НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

РУДЕНКО Оксана Володимирівна

УДК 159.928-053.4:78

ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ МУЗИЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор

Побірченко Неоніла Антонівна,

інститут педагогічної освіти і освіти дорослих

АПН України,

завідувач відділу профорієнтації і психології професійного розвитку

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук

Кузьменко Віра Ульянівна,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова,

інститут педагогіки і психології,

професор кафедри психології та педагогіки

кандидат психологічних наук, доцент

Дятленко Наталія Михайлівна

Київський міський педагогічний університет

ім. Б.Д.Грінченка

доцент кафедри дошкільної педагогіки і психології

Захист відбудеться “____”______________ 2008 року о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова за адресою: 01601,м.Київ, вул.Пирогова,9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розіслано “____ ”_________________ 2008 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В.Долинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В сучасних умовах інтенсивного розвитку всіх суспільних процесів зміст освіти, освітні стандарти перебувають у динаміці, тому потребують постійного психологічного моніторингу та супроводу. Це спонукає до пошуку нових шляхів і методів психологічної підтримки розвитку підростаючої особистості. Законом України “Про дошкільну освіту” визначено, що дошкільна освіта є обов’язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Дошкільна освіта – цілісний процес, спрямований на забезпечення різнобічного розвитку дитини-дошкільника відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей. І саме для цього віку суттєвою має бути роль музики, пісні, в тому числі народної, оскільки в її змісті збережено генетичні сенсорні еталони українського народу.

Розвиток музичних здібностей старших дошкільників є важливим сензитивним та творчим аспектом щодо естетичного становлення їх особистості. Ці здібності впливають на розвиток естетичного світосприйняття, креативного потенціалу, мовленнєвої активності, уяви, мислення, пам’яті, емоційної сфери, пізнавального інтересу та взаємодій дошкільників з дорослими. Крім того розвиток музичних здібностей сприяє становленню загальної музичної культури, музичного слуху, вокальних здібностей, вміння сприймати, розуміти, запам’ятовувати і емоційно переживати музичні твори.

У психологічних дослідженнях зазначено, що музичні здібності, на відміну від інших видів здібностей, є такими, що проявляються і можуть розвиватися з раннього віку. Так, вокальна функція виявляється з першим криком дитини (А.Л.Арисменді, С.Атанасова-Вукова, В.А.Багадуров), емоційний відгук на музику спостерігається ще до народження дитини (А.Л.Готсдинер, І.Л.Дзержинська). При цьому елементи підспівування, моторних реакцій на музику виявляються впродовж першого року життя дитини – це і є першими проявами музичних здібностей.

У сучасних дослідженнях проблема розвитку музичних здібностей дошкільників розглядається у таких аспектах: структура музичності (Н.С.Гребенюк, Д.Кріс, С.І.Науменко, М.А.Римський-Корсаков, К.Сішор, К.В.Тарасова, Б.М.Теплов); вплив на підростаючу особистість музично-інтелектуальних процесів, зокрема музичної пам’яті, мислення, уваги, музично-слухових уявлень (Л.А.Баренбойм, А.К.Бриль, І.П.Гейндріхс, А.Л.Готсдінер, Ц.Колев, О.О.Мальцева, Т.В.Нестеренко, Г.М.Ципін); особливості розвитку музичності дитини дошкільного віку (А.Л.Арисменди, А.І.Вайчете, Н.А.Ветлугіна, М.Ю.Викат, А.Л.Готсдінер, І.Л.Дзержинська, О.В.Запорожець, О.І.Катинене, І.І.Левідов, Н.С.Лейтес, Г.О.Люблінська, та ін.); спів, як провідний вид музичної діяльності (Л.М.Василенко, С.М.Гладка, В.В.Ємєльянов, О.І.Зеленська, Р.Т.Зініч-Сєпова, К.М.Малініна, Е.П.Печерська, К.Хофман та ін.); особливості формування співочих навичок та вплив співу на психофізіологічний розвиток дитини (В.А.Багадуров, М.П.Блінова, М.С.Грачова, В.Г.Ємельянов, Ф.Ф.Засєдателев, Н.Ф.Лебедєва, І.І.Левідов, В.П.Морозов); етнопсихологічні чинники розвитку музичних здібностей (В.Г.Антонюк, Д.Аспелунд, О.Г.Бенч-Шокало, Ф.Засєдателев, Б.Н.Павленко, Л.Пархоменко, І.О.Сікорський, Л.Л.Хрістіанденсен).

Ще у працях Б.М.Теплова було розкрито поняття “музичні здібності”, виділено взаємозв’язок перцептивного та репродуктивного компонентів цих здібностей, визначено емоційність як основну ознаку музичності й обґрунтовано зв’язок емоційного і пізнавального аспектів музичної діяльності. Однак на сучасному етапі феномен музичних здібностей залишається недостатньо дослідженим. Зокрема, у наукових колах немає єдиного погляду на змістовне наповнення поняття „музичні здібності“; існують значні розбіжності у визначенні структури музичних здібностей, відсутня чітка характеристика особливостей їх розвитку у старших дошкільників; потребує вдосконалення психодіагностичний апарат вивчення музичних здібностей; відсутні психологічні дослідження, присвячені визначенню комплексної системи найбільш оптимальних психологічних умов, шляхів та засобів розвитку музичних здібностей старших дошкільників.

