УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

Шевченко Інга Леонідівна

УДК 378.1: 371.34: 37.03

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

В ПОЗАНАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Кіровоград – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Растригіна Алла Миколаївна,

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

завідувач кафедри вокально-хорових

дисциплін та методики музичного виховання.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Падалка Галина Микитівна,

Національний педагогічний

університет імені М.П. Драгоманова,

професор кафедри фортепіанного

виконавства і художньої культури;

кандидат педагогічних наук, доцент

Антонова Олена Євгенівна,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка,

доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться “20” березня 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.23.053.02 у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Шевченка, 1.

Автореферат розісланий “18” лютого 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.Я. Довга

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається докорінна зміна цивілізаційних основ життєустрою, яка принципово впливає на онтологічну ситуацію. Індивідуалізовані можливості широкого доступу до культурних форм, що ґрунтуються на сучасних технологіях, приходять на зміну уніфіковано-масовому способу життя. Суспільний розвиток зумовлює орієнтацію освіти на розкриття здібностей і можливостей людини, забезпечення умов для розвитку її інтелектуальних умінь і створення такого освітнього середовища, яке давало б людині змогу одержувати якісну освіту протягом усього життя.

В умовах входження України до Європейського освітнього простору та переходу до парадигми неперервної професійної освіти і особистісно зорієнтованого виховання та навчання зростають вимоги до рівня професійної підготовки вчителя, його особистісних якостей, загальної культури. Сьогодні не викликає сумніву той факт, що компетентність, професіоналізм учителя в поєднанні з його творчою індивідуальністю значною мірою підвищують рівень освіченості, особистісного й культурного розвитку учня. Взаємовплив трьох макросистем: особистість – культура – суспільство зумовлює відповідність освіти сучасному рівню розвитку суспільства та культури. Таким чином окреслюється методологія сучасної філософії освіти, орієнтована на підготовку нового покоління фахівців – становлення гуманітарного типу особистості як творчого суб’єкта культури. Освіта має допомогти людині бути особистістю завдяки власній творчості, через педагогічне забезпечення своєї продуктивної діяльності, що має проектувальний характер і допускає альтернативність і багатоваріантність рішень у нових інформаційних умовах, має особистісні сенси з відповідною орієнтацією на загальнолюдські цінності, проекцію власного досвіду на траєкторію розвитку культури. Зміст такої освіти не повинен бути відчуженим від конкретної людини, очікуваним наслідком від цього має стати нарощення особистого потенціалу вихованця навчального закладу, його творча самореалізація.

За таких умов аргументованим є визначення парадигмальної формули сучасної гуманістичної освіти, зорієнтованої на самоорганізацію людини – гуманітарно-культурологічної парадигми, історичними витоками якої є провідні ідеї педагогічного гуманізму, а основними завданнями – посилення культуротрансляційних функцій освіти, використання у становленні особистості вчителя творчої діяльності, що спирається на надбання культурного розвитку суспільства й спрямована на формування індивіда як суб’єкта суспільного життя. Необхідність розвитку мотиваційно-смислового ставлення до педагогічної діяльності як подвижницького, універсально-діяльнісного служіння розвитку духовності суспільства, формування відповідальності за власне професійне майбутнє та його наслідки зумовлюють актуальність вивчення професійної культури вчителя в контексті професійної педагогічної діяльності.

Визначаючи теоретичні й методологічні засади зазначеної проблеми, доцільно спиратись на міцне підґрунтя в соціально-гуманітарній галузі знань, а саме – у загальній спрямованості сучасної гуманістики на утвердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій. У філософсько-антропологічному осмисленні способів особистісного буття в контексті людської культури проблема формування професійної культури безпосередньо пов’язується з тенденцією нового розуміння феномена людини як самоцінної монади, що здатна до вільного цілепокладання, цілереалізації і несе індивідуальну відповідальність за характер саморуху в соціумі.

Наукові передумови вивчення зазначеної проблеми містяться у працях М. Бахтіна, В. Біблера, М. Кагана, В. Лутая, В. Матусевича, Г. Сковороди, О. Фонарьова, Е. Фромма, у ґрунтовних досягненнях психологів у галузі дослідження проблем активності особистості, її свободи, творчості, самодіяльності, тобто виявів суб’єктності людини (К. Абульханова-Славська, Д. Леонтьєв, А. Маркова, А. Маслоу, А. Орлов); осмислення феномена особистості, індивідуальності, свідомості та самосвідомості (Б. Ананьєв, О. Асмолов, В. Мерлін, К. Платонов, С. Рубінштейн).

У сучасних науково-педагогічних дослідженнях зміст професійної культури вчителя розглядається як сукупність спеціальних теоретичних знань і практичних умінь, що характеризує особистість вчителя з позицій цілісного професійного розвитку (О. Барабанщиков, Є. Бондаревська, В. Буряк, О. Гармаш, С. Єлканов, І. Зязюн, І. Ісаєв, О. Киричук, Л. Кондрашова, Д. Ніколенко, Н. Ничкало, В. Паламарчук, В. Радул, А. Растригіна, О. Рудницька, О. Савченко, С. Сисоєва, М. Шкіль та ін.)

