ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.І. МЕЧНИКОВА

СТРОЧЕНКО ЛЕСЯ ВАСИЛІВНА

УДК 811.111’373

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ «КОШТОВНЕ КАМІННЯ»

В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ТА МОВЛЕННІ

(лінгвокогнітивне дослідження на матеріалі словників і текстів)

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Колегаєва Ірина Михайлівна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова, завідувач

кафедри лексикології та стилістики

англійської мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Бєлєхова Лариса Іванівна,

Херсонський державний університет,

професор кафедри романо-германських мов;

кандидат філологічних наук, доцент

Єнікєєва Санія Маратівна,

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри англійської філології.

Захист відбудеться «26» червня 2008 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано « 22 » травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокогнітивних аспектів лексико-семантичного поля «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні.

Сучасний стан лінгвістики характеризується тенденцією до поєднання найкращих доробків різних наукових напрямів для якнайдетальнішого вивчення актуальних мовознавчих проблем. Реферовану роботу виконано у межах двох наукових парадигм, а саме – системно-структурної (таксономічної) та когнітивної.

Представники структурного напрямку розглядають мову як багаторівневу систему, що містить взаємопов’язані та взаємозумовлені дискретні елементи, об’єднані у підсистеми, які, у свою чергу, базуються на парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношеннях. Одним із проявів парадигматичних відношень у лексиці є лексико-семантичне поле (далі – ЛСП). У сучасній лінгвістиці існує значний доробок досліджень польових структур, зокрема, у працях Є.Ф. Бєляєвої, Є.Л. Березович, Л.М. Васильєва, В.Н. Денисенко, Н.В. Драпей, Г. Іпсена, С.В. Кезіної, І.М. Кобозевої, М.П. Кочергана, А.М. Кузнєцова, М.В. Нікітіна, З.Д. Попової, Й.А. Стерніна, Й. Тріра, Г.А. Уфімцевої, Д.Н. Шмельова, Г.С. Щура. Серед проаналізованих ЛСП можна відзначити, зокрема, поле «дім» на матеріалі російської мови, поля «рух», «мислення», «говоріння» та «темпоральность» в українській мові, поля «тваринництво», «мистецтва», «жестикуляція» на матеріалі англійської мови тощо. Водночас недостатньо дослідженою (в польовому аспекті) залишається так звана конкретна лексика, до якої належать й розглянуті нами конституенти ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові.

Отже, системно-структурна наукова парадигма представлена у роботі аналізом ЛСП. Певним недоліком цього лінгвістичного напряму вважають його орієнтованість передусім на власне мову та її структурну організацію без належного урахування зовнішніх чинників та людського фактора. Розв’язанню саме цих проблем і покликані допомогти дослідження, що виконуються у рамках когнітивної наукової парадигми, становлення якої відбулося наприкінці ХХ століття.

2

Когнітивна лінгвістика досліджує мову в безпосередньому зв’язку з розумом людини, мисленнєвими й пізнавальними процесами та механізмами і структурами, що перебувають у їхній основі. Головною проблемою когнітивної лінгвістики є вивчення мовного відображення процесів концептуалізації та категоризації дійсності.

Аналіз фактичного матеріалу дисертаційного дослідження дав підставу висунути робочу гіпотезу, згідно з якою коштовне каміння, з одного боку, є категорією, а з іншого – концептом, що становить основу цієї категорії. На базі численних узагальнених спостережень припускаємо, що категорія коштовне каміння має характерні риси як логічної, так і прототипної категорії, а до структури відповідного концепту входять такі концептуальні ознаки, як цінність та краса, причому останню ознаку визначає насамперед забарвлення каміння. При доведенні зазначеної гіпотези ми спираємося на аналіз мовного та мовленнєвого втілень ЛСП «коштовне каміння», оскільки саме мова забезпечує найкращий доступ до опису та визначення природи концепту. Підґрунтям такого аналізу став доробок лінгвістичної концептології (М.М. Болдирев, З.Д. Попова, Й.А. Стернін, М.В. Піменова), прототипової семантики (А.Вежбицька, Е. Рош, Дж. Лакоф, Р.М. Фрумкіна та ін.).

Отже, когнітивна наукова парадигма представлена у нашому дослідженні розглядом коштовного каміння як категорії та відповідного концепту, що лежить в основі даної категорії. Досліджуване ЛСП «коштовне каміння» розглядаємо як фрагмент мовної картини світу, який є відображенням відповідного фрагмента концептуальної картини світу, а саме – концепту коштовне каміння.

