Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

СКИБА Катерина Миколаївна

УДК 37.013.77:378.147:81’42

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

РОЗВИТКУ ЛІНГВІСТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

Спеціальність 19.00.07 – «Педагогічна та вікова психологія»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівник – кандидат психологічних наук, доцент ВОЛОБУЄВА Олена Федорівна, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, кафедра англійської мови та перекладу, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент ЩЕРБАН Тетяна Дмитрівна, Мукачівський технологічний інститут, проректор з навчальної роботи;

кандидат психологічних наук ЦИМБАЛ Світлана Володимирівна, Національний аграрний університет, м. Київ, кафедра англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей, старший викладач кафедри.

Захист відбудеться “ 15 ” травня 2008 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К .705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.)

Автореферат розісланий “ 08 ” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат педагогічних наук,

доцент В.М. Гладкова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З визначенням Україною орієнтиру на входження в освітній та науковий простір Європи розпочався процес модернізації та реформації лінгвістичної освіти, основним завданням якої є підготовка майбутніх професіоналів у сфері інтерлінгвокультурної взаємодії, до яких, у першу чергу, належать перекладачі. Перед викладачем вищого навчального закладу сьогодні постає завдання організації навчання іншомовного спілкування, яке б сприяло ефективному формуванню професійної компетентності майбутнього перекладача. Особливого значення при цьому набуває процес розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що багато вітчизняних і зарубіжних дослідників (Б.В. Беляєв, І.О. Зимня, В.І. Карабан, І.В. Корунець, Г.М. Мірам, І.І. Халєєва, R.W.E.А.M.D.та інші) досліджували різноманітні аспекти підготовки перекладачів. Однак подальших досліджень потребують психологічні особливості формування професійної компетентності майбутніх перекладачів. Зокрема, це стосується вивчення проблем, які пов’язані з формуванням перекладацької компетенції.

У самій психології не існує однозначної думки щодо змістовного аспекту лінгвістичного мислення, що істотно ускладнює вирішення завдань, пов’язаних із визначенням психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів. Відповідно, залишаються нерозкритими психолого-педагогічні аспекти змісту та форм відповідної навчальної діяльності, які істотно впливають на ефективність виконання майбутнім перекладачем його професійної діяльності. Тому особливої актуальності набуває проблема визначення психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення, що передбачає науково обґрунтований аналіз його змісту та структури, вивчення форм і методів теоретичної та практичної діяльності перекладача, психологічний аналіз навчальної діяльності тих, хто навчається за спеціальністю «Переклад», у процесі якої відбувається становлення їхньої майбутньої професійної діяльності.

Отже, невідповідності між нагальною потребою суспільства в професійно-компетентних перекладачах і реальним станом їх підготовки у вищих навчальних закладах, загальним соціальним значенням проблеми та недостатньою її розробленістю у психологічній науці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до перспективного плану наукової та науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького на 2006-2010 рр., плану проведення науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету з гуманітарного напряму за темою №1Н-04 «Проблеми розвитку особистості майбутнього фахівця соціально-педагогічної сфери»

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол № від 28 вересня 2006 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні АПН України (протокол № від 29 січня 2008 р.).

Мета дослідження – психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів, за яких цей процес набуває цілеспрямованого та керованого характеру.

Для досягнення сформульованої мети визначено такі завдання:

1. Провести теоретичний аналіз змісту професійної діяльності перекладача, психологічних механізмів її становлення та здійснення.

2. Уточнити зміст поняття «лінгвістичне мислення» та конкретизувати його структуру.

3. Визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови процесу цілеспрямованого розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів у процесі оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

4. Розробити практичні рекомендації викладачам іноземної мови вищих навчальних закладів щодо розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Об’єкт дослідження – процес розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів при засвоєнні ними іноземної мови під час навчання у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів при засвоєнні ними іноземної мови.

Теоретико-методологічну основу дослідження склали: концепція професійної свідомості (М.М. Нечаєв); концепція «вторинної» мовної особистості (І.І. Халєєва); теорія діяльності (Л.С. Виготський); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін); загальнопсихологічні принципи єдності свідомості та діяльності (А.В. Брушлінський, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.В. Петровський, С.Л. Рубінштейн); уявлення про діяльність як основу загального психічного та професійного розвитку людини (Б.Г. Ананьєв, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.); теорія суб’єкт-суб’єктної взаємодії та продуктивного спілкування (О.Ф. Бондаренко, Л.С. Виготський, Б.Ф. Ломов, В.М. М’ясищев, Л.А. Петровська, А.В. Петровський); особистісно-орієнтовані теорії розвивального та проблемного навчання (В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін, І.О. Зимня, В.В. Петрусинський, І.С. Якиманська та ін.).

