ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Суродейкіна Тетяна Валеріївна

УДК 811.111’373.46:7

ЛІНГВОКОГНІТИВНІ ТА ДИСКУРСИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ АНГЛОМОВНОЇ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

10. 02. 04. – германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Чернівці – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник  кандидат філологічних наук, доцент Михайленко Валерій Васильович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри англійської мови.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Омельченко Лариса Федорівна

Київський міжнародний університет,

професор кафедри германської філології;

кандидат філологічних наук, доцент

Андрейчук Надія Іванівна,

Національний університет

«Львівська політехніка»,

завідувач кафедри прикладної лінгвістики.

Захист відбудеться «17» квітня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. М. Коцюбинського, 2, корп. V, ауд. 230).

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.

Автореферат розіслано «11» березня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Кульбабська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Створення основи для формування концептуальної картини світу є результатом складної взаємодії мови з мисленням людини, що відображає реальний світ. Під концептом розуміють сукупність усіх знань про предмет, що охоплюють як його суттєві, так і несуттєві ознаки; він виступає, з одного боку, як цілісна єдність, а з іншого, – як система багатьох взаємозалежних властивостей і відносин (М.М. Болдирев, 2001; В.І. Герасимов, 1985, 1988; О.О. Селіванова, 2001; О.І. Морозова, 2005). Останнім часом виникає велика кількість питань щодо структури концепту. Оскільки концепт є складним різносубстратовим утворенням, функція якого – акумуляція та відображення знання і досвіду людини, є підстави говорити про його структуру як про структуру складного об’єкта. Структура та характеристики концепту залежать від особливостей мовної картини світу (Н.Д.Арутюнова, 1990; В.І. Карасик, 2004; Г.В. Колшанський, 1990; О.А. Корнілов, 2003; В.І. Постовалова, 1988; В.М. Русанівський, 2004; О.С. Яковлева., 1994 та ін.), до складу якої він входить.

Одним із напрямів сучасної когнітивної лінгвістики є дослідження концептів у лінгвістиці та культурології в українських (А.Д. Бєлова, 2002; С.А. Жаботинська, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004; М.М. Полюжин, 1999, 2001, 2005, 2006) та зарубіжних працях (А.Вежбицька, 1980, 1988, 1992; Дж. Лакофф, 1988; Р. Лангакер, 1987, 1988, 1991, 2001; Р. Шенк, 1980), у тому числі російських (В.І. Карасик, 2004; О.С. Кубрякова, 1988, 1991, 1992, 1994, 2002; Р.М. Фрумкіна, 1989, 1990, 1994, 1995 та ін.).

Когнітологічні ідеї вищезгаданих науковців продовжені в Україні численними когнітивними дослідженнями, спрямованими на вивчення функціонування концептів у мовній картині світу, у відповідних кваліфікаційних працях: «РІВНОВАГА» (лексико-граматичний та наративний аспекти, О.В. Багацька, 2007), «ВЛАДА» (у російському політичному дискурсі – С.О. Дроздова, 2004; у британському газетному дискурсі – О.О. Чорновол-Ткаченко, 2007), «КОЗАЦТВО» (перекладознавчий аспект в історичному дискурсі, С.П. Запольских, 2004), «ЖІНОЧНІСТЬ» (лінгвокультурний аспект, А.Л. Кисельова, 2007), «ГАРМОНІЯ» (структурні характеристики та комбінаторика, Т.В. Луньова, 2006), «ШЛЯХ» (лінгво-когнітивний та етнолінгвістичний аспекти, О.С. Пальчевська, 2006), «ЄВРОПА» (когнітивно-лінгвістичний аспект в українській публіцистиці, Я.В. Прихода, 2004; семантика та лінгвопрагматичні характеристики в сучасній англійській мові, В.Л. Кравченко, 2007), «ГРА» (порівняльні характеристики функціонування в контексті слов'янських і германських культур, В.Ф.Старко, 2004), «ЧАС» (подання в усному наративному дискурсі, Н.О. Бігунова, 2003), «СТРАХ» (лінгвокогнітивний аспект, О.О. Борисов, 2005), «ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ» (семантико-когнітивний аспект, Г.В. Вальчук, 2003), «РАДІСТЬ» (розглядається когнітивна структура концепту, Ю.Ю. Шамаєва, 2004), «ГЕРОЇЗМ» (дослідження фрагменту мовної картини світу в діахронії, Т.О. Шваб, 2006).

Концепти мистецтва як важливі культурні універсалії – невід’ємний фрагмент будь-якої картини світу й об'єкт вивчення різних галузей знань: філософії, соціології, історії, етики, естетики тощо. У лінгвістиці їхній аналіз фокусується на проблемах лексикології, інтернаціональних елементах термінології, її етимологічних характеристиках, когнітивних аспектах і дискурсивних особливостях.

