НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

РУДЕНКО Людмила Валеріївна

УДК 332. 12:303.446:316.3(477.6)

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ

ШАХТАРСЬКИХ МІСТ ДОНБАСУ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і

регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному вищому навчальному закладі “Донецький національний технічний університет” МОН України (м. Донецьк)

Науковий керівник – доктор економічних наук, професор

Василенко Валерій Миколайович,

Інститут економіко-правових досліджень

НАН України, заступник директора

по науковій роботі (м. Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Гудзь Петро Васильович,

Запорізький національний технічний

університет МОН України, завідувач кафедри

менеджменту та маркетингу (м. Запоріжжя)

кандидат економічних наук, доцент

Сєвка Вікторія Геннадієвна,

Донбаська національна академія

будівництва і архітектури МОН України,

доцент кафедри економіки підприємств

(м. Макіївка, Донецька обл.).

Захист відбудеться “14” березня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “13” лютого 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У ХХ столітті шахтарські міста були основою економічного і соціального зростання Донбасу, в їх продукції мали потребу багато підприємств не тільки регіону, але й України взагалі. Специфіка функціонування шахтарських міст полягала у тому, що підприємства вугільної промисловості забезпечували формування доходної частини місцевого бюджету, були балансоутримувачами значної частини житла та об’єктів соціальної інфраструктури, відігравали провідну роль у суспільному та культурному житті міст.

Перехід економіки України на нові принципи господарювання, реалізація заходів з реструктуризації вугільної промисловості обумовили необхідність реорганізації та ліквідації багатьох шахт. Програмою закриття неперспективних і найбільш збиткових шахт та розрізів передбачалося зменшити або нейтралізувати наявні загрози шахтарських міст. У дійсності цього не відбулося, в результаті чого у вкрай складній ситуації опинилися шахтарські міста Донбасу (Донецької та Луганської областей), де мешкає 15,4% населення України і 40% місцевого населення прямо або побічно пов’язано з вугільною промисловістю. Для цих міст у 90-ті роки минулого сторіччя характерним стало: щорічне зниження випуску промислової продукції на 40-70%; падіння купівельної спроможності населення; висока напруга на ринку праці, де навантаження на одне вільне робоче місце складало 20-40 осіб; висока міграційна активність населення, що перевищувала загальнонаціональний показник у 20-30 разів. Як наслідок, 33% шахтарських міст виявились депресивними і тільки 1% мав позитивну динаміку у економічному і соціальному розвитку.

У даний час економічний і соціальний стан шахтарських міст продовжує залишатися напруженим. Має місце зниження виробництва валової доданої вартості та фінансового результату, через що бюджети всіх рівнів недоотримують необхідні кошти. Демографічна ситуація неухильно погіршується: відбувається перевищення померлих над народженими, наближуючись до чотирьохразового рівня; спостерігається висока міграційна активність громадян у працездатному віці. Відбувається зниження чисельності працездатного населення, що свідчить про несприятливу перспективу у розвитку міст. У зв’язку з ліквідацією шахт набуває стійких рис погіршення екологічної ситуації: підтоплення й просідання територій, виділення метану, псування води в колодязях та свердловинах, підвищення рівня радіації. Ці обставини свідчать, що для шахтарських міст складається вкрай несприятлива ситуація. Виходячи з цього, існує об’єктивна необхідність у пізнанні глибини процесів і явищ, що відбуваються, чого без відповідної інформації, а також її оцінки досягти неможливо.

Для забезпечення стимулювання розвитку шахтарських міст Донбасу у різний час були прийняті: Закон України “Про стимулювання розвитку регіонів”, Закон України “Про спеціальні економічні зони та спеціальні режими інвестиційної діяльності в Донецькій області”, Постанова Верховної Ради України “Щодо стану і перспектив депресивних регіонів, міст і селищ України”. Однак в цих законодавчих актах не знайшлося місця системі оцінок, яка дозволяла б комплексно оцінювати сучасний рівень розвитку шахтарських міст.

У цьому зв’язку виникла необхідність у комплексному дослідженні та розробці рекомендацій щодо порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу. Тому розробка організаційного забезпечення моніторингу розвитку шахтарських міст, на основі інформаційної системи збору та аналізу даних, а також методичного забезпечення визначення оцінки їх розвитку, є вкрай важливими та зумовлюють вибір напрямку і теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету МОН України протягом 2002-2007 рр. за темами: “Розробка методів управління розвитком інститутів ринкового господарства”ДР № U001181), де здобувачем обґрунтовано пропозиції щодо організаційної структури соціально-економічного моніторингу шахтарських міст Донбасу та здійснено аналіз їх економічного та соціального розвитку. Крім того, дисертант був виконавцем наукової теми H-14-02 “Підвищення економічного потенціалу регіону на основі ефективного використання факторів виробництва”, у межах якої розроблено методичне забезпечення визначення порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних, розробка методичних та прикладних положень щодо отримання порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст Донбасу з урахуванням специфіки їх функціонування.

