7.Клініко-психопатологічні особливості змін у хворих з вираженим інтелектуальним дефектом характеризувалися посиленням з віком злостивості (10,0% - 37,5%), уразливості (20,0% - 37,5%), агресивності (30,0% - 50,0%), конфліктності (10,0% - 37,5%) і згладженням розгальмування (40,0% - 12,5%, p<0,05), відволікання уваги (30,0% - 6,3%), в особистісних проявах - ригідності (50,0% - 6,3%) і егоцентризму (20,0% - 11,5%); на патопсихологічному рівні установлено значне зростання частоти незахищеності (40,0% - 75,0%, p<0,05), тривожності (60,0% - 81,3%, p<0,05), почуття неповноцінності (20,0% - 50,0%), депресивності (30,0% - 50,0%), ознак органічної дисфункції (90,0% - 100,0%); а також зменшення комунікативних труднощів (90,0% - 62,5%, p<0,05), афективної ригідності (80,0% - 62,5%, p<0,01), зникнення імпульсивності (40,0% - 0%, p<0,05) у дітей і підлітків відповідно. У підлітків, на відміну від дітей, з'являлися симптоми злопам’ятності (25,0%), солодкуватості (18,8%), жорстокості (12,5%), нав'язливості (37,5%), недовіри до себе (31,3%).

8.Установлені особливості клініко-психопатологічних розладів та характер патопсихологічних порушень у дітей і підлітків, хворих на епілепсію з різним рівнем інтелектуального зниження, визначили вибір раціонального лікування на основі використання комплексу психокорекційних, психотерапевтичних і медикаметозних методів, взаємне потенціювання яких сприяло зменшенню виявлених порушень, а також стабілізації досягнутого стану, вираженого в більшій мірі у пацієнтів з легким і помірним інтелектуальним зниженням (p<0,05).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Светличная Е.В. Клинико-психологические особенности детей, больных эпилепсией //Проблеми медичної науки та освіти. – 2002. - №2. – С. 89-91.

2. Козидубова В.М., Светличная Е.В. Особенности эмоционально-аффективных нарушений у детей и подростков, больных эпилепсией с нарушениями в интеллектуальнойс фере // Вісник епілептології. – 2002, №1. – С.70 /Внесок дисертанта – розробка плану, збирання первинного матеріалу, аналіз результатів дослідження, підготовка до друку/.

3. Светличная Е.В. Непсихотические психические нарушения у детей и подростков, длительно болеющих эпилепсией // Вісник епілептології. – 2002, №1. – С.84-85.

4.Светличная Е.В. Психопатологические и патопсихологические аспекты расстройств эмоциональной сферы у детей и подростков, больных эпилепсией с нарушениями интеллектуального развития //Архів психіатрії. – 2003. - №3. – С.131-133.

5.Светличная Е.В. Результаты изучения клинико-психопатологических нарушений у детей с эпилепсией //Архів психіатрії. – 2007. - №3-4 . – С.53-55.

6.Светличная Е.В. Психопатологические расстройства у подростков, больных эпилепсией с различным уровнем интеллектуальной недостаточности //Проблеми сучасної медичної науки та освіти. – 2007. - №4. – С.73-75.

7.Світлична О.В. Вплив вікового фактору на клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості дітей та підлітків з епілепсією /Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Медична наука: сучасні досягнення та іновації”, Харків, 2007. – С.64.

8.Світлична О.В. Хрономедичні аспекти вікової динаміки психічних розладів при епілепсії у дітей та підлітків /Матеріали науково-практичної конференції “Біоритмологічні та хрономедичні аспекти клініки, лікування та профілактики психічних розладів”, Полтава, 2007. – С.24-27.

АНОТАЦІЯ

Світлична О.В. Психопатологічні та патопсихологічні особливості дітей та підлітків, хворих на епілепсію з інтелектуальним зниженням та їх корекція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 19.00.04 – медична психологія. – Харківська медична академія післядипломної освіти. Харків, 2008.

У дисертаційному дослідженні вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості 120 хворих на епілепсію дітей та підлітків з різним рівнем інтелектуального зниження, на основі яких розроблені принципи диференційованої терапії. Експериментально-психологічний підхід до вивчення психічних розладів дав можливість об’єктивізувати клініко-психопатологічні прояви зазначеної патології у віковому аспекті. В роботі установлено, що профілі розладів у дітей та підлітків корелювали між собою, але мали відмінності в частоті симптоматики при різних ступенях інтелектуального зниження. Установлені особливості виявлених розладів визначили необхідність застосування в комплексному лікуванні, поряд з медикаментозними, психотерапевтичних та психокорекційних методів. Застосований комплекс сприяв зменшенню психічних проявів, стабілізації стану, особливо у хворих на епілепсію при легкому та помірному інтелектуальному зниженню.

Ключові слова: епілепсія, діти, підлітки, інтелектуальне зниження, психопатологічні прояви, патопсихологічна характеристика, психокорекція.

АННОТАЦИЯ

Светличная Е.В. Психопатологические и патопсихологические особенности детей и подростков, больных эпилепсией с интеллектуальным снижением и их коррекция. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 19.00.04 – медицинская психология. – Харьковская медицинская академия последипломного образования. Харьков, 2008.

