ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

РЯБОВА Ольга Володимирівна

УДК 711.7 (043.3)

МЕТОДИ АРХІТЕКТУРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ МІСЬКИХ

ГРОМАДСЬКО-ТРАНСПОРТНИХ ВУЗЛІВ

18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

ХАРКІВ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донбаській національній академії будівництва і архітектури (ДонНАБА) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник

кандидат архітектури, доцент

Чемакіна Октябрина Володимирівна

Інститут міського господарства Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України, декан факультету архітектури та дизайну, завідувач кафедри архітектури

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор

Лаврик Геннадій Іванович

Київський національний університет будівництва та архітектури

Міністерства освіти і науки України,

кафедра архітектурної кваліметрії

кандидат архітектури, доцент

Древаль Ірина Владиславівна,

Харківська національна академія міського господарства

Міністерства освіти і науки України,

кафедра архітектурного і ландшафтного проектування

Захист відбудеться 28 лютого 2008 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.02 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40, архітектурний факультет.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40

Автореферат розісланий 11 січня 2008 року

Вчений секретар Н.В. Ігнатьєва

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний розвиток містобудування ставить містобудівну систему Донбасу перед найгострішою проблемою- використання територіальних ресурсів.

Актуальність дослідження механізму формування і розвитку громадсько-транспортних вузлів у містобудівних системах Донбасу обумовлена пріоритетними державними завданнями щодо створення повноцінного життєвого середовища і визначається трьома положеннями:

- існуючою проблемою урбанізації і генетичними, соціально-економічними і морфологічними особливостями формування містобудівної системи Донбасу;

- станом дослідження проблеми та її наукової обґрунтованості в сучасних соціально-економічних умовах;

- необхідністю інтенсифікації використання міських територіальних ресурсів і напрямами реабілітації порушеного міського середовища містобудівних систем Донбасу.

Протягом останніх десятиліть у Донецьком вуглевидобувному районі екстенсивний характер містобудування й агломерування визначив хаотичні і малорегламентовані процеси урахування впливу соціальних, економічних, транспортних та інших факторів у формуванні архітектурних і функціональних складових міського середовища. Сформована у Донбасі протягом багатьох років мережа культурно-побутового і транспортного обслуговування в даний час перестала відповідати прогресивному функціональному зонуванню міської забудови і сучасним завданням організації транспортних підсистем міст.

В умовах сучасного функціонування системи розселення кожний з населених пунктів Донбасу розглядається у їх системній взаємодії з містами агломерацій, а система громадського обслуговування - в ієрархічному співвідношенні населених пунктів на основі інтенсивного використання міських, позаміських і міжселенних транспортних систем. При вирішенні містобудівних задач, що виникають у реальному проектуванні архітектурних об’єктів, виникає потреба взаємопогодження функціонально-планувальної організації пішохідних і транспортних шляхів руху, комплексного освоєння наземного і підземного простору міст Донбасу.

Тому проблема впорядкування обслуговування населення громадським транспортом в умовах інтенсивного розвитку пасажирських перевезень здобуває велике практичне, народногосподарське і соціальне значення, а моделювання архітектурної організації основи транспортних підсистем містобудівних систем Донбасу - громадсько-транспортних вузлів (ГТВ) - визначається наступним:

1) станом транспортної інфраструктури міст Донбасу, що характеризується хаотичним накладанням міських і міжміських функцій, недоліками функціональної організації транспортних перетинань і розв’язок;

2) зосередженням громадських функцій – торговельних, культурних, адміністративних та інших – у місцях транспортних перетинань;

3) щільністю (більше 500) таких перетинань на території області, що визначає необхідність розробки їх типології;

4) сучасними вимогами до архітектурно-планувальної організації містобудівних утворень.

Дослідження проводилося на основі праць загальнонаукового характеру відомих науковців: Ю.М. Білоконя, М.М. Габреля, М.М. Дьоміна, В.І. Єжова, В.Й. Кравця, Н.Я. Крижановської, М.Я. Ксеневича, В.Й. Ліхолат, В.Н. Ляха, В.П. Мироненка, В.А. Ніколаєнко, В.О. Тімохіна, О.О. Фоменко, О.В. Шило, С.О. Шубович.

Основними для дослідження стали наукові роботи, у яких розглядались різні аспекти проблеми формування міського середовища: із загальнотеоретичних питань формування містобудівних систем: В.В. Владимірова, М.М. Дьоміна, В.А. Лаврова, Г.І. Лаврика, І.М. Смоляра, Г.І. Фільварова, І.О. Фоміна, Ю.М. Шкодовського, З.М. Яргіної та ін.; з питань розвитку системного підходу в містобудуванні: Л.М. Авдотьїна, М.М. Дьоміна, Г.А. Заблоцького, А.В. Кочеткова, Г.І. Лаврика, І.О. Фоміна та ін.

