НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

САЦЮК Ольга Володимирівна

УДК 35.077.92:81’373

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ

ПОНЯТІЙНОГО АПАРАТУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

25.00.01 – теорія та історія державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – | кандидат філологічних наук, доцент

ПЛОТНИЦЬКА Інна Михайлівна,

Національна академія державного

управління при Президентові України,

професор кафедри української та

іноземних мов.

Офіційні опоненти: | доктор наук з державного управління, професор

РАДИШ Ярослав Федорович,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

професор кафедри управління охороною суспільного здоров’я;

кандидат наук з державного управління

КОЗІЄВСЬКА Олена Іванівна,

Секретаріат Комітету Верховної Ради

України з питань науки і освіти,

головний консультант.

Захист відбудеться 21 лютого 2008 року о 16 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .810.01 у Національній академії державного управління при Президентові України за адресою: 03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20, к. 212.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державного управління при Президентові України (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 20).

Автореферат розіслано 18 січня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.О. Чмига

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Понятійний апарат державного управління, що реалізується в термінах і являє собою термінологічну систему, є невід’ємною й обов’язковою частиною теорії та практики цієї галузі. Відсутність усталеного й уніфікованого понятійного апарату суттєво ускладнює як взаєморозуміння між державними інститутами, так і конструктивний діалог між владними установами, політичними структурами та громадянами. Це не тільки значно знижує ефективність діяльності інститутів публічного управління, а й гальмує проведення успішних державних реформ, і, у підсумку, - поступальний розвиток суспільства. Вивчення особливостей використання та розвитку адміністративних і політичних термінів, з’ясування їх значення є необхідним і своєчасним. Надзвичайно важливо розуміти значення термінів, уміти правильно їх вживати, розмежовувати подібні за написанням або за значенням терміни, а також створити відповідну лексикографічну базу. Це дасть змогу уникнути численних помилок і непорозумінь у державно-управлінській діяльності. Адже правильне, грамотне мовлення сучасних державних службовців є одним із показників рівня культурного розвитку країни в цілому.

На сьогодні понятійний апарат державного управління в Україні перебуває на етапі формування, що пояснюється недавнім виокремленням його як відповідної наукової галузі. Складності виникають ще й тому, що державне управління, крім власних, послуговується термінами, які належать до терміносистем інших наук: юриспруденції, економіки, політології, соціології, філософії тощо. Питання лексикографічного закріплення термінів державного управління шляхом укладання відповідних словників досліджували В.Бакуменко, Д.Безносенко, І.Грицяк, Т.Демчук, В.Князєв, Н.Коцюба, В.Луговий, А.Михненко, І.Надольний, Н.Нижник, О.Оболенський, Я.Радиш, Г.Ситник, Л.Шкляр та ін. Багато дослідників, зокрема В.Рижих, І.Розпутенко, В.Скуратівський та інші, акцентують увагу на важливості вивчення різних складових теорії та історії державного управління, а також на необхідності розвитку цієї галузі. Мовні аспекти професійного спілкування державних службовців вивчали Г.Гамова, Т.Ковальова, О.Козієвська, О.Левченко, О.Лоза, О.Маленко, Т.Палей, І.Плотницька, О.Сергєєва, С.Хаджирадєва та ін.

На підставі аналізу зазначених робіт можна констатувати, що переважна більшість термінів у терміносистемі державного управління латинського або грецького походження, оскільки у суспільствах античної Греції і Риму були закладені основи політології, філософії, юриспруденції та адміністративної діяльності. Вивченню місця, шляхів адаптації лексики латинського і грецького походження в українській мові присвячені праці Р.Бєляєва, А.Білецького, І.Вакулик, Г.Краковецької, А.Критенка, О.Пономарева, Ю.Цимбалюка та ін. Однак не досліджувалися особливості використання латинських і грецьких терміноелементів у державно_управлінських текстах професійної діяльності державних службовців. У зв’язку з цим актуальним науковим завданням є аналіз зазначених особливостей для точного і грамотного використання термінів латинського і грецького походження в процесі формування і розвитку понятійного апарату державного управління в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Ди-сертаційне дослідження пов’язане з темами “Підвищення мовної культури державних службовців (усне ділове мовлення)” (номер державної реєстрації 0105U000837) та “Підвищення управлінської мовної культури” (номер державної реєстрації 0107U005904) у межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування”. Роль автора у виконанні цих тем полягала у дослідженні особливостей вживання термінів латинського і грецького походження в текстах державного управління; у з’ясуванні невирішених питань щодо використання цих термінів як невід’ємної складової мовної підготовки державних службовців.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення особливостей формування та розвитку в Україні понятійного апарату державного управління й обґрунтування необхідності та визначення шляхів його вдосконалення.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

