МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ

СОРОКА НАТАЛЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 330.322 : 629.42(043.3)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РОЗВИТКУ ЛОКОМОТИВНОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАЛІЗНИЦЬ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка залізничного транспорту)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному економіко-технологічному університеті транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Макаренко Михайло Володимирович,

Державний економіко-технологічний університет транспорту, ректор

| Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Ревенко Валерій Лук’янович,

Міжнародний університет фінансів (м. Київ), завідувач кафедри;

кандидат економічних наук, доцент

Гненний Микола Васильович,

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна, завідувач кафедри економіки та менеджменту |

Захист відбудеться “29” лютого 2008 р. о 1700 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.820.03 Державного економіко-технологічного університету транспорту за адресою: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 19, ауд. 901.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного економіко-технологічного університету транспорту за адресою: 03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 19.

Автореферат розісланий “24” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Н.І. Богомолова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Залізничний транспорт є однією з найважливіших складових транспортно-дорожнього комплексу, що відіграє значну роль у забезпеченні життєдіяльності багатогалузевої економіки країни, яка знаходиться на стадії реформування та інтеграції в систему європейських зв’язків.

Одним з головних завдань реформування залізничного транспорту є забезпечення відповідності між ростом обсягів перевезень вантажів і пасажирів та технічним і технологічним переоснащенням галузі. Важливу роль у цих процесах займає ведуча ланка технологічного ланцюга процесу перевезень – локомотивне господарство, злагоджена робота якого формує такі якісні параметри транспортної послуги як ритмічність, надійність, безпечність, своєчасність тощо.

Сучасний стан функціонування локомотивного господарства характеризується високим ступенем фізичного та морального зношення основного капіталу, зумовлює нагальну потребу в оновленні тягового рухомого складу за рахунок закупівлі локомотивів нового покоління, які відрізняються високими експлуатаційними, споживчими та екологічними якостями, а також достатньою економічністю. В цих умовах вкрай необхідна активізація інвестиційної діяльності, яка включає залучення й ефективне використання фінансових ресурсів, підвищення інвестиційної привабливості та вдосконалення методів її оцінки. Тому обґрунтування напрямків розвитку локомотивного господарства, розробка методології формування ефективної інвестиційної політики має актуальне значення для підвищення рівня економічного потенціалу залізничного транспорту.

Методологічні основи та практичні аспекти функціонування залізничного транспорту, в тому числі проблеми управління інвестиційною діяльністю висвітлені у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: А.П. Абрамова, О.О. Бакаєва, І.В. Бєлова, О.Л. Бистрової, М.В. Гненного, В.М. Гурнака, В.Л. Диканя, В.П. Ільчука, В.Г. Коби, В.І. Котелянця, Г.В. Крафта, Ю.Ф. Кулаєва, Б.М. Лапідуса, М.В. Макаренка, В.К. Мироненка, В.І. Пасічника, А.В. Перепелюка, В.Л. Ревенка, В.О. Рибалкіна, Є.М. Сича, Н.П. Терешиної, М.Ф. Трихункова, Ю.М. Цвєтова і багатьох інших.

Окремі завдання інвестиційного забезпечення локомотивного господарства та обґрунтування необхідності їх вирішення окреслюються у наукових здобутках з вдосконалення роботи локомотивного господарства таких науковців та спеціалістів як О.Б. Бабанін, В.А. Гірчева, В.Д. Дмитрієнко, Н.І. Заполовський, С.Ю. Леонов, І.Р. Лєвкіна, В.І. Носков, М.М. Сергієнко та ін., праці яких спрямовані переважно на потреби вдосконалення техніко-економічних показників розвитку господарства.

Незважаючи на актуальність завдань, на теперішній час бракує теоретичних напрацювань, присвячених розробці інвестиційної стратегії забезпечення ефективного функціонування локомотивного господарства. Саме тому необхідно вирішити задачу формування організаційно-інвестиційного забезпечення розвитку господарства. Це потребує здійснення критичного підходу до вже існуючих рішень, порівняльного аналізу і вивчення накопиченого досвіду з метою узагальнення сутності, особливостей і проблем управління інвестиційними процесами в локомотивному господарстві, що забезпечить його сталий розвиток.

Таким чином, об’єктивна необхідність поглиблення теоретичних і практичних досліджень щодо ефективного управління інвестиційною діяльністю в локомотивному господарстві обумовила актуальність роботи, дозволила визначити мету й основні завдання дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає основним положенням Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту та Концепції розвитку транспортно-дорожнього комплексу України на середньостроковий період та до 2020 року. Наукове дослідження тісно пов’язане з науково-дослідною роботою Київського університету економіки і технологій транспорту і виконувалось у рамках теми “Основні напрямки реструктуризації та розвитку залізничного транспорту України в умовах ринкової економіки” (державний реєстраційний номер 0102U003293, звіт 2005 р.); дисертант прийняв участь в якості виконавця.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих теоретичних засад і практичних рекомендацій щодо здійснення інвестиційної діяльності в локомотивному господарстві для залучення інвестиційних ресурсів і динамічного розвитку господарства з урахуванням впливу процесів реформування залізничного транспорту.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких основних завдань:

