У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

“Харківський авіаційний інститут”

СТЕЛЮК Барбара Борисівна

УДК 519.68:65.01

МОДЕЛІ Й МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИМИ ЗМІНАМИ

ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОРТФЕЛЯ ПРОЕКТІВ

05.13.22 – управління проектами та програмами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній металургійній академії Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | -

кандидат технічних наук, доцент

Малий Валентин Васильович,

Національна металургійна академія,

завідувач кафедри управління проектами.

Офіційні опоненти: | -

доктор технічних наук, професор Нефьодов Леонід Іванович, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, завідувач кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій;

-

кандидат технічних наук, доцент Євланов Максим Вікторович, Харківський національний університет радіоелектроніки, доцент кафедри інформаційних управляючих систем.

Захист дисертації відбудеться “14” березня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .062.01 у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” за адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17, радіотехнічний корпус, ауд.232.

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ” (61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17).

Автореферат розісланий “5” лютого 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д .062.01 |

М.О. Латкін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Потрапивши у нові умови ринкової економіки, багато вітчизняних виробничих організацій зіткнулися з цілою низкою проблем, основним джерелом яких є їхнє зовнішнє оточення. Мінливе, динамічне й непередбачуване зовнішнє середовище вимагає постійної реакції керівництва організації на введення змін, що забезпечують реалізацію існуючого портфеля проектів та його постійний розвиток, адекватно змінам зовнішнього середовища.

Це питання ніколи не стояло гостро в умовах планової економіки. Командно-адміністративна система звільняла керівництво організацій від необхідності прийняття рішень, пов'язаних з адаптацією до зовнішнього оточення, і відповідних їм внутрішніх перетворень. У зв'язку з цим не було відповідної діяльності, досвіду, знань, умінь і фахівців з управління змінами.

Сьогодні, коли відповіді на питання управління організаційними змінами треба шукати самостійно, це стає проблемою, що вимагає впровадження відповідних методів управління організаційними змінами.

Методико-інструментальну основу з цього питання заклали як закордонні, так і вітчизняні вчені: Друккер П., Ансофф І., Ліпітт Г., Френч В., Белл С., Акофф Р., Голдрат Е., Кросбі Ф., Хаммер М., Чампі Д., Мескон М., Бушуєв С.Д., Рач В.А., Тесля Ю.М., Польшаков В.І., Вечеров В.Т., Морозов Ю.Д., Попов Е.В., Кирнос В.М., Івлєв В.А. та інші. Однак багато питань і проблем залишилися невирішеними. Тому для ефективного механізму управління необхідно вдосконалити існуючі і розробити нові моделі й методи проектно-орієнтованого забезпечення організаційних змін.

Актуальність і гострота проблеми управління організаційними змінами відповідно до вимог реалізації портфеля проектів підприємства визначили вибір мети й завдань дослідження.

Тому актуальним науково-прикладним завданням є розробка моделей і вдосконалення методів проектно-орієнтованого розвитку організації в умовах нестабільності середовища на основі системного підходу до реалізації портфеля проектів, що дозволяє підвищити ефективність системи управління організацією.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, результати яких викладені в дисертації, проводилися відповідно до державних планів НДР, програм і договорів, що виконувалися в Національній металургійній академії Міністерства освіти і науки України:

- “Дослідження проблем гуманізації та гуманітаризації навчального процесу в технічному ВНЗ” (Національна металургійна академія, ДР № U003233);

- “Розробка наукових основ ефективного використання вторинної сировини та техногенних відходів, які містять кольорові метали, та дослідження фізико-хімічних закономірностей їх переробки” (Національна металургійна академія, ДР № U003228);

- “Синтез інтелектуальних інформаційно-керуючих систем ідентифікації металургійних процесів” (Національна металургійна академія, ДР № U003226).

Роль автора у цих науково-дослідних темах, у яких дисертант був безпосереднім виконавцем, полягає у розробці моделей та методів управління розвитком організацій в умовах нестабільного ринкового оточення та забезпечення змін в організаціях.

Мета і завдання. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності реалізації портфеля проектів підприємства в умовах нестабільного оточення на засадах розробки нових та удосконалення існуючих моделей і методів проектно-орієнтованого забезпечення організаційних змін.

Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання:

- аналіз моделей та методів проектно-орієнтованого управління організаційними змінами в умовах реалізації портфеля проектів;

- аналіз та оцінка основних параметрів діяльності організацій, їх організаційних структур та ефективності управління із застосуванням традиційних методів і методу проектного аналізу;

- удосконалення методу управління організаційними змінами на засадах постійного моніторингу реалізації проектів, що враховує явище “розриву” та вимоги забезпечення відповідності діяльності організації стану зовнішнього оточення;

- встановлення функціонального взаємозв’язку між рівнем ефективності управління і прибутковістю організації при реалізації портфеля проектів;

- розробка методу підвищення ефективності управління організацією і процедури формування проектно-орієнтованого розвитку на базі комплексної системи показників оцінки ефективності портфеля проектів;

- впровадження результатів дисертаційного дослідження в практику управління проектами організаційних змін підприємств.

Об’єкт дослідження – процеси управління діяльністю організації.

Предмет дослідження – моделі та методи управління організаційними змінами на засадах системного підходу до процесу реалізації існуючого портфеля проектів.

Методи дослідження. При дослідженнях використовувались методи системного аналізу для побудови багатофакторної моделі аналізу ефективності реалізації портфеля проектів, ситуаційного аналізу для управління змінами в організації на основі формування “досьє внутрішніх і зовнішніх факторів” та багатофакторні регресійні моделі для встановлення функціонального взаємозв’язку між рівнем ефективності реалізації портфеля проектів й отриманими результатами.

Наукова новизна одержаних результатів:

1) вперше розроблено проектно-орієнтований метод управління організаційними змінами на засадах постійного моніторингу реалізації проектів та ліквідації “розриву”, що відрізняється від відомих процедурою визначення інтегрального “розриву” з урахуванням зовнішнього та внутрішнього оточення організації;

2) удосконалено багатофакторну модель аналізу ефективності реалізації портфеля проектів і виявлення впливу різних факторів на її стан і динаміку на базі системного підходу до управління змінами в організації;

- процедуру формування планів організаційних змін, що побудована на системі показників оцінки ефективності й інтегрального “розриву” при діагностуванні напрямків організаційних змін на основі встановлення функціонального взаємозв’язку між рівнем ефективності реалізації портфеля проектів й отриманими результатами – досягнутої прибутковості організації;

3) дістав подальшого розвитку метод ситуаційного аналізу “S8” для управління змінами в організації на основі формування “досьє внутрішніх факторів” і “досьє зовнішніх факторів”, що використовує комплексний підхід до організації з метою удосконалення діагностування напрямків її змін при реалізації існуючого портфеля проектів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні на базі розроблених моделей і методів конкретних процедур та інструментальних засобів, які можуть бути використані організаціями для підвищення ефективності своєї діяльності. Розроблені моделі, методи й інструменти можуть бути використані фахівцями в галузі управління проектами та програмами для прийняття обґрунтованих рішень щодо оцінки ефективності реалізації портфеля проектів або удосконалення системи управління організаційними змінами.

Ці результати формують прикладну інформаційну технологію, що дозволяє автоматизувати процеси прийняття рішень щодо змін в управлінні організацією при реалізації портфеля проектів.

Результати досліджень впроваджені в:

- ДП “Дніпропетровський річковий порт”, АСК “Укррічфлот”, м. Дніпропетровськ (акт впровадження від 23.05.2007 р.);

- ТОВ “Созидатель”, м. Дніпропетровськ (акт впровадження від 12.06.2007 р.);

- навчальний процес Національної металургійної академії України, м. Дніпропетровськ (акт впровадження від 12.04.2007 р.).

Достовірність нових наукових положень і висновків дисертаційної роботи підтверджується:

- коректним використанням фундаментальних положень і результатів відомих теоретичних досліджень, наведених у літературі, при побудові багатофакторної моделі аналізу ефективності управління організацією;

- відповідністю прийнятих припущень та вихідних даних, що використовувались при створенні моделі “розриву”;

- результатами практичного впровадження моделей, методів та засобів при розробці моделей організаційних змін;

- збігом результатів, що отримані за допомогою розроблених моделей та методів, з результатами практичної діяльності конкретних організацій.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці нових моделей і методів, що забезпечують вирішення поставлених у дисертації завдань. Всі наукові результати отримані автором особисто. Роботи [1, 3, 5, 9, 13, 14, 16, 17] опубліковані без співавторів. У роботах, опублікованих у співавторстві [2, 4, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 15,], автору належать: принципи формування структури досьє факторів зовнішнього середовища організації], ситуаційний підхід до управління змінами [4], використання моделі “розриву” при формуванні напрямків організаційних змін [6], формулювання завдань відділу розвитку організації при формуванні проектно-орієнтованого розвитку [7], набір інструментальних засобів формування планів управління змінами [8], постановка завдання з розробки моделей та методів організаційного розвитку в умовах нестабільності зовнішнього середовища], методологічний підхід до управління організаційним розвитком проектно-орієнтованої організації], системний підхід до аналізу ефективності діяльності організації], математична модель “розриву” [15].