здійснити огляд наукових джерел, нормативно-правової бази з проблеми дослідження;

уточнити визначення термінів “понятійний апарат державного управління”, “термін державного управління”, “терміни державного управління латинського і грецького походження”, “терміноелемент”, “національний термін державного управління”, “інтернаціональний термін державного управління”;

виявити особливості формування в Україні понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження;

установити основні тенденції розвитку понятійного апарату державного управління;

виявити та дослідити невирішені питання використання термінів латинського і грецького походження державними службовцями у професійній діяльності;

визначити шляхи вдосконалення понятійного апарату державного управ-ління шляхом розроблення рекомендацій щодо використання термінів латинського і грецького походження в усному та писемному мовленні сфери державного управління.

Об’єкт дослідження – понятійний апарат державного управління в Україні.

Предмет дослідження – формування та розвиток понятійного апарату державного управління в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що вдосконалення понятійного апарату державного управління можливе шляхом упровадження адекватного і правильного використання термінів латинського та грецького походження.

Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використано комплекс взаємодоповнюючих методів. Системний підхід застосовано під час комплексного дослідження функціонування термінів латинського та грецького походження у сфері державного управління як складових мовних підсистем та як сукупності взаємопов’язаних і взаємо-узгоджених елементів загальної мовної системи.

За допомогою методу суцільної вибірки зі словників сфери державного управління було вибрано терміни латинського та грецького походження.

З метою виявлення особливостей використання термінів державного управління, що походять з латинської або грецької мов, застосовано аналіз нормативно-правової бази.

Підрахунок відсоткових даних використання термінів латинського і грецького походження у словниках термінів державного управління здійснено за допомогою арифметичного методу.

У дослідженні широко застосовано метод компонентного аналізу, у процесі якого терміни державного управління латинського і грецького походження порівнювалися й ототожнювалися за різними ознаками, і в такий спосіб були виділені різні групи термінів відповідно до специфіки їх засвоєння українською мовою. За допомогою цього методу виокремлено дев’ять груп термінів державного управління латинського і грецького походження за значенням.

Методом опозитивного аналізу досліджено зв’язки термінів державного управління латинського і грецького походження, а також розглянуто способи їх творення.

Для вивчення способів поєднання термінів в усному діловому мовленні або в текстах державного управління застосовано синтагматичний аналіз.

Історичний метод використано для аналізу походження і змін у структурі та значенні термінів державного управління.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- комплексно досліджено особливості формування в Україні понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження, що полягають: у змінах значення запозичених слів й адаптації їх до використання в державно-управлінській діяльності; у вживанні слів латинського і грецького походження та їх частин; у можливості приєднання латинських або грецьких частин слів до наявних і нових термінів сфери державного управління;

- виявлено невирішені питання щодо використання термінів латинського і грецького походження державними службовцями у про-фесійній діяльності: існування в понятійному апараті термінів з абсолютно однаковим значенням; нерозрізнення за значенням слів із подібним написанням; уживання слів латинського або грецького походження за наявності власне українських слів; неточне розуміння значень запозичених слів;

- запропоновано шляхи вдосконалення понятійного апарату державного управління в Україні, зокрема вилучення з практики вживання в усних і писемних текстах державного управління термінів з абсолютно однаковим значенням, а також штучно утворених слів; недопущення використання у нормативно-правових документах і наукових текстах речень, характерних для усного мовлення;

удосконалено:

визначення термінів “понятійний апарат державного управління”, “термін державного управління”, “терміни державного управління латинського і грецького походження”, “терміноелемент”, “національний термін державного управління”, “інтернаціональний термін державного управління”;

- типізацію засобів впливу на аудиторію в процесі вживання термінів латинського і грецького походження державними службовцями, при-пустимих лише в усному діловому мовленні;

- визначення особливостей структури сучасних термінів державного управління в Україні, що мають у своєму складі слова латинського і грецького походження. Зокрема, виділено терміни, що можуть бути виражені як одним словом, так і словосполученням, з компонентами різного походження (латинського, грецького, українського);

дістали подальшого розвитку:

- виокремлення особливостей розвитку понятійного апарату державного управління в процесі адаптації термінів латинського і грецького походження в українській мові, зокрема творення нових термінів на основі латинської та грецької мов; переважне використання запозиченого терміна за умови існування українського відповідника; функціонування термінів із протилежним значенням;

