ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТАЙМАЗОВА ЕЛІТА АЛИМІВНА

УДК: 65.014.1+631.672+003.13+626.81(477.75)

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗРОШЕННЯ В АГРАРНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Республіканському вищому навчальному закладі «Кримський інженерно-педагогічний університет» Міністерства освіти і науки АРК, Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Абдуллаєв Раіт Алядінович, РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», завідувач кафедри обліку та аудиту.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кузнецов Олексій Іванович, Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту;

кандидат економічних наук, доцент

Мухіна Ірина Анатоліївна, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри організації виробництва та агробізнесу.

Захист відбудеться “01“ липня 2008 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул.Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м.Дніпропетровськ-27, вул.Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий “30“ травня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою складовою частиною національного багатства та умовою суспільного розвитку в агропромисловій сфері економіки є водні ресурси. Інтенсивний розвиток продуктивних сил, екстенсивні способи використання водних ресурсів, недосконалість організаційно-економічного механізму управління й регулювання водокористуванням привели до різкого якісного й кількісного виснаження водно-ресурсного потенціалу країни та її регіонів. На сучасному етапі розвитку АПК Криму водні ресурси є вирішальним чинником, який впливає на ефективність функціонування сільського господарства й галузей переробки його продукції. Недостатньо ефективно використовуються водні ресурси в сільськогосподарських підприємствах, що характеризується зменшенням водозабезпеченості господарств-водокористувачів у порівнянні з 1991 р. у 3,1 рази, збільшенням невиробничих втрат води у міжгосподарській ланці зрошувальної мережі з 9,6% у 1991 р. до 21,0% у 2006 р. Не можуть бути використані як зрошувані 200 тис. га зрошуваних земель з причини розукомплектовування запірно-регулюючої арматури і дощувальної техніки, насосно-силового обладнання та ліній електропередач.

Назріла необхідність зміни існуючих виробничих відносин з приводу використання водних ресурсів, які не забезпечують достатню матеріальну зацікавленість і відповідальність учасників водокористування в ефективному використанні води. Становлення відносин ринкового типу в сільськогосподарському виробництві вплинуло на зниження показників ефективності його функціонування. У зв'язку з цим особливу актуальність і значимість набуває розробка науково-обґрунтованих пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності й подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва на зрошуваних землях республіки з урахуванням грошової оцінки меліорованих земель у ринкових умовах господарювання.

Дослідженню економічних аспектів даної проблеми присвячені роботи багатьох вчених, економістів. Методологія визначення економічної ефективності виробництва, ефективності використання зрошуваних земель є вузловими проблемами економічної теорії, якій присвячені дослідження Жмінько В.І., Івашкєвича Ю.І., Мацкєвича В.П., Благодатного В.І., Кузнецова О.І., Зузіка Д.Т., Лимаря О.О., Новікова Ю.М., Раскіна Г.Ф., Кудіна М.Ф., Хачатурова Т.С., Карєва В.Б., Касмасова Р.А., Коноплєва Є.А., Путято Н.С., Трєгобчука В.М. та ін.

Проте питання економічного обґрунтування раціонального управління підприємствами водного господарства та зрошуваного землеробства в регіональному аспекті досліджені не достатньо, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно тематики наукових досліджень РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» з проблеми «Стратегічні пріоритети розвитку економіки регіону» _ номер державної реєстрації 0107U009585. У рамках теми автором дисертації виконана розробка теоретичних і методичних основ управління зрошувальними системами та земельно-водними ресурсами регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка методичних основ і практичних рекомендацій з удосконалення організації управління підприємствами водного господарства та підвищення ефективності використання земельно-водних ресурсів АР Крим.

Для досягнення мети поставлені і вирішувались наступні задачі:_

узагальнити теоретичні основи організації управління підприємствами водного господарства та надати пропозиції щодо їхнього удосконалення;_

вивчити методичні і практичні аспекти підвищення економічної ефективності управління в зрошуваному землеробстві і розробити систему оціночних показників господарської діяльності Управлінь водного господарства (УВГ);_

розробити методику визначення економічної ефективності використання зрошуваних земель в ринкових умовах господарювання;_

провести оцінку сучасного стану використання зрошуваних земель АР Крим і визначити перспективні напрями розвитку сільськогосподарського виробництва;_

обґрунтувати методи економічного стимулювання водогосподарчих і сільськогосподарських підприємств у підвищенні технічного рівня зрошувальних систем, економному використанні зрошуваної води;_

обґрунтувати методику визначення екологічного збитку в результаті нераціональної експлуатації зрошуваних систем.

Об'єктом дослідження є процеси управління організаційно-економічним механізмом функціонування підприємств водного господарства та підвищення ефективності зрошення в аграрному виробництві.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні аспекти підвищення ефективності використання зрошуваних систем і земельно-водних ресурсів в аграрному виробництві.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання економічних процесів і явищ, наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, економістів з питань розвитку сільського господарства й визначення економічної ефективності зрошуваного землеробства, законодавчі й нормативні акти України, що становлять правову базу меліорації.