Концепт «мистецтво» в англомовній картині світу ще не знайшов свого відображення в українській когнітивній практиці, тому своєчасним є вивчення концептуалізації та категоризації саме мистецтва як з огляду на його належність до базових людських цінностей, так і на недостатність його вивчення. Дотепер увага вітчизняних і зарубіжних лінгвістів була переважно сконцентрована на розрізнених типах аналізу мистецтвознавчої термінології, тоді як комплексно вона майже не вивчалася. Так, у 1970-х роках увагу російських дослідників привернула історія музичної термінології західноєвропейського походження (Ж.А. Назарова, 1973), семантичне засвоєння російською мовою мистецьких термінів італійського походження (E.В. Аркадьєва, 1974), на сучасному етапі ними досліджувалася ЛСГ іменників зі значенням «мистецтво» у сучасній російській мові (Е.А. Акулова, 1998), проводився лінгвокогнітивний аналіз архітектурного та музичного дискурсів (А.П. Булатова, 1999), вивчалися стилістичні особливості англомовного мистецтвознавчого дискурсу ХХ ст. (М.В. Козловська, 2003), когнітивно-прагматичний аспект неологізмів мистецької лексики в англійській мові (Ю.А. Воробйова, 2001), проведено дослідження німецької мистецтвознавчої рецензії в аспекті функціонально-комунікативного напряму сучасної лінгвостилістики (Т. Ляшенко, 2004), є поодинокі статті вітчизняних дослідників, присвячені дослідженню категорії мистецтва в мові та дискурсі, вивченню семантичних і структурних особливостей термінологічної лексики архітектури та дизайну (З. Корженко, В.Корженко, 2004), розроблено окремі теоретичні положення когнітивної термінології, проілюстровані на матеріалі українського науково-мистецького концепту «кобзар» і концептосфери «мистецтвознавство» (В.Л. Іващенко, 2006).

Лінгвокогнітивний підхід до розгляду термінологічних одиниць мистецтвознавства дає змогу встановити особливості їхнього функціонування в англомовному авторському дискурсі.

Актуальність роботи зумовлена відсутністю системного лінгвокогнітивного підходу до вивчення структури, динаміки й мовної реалізації концепту «мистецтво» в сучасній англійській мові, однобічністю викладення матеріалу попередніх досліджень, необхідністю формалізації термінології мистецтвознавства сучасної англійської мови, необхідністю розробки засобів вираження семантичного поля «мистецтво» в лінгвокогнітивному аспекті в художньому та науковому дискурсах та перспективою розробки структурно-семантичного компонента «мистецтво» в англомовній картині світу.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах наукових досліджень факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за темою “Синхронічне та діахронічне дослідження функціонально-семантичних характеристик різно-рівневих одиниць германських мов” (№ держреєстрації 0106U003618).

Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 25 грудня 2003 року, протокол № 7.

Автором проведено комплексний аналіз мистецтвознавчої термінології в системі англійської мови та дискурсі, побудовано лінгвокогнітивну модель концепту «мистецтво» в англомовній картині світу.

Метою дослідження є розробка лінгвокогнітивної моделі об'єктивованого в англійській мові концепту «мистецтво», висвітлення його динамічної семантики в діахронії та синхронії, виділення етимологічних і семантичних характеристик термінів мистецтвознавства, що представлені в системі полів, які функціонують у різних типах дискурсу, опис результатів семантичних пересувів у структурах, що залежать від регістру або типу дискурсу.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

1) встановити концептуальну структуру та побудувати лінгвокогнітивну модель концепту «мистецтво» в англомовній картині світу;

2) систематизувати базові морфологічні моделі мистецтвознавчих термінів;

3) простежити етимологію мистецтвознавчих термінів у синхронії;

4) розробити семантичну класифікацію термінів мистецтвознавства та розкрити гіперо-гіпонімічні відношення в мистецтвознавчій термінології;

5) виокремити ступені інтернаціоналізації термінологічних одиниць;

6) охарактеризувати особливості функціонування мистецтво-знавчих термінів;

7) розкрити пересуви компонентів у структурі значення мистецтвознавчого терміну, що функціонує у художньому та науковому дискурсах.

Об'єктом дослідження є мистецтвознавча термінологія в системі англійської мови, а також у художньому та мистецтвознавчому дискурсах.

Предметом дослідження обрано семантико-когнітивні та гіперонімічні зв’язки концепту «мистецтво», представлені в англійській мові та дискурсі.

Методологічні основи дослідження зумовлено метою та завданнями роботи. Для представлення когнітивної моделі «мистецтво» в англомовній картині світу залучалася методика фреймового моделювання (у термінах Р. Джекендоффа та О.С. Кубрякової). Отримані в дисертації результати є наслідком застосування методів морфологічного, семантичного, етимологічного та квантитативного аналізу для встановлення морфологічної структури та походження терміноелементів, частотності окремих елементів мови шляхом послідовного зіставлення функціонування термінів мистецтвознавства в художньому та науковому дискурсі. Для дослідження функціонування лексичних одиниць у тексті були також використані методи контекстуального та дистрибутивного аналізу, метод компонентного аналізу термінів із подальшим виведенням показника семантичної ваги компонентів лексеми «art». Окрім зазначених методів, у дослідженні були задіяні такі операції аналізу, як індукція, яка визначає напрям дослідження від накопичення мовного матеріалу до його систематизації та визначення закономірностей функціонування лексичних одиниць у авторському дискурсі, дедукція, класифікація та порівняння. Об’єктивність отриманих результатів забезпечена широким охопленням теоретичних джерел, репрезентативністю аналізованого корпусу текстів загальним обсягом 2 037 787 слововживань (1 599 600 слововживань у худож-ньому дискурсі та 438 187 слововживань у науково-технічному дис-курсі) та комплексним характером дослідження.