Для досягнення встановленої мети в роботі були сформульовані та вирішені такі задачі:

показано особливості та виявлено фактори, які впливають на економічний і соціальний розвиток територій;

визначено причини виникнення кризи в економічному і соціальному розвитку шахтарських міст;

проаналізовано нормативні та фактичні показники рівня розвитку шахтарських міст;

визначено напрями розвитку шахтарських міст;

встановлено інтенсивність (швидкість) розвитку шахтарських міст;

уточнено характер розвитку шахтарських міст шляхом проведення опитування;

визначено склад елементів інформаційної системи для отримання порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст;

розроблено порядок визначення порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст;

обґрунтовано організацію відстеження (моніторингу) сучасного економічного і соціального розвитку шахтарських міст.

Об’єкт дослідження – економічні та соціальні процеси, які відбуваються у шахтарських містах.

Предмет дослідження – методи оцінки економічного і соціального розвитку шахтарських міст.

Методи дослідження. Для забезпечення достовірності та обґрунтованості отриманих результатів наукового дослідження застосовувались такі наукові методи пізнання: діалектичний (при виявленні причин виникнення кризи в економічному і соціальному розвитку шахтарських міст); логічного аналізу (при визначенні послідовності проведення порівняльної оцінки); системний підхід (при узагальненні наукових концепцій стосовно методів дослідження розвитку територій); економіко-правовий підхід (при дослідженні нормативно-правової бази оцінки розвитку територій); факторний і статистичний (при визначенні напрямів та інтенсивності розвитку шахтарських міст); порівняльного аналізу і методи співставлення (при дослідженні відставання міських показників від середнього значення по Україні та області); опитування (для отримання суб’єктивної та об’єктивної інформації щодо рівня життя населення шахтарських міст).

Теоретичною базою дисертаційної роботи стали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з регіональної економіки та розвитку промислових міст. Емпіричну базу склали матеріали Державного комітету статистики України і Головного статистичного управління Донецької області. Нормативно-правовою основою дослідження були Закони України, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України щодо розвитку окремих територій.

На вирішення зазначеного науково-практичного завдання вплинули праці вітчизняних і зарубіжних вчених, в яких викладено окремі питання економічного і соціального розвитку шахтарських міст. Значний внесок у розробку завдань, пов’язаних з питаннями економічного і соціального розвитку промислових міст, зробили такі дослідники, як В.К. Мамутов, М.І. Долішній, Б.І. Адамов, Л.В. Батченко, Я.В. Шевчук, О.І. Зоріна, О.В. Кабанова, О.Г. Гранберг, В.М. Лєксін, О.М. Швецов. Різні аспекти оцінки економічного і соціального розвитку шахтарських міст містяться у роботах В.Н. Амітана, В.В. Фінагіна, В.М. Василенка, О.І. Амоші, Ю.Д. Денисова, О.В. Трубчаніна, В.О. Кавиршиної, О.О. Лук’янченка, Т.С. Максимової, В.Г. Сєвки, В.Л. Куперштоха, С.А. Суспіцина, М.А. Ягольницера та інших.

Наукова новизна виконаного дослідження полягає в обґрунтуванні комплексу науково-методичних положень щодо визначення порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу в просторово-часовому вимірі.

Науковою новизною відзначаються наступні результати дисертаційної роботи:

вперше:

запропоновано інформаційну систему збору та аналізу даних про розвиток шахтарських міст, яка складається з трьох блоків: економічного, соціального та екологічного (на основі використання матеріалів державної статистичної звітності, соціологічних опитувань населення, паспорту міста), що дозволяє комплексно підійти до розгляду наявних проблем та виробити дієві заходи щодо їх вирішення;

запропоновано методичне забезпечення аналізу розвитку шахтарських міст на основі виділення відповідних етапів його здійснення, які складаються з сукупності окремих операцій, що дозволяє одержати більш обґрунтовані характеристики їхнього розвитку;

розроблено організаційне забезпечення моніторингу розвитку шахтарських міст з виділенням основних його елементів (мети, завдань, об’єкта, суб’єкта), що дозволяє формалізувати як по вертикалі (регіон, місто, район, селище), так і по горизонталі (між територіальними громадами) прийняття відповідних управлінських рішень;

удосконалено:

прийоми порівняльного аналізу параметрів розвитку територій, що дозволило кількісно та якісно їх виміряти;

підходи до використання факторного аналізу для встановлення рівня розвитку територій, які засновані на виділенні блоків показників та відбивають специфіку їхнього розвитку, що дозволило конкретизувати характер і динаміку процесів та явищ, які протікають у шахтарських містах;

методи опитування населення на основі виділення екологічного спектра питань, що дозволило більш точно встановити наслідки реструктуризації вугільних підприємств в господарському комплексі шахтарських міст;

дістали подальшого розвитку:

групування факторів, які впливають на розвиток території, на основі виділення процесів та явищ, котрі мають місце на відповідній території, що дозволило використати системний підхід при дослідженні проблем розвитку шахтарських міст;

класифікація причин депресивного стану шахтарських міст на основі виділення особливостей та умов політичного, економічного, соціального і технічного розвитку, що забезпечило порівняльний характер оцінці сучасного розвитку територій.

