції: ein Produkt neu auf den Markt bringen;

· валентність способу: auf Raten kaufen, simultane Planung;

· валентність засобу: Verkauf gegen bar, gegen Quittung aushдndigen;

· валентність результату: Geld in einen Wertpapier anlegen;

· валентність причини: einen Wechsel an fremde Order ausstellen;

· валентність мотивування: Vergьtung fьr Ausfallzeiten;

· валентність умови: Protest mangels Zahlung;

· валентність аспекту (обмеженого зв’язку): etw. weit unter seinem Preis verkaufen;

· валентність кількості: den Marktanteil um 5% auf 75% erhцhen;

· валентність періоду: Einlage mit einer Laufzeit von 2 Monaten;

· валентність часу: mit Stichtag 1.Juli.

Аналіз цих типів семантичних валентностей свідчить, що актанти певного слова у межах термінологічного словосполучення є достатніми та необхідними, тобто повністю визначають певну ситуацію, а будь-які зміни в їх складі або кількості призводять до її переходу в іншу ситуацію.

Отже, результати кількісного аналізу термінів соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові дають право стверджувати: найбільш поширеним способом номінації є синтагмо-синтаксичний, наступними за продуктивністю є відповідно словотвірна номінація та семантична (див. табл. 1):

Таблиця 1

Термінологічна номінація за допомогою внутрішніх ресурсів мови

Кільк. дані | Синтагмо-синтаксична номінація | Словотвірна номінація | Семантична номінація

2-комп. ТСС | 3-комп. ТСС | 4-, 5-комп. ТСС | Словоскладання | Афіксація | Абревіація | Конверсія | Метафоризація | Метонімія | Спеціалізація

В один. | 3016 | 490 | 94 | 1195 | 520 | 90 | 95 | 520 | 168 | 33

У відсот. | 83,8% | 13,6% | 2,6% | 62,9% | 27,4% | 4,7% | 5% | 60% | 33,6% | 6,4%

В один.

загалом | 3600 | 1900 | 500

У відсот.

загалом | 60 % | 31,6 % | 8,4 %

Процес запозичення в період інтенсивного розвитку міжнародних відносин у сфері соціальної ринкової економіки відображається на розвитку досліджуваної термінології. Цей процес зумовлено екстралінгвальними (передусім поява нового поняття) та інтралінгвальними чинниками (вдосконалення вербалізації вже відомих понять).

Найбільшою кількістю серед запозичень термінології соціальної ринкової економіки німецької мови визначаються адаптовані запозичення з грецької мови та латини (Derivat, Synergie). Незважаючи на інтенсифікацію процесу запозичення з англійської мови, кількість англіцизмів у порівнянні із запозиченнями з грецької мови та латини є меншою (Give-away, E-Commerce).

У досліджуваній термінології вживаються іншомовні терміни, в яких запозичується як внутрішня, так і зовнішня форми (Futures “ф’ючерс, ф’ючерсні операції”, Insider “інсайдер”). Цікавим відносно сучасного розвитку термінології виявився факт нового переосмислення лексичних одиниць, запозичених свого часу з латини та грецької мови, а також з англійської мови (Derivat “фінансові ф’ючерсні (строкові) операції, які проводяться передусім з причини страхування від коливань цін та спекуляцій”).

Серед семантичних запозичень у складі досліджуваної термінології нами виявлено структурні кальки, створені внаслідок буквального перекладу, напр., die Wertbьndelung = Valuebьndelung, та семантично-структурні кальки, пор., unsichtbare (glдserne) Barriere = Glass Ceiling, Straвentheater = Roadshow (де калькується переносне значення через компонент Theater = show, завдяки якому номінується нове поняття “тур-презентація підприємства, призначена для аналітиків та нових інвесторів і яка відбувається за кілька тижнів до початку торгів на біржі”).

