МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Шаповалов Олександр Володимирович

УДК 339.922

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ

ЧЕРЕЗ СТВОРЕННЯ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ

ФІНАНСОВО-ПРОМИСЛОВИХ ГРУП

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент

Орєхова Тетяна Вікторівна,

Донецький національний університет

Міністерства освіти і науки України.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Руденко-Сударєва Лариса Володимирівна, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана МОН України, професор кафедри міжнародних фінансів;

кандидат економічних наук Рубцова Марина Юріївна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старший науковий співробітник кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин.

Захист дисертації відбудеться 21 січня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий "___" грудня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.е.н., доцент С.П. Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Інтернаціоналізація виробництва в умовах сьогодення набуває комплексного характеру, тобто охоплює всі підсистеми світового господарства, поширюється на всі країни світу, галузі виробничої та невиробничої сфер. Саме завдяки інтернаціоналізації створюються головні умови збалансованого економічного розвитку. Вузькість внутрішніх ринків, нестача ресурсів сировини, палива, засобів виробництва компенсуються широкою участю країн у світогосподарських процесах на основі розширення і поглиблення інтернаціоналізації виробництва та обігу. Як системоутворюючий фактор інтернаціоналізація об’єднує структурні елементи і суб’єктів світового господарства в єдине ціле. З посиленням процесу інтернаціоналізації зростає цілісність та єдність світового господарства.

Процеси інтеграції й інтернаціоналізації світової економіки призвели до виникнення нових інтегрованих господарських структур, які стали одними з основних суб’єктів світової економіки. Завдяки використанню переваг від інтеграції й інтернаціоналізації ці структури отримують додаткові можливості в підвищенні якості продукції, збільшенні стійкості до зовнішніх погроз, скороченні витрат на розробку й виведення на ринок нових продуктів тощо. Транснаціональні фінансово-промислові групи є основою світової промисловості, одним з головних чинників її розвитку.

Дослідженню проблематики і розвитку процесу інтернаціоналізації на макро- та мікрорівні присвячені роботи Б. Балаша, Е. Бенуа, П. Кругмана, А. Крюгера, П. Ліндерта, М. Мейєра, Ж. Моне, М. Портера, Д. Рікардо, П. Робсона, А. Ругмана, А. Сміта, Я. Тінбергена, Е. Хекшера, І. Владимирової, С. Долгова, М. Іванова, В. Комарова, О. Гаврилюка, В. Геєця, Ю. Пахомова, Б. Луціва. Істотний внесок у вивчення питань створення та функціонування фінансово-промислових груп зробили такі вчені-економісти: В. Демент’єв, М. Ескіндаров, Ю. Косачьов, І. Ларионов, Є. Ленський, М. Мясникович, А. Плещинський, А. Радигін, І. Рогач, М. Рожков, В. Рудашевський, В. Слєпов, О. Сосковець, А. Суворов, В. Титов, І. Алексєєв, Є. Бесараб, Т. Заруцька, М. Коваль, М. Колісник, В. Кузьмінський, Г. Куліш, Ю. Макогон, С. Наливайченко, Т. Орєхова, І. Погрібний, Ф. Поклонський, Ж. Поплавська, Г. Рачинська, М. Рильська, М. Рубцова, Л. Руденко-Сударєва, В. Федоренко, Н. Фролов, І. Хома, Ю. Чернецький, В. Шевчук та інші.

Однак, незважаючи на численність теоретичних досліджень стосовно переваг, недоліків й особливостей функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп, залишається недостатньо вивченою проблема інтернаціоналізації світової економіки через створення таких груп.

У зв'язку із цим, дисертаційну роботу присвячено актуальним підходам щодо стимулювання створення й діяльності транснаціональних фінансово-промислових груп в контексті розвитку процесу інтернаціоналізації світового господарства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до напрямів науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету за держбюджетними темами: "Методологічні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні регіону і розробка рекомендацій щодо її активізації" (номер теми
Г-96/93, номер державної реєстрації – 0196U021119), у рамках якої запропоновано механізм інтеграції економік країн у процес інтернаціоналізації світової економіки через створення транснаціональних фінансово-промислових груп та "Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення" (номер теми Г-01/3, номер державної реєстрації – 0101U005723), у рамках якої проведено дослідження переваг формування вертикально та горизонтально інтегрованих структур.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у поглибленні теоретико-методологічних підходів щодо умов й організаційно-економічних засад розвитку процесу інтернаціоналізації світової економіки через створення транснаціональних фінансово-промислових груп та розробці науково-практичних рекомендацій щодо рівноправного включення у цей процес національної економіки.

Досягнення встановленої мети здійснювалось через постановку і вирішення наступних задач:– 

визначити теоретичні основи дослідження процесу інтернаціоналізації світової економіки;– 

дослідити переваги формування інтегрованих господарських структур в контексті інтернаціоналізації їхньої діяльності;– 

визначити методи оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів в інтегрованих структурах;– 

здійснити аналіз процесів формування інтегрованих господарських структур в світі;– 

оцінити динаміку світових інтернаціоналізаційних процесів та особливості включення економіки України до них;– 

провести аналіз економіко-правових умов створення й функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп в Україні;– 

розробити напрямки удосконалення системи державного регулювання діяльності транснаціональних фінансово-промислових груп;– 

визначити потенціал транснаціонального корпоративного бізнесу в Україні;– 

розробити механізм державного сприяння транснаціоналізації діяльності фінансово-промислових груп.

