Київський національний університет культури і мистецтв

Слободніченко Дмитро Олександрович

Формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті культури і мистецтв, Міністерство культури і туризму України, м. Київ.

Науковий керівник:Офіційні опоненти: кандидат педагогічних наук, професор Коваленко Ніна Василівна, Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри звукорежисури доктор педагогічних наук, професор Брилін Борис Андрійович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри ансамблевої гри та естрадного мистецтва; кандидат педагогічних наук доцент Остапенко Лариса Вікторівна, Київський національний університет культури і мистецтв, доцент кафедри хорового диригування

Захист відбудеться " 6 " червня 2008 року о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.807.01 у Київському національному університеті культури і мистецтв (01601, м. Київ, вул. Щорса, 36, ауд. 209).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського Національно-го університету культури і мистецтв (01601, м. Київ, вул. Щорса, 36).

Автореферат розісланий "___" ______________ 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Е.І. Булатова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В системі реформування вищої школи відбуваються зміни, зумовлені зростанням інтелектуального та культурного потенціалу особистості, розвитком її творчих здібностей. Процес глибинної перебудови суспільства дозволив по-новому осмислити різні аспекти суспіль-ного життя і виявити чимало гострих проблем. Їх розв'язання потребує приско-рення соціально-економічного і духовного прогресу суспільства, забезпечення якісного навчання і виховання, підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", Державною національ-ною програмою "Освіта" ("Україна ХХІ століття") передбачено створення умов для формування творчої особистості, забезпечення її всебічного розвитку, що вимагає оновлення змісту, форм і методів навчально-виховного процесу у вищих мистецьких навчальних закладах. Успішне вирішення цих завдань вимагає наукового осмислення процесу формування у студентів відповідних теоретичних знань, професійних умінь і навичок.

Підвищення якості навчання та виховання музикантів пов'язане з розкриттям їх індивідуальної обдарованості, з формуванням музичних здібностей, умінь і навичок шляхом вивчення музики композиторів різних епох та стилів, опану-вання технікою читання нот з листа, в тому числі й читання хорових партитур.

Проблема читання з листа музичних творів, пов'язана з оволодінням техні-кою і формуванням відповідних навичок та умінь, розглядалася такими авторами, як О. Алексєєв, Т. Беркман, Р. Верхолаз, О. Готліб, Т. Захарченко, Я. Мединь, В. Подольська, К. Цатурян, Г.Ципін та іншими.

Різні теоретико-методичні аспекти проблеми вдосконалення підготовки музикантів (в тому числі й диригентів-хормейстерів) у вищих навчальних закладах досліджували Б. Брилін, О. Олексюк, Л. Остапенко, Г. Падалка, Л. Радковська, О. Ростовський, О. Рудницька, О. Щолокова та інші.

Опрацювання теоретичних та методичних джерел дозволило дійти висновку про те, що в педагогічній теорії і практиці є суперечності, які стримують процес вдосконалення професійної підготовки диригентів-хормейстерів у вищих навчаль-них закладах. Це суперечності між: необхідністю долати традиційні підходи до музичної підготовки і відсутністю інноваційних методів і засобів педагогічного впливу, спрямованих на перспективу формування навичок читання з листа хорових партитур з урахуванням творчої індивідуальності кожного студента; між потребами вищих навчальних закладів (ВНЗ) культури і мистецтв у досвід-чених фахівцях, які володіють нетрадиційною методикою музичної підготовки диригентів-хормейстерів, і недостатньою увагою мистецьких ВНЗ до цієї проблеми; між необхідністю інтелектуального, духовного розвитку майбутніх фахівців в галузі хорового мистецтва, активізації творчого потенціалу і нероз-робленістю теоретико-методичних засад, відсутністю відповідних педагогічних умов для використання їх в музичній підготовці студентів мистецьких ВНЗ.

Враховуючи недостатнє вивчення цієї проблеми на сучасному етапі, відсут-ність її спеціальної розробки в теорії та методиці музичного навчання і гостру потре-бу вузівської практики підвищувати рівень підготовки диригентів-хормейстерів, розробляти науково обґрунтовані методичні рекомендації та впровадити їх в навчально-виховний процес, було обрано тему дисертаційного дослідження: "Формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційна робота виконана згідно з планами науково-дослідної роботи Київського національного університету культури і мистецтв і є складовою комплексної наукової теми кафедри музичного мистецтва "Теоретико-методичні та творчо-виконавські засади розвитку особистості в сфері музичного мистецтва", згідно з цільовою комплексною програмою культурологічних досліджень КНУКіМ "Трансформаційні процеси в культурі і мистецтвах України" (№0107U009539). Тему дисертації затверджено Головною вченою радою Київського національно-го університету культури і мистецтв (протокол № 7 від 27.06.2002р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН Украї-ни (протокол № 9 від 29.11.2005р.).

Мета дослідження - розробити, науково обґрунтувати й експеримента-льно перевірити ефективність методики формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв.