Апробація результатів. Результати досліджень доповідались і обговорювались на науково-технічних семінарах кафедри управління проектами Національної металургійної академії України, (м. Дніпропетровськ), а також на Міжнародній науково-практичній конференції “Управління проектами: стан та перспективи” (м. Миколаїв, 2005 р.); 2-й Міжнародній конференції “Управління проектами в розвитку суспільства” (Київ, 2005 р.); 3-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами” (м. Алушта, 2005 р.); 3-й Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих учених і студентів “Актуальні проблеми економічного розвитку виробничої сфери” (м. Донецьк, 2006 р.); 4-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами” (м. Алушта, 2006 р.); 5-й Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами” (м. Алушта, 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертації відображено у 17 роботах, серед яких 11 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, що включені до переліку фахових видань ВАК України, а також 6 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків і списку використаних літературних джерел. Повний обсяг дисертації складає 219 сторінок, з них: 6 рисунків на 4 окремих сторінках, 7 таблиць на 9 окремих сторінках, список з 146 використаних літературних джерел на 11 сторінках, 9 додатків на 57 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ дисертаційної роботи містить: обґрунтування актуальності теми й наукових завдань; інформацію про зв’язок роботи з науковими програмами; мету і завдання дослідження; об’єкт, предмет і методи дослідження; характеристику наукової новизни та практичного значення результатів, особистого внеску здобувача; дані про реалізацію, апробацію та публікацію результатів дослідження.

У першому розділі проведено огляд наукової літератури й виконано аналіз сучасного стану проектно-орієнтованих організацій, що дозволив зробити висновок про необхідність змін в управлінні вітчизняними організаціями в напрямку підвищення ефективності їхнього функціонування в умовах ринку. У процесі вивчення особливостей трансформації умов виробничо-господарської діяльності проаналізовано завдання й сформульовано проблеми сьогоднішніх вітчизняних організацій. Всі вони зводяться до двох груп – забезпечення зовнішньої та внутрішньої економічної ефективності організацій. Забезпечення зовнішньої економічної ефективності пов'язане з установленням стійких надійних відносин організації з навколишнім середовищем, що зводиться до такого: зосередження уваги організації на аналізі зовнішнього оточення; впровадження техніки й технології забезпечення реагування на його зміни при реалізації існуючого портфеля проектів.

Внутрішня економічна ефективність пов'язана з низьким організаційно-економічним і техніко-технологічним рівнем використання ресурсів організації. Рішення цього завдання зводиться до пошуку шляхів оптимізації структур, елементів, процесів у соціально-технічній системі організації з метою мінімізації витрат.

З аналізу сутності проблем і завдань організацій сформульовано шляхи їхнього вирішення – стратегічний та оперативно-тактичний.

Стратегічний шлях полягає у підвищенні якості управління організацією і спрямований на встановлення адекватних відносин з навколишнім середовищем з метою забезпечення довгострокового ринкового благополуччя.

Оперативно-тактичний шлях полягає у приведенні організації у відповідність із вимогами зовнішнього оточення.

Огляд завдань сучасних вітчизняних організацій дозволяє висунути в розряд першорядної важливості необхідність змін механізму вдосконалення управлінського процесу через інтегрований облік існуючих потреб соціального середовища та його складової господарської одиниці – організації.

На підставі аналізу, систематизації, узагальнення, доповнення й розвитку існуючих досліджень різних аспектів, сторін і граней організаційних змін складено узагальнену їх класифікацію.

Методичною основою проведення необхідних змін є забезпечення “прозорості” організації. Останнє висуває як першорядну важливість проблему вдосконалення інструментів, що забезпечують розуміння того, що відбувається в ній у реальному масштабі простору й часу.