Об'єктом дослідження є процес інтернаціоналізації світової економіки через формування інтегрованих господарських структур.

Предметом дослідження є теоретичні засади та організаційно-економічні умови створення та розвитку транснаціональних фінансово-промислових груп як важеля рівноправного включення національних економік до світового господарства в процесі інтернаціоналізації останнього.

Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в області дослідження проблем інтернаціоналізації світового господарства та інтеграції економіки України до світового господарства через створення і розвиток транснаціональних фінансово-промислових груп.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення (при дослідженні теоретичних основ процесу інтернаціоналізації світової економіки та процесу формування інтегрованих господарських структур); метод аналізу і синтезу (для дослідження основних характеристик і тенденцій розвитку процесу інтернаціоналізації); групування і класифікації (для систематизації теорій інтернаціоналізації світової економіки, видів інтегрованих господарських структур, ефективності їхньої діяльності); факторний аналіз (для визначення факторів, що впливають на ефективність функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп в Україні); метод статистичного аналізу (для дослідження тенденцій розвитку світових інтернаціоналізаційних процесів й динаміки включення до них України); метод порівняльного аналізу (для аналізу ступеня включення економіки України в світові інтернаціоналізаційні процеси, форм державної підтримки діяльності транснаціональних фінансово-промислових груп).

Під час дослідження використано Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи інших держав. Інформаційну основу дослідження становлять статистичні дані Державного комітету статистики України, офіційні звіти та аналітичні публікації провідних міжнародних економічних організацій, результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів роботи полягає у поглибленні теоретичних засад, розвитку науково-методичних положень та розробці науково-практичних рекомендацій щодо розвитку умов і механізмів інтернаціоналізації світової економіки шляхом створення транснаціональних фінансово-промислових груп.

Конкретні наукові результати, що розкривають особистий внесок автора у розробку досліджуваної проблеми і характеризують наукову новизну роботи, полягають у наступному:

вперше:– 

розроблено механізм державного сприяння транснаціоналізації діяльності фінансово-промислових груп, який включає економічні, політичні та організаційно-правові напрямки державного стимулювання, застосування якого дозволить розробити напрямки державної політики щодо рівноправного включення країни до світової економіки через підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки;– 

розроблено модель мінімізації витрат економічної діяльності транснаціональної фінансово-промислової групи, зміст якої полягає в координації діяльності логістичного утворення з боку транснаціональної фінансово-промислової групи, що поєднує виробничі та комерційні підприємства; результатом використання цієї моделі для транснаціональної фінансово-промислової групи буде максимізація прибутку, для держав – рівноправне включення в інтернаціоналізаційні процеси через створення передумов співробітництва на міждержавному рівні;

удосконалено:– 

класифікацію переваг створення вертикально та горизонтально інтегрованих структур за рахунок виділення таких ознак: частка структури на ринку, фінансовий потенціал структури, взаємне схрещування технологій, доступність каналів розподілу, витрати на інновації, гарантованість поставок і т.д., що дозволить суб’єктам господарювання прийняти обґрунтоване рішення щодо доцільності створення інтегрованих структур;– 

методику розрахунку показників інтернаціоналізації економіки країни, що передбачає розрахунок рівня внутрішньокраїнної інтернаціоналізації, яка враховує обсяг імпортованих товарів і послуг, залучених інвестицій, патентів, ліцензій, ноу-хау в економіку країни, а також рівня зовнішньокраїнної інтернаціоналізації, яка враховує обсяг експортованих товарів та послуг, наданих інвестицій, патентів, ліцензій, ноу-хау;

отримав подальшого розвитку:– 

понятійний апарат, а саме: надано авторське визначення поняття "інтегроване об'єднання підприємств", під яким пропонується розуміти об’єднання юридично самостійних підприємств з метою створення нових конкурентних переваг за рахунок оптимізації товарно-грошових потоків, створення потужних науково-дослідних баз, нових інформаційних технологій; поняття "транснаціональна фінансово-промислова група", під якою розуміється велика господарська структура корпоративного типу, що об'єднує ряд промислових підприємств та хоча б одну банківську установу, ключовою характеристикою якої виступає система управління за допомогою центральної компанії та діяльність якої поширюється на ринки двох та більше країн; поняття "латентна фінансово-промислова група" - група фінансових і промислових підприємств, що де-юре не пов'язані між собою правами власності й не мають загальних засновників із частками понад 10а де-факто мають всі ключові ознаки фінансово-промислової групи.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що здійснені розробки та визначені підходи дозволяють удосконалити механізм форму-вання державою напрямів активізації процесу створення і розвитку українських транснаціональних фінансово-промислових груп на засадах реалізації конкурентних переваг України у міжнародному розподілі праці.