Дослідження спирається на досвід наукових розробок в області архітектури транспортних споруджень і вузлів: Н.В. Баранова, Н.В. Білоусова, Ю.П. Бочарова, А.О. Кудрявцева, В.А. Лаврова, Б.Г. Лікаря, Н.Н. Улласа, В.А. Шкварикова; інженерно-транспортні проблеми містобудування освітлені в роботах: І.В. Бордукова, О.К. Кудрявцева, Ю.С. Ланцберга, В.М. Предтеченського, В.А. Черепанова, А.М. Якшина та ін. В роботі використано загальнонаукові положення і окремі висновки, що викладені в роботах Г.Є. Голубєва “Багаторівневі транспортні вузли”, “Підземна урбаністика”, О.Е. Гутнова “Майбутнє міста”, А.А. Сегедінова “Проблеми економіки розвитку інфраструктури міст”, В.В. Товбича “Принципи формування поліфункціональних громадсько-транспортних комплексів”, І.А. Урбаха “Багатоярусні громадсько-торгові центри”, а також в окремих працях Г.М. Андженіні, Е.В. Васильєва, І.В. Древаль, А.Ф. Модорова, Н.Н. Щетиніна, І.Г. Явейна та ін. Слід також зазначити відомі праці Ю.А. Гольденберга, Н.В. Правдіна, І.Є. Савченка та ін., присвячені станціям, а також праці З.В. Азаренкової, О.В. Бокова, Г.Є. Голубєва, І.В. Древаль, Р.Е. Любарського, Е.С. Русакова, А.В. Сігаєва, Г.Ю. Смиковської, О.Ш. Тер-Восканян, В.А. Щурової, присвячені міській забудові в зоні впливу транспортно-пересадочних вузлів.

Проблеми взаємопогоджуваної організації шляхів руху пішоходів і транспорту в пунктах їхніх перетинань, і зокрема архітектурно-просторової організації міських багаторівневих транспортних споруджень, вузлів та їхніх систем одержали необхідне узагальнення і науково-теоретичну розробку в роботах Г.Є. Голубєва, Б.Г. Лєкаря, А.А. Сегедінова та ін.

Величезний за своїм обсягом матеріал накопичено у теорії і практиці ряду закордонних країн: теоретичні праці і проекти Алвара Аалто, Ле Корбюзьє, Ріхарда Нейтра, Оскара Німейєра, Ееро Саарінена, Кензо Танге та ін. Докладними є проектні пропозиції і теоретичні праці видатних зарубіжних фахівців з міського руху і транспорту: проф. Колна Бьюкєнєна (Англія), Віктора Грюена (США), проф. Петера Енгельбрехта, Пьєра Луіджі Нерві, проф. Рудольфа Хіллебрехта (Італія); Пьєра Мерлена, Едуарда Утюджана (Франція); архітекторів Евариста Соболевського, Тадеуша Суменя (Польща) та ін.

Виходячи з проведених узагальнень матеріалів науково-методичної, нормативної літератури, результатів аналізу ряду проектів генеральних планів і натурних обстежень транспортних систем населених пунктів Донбасу, визначено, що наукова проблема розробки методів архітектурного моделювання громадсько-транспортних вузлів має безперечну актуальність, але ще не одержала необхідної науково-теоретичної розробки. В пропонованій роботі розглянуто зазначені питання на рівні розробки механізму моделювання архітектурної організації громадсько-транспортних вузлів міст Донбасу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження розроблюється у відповідності з планами науково-дослідницьких робіт провідних навчальних архітектурних закладів держави по удосконаленню архітектурної освіти і проектуванню – КНУБА, ХДТУБА та іншими провідними університетами, де є архітектурні факультети. Обраний напрямок наукового дослідження пов’язано з напрямком науково-дослідної роботи Донбаської національної академії будівництва і архітектури по кафедральній держтемі № К-4-02-01 “Дослідження розвитку міст, культурної спадщини Донеччини і розробка проектно-творчих рекомендацій по її охороні і використанню”.

Мета дослідження – розробити методи архітектурного моделювання громадсько-транспортних вузлів на основі системного вивчення конфліктних ситуацій і сполучень транспортних і громадських функцій у обслуговуванні містобудівних систем, типології функціонально-планувальної та архітектурної структури громадсько-транспортних вузлів.

Задачі дослідження:

1.

2.

3.

4.

Об’єкт дослідження – міські громадсько-транспортні вузли містобудівних систем.

Предмет дослідження – архітектурне моделювання міських громадсько-транспортних вузлів.

Методи дослідження. Основний метод дослідження – системний підхід. Для вирішення поставлених завдань використані аналітичні методи (узагальнення досвіду теоретичних і практичних розробок в галузі містобудування; аналіз картографічного матеріалу; містобудівний аналіз містобудівних систем Донбасу; гіпотетичний метод); цільове натурне обстеження громадсько-транспортних вузлів міст Донбасу; метод моделювання; метод прогнозування.

Методика передбачає вивчення комунікаційних характеристик міського середовища.

Наукова новизна одержаних результатів:

-

-

-

-

-

-

Обґрунтованість та вірогідність досліджень. Достовірність наведених результатів підтверджена даними теоретичних досліджень, застосуванням системного підходу, логічного моделювання, апробацією роботи на практиці.

Наукове значення роботи полягає в розробці: методу виявлення конфліктних ситуацій, як територіального накладання громадських і транспортних функцій у архітектурно-планувальній організації містобудівних систем; моделей функціональної структури громадсько-транспортних вузлів; методу архітектурного моделювання громадсько-транспортних вузлів; в удосконаленні типології громадсько-транспортних вузлів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи можуть бути використані науково-дослідницькими і проектними установами і організаціями при розробці: на основі генпланів розміщення і будівництва ГТВ, проектів розміщення і будівництва суспільних житлових та промислових об’єктів; для розробки методичних основ містобудівної регламентуючої документації; у проведенні подальших досліджень містобудівної системи, що включає ГТВ як підсистему; у вивченні проблем формування і розвитку ГТВ; у навчальному процесі.

