НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СТРАНІШЕВСЬКА ОЛЕНА ПАВЛІВНА

УДК/634.8.47:632.51/:632.954

ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВИНОГРАДНИКІВ

ПІВДНЯ УКРАЇНИ ВІД БУР’ЯНІВ

06.01.13 – гербологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному інституті винограду і вина «Магарач» УААН

Наукові консультанти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Чічінадзе Жиульєр Аміранович,

Національний інститут винограду

і вина «Магарач» УААН

доктор сільськогосподарських наук,

професор, академік УААН

Авідзба Анатолій Мканович,

Національний інститут винограду

і вина «Магарач» УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Борона Володимир Пантелеймонович,

Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії

захисту рослин кормових культур

доктор сільськогосподарських наук, професор Шевченко Іван Васильович, ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» УААН, заступник директора з наукової роботи

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Мар'юшкіна Валентина Яківна, Інститут захисту рослин УААН, завідувач відділу карантину рослин

Захист відбудеться 21 травня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 28

Автореферат розісланий 18 квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Рожко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв'язку з економічним спадом виробництва в країні, що відбувся в минулого - на початку цього століття (1991-2003 рр.), загострилися проблеми і у сільському господарстві. Це призвело до різкого зниження використання в господарствах пестицидів для захисту рослин від бур'янів, шкідників та хвороб. У Криму в період з 1992 до 1995 року гербіциди на виноградниках не застосовувалися взагалі, а з 1996 до 2004 року захист від бур'янів з використанням гербіцидів проводився менш ніж на 2% усіх площ. Крім зменшення застосування хімічного методу захисту від бур'янів, спостерігалося і різке скорочення ручної праці на виноградниках, що найчастіше виражалося в повній відмові від проведення ручного прополювання у рядах. Забур’яненість виноградників досягала 100%. Погіршення їх фітосанітарного стану спричинило збільшення загальних втрат врожаю від шкідників, хвороб і бур'янів. Якщо до 1990 р. вони складали до 30% від потенційної продуктивності, то в 2000-2004 рр. за офіційною статистикою – понад 60%. З усіх втрат на бур'яни припадає 39%, що становить в середньому 1,0-1,2 т/га. Незважаючи на загальний ріст рівня інтенсивності землеробства при вирощуванні винограду в останні два-три роки, небезпека втрати врожаю від бур'янів не знизилася. За закупівельними цінами 2006 р., враховуючи площу (63,5 тис. га), зайняту плодоносними виноградниками у сільськогосподарських підприємствах України щорічні втрати від бур’янів становлять
близько 165 млн. гривень.

За постійного росту цін на пальне і запчастини до тракторів і сільгоспмашин, а також скорочення ручної праці підвищується зацікавленість виробників у використанні гербіцидів на багаторічних насадженнях, у тому числі й на виноградниках. Зміни у технології вирощування виноградних насаджень вимагають розробки нової системи захисту від бур’янів, яка б раціонально поєднувала хімічні та механічні заходи її контролю, враховуючи екологічні особливості виноградних агробіоценозів.Тому вивчення рівня забур’яненості і зміни видового складу сегетальної флори виноградників півдня України, впливу рівня забур’яненості на продуктивність насаджень, стратегії й тактики застосування гербіцидів, що ґрунтуються на знанні біології та екології виноградних рослин та основних видів бур’янів, розробка системи захисту виноградників від бур’янів, яка знижує екологічну напруженість у виноградному агробіоценозі і дозволяє максимально зменшити втрати врожаю, необхідні для розв'язання важливої народногосподарської проблеми – ефективного захисту виноградників від бур'янів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з тематичним планом Національного інституту винограду і вина "Магарач", у відділі захисту рослин (захисту й фізіології рослин) у 1996-2006 рр. за завданням № 015.04 (1996-2000р.) і 015.03 (2001-2005 р.) "Розробити технологію захисту від бур'янів на виноградниках на основі вивчення їхнього видового складу, ареалу поширення, впливу на продуктивність виноградників і використання гербіцидів", номер державної реєстрації 0101U006745.

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень – розробити комплексну систему захисту виноградних насаджень півдня України від бур'янів в сучасних умовах ведення галузі на основі всебічного вивчення екологічних особливостей розвитку виноградного агробіоценозу.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- визначити ступінь засміченості й структурно-видовий склад синузій бур’янів на виноградниках півдня України;

- виділити домінуючі й найбільш шкідливі види бур'янів;

- провести моніторинг видового складу й чисельності бур’янів протягом сезону вегетації в природних умовах і на фоні застосування гербіцидів;

- визначити ефективність й обґрунтувати технологію застосування гербіцидів;

- встановити ступінь чутливості домінуючих видів бур'янів до гербіцидів, які використовуються у практичному виноградарстві;

- оцінити вплив ступеня забур'яненості виноградників на поширення і шкідливість найбільш розповсюджених хвороб (оїдіум, мілдью, сіра гниль) і шкідників (гронова листокрутка);

- визначити вплив гербіцидів на ріст, розвиток, продуктивність виноградної рослини, на врожай та його якість;

- встановити дію гербіцидів на водний і структурний режими ґрунту; використання основних макроелементів виноградними рослинами і бур'янами;

- розрахувати технічну та економічну ефективність застосування гербіцидів з діючою речовиною ізопропіламінна сіль гліфосату залежно від норм внесення й строків, а також залежно від основного типу забур'яненості й домінуючих видів бур'янів;

- розробити регресійні моделі прогнозу впливу ступеня забур'яненості на продуктивність виноградної рослини; шкідливість найбільш розповсюджених хвороб;

- розробити комплексну систему захисту промислових виноградних насаджень від бур’янів залежно від технології вирощування культури;

- провести економічний та енергетичний аналіз технології застосування гербіцидів у системі захисту виноградних насаджень від бур’янів.