Значна кількість наукових праць присвячена проблемі формування професійної культури при вивченні мистецьких дисциплін, зокрема музики, що передбачає: розвиток особистості (О. Апраксіна, Б. Асаф’єв, Н. Ветлугіна, Л. Гродзенська, Д. Кабалевський, В. Шацька); професійну підготовку (Л. Арчажнікова, В. Муцмахер, О. Олексюк, Г. Падалка, Г. Ципін); педагогічну майстерність (Н. Бєлова, Л. Ісаєва, Р. Кузьменко, І. Мостова); сформованість музичної культури (О. Гордійчук, Н. Гузін, Я. Радзицька, Г. Рязанова, А. Сохор, Р. Тельчарова, Л. Хлєбнікова, Г. Шостак) та ін.

У дослідженнях Л. Бєлікової, Т. Глотової, В. Демчук, Л. Кондрашової, А. Мудрика, Є. Нікітіної, Л. Новикової, Г. Овчаренко, С. Савченка, М. Соловей, Н. Срєбної, В. Чупрасової та ін. розкривається роль позанавчальної діяльності в процесі формування культури майбутнього вчителя, а музичне мистецтво визначається одним із основних чинників соціалізації.

Аналіз наукових праць показав, що сучасними вченими нагромаджений великий теоретичний і практичний досвід формування культури майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі педагогічного вищого навчального закладу, проте проблема формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності не отримала достатнього теоретичного обґрунтування.

Необхідно зазначити, що в сучасному суспільстві, зокрема у вищій педагогічній освіті, існують протиріччя, які гальмують процес формування професійної культури майбутнього вчителя музики, а саме:

- між швидко змінюваною соціокультурною парадигмою, для якої все більш актуальними стають ідеали некласичної раціональності (вони осмислюють відкриті саморозвивальні системи й допускають існування різноманітних логік), і освітою, зорієнтованою на стабільність і класичний тип раціональності, де процеси “здобуття знань” розроблені краще, ніж процеси “переробки знань”;

- між традиційною професійною підготовкою вчителя, що зводиться до набуття професійних знань, навичок та вмінь, та новими вимогами до випускників педагогічних освітніх закладів, які мають прагнути до особистісної та професійної абілітації, до застосування набутих знань у процесі тілесної та духовної самозміни, тобто прагнути бути людиною культури;

- між потенційним рівнем професійного розвитку майбутнього вчителя музики та рівнем, необхідним для успішного виконання педагогічної діяльності;

- між широкими можливостями позанавчальної діяльності, що забезпечує розвиток музичного інтересу, самооцінку себе в майбутній професійній діяльності, самореалізацію у музично-виконавській діяльності, коли потенційні здібності стають актуальними, і невмінням використати ці можливості на практиці у зв’язку зі стандартним стилем мислення, зведенням творчої діяльності до виконання стереотипних дій, слабким прагненням до творчого пошуку;

- між необхідністю формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності та відсутністю цілеспрямовано розроблених програм, методик і рекомендацій з оволодіння цією культурою.

Не викликає сумніву, що розв’язання зазначених протиріч уможливить підвищення ефективності формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності.

Висвітлені теоретичні передумови, соціально-педагогічна значущість проблеми та її недостатня теоретична й методична розробка, об’єктивна потреба вдосконалення навчально-виховної діяльності вищих навчальних закладів, особистий практичний досвід розв’язання завдань формування професійної культури в позанавчальній діяльності обумовили актуальність дослідження зазначеної проблеми та були підставою для визначення теми дисертаційного дослідження – “Формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою науково-дослідної програми кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка “Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної підготовки вчительських кадрів” (№ 0104U003704), затверджена вченою радою Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол №13 від 25.04. 2006) й узгоджена в такому формулюванні в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №8 від 31.10.2006).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці педагогічних умов формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасний стан і визначити теоретичні основи проблеми взаємозалежності освіти та культури.

2. Визначити сутність, структуру, критерії, показники та рівні сформованості професійної культури майбутнього вчителя музики.

3. Розкрити роль позанавчальної діяльності у формуванні професійної культури майбутнього вчителя музики та ефективність застосування технології творчого співробітництва.

4. Обґрунтувати модель та визначити педагогічні умови формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності.

5. Експериментально апробувати модель формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності за допомогою технології творчого співробітництва.

Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх учителів музики.

Предмет дослідження – формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності.