Завдання дослідження:

§ узагальнити літературу з досліджуваної проблеми;

§ розкрити сутність, зміст і структуру ключових понять, в тому числі терміну "читання з листа нотного тексту";

§ з'ясувати стан сформованості навичок читання з листа хорових парти-тур у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв та виявити наявні проблеми;

§ визначити критерії й рівні сформованості навичок читання з листа у студентів при опануванні ними навчального курсу "Читання хорових партитур";

§ розробити, науково обґрунтувати методику формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних закладів та експериментально перевірити її ефективність;

§ розробити рекомендації для викладачів музичних дисциплін вищих мистецьких навчальних закладів щодо впровадження цієї методики.

Об'єкт дослідження - навчально-виховний процес музичної підготовки студентів ВНЗ культури і мистецтв.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи формування у студентів вищих мистецьких навчальних закладів навичок читання з листа хорових пар-титур.

Теоретико-методологічну основу дослідження становили: концептуальні положення філософії, психології, педагогіки про сутність музичного мистецтва, зокрема хорової музики (І. Григорчук, А. Лащенко, Я. Мединь, О. Кошиць, І. Крип'якевич, Л. Остапенко); праці таких музикознавців, як Т. Беркман, Р. Верхолаз, О. Готліб, В. Подольська, К. Цатурян, Г. Ципін з проблеми читання з листа музичних творів; праці з питань впровадження системного підходу у практику музичного навчання (Б. Брилін, О. Олексюк, М. Фалько), принципів особистісно-орієнтованого навчання (І. Бех, Є. Бондаревська, О. Пєхота, О. Савостьянов, Г. Селевко та інші.); ґрунтовні дослідження з питань виховання творчої особистості музиканта (Н. Гребенюк, М. Давидов, В. Крицький, Г. Нейгауз, Т. Смірнова).

Для реалізації визначених завдань застосовано комплекс таких методів дослідження: теоретичних (аналізу й синтезу емпіричного матеріалу, його кла-сифікації, систематизації, порівняння та узагальнення для визначення головних напрямків формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв); емпіричних - діагностичних (анкетування, інтерв'ювання, бесіди, тестування) для виявлення рівнів сформова-ності навичок читання з листа хорових партитур у майбутніх диригентів і хор-мейстерів; обсерваційні (спостереження, самоспостереження); прогностичних (методів експертних оцінок, самооцінки, вивчення творчих праць); педагогічного експерименту (констатувального та формувального) для перевірки ефективності розробленої методики; математичних (математично-статистичної та графічної обробки експериментальних даних).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу здійснено на базі Київського національного університету культури і мис-тецтв, Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв, Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Ушинського.

В експерименті взяли участь 298 осіб, з них - 32 викладачі і 266 студентів денної та заочної форми навчання.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 2002-2007 років у три етапи.

На першому етапі (2002-2003) проаналізовано філософську, мистецтво-знавчу та психолого-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми, сфор-мульовано мету і завдання дослідження, визначено об'єкт, предмет, теоретико-методологічні засади, концептуальні підходи до формування у студентів навичок читання з листа хорових партитур, опрацьовано нотографічні матеріали.

На другому етапі (2004-2005) проведено констатувальний експеримент, мета якого полягала в діагностуванні рівнів сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студентів мистецьких вищих навчальних закладів, розроблено методику дослідно-експериментальної роботи і здійснено її перевірку.

На третьому етапі (2006-2007) систематизовано фактологічний матеріал, проаналізовано і узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи, здійснено статистичну обробку даних, оформлено висновки; підготовлено і впроваджено в навчально-виховний процес відповідні методичні рекомендації для викладачів фахових дисциплін.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дисертантом:

§ обґрунтовано основні теоретичні положення досліджуваної проблеми формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв;

§ уточнено і конкретизовано зміст поняття "читання з листа нотного тексту" як складного різновиду гри по нотах, інформаційно-пошукової і пізна-вальної діяльності, що заснована на отриманні, переробці і реалізації у звучанні музичної інформації засобами перетворення зорових сигналів у музичні уяв-лення, які реалізуються в адекватних їм виконавських рухах; як комплексу спе-ціальних навичок, що включають виконання певних дій і вправ і являють собою автоматизовані компоненти свідомої діяльності особи;

§ на основі узагальнення стану організації навчального процесу з фор-мування навичок читання з листа хорових партитур розкрито його специфіку, яка полягає у комунікативно-пізнавальній діяльності студентів, смисловому аналізі музичного тексту, виконанні низки когнітивних операцій - структуру-ванні музичної інформації, групуванні, стисненні та розгортанні матеріалу, вмінні порівнювати, аналізувати, узагальнювати, встановлювати взаємозв'язок між окремими елементами музичних творів;

§ визначено критерії та рівні педагогічного діагностування сформованості навичок читання з листа хорових партитур у майбутніх диригентів-хормейстерів, що дозволило удосконалити використання прийомів набуття студентами музич-них знань, музичного розвитку та саморозвитку шляхом належної організації їх роботи з музичним текстом, піднесення рівня читацької культури;

§ набуло подальшого розвитку уявлення про те, що ефективність розроб-леної та експериментально перевіреної методики формування навичок читання з листа хорових партитур виявляється у підвищенні рівня професійної підготовки майбутніх диригентів-хормейстерів, поглибленні їх знань, збагаченні музичного мислення;

§ розроблено методичні рекомендації викладачам музичних дисциплін хорового циклу щодо впровадження цієї методики у вищих навчальних закладах культури і мистецтв.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому сформульо-вано теоретичні положення та одержано експериментальні дані, що сприяти-муть підвищенню якості знань, умінь і навичок студентів, вдосконаленню їх музичної підготовки як професійних диригентів і хормейстерів, викладачів фахових дисциплін.

