ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНЫЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШАКУРА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 330.341.1 (477)
СИНТЕЗ СИСТЕМИ МЕХАНІЗМІВ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Спеціальність 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м.Донецьк).
Науковий керівник: |
доктор економічних наук, професор
Єгоров Петро Володимирович,
Донецький національний університет,
декан обліково-фінансового факультету, завідувач кафедри фінансів і банківської справи
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Лепа Микола Миколайович, Інститут економіки промисловості НАН України, директор науково-дослідного центру інформаційних технологій (м. Донецьк);
кандидат економічних наук, доцент Толпежніков Роман Олексійович, Приазовський державний технічний університет, декан економічного факультету, директор інституту економіки і менеджменту (м. Маріуполь).
Захист відбудеться 21.05.2008р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.07 в Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м.Донецк, вул.Челюскінцев, 198-а, у залі засідань ради
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м.Донецьк, вул.Університетська, 24.
Автореферат розісланий 20.04.2008р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.Г.Беспалова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед шляхів подолання системної кризи в економіці України стратегічно важливим є активізація інноваційної діяльності суб’єктів господарювання у промисловості, серед яких у 2006 році лише 11% впроваджували інновації. Це суттєво нижче ніж у розвинутих країнах світу, де більш 70 % суб’єктів господарювання є інноваційно активними. Низька інноваційна активність суб’єктів господарювання у промисловості України, в свою чергу, обумовлює незначну частку інноваційної продукції в загальному її обсязі, лише 5,3 % промислової продукції у 2006 році було інноваційною. Серед причин, що призвели до такої ситуації в промисловості, слід відзначити невідповідність системи управління суб’єктів господарювання новим умовам, відсутність методологічно обґрунтованих та методично розроблених механізмів використання її інноваційного потенціалу, низька ефективність використання наявних ресурсів тощо. За цих умов ще більш актуальною стає необхідність формування системи механізмів управління інноваційним розвитком промисловості України на основі існуючих фундаментальних концепцій інноваційного менеджменту й визначення особливостей інноваційного розвитку промисловості країни.
Вагомий внесок до розробки й поглиблення теорії та практики управління інноваційною діяльністю зробили провідні українські та зарубіжні вчені, серед яких особливо відзначаються І.Бланк, А.Гальчинський, В.Геєць, В.Герасимчук, П.Єгоров, С.Ілляшенко, С.Іллєнкова, О.Лапко, М.Лепа, Ю.Лисенко, В.Мединський, В.Пономаренко, О.Пушкар, О.Савчук, В.Семиноженко, В.Соловьйов, О.Тридід, М.Чумаченко, А.Чухно, І.Ансоф, Б.Берман, П.Друкер, М.Портер. Завдяки їхнім розробкам визначено ключові складові управління інноваційним розвитком суб’єктів господарювання, зокрема сформовано інструменти та методи оцінки інноваційного потенціалу, реалізації проектів, комерціалізації інноваційної продукції тощо. Але ще недостатньо розробленими є питання синтезу системи механізмів управління інноваційним розвитком промисловості України, які забезпечують підвищення ефективності використання науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів. За системним підходом до розробки й впровадження цих механізмів можна забезпечити необхідні умови для розв’язання комплексу проблем у інноваційній діяльності суб’єктів господарювання у промисловості України.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України за темою «Вдосконалення фінансово-кредитних механізмів регулювання економіки» (номер державної реєстрації 0104U004651), у якій автор брав участь як співвиконавець.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка на основі системного підходу концепції управління інноваційним розвитком промисловості України й комплексу механізмів її реалізації, спрямованих на підвищення рівня інноваційного потенціалу суб'єктів господарювання.
Для досягнення мети були поставлені й вирішені наступні задачі:
- визначено особливості інноваційного розвитку промисловості України;
- обґрунтовано напрямки управління інноваційним розвитком промисловості України;
- розроблено концепцію управління інноваційним розвитком промисловості України;
- розроблено комплекс механізмів управління інноваційним науково-технічним, організаційно-комунікаційним, фінансово-економічним розвитком промисловості;
- удосконалено інформаційне забезпечення системи управління інноваційним розвитком промисловості;
- проведено оцінку та визначено перспективи інноваційного розвитку металургійної промисловості України;
- апробовано запропоновані механізми управління інноваційним розвитком промисловості.
Об'єкт дослідження – процеси управління інноваційним розвитком промисловості.
Предмет дослідження – механізми управління інноваційним розвитком промисловості України.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертаційної роботи постали діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні теоретичні положення економічної науки в області управління інноваційним розвитком промисловості, розроблені у працях вітчизняних і закордонних учених-економістів, укази Президента України, законодавчі нормативні акти України, урядові рішення й постанови, галузеві методичні рекомендації. Для уточнення й упорядкування термінології у понятійному апараті управління інноваційним розвитком промисловості використані методи структурно-логічного та семантичного аналізу, за допомогою системного підходу розроблено концепцію управління інноваційним розвитком промисловості. Методи економіко-математичного моделювання, структурного аналізу, експертних оцінок, графічного аналізу, угруповань дозволили визначити й обґрунтувати механізми управління інноваційним науково-технічним, організаційно-комунікаційним і фінансово-економічним розвитком промисловості. Методи прийняття рішень послужили основою вдосконалення моделі інформаційного забезпечення системи управління інноваційним розвитком промисловості.
Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі поставлено й вирішено актуальну задачу синтезу системи механізмів управління інноваційним розвитком промисловості, які дозволяють підвищити рівень інноваційного потенціалу суб'єктів господарювання. При цьому отримані наступні наукові результати:
вперше:
визначено умови ефективного використання науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів на основі управління їхнім інноваційним розвитком;
розроблена на основі системного підходу концепція управління інноваційним розвитком промисловості, що дозволяє сформувати індивідуальну структурну політику інноваційного розвитку суб'єктів господарювання, спрямовану на підвищення рівня їхнього інноваційного потенціалу;
удосконалено:
інформаційне забезпечення системи управління інноваційним розвитком промисловості, у рамках якого визначено основні інформаційні потоки, системні комунікації осіб, що приймають рішення щодо вдосконалення інноваційних процесів розвитку суб'єктів господарювання;
дістали подальшого розвитку:
механізм управління інноваційним науково-технічним розвитком промисловості, складовими якого є методи оцінки економічної ефективності впровадження виробничо-технічних інновацій, оцінки інноваційного рівня продукції й планування реалізації інноваційного проекту, що дозволяють за рахунок ефективного використання науково-технічних ресурсів досягти підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання;
механізм управління інноваційним організаційно-комунікаційним розвитком промисловості, що базується на методах організаційного моделювання гнучкої структури управління інноваційним розвитком суб'єктів господарювання, оцінки економічної ефективності управлінських рішень й оцінки комунікаційної напруженості, що дозволяє за рахунок ефективного використання організаційно-комунікаційних ресурсів досягти підвищення ділової активності суб'єктів господарювання;
механізм управління інноваційним фінансово-економічним розвитком промисловості, що включає метод управління рентабельністю інноваційної діяльності, метод багатокритеріальної оцінки економічної ефективності інноваційно-інвестиційних проектів, метод оптимізації джерел фінансування інноваційної діяльності, що дозволяють за рахунок ефективного використання фінансово-економічних ресурсів досягти забезпечення фінансової стійкості, ліквідності й платоспроможності суб'єктів господарювання.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що комплекс механізмів управління інноваційним розвитком промисловості є досить універсальним, а його застосування в різних галузях промисловості дозволяє підвищити ефективність використання науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів суб'єктів господарювання. Основні результати дослідження були використані при реалізації «Програми технічного переозброєння та перспективного розвитку» ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод». Економічний ефект від впровадження результатів дослідження, підтверджений актом, склав 106,8 тис. грн. (акт від 14.11.2007р.). Наукові результати дослідження використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України при викладанні курсів «Державне регулювання економіки», «Національна економіка», «Макроекономіка», «Мікроекономіка», що підтверджується довідкою № 956/01-27/6.10 від 30.11.2007р.
Особистий внесок автора. Наукові результати дисертації отримані автором самостійно. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача відображений у списку публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертаційної роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на III Міжрегіональній науково-практичній конференції «Оподаткування в промисловому регіоні: теорія, практика й перспективи розвитку» (м. Донецьк, 2003р.); V, VI, VII, VIII Міжнародних наукових конференціях студентів і молодих учених «Фінансовий і банківський менеджмент: досвід і проблеми» (м. Донецьк, 2003-2006рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-кредитне стимулювання економічного росту» (м. Луцьк, 2005р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан і шляхи розвитку» (м. Одеса, 2006р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні напрямки теоретичних і прикладних досліджень» (м. Одеса, 2006р.); III й IV Всеукраїнських наукових конференціях студентів, аспірантів і молодих учених «Перспективи й пріоритети розвитку економічного аналізу» (м. Донецьк, 2006-2007рр.).
Публікації. Основні положення дослідження висвітлені у 18 наукових працях, з них 15 робіт одноосібні. У тому числі 8 статей у наукових фахових виданнях, 10 статей і тез в інших виданнях і збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 5,53 друк. арк., з яких особисто авторові належить 5,2 друк. арк.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 188 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 163 сторінки. Робота містить 15 рисунків, 22 таблиці, 12 додатків.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У розділі 1 «Теоретичні основи управління інноваційним розвитком промисловості України» визначено сутність, особливості, основні напрямки інноваційного розвитку України, а також розроблено концепцію управління інноваційним розвитком промисловості України.
Вклад промисловості в національну економіку, досягнення Україною рівня технологічно розвинених країн, наближення якості життя до європейських стандартів визначає провідну роль і місце промисловості у забезпеченні найважливіших стратегічних інтересів держави. Однак реальний стан промисловості України в контексті інноваційного розвитку вказує на пасивність інноваційних намірів суб'єктів господарювання та уповільнення цього процесу (рис. 1). Так за період з 2002р. по 2006р. питома вага суб'єктів господарювання що займалися інноваціями та їх впроваджували зменшилась у 1,5 рази. Це приблизно в 4-5 разів нижче, ніж у Португалії й Греції, що відрізняються мінімальними показниками інноваційної активності серед країн Європейського союзу. Розрив промисловості України з лідируючими щодо цього державами, такими як Нідерланди, Австрія, Німеччина, Данія й Ірландія, досягає 5-7 разів. У цілому в країнах ОЕСР частка інноваційно активних суб'єктів господарювання в промисловості перебуває в діапазоні від 20 до 60 %. За абсолютними обсягами експорту інноваційної продукції Україна майже втричі поступається Данії, Греції й Австрії; Кореї - майже у 18 разів, Німеччині й Великої Британії - в 35, Японії - в 47, США - у 74 разів тощо.