Для досягнення мети й розв’язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження:

- теоретичних – вивчення соціально-філософської, культурологічної, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, що дало змогу здійснити порівняльний аналіз загальних теоретичних питань і понятійного апарату означеної проблеми; теоретичний аналіз державних законодавчих та нормативних документів, науково-методичної літератури, що уможливило визначення теоретичних засад і наукових підходів до розв’язання проблеми формування професійної культури майбутніх учителів; систематизація й узагальнення особливостей процесу формування професійної культури, що зумовило обґрунтування педагогічних умов, що сприяють розв’язанню поставлених завдань; моделювання системи формування професійної культури в позанавчальній діяльності;

- емпіричних: вивчення педагогічного досвіду, діяльності викладачів і студентів, що дало змогу визначити зміст професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів музики й виявити ефективні форми, методи та засоби, які здійснюють цілеспрямований вплив на формування відповідної особистісної якості; педагогічні спостереження, анкетування, тестування, бесіди та інтерв’ю зі студентами, учителями музики з метою виявити реальний рівень сформованості професійної культури студентів;

- педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний), що дозволило перевірити ефективність запропонованої моделі та комплексу педагогічних умов формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності;

- статистичних – обробка та узагальнення науково-теоретичних та дослідно-експериментальних даних (кількісний і якісний аналіз), які забезпечили можливість за здобутими результатами оцінити педагогічну ефективність проведеного дослідження.

Експериментальною базою дослідження обрано мистецький факультет Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Криворізький державний педагогічний університет, Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Експериментальною роботою було охоплено 420 студентів.

Основні етапи дослідження. Дослідження здійснювалося в три етапи протягом 2002 – 2007 років.

На першому, аналітико-констатувальному етапі (2002 – 2003 рр.) основним завданням було обґрунтування теми дослідження. Вивчалася філософська, педагогічна, психологічна література з обраної проблеми; визначалися теоретико-методологічні основи дослідження, його об’єкт, предмет, мета й завдання; узагальнювалися матеріали дисертаційних досліджень з проблем професійної підготовки майбутніх учителів музики; було розпочато розробку програми дослідно-експериментальної роботи. На цьому етапі розпочався констатувальний експеримент, були визначені та обґрунтовані критерії, за якими мали оцінюватися результати дослідження.

На другому, аналітико-пошуковому етапі (2003 – 2004 рр.) тривало вивчення наукової літератури; був вибраний напрямок позанавчальної діяльності та визначені її цілі; при виборі педагогічної технології найбільш прийнятною визнано технологію творчого співробітництва; виявлені та обґрунтувані педагогічні умови, створення яких мало забезпечити формування професійної культури майбутніх учителів музики; обґрунтувано зміст системи формування професійної культури та її складових; завершено констатувальний і розпочато формувальний експеримент, що передбачав пошук способів реалізації технології проектування – створення творчих колективів як форми організації позанавчальної діяльності студентів, перевірку педагогічної ефективності впровадження в практику побудованої моделі формування професійної культури майбутніх учителів музики.

На третьому, формувальному та завершально-узагальнювальному етапі (2004 – 2007 рр.) було завершено формувальний експеримент, здійснено експертну оцінку й статистичну обробку даних, одержаних у ході констатувального та формувального експерименту, що уможливило довести ефективність упровадження моделі формування професійної культури майбутніх учителів музики та доцільність використання технології творчого співробітництва як форми організації позанавчальної діяльності студентів мистецького факультету.

Наукова новизна та теоретичне значення отриманих результатів полягає у тому, що:

- вперше обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови, що забезпечують високий рівень сформованості професійної культури майбутніх учителів музики в позанавчальній діяльності;

- розроблено модель формування професійної культури майбутніх учителів музики в позанавчальній діяльності;

- дістали подальшого розвитку визначення змісту та структури професійної культури майбутнього вчителя музики, критерії, показники та рівні її сформованості;

- вдосконалено процес формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності шляхом упровадження розробленої моделі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:

- розроблено та апробовано науково обґрунтовану методику формування професійної культури майбутніх учителів музики в позанавчальній діяльності за допомогою технології творчого співробітництва;

- за результатами проведеного дослідження видано навчально-методичний посібник “Формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності”;

- напрацьовані та апробовані під час дослідження теоретичні положення та методичні рекомендації можуть бути використані викладачами, керівниками гуртків, клубних об’єднань, творчих колективів у процесі формування професійної культури студентів.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в позанавчальній діяльності Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (довідка № 37-н від 5 листопада 2007 року), Криворізького державного педагогічного університету (довідка № 06-406 від 12 листопада 2007 року), Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка (довідка № 6048/01-37/16 від 19 листопада 2007 року), Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (довідка № 1317-01 від 1 листопада 2007 року).

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції “Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття” (м. Київ, 2005р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Виконавська інтерпретація та сучасний навчальний процес” (м. Луганськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Распространение духовности в сфере художественного воспитания” (м. Вільнюс, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Модернізація мистецької освіти в контексті євроінтеґрації” (м. Одеса, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы современных наук: Теория и практика – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспективи” (м. Мелітополь, 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) – 2006” (м. Кривий Ріг, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Гуманістичні орієнтири мистецької освіти” (м. Київ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості” (м. Кривий Ріг, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології у професійній підготовці вчителя мистецьких дисциплін” (м. Кривий Ріг, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Европейское искусство на рубеже двух столетий: прошлое в современном” (м. Суми, 2007 р.).