Результати досліджень впроваджені в науково-методичному обґрунтуванні експериментальної містобудівної програми „Основні заходи по благоустрою м. Макіївки на 2004-2005 рр.”, а також при розробці методичних основ місцевих правил забудови ГоловУМА м. Макіївки; при виконанні містобудівного аналізу транспортної мережі міст Донецька, Луганська, а також інших міст Донецької області („Аналіз функціонування транспортної мережі в зоні впливу стадіону „Шахтар”, який проектується в м.Донецьк” та „Розробка концепції генерального плану м.Луганська. Розділ. Схема магістралей міського і зовнішнього транспорту”) в ДІАТ; у навчальному процесі ДІАТ на кафедрі „Організація дорожнього руху” у дисципліні „Транспортне планування великих і значних міст”; у навчальному процесі ДонНАБА на кафедрі “Архітектурне проектування” у дисципліні “Архітектурне проектування”, у навчальний процес Інституту міського господарства Національного авіаційного університету.

Деякі результати впроваджені в магістерській роботі “Функціонально-планувальна організація громадсько-транспортних вузлів міст Донбасу”, що виконувалась під керівництвом канд.архітектури, доц. О.В.Чемакіної на кафедрі “Архітектурне проектування” ДонНАБА і отримала диплом 1-го ступеня на Всеукраїнському огляді-конкурсі дипломних робіт випускників архітектурних та художніх спеціальностей ВНЗ, що відбувся у 2003 році в Харкові.

Особистий внесок здобувача – визначення і обґрунтування об’єкта дослідження – міських громадсько-транспортних вузлів, розробка методу їх архітектурного моделювання на основі системного вивчення конфліктних ситуацій і сполучень транспортних і громадських функцій у обслуговуванні містобудівних систем, типології функціональної та архітектурно-просторової структури ГТВ.

У відповідності зі списком опублікованих праць за темою дисертації у статті [6] здобувачем персонально складені схеми-моделі планувальної структури міст Донбасу, що склалися.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи повідомлені й обговорені на III Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених ДонНАБА у 2004 році, на сьоми Всеукраїнських науково-практичних інтернет-конференціях у 2005-2006 роках, на Всеукраїнській науковій конференції ХДАДМ у 2006 році, на засіданні технічної ради Обласного спеціалізованого науково-методичного центра з проблем організації перевезень та безпеки дорожнього руху при ДІАТ в 2005 році, на науково-практичній конференції у НАУ в 2003 році, на науково-технічних конференціях ДонНАБА у 2003, 2005, 2006 роках, на науково-практичному семінарі у КНУБА в 2005 році, на міжкафедральному семінарі ХДТУБА і на науково-методичному семінарі ДонНАБА у 2006 році, де отримали позитивну оцінку.

Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції розміщені за адресою: .

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 10 статтях у фахових виданнях і 8 тезах до конференції.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація містить: термінологічний словник, вступ, три розділи основного дослідження з висновками, загальні висновки, додатки, список використаної літератури (223 найменування). Обсяг роботи - 276 сторінок, у тому числі – 136 сторінок основного тексту, 35 сторінок ілюстрацій і таблиць, додатки – 64 сторінки, 17 сторінок - список використаної літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Первинні чинники архітектурного моделювання громадсько-транспортних вузлів” розроблено метод виявлення конфліктних ситуацій на базі методу, розробленого ЦНІІЕП ім. Б.С. Мезенцева Держкомархітектури. Робота базується на системному підході до вивчення і аналізу транспортного обслуговування містобудівних систем. Розроблено метод виявлення конфліктних ситуацій як територіальне накладання громадських і транспортних функцій у архітектурно-планувальній організації містобудівних систем (рис.1).

Виявлення конфліктних ситуацій у планувальній структурі міст Донбасу проведено поетапно з використанням результатів: I – аналізу планувальної структури міст Донбасу; II – аналізу планувальної організації транспортної схеми міст Донбасу; III – дослідження конфліктних ситуацій: аналізу перетинань елементів транспортних схем; визначення і аналізу планувального каркасу; аналізу взаємодії планувального каркасу і транспортної схеми.

На першому етапі були розроблені каркаси планувальної структури міст Донбасу; на другому - комунікаційні каркаси (схеми вулиць і доріг) міст Донбасу, що дозволило на наступному етапі перейти до визначення схеми конфліктних ситуацій в планувальній структурі міст Донбасу, сполученням планувального каркасу і комунікаційного каркасу (транспортної схеми), отриманих на первісних етапах.

На основі виявлення конфліктних ситуацій розроблена методика класифікації громадсько-транспортних сполучень. Удосконалено визначення поняття “громадсько-транспортного вузла”, типологію громадсько-транспортних вузлів (ГТВ).

У роботі у подальших дослідженнях ГТВ розглядаються тільки міські громадсько-транспортні вузли, а саме середні і малі – межі дослідження, що обумовлені типологічними рамками.

Для визначення схеми конфліктних ситуацій, розробки моделей взаємодії ГТВ у містобудівних системах міст Донбасу, автором проаналізовано характер планувальної структури і просторової організації міста, планувальної організації транспортної схеми міст, перетинань вулиць та доріг, що дозволило виділити найбільш розповсюджені типи планувальної структури міст Донбасу: компактний, лінійний, гратчастий.

Рис. 1. Метод визначення конфліктних ситуацій

У ході досліджень виділено наступні типи транспортної схеми міст Донбасу: прямокутно-продольна, трикутна та багатокутна, радіально-кільцева, вільна, петлеподібна. Крупнішому місту – Донецьку, належить прямокутно-продольна транспортна схема; крупним містам – прямокутно-продольна, радіально-кільцева та вільна; великим та малим – всі типи транспортних схем; середнім містам – прямокутно-продольна, трикутна, багатокутна та вільна. Містам з компактною планувальною структурою належить трикутна транспортна схема; з лінійною планувальною структурою – прямокутна схема; із гратчастою планувальною структурою – прямокутна і трикутна транспортна схеми.

