РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

Собкевич Оксана Володимирівна

УДК 336.76 : 338.2 (477)

РОЗВИТОК ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Спеціальність: 21.04.01 – економічна безпека держави

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України

Науковий керівник

доктор економічних наук, професор,

заслужений економіст України

Сухоруков Аркадій Ісмаїлович,

Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України,

завідувач відділу економічної безпеки

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Денисенко Микола Павлович,

Київський національний університет технологій та дизайну,

професор кафедри економіки, обліку і аудиту

кандидат економічних наук

Терещенко Ганна Миколаївна,

Науково-дослідний фінансовий інститут Академії фінансового управління,

завідувач відділу фінансових ринків

Захист відбудеться “12” червня 2008 р. о 14-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.723.02 у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО України за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

Автореферат розісланий “ 7” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.П. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція України до світового економічного і фінансового простору актуалізує проблему забезпечення економічної безпеки держави за рахунок розвитку національного фондового ринку і розширення присутності вітчизняних суб’єктів господарювання на зарубіжних фондових ринках. Ринок цінних паперів надзвичайно чутливий до змін економічної ситуації, тому необхідно підвищувати ступень його адаптивності до зовнішніх і внутрішніх факторів. Необхідно також створювати систему надійного і прозорого контролю за діяльністю фондового ринку з боку держави і всіх його учасників.

Вітчизняний фондовий ринок України поки що не забезпечує основне своє завдання: широке залучення фінансових ресурсів для інвестування інноваційних і інших довгострокових економічних проектів. Високі ризики на фондовому ринку пов’язані з недосконалою законодавчою базою щодо захисту інвесторів при вкладенні ними коштів у цінні папери, недотриманням прав акціонерів, неадекватною дивідендною політикою тощо. Ризики на фондовому ринку виникають також через зосередження торговців в основному на неорганізованому ринку з непрозорими правилами торгівлі.

Отже, актуальність теми дисертації обумовлюється необхідністю розвитку вітчизняного фондового ринку з метою мобілізації тимчасово вільних коштів та інвестування їх у реальну економіку, а також потребами забезпечення безпеки функціонування фондового ринку держави за умов динамічного розвитку світових фондових ринків.

Вивченню проблем фондового ринку приділяється увага в працях вітчизняних вчених О. Барановського, І. Бланка, М. Денисенка, А. Калини, В. Клименко,
В. Корнєєва, Д. Лук’яненка, І. Лютого, О. Мендрула, О. Мозгового, М. Назарчука,
В. Опаріна, В. Оскольського, І. Павленко, В. Столярова, Г. Терещенко, В. Шелудько та ін. Авторами фундаментальних праць з цієї тематики є зарубіжні вчені З. Боді,
Е. Бредлі, Р. Метрон, Ф. Мишкін, Дж. Сорос, Р. Тьюлз, Т. Тьюлз, Ф. Хайек, У. Шарп. Відомі також праці російських вчених: М. Алексєєва, Б. Альохіна, С. Анесянца,
І. Балабанова, Я. Міркіна, С. Павлова, Б. Рубцова.

Проблеми економічної безпеки держави і такої її важливої складової, як фінансова безпека, досліджували українські вчені О. Бандурка, В. Білоус, І. Бінько, О. Власюк, В. Геєць, С. Гордієнко, Б. Губський, В. Духов, Б. Кваснюк, В. Кузьменко, В. Мунтіян, Д. Прейгер, А. Сухоруков, І. Червяков, В. Шлемко, а також зарубіжні вчені – М. Кахлер, Дж. Лучіані, С. Мердок, Х. Молл, Л. Абалкін, С. Афонцев, І. Богданов, С. Глазьєв, В. Забродський, В. Загашвілі, А. Ілларіонов, Н. Казаков, Н. Кізім, А. Колосов, С. Ликшин, В. Паньков, А. Свинаренко, В. Сенчагов, А. Фоломьєв.

Українськими і зарубіжними вченими зроблений значний внесок у дослідження проблем розвитку фондового ринку та економічної безпеки держави. Проте, недостатньо дослідженими залишаються питання щодо ролі фондового ринку у підвищенні рівня економічної безпеки, відсутні методичні підходи до виявлення і оцінки загроз розвитку фондового ринку, механізми їх нейтралізації тощо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане із планами фундаментальних і прикладних досліджень Національного інституту проблем міжнародної безпеки, зокрема, з плановим фундаментальним науковим проектом „Національна безпека України в умовах інтеграції держави до системи глобальних та регіональних відносин” (№ державної реєстрації 0107U007157) при виконанні теми “Економічна безпека країни на етапі активного входження в геоекономічний простір”, а також з плановим прикладним науковим проектом „Шляхи і механізми входження України у системи міжнародної безпеки і співробітництва: питання гармонізації відносин у багатосторонньому та двосторонньому форматах, протидії сучасним загрозам і викликам в умовах міжнародної відкритості України” (№ державної реєстрації 0107U007156) при виконанні теми “Зовнішні виклики і загрози для економіки України та передумови її ефективного входження до міжнародної економічної системи за динамічних світових економічних трансформацій”. Також дисертаційне дослідження пов’язане із науково-дослідною роботою „Розроблення методики оцінки рівня фінансової безпеки України” (№ державної реєстрації 0107U009295), що виконувалась на замовлення Міністерства фінансів України згідно Договору № /166 від 18.10.2007 р.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення ролі фондового ринку у забезпеченні економічної безпеки держави, формування методичних підходів до діагностики загроз розвитку фондового ринку, розробка механізмів протидії їх негативному впливу, прогнозування перспектив розвитку фондового ринку України з оцінкою його впливу на рівень економічної безпеки держави.