Об’єкт дослідження: формування структурно-видового складу синузій бур’янів на виноградниках півдня України в різних агрокліматичних зонах, що відрізняються за абіотичними і біотичними факторами; розвиток виноградної рослини в різних екологічних умовах формування агробіоценозів; залежність продуктивності виноградної рослини, врожаю та його якості; розвитку її основних хвороб і шкідників від ступеня забур'яненості.

Предмет дослідження: ареали, ступінь забур'яненості і видова структура бур’янів; заходи щодо обмеження їх шкідливості; гербіциди різного спектра дії; показники плодоношення, росту і розвитку виноградних рослин; поширення і шкідливість грибних хвороб (оїдіуму – сумчастий гриб Uncіnula necator Burrіl., мілдью – Plasmopara vіtіcola Berl. et. Tonі., сірої гнилі – Botrytіs cіnerea Pers.) та гронової листокрутки (Lobesіa botrana Den. et. Schіff.); інтегрована система захисту виноградних насаджень від бур’янів, заснована на вивченні їх екологічних та біологічних особливостей.

Методи дослідження: у роботі використані такі методи досліджень: польовий – для дослідження стійкості бур'янів проти різних гербіцидів; маршрутно-польове дослідження – для вивчення структурно-видового складу синузій бур’янів, поширення, динаміки чисельності гронової листокрутки; вимірювально-ваговий – для визначення зміни рівня засміченості й біологічної ефективності гербіцидів; розрахунково-порівняльний – для визначення ефективності технології захисту від оїдіуму, мілдью, сірої гнилі, для оцінки економічної та енергетичної ефективності розробленої системи захисту від бур'янів; фітометричний – для визначення показників росту, розвитку та продуктивності виноградних рослин; математично-статистичний – для визначення вірогідності отриманих даних, виявлення залежностей між досліджуваними показниками.

Наукова новизна одержаних результатів. Реалізація програм досліджень і аналіз одержаних результатів дозволили вирішити ряд наукових та практичних проблем: вперше встановлена видова структура бур'янистих фітоценозів у семи агрокліматичних зонах півдня України й проаналізована її залежність від абіотичних та антропогенних факторів середовища, визначено провідні комплексні градієнти розподілу впливу цих факторів на ботанічний склад та структуру бур'янистих синузій;

проведено еколого-ценотичну оцінку бур'янистих компонентів виноградного агробіоценозу і зроблено аналіз екологічних умов, що сприяють формуванню синузій бур'янів у рядах і міжряддях виноградників;

вперше встановлено ступінь впливу бур’янів на інтенсивність розвитку основних хвороб винограду та розвиток і продуктивність виноградної рослини в різних екологічних умовах формування агробіоценозів; розроблено регресійні моделі прогнозу залежності продуктивності виноградної рослини від ступеня забур'яненості та було визначено частки впливу дії фунгіцидів та гербіцидів на розвиток її основних хвороб;

обґрунтована можливість збереження популяції гронової листокрутки на бур'янах і визначено їх видовий склад;

досліджена інтенсивність виносу бур'янами з ґрунту основних макроелементів за різних екологічних умов формування виноградного агробіоценозу;

за даними багаторічного моніторингу розроблено шкалу чутливості рослин основних видів бур’янів до гербіцидів, яка дозволяє оптимізувати вибір препарату залежно від відсотка участі в ценозі бур'янів з різних біологічних груп, що переважають на виноградниках півдня України;

визначено оптимальні строки застосування гербіцидів, а також норми витрати препаратів з діючою речовиною ізопропіламінна сіль гліфосату проти більш ніж 40 найпоширеніших видів бур'янів;

розроблено схеми багаторічного екологічно безпечного використання препаратів з різним механізмом дії, що забезпечують високий рівень ефективності захисних заходів і дозволяють мінімізувати витрати на їх проведення.

Практичне значення одержаних результатів. На основі комплексних багаторічних досліджень розроблено науково обґрунтовану комплексну систему захисту виноградників від бур’янів, що знижує екологічну напруженість у виноградному агробіоценозі, яка забезпечує зниження витрат на обробіток ґрунту більш ніж на 40%, праці – на 40%, паливно-мастильних матеріалів на 20-30% і дозволяє підвищити рентабельність виробництва порівняно з контролем в 3,6-4,2 раза, з еталоном – в 2,2-2,6 раза;

визначено видовий склад і виділено групу основних видів бур’янів, поширених у виноградних насадженнях півдня України; встановлено фактичні зони домінування бур'янів, уточнено біологічні й екологічні особливості їх розвитку, що дає можливість оцінити загальний стан виноградного агробіоценозу;

