ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
ТОМЕНЧУК Мар’яна Василівна
УДК 811.111:165.194
ВАРІАНТНО ЗУМОВЛЕНА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ДІЙСНОСТІ
У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ
10.02.04 – германські мови
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Чернівці – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі ділової іноземної мови та перекладу Закарпатського державного університету, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: | доктор філологічних наук, професор
Полюжин Михайло Михайлович,
Закарпатський державний університет,
завідувач кафедри ділової іноземної мови
та перекладу, проректор із навчальної роботи
та міжнародних зв’язків, м. Ужгород.
Офіційні опоненти: | доктор філологічних наук, професор
Левицький Андрій Едуардович,
Інститут філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови;
кандидат філологічних наук, доцент
Білинський Михайло Емільович,
Львівський національний університет
імені Івана Франка,
доцент кафедри англійської філології.
Захист відбудеться “17” квітня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. М. Коцюбинського, 2, корп. V, ауд. 230).
Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чер-ні-вецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23.
Автореферат розісланий “11” березня 2008 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат філологічних наук, доцент О.В. Кульбабська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Реферовану дисертацію присвячено різнобічному висвітленню специфіки тих основних подібностей і відмінностей концептуального простору та картин світу, які передаються за допомогою ключових лексико-фразеологічних засобів у відгалужених варіантах сучасної англійської мови. Як відомо, причиною труднощів, які часто виникають у спілкуванні представників різних мов, є не стільки розбіжності фонетичного, лексичного чи граматичного характеру, скільки все більш помітна дивергентність у проявах національної свідомості та культурно зумовлених особливостях світосприйняття. У зв’язку з інтенсифікацією та значним розширенням міжнародних контактів і необхідністю досягнення адекватного взаєморозуміння у діалозі культур лінгвістика сьогодні вже не може обмежитися дослідженням суто лінгвістичної проблематики. Успішність виконання її назрілих завдань тісно пов’язана зі зверненням як до лінгвокультурології (А. Вежбицька, Г.В. Єлізарова, В.І. Карасик, В.А. Маслова, Г.Г. Слишкін, Ю.С. Степанов, В.І. Тхорик, Н.Ю. Фанян та ін.), так і до лінгво-концептології (А.Д. Бєлова, О.Л. Бєссонова, С.Г. Воркачов, С.А. Жаботинська, В.В. Жайворонок, В.Л. Іващенко, В.І. Кононенко, А.Е. Левицький, Т.В. Луньова, А.П. Мартинюк, М.М. Полюжин, А.М. Приходько, Й.А. Стернін та ін.), у центрі уваги яких є вивчення різномовної концептуалізації дійсності.
Незважаючи на підвищення останнім часом інтересу до наукових пошуків у галузі варіантології (Ю.О. Акопян, М.М. Ангелова, Н.М. Биховець, В.Г. Гак, О.В. Городецька, Ю.О. Жлуктенко, Ю.А. Зацний, Д. Кристал, Н. Лефковітс, Г.О. Орлов, Т.О. Пахомова, Г.Д. Томахін, П. Траджил, О.Д. Швейцер та ін.), низка проблем, які виникають під час дослідження специфіки внутрішньомовних національно-територіальних варіантів, усе ще потребує свого розв’язання. Ось чому на порядок денний сьогодні висувається необхідність поглибленого вивчення концептуалізації дійсності, що є типовою не тільки для всіх носіїв такої поширеної негомогенної мови, якою є англійська, а й для представників її основних відгалужених варіантів: американського, австралійського та канадського.
Актуальність теми дисертації визначається відсутністю комплексних наукових досліджень у галузі концептуалізації дійсності як характерного явища, притаманного носіям різних варіантів сучасної англійської мови, які є одночасно і представниками новостворених самобутніх культур. Окремим лінгвокультурологічним пошуком ще не стала сукупність варіантно маркованих концептів, вербалізованих ключовими лексико-фразеологічними засобами англійської мови. Дотепер також не встановлені варіантні особливості концептуальних картин світу та їхніх елементів. Не повною мірою відображені пріоритетні цінності носіїв англомовних варіантів, що передаються базовими лінгвокультурними концептами.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації вписується в коло актуальних питань, досліджуваних у межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № Z003262 “Дослідження функціонально-прагматичних, номінативних і когнітивних аспектів англійської мови” (тема затверджена вченою радою Ужгородського національного університету, протокол № від 29 вересня 2005 року).
Мета дисертаційної роботи – встановлення й опис специфіки лінгвокультуро-логічних аспектів варіантно зумовленої концептуалізації дійсності за допомогою ключових лексико-фразеологічних засобів, регіональна маркованість яких є проекцією формування відповідних картин світу у свідомості носіїв американського, австралійського та канадського національно-територіальних різновидів сучасної англійської мови. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких конкретних завдань:
1) розробити методику проведення лінгвоконцептуального й лінгвокультурологічного дослідження національно-територіальних варіантів негомогенної мови;
2) виявити й комплексно описати базові лінгвокультурні концепти американського, австралійського та канадського варіантів сучасної англійської мови, які є результатом відгалуження від британського;
3) установити специфічні смислорозрізнювальні ознаки варіантно зумовлених лінгвокультурних концептів, вербалізованих за допомогою ключових лексико-фразеологічних засобів словникової й текстової репрезентації;
4) з’ясувати роль і призначення базових лінгвокультурних концептів у відображенні дійсності носіями зазначених варіантів під кутом зору їхніх пріоритетних цінностей;
5) змоделювати польову структуру базових концептів кожного з досліджуваних національно-територіальних варіантів;
6) здійснити порівняльно-зіставний аналіз концептуальних картин світу, характерних для носіїв основних відгалужених варіантів сучасної англійської мови;
7) визначити напрями розвитку дивергентних процесів, що позначилися на різній глибині розбіжностей у концептуалізації дійсності, типовій для кожного з розглянутих англомовних соціумів.