У дисертації також використані такі загальнонаукові методи дослідження, як абстрактно-логічний (теоретичне узагальнення й формулювання висновків), кореляційно-регресійний (дослідження впливу зрошувальних норм на врожайність культур), розрахунково-конструктивний і порівняння (аналіз сучасного стану ефективності використання земельно-водних ресурсів регіону і прогноз їхнього розвитку), статистичних групувань (дослідження ефективності функціонування різних водогосподарчих об'єктів), монографічний (вивчення діяльності підприємств та організацій водогосподарчого комплексу й вивчення досвіду окремих господарств з високоефективного використання зрошуваних земель), економіко-математичне моделювання із застосуванням ЕОМ та інші методи.

Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативно-правові акти, які регламентують водогосподарчу діяльність, офіційні дані Головного управління статистики в АРК, Республіканського комітету АРК з водогосподарчого будівництва і зрошуваного землеробства (Рескомводгосп), Міністерства аграрної політики АРК, Кримської філії інституту гідрології й меліорації УААН, річні звіти УВГ, нормативно-довідкові матеріали, рекомендації наукових установ, спеціальні й періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомі наукові результати, що характеризують новизну дослідження отриману автором, полягають в наступному:

вперше: _

розроблено методику визначення економічної ефективності використання зрошуваних земель через застосування критерію сукупної ефективності виробничого потенціалу сільського і водного господарства (грошової оцінки землі, основних і оборотних засобів, людського капіталу сільськогосподарських і водогосподарчих підприємств);

удосконалено: _

методику оцінки прогнозу розвитку зрошуваного землеробства через застосування оптимізації структури посівних площ, що, на відміну від відомих, забезпечує найбільш високу прибутковість галузі і приріст податкових надходжень у бюджет;_

методичні підходи щодо визначення екологічного збитку в результаті погіршення меліоративного стану земель, що, на відміну від існуючих, використовує механізм грошової оцінки зрошуваних земель;

одержали подальший розвиток:_

система оціночних показників господарської діяльності підприємств водного господарства, що, на відміну від існуючих, характеризує ефективність діяльності підприємств у залежності від виробничого потенціалу підприємств водного господарства і результативності сільськогосподарського виробництва на зрошуваних землях;_

механізм удосконалення системи економічних взаємовідносин між сільськогосподарськими підприємствами і підприємствами водного господарства шляхом стимулювання за раціональне використання зрошувальної води, а саме: зменшення розміру оподатковуваного прибутку, диференціація тарифних розцінок за водоспоживання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційного дослідження можуть використовуватися для удосконалення господарського механізму водокористування в зрошуваному землеробстві.

Ефективність пропозицій щодо впровадження методики визначення економічної ефективності використання зрошуваних земель, методики грошової оцінки зрошуваних земель і водних ресурсів сільськогосподарського виробництва підтверджена довідками (Довідка Міністерства аграрної політики АРК № 46 від 14.12.06 р.), методики розрахунку вартісних параметрів негативного впливу зрошувальних меліорацій на навколишнє середовище (Довідка Республіканського комітету АРК з водогосподарчого будівництва й зрошуваного землеробства № 583 від 07.05.07 р.), практичні рекомендації з системи економічних відносин між сільськогосподарськими підприємствами й водогосподарчими організаціями (Довідка Первомайського УВГ № 189 від 17.04.07 р.). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Кримського інженерно-педагогічного університету під час викладання дисциплін: «Економіка підприємств», «Економічний аналіз», «Фінансовий аналіз» (Довідка РВНЗ «КІПУ» № 01/29 від 03.09.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, містить результати, які відзначаються новизною і мають теоретичне та практичне значення. Основні положення дослідження сформульовані особисто, що знайшло відображення в одноособніх наукових публікаціях. У надрукованих у співавторстві наукових працях у дисертації використані лише ті положення, які є особистим здобутком автора, а саме надана оцінка ефективності використання зрошувальної води за різних систем зрошення, запропонована загальна модель витрат на оброблення сільськогосподарських культур на зрошуваних землях, визначені елементи ціни 1м3 води 9.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки за результатами дисертаційного дослідження доповідалися та одержали позитивну оцінку на: міжнародних науково – практичних конференціях: «Наука і освіта» (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), «Наука й технології: крок у майбутнє – ‘2006» (м. Бєлгород, 2006 р.) і «Розвиток наукових досліджень? 2006» (м. Полтава, 2006 р.); всеукраїнської НПК «Управління регіональним розвитком» (Кримська академія природоохоронного будівництва, м. Сімферополь, 2002 р.), «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (Кримський державний інженерно-педагогічний університет, м. Сімферополь, 2005 р.), «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», м. Сімферополь, 2006 р.), «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів» (РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», м. Сімферополь, 2007 р.) і на конференціях регіонального рівня: «Крим XXI століття: культура, наука, політика, економіка, екологія» (Таврійський екологічний інститут, м. Сімферополь, 2002 р.), «Соціально-економічні проблеми розвитку Криму» (Кримський державний інженерно-педагогічний університет, м. Сімферополь, 2003 р.), «Соціально-економічні проблеми розвитку регіону» (Кримський державний інженерно-педагогічний університет, м. Сімферополь, 2004 р.), XIII науково-теоретична конференція професорсько-викладацького составу, аспірантів і студентів КІПУ (РВНЗ «КІПУ», м. Сімферополь, 2007 р.).