У термінології соціальної ринкової економіки вживаються також запозичення-проникнення (термін Т.Б.Лєбєдєвої), які є результатом мовної репрезентації понять, вже наявних у німецькій лінгвокультурній спільноті:

1. Запозичення, що відображають поняття, для яких у німецькій мові не існує окремої лексеми (для терміна Controlling існує опис: “quantitative und qualitative Vorbereitung und Unterstьtzung operativer und strategischer Fьhrungsentscheidungen” [PONS]). Використання таких запозичень є цілком доцільним, оскільки вони практично заповнюють лакуни в терміносистемі.

2. Запозичення альтернативного вибору – синонімічні форми автохтонних лексичних одиниць, напр., der Haushalt = Budget = Etat, der Analytiker = Analyst.

3. Запозичення безальтернативного вибору, які виступають засобами заміни термінів, що втратили функціональну активність: Image “уявлення про певну фірму або продукт” замість die Vorstellung.

Третій розділ дисертації “Функціональний аспект лексико-семантичних парадигм термінології соціальної ринкової економіки” присвячено з’ясуванню функціональних особливостей термінів – синонімів, антонімів, багатозначних слів та омонімів.

Наявність термінів-синонімів у термінології зумовлена когнітивними та комунікативними цілями мови. Аналізом термінів соціальної ринкової економіки виявлено, що в синонімічні відношення вступають: іншомовні терміни (як до національних, так і до інших запозичень): die Verrechnung – das Clearing; автохтонні терміни (як до інших автохтонних термінів, так і до запозичень): der Gewinn – das Einkommen; терміни, утворені за різними словотвірними моделями (до термінів, побудованих за іншими словотвірними конструкціями): die Einziehung – der Einzug; абревіатури (до повних найменувань): Bruttoinlandsprodukt – BIP; термін-словосполучення / складне слово для терміна-слова (німецького чи іншомовного): gezogener Wechsel – die Tratte.

Синонімічні зв’язки, в які вступають терміни соціальної ринкової економіки, можуть бути сурядними (терміни-дублети) і супідрядними (часткова синонімія). Терміни першого типу зв’язку вживаються у більшості випадків для виконання стилістичної функції у професійному мовленні. Супідрядні синонімічні зв’язки є важливим чинником при виконанні інформативної функції терміна, тобто при вживанні певного синоніма із синонімічного ряду виокремлюються ознаки, що є характерними лише для нього (das Unternehmen – der Betrieb).

Терміни-антоніми соціальної ринкової економіки визначаються суто поняттєвим характером. Слід зазначити, що у складі досліджуваної термінології відсутні антоніми, зв’язки між якими побудовані на основі якісної протилежності. Поширеними є комплементарні антоніми (Termineinlage – Sichteinlage), векторні антоніми (horten – ausgeben) і конверсиви (Arbeitnehmer – Arbeitgeber).

У певних ситуаціях антонімічні зв’язки між термінами зумовлюються спеціальним контекстом, що призводить до появи контекстуальних антонімів. Так, наприклад, терміни Angebot та Nachfrage за словником [GABLER] не є антонімами. Але їхня антонімічність може виявлятися за допомогою їх дефініцій та певного контексту. Уживання антонімів в одному контексті використовується для вираження крайніх позицій певної сутності професійної сфери з метою виконання, у першу чергу, інформативної функції як терміна, так і самого контексту.

Зв’язки енантіосемії, які були також виявлені в деяких термінах, часто спричинюють труднощі при розумінні поняття (термін abbieten містить у своїй семантиці два протилежних значення: 1) давати вищу ціну (на аукціоні), 2) давати нижчу ціну; збивати ціну, торгуватися). Двозначність може усуватися при цьому тільки в широкому контексті.