Об’єктом дослідження є лексичні та фразеологічні засоби, зафіксовані в лексикографічних джерелах і текстових фрагментах, які вербалізують варіантно зумовлені лінгвокультурні концепти сучасної англійської мови як однієї з форм своєрідного й неповторного відображення дійсності її носіями.
Предметом наукового аналізу роботи є лінгвоконцептуальний та лінгво-куль-ту-рологічний аспекти ключових варіантно маркованих лексико-фразеологічних засобів, які найяскравіше відображають, поряд із універсальними, сутність, сп-е-ци-фі-ку та глибину наявних відмінностей у межах різновидів сучасної англійської мови.
Матеріалом дослідження слугувала суцільна вибірка американізмів, австралізмів, канадизмів із 7 тлумачних і паралельних словників, що містять сучасну інформацію лінгвокультурологічного характеру в обсязі 3 лексико-фразеологічних одиниць. Словниковий корпус конкретного мовного матеріалу доповнений також 2 фрагментами текстів, відібраних із веб-сторінок мережі Інтернет за 1996-2006 рр. Варіантно зумовлені специфічні ознаки досліджуваних концептів виявлено в дисертації на основі лінгвокультурологічних і мовних даних 23 тлумачних, паралельних лінгвокраїнознавчих і енциклопедичних словників, численних науково-публіцистичних праць про американський, австралійський, канадський національні менталітети та притаманні їм системи цінностей.
Міждисциплінарний характер дослідження зумовив необхідність засто-сування різних методів роботи з фактологічним матеріалом: методу аналізу словникових дефініцій, компонентного, контекстуального, порівняльно-зістав-ного, концептуального й елементів кількісного аналізу, а також методики польо-вого моделювання, методу лінгвокультурологічного коментарю, узагальнення й систематизації та когнітивної інтерпретації результатів дослідження.
Новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в такому обсязі проведено концептуальний аналіз варіантно зумовлених ключових лексико-фразеологічних засобів сучасної англійської мови, які є вербалізаторами базових лінгвокультурних концептів. Крім того, в дисертації вперше встановлено основні принципи концептуалізації дійсності, що склалися в носіїв найпоширеніших, відгалужених від автохтонного британського, національно-територіальних варіантів негомогенної англійської мови залежно від низки специфічних позамовних чинників, а також визначено притаманні тільки їм пріоритетні цінності лінгвокультурних надбань і їхніх домінант.
У дисертації висунуто гіпотезу про те, що структури свідомості та концептуалізації навколишньої дійсності залежать не тільки від того, якою негомогенною мовою володіє й думає людина, а й не меншою мірою – носієм якого її національно-територіального варіанта вона є. Це з особливою силою виявляє себе в культурно й варіантно маркованих мовних засобах сучасної англійської мови, покладених в основу нашого дослідження.
Теоретичне значення роботи полягає в обґрунтуванні варіантно зумовленої концептуалізації дійсності, що притаманна англомовному населенню таких країн, як США, Австралія й Канада. Отримані результати поглиблюють і розширюють наявні сьогодні знання про вербалізовані концепти культури в національних картинах світу носіїв різних варіантів сучасної англійської мови, а також урізноманітнюють методику проведення варіантно зумовленого лінгвокультурологічного дослідження.
Практичне значення одержаних результатів зумовлене можливістю їхнього застосування в таких теоретичних університетських курсах: лексикологія сучасної англійської мови, лінгвокраїнознавство, історія англійської мови, теорія та практика перекладу, у спецкурсах із актуальних проблем лінгвоконцептології, теорії міжкультурної комунікації, лінгвокультурології, а також у проведенні науково-дослідної роботи з обраної тематики. Положення й висновки дисертації можуть бути покладені в основу вироблення таких принципів укладання сучасних англо-українських словників, які передбачали б наявність у них ширшої лінгвокультурологічної інформації, пов’язаної з варіантно зумовленою концептуалізацією дійсності.
Особистий внесок дисертанта визначається встановленням особливостей концептуалізації дійсності, характерної для носіїв основних відгалужених варіантів сучасної англійської мови, що проявляються перш за все у ключових лексико-фразеологічних засобах як організуючих центрах концептів. У роботі не тільки вперше визначено та змодельовано структуру базових лінгвокультурних концептів кожного з досліджених варіантів, а й різнобічно описано відносно цілісні, характерні для них концептуальні картини світу з урахуванням сукупності найважливіших екстралінгвальних чинників, що знаходяться в основі виникнення й розвитку специфічної ментальності новостворених націй. Усі наукові результати отримані особисто автором, про що свідчать публікації з теми дисертації та повідомлення на наукових конференціях.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження пройшли апробацію на трьох міжнародних науково-практичних конференціях: “Мова і культура” імені професора Сергія Бураго (Київ, 2005), “Новітні обрії розвитку германської та романської філології” (Запоріжжя, 2007), “Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі” (Львів, 2007); на всеукраїнській науковій філологічній конференції “Світова література, лінгвістика та перекладознавство” (Черкаси, 2007); на щорічних науково-звітних конференціях кафедри англійської філології Ужгородського національного університету (Ужгород, 2004-2006); на наукових конференціях професорсько-викладацького складу кафедри ділової іноземної мови та перекладу Закарпатського державного університету (Ужгород, 2007-2008).