розроблені регресійні моделі прогнозування впливу рівня засмічення виноградних насаджень на агробіологічні показники виноградної рослини, врожай та його якість дають можливість оцінити рівень втрат і розробити ефективнішу економічну систему захисту виноградників від бур’янів;

оптимізовано гектарні норми застосування гербіцидів з діючою речовиною ізопропіламінна сіль гліфосату для різних видів бур'янів;

дано економічну та енергетичну оцінку системи захисту виноградників від бур’янів залежно від екологічних умов вирощування культури, розроблено рекомендації
виробництву;

запропоновано схему багаторічного застосування гербіцидів для стійкого зменшення засміченості до економічно невідчутного рівня, що дозволяє через 3-4 роки знизити гектарну норму їх витрати на 15-30%, а через 5-6 років на 1-2 роки відмовитися від використання гербіцидів без погіршення ефективності контролю чисельності бур’янів. Сукупне навантаження гербіцидів на 1 га при цьому скорочується в 1,6 раза;

розроблено рекомендації щодо технології вирощування винограду та систему захисту виноградників півдня України від бур’янів, яка ґрунтується на раціональному поєднанні механічних і хімічних заходів з урахуванням екологічних факторів, що формують виноградний агробіоценоз. Поєднання хімічної прополки в рядах та однієї – двох культивацій у міжряддях (залежно від видової структури бур’янів) дозволяє знижувати забур’яненість ділянок більш ніж на 79%, до економічно невідчутного рівня.

Результати досліджень апробовані на виробництві і були видані «Методические рекомендации по снижению пестицидной нагрузки при защите виноградников от вредителей и болезней», 1996 г.; «Методические рекомендации по применению фитосанитарного контроля в защите промышленных виноградных насаждений юга Украины от вредителей и болезней», 2006 г.; методические рекомендации «Технология возделывания виноградних плантаций после повреждения морозами», 2006 г., «Методические рекомендации по контролю за численностью гроздевой листоверки на виноградных насаждениях юга Украины», 2007 г.

Розроблена система захисту виноградників від бур’янів була впроваджена у спеціалізованих господарствах Криму, Херсонської, Миколаївської й Одеської областей на площі понад 12000 га під контролем і за особистою участю автора в 2000-2006 рр.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто обґрунтував наукову концепцію дисертаційної роботи, мету і завдання досліджень; брав участь у плануванні й проведенні експериментів, аналізі отриманих результатів, у формуванні основних положень і висновків дисертації, проведенні виробничих випробувань нової системи захисту винограду від бур’янів; в обґрунтуванні теоретичних положень і розробці науково обґрунтованих практичних рекомендацій виробництву, що ґрунтуються на результатах досліджень, підготовці дисертаційної роботи. Всі етапи науково-дослідних робіт, результати яких використані в дисертації, проведені особисто автором, або за його безпосередньої участі. Автором особисто проаналізовані джерела наукової, технічної, патентної вітчизняної й зарубіжної літератури. Вивчення видового складу бур’янів, ефективності схем захисних заходів, впливу рівня забур'яненості на продуктивність виноградної рослини, поширення й розвиток оїдіуму на виноградниках Південного берега Криму в 2000-2002 рр. проводилися разом з аспіранткою Л.О. Баранець

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на секції Вченої ради з виноградарства ІВіВ (НІВіВ) "Магарач" (у 1997-2005 рр.) та Вченої ради ІВіВ «Магарач» у 2003 році; пройшли публічні обговорення і одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях з питань досягнень сучасної науки у виноградарстві й виноробстві (Ялта, 1998, 2003), з інтегрованого захисту рослин (Київ, 2004, 2006); на всеукраїнській науково-практичній конференції із захисту плодових культур і винограду від шкідливих організмів (Харків, 2001), з проблем сучасного землеробства (Суми, 2003); на Другому Всеросійському з’їзді із захисту рослин (Санкт-Петербург, 2005); на науково-практичній конференції РАСХН «Новации и эффективность производственных процессов в виноградарстве и виноделии» (Краснодар, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 56 наукових праць, у тому числі одна монографія, чотири методичні рекомендації, 40 статей в наукових збірниках і журналах, з них у спеціалізованих виданнях – 22 статі; у матеріалах конференцій, симпозіумів і з'їздів – 8, в науково-інформаційних бюлетенях завершених наукових розробок – 3.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 493 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, трьох основних розділів і дев’яти підрозділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаної літератури й додатка. Основний текст ілюстрований 55 таблицями, 69 малюнками. У додатку 41 таблиця, 12 актів впровадження результатів дослідження у виробництво. Список використаної літератури містить 484 джерел, у тому числі 132 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Сучасний стан вивчення видового складу, рівня шкідливості бур'янів