Це дало змогу зробити висновок, що стан інноваційної активності промисловості України слід охарактеризувати як незадовільний, що пов’язане із недосконалою моделлю інноваційного розвитку та відсутність ефективної методологічної бази управління цим процесом. За цих умов ще більш важливим стає розробка механізмів управління інноваційним розвитком промисловості, побудова яких потребує поєднання концепцій сучасної економічної теорії із особливостями вітчизняного інноваційного середовища.
Згідно до цього економічна сутність поняття «управління інноваційним розвитком промисловості» ґрунтується на основі визначення сутності інновації й інноваційного розвитку. Поняття «інновація» розглядається як декларована ідея або комплекс ідей про те, як має бути змінено взаємодію елементів системи для рішення існуючих в системі проблем та покращення якості її функціонування. Зважаючи на те, що класифікація ознак інновацій дає змогу ефективно управляти ними, вдосконалено класифікацію інноваційних процесів, що дозволило виявити за предметною ознакою науково-технічні, організаційно-комунікаційні і фінансово-економічні інновації, які найбільш суттєво впливають на інноваційний розвиток промисловості України.
Встановлено, що інноваційний розвиток – це процес збалансованого вдосконалювання різних сфер діяльності суб'єктів господарювання, на основі впровадження науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних інновацій, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності, ділової активності, забезпечення фінансової стійкості, ліквідності й платоспроможності суб'єктів господарювання.
Конкретизовано фактори, які впливають на інноваційний розвиток вітчизняної промисловості як на макро-, так і на мікрорівні, що дає змогу визначити специфічні умови функціонування, які відображуються на парадигмі інноваційного розвитку промисловості України. Серед факторів макрорівня, які гальмують активізацію інноваційного розвитку вітчизняної промисловості, слід зазначити структурну деформованість економіки, а саме домінування сировинних галузей та галузей з низьким рівнем обробки, що зумовило низький рівень інноваційного потенціалу, залежність від імпорту нових технологій, стійку тенденцію до скорочення обсягів ВВП, що виділяється на НДДКР, слабкий законодавчий захист інтелектуальної власності. Беручі до уваги важливість предметної класифікаційної ознаки, доцільно згрупувати фактори, що стримують інноваційний розвиток промисловості на мікрорівні та можуть бути причинами передчасного згортання існуючих інноваційних програм наступним чином: науково-технічні, організаційно-комунікаційні і фінансово-економічні.
Відмінні властивості, що виникають в результаті творення факторів інноваційного середовища у якісні характеристики інновацій суб'єктів господарювання, визначено як особливості інноваційного розвитку. Найбільш суттєвими серед них є: цілеспрямованість інноваційного розвитку; суперечливість економічних інтересів учасників даного процесу різних рівнів; системність і погодженість їхніх інтересів; циклічність інноваційного розвитку й поетапна його реалізації; імовірнісний характер; економічна й соціальна значущість інноваційного розвитку.
Таким чином, без урахування виявлених особливостей не уявляється можливим здійснення об’єктивного вибору пріоритетних напрямків управління інноваційним розвитком промисловості для підвищення результативності цього процесу. Доведено, що такими напрямками є: інноваційний науково-технічний, організаційно-комунікаційний і фінансово-економічний розвиток, які є комплексом інновацій, що реалізується суб'єктами господарювання та вимагають розробки адекватних механізмів координації й управління ними.
На цій підставі визначено, що управління інноваційним розвитком промисловості це об'єктивний, цілеспрямований, динамічний і збалансований процес, що визначає якісно новий синергетичний стан напрямків управління інноваційним розвитком, реалізація яких має здійснюватися відповідними механізмами. Їх концептуальне обґрунтування передбачає визначення мети і задач управління, критеріїв, принципів та комплексу механізмів її реалізації, які дозволяють підвищити рівень інноваційного потенціалу суб'єктів господарювання, на основі вирішення цілого комплексу задач, спрямованих на ефективне використання науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів (рис.2).
У розділі 2 «Механізми управління інноваційним розвитком промисловості України» на основі визначення особливостей і напрямків управління запропоновані механізми управління інноваційним науково-технічним, організаційно-комунікаційним і фінансово-економічним розвитком промисловості.