Публікації. Отримані результати дисертаційного дослідження висвітлено в 7 друкованих працях, 6 із яких опубліковано в фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 – у матеріалах наукової конференції.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної літератури, переліку лексикографічних джерел, додатків у вигляді п’яти таблиць і діаграми. Основний текст дисертації становить 186, а загальний її обсяг із додатками – 229 сторінок. Список використаної літератури налічує 343 бібліографічні позиції. Окремими рубриками виділено перелік 12 лексикографічних джерел і 14 електронних словників. Список джерел ілюстративного матеріалу містить 40 позицій. У тексті дисертації є також 14 рисунків та 2 таблиці.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну, особистий внесок автора, висунуто гіпотезу, висвітлено теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, а також описано фактологічний матеріал, принципи й методи його наукового аналізу, подано відомості про апробацію отриманих результатів і структуру роботи.
У першому розділі – “Теоретичні засади дослідження концептуалізації дійсності” – здійснено виклад сучасних поглядів на проблеми, пов’язані з вивченням концептуалізації як основного процесу пізнавальної діяльності людини (1.1.), охарактеризовано сучасні підходи до трактування концепту (1.1.2.). У ньому також з’ясовано суть наявних сьогодні невідкладних завдань у вивченні концепту як результату когнітивної взаємодії мови й культури та обґрунтовано визначення терміна “культурний концепт” (1.2.), розглянуто особливості репрезентації різноманітних знань людини в концептуальній і мовній картинах світу (1.3.).
Однією з центральних проблем сучасної когнітивної лінгвістики є необхідність поглибленого вивчення тих питань, які стосуються безпосереднього співвідношення концептуалізації та вербалізації навколишнього світу, здійсненого за допомогою різних мовних одиниць. Оскільки прямий доступ до свідомості людини відсутній, то його можна отримати тільки через мовні засоби. Специфіка участі мови у процесі концептуалізації дійсності полягає в її здатності закріплювати результати пізнавальної діяльності свідомості, опосередкованої способом життя й особливостями культури кожного конкретного народу. Проблема співвідношення концептуалізації та вербалізації висвітлена в підрозділі .1. як когнітивна основа для дослідження взаємозв’язку культури й національно-територіального варіанта.
Концептуалізацію розглядаємо як процес пізнавальної діяльності людини, який полягає в адекватному осмисленні інформації, що до неї надходить. Підтвердженням такої позиції є численні висловлювання багатьох дослідників про те, що концептуалізація певного фрагмента дійсності й отримання набутого досвіду людини відбувається на основі інформації з усіх доступних їй каналів, а це насамкінець веде до утворення сформованих уявлень про навколишній світ у вигляді концептів.
У підрозділі 1.1.2. описано поняття “концепт” з урахуванням двох найважливіших підходів до його визначення та аналізу: лінгвокогнітивного й лінгвокультурологічного. Дослідники лінгвокогнітивного напряму трактують концепт як ментальне утворення, що репрезентує сукупність знань про певний об’єкт у свідомості людини, а лінгвокультурологічного – національно-специфічну сукупність понять, образів, оцінок, символів тощо, пов’язаних із тим чи іншим об’єктом навколишнього світу. Якщо в першому випадку під час дослідження концепту виникає необхідність абстрагуватися від культурного простору, в якому формується концептуальна структура, то в другому – від загальних принципів її ментальної організації, акцентуючи увагу на особливостях концептуалізації світу в окремо взятій етнокультурі. Інтерес лінгвокультурологів фокусується на виявленні специфічного у складі ментальних одиниць і спрямований на накопичувальний та системний опис особливих змістових ознак конкретних культурних концептів, тобто йде у напрямку від імені концепту до сукупності смислів, які він об’єктивує. Відповідно лінгвокультурологічний підхід виявляється перспективним і результативним під час порівняння лінгво-культурних концептів, що належать свідомості носіїв не тільки різних негомогенних мов, а також і їхніх національно-територіальних варіантів із притаманними їм особливостями культури та світосприйняття, що зумовило вибір саме цього підходу як основного для нашого дисертаційного дослідження.
Мова й культура не можуть розглядатися сьогодні окремо одна від одної, оскільки обидві є когнітивними інструментами пізнання дійсності. Основу їхньої взаємодії складають певні принципи, визначені у підрозділі 1.2., які дають змогу виявити особливості концептуалізації дійсності носіями різних мов і культур. Це такі, як принцип вибірковості вербалізації, принцип культурної розробленості чи номінативної щільності, принцип ключових слів, їхньої частотності та спосіб екземпліфікації. Саме концепт, забезпечуючи осмислення дійсності, виступає посередником між мовою, людиною й культурою. Однак термін “культурний концепт” і основи його експлікації не отримали ще однозначного тлумачення у сучасних наукових дослідженнях. На наш погляд, визначення, яке трактує концепт як багатовимірне культурно зумовлене утворення, що акумулює знання про певний фрагмент дійсності у колективній свідомості лінгвокультурної спільноти й може об’єктивуватися тією чи іншою мовною формою, підсумовує уявлення про нього.