Матеріал дослідження складають 1612 термінів мистецтвознавства, вибраних із тлумачних словників (Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary. CD-ROM, New Webster’s Dictionary and Thesaurus of the English Language, New Webster’s Dictionary of the English Language, Oxford Student’s Dictionary of Current English, The All Nations English Dictionary, Webster’s New World Dictionary) та верифікованих у художніх творах, публіцистичних текстах та довідників з мистецтва. Критерієм відбору лексики мистецтва слугувала наявність компоненту art у експліцитному або прихованому вигляді у словниковій дефініції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше визначено термінологію мистецтвознавства як категорію когнітивної лінгвістики; досліджено фреймову структуру вербалізованого концепту “мистецтво” в англійській мові та дискурсі; новим також є визначення явища запозичення як мовного засобу заповнення лакун у мистецтвознавчому фрагменті англомовної картині світу, а також процесу інтернаціоналізації/ деінтернаціоналізації мистецтвознавчої термінології – як відображення перетину та взаємодії фрагментів мовних картин світу; вперше на матеріалі художнього та наукового дискурсу вивчається функціонування термінів мистецтвознавства і встановлюються семантичні пересуви, які спричиняють термінологізацію/ детермінологізацію концепту «мистецтво» залежно від типів дискурсу.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що її основні положення та висновки поглиблюють і систематизують знання з когнітивної лінгвістики, семантики та культурології, синтезуючи та узагальнюючи існуючі уявлення про концепт. Побудова й аналіз лінгвокогнітивної моделі концепту «мистецтво» як польового утворення, розробка проблем реконструкції концепту на основі мовних даних сприяє становленню та розвитку категоризації та концептуалізації мови.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у викладанні курсів загального мовознавства (розділи “Семантика”, “Термінологія”, “Лексикологія”), спецкурсах із когнітивної лінгвістики, теорії дискурсу (типологія дискурсу, спеціальний дискурс), проблем міжмовної комунікації (інтернаціоналізація словникового складу), у практиці перекладу мистецтвознавчих текстів, у лексикографічній практиці (автором у співавторстві з науковим керівником складено англо-українсько-російський глосарій мистецтвознавчих термінів), у мистецтвознавстві для написання критичних статей та у наукових дослідженнях студентів, магістрів і аспірантів.

Особистий внесок дисертанта полягає в теоретичному обґрунтуванні поняття мистецтва як категорії когнітивної лінгвістики, в уточненні визначення концепту «мистецтво», у розробці теоретико-методологічних принципів дослідження лінгвокогнітивної структури досліджуваного концепту, в побудові його когнітивної моделі, у визначенні особливостей його функціонування в авторському дискурсі та описі семантичних пересувів, які залежать від типу дискурсу поряд із динамічною семантикою – розвитком значення мистецтвознавчих термінів та побудовою їхньої таксономії.

Апробація результатів роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях і наукових семінарах кафедри англійської філології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у 2000-2007 рр. Повний варіант тексту дисертації обговорено на засіданні кафедри англійської мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (26.06.2007, протокол № 11). Дисертаційне дослідження пройшло належну апробацію у вигляді доповідей та повідомлень на двох Міжнародних наукових конференціях: “Наука і освіта”2005” (Дніпропетровськ, 2005 р.), “Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2007 р.); на всеукраїнській конференції “Нові підходи до філології у вищій школі” (Запоріжжя, 2002 р.), на національній конференції TESOL Ukraine Classroom, Lab and Beyond (Львів, 2000 р.) та науковій конференції “Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті: тенденції і перспективи” (Київ, 2000 р.); всеукраїнській конференції “Творчість Юрія Федьковича в контексті української та світової літератури” (Чернівці, 2004 р.) та міжвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2006 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 8 одноосібних статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України, та тезах і матеріалах 6 наукових конференцій.

Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 337 сторінок (обсяг основного тексту 185 сторінок) складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків обсягом 112 сторінок, списку використаної літератури (345 позицій), списку лексикографічних джерел (21 позиція) та списку джерел ілюстративного матеріалу (18 позицій). Основний текст дисертації містить 21 таблицю, 7 рисунків та 3 схеми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, її наукова новизна, теоретична та практична цінність дослідження, сформульовано мету, конкретні завдання роботи, визначено специфіку її об'єкта і предмета, фактичний матеріал та методологічні засади аналізу, зв'язок роботи з науковою темою, особистий внесок дисертанта.

У першому розділі “Концептуалізація мистецтва в англомовній картині світу” розглянуто та критично узагальнено актуальні проблеми когнітивних теорій, напрямки вивчення мовної об'єктивації концепту “мистецтво” (1.1.), його лексична фіксація, виокремлено структурні компоненти концепту “мистецтво” як складника англомовної картини світу (1.2.). У рамках когнітивного підходу розглянуто ключові поняття – категоризація та концептуалізація; проблематика концепту (1.1.). Поряд із цим досліджено проблему структури репрезентації знань у мові та описано такі джерела зберігання інформації, як фрейми, сценарії, скрипти. Концепт “мистецтво” представлено за допомогою розгорнутої фреймової структури його компонентів (1.2.).