Актуальність і недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів проблеми розвитку музичних здібностей у дошкільників зумовили вибір теми дослідження: “Психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до плану науково-дослідної роботи кафедри загальної та практичної психології Переяслав-Хмельницького державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, затверджена вченою радою університету (протокол № 5 від 6.04.2004 р.) та Радою з координації психолого-педагогічних досліджень АПН України (протокол №1 від 25.01.2005 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати зміст, структуру, умови розвитку музичних здібностей старших дошкільників та експериментально дослідити вплив психологічних умов на розвиток цих здібностей.

В основу дослідження покладено припущення про те, що музичні здібності старших дошкільників мають вивчатися за допомогою вияву психологічних особливостей їх перцептивно-репродуктивних можливостей, а ефективність розвитку цих здібностей забезпечується музично-інтелектуальним потенціалом, інтегруванням змісту перцептивно-репродуктивної основи музичності старших дошкільників, вихованням у них вокальної культури, використанням національної музичної спадщини як генетично й фенотипічно заданих сенсорних еталонів музичних здібностей, розвитком пізнавального інтересу до музичних занять та організацією ефективної взаємодії з дорослим у процесі музичних занять.

У відповідності з поставленою метою визначені основні завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Об’єкт дослідження ? музичні здібності дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження ? психологічні умови розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Методи дослідження. Теоретичні – системний аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація науково-практичних та дослідницьких даних; емпірично-діагностичні – включене спостереження, бесіда, анкетування, тестування, констатувальний та формувальний експерименти; статистичні –аналіз середніх величин, методики на визначення достовірності відмінностей між досліджуваними психологічними показниками (критерію t-Ст’юдента). В інтерпретаційних цілях використовувалось графічне моделювання.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

? вперше обґрунтовано структуру музичних здібностей старших дошкільників, яка включає такі компоненти як емоційний відгук на музику та музичний слух; доведено, що музичний слух, як складне психологічне утворення, містить у своїй основі перцептивно-репродуктивні співвідношення його складових (ладового, ритмічного, звуковисотного, гармонійного, динамічного, тембрового слуху), які забезпечуються музично-інтелектуальними процесами (музичною пам’яттю, музичним мисленням і музичною уявою); виявлено психологічні умови (активізація емоційного відгуку дитини на музику; актуалізація перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; становлення музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності), що підвищують ефективність формування музичності в дітей старшого дошкільного віку; розроблено та впроваджено експериментальну програму розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку;

? розширено і доповнено знання про особливості розвитку музичних здібностей старших дошкільників; психологічні характеристики співу, як умови розвитку музичних здібностей; вплив вокалізації на фізіологічний та психічний розвиток дитини; специфіку використання суспільно-історичного та музичного досвіду в процесі розвитку музичних здібностей дошкільників;

? набуло подальшого розвитку розуміння сутності музичних здібностей, особливостей та засобів їх розвитку в дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу.

Практичне значення дослідження полягає тому, що запропонований і апробований пакет діагностичних методик та методичних матеріалів може бути використаний як музичними керівниками дошкільних закладів безпосередньо в роботі з дітьми, так і викладачами в процесі підготовки студентів дошкільних та музичних спеціальностей педагогічних вищих навчальних закладів. Розроблена і експериментально апробована програма спецкурсу “Розвиток музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку”, що має в своїй основі поєднання класичного народного та сучасного музичного досвіду, може бути застосована працівниками дошкільних закладів, батьками, викладачами, студентами для розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Теоретичні та експериментальні результати дослідження можуть бути використані викладачами педагогічних вищих навчальних закладів при викладанні навчальних курсів „Загальна психологія“ (тема „Здібності“), „Вікова і педагогічна психологія“ (теми „Психічний розвиток дитини дошкільного віку“, „Психологія навчання“).

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і отримали схвалення на звітних наукових конференціях державного вищого навчального закладу „Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди“ (Переяслав-Хмельницький, 2004-2006 рр.); на міжнародних науково-практичних конференціях: “Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (м.Житомир, 22-23 квітня 2005 р.), “Актуальні проблеми профорієнтації в неперервній освіті” (м.Кам’янець-Подільський, 12-13 жовтня 2006 р.), “Проблеми організації та діяльності психологічної служби: реалії, досвід і перспективи” (м. Переяслав-Хмельницький 19-20 жовтня 2006 р.). Результати дослідження впроваджувались на заняттях з психології зі студентами спеціальності “Музика” державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державного педагогічного університет імені Григорія Сковороди”, у навчально-виховному процесі дошкільних закладів №9 “Сонечко”, м. Переяслав-Хмельницький Київської області (довідка № 34 від 12.02.2008р.), „Теремок“ м. Канів Черкаської області (довідка № 17 від 27.02.2008р.), „Веселка“ с. Насташка Рокитнянського району, Київської області (довідка № 68 від 06.02.2008р.). Розроблений автором спецкурс „Розвиток музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку“ впроваджено у процес підготовки студентів, які навчаються за спеціальністю „Музика“ педагогічного факультету державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка №162 від 04.03.2008 р.).

Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 6 одноосібних публікаціях у фахових виданнях, затверджених ВАК України, у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 212 найменувань і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках комп’ютерного набору, робота містить 10 таблиць, 11 рисунків загальним обсягом 12 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення, дані про апробацію та структуру роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження проблеми розвитку музичних здібностей у старших дошкільників” презентуються наукові підходи з вивчення поняття музичні здібності та їх структури у вітчизняній і зарубіжній психології; розкрито концепцію розвитку музичних здібностей, обґрунтовано взаємозв’язок перцептивно-репродуктивної основи музичного слуху як компонента музичних здібностей, теоретично проаналізовано психологічні умови їх розвитку, проведено аналіз вокалізації як основного виду музичної діяльності дошкільників, доведено необхідність використання національної музичної спадщини в їх музичному розвитку, утверджується сензитивність дошкільного віку в розвитку музичних здібностей.

Здійснений аналіз наукових підходів до визначення поняття „музичні здібності“ показав, що вчені розглядають музичні здібності як психічне утворення, пов’язане з розрізненням висоти, інтенсивності й тривалості звуків (М.Мейєр, К.Сішор, А.Файст, К.Штумпф), з емоційним переживанням сенсорних характеристик музики (Н.О.Ветлугіна, С.І.Науменко, М.А.Римський-Корсаков, К.В.Тарасова, Б.М.Теплов). На основі положень Б.Г.Ананьєва, С.Б.Головіна, С.Л.Рубінштейна, Б.М.Теплова визначено музичні здібності як індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують можливість успішного виконання музичної діяльності. Крім того виявлено, що компонентами музичних здібностей є емоційний відгук на музику та музичний слух. Останній у свою чергу, як складне утворення, має такі складові : ладовий слух, тобто відчуття цілісності, закінченості музичного твору, ритмічний слух ? уміння сприймати і відтворювати його метроритмічну організацію, звуковисотний слух, що визначає звуковисотну характеристику музики, гармонічний слух, який відображає вміння відчувати місце звуку в тональній конструкції твору, динамічний слух ? пов’язаний з відчуттям гучності музичного звуку, тембровий слух? відчуттям окраски.

Емоційність реакції на музику визначено основою музичності, а активізацію емоційного відгуку на музику ? психологічною умовою розвитку музичних здібностей. На це вказують дослідження Б.Г.Ананьєва, А.Валлона, Н.А.Ветлугіної, Л.С.Виготського, А.Л.Готсдінера, Б.Любан-Плоцца, С.В.Назайкінського, П.П.Сокальського, К.В.Тарасової, Б.М.Теплова та ін. про виникнення музичних відчуттів внаслідок емоційного переживання співвідношень між звуками. Активізація емоційного відгуку сприяє підвищенню чутливості до музичних впливів і здійснює позитивний вплив на розвиток музичних здібностей.

У роботі аргументовано необхідність відображення в підструктурі музичного слуху зв’язків між перцептивним і репродуктивним його компонентами, що продиктовано аналізом наукових положень Е.І.Бальчитис, С.Н.Гладкої, І.Л. Дзержинської, Ц.Колева, Н.Г.Ростовської, В.Ф.Судакова, К.Хоффмана. Вони базуються на принципах Б.М.Теплова про двокомпонентну теорію музичного слуху і О.М.Леонтьєва про природу музичних слухових відчуттів. Взаємозв’язок перцепції та репродукції забезпечується музично-інтелектуальними психічними процесами ? музичною пам’яттю, музичним мисленням та музичною уявою. Водночас акцентується увага на актуалізації перцептивно-репродуктивної основи музичного слуху як компонента музичних здібностей та внутрішньої психологічної умови їх розвитку.

Наступною психологічною умовою розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку, за результатами аналізу досліджень П.Я.Гальперіна, О.В.Запорожця, Р.Керта, О.М.Леонтьєва, Г.О.Люблінської, Н.Г.Морозової, Г.І.Щукіної, визначено підвищення пізнавального інтересу до музичних занять. Пізнавальний інтерес проявляється у яскравому емоційному переживанні музики і бажанні дізнатись, почути, відчути невідоме, у зацікавленості в музичній діяльності. Він сприяє розвитку музично-інтелектуальних психічних процесів, які забезпечують зв’язок між перцептивним і репродуктивним компонентами музичного слуху.

Організацію ефективної взаємодії дошкільника з дорослими як психологічну умову розвитку музичних здібностей дошкільників, виділено з огляду на положення І.М.Білої, Л.С.Виготського, Г.С.Костюка про те, що розвиток дитини відбувається лише у процесі співробітництва з дорослим шляхом наслідування останнього. Діяльність музичного керівника для дошкільника є еталоном (спів, гра), джерелом інформації, мотивом (заохочення, схвалення, зауваження) активізації дій.

На основі положень В.Г.Антонюк, О.Г.Бенч-Шокало, М.Д.Дилецького, О.І.Жорнової, О.В.Коваль, Т.І.Науменко, Л.М.Пархоменко, Б.Г.Яворського та ін. обґрунтовано становлення музичного слуху засобом використання народної музики як психологічної умови розвитку музичних здібностей старших дошкільників, зокрема, використання народних пісень як найбільш природних генетичних ресурсів, надійних способів постановки голосу. У дітей цього віку активно розвивається мовлення, мислення, голосоутворюючий апарат, музичні здібності в цілому. Використання мовленнєвих, вокальних і мелодичних зручностей народної музики дозволяє зробити цей процес природним і невимушеним. Засвоєні дитиною навички сприймання і відтворення народної музики легко переносяться на її взаємодії з музикою інших стилів і напрямків.

