НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРОМИСЛОВОСТІ

ШУБІН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 338.024:669

УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ БІЗНЕС-ВЗАЄМОДІЇ

МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (переробна промисловість)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті економіки промисловості Національ-ної академії наук України (м. Донецьк) у відділі проблем управління виробництвом.

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України

Чумаченко Микола Григорович,

Президія НАН України (м. Київ), радник президії.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Кизим Микола Олександрович,

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (м. Харків), директор центру;

кандидат економічних наук, доцент

Панфілова Тетяна Сергіївна,

Державний вищий навчальний заклад «Донецький національний технічний університет» Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри фінансів і банківської справи.

Захист відбудеться «17» квітня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .151.01 в Інституті економіки про-мисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Універ-ситетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий «14» березня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна підсилює інтеграцію до світогосподарських зв’язків. З метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних галузей економіки необхідним є підвищення ефективності та технологічного рівня виробництва, якості продукції, що виробляється, а також зміцнення позицій у конкурентній боротьбі. Все це обумовлює необхідність подальшої інтеграції бізнесу та пошуку сучасних форм бізнес-взаємодії промислових підприємств. Як свідчить зарубіжний досвід, сучасні форми співпраці та бізнес-взаємодії об’єднують в єдину мережу управлінські інструменти й ідеологію менеджменту промислових підприємств незалежно від сфери та масштабів діяльності.

Україна істотно відстає в розвитку цього напряму, що й обумовило актуальність обраної теми дослідження. Дане відставання характеризується тим, що на підприємствах фактично відсутні методики застосування системи бізнес-взаємодії. Відомо, що ринок швидкими темпами трансформується, а його структуризація та наповнення призводять до того, що на перший план висуваються товарно-грошові відносини, які доповнені системою бізнес-взаємодії, що сприяє збільшенню ринкової вартості підприємства. Тому, здійснюючи ринкові перетворення, доцільно визначити та проаналізувати передумови, фак-тори, які впливають на динаміку формування та розвитку системи бізнес-взаємодії на промислових підприємствах України, зокрема металургійних.

Розвиток економіки на інноваційній основі об’єктивно сприяє підвищенню конкуренції, особливо на підприємствах, пов’язаних із поставками і подальшою експлуатацією дедалі складніших у технологічному й експлуатаційному відношенні товарів. Зростання конкуренції у свою чергу змушує підприємства формувати систему, що здатна втримувати клієнтів і залучати нових. Крім того, підприємство як економічний суб’єкт у ринкових умовах взаємодіє з іншими суб’єктами, що й визначає міру досягнення встановлених підприємством цілей.

Проблеми системи бізнес-взаємодії та її окремих складових досліджуються у працях Н.М. Абдикєєва, Н. Вудкока, П. Гембла, Я. Гордона, К. Гренрооса, Т.П. Данько, С.В. Ільдеменова, В.Г. Єліферова, Ф. Котлера, В.С. Лісіна, Г. Мінцберга, Д. Ратмела, М. Стоуна, К. Хаксевера, А.-В. Шеєра. Останнім часом в Україні також приділяється значна увага формуванню теорії бізнес-взаємодії на металургійних підприємствах. Серед учених-економістів, які працюють у цій сфері в Україні, слід відзначити Г.А. Агужена, О.І. Амошу, С.С. Аптекаря, Д.В. Журавля, В.М. Клименка, К.І. Ладиченко, О.Ю. Лактіонову, С.В. Мельниченко, С.В. Момота, М.Г. Чумаченка.

У вітчизняній економіці є спроби використання зарубіжних методик, які, однак, не адаптовані й мало придатні для специфіки роботи підприємств. Такі методики не враховують національних особливостей формування ринку і, крім того, не носять комплексного, системного характеру (упроваджуються тільки окремі складові системи бізнес-взаємодії), що вплинуло на вибір теми дисертаційної роботи, визначило її цілі й завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН України у межах тем: «Державне регулювання розвитку виробничої сфери в регіоні» (номер держреєстрації 0103U007371, 2003-2006 рр.), де запропоновано вдосконалення сервісної системи металургійного підприємства в системі бізнес-взаємодії для збільшення чисельності клієнтів і активів підприємства; «Розвиток регіону в умовах зростання відкритості національної економіки» (номер держреєстрації 0106U009513, 2006-2009 рр.), в якій визначено методичні підходи до оптимізації діяльності промислових підприємств на основі створення сучасних організаційних форм в умовах зростання відкритості регіональної економіки.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток науково-методичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління металургійними підприємствами на основі їх бізнес-взаємодії.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:

узагальнено теоретичні підходи до формування ефективної системи взаємодії промислових підприємств у ринковому середовищі;

проаналізовано передумови формування системи бізнес-взаємодії промислових підприємств у ринкових умовах та визначено її вплив на ефективність функціонування учасників системи;

проаналізовано стан і тенденції розвитку світового ринку металопродукції та металургійної галузі України в умовах трансформаційних змін;

удосконалено науково-методичні основи формування бізнес-процесів металургійних підприємств з урахуванням впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища;

розроблено методичні підходи до оптимізації структури управління системою бізнес-взаємодії металургійних підприємств на основі багаторівневості;

розроблено і обґрунтовано науково-методичні рекомендації з формування комплексної інформаційної системи на основі оптимізації її структури та складу з метою підвищення ефективності бізнес-взаємодії промислових підприємств;

запропоновано систему збалансованих показників ефективності діяльності системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси управління металургійними підприємствами на основі бізнес-взаємодії в ринкових умовах.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні і практичні підходи до формування системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вчених-економістів зарубіжних країн, держав СНД і України із проблем теорії взаємодії, управління взаємовідносинами і маркетингу. Фактологічною основою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України, матеріали первинного обліку і статистичної звітності металургійних підприємств.

