Національний аграрний університет

Приліпка Олексій Васильович

УДК 330.341.1:631.344.5

інноваційний розвиток ефективного функціонування підприємств закритого ґрунту: теорія, методологія, практика

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є монографія

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий консультант – | доктор економічних наук, професор

Шкільов Олександр Васильович,

Національний аграрний університет,

професор кафедри аграрної соціології та розвитку села

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, академік УААН

Лупенко Юрій Олексійович,

Державне агентство України з інвестицій та інновацій,

директор організаційно-економічного департаменту

доктор економічних наук, професор, заслужений

діяч науки і техніки України

Вітвіцький Володимир Валентинович,

Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу України,

директор

доктор економічних наук, професор

Топіха Валерій Іванович,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри світового сільського господарства і зовнішньоекономічної діяльності

Захист відбудеться “22” серпня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий “21” липня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реформування аграрного сектора економіки України спрямоване на підвищення ефективності розвитку агропромислових підприємств різних форм власності і господарювання шляхом здійснення комплексу правових, організаційних, економічних, соціальних і адміністративних заходів. Передбачаєть-ся створення сприятливих умов для стратегічного розвитку всіх сфер АПК і його підкомплексів, що дасть змогу повною мірою забезпечити продовольчі потреби і безпеку країни. Тому пріоритетним завданням розвитку соціально-економічного напряму державної політики України є усунення залежності від імпорту продуктів харчування та нарощування експортного потенціалу продовольчого сектора еконо-міки, одним із яких є виробництво продукції на підприємствах закритого ґрунту і забезпечення населення плодоовочевою, грибною та іншою продукцією в свіжому й переробленому вигляді протягом року і в будь-якому регіоні. Підприємства закритого ґрунту є головним постачальником продуктів харчування, біологічно необхідних для розвитку й поліпшення здоров’я людини, що містять багато вітамінів і мінеральних речовин. На жаль, в Україні ще не забезпечено збалансо-ваний (медично рекомендований) харчовий раціон середньостатистичної людини з відповідною часткою в ньому овочевої та іншої продукції закритого ґрунту.

За період реформування аграрної галузі такому важливому сектору, як закритий ґрунт державні та галузеві органи управління дослідженню стану і розвитку його господарських суб’єктів в умовах ринкової трансформації не приділяли належної уваги. В передреформений період в Україні площа теплиць (скляних і плівкових) становила 3000 га. У зв’язку з постійним зростанням цін на енергоносії, добрива, засоби захисту рослин економічна ефективність виробництва продукції знижувалась, виручка від її реалізації не відшкодовувала витрати і площі закритого ґрунту скорочувались. У 2006 р. площі різних типів теплиць у сільськогосподарських підприємствах зменшились до 560 га. Розширення площ різних теплиць та парників у дрібному селянському секторі до 2,7 тис. га з недосконалими технологіями та низькою врожайністю 6,7 кг/м2 у фермерських господарствах та 7,4 кг/м2 у господарствах населення проти 30-35 кг/м2 на високотехнологічних великих підприємствах не забезпечує зростаючу потребу в продукції закритого ґрунту, яка має низьку якість. А відповідні дієві державні програми щодо розвитку цього овочевого підкомплексу не розроблялись.

Дослідженню проблем розвитку овочепродуктового підкомплексу, зокрема закритого ґрунту, та удосконаленню культиваційних споруд, створенню висо-копродуктивних сортів і гібридів, впровадженню інноваційних технологій присвячені праці О.М. Білогубової, Д.М. Бенцаровського, П.П. Іваненка, В.А. Крав-ченка, В.Ф. Півоварова, З.Д. Сича, О.М. Цизя, Н.І. Янчука та інших. Вони висвіт-лили питання ефективності технологій вирощування овочевих культур, застосува-ння різних типів теплиць, створення нових сортів і гібридів, які забезпечують вищі врожаї та кращу якість продукції. Проблеми економіки, теорії і практики господа-рювання в овочепродуктовому підкомплексі, інтеграційні процеси, менеджмент і маркетинг, організації й оплати праці, їх вплив на ефективність виробництва на різ-них етапах у дореформений і пореформений періоди досліджували В.Я. Амбросов, В.Г. Андрійчук, В.В. Вітвіцький, О.Д. Гудзинський, В.Н. Дем’яненко, М.В. Зубець, Ю.О. Лупенко, Л.О. Мармуль, В.І. Топіха, І.І. Червен, О.В. Шкільов та ін. В їх працях переважно висвітлені питання аграрної економіки макрорівня, сформовані теоретико-методологічні засади переходу аграрного сектора на ринкові відносини, викладені економічна теорія та досвід реалізації її положень у механізмах розвитку АПК, визначені шляхи активізації інноваційної діяльності, підвищення ефективності виробництва продовольчих підкомплексів, проаналізовано ринок продовольства, розвиток менеджменту і маркетингу, формування фінансових ресурсів аграрних підприємств, шляхи досягнення еквівалентного обміну між галузями економіки і сферами АПК, спрогнозовані заходи продовольчої безпеки країни тощо.