Для досягнення зазначеної мети поставлено і вирішено такі задачі:

– поглиблення теоретико-методологічних засад функціонування фондового ринку та визначення його ролі у зміцненні економічної безпеки держави;

– дослідження тенденцій розвитку світового фондового ринку;

– дослідження стану фондового ринку в Україні з виявленням факторів, що впливають на його розвиток;

– ідентифікація загроз розвитку фондового ринку і розробка методики оцінки рівня безпеки функціонування фондового ринку;

– надання пропозицій щодо нейтралізації загроз розвитку фондового ринку України;

– визначення перспектив збільшення присутності українських компаній на світовому фондовому ринку.

Об’єктом дослідження є фондовий ринок України як система мобілізації фінансових ресурсів для розвитку економіки і, водночас, як об’єкт у системі економічної безпеки держави, що підлягає захисту від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Предметом дослідження є система економічних і фінансових відносин між учасниками фондового ринку та взаємозв’язок між рівнем розвитку фондового ринку та рівнем економічної безпеки держави.

Методи дослідження. У процесі дослідження використані положення економічної теорії стосовно функціонування та розвитку фондового ринку, а також результати вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень з питань економічної безпеки держави. Використані наступні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема: системний та ситуаційний аналіз, методи аналізу причинно-наслідкових зв’язків (при аналізі теоретичних основ формування фондового ринку), факторний аналіз, порівняльний економічний аналіз, кореляційно-регресійний аналіз, графоаналітичні методи (при дослідженні тенденцій розвитку світового фондового ринку та його впливу на фінансову сферу України, при встановленні впливу макроекономічних показників на параметри емісії цінних паперів і торгівлі цінними паперами на фондовому ринку України), методи індикативного аналізу, методи експертних оцінок (при розробці методики оцінки рівня безпеки функціонування фондового ринку), методи компаративістики та прогностики (при формуванні рекомендацій щодо збільшення присутності українських компаній на світовому фондовому ринку).

Інформаційну та статистичну базу дисертації становлять законодавчі і нормативні акти України та інших держав, матеріали Державного комітету статистики України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Національного банку України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, офіційні звіти та аналітичні видання провідних Міжнародних економічних організацій (Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Світової федерації фондових бірж, Банку міжнародних розрахунків), монографії та наукові статті провідних вчених у вітчизняних та зарубіжних періодичних виданнях, матеріали міжнародних науково-практичних конференцій, інформаційні ресурси мережі Internet.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в розробці теоретико-методологічних основ оцінки рівня безпеки функціонування фондового ринку і поглибленні теоретичного обґрунтування напрямів розвитку фондового ринку України з метою підвищення рівня економічної безпеки держави.

Конкретні наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми та характеризують наукову новизну роботи, полягають у такому:

вперше:

– визначено та класифіковано загрози розвитку фондового ринку України і виявлено механізми їх дії, запропоновано методи розрахунків граничних значень показників безпеки функціонування фондового ринку, проведено комплексну оцінку рівня загроз розвитку фондового ринку України;

– встановлено вплив макроекономічних показників на параметри емісії цінних паперів і торгівлі цінними паперами на фондовому ринку України, зокрема, доведено наявність суттєвої залежності між фінансовими результатами підприємств та обсягами емісії цінних паперів, існування щільного зв’язку між темпами зростання промислового виробництва і торгівлі цінними паперами; відсутність зв’язку між макроекономічними показниками та обсягами торгівлі цінними паперами на організованому фондовому ринку України;

удосконалено:

– організаційно-економічні підходи до створення конкурентоспроможного вітчизняного ринку цінних паперів, які передбачають нейтралізацію загроз розвитку фондового ринку та передбачають заходи щодо: зростання кількісних показників розвитку фондового ринку, розбудови торговельної, облікової та розрахункової інфраструктури; забезпечення прозорості функціонування фондового ринку; запобігання негативним зовнішньоекономічним факторам;

– методику оцінки рівня безпеки фондового ринку на основі розширення системи показників, визначення методів розрахунку граничних значень індикаторів;

отримали подальшого розвитку:

– теоретико-методологічні засади аналізу впливу інформаційно-комунікаційних та сітьових технологій на розвиток фондової торгівлі;