на промислових виноградниках, визначення способів його зниження

У вступній та аналітичній частині обґрунтовано актуальність теми, визначені мета й завдання досліджень, показано пріоритетні шляхи розв'язання проблеми. В огляді використаної літератури проведено аналіз результатів наукових праць вітчизняних і зарубіжних авторів з вивчення походження, видового розмаїття, ареалів і шкідливості польових бур'янів; показана шкода, заподіювана ними культурним рослинам, причини засміченості й способи збереження бур'янів у природних умовах. Представлено результати досліджень з екологічних особливостей зростання й класифікації основних бур'янів виноградних насаджень, проаналізовані існуючі шляхи зниження їх шкідливості на промислових виноградниках. Проте у зонах проведення досліджень ще недостатньо вивчений структурно-видовий склад бур'янистих синузій промислових виноградних насаджень, залежність ефективності й економічності застосування гербіцидів проти основного типу засміченості й домінуючих видів бур'янів, вплив їх на поширення й шкідливість основних шкідників
і хвороб винограду. Відсутні моделі прогнозування впливу засміченості на продуктивність насаджень, не проведена економічна та енергетична оцінка багаторічного застосування гербіцидів. На підставі аналізу обґрунтовується необхідність вивчення ступеня засміченості й зміни видового складу сегетальної флори виноградників півдня України, впливу рівня засміченості на виноградний агробіоценоз, розробки стратегії й тактики застосування гербіцидів, що ґрунтується на знанні біології та екології основних бур'янів виноградних насаджень й елементів технології вирощування культурної рослини.

Умови, методи та методики проведення досліджень

Дослідження проводилися в 1996–2006 рр. у семи зонах півдня України: у Криму в південнобережній, західній передгірно-приморській, степовій зонах; у південній степовій підзоні в Причорноморській низовині – у Бузько-Дніпровській, Дністровсько-Бузькій, Дніпровсько-Молочанській та у Дунайсько-Дніпровській зонах. Дослідження проводили в 11 господарствах, а саме: у дослідному господарстві Інституту "Магарач" – дослідно-виробничій базі "Магарач", степовому дослідному господарстві "Магарач"; у радгоспах "Лівадія", "Гурзуф", "Таврида", радгоспі-заводі "Качинський", а також АФ Радгосп "Білозерський", у ВАТ "Таврія", ім. Покришева, "Чорноморська перлина", та "Коблево" на площі 8173 га (понад 9% від загальної площі виноградників на Україні). При цьому брали до уваги всю сукупність ґрунтових і кліматичних умов, технологій вирощування виноградної рослини, які властиві основним виноградарським зонам півдня України.

З метою реалізації програми з наукового обґрунтування системи захисту виноградників півдня України від бур'янів було закладено і проведено дослідження в стаціонарних, тимчасових та розвідувальних дослідах.

Стаціонарні досліди I, II проводилися на дослідно-виробничій базі (ДВБ) "Магарач" (Південний беріг Криму) – на неполивних виноградниках сорту Мускат білий, схема посадки – 3х1,5 м, рік посадки – 1987, формування – двоплечий Гюйо (висота штамба –
60 см), підщепа – Берландиери х Рипариа Кобер 5ББ. Ґрунти дослідної ділянки – коричневі, слабогумусовані среднекам'янисто-щебнисті важкосуглинкові на елюво-делювоглинковім сланці. Середньо многолітня річна кількість опадів 250-400 мм. Роки проведення досліджень за коефіцієнтом суттєвості (К. с.) відхилення кількості опадів і середньо місячної температури повітря від середніх багаторічних показників розділені на три категорії: близькі до звичайних (К. с. – 0-1), суттєво відрізняються (К. с – 1-2), наближені до рідкісних (К. с. – >2). Погодні умови місця проведення досліджень (за даними метеостанції «Никитский сад», с.м.т Микита, м. Ялта) були в цілому близькими до середніх багаторічних даних за основним показниками. Протягом десяти років досліджень (1996–2005) спостерігали три роки (1996, 2003, 2004) з істотним (К. с. – 1,12-1,46) відхиленням кількості температур за вегетаційний період від середніх багаторічних показників, один рік (2002) з істотним відхиленням кількості опадів (К. с. - 1,47) і один рік (1997) за умовами належить до рідкісних (К. с. відхилення кількості температур - 2,15, опадів - 2,57). Аналіз забезпеченості опадами кожного із 80 місяців проведення досліджень показав, що 81% був наближений до середніх багаторічних і тільки 2,5% – до рідкісних; по показникам середнє місячної температури повітря 66% були наближені до середніх багаторічних й 34% характеризувались істотними відхиленнями.

Стаціонарні досліди III, IV, V, VI були проведені в АФ Радгосп "Білозерський" (Бугсько-Дніпровська область Причорноморської низовини, Херсонська обл.) на поливних виноградниках сортів Аліготе, Дойна, Сухолиманский білий, схема посадки 4х2 м, рік посадки – 1987, формування – двоплечий кордон (висота штамба – 100 см) з вільним звисанням пагонів. Ґрунти дослідної ділянки – темно-каштанові, остаточно солонцюваті, середнюсуглинкові на лесах. Середньо многолітня річна кількість опадів 380-450 мм. Погодні умови місця проведення досліджень (за даними метеостанції м. Херсон) були в цілому близькими до середніх багаторічних даних за основними показниками. За десять років досліджень (1996-2005) спостерігали три роки (1997, 2002, 2005) з істотним, (1,28-1,93) за коефіцієнтом суттєвості, відхиленням кількості температур протягом вегетаційного періоду від середніх багаторічних показників і два роки (1997, 1998) з рідкісними умовами по кількості опадів (К. с. - 2,20-2,29). Аналіз забезпеченості опадами кожного із 80 місяців проведення досліджень показав, що 80% булі наближенні до середніх багаторічних і тільки 7,5% – до рідкісних; за показниками середньомісячної температури повітря 73% були наближені до середніх багаторічних й 24% характеризувались істотними відхиленнями.