Публікації. Теоретичні й практичні результати дослідження, висновки й пропозиції автора з теми дисертації представлені 19 публікаціями, зокрема _ 9 статей у фахових наукових журналах, затверджених ВАК України (3,43 д.а.), 10 публікацій _ у матеріалах і тезах наукових конференцій та колективної монографії (1,52 д.а.). Загальний обсяг публікацій 6,42 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація сформована з урахуванням логічної послідовності та причинно-наслідкового взаємозв'язку факторів і елементів досліджуваного комплексу проблем і об'єктів. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг – 180 сторінок машинописного тексту, містить 41 таблицю й 14 рисунків. Список використаних джерел складається з 166 найменувань і представлений на 14 сторінках, а також 11 додатків на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні і методичні основи організації управління підприємствами водного господарства» на основі критичного аналізу літературних джерел визначено, що наука управління у своєму розвитку мала численні наукові школи і напрями, пройшла ряд етапів свого розвитку. З'явилися такі напрями науки управління, як управління земельними ресурсами, управління водними ресурсами. Розглянуто принципи й особливості організації управління зрошувальними системами, виробничим потенціалом зрошуваних земель. Обґрунтовано методику розрахунку економічної ефективності зрошуваних земель. Досліджено систему показників ефективності використання зрошуваної води як найважливішого ресурсу в сільському господарстві.

Визначено, що управління водними і земельними ресурсами _це система управлінського впливу через персонал фахівців аграрної сфери і сфери використання водних ресурсів на оптимальний їхній розподіл і ефективне використання цих обмежених ресурсів. Управління земельними і водними ресурсами здійснюється через державні органи управління (Міністерство аграрної політики АРК і Республіканського комітету АРК з водогосподарчого будівництва і зрошуваного землеробства), що регулюють використання земельних і водних ресурсів, з метою максимальної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції зі збереженням ґрунтової родючості й екологічного середовища.

Уточнено поняття водогосподарчий комплекс (ВГК) сільського господарства регіону, що представляє собою комплекс підприємств і видів діяльності, економічно взаємопов’язаних між собою функціями раціонального використання, охорони і поновлення водних ресурсів в аграрній сфері економіки на визначеній території. Склад структури ВГК включає: джерела водопостачання (поверхневі (природні і штучні водойми) і підземні); напряму водокористування (зрошуване землеробство, водокористування у тваринництві і переробній промисловості при сільськогосподарських підприємствах, водопостачання сільських населених пунктів).

Ефективне водопостачання сільськогосподарського виробництва є головною умовою його інтенсифікації в зоні зрошуваного землеробства. Його становлення в ринкових умовах ускладнюється труднощами регіонального розвитку, зміною механізмів фінансування й оподаткування, функціонуванням різних форм власності.

Обґрунтовано й уточнена система оціночних показників, що дозволяє відобразити як проблеми використання води, так і зрошуваних земель на основі критерію приросту валової продукції, валової доданої вартості і прибутку в розрахунку на сукупну вартість виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств. В обґрунтованій методиці розрахунку економічної ефективності зрошуваних земель порівнюється отриманий результат з факторами, що його обумовили: грошовою оцінкою землі, вартістю основних і оборотних засобів сільськогосподарського і меліоративного призначення, людським капіталом аграрних підприємств і меліоративних організацій, вартістю спожитої води для поливів, що і складає виробничий потенціал сільськогосподарських підприємств (формули 1, 2 і 3).

(1)

(2)

(3)

де Э1,2,3 – економічна ефективність зрошуваних земель по показниках; ВП – валова продукція, грн.; ДВ – валова додана вартість, грн.; П – прибуток, грн.; ГОЗ – грошова оцінка землі, грн.; Клюд – людський капітал сільськогосподарських підприємств, грн.; Клюд.мел – людський капітал водогосподарчих підприємств, грн.; ОЗ – основні виробничі засоби, грн.; ОбЗ – оборотні засоби сільськогосподарських підприємств, грн.; ОбЗмел – оборотні засоби водогосподарчих підприємств, грн.; МФ – основні меліоративні фонди, грн.; ВВ – вартість спожитої води, грн.

Таким чином, економічна ефективність отриманої сільськогосподарської продукції на зрошуваних землях є результат впливу як меліоративних, так і сільськогосподарських факторів. Наведені формули відповідно характеризують окупність сукупних витрат (Э1), окупність витрат по доданій вартості (Э2) і рівень рентабельності виробництва на зрошуваних землях (Э3).

В другому розділі «Сучасний стан організації управління підприємствами водного господарства й оцінка ефективності використання зрошуваних земель Криму» надано оцінку ефективності організації управління водогосподарчим комплексом зрошуваного землеробства та ефективності використання зрошуваних земель. Визначено причини зниження рівня ефективності сільськогосподарського виробництва на зрошуваних землях: істотне погіршення матеріально-технічної бази сільського господарства; руйнування налагодженої системи землеробства, що привела до зниження рівня хімізації і доз застосовуваних добрив, зниженню рівня механізації сільськогосподарського виробництва; порушенню системного підходу до експлуатації меліоративних систем і використанню зрошуваних земель, деградації внутрішньогосподарських зрошувальних систем (вандалізм і розкрадання); росту неплатоспроможності сільськогосподарських підприємств в умовах реформування і переходу на платне водокористування; відсутності інвестицій на експлуатацію існуючих державних меліоративних систем балансовою вартістю 0,8 млрд.грн., що не забезпечує проведення вкрай необхідних ремонтно-відбудовчих і профілактичних робіт на насосних станціях, об’єктах енергопостачання і зв’язку, каналах, водоймищах і трубопроводах.