У ході дослідження використовувалися такі методи: діалектичний, який дозволив розглянути проблеми у взаємозв’язку й розвитку (дослідження процесу становлення теорії взаємодії та маркетингу взаємовідносин у зарубіжній і вітчизняній теорії та практиці); аналітичні методи (аналіз структури й повноти взаємодії, системи бізнес-взаємодії на підприємствах, якості наданих послуг та їх ефективності); моделювання (формування моделі системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств), групувань (визначення основних складових структури системи бізнес-взаємодії підприємств-суб’єктів ринку); експертних оцінок та SERVQUAL (оцінка якості системи бізнес-взаємодії).

Наукова новизна одержаних результатів. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є поглиблення існуючих теоретичних положень щодо підвищення ефективності бізнес-взаємодії промислових підприємств та розробка науково-практичних рекомендацій з оптимізації сучасних форм їх співпраці на внутрішньому і зовнішньому ринках металопродукції в умовах загострення конкурентної боротьби.

Результати, що визначають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано концептуальний підхід до формування системи бізнес-взаємодії як ітеративного інноваційного процесу на основі планування, організації і контролю взаємодії суб’єктів даної системи, що є підґрунтям розробки їх стратегії та спрямовано на збільшення ринкової вартості бізнесу;

розроблено науково-методичні підходи до формування багаторівневої організаційної моделі бізнес-взаємодії металургійних підприємств на основі створення двох постійних рівнів (внутрішнього та вертикального) і тимчасової мережі, що сприятиме оптимізації їх потенціалу та підвищенню стійкості в ринкових умовах;

удосконалено:

наукові підходи до групування основних факторів маркетингового середовища з метою визначення їх впливу на ефективність та результативність бізнес-процесів промислових підприємств для зміцнення конкурентних переваг в умовах невизначеності;

методичні підходи до формування ефективної системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств на основі максимальної узгодженості та оптимізації дій учасників системи з виробництва та реалізації продукції (вгору – із постачальниками, вниз – із споживачами), що сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності;

визначення комплексної оцінки ефективності системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств із використанням показників, які визначають її рівень і характер та стійкість партнерських зв’язків із персоналом, постачальниками, споживачами, клієнтами, контактними аудиторіями;

дістали подальшого розвитку:

теоретичні основи управління взаємодією промислових підприємств, які полягають в уточненні сутності основних категорій, класифікації бізнес-процесів, визначенні передумов формування ефективної системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств, сегментуванні споживачів;

оцінка маркетингового середовища металургійного підприємства на підставі ранжування клієнтів з метою визначення найбільш привабливих та впливових груп, що підвищує ефективність механізму задоволення їх потреб;

підходи до оптимізації інформаційного забезпечення системи бізнес-взаємодії промислових підприємств на основі використання переваг сучасних інструментів та засобів, що створює передумови підвищення результативної та стабільної діяльності суб’єктів системи.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані положення та практичні рекомендації дозволяють упровадити систему бізнес-взаємодії на підприємствах металургійної галузі, а також оцінити її ефективність на основі оцінки якості системи бізнес-взаємодії. Одержані в дисертації висновки та рекомендації мають прикладний характер і використані Міністерством промислової політики України (Департамент металургійної промисловості) при формуванні нової редакції Державної програми реформування й розвитку гірничо-металургійного комплексу (довідка № 01/2-1-916 від 16.10.2007 р.), Донецькою торгово-промисловою палатою (лист №1823/01.10 від 24.09.2007 р.) при наданні консалтингових та посередницьких послуг металургійним підприємствам, ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (довідка № 12/1210 від 08.10.2007 р.) при оптимізації системи управління підприємством.

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи є особистим науковим здобутком автора, які сприяють удосконаленню основ управління системою бізнес-взаємодії промислових підприємств.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й були схвалені на науково-практичних конференціях: VII науково-практичній конференції «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» (м. Павлоград, 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Образование и наука без границ – 2005» (м. Прага, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Держава та ринок: стратегія внутрішнього розвитку промислових регіонів» (м. Маріуполь, 2006 р.); II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов» (м. Сімферополь, 2006 р.), Регіональній міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 10 наукових працях, з яких 5 статей у спеціалізованих наукових виданнях, 5 матеріалів наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 3,62 д.а., всі публікації одноосібні.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 188 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 28 таблиць, 59 рисунків, 3 додатки на 3 сторінках і список використаних джерел зі 135 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретичні основи бізнес-взаємодії підприємств. Розглянуто теоретичні питання удосконалення управління системою бізнес-взаємодії металургійних підприємств на основі сучасної парадигми взаємовідносин між господарюючими суб’єктами.

Сучасний етап розвитку економічної системи характеризується появою нових, більш ефективних форм та механізмів взаємодії промислових підприємств. Це обумовило формування достатньо нового напряму в управлінні – управління взаємовідносинами господарюючих суб’єктів, основу якого складають розвиток та підтримка довгострокових, міцних зв’язків з індивідуальними споживачами, постачальниками, персоналом, контактними аудиторіями. Такі тенденції спрямовано на утримання споживачів, що є менш витратним, ніж формування стосунків з новими.