Матеріали дисертації впроваджено у навчальний процес, що сприяло зрос-танню рівня сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студен-тів мистецьких вищих навчальних закладів. Основні концептуальні положення розробленої автором методики можуть бути використані для підготовки навчальних програм з нормативних курсів, з хорових дисциплін, для збагачення методичної складової практики студентів та забезпечення їх самостійної роботи, для ство-рення методичних посібників.

Запропонована методика формування навичок читання з листа хорових партитур може бути застосована в навчальному процесі закладів мистецького профілю, в системі підвищення кваліфікації працівників культури та мистецтв.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення і результати дослідження доповідалися і обговорюва-лися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів та студентів КНУКіМ "Актуальні проблеми сучасного українського музичного мистецтва" (Київ, 2002-2003), науково-практичній конференції професорсько-викладацького і студентського складу Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв (2003), Все-українській науково-практичній конференції "Художня освіта і суспільство ХХІ століття: духовні, культурологічні, мистецькі виміри" (Київ, 2004), Міжна-родній науковій конференції "Теоретичні та методичні засади розвитку мистець-кої освіти в контексті європейської інтеграції" (Суми, 2004).

Теоретичні положення та практичні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес факультету музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв (акт впровадження № 78/1 від 10.01.08), Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного універ-ситету (довідка № 208 від 26.02.08), факультету мистецтв Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв (довідка № 64/20-29 від 08.01.2008), Інституту мистецтв Південноукраїнського державного педаго-гічного університету ім. К.Д. Ушинського (довідка № 65 від 17.01.2008).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відобра-жені в 7 одноосібних публікаціях, з них 4 статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації.

Робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (272 найменувань) і 6 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 236 сторінок, основний зміст викладено на 168 сторінках. Робота містить 21 таблицю, 4 діаграми 12 рисунків, 18 нотних прикладів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету та завдання, об'єкт і предмет, подано методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну і практичне значення дисертації, наведено дані про апробацію та впровадження результатів наукової роботи.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів мистецьких вищих навчальних закладів" - проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, мистецтвознавчу літературу з проблеми дослідження. На цій основі розкрито сутність, зміст і структуру поняття "читання з листа нотного тексту", визначено критерії та рівні сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студентів ВНЗ культури і мистецтв.

Особливе значення навичок читання з листа нотного тексту відзначали видатні музиканти Ф. Блюменфельд, Ф. Ліст, С. Майкапар, Г. Нейгауз, Л. Ніколаєв, Антон і Микола Рубінштейни, Г. Ципін та інші.

У працях з музичної педагогіки (Т. Беркман, Ф. Брянська, Р. Верхолаз І. Гейнріхс, Л. Горелашвілі, Л. Готліб, А. Готсдінер, Е. Давидова, З. Йонова, Т. Захарченко, Камин Поп Дімітров, М. Мойсеєва, В. Подольська, М. Савельєва, Т. Стрельцова, Є. Тимакін, Б. Франкенштейн, К. Цатурян, Г. Ципін) розгляда-ються питання читання з листа нотного тексту, підкреслюється, що гра з листа як дія - це відтворення звукового образу, який виникає у свідомості виконавця, коли він читає нотний текст (Ф. Брянська); це мистецтво, великий дар для кож-ного музиканта (В. Подольська); це основа навчальної роботи із студентами (М. Савельєва); одна з найскладніших форм читання нотного тексту взагалі (М. Мойсеєва); вид діяльності, що відкриває можливості для всебічного і широ-кого ознайомлення з музичною літературою (Т. Захарченко); це один з різнови-дів переробки інформації людиною в ситуації дефіциту часу (Л. Горелашвілі, А. Готсдінер), процес встановлення і закріплення зв'язків між сприйняттям нотних знаків і уявленням про відповідні звуковисотні та ритмічні відносини, а також відтворення звуків у відповідності із слуховими уявленнями (І. Гейнріхс, К. Цатурян, Г. Ципін).

Відомі викладачі хорових дисциплін (Г. Матухін і Н. Неаполітанський) відзначають, що виконання хорової партитури на фортепіано має специфічні особливості, пов'язані з розподілом фактурного матеріалу між руками, з визна-ченням аплікатури, добором зручного нотного матеріалу, вмінням побіжно роз-бирати хорові твори.