У роботі обґрунтована методика оцінки економічної ефективності управління зрошувальними системами. Розроблено техніко-економічні показники, що характеризують ефективність діяльності управлінь водного господарства в діапазоні від характеристики виробничої бази досліджуваних УВГ до рівня рентабельності витрат з експлуатації зрошувальних систем в зв’язку з результативністю сільськогосподарського виробництва на зрошуваних землях.

Аналіз техніко-економічних показників використання водних ресурсів на досліджуваних зрошувальних системах свідчить, що використання водних ресурсів на підприємствах і організаціях Рескомводгоспа АРК здійснюється не ефективне, внаслідок зменшення водозабезпеченості господарства-водокористувачів, збільшення непродуктивних втрат води в міжгосподарській ланці зрошувальної мережі, зниження коефіцієнта корисної дії (ККД) системи. Скоротилася площа земель, що поливаються, майже в два рази за останні п’ять років, знизився коефіцієнт використання сільськогосподарських земель з 0,74 (2001 р.) до 0,41 (2006 р.).

Незважаючи на відносний ріст обсягу фінансування, засобів для ремонту зрошувальної мережі не досить. Виросла фактична вартість поливу. На рис. 1 відбиті тенденції зниження площ поливу й обумовлений цим ріст вартості поливу гектара землі.

Рис. 1. Взаємозв’язок зниження поливних земель (тис.га) і росту вартості поливу одного гектара поливних земель (грн.)

Розроблена кореляційна модель продуктивності зрошуваного гектара по рівнянню прямої , де у – продуктивність зрошуваного гектара, тис.грн./га; х1 – водоподача, млн.м3; х2 – вартість виробництва продукції на 1 м3, грн./м3; х3 – площа фактично политих земель, тис.га; х4 – балансова вартість меліоративних фондів, млн.грн. Загальний вид отриманої кореляційно-регресійної моделі наступний:

У= 0,007326х1 + 5,528691х2 – 0,01813х3 – 0,01442х4 + 27,01185,

при цьому Fкритерій Фішера = 39,939 Fтабл. = 0,1181.

Fтабл.<Fфакт. означає, що параметри отриманої моделі значимі і достовірні, тому можуть бути використані в практичній діяльності підприємств. На основі рішення рівняння множинної регресії виявлено, що найбільший результат впливу на приріст сільськогосподарської продукції робить водоподача.

За останні шість років, спостерігається різке зниження обсягів виробництва рослинницької продукції на зрошуваних площах, що обумовлено скороченням площ поливу (табл.1).

Аналіз економічної ефективності використання зрошуваних земель по обґрунтованій методиці (формули 1, 2, 3) свідчить, що в 2001-2006 рр. відповідно до 1986-1991 рр. вихід валової продукції на богарних землях знизився на 26%, а на зрошуваних землях – на 28%. Рівень рентабельності на богарних землях знизився в 2 рази, а на зрошуваних _ у 1,4 рази. У цілому економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції на зрошуваних землях в порівнянні з богарними була вище в 1986-1991 рр. у 1,52 рази й у 1,39 рази в 2001-2006 рр. відповідно. Ці дані підтверджують низький рівень ефективності використання земельно-водних ресурсів регіону.

Таблиця 1

Динаміка техніко-економічних показників за результатами виробничої діяльності Управлінь водного господарства Рескомводгоспу АР Крим*

Показники | 2001 р. | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2006 р. до 2001 р., %

Водоподача, млн.м3 | 731,7 | 673,1 | 735,5 | 563,7 | 691,0 | 665,9 | 91,0

Валова вартість продукції рослинництва, млн. грн. | 704,97 | 630,08 | 485,86 | 308,16 | 275,18 | 274,91 | 39,0

Водоємкість продукції, м3/грн. | 1,04 | 1,07 | 1,5 | 1,83 | 2,5 | 2,4 | 230,7

Продуктивність зрошувальної води, грн/м3 | 0,96 | 0,94 | 0,66 | 0,55 | 0,40 | 0,42 | 43,8

Площа фактично використаних зрошуваних сільськогосп. угідь, тис.га | 322,1 | 360,4 | 332,8 | 337,0 | 326,2 | 326,8 | 101,5

Площа фактично политих земель, тис.га | 237,8 | 220,2 | 216,6 | 134,1 | 132,4 | 142,4 | 59,9

Продуктивність зрошуваного га, тис.грн/га | 2,19 | 1,75 | 1,46 | 0,91 | 0,84 | 0,84 | 38,4

Продуктивність политих земель, тис. грн./га | 2,96 | 2,86 | 2,24 | 2,29 | 2,07 | 1,9 | 64,2

Загальна балансова вартість меліоративних фондів, млн.грн. | 2164,2 | 2174,7 | 2123,7 | 2137,6 | 2149,1 | 2139,3 | 98,5

Фондовіддача, грн./грн. | 0,33 | 0,29 | 0,23 | 0,14 | 0,13 | 0,13 | 39,4

* Таблиця складена автором за даними статистичної звітності (ф-29СХ) і Рескомводгоспу АР Крим

У роботі визначений взаємозв'язок між ростом витрат на експлуатацію внутрішньогосподарської зрошуваної мережі і зростаючою вартістю валової продукції сільського господарства. Значні втрати води у внутрішньогосподарській мережі і наявність скидань свідчать про необхідність уживання заходів, що сприяють усуненню несправності мереж, кращій організації поливів, технічної реконструкції мережі і споруджень.