Таким чином, актуальність дисертаційної роботи визначається пріоритетною спрямованістю сучасних лінгвокогнітивних досліджень на вивчення процесів концептуалізації та категоризації дійсності, необхідністю поглибленого дослідження англомовної конкретної лексики, а також зумовлена поєднанням методик структурної та когнітивної лінгвістики. Виявлення особливостей структурації ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та його функціонування у мовленні є актуальним й у плані подальшого вивчення конкретної лексики з лінгвокогнітивних позицій, оскільки уможливлює розгляд феномену

3

«коштовне каміння» як логічної і прототипної категорії та як культурного концепту, вбудованих в англомовну картину світу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах міжкафедральної наукової теми «Когнітивно-семіотичне дослідження англійської мови та мовлення» (номер державної реєстрації: 0107U010629), яка розробляється на факультеті романо-германської філології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Тема дисертації затверджена Вченою радою факультету РГФ, протокол № 3 від 23 листопада 2004 р.

Об’єктом дослідження є номінації коштовного каміння в англійській мові та художньому мовленні.

Предметом аналізу виступають семантичні, мотиваційні, культурологічні особливості та концептуальні ознаки конституентів ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні.

Матеріалом дослідження ЛСП «коштовне каміння» у мові є 138 слів, що позначають дорогоцінне каміння, та їх дефініції, отримані на базі 12 тлумачних словників англійської мови різної функціональної спрямованості. У роботі також використано спеціалізовані мінералогічні словники насамперед з метою роз’яснення тієї чи іншої галузевої інформації наявної в загальних тлумачних словниках. Мовленнєва вибірка налічує 1415 випадків вживання номінацій коштовного каміння в англомовних прозових та поетичних творах різних жанрів, що уможливило визначення особливостей функціонування назв коштовного каміння у народній та авторській творчості, а також їх специфіку у різних жанрах.

Мета дисертації полягає в дослідженні структурних, лінгвокогнітивних та функціональних параметрів ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні.

Поставлена мета передбачала розв’язання таких основних завдань:

- з’ясувати особливості конституентів англомовного ЛСП «коштовне каміння» в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах;

- визначити структуру мовного ЛСП «коштовне каміння»;

4

- розглянути та порівняти особливості функціонування конституентів ЛСП «коштовне каміння» в англомовній фольклорній і авторській прозі та поезії;

- визначити структуру мовленнєвого ЛСП «коштовне каміння»;

- виявити та змоделювати зміст концепту коштовне каміння в англомовній наївній картині світу;

- дослідити особливості структури категорії коштовне каміння в англомовній науковій картині світу.

Зазначені мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів, як компонентний, дефініційний та концептуальний аналіз, а також контекстуально-інтерпретаційний та кількісний методи. Компонентний аналіз застосовано для опису структурної організації значення лексем, що позначають коштовне каміння, як набору мінімальних семантичних компонентів (сем). Дефініційний аналіз використовувався для дослідження словникових визначень номінацій коштовного каміння. Контекстуально-інтерпретаційний аналіз є засобом тлумачення вжитку номінативних одиниць (далі – н.о.) на позначення коштовного каміння в конкретному контексті аналізованих художніх творів. Концептуальний аналіз, що ґрунтується на прототипному підході, дав змогу розробити структуру відповідної категорії та виявити концептуальні ознаки, які перебувають у її основі. Застосування кількісного аналізу уможливило визначення ядерно-периферійної структури ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше проаналізовано ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах, а також досліджено його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах – як фольклорних, так і літературних. Новим у роботі є з’ясування ядерно-периферійної структури досліджуваного поля та її кореляцій із структурою відповідної логічної та прототипної категорії. Вперше виявлено та описано концептуальні ознаки, на яких базується зазначена категорія, встановлено співвідношення між категорією та концептом коштовне каміння.

Теоретичне значення дисертації полягає в тому, що її результати становлять певний внесок у структурну семантику, зокрема, теорію поля, в

5

когнітивну семантику, насамперед – теорію прототипів та концептуальної метафори. Дослідження особливостей ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові та мовленні дало підставу для розкриття лінгвокогнітивних аспектів його конституентів, що сприятиме подальшому аналізу інших ЛСП, до складу яких входить конкретна лексика, та відповідних категорій і концептів.

Практичне значення роботи визначається можливістю використання її положень і висновків у викладанні курсів лексикології англійської мови (розділи «Словниковий склад мови», «Семантична структура значення», «Словотвір»), стилістики англійської мови (розділи «Стилістика тексту», «Стилістична семасіологія»), лінгвокраїнознавства Великобританії, США, Австралії та Нової Зеландії, а також у спецкурсах з інтерпретації тексту, лексикографії та когнітивної семантики.

Апробацію основних положень і результатів дисертаційної роботи здійснено на чотирьох наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (2004 – 2007 роки) та на семи міжнародних конференціях: IV Міжнародній науково-практичній конференції з питань методики викладання іноземної мови, присвяченій пам’яті професора В.Л. Скалкіна (Одеса, 2005); ХІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики «Функціоналізм як основа лінгвістичних досліджень» (Ялта, 2005), XIV та XV Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» (Київ, 2005, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми прикладної лінгвістики» (Одеса, 2005), IV міжвузівській конференції молодих учених «Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур» (Донецьк, 2006), «Теоретичні проблеми сучасної лінгвістики» (Сімферополь, 2006).