Англомовна концептосфера мистецтва не представлена статичною, сформованою структурою, а, навпаки, є динамічним утворенням, тому що зі зміною історичних, географічних, соціальних та інших умов змінюється значення певних концептів, і це знаходить своє відображення в мові, в популярності тих чи інших слів, ідіом, висловлювань.

Сутність концептуального аналізу, проведеного у підрозділі 1.1, полягає у простеженні шляху пізнання концепту та вираженні результату у формалізованій семантичній мові. Дослідження концептуальної системи “мистецтво” передбачає розгляд такого способу її репрезентації, як фрейм. Поняття фрейму тісно пов’язано з гіперо-гіпонімічними семантичними зв’язками, оскільки фрейм є по суті своїй поєднанням гіпонімічних слотів, які відбивають вбудованість гіпонімів у гіперонім, нижчого рівня у базовий, базового – в категоріальний. Поняття фрейму належить до числа найвідоміших когнітивних категорій.

Основоположною теорією для проведення концептуального аналізу макрофрейму “мистецтво” слугувала теорія Р. Джекендоффа, продовжена у працях О.С. Кубрякової, за допомогою якої ми виявили, що традиційний макрофрейм “art” – ієрархічна структура. На базовому рівні виокремлюються фрейми “fine arts”, “applied arts”, “music”, “films”, “theatre”. Суббазовий рівень представлений низкою як

базових, так і суббазових концептів, які, у свою чергу, підрозділяються на субконцепти. Ми виокремлюємо такі базові концепти, які визначають специфіку традиційного макрофрейму ”мистецтво”: “напрямок”, “активний діяч” і “техніка”. Кожен із згаданих фреймів представлений набором як базових, так і суббазових концептів. У фреймі “fine arts”, окрім базових концептів виокремлюємо наступні суббазові концепти: “painting”, “sculpture”, “architecture”. У фреймі “applied arts” нами виділені лише базові компоненти. Найширшим набором cуббазових концептів репрезентований фрейм “music”: “musical sound” із субконцептами ”tone”, “tempo”, “pitch”, “elements of musical compositions”, який включає субконцепти “rhythm”, “rhythmic elements”, “theory of musical meaning”, розподілений за субконцептами “dynamism”, “intuition and intellect”, “information theory”, “tonality”. У суббазовий концепт “instruments” увійшли субконцепти “keyboard instruments”, “percussion”, “strings”, “winds”. У фреймі “films”, як і у фреймі “music” присутні вищезгадані базові концепти, а також низка суббазових концептів, серед яких ми виокремлюємо “role”, “script”, “directing”, “design”, які, однак, не представлені субконцептами, на противагу від фрейму “music”. У фреймі “theatre” є як базові, так і суббазові концепти. Серед останніх ми виділяємо “part”, “scenario”, “staging”. Результати аналізу засвідчують, що фрейм “music” представлений найрозгалуженішими гіперо-гіпонімічними зв’язками порівняно з фреймами “fine arts”, “applied arts”, “films” та “theatre”.

На думку Б.О. Серебренікова, Г.А. Уфімцевої, Ю.М. Караулова, Н.Д. Арутюнової. В.В. Морковкіна, В.І. Постовалової та ін., картина світу певної науки формується на засадах, концепціях, теоріях, системі понять та описується мовою для спеціальних цілей певної науки (1.2.). Так, мистецький фрагмент англомовної картини світу відрізняється від загальнонародної, як і мова для спеціальних цілей мистецтвознавства відрізняється від загальнонародної мови.

Наївну картину світу інтерпретуємо як відображення уявлень про навколишню дійсність. Інтуїтивні уявлення про речі та явища можуть, хоч і не завжди, але відрізнятися від наукових знань.

Під науковою картиною світу розуміють усю сукупність наукових знань про світ, вироблену всіма окремими науками на певному етапі розвитку людського суспільства. Наукові знання про світ мистецтва закріплено в мові мистецтвознавства, її ядро складає мистецтвознавча термінологія, в якій, у свою чергу, ми виокремлюємо терміносистему образотворчого мистецтва, ужиткового мистецтва, кіно, театру, тощо.

Динамічне перетворення мистецького фрагмента англомовної картини світу має різні форми фіксації у словнику, де ми виокремили нові семантичні поля та зафіксували розширення вже наявних для позначення й опису нових значень і понять.

У другому розділі “Лінгвістичні характеристики мистецтво- знавчої термінології в англійській мові” проаналізовано структурні (2.1.), етимологічні (2.2.) та словотворчі (2.3.) характеристики термінів мистецтвознавства, запропоновано польову модель концепту «мистецтво» (2.4.) та проаналізовано ступені інтернаціоналізації/ деінтернаціоналізації терміноелементів (2.5.).

У рамках когнітивного термінознавства виникає можливість вивчення формування фрагменту наукової картини світу, зафіксованого в мистецтвознавчій термінології англійської мови.

Терміносистема мистецтвознавства представлена в нашій роботі як сукупність складників, пов'язаних на концептуальному, лексико-семантичному та дискурсивному рівнях.