Практичне значення отриманих результатів виконаного дослідження полягає в тому, що викладені в роботі висновки і рекомендації можуть бути використані органами місцевого самоврядування шахтарських міст для оцінки їх економічного і соціального розвитку.

Найбільш важливе практичне значення мають:

інформаційна система збору та аналізу даних про розвиток шахтарських міст, на основі використання матеріалів державної статистичної звітності, соціологічних опитувань населення, паспорту міста;

методичне забезпечення здійснення аналізу розвитку шахтарських міст на основі виділення відповідних етапів;

організаційне забезпечення моніторингу розвитку шахтарських міст з виділенням його мети, завдань, об’єкта та суб’єкта.

Практичне значення отриманих результатів підтверджується відповідними довідками. Результати виконаних наукових досліджень щодо вирішення питань, пов’язаних з подоланням негативних соціальних, економічних та екологічних наслідків, були використані Центром законодавчих ініціатив при Донецькій обласній раді при розробці проекту Закону України “Про ліквідацію гірничих підприємств”, проекту Закону України “Про внесення змін в статтю 5 Закону України “Про податок на додану вартість” (стосовно вугільної галузі) (довідка № 133/6 від 14.11.2005 р.). Запропонований економічний і соціальний моніторинг розвитку шахтарських міст був використаний Агентством регіонального розвитку “Донбас” при проведенні аналізу політики підтримки розвитку депресивних територій Донбасу (довідка № 80 від 11.11.2005 р.). Для аналізу розвитку міста та визначення пріоритетів економічного і соціального розвитку Брянківською міською радою Луганської області була використана інформаційна система, що складається з трьох блоків показників: економічного, соціального та екологічного (довідка № 1821 від 07.11.2005 р.). Розроблене методичне забезпечення отримання оцінки розвитку території було застосоване при аналізі економічного, соціального та екологічного розвитку в 2006 р. міською радою м. Золоте Луганської області (довідка № 425 від 12.04.2007 р.). Висновки та матеріали, узагальнені в дисертації, використані у навчальному процесі ДВНЗ “Донецького національного технічного університету” МОН України при підготовці курсів лекцій з дисциплін “Стратегічний менеджмент”, “Міжнародні економічні відносини”, “Інвестиції” (довідка № 01–386/27 від 16.12.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним науковим дослідженням з використанням вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку територій. Вона відбиває авторський підхід до вирішення наукових завдань щодо отримання порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу. Отримані висновки, методичні розробки є результатом економічних розрахунків з використанням статистичної інформації. Висновки і результати дослідження представлені у наукових публікаціях. Внесок здобувача у спільно опубліковані роботи конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаного наукового дослідження доповідалися, обговорювалися й отримали позитивну оцінку на п’яти міжнародних та всеукраїнських конференціях: науково-практичній конференції “Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил” (м. Київ, 2003 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Донецьк, 2003 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія” (м. Донецьк, 2003 р.); II науково-практичній конференції “Донбас – 2020: наука і техніка –виробництву” (м. Донецьк, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (м. Донецьк, 2005 р.).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 11 наукових робіт, з яких 7 робіт у наукових фахових виданнях, 4 тез доповідей на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій складає 7,2 друк. арк., з яких особисто автору належить 6,0 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 187 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить 48 таблиць, 26 рисунків, 7 додатків, розташованих на 50 сторінках, список використаних джерел з 222 найменувань на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь дослідження проблеми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, сформульовано мету і задачі, об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення, відображено апробацію отриманих результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи оцінки сучасного розвитку територій. У розділі викладено загальні характеристики дослідження розвитку територій, визначено та класифіковано причини виникнення депресивного стану шахтарських міст Донбасу.

Теоретичний аналіз наявних визначень розвитку територій дозволив зробити висновок про те, що під розвитком території слід розуміти соціально, економічно та екологічно збалансований процес, який спрямований на відтворення економічного потенціалу на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної та екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та відновлення біологічного різноманіття і культурної спадщини. Підкреслюється, що сучасне поняття “розвиток” містить три компоненти, які знаходяться у динамічній залежності: зміни, зростання, покращення.