Центром культурного концепту завжди є цінність, яка в роботі визначається як позитивна чи негативна значимість об’єктів навколишнього світу для людини, певної спільноти, суспільства загалом. Вона зумовлена не стільки їхніми властивостями самими по собі, скільки залученістю до сфери життєдіяльності, інтересів і потреб людини в системі її аксіологічних понять, характерних для певного часу. Кожна культура має декілька первинних цінностей, які відрізняють її від інших культур, – так звані культурно-ціннісні домінанти. На рівні взаємозв’язку мови й культури вони виражаються у базових культурних концептах – ядрових одиницях картини світу, що мають екзистенційну значущість як для окремої мовної особистості, так і для всієї лінгвокультурної спільноти (В.А. Маслова)
У другому розділі – “Сучасні напрями й методи наукового аналізу варіантно зумовлених концептів” – розглянуто методологічні засади прове-дення пошукової роботи, зокрема подано класифікацію національно маркованої лексики (2.1.). У ньому виокремлено й систематизовано сфери концентрації національно маркованих елементів реалітивного простору американської, австралійської й канадської концептосфер (2.2.), а також описано основні методи та принципи проведення концептуального аналізу в лінгвокультурологічному дослідженні національно маркованих концептів (2.3.).
Вербалізуючись у мові, лінгвокультурні концепти знаходять своє найяскравіше відображення в національно маркованій лексиці, яку розглядаємо в підрозділі .1. як засіб доступу до вивчення варіантно зумовлених концептуальних картин світу. Така лексика неоднорідна за своєю суттю, якістю, кількістю та характером детермінованості зовнішніми чинниками .
У кожній мові та її поширеному варіанті є певний набір маркованих лексико-фразеологічних одиниць і символів, які викликають у свідомості продуцента й реципієнта мовлення стійкі асоціації, пов’язані з тими чи іншими подіями та фактами в житті конкретного народу. Мовні одиниці такого типу належать до національно-культурних реалій, які також включають назви предметів та явищ традиційного побуту, імена національних і фольклорних героїв, топоніми тощо. Лакуни у лексичній системі мови виявляються не тільки у разі зіставлення мов, коли одна з них не може виразити те, що інша не може залишити невираженим; лакунарні явища часто простежуються й під час порівняння варіантів тієї самої негомогенної мови. Про це свідчать результати проведеного нами аналізу фактологічного матеріалу з різних лексикографічних джерел, що складає 3 929 варіантно маркованих одиниць. Цей матеріал, як зазначається у підрозділі 2.2., уможливив виділення в кожному з досліджених варіантів найбільших за обсягом тематичних груп (сфер), у яких концентруються типові для них лексичні одиниці-реалії як національно марковані елементи, що є вербалізаторами лакунізованих концептів. Останні відповідають прогалинам (лакунам) в інших концептосистемах. Напр., американський концепт FORTY-NINER (золотошукач під час каліфорнійської золотої лихоманки 1849 р. у США) відсутній в австралійській та канадській концептуальних картинах світу.
Як показало проведене дослідження, наприкінці XX й початку XXI століть в американському варіанті англійської мови отримали своє вираження лакунізовані концепти, що співвідносяться з такими сферами національно маркованих елементів: СПОСІБ ЖИТТЯ (527), СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ (434), ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК (358), НАЗВИ ОКРЕМИХ ШТАТІВ, МІСТ ТА ЇХНІХ ЖИТЕЛІВ (331), ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ (267), НАТУРФАКТИ (223), ФЛОРА І ФАУНА (122), ОСВІТА (74), ІНШЕ (220); в австралійському: СПОСІБ ЖИТТЯ (334), ФЛОРА І ФАУНА (167), НАТУРФАКТИ ТА ЯВИЩА ПРИРОДИ (123), ХАРАКТЕРИСТИКА АБОРИГЕНІВ ТА ЇХНЬОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ (114), СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО (107), НАЗВИ КРАЇНИ, ШТАТІВ, МІСТ ТА ЇХНІХ ЖИТЕЛІВ (67), ВНУТРІШНЯ ЧАСТИНА КРАЇНИ (30), ІНШЕ (85); в канадському: ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (64), НАТУРФАКТИ ТА ЯВИЩА ПРИРОДИ (54), ФЛОРА І ФАУНА (49), СПОСІБ ЖИТТЯ (46), ХАРАКТЕРИСТИКА ТУБІЛЬНИХ ЖИТЕЛІВ ТА ЇХНЬОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ (36), НАЗВИ ЧАСТИН КРАЇНИ ТА ЇХНІХ ЖИТЕЛІВ (31), ІНШЕ (28). Сфери національно маркованих одиниць-реалій подано за їхньою низхідною кількісною репрезентацією в кожному з досліджених нами відгалужених варіантів сучасної англійської мови.
Порівняльно-зіставне вивчення американського, австралійського й канадського лексикографічних фондів лінгвокраїнознавчого та лінгвокультурологічного характеру дало змогу виявити особливості організації реалітивної простору варіантно зумовлених картин світу та показало, що частина виділених сфер національно маркованих одиниць збігається у всіх порівнюваних варіантах: СПОСІБ ЖИТТЯ, НАТУРФАКТИ, ФЛОРА І ФАУНА, НАЗВИ ЧАСТИН КРАЇНИ ТА ЇХНІХ ЖИТЕЛІВ; у двох (американському й канадському) СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ, (австралійському й канадському) ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ АБОРИГЕНІВ, а частина характеризує окремі варіанти: ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК, ОСВІТА – американський, ВНУТРІШНЯ ЧАСТИНА КРАЇНИ – австралійський. Найрепрезентативнішою у всіх варіантах виявилася сфера СПОСІБ ЖИТТЯ у вигляді максимальної концентрації специфічних елементів, притаманних національним варіантам сучасної англійської мови. Цей факт доводить, що основною характеристикою сучасного вербалізованого світосприйняття носіїв відгалужених варіантів англійської мови є його антропоцентрична спрямованість. У процесі вербалізації знань і набутого досвіду носії того чи іншого варіанта англійської мови приділяють максимум уваги концептуалізації тієї дійсності, яка відповідає уявленню про раціональний спосіб життя й поведінки в їхньому соціумі.