Результати дослідження використано Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 01-03/318 від 14.04.06 р.) – результати аналізу переваг здійснення інноваційної діяльності транснаціональними фінансово-промисловими групами; Донецькою торгово-промисловою палатою (довідка № 1229/06.04-03 від 18.05.06 р.) – результати аналізу шляхів включення економіки України в світові інтернаціоналізаційні процеси; ЗАТ "Донецьксталь" – металургійний завод" (довідка № 04/4218 від 15.05.06 р.) – модель мінімізації витрат ланцюга постачань під контролем фінансово-промислової групи; ВАТ "Кредитпромбанк" (довідка № 19435/1ДС-2182-1 від 18.10.05 р.) – результати аналізу світових тенденцій інтеграції й посилення інтернаціоналізації світової економіки; ТДВСтрахова компанія "СПІЧ" (довідка № 320/1 від 02.04.06 р.) – результати аналізу переваг формування інтеграційного об'єднання; ВАТЯсинівський коксохімічний завод" (довідка № /1 від 21.03.06 р.) – результати аналізу переваг вертикальної інтеграції.

Результати досліджень, що містяться у дисертації, також використано при підготовці рекомендацій Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ", яку організував Донецький національний університет (Україна) та Господарська академія ім. Д.А. Ценова (Республіка Болгарія) (довідка №13-02/7.9.7-134 від 27.09.2006 р.), в навчальному процесі кафедри "Міжнародна економіка" Донецького національного університету при розробці навчально-методичного комплексу з дисциплін "Міжнародна економіка", "Транснаціональні корпорації", "Міжнародні фінанси" (довідка №279/01-26/6.9.0 від 16.05.2006 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і резуль-тати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, доповідалися на семи науково-практичних конференціях: "Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків й залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект" (м. Донецьк – м. Слов’яногірск, 2002 р., 2003 р., 2004 р., 2005 р.); "Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції" (м. Донецьк, 2003 р.); "Проблеми й перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва й ГУАМ" (м. Донецьк – м. Таганрог – м. Свиштов, 2005 р., 2007 р.).

Публікації. За темою дослідження одноосібно опубліковано 10 наукових статей загальним обсягом 4,2 д.а., у т.ч. у наукових фахових виданнях – 9 робіт загальним обсягом 3,8 д.а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел з 151 найменування, містить 188 сторінок, включає 30 рисунків на 28 сторінках, 15 таблиць на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну й висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описано форми їх апробації та використання.

В першому розділі "Теоретико-методологічні основи розвитку процесу інтернаціоналізації світової економіки" досліджено теоретичні основи процесу інтернаціоналізації світової економіки, окреслено переваги формування інтегрованих господарських структур в контексті інтернаціоналізації їх діяльності, узагальнено методи оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів в інтегрованих структурах.

Проаналізувавши основні теорії, що пояснюють рух виробничих факторів між країнами, а саме традиційні теорії міжнародного руху капіталу (неокласична, неокейнсіанська й марксистська теорії міжнародного руху капіталу), моделі прямих інвестицій (модель монополістичних переваг, модель життєвого циклу продукту, модель інтерналізації, марксистська модель, еклектична модель), теорію "втечі капіталу", теоретичне пояснення міжнародної міграції робочої сили, теорії передачі технології, автор дійшов висновку, що міжнародна інтеграція може бути вигідна всім її учасникам, за умови ефективного використання країнами власних факторів виробництва.

Досліджені етапи, які в своєму розвитку пройшов процес інтернаціоналізації світової економіки, а саме, міжнародне економічне співробітництво, міжнародна економічна інтеграція, глобалізація світової економіки.

З позицій національної економіки процес інтернаціоналізації поділяється на внутрішньокраїнний й зовнішньокраїнний: внутрішньокраїнна інтернаціоналізація характеризується показниками імпорту товарів і послуг, позичкового та підприємницького капіталу, патентів, ліцензій, ноу-хау; зовнішньокраїнна інтернаціоналізація визначається показниками експорту товарів і послуг, позичкового і підприємницького капіталу, патентів, ліцензій, ноу-хау.

В роботі виявлені переваги формування інтегрованих господарських структур в контексті інтернаціоналізації їх діяльності, до яких автор пропонує віднести, зокрема, такі: збільшення прибутковості, зниження витрат на виробництво й реалізацію продукції, зниження ризиків несвоєчасних постачань сировини, можливість виходу на нові ринки, більша стратегічна гнучкість, більш раціональне використання ресурсів, в результаті чого вони починають відігравати вирішальну роль в сучасній світовій економіці. Розроблену класифікацію переваг створення вертикально та горизонтально інтегрованих структур представлено на рис.1.

На засадах проведеного дослідження визначень, існуючих у вітчизняній й світовій науковій літературі, удосконалено поняття: "інтегроване об'єднання підприємств", під яким пропонується розуміти об’єднання юридично самостійних підприємств з метою створення нових конкурентних переваг за рахунок оптимізації товарно-грошових потоків, створення потужних науково-дослідних баз, нових інформаційних технологій; поняття "транснаціональна фінансово-промислова група", під якою розуміється велика господарська структура корпоративного типу, що об'єднує ряд промислових підприємств та хоча б одну банківську установу, ключовою характеристикою якої виступає система управління за допомогою центральної компанії та діяльність якої поширюється на ринки двох та більше країн; поняття "латентна фінансово-промислова група" – група фінансових і промислових підприємств, що де-юре не пов'язані між собою правами власності й не мають загальних засновників із частками понад 10а де-факто мають всі ключові ознаки фінансово-промислової групи.

У дисертації визначені й досліджені методи оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів в інтегрованих структурах, зокрема, методи оцінки товарних, контрактних, інвестиційних форм інтернаціоналізації.