За темою дисертації опубліковано чотири одноосібні статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 6 тез доповідей на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (274 позиції), переліку довідкових джерел (15 позицій) та матеріалів дослідження (13 англомовних

6

словників та 23 збірки художніх творів). Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, обсяг основної частини роботи становить 171 сторінку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, визначено актуальність, об’єкт і предмет дослідження, конкретизовано мету та завдання роботи, розкрито її наукову новизну, теоретичне та практичне значення, охарактеризовано методи дослідження, наведено дані про апробацію його результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження» запропоновано огляд історії польових досліджень у лексиці, визначено поняття ЛСП, розглянуто основні положення когнітивної семантики, зокрема, процесів концептуалізації та категоризації.

У межах структурної наукової парадигми мова розглядається як система знаків. Польовий підхід до вивчення мови має два напрями – парадигматичний, згідно з яким елементи поля пов’язані на підставі включення, субкатегоризації, подібності, протилежності, похідності та ін., і синтагматичний, при якому поля базуються на комбінаторній здатності лексичних одиниць. Парадигматичний підхід передбачає виокремлення лексико-семантичних полів, лексико-семантичних та тематичних груп.

В сучасному мовознавстві ЛСП визначається як сукупність лексичних одиниць, що об’єднані спільністю змісту та відображають поняттєву, предметну або функціональну подібність позначуваних явищ. Для ЛСП постульовано наявність спільної семантичної ознаки (архісеми), яка об’єднує всі одиниці поля та зазвичай виражається лексемою з узагальнюючим значенням. Між елементами поля наявні гіперо-гіпонімічні, синонімічні, градуальні відношення, партитивні зв’язки (кореляції «частина – ціле»), несумісність, асоціативність, кореляції семантичної похідності тощо. Однією з головних ознак ЛСП є його ядерно-периферійна структура. Ядерні конституенти поля консолідуються навколо компонента-домінанти та є найбільш спеціалізованими для виконання функцій

7

поля і обов’язковими для нього, вони систематично використовуються та володіють вищим рівнем частотності у порівнянні з іншими елементами ЛСП.

В сучасній лінгвістиці відзначається необхідність дослідження полів у трьох аспектах, а саме: власне семантичному, що спирається на врахування значення слів; мотиваційному, де одиниці ЛСП можуть розглядатися як «ретроспективно» (з кута зору моделей мотивації, що лягли в основу даних слів), так і «перспективно», тобто виходячи з особливостей певного поля як джерела семантичної та семантико-словотвірної деривації; а також в аспекті культурної символіки, який продовжує перші два аспекти дослідження та розглядає лінгвокультурологічні особливості конституентів поля. Базуючись на зазначених принципах при дослідженні ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові, ми розглядаємо семний склад лексико-семантичних варіантів номінативних одиниць, що входять до складу поля, за допомогою повного компонентного аналізу, метою якого є максимально повне виявлення семної структури семем. Розгляд ЛСП «коштовне каміння» у рамках мотиваційного аспекту включає аналіз як етимології номінацій дорогоцінного каміння, так і полісемії та словотвірних особливостей конституентів поля. Дослідження цього ЛСП з позицій культурної символіки містить розгляд інформації про номінації коштовного каміння у країнознавчих словниках, аналіз фразеологізмів, до складу яких входять назви дорогоцінного каміння, а також функціонування одиниць поля у різноманітних текстах.

Когнітивна наукова парадигма розглядає мову як засіб отримання, зберігання, обробки, переробки й використання знань. Вона передбачає дослідження способів концептуалізації й категоризації дійсності та досвіду й відбиття цих процесів засобами певної мови. Диференціація структур репрезентації знань, визначення загальних принципів їх формування, виявлення ролі мови у їх представленні, розумінні та інтерпретації становлять предмет когнітивної семантики.

В когнітивній лінгвістиці концепт визнається як базова одиниця свідомості. Виокремлюють такі напрямки дослідження концептів, як культурологічний, лінгвокультурологічний, логіко-ейдетичний, когнітивно-поетичний, когнітивно-дискурсивний та семантико-когнітивний. Останній передбачає перехід від змісту

8

значень мовних знаків до змісту відповідних концептів. Предметом семантико-когнітивних досліджень є різні засоби репрезентації, тобто вираження, передачі концептів у мові. Аналіз складу того чи іншого концепту виявляється через значення мовних одиниць, що репрезентують цей концепт, їх словникові тлумачення та мовленнєві контексти.

Концепти служать основою для формування класів і категорій. Категоризація, як і концептуалізація, є класифікаційною діяльністю, але процес концептуалізації спрямований на виокремлення мінімальних змістових одиниць людського досвіду, структур знань, а процес категоризації – на об’єднання схожих або тотожних одиниць у більші розряди, категорії. В основі когнітивної семантики перебуває новий підхід до формування та організації мовних категорій – прототипний. Згідно з ним категорії мають внутрішню структуру, що відображає реалії об’єктивного світу. Елементи категорій є нерівнозначними між собою; виділяються центральні, психологічно виражені елементи – прототипи – члени категорії, які максимально повно втілюють характерні для даної категорії ознаки та особливості.