- виявити організаційно-економічні особливості, протиріччя та тенденції розвитку інвестиційного процесу на залізничному транспорті;

- оцінити техніко-економічний стан локомотивного господарства, визначити пріоритетні напрямки інвестування, сформулювати критерії вибору напрямків інвестиційних потоків;

- обґрунтувати необхідність і передумови вдосконалення механізму управління інвестиційною діяльністю в локомотивному господарстві;

- систематизувати теоретичні і практичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості та ефективності інвестиційної діяльності;

- розробити систему показників, яка найбільш повно досліджує інвестиційну привабливість локомотивного господарства, виділити індикатори;

- сформувати комплексний показник ступеню інвестиційної привабливості;

- розробити методичний підхід до ефективного розподілу інвестиційних ресурсів при вдосконаленні матеріально-технічної бази локомотивного господарства;

- сформулювати принципи ефективного управління інвестиціями.

Об’єкт дослідження – інвестиційно-економічна діяльність локомотивного господарства залізниць України.

Предметом дослідження є сукупність організаційно-інвестиційних відносин, що виникають у процесі розвитку локомотивного господарства і спрямовані на підвищення інвестиційної привабливості та ефективності використання ресурсів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в дисертаційному дослідженні мети використано наступні методи: аналізу і синтезу результатів (оцінка стану та дослідження особливостей функціонування локомотивного господарства); статистичної обробки та аналізу інформації (визначення параметрів ефективного функціонування локомотивного господарства); структурно-логічного аналізу (для обґрунтування необхідності введення поняття “пріоритетно-галузеве інвестування локомотивного господарства”); порівняльного аналізу (при виборі показників оцінки інвестиційної привабливості); економіко-математичного моделювання (планування і прогнозування економічного розвитку господарства), експертних оцінок (при визначенні коефіцієнтів вагомості показників інвестиційної привабливості).

Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, інвестиційного менеджменту, результати проведених наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань ефективного використання інвестиційних ресурсів і оцінки інвестиційної привабливості, наукові розробки, висновки та рекомендації з питань ефективності функціонування залізничного транспорту, нормативно-правові акти України, що регламентують діяльність транспорту й залізничні перевезення, дані офіційної статистичної звітності, внутрішнього обліку та аналізу підприємств залізничного транспорту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні існуючих теоретичних основ щодо вдосконалення управління інвестиційною діяльністю локомотивного господарства, зокрема, вирішенні теоретичних й практичних завдань підвищення інвестиційної привабливості й ефективності використання інвестиційних ресурсів.

У дисертаційній роботі отримані такі результати, що мають наукову новизну та практичну цінність, а саме:

вперше:

- введено поняття “пріоритетно-галузеве інвестування локомотивного господарства” як комплекс заходів, який включає вибір та реалізацію ключових напрямків вкладення власних, позикових та інших коштів з метою забезпечення інноваційного відтворення основного капіталу, з всебічним врахуванням ряду технологічних, економічних і виробничих особливостей діяльності господарства, що визначають безпеку і сприяють збільшенню інтегральної якості транспортного обслуговування;

- обґрунтовано систему показників для інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств локомотивного господарства, яка дозволяє розрахувати комплексний показник, здійснити його корегування на розроблений коефіцієнт стабільності фінансування господарства і створює підґрунтя для виваженого прийняття інвестиційних та управлінських рішень щодо вкладення коштів;

удосконалено:

- методичний підхід до ефективного розподілу інвестиційних ресурсів при вдосконаленні матеріально-технічної бази, який базується на пріоритетно-галузевому інвестуванні і забезпечує технологічну стійкість функціонування локомотивного господарства та його інноваційно-інвестиційний розвиток;

- спосіб оцінки й управління ризиком позапланових ремонтів тягового рухомого складу, який дає змогу виділити додатковий критерій для прийняття рішення про першочерговість спрямування інвестицій;

набуло подальшого розвитку:

- принципи ефективного управління інвестиціями при виконанні програми оновлення тягового рухомого складу та плану капітальних вкладень по локомотивному господарству;

- система критеріїв обґрунтування інвестиційних рішень, які визначають порівняльну ефективність і порядок пріоритетності ранжування проектів.

Практичне значення отриманих результатів. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації основні положення, висновки і рекомендації полягають у тому, що вони в сукупності вирішують важливу проблему розробки організаційно-інвестиційного забезпечення розвитку локомотивного господарства в умовах використання різних джерел фінансування, яке має суттєве практичне значення для підвищення ефективності функціонування галузі з метою надання якісних транспортних послуг.

Виконані розробки складають теоретико-методичну базу ефективного функціонування локомотивного господарства та мають практичне втілення у Концепції інвестиційного розвитку локомотивного господарства та Методичних рекомендаціях з оцінки інвестиційної привабливості підприємств локомотивного господарства, затверджених Головним управлінням локомотивного господарства Державної адміністрації залізничного транспорту України (довідка № /669 від 20.11.07 р.).