Методи дослідження. У ході дослідження використовувався комплекс науково-дослідних методів: теоретичні – аналіз методичної та психологічної літератури, психолого-педагогічний аналіз управління навчальною діяльністю у ВНЗ під час занять з іноземної мови; систематизація та узагальнення отриманої інформації (для визначення змісту та психологічних особливостей професійної діяльності перекладачів і для уточнення поняття «лінгвістичне мислення» та його структури); системний аналіз та інтерпретація отриманих даних; емпіричні – тестування (методика дослідження структури інтелекту Амтхауера), спостереження, метод експертних оцінок, констатувальний та формувальний експерименти (для визначення психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів); математичні методи обробки експериментальних даних – багатофункціональний критерій ц* – кутове перетворення Фішера (для визначення достовірності відмінностей між вибірками за рівнем досліджуваних ознак, для аналізу й обробки отриманих результатів).

Експериментальна база та етапи дослідження. Експериментальне дослідження здійснено на базі Хмельницького національного університету та Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького в три етапи протягом 2005-2008 рр. Для проведення експерименту було залучено 249 студентів і курсантів, які навчаються за напрямом «Філологія», спеціальність «Переклад», а також 25 викладачів кафедр іноземних мов та перекладу Хмельницького національного університету та Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

На першому етапі (2005-2006 рр.) здійснювалося вивчення та аналіз психолого-педагогічної літератури з тематики дослідження, визначалися методологічні підходи до вирішення поставленого наукового завдання, формувалася теоретична концепція дослідження, розроблялася програма її дослідно-експериментальної перевірки.

На другому етапі (2006-2007 рр.) проводилась експериментальна робота, на основі якої здійснювався збір фактичного матеріалу, проводилось дослідження психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів у процесі оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) проводились аналіз та обробка результатів формувального експерименту, у ході якого здійснювався розвиток мисленнєвої діяльності студентів у навчальному процесі вищого навчального закладу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше визначено та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів;

уточнено зміст поняття «лінгвістичне мислення» та конкретизовано його структуру;

дістали подальший розвиток теоретичні положення щодо умов ефективного навчання іноземної мови, які сприяють удосконаленню процесу цілеспрямованого розвитку способів професійної мисленнєвої діяльності майбутніх перекладачів і позитивно впливають на підвищення якості їхньої професійної підготовки.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розроблені практичні рекомендації викладачам іноземної мови вищих навчальних закладів щодо розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів впроваджено в навчально-виховний процес Хмельницького національного університету (акт реалізації від 20 вересня 2007 р.), Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (акт реалізації від 9 жовтня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. У статті «Закономірності формування лінгвістичного мислення у процесі засвоєння іноземної мови», написаній у співавторстві з О.Ф. Волобуєвою, внесок здобувача полягає в детальному розгляді процесу становлення поняття лінгвістичного мислення та розкритті його змістовних характеристик. У науковій статті «Особливості формування лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів: результати експериментального дослідження», яка написана у співавторстві з О.Ф. Волобуєвою, внесок здобувача полягає в обробці результатів дослідження ефективності дотримання виявлених психолого-педагогічних умов формування лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів. У науковій доповіді «Зв’язок розумових операцій із лінгвістичним мисленням у процесі навчання іноземної мови», написаній у співавторстві з О.Ф. Волобуєвою, внесок здобувача полягає у визначенні розумових операцій, які сприяють розвитку лінгвістичного мислення під час вивчення іноземної мови. У тезах доповіді «Співвідношення понять мовне і мовленнєве мислення як ланка двомовної комунікації», опублікованих у співавторстві з О.Ф. Волобуєвою, здобувачем проведено аналіз підходів до визначення понять «мовне» та «мовленнєве» мислення в аспекті двомовної комунікації.

Надійність і вірогідність одержаних результатів забезпечено методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки, поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних емпіричних даних.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти» (м. Ірпінь, 2005), «Функционализм как основа лингвистических исследований» (м. Ялта, ); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми філології та перекладознавства» (м. Хмельницький, ), «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України» (м. Хмельницький, 2007); міжвузівських науково-практичних конференціях: «Педагогічні технології підготовки перекладачів у вищих навчальних закладах» (м. Хмельницький, ), «Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти» (м. Хмельницький, ).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені в 12 наукових публікаціях, з яких 6 статей (1 – у співавторстві) надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 163 сторінки тексту, ілюстративний матеріал подано в 9 таблицях і 8 рисунках. Список використаних джерел налічує 223 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі міститься обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напрямку дисертаційної роботи, розкривається мета і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, теоретико-методологічні та методичні підходи, висвітлюється наукова новизна та практичне значення дослідження. Наводяться відомості про особистий внесок автора, апробацію та впровадження результатів дослідження в практику, а також дані про структуру дисертації.

Перший розділ – «Теоретико-методологічний аналіз основних компонентів професійної діяльності перекладачів» – присвячено аналізу професійної діяльності сучасного перекладача, особливостей психологічних механізмів її впливу на формування та розвиток професійного мислення.