Основні положення й результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки, кафедри вокально-хорових дисциплін та методики музичного виховання КДПУ ім. В. Винниченка, обласних та міських науково-практичних семінарах, курсах підвищення кваліфікації для вчителів музики м. Кіровограда.

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації знайшли відображення в 16 публікаціях автора, серед яких 10 статей у провідних фахових виданнях і 1 навчально-методичний посібник.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (338 найменувань), 6 додатків, серед яких 1 аудіододаток – компакт-диск “Бажаємо щастя”, у ній міститься 9 рисунків і 4 таблиці. Загальний обсяг роботи – 209 сторінок, основний текст викладено на 169 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості проблеми, зазначено звязок роботи з науковими програмами, визначено мету, завдання, обєкт і предмет дослідження, охарактеризовано методи та етапи дослідження, наукову новизну та теоретичне значення отриманих результатів, практичну значущість роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження й публікації.

У першому розділі “Теоретичні основи і сучасний стан формування професійної культури майбутніх учителів” здійснено філософсько-теоретичний аналіз проблеми взаємозалежності освіти й культури, розкрито сутність поняття “професійна культура” та особливості її формування в позанавчальній діяльності, визначено структуру, критерії та рівні сформованості професійної культури майбутніх учителів музики.

Історико-теоретичний аналіз проблеми взаємозалежності освіти й культури дав змогу обґрунтувати положення про те, що освіта виконує роль транслятора культури, тому що в процесі навчання людина застосовує знання, які допомагають їй розуміти культуру, а сама людина є не тільки суб’єктом культури, а і її творцем. У розділі проаналізовано дефініції поняття “професійна культура” (О. Барабанщиков, Є. Бондаревська, О. Гармаш, В. Гриньова, В. Зелюк, Т. Іванова, І. Ісаєв, В. Луговий, А. Растригіна, О. Рудницька, В. Радул, М. Скрипник та ін.), здійснено теоретичне узагальнення й педагогічну інтерпретацію поняття “професійна культура” й процесу її формування в позанавчальній діяльності.

Аналіз наукових праць педагогів-музикантів (О. Апраксіна, Л. Арчажнікова, Б. Асаф’єв, Н. Бєлова, Н. Ветлугіна, О. Гордійчук, Л. Гродзенська, Л. Ісаєва, Д. Кабалевський, Р. Кузьменко, І. Мостова, В. Муцмахер, О. Олексюк, Г. Падалка, А. Растригіна, О. Рудницька, А. Сохор, Л. Хлєбнікова, Г. Ципін, В. Шацька та ін.) свідчить про те, що професійна культура майбутнього вчителя музики є складним особистісним утворенням, до складу якого входять система знань, система умінь і система особистісних якостей. Вона передбачає здатність до творчого самовираження студента, тобто не тільки засвоєння культурних цінностей, а й участь у продовженні культурних традицій.

У процесі дослідження було визначено, що культура – це засіб і спосіб реалізації сутнісних сил людини в конкретному соціальному середовищі, тому процес засвоєння культури є важливим і необхідним моментом соціалізації. Музичне мистецтво визнане одним із шляхів самовиявлення людської сутності, що дозволяє розглядати його як засіб формування професійної культури особистості вчителя і один із основних чинників соціалізації.

На основі аналізу сутності та змісту процесу формування професійної культури майбутніх педагогів (у працях Л. Бєлікової, Т. Глотової, В. Демчук, Л. Кондрашової, А. Мудрика, Є. Нікітіної, Л. Новікової, С. Савченка, М. Соловей, Н. Срєбної, В. Чупрасової та ін.) зроблено висновок, що професійне становлення майбутнього фахівця відбувається не лише в рамках навчально-виховного процесу, а також у позанавчальній діяльності – педагогічно доцільній формі організації вільного часу студентів, що відзначається позанормативністю й індивідуальним характером, забезпечує набуття спеціальних знань, навичок і умінь, які відповідають змісту педагогічної професії і є особливим соціокультурним середовищем, що створює умови для розвитку особистісних якостей, зумовлених специфікою педагогічної праці. Згідно зі сказаним, важливим завданням позанавчальної діяльності майбутнього вчителя музики є залучення студентів до художньо-естетичної діяльності, яка містить потенціал особистісно значущих якостей студентів як естетичних суб’єктів, культуру їх почуттів, творчу уяву, культивацію особистісного начала й корекцію соціальної поведінки студента.

У ході дослідження виявлено, що професійна культура майбутнього вчителя музики є складним інтеґрованим особистісним утворенням у поєднанні функціональних (пізнавальний, дидактично-професійний, виховний, діагностико-прогностичний, комунікативний, нормативний, рефлексивний, захисний, адаптаційний) і структурних (мотиваційно-ціннісний, індивідуально-психологічний, професійної підготовки) компонентів, що охоплює і рівень розвитку педагога, й основні вимоги до його поведінки та діяльності, а також програму його подальшого професійного розвитку.

