державна академія статистики, обліку та аудиту

держкомстату україни

Райковська Інна Тадеушівна

УДК 657.62:658.1:338.3

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Спеціальність 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі бухгалтерського обліку і контролю в Житомирському державному технологічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент

Олійник Оксана Вікторівна,

Житомирський державний технологічний університет,

докторант кафедри бухгалтерського обліку і контролю

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Савчук Василь Кирилович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри статистики та

економічного аналізу

кандидат економічних наук, доцент

Барабаш Наталія Степанівна,

Київський національний

торговельно-економічний університет,

доцент кафедри фінансового аналізу і контролю

Захист відбудеться 25  березня 2008 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, , ауд. .

Автореферат розісланий __ лютого 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.В. Шульга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зміни в суспільному устрої України, інтеграційні процеси у світове співтовариство зумовлюють суттєві перетворення у сфері господарювання. Для ефективного здійснення своєї господарської діяльності підприємствам в умовах жорсткої конкуренції слід оперативно реагувати на будь-які зміни факторів зовнішнього середовища, чітко прослідкувати зміну своєї рейтингової позиції на ринку серед конкурентів, оцінити позитивні та негативні тенденції зміни власної діяльності та діяльності підприємств-конкурентів з позиції інвесторів і кредиторів. Такі дії вимагають якісної та кваліфікованої діагностики, оцінки та прогнозування даних про майновий потенціал і результати діяльності суб’єктів господарювання, що забезпечується системою економічного аналізу. Її низька якість є одним із суттєвих факторів необґрунтованості управлінських рішень, і, відповідно, неефективного управління підприємствами та банкрутства. За даними Держкомстату в Україні кількість збанкрутілих підприємств в середньому зростає на 12

Диференціація та інтеграція економічних наук, трансформаційні процеси в економіці України, розвиток конкурентного середовища надають нового змісту економічному аналізу, змінюють його завдання, суб’єкти та об’єкти. Наслідком таких тенденцій стає удосконалення підходів до організації економічного аналізу та методик його здійснення. Однак нині відповідні рекомендації відсутні або не вирішують визначені питання комплексно. В результаті економічний аналіз втрачає свою ефективність, що зумовлює необхідність здійснення наукових досліджень.

Вивченням теоретичних засад організації та методики економічного аналізу займалися за радянської доби видатні вчені, зокрема, М.І. Баканов, С.Б. Барнгольц, Н.Р. Вейцман, М.В. Дембінський, І.І. Каракоз, М.З. Кауфман, В.І. Самборський, С.К. Татур, А.Д. Шеремет. Проблемам адаптації організації та методики економічного аналізу до сучасних умов господарювання присвятили свої праці Н.С. Барабаш, Ф.Ф. Бутинець, Л.Л. Єрмолович, І.П. Житна, З.М. Зав’ялова, В.В. Ковальов, Т.М. Ковальчук, Л.І. Кравченко, І.Д. Лазаришина, М.В. Мельник, Є.В. Мних, О.В. Олійник, Г.В. Савицька, В.К. Савчук, В.І. Стражев, С.К. Татур, І.Д. Фаріон, Ю.С. Цал-Цалко, В.О. Шевчук, С.І. Шкарабан, М.Г. Чумаченко; вчені інших країн: Т.П. Карлін (T.P. Carlin), М. Єжемовська (М. Jerzemowska), Б. Міхерда (В.В. Скочилас (W. Skoczylas), Я. Суловська (J. Suіowska), Е. Вислоцька (Е. Wysіocka).

Питання організації та методики економічного аналізу розглядали у дисертаційних роботах українські дослідники: Н.І. Власюк (2000 р.); І.В. Буфатіна (2002 р.); Л.М. Уніят (2005 р.); Л.Є. Шульженко (2005 р.) та ін. В цих роботах знайшли вирішення питання методичного забезпечення окремих об’єктів економічного аналізу.

Не применшуючи ролі здійснених досліджень для розвитку економічного аналізу, слід відмітити невизначеність у вітчизняній науковій літературі змістовного наповнення економічного аналізу, його об’єктів, предмету, суб’єктів; вимог до особи, яка проводить економічний аналіз, і змісту її знань; відсутність методики проведення внутрішньогосподарського економічного аналізу в умовах нової економіки; недостатність висвітлення аспектів використання комп’ютерних технологій для організаційного та методичного забезпечення економічного аналізу. Необхідність вирішення окреслених питань та їх вплив на розвиток економіки підприємств і суспільства в цілому обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського державного технологічного університету за темою № 311 “Аналітичне забезпечення економічної діяльності в контексті інтеграції України в Європейський союз” (номер державної реєстрації 0106U008457). У межах наукової програми автором виконані дослідження, пов’язані з теоретичним обґрунтуванням та удосконаленням організації та методики економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання в конкурентному середовищі, розробкою пропозицій і рекомендацій з удосконалення економічного аналізу в умовах комп’ютеризації.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних положень і удосконаленні організації та методики економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання в конкурентному середовищі.