Професія перекладача є багатогранною і передбачає, що фахівець сфери перекладу вільно володіє як іноземною, так і рідною мовою, має широку ерудицію, високу освіченість та гарно розвинуті комунікативні навички міжнаціонального спілкування.

У ході теоретичного дослідження виявлено, що з точки зору психології специфіка професійної діяльності перекладача полягає, насамперед, не стільки в тих конкретних формах предметної діяльності, яку він здійснює, вирішуючи те чи інше завдання, скільки в тому особливому, професійно стійкому складі психіки, свідомості в цілому, що характеризує цього фахівця і формується в процесі системогенези його професійної діяльності.

Психологічні критерії та ознаки професіоналізму діяльності й мислення перекладача у вирішенні професійних завдань такі: високий рівень кваліфікації та професійної компетентності; добре розвинуті особистісні професійно важливі якості; можливість самореалізації та розвитку фахівця як сучасної особистості; спрямованість на постановку та реалізацію професійних цілей; володіння змістом і сучасними технологіями вирішення професійних завдань; високий рівень мотивації досягнення, організованості, працездатності, мобілізованості; низький рівень залежності від зовнішніх факторів і гнучкість саморегуляції тощо.

Єдиний спосіб комплексного вирішення розкриття змісту перекладацької діяльності – діяльнісний підхід, що спирається на усвідомлення соціальної сутності людини та формувального впливу на неї конкретних форм предметної діяльності, при якому сама діяльність розглядається як механізм, що дає можливість у теоретичній формі розкрити принципи розвитку професійної свідомості й мислення людини.

Ефективним і таким, що робить можливим розглядати психологічні характеристики суб’єкта навчання за допомогою виявлення змісту та структури його професійної діяльності, що розвиваються в часі, є особистісно-діяльнісний підхід до навчання майбутніх перекладачів.

Професійна діяльність перекладача характеризується тим, що її предметом є структурні особливості мови. Для того, щоб осягнути професійно специфічний матеріал, необхідне ґрунтовне вивчення мови, розкриття побудови мовного елемента та його лінгвістичний аналіз. Поняття елементу мови в професійній діяльності перекладача є одним із провідних понять. Специфічно мовним елементом слід вважати ту чи іншу одиницю смислорозрізнювальної комунікації. Виходячи з положення, відповідно до якого мова є смислорозрізнювальною комунікативною діяльністю людини, кожен елемент мови також містить у собі функцію розумножиттєвого спілкування.

Сприйняття майбутнім перекладачем об’єкта вивчення, тобто усієї системи явищ мови, пов’язане з його внутрішньою діяльністю, заснованою на системі дій та операцій. Застосування принципу алгоритміки дає змогу перекладачеві як фахівцю іноземної мови розкрити різні глибинні та поверхневі особливості мови й мовлення. Саме принцип алгоритміки робить розрізнення мови й мовлення науковим у смислі логічної системи, яка наводиться послідовно, а також дає змогу в процесі вирішення такої проблеми вийти за межі приблизних і умовних вказівок.

Творчість є необхідною формою професійної діяльності фахівця вищої кваліфікації, що передбачає постійний розвиток діяльності, розгортання та збагачення усіх його здібностей. Успішність процесу становлення творчої діяльності залежить як від діяльності тих, хто навчається, так і від діяльності тих, хто навчає.

Сутність професійної діяльності перекладача визначає і зміст, і форми відповідної навчальної діяльності майбутніх фахівців у сфері перекладу. У процесі професійної підготовки перекладача особливого значення набуває не стільки саме вирішення навчального завдання та досягнення заданого необхідного результату, скільки розкриття та встановлення суб’єктом навчання конкретного способу його вирішення.

Істотними характеристиками професіоналізму фахівця з позиції діяльнісного підходу є, з одного боку, ступінь засвоєння ним методів і засобів професійної діяльності, а з іншого боку – міра їхньої мінливості. Вони відображають усі сфери діяльності перекладача та можуть бути використані як підстава для побудови його моделі на всіх рівнях оволодіння діяльністю. У такій моделі професійні знання виступають як засіб реалізації характеристик у перекладацькій діяльності. Для розробки моделі перекладача необхідним є врахування істотних властивостей та особливостей його професійної діяльності, що роблять її творчістю, яка психологічно означає свідомий перегляд можливостей, що склалися в колишньому досвіді професійних способів і прийомів, і свідому побудову нових, відповідних запропонованим у кожному новому завданні обставинам. Формування моделі перекладача припускає послідовний процес розробки низки проміжних робочих моделей, а саме: модель, що відображає структуру сукупної лінгвістичної діяльності; модель професійних характеристик, що розкриває структуру вихідного і високопрофесійного рівня розвитку; модель розвитку, яка у загальному вигляді відображає структуру професійного росту і рівня професійної кваліфікації. Таким чином, модель перекладача як фахівця може бути побудована за допомогою «сполучення» таких трьох проміжних моделей в узагальнюючу модель перекладача.