Встановлено, що основні виробничи фонди як головний фактор інтенсифікації зрошуваного землеробства, мають ряд відмінних рис, які необхідно врахувати при організації відтворення і їх використанні. Структура водогосподарчих фондів має спеціфіку: найбільшу питому вагу займають канали різних типів, насосні станції, колекторно-дренажні системи та ін. Основні фонди на 50% вартості зношені і вимагають капітальних ремонтів. Удосконалення платних послуг за подачу води на зрошення, ремонту внутрішньогосподарської зрошувальної системи, полиіної техніки, оренди та ін. Дозволяє акумулювати грошові кошти для відтворення водогосподарчих основних фондів.

У результаті проведеного дослідження обґрунтовані методичні підходи для визначення екологічного збитку в результаті зниження вартості зрошуваних земель (табл. 2). Прямий екологічний збиток визначений у сумі 641,8 млн.грн., а з урахуванням недобору сільськогосподарської продукції, на площах зрошення через їхній незадовільний меліоративний стан, загальний збиток визначається в сумі 2,5 млрд.грн.

Таблиця 2

Методика розрахунку грошової оцінки землі на зрошуваних землях з урахуванням нанесеного екологічного збитку

Хi | Показники | Алгоритм розрахунку | Оцінка стану земель

сприят-ливе | задо-вільне | незадо-вільне

1 | Урожайність зернових, ц/га | значення x1 | 45 | 32 | 14

2 | Ціна реалізації, грн./ц | значення x2 | 72,1 | 72,1 | 72,1

3 | Вартість валової продукції, грн./га | x3=x1•x2 | 3244,5 | 2307,2 | 1009,4

4 | Виробничі витрати, грн./га | значення x4 | 2347,88 | 1906,78 | 901,33

5 | Прибуток, грн./га | x5=x3-x4 | 896,62 | 400,4 | 48,07

6 | Коефіцієнт рентабельності | x6=x5/x4 | 0,38 | 0,21 | 0,05

7 | Коефіцієнт нормативного прибутку | x7=0,3•x6 | 0,1145 | 0,063 | 0,015

8 | Нормативна вартість, грн./га | x8=x4•(1+x7) | 2616,75 | 2026,90 | 914,85

9 | Диференційна рента, грн./га | x9= x3-x8 | 627,75 | 280,29 | 94,55

10 | Абсолютна рента, грн./га | x10=1,6ц зерна•x2 | 115,36 | 115,36 | 115,36

11 | Загальна рента, грн./га | x11=x9+x10 | 743,11 | 395,65 | 209,91

12 | Грошова оцінка землі, грн./га | x12=x11•33 року | 24522,6 | 13056,6 | 6927,03

13 | Екологічний збиток, грн./га | x13= x12•(кол.4 – кол.5 і кол.6) | 0 | 11466,1 | 17595,6

Підвищення ефективності використання зрошуваних земель ставить як невідкладну задачу технічної реконструкції зрошувальних систем і поліпшення меліоративного стану зрошуваних земель.

У третьому розділі «Удосконалення організації і шляхи підвищення ефективності використання земельно-водних ресурсів регіону» виходячи з загальної моделі взаємовідносин між сільськогосподарськими підприємствами і водогосподарчими організаціями, надані пропозиції щодо удосконалення економічного механізму господарювання на основі оптимізації зрошувальних норм і вартості зрошувальної води в ринкових умовах (рис. 2).

Рис. 2. Формування руху витрат на одержання води для виробництва сільськогосподарської продукції

Відповідно до теорії граничної продуктивності, встановлено, що додаткові вкладення перемінного ресурсу варто здійснювати доти, доки вартість величини граничної врожайності від цього ресурсу буде покривати вартість останньої одиниці вкладеного перемінного ресурсу. Розрахунки показали, що для озимої пшениці максимальна врожайність відповідає зрошувальній нормі ?1700 м3/га (рис. 3). Подальше збільшення зрошувальної норми веде до зниження врожайності.

Найважливішими організуючими факторами є раціональні сівозміни і відповідна структура посівних площ. В останні роки при ринкових відносинах структура зрошуваних посівних площ в Криму в порівнянні з дореформеним періодом значно змінилася. Проведений аналіз зміни структури площ і зроблені розрахунки за умови того, що буде відновлена раціональна структура зрошуваних площ 1990 р.

Рис.3. Взаємозв'язок урожайності озимої пшениці і величини зрошувальної норми

До 2010 р. за умови відновлення структури посівних площ 1990 р. і проектної врожайності продуктивність 1 га складе 4238,9 грн., при цьому ПДВ _847,6 грн. з 1 га. Прогнозовані результати більш ніж у 2 рази перевищують показники ефективності за рівня урожайності 2006 р. по всім розглянутим сільськогосподарським культурам.