Досліджувані у підрозділі 2.1. однослівні мистецтвознавчі терміни – одноосновні іменники в англійській мові складають 865 одиниць (що становить 53,6% досліджуваних термінів), складні іменники представлені 137 термінами (лише 9% матеріалу), тобто підтвердилася гіпотеза про те, що терміни – назви предметів поширеніші за терміни – назви ознак (63 термінологічні одиниці (3,8%), 60 з яких належать до музичної термінології) або дії (72 терміни, 4,5% від загальної кількості). Серед термінологічних багатослівних термінів (термінологічних словосполучень) переважають сполучення структури A+N (359 термінів, 22,4%) порівняно з іменниковими термінологічними словосполученнями (N1+N2, N1prepN2) – 106 одиниць, що становить усього 6,6% від загальної кількості англійських мистецтвознавчих термінів. Поділ термінологічних одиниць, що вербалізують концепт «мистецтво» в англійській мові за частинами мови, розкриває способи концептуалізації, тобто осмислення мистецтва як явища (іменники), процесу (дієслова), властивості (прикметники).

Словник мистецтвознавчої термінології сучасної англійської мови, сформований на класичній, романській та германській основі з вагомою перевагою романських елементів – 40% термінів, досліджуваних нами у підрозділі 2.2., мають пряме або непряме французьке походження, 12,3% мистецтвознавчі терміни запозичено з італійської, що разом становить 52,3%, тобто більше половини термінів мистецтвознавства, вибраних нами зі словників, художніх текстів та фахової літератури. П’ята частина (22%) досліджуваних термінів представлена запозиченнями з класичних мов, а саме – грецької та латини. Лише близько 5% становлять запозичення зі споріднених германських мов: голландської, ісландської, німецької та давньоскандинавської. Питома вага запозичених елементів у терміносистемі «мистецтво» в англійській мові має, на нашу думку, наступне пояснення. У разі появи в певній мовній картині світу концепту (фрагменту дійсності), власні засоби вираження якого в ній відсутні, спричиняється поява іншомовних запозичень, або фрагмент дійсності заповнюється шляхом словотворення (2.3.).

Однією з найважливіших структурних характеристик терміносистеми мистецтвознавства є наявність відповідного семантичного поля, в центрі якого знаходиться його ядро, головна лексема, яка спеціалізується у вигляді складніших за значенням домінант. На периферії семантичного поля знаходяться маргінальні одиниці з контекстуально зумовленими значеннями, вони характеризуються послабленням семантичної ознаки, неповним набором сем, наявністю ознак, характерних для інших категорій.

У процесі структурації поля Art у підрозділі 2.4. з’ясовано, що семантичне макрополе Art є складною мережею семантичних полів, об’єднаних семантичними компонентами різних рівнів, які відображають сферу мистецтва у вигляді полів, підполів, тематичних, лексико-семантичних груп, утворюючи складну ієрархічну систему для репрезентації англомовної картини світу.

За наміром та метою митців, семантичне макрополе мистецтва в англійській мові поділяється на Fine arts, Аpplied arts, Films та Theatre, із подальшим поділом поля Fine arts на підполя Architecture, Sculpture, Music, Painting,Graphic arts, а поля Аpplied arts на підполя Weaves and Knits, Needle Work, Basket-Making, Porcelain and Stoneware, Pottery та Glass-Making.

У межах семантичного поля мистецтва однозначні терміни, як правило, виступають гіперонімами й утворюють термінологічну групу, елементами якої є терміни-словосполучення (гіпоніми), що передають видові відмінності родового поняття. Гіперонім включає один денотат в інший, відображаючи внутрішній поділ мистецтвознавчої терміносистеми та інтегральні зв’язки її компонентів.

На ґрунті проведеного аналізу ми дійшли висновку, що відношення «рід-вид» та «частина-ціле» лежать в основі поняттєвого рисунка семантичного поля мистецтва.

У підрозділі 2.5. нашої праці доведено тезу про те, що слова вважаються інтернаціональними тоді, коли вони збігаються за зовнішньою та внутрішньою формою як мінімум у трьох неспоріднених мовах. Інтернаціоналізми з однаковою зовнішньою формою ми об’єднали в групу абсолютних інтернаціоналізмів (італ. aria, англ. aria, укр. арія), які суттєво відрізняються від квазіінтернаціоналізмів (англ. connoisseur – укр. знавець, від фр. conaiseur < д.фр. conoissere < лат. cognoscere – знати, пізнавати), що мають однакову мотивацію, але різну зовнішню форму. Псевдоінтернаціоналізми випадково збігаються з зовнішньою формою, але спільне значення в них все одно відсутнє (англ. idiom – (засіб вираження в мистецтві) та укр. ідіома, англ. artist – художник, митець (у широкому значенні слова) та укр. артист).

Найвищий показник абсолютних та часткових інтернаціоналізмів спостерігаємо в англійській мові – 61%, найнижчий – у російській – 47,3%, українська мистецтвознавча термінологія за ступенем інтернаціоналізації посідає проміжне місце (47,6%). Показники репрезентують динамічні процеси в термінології мистецтвознавства цих мов, їхню відкритість як системи та здатність до внутрішніх перетворень.