Виходячи з розуміння концептосфери мови як складної системи, утвореної перетинами й переплетеннями численних та різноманітних угруповань концептів, що об’єднані в ланцюжки, розгалужуються як дерева, конструюються як поля з центром і периферією, беремо до уваги той факт, що культурні концепти знаходять своє відображення в лінгвокультурологічних полях. Останні розглядаємо в підрозділі 2.3. як ієрархічну систему ціннісно-значимих вербальних одиниць, що є діалектичною єдністю мовного й екстралінгвального, має спільне значення й відображає у собі систему відповідних концептів культури. Лінгвокультурологічне поле задано певним ключовим смислом (домінантною ідеєю), тобто базовим концептом, навколо якого групуються інші елементи, засоби його культурної об’єктивації. Статус організуючого центру лінгвокультурологічного поля базового концепту отримує ключове слово, що є його назвою.
Третій розділ – “Лінгвокультурологічна специфіка базових концептів у американському варіанті сучасної англійської мови” – є викладом результатів дослідження концептуального простору носіїв американського варіанта сучасної англійської мови. У ньому описано коло базових концептів США як екзистенційно значущої частини концептосфери американського суспільства, а саме: THE AMERICAN CREED (АМЕРИКАНСЬКЕ КРЕДО) (3.2.), AMERICANISM (АМЕРИКАНІЗМ) (3.3.) та EXCEPTIONALISM (ВИНЯТКОВІСТЬ) (3.4.), розглянуто засоби їхнього мовного втілення, структуру та змістове наповнення. Особливу увагу в розділі звернуто на різнобічне висвітлення лінгвокультурної специфіки як кожного концепту зокрема, так і концептуальної картини світу, до складу якої він входить, узагалі.
Культурно марковані концепти США помітно відрізняються від інших ментальних одиниць акцентуацією ціннісного компонента. Головна увага в дослідженні спрямована на виявлення особливостей концептуалізації тих домінантних цінностей та їхніх складників, які сьогодні поділяє переважна більшість американського суспільства і які знаходять відповідні мовні засоби вербалізації. Відбір вербально реалізованих базових концептів відбувався на ґрунті аналізу словників і тезаурусів, публікацій про американський національний менталітет та систему цінностей, а також з урахуванням їхньої найбільшої частотності в текстовій репрезентації. Для проведення наукового аналізу було відібрано 2 556 американізмів із 7 різних словників. Подальше дослідження американських лексикографічних джерел (напр.: Longman Dictionary of American English, American Heritage Dictionary, Meriam-Webster’s Online Dictionary), а також 2 текстових фрагментів, що актуалізують лінгвокультурні концепти американської мовної спільноти, відібрані з веб-сторінок мережі Інтернет за 1996-2006 рр., дало змогу встановити структуру (див. рис. 2, 3, 4) й описати змістове наповнення їхніх базових репрезентантів.
Текстові фрагменти досліджених базових концептів утворюють концептуальний простір, у якому вибудовувалася своя специфічна конфігурація (див. табл.). Запропонована в таблиці класифікація є дещо схематичною й репрезентує американські базові лінгвокультурні концепти разом із їхніми спорідненими різновидами, а саме – гіперконцептами, які розглядаємо як їхні складники.
Як видно з таблиці, найчастотнішим компонентом концепту THE AMERICAN CREED є гіперконцепт INDIVIDUALISM (ІНДИВІДУАЛІЗМ), який найяскравіше відображає ті всі чинники, що привели до зародження й розвитку інших американських ціннісних концептів і спричинилися до становлення “американськості” в її сьогоднішньому розумінні. Друге місце посідає гіперконцепт FREEDOM (СВОБОДА). Найменш показовим у дослідженому текстовому корпусі виявився концепт LAISSEZ-FAIRE (НЕВТРУЧАННЯ).
Базовий концепт AMERICANISM у нашій вибірці представлений приблизно однаковою кількістю текстових фрагментів, які вербалізують такі гіперконцепти: AMERICANS / AMERICAN PEOPLE (АМЕРИКАНЦІ / АМЕРИКАНСЬКИЙ НАРОД), MELTING-POT (ПЛАВИЛЬНИЙ КАЗАН), DIVERSITY (РІЗНОМА-НІТНІСТЬ), AMERICAN DREAM (АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ), IMMIGRATION (ІММІГРАЦІЯ) (див. табл.).
Найчастотнішими компонентами концепту EXСEPTIONALISM у період його зародження й розвитку були гіперконцепти: MANIFEST DESTINY (ОЧЕВИДНА ДОЛЯ), CHOSEN PEOPLE (ОБРАНИЙ НАРОД), WILD WEST (ДИКИЙ ЗАХІД), FRONTIER (МЕЖА ПРОСУВАННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ У США), COWBOY (КОВБОЙ) (див. табл.).
Четвертий розділ – “Лінгвокультурологічна специфіка базових концептів у австралійському та канадському варіантах сучасної англійської мови” – присвячено дослідженню концептуального простору, характерного для носіїв австралійського й канадського варіантів сучасної англійської мови.