Елементами механізму управління інноваційним науково-технічним розвитком промисловості (рис.3) є наступні методи:
- метод оцінки економічної ефективності впровадження виробничо-технічних інновацій, в основу якого покладено модель міжгалузевого балансу, що дозволяє визначити економічну доцільність впровадження виробничо-технічних інновацій та виражається в скороченні прямих витрат та економії необхідних ресурсів: |
(1)
(2)
(3)
де: хi– обсяг валового випуску продукції i-го виду; yi– обсяг кінцевого випуску продукції i-го виду; аij– коефіцієнт прямих витрат i-го виду продукції на виробництво продукції j-го виду; гij -величина економії i-го виду продукції у результаті впровадження виробничо-технічної інновації, яка використана при виготовленні одиниці продукції j-го виду; kij– коефіцієнт прямих витрат i-го виду продукції на виготовлення j-го виду продукції після впровадження виробничо-технологічної інновації г;
- метод оцінки інноваційного рівня продукції, який визначає ступінь конкурентоспроможності продукції на основі співвідношення значень параметрів споживчих властивостей аналізованого виду продукції і його аналога : |
(4)
, | (5)
де: ki - коефіцієнт значущості параметрів продукції i-го виду;
- метод планування реалізації інноваційного проекту, що спрямований на оптимізацію сіткового графіка реалізації інноваційного проекту, що дозволяє скоротити терміни його виконання за рахунок мобілізації виявлених резервів часу й рівномірного розподілу ресурсів на основі визначення тривалості критичного шляху інноваційного проекту.
Механізм управління інноваційним організаційно-комунікаційним розвитком промисловості (рис.4) включає наступні методи:
- метод організаційного моделювання гнучкої структури управління інноваційним розвитком, який дозволяє визначити основні закономірності її зміни в умовах виконання інноваційних функцій працівниками суб'єкта господарювання і його підрозділів на підставі даних про чисельність працівників, тип організаційної структури, кількість та розмаїтість інноваційних функцій працівників суб'єкта господарювання та його підрозділів тощо.
- метод оцінки економічної ефективності управлінських рішень дозволяє кількісно оцінити результативність управління інноваційним розвитком при існуючих ресурсних обмеженнях з урахуванням обов'язковості співвідношення очікуваного й досягнутого економічного ефекту з витратами на його розробку й реалізацію, на основі застосування статичних і динамічних показників ефективності. До статичних показників ефективності відносяться показники, які відображають частку прибутку отриманого за рахунок управлінських рішень на заданому проміжку часу. До динамічних показників оцінки ефективності управлінських рішень відносяться коефіцієнт дисконтування, чистого дисконтованого прибутку, індекс прибутковості, внутрішня норма рентабельності;
- метод оцінки комунікаційної напруженості суб'єктів господарювання дозволяє забезпечити найбільш рівномірне інформаційне навантаження підрозділів і тим самим знизити напруженість у доступності їм інформаційних ресурсів на основі розрахунку спеціальних показників:
, | (6)
, | (7)
(8)
де: Dб - відносний рівень доступності всіх інформаційних ресурсів для підрозділу б; Dв – відносний рівень доступності інформаційного ресурсу в-го виду для суб'єкта господарювання; Dбв – є кількісним вимірником забезпеченості б-го підрозділу в-м видом інформаційного ресурсу; P - структурні підрозділи в управлінні інноваційним розвитком суб'єктів господарювання; S - склад інформаційних ресурсів.
Елементами механізму управління інноваційним фінансово-економічним розвитком промисловості (рис. 5) є:
- метод управління рентабельністю інноваційної діяльності, що дозволяє оптимізувати витрати на інноваційну діяльність суб'єкта господарювання. Реалізація методу складається з послідовних дій інноваційного управління: 1.Визначення загального обсягу витрат на основну діяльність і виручки від реалізації. 2. Визначення рентабельності діяльності суб'єкта господарювання. 3. Визначення індексів росту/зниження відпускних цін на продукцію. 4. Розрахунок чистої (наведеної) рентабельності. 5.Визначення частки витрат на інновації для кожного з видів діяльності. 6.Визначення рентабельності видів діяльності. 7.Побудова графічного співвідношення витрат на інновації й рентабельності кожного виду діяльності. 8.Розрахунок коефіцієнтів, що визначають залежність рентабельності діяльності суб'єкта господарювання від витрат на інноваційну діяльність;
- метод багатокритеріальної оцінки ефективності інноваційно-інвестиційних проектів, що дозволяє вибрати оптимальний проект із урахуванням таких показників, як період окупності інвестицій, коефіцієнт ефективності інвестицій, чистий наведений прибуток, індекс рентабельності й внутрішня норма рентабельності інвестицій. Реалізація методу складається з послідовних дій: 1.Розробка матриці - (Aij), де i – показник економічної ефективності інноваційно-інвестиційного проекту ( ), а j інноваційно-інвестиційний проект ( ). 2. Визначення максимального значення i-го показника умовного еталонного інноваційно-інвестиційного проекту (m+1). 3. Стандартизація елементів матриці аij у стосовно (m+1) - показника еталонного інноваційно-інвестиційного проекту по формулі: |
(9)
де: Хij - стандартизовані i-ті показники економічної ефективності j-го інноваційно-інвестиційного проекту; аij – вихідні i-ті показники економічної ефективності j-го інноваційно-інвестиційного проекту. 4. Визначення для рейтингової оцінки інноваційно-інвестиційного проекту: |
(10)
де: К– ваговий коефіцієнт показника економічної ефективності;
- метод оптимізації джерел фінансування інноваційної діяльності, що дозволяє вибрати найбільш дешеве джерело або сформувати оптимальну комбінацію джерел фінансування. Реалізація методу складається з послідовності дій: 1. Визначення переліку можливих джерел фінансування інноваційних проектів з урахуванням існуючих обмежень. 2. Розрахунок вартості кожного джерела фінансування за критеріями — річній процентній ставці r й ефективній процентній ставці за весь строк реалізації інноваційного проекту rеф; 3.Корегування переліку джерел фінансування на основі критеріїв: якщо {r, rефф} < {r, rеф припустимі}, то джерело підходить для фінансування проекту; якщо {r, rеф} > {r, rеф припустимі}, то джерело виключається з переліку потенційних джерел фінансування; 4. Вибір оптимального джерела фінансування за критерієм {r, rеф} > min, тобто чим нижче вартість залучення джерела, тим більш привабливим воно є для суб'єкта господарювання.