Визначено сучасні форми бізнес-взаємодії: співдружність, співробітництво, кооперація, партнерство, співконкуренція, конкуренція та конфлікт. Визначаючи особливості та відмінності кожної форми, доведено, що всі вони притаманні сучасним умовам господарювання, однак вибір тієї або іншої залежить від мети підприємства. Доведено, що за своєю суттю найбільш позитивною, що припускає доволі тісні контакти, є співдружність; відмінністю кооперації є поєднання ресурсів для досягнення основної мети, вона являє собою багатомірну форму співробітництва. Співконкуренція є перехідним поняттям між одно- та багатовекторними формами взаємодії, має короткостроковий характер, спрямована на досягнення мети та є рівнозначно важливою для всіх учасників. Конкуренція, незважаючи на деякий антагоністичний характер, являє собою форму взаємодії, тому що прямо або непрямо змушує суб’єктів реагувати на дії конкурентів. Вона має форму змагання: передбачає відповідні дії позитивного або негативного характеру. Конфлікт є найбільш негативною формою взаємодії, може мати як позитивний, так і деструктивний характер.

Бізнес-взаємодія – це порівняно нове поняття в теорії управління. Воно має чимало тлумачень, що відрізняються залежно від того, яка галузь науки його використовує. На основі аналізу та логічного узагальнення в роботі бізнес-взаємодія розкривається як ітеративний процес, метою якого є підвищення ефективності діяльності кожного із суб’єктів та збільшення ринкової вартості бізнесу основних підприємств, залучених до інтеграційних зв’язків. Доведено, що будь-яка взаємодія має риси соціальності. При цьому взаємодію доцільно поділити за видами залежно від поставленої суб’єктом взаємодії мети: соціальна або економічна. Якщо цілі суб’єкта є некомерційними, то й взаємодія буде мати соціальну спрямованість. У разі якщо цілі комерційні (одержання прибутку), взаємодія матиме переважно економічний характер.

Доведено, що передумовою формування системи бізнес-взаємодії стала переоцінка ролі та значення конкуренції: діяльність будь-якого підприємства орієнтована на споживача, а не конкурента. Подальші узагальнення дозволили визначити, що фокусуватися треба не на поведінці окремих агентів ринку, а на процесах (аналіз трьох П – позиції, персонал, процеси).

Ураховуючи те, що складовими будь-якої системи є суб’єкти, об’єкти та процеси, що відбуваються між ними, в роботі дістало подальшого розвитку визначення цих понять. Основна ідея концепції взаємодії полягає в тому, що об’єктом управління в сервісній економіці стають індивідуалізовані відносини з покупцем (споживачем). Обґрунтовано, що за означених умов партнерські відносини стають одним із найважливіших ресурсів підприємства, оскільки вони також є продуктом, який створено на основі об’єднання інтелектуальних та інформаційних ресурсів.

Основою будь-якої взаємодії є передача (рух) матеріальних та нематеріальних потоків. Системність здійснення цього процесу забезпечує адаптивність функціонування підприємства до турбулентного ринкового середовища. Функціонування підприємства в ринковому середовищі являє собою процес прийняття, генерації та подальшої передачі різних потоків у межах економічної системи, які забезпечують результативність роботи. Поглиблення існуючих теоретичних основ дозволило визначити та сформулювати модель взаємодії агентів економічної системи на основі п’яти сил (рис. 1).

Рис. 1. Модель взаємодії агентів економічної системи

Передумовою формування даної моделі є той факт, що у процесі функціонування усі суб’єкти системи бізнес-взаємодії не тільки взаємопов’язані, але й можуть прямо або непрямо впливати на взаємне функціонування.

Наявність цих сил обумовлює багаторівневість системи управління бізнес-взаємодією. На першому рівні (взаємодія персоналу підприємства у процесі функціонування) відбуваються процеси координації та взаємоузгодження дій на рівні підприємства. Доведено, що ефективність взаємодії на цьому рівні обумовлюється використанням відповідного інструментарію: безпосередній контакт між менеджерами, спільні ролі, спеціальні групи, команди, ролі інтеграторів, ролі менеджерів-посередників, матричні організації. Другий рівень (взаємодія персоналу підприємства із постачальниками) визначає ефективність поставок. Ефективність цього рівня залежить від обрання відповідної моделі: «витягнутої руки» – мінімізація залежності від постачальників та максимізація ринкової влади, або партнерства. Третій рівень передбачає побудову відносин зі споживачами. Формування даного рівня системи бізнес-взаємодії залежить від прихильності обох сторін до спільної продуктивної праці; на цьому рівні формуються схеми взаємодії з клієнтами. На четвертому рівні системи бізнес-взаємодії формуються взаємовідносини із контактними аудиторіями з урахуванням критерію перспективності, обов’язковості взаємодії, впливу на громадську думку. На п’ятому рівні визначаються взаємовідносини з конкурентами.

Таким чином, концептуальні підходи до формування передумов стійкого розвитку промислових підприємств на основі бізнес-взаємодії стають все більш поширеними. Це пов’язано з тим, що підсилення конкурентних переваг на підставі раціонального використання власного потенціалу та можливостей, які надаються сучасними формами співпраці, сприяють адаптації промислових підприємств до умов конкурентного середовища.