Діяльнісний підхід до розвитку професії визначає діяльність як провідну і необхідну умову та основний механізм формування та розвитку професійного мислення. Майбутній фахівець повинен оволодіти такими якостями мислення, які б забезпечили йому найбільш оптимальне та ефективне вирішення професійних проблем.

Проблема співвідношення мислення та різних мовних систем у психіці людини, що володіє кількома мовами, входить до кола найважливіших питань, поставлених перед цілою низкою досліджень, присвячених удосконаленню процесу навчання іноземної мови. Усі вони певною мірою пов’язані з проблемою співвідношення мови й мислення, мовлення та мислення. У результаті теоретичного аналізу різних підходів до розуміння структури специфіки лінгвістичного мислення сформульовано більш повне визначення поняття «лінгвістичне мислення», під яким ми розуміємо якісно нове утворення особистості, що виникає в суб’єктів навчання на основі вивчення структури змісту мовних елементів, аналізу особливостей їхніх взаємозв’язків, розкриття специфіки фонетичних, лексичних, граматичних та інших явищ і закономірностей мови, що засвоюється, як системи, і характеризується при цьому високим рівнем сформованості розумових операцій, наявністю позитивної мотивації до процесу оволодіння лінгвістичними знаннями та вміннями, а також творчим ставленням до процесу оволодіння мовою. Розвинене лінгвістичне мислення забезпечує якісне вирішення професійних завдань і є сутнісною умовою усвідомленого та системного оволодіння іноземною мовою.

На основі вищезгаданого визначення лінгвістичного мислення конкретизовано структуру лінгвістичного мислення, що складається з таких компонентів:

- необхідний запас лінгвістичних знань;

- уміння здійснювати загальномисленнєві та власне лінгвістичні операції;

- високий рівень розуміння специфіки фонетичних, граматичних лексичних та інших явищ і закономірностей мови, що засвоюється, як системи та усвідомлення їхнього різноманіття;

- уявлення про парадигматику, синтагматику та ієрархію мови;

- усвідомлене та зацікавлене ставлення до процесу вивчення мовних явищ;

- творчий підхід до виконання специфічних лінгвістичних завдань у ході опанування іншомовної мовленнєвої діяльності.

Оволодіння структурою лінгвістичного мислення набуває першочергового значення для управління процесом професійної діяльності перекладача, а також є найважливішою умовою становлення «вторинної» мовної особистості.

Другий розділ – «Психолого-педагогічні аспекти розвитку мисленнєвої діяльності майбутніх перекладачів у процесі оволодіння іноземною мовою» – присвячений вирішенню проблеми розвитку мисленнєвої діяльності майбутніх перекладачів в умовах сучасної лінгвістичної освіти та виявленню тих психолого-педагогічних умов навчання, які б якісно впливали на розвиток їхнього лінгвістичного мислення.

Обґрунтовано необхідність урахування викладачем психологічних особливостей реалізації дидактичних принципів у навчанні для підвищення ефективності процесу розвитку лінгвістичного мислення майбутніх фахівців.

У рамках вирішення проблеми дослідження розглянуто теорію П.Я. Гальперіна щодо планомірного та поетапного формування розумових дій і понять, три типи побудови схеми орієнтовної основи дії та, відповідно, три типи навчання. Формування та розвиток розумових дій суб’єктів навчання слід здійснювати з урахуванням основних положень вищезгаданої теорії водночас з розвитком умінь і навичок іншомовної мовленнєвої діяльності. Опанування усіх видів іншомовної мовленнєвої діяльності залежить, від індивідуально-психологічних особливостей тих, хто навчається. У зв’язку з цим, доречно організовувати навчання майбутніх перекладачів з урахуванням їхніх потреб, мотивів, здібностей, активності, інтелекту, особливостей мисленнєвої діяльності та перебігу пізнавальних процесів. Навчання такого виду повною мірою забезпечує особистісно-діяльнісний підхід, що передбачає формування та розвиток особистісних якостей через здійснення діяльності.

До чотирьох основних навичок мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) ми свідомо зараховуємо ще п’ятий вид навичок – переклад, оскільки переклад має особливе, пов’язане зі здійсненням майбутньої професійної діяльності, значення для майбутнього фахівця у сфері перекладу.

Відзначено, що основною знаковою системою, яка бере участь у процесі навчання майбутнього перекладача, є система природної мови, і саме завдяки значеннєвій організації, зафіксованій у певній логіці побудови, знакова система перетворюється на засіб формування та розвитку професійного способу мислення майбутнього перекладача.

Виходячи з концепції професійної свідомості, відповідно до якої системне мислення потребує системного уявлення про способи мисленнєвих дій, які розвиваються, у процесі підготовки перекладача необхідно здійснювати цілеспрямовану матеріалізацію структури та змісту способів лінгвістичного мислення за допомогою побудови тими, хто навчається, схеми орієнтовної основи дії, що структурує ці способи та розкриває певну послідовність етапів їхнього розвитку.