Основні положення дисертаційної роботи були використані при розробці методичного забезпечення та викладанні дисциплін: “Інвестування” та “Фінанси підприємств” (довідка № 542/1 від 25.06.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Сукупність авторських рішень розширює здобутки наукового напрямку економіки залізничного транспорту. Наукові результати, які виносяться на захист одержані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих наукових працях.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати дисертації обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (Київ, 2003 р.), “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (Київ, 2003 –  рр.), “Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.), “Науковий потенціал світу 2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), “Сучасні наукові досягнення – 2006” (Дніпропетровськ, 2006 р.), “Проблеми економіки та управління на залізничному транспорті” (Судак, 2006 –  рр.), “Стратегические вопросы мировой науки – 2007” (Дніпропетровськ, 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях ВАК України, 9 публікацій у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій – 3,15 друк. арк., всі написані одноосібно.

Структура та обсяг роботи: Дисертація складається зі вступу, трьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел із 190 найменувань на 17 сторінках, 6 додатків на 26 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 208 сторінок тексту. Робота містить 25 таблиць, 20 рисунків, з них 12 – на окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність наукової проблеми, сформульовано мету, завдання і методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів та їх апробацію. Подано загальну характеристику дисертаційного дослідження за основними напрямками.

В першому розділі “Організаційно-економічні умови інвестиційної діяльності в локомотивному господарстві” досліджено сучасний стан і особливості здійснення інвестиційного процесу на підприємствах залізничного транспорту, конкретизовано передумови та основні напрямки його розвитку, визначено і проаналізовано основні джерела інвестиційних ресурсів. Проведено огляд техніко-економічного стану локомотивного господарства, проаналізовано динаміку об’ємних і якісних показників функціонування, що дало змогу встановити причини різкого зростання зносу тягового рухомого складу і обґрунтувати пріоритетні напрямки інвестиційної діяльності із забезпеченням комплексності підходу до розгляду факторів, що впливають на подолання кризового стану. Поряд із цим розглянуто розвиток та сучасний стан концептуальних основ щодо управління інвестиціями, методичних і практичних підходів щодо оцінки інвестиційної привабливості, ефективного використання інвестиційних ресурсів, в світлі якого визначено проблематику формування системи організаційно-інвестиційного забезпечення з огляду на сучасні вимоги, що висуваються перед локомотивним господарством залізниць.

Розвиток залізничного транспорту повинен здійснюватись у відповідності до загальних напрямків та прогнозів соціально-економічного розвитку України, відповідати вимогам економічної ефективності інвестицій і передбачати істотне підвищення технічного рівня виробничого апарату, його оновлення та модернізацію. На даному етапі локомотивне господарство не в змозі забезпечити сучасний рівень якості перевезень, відбувається старіння тягового рухомого складу, повільно впроваджуються нові технології. Аналіз наявності та стану тягового рухомого складу показав, що старіння парку продовжується через надто малі темпи його оновлення.

На сучасному етапі резерви залізниць вичерпані й списання одиниці тягового рухомого складу необхідно компенсувати придбанням нової. Для того щоб проводити регулярне планомірне оновлення локомотивного парку залізниць, потрібні інвестиції. Мінімальні щорічні витрати на це складають у середньому 700 млн. грн.

Аналіз основних напрямків капітальних вкладень по локомотивному господарству залізниць дає змогу розкрити тенденції розвитку галузевого господарства і його роль у стійкому функціонуванні залізниць (рис. ).

Основні напрямки інвестиційної діяльності в локомотивному господарстві, спрямовані на вдосконалення тягового рухомого складу, підрозділяються на оновлення локомотивного парку за рахунок глибокої модернізації існуючих видів локомотивів і впровадження тягового рухомого складу нового покоління. На жаль, обсяги інвестицій, призначені для оновлення основних засобів, не дають змоги зробити одноразову заміну застарілого парку з повною відмовою від подальшої експлуатації зношених локомотивів.

Держава не може, як раніше, фінансувати підприємства за рахунок власних коштів. Це зумовило необхідність переходу до нової моделі інвестиційного процесу. Для підтримки стабільної роботи залізничного транспорту необхідно забезпечити обсяг інвестицій в його основні фонди у період 2008 –  рр. у межах приблизно 100,0 млрд. грн.

Інвестиційна політика залізничного транспорту повинна формуватися як за умов дії ринкових регуляторів, так і внаслідок впливу важелів державного регулювання. Цей вплив в умовах різкого обмеження централізованих асигнувань та дефіциту інвестиційних ресурсів повинен бути вибірковим і забезпечувати пріоритетне збільшення їх обсягу та стимулювання інвестиційної діяльності.

Для більш повного розкриття організаційно-інвестиційних відносин на залізничному транспорті вводиться поняття “пріоритетно-галузеве інвестування локомотивного господарства”, що полягає у виборі та реалізації ключових напрямків вкладення коштів з метою забезпечення інноваційного відтворення основного капіталу і збільшення інтегральної якості транспортного обслуговування.