У нашому дослідженні англомовне ЛСП «коштовне каміння» розглядаємо як вербалізований концепт, що лежить в основі відповідної категорії, та виділяємо його концептуальні ознаки, спираючись на мовну та мовленнєву вибірки.

Другий розділ «Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійській мові» присвячено, по-перше, розглядові конституентів цього поля в семантичному, мотиваційному та лінгвокультурологічному аспектах. Визначено семантичну структуру досліджених номінацій, розглянуто етимологію назв коштовного каміння, проаналізовано словотвірні особливості цих номінацій, досліджено фразеологічні звороти, які містять номінації коштовного каміння. По-друге, з’ясовано особливості ядерно-периферійної структури досліджуваного поля в англійській мові.

Зазначений комплексний аналіз ЛСП «коштовне каміння» зумовив вибір джерел дослідження, а саме: тлумачних словників англійської мови – для семантичного аналізу; тлумачних та етимологічних – для мотиваційного аналізу; а

також фразеологічних та лінгвокраїнознавчих – для розгляду цього ЛСП у

9

культурологічному аспекті.

Виконане дослідження семантичного аспекту номінативних одиниць, що позначають коштовне каміння, показало, що до складу їх лексичного значення входять такі компоненти, як дорогоцінність каміння, його зовнішній вигляд, мінералогічна характеристика та особливості використання.

Сема коштовності каміння є родовою назвою цього класу предметів, вона об’єднує всі члени досліджуваного поля та виражається за допомогою словосполучень “precious / semiprecious stone” (дорогоцінне / напівдорогоцінне каміння).

Опис зовнішнього вигляду коштовного каміння містить дві характеристики – зазначення кольору та прозорості мінералів і зустрічається більш ніж у половині з проаналізованих словникових дефініцій, серед особливостей яких відзначаємо використання не тільки різноманітних прикметників на позначення кольору для надання якомога вичерпної інформації про забарвлення дорогоцінного каміння, а й образних засобів для підкреслення його природної краси.

Сема мінералогічна характеристика має такі складові гіпосеми, як власне мінералогічний склад коштовного каміння, його хімічна формула, твердість, кристалічна структура та місце знаходження того чи іншого мінералу у природі. Інформація щодо мінералогічної характеристики подається як у розгорнутому вигляді – словесний опис, так і в стислому – за допомогою хімічної формули. При зазначенні твердості мінералів словникові дефініції обмежуються загальними прикметниками hard / soft (твердий / м’який). Місце знаходження того чи іншого мінералу у природі описується двома способами – зазначенням природних умов (наприклад, порід) та місцевості, де видобувається коштовне каміння.

Сема використання актуалізується, по-перше, через зазначення традиційного використання коштовних мінералів у ювелірній справі для виготовлення різноманітних прикрас, що передається у розглянутих словникових дефініціях за допомогою словосполучень “used in jewellery / used as a gem”, по-друге, через зазначення використання каміння як сировини видобутку інших мінералів, хімічних сполук і речовин та у виготовленні різних інструментів, іншої продукції.

10

У мотиваційному плані було проаналізовано етимологію назв коштовного каміння з ретроспективних позицій, а також їх полісемію та словотвірний потенціал – з перспективної точки зору. Згідно з аналізом у ретроспективному аспекті походження досліджуваних номінацій, більшість англомовних назв коштовного каміння (53 % від загальної кількості) були запозичені безпосередньо з французької мови, що можна пояснити тривалим (упродовж майже трьох століть норманського завоювання) впливом цієї мови на англійську. В основі розглянутих номінацій дорогоцінних мінералів перебувають як власні ознаки (в нашому випадку – зовнішній вигляд (колір, форма, блиск, прозорість), твердість та склад коштовного каміння), так і відносні ознаки (сюди належать номінації дорогоцінного каміння, що отримали свою назву за місцем першого знаходження або на честь певної особи чи за різноманітними функціями, які виконують відповідні мінерали).

Аналіз вибірки за даними використаних словників у перспективному мотиваційному аспекті засвідчив, по-перше, наявність полісемії досліджуваних лексем. Близько 40% з розглянутих 138 номінацій коштовного каміння (51 лексема) є багатозначними. Аналіз структури багатозначних лексем, що позначають коштовне каміння, дав змогу виокремити такі типи зв’язків між семемами однієї лексеми, як класифікаційні та імплікаційні. До першої групи ми відносимо симілятивні зв’язки, представлені похідними номінаціями кольору, тварин, рослин, людини та інших об’єктів, утворених на основі спільності забарвлення, структури та коштовності, яка фіксується спостерігачем, між дорогоцінним камінням та даними об’єктами. Імплікаційні ж зв’язки простежуються між семемами, що позначають різноманітні вироби з відповідного коштовного каміння. Таким чином, похідні значення полісемантичних номінацій дорогоцінного каміння пов’язані з основним як на підставі спільності ознак (в основному – зовнішнього вигляду), так і на реальних зв’язках між коштовним камінням та іншими предметами.