– рекомендації щодо збільшення присутності українських компаній на світовому фондовому ринку через вихід українських компаній на провідні фондові ринки світу.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає у використанні методичних розробок, пропозицій та рекомендацій щодо розвитку фондового ринку України в системі забезпечення економічної безпеки держави. Теоретико-методичні результати дисертаційного дослідження впроваджені в процесі науково-дослідних робіт, розробки і реалізації заходів щодо попередження та уникнення загроз розвитку фондового ринку, а також заходів щодо протидії їх негативному впливу на розвиток ринку цінних паперів України. Впровадження результатів дисертації здійснено у Національному інституті проблем міжнародної безпеки (довідка № /94 від 15.02.2008 р.), у Міністерстві фінансів України (довідка № /14 від 10.01.2008 р.), у Департаменті контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України (довідка № /1/2-24/2 від 21.04.2008 р.), що дозволило застосовувати системний інструментарій для вимірювання рівня безпеки функціонування фондового ринку України, розробити і реалізувати науково обґрунтовані управлінські рішення у сфері фінансової безпеки.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важливого наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до оцінки рівня безпеки функціонування фондового ринку, розробці практичних рекомендацій щодо запобігання загроз розвитку фондового ринку, визначенню заходів щодо перспективних напрямів його розвитку, спрямованих на підвищення рівня економічної безпеки держави.

Апробація дисертаційної роботи. Основні ідеї і положення дисертаційної роботи обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях:
ХІV міжнародній науково–практичній конференції „Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи” (19-20 жовтня 2006 р., м. Київ), науково-практичній конференції „Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промислової продукції” (6-7 грудня 2006 р., м. Київ), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (21-23 березня 2007 р., м. Луганськ), міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційний розвиток менеджменту в сучасних умовах” (16-17 травня 2007 р., м. Київ), міжнародній науково-практичній конференції „Управління регіональним розвитком в умовах глобалізації: теорія та практика” (11–12 жовтня 2007 р., м. Трускавець), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та науковців „Фінансово-економічні проблеми розвитку України в умовах ринку” (21 грудня 2007 р., м. Рівне).

Публікації. Результати дослідження викладено у 7 публікаціях загальним обсягом 3,3 д.а. (5 з яких, загальним обсягом 2,8 д.а., надруковано у фахових наукових виданнях).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладено на 178 сторінках машинописного тексту. Робота містить 23 рисунки і 24 таблиці, а також 7 додатків. Список використаних джерел налічує 202 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об’єкт, предмет і методи дослідження, показано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі «Теоретичні основи формування фондового ринку» розглянуто теоретико-методологічні засади функціонування фондового ринку, показано роль фондового ринку у зміцненні економічної безпеки держави, а також здійснено аналіз нормативно-правової бази регулювання фондового ринку.

Проаналізовано підходи українських і закордонних вчених до визначення понять „фондовий ринок” і „ринок цінних паперів”. Встановлено, що ринок у цілому і ринок цінних паперів співвідносяться як система і підсистема, що забезпечує умови для ефективного функціонування ринку у цілому.

Аналіз функцій, які виконує фондовий ринок в економіці, засвідчив, що радянська політекономія розглядала фондовий ринок в контексті розвитку форм позичкового капіталу і в рамках цього підходу вважалось, що фіктивний капітал не виконує позитивних функцій в економіці. Для західних економістів загальноекономічна корисність фондового ринку є безсумнівною; вони розглядають його функції з точки зору ролі цінних паперів у фінансовій системі та інвестиційному процесі. У роботах сучасних науковців функції фондового ринку визначені і систематизовані. На основі теоретичного узагальнення положень цих робіт у дисертації окреслені наступні основні функції фондового ринку: перерозподільча, мобілізаційна, контрольна, інформативна, облікова, регулятивна, стимулююча. У роботі розглянутий механізм реалізації цих функцій з метою оцінки їх ролі у забезпеченні фінансової безпеки держави.

Встановлено, що розвиток світового фондового ринку відбувається в умовах глобалізації, яка призводить до зростання розмірів світових фінансових потоків, загострення конкуренції, швидкого впровадження інформаційних технологій в усі сфери діяльності фондових ринків. Посилюється взаємовплив і взаємозв’язок параметрів функціонування фондового ринку та економічної безпеки держави внаслідок підвищення ризиків виникнення світових фінансових криз, нестійкості національного ринку цінних паперів, загострення боротьби за інвестиції між країнами.

У розвинутих країнах стабільно працюючий фондовий ринок сприяє мобілізації фінансових ресурсів і спрямуванню їх в інвестиційно-інноваційну сферу, в Україні ж тільки зараз поступово усвідомлюється на всіх рівнях управління важливість зростання високотехнологічних галузей та необхідність інтенсивного оновлення основних фондів. Отже, у короткому проміжку часу різко збільшується потреба підприємств у додаткових фінансових ресурсах. Водночас, кредити, що широко використовуються в усьому світі як могутнє фінансове джерело, в Україні мають обмежене застосування внаслідок їх високої вартості та наявності значних ризиків для довгострокового інвестування. Тому розвиток фондового ринку має першочергове значення для збільшення інвестиційно-інноваційного потенціалу економіки, оскільки фондовий ринок створює додаткові можливості для залучення інвестицій.