Поступовий вихід залізничного транспорту з кризового стану дає змогу активізувати інвестиційні процеси для вирішення системних проблем галузі. Для залучення необхідного обсягу інвестицій та остаточного переходу на інноваційно-інвестиційний механізм управління фінансовими ресурсами для розвитку підприємств галузі необхідно, перш за все, забезпечити підвищення інвестиційної привабливості залізничного транспорту, застосувати стратегію інвестування, орієнтовану на залучення стратегічних інвесторів, створити фінансовий механізм, який забезпечить чіткий та ефективний розподіл фінансових потоків.

Другий розділ “Методичні основи оцінки інвестиційної привабливості локомотивного господарства” розкриває запропоновану систему показників оцінки інвестиційної привабливості провідного господарства залізниць. Визначено основні напрямки збільшення інвестиційного потенціалу, обґрунтовується об’єктивна необхідність використання механізму проектного фінансування при реалізації капіталомістких інвестиційних проектів.

Аналіз ситуації, яка склалася в локомотивному господарстві залізничного транспорту, дав змогу виявити, що інвестиційна політика має першочергове значення для розвитку виробничої бази і поліпшення роботи. Тому одним з основних завдань, що постають перед “Укрзалізницею”, залишається підвищення інвестиційної привабливості, збільшення інвестиційного потенціалу, формування нових механізмів взаємодії з інвесторами, реалізація галузевих проектів, які мають найбільшу економічну та комерційну ефективність.

На підставі аналітичного огляду теоретичних положень і методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості вітчизняних та зарубіжних вчених визначено, що існуючі розробки не повною мірою підходять для галузі залізничного транспорту, і потребують розробки системи показників, яка дала б змогу системно та комплексно оцінити інвестиційну привабливість локомотивного господарства.

На сьогоднішній день одна з найсерйозніших проблем при залученні інвесторів пов'язана з різними уявленнями про критерії інвестиційної привабливості в інвесторів і підприємств, що прагнуть залучити інвестиції. Визначення основних критеріїв буде сприяти більшому взаєморозумінню між підприємствами та інвесторами.

Розроблені методичні основи до оцінки інвестиційної привабливості локомотивного господарства (рис.2) ґрунтуються на системі показників: фінансового стану, використання ресурсів, організаційно-технічного рівня та соціального розвитку.

Запропонована система оцінки досліджує велику кількість розрахункових показників. Тому аналіз інвестиційної привабливості пропонується розпочати з індикативних показників, які характеризують найбільш суттєві аспекти фінансово-господарської діяльності підприємства і які розраховуються на базі фінансової звітності підприємства і даних галузевої статистики.

Комплексний показник інвестиційної привабливості підприємств локомотивного господарства пропонується розраховувати за такою формулою:

, (1)

де:

Rf, Rr, Rt і Rs – інтегральні значення підгруп показників, відповідно, фінансового, ресурсного, організаційно-технічного і соціального стану;

,,,  – коефіцієнти вагомості відповідних підгруп показників;

F, R, T, S – кількість показників у підгрупах оцінки;

?1,…,?4 – коефіцієнти вагомості груп показників;

? – корегуючий коефіцієнт, що характеризує стабільність фінансування локомотивного господарства, який пропонується розраховувати за формулою:

?= (2)

де: – 

абсолютне відхилення рівня фінансування локомотивного господарства в певному періоді від його математичного очікування;

М – математичне очікування рівня фінансування локомотивного господарства.

Якщо фактичний рівень фінансування (Ф) Ф>М, то ?= при рівні фінансування Ф<М, ?=

Для визначення коефіцієнтів вагомості груп, підгруп та окремих показників використовується один із методів експертних оцінок – метод рангової кореляції.

Підвищення інвестиційної привабливості є головним фактором ефективності діяльності підприємства, реалізації структурних, інноваційних та інших програм і проектів. Оцінка інвестиційної привабливості за узагальнюючими індикативними показниками і методиками показала, що підприємства залізничного транспорту на сучасному етапі абсолютно не привабливі для інвесторів. Разом з тим, багато галузевих господарств залізниць мають прихований інвестиційний потенціал.

Результати дослідження дозволили виділити фактори інвестиційної привабливості локомотивного господарства, а також встановити їх взаємозв’язок. Виявлено, що на інвестиційну привабливість впливають дві групи факторів: інвестиційні потреби та інвестиційний потенціал (рис.3).

Інвестиційний потенціал характеризує ефективність діяльності підприємства та використання ресурсів, а інвестиційні потреби – перспективи стратегічного розвитку.

Для підвищення інвестиційної привабливості локомотивного господарства повинна бути розроблена інвестиційна стратегія розвитку й проведена робота з визначення кола потенційних інвесторів. За результатами проведених досліджень визначено основні етапи формування інвестиційної привабливості структурних підрозділів локомотивного господарства, виділено комплекс заходів, який дасть змогу планомірно підвищувати рівень інвестиційної привабливості галузевого господарства для стратегічних інвесторів, здатних компенсувати недолік інвестиційних ресурсів, що сприятиме подоланню кризових явищ і сталому розвитку локомотивного господарства.