- встановлення тенденцій розвитку понятійного апарату державного управління: по-перше, надмірне акцентування на національній основі, по-друге, безпідставне використання латинських і грецьких терміноелементів;

- класифікація за значенням термінів державного управління латинського і грецького походження в Україні, у результаті чого було виділено дев’ять груп термінів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи впроваджено у процесі викладання навчальної дисципліни нормативної частини магістерської програми “Ділова українська мова в державному управлінні” і факультативної дисципліни “Практичний курс української мови” в Національній академії державного управління при Президентові України (акт про впровадження від 30.10.2006) та курсу “Ділова українська мова” в Обласному центрі підвищення кваліфікації Київської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження від 08.09.2006 № 50). Слухачам було викладено особливості використання частин слів латинського і грецького походження при творенні термінів державного управління, пояснено походження, значення й особливості структури державно-управлінських термінів, найбільш поширені помилки, що трапляються у процесі вживання термінів латинського і грецького походження, запропоновано та виконано вправи на сполучуваність, переклад, творення, відмінювання термінів латинського і грецького походження, що вміщені у додатках дисертації. Результати досліджень використано також при формуванні та доопрацюванні видань Центру сприяння інституційному розвитку державної служби при Головному управлінні державної служби України (довідка про впро-вадження від 16.01.2006 № 9). Ураховано грецьке і латинське походження та значення деяких термінів державного управління при виданні “Словника термінів і понять з державного управління”, особливості значення термінів латинського і грецького походження, у результаті чого було виправлено контекст уживання деяких термінів. Упровадження розроблених у дисертації рекомендацій щодо творення і використання термінів латинського та грецького походження державного управління в Україні показало їх ефективність для підвищення рівня усного та писемного ділового мовлення державних службовців.

Прикладний матеріал може стати в пригоді під час укладання словників термінів державного управління, а також у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України та інших вищих навчальних закладів за програмами підготовки магістрів державного управління, перепідготовки й підвищення кваліфікації державних службовців, зокрема при розробці та вдосконаленні навчальних курсів.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні теоретичні положення і висновки, що характеризують наукову новизну дослідження, отримані й сформульовані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи оприлюднено на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (Київ, 2004), “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005), “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006), на міжнародній конференції пам’яті доктора філологічних наук, професора С.В. Семчинського (1931-1999) (Київ, 2006), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007). Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри української мови Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у восьми публікаціях, з них чотири статті надруковано у наукових фахових виданнях з державного управління.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, трьох додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 311 сторінок, із них 164 сторінки основного тексту. У роботі чотири рисунки і додатки на 122 сторінках. Список використаних джерел містить 323 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність наукового завдання, що вирішується; обґрунтовано вибір й актуальність теми дисертації; показано її зв’язок з тематикою наукових досліджень Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мету та завдання дослідження, а також наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх упровадження, апробації та опублікування.

У першому розділі “Аналіз стану наукової розробки проблеми” – проаналізовано ступінь наукової розробки проблеми та стан джерельної бази, на основі якої здійснювалося дослідження, а також удосконалено визначення термінів “понятійний апарат державного управління”, “термін державного управління”, “терміни державного управління латинського і грецького походження”, “терміноелемент”, “національний термін державного управління”, “інтернаціональний термін державного управління”.

Аналіз нормативно-правової бази свідчить про наявність законів, указів, постанов, розпоряджень тощо, у яких йдеться про необ-хід-ність розширення сфери функціонування української мови, створення галу-зе-вих словників: Закон „Про мови в Українській РСР” № 8313-11 від 28 жовт-ня 1989 р. (із змінами); Конституція України від 28 червня 1996 р.; Постанова Кабі-нету Міністрів України № 1546 від 2 жовтня 2003 р. “Про затвердження Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки”; Указ Президента України “Про розвиток національної словникової бази” від 7 серпня 1999 р. № 967/99 тощо.

Значну увагу в дисертації приділено вивченню джерельної бази – словників термінів державного управління за під-галузями (теорія і методологія державного управління, управління суспільним розвитком, економічних, юридичних термінів, що використовуються в державному управлінні), з яких було вибрано терміни латинського і грецького походження. Проблему лексикографічного закріплення понятійного апарату державного управління досліджували В.Бакуменко, Д.Безносенко, І.Грицяк, О.Кілієвич, В.Князєв, С.Кравченко, В.Малиновський, Н.Нижник, О.Оболенський, Я.Радиш, Г.Райт, Л.Штика та інші науковці (наприклад, укладено словники: “Методологія державного управління. Словник-довідник”, “Державне управління: словник-довідник”; “Державне управління та державна служба: Словник-довідник”; “Термінологічний словник-довідник менеджера охорони здоров’я” тощо). На основі цих словників підраховано, що терміни латинського і грецького походження в них становлять 76% від загальної кількості термінів.