У розділі 3 «Система управління інноваційним розвитком промисловості України» удосконалено інформаційне забезпечення управління інноваційним розвитком промисловості, проведено аналіз інноваційного розвитку металургійної промисловості України, реалізовано синтез механізмів управління інноваційним розвитком ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод».
Ефективне управління інноваційним розвитком промисловості визначається як можливістю оперативно мобілізувати внутрішній інноваційний потенціал в рамках доступних ресурсів, що об’єктивно потребує наявності у суб'єктів господарювання внутрішньої інформації, так і здатністю адаптуватися до змін інноваційного середовища, виявляти та враховувати в майбутньому вплив конкурентних сил та їх динаміку, що зумовлює необхідність наявності зовнішньої інформації. За цих умов в роботі визначено та структуровано внутрішню та зовнішню інформацію суб'єктів господарювання відповідно до потреб механізмів управління інноваційним розвитком, що поступає з різних джерел та має бути деталізована і структурована по напрямкам управління для забезпечення оперативності її доступу та підвищення ефективності її використання. Розв’язання цієї проблеми стає можливим із створенням бази даних системи управління інноваційним розвитком промисловості, яка є середовищем зберігання і обробки науково-технічної, організаційно-комунікаційної і фінансово-економічної інформації, що дозволяє усім користувачам здійснювати предметний пошук і аналіз необхідної інформації в реальному часі. Доведено, що ефективність інформаційного забезпечення управління інноваційним розвитком залежить також від форм надання інформації, у зв’язку з чим особливого значення набуває засіб взаємодії основних груп користувачів інформації із базою даних – інтерфейс, функціональні можливості якого залежать від ступеню доступу окремих груп користувачів інформації (власники, вища, середня та нижня ланки управління суб'єкта господарювання, інші службовці тощо). При оцінюванні ефективності інформаційного забезпечення системи управління інноваційним розвитком промисловості доцільно застосовувати наступні критерії: аналітичність, об’єктивність, раціональність, оперативність та гнучкість.
Стратегічне значення металургійної промисловості України для національного господарства визначається тим, що вона забезпечує 30% промислового виробництва держави (97 млрд.грн в 2006 р.), близько 40% валютних надходжень до країни і більш 10% надходжень до державного бюджету. За цих умов стає дуже важливим аналіз інноваційного розвитку металургійної промисловості України для виявлення типових проблем, що стримують інноваційний ривок вітчизняної промисловості, серед яких є: низький рівень залучення інвестицій в інноваційний розвиток, відсутність державної підтримки інноваційної діяльності, досить велика зношеність виробничого обладнання, низький рівень наукового співробітництва між суб'єктами господарювання в галузі, високий термін окупності інновацій на фоні економічної і політичної нестабільності, нерозвиненість інформаційних технологій та наявність застарілого програмного забезпечення, що нівелює значення інформаційного ресурсу як фактору інноваційного розвитку металургійної промисловості, нагромадження адміністративно-управлінського апарату більшості суб'єктів господарювання, що відповідає централізованій системі управління і суперечить ринковій системі господарювання тощо.
Наявність цих проблем об'єктивно зумовило необхідність впровадження запропонованих теоретичних розробок на конкретному об'єкті металургійної галузі. Так, протягом 2005-2006 рр. на ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод» було апробовано і впроваджено: механізми управління інноваційним науково-технічним, організаційно-комунікаційним і фінансово-економічним розвитком промисловості, які було використано при реалізації «Програми технічного переозброєння та перспективного розвитку» ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод». Синтез комплексу запропонованих механізмів дозволив підвищити ефективність використання науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», що дало змогу збільшити попит на інноваційну продукцію і відповідно обсяг виробництва і реалізації на 11%, а також частку продукції на ринку на 14%. Результати реалізації відображено в таблиці 1.
Таблиця 1
Показники управління інноваційним розвитком
ЗАТ «Донецьсталь - металургійний завод»
Показники | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р.