У третьому розділі “Розробка системи організаційно-інвестиційного забезпечення розвитку локомотивного господарства” запропоновано методичний підхід до ефективного розподілу інвестиційних ресурсів при внутрішньому інвестуванні локомотивного господарства, який ґрунтується на пріоритетно-галузевому підході, сформульовано критерії побудови інвестиційної стратегії інноваційного розвитку локомотивного господарства, узагальнено класифікацію критеріїв і факторів ранжування проектів, обґрунтовано необхідність вдосконалення парку тягового рухомого складу на основі впровадження нових сучасних зразків.

Низька ефективність системи планово-попереджувальних ремонтів і технічного обслуговування підтверджується безперервним зростанням витрат на утримання локомотивів та неможливістю подальшого підвищення їх надійності. Встановлено, що ефективною може бути комбінована система утримання локомотивів, при якій будуть поряд існувати планово-попереджувальна система для діючих локомотивів і система утримання рухомого складу нового покоління і модернізованого. Аналіз обсягів інвестицій залізничного транспорту в розвиток тягового рухомого складу показує, що їх обмеженість призводить до необхідності вироблення методології оптимізації вкладень коштів на закупівлю нових локомотивів та модернізацію локомотивів із подовженням терміну служби. Вибір основних напрямків інвестиційної діяльності в локомотивному господарстві повинен здійснюватись з умовою забезпечення комплексного підходу до розгляду факторів, що впливають на вибір об’єкта інвестування.

Обмеженість інвестиційних ресурсів призвела до необхідності проведення досліджень проблеми підтримки технічного ресурсу і безпеки експлуатації локомотивного парку з метою виявлення можливих резервів, а також проведення вдосконалення підходів до планування подовження ресурсів локомотивів. Для організації нормативно-технічного забезпечення та супроводження даними критичних елементів необхідно створення і ведення баз даних про відмови та їх джерела, розміри, проблеми відновлення і т.п. Широке використання мікропроцесорів у тягових електроприводах дозволяє створювати інтелектуалізовані бортові системи керування локомотивами і системи накопичення та обробки інформації про стан вузлів і агрегатів. Ці дані є важливими як для оцінки імовірності прояву дефектів, так і для більш ретельного їх вивчення. У зв’язку з цим запропоновано методичний підхід щодо розподілу інвестиційних потоків, який базується на взаємозв'язку найважливіших функціональних завдань по забезпеченню стійкого функціонування тягового рухомого складу з урахуванням ризику позапланових ремонтів (рис. ).

Розроблено спосіб оцінки ризику позапланового ремонту і рекомендації з його використання для тих серій локомотивів, надійність яких досягла критичного рівня. Даний підхід дає змогу виділити додатковий критерій для прийняття рішення про першочерговість спрямування інвестицій у модернізацію або заміну того чи іншого типу локомотивів, враховуючи при цьому не тільки загальний термін служби тягового рухомого складу, а й рівень надійності техніки.

Основною кількісною характеристикою надійності елементів є інтенсивність відмов ?(t), яка статистично визначається за формулою:

, (3)

де:

і – відповідно локомотиво-години роботи локомотива і простою в позапланових ремонтах в інтервалі часу .

В період нормальної експлуатації пристроїв інтенсивність відмов є постійною величиною. У цьому випадку імовірність безвідмовної роботи Р(t) визначається за формулою:

. (4)

Ризик позапланового ремонту (імовірність відмови) Q(t) – величина, протилежна імовірності безвідмовної роботи, тому:

. (5)

Із застосуванням адаптивної економіко-математичної моделі прогнозування розраховано прогнозні показники обсягів інвестицій по локомотивному господарству на період до 2011 р. (рис. ).

Аналіз наведених даних показує, що прогнозні значення обсягів інвестиційних вкладень мають тенденцію до поступового зростання. Так, у 2010 р. порівняно з 2005 р. обсяг інвестицій зросте на 87

На підставі оцінки техніко-економічних показників обґрунтовано необхідність удосконалення структури парку тягового рухомого складу за рахунок нових сучасних зразків локомотивів, які мають значно більший експлуатаційний потенціал, дають змогу протягом тривалого періоду забезпечувати їх ефективне функціонування.

Таким чином, застосування теоретико-методичних та практичних рекомендацій по формуванню організаційно-інвестиційного забезпечення створює підґрунтя для динамічного розвитку локомотивного господарства.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні узагальнено і розвинуто теоретичний досвід та розроблено нове науково обґрунтоване вирішення задач формування організаційно-інвестиційного забезпечення розвитку локомотивного господарства залізничного транспорту в сучасних умовах господарювання.

За допомогою узагальнення отриманих науково-практичних результатів дисертаційної роботи сформульовано наступні висновки і рекомендації.

1. Дослідження діяльності локомотивного господарства залізниць України дало змогу встановити, що однією з особливостей його розвитку є існуюча невідповідність між ростом обсягів перевезень і технічним оснащенням цього процесу. Ступінь зносу парку локомотивів значно перевищив граничний рівень і зумовлює нагальну потребу в розробці організаційно-інвестиційних заходів, спрямованих на усунення систематичного недопостачання рухомого складу та експлуатації застарілих технічних засобів.