Характер розвитку території формується під впливом системоутворюючих факторів (зовнішніх та внутрішніх), які знаходяться у взаємозв’язку та взаємозалежності, а також впливають на всіх суб’єктів господарської діяльності (рис.1). Зовнішні фактори є джерелом, яке наповнює територію ресурсами, необхідними для підтримання її економічного потенціалу на нормальному рівні. Оскільки ресурси зовнішнього середовища рівнодоступні та на них можуть претендувати всі території, завжди існує вірогідність того, що територія не зможе отримати потрібні ресурси з ряду причин, що можуть послабити її потенціал і призвести до кризи. Внутрішні фактори містять в собі потенціал, що дає можливість системі функціонувати у визначеному проміжку часу. Однак вони можуть виступати не тільки джерелом розвитку, але і причинами гальмування, а згодом і припинення функціонування території взагалі.

В дисертації визначено, що депресивний стан шахтарських міст Донбасу обумовлений сукупністю причин природного, політико-правового, економічного, соціального, науково-технічного характеру.

Результати дослідження засвідчили, що для оцінки розвитку території вкрай необхідний єдиний категоріальний апарат щодо типізації територій. Труднощі полягають у тому, що в сучасній вітчизняній теорії та практиці чітко не визначено сутність поняття “депресивна територія”. Це поняття часто використовується як синонімічне таким поняттям, як “проблемний”, “відсталий”, “слаборозвинутий”. Їх теоретичний аналіз дозволив виявити існуючу різницю між ними. Так, до категорії проблемних територій слід відносити такі, що виділяються масштабами та наявністю кризової проблеми, невирішеність якої несе загрозу економічній та соціальній безпеці країни. До слаборозвинутих (відсталих) – території, які мають традиційно низький рівень життя у порівнянні з провідними регіонами країни. До депресивних – території, які у минулому знаходились на достатньо високому рівні економічного і соціального розвитку, але з різних причин втратили позитивну динаміку та відносні преваги.

В роботі доведено, що й досі відсутня система показників, яка дозволяє проаналізувати та оцінити сучасний рівень розвиту шахтарських міст з урахуванням специфіки їх функціонування. Особливі труднощі виникають з оцінкою соціальних та екологічних аспектів життєдіяльності міст, оскільки відсутня інформаційна база для розрахунку відповідних показників. Зроблено висновок про те, що вирішення питання щодо вибору показників повинно бути двуаспектним: з одного боку, необхідно визначити сфери дослідження і сформувати оптимальний набір показників, встановивши межі їх значень для отримання інформації про ступінь розвитку території у порівнянні з нормативами; з іншого, потрібно визначити методи оцінки рівня розвитку території.

Узагальнення методів дослідження рівня розвитку територій засвідчило, що факторний аналіз дозволяє розглядати шахтарське місто як складну систему життєдіяльності сукупності суб’єктів (населення, підприємств, організацій, установ), розташованих на його території. Цей метод дозволяє підійти до вирішення питань, пов’язаних як з визначенням характеру сформованих зв’язків і стосунків, так і встановленням перспектив їх змін на суто науковій основі за допомогою використання конкретного наукового інструментарію: прийомів, методів і співвідношень.

Розділ 2. Аналіз сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу. В розділі проведено порівняльний аналіз показників депресивності, встановлених законодавчо; на підставі факторного аналізу визначено напрями та інтенсивність розвитку шахтарських міст; за допомогою вивчення громадської думки уточнено характер розвитку території.

У дисертації було проаналізовано економічний і соціальний стан п’яти шахтарських міст, віднесених відповідно до Закону України “Про спеціальні економічні зони і спеціальні режими інвестиційної діяльності в Донецькій області” до депресивних: Сніжне, Шахтарськ, Селідове, Кіровське і Торез.

Під час аналізу встановлено, що показники, які містяться у Законі України “Про стимулювання розвитку регіонів” та у Постанові Верховної Ради України “Щодо стану і перспектив депресивних регіонів, міст і селищ України”, не дозволяють повною мірою надати адекватну оцінку стану і рівню розвитку територіального утворення, оскільки охоплюють не всі сфери життєдіяльності території. Відсутність критичних значень показників не дозволяє однозначно надати території статус депресивної й перейти на якісно новий рівень прийняття управлінських рішень.

Використання факторного аналізу сприяло визначенню напрямів та інтенсивності сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу за чотирма блоками показників: виробничим, економічним, трудовим і демографічним.