В цілому погодні умови років проведення досліджень були сприятливими для вирощування виноградної рослини, росту бур’янів, розвитку хвороб.

У 1999-2005 рр. у стаціонарному багатофакторному досліді вивчали ефективність гербіцидів різних хімічних груп для захисту винограду від бур'янів, вплив рівня засміченості на ефективність захисту виноградних насаджень від оїдіуму, на розвиток і продуктивність виноградної рослини: показники плодоношення, силу росту, ступінь визрівання й продуктивність однолітніх пагонів, площу листкової поверхні й показники фотосинтетичної продуктивності, вплив обробок гербіцидами на формування синузій бур'янів. Схема досліду представлена такими варіантами: 1 – контроль 1 – без захисних заходів від бур'янів; 2 – контроль 2 – без захисних заходів проти бур'янів та оїдіуму; 3 – еталон – захист від оїдіуму; у захисті від бур'янів застосовували механічні засоби: а саме: до шести міжрядних культивацій і до чотирьох ручних прополювань у ряді; 4 – гліфосат (домінатор), 36% в.р., 4 л/га; 5 – раундап, 36% в.р., 4 л/га; 6 – поаст, 20% к.е., 5 л/га; 7 – базагран М, 37,5% в.р., 4 л/га. На варіантах 4-7 проводили дві культивації міжрядь. На всіх варіантах досліду здійснювали захист від оїдіуму (крім варіантів 2, 4), мілдью, сірої гнилі та гронової листокрутки. Площа облікової ділянки 600 м2, повторність трикратна.

У стаціонарному досліді II в 1996-2003 рр. передбачалися вивчення ефективності багаторічного застосування гербіцидів для захисту виноградників від бур'янів та оцінка потенційних втрат урожаю. Схема досліду складалася з таких варіантів: 1 – контроль – без захисту від бур'янів, 2 – еталон – схема захисних заходів проти бур'янів, прийнята в господарстві – до шести міжрядних культивацій і до чотирьох ручних прополок у ряді; 3 – раундап, 36% в.р. (відповідно за роками: 8,0; 8,0; 6,8; 6,0; 5,6; 0; 4,0; 4,0 л/га); 4 – раундап, 36% в.р. (8,0; 8,0; 6,8; 6,0; 0; 0; 4,0; 0 л/га); 5 – раундап, 36% в.р. (6,0; 6,0; 4,8; 4,8; 0; 0; 0; 4,2 л/га); 6 – базагран М, 37,5%, в.р. (4,0; 4,0; 4,0; 3,0; 0; 0; 3,0; 0 л/га); 7 – поаст, 20% к.е. (5,0; 5,0; 5,0; 3,75; 0; 0; 3,75; 0 л/га). На всіх варіантах здійснювали захист від грибних захворювань та шкідників. Площа облікової ділянки 600 м2, повторність трикратна. На варіантах 3-7 проводили дві культивації міжрядь.

Для проведення досліджень з уточнення оптимальних норм витрат гербіцидів у тимчасовому досліді в 1996-1998 рр. вивчали ефективність гербіцидів раундап, базагран М і поаст у варіантах: 1 – контроль – без захисту від бур'янів, 2 – еталон – раундап, 36% в.р., 8 л/га; 3 – еталон – поаст, 20% к.е., 5 л/га; 4 – еталон – базагран М, 37,5%, в.р., 4 л/га; 5–14 – раундап з нормами витрат, відповідно, 6,8; 6,0; 5,6; 4,8; 4,2; 4,0; 3,2; 2,4; 1,6; 1,0 л/га; 15–19 – поаст, 20% к.е. – 4,3; 3,8; 3,5; 3,0; 2,5 л/га; 20–24 – базагран М, 37,5%, в.р., – 3,4; 3,0; 2,8; 2,4; 2,0 л/га. Площа облікової ділянки 1 м2, повторність п'ятикратна.

У стаціонарному досліді III на сорті Аліготе в 1996-2004 досліджувалась ефектив-ність багаторічного використання гербіцидів. Схема досліду включала варіанти: 1 – контроль – без захисних заходів проти бур'янів; 2 – еталон, схема захисних заходів проти бур'янів, прийнята в господарстві – до шести міжрядних культивацій і до чотирьох ручних прополок у ряді; 3 – раундап, (відповідно по рокам: 8.0, 8.0, 8.0, 6.8, 6.0, 6.0, 6.0, 5.0, 4.0 л/га); 4 – раундап, 36% в.р. (8,0; 8,0; 8,0; 6,5; 0; 4,0; 0; 0; 4,0 л/га); 5 – раундап, 36% в.р. (6,0; 6,0; 6,0; 6,0; 0; 0; 4,0; 0; 4,0 л/га); 6 – базагран М, 37,5%, в.р. (4,0; 4,0; 4,0; 3,0; 0; 0; 4,0; 4,0; 3,0 л/га); 7 – поаст, 20% к.е. (5,0; 5,0; 5,0; 3,75; 0; 0; 4,0; 3,75; 3,75 л/га). На варіантах 3–7 проводили дві культивації міжрядь. На всіх варіантах здійснювали захист від грибних захворювань та шкідників. Площа облікової ділянки 600 м2, повторність трикратна.