2. На підставі проведеного теоретико-методологічного аналізу розкрито сутність та особливості фінансово-економічних відносин у процесі управління інвестиційною діяльністю залізниць, встановлено принципи і закономірності їх формування та розвитку.

3. Введено та розкрито сутність поняття “пріоритетно-галузеве інвестування локомотивного господарства”, яке характеризується як комплекс заходів, який включає вибір та реалізацію ключових напрямків вкладення власних, позикових та інших коштів з метою забезпечення інноваційного відтворення основного капіталу, з всебічним врахуванням ряду технологічних, економічних і виробничих особливостей діяльності господарства, що визначають безпеку і сприяють збільшенню інтегральної якості транспортного обслуговування.

4. Обґрунтовано систему показників оцінки інвестиційної привабливості, в основі якої досліджуються чотири основні напрямки – фінансового стану, організаційно-технічного рівня, використання ресурсів і соціального розвитку, яка дає змогу системно та комплексно оцінити інвестиційну привабливість локомотивного господарства.

5. Розроблено комплексний показник рівня інвестиційної привабливості, який базується на врахуванні результатів фінансово-господарської діяльності і корегується на коефіцієнт стабільності фінансування локомотивного господарства. Виділено індикативні вимірники інвестиційної привабливості, які дають змогу характеризувати найбільш суттєві аспекти діяльності локомотивного господарства.

6.  Пропонується комплекс заходів, за допомогою яких можна поступово підвищувати рівень інвестиційної привабливості структурних підрозділів локомотивного господарства з урахуванням пріоритетів стратегічних інвесторів.

7. Доведена доцільність використання методичного підходу до внутрішнього інвестування локомотивного господарства на основі комплексного оцінювання факторів, які впливають на вибір пріоритетно-фінансованого проекту. Підхід базується на взаємозв’язку найважливіших функціональних завдань із забезпечення стійкого функціонування локомотивного господарства й розширення парку тягового рухомого складу залізниць.

8. Запропоновано спосіб розрахунку ризиків позапланових ремонтів, який надає можливість виділити додатковий критерій для прийняття рішення про першочерговість спрямування інвестицій в основні засоби локомотивного господарства.

9. Здійснення інвестиційної діяльності в локомотивному господарстві повинно відбуватися з врахуванням таких основних принципів: економічної доцільності, розподілу ризиків, багатокритеріальності відбору, диференціації критеріїв відбору, врахування об’єктивних обмежень, забезпечення зв’язку інвестиційного проекту з виробничою і фінансовою програмою тощо.

10. За допомогою розширення та уточнення функцій управління інвестиційною діяльністю визначені складові адаптивної системи інвестування в локомотивному господарстві, які є методичною базою розробки інвестиційних програм з найбільш ефективною реакцією на зміни внутрішніх і зовнішніх умов їх функціонування. Стан параметрів адаптивності системи управління на сучасному етапі є одним з головних показників ефективного управління змінами.

11. Обґрунтована доцільність оптимізації структури парку тягового рухомого складу за рахунок закупівлі сучасних зразків, а також виведення вантажних локомотивів з пасажирського руху.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Дудка Н.В. (Сорока Н.В.) Напрямки розвитку локомотивного господарства України // Залізничний транспорт України. – 2004. – №1. – С. 16-18.

2. Сорока Н.В. Методика формування оптимальної системи організаційно-економічного забезпечення управління інвестиціями в локомотивному господарстві // Держава та регіони. – 2006. – №1. – С. 236-239.

3. Сорока Н.В. Основні показники фінансово-господарської діяльності Придніпровської залізниці та аналіз джерел фінансування оновлення тягового рухомого складу // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. . – Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.275-282.

4. Сорока Н.В. Шляхи підвищення ефективності фінансово-інвестиційної програми діяльності локомотивного господарства Придніпровської залізниці // Наук. вісник Держ. акад. статистики, обліку та аудиту. – 2006. – №1. – С.94-99.

5. Сорока Н.В. Механізм функціонування транспортно-логістичної системи управління вантажними перевезеннями залізниць // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. . Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.365-371.

6. Сорока Н.В. Методичні основи ефективного управління інвестиційними ресурсами локомотивного господарства залізниць // Наук. вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту. – 2007. – №1. – С. 89-93.

7. Сорока Н.В. Формування механізму реалізації інвестиційної політики при вдосконаленні матеріально-технічної бази локомотивного господарства залізниць // Зб. наук. праць Київського університету економіки та технологій транспорту: Екон. і управл. Вип. . – КУЕТТ, 2007. – С. 107-114.

Матеріали науково–практичних конференцій

8. Дудка Н.В. (Сорока Н.В.). Шляхи залучення інвестицій в інноваційний розвиток залізничного транспорту // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: II Міжнар. конф. студ., аспірантів і молодих вчених. Київ 9-12 квіт. 2003р. – К.: "Книга Пам'яті України", 2003. – С. 484-485.