Однак питання теорії і практики на рівні виробника продукції закритого ґрунту досліджені і висвітлені недостатньо. Не розкриті питання оптимального поєднання галузей в підприємствах, закритого і відкритого ґрунту, структури вироб-ництва; концентрації, спеціалізації, горизонтальної і вертикальної агропромислової інтеграції, ефективності виробництва в них. Потребують подальших системних і комплексних досліджень проблеми переробки продукції та її реалізації, формування інфраструктури ринку продукції овочевого підкомплексу, забезпечення ресурсами виробництва промислового та сільськогосподарського походження. Наукове та практичне значення розв’язання цих питань зумовили актуальність і вибір теми, мету та задачі дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною комплексних наукових досліджень Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету за темами: “Організація ефективної підприємницької діяльності в аграрних формуваннях” (2002-2004 рр., номер державної реєстрації 0102U005698); “Вдосконалення організа-ційно-економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві” (2006-2008 рр., номер державної реєстрації 0106U007383); “Розробити пропозиції по удосконаленню орендних відносин в сільськогосподарському виробництві” (2006-2008 рр., номер державної реєстрації 0106U004246), де автором вивчено вплив інноваційних заходів на ефективність виробництва продукції закритого ґрунту.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягала в поглибленні й обґрунтуванні теоретико-методологічних і практичних засад іннова-ційного розвитку та ефективного функціонування підприємств закритого ґрунту.

Для досягнення поставленої мети здійснено розв’язання низки задач теоретико-методологічного та прикладного характеру:

- обґрунтувати організаційно-економічні засади формування та ефективного функціонування підприємств закритого ґрунту в умовах ринкових відносин та визначити фактори, які забезпечують прибутковість їхньої діяльності;

- узагальнити теоретико-методологічні підходи до формування внутрішньо-господарських відносин у великих комбінованих за видами діяльності підприєм-ствах (об’єднаннях) і розробити рекомендації з удосконалення цих відносин;

- дослідити механізми горизонтальних і вертикальних інтеграційних процесів у багатогалузевих підприємствах закритого ґрунту та визначити шляхи підвищення економічної ефективності їхньої господарської діяльності;

- обґрунтувати концептуальні засади багатоукладної системи закритого ґрунту та визначити організаційно-управлінські й економіко-технологічні інновацій-ні напрями підвищення ефективності виробництва;

- узагальнити теоретико-методологічні основи та з’ясувати значення інноваційних заходів у ефективному розвитку підприємств закритого ґрунту;

- розробити рекомендації з оптимізації виробничої структури підприємств закритого ґрунту;

- вивчити сучасний стан кредитно-фінансової та інвестиційної політики держави в стратегічному розвитку закритого ґрунту і сформулювати концептуальні підходи щодо напрямів вирішення цих питань;

- дослідити розвиток зовнішньоекономічних зв’язків у продовольчому підкомплексі закритого ґрунту, використання системи важелів державного регулю-вання та обґрунтувати шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції.

Об’єкт дослідження - організаційно-економічні процеси та економіко-технологічні відносини забезпечення ефективної діяльності підприємств закритого ґрунту в умовах ринкової трансформації аграрного сектора економіки АПК України.

Предмет дослідження охоплює теоретико-методологічні засади та прикладні питання інноваційного забезпечення ефективного розвитку підприємств закритого ґрунту в умовах посилення інтеграційних зв’язків і дії законів ринкової економіки.

Методи дослідження. В основу дослідження покладено принципи діалектичного методу пізнання, положення економічної теорії, аналізу і синтезу, наукової абстракції, праці вітчизняних і зарубіжних вчених, монографічні дослідження автора з питань організації та ефективності виробництва овочів у закритому ґрунті, відповідні законодавчі й нормативно-правові акти держави.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: абстрактно-логічний – при виявленні сутності інноваційного функціонування підприємств закритого ґрунту та узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку овочепродо-вольчого підкомплексу; монографічний – при висвітленні поглядів вчених на досліджувану проблему та вивченні особливостей використання інноваційних заходів для підвищення ефективності господарювання й регулювання організаційно-економічних перетворень; аналіз і синтез – в процесі дослідження стану ефективності виробництва продукції та виявлення взаємозв’язків і взаємозалеж-ностей між його елементами; ряди динаміки – при виявленні тенденцій у зміні виробничих, витратних, цінових, результативних показників діяльності підпри-ємств; балансовий – при оцінці шляхів поглиблення та підвищення економічної ефективності інтеграційних процесів на підприємствах закритого ґрунту; середні, абсолютні і відносні величини, порівняння, графічний – при статистичному аналізі динамічних рядів показників; розрахунково-конструктивний – у процесі моделю-вання багатоукладної системи закритого ґрунту; прогнозування – при формуванні стратегії ефективного розвитку досліджуваного об’єкта; економіко-математичний – при розробці оптимізації виробничої структури підприємств закритого ґрунту.