Згідно з таким визначенням, професійна культура містить також критерії, показники та рівні сформованості, що у своїй цілісності вказують на ступінь розвитку всіх її компонентів. На кожному з рівнів (індивідуально-творчий, професійно-творчий, професійно-адаптивний) визначені компоненти професійної культури мають діагностичні характеристики, необхідні для визначення стану відповідної підготовки студентів мистецького факультету педагогічного вищого навчального закладу.

Відповідно до поставленого завдання уточнено дефініцію поняття “професійна культура майбутнього вчителя музики”. Виявлено, що це складна інтеґративна якість його особистості, яка поєднує потреби, можливості та професійний досвід, спрямовує професійно-педагогічну діяльність і забезпечує творче застосування означених компонентів у практичній педагогічній діяльності. При формуванні професійної культури майбутнього вчителя музики найбільш прийнятною є технологія творчого співробітництва, сутність якої полягає у формуванні особистості в процесі роботи з іншими людьми, в організації певного способу життя колективу, що ґрунтується на засадах моральності й творчого спілкування, забезпечує пріоритет надпредметних соціально значущих знань та вмінь, що найбільше відповідає парадигмі особистісно-орієнтованої освіти, тому що саме ці знання й уміння дозволяють молоді упродовж життя успішно реалізуватися у професійній діяльності.

У другому розділі “Дослідницько-експериментальна перевірка ефективності формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності” розкритий хід та подана характеристика дослідно-експериментальної роботи, яка сприяла перевірці педагогічної ефективності системи формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності.

У ході дослідження виявлено, що процес формування професійної культури студента-музиканта в позанавчальній діяльності вимагає створення цілісної системи, реалізація якої передбачається при використанні технології творчого співробітництва, що охоплює колективну постановку мети, колективну організаторську діяльність, колективну творчість, ситуації-взірці, емоційне насичення колективного життя, спільне спрямування діяльності колективу.

Обґрунтовано, що комплекс педагогічних умов як сукупності факторів для використання методів та засобів формування професійної культури майбутнього вчителя музики, виходить з визначеної структури професійної культури особистості й передбачає формування всіх її компонентів. До педагогічних умов, що сприяють успішному формуванню професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності, віднесено розвиток творчої мотивації, організацію колективної творчої діяльності, використання різнобічного впливу музики на особистість, створення емоційно-позитивної атмосфери, діалогічну взаємодію та полілог, забезпечення зразків креативної поведінки. Реалізація вказаних умов вимагає використання педагогічної технології творчого співробітництва, що передбачає відхід від традиційної системи управління студентами як об’єктами навчально-виховного процесу шляхом суворого програмування їхньої зовнішньої діяльності, а навпаки, створення умов для творчої самореалізації у колективній музичній діяльності. Виявлено, що завдання, пов’язані з реалізацією індивідуально-творчого підходу (діагностичні, проектувальні, комунікативні, організаційні), дають змогу запустити механізм загального та професійного саморозвитку через отримані мистецькі враження, самовираження власних думок, почуттів шляхом втілення їх через набуті музичні знання та вміння, саморегуляцію власної поведінки через узгодження її з іншими в процесі спільної музично-творчої діяльності та саморозвиток кращих природних задатків людини.

Рис.1. Процес формування професійної культури майбутнього вчителя музики.

Процес формування професійної культури представлений у вигляді схеми (рис.1), у якій виявляються всі її ознаки.

Ефективність системи формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності за допомогою технології творчого співробітництва досліджувалась у ході дослідно-експериментальної роботи, основою якої став педагогічний експеримент, що складався з двох етапів: констатувального та формувального.

До експериментальної роботи було залучено 420 студентів (із них 204 на формувальному етапі) Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Криворізького державного педагогічного університету, Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

На першому етапі було проведено констатувальне дослідження сформованості професійної культури студентів-першокурсників. За розробленими критеріями (потреба в музично-педагогічній діяльності, сформованість ціннісних орієнтацій, професійна самосвідомість, педагогічне мислення, сформованість здібностей і властивостей особистості, готовність до особистісного та професійного саморозвитку, сформованість професійно-педагогічних знань, навичок і вмінь музично-педагогічної діяльності) у ході дослідження виявлялись орієнтація на вчительську професію, розвиток професійної самосвідомості, оцінка особистісної значущості якостей, необхідних майбутньому вчителю музики, самооцінка розвитку навичок і вмінь музично-педагогічної діяльності. Крім того, ми визначали рівень задоволеності студентів обраною професією та коефіцієнт особистісної значущості формування професійної культури.

За результатами діагностики сформованості професійної культури та готовності до її розвитку було організовано експериментальну та контрольну групи, до складу яких увійшли 80 студентів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, 62 студенти Криворізького державного педагогічного університету, 32 студенти Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка та 30 студентів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Згідно з отриманими даними, на початку експерименту студенти експериментальної та контрольної груп мали однаковий рівень сформованості професійної культури (ЕГ – 3,1, КГ – 3,0), індекс задоволеності також майже не різнився (Іе = 0,31, Ік = 0,29).