За першим блоком було виявлено, що виробничі показники у шахтарських містах неухильно знижуються. Про сталу тенденцію до відставання свідчить відношення показника валової доданої вартості на душу населення до середнього значення по Донецькій області. В 2006 р. максимальне відхилення склало 80% (м. Селідове), мінімальне – 47% (м. Кіровське), тоді як в 1999 р. – 63% (м. Торез) і 27% (м. Кіровське), відповідно. Ситуація обумовлена ліквідацією шахт, а також невиконанням в середньому на 50% виробничих програм вугледобувними підприємствами. Оскільки частка підприємств вугільної промисловості в загальному обсязі виробництва в шахтарських містах в середньому складає 75-96%, то стан і перспективи розвитку території визначаються результатами функціонування цих підприємств. Структурні зсуви, які відбулися за останні п’ятнадцять років в економіці міст, стали причиною скорочення обсягу випуску промислової продукції на душу населення. В результаті спостерігається стійка тенденція зниження показника у порівнянні з середньоукраїнським значенням. У найгіршому становищі опинилося м. Сніжне, де в 2006 р. відставання склало 86%. При цьому слід відзначити позитивну динаміку в обсязі випуску товарів народного споживання на душу населення в усіх містах, за винятком м. Шахтарська, де показник з року в рік скорочувався, що спричинено виробництвом тільки однієї товарної групи – хлібобулочних виробів (83%).

Результати аналізу економічного блоку засвідчили про позитивну динаміку підвищення заробітної плати, в середньому на 9,4%, що обумовлено соціально-економічною політикою держави, спрямованою на покращення життєвого рівня населення. При цьому в 1999 р. в мм. Шахтарськ, Кіровське цей показник був вище середнього значення по області (м. Шахтарськ – 237,3 грн., Кіровське – 299,9 грн., по Донецькій обл. – 219,8 грн.) в середньому на 22,2%. Однак в 2006 р. в усіх містах, за винятком м. Кіровське, спостерігається відставання показника (в середньому на 38,5%), що свідчить про слабку привабливість шахтарських міст для нормальної життєдіяльності. Низький рівень платоспроможного попиту населення, посилений наявністю заборгованості із заробітної плати і бартерними розрахунками, високим рівнем прихованого безробіття, а також збільшенням споживання товарів, вироблених у домашньому господарстві, обумовив в усіх містах відставання показника товарообігу на душу населення у порівнянні з середньообласним значенням. У найбільш складній ситуації опинилося м. Сніжне, де в 2006 р. відхилення склало 83%. У містах неухильно скорочується обсяг фінансового результату до оподаткування на душу населення, що зумовлене збитковістю підприємств вугільної промисловості, через що відбувається 90% недоїмок до бюджетів міст. В 2006 р. показник набув від’ємного значення в усіх містах, за винятком м. Шахтарськ, де склав 111,4 грн. (в Донецькій обл. – 955 грн.)

Про негативні соціально-економічні тенденції, що відбуваються в шахтарських містах, свідчать результати аналізу показника трудового блоку. В середньому на 12% скоротилася чисельність працездатного населення (в два рази вище, ніж в Донецькій обл.), на 6% – зайнятість в промисловості. У містах Селідове і Торез, де мала місце втрата великої кількості робочих місць, скорочення зайнятості в промисловості склало 16% і 22% відповідно. У містах Сніжне та Селідове у порівнянні з іншими містами і середнім значенням по області відмічено значно вищий офіційний рівень безробіття, що свідчить про малоефективну роботу центрів зайнятості та кадрову політику діючих підприємств.

Показники демографічного блоку свідчать про природні втрати населення шахтарських міст, які в середньому склали 11%. В останні роки перевищення померлих над народженими неухильно збільшується і наближається до чотирьохразового порогу. Найбільшого значення показник природного збитку набув у мм. Сніжне і Торез. Спостерігається висока міграційна активність населення у репродуктивному віці, яка перевищує середнє значення по області в 1999 р. в 3-4 рази, тоді як в 2006 р. – 10-30 разів. Негативні демографічні процеси впливають на якісний склад населення. Питома вага пенсіонерів складає 35% від загальної чисельності постійного населення, в той час як в Україні – 23%, що спричиняє підвищення навантаження на економічно активну частину населення. Низький рівень народжуваності, високий відсоток дитячої смертності стали причиною того, що в шахтарських містах питома вага дітей складає 19%, що є одним із самих низьких в Україні.

Результати опитування мешканців шахтарських міст підтвердили той факт, що існують проблеми, які не враховуються або слабко висвітлені у статистичній інформації. Мешканці підтвердили, що за останні роки не відбулося позитивних змін у санітарному стані міст, роботі житлово-комунального господарства та сфері зайнятості. Після ліквідації шахт загострились соціальні проблеми: погіршилося становище шкіл і дитячих садків, знизилася народжуваність та підвищилася смертність. Серед підприємств, які відкриваються у містах, як правило, домінують підприємства сфери послуг – магазини, бари та автозаправні станції. На питання про перспективи розвитку міст 54% респондентів відповіли негативно, припускаючи можливість їх фізичного зникнення.