Таким чином, сучасний етап розвитку світової економіки характеризується посиленням процесів її інтернаціоналізації. Одним з основних факторів рівноправного включення національної економіки до світового господарства є посилення зовнішньоекономічної діяльності інтегрованих господарських структур, які завдяки використанню переваг від інтеграції отримують додаткові можливості в підвищенні якості продукції, збільшенні стійкості до зовнішніх погроз, скороченні витрат на розробку й виведення на ринок нових продуктів тощо.

Рис. 1. Переваги інтегрованих господарських структур

В другому розділі "Аналіз процесу інтернаціоналізації світового господарства і можливостей інтеграції економіки України до нього" проведено аналіз процесів формування інтегрованих господарських структур в світі, визначено тенденції динаміки світових інтернаціоналізаційних процесів та особливості включення до них України, проаналізовано економіко-правові умови створення й функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп в Україні.

Сучасний етап інтернаціоналізації світової економіки характеризується посиленням впливу інтегрованих господарських структур на світове виробництво, торгівлю, банківську систему й світову економіку взагалі. Нові інтегровані господарські структури відіграють вирішальну роль в економіці розвинених країн, є основою їх промисловості. Проаналізувавши процеси формування інтегрованих господарських структур в світі на прикладі США, Японії, Південної Кореї та країн ЄС, було визначено такі їх особливості: для США – високий рівень розвитку промислових корпорацій і фінансових ринків, "жорстке" антимонопольне законодавство, вільна конкуренція, поширеність двох основних типів інтегрованих господарських структур (залежно від консолідуючого ядра – банківський холдинг і виробничо-технологічний комплекс); для Японії – висока диверсифікованість інтегрованих господарських структур, основа інтегрованих господарських структур – банк, взаємна участь їх членів в капіталі один одного, тісні зв’язки між членами інтегрованої структури, перехресне володіння акціями; для Південної Кореї – наявність певних "екстраринкових" інститутів, високий ступінь концентрації і монополізації виробництва й капіталу у декількох інтегрованих господарських структур, що базуються на сімейному капіталі, тісна взаємодія держави з інтегрованими структурами з метою досягнення загальнодержавних цілей, високий рівень підтримки з боку держави, високий рівень диверсифікованості інтегрованих структур, перехресне володіння акціями; для країн ЄС – "м'яке" антимонопольне законодавство, основа інтегрованих господарських структур – банк.

Аналіз сучасного економічного потенціалу інтегрованих господарських структур дозволяє зробити висновки, що ці структури контролюють близько 50світового промислового виробництва, 90світового ринку зернових культур й тютюну, більш 80видобутку корисних копалин, 80торгівлі патентами й ліцензіями.

Оцінка динаміки світових інтернаціоналізаційних процесів дає можливість констатувати зростання у період 1982-2005 рр. показників обсягу ввезених прямих іноземних інвестицій (на 857 млрд. дол.), вивезених зарубіжних інвестицій (на 751 млрд. дол.), продажу закордонних філій (на 19  млрд. дол.), валової продукції закордонних філіалів (на 3  млрд. дол.), сукупних активів закордонних філіалів (на 43 млрд. дол.).

На засадах проведеного дослідження світового досвіду створення інтегрованих господарських структур можна дійти висновку щодо доцільності цього шляху формування конкурентних переваг національних виробників на світових ринках.

Оцінка динаміки та особливостей включення України до світових інтернаціоналізаційних процесів доводить, що більшість із розглянутих показників інтеграції економіки України, а саме, експорт продукції, імпорт продукції, обсяг ввезених прямих іноземних інвестицій, обсяг вивезених зарубіжних інвестицій поступово зростають, що є свідченням посилення її інтеграції до світового господарства.

В результаті дослідження методів оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів автором було розроблено методику розрахунку індексів внутрішньокраїнної (1) та зовнішньокраїнної (2) інтернаціоналізації:

*100%, (1)

*100%, (2)

де – загальний обсяг імпорту товарів та послуг,

– загальний обсяг експорту товарів та послуг,

– загальний обсяг продажу товарів та послуг на внутрішньому ринку,

– загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в країну,

– загальний обсяг зарубіжних інвестицій з країни,

– загальний обсяг інвестицій в національній економіці,

– загальний обсяг імпортованих ліцензій, патентів, ноу-хау,

– загальний обсяг експортованих ліцензій, патентів, ноу-хау,

загальний обсяг ліцензій, патентів, ноу-хау, що використовуються.

На засадах запропонованої автором методики проаналізовано показники динаміки зовнішньокраїнної та внутрішньокраїнної інтернаціоналізації на прикладі України (рис. 2).

Рис. 2. Внутрішньокраїнна й зовнішньокраїнна інтернаціоналізація
економіки України в 2000-2006 рр.

Таким чином, можна дійти висновку, що показник внутрішньокраїнної інтернаціоналізації економіки України перевищує показник її зовнішньокраїнної інтернаціоналізації в 2000 р. в 16,2 рази, в 2006 р. – в 78,8 разів як наслідок високої частки експорту й низької частки зарубіжних інвестицій з України.

Проведений аналіз інтеграції економіки України до світового господарства свідчить про дисбаланс у торгівлі на зовнішньому та внутрішньому ринках. Крім того, зовнішньоторговельна діяльність України в останні роки зберегла негативні довгострокові структурні тенденції в експорті/імпорті товарів і послуг, а саме: переважно сировинна спрямованість експорту, превалювання матеріаломісткого обладнання в експорті продукції машинобудування; нераціональність товарної структури імпорту; деформована географічна структура експорту та імпорту; вкрай нерівномірне розміщення експортного потенціалу держави.