Доведена провідна роль ринку цінних паперів у забезпечені переливання капіталу в перспективні галузі економіки, у формуванні ефективного, динамічного та конкурентоспроможного виробництва, здатного забезпечити економічну безпеку України за умов її вступу до СОТ.

Аналіз нормативно-правової бази регулювання фондового ринку показав, що системи регулювання фондового ринку можна поділити на два основні типи:
1) система, де регулювання фондового ринку здійснюється переважно державними органами з делегуванням невеликої частини повноважень саморегульованим організаціям (СРО) професійних учасників ринку (застосовується у США);
2) система, де максимальний обсяг повноважень передається СРО, при цьому держава зберігає за собою основні контрольні функції і можливості втручання у процес саморегулювання (застосовується у Великобританії). У постсоціалістичних країнах застосовуються системи регулювання, що тяжіють до першого або до другого типу. В Україні, а також у Росії та інших країнах СНД, Угорщині і Польщі система регулювання фондового ринку наближається до американської.

Національне законодавство щодо регулювання ринку цінних паперів складається з таких міжнародних документів, як директиви ЄС, резолюції Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO); рекомендації Групи Тридцяти. До законодавчих актів, за допомогою яких здійснюється регулювання правовідносин на українському фондовому ринку, належать відповідні кодекси і закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, міністерств і відомств, які в межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством, здійснюють контроль і регулювання правових відносин на фондовому ринку країни. Виявлені недоліки законодавчої бази регулювання фондового ринку, що гальмують його розвиток.

На основі юридично закріпленого розподілу функцій і повноважень, у роботі виокремлено чотири групи інституцій, що регулюють відносини на фондовому ринку, визначені форми координації цих інституцій.

У другому розділі «Дослідження умов і економічних параметрів розвитку фондового ринку України» увагу зосереджено на аналізі тенденцій розвитку світового фондового ринку, здійснено факторний аналіз фондового ринку України, проведено класифікацію та діагностику загроз розвитку фондового ринку України.

Дослідження показало, що загальний обсяг світових активів зріс за 1980 – 2006 роки більше ніж у 11 разів (до 140 трлн дол. США) і перевищив світовий ВВП у
3,1 рази. У структурі фінансового ринку фондовий сегмент зростав динамічніше, ніж банківський; акції і корпоративні облігації мають більшу інвестиційну привабливість у порівнянні з банківськими депозитами та державними облігаціями. Протягом майже усіх років досліджуваного періоду акції переважали у загальній структурі фінансових активів (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка міжнародних фінансових активів, трлн дол. США

Узагальнюючим індикатором, що характеризує ступінь розвитку фондового ринку, у роботі визначено капіталізацію ринку акцій (сумарну ринкову вартість компаній, включених у лістинг), яка становила на кінець 2006 р. 50636 млрд дол. США. Найшвидшими темпами зростає капіталізація фондових ринків Азіатсько-Тихоокеанського регіону – у порівнянні з 1999 р. темп приросту капіталізації фондових ринків країн цього регіону становив 73,9% (у Європі та Африці – 57,7%,
у Північній та Південній Америці – 26,1%) (рис. 2.).

Рис. 2. Динаміка зміни капіталізації фондових ринків світу, млрд дол. США

Виявлено й інші тенденції розвитку світового фондового ринку, зокрема: зростання обсягів торгівлі цінними паперами; збереження вищої дохідності акцій порівняно з облігаціями; переважна роль банків у зовнішньому фінансуванні на фінансових ринках континентальної Європи та Японії та їх менше значення в США, Канаді, Великобританії, зростання потреби у похідних фінансових інструментах; зростання ролі інституційних інвесторів; початок укрупнення фондових бірж за рахунок злиття.

Дослідження розвитку фондового ринку України показало, що на ньому протягом аналізованого періоду, який охоплює 2000-2006 рр., спостерігається зростання емісії цінних паперів та обсягів торгівлі ними; серед випущених цінних паперів переважають акції та корпоративні облігації. Більш детальний аналіз дозволив виявити наступне:

· акції поки що не стали інструментом залучення капіталу до реального сектору економіки (частка зареєстрованих випусків акцій ВАТ та ЗАТ з метою залучення коштів становила у 2006 р. 25,08 млрд грн. або 57,6% від загальної кількості випусків акцій, у 2004 р. цей показник був на рівні 51,44%, у 2003 р. – 53,62%);

· інтенсивне зростання ринку боргових зобов'язань, а саме корпоративних облігацій (у 2006 р. у порівнянні з 2000 р. їх випуск зріс майже у 320 раз до
22,07 млрд грн.);

· зростання випусків інвестиційних сертифікатів пайовими інвестиційними фондами і випусків акцій корпоративними інвестиційними фондами, що пов’язано з розвитком інститутів спільного інвестування;

· позитивна тенденція щодо залучення коштів до місцевих бюджетів шляхом випуску облігацій місцевих позик;

· майже повна відсутність похідних цінних паперів на фондовому ринку;

· низька частка організованого ринку у загальному обсязі торгів (якщо у
2000 р. на обсяг торгівлі на організованому ринку припадало 7,1% загального обсягу, то у 2006 р. – лише 5,9%.).