Інформаційна база дослідження містить нормативно-правові акти України; офіційні й оперативні дані Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Київської обласної державної адміністрації, аналітико-інформаційні матеріали інших установ, організацій та підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів Результати виконаного дослідження в сукупності вирішують важливу теоретико-прикладну проблему стратегії інноваційного розвитку ефективного функціонування підприємств закритого ґрунту в умовах неврегульованого еквівалентного обміну між галузями економіки та сферами АПК у сучасному ринковому середовищі. Суть наукової новизни одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

- економічно обґрунтована комплексна біотехнологія промислового вироб-ництва грибів та їх переробки на основі використання вітчизняного комплексу машин і механізмів, яка апробована на базовому підприємстві грибівництва в Україні – Державному підприємстві “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” (далі – агрокомбінат “Пуща-Водиця”), де досягнуто великотоннаж-не ефективне виробництво шампіньйонів по інноваційній агротехнології з перспективою розширення асортименту грибної продукції (С. 14-15);

- розроблено організаційно-економічні механізми внутрішньогосподарських відносин інтегрованих підприємств закритого ґрунту за принципами виробничого характеру (обсяги виробництва, врожайність, продуктивність тварин, нормативи витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції, якість і строки виконання ро-біт), а не фінансового, оскільки нестабільна цінова політика зумовлює невпевненість робітників у можливості одержати позитивний результат праці (С. 16-17);

- сформовані теоретичні та прикладні концептуальні засади інноваційної стратегії розвитку підприємств закритого ґрунту, що базуються на раціональному поєднанні галузей закритого і відкритого ґрунту із завершеним циклом виробництва продукції, її переробки і реалізації кінцевому споживачу (С. 22-23);

удосконалено:

- методологічний підхід до розробки маркетингової концепції новоство-рюваного підприємства закритого ґрунту шляхом аналізу і прогнозу його частки на внутрішньому і зовнішньому ринках, визначення асортименту і обсягу виробництва продукції, категорій споживачів, цінової політики підприємства, розмірів продуктивної площі культиваційних споруд та її оптимізації (С. 9-10);

- методичні підходи до запровадження інноваційних прийомів при виконанні технологічних процесів, які включають комплексну систему використання комбінованих агрегатів, автоматизовану систему дозованого регулювання витрат ресурсів виробництва: газу, електроенергії, води, добрив, широке застосування ущільнених посівів у теплицях, що забезпечує мінімізацію витрат на одиницю продукції і підвищує ефективність її виробництва (С. 10-12);

- організаційно-економічний механізм взаємодії різних структур підпри-ємства в системі: виробництво сільськогосподарської продукції, її зберігання, переробка, пакування, реалізація в єдиному господарському комплексі; концентра-ція фінансових потоків у розрахунковому центрі (С. 19-20);

дістали подальший розвиток:

- система оплати праці і матеріального стимулювання працівників внутрішньогосподарських підрозділів протягом року і за кінцеві результати: протягом усього технологічного періоду виробництва здійснюється погодинна оплата праці за прийнятою тарифною сіткою з авансованою доплатою за наступну продукцію; преміювання – за якість, строки виконання робіт, дотримання ліміту витрат ресурсів та кінцеві обсяги отриманої продукції (С. 17-18);

- формулювання суті організаційно-економічного механізму розвитку підпри-ємств закритого ґрунту як системи організаційних засад їх створення і функціонування; економічних відносин зовні і всередині підприємств; управлінських дій, способів і процесів, які впливають на ефективність виробництва продукції, та включає економічні методи й інструменти, а також методологічне і інформаційно-правове забезпечення (С. 18-19);

- теоретичне визначення поняття “інноваційний розвиток ефективного функціонування підприємств закритого ґрунту” як розвиток виробництва продукції закритого ґрунту в умовах постреформованого економічного середовища, що забезпечує нормальний відтворювальний процес у галузі та базується на науковому обґрунтуванні техніко-технологічних параметрів виробництва продукції, організаційно-методологічних принципів функціонування і соціально-економічних засад розвитку підприємств у ринковому середовищі (С. 21-22);

- теоретико-методологічне обґрунтування оптимізації виробничої структури інтегрованих підприємств закритого ґрунту, що враховує об’єднуючі процеси між галузями сільського господарства, переробними, обслуговуючими підрозділами, торгівлею, і виявляється найефективнішою в таких видах підприємств, як агроком-бінати, які є єдиною господарською і соціально-економічною системою (С. 23-25);

- обґрунтування напрямів активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств закритого ґрунту через підвищення конкурентоспроможності плодоовочево-консервної продукції, розширення її асортименту, поліпшення інфраструктури оптових ринків, маркетингову діяльність, розвиток органічного землеробства, впровадження автоматизованих інтенсивних агротехнологій вирощування овочів, зеленних культур і грибів (С. 26-27).

Практичне значення одержаних результатів Проведені дослідження дали змогу визначити тактичні й стратегічні напрями ефективного розвитку підприємств закритого ґрунту в нових ринкових умовах господарювання.

Результати дослідження автоматизованого регулювання технологічних процесів у теплицях за допомогою комп’ютерної техніки, вибору ефективних типів культиваційних споруд, аналіз інтеграційних процесів, поєднання виробництва в закритому і відкритому ґрунті розглянуті і схвалені Міністерством аграрної політики України і рекомендовані до впровадження (довідка №37.18.1-13/9812 від 18.06.2008 р.). Розроблені пропозиції розвитку внутрішньогосподарських еконо-мічних відносин, які базуються на доведенні до підрозділів натуральних показників щодо обсягів виробництва продукції, нормативів витрат оборотних засобів, якості і строків виконання робіт Київською обласною державною адміністрацією рекомендовані до впровадження сільськогосподарськими підприємствами різних форм власності і господарювання (довідка №51к від 18.06.2008 р.).