Рис.1. Психологічні умови розвитку музичних здібностей у старших дошкільників.

На засадах здійсненої наукової інтерпретації нами синтезовані психологічні умови розвитку музичних здібностей старших дошкільників (рис.1.). За доведенням музикознавців стверджується, що провідною умовою розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку є розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності. Спів визначено провідним видом музичної діяльності дошкільників, а процес вокалізації позитивно впливає на їх психофізіологічний розвиток (Є.І.Алмазов, В.А.Багадуров, К.М.Малініна, В.П.Морозов, Д.Є.Огороднов, Н.Ф.Лєбєдєва); сприймання музики відбувається за участі голосоутворюючого апарату (І.І.Левідов, О.М.Леонтьєв, Е.О.Назайкінський). Доведено, що за умов дотримання правил охорони голосу, спів сприяє розвитку емоційно-вольової сфери дошкільника, його інтелектуальному та фізіологічному становленню.

Отже, за результатами теоретичного дослідження виділено психологічні умови розвитку музичних здібностей у старших дошкільників: активізація емоційного відгуку дитини на музику; актуалізація перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; становлення музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності. Комплекс цих умов став основою психологічної моделі розвитку музичних здібностей у старших дошкільників.

У другому розділі “Емпіричне дослідження розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку” розглянуто теоретико-методичні аспекти психодіагностичного вивчення музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку; визначено доцільність використання обраного комплексу психодіагностичних методик; обґрунтовано критерії, показники, рівні розвитку музичних здібностей дошкільників та виявлено особливості становлення і співвідношення їх структурних компонентів.

Дослідно-експериментальна робота виконувалася впродовж 1999-2007. У дослідженні приймало участь 176 дітей старшого дошкільного віку.

Для проведення констатувального експерименту нами було використано комплекс тестів (авт. К.В.Тарасова, С.І.Науменко) для діагностики музичних здібностей, які дали змогу виявити особливості їх розвитку, визначити специфіку сформованості структурних компонентів (перцептивного й репродуктивного) цих здібностей та встановити міру співвідношення між ними. Тестові завдання були дещо модифіковані, що продиктовано необхідністю адаптувати їх у відповідності з віковими, індивідуальними властивостями та музичним досвідом досліджуваних.

На основі аналізу результатів дослідження музичних здібностей старших дошкільників (А.Л.Арисменді, Е.І.Бальчитис, В.К.Бєлобородова, Н.О.Вєтлугіна, О.К.Бриль, І.П.Гейнріхс, А.Л.Готсдінер, І.Л.Дзержинська, О.І.Жорнова, О.І.Зеленська, Р.Т.Зініч-Слєпова, О.В.Коваль, Е.М.Малініна, В.П.Морозов, С.І.Науменко, Д.Є.Огороднов, Е.П.Печерська, О.Я.Ростовський, К.В.Тарасова, Б.М.Теплов) були визначені критерії та показники розвитку музичних здібностей старших дошкільників. Так, критерійно-орієнтувальну основу прояву емоційного відгуку на музику складає зацікавленість, уважність сприймання, розуміння змісту почутого, наявність емоційно-рухової реакції на музику; музичного слуху, зокрема його складових: ритмічного слуху – характер реакції на зміну ритму, уміння відтворити заданий ритм; звуковисотного слуху – характер реакції на зміну руху мелодії, вміння відтворити голосом та на інструменті знайому мелодію; гармонічного слуху – особливості реакції на неправильно гармонізовані твори; динамічного слух – якість і швидкість реакції на зміну динаміки твору в процесі сприймання і відтворення музики; тембрового слуху – уміння визначити за тембром звучання інструмент, що звучить, співвіднести настрій музичного твору з його тембровою окраскою; відчуття ладу – уміння відчувати і передавати при виконанні настрій музики, її закінченість; музичного мислення – якість реакції на зміни, внесені в мелодію, уміння відчувати і констатувати зміни логіки, форми, настрою музичного твору; музичної пам’яті – уміння впізнавати і відтворювати почуті раніше мелодії; музичної уяви – уміння створювати і передавати словесно, з допомогою малюнка, руху музичні образи.

На основі цих критеріїв досліджуваних було розподілено на три групи, що відрізнялися між собою рівнями розвитку музичних здібностей.

Високий рівень розвитку ? у старших дошкільників яскраво виявляється уважність щодо сприймання музики, наявність рухової реакції на неї, швидкість і якість реагування на зміну ритмічних, мелодичних, гармонічних характеристик музичного твору і точність їх відтворення. Діти проявили характерні уміння відчувати і констатувати зміни форми, настрою і закінченості музики, емоційність виконання. Характер проявів музичних здібностей був стабільний.

Середній рівень розвитку ? недостатня уважність сприймання музичного твору, однак емоційно-рухові реакції на нього спостерігаються. Діти не завжди самостійно відчувають ритм, мелодію, гармонію в музиці, відтворюють їх з деякими неточностями або за підтримки музичного інструмента чи дорослого; не завжди чують і констатують зміни форми, настрою і закінченості музичного твору. У них є наявною емоційність, образність виконання, але проявляються вони не зовсім яскраво. Активна музична діяльність потребує додаткового стимулу (зацікавлення, заохочення, похвали).