Для досягнення мети в дисертації поставлено такі завдання:– 

дослідити генезис економічного аналізу для виявлення основних тенденцій його організації та проведення; – 

визначити функціональне призначення економічного аналізу та уточнити його завдання з метою теоретичного обґрунтування підходів до організації та методики економічного аналізу в конкурентному середовищі; – 

розглянути систему інформаційного забезпечення аналітичних досліджень та встановити якісні вимоги до інформації для виявлення резервів господарювання, підвищення оперативності, ефективності функціонування системи економічного аналізу; – 

дослідити нормативне регулювання економічного аналізу як на макро-, так і на мікрорівні для оцінки ступеня регламентації аналітичної роботи і виявлення нерозроблених елементів методики економічного аналізу в умовах нової економіки; – 

встановити порядок вибору форми організації економічного аналізу з метою підвищення якості забезпечення потреб в аналітичній інформації; – 

сформувати вимоги до аналітиків як системи теоретичних знань та практичних навиків для удосконалення кваліфікаційного рівня цих осіб та підвищення ефективності проведення економічного аналізу;– 

з’ясувати відповідність існуючої методики проведення внутрішньо-господарського економічного аналізу ринковим умовам із урахуванням розширення сфери аналітичних досліджень для застосування в діяльності підприємств в умовах використання комп’ютерних технологій; – 

визначити критерії вибору суб’єктами господарювання програм автоматизації економічного аналізу для забезпечення обґрунтованості та підвищення оперативності управлінських рішень.

Об’єктом дослідження є система економічного аналізу діяльності суб’єктів господарювання України.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методичних і організаційно-практичних засад економічного аналізу діяльності суб’єктів господарювання в конкурентному середовищі.

Методи дослідження. У ході дослідження застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. При дослідженні розвитку економічного аналізу в контексті генезису економіки використовувався історичний метод, що дозволило удосконалити теоретичні засади економічного аналізу за ринкових відносин. Методи теоретичного узагальнення, групування і порівняння дали можливість уточнити понятійний апарат дисертаційної роботи в частині трактування сутності економічного аналізу, об’єктів і предмету економічного аналізу, облікової, економічної та аналітичної інформації, організації і методики економічного аналізу. За допомогою абстрактно-логічного методу та моделювання визначено послідовність етапів організації та методики проведення внутрішньогосподарського економічного аналізу. Методи спостереження та співставлення використовувалися для визначення стану економічного аналізу суб’єктів господарювання. За допомогою методів індукції і дедукції, причинно-наслідкового зв’язку удосконалено класифікацію економічного аналізу, виявлено місце економічної та аналітичної інформації в системі інформаційного забезпечення економічного аналізу.

Теоретико-емпіричною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем організації та методики економічного аналізу, матеріали конференцій і семінарів з проблем теорії та практики економічного аналізу, опубліковані статистичні дані, законодавчі та нормативні документи України, результати анкетування щодо організації та проведення аналітичної роботи на промислових підприємствах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці рекомендацій з удосконалення організації та методики економічного аналізу суб’єкта господарювання, що сприятиме визначенню доцільності управлінських рішень в конкурентному середовищі.

У процесі проведеного дослідження отримано наступні результати, яким характерна наукова новизна:

вперше одержано:– 

розмежування визначення предмету та об’єктів економічного аналізу як практичної діяльності, галузі наукових знань та навчальної дисципліни і класифікацію суб’єктів здійснення в розрізі трьох форм прояву, що дозволило уточнити місце економічного аналізу в системі економічних наук, визначити його змістовне наповнення і завдання (С. ); – 

класифікатор вимог до аналітика (зокрема, економічна освіта та досвід роботи, володіння прийомами аналізу, технологією аналітичної роботи, навиками організації різних видів аналізу, знання комп’ютерної техніки, особливостей економічних процесів та взаємозв’язків між ними, володіння здібностями висувати і обґрунтовувати гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки між економічними явищами та процесами) як бази для об’єктивної оцінки можливостей спеціаліста здійснювати аналітичні процедури та забезпечити належну якість економічного аналізу (С. );

удосконалено:– 

перелік завдань економічного аналізу, представлених у формі “дерева завдань”, за допомогою якого визначаються можливі альтернативні рішення та ураховуються внутрішні та зовнішні фактори й причини, що зумовили позитивні та негативні зміни у діяльності підприємства в конкурентному середовищі (С. ); – 

механізм вибору форми організації економічного аналізу залежно від розмірів та виду діяльності підприємства, а також послідовність організації аналітичної роботи на промислових підприємствах для створення інформаційної бази процесу прийняття управлінських рішень, забезпечення швидкого реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища (С. );– 

систему інформаційного забезпечення економічного аналізу в частині уточнення переліку складових елементів економічної (облікової, планової, нормативної) та іншої (технічної, технологічної, соціальної, інформації про вплив факторів зовнішнього середовища) інформації, що дозволило обґрунтувати єдиний підхід щодо трактування елементів вхідної та вихідної інформації у системі економічного аналізу (С. ); – 

нормативне регулювання економічного аналізу шляхом побудови ієрархії його рівнів (вихідні правові норми щодо діяльності підприємств, нормативні акти вищих органів влади з організації і проведення економічного аналізу, галузевих міністерств, суб’єктів господарювання) для чіткого встановлення положень щодо раціональної організації та методики проведення, строків і порядку подання зведених результатів аналізу за видами економічної діяльності та суб’єктами господарювання (С. );