П. Котов наголошує на вмінні транспонувати з листа, необхідному кож-ному музиканту. Він підкреслює, що спеціальні вправи з транспозиції є одним з найдійовіших чинників для розвитку музичного слуху і музичного мислення, для набуття техніки гри на інструменті.

Видатний спеціаліст з хорового мистецтва Я. Мединь звертає увагу на те, що успішність занять з читання хорових партитур тісно пов'язана з рівнем по-передньої підготовки студента і з володінням фортепіанною технікою, а також із системним керівництвом педагога-професіонала.

Т. Захарченко акцентує на тому, що на процес формування навичок чи-тання нот з листа впливають вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, виявляти взаємозв'язок між окремими елементами, вміння проникати в задум, осмислювати гармонічні співвідношення, виявляти тональний план тощо.

Т. Стрельцова та Б. Франкенштейн підкреслюють, що необхідно навчати студентів вільному, продуманому художньому виконанню з листа різних видів партитур. Майбутні професіонали, на їх думку, повинні при першому, але до-сить уважному перегляді нотного тексту бачити різні елементи фактури, вміти миттєво сприймати і оцінювати логіку гармонічного, тембрового і ритмічного змісту музичного твору.

Г. Ципін вважає, що читання з листа позитивно впливає на процеси ста-новлення й розвитку музичної свідомості, на поглиблення, збагачення музичного мислення.

Аналіз наукових праць вітчизняних та зарубіжних дослідників дозволив виявити основні погляди на сутність та закономірності формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів ВНЗ культури і мистецтв, а також підкреслити, що є різні методики розвитку навичок читання з листа, проте між ними є й спільне. Більшість авторів підкреслюють, що читання з листа - це спланована, послідовна система регулярних занять з постійним читанням, новиз-ною запропонованих творів - від простих до складних - на основі засвоєння і удосконалення системи "бачу-чую-читаю-виконую-коригую" з невідривністю погляду на текст і вмінням його осмислювати, ("грати музику в умі"), застосо-вуючи "розвідку тексту очима" (хоча б на кілька тактів наперед), а також гру-пування тексту.

На основі аналізу психолого-педагогічних і музикознавчих праць можна дійти висновку, що читання з листа нотного тексту - це різновид інформаційно-пошукової і пізнавальної діяльності, заснованої на складних відео-слухо-моторних процесах отримання, переробки й реалізації у звучанні музичної ін-формації шляхом перетворення зорових сигналів на музичні уявлення, що далі реалізуються в адекватних їм виконавських рухах.

Читання з листа - це комплекс спеціальних навичок, які слід розглядати як дії, сформовані в результаті виконання певних вправ, вони є автоматизова-ними компонентами свідомої діяльності особи.

Читання з листа - це, з одного боку, складний різновид гри по нотах, який можна віднести до художньої діяльності, зокрема - до музично-виконавської, що об'єднує технологічний і художньо-змістовний аспект; а з іншого, - це складний психофізичний процес, пов'язаний з формуванням та засвоєнням кла-віатурного простору та ігрових рухів, з аналізом та побудовою емоційно-смислових та звукових образів. Тому цей процес значно ширший за відоме "бачу-чую-граю". Думка музиканта під час читання з листа рухається від зага-льного до часткового, від цілого - до окремих деталей, від симультанного художнього образу до розгорнутого в часі музичного руху.

Узагальнення змісту й структури навичок читання з листа хорових парти-тур дозволило визначити такі компоненти:

§ усвідомлення студентами художньо-образного змісту твору та адекват-ність і виразність його відтворення; вміння визначати засоби музичної виразності;

§ взаємозв'язок між зоровим і слуховим сприйняттям та руховою реалі-зацією музично-слухових уявлень; слуховий самоконтроль;

§ володіння фортепіанною технікою, точність у читанні нотного тексту, дотримання темпу;

§ виконання хорових партитур a cappella та в супроводі фортепіано;

§ транспонування хорових партитур; проспівування окремих хорових партій з одночасним виконанням на фортепіано інших голосів партитури;

§ звукова виразність втілення музично-художнього задуму (робота над звуком, включаючи штрихи, особливо легато);

§ розподіл музичного матеріалу між правою та лівою руками;

§ розподіл уваги між нотним текстом і клавіатурою;

§ вільне орієнтування в нотному тексті та в стереотипних нотних струк-турах;

§ усвідомлення функціонального значення акордів або фігурацій;

§ мисленнєве випередження музичного тексту, що читається; навички "бачення наперед".