З метою виявлення доцільності використання запозичень з латинської та грецької мов у понятійному апараті державного управління, а також визначення шляхів його вдосконалення використано термінознавчі дослідження В.Акуленка, О.Глоби, В.Даниленка, В.Деркача, Я.Думашівського, Т.Панько, О.Потебні, Г.Рефор-матського, Т.Секунди, С.Гриценко, Л.Полюги та ін. Для дослідження способів адаптації та творення термінів латинського і грецького походження понятійного апарату державного управління застосовано мовні підходи, розроблені на основі різних наукових галузей А.Білецьким, О.Боровською, Н.Васильєвою, І.Волковою, А.Критенком, О.Пономаревом, Н.Цимбал та ін.

У дисертації зазначається, що методологічною та теоретичною основою розвитку науки державного управління та її понятійного апарату стали здобутки античних авторів, у творах яких висвітлюються досвід державотворення та державного управління, основи науки про ораторське мистецтво (праці Аристотеля, Квінтіліана, Платона, Полібія, Цицерона та ін.).

Аналіз зазначених джерел свідчить про те, що особливості формування та розвитку понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження не були предметом спеціальних досліджень. Відсутня нормативно-правова база, яка б регламентувала використання іншомовних запозичень в офіційних текстах у сфері державного управління. У зв’язку з цим необхідним є вивчення особливостей формування та розвитку понятійного апарату державного управління та визначення шляхів удосконалення вживання термінів латинського і грецького походження для становлення понятійного апарату та самої галузі державного управління, оскільки їх правильне вживання є одним із засобів підвищення мовленнєвої ефективності державних службовців.

У другому розділі “Особливості формування понятійного апарату державного управління” окреслено межі дослідження за темою дисертації, визначено загальну методику його проведення, проаналізовано особливості формування понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження, а також удосконалено типізацію та класифікацію цих термінів.

Для досягнення мети та вирішення завдань, поставлених у дисертації, було розроблено відповідну програму. Дослідження проводилось у п’ять основних етапів: 1) формулювання проблеми (виділення ключових питань у дослідженні); 2) аналіз достовірності інформації (системний аналіз інформації, її систематизація); 3) встановлення (розмежування) загальної мети і специфічних завдань; 4) вибір конкретної спрямованості; 5) оцінка й узагальнення результатів. Це забезпечило можливість отримати повну і достовірну інформацію щодо кожного з поставлених завдань.

Згідно з розробленою загальною методикою комплексно досліджено особливості формування в Україні понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження.

Установлено, що запозичені слова можуть змінювати своє значення (у сучасному розумінні термін ліцензія – це документ, що демонструє певний дозвіл, у латинській мові цей термін мав інші значення – “свобода, право, влада, сваволя, примха тощо”); уживатися в сучасному понятійному апараті державного управління лише з одним із колишніх значень (термін аналіз, крім сучасного значення, в латинській мові означав також “звільнення, позбавлення”); не змінювати значення (термін реформа і в латинській мові означав “перетворювати, перебудовувати, поліпшувати, поновлювати”).

Частина термінів державного управління латинського або грецького походження у процесі засвоєння для використання в державно-управлінській діяльності зазнала змін відміни (адміністрація, агресія, апарат, криза, муніципія), роду (документ, територія, орган, парадигма), числа (політика, грамота).

Виявлено, що у процесі адаптації українською мовою терміни латинського і грецького походження змінюють належність до певної частини мови. Терміни державного управління, що належать до категорії іменника, утворилися не тільки від іменників (принцип), а й від дієслів (комітет), прикметників (легітимність), дієприкметників (депутат), віддієслівних прикметників (референдум).

Визначено, що у термінах державного управління латинського і грецького походження змінюються ті частини слова, які не характерні для української мови: documentum (лат.) документ (укр.), principium (лат.) принцип (укр.) o>konomik/ (грец.) економіка (укр.), krѕtѕk/ (грец.) критика (укр.).

У результаті дослідження особливостей формування понятійного апарату державного управління було визначено, що використовуються всі способи словотворення української мови. Це доводить, що його терміносистема органічно ввійшла до складу української мови як одна з її термінологічних складових. Визначено, що для творення термінів державного управління часто використовуються слова або частини слів латинського і грецького походження, які можуть додаватися до слів латинського та грецького походження і до власне українських (антидемократичний, антиправний).

