Більшість творів В.Дрозда химерного плану зв’язані духом “пакульщини” (від назви вигаданої місцини), що виявляється в роздумах і поведінці багатьох персонажів, які, намагаючись відірватись від першоджерела свого існування, переживають глибоку душевну кризу, уникнення якої можливе лише за умови повернення до першопочатків.

Химерні твори пізнього творчого періоду В.Дрозда вирізняються заглибленням у трансцендентні виміри. Сугестивність посилюється, містичність набуває нових обертів, еволюціонуючи від міфологічного мислення до норм християнської моралі (“Злий дух. Із житієм”), персонажі вдаються до втечі від реального існування (“Убивство за сто тисяч американських доларів”) або взагалі нібито перебувають між двох світів (“Острів у вічності”). Відчутним у химерних творах є мотив реінкарнації душі, що посилюється в останній період творчості, виливаючись у власну авторську теорію життя після смерті.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Січкар О.М. “Вовкулака” В.Дрозда в загальнолітературному контексті // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. – Вип.9: Українська література в загальноєвропейському контексті. – Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації, 2005. – С. 270-273.

2. Січкар О.М. Поетика повісті В.Дрозда “Ирій” // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – Вип. 22. – Ч.1. – К.: Акцент, 2005. – С.441-450.

3. Січкар О.М. Жанрово-стильове розмаїття прози В.Дрозда // Вісник Житомирського державного університету імені І.Франка. – Вип.28. – Житомир: ЖДУ, 2006. – С.199-204.

4. Січкар О.М. Рецепція гендеру в ментальності українців (на прикладі творів В.Дрозда) // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – Вип. 24. – Ч.2. – К.: Акцент, 2006. – С. 675-684.

5. Січкар О.М. Парабола людських стосунків в оповіданнях В.Дрозда про коней // Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. – С. 148-151.

6. Січкар О.М. Виступ україністів двох поколінь проти психології рабства в українській ментальності (на матеріалі творів В.Дрозда) // Слобожанщина: літературний вимір. Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції. 9 лютого 2007 р. – Вип. V. – Луганськ: СПД Рєзніков В.С., 2007. – С. 194-201.

7. Січкар О.М. Шістдесятники і народники як вибух патріотизму в українській ментальності (інтерпретація у творах В.Дрозда) // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – Вип. 26. – К.: Акцент, 2007. – С. 683-690.

АНОТАЦІЯ

Січкар О.М. Проза В.Дрозда: психологічні аспекти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01. – українська література. – Херсонський державний університет. – Херсон, 2008.

У дисертації досліджуються психологічні аспекти прози В.Дрозда з урахуванням останніх тенденцій психологічного аналізу в літературознавстві. Поділ прози письменника на два жанрово-стильові пласти дозволяє виявити особливості психологізму різноспрямованих творів. Кожна з двох жанрово-стильових груп прози В.Дрозда має свої особливості психологізації, що пояснює різний підхід до їх психологічного аналізу. Психологізм реалістичної прози – екстернальний, виражений неопосередковано. Химерні твори потребують глибшого аналізу, оскільки відрізняються від реалістичних прихованим психологізмом, який відновлюється на підсвідомому ґрунті (часто за допомогою психоаналітичного методу), або через розкриття алегорії.

У роботі простежується розмаїття засобів психологізації, які майстерно використовував письменник у своїй прозі для повнішого розкриття психології персонажів. Серед найпоширеніших: внутрішній монолог, внутрішній діалог, невласне пряма мова, пряма авторська розповідь, інтонація, психологічний портрет, психологічна деталь, прийом сну-марення, рефлексія, сповідь, “потік свідомості” тощо.

Ключові слова: поетика, психологізм, психоаналітичний метод, жанрово-стильові особливості, химерна проза, алегорія, міфологізм, гендерна проблематика.

АННОТАЦИЯ

Сичкарь О.Н. Проза В.Дрозда: психологические аспекты. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01. – украинская литература. – Херсонский государственный университет. – Херсон, 2008.

В диссертации исследуются психологические аспекты прозы В.Дрозда с учетом последних тенденций психологического анализа в литературоведении. Проблема теоретического обоснования понятий “поэтика” и “психология” является одной из наиболее противоречивых и актуальных в наше время. Однако, если дефиниция понятий усложнена, то их взаимосвязь при анализе художественных произведений не поддается сомнению, на что указывают теоретические разработки многих исследователей, в частности Л.Гинзбург, А.Есина, Г.Клочека, М.Кодака, В.Фащенко и других. Психологизм является одной из важнейших составляющих поэтики, поскольку художественная рецепция любого произведения не возможна без углубления в духовную сущность написанного.

Особенностью развития украинского литературоведения последних лет является широкое использование психологической теоретической базы, в частности фиксируется пристальное внимание к разработкам представителей психоанализа.