Методичні розробки по запровадженню інноваційних прийомів при виконанні технологічних заходів, що включають комплексну систему використання комбіно-ваних агрегатів, дозованих норм внесення добрив, дотримання організаційних прин-ципів (пропорційності, синхронності, ритмічності, безперервності) при виконанні окремих взаємопов’язаних у часі й просторі технологічних операцій рекомендовані сільськогосподарським підприємствам до впровадження (акт Державного підпри-ємства “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” №182 від 25.02.2008 р.). Викладені у дисертації положення, інформаційно-аналітична база знайшли своє застосування при підготовці наукових звітів з науково-дослідних робіт, написанні монографій, брошур, навчальних посібників, а також у навчальному процесі Національного аграрного університету (акт від 17.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення актуальної науково-практичної проблеми ефективного інноваційного розвитку підприємств закритого ґрунту. Основні положення, висновки та пропозиції, викладені в дисертації, сформульовані і обґрунтовані автором особисто. Матеріали наукових праць, видані у співавторстві, використані у дисертації лише в частині, що належить особисто здобувачу. Права співавторів не порушені.

Апробація результатів дослідження. У процесі досліджень основні наукові результати та практичні розробки доповідались та обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Аграрна наука і освіта ХХІ століття” (м.Умань, УДАУ, 5-6 липня 2006 р.), “Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ” (м.Київ, НАУ, 4-5 жовтня 2007 р.), “Ринкова трансформація економіки АПК” (м.Харків, ХНТУ ім. П.Василенка, 27-28 листопада 2007 р.), “Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв’язку зі змінами клімату” (м.Біла Церква, БНАУ, 26-28 лютого 2008 р.), “Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку” (м.Київ, Європейський університет, 20 березня 2008 р.), “Облік, контроль і аналіз в управлінні під-приємницькою діяльністю” (м.Черкаси, ЧДТУ, 16-18 квітня 2008 р.), “Актуальні проблеми сталого розвитку сільських територій України” (м.Київ, НАУ, 22-23 травня 2008 р.); Всеукраїнському конгресі вчених економістів-аграрників (м.Київ, ННЦ ІАЕ, 10-11 квітня 2008 р.); представлялись на виставках України та інших країн у 2002-2008 рр. Автор брав участь у роботі семінарів з питань експорту плодоовочевої продукції, послуг на світовому ринку; за результатами конкурсів міжнародних агропромислових виставок-ярмарків отримані грамоти та дипломи: “Агро-2002”, “Агро-2003”, “Агро-2004”, “Агро-2005”, “Агро-2006”, у 2003 р. присуджена “Золота медаль” Національного комплексу “Експоцентр України” за перемогу в конкурсі “Українське – найсмачніше” та отримана Міжнародна нагорода “Золотий Меркурій” (м.Оксфорд, Англія); видано диплом лауреата, нагрудний знак за особистий внесок у розвиток стратегічного менеджменту (м.Париж, Франція).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 43 наукові праці загальним обсягом 267,94 друк. арк., у тому числі 78,8 друк. арк. належать особисто автору. Із загальної кількості наукових праць одноосібними є 2 монографії та 21 наукова стаття, які опубліковані у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 336 сторінок друкованого тексту (19,41 друк. арк.). Робота ілюстрована 12 рисунками, містить 107 таблиць, 1 додаток. Список використаних джерел налічує 176 найменувань.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету дослідження, викладено теоретичне, методологічне й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Роль та місце закритого ґрунту у вирішенні продовольчої проблеми в Україні” розглянуто значення продукції закритого ґрунту в харчовому раціоні людини, стан забезпечення її потреб і методичні засади визначення виробничих потужностей. Наведено результати аналізу виробництва продукції закритого ґрунту в Україні й світі та визначено його перспективи.

Кліматичні умови України сприятливі для вирощування овочевих і інших культур лише в сезонний період. Тому проблема цілорічного споживання свіжих овочів змусила використовувати закритий ґрунт для їх вирощування, тобто створю-вати для рослин оптимальні мікрокліматичні умови і фактори біологічного й агро-номічного характеру, які забезпечують ріст і розвиток рослин у будь-яку пору року шляхом використання теплиць, парників, утепленого ґрунту, плівкових накриттів. Виходячи із беззаперечного значення продукції закритого ґрунту, в дисертації узагальнено характеристики овочевих, баштанних і зеленних культур, розгляда-ються їх склад, значення в харчуванні, лікарські, дієтичні й протекторні властивості.