В диссертационном исследовании изучены клинико-психопатологические и патопсихологические особенности 120 детей и подростков, больных эпилепсией с различным уровнем интеллектуального снижения, на основе которых разработаны принципы дифференцированной терапии. Экспериментально-психологический подход к изучению психических расстройств дал возможность объективизировать клинико-психопатологические проявления отмеченной патологии в возрастном аспекте. В работе установлено, что профили расстройств у детей и подростков коррелировали между собой, но имели отличия в частоте симптоматики при различной степени интеллектуального снижения.

У детей в клинико-психопатологической картине наиболее характерными были такие симптомы, как обидчивость, плаксивость, неусидчивость, отвлекаемость, моторная расторможенность. Патопсихологически установлены изменения в коммуникативной сфере и признаки органической дисфункции, которые находились в прямой зависимости от глубины дефекта, тогда как у подростков с усилением дефекта отмечалось нарастание не только коммуникативных трудностей, но и дезадаптивных личностных проявлений. Группа детей была более эмотивной, экспансивной, импульсивной, экстравертированой, склонной к непосредственному аффективно незрелому реагированию. Однако, у них часто встречались и проективные признаки аффективной ригидности. У подростков усугублялись некоторые аффективные проявления и аномальные черты, отчасти присущие группе детей (вспыльчивость, агрессивность, грубость, конфликтность), а также появлялись слащавость, злопамятность, жестокость, навязчивость, гиперсексуальность, иногда чрезмерная аккуратность, а также психопатические формы поведения неустойчивого типа. У больных данной возрастной группы система приспособительных реакций и коммуникативных навыков обнаруживала свою ущербность, адаптивные механизмы и способы реализации потребностей оставались инфантильными, что было существенным при выраженном интеллектуальном дефекте. Кроме того, у подростков с нарастанием дефекта чаще отмечалось чувство незащищенности и недоверия к себе; появлялись симптомы настороженности, беспомощности, непонимания мотивов, эмоций, поступков окружающих; нарастала частота органической дисфункции.

В работе установлено, что возрастные сдвиги оказывали более существенное влияние на показатели, чем различия между подгруппами по интеллектуальному статусу. Вместе с тем, глубина интеллектуального дефекта также являлась фактором, влияющим на характер, структуру, выраженность нарушений. Комплекс выявленных нарушений был сложным и полиморфным, что учитывалось при разработке схем терапии и коррекции. Установленные особенности выявленных расстройств определили необходимость использования в комплексном лечении, наряду с медикаментозными, психотерапевтических и психокоррекционных методов.

Рациональная и семейная психотерапия а также психокоррекционные мероприятия носили дифференцированный характер с учетом установленных психопатологических и патопсихологических особенностей. Рациональная психотерапия была необходима для объяснения сути заболевания, причин его возникновения, возможных путей компенсации последствий. Психотерапевтические беседы проводились индивидуально и с участием родителей с акцентом на необходимость приема антиконвульсантов, соблюдения режимных требований. В дальнейшем работа с родителями строилась на основе выявленных у больных психических нарушений и была направлена на анализ переживаемых пациентами трудностей в интеллектуальном развитии с формированием системы рекомендаций, учет и выполнение которых родителями при активном участии самих пациентов содействовали преодолению негативных тенденций и трудностей в развитии болезни.

Проведение психотерапии базировалось на анализе дезадаптирующих личность больного тенденций с установлением их причин и было направлено на устранение возможных невротизирующих факторов в микросоциальной среде. Родителям объяснялось значение правильного гармоничного воспитания, влияние микроклимата в семье на формирование личности ребенка, что требовало использования элементов семейной психотерапии.

У обследованных детей и подростков психокоррекционная работа проводилась в виде индивидуальных и групповых занятий; поскольку установленные психические нарушения были выражены в разной степени у всех больных, то терапевтическое воздействие имело многовекторную направленность с акцентом на доминирующих расстройствах.

Использованный комплекс способствовал уменьшению психических проявлений, стабилизации состояния, особенно у больных эпилепсией с легким и умеренным интеллектуальным снижением.

Ключевые слова: эпилепсия, дети, подростки, интеллектуальное снижение, психопатологические проявления, патопсихологическая характеристика, психокоррекция.

ANNOTATION

Svetlichnaya E.V. Рathological and patho-psychological peculiarities of the children and adolescents, that are sick with epilepsy causing intellectual deterioration, and their correction. – Manuscript.

Dissertation presented for seeking scientific degree of the candidate of medical science with the specialty 19.00.04 – medical psychology. – Kharkov Medical Academy of Postgraduate Education. Kharkov, 2008.

In this dissertation research the clinico-psychopathological and patho-psychological peculiarities of 120 children and adolescents, that were sick with epilepsy causing various levels of intellectual deterioration, have been examined, and the principles of the differentiated therapy have been designed. The experimental-psychological approach to studying mental deviations has given the possibility to uncover the clinical-pathological evidence of above mentioned pathology in the age aspect. The work has demonstrated that the profiles of the pathology among the children and adolescents have correlated among themselves, but have had the differences in the frequency of the symptoms under various degrees of intellectual deterioration. Uncovered peculiarities of these pathologies have defined the necessity of using the complex treatment along with the drug treatment, psycho-therapeutical and psycho-correction methods. This complex led to lessening of the mental pathologies, stabilization of the state of the patients with epilepsy with the light and moderate intellectual deterioration.

Keywords: epilepsy, children, adolescents, intellectual deterioration, psycho-pathological evidence, patho-psychological characteristics.