Всі зазначені компоненти об'єднано в чотири групи:

- музично-слухові уявлення, показниками яких є вміння і навички уза-гальнення, порівняння, зіставлення музичних явищ, розмірковування, обґрун-тованість, спрямованість зусиль на відкриття нового в музиці;

- емоційні реакції, показниками яких є прояв емоційного збудження та естетичного задоволення під час сприймання і виконання музичних творів, від-чуття художньо-естетичного змісту, характеру музики та її адекватності вико-навському образу;

- музично-виконавський компонент розрізняє особливості музичної пам'яті, музичного слуху, метро-ритмічної чутливості кожного студента, його техніч-ний розвиток, стан ігрового апарату;

- інтелектуальний розвиток студентів характеризує рівень їх музичних знань, досвід спілкування з музикою, прагнення здобути нові знання, здійснити власну виконавську інтерпретацію твору, самоаналіз результатів власної музично-виконавської діяльності, розуміння особливостей музичної мови, форм втілення музичних образів.

На цих теоретичних положеннях ґрунтувався констатувальний експери-мент, мета якого - визначити реальний стан сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів.

На констатувальному етапі дослідження для вирішення завдань застосо-вано комплексну методику, що включала: спостереження, бесіди, анкетування, творчі музичні завдання, експертне оцінювання, аналіз програмних вимог для студентів, методичного забезпечення навчального процесу.

На основі аналізу сучасного стану сформованості навичок читання з листа у майбутніх диригентів-хоровиків, можна зробити висновок про не сформова-ність навичок роботи з музичним текстом у 68,39% студентів, що не дозволяє їм здійснювати його смисловий аналіз, і адекватно розуміти; відсутня здатність використовувати прочитане у музичній діяльності; тип читання обмежується на інформаційному рівні, але навіть операціональна сторона цього читання харак-теризується недостатнім використанням когнітивних операцій структурування текстової інформації, смислового групування музичного матеріалу, його стис-нення або розгортання.

Тобто, в цілому, як свідчить аналіз даних констатувального експерименту, майже 2/3 студентів не володіють навичками читання нотного тексту, всіма операціями читання і прийомами структурно-смислового аналізу музичних творів.

Тому й виникає необхідність підвищення ефективності читання як особ-ливого виду пізнавальної діяльності, що забезпечується функціонуванням ме-ханізмів зорового сприймання музики, пам'яті, керування увагою, когнітивної обробки музичного тексту, антиципації та імовірнісного прогнозування.

Дослідно-експериментальна діяльність на рівні діагностування дозволила визначити такі рівні сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів: низький рівень зафіксовано у 32,29% студентів; середній рівень - у 36,1% студентів; високий рівень - у 4,51% студентів, достатній рівень - у 27,1%.

Високий рівень (12 осіб - 4,51%) сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів свідчить про глибоке емоційне переживання, виконання та слухання музики, інтелектуально-емоційне осмислення музичної інформації, здатність до активного пізнання музики, доцільне використання музично-аналітичних умінь, творче застосування знань.

Цей рівень характеризується адекватним розумінням самого поняття "навички читання з листа нотного тексту". Студенти високого рівня виявляли постійну готовність та прагнення оволодіти цими навичками, позитивне став-лення не лише до індивідуальних занять, а й до навчального процесу взагалі. Їм притаманний високий рівень вольових зусиль, що виявляються в старанності, наполегливості та систематичності в опрацюванні навичок читання нот з листа. Такі студенти виявляли високий рівень мисленнєвої активності, схильність ана-лізувати виконуваний музичний матеріал, прагнення координувати різні навич-ки, уміння і знання для досягнення якісного результату. Студенти з високим рівнем творчо застосовували набуті знання та навички на практиці, виявляли самостійність в удосконаленні цих навичок.

Достатній рівень (72 особи - 27,1%) сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студентів мистецьких вищих навчальних закладів харак-теризується достатньо глибоким емоційним переживанням, здатністю активно пізнавати музику, але при цьому у них досить обмежені знання про найвідоміші хорові твори. Студентам цього рівня притаманне адекватне, але переважно ре-продуктивне сприйняття музичного твору, вони здатні самостійно розібрати і прочитати з листа нотний текст, оцінити власне виконання, але їм бракує яск-равої виконавської виразності. Вони виявили достатній рівень вольових зусиль і мисленнєвої активності, прагнення координувати різні навички, уміння і знання для досягнення якісного результату. Студенти з достатнім рівнем застосовували набуті знання та навички на практиці, але їм бракувало творчої самостійності в удосконаленні навичок.

Середній рівень (96 осіб - 36,1%) сформованості навичок читання з листа хорових партитур характеризується тим, що музично-теоретичні знання та вико-навські уміння студентів є несистемними, їх емоційне переживання, виконання та слухання музики недостатньо глибоке. Студенти цього рівня не виявляли готов-ності та прагнення набувати навичок читання з листа. Позитивне ставлення вони виявляли лише до індивідуальних занять, а не до навчального процесу загалом. Усвідомлюючи проблему та шляхи її вирішення, такі студенти далеко не завжди виявляють наполегливість, ініціативність і старанність в її розв'язанні. Самостій-ність, творчий підхід та високу активність вони демонстрували, якщо розуміли важливість і корисність набуття навичок для себе, своєї професійної діяльності. Студенти цього рівня відрізняються достатніми вольовими зусиллями, зосередже-ністю уваги, сталими інтересами, які, щоправда, не завжди тривалі. Для цих студентів характерним є часткове, фрагментарне оволодіння мисленнєвими операціями, їх особиста виконавська діяльність близька до абстрактної, формальної.