Конкретизація суті змін вимагає підняття їхньої діагностики на більш високий рівень від сукупності окремих інструментів і методик до синтетичної моделі діагностики й управління організаційними змінами.

Основні результати розділу опубліковані в роботах [1, 10, 11].

У другому розділі розглянуто сучасну концепцію виробничо-господарської діяльності як основу успіху сьогоднішніх проектно-орієнтованих українських організацій. Загальний результат представлено у вигляді “кола” методико-інструментальної основи розвитку організації (рис.1).

Рис. 1. Методико-інструментальна основа розвитку організації

На відміну від відомих система містить вибудувану у вигляді причинно-наслідкового ланцюжка низку підходів та інструментів, що забезпечують управління організаційними змінами при реалізації портфеля проектів, процес якого повинен бути постійним.

Запропоновано схему вдосконалення управління розвитком організації (рис. 2). Деталізація складових її блоків дозволила виділити ключові моменти забезпечення їхньої реалізації.

Розроблено метод і запропоновано процедуру ситуаційного аналізу “S8” (рис. 3). Метод пропонує реалізацію двох напрямків (площин) аналізу - внутрішнього й зовнішнього. Для проведення внутрішнього аналізу виділено набір функціональних областей організації, по яких запропоновано створення так званих “досьє внутрішніх факторів”.

Рис. 2. Структурна схема вдосконалення розвитку організації

Для проведення зовнішнього аналізу розроблено послідовність питань, що вимагають постановки й пошуку відповідей та запропоновано створення “досьє зовнішніх факторів”. Для ідентифікації напрямків і програм організаційних змін використано ідею І. Ансоффа про “розрив”, на підставі якої запропоновано схему аналізу “розриву” у вигляді відповідної матриці. Це дозволяє не тільки окреслити контури невідповідностей, не тільки виявити їхню суть, але й визначити напрямок необхідних дій для ліквідації цих “розривів”.

Рис. 3. Складові ситуаційного аналізу “S8”

Запропоновано найбільш докладну з усіх відомих ідентифікацію соціально-технічної системи організації. Для цього сформульовано фактори й складові кожної з підсистем – соціальної і технічної, визначено їхній склад і ефективність.

Для діагностики організації запропоновано, обґрунтовано і здійснено перехід від одномірного до синтетичного діагнозу, у процесі якого запропоновано проведення двох видів ситуаційного аналізу – комплексного та заелементного.

Комплексний ситуаційний аналіз є синтезом системного, ситуаційного й біологічного підходів до організації. Запропонований метод і процедура його реалізації (рис. 4) дозволяє здійснити різними методами діагностику організації для виявлення її проблем в аспекті відносин з навколишнім середовищем з метою приведення у відповідність із нею організації.

Рис. 4. Процес реалізації комплексного ситуаційного аналізу

для діагностики змін в організації

Заелементний ситуаційний аналіз призначений для виявлення ступеня неузгодженості технічної й соціальної систем організації з метою приведення цих систем у відповідність одна одній. Для цього запропоновано адаптовану до вирішення цього завдання “матрицю розриву”, що дозволяє не тільки виявити факт існування самого розриву, але й визначити його сутність, а також (що найголовніше) напрямок його усунення. У розділі описано технологію виявлення ключових факторів змін: проаналізовано сутність етапів життєвого циклу організації; сформульовано особливості кожного етапу; виділено ключові фактори, що визначають ефективність організації на кожному етапі; виконано ранжирування цих факторів.

Розроблені в результаті цього матриці “ключових факторів ефективності організації” і “ранжирування факторів” внутрішнього середовища організації створюють методологічну основу для оцінки необхідних змін за ступенем важливості для організації з метою визначення пріоритетів і більш спрямованого фокусування уваги й концентрації зусиль.

У розділі запропоновано процедуру формування напрямків організаційних змін, що є наслідком (і результатом) комплексного та заелементного ситуаційного аналізів, процедура яких передбачає дві групи програм. Перша включає програми першої категорії (П1), що є наслідком комплексного ситуаційного аналізу. Програми першої категорії поділяються на програми вирішення проблем стратегічного (ППС), тактичного (ППТ) та оперативного (ППО) характерів. Друга група програм (П2) пов’язана з завданнями виявлення і усунення тих змін технічної системи, які є наслідком змін соціальної. Для їх виявлення розроблено алгоритм, що дозволяє знайти програми, які приводять у відповідність соціальну систему технічній після змін технічної (ПС1) і, навпаки, технічну – соціальній після зміни соціальної (ПС2).