Наявність багатозначних слів у складі термінології соціальної ринкової економіки зумовлюється серед інших причин тісним зв’язком із загальновживаною лексикою, а також із термінологією інших суспільних наук, напр., соціології, державного управління тощо, через спільність поняттєвого апарату. Отримані результати дають змогу стверджувати, що розширення семантики слова та поява нового термінологічного значення в досліджуваній термінології відбувається частіше за все на базі загальновживаних слів (термін die Bewilligung, який у загальнолітературній мові має значення “згода, дозвіл”, в термінології соціальної ринкової економіки вживається для вербалізації поняття – “процес асигнування (коштів)” та “надання кредиту”). Іноді полісемія виникає на основі термінологічного значення, напр., значення загальновживаного слова die Abgabe “здача, передача, вручення”, є основою термінологічного – “продаж (цінних паперів на біржі)”, яке, у свою чергу, послугувало поштовхом для появи інших термінологічних значень: 1) відрахування; 2) податок, збір, мито; 3) тратта, перевідний вексель; 4) випуск готової продукції. Зв'язок між усіма значеннями, в тому числі і загальновживаним, є очевидним, що допомагає разом із контекстом правильно сприймати поняття. Отже, двозначність при сприйнятті багатозначного терміна усувається в межах контексту.

Омонімія є непоширеним явищем у термінології соціальної ринкової економіки. Виявлені терміни-омоніми, поява яких зумовлена міжгалузевою та міжсистемною омонімією, представлені іншомовними словами або інтернаціоналізмами (das Depot, das Integral, das Derivat).

Аналіз спеціальних текстів з проблем соціальної ринкової економіки показує, що явище полісемії та омонімії викликає труднощі лише при дослідженні термінології в лексикографічному аспекті. Вживання в спеціальному контексті, синтагматичні зв’язки з іншими словами і, в першу чергу, з іншими термінами, допомагають носіям мови правильно розуміти терміни-багатозначні слова та терміни-омоніми.

ВИСНОВКИ

У дисертації виявлено особливості системної організації термінології соціальної ринкової економіки, встановлено шляхи виникнення та ідентифіковано способи номінації понять соціальної ринкової економіки і їхню продуктивність в сучасній німецькій мові, а також визначено функціональні особливості термінів соціальної ринкової економіки в аспекті лексико-семантичної парадигми.

Термінологія соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові є функціонуючою, цілісною системою, динаміка якої значною мірою детермінована, з одного боку, розвитком понять цієї галузі знання, а з іншого –законами та закономірностями самої мови. Її основними властивостями є тісний зв'язок із загальним словниковим складом німецької мови, системність та двоплановість – залежність як від лексико-семантичної системи мови, так і від поняттєвої системи соціальної ринкової економіки.

Номінативні одиниці в межах термінології соціальної ринкової економіки взаємопов’язані та поєднуються в лексико-тематичні групи та тематичні підгрупи (макро- та мікрополя) на основі гіперо-гіпонімічних зв’язків, таким чином, досліджувані терміноодиниці характеризуються ієрархічністю, взаємозумовленістю та взаємопідпорядкованістю.

Способи термінотворення соціальної ринкової економіки залежать від поняттєвих зв’язків її терміноодиниць. Для неї в принципі характерні способи номінації загальновживаної лексики німецької мови, але в неоднаковому ступені їх продуктивності, а також з різною регулярністю використання певних моделей словотвору.

Високою продуктивністю визначаються семантичні деривати, утворені в процесах якісних семантичних перетворень – здебільшого метафоризації, а також метонімізації та звуження обсягу значення (8,4% від усіх термінів). В основі перенесення певних ознак на поняття соціальної ринкової економіки частіше за все перебувають антропометрична, науково-технічна та природнича моделі.

Серед словотвірних моделей у термінотворенні особливою продуктивністю завдяки своїй формальній та семантичній організації відзначаються термінологічні композити, які складають 62,9% від проаналізованих терміноодиниць, утворених шляхом словотвірної номінації. Цільнооформленість, компактність, однозначність (переважно), семантична єдність дають можливість сприймати такі терміни найбільш точно.

Наступним щодо продуктивності способом словотвірної номінації виявилося афіксальне термінотворення (27,4% від ТО), де особливо характерним для термінології соціальної ринкової економіки є тип поетапної деривації (43,3% від усієї похідної лексики).