В Україні у 1969 р. використовували 114 га теплиць під склом, 500 га плівкових теплиць і 5,4 млн парникових рам. Для задоволення потреби населення в продукції закритого ґрунту (27 кг на людину за рік) потрібно було мати 1000 га зимових теплиць, 2000 га плівкових споруд і близько 9 млн парникових рам (у перерахунку 1440 га площ під теплицями). Ріст загальної площі закритого ґрунту в Україні планували до 4500 га при низькій врожайності овочевих культур (помідор і огірок – 3-10 кг/м2). Якби галузь розвивалась інтенсивним шляхом, то урожайність огірка мала б становити 36 кг/м2, помідора – 30, зеленних культур – 45 кг/м2. Саме такі показники фактично отримують сучасні передові тепличні комбінати. За 10 років площа скляних теплиць збільшилась на 100,8 га, плівкових – 244,2 га, відмічено зростання врожайності на 3-6 кг/м2. Але з 1990 р. будівництво нових тепличних споруд припинилося і загальна площа закритого ґрунту в цьому році становила 3000 га, з них 800 скляних, 2000 га – плівкових теплиць, решта – пар-никові рами. До виробництва овочевої продукції було залучено 78 тепличних комбінатів площею від 5 до 30 га. Урожайність овочів у закритому ґрунті (1990 р.) становила 20-25 кг/м2 у зимово-весняному обороті і 10-12 кг/м2 – літньо-осінньому. Тепличні господарства через збільшення виробничих витрат стали занепадати, у 1990 р. з 78 овочі вирощували лише 47 тепличних комбінатів (386,4 га під склом, 500 га під плівковими теплицями). На душу населення вирощували 4,5-4,9 кг овочів закритого ґрунту, що у 6-7 разів менше, ніж у Нідерландах (30-40 кг), Німеччині (25-30 кг). Урожайність овочів в Україні у 2002 р. по всіх категоріях виробників становила 10 кг/м2, у 2004-2006 рр. – близько 11 кг/м2, тобто на рівні 1979 р.

З’ясовано, що виробництво і споживання овочів закритого ґрунту народами світу визначається географічними, економічними і технічними можливостями, традиціями і культурою. В Україні найбільш поширені овочі помідор і огірок; в Білорусі – капуста; Молдові – перець солодкий, баклажан; Угорщині – перець, баклажан, цвітна капуста; Німеччині – капуста, бобові, спаржа; Італії – салат; Китаї – редиска, редька, зеленні; Японії – спаржа, селера, шпинат; Мексиці – перець гіркий; США – салат, кукурудза цукрова тощо. Це й визначає споживчу потребу населення, а також експертно-імпортну складову аграрної політики країн світу.

Країни ЄС намагаються задовольняти свої потреби в продукції закритого ґрунту за рахунок власного виробництва. Значна частка овочів тут виробляється для експорту та великі обсяги імпортуються. У дисертації наведено основні експортери та імпортери по культурах закритого ґрунту та країнах світу. Найбільшими експортерами овочів є Нідерланди, Іспанія, Франція, Бельгія і Німеччина. Разом з тим країни Європи є і найбільшими імпортерами, що пояснюється спеціалізацією виробників цих країн на певній продукції закритого ґрунту.

Україна також проводить власну експортно-імпортну політику. В 2005 р. було зменшено ввізне мито на ряд агропродовольчих товарів, зокрема по огірку на 17%, помідору – 15, консервованих овочах – 20%. Експорт помідора в 2005 р. становив 3,4 тис. т, що на 21% більше, ніж в 2004 р. Помідор вивозили в Білорусь (2,6 тис. т), Росію (400 т), Латвію (370 т) при вартості 372 дол./т. У 2006 р. Україна експортувала 8,5 тис. т. помідора, що в 2,5 раза більше, ніж у 2005 р. Постачання вели в Росію (5,5 тис. т), Білорусь (3 тис. т), разом з тим завезено в 2006 р. 3,1 тис. т. У 2005 р. Україна експортувала 955 т огірка, що в 2 рази більше, ніж у 2004 р., за ціною 971 дол./т. Основні країни для експорту: Естонія – 32%, Росія – 27, Білорусь – 18, Литва – 17%. Одночасно Україна завезла 650 т огірка, що в 4,4 раза більше, ніж у 2004 р., за ціною 338 дол./т.

Різні овочеві культури в різних країнах світу займають неоднакові площі посіву і формують різний врожай. За площею посіву помідора перше місце посідає Китай – 1,3 млн га (2005 р.), на другому місці - Індія, далі Єгипет, США, Росія, Італія, Україна, Іспанія, Мексика. У Китаї з 1961 р. площі посіву помідора зросли більш як в 4 рази, а в Індії – майже 11 разів. В Україні площі під помідором за останні 5 років майже не змінювалися. Найвищу урожайність помідора отримано в Нідерландах – 496,2 т/га та Великобританії – 411 т/га, оскільки овочі тут вирощують переважно в умовах закритого ґрунту. Значні посівні площі та висока врожайність забезпечували великі валові збори помідора. Найвищими вони були в Китаї – 31,6 млн т, США – 11 млн т, потім розміщувалися країни з виробництвом понад 7 млн т – Єгипет, Індія, Італія. Україна виробляла 1,2 млн т помідора і займала у світовому його виробництві 10 місце.

Світова галузь овочівництва представлена вирощуванням близько 600 видів культур, проте технологічне виробництво овочів у США охоплює 60 видів, у Судані – 7, в Україні – до 20 видів. Близько 90% вирощування овочів в Україні визначають 6 видів: помідор, огірок, капуста білоголова, цибуля, морква, буряк столовий. В умовах закритого ґрунту 95-98% площ займають помідор і огірок, а інші культури через високу затратність майже не вирощуються.