Проаналізувавши структуру сучасних термінів латинського і грецького походження, які складають понятійний апарат державного управління в Україні, встановлено, що терміни можуть бути виражені як одним словом (автономія, міністр), так і словосполученням (кадрова політика, організаційна структура державного управління). Більшість термінів латинського і грецького походження функціонує у сфері державного управління саме у вигляді словосполучень. Чимало термінів державного управління мають два і більше компонентів у своєму складі. Як правило, це поєднання іменників з прикметниками (управлінська еліта). Складові терміносполучення можуть походити з латинської, грецької або української мов (ієрархія рішень у державному управлінні).

Зазначається, що терміни державного управління латинського і грецького походження в державно-управлінській діяльності можуть втрачати певні компоненти свого складу, однак мати одне й те саме значення: законодавчі акти Верховної Ради України – акти Верховної Ради; Кабінет Міністрів України – Кабінет Міністрів.

Відповідно до вказаних особливостей формується сучасний понятійний апарат державного управління в Україні, терміни якого, що зазнали впливу класичних мов, можна класифікувати за значенням на такі групи: 1) назви осіб і посад (віце-консул, депутат); 2) узагальнюючі назви (делегація, депутація); 3) назви державних органів влади та належних державі структур (Секретаріат Кабінету Міністрів України, інститут президентства); 4) назви документів, нормативно-правових актів (протокол, програма); 5) найменування форм державного управління (демократія, монархія); 6) процеси (програмний аналіз, конституалізація); 7) явища (політична криза, агресія); 8) властивості (ефективність державного управління, легітимність); 9) терміни, поняття з теорії державного управління (ієрархія рішень у державному управлінні, функції влади).

Проведено типізацію мовних засобів впливу на аудиторію у процесі вживання термінів латинського і грецького походження державними службовцями, при-пустимих виключно в усному діловому мовленні. Серед основних типів цих засобів виділено такі: 1) запитання, які не потребують відповіді: “Яке це партнерство? Яка це підтримка національних інтересів?; 2) роз’єднання пов’язаних слів, незвичний порядок слів у реченні для виділення окремих його складових: “А якщо подивитися на те, як буде ситуація розвиватися і сьогодні”; 3) уживання в реченні одного й того самого слова або сполучення слів: “Я переконаний, що сьогодні політики повинні сказати про те, що вони робили, і як вони робили. Політики повинні сказати, що ми допустили дуже багато помилок…”; 4) перенесення ознак й особливостей одного явища на інше з метою розкриття суті останнього та досягнення певного естетичного ефекту, образності мови: “Депутатська фракція Партії регіонів “Регіони України” змушена вкотре повернутися до надзвичайно гострих проблем,…”; 5) заміна назви одного явища іншим, суміжним за суттю: “У цьому виборі, що ми маємо, яке політичне рішення повинна прийняти Україна?”; 6) нанизування близьких за змістом слів із поступово зростаючим або спадним значенням: “… саме тоді була фальсифікація, масштабна фальсифікація валового внутрішнього продукту”; 7) надання явищам рис і властивостей людини, живих істот: “Конституція каже, що це фракції утворюють, регламент допускає участь окремих депутатів у цьому”; 8) зіставлення протилежних явищ для підсилення, загострення враження: “Ми приїхали не агітувати, а звітувати.

У третьому розділі “Розвиток понятійного апарату державного управління: тенденції та шляхи вдосконалення” виокремлено основні тенденції розвитку понятійного апарату державного управління в процесі адаптації термінів латинського і грецького походження в державно_
уп-рав-лінській діяльності, а також визначено шляхи більш ефективного їх використання.

Установлено, що понятійний апарат державного управління розвивається за такими тенденціями: 1) виникнення в понятійному апараті термінів із однаковим або по-дібним значенням, але різним написанням;
2) функціонування термінів із по-дібним написанням; 3) використання іншомовного відповідника за наявності уста-леного українського;
4) уживання термінів із протилежним значенням; 5) утво-рення нових назв для вже наявних понять; 6) функціонування багатозначних слів і слів з однаковим написанням, але різним значенням. Також визначено, що з одного боку, надмірний акцент робиться на національній основі, а з іншого – безпідставно використовуються терміноелементи латинського або грецького походження.

З огляду на ці тенденції розвитку досліджено невирішені питання використання термінів державного управління латинського і грецького походження. У понятійному апараті державного управління існують терміни з абсолютно однаковим значенням, що призводить до використання їх в одному реченні або словосполученні (повна абсолютна конкуренція). Якщо у терміносистемі є два слова, що називають одне поняття, нормалізація понятійного апарату державного управління можлива за умови вилучення одного з них. Вибираючи термін, який потрібно залишити у сфері державного управління, слід керуватися критеріями зрозумілості значення, звичності у використанні, усталеності функціонування (медіанний виборець – пересічний виборець).