Автором зроблено висновок, що незважаючи на досить високий показник включення України до процесів міжнародної торгівлі, сировинна орієнтація експорту свідчить про неефективну міжнародну спеціалізацію.

В роботі проведено аналіз економіко-правових умов створення й функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп в Україні, в результаті якого було виявлено існування несприятливих правових умов їх створення й функціонування.

Разом з тим, було встановлено наявність сприятливих економічних умов, а саме: зростання кількості комерційних банків і торговельних фірм, які є потенційними інвесторами промисловості, збільшення фінансових активів; зниження темпів інфляції, зниження дохідності за операціями з державними цінними паперами й валютою; відсутність розвиненого фондового ринку, що призводить до дедалі більшого регулювання грошового обігу банківською системою; потреба у створенні відповідних інституціональних структур з управління промисловими підприємствами; відсутність у підприємств власних інвестиційних ресурсів.

Аналіз видів економічної діяльності найбільш великих українських фінансово-промислових груп (рис. 3), надає можливість зробити висновок про те, що найпривабливішими для них є такі галузі, як металургія, важке машинобудування, транспорт, а також сфера фінансів й банківської діяльності (всі проаналізовані фінансово-промислові групи працюють в цих галузях). 80з проаналізованих фінансово-промислових груп працюють у гірничо-рудній, коксо-хімічній, трубній, нафто-газовій, хімічній та харчовій галузях, а також в галузі будівництва й виробництва будівельних матеріалів.

Рис. 3. Галузі народного господарства, в яких працюють найбільш великі українські фінансово-промислові групи, 2007 р.

На прикладі латентної фінансово-промислової групи "Енерго" (м. Донецьк) проведено дослідження переваг, що виникають на підприємстві після його входження до інтегрованої групи: позитивна динаміка фінансових показників підприємств (ВАТ "Ясинівський КХЗ", ВАТ "Макіївський КХЗ", ВАТ "Вугільна компанія", ВАТ "Донецький металургійний завод") (рис. 4), збільшення обсягів експорту продукції (ВАТ "Донецький металургійний завод") (рис. 5). Результати аналізу динаміки чистого прибутку підприємств, що у 1998 р., 2000 р. й 2003 р. ввійшли до інтегрованої господарської структури "Енерго", наведені на рис. ; результати динаміки показника, що характеризує ступінь участі підприємств групи в інтернаціоналізаційних процесах (обсяг експорту кінцевої продукції групи), представлені на рис. 5.

Рис. 4. Динаміка зміни фінансових показників підприємств, що
ввійшли до складу фінансово-промислової групи "Енерго", 1996-2006 рр.

Рис. 5. Динаміка експорту продукції ВАТ "Донецький металургійний завод", що ввійшов до складу фінансово-промислової групи "Енерго", 1996-2006 рр.

Як бачимо, для кожного підприємства інтегрованої структури існує момент часу, що характеризується різкими змінами характеру графіків, саме цей момент відповідає входженню підприємства до складу інтегрованої структури.

Для перевірки цієї гіпотези в роботі був проведений аналіз залежності показників діяльності підприємства (чистого прибутку й виторгу від реалізації), а також показника, що характеризує участь підприємства в інтернаціоналізаційних процесах (експорт продукції) від ступеня інтегрованості цього підприємства в групу, який підтвердив, по-перше, наявність стійкої залежності між показниками, що аналізувалися, й, по-друге, наявність переломних точок, які відповідають моменту входження підприємства до складу інтегрованої структури.

Одержані результати аналізу, а саме зростання значення фінансових показників (виторгу від реалізації й прибутку) та показника експорту продукції при збільшенні ступеня інтеграції підприємства в групу, демонструють наявність ефекту синергізму від об'єднання підприємств в інтегровану господарську структуру. Можливими факторами отримання такого ефекту є: зниження ризику постачальників, продаж сировини за трансферними цінами, ефект синергізму на етапі закупівлі сировини й матеріалів, одержання додаткових вигід і переваг від збільшення обсягу виробництва, забезпечення гарантованих поставок й збуту продукції та інші.

Процес інтернаціоналізації світового господарства на сучасному етапі характеризується посиленням впливу інтегрованих господарських структур, збільшенням динаміки інтернаціоналізаційних процесів, а саме, інтенсифікації трансграничних потоків товарів, послуг, капіталу, технології, інформації, робочої сили; економічний ефект від процесу інтернаціоналізації проявляється як на мікрорівні (для окремого підприємства та інтегрованої структури), так і на макрорівні (для економіки країн й України зокрема).

В третьому розділі "Удосконалення розвитку процесів інтернаціоналізації економіки країн через діяльність транснаціональних фінансово-промислових груп" розроблено напрямки удосконалення системи державного регулювання діяльності транснаціональних фінансово-промислових груп, визначено потенціал транснаціонального корпоративного бізнесу в Україні, розроблено механізм державного сприяння транснаціоналізації діяльності фінансово-промислових груп.