За нормою 400 г овочів у день на людину об’єм овочевої продукції в рік має становити 146 кг. Якщо взяти середнє світове споживання за стандарт, то рівень споживання людиною за рік в Україні переважає по огірку, баклажану, цибулі на зелень. І значно нижчим був рівень споживання помідора, капусти цвітної, салату, шпинату, кавуна. Україна значно поступається за рівнем споживання перцю солодкого Нідерландам – у 3,4 раза, баклажана Єгипту – 12,9, цибулі на зелень Іспанії – 1,4, капусти цвітної Іспанії – 20,3, салату Італії – 63,4, кавуна Ізраїлю – 12,3 раза. Для досягнення кращого рівня споживання овочів, порівняно з провідними країнами світу, Україні треба виробляти значно більше овочевої продукції. Для досягнення рекомендованого співвідношення виробництва овочів у відкритому і закритому ґрунті і загального рівня споживання їх за рік Україні потрібно вийти на такі об’єми виробництва овочів закритого ґрунту на одну людину, кг: помідор – 14,6; огірок – 8,2; перець солодкий – 0,02; баклажан – 0,42; цибуля зелень – 13,1; капуста цвітна – 0,03; салат – 0,2; кавун – 0,1, всього: 36,7 кг.

З урахуванням медичних норм, рівня виробництва і споживання, соціально-економічної доцільності та експортних можливостей можна спрогнозувати обсяги, площі та типи споруд закритого ґрунту. За розрахунками, річна потреба в продукції овочів закритого ґрунту при існуючій чисельності населення та обсягів експорту повинна сягати 55-60 кг на людину, тобто 2,75-3 млн т на рік.

У другому розділі “Теоретичні та прикладні засади формування підприємств закритого ґрунту” висвітлено теоретико-методологічні особливості створення підприємств закритого ґрунту, організаційно-економічні підходи до вибору ефективних типів культиваційних споруд, обґрунтовано техніко-техноло-гічні напрями підвищення ефективності виробництва продукції закритого ґрунту.

Найважливішим елементом методологічних засад створення підприємства закритого ґрунту цілком правомірно вважати розробку його маркетингової концепції, тобто ефективного функціонування в конкурентних умовах. У процесі її обґрунтування потрібно визначити: орієнтацію на внутрішній чи зовнішній ринок, частку ринку, асортимент і обсяг товару, категорії споживачів, цінову політику підприємства. Обґрунтування концепції потребує врахування особливостей національних типів харчування, смаків та уподобань споживачів, його поведінки, насичення ринку відповідними продуктами, можливостей конкурентів. Маркетингова концепція новостворюваного підприємства закритого ґрунту є аналітичним документом, що відображає реальний стан ринку відповідної продукції та позитивні й негативні сторони виробничо-збутової діяльності майбутньої господарської одиниці. Крім того, важливим показником обсягу провідного ресурсу виступає площа закритого ґрунту і вона стабільна порівняно з іншими. Тому доцільно розглядати розміри підприємства закритого ґрунту саме як продуктивні площі культиваційних споруд і їх оптимізацію.

Принципове значення для підприємств закритого ґрунту має визначення напрямів та обсягів соціальної діяльності, що охоплює питання створення належних умов праці, життя, здоров’я, медичного страхування працівників та їх сімей, підготовки кадрів, розвитку соціальної сфери, підтримки категорій людей, що потребують соціального захисту. Ідеологія розмежування соціальної сфери і бізнесу щодо підприємств закритого ґрунту повинна застосовуватись із застереженнями. При певній дискусійності позицій вони не виходять за межі національного курсу формування України як соціальної держави.

Територіальне розміщення підприємства закритого ґрунту має три аспекти: енергетичний, транспортний і екологічний. Чим далі на південь буде розміщене під-приємство, тим більше сонячної енергії воно зможе використовувати і з меншими витратами енергоносіїв. Але при цьому збільшуватимуться транспортні витрати на перевезення продукції в північні райони. Своїм розміщенням підприємство закритого ґрунту повинно підтримувати, а не розбалансовувати екологічну рівновагу в регіоні свого розташування.

Нами узагальнено класифікацію і характеристики культиваційних споруд закритого ґрунту за ознаками: призначення, термін використання, техніко-економічні показники, будівельні ознаки, технологічні процеси, засоби покриття, обігрів, профіль споруд закритого ґрунту та ін. Аналіз конструкцій культиваційних споруд та їх інженерно-економічних показників засвідчив, що найбільш ефективними типами є конструкції голландського типу та побудовані на їхній основі теплиці компанії “Агросовгаз” (Росія). При цьому важливим є впровадження систем автоматизації процесів технології, виведення сортів і гібридів, стійких до хвороб і шкідників, застосування елементів живлення, біологічного захисту рослин тощо.

Сучасний етап розвитку сільського господарства та зростання виробничих витрат у зв’язку з подорожчанням газу, електроенергії, води, насіння, засобів захисту рослин, добрив свідчить, що теплиці скляні і плівкові минулих часів є застарілими і неефективними. Нині в Україні для покриття виробничих витрат урожайність повинна становити: помідора більше 25 кг/м2, а огірка – 32 кг/м2. Сучасні теплиці включають високотехнологічне керування мікрокліматом, мають системи управління подачею води, добрив, світла. В них високо розміщена покрівля, що балансує мікроклімат, світло, вуглекислий газ. У ВАТ “Комбінат “Тепличний” Київської області побудовані теплиці “Агросовгаз” та нові голландські теплиці, в яких урожайність помідора перевищує 55 кг/м2.