У стаціонарному багатофакторному досліді IV на сортах Аліготе, Дойна, Сухолиманский білий в 1997-2002 рр. проводили дослідження впливу ступеня засміченості виноградних насаджень на поширення й шкідливість хвороб оїдіум, мілдью, сіра гниль за варіантами: 1 – контроль – без захисних заходів проти мілдью; 2 – контроль – без захисних заходів проти сірої гнилі; 3 – контроль – без захисних заходів проти оїдіуму; 4 – еталон – без захисних заходів від бур'янів; 5 – раундап, 36% в.р., 4 л/га; 6 – раундап, 36% в.р., 4 л/га; захист проти хвороб не проводився. У варіантах 1, 2, 3 – захист проти бур'янів не проводили, проводили захист проти грибних захворювань, за винятком тої, що вивчалася у варіанті. У варіантах 5–6 здійснювали дві культивації міжрядь, у 4–5 – повну схема захисту від хвороб. Площа облікової ділянки 1800 м2, повторність трикратна. На всіх варіантах проводили захист від шкідників.

У стаціонарному досліді V на сортах Аліготе, Дойна, Сухолиманский білий в 1999-2004 рр. вивчали вплив ступеня засміченості виноградних насаджень та різних засобів захисту від бур'янів на окремі елементи виноградного агробіоценозу – водний, структурний режим ґрунту, потенційну його засміченість, запаси органічних речовин залежно від способів захисту від бур'янів, показники плодоношення, росту, розвитку, продуктивності виноградної рослини і якості одержуваного врожаю за варіантами: 1 – контроль – без захисних заходів проти бур'янів; 2 – еталон – механічні заходи для захисту від бур'янів (до 4-6 культивацій у міжряддях, до 3-4 ручних прополювань у рядах); 3 – раундап, 36% в.р., 4 л/га – однократне використання гербіциду у рядах при дворазовій культивації за сезон у міжряддях. На всіх варіантах проводили захист від грибних захворювань та шкідників. Площа облікової ділянки 600 м2, повторність трикратна.

У стаціонарному досліді VI на сорті Дойна в 1996-1999 рр. вивчали вплив одно- , двох- , три- і чотирирічного використання гербіцида (раундап, 36% в.р., 4 л/га) на врожай за варіантами: 1 – контроль – без захисних заходів проти бур'янів; 2 – еталон – механічні заходи для захисту від бур'янів (до 4-6 культивацій у міжряддях, до 3-4 ручних прополювань у рядах);). 3 – раундап, (відповідно за роками: 4,0; 0; 0; 0 л/га); 4 – раундап, (4,0; 4,0; 0; 0 л/га); 5 – раундап, (4,0; 4,0; 4,0; 0; л/га); 6 – раундап, (4,0; 4,0; 4,0; 4,0 л/га). На всіх варіантах проводили захист від грибних захворювань та шкідників. У варіантах 3–6 в роки застосування гербіцидів проводили дві культивації міжрядь. Площа облікової ділянки 600 м2, повторність трикратна.

Розвідувальний дослід проводили на ДВБ "Магарач" (Південний беріг Криму) в 2000 р. Передбачалось вивчити ефективність гербіцидів різних хімічних груп для захисту винограду від бур'янів, вплив рівня засміченості на ефективність захисних заходів виноградних насаджень від оїдіуму, на розвиток і продуктивність виноградної рослини: показники плодоношення, силу росту, ступінь визрівання й продуктивність однолітніх пагонів, площу листкової поверхні й зміни показників фотосинтетичної продуктивності, оптимальних норм витрат гербіцидів за варіантами: 1 – контроль – без захисних заходів від бур'янів; 2 – контроль – без захисних заходів від бур'янів, без захисту від оїдіуму; 3 – еталон – застосовували механічні засоби захисту від бур'янів: до шести міжрядних культивацій і до чотирьох ручних прополювань у ряді; 4 – гліфосат (домінатор), 36% в.р., 4 л/га; 5 – раундап, 36% в.р., 4 л/га; 6 – поаст, 20% к.е., 5 л/га; 7 – поаст плюс, 20% к.е., 5 л/га; 8 – базагран М, 37,5%, 4 л/га; 9 – агрітокс, 50 % в.р., 2 л/га; 10 – баста, 20% в.р., 4 л/га; 11 – набу, 20% к.е., 5 л/га; 12 – фюзілад супер, 12,5 к.е., 2,5 л/га. На варіантах 4-12 проводили дві культивації міжрядь. На всіх варіантах досліду здійснювали захист від оїдіуму (крім 2, 4), мілдью, сірої гнилі та гронової листокрутки. Площа облікової ділянки 60 м2, повторність трикратна. За результатами розвідувального досліду були виділені найбільш ефективні чотири гербіциди, які були вивчені в подальших дослідах протягом п’яті років (2001-2005 рр.).

Обробки проводили ранцевими обприскувачами ОПР-2 "Універсал", Berthoud, НАКВ1ДО-156733 8866-95/3, "Jacto" й "Solo-450" і тракторними – ОВТ-1В, переобладнаними для внесення гербіцидів, і спеціалізованими, фірми Mantіs VLV-Spruhgenate Gmb (Flexomant-2W). Гербіциди вносили в ряди стрічковим способом. Обробку проводили один раз за вегетацію в період активного росту основної (понад 80%) маси бур’янів, коли сходи досягали висоти 10-20 см, з врахуванням всіх технологічних особливостей застосування кожного препарату. Норма витрати робочої рідини з розрахунку 200-300 л/га.