дістало подальший розвиток: – 

уточнення змісту організації економічного аналізу (система раціональних, скоординованих дій в процесі вивчення об’єкта спостереження відповідно до визначених завдань) та її теоретичне обґрунтування, яке полягає у формулюванні чотирьох складових – кадрове, інформаційне, методичне, технічне забезпечення, що сприятиме своєчасному здійсненню аналізу за мінімальних витрат засобів і праці та забезпеченню реальності й корисності економічної інформації (С. -11); – 

теоретичні засади внутрішньогосподарського економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання в частині розробки методики аналітичної оцінки нематеріальних активів, що забезпечує доповнення системи показників та стандартизації їх розрахунку, уніфікацію категоріального апарату і об’єктивну оцінку стану підприємств у конкурентному середовищі (С. ); – 

модульна структура аналітичної підсистеми в програмі “1С:Предприятие .7”, яка враховує організаційні та методичні аспекти економічного аналізу та забезпечить оперативність, глибину, дієвість та точність результатів аналітичних розрахунків (С. ).

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій з удосконалення порядку організації та методики проведення економічного аналізу на промислових підприємствах в умовах конкуренції. В практичну діяльність впроваджено основні такі теоретичні та прикладні розробки:– 

методику внутрішньогосподарського економічного аналізу, яка охоплює: аналіз результатів маркетингових досліджень, фінансового стану і використання ресурсів, інвестиційної діяльності, ймовірності банкрутства, прогнозний аналіз, і містить оптимальний перелік показників за кожним блоком, що дає можливість Житомирській обласній державній адміністрації оцінювати діяльність госпрозрахункових підприємств, які перебувають у комунальній власності, а також здійснювати аналітичні дослідження за галузями економічної діяльності, до яких вони належать, і у регіональному розрізі (довідка № /0-01д/111 від 17.01.2008 р.); – 

методику поточного економічного аналізу наявності та ефективності використання нематеріальних активів з переліком показників та аналітичних таблиць, застосування якої дозволить прослідкувати за динамікою зміни у складі нематеріальних активів, оцінити повноту забезпеченості ними та виявити основні резерви зростання ефективності використання цих об’єктів; модульна структура комп’ютерної системи проведення економічного аналізу, яка є основою для організації автоматизованого робочого місця аналітика, що дозволяє реалізовувати закладену методику економічного аналізу без значних витрат часу та ресурсів; Посадова інструкція аналітика, в якій передбачені сфера компетенції, професійно-кваліфікаційні вимоги, що забезпечує оцінку економічної доцільності прийняття управлінських рішень та встановлення відповідальності аналітика за здійснену роботу (ВАТ “Соколівський кар’єр” (довідка № /7-246 від 11.04.2007 р.)); – 

систему показників зовнішнього фінансового аналізу із стандартизованим та рекомендаційним характером, що зумовлено потребами користувачів цієї інформації, і дає можливість їх порівняння; умови та порядок проведення економічного аналізу як одного з видів аудиторських послуг на організаційному та методичному рівнях (Аудиторська палата України (довідка № від 21.05.2007 р.); – 

уточнений зміст основних понять економічного аналізу, використаний при розробці програм і навчально-методичного забезпечення курсів “Економічний аналіз (теорія)”, “Економічний аналіз”, “Фінансовий аналіз”, “Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті”, “Звітність підприємств” в Житомирському державному технологічному університеті (довідка № /769 від 15.05.2007 р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача, що полягає у дослідженні комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням організації та методики економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання в конкурентному середовищі.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені в дисертації, доповідалися та обговорювалися на: науково-практичних конференціях: “Науковий потенціал світу ’2004” (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.); “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 07-21 лютого 2005 р.); “Динаміка наукових досліджень ’2005” (м. Дніпропетровськ, 20-30 червня 2005 р.); XXXІ міжвузівській конференції, присвяченій Дню університету (м. Житомир, 14-16 березня 2006 р.); “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 17 квітня 2007 р.); “XXI століття: Наука. Технологія. Освіта” (м. Мукачево, 31 травня – 1 червня 2007 р.); наукових конференціях: “Зимові читання, присвячені ідеям проф. П.П. Німчинова та проф. І.В. Малишева” (27-28 лютого 2007 р.); “Развитие бухгалтерского учета и контроля в контексте европейской интеграции” (м. Краматорськ, 19-20 травня 2005 р.); “Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи” (м. Київ, 27 березня 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових статей у фахових виданнях загальним обсягом 7,56 друк. арк., 10 тез доповідей загальним обсягом 1,92 друк. арк.; в інших публікаціях (посібниках і підручниках), виданих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистого дослідження здобувача (8,67 друк. арк.), в монографічних виданнях особисто автору належить 0,95 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 192 сторінках друкованого тексту. Робота містить 11 таблиць на 7 сторінках, 54 рисунки на 25 сторінках, 14 додатків на 144 сторінках. Список використаних літературних джерел налічує 340 найменувань на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів.

У першому розділі “Економічний аналіз: розвиток, стан, тенденції” досліджуються генезис економічного аналізу в Україні та світі, уточнено його зміст, предмет, об’єкти та перелік суб’єктів в умовах нової економіки, види економічного аналізу, місце економічного аналізу в системі управління суб’єктом господарювання і використання аналітичної інформації на кожному з етапів процесу прийняття рішень.