У третьому розділі “Характеристики англійських термінів мис-тецтвознавства у художньому та мистецтвознавчому дискурсах” подано визначення дискурсу (3.1.), розроблено типологію дискурсу мистецтвознавства (3.2.), проаналізовано дискурсивні характеристики мистецтвознавчих термінів (3.3.), специфіку їхнього функціонування в різних типах авторського дискурсу та верифікацію їхньої семантичної структури, проведено внутрішній зіставний аналіз семантичної структури мистецтвознавчої термінології в системі мови та дискурсу (3.4.).

У підрозділі 3.3. для виокремлення сектору авторської картини світу, представленого в авторському художньому дискурсі та авторському мистецтвознавчому дискурсі, зокрема в мистецтвознавчих есе і публіцистиці, ми визначили особливості функціонування лексеми “art” у структурі авторського дискурсу як складник термінології мистецтвознавства та домінантний компонент усієї концептосфери “мистецтво”.

Для визначення місця досліджуваних елементів концепту у смисловій структурі концепту ми обчислили вагу кожного компонента та виявили, що ядерними компонентами значення імені концепту ”мистецтво” – лексеми “art” є: “The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful” (вага 1), “The employment of means to accomplish some end (opposed to nature)”(вага 0,7). До центрального складу належать значення “Skill in applying rules to facilitate the performance of certain actions” (0,53), “One of the fine arts collectively, i.e. those that appeal to the taste of beauty, as painting, sculpture, music” (0,47), “The special skill required by those who practise these arts” (0,3), “The profession of painter or sculptor” (0,46). Іменники, вага яких менша за 0,3, відносимо до периферійного складу: “cunning” (0,12), №11 “Pl. liberal arts” (0,2), “Trickery, trick” (0,1), “Objects made by creative artists” (0,14), “Decorative or illustrated elements in printed matter” (0,17).

Загальний середній показник частотності реалізації значень лексеми “art” збігається як в окремо розглянутих авторських художніх дискурсах, так і в середньому: першу позицію очолив ядерний компонент значення “The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful” (42,4%), друге місце посів центральний термінологічний компонент “One of the fine arts collectively, i.e. those that appeal to the taste of beauty, as painting, sculpture, music” (24,9%), третім за частотністю вживання виявився центральний компонент значення “Skill in applying rules to facilitate the performance of certain actions” (14,6%). Це доводить, що в авторському художньому дискурсі лексема “art” реалізує свій загальний ядерний компонент значення з детермінологізацією термінологічних центральних або периферійних компонентів, що є характерною особливістю функціонування полікомпонентних лексем із термінологічними значеннями у художніх дискурсах і слугує семантичним засобом когезії дискурсу.

У мистецтвознавчому дискурсі полісемант “art” найширше реалізує своє термінологічне значення, підкреслюючи його науковий характер. Підсумовуючи отримані результати щодо функціонування лексеми “art” у мистецтвознавчому дискурсі сучасної англійської мови, ми стверджуємо, що в обсязі вживання першу позицію обіймає значення «fine arts» (49% від усіх слововживань “art”), другу посіло значення «Objects made by creative artists» (18%), а третє місце зайняло домінантне загальне значення «The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful» (15 %). Тобто в авторському мистецтвознавчому дискурсі лексема “art” широко реалізує своє термінологічне значення, її спеціальний компонент чисельно переважає над загальним, відносячи тим самим авторський сучасний мистецтвознавчий дискурс до категорії спеціальних, наукових текстів.

Зіставлення результатів дослідження авторського дискурсу в підрозділі 3.3. показало, що лексема “art” реалізувала найповніший склад компонентів значення в авторському художньому та мистецтвознавчому дискурсі ХІХ – початку ХХ ст. (7 із 15 існуючих), у той час коли в авторському мистецтвознавчому дискурсі другої половини ХХ – початку ХХІ ст. кількість реалізованих компонентів значення склало всього 3 з 15 існуючих. А це засвідчує, що у художньому дискурсі лексемі “art” притаманні як загальні, так і спеціальні значення, із значною кількісною перевагою перших, а в спеціальному навпаки – периферійні значення стають домінантними, а останні – периферійними.

У художньому дискурсі з метою досягнення певного стилістичного ефекту можливе навмисне порушення меж термінологічних полів та повної детермінологізації окремих термінів. У підрозділі 3.4. ми дійшли висновку, що детермінологізація – це процес перетворення терміна у не-термін шляхом нейтралізації його дефінітивної функції. До системи загальновживаної лексики авторських дискурсів переходять мистецтвознавчі терміни, що мають лише сигніфікативне значення, це, як правило, абстрактні одиниці, що створюють навіть лексико-семантичні групи.

У сучасному мистецтвознавчому дискурсі, окрім уже наявних мистецтвознавчих термінів дискурсу ХІХ – початку ХХ ст., з’явилися нові. Це лексеми запозичені з інших сфер знання, що стали за останні роки спеціальними в сучасному мистецтвознавстві. Явище міграції термінів з однієї термінологічної системи в іншу пов’язане з розширенням сфери функціонування мистецтва та його проникненням у науку. На цьому етапі виникає взаємодія периферійних ділянок спеціальної лексики семантичного поля «мистецтво» та інших полів, з якими воно перетинається, з набуттям цією маргінальною лексикою полісемантичного характеру та нових термінологічних значень, які ще раз ілюструють наявність міжпольових відношень та неперервність сучасного семантичного простору англійської мови.