9. Дудка Н.В. (Сорока Н.В.). Оновлення та модернізація тягового рухомого складу залізниць України // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління: І наук.-практ. конф. Київ, 4-6 груд. 2003 р. – К.: КУЕТТ, 2003. – С. 83-84.

10. Сорока Н.В. Інвестиційні перспективи розвитку локомотивного господарства залізничного транспорту України // "Науковий потенціал світу – 2004": І Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 1-15 лист. 2004 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Том 22. Екон. підпр. – С. 9-12.

11. Сорока Н.В. Локомотивне господарство як об'єкт бізнес-планування в структурі залізничного транспорту // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління: ІІ наук.-практ. конф. Київ, 29 листоп. – 1 груд. 2004 р.– К.: КУЕТТ, 2004. – С. 108-109.

12. Сорока Н.В. Взаємозалежність дії релаксантних факторів на ефективність функціонування залізничного транспорту в умовах реструктуризації // "Науковий потенціал світу – 2005": II Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ 19-30 верес. 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – Том 3. Екон. підпр.– С. 53-55.

13. Сорока Н.В. Фінансово-інвестиційна діяльність локомотивного господарства Придніпровської залізниці // "Сучасні наукові дослідження – ": II Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. – Том 22. Екон. науки. – С. 83-85.

14. Сорока Н.В. Формування оптимальної системи організаційно-інвестиційного забезпечення розвитку локомотивного господарства // Проблеми економіки та управління на залізничному транспорті: Міжнар. наук.-практ. конф. Судак, 20-22 черв. 2006 р.– К.: КУЕТТ, 2006. – С.114-116.

15. Сорока Н.В. Методичний підхід до розподілу обмежених фінансових ресурсів при вдосконаленні матеріально-технічної бази локомотивного господарства. // "Стратегические вопросы мировой науки 2007 ": II Межд. науч.-практ. конф. Днепропетровск, 15-28 февр. 2007 г.– Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – Том 3. Экон. науки. – С. 72-74.

16. Сорока Н.В. Методичні основи оцінки інвестиційної привабливості локомотивного господарства // Проблеми економіки та управління на залізничному транспорті: ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Судак, 19 – черв. 2007 р. – К.: КУЕТТ, 2007. – С. .

АНОТАЦІЯ

Сорока Н.В. Організаційно-інвестиційне забезпечення розвитку локомотивного господарства залізниць. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка залізничного транспорту). – Державний економіко-технологічний університет транспорту, Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене розробці сучасних методичних підходів і практичних рекомендацій щодо організаційно-інвестиційного забезпечення динамічного розвитку локомотивного господарства залізниць.

У дисертації визначені тенденції старіння тягового рухомого складу, наведені основні фактори, які впливають на подальший розвиток галузевого господарства та необхідність залучення інвестицій. Запропоновано систему показників оцінки інвестиційної привабливості локомотивного господарства, розроблено комплексний показник та індикативні вимірники інвестиційної привабливості, які характеризують найбільш суттєві аспекти фінансово-господарської діяльності. Введено поняття “пріоритетно-галузеве інвестування локомотивного господарства”. Запропоновано методичний підхід до ефективного розподілу інвестиційних ресурсів при вдосконаленні матеріально-технічної бази, який базується на пріоритетно-галузевому інвестуванні і забезпечує інноваційно-інвестиційний розвиток господарства.

Ключові слова: локомотивне господарство, інвестиції, ефективність, інвестиційна привабливість, інвестиційні ресурси, принципи, розвиток.

АННОТАЦИЯ

Сорока Н.В. Организационно-инвестиционное обеспечение развития локомотивного хозяйства железных дорог. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (экономика железнодорожного транспорта). – Государственный экономико-технологический университет транспорта, Киев, 2008.

Диссертация посвящена разработке нового научно обоснованного решения проблемы формирования организационно-инвестиционного обеспечения развития локомотивного хозяйства в условиях реформирования железнодорожного транспорта.

Железнодорожный транспорт – капиталоемкая отрасль с длительным инвестиционным циклом. Государство не может, как раньше, финансировать предприятия отрасли за счет собственных средств, что обуславливает необходимость перехода к новой модели инвестиционного развития. Для поддержания стабильной работы железнодорожного транспорта необходимо обеспечить объем инвестиций в его основные фонды в период 2008 –  гг. в пределах 100,0 млрд. грн. Поэтому осуществление четко ориентированной и обоснованной инвестиционной политики является залогом успешной работы.

Локомотивное хозяйство является одним из наиболее фондоемких в отрасли, при этом главной составляющей является стоимость тягового подвижного состава, удельный вес которой около 85Проведенный анализ технико-экономического состояния ведущего хозяйства, оценка динамики объемных и качественных показателей его функционирования позволили установить причины резкого увеличения износа тягового подвижного состава и обосновать приоритетные направления инвестиционной деятельности.