У процесі дослідження виявлено випадки, коли існування термінів-дублетів свідчить про нестандартизованість передачі запозиченої лексики (реципієнт – реціпієнт, меморіал – меморіял). За наявності національного та інтернаціонального термінів перевагу бажано віддавати національному (звертатися замість апелювати, згода замість консенсус). Однак, якщо певному поняттю галузі державного управління вже існує назва, прийнятна для багатьох країн світу і яка може адаптуватися (чи адаптувалася) до граматичної системи української мови за визначеними у другому розділі засадами, то має функціонувати саме такий термін (референдум, а не всенародне опитування).

Звертається увага на доцільність використання елементів латинської і грецької мов для називання нових явищ у сфері державного управління, оскільки такі терміни, у свою чергу, можуть легко сприйматися іншими мовами і з часом, можливо, стануть інтернаціональними. Подібний досвід накопичено в галузі клінічної медицини (arthrotomia (суглоб + розтин) – розтин суглоба).

У результаті вивчення функціонування слів із подібним написанням зроблено акцент на необхідності розуміння й розмежування їх за значеннями з метою уникнення помилок. Наприклад, термін депресивний тлума-читься як пов’язаний із хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи, тоді як депресійний – як такий, що стосується застою в економіці капіталістичних країн. Однак у державно-управлінських текстах уживається термін депресивний зі значенням терміна депресійний (“Зараз центральними органами виконавчої влади ведеться робота з підготовки проекту Закону України “Про засади підтримки регіонального розвитку”, який, зокрема, повинен врегулювати питання розвитку депресивних територій”). У “Словнику термінів і понять з державного управління” цей термін уживається в такому самому значенні: “депресивні території - регіони чи їх частини, рівень розвитку яких за показниками, визначеними у законодавчому порядку, є найнижчим серед територій відповідного типу”. Таким чином, у галузі державного управління назва одного поняття передається назвою іншого.

Установлено, що найбільше помилок трапляється у процесі вживання слів іншомовного походження, серед яких більшість походить з латинської або грецької мови. Тому необхідно знати і вивчати значення термінів з метою уникнення помилок у професійній діяльності державних службовців. Вирішенню цієї проблеми сприяло б створення словників термінів державного управління із тлумаченням їх походження, значення, а також прикладами вживання, оскільки контекстуальне оточення дає змогу якнайлегше і якнайшвидше зрозуміти і запам’ятати значення того чи іншого терміна. Для уникнення плутанини в понятійному апараті державного управління варто також створити словник термінів державного управління, що походять з інших мов.

Визначено, що державні службовці використовують слова латинського і грецького походження, коли є власне українські слова. Іноді утворюються нові, не завжди зрозумілі назви, наприклад “політикум”, за наявності усталених назв (політична еліта, політики). Подібні новостворені терміни починають використовуватися і в текстах наказів, постанов, розпоряджень (“З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами, залучення представників громадськості та політикуму, знаних науковців, фахівців до підготовки проектів найважливіших рішень глави держави, більш повного врахування при цьому громадської думки та відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України постановляю...”). Утворення промовцями нових термінів на базі латинських або грецьких основ є негативним явищем, оскільки поповнюються ряди термінів із подібним значенням, і до того ж такі назви можуть сприйматися слухачами як іронія. Якщо новоутворені слова або риторичні засоби вживаються з метою досягнення певного ефекту (іронізації або показу свого негативного ставлення) в усному діловому мовленні, то не слід такі засоби використовувати у текстах нормативних актів, різних документів.

Виявлено, що на противагу звичному й усталеному функціонуванню слів латинського або грецького походження вживаються українські слова або частини слів. Це переважно спостерігається у процесі творення похідних слів, а також термінів із протилежним значенням, наприклад: монопольний –протимонопольний (замість усталеного антимонопольний).

У результаті аналізу творення та використання термінів латинського і грецького походження у сфері державного управління виявлено численні випадки недостатнього розуміння значення запозичених слів. Наприклад: “Ми пропонуємо пропозицію” (правильні варіанти: робити пропозицію або пропонувати, оскільки у наведеному реченні дієслово й іменник є спільнокореневими, вони утворені від одного й того самого латинського дієслова); ключові пріоритети (прикметник ключовий має значення “основний, першочерговий”, іменник латинського походження пріоритет утворено від латинського prior – “перший”).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і вирішення наукового завдання, що полягає в аналізі особливостей закріплення і використання латинських і грецьких терміноелементів у державно-управлінській діяльності з метою вдосконалення понятійного апарату державного управління в Україні шляхом розв’язання невирішених питань у вживанні термінів латинського і грецького походження.