Основні результати розділу опубліковані в роботах [2, 3, 12, 13, 14].

У третьому розділі запропоновано метод проектно-орієнтованого розвитку організації, що базується на двох принципових положеннях:

-

постійний моніторинг середовища організації з метою виявлення ступеня невідповідності стану організації необхідному;

-

наступна проектно-орієнтована ліквідація існуючого “розриву”.

Включення до аналізу явища “розриву” є порівняно з відомими розробками з цього питання новим підходом до виявлення (і розуміння) сфери, об'єктів і завдань моніторингу й змін, які включають усі аспекти невідповідностей, що вимагають змін як за широтою, так і глибиною охоплення.

У розділі розроблено процедуру застосування методу (рис. 5).

Цей метод є узагальненням і розвитком отриманих у розділі теоретичних результатів застосування системного й ситуаційного підходів до організації й містить у собі підходи, процеси, схеми й інструменти, інтегровані в єдиний механізм визначення напрямків організаційних змін.

На основі розробленої процедури визначення “розриву” створено модель, що описує загальну структуру бізнес-процесів організацій з урахуванням підсистем, що входять до неї. Структура бізнес-процесів організацій з математичної точки зору описана складною функцією й представлена таким співвідношенням:

, | (1)

де – складна функція змінних; – масиви констант, що одержані експертним шляхом; – дискретні функції, що визначають поточний стан досліджуваного об'єкта стосовно структурних одиниць , у які вони входять, а також щодо всієї комплексної системи .

Рис. 5. Процедура застосування методу проектно-орієнтованого розвитку організації на основі постійного моніторингу й ліквідації розриву

Вирішення завдання розбито на три етапи:

-

дослідження стану складової комплексної системи бізнес-процесів організацій стосовно самої системи;

-

дослідження стану внутрішніх складових комплексної системи щодо структурних одиниць, у які вони входять ;

-

оцінка стану внутрішніх складових комплексної системи стосовно всієї системи.

Для характеристики роботи системи та її окремих підсистем оцінено поточний стан кожного з об'єктів з урахуванням їхньої вагової значущості й визначено:

- абсолютне значення розриву показника щодо всієї системи:

; | (2)

- середньозважене значення розриву щодо загальної системи:

; | (3)

- відносний “розрив” (у відсотках) визначає значущість “розриву” показника до загальної структури :

(4)

Отримана система співвідношень дозволить визначити інтегральний “розрив”, який є комплексною оцінкою, що характеризує справжній стан організації. Характер динаміки “розриву” пропонується використовувати як інтегральний показник для оцінки й контролю ефективності організаційного розвитку (зміни) в управлінні організацією.

Для реалізації моделі розроблено програмний продукт, призначений для вирішення завдань діагностики організації й контролю за станом її ефективності.

Основні результати розділу опубліковані в роботах [4, 5, 6, 7, 15].

У четвертому розділі дисертації на основі результатів дослідження конкретної організації виконано економічне обґрунтування й практичну реалізацію організаційних змін. У процесі вирішення завдання керування організаційними змінами діяльності організації з використанням методу ситуаційного аналізу “S8” запропоновано модель визначення інтегрованого коефіцієнта ефективності управлінських процесів (Кеф), що відображає у кількісному вираженні якісні показники виконання функцій керування: |

(5)

де , – функціональна вагомість і функціональна відповідність виконання -ой зовнішніх функцій структурної системи керування;

, – функціональна вагомість і функціональна відповідність виконання -ой внутрішніх функцій структурної підсистеми керування; vij ,ui, – локальні складові резерву підсистеми й усієї системи.

За допомогою наведеної моделі визначення ефективності управлінського процесу запропоновано використовувати поняття “ідеальний кінцевий результат”, що дає його параметричне значення й може бути використане для розрахунку величини резерву підвищення ефективності управлінських процесів для зовнішніх функцій системи , внутрішніх функцій і всієї комплексної системи :

, | (6)

, | (7)

, (8)

За результатами розрахунків, що здійснено за досліджуваною організацією, виявлено значні невикористані резерви раціоналізації управлінських процесів. Вплив на цей показник складової взаємодії із зовнішнім середовищем (рис. 6) дає підстави для акцентування уваги керівництва на вдосконаленні функцій керування, що спрямовані на врахування дії зовнішніх факторів.

