ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені Г.С.СКОВОРОДИ

Толяренко Наталя Ігорівна

УДК 37.03:373.3:004

ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ РОБОТИ З КОМП’ЮТЕРОМ

13.00.09 – теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат фізико-математичних наук, професор

Білоусова Людмила Іванівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,

завідувач кафедри інформатики.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор,

Хомич Лідія Олексіївна,

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України,

завідувач відділу проблем виховання у професійно-технічних закладах;

кандидат педагогічних наук, доцент

Жаркова Ірина Іванівна,

Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка,

доцент кафедри природничих і математичних дисциплін початкового навчання.

Захист відбудеться “23” січня 2008 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.04 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 29, ауд. №216.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, ауд. №215-В.

Автореферат розісланий “21” грудня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.А. Штефан

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми. У Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, державній національній програмі “Освіта. Україна ХХІ століття” наголошується, що головною метою, ключовим показником і основним важелем сучасного прогресу є всебічний гармонійний розвиток людини, зростання її культурного, інтелектуального й духовного потенціалу.

Проблема інтелектуального розвитку особистості є однією з пріоритетних у психолого-педагогічній науці. Виявленню сутності інтелектуальних здібностей і шляхів їх формування присвячені ґрунтовні дослідження Д. Богоявленського, П. Гальперіна, В. Давидова, Л. Виготського, Д. Ельконіна, С. Жуйкова, А. Зака, Л. Занкова, О. Запорожця, Є. Кабанової-Мєллєр, Г. Костюка, О. Леонтьєва, А. Люблінської, О. Матюшкіна, Н. Менчинської, Ж. Піаже, С. Рубінштейна, Н. Тализіної, Л. Тихомирової та ін.

Ключові проблеми інтелектуального розвитку школярів у процесі навчання розглядаються в працях Г. Батуріної, М. Данилова, А. Дмитрієва, Б. Осипова, І. Звєрєва, В. Краєвського, В. Кулько, І. Лернера, В. Лозової, В. Орлова, М. Скаткіна, А. Усової, В. Цетлін, Т. Цехмістрової, Н. Чутко, Т. Шамової, Г. Щукіної, І. Якиманської та ін. Одним з найважливіших результатів проведених досліджень є висновок про те, що особливе значення має надаватися інтелектуальному розвитку учнів молодшого шкільного віку, тому що саме на цей період припадає формування основних логічних структур мислення та інтелектуальних умінь дитини – фундаменту її успішного навчання і розвитку в подальші роки.

У працях Б. Ананьєва, М. Бантової, Т. Бистрової, А.Зака, Н. Істоміної, Н. Лошкарьової, А. Люблінської, В. Паламарчук, В. Репкіна, О. Савченко, та ін. закладено теоретичні й методичні засади формування інтелектуальних умінь учнів у традиційних умовах початкової школи, проте інтенсивні процеси комп’ютеризації та інформатизації освіти суттєво вплинули на шкільний навчальний процес, і розроблені продуктивні ідеї потребують подальшого розвитку з урахуванням тих нових можливостей, які надає сьогодні використання комп’ютера.

Проблемам ефективного використання інформаційних технологій у навчальному процесі присвячені численні дослідження Н. Апатової, Л. Бабенко, В. Безпалька, Л. Білоусової, В. Бикова, І. Булах, А. Верланя, Р. Вільямса, Б. Гершунського, Ю. Дорошенка, А. Єршова, М. Жалдака, Б. Житомирського, Р. Кларка, М. Лапчика, В. Мадзігона, Ю. Машбиця, В. Монахова, Н. Морзе, Л. Панченко, С. Пейперта, О. Пєхоти, С. Ракова, Ю. Рамського, О. Співаковського, М. Шкіля та ін. Провідним напрямом проведених досліджень є реалізація потужного дидактичного потенціалу зазначених технологій, розробка нових методів і форм комп’ютерно-орієнтованого навчання, у той час як теоретичні та практичні аспекти впливу комп’ютера на інтелектуальний розвиток школяра залишилися недостатньо вивченими.

Використання комп’ютера у практиці роботи з молодшими школярами пов’язане з певними особливостями. Проведені дослідження (В. Бондаровська, Н. Полька та ін.) виявили наявність певних ризиків для здоров’я дитини, що у свій час поставило бар’єр для застосування комп’ютера в початковій школі. Однак ясно позначена об'єктивна тенденція незупинного прогресу інформаційних технологій та їх необмеженого розповсюдження має наслідком стрімке зниження вікової границі “зустрічі” дитини з комп’ютером. Це зумовлює необхідність пошуку і впровадження у практику початкового навчання здоров’я-зберігаючих й ефективних з точки зору комплексного розв’язання завдань навчання і розвитку дитини способів використання комп’ютера, проте ґрунтовні педагогічні дослідження, спрямовані на розробку таких способів, на цей час відсутні.

Перелічені вище недоліки педагогічної теорії і практики породжують суперечності:

· між визнаною значущістю формування інтелектуальних умінь у школярів молодшого шкільного віку і недостатністю науково-теоретичних та практичних досліджень, спрямованих на розвиток продуктивних ідей такого формування в нових умовах сучасної інформатизованої школи;

· між розробкою і широким упровадженням комп’ютерно-орієнтованих систем навчання в освітню практику та браком уваги до вивчення й використання потенціалу комп’ютера як засобу інтелектуального розвитку дитини;

· між необхідністю зваженого підходу до застосування комп’ютера в навчанні молодших школярів і практичною відсутністю методик його здоров’я-зберігаючого й педагогічно зумовленого використання у початковій школі.