Для характеристики організованого ринку цінних паперів в Україні обрано показники фондової біржі ПФТС (капіталізація, обсяг торгівлі цінними паперами (ЦП), індекс ПФТС), оскільки біржа ПФТС займає провідні позиції за обсягами торгів серед усіх організаторів торгівлі цінними паперами в Україні (96,35%). Аналіз показав, що капіталізація ринку акцій з 2000 р. збільшилась у 18,6 раз і досягла 40% до ВВП, обсяги торгівлі цінними паперами зросли у 18,9 раз, а індекс ПФТС – майже у 9 раз. Проте, порівняння параметрів фондового ринку України та інших країн свідчить про значне відставання у розвитку вітчизняного фондового ринку.

Недостатня розвиненість фондового ринку спонукала до виявлення та аналізу факторів, які здійснюють вплив на параметри фондового ринку. Визначення цього впливу необхідно для розробки заходів щодо мотивації і підвищення ефективності торгівлі цінними паперами. Було обрано два основні фактори, які характеризують розвиток фондового ринку: обсяг емісії цінних паперів (акцій та облігацій) та обсяги торгівлі цінними паперами, а основними факторами, які можуть впливати на показники фондового ринку і піддаються кількісній оцінці, обрано темпи зростання ВВП, інвестицій в основний капітал, промислового виробництва, фінансових результатів підприємств.

Розрахунок впливу зазначених факторів здійснено за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. За допомогою регресії визначено аналітичні залежності між змінним, а через кореляційний аналіз – силу зв’язку між фактором та результативним показником.

Згідно проведеного аналізу, визначено, що суттєвий вплив на обсяги емісії цінних паперів має показник фінансового результату підприємств, зв’язок між ними описується лінійною функцією, а коефіцієнт кореляції становить 0,56, який, згідно шкали Чеддока, свідчить про помітний кореляційний зв’язок. Наявність такого зв’язку пояснюється тим, що ріст прибутків суб’єктів господарювання стимулює можливості для випуску ЦП. Натомість, не було виявлено зв’язку між динамікою інших макроекономічних показників та динамікою емісії ЦП, регресійна залежність між ними описується поліноміальними функціями.

Динаміка обсягів торгівлі ЦП у цілому співпадає з динамікою макроекономічних показників. Пожвавлення економічного розвитку сприяє збільшенню попиту на гроші, що знаходить відображення у зростанні торгівлі ЦП. Регресійна залежність між темпами зростання макроекономічних показників та темпами зростання торгівлі цінними паперами показала, що лінійний зв’язок існує між темпами зростання промислового виробництва та темпами зростання торгівлі цінними паперами, а коефіцієнт кореляції між ними становить 0,75, що означає високий кореляційний зв’язок. Існування щільного зв’язку пояснюється тим, що підвищений попит на продукцію певного підприємства свідчить і про перспективи росту його прибутку. Тобто за інших рівних умов це стимулює інтерес до цінних паперів емітента з боку інвесторів і знижує вартість запозичення для підприємства за рахунок ринку цінних паперів. Цьому насамперед сприяє зростання вартості відповідних цінних паперів на вторинному ринку.

В рамках даного аналізу виявлено вплив факторів на організований фондовий ринок, оскільки саме на ньому формується уявлення інвесторів про привабливість фінансових інструментів. Аналіз свідчить про те, що цей сегмент ринку значно менше залежить від макроекономічних показників, а тіснота зв’язку між його параметрами і досліджуваними факторами дуже низька.

Незадовільний стан фондового ринку викликає необхідність детального аналізу загроз розвитку фондового ринку. Зазначені загрози класифіковано за допомогою фасетного методу на наступні групи (фасети):

фундаментальні:

· низький рівень капіталізації фондового ринку;

· висока частка торгівлі на неорганізованому ринку;

· низький рівень ліквідності фондового ринку;

· висока доходність облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП);

· низька активність інвесторів – фізичних осіб;

· нераціональне співвідношення ОВДП та облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) у загальній сумі боргу держави.

інфраструктурні:

· децентралізація фондової торгівлі;

· недосконалість інформаційного забезпечення;

· відсутність повноцінної депозитарної системи.

законодавчо-управлінські:

· відсутність системності у законодавчій базі торгівлі ЦП;

· низька якість корпоративного управління в АТ.

зовнішньоекономічні:

· зростання ризиків виникнення фінансових криз на фондових ринках;

· низька надійність інститутів та інструментів фондового ринку України.

Для діагностики рівня безпеки функціонування фондового ринку запропоновано наступні показники (індикатори) (рис. 3).

Рис. 3. Індикатори безпеки функціонування фондового ринку

У третьому розділі «Перспективи розвитку фондового ринку у контексті економічної безпеки держави» розроблено методику оцінки рівня безпеки функціонування фондового ринку України, запропоновано заходи щодо нейтралізації загроз розвитку фондового ринку України, а також визначено перспективи збільшення присутності українських компаній на світовому фондовому ринку.