До головних напрямків сприяння транснаціоналізації фінансово-промислових груп автором віднесені:– 

розробка концептуальних підходів державної політики щодо інституціональної трансформації економіки країни, яка повинна передбачати, крім іншого, курс на підтримку транснаціональних фінансово-промислових груп;– 

вдосконалення законодавчої бази, що регламентує створення й діяльність транснаціональних фінансово-промислових груп (зокрема, для України – удосконалення Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні");– 

оптимізація (у бік спрощення) процедури державної реєстрації фінансово-промислових груп;– 

забезпечення державної підтримки національних фінансово-промислових груп.

На основі дослідження динаміки показників, що характеризують потенціал транснаціонального корпоративного бізнесу в Україні, зокрема, валового доходу транснаціональних фінансово-промислових груп, що працюють в Україні, обсягу їх інвестицій в економіку країни й інших показників, зроблено висновок, що Україна повинна більш активно використовувати значний наявний потенціал українських фінансово-промислових груп й міжнародних транснаціональних фінансово-промислових груп, які працюють на її території, з метою отримання максимальних вигід для своєї економіки.

Розроблено механізм державного сприяння транснаціоналізації діяльності фінансово-промислових груп, що демонструє взаємозв'язок між підтримкою їх діяльності державою (через економічні, зовнішньо-політичні й організаційно-правові важелі) й забезпеченням стабільного розвитку національної економіки, застосування якого дозволить визначити напрямки державної політики щодо рівноправного включення держави до світової економіки (рис. 6).

Рис. 6. Механізм державного сприяння

транснаціоналізації діяльності фінансово-промислових груп

В роботі розроблено модель мінімізації витрат економічної діяльності транснаціональної фінансово-промислової групи, зміст якої полягає в ефективній координації транснаціональною фінансово-промисловою групою діяльності логістичного утворення, що поєднує виробничі та комерційні підприємства:

, (3)

де N – множина виробничих потужностей, які фінансово-промислова група потенційно може придбати для розширення ланцюга постачання;

M – множина регіональних ринків збуту продукції;

L – множина підприємств, що входять у структуру ланцюга постачань фінансово-промислової групи;

S – множина постачальників сировини для виробництва продукції, що не входять до фінансово-промислової групи;

K – множина продуктів, що виробляються; – 

проектна потужність i-го підприємства щодо випуску k-го виду продукції ; – 

річний попит на j-м ринку збуту на продукцію k ; – 

постійні витрати на i-му підприємстві протягом планового періоду (до 1 року) ; – 

обсяг постачань матеріалів виду і-му підприємству від j-го підприємства протягом усього планового періоду; – 

обсяг виробництва продукції виду на і-му підприємстві ; – 

умовна вартість постачання матеріалів виду i-му підприємству від j-го підприємства; – 

ціна закупівлі i-м підприємством матеріалів виду у j-го постачальника; – 

собівартість виробництва продукції виду на i-му підприємстві; – 

умовні витрати транспортування продукції i-го підприємства для продажу на j-му ринку збуту (), або іншому підприємству ();

.

Результатом використання цієї моделі для транснаціональних фінансово-промислових груп має стати максимізація прибутку, а для держав – рівноправне включення в інтернаціоналізаційні процеси через створення передумов співробітництва на міждержавному рівні.

Мінімізації витрат економічної діяльності транснаціональної фінансово-промислової групи має стати одним з чинників підвищення ефективності її функціонування, що призведе до стимулювання розвитку національної й посилення інтернаціоналізації світової економіки та рівноправного включення національної економіки до світового господарства.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу розробки теоретико-методологічних основ і науково-практичних рекомендацій щодо створення й розвитку транснаціональних фінансово-промислових груп і на їх основі рівноправного включення економік країн до світового господарства в умовах його інтернаціоналізації, що дозволило зробити такі висновки:

1. Теоретичні основи дослідження процесу інтернаціоналізації світової економіки спираються на теорії, які пояснюють причини торгівлі товарами й послугами між країнами (теорії міжнародної торгівлі меркантилістів, теорії абсолютних переваг, теорії порівняльних переваг, теорії співвідношення факторів виробництва, парадоксу Леонтьєва, теорії конкурентних переваг й інші теорії міжнародної торгівлі); теорії, які пояснюють рух виробничих факторів між країнами (традиційні теорії міжнародного руху капіталу: неокласична, неокейнсіанська й марксистська теорії міжнародного руху капіталу; моделі прямих інвестицій: модель монополістичних переваг, модель життєвого циклу продукту, модель інтерналізації, марксистська модель, еклектична модель; теорія "втечі капіталу"; теоретичне пояснення міжнародної міграції робочої сили; теорії передачі технології). Міжнародна інтеграція може бути вигідна всім її учасникам, при цьому країни повинні ефективно використовувати власні фактори виробництва.

2. До переваг формування інтегрованих господарських структур в контексті інтернаціоналізації їх діяльності віднесені: збільшення прибутковості, зниження витрат, зниження ризиків, можливість виходу на нові ринки, більша стратегічна гнучкість, більш раціональне використання ресурсів інтегрованою господарською структурою.