Як засвідчили результати аналізу, підрахунком сумарного показника рівнів сформованості структурних компонентів професійної культури професійно-адаптивний (низький) рівень зафіксовано у 88% від кількості респондентів, професійно-творчий (середній) – у 10%, індивідуально-творчий (високий) – у 2 % від кількості респондентів для студентів контрольної групи й відповідно у 87%, 11% та 2% від кількості респондентів для студентів експериментальної групи.

Результати констатувального зрізу (слабка орієнтація на вчительську професію, низький рівень розвитку професійної самосвідомості, сформованості професійно необхідних якостей при усвідомленні їхньої значущості для подальшого професійно-особистісного зростання, недостатнє володіння навичками і вміннями музично-педагогічної діяльності) довели необхідність теоретичного обґрунтування, розробки та експериментальної перевірки педагогічної ефективності системи засобів, які сприяли б формуванню професійної культури майбутнього вчителя музики.

Формувальна дослідно-експериментальна робота була спрямована на активізацію педагогічного процесу за допомогою технології творчого співробітництва, перевірку комплексу педагогічних умов, що впливають на формування професійної культури майбутніх учителів музики, і здійснювалась в позанавчальній діяльності створенням проектів – вокальних ансамблів студентів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Криворізького державного педагогічного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка, учасники яких входили до складу експериментальної групи. Під час роботи над проектами відбувався цілеспрямований вплив на формування системи компонентів (музично-теоретичних знань, музично-виконавських навичок, загальної теоретичної підготовки, навичок творчої роботи), що співвідносяться зі структурою професійної культури майбутнього вчителя музики.

Залучення студентів до багатьох форм позанавчальної діяльності (відвідування концертів, художніх виставок, зустрічі з діячами культури та мистецтва, диспути, творчі презентації, засідання клубів сучасної музики, заняття в предметних гуртках, розробка творчих програм, участь у конкурсах) було спрямоване на формування в них професійного інтересу до музики (народної, сучасної, класичної), активної творчої позиції, здатності до творчої самореалізації, формування музичних смаків, розвиток музичної свідомості, оволодіння музично-педагогічними навичками, вдосконалення педагогіко-виконавської майстерності.

Діяльність студентів мала індивідуальний характер, оскільки позанавчальна діяльність здійснювалась у вільний від навчання час і визначалась власним вибором студента. Практичні методи використовувалися на основі попередньо здобутих знань у ситуаціях, наближених до майбутньої професійної діяльності. Експериментальна педагогічна робота полягала також у створенні суб’єкт-суб’єктних взаємин між учасниками колективів та викладачами, коли вони почували себе однаково відповідальними за виконання поставлених завдань. Всі розглянуті форми роботи (формування репертуару, участь студентів в аранжуванні музичних творів, репетиційний процес, робота в студії звукозапису, спільна творча діяльність викладачів і студентів, формування їхньої сценічної культури, концертна діяльність) є складовими технології творчого співробітництва, яка здійснюється в позанавчальній діяльності при створенні та реалізації проекту, а також засобами досягнення більш високого рівня професійної культури учасників експериментальної групи.

Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи виконувався у декількох напрямках: спостереження за динамікою змін показників професійної культури майбутніх учителів музики, визначення рівня впливу на формування професійної культури майбутніх фахівців технології творчого співробітництва, визначення зміни рівня задоволеності студентів мистецького факультету обраною професією.

Отримані дані доводять значну відмінність рівнів сформованості структурних компонентів професійної культури в студентів експериментальної групи від показників студентів контрольної групи, що наочно засвідчує гістограма (рис. ), побудована за кількісними показниками рівнів розвитку структурних компонентів професійної культури в студентів контрольної та експериментальної груп.

Рис. 2. Рівні розвитку структурних компонентів професійної культури студентів контрольної та експериментальної груп наприкінці формувального експерименту.

На більш високі показники індексу задоволеності обраною професією студентів експериментальної групи (див. табл. 1) суттєво вплинула участь у спеціально розроблених проектах, які мають професійне спрямування.

Таблиця 1

Аналіз індексу задоволеності студентів обраною професією

Групи | І курс | ІІ курс | ІІІ курс | ІУ курс

ЕГ | 0,36 | 0,45 | 0,68 | 0,85

КГ | 0,31 | 0,36 | 0,51 | 0,62

Відхилення | 0,05 | 0,09 | 0,17 | 0,23

Таким чином, отримані дані підтверджують ефективність упровадження технології творчого співробітництва як засобу формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності у визначеній системі педагогічних умов з погляду особистісного залучення студентів до досліджуваного процесу, небайдужого ставлення до змісту, форм і методів, які їм було запропоновано, й відображають результат дослідницько-експериментальної роботи – успішність базованої на засадах діалогової взаємодії, усвідомленої, цілеспрямованої об’єктивації набутих, актуалізованих, розвинутих особистісних і професійних якостей, необхідних для індивідуального внеску майбутнього вчителя музики в розвиток особистості учня засобами музичного мистецтва й власного особистісного та професійного зростання в процесі професійного становлення на етапі навчання у вищому навчальному закладі.