У результаті проведеного аналізу були отримані такі види каркасів планувальної структури міст Донбасу: зіркоподібний, гребенчатий, ортогональний, ортогонально-гребенчатий.

Таким чином, отримано результати: типи планувальної структури міст Донбасу: компактний, лінійний, гратчастий; типи транспортної схеми міст Донбасу: прямокутно-продольна, трикутна та багатокутна, радіально-кільцева, вільна, петлеподібна; планувальні каркаси міст Донбасу, комунікаційні каркаси (схеми вулиць і доріг) міст Донбасу; визначення конфліктних ситуацій в планувальній структурі міст Донбасу; методика класифікації громадсько-транспортних сполучень; удосконалено визначення поняття “громадсько-транспортного вузла”, типологію ГТВ.

У другому розділі “Фактори архітектурного моделювання громадсько-транспортних вузлів” розглядається ряд моделей опису містобудівних систем, що існує у містобудівній теорії, які відрізняються складом і структурою елементів, характеристикою зв’язків складових систем. Розв’язання завдання розробки методу архітектурного моделювання громадсько-транспортних вузлів (ГТВ) спирається на визначення міста як системи (демоекосистеми по Г.І.Лаврику, М.М.Дьоміну).

У результаті проведеного аналізу комунікаційної структури містобудівних систем Донбасу з позиції системного підходу були виявлені компоненти міського середовища, що формують різні види транспортних і інженерно-технологічних зв’язків і займають визначені зони в просторі.

Проведені дослідження дозволяють уключити в ландшафтну структуру міської території, що досліджувалась О.В. Чемакіной і Т.В. Таболіной, технічний ландшафт; запропоновано визначення поняття технічного ландшафту.

Запропоновано: ГТВ розглядати як системний компонент міського середовища, в якості основних елементів (розробленої О.В. Чемакіной структурно-логічної моделі дослідження), якого розглядаються антропогенні, природні, техногенні та соціально-демографічні компоненти; спираючись на дослідження С.А.Дюжева, уключити до моделі технічний компонент (підсистему).

Визначення загальних містобудівних принципів – закономірностей формування, функціонування і розвитку ГТВ як системного об’єкта – одна з основних методологічних задач дослідження. Що до системних об’єктів архітектором Г.В.Рожковим виділені найважливіші принципи: компактності, визначаючих ознак, інваріантності структури, що були впроваджені при розробці ієрархічної структури моделей функціональної й архітектурно-просторової структури ГТВ міст Донбасу.

У результаті проведеного аналізу взаємодії ГТВ на території і в планувальній структурі міст Донбасу були отримані наступні форми концентрації ГТВ: групова, лінійна, точкова, лінійно-точкова (в залежності від величини міста, типу його планувальної структури). Так, встановлено, що групова форма концентрації ГТВ на території міст Донбасу належить крупнішому, крупним та великим містам; лінійна – середнім та малим містам; точкова – середнім містам Донбасу.

Розроблено ієрархічну структуру моделей функціональної й архітектурно-просторової структури ГТВ міст Донбасу.

Внаслідок дослідження встановлено, що формування сучасних ГТВ пов’язано з вирішенням наступних основних проблем: функціональне зонування територій ГТВ, насиченість та склад ГТВ, їх оптимальна місткість.

Аналіз функціонального зонування території ГТВ дозволив виділити наступні функціональні зони: пішохідну, транспортно-господарську й зону забудови.

Пішохідна зона (по А.І. Урбаху) - організуючий простір, що поєднує всі елементи ГТВ в єдиний організм і в той же час зв'язує його з навколишнім середовищем. За функціональним призначенням пішохідну зону можна підрозділити на три зони: для відвідувачів, транзитну, зелену.

Для ГТВ характерним є центральне розташування транспортної зони, як планувального ядра території. До складу транспортно-господарської зони включені: транспортний вузол, господарська зона, автостоянки.

Зона забудови - торговельна зона, містить у собі основні блоки ГТВ: підприємства громадського харчування, підприємства побутового обслуговування, підприємства торгівлі, установи охорони здоров'я. Усі вони є суміжними до відкритого комунікаційного простору (пішохідна і транспортна зона) - внутрішнього ядра ГТВ своїми модульними просторами, об'єднання яких дає можливість гнучкого їхнього використання при подальшому розвитку.

На основі проведеного аналізу складових (середніх і малих) ГТВ міст Донбасу запропоновано моделі функціональної структури міських ГТВ та загальну теоретичну модель ГТВ максимально можливого насичення.

У результаті аналізу були виявлені найбільш активні системоутворюючі види об’єктів: транспортний вузол, магазини, на базі яких формується ГТВ і пасивні – кафе, закусочна, бар, перукарня, фотосалон, аптека та інші, що доповнюють основні.