Дивовижна, екзотична й унікальна природа – це те джерело, з якого виникла й розвинулася сучасна концептосфера англомовних австралійців. Однак не тільки концепти, зумовлені австралійською природою, як, напр., BACK COUNTRY (ВНУТРІШНЯ ЧАСТИНА КРАЇНИ), національно марковані в мовній свідомості концептоносіїв. Варіантна маркованість притаманна також концептам ВUSH (БУШ/ЗАРОСЛА ЧАГАРНИКОМ МІСЦЕВІСТЬ) і MATE (ТОВАРИШ/НА-ПАР-НИК). Для проведення нашого дослідження було відібрано 1 австралізмів. Подальший аналіз австралійських лексикографічних джерел і енциклопедичних словників сучасної англійської мови (напр.: Macquarie Dictionary, Australian National Dictionary, Wikipedia) уможливив установлення засобів вербалізації культурно маркованих концептів Австралії, опис їхньої структури (див. рис. 5) та змістового наповнення (у підрозділах 4.1.- 4.4.).
У сферу лінгвокультурологічного поля базового концепту BUSH увійшли слова, що мають прямий дериваційний зв’язок із лексичною одиницею на його позначення: bushman (мешканець заростей/сільської місцевості) і bushmanship (спосіб життя в заростях/сільській місцевості). Останні разом із ключовим словом bush та експресивними синонімами на його позначення (backblocks, brush, the (Red) Centrе, Centralia, the Black Stump, the other side of Bullamakanka тощо) складають ядро та приядрову зону. На периферії знаходяться не тільки прості слова, що мають асоціативний зв’язок із зазначеними вище одиницями: heat, drought, flood, dust, flies, mosquitoes, snakes та ін., а й похідні, композити та словосполучення: bushfire, bushranger, bush-lawyer, bush poet, bush hospitality, turkey bush, salt bush, difficult to live in тощо.
Вербалізований концепт MATE передає уявлення його носіїв про справжню чоловічу дружбу (my mate, good mate), а також є підґрунтям їхнього розподілу на “справжніх” і “несправжніх” австралійців, виступаючи при цьому категоріальною ознакою розмежування дійсності на “своє”/“чуже”.
Лінгвокультурні концепти канадського варіанта було виявлено на ґрунті ознайомлення з лексикографічними джерелами й публікаціями про національний менталітет та ідентичність його носіїв. Для проведення нашого дослідження було відібрано 346 канадизмів. Різнобічний аналіз лексикографічних та енциклопедичних словників англійської мови, які їх фіксують, а також 475 текстових фрагментів, що актуалізують лінгвокультурні концепти канадської мовної спільноти, відібраних із інтернет-сайтів національних ЗМІ, дав змогу встановити засоби їхньої вербалізації, представити структуру (див. рис. 6) та описати змістове наповнення (у підрозділах 4.5.-4.7.). У концептосфері носія канадського варіанта сучасної англійської мови базовим національно маркованим концептом виступає MULTICULTURALISM (МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ) (зафіксований у 115 досліджених текстових фрагментах). Концептуальна картина світу канадців формувалася у визнанні, сприйнятті та дбайливому ставленні до різноманітності, що мало першочергове значення для становлення й розвитку мультикультурного суспільства та зазначеного концепту, який передає уявлення про нього, а також є точкою відліку в усвідомленні канадцями себе як окремої етнічно строкатої нації.
Важливу роль у формуванні канадського національного світосприйняття відіграв і базовий концепт ANTI-AMERICANISM (АНТИАМЕРИКАНІЗМ), який відображає суть канадського національного патріотизму, його постійного намагання протиставити себе реаліям, що міцно вкоренилися в суспільній, культурній та мовній свідомості жителів США. Щоб зрозуміти важливість цього концепту в національній концептосфері канадців і виділити напрями концептуалізації його ціннісної основи, ми проаналізували 1 судження (зі 175 текстових фрагментів) канадських публіцистичних текстів за 2002 рік, що стосувалися США. Майже половина висловлених у матеріалах преси думок була нейтральною: вони складали 49 % із усіх відібраних нами для аналізу висловлювань. Водночас 34% тверджень щодо Америки були негативними, що вдвічі перевищувало кількість позитивних висловлювань (15,4%). Тільки 1,6% суджень залишилися не встановленими щодо їхньої ціннісної орієнтації. Концепт ANTI-AMERICANISM знайшов своє мовне вираження не в окремих словах чи словосполученнях як об’єктиваторах концептів, а у висловлю-ваннях, наведених у фрагментах текстів, що вербалізують найістотніші уявлення про нього носіїв канадського варіанта сучасної англійської мови. У них ми виділили екзистенційно значущі ключові ідеї, що є національно маркованими ознаками концепту ANTI-AMERICANISM у свідомості канадців, які по-різному вербалізу-ються. З одного боку, уявлення канадців про себе, що продемонстровано позити-в-ними висловлюваннями типу: Canadians are supportive, peacekeeping, group-oriented, cooperate with others, etc., з іншого, – про американців – негативними, напр.: Americans are egoistic, aggressive, war-mongering, individualistic-oriented, act unilaterally, etc.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Результати дослідження підтверджують висунуту в дисертації гіпотезу про те, що не тільки кожна поширена мова, а й значною мірою її національно-територіальний варіант – це унікальна й неповторна система вербалізованих і невербалізованих культурно значущих концептів, за допомогою яких його носії сприймають, структурують, передають та інтерпретують потік різноманітної інформації, що постійно надходить із навколишнього світу.