У висновках викладено результати наукового дослідження проблеми формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне розв’язання проблеми формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які забезпечують ефективність цього процесу.

2. Ретроспективний аналіз соціально-гуманітарних досліджень з питань формування професійної культури особистості уможливив виокремлення теоретичних передумов її дослідження як педагогічного феномена, що сконцентровані в екзистенціальних й антропологічних поглядах філософів-гуманістів на сутність буття людини, у системно-діяльнісному історико-еволюційному підході вітчизняних психологів до вивчення проблеми особистісного зростання та саморозвитку людини, у культурологічному підході до вивчення проблем професійної підготовки майбутнього вчителя.

3. Теоретичне осмислення проблеми дало змогу конкретизувати сутність поняття професійної культури вчителя музики як складної інтеґративної якості його особистості, що поєднує потреби, можливості, здібності та професійний досвід, спрямовує професійно-педагогічну діяльність і забезпечує творче застосування означених компонентів у практичній педагогічній діяльності.

4. Уточнена способом теоретичного зіставлення визначень структура професійної культури вчителя музики визначається як інтеґративна цілісність мотиваційно-ціннісного, індивідуально-психологічного компонентів та компонента професійної підготовки, яка є системно поєднаною, має передумови виникнення, свій механізм функціонування, що забезпечує зворотний зв’язок із зовнішнім середовищем, різні рівні виявлення.

5. Методика визначення рівня розвитку структурних компонентів професійної культури містила спеціально розроблену програму психолого-педагогічного діагностування рівнів сформованості структурних компонентів професійної культури вчителя за показниками розроблених нами критеріїв (мотиваційно-ціннісного – потреба в музично-педагогічній діяльності, система ціннісних орієнтацій, формування професійних інтересів, професійна спрямованість; індивідуально-психологічного особистісні здібності й якості, професійна самосвідомість, педагогічне мислення; компонента професійної підготовки – професійно-педагогічні знання, навички та уміння музично-педагогічної діяльності, готовність до систематичного особистісного й професійного саморозвитку), ступінь розвитку яких відбиває відповідний рівень сформованості професійної культури майбутніх учителів музики: професійно-адаптивний, професійно-творчий та індивідуально-творчий.

6. Моделлю формування професійної культури є теоретично обґрунтована система, яка передбачає створення педагогічних умов (розвиток творчої мотивації, організація колективної творчої діяльності, використання різнобічного впливу музики на особистість, створення емоційно-позитивної атмосфери, діалогічна взаємодія та полілог, забезпечення зразків креативної поведінки), що визначають успішність її формування.

7.  Реалізація зазначених умов відповідає визначеній стратегії педагогічного проектування, яка реалізується в позанавчальній діяльності шляхом створення проектів на основі технології творчого співробітництва і є механізмом формування професійної культури.

8. Використана експериментальна методика формування професійної культури майбутніх учителів музики містить конкретні форми й методи (робота над формуванням репертуару, участь студентів у аранжуванні музичних творів, репетиційний процес, робота у студії звукозапису, спільна творча діяльність викладача і студентів, формування їх сценічної культури, концертна діяльність), способи взаємодії суб’єктів зазначеного процесу у визначених педагогічних умовах, які теоретично обґрунтовано та практично апробовано з урахуванням найсуттєвіших принципів діяльнісної підготовки вчителя, її культуротворчої функції. Розроблена технологія творчого співробітництва забезпечує практичну реалізацію індивідуально-творчого підходу, що визначає особистісне й професійне зростання студента.

9. Результати формувального експерименту дали змогу констатувати суттєві зміни як кожного з компонентів, так і загального рівня професійної культури студентів експериментальної групи порівняно з контрольною. Порівняльний аналіз якісних і кількісних показників рівнів формування професійної культури студентів у педагогічній діяльності вчителя музики на початку й наприкінці дослідницько-експериментальної роботи підтверджує педагогічну ефективність розробленої системи, доцільність упровадження використаної експериментальної методики в практику вищої музично-педагогічної освіти, що виявляється в зіставленні рівнів сформованості професійної культури в студентів контрольної групи (на початку експерименту низький рівень – 88%, середній – 10%, високий – 2%; ці рівні наприкінці експерименту – 24%, 48%, 28%) та експериментальної групи (низький – 87%, середній – 11%, високий 2% на початку експерименту; наприкінці відповідні рівні – 2%, 49%, 49% від кількості респондентів).