У розділі 2 «Аналіз передумов і умов формування системи бізнес-взаємодії в металургійній галузі» здійснено оцінку тенденцій розвитку світового ринку металу, особливостей діяльності металургійних підприємств України з урахуванням оптимізації бізнес-процесів; визначено методичні основи формування ефективної системи їх бізнес-взаємодії.

Металургійна галузь посідає одне з основних місць в економіці України. Підтвердженням цьому є зростання обсягів виробництва на основі підвищення попиту на продукцію з боку споживачів та збільшення рівня завантаженості виробничих потужностей металургійних підприємств країни у 2002-2006 рр. Підйому галузі сприяла кон’юнктура світового ринку сталі та стабілізація попиту на внутрішньому ринку. Однак подальше зростання споживання продукції українських металовиробників стримується її високою собівартістю та недостатньою якістю, що зумовлюється використанням застарілих технологій виробництва та високим рівнем зносу основних фондів (близько 82% порівняно із 40% у країнах ЄС) на більшості вітчизняних металургійних підприємств. У 2004-2006 рр. у світовій металургійній промисловості відбулася велико-
масштабна реструктуризація, в результаті якої сформувалися транснаціональні групи, діяльність котрих впливає на формування нових тенденції розвитку ринку. Саме ці передумови і тенденції повинні стати імпульсом для вітчизняних підприємств до технічного переозброєння та впровадження прогресивних техніко-технологічних досягнень. Протидія зовнішнім загрозам та покращення інвестиційної складової для більшості вітчизняних металургійних підприємств пов’язані з урахуванням загальносвітових тенденцій, а саме переходом від концентрації в межах великих металургійних комбінатів до більш мобільних форм організації взаємодії на основі міні-заводів з виробництва металопродукції та сервісних центрів з її реалізації.

За результатами аналізу та узагальнень визначено, що бізнес-взаємодія металургійних підприємств – логічний, послідовний, взаємозалежний процес, у ході якого металургійне підприємство отримує ресурси від постачальника, створює додану вартість та реалізує продукцію посередникам (металотрейдерам) або кінцевому споживачеві. На підставі узагальнення та групування визначено, що всі процеси бізнес-взаємодії, які притаманні металовиробникам, слід поділити на такі блоки: бізнес-взаємодія в процесі виробництва, бізнес-взаємодія в процесі збуту, бізнес-взаємодія в забезпеченні виробничих і збутових процесів.

Бізнес-взаємодія в процесі виробництва, в свою чергу, розділяється на два блоки: процеси з модернізації, реконструкції й обслуговування виробництва та процеси з постачання сировини.

З огляду на пріоритетність та значущість процесів взаємодії в ході виробництва, обґрунтовано особливості та відмінності цього напряму бізнес-взаємодії. Аналіз особливостей та відмінностей процесів бізнес-взаємодії зроблено на прикладі співпраці ВАТ «НКМЗ», який здійснював поставку прокатного стану для ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» та виступав координатором поставок, а партнерами по співробітництву були підприємства суміжних галузей із Росії, Німеччини, Франції, Швеції, Канади. На основі декомпозиції бізнес-процесів було визначено етапи бізнес-взаємодії: передконтрактна робота, аналіз пропозицій від потенційних виробників металургійного устаткування та вибір оптимального, проведення техніко-комерційних переговорів, поставка устаткування, підготовка персоналу для роботи на новому обладнанні. Така декомпозиція дозволяє оптимізувати взаємодію усіх підприємств та підвищити ефективність використання їх активів.

За результатами моніторингу бізнес-процесів установлено, що виходячи із специфіки функціонування найбільш розповсюдженими є такі схеми постачання сировини:

централізовані поставки металобрухту на підприємство (існує декілька підприємств зі збирання металобрухту, які постачають його одному великому підприємству-постачальнику, що здійснює поставки безпосередньо металургійному підприємству);

слабоцентралізовані поставки (металовиробник працює із декількома підприємствами-постачальниками сировини, кожен з яких отримує металобрухт від декількох підприємств із його збирання);

децентралізовані поставки (коли відсутній посередник, тобто постачання металобрухту здійснює безпосередньо підприємство з його збирання).

Визначено, що перші дві схеми є більш структурованими та підконтрольними. Однак усі три схеми формують перший, найнижчий, рівень системи бізнес-взаємодії.

Основу бізнес-взаємодії металургійних підприємств у процесі збуту також складають відповідні бізнес-процеси від пошуку потенційних клієнтів до взаємодії із клієнтами після отримання ними готової продукції. Необхідність формування ефективної системи збуту передбачає створення багаторівневої збутової мережі. Визначено, що найбільш поширеними є такі канали продажів металопродукції: продаж продукції через металотрейдерів (оптових або роздрібних), використання посередників, формування власної збутової мережі та прямий продаж кінцевим споживачам. Результати аналізу свідчать, що значна частина металургійних підприємств реалізує свою продукцію через посередників, найбільш великими з яких є: «Запоріжсталь Метал Холдинг», «Леман-Україна», «МД-Груп», «Метал Холдинг», «УГМК», «Енергосталь», «Юніком Лтд» та ПП «Савватс» (вони реалізують більше 50% металопродукції на внутрішньому ринку).