Спираючись на дослідження А.І.Урбаха, установлено, що вибір прийому композиції ГТВ залежить від наступних факторів: характеру взаємного розташування пересічних у вузлі магістральних вулиць (перетинання, примикання); взаємного розміщення пішохідних і транспортних шляхів руху; потужності об’єктів громадського обслуговування, припустимого видалення об'єктів обслуговування від транспортних вузлів; типу включення ГТВ в міську забудову, рельєфу ділянки і т.п. У залежності від зазначених факторів знайшли застосування наступні прийоми композиційних рішень ГТВ: компактні, протяжні, змішані. Для кожної архітектурно-просторової композиційної схеми ГТВ виявлено загальні способи формування забудови міських ГТВ. Для середніх і малих ГТВ з протяжною і змішаною архітектурно-просторовою композиційною схемою – застосування ритмо-метричних засобів. Для середніх і малих ГТВ з компактною архітектурно-просторовою композиційною схемою також характерним є застосування таких основоположних принципів архітектурного формотворення, як ритм і метр з використанням акцентних елементів.

У результаті дослідження факторів архітектурного моделювання ГТВ, групування і аналізу взаємного впливу груп була розроблена структурно-логічна модель формування, функціонування і розвитку ГТВ, де вершини – групи факторів, що впливають на ці процеси; ребра – взаємозв’язки між ними. При розробці моделі використано положення і окремі висновки, що викладені в роботах: В.А.Абизова, М.Г.Бархіна, П.Вєлєва, С.В.Волкова, А.А.Гавриліної, А.А.Гайдучені, В.І.Єжова, І.А.Жаворонкова, А.Іконікова, В.Л.Кулагі, В.В.Куцевича, Ю.С.Лебедєва, В.Машинського, М.А.Орлова, к.т.н. О.С.Петраковської, І.Є.Рожиної, А.А.Светлікова, Ю.А.Светлікова, Т.А.Туканової, А.І.Урбаха, І.Р.Федосєєвої, В.А.Щурової. У моделі запропоновано 11 груп факторів: планувальні, функціональні, транспортні, соціально-економічні, санітарно-гігієнічні, природно-кліматичні, містобудівні, технічні, композиційні, історичні, інженерно-геологічні. У процесі життєдіяльності ГТВ виділені три стадії: І – виникнення; ІІ – формування; ІІІ – експлуатації.

Таким чином, отримано наступні результати: запропоновано визначення поняття “технічний ландшафт”; розроблені моделі взаємодії ГТВ на території і в архітектурно-планувальній структурі міст Донбасу, отримано форми їх концентрації: групова, лінійна, точкова (в залежності від величини міста, типу його планувальної структури); на основі проведеного аналізу складових ГТВ (середніх та малих) було складено моделі функціональної структури ГТВ; розроблено моделі архітектурно-просторової структури ГТВ; розроблена ієрархічна структура моделей функціональної й архітектурно-просторової структури ГТВ; складена загальна теоретична модель максимально можливого насичення ГТВ; розроблено структурно-логічну модель формування, функціонування і розвитку ГТВ, встановлені стадії життєдіяльності ГТВ: І – виникнення; ІІ – формування; ІІІ – експлуатації.

У третьому розділі “Засади архітектурного моделювання міських громадсько-транспортних вузлів” розроблено метод архітектурного моделювання ГТВ на основі аналізу сучасного стану і перспектив просторового розвитку громадсько-транспортних сполучень в архітектурно-планувальній структурі міст Донбасу і виявлених типів архітектурно-планувальної організації міських ГТВ.

У результаті проведеного аналізу розміщення ГТВ в архітектурно-планувальній структурі міст Донбасу були отримані наступні результати: у центральній зоні переважно розміщуються середні ГТВ з компактною архітектурно-просторовою композиційною схемою; у серединній зоні крупнішого, крупних, великих, середніх міст розміщуються як середні ГТВ, так і малі ГТВ; малих міст – середні ГТВ; на периферії крупнішого, крупних міст розміщуються малі ГТВ; великих та середніх міст – середні ГТВ, малих міст – середні і малі ГТВ. У серединній зоні переважно розміщуються міські ГТВ з компактною і протяжною архітектурно-просторовою композиційною схемою; на периферії – міські ГТВ з протяжною архітектурно-просторовою композиційною схемою.

Розходження між типами ГТВ в частині функціональної і архітектурно-просторової структури обумовлюють різні прийоми їх архітектурно-планувальної організації. Архітектурно-планувальна структура – одна з основних характеристик – відбиває зв’язки між функціональними зонами ГТВ і планувальними елементами території. У результаті дослідження виявлені типи архітектурно-планувальної структури для міських ГТВ: статична, напівгнучка, гнучка. Статична організація ГТВ характерна для середніх і малих ГТВ з компактною архітектурно-просторовою композиційною схемою. Напівгнучка планувальна організація характерна для середніх з компактною і змішаною архітектурно-просторовою композиційною схемою ГТВ. Гнучка планувальна структура характерна для середніх і малих із протяжною архітектурно-просторовою композиційною схемою ГТВ.

Установлено, що статична планувальна структура міських ГТВ з концентричним розташуванням основних функціональних зон (з використанням вертикального функціонального зонування) не відповідає сучасним містобудівним вимогам динамічності планувальних структур – просторовий розвиток ГТВ обмежено; напівгнучка планувальна організація частково відповідає вимогам розвитку; лише гнучка планувальна структура з рівнобіжним розташуванням функціональних зон відповідає вимогам динамічного і гармонічного розвитку ГТВ.

За основну функціонально-просторову характеристику ГТВ приймається зона його впливу – коло, окреслене радіусом, що дорівнює містобудівному модулю – 400м (5-7хв. пішохідної досяжності). Зона впливу ГТВ була визначена у результаті аналізу форми, розмірів території міських ГТВ, що залежать від виду транспортного вузла; радіусів пішохідної досяжності зупинок транспорту в сполученні з елементами громадського обслуговування, ураховуючи результати досліджень Г.І.Зосімова, Ле Корбюзье, А.І.Урбаха, В.А.Щурової.