Дослідження історії розвитку економічного аналізу паралельно із розвитком економічної теорії показали, що він виник з практичної необхідності забезпечення об’єктивної оцінки стану об’єкта, що аналізується, обґрунтування управлінських рішень. Проведене вивчення дозволило узагальнити основні риси розвитку економічного аналізу та виділити наступні етапи його становлення: І-й етап – V ст. до н.е. – XVIII ст. н.е. – використання аналізу як звичайного розчленування явища на його складові, і згодом як способу вивчення економіки країни та суб’єкта господарювання, що викликане потребою здійснювати оцінку прибутків; ІІ-й етап – кін. ХVІІІ ст. – ХІХ ст. – аналіз спрямований на оцінку проблем виробництва та розподілу матеріальних благ; ІІІ-й етап – кін. ХІХ ст. до 1917 р. – аналіз балансу підприємства і його фінансових результатів; ІV-й етап – 1917-30 рр. – становлення і розвиток економічного аналізу в умовах одержавлення засобів виробництва; V-й етап – 1931-40 рр. – розвиток методики комплексної оцінки діяльності підприємства з точки зору визначення ступеня виконання плану; VI-й етап – 1941-91 рр. – становлення і розвиток галузевого аналізу та інших його напрямів; VII-й етап – 1991 р. до тепер – пристосування напрацювань попередніх періодів до ринкових засад господарювання, роздержавлення, демонополізації виробництва, конкуренції, ризику, появі нових аналітичних об’єктів, суб’єктів, методів.

Зміст економічного аналізу зумовлений характером суспільного ладу, формами власності й відображає основні риси економіки на конкретному етапі її розвитку. Протягом розвитку економічного аналізу змінювалися його назви: “аналіз балансу”, “балансознавство”, “рахунковий аналіз”, “аналіз господарської діяльності”, що часто використовувалися як синоніми. Однак вони не є однорідними, і для аналізу діяльності суб’єктів мікроекономічного рівня використовується назва “економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання”.

До початку 90-х років характерною рисою аналізу господарської діяльності була оцінка ходу виконання плану, встановленого державою. Нині економічний аналіз перебуває під впливом факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємства, розвитком конкурентного середовища. У результаті відбувається трансформація завдань і як наслідок розширення інструментарію економічного аналізу за рахунок введення нових прийомів і способів, які дозволяють враховувати ці явища.

Економічний аналіз розглядається як наукова, практична діяльність та навчальна дисципліна. Основним призначенням аналітичної науки є забезпечення потреб практики, предметом економічного аналізу як галузі наукових знань є удосконалення і розвиток його методології. Практична цінність економічного аналізу полягає в забезпеченні реальної оцінки стану суб’єкта господарювання через вплив на управлінські рішення для спрямування їх на стійке та ефективне його функціонування. Відповідно, предметом економічного аналізу як практичної діяльності є кількісне та якісне вимірювання прямих і непрямих, часткових і всезагальних причинно-наслідкових зв’язків у часі та просторі, тобто розкриття суті та внутрішньої природи або закономірності розвитку явищ і процесів, які відбуваються у господарській діяльності підприємства. Для забезпечення достовірності проведеного аналізу слід володіти теоретичними знаннями та практичними навиками щодо організації і методики економічного аналізу, що відповідає призначенню економічного аналізу як навчальної дисципліни.

Для забезпечення реалізації призначення економічного аналізу за трьома формами прояву систематизовано суб’єктів економічного аналізу за такими групами осіб: – 

які організовують аналітичну роботу – особи, які визначають економічну доцільність будь-якого організаційного, технічного або технологічного заходу, основним вкладом яких є знання своєї справи і вміння керувати; – 

які проводять економічний аналіз – виконавці, аналітичні дії яких погоджуються з потребами (інтересами) користувачів (як зовнішніх, так і внутрішніх) – аналітики; – 

які отримують інформацію за результатами економічного аналізу – користувачі.

З метою функціонального забезпечення прийняття управлінських рішень за ієрархією потрібно розглядати суб’єктів економічного аналізу за його рівнями (рис. ).

Рис. . Рівні економічного аналізу

За ринкових умов господарювання зростає відповідальність та зацікавленість власників у підвищенні ефективності та прибутковості господарської діяльності підприємства. Для забезпечення безперервного функціонування та розвитку суб’єктів господарювання є необхідним визначення завдань економічного аналізу та оцінка ступеня їх виконання (рис. ).

Рис. . “Дерево завдань” економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання: фрагментарний розріз

Представлене “дерево завдань” враховує реалізацію трьох основних функцій економічного аналізу – оціночної, діагностичної, пошукової та забезпечує визначення відповідності стану суб’єкта господарювання в цілому або окремих економічних об’єктів їх цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям, встановлення причинно-наслідкових зв’язків і впливу факторів на цю зміну, виявлення невикористаних резервів господарювання.