Обґрунтовано, що передумовою вибору каналу збуту продукції є: наявність каналу збуту, позиції конкурентів на конкретному ринку, ймовірність виходу на ринок та створення власної збутової мережі. Підвищення нецінової конкуренції на внутрішньому ринку металопродукції у 2006-2007 рр., поступове підсилення впливу великих металотрейдерів обумовили скорочення кількості невеликих трейдерів. Однією з основних тенденцій було створення та розвиток великими підприємствами металоторговельних мереж і сервісних металоцентрів, розширення географії продажів. Однак діяльність підприємств-металотрейдерів значною мірою залежить від ритмічності роботи металургійного комплексу України. Таким чином, бізнес-процеси між виробниками та трейдерами формують другий рівень системи бізнес-взаємодії.

Успіх підприємства визначається його здатністю задовольняти потреби клієнтів на основі раціонального використання ресурсів та оптимального співвідношення бізнес-процесів. Це обумовлює об’єктивну потребу у використанні інструментарію, за допомогою якого можна ранжувати та оцінювати бізнес-процеси підприємства за рівнем їх значущості. Аналіз показав, що існуючі методи та підходи не враховують повною мірою галузеву специфіку, особливості функціонування металургійних підприємств та стрімкі зміни зовнішнього середовища. В умовах сервісної економіки пропонується запровадити АВСD-аналіз, основою якого є виділення чотирьох груп бізнес-процесів:

бізнес-процеси, що приносять прибуток та будуть його приносити (група А);

бізнес-процеси, що є прибутковими, але в майбутньому можуть не приносити прибуток (група В);

бізнес-процеси, що не є прибутковими, а в майбутньому рівень прибутковості буде ще знижуватися (група С);

бізнес-процеси, що ніколи не будуть прибутковими (група D).

Починати АВСD-аналіз, як і будь-яке аналітичне дослідження, треба зі збору, накопичення та відповідної обробки даних. Завершальним буде етап ранжування бізнес-процесів за критеріями значущості.

Доведено, що особливої значущості набувають процеси групи В, які пов’язані зі збутом готової продукції, а саме взаємодією із клієнтами підприємства. Сучасна управлінська теорія інтерпретує клієнтів як складову активів підприємства, особливо якщо вона сприяє зміцненню його конкурентних переваг. Від традиційного підходу цей відрізняється встановленням пріоритетів серед клієнтів, націленістю на їх індивідуальні потреби, проведенням інтерактивної політики стосовно них. На основі аналізу діяльності вітчизняних металовиробників обґрунтовано, що цінність одних груп клієнтів є більш значною порівняно з іншими. Одним із головних критеріїв визначення ефективності взаємодії між підприємством та клієнтами в існуючих розробках є обсяг продажів. Установлено, що така точка зору у зв’язку із поширенням сучасних тенденцій є занадто спрощеною. Тому пропонується використання декількох оціночних критеріїв (табл. 1). Критерії визначено за допомогою методу експертних оцінок на основі узагальнення практики вітчизняних промислових підприємств. Кожному з цих критеріїв було надано певну вагу з огляду значущості сфери взаємовідносин між підприємством та основними групами клієнтів.

Пропонується провести ранжування клієнтів (VIP, Lux, Medium та Light-клієнтів) для адаптування до їх потреб, підвищення якості та ефективності бізнес-взаємодії:

VIP – стратегічно важливі, які забезпечують підприємству стійкий обсяг продажів протягом тривалого періоду (не менш ніж 45% від загального обсягу продажів). При цьому частка кожного з них становить не менш ніж 10% від загального обсягу;

Lux – клієнти, які мають довгострокові зв’язки, але обсяг закупівель кожного з них не перевищує 5% у структурі продажів металопродукції;

Medium – клієнти, які забезпечують частку в структурі продажів не менше 20%, але частка кожного з них від 1 до 4% у загальному обсязі продажів;

Light – клієнти, частка яких менш ніж 1% загального обсягу продажів, характеризуються низьким рівнем періодичності закупівель.

Таблиця 1

Критерії ранжування клієнтів

Критерій | Прагнення | Значущість

Тривалість співробітництва | Максимальне | 0,0810

Тривалість існування підприємства на ринку | Максимальне | 0,0769

Наявність власного офісу | Максимальне | 0,0793

Кількість філій | Максимальне | 0,0886

Наявність сервісних центрів | Максимальне | 0,0857

Перерва у співробітництві | Мінімальне | 0,0868

Розмір штату | Оптимальне | 0,0804

Строки й умови оплати | Мінімальне | 0,0851

Обсяг продажів | Максимальне | 0,0828

Оборотність | Максимальне | 0,0845

Прибутковість | Максимальне | 0,0857

Витрати на формування системи бізнес-взаємодії | Оптимальне | 0,0830

Разом | 1

Виділення відповідних груп клієнтів свідчить про те, що в умовах сервісної економіки підприємство повинно прагнути не тільки до максимізації задоволення їх потреб, але й певною мірою впливати на їх поведінку та ринок.

З метою отримання своєчасної та повної інформації про клієнтів обґрунтовано доцільність використання сучасних програмних продуктів (MS Excel та MS Access).

Визначено, що формуванню ефективної системи бізнес-взаємодії повинен передувати аналіз впливу маркетингового середовища. З цією метою обґрунтовано методичні рекомендації щодо проведення аналізу маркетингового середовища на макро- та мікрорівні. З огляду на зручність та вірогідність отримання вичерпної інформації, за результатами аналізу пропонується сформувати SWOT-матрицю. На її підставі визначаються потенційні можливості та ймовірні загрози, а також сильні та слабкі сторони підприємства. На наступному етапі визначається мета та корегуються пріоритетні напрями діяльності, тобто приймається остаточне рішення про форми та напрями взаємодії.