За основні фактори при архітектурному моделюванні міських ГТВ прийняті: угрупування транспортних об’єктів і об’єктів громадського обслуговування; функціональне зонування території. Спираючись на дослідження А.І.Урбаха, ЦНІІЕП ім. Мезенцева, об’єкти громадського обслуговування на території ГТВ необхідно поєднувати в групи на основі їхньої функціональної спільності, щільності забудови, взаємозв’язку з транспортом і т.п.

Територія сучасних ГТВ повинна складатися з трьох основних планувальних зон: пішохідної, транспортно-господарської, забудови.

За основні характеристики різних типів архітектурно-планувальної організації ГТВ приймаються такі, як: просторова організація ГТВ (горизонтальна, вертикальна); тип включення ГТВ в міську забудову (двостороннє кутове, двостороннє кутове неповне, трьохстороннє, трьохстороннє неповне, чотирьохстороннє); характер розвитку ГТВ по горизонталі (концентричний, лінійний полосовий, лінійний сітьовий, спіральний); тип планувальної структури ГТВ (статична, напівгнучка, гнучка); характер простору ГТВ (наскрізний, задержуючий); архітектурна організація (комплекс, група споруд і будівель).

Установлено, що характер розвитку ГТВ по горизонталі та по вертикалі залежить від типу включення ГТВ в міську забудову, типу планувальної структури ГТВ; при зміні класу транспортного вузла змінюється тип ГТВ.

Розробка методу архітектурного моделювання міських ГТВ - складний процес, що розвивається по послідовних етапах, кожний з яких має свою внутрішню структуру. Автором установлені три основні етапи: І – виявлення громадсько-транспортних вузлів; ІІ – параметризація; ІІІ – моделювання. Через всі етапи процесу проходить облік одинадцяти взаємозалежних груп

факторів (рис. 2).

Таким чином, отримано наступні результати: виявлено типи архітектурно-планувальної структури для середніх і малих ГТВ: статична, напівгнучка, гнучка; виявлено типи архітектурно-планувальної організації міських ГТВ: компактний, протяжний, змішаний; основні характеристики різних типів архітектурно-планувальної організації ГТВ; розроблено модель, що розкриває зміст і логіку розвитку процесу розробки методу архітектурного моделювання міських ГТВ; запропоновано методичні рекомендації з архітектурно-планувальної організації ГТВ.

ВИСНОВКИ

1. Спираючись на системний підхід до вивчення містобудівних об’єктів, розроблений Г.І.Лавриком, автор пропонує розглядати громадсько-транспортні вузли як системний компонент міського середовища, в якості основних елементів (розробленої О.В.Чемакіной структурно-логічної моделі дослідження), якого розглядаються антропогенні, природні, техногенні та соціально-демографічні компоненти (підсистеми).

2. Робота базується на системному підході до вивчення і аналізу транспортного обслуговування містобудівних систем. Розроблено метод виявлення конфліктних ситуацій як територіальне накладання громадських і транспортних функцій у архітектурно-планувальній організації містобудівних систем. Виявлення конфліктних ситуацій у планувальній структурі міст Донбасу проведено поетапно з використання результатів: аналізу планувальної структури міст Донбасу; аналізу планувальної організації транспортної схеми міст Донбасу; дослідження конфліктних ситуацій. На основі виявлення конфліктних ситуацій розроблена методика класифікації громадсько-транспортних сполучень. Удосконалено визначення поняття “громадсько-транспортного вузла”; типологію громадсько-транспортних вузлів.

3. Розкрито та проаналізовано взаємозв’язки громадсько-транспортних вузлів із системними компонентами міського середовища. У результаті проведеного аналізу взаємодії ГТВ на території міст Донбасу отримано форми їх концентрації: групова, лінійна, точкова (в залежності від величини міста, типу його планувальної структури); в архітектурно-планувальній структурі міст Донбасу: групова, лінійна, точкова, лінійно-точкова (в залежності від величини міста, типу планувальної структури). У результаті проведеного аналізу розміщення ГТВ в архітектурно-планувальній структурі міст Донбасу отримані наступні результати: у центральній зоні переважно розміщаються середні ГТВ; у серединній зоні крупнішого, крупних, великих, середніх міст розміщаються середні і малі ГТВ; малих міст - середні ГТВ. На периферії крупнішого, крупних міст розміщаються малі ГТВ; великих і середніх міст - середні ГТВ; малих міст - середні і малі ГТВ.

4. На основі системних принципів розроблено моделі функціональної і архітектурно-просторової структури ГТВ міст Донбасу, їх ієрархічну структуру.

5. Спираючись на дослідження А.І.Урабаха, установлено, що вибір прийому композиції ГТВ залежить від наступних факторів: характеру взаємного розташування пересічних у вузлі магістральних вулиць (перетинання, примикання); взаємного розміщення пішохідних і транспортних шляхів руху; потужності об’єктів громадського обслуговування, припустимого видалення об'єктів обслуговування від транспортних вузлів; типу включення ГТВ в міську забудову, рельєфу ділянки і т.п. У залежності від зазначених факторів знайшли застосування наступні прийоми композиційних рішень ГТВ: компактні, протяжні, змішані. Для кожної архітектурно-просторової композиційної схеми ГТВ виявлено загальні способи формування забудови міських ГТВ. Для середніх і малих ГТВ з протяжною і змішаною архітектурно-просторовою композиційною схемою – застосування ритмо-метричних засобів. Для середніх і малих ГТВ з компактною архітектурно-просторовою композиційною схемою також характерним є застосування таких основоположних принципів архітектурного формотворення, як ритм і метр з використанням акцентних елементів.