Зрошуване землеробство є важливим джерелом вилучення прибутку численними посередниками і переробниками, є джерелом формування бюджетів різних рівнів за рахунок податків і відрахувань. На основі проведених досліджень у роботі визначені обсяги фінансових потоків у бюджет, сформованих за рахунок податку на додану вартість від виробництва сільськогосподарської продукції на зрошуваних землях. Розглянуто 5 різних рівнів урожайності по різним культурам на зрошуваних землях. Розрахунки свідчать, що суми податкових надходжень у бюджет у 2010 р. складуть:

по овочам _ 1333,3-2933,3 грн./га (на богарі цей показник _ 933,33грн./га);

по озимій пшениці _ 448,74-648,18 грн./га (на богарі _ 224,4 грн./га);

по кукурудзі на зелений корм і силос _ 333,33-1000,0 грн./га (на богарі _133,33 грн./га);

по картоплі _ 1400,0-2200,0 грн./га (на богарі _ 1000,0 грн./га);

по рису _ від 880,0-1200,0 грн./га.

Основний вплив на величину потоків додаткових коштів у бюджет робить величина валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції. Спостерігається тенденція підвищення суми податків із збільшенням врожайності сільськогосподарських культур до визначеної межі. Надходження коштів від додаткових податків у бюджет (259970,5 тис.грн.) при виробництві сільськогосподарської продукції перевищують величину бюджетних коштів (47801,0 тис.грн.), що направляються на меліорацію.

Аналіз сформованого рівня управління водогосподарчими системами виявив ряд негативних явищ на гідромеліоративних системах, джерела яких сховані, по-перше, у недосконалості економічних відносин між споживачами і постачальниками зрошувальної води; по-друге, обумовлені слабкою технічною оснащеністю зрошувальних систем і низьким рівнем техніки поливу всюди.

Насамперед, доцільно ввести плату за послуги, що робляться при подачі зрошувальної води і відводі дренажно-скидних вод зі штрафними санкціями за перевитрату понад ліміти і системою заходів стимулювання за економію, що буде стимулювати розвиток і удосконалення системи водообліку. Слід зазначити, що плата за воду може бути діючим важелем економії тільки при наявності служби, що забезпечує зв'язок платежів із заходами для раціоналізації водоспоживання й охорони водних ресурсів.

У цьому зв'язку надані пропозиції із створення Державного земельного банку з контрольною функцією за збереження економічної родючості землі та екологічного контролю. Державний земельний банк повинен мати право накладати штрафні санкції за нанесений екологічний збиток. При цьому зосереджені на рахунках банку кошти штрафних санкцій повинні представляти суми коштів, що направляються банком винятково на рекультивацію земель, на відновлення ґрунтової родючості. Розроблено методичний підхід щодо визначення меліоративного збитку і технологію використання Державного банку для цілей збереження економічної родючості землі на основі зміни її грошової оцінки. Сформований грошовий фонд штрафних санкцій може бути використаний тільки з метою відновлення нанесеного екологічного і меліоративного збитку.

У такий спосіб виникає гостра необхідність створення в рамках структур Республіканського комітету з екології і природних ресурсів управління, що зорганізує і буде контролювати відтворення води в басейнах основних кримських рік і наповнюваних водоймищ місцевого стоку. Для акумулювання фінансових ресурсів на відновлення й охорону водних об'єктів з метою відтворення і поліпшення якості водних ресурсів, захисту від шкідливого впливу вод на навколишнє середовище пропонується створити республіканський спеціальний цільовий фонд відновлення й охорони водних об'єктів (Водоохоронний фонд).

ВИСНОВКИ

1. Узагальнено теоретичні підходи до організації управління водогосподарчим комплексом. Визначено поняття водогосподарчий комплекс, що представляє собою систему водогосподарчих і сільськогосподарських підприємств економічно взаємопов’язаних між собою функціями раціонального використання, охорони і поновлення водних ресурсів.

2. Установлені техніко-економічні показники, що характеризують ефективність діяльності управлінь водного господарства в залежності від виробничого потенціалу підприємств і рівня рентабельності в зв'язку з результативністю сільськогосподарського виробництва на зрошуваних землях.

3. Розроблена методика визначення економічної ефективності використання зрошуваних земель на основі критерію приросту валової продукції, валової доданої вартості і прибутку в розрахунку на сукупну вартість виробничого потенціалу водогосподарських і сільськогосподарських підприємств. Визначено, що грошова оцінка зрошуваних земель в 3,2 рази вище за богарних. Має місце тенденція зниження окупності і рівня рентабельності на сукупну вартість основних сільськогосподарських і меліоративних фондів, людського капіталу, грошової оцінки землі з 1,12% до 0,51%.

4. Визначено, що площа зрошення в порівнянні з 1991 р. зменшилася на 239 тис.га., або на 64%. З невикористаних зрошуваних земель при сучасному рівні агротехніки господарствами недоодержали 394 тис.т пшениці. У порівнянні з 1991 р. врожайність сільськогосподарських культур знизилася: по озимій пшениці та озимому ячменю _ на 26-30%, по кукурудзі та овочам _ на 50%, по кормовим культурам _ на 60-70%, по багаторічним травам _ на 60%, по плодовим і винограду _ на 50%. У цілому проектна врожайність на зрошуваних землях знизилася з 84 до 63-67%.