Доведено, що застосування нових підходів до регулювання використання газу на агрокомбінаті “Пуща-Водиця” сприяло зменшенню його витрат на одиницю продукції (кг): огірок до 1,79 м3, помідор – 1,7, перець – 2,45, баклажан – 2,87, зелень – 1,25 у скляних теплицях і плівкових: огірок – 1, помідор – 1,28, перець – 3,82, баклажан – 3,44, зелень – 0,68 м3. Зростання цін на електроенергію, воду, добрива, засоби захисту рослин збільшили виробничі витрати, проте заходи по реконструкції теплиць, зміні розміщення контурів труб, переходу на краплинне зрошення, нові види добрив і засоби захисту рослин, застосування стійких до хвороб рослин дали змогу зменшити і оптимізувати рівень витрат, який забезпечує певний прибуток і рівень рентабельності – понад 30% залежно від культури і типу теплиці.

У результаті досліджень виявлено ряд техніко-технологічних резервів підвищення ефективності виробництва в підприємствах закритого ґрунту, які детально розглянуті в дисертації. При значних витратах ефективність виробництва овочевої продукції в застарілих типах теплиць малоефективна, проте впровадженням нововведень її можна підвищити. Зокрема, потрібно більше уваги приділяти вегетативному і генеративному розвитку рослин, вчасно прищипувати і запилювати рослини, дотримуватися елементарних культурозмін, що дає змогу своєчасно проводити профілактичні заходи по боротьбі з шкідниками і хворобами.

Як свідчать дослідження, застосування різних технологій на вирощуванні помідора й огірка призводить до різниці в собівартості, рівні рентабельності, виробничих витратах і, в кінцевому підсумку, урожаю. Рівень рентабельності при класичному гідропонному методі в скляних теплицях вирощування помідора становив 18,3%, а введення в технологічний процес краплинного поливу і регульованої подачі елементів живлення – 41,2% (табл. 1).

Таблиця 1

Ефективність вирощування помідора й огірка в агрокомбінаті “Пуща-Водиця” залежно від типу теплиць і системи поливу (у середньому за 2004-2006 рр.)

Показник | Одиниця виміру | Скляні теплиці, полив | Плівкові теплиці, полив

підтопленням | краплинний | зі шланга | краплинний

Помідор

Собівартість 1 ц | грн | 200,70 | 201,97 | 141,11 | 134,28

Ціна реалізації 1 ц, без ПДВ– | // – | 237,49 | 286,49 | 142,78 | 181,20

Рівень рентабельності | % | 18,30 | 41,20 | 1,20 | 34,90

Урожайність | кг/м2 | 37,20 | 41,00 | 23,90 | 25,00

Огірок

Собівартість 1 ц | грн | 196,28 | 185,31 | 109,91 | 111,46

Ціна реалізації 1 ц, без ПДВ– | // – | 217,00 | 217,80 | 161,00 | 183,76

Рівень рентабельності | % | 10,5 | 17,5 | 46,5 | 64,9

Урожайність | кг/м2 | 30,1 | 37,9 | 31,6 | 32,2

Аналогічні закономірності виявлені і при вирощуванні помідора в плівкових теплицях. Лише введення в схему технологічного процесу краплинного подання води і елементів живлення підвищувало рівень рентабельності на 33,7 відсоткових пунктів. Отже, удосконалення будь-якого елементу технології вирощування помідо-ра підвищуватиме економічну ефективність його виробництва. Порівняння показни-ків вирощування огірка при різних способах подачі води, елементів живлення також свідчить про ефективність упровадження нових елементів технології.

Світовим досвідом ефективного виробництва продукції закритого ґрунту накопичено інформацію про ряд способів, методів, напрямів, які включають різні типи теплиць, технології, сорти і гібриди, обладнання, ступінь механізації і автоматизації, організацію праці. Намітилися і реалізуються підходи, що дають можливість отримувати в умовах сучасного закритого ґрунту урожайність овочів 180-200 кг/м2 (фінська технологія, технологія Агрофізичного інституту, Росія). Із введенням нових елементів технологій докорінно змінюється система організації виробництва, яка залучає резерви підвищення урожаю плодів овочевих рослин і знижує їх собівартість. Рівень урожаю забезпечується професіоналізмом технологів, агрономів, інженерів, економістів, управлінського персоналу тощо, ефективні дії яких забезпечують зниження собівартості продукції.

У виробництві продукції закритого ґрунту важливим резервом стає підвищений попит на плоди овочів нетрадиційної форми і забарвлення, зокрема сливкоподібні, вишнеподібні, бананоподібні, жовті, оранжеві, лимонні, м’ясисті, соковиті помідори. З огірків більш дорогими є короткоплідні й густобугорчасті. У Північній Європі успішно використовують удосконалені системи, які забезпечують комп’ютерне управління мікрокліматом, моніторинг фізіологічного стану рослин, вирощування в жолобах із поверненням дренажного розчину, досвічування, внутрігосподарські автоматичні транспортні потоки. Такі системи найефективніше діють при побудові нових моделей теплиць, в яких обладнані автоматизовані енергозберігаючі системи контролю, високоефективне покриття із світлопроникністю до 90%, теплоізоляція, комп’ютеризація процесів і ін.