По-друге, розгляд словникової вибірки у перспективному мотиваційному аспекті дослідження ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові показав, що номінації дорогоцінного каміння беруть активну участь у словотворі.

11

За допомогою семантичної (конверсії) та словотвірної (суфіксації та словоскладання) деривації від них утворено іменники, прикметники та дієслова, які позначають колір, тварини, рослини, інструменти, професії тощо. Отже, значення твірних слів базуються як на схожості відповідних об’єктів із коштовним камінням (в основному кольоровій), так і на безпосередньому зв’язку з ним. Така сама тенденція прослідковується і при аналізі похідних значень полісемантичних лексем на позначення дорогоцінних мінералів.

Вивчення особливостей функціонування ЛСП «коштовне каміння» в культурологічному аспекті містить аналіз фразеологізмів та назв реалій англомовного світу, до складу яких входять номінації дорогоцінного каміння. За даними використаних у дослідженні словників отримано і проаналізовано вибірку, що налічує 20 фразеологічних одиниць, до складу яких входять номінації 7 дорогоцінних мінералів, а саме: н.о. diamond (8 фразеологічних зворотів), pearl (6), ruby (2), emerald (1), sapphire (1), jet (1), amber (1). Більшість фразеологічних зворотів, до складу яких входять назви коштовного каміння, базуються на метафоричній мотивації, основу якої становлять такі ознаки, як коштовність, колір, структура та твердість мінералів.

Аналіз досліджуваного ЛСП за даними лінгвокраїнознавчих словників показав, що н.о., які позначають коштовне каміння, беруть активну участь у вторинній номінації та входять до складу назв різноманітних реалій англомовного світу. Використання певної номінації коштовного каміння зумовлене, насамперед, історичними та географічними особливостями цих країн. Так, наприклад, бірюза є священним камінням у північноамериканських індіанців та часто використовується у їх прикрасах. Як відомо, штат Нью-Мексико є другим після Аляски за чисельністю індіанського населення, тож не дивно, що саме turquoise є його символом. Яскравою особливістю проаналізованих номінацій за даними лінгвокраїнознавчого словника Австралії та Нової Зеландії є широке використання н.о. coral у вторинній номінації. Це пов’язане насамперед із тим, що біля берегів цих країн знаходяться численні коралові рифи. Звідси і назва моря – Coral Sea, і групи островів у ньому – Coral Sea Islands, а також використання цієї номінації для

12

позначення інших, схожих на дане коштовне каміння, об’єктів (coral tree, coral snake).

У визначенні ядерно-периферійної структури ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові ми спиралися на зазначенні архісеми у словникових дефініціях відповідних назв. Аналізована архісема, що знаходить своє вираження у зазначенні родової назви даного класу предметів та їх функції – використання, складається з таких частин, як “precious / semiprecious stone”, “used as a gem / used in jewellery” та “decorative / ornamental stone”.

До ядра досліджуваного ЛСП ми відносимо ті номінації, у дефініціях яких архісема зазначається всіма вищевказаними словниками (це 13 н.о.: beryl, brilliant, diamond, emerald, garnet, gem, jade, opal, paragon, pearl, ruby, sapphire, topaz). Номінації, дефініції яких містять архісему в чотирьох, трьох або двох словниках, відносимо до медіальної частини (загалом – 40 н.о.). Номінації мінералів, коштовність яких зазначається лише одним словником (15 н.о.), складають ближню периферію цього поля; решту ж номінацій – 70 н.о. – зараховуємо до дальньої периферії. Таким чином, ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові складається з чотирьох зон (ядро, медіальна частина, ближня та дальня периферії). Слід зазначити, що найбільш продуктивними з позицій як полісемії, так і словотвору, є номінації diamond, pearl, gem, coral, amber, ruby та emerald, які є ядерними н.о. поля або ж входять до його медіальної частини.

В аспекті з’ясування семантичних відношень між конституентами досліджуваного мовного поля на основі словникових дефініцій виокремлюємо насамперед гіперо-гіпонімічні (родо-видові) відношення, які є одними з основних парадигматичних відношень у будь-якому ЛСП. Цей тип зв’язку представлений, у першу чергу, н.о. gem – precious stone, стосовно якої всі інші члени поля є гіпонімами. У свою чергу, ще 23 н.о. є гіперонімами стосовно інших 69 номінацій коштовного каміння, тобто у словникових дефініціях даних 69 н.о. зазначається, різновидом якого саме мінералу вони є, наприклад: “emerald – a very highly esteemed gem-stone; a beautiful velvety green variety of beryl”. Отже, базуючись на проаналізованих словникових визначеннях назв коштовного каміння, можна

13

схематично представити родо-видові відношення між конституентами досліджуваного ЛСП (див. Схему 1.).

Між конституентами цього поля зафіксовані також такі типи відношень, як синонімічні та кореляції семантичної похідності.