Здійснений у роботі науковий аналіз лексикографічних, лінгвокраїнознавчих і енциклопедичних словників, публіцистичних матеріалів, наукових праць про американський, австралійський, канадський національні менталітети та цінності дають вагому підставу для твердження про те, що домінувальними сьогодні в американському суспільстві є такі базові концепти: THE AMERICAN CREED, AMERICANISM, EXCEPTIONALISM, в австралійському – BUSH, MATE, у канадському – MULTICULTURALISM, ANTI-AMERICANISM. Саме вони мають вирішальне значення для усвідомлення національної ідентичності носіїв досліджених варіантів англійської мови з усіма наслідками, що з них випливають.
Надзвичайна етнічна й культурна строкатість американського суспільства – причина того, що основною національно об’єднувальною ознакою цього негомоген-ного етнічного утворення стає не культура, а ідеологія. Це знайшло своє відображення у базовому концепті THE AMERICAN CREED, який містить у собі ключові цінності сучасного американського суспільства та структурується такими гіперконцептами, як INDIVIDUALISM, FREEDOM, EGALITARIA-NISM, LAISSEZ-FAIRE, NATIONALISM.
Базовий концепт AMERICANISM став не тільки безпосереднім віддзеркаленням мовних особливостей, тобто специфічних слів, словосполучень чи значень, характерних для американського варіанта сучасної англійської мови, а й значно розширив своє змістове наповнення. Сьогодні це своєрідна ідеологічна основа способу життя й поведінки американців як у себе вдома, так і серед інших народів. Зазначений концепт структурується такими гіперкоцептами, як AMERICAN DREAM, AMERICAN PEOPLE, IMMIGRATION, AMERICANI-ZATION, MELTING-POT, DIVERSITY, MOSAIC.
Бажання поширити свої ідеали та вплив у всьому світі стало основою для наповнення змісту базового концепту EXCEPTIONALISM рисами чи ознаками, специфічними саме для американського національного характеру. Зазначений концепт безпосередньо пов’язаний із проведенням офіційної політики керівництва США, спрямованої на переконання своїх громадян у тому, що вони повинні відігравати провідну роль у всіх міжнародних і регіональних справах (тобто у їхньому месіанстві). Його реалізують такі гіперконцепти: MANIFEST DESTINY, CHOSEN PEOPLE, EXPANSIONISM, (WILD) WEST, FRONTIER, COWBOY, FRONTIERSMAN. Здійснений нами лінгвокультурологічний аналіз фрагментів текстів історичних документів спричинився до глибшого проникнення в суть американського розуміння винятковості, головною метою якої є поширення у світі власних ідей і уявлень про рівність прав та свобод, можливостей і обов’язків усіх людей планети.
Ціннісна картина світу в мові є проявом семантичного закону, відповідно до якого найбільш важливі предмети та явища у суспільному житті того чи іншого народу в першу чергу отримують різноманітну й детальну номінацію. Про це красномовно свідчить вербалізація базового концепту BUSH в австралійській мовній картині світу, де найменування для його актуалізації нараховують 30 позначень. У системі наявних цінностей австралійців концепт BUSH асоціюється не тільки з внутрішніми районами Австралії, величезними просторами необжитої землі, а й з усією Австралією, є її уособленням. Специфічні риси австралійського способу життя “людина слабосила й самотня на австралійській землі, людина – частина природи” передає гіперконцепт BUSHMANSHIP.
Базовий концепт MATE демонструє розподіл в австралійському суспільстві на “своїх”/“чужих” і охоплює такі гіперконцепти, як MATESHIP, DINKUM AUSTRALIAN, BUSHMAN, SWAGMAN, LARRIKIN. Cправжнім культурним еталоном Австралії є вміння виживати на неосвоєних територіях, незважаючи на численні труднощі, які доводиться долати на шляху до досягнення добробуту. Саме така концептуалізація австралійської дійсності є ціннісно орієнтованою.
Дослідження також продемонструвало, що для становлення канадської національної ідентичності найбільш значущим виявилося початкове сприйняття гіперконцепту DIVERSITY, що знайшло своє подальше відображення у визнанні гіперконцепту BILINGUISM, а згодом – у становленні базового концепту MULTICULTURALISM. Етнічне, мовне й культурне розмаїття країни створює при цьому сприятливе середовище для формування концепту MULTICULTURALISM, суть якого полягає в поєднанні зусиль, спрямованих на збереження нації як єдиного цілого й одночасну розбудову мультикультурного суспільства та держави. Базовий концепт ANTI-AMERICANISM при цьому став об’єднувальною реакцією канадського суспільства на спосіб життя, характерний для громадян США, своєрідним його несприйняттям. Відображаючи особливості життя й поведінки самих канадців, він знайшов помітне віддзеркалення у вербалізованих ними способах репрезентації егоцентричності, упередженості й часткової обме-женості їхніх сьогоднішніх уявлень про суспільно-політичне життя у світі та своє місце в ньому.
Вивчення культурно маркованих концептів як складників варіантно зумовлених картин світу в дисертації дає підстави зробити певні узагальнення й висновки щодо характерних особливостей варіантно зумовлених концептуальних картин світу загалом та ролі тих чи інших чинників у процесі концептуалізації дійсності зокрема. Найвагомішими факторами, що спричинили виникнення й розвиток варіантно зумовленої концептуалізації, виявилися: географічне положення, історичні особливості заселення країн, умови та спосіб життя, специфіка діяльності, політичний і економічний розвиток окремих суспільств, розширення сфер їхнього впливу на інші країни світу тощо.