Залучення інвестицій в економіку України, а також її інтеграція до світової фінансової системи вимагають оцінки реального стану фондового ринку України. Для цього, відповідно до визначених загроз розвитку фондового ринку, було розроблено методику оцінки рівня безпеки функціонування фондового ринку України на основі запропонованих індикаторів. З використанням різних підходів (аналоговий, законодавчий, досвід інших країн, експертне оцінювання, порівняльний, розрахунки фахівців міжнародних організацій) визначено порогові (граничні) значення показників безпеки розвитку фондового ринку. Порогові значення показників безпеки розвитку фондового ринку визначені залежно від специфіки кожного показника. Розрахунок фактичних значень індикаторів показав, що більшість з них відхилялись від порогових і до сьогодні мали негативну динаміку (таблиця 1).

Таблиця 1

Індикатори безпеки функціонування фондового ринку та їх порогові значення

Індикатор, % | Фактичні значення | Порогове значення

2004 | 2005 | 2006

Відношення обсягу капіталізації фондового ринку до ВВП | 20,6 | 33,4 | 41,6 | ?60

Темпи приросту капіталізації фондового ринку по відношенню до темпів приросту ВВП | 617 | 382 | 238 | ?10

Частка торгівлі на неорганізованому ринку у загальному обсязі торгів ЦП | 97,1 | 95,9 | 94,1 | <25-30

Частка низьколіквідних акцій у загальній кількості представлених акцій у лістингу біржі | 91,6 | 84,8 | 85,2 | ?60

Частка ОВДП у сумі державного боргу
за цінними паперами | 34,9 | 22,9 | 22,3 | ?70

Дохідність ОВДП | 11,2 | 7,3 | 9,26 | <4

Відношення доходності ОВДП до темпів
зростання ВВП | 0,38 | 0,26 | 0,39 | ?1

Відношення вартості чистих активів інститутів спільного інвестування, що належить населенню, до депозитів населення– | 0,07 | 0,37 | ?3

Частка іноземних портфельних інвестицій у цінні папери по відношенню до іноземних інвестицій
у цілому | 16 | 16 | 17 | >25 але <50

Частка вкладень нерезидентів в українські облігації | 16,4 | 60,8 | 35,3 | ?12

Завдяки застосуванню запропонованої методики встановлено, що сучасний стан розвитку ринку цінних паперів не відповідає європейським і світовим вимогам та не дає змоги Україні інтегруватися в світову економіку. Незважаючи на багаторічне функціонування вітчизняного фондового ринку, він залишається непрозорим, неефективним та неліквідним, що перешкоджає реалізації національних інтересів держави.

Перспективи розвитку вітчизняного фондового ринку пов’язані, у першу чергу, з нейтралізацією загроз розвитку фондового ринку. Це передбачає здійснення комплексу заходів, направлених на створення конкурентоспроможного вітчизняного ринку цінних паперів, здатного з одного боку, на максимальне використання можливостей залучення інвестиційних ресурсів в економіку України, з іншого – на протидію загрозам розвитку торгівлі цінними паперами.

У роботі визначено, що протягом найближчих років в Україні мають бути здійснені заходи з реорганізації фондового ринку, що ґрунтуються на необхідності:

– створення умов для зростання кількісних показників розвитку фондового ринку;

– розбудови торговельної, облікової та розрахункової інфраструктури, яка забезпечить функціонування усіх елементів ринку на сучасному технологічному рівні;

– забезпечення прозорості функціонування фондового ринку;

– протидії негативним зовнішньоекономічним факторам.

Для зростання кількісних показників вітчизняного ринку цінних паперів у роботі обґрунтована необхідність створення наступних організаційно-правових умов:

· підвищення ролі фондового ринку у механізмах приватизації та розміщення нових випусків акцій, що дозволить наповнити організований фондовий ринок додатковим обсягом акцій, підняти його капіталізацію, формувати справедливі ринкові ціни підприємств, що приватизуються, збільшити надходження до бюджету;

· включення цінних паперів акціонерних товариств в лістинг одного з торгівельних майданчиків країни, для чого необхідно розробити систему економічних стимулів і законодавчо встановленого терміну, на протязі якого дані підприємства повинні отримати лістинг;

· вдосконалення системи корпоративного управління в АТ, що передбачає, насамперед, вирішення питання захисту прав акціонерів, шляхом прийняття та введення у дію Закону України «Про акціонерні товариства»;

· підвищення ліквідності цінних паперів шляхом застосування маркет-мейкінгу (market making) – низки дій, направлених на створення ринку цінних паперів, коли у будь-який момент часу будь-яка зацікавлена особа мала б можливість купити чи продати цінний папір;

· для залучення коштів фізичних осіб на фондовий ринок доцільним є використання у вітчизняній практиці методів податкового стимулювання інвестицій в акції, зокрема, повне або часткове звільнення роздрібних інвесторів від прибуткового податку, який стягується з доходів від акцій (дивіденди, зріст курсової вартості).