Показники конкурентоспроможності
Обсяг продажів, млн. грн | 457,775 | 533,10 | 558,16
Частка ринку продукції, % | 2,0 | 2,1 | 2,4
Реалізована інноваційна продукція, млн. грн | 0,9 | 1,17 | 1,3
Показники ділової активності
Коефіцієнт оборотності оборотних активів | 2,06 | 2,44 | 2,83
Коефіцієнт оборотності запасів | 6,56 | 7,06 | 7,49
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 3,92 | 5,2 | 6,61
Коефіцієнт оборотності власного капіталу | 2,21 | 2,56 | 2,86
Коефіцієнт фондовіддачі основних виробничих фондів | 3,6 | 3,9 | 4,2
Показники ліквідності й платоспроможності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,019 | 0,02 | 0,022
Коефіцієнт проміжної ліквідності | 0,628 | 0,63 | 0,635
Коефіцієнт загального покриття | 0,78 | 0,81 | 0,87
Частка найбільш ліквідних коштів у оборотних активах | 0,049 | 0,055 | 0,057
Загальний коефіцієнт співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованості | 0,564 | 0,567 | 0,572
Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт забезпеченості активів власними оборотними коштами | 0,05 | 0,08 | 0,11
Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,531 | 0,565 | 0,6
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів | 1,23 | 1,101 | 1,014
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності | 0,482 | 0,527 | 0,572
Так, за основними показниками управління інноваційним розвитком спостерігається позитивна тенденція, що свідчить про те, що впровадження запропонованих механізмів у систему управління інноваційним розвитком ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод» дозволило досягти підвищення його конкурентоспроможності, ділової активності, забезпечення фінансової стійкості, ліквідності й платоспроможності і одержати економічний ефект у сумі 106,8 тис. грн
Отримані результати синтезу системи механізмів управління інноваційним науково-технічним, організаційно-комунікаційним і фінансово-економічним розвитком промисловості свідчать про підвищення інноваційного потенціалу ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод» та є підтвердженням об'єктивної необхідності продовження наміченого курсу на інноваційне перетворення заводу.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі отримані наукові результати, які полягають у розвитку теоретичних, розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування системи механізмів управління інноваційним розвитком промисловості.
1. Розвинуто економічну сутність понять «інновація», «інноваційний розвиток», «управління інноваційним розвитком». Удосконалено класифікацію інноваційних процесів, що дозволило виявити науково-технічні, організаційно-комунікаційні і фінансово-економічні інновації, які найбільш ефективно впливають на інноваційний розвиток промисловості України.
2. Визначено особливості інноваційного розвитку промисловості: цілеспрямованість інноваційного розвитку; суперечливість економічних інтересів учасників даного процесу різних рівнів; системність і погодженість їхніх інтересів; циклічність інноваційного розвитку й поетапна його реалізації; імовірнісний характер, економічна й соціальна значущість інноваційного розвитку.
3. Визначено напрямки управління інноваційним розвитком промисловості: науково-технічний, організаційно-комунікаційний і фінансово-економічний, що потребують розробки адекватних механізмів координації та управління ними, з метою ліквідації можливих протиріч і досягнення збалансованості інтересів, що дозволяють підвищити інноваційний потенціал суб'єктів господарювання й вітчизняної промисловості в цілому.
4. За системним підходом розроблено концепцію управління інноваційним розвитком промисловості, реалізація якої дозволяє підвищити рівень інноваційного потенціалу суб'єктів господарювання, на основі підвищення ефективності використання науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів.
5. Одержав подальший розвиток механізм управління інноваційним науково-технічним розвитком промисловості на основі запропонованих методів оцінки економічної ефективності впровадження виробничо-технічних інновацій, оцінки інноваційного рівня продукції й планування реалізації інноваційного проекту, що дозволяє підвищити конкурентоспроможність суб'єктів господарювання.
6. На основі запропонованих методів одержав подальший розвиток механізм управління інноваційним організаційно-комунікаційним розвитком промисловості, що дозволяє підвищити ділову активність суб'єктів господарювання. Елементами механізму є метод організаційного моделювання гнучкої структури управління інноваційним розвитком, метод оцінки економічної ефективності управлінських рішень, метод оцінки комунікаційної напруженості.
7. Одержав подальший розвиток механізм управління інноваційним фінансово-економічним розвитком промисловості на основі запропонованих методів управління рентабельністю інноваційної діяльності, багатокритеріальної оцінки економічної ефективності інноваційно-інвестиційних проектів, оптимізації джерел фінансування інноваційної діяльності, що дозволяє забезпечити фінансову стійкість, ліквідність і платоспроможність суб'єктів господарювання.
8. Удосконалено інформаційне забезпечення системи управління інноваційним розвитком промисловості, у рамках якого визначено основні інформаційні потоки, системні комунікації осіб, що приймають рішення щодо вдосконалення інноваційних процесів розвитку суб'єктів господарювання, що дозволяє підвищити оперативність і забезпечити гнучкість в управлінні інноваційним розвитком суб'єктів господарювання.
9. У результаті аналізу інноваційного розвитку металургійної промисловості України виявлено ряд проблем, типових для більшості суб'єктів господарювання даної галузі, що перешкоджають зростанню їхнього інноваційного потенціалу: низький рівень залучення інвестицій в інноваційний розвиток; слабка державна підтримка інноваційної діяльності; досить велика зношеність виробничого обладнання; низький рівень наукового співробітництва між суб'єктами господарювання в галузі; високий термін окупності інновацій; нерозвиненість інформаційних технологій та наявність застарілого програмного забезпечення; нагромадження адміністративно-управлінського апарату більшості суб'єктів господарювання тощо.
10. Запропоновані в роботі теоретичні розробки були використані при реалізації «Програми технічного переозброєння та перспективного розвитку» ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод». Синтез комплексу механізмів управління інноваційним розвитком дозволив підвищити ефективність використання науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод», що сприяло покращенню основних показників конкурентоспроможності, ділової активності, фінансової стійкості, ліквідності й платоспроможності, що дозволило підвищити рівень інноваційного потенціалу ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод» і отримати економічний ефект у розмірі 106,8 тис.грн .