Низький рівень (86 осіб - 32,29%) сформованості навичок читання з листа хорових партитур виявлено у студентів, які не мають достатнього рівня профе-сійних знань, умінь і навичок, не розуміють потреби у формуванні творчих навичок. Для них характерні пасивність, безсистемність, інертність, поверхове ставлення до занять. Вони не виявляли наполегливості, старанності, допитливості, інтересу до навчальної, самостійної творчої діяльності. Відсутні також яскраві переживання, недостатнім є рівень основних операцій мислення, тобто фактично нерозвиненим є інтелектуально-емоційне осмислення музичної інформації.

Ці студенти недостатньо усвідомлюють роль та значення навичок читання з листа нотного тексту, не набули виконавських навичок, не вміють визначити засоби музичної виразності, розподілити фактурний матеріал між руками, визначити штрихи, аплікатуру, користуватись педаллю.

Результати констатувального експерименту дозволили дійти висновку, що стан сформованості навичок читання з листа хорових партитур у майбутніх фахівців не відповідає вимогам сучасної вищої мистецької освіти.

У зв'язку з цим постала потреба в дослідно-експериментальній переорієн-тації фахової підготовки студентів хорових спеціалізацій мистецьких вищих навчальних закладів.

У другому розділі - "Педагогічне керівництво процесом формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів ВНЗ культури і мистецтв" - викладено теоретичне обґрунтування авторської методики форму-вання навичок читання з листа хорових партитур, описано організацію та прак-тичне застосування цієї методики у процесі дослідно-експериментальної роботи та здійснено перевірку її ефективності за експериментальних умов.

В контексті основних теоретичних положень дослідження визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів:

- врахування специфіки процесу читання з листа хорових партитур, що виявляється в складному комплексі операцій - читання нот, рух очима, руками, натискування педалі, контролювання слуховими уявленнями, слуховий самоконт-роль;

- музичний розвиток студентів, збагачення їх тезаурусу, вивчення значної кількості музичних творів, характеристика їх форми і змісту, розширення сфери музичного сприйняття, почуттів, свідомості, асоціативного відчуття музичної інформації;

- збагачення емоційної сфери студентів, усвідомлення ними художньо-образного змісту твору, адекватність та емоційна виразність його відтворення на основі естетичного споглядання й переживання;

- застосування системи навчально-диференційованих завдань, практичних вправ і різних методичних прийомів, а саме: надання студентам чітких і доступ-них вказівок і пояснень; постійне стимулювання пізнавальної діяльності студентів за допомогою завдань і запитань під час пояснень та гри на фортепіано; застосу-вання наочних і технічних засобів навчання; систематичність занять і послідов-ність у доборі музичних творів; гра на фортепіано індивідуально і в ансамблі;

- розвиток музичних здібностей студентів (музичного слуху і почуття ритму, музичної пам'яті, ладового відчуття тощо);

- набуття студентами виконавських навичок і вмінь, починаючи з апліка-тури, вміння знаходити раціональний спосіб розташування пальців, що полегшує долання технічних труднощів, розвиває орієнтацію на клавіатурі; дотримання цілісного, зв'язного, музично-осмисленого і безперервного виконання хорової партитури; сконцентрованість уваги до якості виконання на основі розуміння твору, творчо-виконавського задуму композитора та його реалізації; підвищення рівня виконавської майстерності - оволодіння прийомами звуковидобування, фразування, динаміки, агогіки, артикуляції, педалізації; вміння знаходити і пізнавати в тексті певні технічні і гармонічні комплекси - гами, арпеджіо, акорди, каданси, фігурації, типові формули хорової фактури тощо.

Поетапне формування навичок читання з листа хорових партитур у сту-дентів вищих мистецьких навчальних закладів здійснювалося відповідно до педагогічної організації цього процесу під час спеціально організованої дослідно-експериментальної роботи на базі Київського національного університету куль-тури і мистецтв і Миколаївської філії КНУКіМ.

Було створено дві групи: 22 особи в Миколаєві (експериментальна група) і 21 особа в Києві (контрольна група).

В експериментальній групі навчання здійснювалося за методикою, розроб-леною дисертантом, в контрольній - за традиційною системою.

Формувальний експеримент здійснювався протягом двох навчальних років: 2003/2004 та 2004/2005.

В експериментальній групі студенти вивчали поняття "партитура", "хорова партитура", "хорова партія", "читання партитур", "читання з листа". Їм було представлено різні види партитур - хорові, оркестрові, ансамблеві. Окремо звер-нено увагу на партитурні позначення: види ведення звука (легато, стакато, нон-легато, тенуто), цезури (із зміною та без зміни дихання), колористичні прийоми; темпові позначення; динаміку, в тому числі й акценти як увиразнення звука шляхом раптового посилення динаміки: систему знаків, що попереджають виконавців про складність інтонування; скорочення.