Розбудова торговельної, облікової та розрахункової інфраструктури фондового ринку передбачає наступні заходи:

· удосконалення депозитарної системи України через модернізацію законодавства та уніфікацію обліку цінних паперів, а також централізацію депозитарної системи та її інтеграцію у міжнародний ринок цінних паперів;

· поступова централізація системи торгівлі цінними паперами шляхом створення Єдиної біржової фондової системи (централізація фондової торгівлі сприятиме визначенню єдиного ринкового курсу цінних паперів, створенню єдиної інформаційної мережі і підвищенню достовірності даних для аналізу ринкової кон’юнктури, сприятиме ефективному проведенню процедури з приватизації майна державних підприємств та покращенню інвестиційного клімату у державі);

· впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у системах торгівлі цінними паперами, у чому зацікавлені усі категорії учасників ринку – організатори торгів, брокери, дилери, інвестори, емітенти, а також компанії, що займаються розробкою програмного забезпечення для даного виду послуг.

Задля забезпечення прозорості функціонування фондового ринку у роботі запропоновано наступне:

· надання емітентом цінних паперів повної і точної інформації щодо свого фінансового стану та результатів діяльності згідно базових принципів розкриття інформації, прийнятими Міжнародною організацією комісій з цінних паперів (IOSCO), Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) та Директивами Європейського Союзу;

· вироблення єдиної інформаційної політики щодо забезпечення прозорості акціонерного товариства через існування: загального та об'єктивно ефективного формату розкриття інформації; загального електронного носія інформації та єдиних вимог регулятора щодо розкриття інформації на корпоративних веб-сайтах компаній-емітентів; загальної вимоги до змісту та якості інформації, що розкривається; ефективного контролю з боку регулятора (із санкціями за порушення) та з боку організаторів торгівлі (насамперед за лістинговими компаніями) щодо розкриття інформації емітентами цінних паперів;

· поширення вітчизняної практики рейтингування емітентів та інструментів фондового ринку, щоб інвестори могли отримувати інформацію про надійність українських позичальників та емітованих ними цінних паперів, а українські емітенти завдяки цьому отримували більш високі міжнародні рейтинги і мали більший успіх на зовнішніх ринках капіталу.

Для протидії негативним зовнішньоекономічним факторам необхідним вбачається запровадження наступного комплексу заходів по урегулюванню операцій нерезидентів на ринку цінних паперів:

· запровадження механізму збалансування термінів погашення державних цінних паперів, розгляд питання заборони продажу іноземним інвесторам державних цінних паперів з терміном погашення менше одного року;

· лімітування вкладень нерезидентів в українські державні облігації;

· встановлення періоду часу, протягом якого інвестори-нерезиденти не зможуть вивезти за кордон кошти, отримані від продажу ОВДП;

· заборона біржовим посередникам виконувати замовлення нерезидентів у випадку їх гри на пониження котирування цінних паперів, а також на продаж крупних партій цінних паперів у період кризи на фондовому ринку;

· прогнозування розвитку подій на фондовому ринку з використанням сучасного інструментарію технічного аналізу (методів хвильової теорії Еліота, теорії циклів, гармонійного хвильового аналізу) та фундаментального аналізу.

Ураховуючи, з одного боку, низьку спроможність вітчизняного фондового ринку до акумуляції тимчасово вільних коштів і спрямування їх у перспективні галузі та, з іншого, зростаючі потреби вітчизняних підприємств у додаткових фінансових ресурсах, перспективним є інтеграція вітчизняного фондового ринку у світовий фінансовий простір.

Перспективним напрямком інтеграції фондового ринку у світову систему вбачається збільшення присутності українських компаній на світовому фондовому ринку. Зокрема, відпрацьованим способом виходу на зовнішні ринки є публічне розміщення акцій (Initial Public Offering – IPO), випуск похідних цінних паперів – американських депозитарних розписок (ADR) або глобальних депозитарних розписок (GDR), а також випуск єврооблігацій.

Аналіз показав, що кількість випадків виходу вітчизняних емітентів на світові ринки цінних паперів з ІРО все ще залишається досить незначною: свої акції у такий спосіб розмістили чотири компанії на Альтернативному інвестиційному ринку Лондонської фондової біржі, а також на Варшавській фондовій біржі. Прогноз свідчить, що для українських компаній перспективним є вихід на Франкфуртську фондову біржу, NYSE-Euronext, NASDAQ, Сінгапурську фондову біржу, а також розміщення американських депозитарних розписок або глобальних депозитарних розписок.

Випуск єврооблігацій українськими компаніями на зовнішніх ринках також може стати реальною можливістю залучення інвестиційних ресурсів на підприємства та бути альтернативою банківському кредитуванню. Умовою випуску облігацій на зовнішніх ринках є стабільність та прозорість діяльності компанії.

Для компаній, яка планують розмістити акції, доцільно підвищувати якість корпоративного управління, рівень кваліфікації менеджменту, запровадити міжнародні стандарти фінансової звітності, налагодити постійну взаємодію з інвесторами. Важливими складовими підготовки до виходу на міжнародні фондові ринки також є проведення реструктуризації компанії, розробка детального бізнес-плану, підвищення рівня відкритості та прозорості.