Господарська діяльність суб’єкта господарювання може вивчатися з позицій різних груп користувачів залежно від їх інтересів. Це призводить до плюралізму класифікацій економічного аналізу. Широкого застосування в економічному аналізі набули такі його види як фінансовий, управлінський, діагностичний, ситуаційний, технічний. Дослідження показали, що необґрунтованим є виділення фінансового та управлінського аналізу. Це пов’язано з тим, що окремі елементи множини економічного аналізу включені як до складу елементів фінансового, так і управлінського аналізу, що суперечить правилам побудови класифікацій. Крім того, аналіз не може бути “неуправлінським”, оскільки будь-які аналітичні дослідження здійснюються з метою обґрунтування запитів управління.

У процесі управління економічний аналіз виступає елементом як прямого, так і зворотного зв’язку між керуючою та керованою системами. Становленню прямого і зворотного інформаційних потоків в управлінні сприяють аналітичні дослідження. При цьому, якщо в прямому зв’язку економічний аналіз забезпечує параметри можливого впливу на об’єкт управління, то у зворотному – дає оцінку ефективності такого впливу та доцільності його коригування.

Завдання економічного аналізу в управлінні підприємством є різним в залежності від етапів управління. Перед прийняттям рішення інформація, отримана з економічного аналізу, повинна уможливлювати оцінку ступеня використання засобів і позицій підприємства на ринку й ефективності господарювання. Роль економічного аналізу на етапі реалізації прийняття рішень повинна полягати у наданні інформації про неправдивість і порушення в діяльності по відношенню до прийнятих за основу порівнянь (минулий період, стан, прийнятий за зразок, плановий стан, стан в подібних підприємствах). Інформація, яка отримується в результаті економічного аналізу, повинна також дозволяти здійснювати дії, що коригують процес управління відповідно до прийнятих раніше положень. Таким чином, економічний аналіз забезпечує науково-економічне обґрунтування прийняття управлінських рішень.

Другий розділ “Організація економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання в конкурентному середовищі” присвячено дослідженню порядку організації внутрішньогосподарського економічного аналізу, стану нормативного регулювання аналізу, визначенню інформаційного забезпечення економічного аналізу та вимог до якості облікової інформації.

Недостатня теоретична розробка викладених питань ускладнює процес організації та проведення економічного аналізу, результатом чого є низька якість аналітичної роботи та неадекватна постановка завдань суб’єктами її організації.

Вивчення фактичного стану економічного аналізу на 110 досліджуваних промислових підприємствах Житомирської області (колективної і приватної форм власності) дозволило зробити висновки щодо недосконалості його організації та проведення на мікрорівні. Це пов’язано, по-перше, з можливістю викривлення інформації, що надається для цілей аналізу за рахунок ручної її передачі і неврахування інформації про зовнішнє конкурентне середовище. По-друге, з неврахуванням при здійсненні економічного аналізу інформації про нові об’єкти, незастосовуванням видів економічного аналізу (рис. ), а обмеженням лише оцінкою фінансового стану. Це дасть можливість розробити методики оцінки цих об’єктів в умовах конкуренції і розвинути існуючі методи та прийоми аналітичного дослідження.

Рис. . Стан використання видів економічного аналізу на підприємствах Житомирської області

По-третє, з неякісним методичним забезпеченням проведення економічного аналізу через нерозроблення документу, який регламентує аналітичний процес й відсутність осіб, які відповідають за його організацію і проведення. У 80,2підприємств відсутній розпорядчий документ щодо порядку проведення економічного аналізу. Відповідно, більшість досліджуваних підприємств (64,79не мають окремого підрозділу або співробітника, що займається виконанням аналітичної роботи. Ці функції в більшості випадків виконуються головним бухгалтером або окремими рядовими бухгалтерами, але фрагментарно і несистематично. Існують випадки (82,06виконання аналітичних робіт на підприємствах, але співробітники використовують найпростіші розрахунки без певної методики.

Оскільки в ринкових умовах є недостатнім теоретичне забезпечення регулювання організації і проведення економічного аналізу, що призводить до фрагментарного та неперіодичного його здійснення, обґрунтовано необхідність нормативного регулювання економічного аналізу (рис. ).

Рис. . Виділені рівні системи регулювання економічного аналізу

Запропоновані рівні дають можливість встановити строки та порядок подання зведеної інформації за результатами економічного аналізу на рівні держави, галузевих міністерств і окремих суб’єктів господарювання. Ефективним інструментом організації економічної політики підприємства є розробка та впровадження Положення про економічну роботу як бази для створення, зокрема, систематизованого переліку дій зі здійснення аналітичної роботи, що передбачає визначення основних положень здійснення економічних процесів на підприємстві, основними складовими яких і є бухгалтерський облік та економічний аналіз.

Для ефективного використання економічного аналізу в діяльності підприємств уточнено його складові, реалізація яких дозволяє системно та послідовно організувати аналітичну роботу (рис. ).

Рис. 5. Складові організації економічного аналізу

Відповідно, під організацією економічного аналізу слід розуміти систему раціональних, скоординованих дій в процесі вивчення об’єкта спостереження відповідно до визначених завдань. Вибір організаційної форми проведення економічного аналізу здійснюється для кожного підприємства індивідуально його керівництвом, виходячи з розмірів підприємства, економічної доцільності створення відокремленого аналітичного підрозділу та потенційних переваг і недоліків кожної з організаційних форм. Для підприємств машинобудівної галузі необхідно використовувати дивізіональну структуру, впровадження якої забезпечує: розширення прав аналітичних відділів, що підвищує швидкість реакції на зміни зовнішнього середовища; виділення підрозділів за напрямами аналізу, що дозволяє підвищити досвід та відповідальність лінійних керівників відділів за окремі ділянки.