На основі теоретичного аналізу професійної діяльності перекладача, психолого-педагогічних особливостей способів розвитку розумових дій майбутніх перекладачів у процесі формування професійної іншомовної комунікативної компетентності, встановлення змісту та структури лінгвістичного мислення було визначено психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів:

1) поетапна система роботи, під час якої послідовно беруться до уваги певні індивідуально-психологічні особливості суб’єктів навчання, що забезпечує їх своєчасне врахування, корекцію та розвиток;

2) дотримання в процесі розвитку способів лінгвістичного мислення певної психологічної послідовності етапів, що пов’язано із системним поданням мовного матеріалу, його обґрунтуванням і підбором відповідних типів навчальних завдань;

3) наявність позитивної мотивації та усвідомленого ставлення до процесу навчання, що забезпечується позитивними результатами виконаного навчального завдання та розумінням суб’єктів навчання, що навчальна діяльність максимально наближена до майбутньої професійної;

4) цілеспрямоване виявлення предметного змісту розумових дій, які розвиваються та забезпечують адекватність та узагальненість орієнтування у предметному змісті мовного матеріалу;

5) матеріалізація способів лінгвістичного мислення, що розвиваються, за допомогою побудови схеми орієнтовної основи дій, яка включає всю систему дій і послідовність їх виконання;

6) мотиваційна готовність суб’єктів навчання до цілеспрямованого оволодіння способами розкриття змісту й структури мовних елементів у їхній системі, де особливості мови, що засвоюється, є безпосереднім предметом діяльності;

7) відпрацювання способів аналізу мовних елементів у безпосередньому взаємозв’язку з оволодінням комунікативною мовленнєвою діяльністю;

8) занурення в предметну діяльність, оскільки іншомовне середовище сприяє підвищенню ефективності розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів;

9) творча спрямованість процесу навчання.

Третій розділ – «Експериментальне дослідження розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів» – присвячено розгляду методичних особливостей організації дослідження, опису процедури проведення емпіричного дослідження. Визначається мета експериментального дослідження та його результати, надаються практичні рекомендації викладачам іноземної мови вищих навчальних закладів щодо розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Експериментальне дослідження складалося з послідовних стадій: 1) констатувальної (перевірки сформованості способів лінгвістичного мислення та розвитку вербального інтелекту); 2) формувальної (планомірного поетапного розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів у ході експериментального навчання, побудованого з дотриманням визначених автором психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення, та перевірки його ефективності).

Для проведення експерименту було залучено 249 осіб, безпосередньо студентів Хмельницького національного університету та курсантів Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, які навчалися за напрямом підготовки «Філологія», спеціальність «Переклад». Для підтвердження однорідності та репрезентативності вибірки було здійснено її перевірку за допомогою статистичного критерію Фішера. З досліджуваних було сформовано контрольні та експериментальні групи. Отримані результати оброблялися за допомогою кутового перетворення Фішера. Навчання в контрольних групах здійснювалося за традиційною методикою, в експериментальних – за експериментальною.

Для визначення рівня розвитку лінгвістичного мислення досліджувані виконували спеціально розроблені контрольні завдання. Вербальний інтелект досліджуваних визначався за допомогою окремих субтестів тесту структури інтелекту Амтхауера (А.І.С.Т.). У результаті застосування цього тесту було здійснено: дослідження індуктивного мислення та чуття мови досліджуваних; дослідження їхньої здатності до абстрагування, оперування вербальними поняттями; аналіз їхніх комбінаторних здібностей; оцінка здатності виносити судження; визначення здатності зосереджувати увагу та зберігати в пам’яті засвоєне. На основі тестування було зроблено висновок про високий, середній і низький рівень розвитку вербального інтелекту досліджуваних.

Експериментальне навчання було побудовано відповідно до особистісно-діяльнісного підходу до процесу навчання іноземної мови І.О. Зимньої, а також теорії поетапного формування розумових дій П.Я. Гальперіна. У процесі експериментального навчання нами також була застосована методика використання карт-схем у ході засвоєння іноземної мови О.О. Філонової. Експериментальним матеріалом було обрано граматичні структури англійської мови та розроблено алгоритм вправ на розвиток умінь і навичок усіх видів іншомовної мовленнєвої діяльності, належний розвиток яких є основою сформованості перекладацької компетенції.

По закінченню експериментального навчання було зафіксовано позитивні статистично значущі зміни в рівнях розвитку лінгвістичного мислення та вербального інтелекту майбутніх перекладачів, які входили до складу експериментальних груп (рис. 1).