За результатами дослідження передумов створення системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств визначено, що на рівні взаємодії постачальників (коксохімічних підприємств) та споживачів (металургійних підприємств) доцільно запровадити групування останніх за рівнем забезпеченості сировиною (повністю забезпечені, достатньо, частково забезпечені, не забезпечені власною сировиною). Це зумовить рівень та ступінь взаємодії. Відмінністю рівня взаємодії металургійних підприємств зі споживачами є відсутність чіткої структури і загальноприйнятих правил та умов роботи трейдерів. Моніторинг металургійних підприємств за наявністю розвиненої збутової системи дозволив відокремити підприємства, які забезпечені власною збутовою системою та мережею підприємств-споживачів, і підприємства, що співпрацюють з металотрейдерами.

У сучасних умовах підвищується роль невідчутних атрибутів (увага, лояльність), а матеріальний продукт стає носієм послуги. З огляду на це на основі SERVQUAL-методу, який було адаптовано до специфіки функціонування вітчизняних металургійних підприємств, здійснено оцінку якості їх послуг. Оцінка складається з трьох частин: очікування споживачів щодо критеріїв якості, сприйняття якості клієнтами, значущість кожного критерію якості для клієнта. Результати оцінки свідчать про те, що на більшості металургійних підприємств рівень очікувань перевищує рівень сприйняття.

Визначено, що основу системи бізнес-взаємодії вітчизняних підприємств повинна складати довгострокова, стабільна, взаємовигідна співпраця на основі підтримання та концентрації зусиль кожного з учасників з метою розвитку як усієї системи, так і кожного окремого підприємства.

Розділ 3. Удосконалення системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств. Запропоновано науково-методичні рекомендації з оптимізації бізнес-взаємодії металургійних підприємств на основі удосконалення організаційної форми співпраці в межах системи; переваг, які надаються сучасним інформаційним забезпеченням та технологіями; системи оцінки ефективності бізнес-взаємодії, основу якої складає система збалансованих показників за основними напрямами діяльності підприємств.

Визначено, що в сучасних умовах зміцнення позицій підприємств, об’єднаних системою бізнес-взаємодії, залежить від здатності узгоджувати інтереси всіх учасників системи з ефективним використанням усіх видів ресурсів. Це необхідно для того, щоб уникнути суперечності між вимогою раціоналізації виробництва та інтересами клієнтів. Доведено, що в межах системи бізнес-взаємодії (СБВ) підрозділ маркетингу має бути центром системи, в основі якого взаємодія персоналу із забезпеченням процесів виробництва та збуту. За своєю суттю підрозділ маркетингу є забезпечувальним центром СБВ. Передумовою цього є те, що маркетинг забезпечує виробничі, аналітичні та збутові процеси, а також відповідний контроль. На основі врахування та взаємоузгодження процесів визначаються передумови формування внутрішньої системи взаємодії в межах підрозділу маркетингу. Повнота залучення елементів СБВ обумовлює вибір виду організаційної структури маркетингу: орієнтована на збут, обмежена (фрагментарна), стратегічного характеру (обслуговуюча), інтегрована.

Наявність стратегічного або інтегрального типу структури маркетингового підрозділу свідчить про потенційні можливості створення внутрішніх маркетингових мереж та обумовлює формування і впровадження на цій основі СБВ. Мережева форма організації СБВ, основою якої є підрозділ маркетингу, є альтернативою традиційній ієрархічній структурі. Якщо розглядати систему як мережу, то в кожну конкретну мить її елементи являють собою вузли, а зв’язки – з’єднальні нитки цієї мережі. СБВ такого типу заснована за принципом «павутини». Обґрунтовано ефективність існування таких мереж СБВ: внутрішньої мережі, що припускає перетворення ієрархічного, складного підприємства на відносно незалежні внутрішні структурні підрозділи; вертикальної маркетингової мережі, що координується фахівцем з маркетингу або технології, узгоджує мережу постачальників і металотрейдерів; тимчасової мережі, що являє собою тимчасове утворення з метою реалізації конкретного проекту або завдання.

Особливу увагу при формуванні ефективної системи бізнес-взаємодії слід приділити взаємодії маркетингового підрозділу та інших структурних підрозділів, а також взаємодії по горизонталі, тобто формуванню партнерських стосунків між ключовими елементами системи (підприємствами та підрозділами).

Наявність декількох рівнів СБВ обумовлює формування відповідних інформаційних потоків. З урахуванням важливості інформації для ефективного функціонування системи, обсягів витрат, її значущості для оптимізації інших видів ресурсів пропонується відокремити внутрішній і зовнішній інформаційні потоки. Метою першого є забезпечення повною і своєчасною інформацією щодо планування та координації виробничих потужностей, руху товарів, виробництва. Зовнішній забезпечує збір, аналіз та накопичення інформаційних даних про суб’єктів СБВ. Інформація про основних учасників СБВ повинна враховувати взаємодії з постачальниками, металотрейдерами, конкурентами, контактними аудиторіями.

Враховуючи рівень розвитку сучасних інформаційних технологій, спираючись на результати досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, обґрунтовано доцільність, особливості та відмінності використання сучасних видів інформаційних ресурсів, зокрема Інтернет-сайтів та електронних каналів зв’язку. Вплив Інтернету на сферу загальнофірмового управління є наочним: зовнішня інформація все активніше використовується у внутрішніх процесах. Визначено основні складові елементи структури сайту, а саме: інформація про підприємство, інформація про продукцію, корпоративна інформація, імідж проекту, дизайн, зручність користування сайтом. Повна та достовірна інформація саме за цими позиціями є основою ефективної взаємодії підприємств із контактними аудиторіями, а електронні канали зв’язку не тільки зменшують обсяг інформації стандартизованих бізнес-процесів, але й сприяють зниженню у декілька разів організаційних витрат.