На якість аналітичних робіт впливає подальше розширення складу інформації без обґрунтованого порядку її впорядкування. Результатом аналітичних розрахунків є аналітична інформація, яка отримується внаслідок обробки даних про економічну й інші сторони діяльності підприємства – технічну, технологічну, соціальну тощо. Досягнення достовірності облікової інформації можливе за рахунок висунення вимог економічного аналізу до бухгалтерського обліку, які виражаються у тому, що облікова інформація, яка використовується при здійсненні аналізу економічних явищ і процесів, зафіксованих первинними документами та відображених у фінансовій звітності, деталізується за певними розрізами, відповідає вимогам і завданням економічного аналізу. Залежно від того, яким чином побудований аналітичний облік і як користувачі інформації задають його параметри аналітики, залежить ефективність проведення економічного аналізу за поставленими завданнями. Крім того, для забезпечення якості інформаційної бази необхідно дотримуватися умов ефективної її підготовки та перевірки інформаційної бази економічного аналізу (рис. ).

Рис. 6. Порядок забезпечення відповідності інформації вимогам якості для проведення економічного аналізу

Економічний аналіз, виступаючи основним споживачем інформаційних даних, виявляє переваги й недоліки діючої системи економічної інформації. Він є не лише одним із засобів оцінки ефективності господарської діяльності, але й уточнення нормативних положень з регулювання бухгалтерського обліку, а його результати – індикаторами проблем в обліковій політиці і необхідністю змін в ній.

Достовірність результатів економічного аналізу залежить від професійності та компетентності аналітика. Практичний досвід діяльності консалтингових, фінансово-кредитних та контролюючих установ, дослідження вимог керівництва до проведення економічного аналізу дозволили сформулювати ряд вимог до фахівця-аналітика, які затверджуються Посадовою інструкцією аналітика. Дотримання цих вимог надасть можливість аналітикам вчасно виявити недоліки в господарській діяльності та розробити комплекс заходів щодо їх усунення, визначити резерви підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, оцінити характер та величину впливу факторів зовнішнього середовища та спрогнозувати тенденції розвитку підприємства на найближчу перспективу.

У третьому розділі “Удосконалення методики економічного аналізу в комп’ютерному середовищі” розглядаються питання вибору оптимальної комп’ютерної програми з економічного аналізу та можливості її застосування в діяльності суб’єктів господарювання залежно від форми власності, розміру та організаційно-правової форми підприємства, удосконалення методики внутрішньогосподарського економічного аналізу в комп’ютерному середовищі.

Дослідження практики застосування комп’ютерних технологій в аналітичній роботі виявило, що до сьогодні аналітиками не використовуються наявні можливості програмних продуктів. На 78,18підприємств взагалі не застосовують аналітичних програм, на 9,09використовується табличний редактор Microsoft Excel, на 1,82 – програма “Аналітик”, на 10,91– інші аналітичні програми. Це пов’язано із великими витратами грошових коштів та незацікавленістю власників у результатах економічного аналізу, а також із неможливістю вибору порядку його комп’ютеризації, що не дозволяє підвищити ефективність аналітичної роботи.

Використання комп’ютерних аналітичних програм потребує науково обґрунтованої методики внутрішньогосподарського економічного аналізу, яка на сьогодні є недосконалою через відсутність стандартизованих методик розрахунку показників діяльності підприємства. Це викликає неадекватність тлумачення та викривлення реального стану справ на підприємстві. З метою адаптації до вимог ринку та конкурентного середовища доведено необхідність удосконалення методики внутрішньогосподарського економічного аналізу, що містить оптимальний перелік показників за кожним блоком, стандартизований розрахунок яких дає можливість суб’єктам господарювання оцінювати свою діяльність, а державним органам влади, у підпорядкуванні яких підприємства знаходяться, можливість порівняння отриманих результатів за видами економічної діяльності, у регіональному розрізі тощо.

Застосування даної методики забезпечує розширення кола об’єктів економічного аналізу на мікрорівні (нематеріальних активів, гудвілу, інтелектуального капіталу, цінних паперів, якості фінансових результатів і результатів зовнішніх досліджень), методики аналізу яких залишаються на стадії розробки. Зокрема, комплексний підхід до послідовності проведення економічного аналізу ефективності використання нематеріальних активів зводиться лише до розрахунку та інтерпретації окремих показників, що не відповідає вимогам ефективного управління.

Удосконалення методики поточного аналізу нематеріальних активів орієнтоване на комплексну оцінку забезпеченості та ефективності їх використання (табл. ). Через взаємопов’язане вивчення цих процесів виявляються резерви підвищення ефективності використання нематеріальних активів для зниження витрат на виробництво, збільшення обсягів реалізації продукції, зростання прибутку, підвищення платоспроможності та стійкості підприємства.