У третьому розділі «Лексико-семантичне поле «коштовне каміння» в англійському мовленні» розглянуто кількісні параметри та функціональні особливості конституентів даного поля в англомовних поетичних та прозових творах – як фольклорних, так і авторських. Визначено ядерно-периферійну структуру досліджуваного поля в англійському мовленні.

Кількісні параметри.

Матеріалом дослідження функціонування ЛСП «коштовне каміння» у мовленні стали англомовні поетичні та прозові твори (народні балади, авторська лірика, народні та літературні казки, пригодницькі романи, орнаментальна та психологічна проза). В цих джерелах було розглянуто 48 н.о., що вживаються у творах 1415 разів. Кількісні дані стосовно вибірки у художніх творах наведені у Таблиці 1.

Таблиця 1.

твори | поезія | проза | в цілому

у слово-

вжитках | % | у слово-

вжитках | % | у слово-

вжитках | %

фольклорні | 24 | 1,8 | 21 | 1, 5 | 45 | 3,3

авторські | 274 | 19, 2 | 1096 | 77, 5 | 1370 | 96,7

загалом | 298 | 21 | 1117 | 79 | 1415 | 100,0

Аналіз функціональних особливостей конституентів ЛСП «коштовне каміння» у досліджених нами фольклорних та авторських поетичних і прозових творах показав, що номінації дорогоцінних мінералів застосовуються в описі людини, її зовнішності (див. приклад 1), побуту (2) та в зображенні природних об’єктів (3):

1) “And your eyes, they were green and grey / Like an April day, / But lit into amethyst / When I stooped and kissed”;

Схема 1

albite

anorthite

felsite

hyalophane

labradorite

moonstone

orthoclase

plagioclase

sun-stone |

9 н.о. | actinolite

hornblende

smaragdite

tremolite | 4 н.о. | almandine

andradite

carbuncle

cinnamon-stone

essonite

melanite

pyrope

rhodonite

topazolite |

9 н.о.

caсholong

fire opal

girasol

hyalite | 4

н.о. | bort

brilliant

carbonado

paragon | 4 н.о.

amphibole Жирним шрифтом виділені номінації коштовного каміння, які мають різновиди

feldspar | opal | diamond | garnet

hyacinth

jacinth

jargon | 3 н.о. | aquamarine

emerald

morganite | 3 н.о.

zircon | beryl

jadeite

nephrite | 2 н.о. | jade | corundum | ruby

sapphire | 2 н.о.

chrysolite

peridot | 2 н.о. | olivine | GEM | tourmaline | rubellite

schorl | 2 н.о.

selenite | gypsum | quartz | serpentine | chrysotile

titanite |

sphene | amethyst, aventurine

cairngorm, chert, jasper,

prase, tiger’s-eye, topaz,

chalcedony | 9 н.о. |

spodumene |

kunzite

інші

49 н.о. | agate | bloodstone,

chrysoprase | cornelian

chalcedonyx | onyx | sard | sardius | spinel | balas

alexandrite | chrysoberyl

anatase | octahedrite

sardonyx

Гіперо-гіпонімічні відношення між конституентами ЛСП „коштовне каміння” в англійській мові

15

2) “After about ten minutes he got up, and, throwing on an elaborate dressing-gown of silk-embroidered cashmere wool, passed into the onyx-paved bathroom”;

3) “And at my feet the pale green Thames / Lies like a rod of rippled jade”.

Відзначаємо, що номінації коштовного каміння у подібних описах використовуються як в прямому значенні (опис різноманітних ювелірних прикрас, наприклад, “Henry II wore jewelled gloves reaching to the elbow, and had a hawk-glove sewn with twelve rubies and fifty-two great orients”), так і в переносному (наприклад, “Palm Beach sprawled plump and opulent between the sparkling sapphire of Lake Worth, flawed here and there by house-boats at anchor, and the great turquoise bar of the Atlantic Ocean”). Найяскравіше антропоцентричне спрямування має використання назв дорогоцінного каміння у народних казках, проте в авторських творах простежується тенденція до застосування аналізованих номінацій при зображенні найрізноманітніших об’єктів: тварин (“…and crocodiles with small beryl eyes…”), рослин (“…and the red coral berries of the rowan trees hung from the boughs”), неба та небесних світил (“The sky was pure opal now”), абстрактних сутностей (“It (love) is more precious than emeralds and dearer than fine opals”) тощо.