Низький рівень розвитку ? завдання виконуються з помилками. Діти погано відчувають і не можуть правильно відтворити ритм і мелодію музичного твору, не констатують форму, закінченість музики. Емоційність виявляється слабко, часто дублюється поведінка одногрупників і досить часто не пов’язана зі змістом, характером, настроєм музичного твору.

У ході цілеспрямованої діагностичної роботи з дітьми старшого дошкільного віку була зафіксована певна специфіка в проявах структурних компонентів музичних здібностей, що представлено в табл.1.

Результати констатувального експерименту (табл.1), який проводився в кілька етапів, засвідчили, що лише у 17,4% дітей розвиток музичних здібностей становить високий та 33,7% ? середній рівень, тоді як у 48,9% дошкільників виявлено низький потенціал цих здібностей. Причому чітко спостерігається пряма залежність розвиненості складової музичного слуху від наявного досвіду практичної музичної діяльності дошкільників.

Водночас емоційність старших дошкільників, яка є основною ознакою музичності, яскраво проявляється і знаходиться на високому рівні розвитку. Виявлено, що 47,8% досліджуваних мають високий і 52,2% ? середній рівень розвитку емоційної реакції на музику. Це свідчить, що дошкільний вік ? сензитивний період для становлення музичних здібностей, а задатки та можливості до розвитку цих здібностей наявні практично у всіх дітей.

Як видно з табл. 1, високі результати спостерігаються при діагностиці тембрового слуху, адже високий рівень його розвитку виявили 46,7% досліджуваних, динамічного слуху ? 43,4%, а музичної уяви ? 30,4%, саме тих складових музичного слуху, які дитина мимоволі постійно вправляє в процесі набуття індивідуального музичного досвіду. Це також підкріплюється здатністю дошкільників чітко диференціювати силу звуку та його окраску, створювати музичні образи.

Таблиця 1

Кількісні показники (%) рівнів розвитку компонентів

музичних здібностей старших дошкільників

n=176

Компоненти музичних здібностей | Рівень розвитку

Високий | Середній | Низький

Емоційність реакції на музику | 47.8 | 52.2 | 0

Музичний слух

Ритмічний слух | 29.3 | 37 | 33.7

Звуковисотний слух | 7.6 | 53.3 | 39.1

Гармонійний слух | 15.2 | 37 | 47.8

Динамічний слух | 43.4 | 56.6 | 0

Тембровий слух | 46.7 | 44.6 | 8.7

Ладовий слух | 0 | 57.6 | 42.4

Музично-інтелектуальні процеси

Музичне мислення | 16.3 | 44.6 | 39.1

Музична пам’ять | 8.7 | 55.4 | 35.9

Музична уява | 30.4 | 25 | 44.6

Взагалі | 17.4 | 33.7 | 48.9

При дослідженні в дошкільників гармонійного та ладового слуху були виявлені низькі рівні їх розвитку (47,8% та 42,4% відповідно). Цим досліджуваним виявилося важко відчути гармонічну організацію твору, констатувати незавершеність мелодії і вказати можливі варіанти її закінчення. Музично-інтелектуальні процеси у старших дошкільників знаходяться поки що у стані інтенсивного внутрішнього переструктурування, у зв’язку з чим особливості їх становлення мають низький потенціал: музична уява (44,6%), музичне мислення (39,1%) та музична пам’ять (35,9%). Певно, це є причиною і наслідком слабкого зв’язку між сприйманням і відтворенням музики у відповідної кількості досліджуваних.

Аналіз результатів експерименту дозволив зробити висновки про те, що закономірною є нерівномірність розвитку структурних компонентів музичних здібностей. Це поставило перед необхідністю пошуку шляхів підвищення ефективності музичних занять з дошкільниками.

У процесі психодіагностичного обстеження було виявлено не лише загальний рівень розвитку музичних здібностей старших дошкільників, але й визначено особливості становлення музичного слуху, зокрема його структурних компонентів (перцептивного та репродуктивного).

Діагностика перцептивної та репродуктивної основи музичного слуху, а значить і особливостей розвитку компонентів музичних здібностей старших дошкільників показала, що найбільш достовірними (згідно критерію t-Ст’юдента) та надійними (співпадання даних за різними зрізами) виявилися показники ритмічного, звуковисотного, динамічного слуху, які й підлягали у подальшому якісній інтерпретації. З метою полегшення стильового та смислового сприйняття тексту будемо вживати замість словосполучення „складові підструктури музичного слуху з перцептивною (репродуктивною) основою розвитку музичних здібностей“ скорочену назву „перцептивний компонент ритмічного слуху“ або „репродуктивний компонент ритмічного слуху“ тощо.

Констатовано (табл. 2), що порівняно з перцептивним компонентом музичного слуху, показники репродуктивного є вищими. Так, високий рівень розвитку репродуктивного компонента ритмічного слуху виявили 20,7% досліджуваних, середній ? 56,5%; перцептивного компонента ? 34,8% та 9,8% відповідно. Аналіз результатів засвідчив, що більше 50% досліджуваних вибірки здатні чітко і правильно відтворювати метроритм, проте роблять суттєві помилки при дублюванні ритмічного малюнка. Вважаємо, що це пов’язано з наявністю індивідуального метроритмічного досвіду, а саме: ходьбою під музику; плесканням в долоні, ритмічним стуканням по предметах (барабан, каструля, поверхня стола тощо). Це означає, що пульс музичного твору діти відчувають мимовільно, а тонку ритмічну диференціацію їм зробити досить складно.