Таблиця 1

Показники ефективності використання нематеріальних активів

Показники | Запропонований порядок розрахунку | Порядок розрахунку при використанні способів розширення і подовження | Характер впливу

Віддача нематері-альних активів | Резервами зростання ефективності використання НА є збільшення величини віддачі діючих НА, доходності НА з паралельним зростанням доходності діючих НА

Доходність нематері-альних активів | Основними резервами зростання доходності є підвищення чистої рентабельності продажу, збіль-шення віддачі діючих НА і коефіцієнту використання НА

де ЧД – чистий дохід від реалізації продукції, робіт, послуг; СВНА – середньорічна вартість нематеріальних активів; ДНА – доходність нематеріальних активів; В НАдіюч – віддача діючих нематеріальних активів; Д НАдіюч – доходність діючих нематеріальних активів; ЧП – чистий прибуток; В зв – витрати підприємства на збільшення вартості нематеріальних активів, понесені у звітному періоді; Р чиста – чиста рентабельність продажу продукції, робіт, послуг; В НАдіюч – віддача діючих нематеріальних активів; К викНА – коефіцієнт використання нематеріальних активів ()

Проведене дослідження методик аналізу фінансового стану, виділених науковцями і рекомендованих державними органами, свідчить про несистематизованість напрямів аналізу, відсутність єдиної системи фінансових коефіцієнтів та диференціації їх нормативних значень за видами економічної діяльності для визначення ступеня стійкості фінансового стану підприємства, рівня платоспроможності та ліквідності суб’єктів господарювання. Пропонуємо виділяти такі напрями фінансового аналізу з оптимальним переліком показників та інтерпретацією їх зв’язку: оцінка майнового та фінансового потенціалу (аналіз ліквідності, ділової активності, фінансової стійкості, руху грошових коштів), результатів діяльності підприємства та оцінка ймовірності банкрутства. Запропонована методика дає можливість, по-перше, видавати тематично структуровані аналітичні огляди на основі стандартизованих показників; по-друге, уникнути розрахунку усіх можливих коефіцієнтів разом, що нерідко призводить до множинності розрахунків та відсутності розуміння мети подібних досліджень; по-третє, використання не просто певного переліку фінансових коефіцієнтів, а їх системи, на основі вивчення якої є можливість здійснення порівнянь у просторово-часовому аспекті та формування цілісної картини про діяльність підприємства.

Дослідження показали, що 60 % промислових підприємств Житомирської області використовують програму автоматизації бухгалтерського обліку “1С:Предприятие .7”, тому запропоновано створити у даній програмі аналітичну підсистему, яка враховує організаційні та методичні аспекти внутрішньогосподарського економічного аналізу й містить такі модулі: управління аналітичним процесом, документація, нормативна база, модулі методик економічного аналізу – результатів маркетингових досліджень, ресурсів та їх використання, інвестиційної діяльності, фінансового стану, фінансових результатів, ймовірності банкрутства, прогнозний аналіз.

Такий набір дозволить інтегрувати програми за напрямами: бухгалтерського обліку, правової бази даних, економічного аналізу та управління, забезпечують поєднання у одній програмі автоматизації ретроспективного, оперативного та прогнозного фінансового й техніко-економічного аналізу, автоматичне перенесення даних обліку для проведення аналізу, невелике витрачання коштів, підвищення якісного рівня практики застосування комп’ютерних технологій в діяльності аналітика.

Постановка в роботі проблемних питань, їх теоретичне обґрунтування та практичні рекомендації спрямовані на розвиток економічного аналізу як наукової, практичної діяльності та навчальної дисципліни в умовах конкуренції.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у теоретичному обґрунтуванні порядку організації та проведення економічного аналізу діяльності суб’єкта господарювання в конкурентному середовищі та розробці практичних рекомендацій щодо застосування аналітичних методик. Основні висновки, що підтверджують результати проведеного дослідження, мають наступне трактування.

1. Неоднозначність розуміння змістовного наповнення й значення економічного аналізу в умовах нової економіки призводить до неможливості його подальшого вдосконалення. У зв’язку з цим обґрунтовано, що економічний аналіз сформувався у результаті диференціації й інтеграції економічних наук і полягає в комплексному та взаємопов’язаному дослідженні економічних явищ та процесів, визначенні на цій основі причинно-наслідкових зв’язків і тенденцій розвитку з метою обґрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень. Враховуючи, що завдання економічного аналізу мають принципові відмінності в практичній, науковій сфері та в процесі підготовки фахівців, розмежовано предмет, об’єкти та суб’єкти економічного аналізу як галузі наукових знань, практичної діяльності, навчальної дисципліни.

2. Відсутність чіткої системи нормативно-правових документів, що регламентують здійснення аналітичних робіт, спричиняє зниження їх якості. Визначено рівні нормативного регулювання економічного аналізу: 1) вихідні правові норми щодо господарської діяльності підприємств, нормативні документи Держкомстату України; 2) нормативні документи вищих органів влади щодо проведення економічного аналізу; 3) інструкції, положення, вказівки галузевих міністерств щодо організації та проведення економічного аналізу, нормативні документи Фонду державного майна та Державної податкової адміністрації України; 4) положення суб’єктів господарювання щодо організації економічної роботи. Виділені рівні враховують регулювання безпосередньо економічного аналізу як практичної діяльності (за видами економічної діяльності) і бухгалтерського обліку як його інформаційної бази.