Рис. 1. Результати визначення рівня розвитку лінгвістичного мислення

студентів і курсантів (після експериментального навчання)

Результатом упровадження експериментального навчання стало те, що досліджувані набагато краще виконували контрольні завдання, зменшилась кількість граматичних помилок, явище інтерференції в перекладі з рідної мови на англійську відчутно знизилось. Відбулись якісні зміни в процесі використання граматичних трансформацій під час перекладу студентами та курсантами експериментальних груп. Кількісно змінилась у бік зростання сукупність тих досліджуваних, які в результаті виконання контрольних завдань показали високий рівень розвитку лінгвістичного мислення – на 40%, і навпаки – кількість осіб з низьким рівнем лінгвістичного мислення різко зменшилась – на 36%. Показник кількості студентів і курсантів із середнім рівнем розвитку лінгвістичного мислення суттєвих змін не зазнав. У контрольних групах за період навчання за традиційною методикою кількість майбутніх перекладачів з високим рівнем розвитку лінгвістичного мислення зросла вдвічі, кількість осіб із середнім рівнем розвитку лінгвістичного мислення майже не змінилась – зменшилась на 5% від загальної кількості осіб обох контрольних груп і дещо знизилась кількість студентів і курсантів з низьким рівнем розвитку лінгвістичного мислення – на 13% (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка змін розвитку лінгвістичного мислення

У результаті повторного тестування в ході формувального експерименту за допомогою методики дослідження структури інтелекту Р. Амтхауера було одержано такі результати: у контрольних групах кількість студентів і курсантів із середнім рівнем розвитку вербального інтелекту зросла на 14%, з високим рівнем – на 10%, кількість суб’єктів навчання з низьким рівнем розвитку вербального інтелекту знизилась на 24%; в експериментальних групах кількість суб’єктів навчання з високим рівнем розвитку вербального інтелекту зросла на 47%, з середнім – на 8%, а кількість суб’єктів навчання з низьким рівнем розвитку вербального інтелекту зменшилась на 55% (рис. 3).

Ці дані підтвердили, що при дотриманні психолого-педагогічних умов цілеспрямованого планомірно-поетапного розвитку способів лінгвістичного мислення у досліджуваних підвищився загальний рівень розвитку вербального інтелекту, який також засвідчив результативність експериментального навчання.

Рис. 3. Динаміка рівня розвитку вербального інтелекту

Кількісні та якісні зміни, що відбулись у ході експерименту, засвідчили, що дотримання визначених психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення є ефективним і позитивно впливає на процес оволодіння майбутніми перекладачами іншомовною комунікативною діяльністю та розвиває вербальний інтелект, який є невід’ємним показником розвитку мислення, пов’язаного з мовленням і забезпечує успішне опанування гуманітарних наук, що є особливо важливим для майбутніх перекладачів.

На основі результатів дослідно-експериментальної роботи з розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів було розроблено практичні рекомендації викладачам іноземної мови вищих навчальних закладів щодо розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів. У рекомендаціях зазначаються основні умови, що забезпечують цілеспрямований розвиток лінгвістичного мислення, а також запропоновано алгоритм вправ, використаних у процесі експериментального навчання, та особливості щодо поетапності їх виконання.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

1. Вивчення специфіки професійної підготовки перекладача в процесі лінгвістичної освіти свідчить про те, що зміст перекладацької діяльності є значною мірою невизначеним. Ефективним і таким, що дає змогу розглядати психологічні характеристики суб’єкта навчання за допомогою виявлення змісту та структури його професійної діяльності, що розвиваються в часі, є особистісно-діяльнісний підхід до навчання майбутніх перекладачів. На початкових етапах навчання діяльність майбутнього перекладача пов’язана з дослідженням змісту та структури мовних елементів і є засобом об’єктивації змісту його мисленнєвої діяльності. Оволодіння способами аналізу мовних елементів створює основу для формування подальшого комплексу ідеальних дій, що становлять зміст лінгвістичного мислення.

2. На основі виявлених компонентів лінгвістичного мислення було уточнено зміст і сформульовано найбільш повне визначення поняття «лінгвістичне мислення». Під «лінгвістичним мисленням» слід розуміти якісно нове утворення особистості, яке виникає в суб’єктів навчальної діяльності на основі вивчення структури змісту мовних елементів, аналізу особливостей їхніх взаємозв’язків, розкриття специфіки фонетичних, лексичних, граматичних та інших явищ і закономірностей мови, що засвоюється, як системи, і характеризується при цьому високим рівнем сформованості розумових операцій, наявністю позитивної мотивації до процесу оволодіння лінгвістичними знаннями й уміннями та творчим ставленням до процесу оволодіння мовою.