Концепция прозы В.Дрозда основана на многих составляющих, среди которых психологические аспекты являются определяющими. Творчество В.Дрозда привлекает глубиной проникновения во внутренний мир героев, языковым богатством, разнообразием стилевых средств, органическим переплетением голосов автора и персонажей, искусно выписанными внутренними монологами, псевдо-диалогами.

Разделение прозы писателя на два жанрово-стилевых пласта позволяет выявить особенности психологизма разнонаправленных произведений. Психологизм реалистичной прозы – экстернальный, выраженный неопосредованно. Химерные произведения нуждаются в более глубоком анализе, поскольку отличаются скрытым психологизмом, который восстанавливается на подсознательном уровне (часто с помощью психоаналитического метода) или через раскрытие аллегории.

Особенность психологизма реалистичной прозы заключается в том, что он будто находится на поверхности. Реципиенту не нужно обращаться к подсознательным слоям психики персонажей, они сами “выворачивают” душу, позволяя “подсматривать” за собственными размышлениями. Некоторые персонажи, что в большей степени свойственно героиням-женщинам (Мария (“Молохвы”), Инна Сиверская (“Инна Сиверская, судья”), Гафийка (“Новоселье”), прибегают к глубинному осмыслению причин собственного поведения, ища их истоки в причинной взаимозависимости всех событий, которые происходят на протяжении жизни человека. Можем утверждать, что В.Дрозд, сознательно или нет, предпочитал женские образы. Он тонко чувствует логику женского поведения, которая для большинства рядовых мужчин является загадочной. Но при этом даже в изображении самостоятельных, эмансипированных героинь он отыскивает в каждой архетип матери, женщины-берегини. Психологизм, на “избыточность” проявлений которого в свое время указывали В.Дрозду, является доминирующим в каждом реалистичном произведении, он будто “проступает” сквозь внешние акционные наслоения.

Анализ теории химерной прозы подтвердил общепринятую среди литературоведов мысль об “отдельной полочке” для произведений В.Дрозда, которые отличаются своим пафосом и средствами воплощения авторского замысла. “Химерия” В.Дрозда стремится не поразить и “испугать” реципиента, а задуматься над вечными общечеловеческими темами и проблемами. Произведения этой жанровой группы характеризуются в большей степени не фантасмагорической карнавальностью, а аллегоричностью, сущность которой можно восстановить из “нижних” слоев психики персонажей, в чем помогает психоаналитический метод, актуальный сегодня в украинском литературоведении.

Большинство произведений В.Дрозда химерного плана связано духом “пакульщины” (от названия вымышленной местности), что отражается в размышлениях и поведении многих персонажей, которые, пытаясь оторваться от первоисточника своего существования, переживают глубокий душевный кризис, избежание которого возможно лишь при условии возвращения к истокам.

Химерные произведения позднего творческого периода В.Дрозда отличаются углублением в трансцендентные измерения. Сугестивность усиливается, мистичность приобретает новые обороты, эволюционируя от мифологического мышления к нормам христианской морали (“Злой дух. С житием”), персонажи бегут от реальной жизни (“Убийство за сто тысяч американских долларов”), или вообще будто находятся между двух миров (“Остров в вечности”). Ощутимым в химерных произведениях является мотив реинкарнации души, который усиливается в последний период творчества, выливаясь в собственную авторскую теорию жизни после смерти.

Доминирующим психотипом реалистичной прозы В.Дрозда является современная женщина, образ которой раскрывается через призму гендерного вопроса. В химерных произведениях центральным выступает человек-маргинал, по большей мере мужчина-интеллигент, который пытается найти свое место в жизненном пространстве, часто противопоставляя себя обществу.

Ключевые слова: поэтика, психологизм, психоаналитический метод, жанрово-стилевые особенности, химерная проза, аллегория, мифологизм, гендерная проблематика.

SAMMARY

Sichkar O.M. Prose of V. Drozd: the psychological aspects. – Manuscript.

The dissertation for an acquiring of a scientific degree of the candidate of philological sciences on speciality 10.01.01 – the Ukrainian Literature. – Kherson State University. – Kherson, 2008.

The dissertation investigates the psychological aspects of prose by V. Drozd with taking into account the recent trends in a psychological analysis of the literature research. By dividing the prose at two genre-style layers lets us determine the peculiarities of psychologisms in the multi-directional writings of V. Drozd. The psychologisms of the realistic prose is external and shown straightly. Chimerical writings demand a more profound analysis, because they differ on their hidden psychologisms, which renovates itself on a subconscious ground (it often happens with help of the psychological method or through the uncovering of the allegory).

The preferred psychotype of the realistic prose by V. Drozd is a modern woman, whose image is shown through the gender issue. In the chimerical writings the central axis is the reflection of a marginal human psychology, by main cases of an intelligent, which is trying to find his place in the whirl of life, and he often takes an antisocial attitude.

The key words: poetics, psychologisms, psychoanalytical method, genre-style peculiarities, chimerical prose, allegories, mythologisms, gender problem.