Значна частина часу на заняттях відводилась прослуховуванню хорових творів з партитурами, що детально аналізувались. Однією з умов, визначених на початку занять, була точність прочитання нотного тексту (як у процесі сте-ження під час прослуховування, так і в безпосередньому читанні з листа на форте-піано). При цьому особлива увага приділялася аплікатурі, оскільки, граючи на фортепіано хорові твори, необхідно відтворювати повноцінне легато, а цьому сприятиме зручний і раціональний розподіл пальців на клавіатурі. Для цього використовувались вправи для мисленнєвого випередження прочитуваного музичного тексту під час читання без інструмента і дуже часто - поєднуючи ці завдання із стисненням гармонічної фактури і баченням наперед. Великого зна-чення надавалося й педалізації, особливо синкопованій.

Важливою умовою формування навичок читання з листа хорових парти-тур був розподіл нотного тексту між правою і лівою руками. Для кожного виду партитури використовувались різні практичні способи вирішення цього питан-ня, вони пов'язані із специфікою голосоведення і звукоутворення. Разом з тим пропонувалося й засвоєння типових варіантів розподілу музичного матеріалу між руками, що застосовується у всіх видах партитур. Студенти також набували навичок одночасного читання поетичного й музичного текстів. Значну увагу звернено на формування навичок читання партитур як по горизонталі, так і по вертикалі, що допомагало студентам зрозуміти логіку розвитку кожного з голосів, визначити його теситуру, спосіб звуковедення і фразування.

Важливою особливістю процесу формування навичок читання з листа хорових партитур є систематичність занять, а також послідовність в доборі музичних творів - від найпростіших зразків до складних. Тому на перших заняттях викладач підбирав для гри з листа легкі однорядкові і дворядкові пар-титури творів без супроводу ("Заповіт" К. Стеценка, "Конвалія" М. Анцева, "Ой наступила та чорна хмара" - укр. нар. пісня в обробці М. Лисенка, "Вечерняя песня" С. Танєєва, "Весна" В. Моцарта та інші).

Значну увагу звернено на формування навичок слухового контролю - розрізнення елементів музичної мови та синтаксичних одиниць музичної фор-ми, охоплення слухом загального музичного руху; виконавські навички, спря-мовані на досягнення єдності темпу і ритму, на дотримання пауз, фермат, три-валостей, міри агогічних відхилень тощо.

Поступово студенти експериментальної групи вчилися вільно орієнтува-тися в новому тексті, зорове сприйняття спричиняло відповідні рухи пальців, покращилось і сприйняття смислових елементів музики та їх відтворення на фортепіано, вміння орієнтуватися під час гри по графічних абрисах нотного запису, по контурах нотних структур, розрізняти акордові стереотипи, типові формули хорової фактури.

Введено випереджувальне вивчення музично-теоретичних дисциплін - гармонії, поліфонії і аналізу музичних творів. Запропоновано завдання, спеціально розроблені автором дисертації, серед яких - гра на фортепіано чотириголосних схем в тісному та широкому розташуванні, гармонічний та поліфонічний аналіз, прослуховування хорових творів з партитурами тощо.

Серед творів, запропонованих студентам, були такі: "Соловушка" П. Чайковського, "Тиха украинская ночь" Р. Щедріна, хор С. Слонімського з опери "Віринея" (ч.1, картина 13), хор Д. Шостаковича "Смелей, друзья, идем вперед" (10 поем, №1), твір Г. Свірідова "Концерт пам'яті А. Юрлова" (№1, "Плач") та інші.

Крім завдань з музично-теоретичних дисциплін, в експериментальній групі виконувались завдання, що відтворюють зв'язок курсів "Читання хорових партитур" та "Фортепіано".

Закріплення навичок вільного читання нотного тексту у процесі вивчення цих дисциплін ґрунтувалось на: систематичному розвитку зорово-слухового сприйняття, спрямованому на вмінні миттєво розпізнавати виразно-смислове значення різних засобів музичної виразності, їх формоутворюючих і комунікативних функцій; координації зорово-слухового сприйняття з піаністичними рухами.

Виконання студентами спеціальних завдань дозволило дотримуватися однієї з необхідних умов формування навичок читання з листа - цілісного, зв'язного, музично-осмисленого і безперервного виконання твору, коли фор-муються тривала концентрація слухового спостереження і повноцінне сприй-няття музики - від загального сприйняття до засвоєння деталей, від змісту й характеру твору до побудови його тканини.

Перевірка результативності розробленої методики формування навичок читання з листа хорових партитур переконала, що внаслідок дослідно-експериментальної роботи відбулися такі зміни: зросла кількість студентів екс-периментальної групи, які мають високий рівень (на 41%), і зменшилась кіль-кість тих, хто має низький рівень (на 31,8%), тоді як в контрольній групі кількість студентів з високим і низьким рівнем змінилась не так істотно, як в експериментальній.