У провідних країнах Європи поставлене завдання щодо зменшення витрат енергоресурсів у виробництві продукції закритого ґрунту та переходити на альтернативні види енергії (сонячну, вітрову тощо). Вже на сучасному етапі в Нідерландах витрати на енергію становлять 15-20% від загальних.

У третьому розділі “Стан і ефективність виробництва в галузях закритого ґрунту” розглянуто економічну ефективність виробництва овочевих, зеленних культур, грибів і квітів у закритому ґрунті, вивчено вплив впровадження інноваційних заходів у технології виробництва продукції закритого ґрунту. Запропоновано напрями підвищення врожайності сільськогосподарських культур, зменшення матеріальних витрат і зростання прибутковості галузі.

В Україні в 2006 р. зібрано овочів закритого ґрунту на площі 2,69 тис. га, в тому числі в суспільному секторі – на 0,56 тис. га. Слід відзначити концентрацію значних площ під примітивними теплицями і парниками в особистих селянських господарствах, які у 2006 р. займали 2,12 тис. га, або 78,8% всіх площ закритого ґрунту в Україні. Висока інтенсивність виробництва продукції спостерігається в середньо- і великотоварних аграрних підприємствах, тоді як у малих за розміром теплицях виробництво екстенсивне, про що свідчать показники урожайності і технологій вирощування овочевих культур. У громадському секторі в 2006 р. урожайність овочів закритого ґрунту становила 25,9 кг/м2, тоді як у фермерських господарствах лише 6,7 кг/м2 та господарствах населення – 7,4 кг/м2. Середня урожайність овочів закритого ґрунту в Україні сягає 11,3 кг/м2, валовий збір – 302,68 тис. т, з яких 51,9% вироблено в господарствах населення.

Аналіз показав, що серед підприємств закритого ґрунту у 2006 р. найвищі показники урожайності досягнуто у приватних підприємствах – на 70 га тут отримано овочів 32,4 кг/м2. Проте основним представником виробництва виступають господарські товариства: на 370 га під овочами урожайність становить 26,2 кг/м2, валовий збір – 97,58 тис. т, або 67% валового збору овочів закритого ґрунту, отриманого сільськогосподарськими підприємствами. У цілому по країні майже 60% площ закритого ґрунту зайнято помідором, 40% – огірком, близько 1-3% – перцем і баклажаном. Більша половина тепличних господарств розташована в Лісостепу і Степу. Ефективність виробництва продукції закритого ґрунту залежить від багатьох факторів: зони, типу теплиць, технологій, сортів і гібридів, систем живлення, освітлення, боротьби з шкідниками і хворобами, що й визначили пошук інноваційних заходів поліпшення агротехнології виробництва овочів.

В умовах агрокомбінату “Пуща-Водиця” ефективність вирощування помідора і огірка забезпечили застосуванням стимуляторів росту, які підвищували в субстратах кількість корисних мікроорганізмів і сприяли покращенню якості плодів і їх урожаю в скляних теплицях на 10-11,5%, плівкових – 20-26,1%. Кореневе підживлення збільшувало врожайність помідора на 20%, а позакореневе – до 33,6%. Вирощування нових гібридів помідора, створених в агрокомбінаті “Пуща-Водиця” (у співавторстві зі здобувачем), підвищило в скляних теплицях: ранній урожай на 2,8-3,3 кг/м2, загальний – на 6-7,5, а в плівкових: ранній – на 4,4-4,7, загальний – 5,7-9,5 кг/м2; прискорило достигання плодів: у скляних теплицях на 2-13 днів, плівкових – 2-9 днів. Такі досягнення спостерігаються і по інших культурах. Підвищенню ефективності закритого ґрунту сприяло застосування регуляторів росту, які впливали на покращення процесів фотосинтезу, живлення, дихання, формування генеративних органів, стимулювали ріст і розвиток рослин.

Аналіз витрат по культурах показує, що найбільш витратним є баклажан, проте і ціна на його плоди найвища (табл. 2).

Таблиця 2

Економічні показники вирощування овочів закритого ґрунту в агрокомбінаті “Пуща-Водиця” (2005 р.)

Культура | Собівартість 1 ц, грн | Реалізаційна ціна 1 ц, грн | Рівень рентабельності, %

теплиці | теплиці | теплиці

скляні | плівкові | скляні | плівкові | скляні | плівкові

Помідор | 187,4 | 141,5 | 286,1 | 176,1 | 52,6 | 24,4

Огірок | 194,7 | 110,7 | 218,6 | 182,4 | 12,3 | 64,8

Перець | 271,1 | 367,7 | 495,1 | 404,8 | 82,6 | 10,1

Баклажан | 316,9 | 376,8 | 556,6 | 505,3 | 75,6 | 34,1

Рівень рентабельності виробництва баклажана більший у скляних теплицях - 75,6%. Економічно вигідним є вирощування перцю солодкого в скляних, а огірка – в плівкових теплицях. Обсяги виробництва, урожайність, економічні показники галузі закритого ґрунту, тепличних комбінатів, зокрема агрокомбінату “Пуща-Водиця”, по основних культурах закритого ґрунту свідчать про значні резерви і можливості їх збільшення, а також появу нових робочих місць. Як свідчать дослідження, щоб підвищити обсяги виробництва, урожайність овочів у закритому ґрунті треба: реконструювати старі і будувати досконалі нові теплиці, застосовувати