5. Обгрунтовани резерви та основні напрями бережливого використання зрошувальної води: впровадження прогресивних водозберігаючих способів зрошення і техніки поливу; усунення фільтрації і випару води в каналах шляхом їхньої герметизації і збільшення швидкості просування води на поля; оптимізація режимів поливу сільськогосподарських культур з усуненням причин, що погіршують меліоративний стан земель; підбір високопродуктивних культур і сортів, найбільш сприятливих на зрошення; удосконалення економічних взаємовідносин з використання води на зрошення.

6. Доведено існування взаємозв'язку між площею поливу, витратами на утримання внутрішньогосподарських систем і виходом сільськогосподарської продукції. Розрахунки показують, що кожний додатково використаний зрошуваний гектар забезпечує по цінам поточного періоду приріст продукції на 7159 грн. Економічно обґрунтовані зрошувальні норми на основі зниження віддачі додаткових вкладень. Вони склали для озимої пшениці ? 1700 м3/га.

7. Запропоновано утворити спеціальний цільовий фонд _ Водоохоронний фонд АР Крим для економічного стимулювання, раціонального використання земельно-водних ресурсів республіки з метою фінансування комплексної програми щодо оздоровлення навколишнього середовища, стимулювання сільськогосподарських підприємств за природозбереження. Як міри економічного стимулювання виробництва продукції на зрошуваних землях запропоновано зменшення розміру оподатковуваного прибутку, що відчисляється сільськогосподарськими підприємствами в держбюджет, так само запропоновано надавати державні дотації сільськогосподарським підприємствам на покриття матеріальних витрат, на утримання внутрішньогосподарської мережі, дощувальної техніки, на енергоносії.

8. Вважати за доцільне диференціювати тарифні розцінки за водоспоживання на основі встановлення постійної плати за кожен поливний гектар, і плати за кожен кубометр води, врахованої водоміром, а також застосування штрафних санкцій за перевитрату понад ліміти і преміювання за економію, що буде стимулювати ефективність використання земельно-водних ресурсів.

9. Обґрунтовано методику визначення екологічного збитку в результаті погіршення меліоративного стану зрошуваних земель. Визначено, що прямий екологічний збиток визначається в сумі 641,8 млн.грн. З урахуванням недобору сільськогосподарської продукції через незадовільний меліоративний стан зрошуваних земель загальний збиток визначається в розмірі 2,5 млрд.грн. Рекомендовано створити Державний земельний банк, у функції якого доцільно включити контроль за використанням меліоративного фонду. Надати право банкові здійснювати штрафні санкції за екологічні наслідки від нераціонального використання зрошуваних земель і меліоративного фонду. Доцільно використовувати ці кошті з метою відновлення нанесеного екологічного і меліоративного збитку аграрному виробництву.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових виданнях:

1. Таймазова Э.А. Роль мелиорации и ее развитие в Крыму //Экономика Крыма. Симферополь. _2003. _№ 7. _ С.55-59.

2. Таймазова Э.А. Состояние и перспективы развития орошаемого земледелия в Крыму //Экономические науки. Научные труды КГАТУ. Выпуск 82, _ 2004 . _С.181-183.

3. Таймазова Э.А. Пути повышения экономической эффективности использования орошаемых земель //Экономика и управление. Симферополь. _ 2004. - № 2-3. _ С.68-71.

4. Таймазова Э.А. К оценке эффективности способов полива в орошаемом земледелии //Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 193: В 5 т. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.824-829.

5. Таймазова Э.А. Влияние техники полива на мелиоративное состояние земель и эффективное использование оросительной воды //Культура народов Причерноморья. Симферополь. _ 2005. _ № 62. – С. 43-45.

6. Таймазова Э.А. Значение структурного анализа в использовании водных ресурсов региона //Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 212: В 6 т. Том ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С.908-915.

7. Таймазова Э.А. Анализ эффективности использования мелиоративных фондов в орошаемом земледелии //Экономические науки. Труды ученых ЮФ «КАТУ» НАУ. Выпуск № 95, _ 2006 . _С.72-77.

8. Таймазова Э.А. Новые подходы к методике расчета экономической эффективности использования орошаемых земель //Экономика и управление. Симферополь. _ 2007. _ № 1. _ С.35-39.

9. Таймазова Э.А., Абдуллаєв Р.А. Оптимизационная модель эффективности использования оросительной воды //Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Выпуск 10. Экономические науки.– Симферополь:НIЦ КIПУ, 2007. _С. 296-301.

у колективної монографії:

10. Стратегические приоритеты развития экономики Крыма: коллективная монография /Под общей ред. д.э.н., проф. Абдуллаева Р.А. – Симферополь: ДОЛЯ – 2007. _ С.111-141.

у матеріалах конференцій:

11. Таймазова Э.А. Эффективность использования водохозяйственных производственных фондов //Материалы I Международной научно-практической конференции «Наука и технологии: шаг в будущее – ‘2006», 20-31 марта 2006 г. Том 20. Экономические науки. – Белгород: Руснаучкнига, 2006. – С.50-52.

12. Таймазова Э.А. Повышение эффективности использования водных ресурсов орошаемого земледелия //Матеріали VII міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта 2004», 10-25 лютого 2004 р., Т.9. Фінансові відносини. _ Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. _ С.75-77.

13. Таймазова Э.А. Организация управления водохозяйственными системами. //Материалы Всеукраинской межвузовской научно- практической конференции «Управление региональным развитием». _ Симферополь, КАПКС, 6 декабря 2002. _С.255-257.