В исследовании рассмотрено развитие и современное состояние концептуальных основ инвестирования, методических и практических подходов, касающихся оценки инвестиционной привлекательности, эффективного использования ресурсов, в свете которого определена проблематика формирования системы организационно-инвестиционного обеспечения локомотивного хозяйства. Устновлено, что одним из главных направлений развития отраслевого хозяйства является обновление парка тягового подвижного состава, что обеспечит лучшие эксплуатационные, потребительские и экологические качества согласно требованиям обеспечения необходимых скоростей движения европейского уровня.

Для более полного раскрытия организационно-инвестиционных отношений, возникающих в процессе развития локомотивного хозяйства, было введено понятие “приоритетно-отраслевое инвестирование локомотивного хозяйства”, которое состоит в выборе и реализации ключевых направлений вложения собственных, заемных и других средств с целью обеспечения инновационного воспроизводства основного капитала, с всесторонним учетом ряда технологических, экономических и производственных особенностей деятельности локомотивного хозяйства, которые определяют безопасность и повышают интегральное качество транспортного обслуживания.

На основании аналитического обзора теоретических положений и методических подходов к оценке инвестиционной привлекательности установлено, что существующие разработки не в полной мере подходят такой отрасли, как железнодорожный транспорт и требуют усовершенствования системы показателей. В диссертации предложены методические основы оценивания инвестиционной привлекательности предприятий локомотивного хозяйства, создающие фундамент для формирования комплексного показателя с целью взвешенного принятия инвестиционных решений. Предложенная система показателей содержит четыре направления: финансового состояния, использования ресурсов, организационно-технического уровня и социального развития. Выделены индикативные показатели инвестиционной привлекательности, которые позволяют оценить важнейшие аспекты производственно-економической деятельности локомотивного хозяйства.

Обоснована целесообразность использования методического подхода ефективного распределения инвестиционных ресурсов при внутреннем инвестировании локомотивного хозяйства, который основан на приоритетно-отраслевом методе инвестирования и позволяет обеспечить стабильность функционирования хозяйства. Такой подход дает возможность повысить эффективность использования инвестиционных ресурсов, существенно снизить эксплуатационные затраты и постепенно осуществить замену устаревших и изношенных локомотивов. Предложен способ расчета риска внеплановых ремонтов тягового подвижного состава, который дает возможность ввести дополнительный критерий для принятия инвестиционных решений.

Доказана необходимость усовершенствования структуры парка тягового подвижного состава за счет новых современных образцов локомотивов, которые имеют значительно больший эксплуатационный потенциал, позволяющий на протяжении длительного периода обеспечивать их эффективное функционирование, а также за счет выведения из пасажирского движения грузовых локомотивов. Рекомендуется использование механизма проектного финансирования при реализации капиталоемких инвестиционных проектов железных дорог, осуществление которых невозможно только за счет собственных средств. Расширена и уточнена класификация критериев, определяющих сравнительную эффективность и порядок ранжирования инвестиционных проектов в процессе их конкурсного отбора.

Теоретические основы и практические рекомендации, которые содержатся в дисертации будут содействовать повышению инвестиционной привлекательности, привлечению инвестиций и эффективности их использования, что обеспечит устойчивое функционирование и развитие локомотивного хозяйства.

Ключевые слова: локомотивное хозяйство, инвестиции, эффективность, инвестиционная привлекательность, инвестиционные ресурсы, критерии, принципы, развитие.

SUMMARY

Soroka N.V. Organization-investment ensuring of railway’s locomotive sector. – Manuscript.

The thesis for the scientific degree of economic sciences on speciality 08.00.04 – enterprises’ economics and management (economy of railway transport). – State Economic-technological University of Transport, Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the development of modern and methodical approaches and practical recommendations concerning organization-investment ensuring of dynamic development of railway’s locomotive sector.

In the thesis there have been determined the tendencies of fixed assets’ depreciation, given the main factors which influence the further development of branch sector and necessity of investment attraction. There has been proposed the indices system of locomotive sector’s investment attraction assessment, developed the complex rate and indicators of investment attraction of locomotive sector which characterize the most considerable aspects of financial-economic activity. There has been introduced the definition “priority-branch investment of locomotive sector”. There has been proposed the methodical approach to the efficient division of investment resources during material-technical resources improvement which is based upon priority-branch investment and ensures innovative-investment development of economy.

Key words: locomotive sector, investments, efficiency, investment attraction, investment resources, principles, development.

Сорока Наталя Володимирівна

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РОЗВИТКУ ЛОКОМОТИВНОГО ГОСПОДАРСТВА ЗАЛІЗНИЦЬ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка залізничного транспорту)

Відповідальний за випуск д.е.н., проф. Є.М. Сич

__________________________________________________________________ Підписано до друку 11.01.08 р. Формат 6090/16. Папір – офсетний.

Друк – на ризографі. Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 1,2.

Зам. №_______. Тираж 100 екз.

_________________________________________________________________

Надруковано у Редакційно-видавничому центрі

Державного економіко-технологічного університету транспорту

Свідоцтво про реєстрацію № 141 від 30.10.01

03049, м. Київ – 49, вул. Лукашевича, 19.