10. Виконане дослідження дало можливість зробити загальний висновок – ефективність підготовки майбутніх учителів музики до професійної діяльності підвищується за рахунок впровадження у навчально-виховний процес моделі формування професійної культури, яка реалізується в позанавчальній діяльності шляхом створення проектів на основі технології творчого співробітництва і відповідає таким педагогічним умовам: розвиток творчої мотивації, організація колективної творчої діяльності, використання різнобічного впливу музики на особистість, створення емоційно-позитивної атмосфери, діалогічна взаємодія та полілог, забезпечення зразків креативної поведінки. 

Розглянуті в дисертації положення не вичерпують усіх питань цієї проблеми, важливість та актуальність якої визначає необхідність її подальших досліджень у різних аспектах. Спеціального дослідження потребують такі питання, як подальший розвиток професійної культури молодого вчителя, роль викладача в процесі розвитку професійної культури студентів, професійна культура як спосіб творчої самореалізації особистості студента.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях автора:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Шевченко І.Л. Культурологічний підхід як основа модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя // Наукові записки. Вип. 58. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2004. – С. 301– 306.

2. Шевченко І.Л. Культура і освіта в контексті сталого розвитку суспільства // Нова філологія. Збірник наукових праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – С.443 – 451.

3. Шевченко І.Л. Культурознавчий зміст освіти – засіб формування людини ХХІ століття // Наукові записки. Вип. 63. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. – С. 229 – 234.

4. Шевченко І.Л. Роль колективу народного виконавського мистецтва в музично-творчому розвитку майбутнього вчителя // Наукові записки. Вип. 71. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. –С. 306 – 310.

5. Шевченко І.Л. Аматорський студентський колектив – форма організації художньо-творчої діяльності майбутнього вчителя музики // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць № 16. – Спеціальний випуск: “Мистецько-педагогічна освіта (теорія, методи, технології) – 2006”. Частина 2. – Кривий Ріг: КДПУ, 2006.– С.267 – 276.

6. Шевченко І.Л. Проектування позанавчальної діяльності – системоутворюючий фактор формування професійно-особистісної культури майбутнього вчителя музики // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Спеціальний випуск. Мистецька освіта: сучасний стан і перспективи розвитку. Частина друга. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. – С. 219 – 226.

7. Шевченко І.Л. Естетико-інноваційний потенціал як показник динаміки формування професійної культури майбутнього вчителя // Теоретичні питання культури, освіти та виховання: Збірник наукових праць. Вип. 32. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. – 211 с. – С. 203 – 206.

8. Шевченко І.Л. Проектування змісту професійно-педагогічної підготовки студентів художньо-творчих спеціальностей // Педагогіка вищої та середньої школи: Зб. наук. праць №18: Спеціальний випуск: Мистецько-педагогічна освіта – 2007. Частина 2. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007.– С. 223 – 230.

9. Шевченко І.Л. Технологія творчого співробітництва як форма організації позанавчальної діяльності майбутнього вчителя музики // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць / Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Гуманістичні орієнтири мистецької освіти”, 26-27 квітня 2007 р. – Вип. 4. (9). – К.: НПУ, 2007. – С. 102 – 105.

10. Шевченко І.Л. Особливості побудови системи формування професійної культури майбутнього вчителя музики // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. Вип. 43. –– Запоріжжя, 2007. – С. 394 – 399.

Навчально-методичний посібник

11. Шевченко І.Л. Формування професійної культури майбутнього вчителя музики в позанавчальній діяльності. Навчально-методичний посібник. – Кіровоград: Поліграфічно-видавничий центр ТОВ “Імекс-ЛТД”, 2008. – 56 с.

Статті в збірниках наукових праць

12. Шевченко И.Л. Самодеятельный студенческий коллектив – форма организации художественно-творческой деятельности будущего учителя музыки // “Meninio ugdymo aktualijos 4”. Tarptautines mokslines konferencijos “dvasingumo sklaida meninio ugdymo realybeje” pranesimu medziaga. – VsI Siauliu universiteto ledycla, 2007. – C. 192 – 200.

13. Шевченко І.Л. Динаміка професійно-особистісного розвитку майбутнього вчителя // Громадянське суспільство та проблеми становлення особистості: Збірник наукових праць. Вип. 2. – Кривий Ріг – Забже: Видавничий дім, 2007. – С. 219 – 226.

Матеріали науково практичних конференцій

14. Шевченко І.Л. Культурологічний підхід як змістоутворююча основа оновлення освіти в Україні // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття”. 12-13 травня 2005р., м. Київ. – К.: ІВЦ “Видавництво “Екмо””, 2005. – С. 138 – 139.

15. Шевченко І.Л. Професійно-особистісна культура – основа художньо-естетичного розвитку майбутнього вчителя музики // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Виконавська інтерпретація та сучасний навчальний процес”. 16-17 березня 2006 року, м. Луганськ. – Луганськ: “Луганськ-Арт”, 2006. – С. 56 – 61.

16. Шевченко І.Л. Готовність до творчої проектної діяльності – інтеґративна властивість особистості майбутнього вчителя // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальные проблемы современных наук: Теория и практика – 2006”. 16-30 червня 2006 року, м. Дніпропетровськ. Том 9. – Педагогічні