Рис. 6. Діаграма показників ефективності управління організацією

У результаті наведеного аналізу динаміки основних показників побудовано регресійну модель ефективності керування організацією. Модель описує реальні об'єктивно існуючі між соціально-економічними явищами причинно-наслідкові залежності, що виникають під впливом безлічі зовнішніх та внутрішніх факторів. Визначено зміну значення інтегрального показника, що характеризує досягнутий рівень ефективності управлінських процесів протягом досліджуваного періоду. Установлено взаємозв'язок між рівнем ефективності керування діяльністю організації й досягнутим показником його прибутковості та отримано відповідну кореляційну залежність.

Наведена в дисертаційній роботі регресійна модель ефективності управління організацією може застосовуватися як в окремих структурних підрозділах, так і в цілому в усій організації. Зроблені розрахунки дозволили виявити найбільш істотні фактори, що впливають на ефективність управління організацією.

На підставі отриманих результатів запропоновано заходи для підвищення ефективності управління організацією, що дозволяє економічно обґрунтувати дії щодо вдосконалення системи керування з урахуванням виявлених резервів.

Основні результати розділу опубліковані в роботах [8, 9, 16, 17].

ВИСНОВКИ

Отримані в ході дисертаційного дослідження результати в сукупності вирішують актуальне науково-прикладне завдання – розробка моделей і вдосконалення методів проектно-орієнтованого розвитку організації в умовах нестабільності середовища на основі системного підходу до реалізації портфеля проектів, що дозволяє підвищити ефективність системи управління організацією.

1. Розроблено методичну основу розвитку організації на відміну від відомих вибудувану у вигляді причинно-наслідкового ланцюжка підходів і інструментів, що забезпечує системний розвиток організації при реалізації портфеля проектів, процес якого передбачається постійним.

2. запропоновано адаптовану до розглянутого завдання матрицю аналізу “розриву”; створено класифікацію соціально-технічної системи організації; розроблено технологію виявлення ключових факторів змін.

3. З використанням отриманих у роботі інструментів діагностики організації виконано перехід від одномірного до синтетичного діагнозу, в процесі чого обґрунтовано, запропоновано й розроблено два види аналізу організації – комплексний та заелементний.

4. Розроблено метод ситуаційного аналізу “S8”, що припускає реалізацію двох напрямків (площин) аналізу – внутрішнього й зовнішнього. На підставі результатів названих аналізів розроблено процедуру формування плану організаційних змін при реалізації портфеля проектів.

5. Запропоновано систему показників для оцінки ефективності й контролю робіт з розвитку організації. Як синтетичний інтегральний показник, запропоновано використання економічної ефективності в абсолютній, середньозваженій та у відносній формі. Для визначення конкретного виду кореляції між інтегральним показником і зусиллями для його збільшення запропоновано систему “розривів”, що описують стан підприємства.

6. Для визначення взаємозв'язку ефективності керування організацією з факторами, що впливають на неї, застосовано поєднання статистико-математичних методів. Методика дослідження базується на інформації форм статистичної звітності, що відпрацьована із застосуванням регресивної моделі ефективності керування організацією й може застосовуватися як на окремих структурних підрозділах, так і в цілому в усьому підприємстві.

7. Установлено функціональний взаємозв'язок ефективності керування організацією й прибутком підприємства. Отримана кореляційна залежність із високим ступенем вірогідності може бути використана для аналізу й прогнозування ефективності проектних дій, спрямованих на вдосконалення виробничих і управлінських процесів при реалізації портфеля проектів, підвищення продуктивності підприємства та якості керування ним.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Стелюк Б.Б. Организационные изменения как инструментальная основа развития предприятия // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2005. – № 2 (14). – С. 153-157.

2. Морозов Ю.Д., Стелюк Б.Б. Системный маркетинг как основа рыночной эффективности организации // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2005. – № (15). – С. 123-127.

3. Стелюк Б.Б. Применение биологического подхода к развитию организации // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2004. – № (12). - С. 142-145.

4. Морозов Ю.Д., Стелюк Б.Б. Совершенствование управления изменениями на основе системного подхода к организации // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2006. – № 3(19). – С. .

5. Стелюк Б.Б. Совершенствование диагностики объектов и направлений организационных изменений // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2005. – № 1 (13). – С. 119-128.