Обґрунтовано, що основною метою запровадження сучасних інформаційних технологій є надання необхідної для клієнтів інформації в режимі реального часу та реальної цінності таким чином, щоб вони мали змогу аналізувати стан справ та приймати відповідні рішення про можливі напрями співпраці (управління замовленнями, виконання замовлень тощо). Отже, наявність Інтернет-сайту сприяє підвищенню ефективності функціонування сучасного металургійного підприємства незалежно від специфіки і масштабів діяльності та впливає на наявність і прогресивність програмного забезпечення. Доведено, що масштаби діяльності підприємства, кількість та складність бізнес-процесів, кількість користувачів, наявність та рівень складності взаємодії структурних підрозділів є вирішальними при виборі програмного забезпечення, яке дозволяє налагодити систему зв’язку між учасниками системи бізнес-взаємодії та здійснювати оперативний моніторинг змін зовнішнього середовища.

Функціонування будь-якої системи не можна уявити без оцінки її ефективності, тому пропонується комплексна оцінка на основі системи збалансованих показників по напрямах (табл. ). Основними принципами системи оцінки ефективності є прозорість та економічна обґрунтованість, що стає можливим на основі поєднання якісних та кількісних показників, які характеризують ефективність різних напрямів взаємодії. Оціночні показники є різнозначними (різновеликими), що визначено на основі ранжування їх впливу на ефективність бізнес-взаємодії, а вагу кожного (від 0 до 1) визначено на основі методу експертних оцінок.

Таблиця 2

Оцінка ефективності системи бізнес-взаємодії
металургійного підприємства

Напрям | Показники

Ефективність бізнес-взаємодії персоналу підприємства | Рівень кваліфікації фахівців

Рівень взаємодії персоналу

Витрати на навчання персоналу

Індекс задоволеності персоналу

Коефіцієнт участі у прийнятті рішень

Оперативність внутрішньої інформації

Оцінка якості персоналу

Ефективність бізнес-взаємодії із постачальниками | Оптимальність розміру поставок

Ритмічність поставок

Коефіцієнт якості поставок

Ефективність бізнес-взаємодії зі споживачами | Коефіцієнт ринку

Коефіцієнт розширення клієнтської бази

Коефіцієнт збереження клієнтської бази

Задоволення потреб клієнтів

Коефіцієнт прибутковості клієнтів

Коефіцієнт лояльності клієнтів

Коефіцієнт участі підприємства в бізнесі клієнтів

Ефективність бізнес-взаємодії із конкурентами | Частка інвестицій кожного з партнерів у загальному обсязі спільних інвестицій

Міра взаємодії учасників

Рівень інтеграції виробництв кожного з учасників

Інноваційність створеної системи управління

Ефективність бізнес-взаємодії із контактними аудиторіями | Взаємодія з фінансовими установами

Взаємодія з податковими установами

Коефіцієнт публікацій у ЗМІ

Комунікації

Імідж підприємства

Відмінностями такої системи збалансованих показників є те, що:

при оцінці ефективності роботи та взаємодії персоналу підприємства, визначаються якісні характеристики персоналу підприємства та міра участі кожного із співробітників в оперативній та стратегічній взаємодії;

за результатами показників, які характеризують блок «Постачальники», визначається характер взаємодії персоналу підприємства та постачальників, надається оцінка циклічності та ґрунтовності зв’язків, визначаються проблемні місця та розробляються заходи щодо їх усунення;

найбільш вагомим при оцінці взаємодії зі споживачами є визначення якості обслуговування;

при визначенні ефективності взаємодії з конкурентами, оцінюється міра взаємопроникнення конкурентів у спільний бізнес;

показники блоку «контактні аудиторії» характеризують загальне сприйняття підприємства організаціями та установами.

За запропонованими у табл. 2 показниками оцінено систему бізнес-взаємодії ВАТ «ММК ім. Ілліча», ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ЗАТ «Істил-Україна» (рис. 2). За результатами аналізу визначено, що за показниками групи «Персонал» кращими були значення у ЗАТ «Істил-Україна»: рівень взаємодії персоналу (0,55), витрати на навчання персоналу (0,65), індекс задоволеності персоналу (0,85), оперативність внутрішньої інформації (0,9). ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» має за результатами середні значення, а у ВАТ «ММК ім. Ілліча» значення є найбільш критичними.

Рис. 2. Ефективність бізнес-взаємодії металургійних підприємств
за основними напрямами

Оцінка ефективності системи за блоком показників «Постачальники» дозволяє визначити, що коефіцієнт якості поставок має незначні відмінності на всіх підприємствах, він знаходиться в межах 0,6 – 0,7; ритмічність здійснення поставок знаходиться в діапазоні від 0,6 (ЗАТ «Істил-Україна») до 0,8 (ВАТ «АМК»); тоді як показник оптимальності розміру поставок є найкращим у ВАТ «АМК» (близько 0,9), у ВАТ «ММК ім. Ілліча» значення показника мінімальне – 0,4, тобто ситуація є найбільш нестабільною.