Порівняння перцептивного і репродуктивного компонентів звуковисотного слуху дає діаметрально протилежні результати. Так, 80,5% дітей показали високий та середній рівень розвитку його перцептивного компонента (38,1% і 42,4% відповідно), показник репродуктивного компонента ? становить лише 40,2% (9,8% та 30,4% відповідно). Низький рівень розвитку показали 19,5% дошкільників за перцептивним компонентом звуковисотного слуху і 59,8% ? за репродуктивним. Останнє свідчить, що діти не володіють здатністю правильно інтонувати мелодію, відтворювати мелодичний малюнок.

Таблиця 2.

Кількісні показники (%) рівнів розвитку складових

музичного слуху старших дошкільників (у відповідності з

перцептивно-репродуктивною основою музичних здібностей)

n=176

Компоненти | перц. | репр. | перц. | репр. | перц. | репр.

Складові | Ритм. слух | Звуковис. слух | Динам. слух

Рівні | Високий | 34,8 | 20,7 | 38,1 | 9,8 | 60,9 | 38,1

Середній | 9,8 | 56,5 | 42,4 | 30,4 | 39,1 | 47,8

Низький | 55,4 | 22.8 | 19,5 | 59,8 | 0 | 14,1

Результати діагностики перцептивного та репродуктивного компонентів динамічного слуху показали, що 60,9% дітей мали високий рівень розвитку за перцептивним компонентом цього слуху, а 39,1% ? середній. Вони здійснили чітку диференціацію сили звучання музичного твору ? від „дуже тихо“ до „різко дуже голосно“. Показники репродуктивного компонента динамічного слуху мали такі прояви: високий – 38,1%; середній – 47,8%, на що вказують вміння дошкільників розрізняти і відтворювати не лише основні динамічні відтінки (тихо ? голосно), але й виділяти допоміжні (тихіше, ще тихіше, не дуже голосно, дуже голосно і т.п.).

Спостереження показали, що не досить високий потенціал розвитку музичних здібностей у окремих дошкільників можна пояснити багатьма чинниками, серед яких високорангованим є невміння сконцентровувати й утримувати увагу на певному виді діяльності. При виконанні завдання, частина дошкільників, захоплюючись, грали на барабані „як їм хочеться“, не пов’язуючи своє вибивання з музикою, яка звучала, що підтверджує недостатній рівень розвитку музично-інтелектуальних процесів дошкільників.

Отже, за результатами констатувального експерименту можна стверджувати, що, незважаючи на сензитивність розвитку музичних здібностей у старшому дошкільному віці, загальна розвиненість цих здібностей виявилась недостатньою. Це пояснюється недоліками організації системи музичного розвитку дітей, низькою ефективністю прийомів і методів роботи музичних керівників. Результати дослідження дозволили визначити шляхи роботи зі старшими дошкільниками, спрямовані на розвиток у них музичних здібностей в умовах дошкільного закладу.

У третьому розділі дисертаційного дослідження “Активізація психологічних умов розвитку музичних здібностей старших дошкільників” теоретично обґрунтовано засоби формування структурних компонентів музичності дітей старшого дошкільного віку; презентовано розвивальну програму з розвитку їх музичних здібностей; проаналізовано ефективність впливу психологічних умов на розвиток музичних здібностей старших дошкільників.

Взявши за основу синтезований комплекс психологічних умов розвитку музичних здібностей старших дошкільників, нами була розроблена розвивальна програма їх активізації. Для реалізації положень програми ми спирались на принципи діяльнісного підходу, які дозволили розвивати музичні здібності дітей безпосередньо в музичній діяльності, використовуючи їх природну активність, пізнавальні та соціальні потреби (О.М.Леонтьєв). Крім того в процесі безпосередньої роботи з дітьми нами бралися до уваги положення особистісно орієнтованого підходу, а саме: зорієнтованість на особистість дитини; забезпечення гармонійного становлення особистості; врахування емоційності особистості дитини, розуміння і прийняття її поведінкових проявів у музичній діяльності, визнання її досягнень і успіху в різних формах активізованих музичних дій (І.Д.Бех).

Експериментальна програма розвитку музичних здібностей старших дошкільників спрямовувалася на розвиток усіх компонентів музичних здібностей у їх єдності та забезпечувалась основними принципами розвивальної діяльності (створення емоційно-позитивної, вільної, невимушеної атмосфери, встановлення довірливих стосунків з дорослим, заохочувально-позитивна оцінка музичної діяльності дітей). Поряд з особливостями розвитку музичних здібностей, враховувалися особливості емоційної сфери, міжособистісного спілкування, мовлення мислення дітей.

Впровадження експериментальної програми здійснювалося на етапі формувального експерименту впродовж 2006-2007 навчального року в дошкільних навчальних закладах Київської та Черкаської областей. До експериментальної групи ввійшли 92 дошкільники, до контрольної – 86.

Основною метою роботи з дітьми старшого дошкільного віку був розвиток музичних здібностей. Для досягнення мети і реалізації виділених психологічних умов розвитку цих здібностей особлива увага приділялася встановленню позитивно-емоційного ставлення до музики і музичної діяльності; формуванню механізмів правильного звуковидобування в процесі співочої діяльності дітей; оволодінню елементами диригування у вокальній практиці; засвоєнню прийомів активного сприймання музичних творів; розвитку позитивного ставлення дошкільників до народної пісні та музики.