14. Таймазова Э.А. Анализ эффективности использования оросительной воды //Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов: Тезисы докладов II Всеукраинской научно-практической конференции. – Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2006. – С. 167-171.

15. Таймазова Э.А. Значение мелиорации в Крыму //Материалы VIII научно-теоретической конференции ППС и студентов КГИПИ. _ Симферополь, 22-26 апреля 2002. _С.19-21.

16. Таймазова Э.А. Проблема эколого-экономической оценки водных ресурсов //Материалы ІX научно-теоретической конференции ППС, аспирантов и студентов КГИПУ. _ Симферополь, 21-25 апреля 2003. _ С.136-138.

17. Таймазова Э.А. Практика взимания платежей за воду в орошаемом земледелии в зарубежных странах //Тезисы докладов XII научно-теоретической конференции ППС, аспирантов и студентов КИПУ. Часть 1. – Симферополь: НИЦ КИПУ, 2006. _ С.168-170.

18. Таймазова Э.А. Уточненная методика расчета экономической эффективности использования орошаемых земель //Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток наукових досліджень? 2006», 27-29 листопада 2006 р. Том 11. – Полтава: «ІнтерГрафіка», 2006. – С.54-58.

19. Таймазова Э.А., Абдуллаєв Р.А. Эффективность взаимоотношений поставщиков и потребителей водных ресурсов //Актуальные проблемы социально-экономического развития регионов: Тезисы докладов III Всеукраинской научно-практической конференции. – Симферополь: НIЦ КIПУ, 2007. – С. 294-297.

АНОТАЦІЯ

Таймазова Е.А. Організація управління підприємствами водного господарства та ефективність зрошення в аграрному виробництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 _ економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних положень формування організації управління зрошувальними системами в агропромисловому комплексі в умовах ринкових відносин Автономної Республіки Крим.

У дисертаційній роботі розглянуті теоретичні основи системи управління земельно-водними ресурсами регіону, визначені принципи й особливості ефективного управління використанням зрошуваних земель. Вивчені теоретичні, методичні й практичні аспекти підвищення економічної ефективності управління в зрошуваному землеробстві й розроблена система оціночних показників господарської діяльності Управлінь водного господарства.

Проведено аналіз сучасного стану й тенденції використання зрошуваних земель агропромислового комплексу АР Крим. Виявлено методичні особливості й проведена оцінка економічної ефективності використання зрошувальної води при виробництві основних сільськогосподарських культур.

Розроблені економічні заходи стимулювання сільськогосподарських водоспоживачів і експлуатаційних організацій у підвищенні технічного рівня зрошувальних систем і надані рекомендації з удосконалення економічних відносин при використанні водних ресурсів для зрошення. Обґрунтовані методичні підходи розрахунку екологічних наслідків від нераціонального використання зрошуваних систем.

Ключові слова: управління водними ресурсами, водогосподарчий комплекс, зрошувальні системи, зрошуване землеробство, ефективність використання, міри стимулювання.

АННОТАЦИЯ

Таймазова Э.А. Организация управления предприятиями водного хозяйства и эффективность орошения в аграрном производстве. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов формирования организации управления водохозяйственными организациями и повышение эффективности использования земельно-водных ресурсов Автономной Республики Крым.

В диссертационной работе на основе анализа рассмотрены теоретические основы системы управления земельно-водными ресурсами региона, определены принципы и особенности эффективного управления использованием орошаемых земель. Изучены теоретические, методические и практические аспекты повышения экономической эффективности управления в орошаемом земледелии и разработана система оценочных показателей хозяйственной деятельности Управлений водного хозяйства.

Выявлена экономическая роль мелиораций в создании добавленной стоимости в сельскохозяйственном производстве. Определены причины снижения уровня эффективности сельскохозяйственного производства. В целях повышения эффективности использования земельно-водных ресурсов разработаны технико-экономические показатели, характеризующие эффективность деятельности управлений водного хозяйства в зависимости от производственной базы исследуемых УВХ и уровня рентабельности эксплуатации оросительных систем с результативностью сельскохозяйственного производства на орошаемых землях.

Разработана методика определения экономической эффективности использования орошаемых земель на основе критерия прироста валовой продукции, валовой добавленной стоимости и прибыли в расчете на совокупную стоимость производственного потенциала сельскохозяйственных предприятий.

Предложена методика определения экономической эффективности производства на орошаемых землях с учетом денежной оценки орошаемых земель, которая по отношению к богарным землям учитывает комплекс изменившихся показателей: прирост урожайности в результате орошения, изменение производственных затрат при возделывании сельскохозяйственных культур на орошаемых землях, получение добавочной дифференциальной ренты, вызванной орошением.

На основе решения уравнения множественной регрессии определена зависимость прироста сельскохозяйственной продукции от объемов водоподачи. Определена взаимосвязь между площадью полива, затратами на содержание внутрихозяйственных систем и выходом сельскохозяйственной продукции.

Определены резервы и основные направления экономного использования оросительной воды: внедрение прогрессивных водосберегающих способов орошения и техники полива; устранение фильтрации и испарения воды в каналах путем их герметизации и быстрого продвижения воды на поля; оптимизация режимов полива сельскохозяйственных культур с устранением причин ухудшения мелиоративного состояния земель; подбор высокопродуктивных культур