Ліквідація шахт призвела до виникнення нових екологічних проблем, пов’язаних з виходом на поверхню шахтних вод, погіршенням родючості ґрунту як наслідок підтоплення території, виділенням метану, псуванням води у колодязях і свердловинах. Респонденти відзначають часті випадки захворювання силікозом (20%), серцево-судинними та онкологічними хворобами (відповідно 18,5% і 10,4%), що пов’язано зі специфікою регіону мешкання. Оцінюючи динаміку свого матеріального становища, опитувані відзначають її як негативну. Головним джерелом доходу у 40% є заробітна плата за основним місцем роботи. Очевидно, що у випадку виникнення виробничих і фінансових проблем на підприємстві добробут сімей різко погіршується.

При опитуванні виявлено, що у містах залишаються нереалізованими культурні потреби мешканців, з’являються та набувають масового характеру такі соціальні явища, як алкоголізм, наркоманія, розлучення сімей. Мешканці, які не зуміли пристосуватися до зміненого економічного та соціального середовища, вимушені скоротити свої потреби до мінімуму. Особливо така практика властива для пенсіонерів та інших непрацездатних громадян. Специфічним видом адаптаційної поведінки стала трудова міграція, яка набула масового характеру.

Розділ 3. Науково-методичне забезпечення порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст. Цей розділ присвячено пошуку шляхів і розробці концептуальних засад проведення порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу.

На підставі теоретичних і прикладних досліджень, які були проведені в першому та другому розділах, зроблені висновки про необхідність формування інформаційної системи оцінки сучасного розвитку шахтарських міст. Як елементи такої системи запропоновано використовувати паспорт міста, результати опитування населення та державну статистичну звітність. Паспорт міста представляє собою системно-організований комплекс цифрової, текстової та картографічної інформації про територію, населення та інфраструктуру, який характеризує основні сфери життєдіяльності міста в певному просторово-часовому полі функціонування. Опитування населення – гнучке джерело інформації, за допомогою якого можливе отримання своєчасної кількісної та якісної інформації про процеси, що відбуваються у суспільстві й не відображені у статистиці. Матеріали державної статистичної звітності дозволяють отримати інформацію про напрями та інтенсивність процесів розвитку території.

В роботі для порівняльної оцінки економічного і соціального розвитку шахтарських міст запропоновано комплекс показників, згрупованих у три основні блоки – економічний, соціальний та екологічний (рис. 2), які враховують специфіку розвитку даного територіального утворення. Розроблене групування представляє собою своєрідну модель, за допомогою якої можливо досить об’єктивно оцінити розвиток шахтарського міста як за кожним з названих блоків, так і по місту взагалі. При оцінці рівня розвитку міст передбачено використання базових та додаткових показників. Базові показники дозволяють із загальної кількості досліджуваних міст виявити депресивні, додаткові – визначити у розвитку міст найбільш гострі проблеми та їх масштабність.

У дисертації запропоновано методичне забезпечення проведення порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст, яке дозволяє визначити порядок формування цілісного уявлення про тенденції та глибину процесів, що відбуваються у містах за досліджуваний період часу. На першому етапі з метою отримання інформації про основні показники здійснюється збір та обробка даних. З метою визначення напрямів й інтенсивності розвитку міст на другому етапі проводиться аналіз отриманої інформації. Визначення ступеня відхилення показників від базових значень на третьому етапі дозволяє позиціонувати місто. Виявити найбільш гострі проблеми у розвитку міст, а також масштабність депресивного стану дозволяє четвертий етап, який передбачає збір та аналіз додаткової статистичної інформації, а також опитування громадської думки. П’ятий етап – підбиття підсумків шляхом порівняння результатів аналізу статистичної інформації та даних, отриманих під час опитування населення. Після зведення інформації складається перелік депресивних міст, за кожним з яких подається детальний опис найбільш гострих проблем з обґрунтуванням причин їх виникнення.

Взаємозв’язок між об’єктом, предметом, суб’єктом і користувачами інформації порівняльної оцінки розвитку міст, а також порядок проведення робіт та їх координацію, відображає організаційна структура системи економічного і соціального моніторингу шахтарських міст (рис. 3). Запропонована структура є типовою і може бути використана для оцінки розвитку різних територій.

ВИСНОВКИ

У дисертації запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст. Головними науковими і практичними результатами є розробка організаційного забезпечення моніторингу розвитку шахтарських міст на основі інформаційної системи збору та аналізу даних, а також методичного забезпечення здійснення аналізу їх розвитку.

Виконане дослідження дозволило зробити наступні висновки і пропозиції стосовно порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст.