ВИСНОВКИ

1. Актуальність проблеми забезпечення економічної безпеки держави підвищується з огляду на інтеграцію України до світового фінансового простору і виникнення відповідних зовнішніх загроз та можливостей. З іншого боку, можливості зміцнення економічної безпеки України звужуються у зв’язку із дефіцитом інвестиційних ресурсів і недосконалістю механізмів їх залучення через національний фондовий ринок і обмеженою присутністю вітчизняних суб’єктів господарювання на зарубіжних фондових ринках. Українськими та закордонними вченими зроблений значний внесок у дослідження проблеми залучення коштів в національну економіку за допомогою інструментів фондового ринку, удосконалення функціонування фондового ринку та виявлення напрямів його розвитку. Проте, недостатньо дослідженими залишаються питання щодо діагностики загроз розвитку національного фондового ринку та створення механізмів їх нейтралізації в інтересах зміцнення економічної безпеки держави.

2. Отримані в процесі дисертаційного дослідження результати дали можливість вирішити важливе наукове завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних підходів до оцінки рівня безпеки функціонування фондового ринку та розробці практичних рекомендацій із запобігання загрозам розвитку фондового ринку та реалізації перспективних напрямів його розвитку
з метою підвищення рівня економічної безпеки держави.

3. Огляд та аналіз теоретико-методологічних засад функціонування фондового ринку дозволив довести значення фондового ринку у системі ринкової економіки і економічної безпеки, обґрунтувати тотожність понять „фондовий ринок” і „ринок цінних паперів”, надати характеристику фондового ринку за його сегментами, систематизувати функції фондового ринку та визначити механізм їх реалізації.

4. Дослідження сучасних тенденцій формування фондового ринку показало, що розвиток світового фондового ринку відбувається в умовах глобалізації, яка призводить до виникнення загальносвітової мережі фінансових потоків, лібералізації і поступового зняття чисельних законодавчих обмежень, а також швидкого розвитку та впровадження інформаційних технологій в усіх сферах фондових ринків.

5. Дослідження світового фондового ринку та особливостей розвитку фондового ринку в України показало, що параметри розвитку вітчизняного фондового ринку не відповідають аналогічним світовим, не зважаючи на нарощування обсягів фондової торгівлі, вона ще не стала повноцінним механізмом переливання капіталу між галузями. Сучасними проблемами фондового ринку України є також велика частка тіньового сектору; непрозорість ціноутворення; брак привабливих інструментів для інвестування; обмежене обертання цінних паперів внаслідок переважання акціонерних товариств закритого типу.

6. Факторний аналіз розвитку фондового ринку дозволив довести, що основні параметри розвитку ринку цінних паперів (обсяг емісії цінних паперів та торгівлі ними) мало залежать від макроекономічних показників, що пояснюється домінуванням на фондовому ринку впливів суб’єктивних чинників. Такими чинниками є: відсутність зацікавленості керівників ВАТ у розвитку ринку акцій через боязнь втрати контролю над підприємствами, протидія з боку олігархічних груп розвитку ринку акцій привабливих підприємств з метою скупки їх контрольних пакетів за заниженими цінами, наявність масових порушень прав акціонерів, що відлякує інвесторів.

7. Виявлено, що показники організаційно оформленого фондового ринку не відбивають реальну ситуацію торгівлі цінними паперами: курсові ціни акцій показують не стільки їх реальну вартість, скільки спекулятивне перевищення попиту над пропозицією цінних паперів. Подібні явища у ціноутворенні на фондовому ринку не дозволяють інвесторам отримати реальне уявлення про цінність об’єктів інвестування і гальмують процес залучення інвестицій у розвиток підприємств і організацій.

8. Загрози розвитку фондового ринку класифіковано фасетним методом на фундаментальні, інфраструктурні, законодавчо-управлінські та зовнішньоекономічні. До фундаментальних загроз віднесено: низький рівень капіталізації фондового ринку, високу частку торгівлі на неорганізованому ринку, низький рівень ліквідності фондового ринку, високу доходність ОВДП, низьку активність інвесторів – фізичних осіб, нераціональне співвідношення ОВДП та ОЗДП у загальній сумі боргу держави. Інфраструктурними загрозами у роботі вважаються: децентралізація фондової торгівлі, недосконалість інформаційного забезпечення, відсутність повноцінної депозитарної системи. Законодавчо-управлінські загрози визначено як відсутність системності у законодавчій базі торгівлі ЦП, низька якість корпоративного управління в АТ. Зовнішньоекономічні загрози полягають у зростанні ризиків виникнення фінансових криз на фондових ринках та низькій надійності інститутів та інструментів фондового ринку України.

9. Вдосконалено методику оцінки рівня безпеки фондового ринку через розширення системи індикаторів і визначення їх порогових значень з використанням різних підходів (аналоговий, законодавчий, досвід інших країн, експертне оцінювання, порівняльний, розрахунки фахівців міжнародних організацій). Дієздатність запропонованої методики підтверджено контрольним прикладом,
у якому індикатори безпеки фондового ринку обчислено за 2004 – 2006