3. При здійсненні оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів в інтегрованих структурах застосовується наступний алгоритм: збір необхідної інформації, оцінка її вірогідності, обробка інформації, розрахунок показників структури фінансових звітів (вертикальний аналіз), розрахунок показників зміни статей фінансових звітів (горизонтальний аналіз), розрахунок фінансових коефіцієнтів з основних аспектів фінансової діяльності або проміжних фінансових агрегатів, порівняльний аналіз значень фінансових коефіцієнтів з нормативами, аналіз змін фінансових коефіцієнтів, розрахунок й оцінка інтегральних фінансових коефіцієнтів, підготовка висновку про фінансовий стан компанії на основі інтерпретації оброблених даних. При здійсненні оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів в інтегрованих структурах слід використовувати метод чистого поточного значення (NPV-метод), метод розрахунку фінансових коефіцієнтів.

4. Процеси формування інтегрованих господарських структур в світі, досліджені на прикладі США, Японії, Південної Кореї та держав ЄС, мають наступні особливості формування й функціонування: для США – високий рівень розвитку промислових корпорацій і фінансових ринків, "жорстке" антимонопольне законодавство, вільна конкуренція, поширеність двох основних типів інтегрованих господарських структур (залежно від консолідуючого ядра – банківський холдинг і виробничо-технологічний комплекс); для Японії – висока диверсифікованість інтегрованих господарських структур, основа інтегрованих господарських структур – банк, взаємна участь їх членів в капіталі один одного, тісні зв’язки між членами інтегрованої структури, перехресне володіння акціями; для Південної Кореї – наявність певних "екстраринкових" інститутів, високий ступінь концентрації й монополізації виробництва й капіталу у декількох інтегрованих господарських структур, що базуються на сімейному капіталі, тісна взаємодія держави з інтегрованими структурами з метою досягнення загальнодержавних цілей, високий рівень підтримки з боку держави, високий рівень диверсифікованості інтегрованих структур, перехресне володіння акціями; для ЄС – "м'яке" антимонопольне законодавство, основа інтегрованих господарських структур – банк.

5. Динаміка світових інтернаціоналізаційних процесів характеризується зростанням показників обсягу ввезених прямих іноземних інвестицій, продажу закордонних філіалів, сукупних активів закордонних філіалів тощо, при цьому економіка України, незважаючи на досить високий показник включення в світові інтернаціоналізаційні процеси, має, насамперед, сировинну орієнтацію експорту, що свідчить про недостатньо ефективну міжнародну спеціалізацію.

6. Більшість з проаналізованих показників інтеграції економіки України до світового господарства (експорт продукції, імпорт продукції, обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України та інші) поступово зростають, що є свідченням посилення її інтеграції до світового господарства.

7. До особливостей процесу інтеграції економіки України до світової економіки віднесено наступні: висока частка експорту у валовому національному продукті, досить розвинутий внутрішній розподіл і кооперація праці, ресурсна обмеженість за деякими видами ресурсів, обмеженість власних нових технологій, інвестиційних і фінансових ресурсів.

8. Аналіз економіко-правових умов створення й функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп в Україні довів, що в країні існують сприятливі економічні умови для функціонування фінансово-промислових груп (зростання кількості комерційних банків і торговельних фірм, які є потенційними інвесторами промисловості, збільшення їхніх фінансових активів, зниження темпів інфляції, зниження дохідності за операціями з державними цінними паперами й валютою, що надає ще більшої актуальності вкладенням у промисловий сектор економіки тощо). У той же час правові умови створення і функціонування фінансово-промислових груп мають обтяжливий характер (збут продукції фінансово-промислової групи може здійснюватися тільки через її головне підприємство, встановлено обов'язковий мінімум обсягів реалізації кінцевої продукції фінансово-промислової групи, існує обмеження на участь у групі тільки однієї банківської установи й т.і.).

9. Запропоновані напрямки удосконалення системи державного регулювання діяльності транснаціональних фінансово-промислових груп включають: розробку концептуальних підходів державної політики щодо інституціональної трансформації економіки України, яка повинна передбачати, крім іншого, курс на підтримку транснаціональних фінансово-промислових груп; вдосконалення законодавчої бази, що регламентує їх створення й діяльність; оптимізацію процедури їх державної реєстрації тощо.

10. Визначено потенціал транснаціонального корпоративного бізнесу в Україні, зокрема валовий дохід за останні роки, обсяг інвестицій й інші показники розвитку транснаціонального корпоративного бізнесу, що дозволяє дійти висновку про необхідність активнішого використання Україною наявного значного потенціалу вітчизняних й міжнародних фінансово-промислових груп, які працюють на її території, з метою отримання як можна більших вигід для своєї економіки.

11. Розроблено механізм державного сприяння транснаціоналізації діяльності фінансово-промислових груп, що демонструє взаємозв'язок між підтримкою їх діяльності державою та забезпеченням стабільного розвитку національної економіки, який дозволить прискорити процес інтеграції економіки країн до світового господарства через створення й підтримку діяльності таких груп.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Шаповалов А.В. Бизнес-инжиниринг и инвестиционная привлекательность // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональных аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2003. – С. 475-478 (0,4 д.а.).

2. Шаповалов А.В. Реформы в угольной отрасли Украины // Старопромислові регіони Західної і Східної Європи в умовах інтеграції. Збірник наукових праць. – Донецк: ДонНУ, 2003. – С. 526-529 (0,4 д.а.).

3. Шаповалов А.В. Формирование транснациональных финансово-промышленных групп как один из путей развития экономической интеграции в рамках ЕЭП и СНГ // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональных аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2004. – С. 191-194 (0,4 д.а.).