3. Конкретизовано структуру лінгвістичного мислення, до якої входить:

- необхідний запас лінгвістичних знань;

- уміння здійснювати загальномисленнєві та власне лінгвістичні операції;

- система способів аналізу специфіки фонетичних, граматичних лексичних та інших явищ і закономірностей засвоюваної мови як системи, а також усвідомлення їхнього різноманіття;

- уявлення про парадигматику, синтагматику та ієрархію мови;

- усвідомлене та зацікавлене ставлення до процесу вивчення мовних явищ;

- творчий підхід до виконання специфічних лінгвістичних завдань у ході опанування іншомовної мовленнєвої діяльності.

4. Визначено та теоретично обґрунтовано психолого-педагогічні умови, що забезпечують цілеспрямованість і системність розвитку способів лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів:

- поетапна система роботи, під час якої послідовно акцентуються певні індивідуально-психологічні особливості суб’єктів навчання, що забезпечує їх своєчасне врахування, корекцію та розвиток;

- дотримання в процесі розвитку способів лінгвістичного мислення певної психологічної послідовності етапів, що пов’язано із системним поданням мовного матеріалу, його обґрунтуванням і підбором відповідних типів навчальних завдань;

- наявність позитивної мотивації та усвідомленого ставлення до професійно спрямованого навчання;

- цілеспрямоване виявлення предметного змісту розумових дій, що розвиваються;

- матеріалізація способів лінгвістичного мислення, що розвиваються, за допомогою побудови схеми орієнтовної основи дії;

- мотиваційна готовність суб’єктів навчання до цілеспрямованого оволодіння способами розкриття змісту та структури мовних елементів в їхній системі;

- відпрацювання способів аналізу мовних елементів у безпосередньому взаємозв’язку з оволодінням комунікативною мовленнєвою діяльністю;

- занурення в предметну діяльність, оскільки іншомовне середовище сприяє підвищенню ефективності розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів;

- творча спрямованість процесу навчання.

5. Експериментально перевірено визначені автором психолого-педагогічні умови цілеспрямованого розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів у процесі навчання іншомовної мовленнєвої діяльності, побудованого відповідно до вимог теорії планомірно-поетапного формування розумових дій і понять, особистісно-діяльнісного підходу та з урахуванням сучасних методик навчання іноземної мови. Порівняльний аналіз результатів дослідження засвідчив, що кількість тих студентів і курсантів експериментальних груп, які навчались за експериментальною методикою з дотриманням визначених автором психолого-педагогічних умов і які мали високий рівень розвитку лінгвістичного мислення, зросла на 40%, а кількість учасників цих груп, які на початку експерименту мали низький рівень розвитку лінгвістичного мислення, зменшилась на 36%. Одержані результати кількісно та якісно засвідчили ефективність визначених автором психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів у процесі оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю.

6.  Розроблено практичні рекомендації викладачам іноземної мови вищих навчальних закладів щодо розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Виконане дослідження, безперечно, не претендує на абсолютне висвітлення всіх аспектів проблеми розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів. Серед перспективних напрямів подальших досліджень можна визначити: уточнення уявлень про можливості розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів шляхом розширення спектру методів і прийомів організації роботи в цьому напрямку; дослідження особливостей соціально-психологічних детермінант групового впливу на рівень розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів, а також розробка навчальної програми професійної підготовки майбутніх перекладачів з урахуванням умов розвитку лінгвістичного мислення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скиба К.М. Лінгвістичне мислення: ґенеза поняття // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т.вип. . – К., 2004. – С. –288.

2. Скиба К.М. Психологічні механізми становлення і виконання професійної діяльності військового лінгвіста // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т.І, вип. . – К., 2005. – С. 296–303.

3. Скиба К.М. Психологічний аналіз змісту професійної діяльності військового лінгвіста // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологія: Зб. наукових праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. – № 3 (27). – С. 221–227.

4. Скиба К.М. До проблеми змісту поняття «мислення» // Збірник наукових праць № 38. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. –197.

5. Скиба К.М., Волобуєва О.Ф. Особливості формування лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів: результати експериментального дослідження // Збірник наукових праць № 39. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. С. –183.

6. Скиба К.М. Проблема визначення психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів // Збірник наукових праць № 40. Частина ІІ. – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. –276.

7. Скиба К.М., Волобуєва О.Ф. Зв’язок розумових операцій із лінгвістичним мисленням у процесі навчання іноземної мови // ХІІ Международная конференция по функциональной лингвистике. «Функционализм как основа лингвистических исследований». Сборник научных докладов. Ялта 3-7 октября 2005 г., Симферополь: Доля, 2005. –
С. –65.

8. Скиба К.М., Волобуєва О.Ф. Співвідношення понять мовне і мовленнєве мислення як ланка двомовної комунікації // Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому навчальному закладі освіти: Матеріали третіх Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читань. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. – С. –438.

9. Скиба К.М., Волобуєва О.Ф. Закономірності формування лінгвістичного мислення у процесі засвоєння іноземної мови // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Збірник праць та доповідей Всеукраїнської наукової конференції. 12-13 травня 2005 року. – Хмельницький, ХНУ: 2005. – С. –248.