У контексті занять, які проводились тричі на тиждень, було використано розспівки, елементи диригування, пісні, хороводи, музичні твори для слухання, танцювальні, ритмічні вправи, музичні ігри та гра на дитячих музичних інструментах. Активізація емоційного відгуку на музику, актуалізація перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей та підвищення пізнавального інтересу до музичних занять забезпечувалися особливостями організації сприймання музики, такими як: використання ігрових моментів, попередній перегляд мультфільму з програмною музикою, співставлення звучання музики в запису та у виконанні на музичному інструменті, проспівування, програвання нескладних уривків музичного твору, використання знайомої музики для танцювальних вправ, бесіди у процесі занять, заохочення, похвала за вдалу роботу. Організація ефективної взаємодії з дорослими у процесі музичної діяльності відбувалась у процесі співу, танцювальних вправ (наслідування, „по черзі“, „разом“), бесіди, пояснення.

Внаслідок проведеного комплексу цілеспрямованих розвивальних занять, були виділені позитивні тенденції. Це проявлялося у підвищенні рівня розвитку пізнавальних процесів – музично-слухових уявлень, музичної пам’яті, мислення, що, в свою чергу, сприяло налагодженню перцептивно-репродуктивних зв’язків, встановленню слухового контролю в процесі виконавської діяльності.

Таким чином, у ході формувального експерименту були досягнуті поставлені у ньому завдання, про що свідчила загальна динаміка музичних здібностей в експериментальній групі (ЕГ) та контрольній групі (КГ) до початку і після експерименту (табл. 3).

В ЕГ 36,9% дошкільників характеризувалися високим рівнем розвитку музичних здібностей, проти 17,4% до початку роботи за експериментальною програмою, 44,6% ? середнім, порівняно з 33,7% і 18,5% ? низьким, проти 48,9%. Це пов’язано, на нашу думку, як з природним розвитком дітей, так і з набуттям ними в ході спеціально організованої роботи здатності слухо-вокальної координації, точніше з вмінням співставляти свій спів зі звучанням музичного інструмента та співом інших дітей.

Найбільш істотні зміни в ЕГ було зафіксовано при діагностиці звуковисотного, динамічного, ладового слуху та музичного мислення. Кількість досліджуваних, які показали високий рівень розвитку музичного мислення в ЕГ зросла на 31,5% (з 16,3% до 47,8%). Ці діти навчились відчувати і констатувати логіку, форму, настрій музичного твору. Щодо звуковисотного слуху, його показники за високим рівнем зросли на 20,7% (з 7,6% до 28,3%), що виявилось у вмінні дошкільників правильно інтонувати мелодії та відчувати неправильну інтонацію на слух. Дані динамічного слуху за цим же рівнем зросли на 25,1% (з 43,4% до 68,5%), що виявилось у можливості більш чіткої і тонкої диференціації сили звучання музичного твору при його сприйманні і відтворенні. Кількість дітей ЕГ, які при діагностиці ладового слуху показали високий рівень розвитку збільшилась на 18,5% (з 0% до 18,5%). Дошкільники навчились відчувати настрій музики, її завершеність. У КГ суттєвих змін не відбулося.

Таблиця 3.

Показники (%) розвитку музичних здібностей старших дошкільників експериментальної та контрольної груп до початку експерименту і після його проведення

n=176

Показники (компоненти) музичних здібностей | Рівні сформованості компонентів музичних здібностей

До експерименту | Після експерименту

КГ, n=86 | ЕГ, n=92 | КГ, n=86 | ЕГ, n=92

вис | серед | низ | вис | серед | низ | вис | серед | низ | вис | серед | низ

Емоційні

сть реакції на музику | 51,2 | 48,8 | 0 | 47,8 | 52,2 | 0 | 52,4 | 47,6 | 0 | 54,4 | 45,6 | 0

Музичний слух

Ритмічний слух | 39,3 | 35,5 | 25,2 | 29,3 | 37 | 33,7 | 33,7 | 39,1 | 27,2 | 39,3 | 36,9 | 23,8

Звуковисот ний слух | 7,1 | 44,1 | 48,8 | 7,6 | 53,3 | 39,1 | 7,1 | 46,4 | 46,5 | 28,3 | 56,5 | 15,2

Гармонійний слух | 9,5 | 38,1 | 52,4 | 15,2 | 37 | 47,8 | 10,7 | 39,2 | 50,1 | 17,4 | 39,1 | 43,5

Динамічний слух | 45,2 | 52,7 | 2,1 | 43,4 | 56,6 | 0 | 46,4 | 53,6 | 0 | 68,5 | 31,5 | 0

Тембровий слух | 53,5 | 42,8 | 3,7 | 46,7 | 44,6 | 8,7 | 51,6 | 44,8 | 3,6 | 52,2 | 45,6 | 2,2

Ладовий слух | 1,2 | 53,5 | 45,3 | 0 | 57,6 | 42,4 | 2,4 | 53,5 | 44,1 | 18,5 | 60,9 | 20,6

Музично-інтелектуальні процеси

Музичне мислення | 15,4 | 46,4 | 38,2 | 16,3 | 44,6 | 39,1 | 15,5 | 46,4 | 38,1 | 47,8 | 42,4 | 9,8

Музична пам’ять | 7,1 | 48,8 | 44,1 | 8,7 | 55,4 | 35,9 | 8,4 | 49,9 | 41,7 | 13,1 | 57,6 | 29,3