У загальних висновках підбито підсумки проведеного дисертаційного дослідження, сформульовано його наукові результати та окреслено перспективи подальших наукових розвідок.

Комплексне дослідження мистецтвознавчої термінології, вперше представлене у нашій роботі, а саме поєднання концептуального, семантичного, етимологічного та дискурсивного аналізу, дало підстави виокремити найважливіші характеристики термінів мистецтвознавства в англійській мові.

Уперше була поставлена мета опису англомовної концептосфери мистецтва. Проведений концептуальний аналіз дав змогу довести, що вона є динамічним утворенням, тому що зі зміною історичних, географічних, соціальних та інших умов змінюється семантична структура концепту «мистецтва», що вербалізується у вигляді терміносистеми мистецтвознавства.

Основоположною теорією для проведення концептуального аналізу макрофрейму “мистецтво” слугувала теорія Р. Джекендоффа, за її допомогою ми виявили, що традиційний макрофрейм “arts” становить ієрархічну структуру. На базовому рівні виокремлюються фрейми “fine arts”, “applied arts”, “music”, “films”, “theatre”. Суббазовий рівень представлений низкою як базових, так і суббазових концептів, які, в свою чергу, підрозділяються на субконцепти. Подібна методика аналізу словникової концептуалізації мистецтва застосована нами і в процесі дослідження авторських дискурсів. Головним вузловим концептом мистецтвознавчого дискурсу ХІХ – початку ХХ ст. виявився Movement, stream, у мистецтвознавчому дискурсі другої половини ХХ – початку ХХІ ст. ним став Objects of art, для художнього дискурсу характерна розробка базового та суббазового концептуального рівня фрейму “fine arts” та неактуальність фреймів “films” та “theatre”.

У процесі комплексного дослідження ми довели, що лексична система англійської мови існує у вигляді взаємопов’язаних систем: наївної, мовної та наукової картин світу, в основу якої покладено повсякденну англомовну картину світу, що знаходить своє втілення й фіксацію у першу чергу у творах письменників та базується на концептуальній картині світу, мінімальною одиницею якої є концепт.

Терміносистема мистецтвознавства як результат пізнавальної та діяльності людини відображає категоризацію окремих ділянок концептуальної англомовної картини світу. Фактичний матеріал свідчить про те, що терміносистема мистецтвознавства представлена як сукупність складових, пов’язаних на концептуальному, лексико-семантичному та дискурсивному рівнях. У процесі дослідження підтвердилася гіпотеза про те, що терміни-назви предметів поширеніші за терміни-назви ознак або дії.

За допомогою етимологічного аналізу, що є одним із невід’ємних етапів опису концепту «мистецтво», ми довели, що термінологія мистецтвознавства сучасної англійської мови створювалася здебільшого за допомогою внутрішніх мовних ресурсів, але запозичення з інших мов також виявилося продуктивним. Словник досліджуваної термінології, як свідчать результати підрахунків, сформувався на класичній, романській, та германській основі. Запозичення є засобом заповнення лакун у певних фрагментах англомовної картини світу в разі появи в ній нових понять, власні мовні засоби вираження яких наразі відсутні.

Однією з найважливіших структурних характеристик терміносистеми мистецтвознавства стала наявність відповідного семантичного макрополя Art, представленого складною мережею семантичних полів, об’єднаних семантичними компонентами різних рівнів, що відображають сферу мистецтва у вигляді полів, підполів, тематичних, лексико-семантичних груп, утворюючи складну ієрархічну систему для репрезентації англомовної картини світу. Класифікуючи семантичне макрополе мистецтва в англійській мові за наміром та метою митців, ми поділяємо його на поля Fine Arts, Applied Arts, Films та Theatre, які теж діляться на підполя.

Інтернаціоналізація словникового складу мистецтвознавчої термінології відображає перетин і взаємодію фрагментів різних мовних картин світу, сприяючи глобалізації мовного простору.

Типологія мистецтвознавчого дискурсу відповідає структурним фрагментам семантичного поля мистецтва в англійській мові, відображаючи його ієрархічну будову в системі фахової комунікації. У рамках нашого дослідження доцільним стало виокремлення фрагменту авторської картини світу, представленого в авторському художньому дискурсі обраних нами відомих романістів ХІХ – початку ХХІ ст. та авторському науковому дискурсі, відображеному в мистецтвознавчих есе. Загальний середній показник частотності реалізації значення лексеми “art” збігається як в окремо розглянутих художніх дискурсах, так і в загальному: першу позицію очолює ядерний компонент значення “The use of imagination to make things of aesthetic significance, of what is beautiful” (42,4%), друге місце посідає центральне термінологічне значення “fine arts”(24,9%), третім за частотністю вживання виявився центральний компонент значення “Skill in applying rules to facilitate the performance of certain actions” (14,6%).

Описуючи розвиток значень концептуальних домінант поля, ми виявили, що їх ядерні та центральні значення стають периферійними, а останні – навпаки, домінантними під впливом різних типів дискурсу, в яких вони функціонують. Як результати цих процесів відзначаємо явища термінологізації / детермінологізації, що характеризують мистецтвознавчу термінологію в авторському дискурсі. Пересуви у структурі значення залежать від особистості автора й адресата та визначаються взаємодією їхньої свідомості у процесі розуміння та інтерпретації закладеної у дискурсі інформації.