6. Стелюк Б.Б., Морозов Ю.Д. Повышение эффективности управления организацией на основе “явления разрыва” // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2007. – № 2(22). – С. 132-136.

7. Малый В.В., Морозов Ю.Д., Стелюк Б.Б. Отдел развития организации как фактор ее адаптации к окружающей среде // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2006. – № 2 (18). – С. .

8. Малый В.В., Морозов Ю.Д., Стелюк Б.Б. Выбор структуры управления как фактор адаптации к изменениям среды организации // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2006. – № 1 (17). – С. .

9. Стелюк Б.Б. Модель оценки состояния управленческих процессов на предприятии // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2007. – № (21). – С. 94-99.

10. Морозов Ю.Д., Стелюк Б.Б. Проблемы современных отечественных промышленных предприятий и пути их решения // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Вип. 205, том 1. – С. .

11. Стелюк Б.Б., Морозов Ю.Д. Методологические аспекты совершенствования управления изменениями на отечественных промышленных предприятиях // Економіка: проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – Вип. 200, том I.– С. .

12. Морозов Ю.Д., Стелюк Б.Б. Системный менеджмент как основа рыночной эффективности организации // Міжнародна науково-практична конференція “Управління проектами: стан та перспективи”. – Миколаїв: Національний ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова, 2005. – С. .

13. Стелюк Б.Б. Учет жизненного цикла организации при определении направлений организационных изменений // II Міжнародна конференція. “Управління проектами в розвитку суспільства”. – К.: Київський національний ун-т будівництва та архітектури, 2005. – С. .

14. Стелюк Б.Б. Выявление направлений организационных изменений на основе жизненного цикла организации // III Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами”. – Алушта: ХАІ, 2005. – С. .

15. Морозов Ю.Д., Стелюк Б.Б., Малый В.В. Повышение эффективности управления корпораций на основе явления разрыва // III Международная научно-теоретическая конференция молодых ученых и студентов “Актуальные проблемы экономического развития производственной сферы”. – Донецк: ДонНТУ, 2006. – С. .

16. Стелюк Б.Б. Совершенствование эффективности системы организационных изменений в управлении предприятием // IV Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами”. – Алушта: ХАІ, 2006. – С. 141.

17. Стелюк Б.Б. Регрессионная модель оценки эффективности управления деятельности организации // V Міжнародна науково-практична конференція. “Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами”. – Алушта: ХАІ, 2007. – С. 151-152.

АНОТАЦІЯ

Стелюк Б.Б. моделі й методи управління організаційними змінами при реалізації портфеля проектів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 – управління проектами та програмами. – Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” Міністерства освіти і науки України, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено підвищенню ефективності системи керування організацією шляхом розробки моделей і вдосконалення методів проектно-орієнтованого розвитку організації в умовах нестабільності середовища на основі системного підходу до реалізації проектів.

Науковими результатами є: 1) проектно-орієнтований метод управління організаційними змінами на засадах постійного моніторингу реалізації проектів та ліквідації “розриву” з урахуванням зовнішнього та внутрішнього оточення організації; 2) метод ситуаційного аналізу “S8” для управління змінами в організації на основі формування “досьє внутрішніх факторів” й “досьє зовнішніх факторів”; 3) багатофакторна модель для аналізу ефективності реалізації портфеля проектів та отриманих результатів; 4) процедура формування планів організаційних змін в управлінні організацією, що побудована на системі показників оцінки ефективності й практичної реалізації визначення інтегрального “розриву” при діагностуванні напрямків організаційних змін в управлінні організацією.

Розроблені моделі, методи й інструменти можуть бути використані фахівцями в галузі управління проектами та програмами для прийняття обґрунтованих рішень щодо оцінки ефективності реалізації портфеля проектів або удосконалення системи управління організаційними змінами.

Ключові слова: моделі, методи, управління, процеси, проектно-орієнтований розвиток, ефективність, організаційні зміни.

АННОТАЦИЯ

Стелюк Б.Б. Модели и методы управления организационными изменениями при реализации портфеля проектов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 - управление проектами и программами. - Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского “Харьковский авиационный институт” Министерства образования и науки Украины, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена повышению эффективности системы управления организацией путем разработки моделей и совершенствования методов проектно-ориентированного развития организации в условиях нестабильности среды на основе системного подхода к реализации проектов.