Музична уява | 29,7 | 22,6 | 47,7 | 30,4 | 25 | 44,6 | 29,8 | 23,8 | 46,4 | 34,8 | 30,4 | 34,8

Взагалі | 22,9 | 36,8 | 40,3 | 17.4 | 33.7 | 48.9 | 26,2 | 44,1 | 29,7 | 36,9 | 44,6 | 18,5

При порівнянні різниці між рівнем розвитку перцептивного та репродуктивного компонентів ритмічного, звуковисотного та динамічного слуху спостерігаємо суттєве зменшення. Вона становить в ЕГ, відповідно, 14,1%, 19,6%, 4,6% проти 32,6%, 40,2%, 14,1% на початковому етапі, тобто зменшилась на 18,5%, 20,6% та 9,5%, що свідчить про налагодження перцептивно-репродуктивних зв’язків завдяки розвитку музично-інтелектуальних процесів (музичної пам’яті, мислення та музично-слухових уявлень). У КГ різниця між зазначеними компонентами залишилася без змін.

Перевірка достовірності одержаних даних здійснювалася за допомогою t-критерію Ст’юдента. Результати підрахунку показали наявність статистично значущих змін у розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Таким чином, є підстави стверджувати, що система активізації психологічних умов розвитку музичних здібностей, організована в ході формувального експерименту, виявилася ефективною.

Отже, кількісний і якісний аналіз порівняння результатів експериментальної і контрольної груп засвідчив доцільність впровадження виділених психологічних умов та розвивальної програми у навчально-виховний процес дошкільних закладів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний аналіз, методологічне обґрунтування та експериментальне розв’язання проблеми розвитку музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито наукові положення про структуру музичних здібностей; особливості їх становлення у дошкільників; визначено психологічні умови, критерії та рівні розвитку музичних здібностей старших дошкільників; здійснено експериментальну апробацію розвивальної програми.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість зробити такі висновки:

1. Музичні здібності ? індивідуально-психологічні властивості особистості, які забезпечують можливість успішного виконання музичної діяльності. Старший дошкільний вік є сензитивним для розвитку музичних здібностей, оскільки у дітей цього віку яскраво виражена емоційність реакції на музику і вони здатні оволодівати основними прийомами музичної діяльності.

2. В основі структури музичних здібностей лежать перцептивно-репродуктивні співвідношення компонентів музичного слуху (ладовий, ритмічний, звуковисотний, гармонійний, динамічний, тембровий слух), які забезпечуються музично-інтелектуальними процесами (музичною пам’яттю, музичним мисленням і музичною уявою).

3. Психологічними умовами розвитку музичних здібностей є: активізація емоційного відгуку дитини на музику; актуалізація перцептивно-репродуктивної основи музичних здібностей; підвищення пізнавального інтересу до музичних занять; організація ефективної взаємодії дошкільників з дорослими у процесі музичної діяльності; становлення музичного слуху шляхом використання народної музики; розвиток вокальних здібностей у процесі співочої діяльності.

4. Критеріями визначення рівнів розвитку музичних здібностей є: якість емоційної реакції на музику; особливості відчуття і відтворення ритмічної, звуковисотної, гармонійної, динамічної, тембрової та ладової організації музичного твору; уміння відчувати його логіку, форму, настрій, впізнавати і відтворювати почуті раніше мелодії, створювати і передавати з допомогою слова, руху, малюнка музичні образи. Розвиток музичних здібностей старших дошкільників характеризується високим, середнім і низьким рівнями, які визначаються відповідно до рівня сформованості, систематичності та цілісності прояву усіх вказаних вище критеріїв.

5. Експериментальне вивчення музичних здібностей дошкільників виявило такі їх психологічні особливості: розвиненість емоційності, що проявляється в рухових реакціях на музику; динамічного й тембрового слуху (як перцептивного, так і репродуктивного компонента) та ритмічного слуху (репродуктивного компонента); слабка розвиненість складових музичного слуху (чуття ладу, звуковисотний слух) та музично-інтелектуальних процесів (музичне мислення та пам’ять).

6. Розвиток музичних здібностей старших дошкільників має базуватися на основних положеннях розвивальної діяльності (безпосередня участь дитини у музичній діяльності, використання їх природної активності, активізація у них пізнавальних та соціальних мотивів) та особистісно орієнтованого виховання (зорієнтованість на особистість дитини, забезпечення гармонійного становлення особистості, розуміння і прийняття поведінкових проявів дошкільників). Розвиток перцептивного та репродуктивного структурних компонентів музичного слуху (ладовий, ритмічний, звуковисотний, гармонійний, динамічний, тембровий слух) та музично-інтелектуальних процесів (музичної пам’яті, музичного мислення і музичної уяви) залежить від активізації психологічних умов. Крім того для розвитку музичних здібностей дітей старшого дошкільного віку важливим є комплексне використання форм і методів роботи на музичному занятті та високохудожнього, позитивно-емоційого музичного матеріалу, який відповідає віковим особливостям дітей.

7. Розробленим змістом програмно-методичного забезпечення та експериментальної його апробації підвищено ефективність впливу психологічних умов на розвиток музичних здібностей, а саме: музичній діяльності найкраще сприяє емоційно-позитивна вільна, невимушена атмосфера у стосунках „вихователь ? дитина“, „дитина