1. Необхідність порівняльної оцінки рівнів розвитку шахтарських міст обумовлюється динамічним характером економічних перетворень у суспільстві. Об’єктивні знання про характер розвитку території дозволяють надавати не тільки відповідну оцінку, але й виявляти причини змін тих чи інших параметрів. Під розвитком території запропоновано розуміти соціально, економічно та екологічно збалансований процес, спрямований на відтворення економічного потенціалу на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, зберігання та відновлення біологічного різноманіття та культурної спадщини. Сучасне поняття розвитку території включає в собі три компоненти: зростання, зміни і покращення основних показників, що дозволить кількісно та якісно виміряти їх параметри.

2. Вибір основних показників для отримання порівняльної оцінки стану та рівня розвитку територій багато в чому визначається зовнішніми (природно-географічні умови, політична ситуація, нормативно-правова база, інновації, глобалізація, економічний стан) та внутрішніми (трудові та виробничі ресурси, інфраструктура, фінансовий стан, купівельна спроможність населення, соціальні умови, екологічна ситуація, криміногенна обстановка, місцеве самоврядування) факторами, які перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності і впливають на всіх суб’єктів господарської діяльності. Виділення зовнішніх та внутрішніх факторів дозволило підійти до аналізу розвитку шахтарських міст з позиції системного підходу.

3. Кризовий стан шахтарських міст викликаний об’єктивними і суб’єктивними причинами, які виділено у п’ять груп: природного, політико-правового, економічного, соціального, науково-технічного характеру та горно-геологічні умови. Виявлення причин дозволило обґрунтовано підійти до визначення напрямів дослідження (економічний, соціальний та екологічний) з виділенням показників, які враховують специфіку розвитку території.

4. Систематизація та узагальнення розроблених вітчизняних і зарубіжних підходів до оцінки розвитку території свідчить про те, що існує об’єктивна необхідність пошуку і розробки методичного забезпечення проведення порівняльного аналізу розвитку шахтарських міст. Результати дослідження дозволили визначитися з головними науково-методичними положеннями проведення прикладного дослідження, в основу якого покладено факторний аналіз, що враховує сукупність зв’язків і відношень, які склалися на конкретній території.

5. Отримані результати порівняльного аналізу показників депресивності території, затверджені в законодавчих актах, свідчать про те, що на підставі існуючої системи оцінок неможливі повний опис та ідентифікація наявних проблем розвитку шахтарських міст, викликаних нераціональним або неефективним використанням продуктивних сил.

6. В шахтарських містах економічний і соціальний розвиток має тенденцію до погіршення, що знаходить своє відображення у скороченні виробництва обсягів валової доданої вартості на душу населення, падінні випуску промислової продукції на душу населення, від’ємному значенні фінансового результату на душу населення. Ситуація, яка склалася, обумовлена невиконанням програмних показників вуглевидобувними підприємствами та ліквідацією останніх. Політика держави, спрямована на збільшення доходів населення, сприяла зростанню середньомісячної заробітної плати, при цьому істотно не змінився рівень життя населення, про що свідчить скорочення обсягу товарообігу на душу населення. У зв’язку з ліквідацією вуглевидобувних підприємств відбулася зміна у структурі зайнятості населення у бік збільшення невиробничої сфери. У наслідок погіршення економічних і соціальних показників спостерігалося зменшення працездатного населення, пов’язане як з природним старінням, так і з високою міграційною активністю мешканців шахтарських міст.

7. Оцінка інтенсивності процесів, що відбуваються у шахтарських містах, дозволила виявити глибину економічних і соціальних проблем. Стан міст виглядає вкрай незадовільним через значні відхилення всіх без винятку показників від середніх значень по Україні та області. Розв’язання ситуації, що склалася, потребує системного підходу до оцінки сучасного розвитку шахтарських міст, так і для подальшого надання цільової державної допомоги депресивним територіям.

8. Опитування громадської думки мешканців шахтарських міст свідчить, що між статистичними показниками за кожним з блоків і результатами опитування виникають суперечності. Отримані результати опитування дозволили точніше встановити головні проблеми, що виникають у шахтарських містах, які не знайшли відображення у статистичній інформації. Виявлені під час опитування проблеми дозволили встановити перелік показників, які враховують специфіку розвитку шахтарських міст.

9. Визначено елементи інформаційної системи для отримання порівняльної оцінки економічного і соціального розвитку шахтарських міст, які представлено показниками, які розраховані органами державної статистики, результатами опитувань населення та відомостями з паспорту міста. Проводити оцінку пропонується на двох рівнях за трьома блоками показників: економічним, соціальним та екологічним. На базовому рівні передбачене проведення аналізу основних показників з виявленням ступеня відхилення від середніх значень по Україні та області. На підставі виявлених відхилень визначається належність території до депресивної. На другому рівні за допомогою додаткових показників виявляються найбільш гострі проблеми, які дозволяють виявити масштаб депресивного стану для подальшої розробки заходів щодо санації міст.