Рассмотрена методическая основа развития организации которая, в отличие от известных, выстроена в виде причинно-следственной цепочки подходов и инструментов, обеспечивающих системное развитие организации. Предложена классификация социально-технических систем организаций и адаптированная к рассмотренной задаче матрица для анализа “разрыва”; разработана технология выявления ключевых факторов изменений. С использованием полученных в работе инструментов диагностики организации выполнен переход от одномерного к синтетическому диагнозу, в процессе чего предложено и разработано два вида анализа организации - комплексный и поэлементный.

Предложен метод ситуационного анализа “S8”, который предполагает реализацию двух направлений анализа - внутреннего и внешнего. На основании результатов такого анализа разработана процедура формирования плана организационных изменений.

Предложена система показателей для оценки эффективности работ по развитию организации. Как интегральный показатель, предложено использовать экономическую эффективность в абсолютной, средневзвешенной и в относительной форме. Для определения взаимосвязи эффективности управления организацией с факторами, которые влияют на нее, применены статистико-математические методы. Методика исследования базируется на информации форм статистической отчетности, обработанной с применением регрессивной модели эффективности управления организацией и может применяться как в отдельных структурных подразделах, так и в целом по предприятию. Установлена функциональная взаимосвязь эффективности управления организацией и прибылью предприятия. Полученная корреляционная зависимость с высокой степенью достоверности может быть использована для анализа и прогнозирования эффективности проектных действий, направленных на совершенствование производственных и управленческих процессов.

Научными результатами являются: 1) проектно-ориентированный метод управления организационными изменениями на основе постоянного мониторинга реализации проектов и ликвидации “разрыва” с учетом внешнего и внутреннего окружения организации; 2) метод ситуационного анализа “S8” для управления изменениями в организации на основе формирования “досье внутренних факторов” и “досье внешних факторов”; 3) многофакторная модель для анализа эффективности реализации портфеля проектов; 4) процедура формирования планов организационных изменений в управлении организацией, которая построена на системе показателей оценки эффективности и определения интегрального “разрыва” при диагностировании направлений организационных изменений в управлении организацией.

Разработанные модели, методы и инструменты могут быть использованы специалистами в области управления проектами и программами для принятия обоснованных решений относительно оценки эффективности реализации портфеля проектов и совершенствования системы управления организационными изменениями. Полученные результаты формируют прикладную информационную технологию, позволяющую автоматизировать процессы принятия решений относительно изменений в управлении организацией при реализации портфеля проектов.

Ключевые слова: модели, методы, управление, процессы, проектно-ориентированное развитие, эффективность, организационные изменения.

ABSTRACT

Stelyuk B. B. The models and methods management of the organizational developments during the project portfolio realization. – Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of a Cand.Tech.Sci. on a speciality 05.13.22 - projects and programs management. – National Aerospace University “Kharkov Aviation Institute”, Kharkov, 2008.

The thesis is devoted to improving effectiveness of the organisation’s management system by modeling and advancing methods of the project-oriented development under unstable environment conditions on the basis of a system approach to project implementation.

Scientific novelty of the received results consists in the following: 1) the project-oriented management method of organizational changes on the basis of permanent monitoring of projects’ implementation and the “gap” elimination, taking into account the external and internal environment of the organisation; 2) the situation analysis method “S8” for management of changes in the organisation based on a formation of “the file of internal factors” and “the file of external factors”; 3) the multifactorial model for the analysis of implementation efficiency of a portfolio of projects and the received results; 4) the planning procedure of organizational changes in the management of organisation based on a system of efficiency estimators and a practical implementation of the integral “gap” detection at diagnosing directions of organizational changes in the organisation management.

The developed models, methods and tools can be used by experts in the field of project and program management at acceptance of the well-grounded decisions for efficiency estimation of a projects’ portfolio implementation and for management system improvement by organizational changes.

Keywords: models, methods, management, processes, project-oriented development, efficiency, organizational changes.

Відповідальний за випуск М.О. Латкін

Підписано до друку 25. 12. 2007 р.

Умов. друк. арк. 1,2. Замовлення 48

Тираж 100 прим. Безкоштовно

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

“Харківський авіаційний інститут”

61070, Харків-70, вул. Чкалова, 17

Видавничий центр “ХАІ”

61070, Харків-70, вул. Чкалова, 17