Результати дослідження підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, і дають підстави сформулювати такі висновки і рекомендації.

1. Виокремлення державного управління як наукової галузі вимагає формування, розвитку та впорядкування відповідного понятійного апарату. Багато термінів цієї галузі мають латинське або грецьке походження, що зумовлює необхідність вивчення особливостей їх використання у сфері державного управління в Україні. У процесі аналізу літератури було встановлено, що відсутні спеціальні наукові роботи з цієї проблеми, однак наявна джерельна база дала можливість здійснити дослідження особливостей формування та розвитку понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження.

Під понятійним апаратом державного управління розуміємо сукупність понять, що існують у сфері державного управління. Поняття державного управління – форма мислення, яка відтворює предмети та явища, що стосуються державного управління в їх істотних ознаках. Термін державного управління – це слово або словосполучення, що створюється для точного вираження предметів, явищ, ознак, дій, співвіднесений з поняттям сфери державного управління (поняття державного управління реалізуються, існують у термінах державного управління), належить до словникового складу літературної мови та підпорядковується всім її законам. Під термінами державного управління латинського і грецького походження розуміємо терміни, що походять із грецької або латинської мов (складові терміносполучення можуть мати різне походження) або створені у більш пізні часи із використанням слів, частин слів латинського або грецького походження, адаптовані до норм української мови, співвіднесені із поняттями сфери державного управління. Терміноелемент – це частина слова, за допомогою якої можуть створюватися терміни та їх похідні. Національний термін державного управління – термін державного управління, створений на українській основі. Інтернаціональний термін державного управління – термін державного управління, що використовується у трьох і більше неспоріднених мовах та зводиться до латинської або грецької мов.

2. Комплексно досліджено особливості формування в Україні понятійного апарату державного управління в термінах латинського і грецького походження, які полягають:

у змінах значення запозичених слів і їх адаптації для вживання в державно-управлінській діяльності;

у використанні цілих слів латинського та грецького походження і їх частин;

у можливості приєднання латинських або грецьких частин слів до наявних і нових українських термінів державного управління.

Установлено, що у процесі формування понятійного апарату державного управління використовуються цілі основи або інші складові, що походять із латинської і грецької мов.

Проаналізовано вживання термінів латинського і грецького походження у переносному розумінні в текстах усних публічних виступів. Терміни державного управління латинського і грецького походження часто є компонентами риторичних прийомів, що використовують сучасні політики. Проведено типізацію цих прийомів: 1) запитання, які не потребують відповіді; 2) роз’єднання пов’язаних слів, незвичний порядок слів у реченні для виділення окремих його складових; 3) уживання в реченні одного й того самого слова або сполучення слів; 4) перенесення ознак й особливостей одного явища на інше з метою розкриття суті останнього та досягнення певного естетичного ефекту, образності мови; 5) заміна назви одного явища іншим, суміжним за суттю; 6) нанизування близьких за змістом слів із поступово зростаючим або спадним значенням; 7) надання явищам рис і властивостей людини, живих істот; 8) зіставлення протилежних явищ для підсилення, загострення враження. Доведено необхідність подальшого дослідження питань впливу і застосування здобутків античної науки красномовства, оскільки їх використання є одним із засобів підвищення мовленнєвої ефективності державних службовців.

3. Виявлено основні тенденції розвитку понятійного апарату державного управління: виникнення термінів з однаковим або подібним значенням, але різним написанням; функціонування термінів із подібним написанням; використання іншомовного відповідника за наявності усталеного українського; уживання термінів із протилежним значенням; утворення нових назв на вже наявні поняття; існування багатозначних слів і слів з однаковим написанням, але різним значенням.

Досліджено функціонування в галузі державного управління термінів з одна-ковим значенням, але різним написанням. Існування таких термінів є недоліком і свідчить про неуста-леність його понятійного апарату. На позначення одного й того самого понят-тя часто використовуються різні терміни, що призводить до неодно-значності його тлумачення, нечіткості розуміння тими, хто сприймає інформацію, плутанини у понятійному апараті державного управління. Доцільно вжи-вати іншомовний термін у тому випадку, якщо не існує власне український від-по-відник, або якщо цей термін є інтернаціональним. Виявлено негативну тенденцію до заміни уста-леного і звичного власне українського терміна іншомовним відповідником, що походить з латинської або грецької мови.