10. Скиба К.М. Формування способів розумових дій суб’єктів навчання у процесі засвоєння іншомовної мовленнєвої діяльності // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України». – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. .

11. Скиба К.М. Психологічні умови й особливості процесу формування мисленнєвої діяльності лінгвіста // Педагогічні технології підготовки перекладачів у вищих навчальних закладах: Матеріали міжвузівської науково-теоретичної конференції (23 листопада 2006 р.). – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. –122.

12. Скиба К.М. Психологічні механізми становлення і здійснення професійної діяльності лінгвіста // Проблеми якості практичної підготовки фахівців в умовах реформування вищої освіти: Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції (25 січня 2007 року). – Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2007. – С. –182.

АНОТАЦІЇ

Скиба К.М. Психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 – «Педагогічна та вікова психологія». – Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2008.

Дисертація присвячена проблемі визначення психолого-педагогічних умов розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Проаналізовано загальні характеристики професійної діяльності перекладача та психологічні механізми її становлення та здійснення. Конкретизовано та уточнено зміст і структуру лінгвістичного мислення.

На основі теоретичного дослідження специфіки лінгвістичного мислення та особливостей розвитку розумових дій майбутніх перекладачів у процесі опанування іноземною мовою визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Розроблено практичні рекомендації викладачам іноземної мови вищих навчальних закладів щодо розвитку лінгвістичного мислення майбутніх перекладачів.

Ключові слова: лінгвістичне мислення, розвиток лінгвістичного мислення, психолого-педагогічні умови, майбутній перекладач, професійна діяльність.

Скиба Е.Н. Психолого-педагогические условия развития лингвистического мышления будущих переводчиков. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – «Педагогическая и возрастная психология». – Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. – Хмельницкий, 2008.

Диссертация посвящена проблеме определения психолого-педагогических условий развития лингвистического мышления будущих переводчиков. Проанализированы общие характеристики профессиональной деятельности переводчика и психологические механизмы ее становления и осуществления в контексте личностно-деятельностного подхода. В результате сравнительного анализа научных подходов к раскрытию сущности лингвистического мышления конкретизировано и уточнено его содержание и структура.

Установлено, что с психологической точки зрения специфика профессиональной деятельности переводчика заключается, в первую очередь, не столько в тех конкретных формах предметной деятельности, которые он осуществляет, решая определенное задание, сколько в том особенном, профессионально устойчивом составе психики, сознания в целом, характеризующего данного специалиста и формирующегося в процессе системогенезиса его профессиональной деятельности.

Единственным способом комплексного решения раскрытия смысла переводческой деятельности представляется деятельностный подход, опирающийся на осознание социальной сущности человека и формирующий влияния на него конкретных форм предметной деятельности, где сама деятельность рассматривается как механизм, позволяющий в теоретической форме раскрыть принципы становления профессионального развития человека, развития его профессионального сознания и мышления. Эффективным, позволяющим рассматривать психологические характеристики субъекта обучения с помощью выявления смысла и структуры его профессиональной деятельности, развивающейся во времени, является личностно-деятельностный подход к обучению будущих переводчиков.

Выявлено, что именно анализ форм языковой или речевой алгоритмической функциональной модели позволяет наиболее полно представить психологическую сущность профессии переводчика как одной из форм деятельности, синтезирующей в себе особенности как научной деятельности, так и прикладного творчества. В таких условиях овладение структурой лингвистического мышления приобретает первостепенное значение для управления процессом профессиональной деятельности переводчика, владеющего методами раскрытия операционного фонда деятельности в его изменении, пополнении, трансформации, а также является важнейшим условием становления «вторичной» языковой личности.

Отмечено, что основной знаковой системой, принимающей участие в процессе обучения будущего переводчика, является система естественного языка, и именно она выступает средством формирования и развития профессионального способа мышления будущего специалиста по переводу.

Рассмотрена проблема соотношения мышления и различных языковых систем в психике человека, владеющего несколькими языками. На основе сравнительного анализа и обобщения разных теоретических подходов в психолого-педагогической науке относительно феномена лингвистического мышления была раскрыта структура лингвистического мышления, конкретизировано и уточнено содержание, сформулировано наиболее полное определение понятия «лингвистическое мышление».

В результате теоретического исследования специфики лингвистического мышления и особенностей развития умственных действий субъектов обучения в процессе овладения иноязычной речевой деятельностью определены, теоретически обоснованы и экспериментально проверены психолого-педагогические условия развития лингвистического мышления будущих переводчиков.

В ходе исследования различных теоретических и практических концепций развития умственных действия выявлено, что овладение иноязычной речевой деятельностью уместно осуществлять на основе теории планомерного и поэтапного формирования умственных действий субъектов обучения. Также сделан обоснованный вывод о том, что формирование и развитие умственных действий будущих переводчиков следует осуществлять параллельно с формированием и развитием навыков всех видов речевой