Для встановлення видового складу й ступеня поширення бур'янів на виноградних насадженнях 4-5 разів за сезон проводили детальні маршрутно-польові дослідження з описом бур'янистих сінузій (Методичні вказівки з перспективного вивчення бур'янів і гербіцидів, 1973 р.; Методики випробування й застосування пестицидів, 2001 р. та ін.). Облікові ділянки розміром 1 м2 розташовували по діагоналі в 10-20 місцях кожного виноградного поля. Опис бур'янів робили за матеріалами літературних джерел (Верстатів С.С., Талієв В.І., 1949; Вовк А.Г., Калиниченко М.Г., Кожевнікова С.К. та ін., 1972; Васильченко І.П., Підоті О.А., 1975; Доброчаєв Д.Н., Котова М.И., Прокудіна Ю.И. та ін., 1987; Веселовський І.В., Лисенко А.К., Манько Ю.П., 1988 та ін.), визначали їх видовий склад, проективне покриття видів, що зустрічаються, візуально встановлювали їхню чисельність й оцінювали ступінь засміченості за 5-бальною шкалою (0 – бур'яни практично відсутні; 1– слабка засміченість – до 25 шт./м2; 2 – середня засміченість – 26-50 шт./м2); 3 – сильна засміченість (51-100 шт./м2); 4 - дуже сильна засміченість – 100 і більше бур'янів на 1 м2. Облік засміченості ґрунту насінням бур'янів проводили методом сортування через сита (Моісєйченко В.Ф., Трифонова М.Ф., Заверюха А.Х. та ін., 1996). Проби (5-10) відбирали з кожної досліджуваної ділянки із глибини 0–20 см.

Лабораторні дослідження проводили у відділі захисту рослин і відділі біотехнології НІВіВ "Магарач", а також у Херсонському обласному державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів та якості продукції. Обсяг проведених обліків і використаних методик визначався метою й завданнями досліджень.

У експериментах використовували загальноприйняті методи, застосовувані в наукових дослідженнях з виноградарства (Амірджанов А.Г., 1992; Методичні рекомендації з агротехнічних досліджень у виноградарстві України, 2004 та ін.), фітопатології й ентомології (Методики випробування й застосування пестицидів, 2001; Методичні вказівки. Визначення ступеня розвитку шкідників і хвороб на промислових виноградних насадженнях, 1991 та ін.), гербології (Голубєв В.Н., 1984; Інструкція з визначення засмічувачів полів, багаторічних насаджень, культурних сіножатей і пасовищ, 1985 та ін.), з випробування гербіцидів (Методичні випробування гербіцидів у рослинництві, 1981 та ін.), з вивчення сезонної вологості й вмісту поживних речовин у ґрунті (Методичні вказівки з визначення виносу поживних речовин бур'янами з урахуванням видового складу й ступеня засміченості посівів, 1999; Петербурзький А.В., 1954 та ін.). Обмінний калій визначали за методикою П.В. Протасова, рухомий азот – за І.В. Тюріним і М.М. Кононовою, рухомий фосфор – за Б.П. Мачигіним. Економічну ефективність застосування гербіцидів розраховували за загальноприйнятими методиками (Ченкін А.Ф., Черкасов В.А., Захаренко В.А. та ін., 1990), енергоємність розробленої системи – за типовими енергетичними нормативами розрахунків технологічних заходів у виноградарстві (Енергетичні нормативи типових технологічних заходів закладки й вирощування виноградних насаджень ..., 2005).

Біологічну ефективність захисних заходів проти бур’янів визначали кількісно-ваговим методом за зниженням засміченості (порівняно з контролем, з урахуванням природної загибелі бур'янів). Обліки проводили: перші – до обробки гербіцидами, другі – через 15 днів після обробки, надалі – через кожні 30 днів, починаючи з моменту обробки. Визначали структурно-видовий склад бур'янів, їх чутливість до застосовуваних гербіцидів (за видами).

Вивчення особливості розвитку популяції гронової листокрутки, динаміки поширення й розвитку грибних захворювань, ефективності схем захисних заходів проводили за загальноприйнятими методиками на сортах винограду, що значно уражуються оїдіумом, мілдью, сірою гниллю та ушкоджуються гроновою листокруткою.

За даними агробіологічних досліджень (визначали потенційну й фактичну продуктивність виноградних рослин, питому господарську продуктивність куща, елементи продуктивності листового апарата, динаміку наростання листкової поверхні куща; ріст, визрівання й продуктивність пагонів у розвитку протягом сезону вегетації.

Основні фенологічні фази виноградної рослини при проведенні агробіологічних досліджень та обліків поширення й розвитку грибних захворювань: початок росту пагонів, цвітіння, ріст, початок і повне дозрівання ягід, закінчення росту пагонів, повне визрівання однорічних пагонів. Діаметр листкової пластинки, сумарний приріст лози й величину доспілої частини встановлювали за лінійними вимірюваннями. Обліки маси врожаю та його кондицій проводили шляхом підрахунку і зважування грон. Визначали масу врожаю з куща й розрахункову врожайність із гектара, масову концентрацію цукру за щільністю ареометром, за ДСТУ 27198-87; масову частку кислот – титруванням, за ДСТУ 25555-82.