Серед показників блоку «Клієнти та ринки» критерії, які характеризують участь у бізнесі клієнта, коефіцієнт ринку у всіх металургійних підприємств є незначним (близько 0,15), це найбільш проблемна зона для всіх підприємств. Коефіцієнти, що свідчать про розширення та збереження клієнтської бази, є більш високими, однак відрізняються значним діапазоном (від 0,1 у ВАТ «ММК ім. Ілліча» та 0,4 у ЗАТ «Істил-Україна»). Найбільших успіхів підприємства досягли у задоволенні потреб клієнтів (0,3 у ВАТ «АМК» та 0,5 у ЗАТ «Істил-Україна»). Високим є значення коефіцієнта лояльності клієнтів (0,4 у ВАТ «АМК» та 0,6 у ВАТ «ММК ім. Ілліча»). З одного боку, стабільність в роботі з постійними клієнтами є запорукою фінансової стабільності підприємства та мінімізує певні фінансові ризики, а з іншого – обмежує можливості появи нових потенційних клієнтів.

Результати оцінки взаємодії з конкурентами свідчать про те, що лише ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» має їх на основі створення ФПГ. Цей напрям є ще досить нерозвиненим з огляду на загальносвітові тенденції.

Результати оцінки взаємодії з контактними аудиторіями практично не мають розбіжностей, хоча кращим цей показник є у ВАТ «ММК ім. Ілліча». Однак оцінки відрізняються за показниками комунікацій та іміджевими ознаками. У цілому громадськість позитивно ставиться до інформації про діяльність підприємств, значну роль відіграє соціальний фактор та частота публікацій у ЗМІ.

Таким чином, оптимізація системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств є дієвим засобом поліпшення основних показників діяльності промислових підприємств шляхом більш ефективного використання їх потенційних можливостей.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі викладено теоретичні узагальнення і розроблено практичні рекомендації з оптимізації системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств у сучасних умовах.

Проведене дослідження дозволило зробити нові висновки, підтвердити деякі існуючі положення, які стосуються організації бізнес-взаємодії промислових підприємств, значущості та визначення впливу основних факторів зовнішнього середовища на процеси бізнес-взаємодії, визначити передумови та відмінності створення ефективної системи бізнес-взаємодії.

Згідно із поставленою метою та конкретними задачами основні результати роботи зводяться до такого:

1. Визначено, що відмінністю сучасного етапу розвитку економічної системи є прагнення до формування ефективної бізнес-взаємодії. Це зумовлює появу відповідних теоретичних та практичних напрямів у менеджменті, які, доповнюючи та розвиваючи один одного, визначають і поглиблюють характер цієї співпраці, переваги та відмінності кожної із форм. На основі узагальнення визначено, що найбільш поширеними є такі форми: співдружність, співробітництво, кооперація, партнерство, співконкуренція, конкуренція та конфлікт. Вибір конкретного виду взаємодії обумовлюється бажаним економічним ефектом та рівнем поглиблення інтеграційних зв’язків.

2. Узагальнення існуючих теоретичних підходів та специфіки функціонування системи бізнес-взаємодії металургійних підприємств дозволило визначити основні фактори маркетингового середовища, що впливають на результативність їх функціонування: постачальники, конкуренти, споживачі, контактні аудиторії, персонал підприємства. Наявність означених сил обумовлює багаторівневість системи управління бізнес-взаємодією, а саме: рівень взаємодії персоналу підприємства у процесі функціонування; рівень взаємодії із постачальниками; рівень взаємодії зі споживачами; рівень взаємодії із контактними аудиторіями; рівень взаємодії із конкурентами.

3. Доведено необхідність систематичного моніторингу зовнішнього середовища, яке впливає на результативність функціонування промислових підприємств, головною метою якого є визначення загальних тенденцій у галузі, мінімізація небажаних втрат для оптимізації процесів бізнес-взаємодії та зміцнення конкурентних позицій.

4. Визначено сучасні форми організації співпраці на основі процесів бізнес-взаємодії, основними з яких є: бізнес-взаємодія в процесі виробництва, бізнес-взаємодія в процесі збуту та бізнес-взаємодія як забезпечення перших двох. Ураховуючи галузеву специфіку та масштаби діяльності металургійних підприємств, доведено пріоритетність першої групи процесів. Процеси бізнес-взаємодії можна оптимізувати на основі їх ранжування за критерієм прибутковості та часового інтервалу. Це сприятиме оптимізації ресурсного потенціалу та підвищить ефективність системи бізнес-взаємодії промислових підприємств.

5. Зважаючи на збутову орієнтацію системи бізнес-взаємодії підприємств, пропонується провести відбір пріоритетних клієнтів з метою більш тісної взаємодії з ними. Поряд із розподілом за обсягом продажів пропонується ще низка критеріїв, відповідно до яких клієнт належить до групи VIP, Lux, Medium або Light-клієнтів. Доведено, що підвищення уваги до пріоритетних клієнтів сприяє покращенню основних показників діяльності промислових підприємств, задоволенню їх споживачів, підвищенню рівня довіри та лояльності до постачальника. Розроблено методичні рекомендації щодо оцінки послуг металургійних підприємств на основі SERVQUAL-методу.

6. Фрагментарність та розбалансованість системи бізнес-взаємодії вітчизняних металургійних підприємств обумовили необхідність оптимізації організаційних процесів, які насамперед пов’язані із побудовою мережевої системи, ядром якої є розвинена структура маркетингу. Система складається із двох постійних мереж (внутрішньої та