Таблиця 1

Динаміка змінювання рівнів сформованості навичок читання

з листа хорових партитур у студентів ВНЗ культури і мистецтв

Зріз Кількість студентів за рівнями, %

Група Високий Достатній Середній Низький

Початковий ЕГ 4,5 27,3 36,4 31,8

КГ 4,75 23,8 33,35 38,1

Завершальний ЕГ 45,5 36,4 18,1 0

КГ 23,8 33,35 28,57 14,28

Як свідчать отримані дані, рівні сформованості навичок читання з листа хорових партитур в експериментальній і контрольній групах після закінчення експерименту істотно відрізняються.

Динаміка результативності здобутих статистичних і якісних даних під-твердила ефективність розробленої, апробованої та впровадженої методики формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мис-тецьких навчальних закладів.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретичних узагальнень та аналізу емпіричного матеріалу запропоноване розв'язання наукової і практичної проблеми форму-вання навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, що дало підстави для відповідних висновків:

1. На основі аналізу філософської, психолого-педагогічної і музикознавчої літератури уточнено сутність поняття "читання з листа нотного тексту", що розглядається як різновид інформаційно-пошукової і пізнавальної діяльності, заснованої на складних відео-слухо-моторних процесах отримання, переробки й реалізації у звучанні музичної інформації шляхом перетворення зорових сигналів на музичні уявлення, втілювані в адекватних їм виконавських рухах. Це комплекс спеціальних навичок, набутих в результаті виконання певних музичних творів, вони є автоматизованими компонентами свідомої діяльності особистості.

2. Теоретичний аналіз наукових джерел і вивчення стану розробки досліджуваної проблеми дозволило конкретизувати сутність, зміст і структуру навичок читання з листа хорових партитур і визначити такі компоненти: усві-домлення особистістю художньо-образного змісту музичного твору, адекватність і виразність його відтворення; вміння визначати засоби музичної виразності; вза-ємозв'язок між зоровим і слуховим сприйняттям та руховою реалізацією музично-слухових уявлень; слуховий самоконтроль; точність читання нотного тексту; дотримання темпу; володіння фортепіанною технікою; звукова виразність вті-лення музично-художнього задуму; розподіл уваги між нотним текстом і клавіа-турою; вільна орієнтація в нотному тексті, в стереотипних нотних структурах; усвідомлення функцій акордів або фігурацій; мисленнєве прочитування музич-ного тексту, навички "бачити наперед"; виконання хорових партитур a cappella та в супроводі фортепіано, транспонування хорових партитур; проспівування окремих хорових партій з одночасним виконанням на фортепіано інших голосів партитури.

3. Відповідно до структури навичок читання з листа хорових партитур розроблено критеріальний апарат для діагностування рівнів сформованості цих навичок, компоненти якого поєднані в чотири групи: музично-слухові уяв-лення, показниками яких є навички узагальнення, порівняння музичних явищ, розмірковування, відкриття нового в музиці; емоційні реакції, показниками яких є прояв емоційного збудження та естетичного задоволення у процесі сприймання і виконання хорових партитур, відчуття художньо-естетичного змісту, характеру музики та її адекватності виконавському образу; музично-виконавський компонент пов'язаний з особливостями музичної пам'яті, музич-ного слуху, метро-ритмічної чутливості, технічного розвитку студента, стану його ігрового апарату тощо; інтелектуальний компонент характеризує рівень музичних знань студентів; досвід спілкування з музикою, прагнення нових знань, самостійної виконавської інтерпретації змісту твору, самоаналіз резуль-татів власної музично-виконавської діяльності, розуміння особливостей музичної мови, форми втілення музичних образів.

4. Під час ґрунтовного діагностичного обстеження було визначено такі рівні сформованості навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів: низький, середній, достатній і високий. Аналіз результатів констатувального дослідження дозволив виявити ряд проблем в організації занять із студентами з курсу "Читання хорових партитур", що вима-гало цілеспрямованого їх усунення, розробки спеціальної методики формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів.

5. У процесі дослідно-експериментальної роботи розроблено й експери-ментально перевірено педагогічну методику формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів, яка будувалася на основі особистісно-орієнтованого підходу, проблемного навчання, педагогічного спілкування, діалогічної взаємодії, емоційно-естетичній спрямованості навчального процесу.

Дослідженням доведено, що: підвищенню ефективності процесу засвоєння студентами курсу "Читання хорових партитур" і формування їх професійних навичок сприяють відповідні педагогічні умови, дотримання яких має базуватися на врахуванні специфіки процесу читання з листа нотного тексту, адекватності та емоційній виразності його відтворення; музичного розвитку студентів, набутті ними певних виконавських навичок, збагаченні їх тезаурусу тощо.

Порівняння вихідних даних з результатом дослідження в контрольній та експериментальній групах підтвердило ефективність розробленої педагогічної методики формування навичок читання з листа хорових партитур у студентів вищих мистецьких навчальних закладів.

6. Здійснене дослідження дозволило запропонувати методичні рекомен-дації викладачам хорових дисциплін для вдосконалення методики викладання курсу "Читання хорових партитур"