Під час порівняльно-зіставного аналізу культурно маркованих концептів, які знайшли безпосереднє відображення у мовній свідомості носіїв основних відгалужених варіантів сучасної англійської мови, виявилося, що концептуалізація дійсності жителями США й Канади зумовлена етнічною строкатістю їхніх суспільств. Варіантно зумовлена концептуалізація реальності австралійцями маркована унікальністю природи, у взаємодії з якою формувався їхній національний характер і специфіка сьогоднішнього світосприйняття. Особливості концептуалізації навколишнього світу канадцями зумовлені, крім того, безпосереднім сусідством зі США, яке мало вирішальний вплив на виникнення, збереження й подальший розвиток канадського національного самоусвідомлення, патріотизму, формування власної специфіки світосприйняття.
Заслуговує на увагу й той факт, що в американському й австралійському варіантах сучасної англійської мови спостерігаються діаметрально протилежні тенденції в концептуалізації дійсності, вербалізовані лексемою individualism. Наприклад, якщо в американському варіанті концепт INDIVIDUALISM розглядається як суттєва, бажана й необхідна риса американського способу життя (те, що пов’язане з позитивною концептуалізацією дійсності), то в австралійському суспільстві самотній і відлюдний спосіб життя сприймається переважно негативно, тобто концептуалізує зовсім протилежну (небажану) дійсність. Це дає підставу для твердження про те, що в концептуальній структурі варіантів сучасної англійської мови починають розвиватися ознаки, які ведуть до утворення енантіосемії (протилежності смислових характеристик, виражених одним і тим самим мовним знаком у різних варіантах).
Принципово важливим чинником, який сприяв формуванню особливостей світосприйняття носіїв відгалужених варіантів сучасної англійської мови, виявилася категоріальна ознака поділу дійсності на “своє” і “чуже” як орієнтир у навколишньому світі, що забезпечує глибше усвідомлення національної ідентичності. Остання знайшла своє втілення в концептуальній картині світу американців на етапі її становлення, коли принципово важливим було вміння адаптуватися до реальних умов і асимілюватися; відповідно, справжнім і вагомим уважалося тільки те, що американізовано. У свідомості австралійців проявом дихотомії “свій”/“чужий” виявилися опозиції “місто проти буша/сільської місцевості”, “австралійське проти британського”, у канадців – “канадське проти американського”. Засоби окреслення останньої більш різноманітні й важливі в концептуальній картині світу носіїв канадського варіанта сучасної англійської мови, ніж засоби концептуалізації “австралійське проти британського” у концептосфері австралійців.
Перспективним видається проведення подібних досліджень на матеріалі інших негомогенних мов, а також порівняльно-зіставний концептуальний аналіз одних і тих самих культурних концептів у різних варіантах сучасної полінаціональної та поліетнічної англійської мови.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:
1. Томенчук М.В. До проблеми варіантної концептуалізації в англійській мові // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. – Ужгород: Патент, 2003. – С. –101.
2. Томенчук М.В. Концепт у когнітивній взаємодії варіантно зумовленої англійської мови // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. – Ужгород: Патент, 2004. – С. 95–101.
3. Томенчук М.В. Основні напрями дослідження варіантно маркованої лексики в англійській мові // Мова і культура. (Науковий щорічний журнал). – К.: Видавничий дім Д. Бураго, 2005. – Вип. 8. – Т. V. Ч. 1. Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. – С. –147.
4. Пантелеймонова Л.І., Томенчук М.В. Когнітивна інтерпретація семан-ти-ки лексичних одиниць // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. – Ужгород: Ліра, 2005. – С. 136-142 (дисертантці належить відбір та аналіз фактичного матеріалу, теоретичні засади й висновки).
5. Томенчук М.В. Про структурну репрезентацію варіантно маркованих концептів сучасної англійської мови // Нова філологія: Зб. наук. пр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – № 28. – С. –77.
6. Томенчук М.В. Лінгвокультурологічний підхід до вивчення варіантно зумовлених концептів сучасної англійської мови // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. пр. Число 11: У двох томах. – Черкаси: ЧДТУ, 2007. – С. 486–490.
7. Томенчук М. Лінгвокультурологічна специфіка концепту FEAR // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: Зб. наук. пр. / За ред. В.Т. Су-ли-ма, С.Н. Денисенко. – Ч. 1. Лінгвостилістика. Лексична семантика. Фразео-ло-гія. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – С. 173–176.
АНОТАЦІЯ
Томенчук М.В. Варіантно зумовлена концептуалізація дійсності у сучасній англійській мові. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04. – германські мови. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. – Чернівці, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженню специфіки лінгвокультурних аспектів варіантно зумовленої концептуалізації дійсності за допомогою ключових лексико-фразеологічних засобів, регіональна маркованість яких є проекцією формування відповідних картин світу у свідомості носіїв американського, австралійського та канадського національно-територіальних різновидів сучасної англійської мови.
У дослідженні виявлено й описано ключові варіантно зумовлені культурні концепти сучасної англійської мови як однієї з форм своєрідного відображення дійсності її носіями. Основну увагу зосереджено на вивченні вербально реалізованих базових концептів, які складають ядро ціннісної системи американців, австралійців та канадців і сприяють глибшому розумінню різноманітних об’єктів, процесів і явищ, що стали підґрунтям для концептуалізації ними навколишнього світу. Виконане дослідження як лексикографічного, так і текстового матеріалу також показало, що проаналізовані концепти можна репрезентувати у вигляді лінгвокультурологічних полів, самобутність яких і визначає наявні варіантно зумовлені особливості у концептуальних картинах світу носіїв сучасної негомогенної англійської мови.
Ключові слова: концептуалізація, концепт, цінність, концептуальна картина світу, концептосфера, лінгвокультурологічне поле.
АННОТАЦИЯ
Томенчук М.В. Вариантно обусловленная концептуализация действительности в современном английском языке. –