6. Розроблено структурно-логічну модель формування, функціонування і розвитку ГТВ на основі результатів дослідження факторів архітектурного моделювання ГТВ, їх групування і аналізу взаємного впливу груп. У процесі життєдіяльності ГТВ можна виділити три основних стадії: виникнення, формування, експлуатації.

7. Установлено (на прикладі міст Донбасу), що характер розвитку ГТВ по горизонталі (концентричний, лінійний полосовий, лінійний сітьовий, спіральний) та по вертикалі залежить від типу включення ГТВ в міську забудову (чотирьохстороннє, трьохстороннє, трьохстороннє неповне, двостороннє кутове, двостороннє кутове неповне); типу планувальної структури ГТВ (статична, напівгнучка, гнучка). У результаті дії системних принципів при зміні класу транспортного вузла змінюється тип ГТВ.

8. Розходження між типами ГТВ в частині функціонально-планувальної структури обумовлюють різні прийоми архітектурно-планувальної організації, виявлено типи архітектурно-планувальної структури для середніх і малих громадсько-транспортних вузлів: статична, напівгнучка, гнучка. Статична архітектурно-планувальна структура характерна для середніх і малих ГТВ з компактною архітектурно-просторовою композиційною схемою. Напівгнучка планувальна структура характерна для середніх ГТВ з компактною і змішаною архітектурно-просторовою композиційною схемою. Гнучка планувальна структура характерна для середніх і малих ГТВ з протяжною архітектурно-просторовою композиційною схемою. Найбільш прогресивною і раціональною з точки зору відповідності динамічного і гармонічного розвитку ГТВ є гнучка планувальна організація ГТВ.

9. Основними факторами при архітектурному моделюванні міських ГТВ є угруповання об'єктів громадського обслуговування і транспортних об’єктів, функціональне зонування території. Спираючись на дослідження А.І.Урбаха, ЦНІІЕП ім. Мезенцева, об’єкти громадського обслуговування на території ГТВ необхідно поєднувати в групи на основі їхньої функціональної спільності, взаємозв'язку з транспортом і т.п. Територія сучасних ГТВ повинна складатися з трьох основних планувальних зон: пішохідної, транспортно-господарської, забудови.

10. Виявлено типи архітектурно-планувальній організації громадсько-транспортних вузлів, визначено їх основні характеристики. Розроблено метод архітектурного моделювання ГТВ. Архітектурне моделювання ГТВ проведено поетапно. Установлені три основні етапи: І – виявлення громадсько-транспортних вузлів; ІІ – параметризація; ІІІ – моделювання. Запропоновано методичні рекомендації з архітектурно-планувальної організації ГТВ.

11. Результати дослідження можуть бути використані при розробці: на основі генпланів розміщення і будівництва ГТВ, проектів розміщення і будівництва суспільних житлових та промислових об’єктів; для розробки методичних основ містобудівної регламентуючої документації; у проведенні подальших досліджень містобудівної системи, що включає ГТВ як підсистему; у вивченні проблем формування і розвитку ГТВ; у навчальному процесі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рябова О.В. Комплексное освоение подземного пространства городов. Проблеми містобудування та архітектури. Вісник Донбаської державної академії будівництва і архітектури. Збірник наукових праць. – Вип. 2002-6 (37). – С. 72-73.

2. Рябова О.В. Многофункциональные общественно-транспортные узлы городов Донбасса. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць ВНЗ художньо-будівельного профілю України і Росії, Харків, ХДАДМ, 2001 - 2002, № 2-3/1. – С. 128-132.

3. Рябова О.В. Аналіз планувальної організації транспортної схеми міст Донбасу. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць ВНЗ художньо-будівельного профілю України і Росії, Харків, ХДАДМ, 2004 - 2005, № 5, 6 – 1, 2, 3. – С. 187 – 190.

4. Рябова О.В. Аналіз перетинань елементів транспортних схем міст Донбасу. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць ВНЗ художньо-будівельного профілю України і Росії, Харків, ХДАДМ, 2005, №4, 5. – С. 27-31.

5. Рябова О.В. Анализ схемы улиц и дорог городов Донецкой области. Проблеми містобудування та архітектури. Вісник Донбаської державної академії будівництва і архітектури. Збірник наукових праць. – Вип. 2004 - 6 (48). – С. 94 – 97.

6. Рябова О.В., Чемакіна О.В. Анализ планировочной структуры городов Донецкой области. Проблеми містобудування та архітектури. Вісник Донбаської державної академії будівництва і архітектури. Збірник наукових праць. – Вип. 2004 - 6 (48). – С. 6 - 9.

7. Рябова О.В. Классификация конфликтных ситуаций в планировочной структуре городов Донбасса // Тези доповідей і повідомлень ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. – Макіївка: ДонНАБА, 2004 – С. 61.

8. Рябова О.В. Особенности архитектурно-планировочной струкутры общественно-транспортных узлов. Мистецтвознавство. Архітектура. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Збірник наукових праць. – Вип. 2005 – 10. – С. 102 – 106.

9. Рябова О.В. Формирование градостроительной модульной системы общественно-транспортных узлов. Мистецтвознавство. Архітектура. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Збірник наукових праць. – Вип. 2006 – 2. – С. 81-85.