Латинські та грецькі основи й інші складові слова можуть бути використані при формуванні понятійного апарату державного управління у випадку, коли зроблено певне відкриття і, відповідно, виникають нові поняття, що потребують називання.

Визначено, що у сфері державного управління поширене використання термінів латинського і грецького походження з подібним написанням. З метою уникнення помилок і непорозумінь у мовленнєвій практиці державних службовців необхідно розмежувати ці терміни за значенням.

Установлено, що в державно-управлінській діяльності вживаються терміни з протилежним значенням, терміни з різним значенням, але однаковим написанням, а також багатозначні слова. У процесі творення термінів із протилежним значенням найчастіше використовуються частини слів, що походять з латинської і грецької мов (інколи невиправдано використовуються національні словотвірні елементи).

У процесі аналізу функціонування термінів державного управління латинського і грецького походження з подібним написанням, обґрунтовано необхідність розмежовувати їх за значеннями.

4. Виявлено невирішені питання щодо вживання державними службовцями у професійній діяльності термінів латинського і грецького походження: існування в понятійному апараті термінів з абсолютно однаковим значенням; нерозрізнення за значенням слів із подібним написанням; використання слів іншомовного походження, які зводяться до латинської і грецької мов, за наявності власне українських слів; уживання українських слів або частин слова при звичному й усталеному використанні слів латинського або грецького походження; неточне розуміння значень запозичених слів. Неправильне вживання термінів латинського і грецького походження у текстах пояснюється недостатнім розумінням їх значень державними діячами. Визначено негативну тенденцію до утворення нових термінів на базі латинських або грецьких основ, оскільки пізніше такі назви, крім усного ділового мовлення, починають уживатися й у писемних ділових текстах. У державному управлінні невиправдано виникають терміни, що мають однакове значення з наявними термінами.

5. Запропоновано шляхи вдосконалення понятійного апарату державного управ-ління шляхом розроблення рекомендацій щодо використання термінів латинського і грецького походження в усному та писемному мовленні сфери державного управління:

- вилучити з практики державного управління терміни з абсолютно однаковим значенням (у разі наявності термінів із тотожним значенням, один з яких є запозиченим, інший – власне українським, слід віддавати перевагу усталеному для вживання терміну; називаючи нове поняття, явище у сфері державного управління, доцільно використовувати терміни латинської і грецької мов, адаптуючи їх для вживання в державно_
уп-рав-лінській діяльності, оскільки вони будуть легко сприйматися і на міжнародному рівні);

- використовувати у процесі творення термінів із протилежним значенням звичні для цих термінів частини слова та вивести з обігу штучно утворені терміни;

- уживати терміни латинського і грецького походження відповідно до їх значення, звертаючи особливу увагу на одностайність у розумінні значень термінів із подібним написанням;

- вилучити з нормативно-правових документів штучно утворені слова, які недоцільно вживати, оскільки вони дублюють усталені терміни, ускладнюють розуміння, вносять плутанину у їх вживання;

- не допускати перенесення у писемне ділове мовлення та наукові тексти стилістично виправданих в усному діловому мовленні фраз;

- створити словник термінів державного управління із зазначенням походження термінів та прикладами їх використання.

Складна проблема дослідження не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Вона вимагає використання системних підходів до подальших досліджень розвитку та шляхів удосконалення понятійного апарату державного управління. З урахуванням складності цього завдання перспективним є вивчення впливів інших наукових галузей та інших мов на становлення понятійного апарату державного управління, створення нормативної бази, яка б регламентувала використання іншомовних елементів у текстах державного управління, визначення засобів підвищення мовленнєвої ефективності державних службовців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сацюк О.В. Особливості вживання термінів латинського походження у текстах державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – О.: ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 1(21). – С. 96–107.

2. Сацюк О.В. Особливості зміни належності до відмін термінів дер-жавного управління грецького походження // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. –467.

3. Сацюк О.В. Вплив античної риторичної науки на сучасні політичні промови [Електронний ресурс] // Державне управління: теорія та практика. – 2006. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DUTP/2006-1/txts/SOCIALNA/ 06sovspp.pdf. – Заголовок з екрана.

4. Сацюк О.В. Державноуправлінські терміни латинського і грецького по-ходження (словотворення і структура) // Ефективність державного управ-ління: Зб. наук. пр. – Л.: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. 11. – С. 132–138.

5. Сацюк О.В. Використання лексики латинського і грецького походжен-ня у сфері державного управління // Актуальні теоретико-ме-тодологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 28 трав. 2004 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – Т. 1. – С. 77–78.

6. Сацюк О.В. Лексико-семантична класифікація термінів державного управління грецького і латинського