На матеріалі розглянутих поетичних і прозових творів зафіксовано парадигми образів, в яких номінації дорогоцінного каміння у переважній більшості випадків є правим елементом. Тобто із певним коштовним камінням порівнюються деталі зовнішності людини: очі, волосся, вуста, зуби, посмішка, щоки, наприклад, “…so being part free he tore his long locks of amber-coloured hair from his head and wound them round his arms instead of gauntlets” та людина взагалі (“…Cyril…one single hair of whose little golden head should have been dearer and more valuable to me than…the entire chrysolite of the whole world”), рослини, тварини, водні та небесні об’єкти, наприклад, “My roses are … redder than the great fans of coral that wave and wave in the ocean-cavern”, а також абстрактні явища: любов, смерть, душа, слова, наприклад, “It (a human soul)… is more precious than the rubies of the kings”. Відзначаємо, що дані парадигми базуються переважно на двох ознаках дорогоцінного каміння. При описові природних об’єктів та зовнішності людини – це колір мінералів, рідше – прозорість та форма, за допомогою яких

16

створюється більш яскраве наочне зображення та підкреслюється краса цих об’єктів; при описі абстрактних сутностей та людини взагалі – це коштовність каміння для підкреслення їх важливості, винятковості та цінності. Останню групу парадигм відносимо до групи концептуальних метафор, тоді як перша група має описовий, зображувальний характер.

Основною відмінністю розглянутих поетичних творів від прозових є використання у них більшості номінацій коштовного каміння у переносному значенні, що, на нашу думку, можна пояснити особливостями функціонування слова в ліриці, де воно є своєрідним концентратом поетичності. В епічній творчості фабула, розвиток характерів персонажів розгортають тему, розкривають сутність авторського задуму. В ліриці ж авторська позиція, складний внутрішній світ передаються концентрованими образами, одним із засобів створення яких у поезії є номінації коштовного каміння.

На основі критерію частотності вжитку проаналізовано структуру мовленнєвого поля, що складається з ядра, медіальної частини, ближньої та дальньої периферії. Кількісні показники вжитку номінацій коштовного каміння у фольклорних творах свідчать про те, що і прозові, і поетичні народні джерела використовують майже однаковий обсяг досліджуваних н.о. До того ж, у них переважно фіксуємо номінації коштовного каміння, що належать до ядра цього мовленнєвого поля. Різниця у вжитку номінацій коштовного каміння у літературних поетичних та прозових творах збільшується відповідно віддаленості від ядра даного поля. Так, зону ближньої периферії мовленнєвого поля складають майже виключно н.о., зафіксовані у літературній прозі, переважна частина з яких зустрічається лише у прозових творах О.Уайльда, що пояснюємо, зокрема, особливостями індивідуального художнього стилю письменника.

В когнітивних аспектах дослідження ЛСП «коштовне каміння» виступає фрагментом мовної картини світу, який є відображенням відповідного фрагмента концептуальної картини світу – концепту коштовне каміння. Аналізований концепт коштовне каміння є лексичним з точки зору мовної вербалізації, належить до конкретних концептів, оскільки позначає конкретну предметну

17

реалію, і водночас, завдяки узагальненій семантиці, є гіперконцептом, який охоплює всю сукупність різновидів конкретних дорогоцінних каменів.

Проведений аналіз мовного та мовленнєвого втілень концепту коштовне каміння підтвердив висунуту гіпотезу і показав, що його структура містить дві концептуальні ознаки – красу та цінність. Концептуальна ознака краси коштовного каміння складається у свою чергу із кольору та прозорості. Ця ознака є перцептуальною, фізично-наочною ознакою, тоді як цінність є соціально-економічною, зумовленою насамперед використанням коштовного каміння у виготовленні ювелірних прикрас та його належністю до невід’ємних атрибутів соціального статусу, багатства, розкошу та витонченого смаку героїв, та водночас духовною ознакою, за допомогою якої підкреслюється важливість певного об’єкту для спостерігача.

Розгляд мовних та мовленнєвих засобів вербалізації досліджуваного концепту дає змогу виокремити назви тих різновидів коштовного каміння, що, завдяки своїй перцептуальній характеристиці сприймаються як еталони для основних (елементарних) кольорів. Для червоного кольору – це рубін та корал (red – ruby, coral), для жовтого – бурштин (yellow – amber), для зеленого – смарагд, рідше жад (green – emerald, jade), для синього – сапфір або бірюза (blue – sapphire, turquoise), для чорного – гагат (black – jet), для білого ж кольору еталоном серед коштовного каміння є перлина (white – pearl). Отже, еталонними номінаціями для елементарних кольорів є в основному ядерні одиниці.

Аналіз мовного та мовленнєвого втілень концепту коштовне каміння свідчить у більшості випадків про позитивну оцінку дорогоцінного каміння в англомовній культурі. Така оцінка знаходить своє відображення насамперед у фразеологізмах та у художньому мовленні.

З огляду на результати дослідження номінацій коштовного каміння в англійській мові та їх функціонування у художньому мовленні, розглядаємо категорію коштовне каміння, в основі якої знаходиться відповідний концепт. Зазначена категорія ґрунтується на виділених ознаках концепту коштовне каміння, а саме – красі та цінності. Категорія коштовне каміння проявляє характерні риси як логічної, так і прототипної категорій. З одного боку, її члени мають певні

18

спільні фізичні, хімічні та функціональні параметри. З іншого боку виділяємо 8 прототипних одиниць, за якими можна визначити категорію коштовне каміння в цілому. До них зараховуємо номінації дорогоцінного каміння, які входять до ядра як мовного, так і мовленнєвого ЛСП (diamond, pearl, gem, emerald, ruby, sapphire), а також номінації amber та coral, завдяки їх широкому вжитку в художньому мовленні. Саме ці одиниці максимально повно втілюють характерні для даної категорії ознаки та особливості, вони є найбільш частотними у порівнянні з іншими членами, і за ними, як за типовими прикладами дорогоцінного каміння, можна визначити відповідну категорію у цілому.