Менш продуктивними в досліджуваній терміносистемі є термінологічні одиниці, утворені шляхом конверсії (5%) та абревіації (4,7%).

Найбільшу питому вагу (60% всіх проаналізованих термінів) в термінології соціальної ринкової економіки мають терміни, утворені синтагмо-синтаксичним способом номінації, зокрема бінарні терміни-словосполучення (50,2% від усіх словосполучень). Незважаючи на вимогу до короткої форми терміна в досліджуваній термінології фіксуються три-, чотири- та п’ятикомпонентні терміни-словосполучення, що зумовлено поняттєвими зв’язками досліджуваної термінології.

Кількісні та якісні зміни в термінології соціальної ринкової економіки детермінуються інтенсивним впливом англійської мови як мови-джерела, так і мови-посередника запозичень, що має і позитивні, і негативні наслідки, тому доцільним вважаємо процес залучення іншомовних терміноодиниць з метою відображення нового для німецькомовного соціуму поняття досліджуваної галузі знання, а також заміни поліструктурних автохтонних термінів, що ускладнюють процес професійної комунікації.

У термінології соціальної ринкової економіки було виявлено велику кількість вже асимільованих запозичень з латини та грецької мови, що більше не сприймаються як іншомовні лексеми. Запозичення з італійської та французької мов, незважаючи на довге функціонування, навпаки продовжують зберігати і на сучасному етапі фонетичні та граматичні особливості мови-продуцента.

Однозначність у досліджуваній термінології слід розглядати лише як тенденцію, а не як абсолютну умову для термінів. Існування термінів-багатозначних слів у термінології соціальної ринкової економіки не сприяє системній організації цієї терміносистеми, проте є свідченням розвитку як поняттєвої, так і лексичної системи термінології, а отже, зумовлене екстралінгвальними та інтралінгвальними чинниками.

Всі види лексико-семантичної парадигми в термінології соціальної ринкової економіки викликають певні труднощі лише при дослідженні її лексикографічного аспекту. При вживанні таких термінів синтагматичні зв’язки, в які вони вступають з іншими словами в контексті, усувають двозначність і допомагають правильно зрозуміти значення терміна.

Отже, аналіз номінативних процесів та функціональних особливостей термінології соціальної ринкової економіки підтверджує думку про те, що термінологія соціальної ринкової економіки в сучасній німецькій мові є, незважаючи на штучний характер формування, відкритою, динамічною системою, яка постійно розвивається та розширює свій функціональний статус. Тому закономірності розвитку термінології соціальної ринкової економіки потребують постійної уваги мовознавців.

Перспективним уважаємо зіставний аналіз термінології соціальної ринкової економіки української, англійської та інших іноземних мов, вивчення та аналіз досліджуваної термінології у зв’язку з проблемами її перекладу на українську мову, дослідження процесів розширення функціонального простору зазначеної субсистеми та її когнітивного аспекту.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Семантичні процеси в галузевій лексиці сучасної німецької мови „Економіка та ринкові відносини”// Наука і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2002. – Т. ХХХV. – С. 284-289.

2. Карбування нових термінологічних одиниць у галузевій лексиці „Економіка та ринкові відносини” – за рахунок словотвірних засобів на матеріалі сучасної німецької мови // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. нац. пед. ун-ту імені М.П.Драгоманова. – К.: Логос, 2003. – Т. ХХХVІІ. – С. 240-247.

3. Специфіка термінології соціально-економічної сфери сучасної німецької мови // Нова філологія: Зб. наук. пр. – Запоріжжя, 2006. – Вип. 25. – С. 25-29.

4. Антонімічні зв’язки в соціально-економічній термінологічній лексиці сучасної німецької мови // Наукові записки Ніжинськ. держ. ун-ту імені Миколи Гоголя. – 2006. – С. 72-73.

5. Терміни-інтернаціоналізми як результат міжкультурного спілкування: їх визначення та функціональні особливості // Мова. Суспільство. Культура: Регіон. науково-практ. конф. Херсон, 25-26