10. Рябова О.В. Моделювання функціональної структури громадсько-транспортних вузлів. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць ВНЗ художньо-будівельного профілю України і Росії, Харків, ХДАДМ, 2006, №1,2,3 – С. 205-208.

11. Рябова О.В. Аналіз каркасу планувальної структури міст Донбасу. Проблеми містобудування та архітектури. Вісник Донбаської національної академії будівництва та архітектури. Збірник наукових праць. – Вип. 2006 -3(59) – С. 56-60.

АНОТАЦІЯ

Рябова О.В. Методи архітектурного моделювання міських громадсько-транспортних вузлів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури – Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харків, 2008 р.

Дисертація присвячена розробці методу архітектурного моделювання міських громадсько-транспортних вузлів. Теоретична основа, актуальність теми обумовлені необхідністю створення моделей архітектурно-планувальної організації громадсько-транспортних вузлів. Робота базується на системному підході до аналізу і вивчення транспортного обслуговування містобудівних систем. Розроблено метод виявлення конфліктних ситуацій. Запропоновано методику класифікації громадсько-транспортних сполучень. Удосконалено визначення поняття “громадсько-транспортного вузла” і типологію ГТВ. Розкриті та проаналізовані взаємозв’язки ГТВ із системними компонентами міського середовища. На основі системних принципів розроблено моделі функціональної і архітектурно-просторової структури ГТВ міст Донбасу, досліджено фактори архітектурного моделювання ГТВ. Розроблено структурно-логічну модель їх формування, функціонування і розвитку, визначені напрямки розвитку ГТВ в архітектурно-планувальній структурі міст Донбасу. Розроблено метод архітектурного моделювання ГТВ, запропоновано методичні рекомендаціі з архітектурно-планувальної організації ГТВ.

Ключові слова: конфліктна ситуація, громадсько-транспортний вузол, архітектурно-просторова композиція.

АННОТАЦИЯ

Рябова О.В. Методы архитектурного моделирования городских общественно-транспортных узлов.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01 – теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. – Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры, Харьков, 2008г.

Диссертация посвящена разработке метода архитектурного моделирования городских общественно-транспортных узлов. В диссертации определены актуальность исследования, связь работы с научными программами, цель, задачи, объект, предмет, методы, научная новизна, научное и практическое значение результатов исследования. Теоретическая основа, актуальность темы обусловлены необходимостью создания моделей архитектурно-планировочной организации общественно-транспортных узлов.

Работа базируется на системном подходе к изучению и анализу транспортного обслуживания градостроительных систем. Разработан метод выявления конфликтных ситуаций как территориальное наложение общественных и транспортных функций в архитектурно-планировочной организации градостроительных систем. На основе выявления конфликтных ситуаций разработана методика классификации общественно-транспортных узлов. В работе усовершенствовано определение понятия “общественно-транспортный узел”, усовершенствована типология общественно-транспортных узлов.

Усовершенствована модель городской среды Донбасса, компонентами которой являются антропогенная, природная, техногенная, техническая и социально-демографическая подсистемы. Раскрыты и проанализированы взаимосвязи общественно-транспортных узлов с системными компонентами городской среды. Проведен анализ взаимодействия общественно-транспортных узлов и их размещения в архитектурно-планировочной структуре городов Донбасса. На основе системных принципов разработаны модели функциональной и архитектурно-пространственной структуры общественно-транспортных узлов городов Донбасса, разработана их иерархическая структура. Разработана структурно-логическая модель формирования, функционирования и развития общественно-транспортных узлов, на основе результатов исследования факторов архитектурного моделирования общественно-транспортных узлов, их группирования и анализа взаимного влияния групп. Определены основные направления развития общественно-транспортных узлов в архитектурно-планировочной структуре городов Донбасса. Выявлены типы архитектурно-планировочной структуры для средних и малых общественно-транспортных узлов: статичная, полугибкая, гибкая; установлены базовые типы архитектурно-планировочной организации городских общественно-транспортных узлов: компактный, протяжный, смешанный. В соответствии с этим разработан метод архитектурного моделирования общественно-транспортных узлов. Предложены методические рекомендации по архитектурно-планировочной организации общественно-транспортных узлов.

Ключевые слова: конфликтная ситуация, общественно-транспортный узел, архитектурно-пространственная композиция.

ANNOTATION

Ryabova O.V. The methods of the public transport nodal point’s architectural modelling for cities. - The manuscript.

The dissertation for competition of scientific candidate degree of architecture by specialty 18 00 01 - the theory of architecture, restoration of architectural monuments. - The Kharkov State Technical University of Building and Architecture, Kharkov, 2008.

The theoretical grounding and the subject topicality are conditioned by the necessity to create the architectural – planning organization’s models of public transport nodal points (PTNP). The work is based by the system point of view to the analysis and the study of town planning’s transport service. The method of finding disputed situations is developed. The principles of public transport nodal intersections classification is suggested. The definition of public transport nodal point is determined. The types of PTNP is suggested. Interdependences of PTNP with system components of urban surroundings are discovered and analysed. On the basis of system principles are developed the models of functional and architectural – spatial structure for PTNP. The factors of architectural modeling PTNP have been studied. The structural – logical model of forming and functioning of PTNP is worked out, tendencies of PTNP development are determined in this work. The method of the public transport nodal point’s architectural modelling is worked out. The recommendations for architectural-planning organization’s of PTNP are suggested in this research work.

Key words: disputed situation, public transport nodal point, architectural – spatial composition.

Рис. 2. Метод архітектурного моделювання міських громадсько-транспортних вузлів