Усі досліди були закладені відповідно до методики польового досліду (Доспехов Б.А., 1985; Мойсейченко В.Ф., Трифонова М.Ф., А.Х. Заверюха та ін., 1996). Розміщення варіантів у кожному досліді – рендомізоване, повторності – систематичні. Площа дослідних ділянок і кількість повторень відповідали обраному типу досліду й напряму досліджень, організаційно-технічним параметрам та вимогам статистичної обробки отриманих результатів. Закладка дослідів у кожній зоні на ділянках з однаковими ґрунтовими й кліматичними умовами, агротехнікою й станом рослин забезпечила одержання достовірних даних щодо наявності ефекту при проведенні дослідницьких робіт. Отримані експериментальні дані піддавали математичній обробці методами дисперсійного, кореляційного й регресійного аналізу за допомогою пакетів статистичної програми Statіstіka V 5.5 і пакета аналізу даних таблиці Excel.

Структурно-видовий склад бур’янів

в основних агрокліматичних зонах півдня України

Видовий склад основних бур’янів є одним з факторів, що визначають розроблювану стратегію захисту від них виноградних насаджень. Аналіз технологічних особливостей вирощування культури в усіх зонах показав, що закладання виноградників відбувається найчастіше на перелогових землях і на тих площах, де вирощувалися зернові культури, багаторічні трави. Тому бур’яни, що виростають у цих агробіоценозах, формують видовий склад сегетальної флори виноградників півдня України. У той же час, виноград _монокультура, що вирощується на одному місці у вигляді великих масивів протягом декількох десятків років, і тому особливості обробітку ґрунту перед закладанням насаджень меншою мірою впливають на ступінь засмічення, ніж в однорічних польових або просапних культурах. На склад і структуру бур'янистих фітоценозів на виноградниках найсуттєвіше впливають: сума річних опадів та їх розподіл протягом сезону вегетації; сума активних і ефективних температур; типи ґрунтів; особливості технології вирощування культури.

Всі досліджувані виноградарські зони півдня України істотно різняться між собою за основними кліматичними, едафічними й антропогенними факторами. Сума активних температур становить від 3200 до 4150°С, річна сума опадів – від 250 до 570 мм, у тому числі кількість опадів, що випадають за вегетаційний період, коливається від 185 до 300 мм. Істотна різниця, до 3-5 разів, спостерігається за глибиною гумусового шару. Середній вміст у ґрунті азоту, фосфору й калію в основних виноградарських зонах може відрізнятися більш ніж в 7 разів.

Аналіз стану виноградних біоценозів дозволяє зробити висновок, що агрометеорологічні й ґрунтові умови впливають не тільки на ріст і розвиток виноградної рослини, але й позначаються на видовому складі й рівні шкідливості бур'янів. Зміни відзначали в структурі домінуючих родин, за кількістю видів, представлених родинами, середньої чисельності бур’янів.

Багаторічні спостереження за формуванням структури бур'янистих біоценозів дозволили встановити, що специфічних бур'янів тут немає, а зустрічається більшість відомих у рільництві. Видова розмаїтість їх величезна – 539 видів і 57 родин. Розподіл родин за кількістю видів характеризується тією ж особливістю, що і у флорах Голарктики, де основну частину флористичного спектра становлять 10-15 провідних родин (табл. 1).

Таблиця 1

Видовий склад сегетальної флори виноградників півдня України,

середня поширеність, %, 1996-2006 рр.

Перші п'ять родин містять 272 види, що становить понад 50% від загального розмаїття видового складу. Перше місце (95 видів) серед провідних родин займають айстрові, друге (60 видів) – тонконогові, третє (46 видів) – капустяні, четверте – бобові і п'яте (36 видів) – губоцвіті. Чотирнадцять провідних родин складаються з 422 видів (78,3%). Таким чином, характерною рисою досліджуваної флори є домінування відносного видового багатства невеликого числа родин, що нараховують від одного до трьох видів. Це зближує синантропну флору виноградних насаджень із польовими культурами, що забезпечується високим ступенем її антропогенної трансформації.

В групу домінуючих за числом представлених видів у всіх досліджуваних зонах виноградарства входять ті ж самі родини, що й у цілому на виноградниках півдня України. Зміни спостерігали тільки за кількістю видів всередині родини. У Причорноморському степу виявлено 108 домінуючих видів; на 29 з них припадає до 85% загальної чисельності й до 90% загального проективного покриття. На виноградниках Криму в групу переважаючих бур'янів входять 154 види.

За результатами вивчення бур'янів у різних умовах їх росту й розвитку нами розроблена шкала, що дозволяє оцінити ступінь поширеності й домінування бур'янів у загальній біомасі фітоценозу. В першу групу (дуже широко розповсюджені) входять бур'яни з високим (51-100%) ступенем поширеності й участю від 75 до 100% у загальній біомасі їх фітоценозу. Переважають однорічні ярі й багаторічні коренепаросткові та кореневищні види. Друга група (широко розповсюджені) складається з видів, що мають високу (26-50%) поширеність і середню (до 51-75%) участь. Це, головним чином, види зимуючих, дворічних бур'янів і