Перспективним видається подальше дослідження семантики субконцептів мистецтва в історії англійської мови, розгляд порівняльної семантики лексем мистецтва у варіантологічному аспекті та зіставної семантики термінів мистецтвознавства у первинному та вторинному текстах у процесі перекладу, поряд із виявленням особливостей функціонування домінант концептосфери мистецтва на матеріалі ширшого в жанровому плані спектру текстів.

Основні положення дисертації викладено в таких наукових публікаціях:

1. Суродейкіна Т.В. On Etymology of Arts Terminological Units in English // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 71: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 79 – 85.

2. Суродейкіна Т. До питання про дефініцію семантичного поля (на прикладі мистецької термінології сучасної англійської мови) // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 98: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 59 – 62.

3. Суродейкіна Т. Словотворчі процеси в мистецькій терміносистемі // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 114: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 114 – 118.

4. Суродейкіна Т. Ступені інтернаціоналізації однокомпонентних одиниць в терміносистемі мистецтва // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 168: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 89 – 95.

5. Особливості функціонування слова “Art” в авторському дискурсі //Філологічні студії: Науковий часопис. – №2 (26). – Луцьк, Вид-во Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки, 2004. – С. 238 – 243.

6. Суродейкіна Т.В. Детермінологізація в художньому тексті // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – Число дев’яте. – С. 318 –320.

7. Суродейкіна Т. Концептосфера мистецтва у творах Ю. Федьковича // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. – Вип. 274 – : Слов’янська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 481 – 486.

8. Суродейкіна Т.В. Відображення наївної та наукової картини світу в мистецтві // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. Число 11: У двох томах. – Том ІІ. – Черкаси: ЧДТУ, 2007. –– С. 478 – 481.

Інші публікації

1. Surodeykina T. Environment In Developing Communicative Skills // Матеріали 5-ї національної конференції TESOL Ukraine Classroom, Lab and Beyond (25-26 січня, 2000 р.) – Львів, ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – С.53 – 54.

2. Surodeykina T.. On the Translation оf International Art Terms // Матеріали конференції “Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті: тенденції і перспективи” (16 – 17 травня 2000 р.). – Київ, КНУ імені Тараса Шевченка, 2000. – С.82 – 83.

3. Суродейкіна Т.В. Концептуальна та мовна модель семантичного поля мистецтва в англійській та українській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – № 5. – К.: Логос, 2001. – С.221 – 223.

4. Суродейкіна Т.В. До питання про структурні критерії термінологічних одиниць (на матеріалі мистецької термінології сучасної англійської мови) // Нова філологія.– 2002. – № 2(13). – Запоріжжя, ЗДУ, 2002. – С. 346 – 347.

5. Суродейкіна Т.В. До питання про категоризацію концептосфери музики (на матеріалі англійської мови) // Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта ‘2005”. Том 6. Мова, мовлення, мовна комунікація. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 60 — 61.

6. Суродейкіна Т. Термінологізація та детермінологізація в мистецькій термінології (на матеріалі англомовних словників) // Матеріали IV Міжвузівської конференції молодих учених (1 – 3 лютого 2006 р.). – Частина 2: Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур / Ред. колегія: В.Д. Каліущенко (відп. ред.), М.Г. Сенів, І.Г. Альошина, Л.М. Ягупова, Л.Б. Ніколаєва, Ш.Р. Басиров. – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 55 – 56.

7. Суродейкіна Т.В. Поняття мовної картини світу (на матеріалі англомовної концептосфери мистецтва) // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: Зб. наук. праць: Випуск 2 / Ред. кол.: І.Р. Буніятова, О.П. Воробйова, В.В. Козловський та ін. – Хмельницький: ХНУ, 2006. – С. 138 –141.

8. Суродейкіна Т.В. Лексеми мистецької термінології в авторському спеціальному дискурсі // «Актуальні проблеми германської філології в Україні та Болонський процес»: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (20-21 квітня 2007 р.). – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – С. 326 – 329.

9. Михайленко В.В., Суродейкіна Т.В. Arts Glossary English-Ukrainian-Russian (Глосарій мистецьких термінів англо-українсько-російський). – Чернівці: Рута, 2002.—177 с. (дисертантові належить вибір фактичного матеріалу, вироблення методики його опису та етимологічного аналізу, рос.-укр. переклад).

АНОТАЦІЯ

Суродейкіна Т.В. Лінгвокогнітивні та дискурсивні характеристики англомовної мистецтвознавчої термінології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 04. – германські мови. Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню об'єктивованого в англійській мові концепту «мистецтво» у діахронії та синхронії, побудові його лінгвокогнітивної моделі, виділенню етимологічних та семантичних характеристик термінів мистецтвознавства, що представлені в системі полів, які функціонують у різних типах дискурсу, дослідженню результатів семантичних пересувів у структурах, що залежать від типу дискурсу.

Внаслідок дослідження описано типологію картин світу, визначено мовні категорії для вираження концепту «мистецтво» в англомовній картині світу, розроблено семантичну класифікацію термінів мистецтвознавства, визначено формальну структуру мистецтвознавчих термінів,