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у наукових фахових виданнях:
1. Егоров П.В., Понизовная О.А. Направления совершенствования управления инновационным развитием субъекта хозяйственной деятельности // Финансы, учет, банки: Сборник научных трудов. Выпуск 10. – Донецк: ДонНУ, Каштан, 2004. – С. 3-8. (Особистий внесок здобувача: визначено поняття «інновація», «інноваційний розвиток», «система управління інноваційним розвитком», визначено пріоритетні напрямки інноваційного розвитку.)
2. Шакура О.А. Методы управления инновационным развитием субъекта хозяйственной деятельности // Финансы, учет, банки: Сборник научных трудов. Выпуск 11. – Донецк: ДонНУ, Каштан, 2005. – С. 228-231.
3. Шакура О.А. Инновационный механизм управления финансово-экономическим развитием субъектов хозяйствования // Финансы, учет, банки: Сборник научных трудов. Выпуск 12. – Донецк: ДонНУ, Каштан, 2006. – 244 С. 105-117.
4. Шакура О.А. Инновационный механизм управления научно-техническим развитием субъектов хозяйствования // Модели управления в рыночной экономике: Сб.науч.тр.; Донецкий нац.ун-т.- Донецк: ДонНУ, 2006. – Вып.9. – С. 56-64.
5. Шакура О.А. Инновационный механизм управления организационно-коммуникационным развитием субъектов хозяйствования // Вісник Донецького університету економіки та права: Зб.наук.пр. – Донецьк.: ДонУЕП, 2006. - №2. – С. 93-100.
6. Шакура О.А. Концепция управления инновационным развитием субъектов хозяйствования в Украине // Вісник Донецького Національного Університету. Серія В: економіка і право. Зб.наук.пр. - Донецьк: ДонНУ, 2006. - №2, Том 1. – С. 233-242.
7. Шакура О.А. Особенности инновационного развития субъектов хозяйствования в Украине // Економіка і організація управління: Збірник наукових праць. Випуск 2. - Донецк: ДонНУ, Каштан, 2007. – 192 с. Стр.146-161.
8. Шакура О.А. Информационное обеспечение системы управления инновационным развитием субъектов хозяйствования // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 228: В 4т. – Т.П. – Днепропетровск: ДНУ, 2007. – С. 406-411.
за матеріалами конференцій:
9. Егоров П.В. Понизовная О.А. Взаимодействие уровней механизма управления инновационным развитием субъектов хозяйственной деятельности // Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. Тези доповідей і виступів V міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2003. – С. 222-224. (Особистий внесок здобувача: визначено рівні управління інноваційним розвитком суб’єктів господарювання)
10. Понизовная О.А. Основные инструменты управления инновационным развитием субъекта хозяйственной деятельности // III Межрегиональная научно-практическая конференция «Налогообложение в промышленном регионе: теория, практика и перспективы развития»: Материалы конференции. – Донецк: ДонГУЭТ им. М.Туган-Барановского, 2003. – С. 165-169.
11. Понизовная О.А., Чеканина В.О. Проблемы влияния инвестиционной политики на развитие экономики Украины // Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. Тези доповідей і виступів VI міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2004. – С. 177-178. (Особистий внесок здобувача: виявлено фактори впливу на інноваційний розвиток економіки України)
12. Шакура О.А. Проблемы инновационной активности субъектов хозяйственной деятельности Украины // Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. Тези доповідей і виступів VII міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2005. – С. 248-250.
13. Шакура О.А. Особенности инновационного развития субъектов хозяйственной деятельности Украины // Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання: Матеріали міжнар. наук.-практ.конф. Тези доп. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин.держ.ун-ту ім.Лесі Українки, 2005. – С. 363 – 364.
14. Шакура О.А. Методология управления инновационным финансово-экономическим развитием субъектов хозяйствования в Украине // Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми. Тези доповідей і виступів VIII міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 322-323.
15. Шакура О.О. Методологія вибору основних напрямів управління інноваційним розвитком суб’єктів господарювання // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: Тези доповідей і виступів III Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. – Донецьк: Тов. «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 118-119.
16. Шакура О.А. Усовершенствование механизма государственного управления инновационным развитием субъектов хозяйствования в Украине // Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции «Современные направления теоретических и прикладных исследований». Том 13. – Одесса: Черноморье, 2006. – С. 15-17.
17. Шакура О.А. Проблема концептуального обоснования управления инновационным развитием субъектов хозяйствования в Украине // Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции «Научные иследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития 2006». Том 6. - Одесса: Черноморье, 2006. – С. 83-84.
18. Шакура О.А. Проблемы информационного обеспечения системы управления инновационным развитием субъектов хозяйствования в Украине // Перспективи та пріоритети розвитку економічного аналізу: Тези доповідей і виступів IV Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. – Донецьк: Тов. «Юго-Восток, Лтд», 2007. – С. 122-124.
АНОТАЦІЯ
Шакура О.О. Синтез системи механізмів управління інноваційним розвитком промисловості України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством. - Донецький національний університет, Донецьк, 2008.
Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретичних положень, розробці методичних основ і практичних рекомендацій з формування механізмів управління інноваційним розвитком промисловості України. У роботі наведено результати дослідження сутності понять інноваційний розвиток, управління інноваційним розвитком промисловості, запропоновано концепцію управління інноваційним розвитком промисловості України. З метою удосконалення системи управління інноваційним розвитком промисловості визначено умови підвищення ефективного використання науково-технічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів на основі управління їх інноваційним розвитком. Дістали подальшого розвитку механізми управління інноваційним науково-технічним, організаційно-комунікаційним і фінансово-економічним розвитком промисловості на основі запропонованих методів. Удосконалено інформаційне забезпечення системи управління інноваційним розвитком промисловості України.
Основні результати дисертації використано при реалізації «Програми технічного переозброєння й перспективного розвитку» ЗАТ «Донецьксталь - металургійний завод».
Ключові слова: система, механізм, управління, інноваційний розвиток, науково-технічний, організаційно-комунікаційний, фінансово-економічний розвиток, промисловість, інноваційний потенціал.
АННОТАЦИЯ
Шакура О.А. Синтез системы механизмов управления инновационным развитием промышленности Украины. - Рукопись
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 – Экономика и управление национальным хозяйством. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2008.
Диссертационная работа посвящена развитию теоретических положений, разработке методических основ и практических рекомендаций по формированию механизмов управления инновационным развитием промышленности Украины. В работе усовершенствована классификация инновационных процессов, уточнен используемый понятийный аппарат, в частности, углублено понимание понятий «инновация», «инновационное развитие», «управление инновационным развитием». Определены особенности инновационного развития промышленности, предложены направления управления данным процессом: научно-техническое, организационно-коммуникационное и финансово-экономическое.
На основе системного подхода разработана концепция управления инновационным развитием промышленности, в рамках которой предложены механизмы управления инновационным научно-техническим, организационно-коммуникационным и финансово-экономическим развитием. Реализация данной концепции позволяет повысить уровень инновационного потенциала субъектов хозяйствования, на основе решения таких задач: повышения эффективности использования научно-технических, организационно-коммуникационных и финансово-экономических ресурсов. Получил дальнейшее развитие механизм управления инновационным научно-техническим развитием промышленности на основе предложенных методов оценки экономической эффективности внедрения производственно-технических инноваций, оценки инновационного уровня продукции, планирования реализации инновационного проекта, которые позволяют повысить конкурентоспособность субъектов хозяйствования. Элементами механизма управления инновационным организационно-коммуникационным развитием промышленности являются метод организационного моделирования гибкой оргструктуры управления инновационным развитием, метод оценки экономической эффективности управленческих решений, метод оценки коммуникационной напряженности, которые позволяют повысить деловую активность субъектов хозяйствования. В рамках механизма управления инновационным финансово-экономическим развитием промышленности были предложены метод управления рентабельностью инновационной деятельности, метод многокритериальной оценки экономической эффективности инновационно-инвестиционных проектов, метод оптимизации источников финансирования инновационной деятельности, которые позволяют обеспечить субъекту хозяйствования финансовую устойчивость, ликвидность и платежеспособность.
Усовершенствовано информационное обеспечение системы управления инновационным развитием промышленности, направленное на обеспечение оперативности принятия управленческих решений и гибкости управления в быстро изменяющихся условиях хозяйствования. Проведен анализ инновационного развития металлургической промышленности, который позволил выявить ряд проблем типичных для субъектов хозяйствования данной отрасли и препятствующих росту их инновационного потенциала. Основные результаты диссертации были использованы при реализации «Программы технического перевооружения и перспективного развития» ЗАО «Донецксталь-металлургический завод».
Ключевые слова: система, механизм, управление, инновационное развитие, научно-техническое, организационно-коммуникационное, финансово-экономическое развитие, промышленность, инновационный потенциал.
SUMMARY
Shakura O. Synthesis of the system of mechanisms of management of innovation development of the Ukraine industry. – Manuscript.
Thesis for Candidate’s degree in economic sciences in specialty 08.00.03 – Economics and management of national economy. - Donetsk National University, Donetsk, 2008.
The thesis has been dedicated to the development of theoretical prepositions, the elaboration of methodical basis and practical instructions on forming the mechanisms of management of innovation development of the Ukraine industry. The paper has presented the results of investigating the essence of such prepositions as innovation development, management of innovation development of industry, has brought forward the concept of management of innovation development of the Ukraine industry. For the purpose of improving the system of management of innovation development of industry here have been determined the conditions of raising up an effective use of science and technology, organization and communication, financial and economic resources on the based of management of their innovation development. The mechanisms of management of innovative science and technology, organization and communication, financial and economic development of industry on the base of the brought forward methods have been given further progress. Information provision of the system of management of innovation development of the Ukraine industry has been improved. The main thesis results are being used in forming mechanisms of management of innovation development in CJSC «Donetsksteel-MZ», Donetsk.
Key words: system, mechanism, management, innovation development, science and technology, organization and communication, financial and economic development, industry, innovation potential.
Шакура Ольга Олександрівна
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Підписано до друку 28.02.2008 | Формат 60х90/16 | Папір типографський
Друк офсетний | Умов.