Основні результати дисертації відображено у висновках:

1. Дослідження ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах доводить висунуту гіпотезу щодо концептуальних ознак у структурі аналізованого концепту та логічних рис у відповідної категорії.

2. Структура ЛСП «коштовне каміння» в англійській мові складається з чотирьох зон (ядро, медіальна частина, ближня та дальня периферії). Найбільш продуктивними з позицій полісемії та словотвору, є номінації diamond, pearl, gem, coral, amber, ruby та emerald, які є ядерними н.о. цього поля або ж входять до його медіальної частини. Між конституентами досліджуваного поля зафіксовано такі типи відношень, як гіперо-гіпонімічні, синонімічні та кореляції семантичної похідності.

3. Дослідження особливостей функціонування конституентів ЛСП «коштовне каміння» в англомовній фольклорній і авторській прозі та поезії показало, що номінації дорогоцінних мінералів застосовуються насамперед у описові людини, її зовнішності, побуту, оточення, а також в зображенні інших природних об’єктів і в прямому, і в переносному значенні. Відзначаємо яскраве антропоцентричне спрямування вживання назв коштовного каміння у народних казках, тоді як в авторських творах простежується тенденція до застосування аналізованих номінацій у зображенні найрізноманітніших об’єктів та сутностей.

19

4. Згідно з критерієм частотності вжитку номінацій коштовного каміння в художніх творах, структура досліджуваного мовленнєвого поля складається з ядра, медіальної частини, ближньої та дальньої периферії. Кількісні показники вжитку номінацій коштовного каміння у фольклорних творах свідчать про те, що як прозові, так і поетичні народні джерела використовують майже однаковий обсяг досліджуваних назв дорогоцінних мінералів. Крім цього, у них зафіксовані переважно номінації коштовного каміння, що належать до ядра цього мовленнєвого поля.

5. Проведений аналіз мовного та мовленнєвого втілень концепту коштовне каміння показав, що його структура містить дві концептуальні ознаки – красу та цінність. Концептуальна ознака краси коштовного каміння складається у свою чергу із кольору та прозорості. Ця ознака є перцептуальною, фізично-наочною ознакою, тоді як цінність є, з одного боку, соціально-економічною ознакою, яка зумовлена використанням коштовного каміння у виготовленні ювелірних прикрас та його приналежністю до невід’ємних атрибутів багатства, з іншого - духовною ознакою, за допомогою якої підкреслюється важливість та неповторність певного об’єкту. Концепт коштовне каміння має у більшості випадків позитивну оцінку в англомовній культурі. Така оцінка знаходить своє відображення насамперед у фразеологізмах та в художньому мовленні.

6. Категорія коштовне каміння ґрунтується на виділених ознаках концепту коштовне каміння, а саме – красі та цінності. Саме наявність цих ознак дозволяє віднести той чи інший мінерал до даної категорії. Зазначена категорія проявляє характерні риси логічної (її члени мають певні спільні фізичні, хімічні та функціональні параметри) і прототипної категорій (виокремлюємо 8 прототипних одиниць, за якими можна визначити категорію коштовне каміння в цілому, а саме: diamond, pearl, gem, emerald, ruby, sapphire, amber та coral). Як логічна, досліджувана категорія є фрагментом наукової картини світу, що не залежить від суб’єктивних знань людини. Водночас концепт коштовне каміння та прототипні риси даної категорії є фрагментом наївної картини світу, та відображають архаїчні знання про відповідні об’єкти.

20

7. Проведене дослідження відкриває перспективи для подальшого розгляду англомовленнєвого втілення концепту коштовне каміння на матеріалі публіцистичного мовлення, у плані вивченні концептів краса та цінність, а також для аналізу іншої конкретної лексики та відповідних концептів.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Функціонування лексико-семантичного поля «коштовне каміння» в англомовних народних та літературних казках // IV Міжнародна науково-практична конференція з питань методики викладання іноземної мови пам’яті професора В.Л. Скалкіна. 27-28 січня 2005 року: Збірник наукових праць. – Одеса: Астропринт, 2005. – С. 229-234.

2. Функціонування лексико-семантичного поля «коштовне каміння» в англомовній народній та авторській поезії // ХІІ Международная конференция по функциональной лингвистике «Функционализм как основа лингвистических исследований»: Сборник научных докладов. – Симферополь: Доля, 2005. – С. 266-267.

3. Функціонування лексико-семантичного поля «коштовне каміння» в англомовному художньому мовленні (на матеріалі творів О. Уайльда) //