10. Запропоновано етапи отримання порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст, які складаються з окремих операцій, що дозволяє сформувати комплексне уявлення про напрями й інтенсивність розвитку території (виявляючи зони локалізації проблем), що дасть можливість перейти на якісно новий рівень прийняття управлінських рішень в частині присвоєння містам статусу депресивної території.

11. Розроблено організаційне забезпечення економічного і соціального моніторингу розвитку шахтарських міст, яке дозволить створити постійно діючу систему збору та аналізу інформації, розробити прогнози, а також рекомендації для організацій, які здійснюють координацію і контроль щодо робіт, пов’язаних з реструктуризацією вугільної промисловості. Моніторинг створює передумови для формування методичної бази з ефективного управління економічним і соціальним розвитком депресивних шахтарських міст.

Отримані за результатами дослідження залежності, закономірності, сформульовані визначення та вимоги щодо порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу визначають його теоретичну наукову новизну. Одержані результати, виявлені недоліки, розроблені рекомендації з використання методів порівняльної оцінки складають прикладний аспект наукової новизни виконаного дослідження.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Руденко Л.В. Причины депрессивного состояния шахтерских городов Донбасса // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2007. – Вип. 230. – С. 120-129.

2. Руденко Л.В. Система соціально-економічного моніторингу як інформаційна основа розвитку депресивних шахтарських міст // Схід. – 2006. – № 4(76). – С. 42-46.

3. Руденко Л.В. К вопросу о выборе критериев присуждения шахтерскому городу статуса депрессивной территории // Экономика и право. – 2006. – № 4. – С. 16-21.

4. Руденко Л.В., Канівець О.П. Організація професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки тимчасово незайнятого населення шахтарських міст // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – Вип. 216. – С. 111-121. (Особистий внесок здобувача: проведено кількісний та якісний аналіз ринку праці шахтарських міст Донецької області та обґрунтовано основні форми організації професійної підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки безробітного населення).

5. Руденко Л.В., Кирнос И.А. Некоторые аспекты европейской интеграции // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ. – 2004. – Вип. 84. – С. 102-107. (Особистий внесок здобувача: проведено порівняльний аналіз торгівельно-економічних відносин України з Європейським Союзом і Співдружністю Незалежних Держав та обґрунтовано чинники, які впливають на інтеграційні процеси України).

6. Руденко Л.В., Канівець О.П. Еволюція поняття „домашнє господарство” у розвитку економічної думки // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ. – 2003. – Вип. 56. – С. 15-21. (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз сучасного стану домашніх господарств та визначена їх вплив на розвиток країни).

7. Руденко Л.В., Дзюба С.Г. Нормативно-правові аспекти регулювання трудової імміграції в Україні // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Сер.: економічна. – Донецьк: ДонНТУ. – 2001. – Вип. 26. – С. 76-83. (Особистий внесок здобувача: проаналізована міграція населення Донецької області та запропоновані шляхи удосконалення вітчизняної законодавчої бази).

8. Руденко Л.В. Концептуальне основы социально-экономического программирования углепромышленных территорий // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий: Материалы ІІІ Междунар. науч-практ. конф. (Донецк, 24-26 апреля 2003 г.). – Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2003. – С. 128-141.

9. Руденко Л.В. О присвоении статуса депрессивных шахтерским городам Донбасса // Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: Тези доп. і повідом. Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 травня 2005 р.). – Донецьк: ІЕП НАН України. – 2005. – С. 130-132.

10. Руденко Л.В. Инновационные подходы в преодолении кризиса шахтерских городов // Донбасс – 2020: наука і техніка – виробництву: Матеріали ІІ наук.-прак. конф. (Донецьк, 3-4 лютого 2004 р.). – Донецьк: ДонНТУ. – 2004. – С. 240-248.

11. Руденко Л.В. Из опыта реструктуризации углепромышленных регионов // Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил: Матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 12-13 березня 2003 р.). – К.: РВПС України НАН України. – 2003. – Ч.2. – С. 319-326.

АНОТАЦІЯ

Руденко Л.В. Порівняльна оцінка сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню питань, пов’язаних із забезпеченням об’єктивності порівняльних оцінок сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу. Досліджено об’єктивні умови розвитку території та виявлено фактори, які впливають на економічний і соціальний розвиток території. Визначено об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення кризи в економічному і соціальному розвитку шахтарських міст Донбасу. Проаналізовано рівень розвитку шахтарських міст за нормативним та фактичними показникам. Визначено напрями, встановлено інтенсивність та уточнено характер розвитку шахтарських міст. Визначено склад елементів інформаційної системи порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст, основою якої є сукупність показників, згрупованих у три основних блоки (економічний, соціальний та екологічний). Розроблено порядок проведення порівняльної оцінки. Обґрунтовано організаційну структуру системи моніторингу сучасного економічного