3. З трансформацією суспільно-економічних відносин, розвитком конкурентного середовища пов’язана зміна завдань економічного аналізу, структурування яких представлено у формі “дерева завдань” і систематизовано у такі групи: 1) визначення показників діяльності підприємства, його структурних підрозділів за певні проміжки часу; 2) діагностика стану підприємства; 3) пошук резервів господарювання. Виконання підприємством вищенаведених завдань з відповідною деталізацією передбачає повну реалізацію оціночної, діагностичної та пошукової функцій економічного аналізу для підвищення рівня його організації та проведення.

4. Посилення вимог управлінського персоналу до інформаційної бази прийняття рішень вимагає перегляду наукових підходів до організації економічного аналізу. Відповідно, під організацією економічного аналізу розуміємо систему раціональних, скоординованих дій в процесі вивчення об’єкта спостереження відповідно до визначених завдань. Складовими раціональної організації аналітичної роботи мають бути кадрове, інформаційне, методичне та технічне забезпечення. В розвиток цих позицій сформовано механізм вибору форми організації економічного аналізу та визначено послідовність організації аналітичної роботи на підприємстві (зокрема, вибір організаційної форми економічного аналізу, розробка плану і програми його проведення, встановлення відповідальних осіб, аналітична обробка вхідної інформації, вибір методик аналізу). Дотримання наданих рекомендацій дозволяє організувати аналітичний процес за мінімальних витрат засобів і праці та досягати найвищого рівня реальності результатів за рахунок забезпечення корисності облікової інформації.

5. Результативність економічного аналізу залежить від якості інформаційної бази, для формування якої: по-перше, доповнено і уточнено складові інформаційного забезпечення аналітичних робіт в частині трактування елементів вхідної та вихідної інформації; по-друге, запропоновано дії аналітика, спрямовані на підготовку (відповідно вимогам до облікової інформації – суттєвості, корисності, змістовності, достовірності, належного формату) та перевірку інформації (з використанням прийомів документального контролю), усунення можливості її викривлення.

6. Ускладнення господарських зв’язків, диференціація видів діяльності, паралельне функціонування різних форм власності істотно змінили вимоги, що висуваються до професійної підготовки спеціалістів, які займаються організацією та проведенням економічного аналізу. Розроблено класифікатор вимог до аналітика, що містить перелік теоретичних базових знань та сформованих у процесі практичної діяльності навиків і вмінь, для забезпечення належної повноти й обґрунтованості, результативності економічного аналізу в умовах конкурентного середовища. Сформовано зміст Посадової інструкції аналітика, яка містить професійно-кваліфікаційні вимоги, що сприяє визначенню рівня професійної придатності виконавців аналітичних робіт для оцінки економічної доцільності прийняття управлінських рішень.

7. З метою забезпечення інформаційних потреб різних груп користувачів і адаптації до динамічних змін конкурентного середовища удосконалено методику внутрішньогосподарського економічного аналізу в частині розробки аналітичних методик нових об’єктів (нематеріальні активи, гудвіл, інтелектуальний капітал, цінні папери, якість фінансових результатів і результати зовнішніх досліджень), систематизованого порядку здійснення економічного аналізу за видами господарської діяльності, системи оціночних аналітичних і синтетичних показників. Наведені пропозиції надають можливість порівняння даних підприємств за видами економічної діяльності й у регіональному розрізі.

8. Для практичної реалізації в комп’ютерному середовищі запропонованої методики внутрішньогосподарського економічного аналізу обрано програму автоматизації бухгалтерського обліку “1С:Предприятие 7.7”, де пропонується створити аналітичну підсистему для забезпечення автоматичного формування інформаційної бази економічного аналізу. Запропонований набір модулів аналітичних методик передбачає розширення кола об’єктів економічного аналізу і підвищення достовірності, оперативності та повноти його проведення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Олійник О.В., Райковська І.Т. Балансознавство: місце в системі наук // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2004. – № 3 (29). – С. (Особистий внесок – автором досліджено місце балансознавства в системі наук).

2. Олійник О.В., Райковська І.Т. Місце економічного аналізу в системі економічних наук // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2004. – № 4 (30). – С. (Особистий внесок – автором виявлено взаємозв’язок економічного аналізу з бухгалтерським обліком, плануванням та контролем в системі управління підприємством).

3. Райковська І.Т. Фінансова звітність як інформаційна база аналізу діяльності підприємства // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. Ч. – Житомир: ЖДТУ, 2005. – № 1). – С. .

4. Райковська І.Т. Аналітична обробка інформації як один з етапів організації економічного аналізу на підприємстві // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 207: В 5 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – 312 с. – С. 62.

5. Райковська І.Т. Економічна інформація: сутність і роль у проведенні економічного аналізу // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. Том 3 (75). – Хмельницький, 2005. – № . – 232 с. – С. .

6. Райковська І.Т. Економічний аналіз: фінансовий чи управлінський // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. Збірник наукових праць. – Київ, 2006. – № (10). – С. 59-65.

7. Олійник О.В., Райковська І.Т. Розвиток економічного аналізу в умовах трансформаційної економіки // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2006. – № (35). – С. (Особистий внесок – автором здійснено уточнення об’єктів та предмету економічного аналізу в сучасних умовах господарювання).

8. Олійник О.В.,