4. Шаповалов А.В. Особенности создания и функционирования транснациональных финансово-промышленных групп в Украине // Вісник Донецького університету. Серія В: економіка і право. – Донецьк: ДонНУ, № , 2004. – С. 208-211 (0,4 д.а.).

5. Шаповалов А.В. Методы оценки эффективности транснациональных финансово-промышленных групп // Вісник Донецького університету. Серія В: економіка і право. – Донецьк: ДонНУ, № , 2004. – С. 239-244 (0,6 д.а.).

6. Шаповалов А.В. Влияние финансово-промышленных групп на развитие промышленного потенциала Украины // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональных аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2005. – С. 986-989 (0,4 д.а.).

7. Шаповалов А.В. Транснациональные финансово-промышленные группы как один из факторов развития экономической интеграции стран ОЧЭС // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2005. – С. 380-383 (0,4 д.а.).

8. Шаповалов А.В. Конвергенция стран Юго-Восточной Европы с ЕС путем создания интегрированных хозяйственных структур // Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. – Ливадия – Донецк: ДонНУ, 2007. – С. 331-334 (0,4 д.а.).

9. Шаповалов О.В. Моделювання ланцюгів постач у забезпеченні сталості транснаціональних інтегрованих структур за умов інвестиційних криз // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – Тернопіль: Економічна думка, № , 2007. – С. 323-325 (0,4 д.а.).

Публікації в інших виданнях:

1. Шаповалов А.В. Международный инжиниринг: его сущность и перспективы развития на Украине // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональных аспект. Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2002. – C. 600-603 (0,4 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Шаповалов О.В. Інтернаціоналізація світової економіки через створення транснаціональних фінансово-промислових груп. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню й розробці науково-практичних рекомендацій щодо інтеграції економіки країн до світових інтернаціоналізаційних процесів через створення транснаціональних фінансово-промислових груп.

У роботі досліджено теоретичні основи процесу інтернаціоналізації світової економіки, переваги формування інтегрованих господарських структур в контексті інтернаціоналізації їх діяльності, методи оцінки ефективності інтернаціоналізаційних процесів в інтегрованих структурах.

Здійснено аналіз процесів формування інтегрованих господарських структур в світі, динаміки світових інтернаціоналізаційних процесів та особливостей включення до них України, економіко-правових умов створення й функціонування транснаціональних фінансово-промислових груп в Україні.

Запропоновані напрямки удосконалення системи державного регулювання діяльності транснаціональних фінансово-промислових груп, визначено потенціал транснаціонального корпоративного бізнесу в Україні, розроблено механізм державного сприяння транснаціоналізації діяльності фінансово-промислових груп.

Ключові слова: інтернаціоналізація світової економіки, глобалізація світової економіки, інтегрована господарська структура, інтегроване об'єднання підприємств, транснаціональна фінансово-промислова група, фінансово-промислова група.

АННОТАЦИЯ

Шаповалов А.В. Интернационализация мировой экономики путем создания транснациональных финансово-промышленных групп. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Донецкий национальный университет, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке научно-практических рекомендаций относительно интеграции национальных экономик в мировые интернационализационные процессы путем создания транснациональных финансово-промышленных групп.

В работе исследованы теоретические основы процесса интернационализации мировой экономики, преимущества формирования интегрированных хозяйственных структур в контексте интернационализации их деятельности, методы оценки эффективности интернационализационных процессов в интегрированных структурах.

Проанализированы предпосылки и этапы процесса интернационализации мировой экономики, выделены уровни интернационализации, систематизировано особенности современного этапа интернационализации (глобализации) мировой экономики.

Осуществлен анализ процессов формирования интегрированных хозяйственных структур в мире, динамики мировых интернационализационных процессов и особенностей включения в них Украины, экономико-правовых условий создания и функционирования транснациональных финансово-промышленных групп в Украине.

Проанализированы отдельные показатели интернационализации мирового хозяйства и интеграции экономики Украины в процесс интернационализации мировой экономики, предложено определение транснациональной финансово-промышленной группы, проанализировано влияние деятельности финансово-промышленных групп на развитие национальной экономики и интернацонализацию мировой, определен их экономический потенциал.

Предложены направления усовершенствования системы государственного регулирования деятельности транснациональных финансово-промышленных групп, определен потенциал транснационального корпоративного бизнеса в Украине, разработан механизм государственного стимулирования транснационализации деятельности финансово-промышленных групп.

Разработана общая схема государственного регулирования деятельности финансово-промышленных групп, проведен анализ экономических и правовых условий создания и деятельности финансово-промышленных групп в Украине, разработана экономико-математическая модель минимизации затрат экономической деятельности транснациональной финансово-промышленной группы.

Ключевые слова: интернационализация мировой экономики, глобализация мировой экономики, интегрированная хозяйственная структура, интегрированное объединение предприятий, транснациональная финансово-промышленная группа, финансово-промышленная группа.

ANNOTATION

Shapovalov A.V. Internationalization of Economic by Creation of Transnational Financial and Industrial Groups. – Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree оf the candidate of economic sciences on a speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – Donetsk National University, Donetsk, 2008.

The dissertation is devoted a theoretical substantiation and working out of scientifically-practical recommendations concerning integration of national economy in world internationalizational processes by creation of transnational financial and industrial groups.

In the work theoretical