Отже, актуальність проблеми, недостатній рівень її теоретичної та практичної розробленості, необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили доцільність проведення дослідження за темою: “Формування інтелектуальних умінь молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планами науково-дослідних робіт, що проводяться в галузі інформаційних технологій навчання. Робота тісно пов’язана з такими науково-дослідними темами, як “Реалізація інноваційного характеру освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій” (договір Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди з Міністерством освіти і науки України № V ); “Реалізація компетентнісного підходу в навчальному процесі (формування ключових і предметних компетентностей з використанням інформаційно-комунікаційних технологій)” (договір Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди з Міністерством освіти і науки України № V001909). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (протокол № 2 від 19.12.97) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології України (протокол № 7 від 17.09.02).

Об’єкт дослідження: процес навчання у початковій школі.

Предмет дослідження: формування інтелектуальних умінь учнів початкової школи у процесі їх роботи з комп’ютером.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити способи застосування комп’ютера для формування інтелектуальних умінь молодших школярів.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що успішність формування інтелектуальних умінь молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером забезпечується педагогічно обґрунтованими способами: використанням дидактичних комп’ютерних ігор і предметних середовищ для засвоєння і закріплення навчального матеріалу з дисциплін початкової школи; залученням учнів до виконання спеціально розроблених комп’ютерних завдань, що вимагають прояву інтелектуальних умінь.

Мета і гіпотеза зумовили такі завдання дослідження:

1. Розкрити на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури сутність інтелектуальних умінь і підходи до їх формування у процесі навчання.

2. Виокремити фактори, які зумовлюють доцільність застосування комп’ютера для формування інтелектуальних умінь учнів початкової школи.

3. Теоретично обґрунтувати способи формування інтелектуальних умінь молодших школярів з використанням комп’ютера для засвоєння і закріплення навчального матеріалу з дисциплін початкової школи; для виконання спеціально розроблених завдань, що потребують прояву інтелектуальних умінь.

4. Розробити здоров’я-зберігаючу технологію застосування запропонованих способів у навчальному процесі та відповідні комплекти дидактичних матеріалів для їх упровадження у практику навчання.

5. Експериментально перевірити вплив застосування запропонованих способів використання комп’ютера на формування інтелектуальних умінь молодших школярів, зокрема вмінь аналізувати та планувати, а також на характер мотивації учнів до навчальної діяльності.

Методологічну й теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять положення Закону України “Про освіту”, Державної національної програми “Освіта (Україна ХХІ століття)”, загальні положення теорії наукового пізнання, концепція особистісно-діяльнісного підходу до розвитку особистості, положення психологічної та педагогічної наук про закономірності психічного розвитку дитини (Л. Виготський, Г. Костюк); про взаємозв’язок навчання і розвитку (Л. Занков, О. Скрипченко), теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна); методичні засади формування інтелектуальних умінь молодших школярів (В. Паламарчук, Н. Лошкарьова), технології розвивального та особистісно-зорієнтованого навчання (В. Давидов, Д. Ельконін, І. Якіманская та ін.), концепція інформатизації освіти та психолого-педагогічні основи використання інформаційних технологій в навчальному процесі (В.Беспалько, Л.Білоусова, Б.Гершунський, М.Жалдак, Ю.Машбиць, А. Прокопенко, С.Пейперт, С.Раков, та ін).

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні використані такі методи: теоретичний аналіз проблеми на основі вивчення літератури з філософії, педагогіки, психології, інформатики – для узагальнення теоретичних питань формування інтелектуальних умінь у молодших школярів; аналіз та узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду використання комп’ютерів у навчальному процесі початкової школи; аналіз педагогічної практики, застосування програмних засобів навчання – для виявлення стану досліджуваної проблеми на практиці; педагогічний експеримент, якісний та кількісний аналіз його результатів із застосуванням методів математичної статистики – для експериментальної перевірки гіпотези дослідження.

Наукова новизна й теоретична значущість одержаних результатів дисертаційного дослідження полягають у тому, що вперше виокремлено фактори, які зумовлюють доцільність застосування комп’ютера для формування інтелектуальних умінь молодших школярів (органічне поєднання навчально-тренувальної діяльності з ігровою; створення позитивного емоційного фону для діяльності учня; реалізація атмосфери успіху; адаптація навчального середовища до індивідуальних особливостей і потреб учня); теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено способи формування інтелектуальних умінь молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером (використання дидактичних комп’ютерних ігор і предметних середовищ для засвоєння та закріплення навчального матеріалу з дисциплін початкової школи; залучення учнів до виконання спеціально розроблених комп’ютерних завдань, що вимагають прояву інтелектуальних умінь);

уточнено дидактичні умови формування інтелектуальних умінь молодших школярів, зокрема виявлено дидактичні умови, пов’язані із застосуванням комп’ютера (умови, що стосуються попередньої підготовленості учня, організації його роботи з комп’ютером і програмних засобів, що використовуються у процесі такої роботи);

подальшого розвитку набуло висвітлення місця й ролі інтелектуальних умінь в загальноосвітній системі способів діяльності, зокрема на підставі порівняльного аналізу різних класифікацій умінь.

Практична значущість роботи полягає в тому, що розроблено комплекти дидактичних матеріалів і технологію організації діяльності учнів з комп’ютером для впровадження у практику навчання запропонованих способів формування інтелектуальних умінь молодших школярів.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів м. Харкова: ЗОШ І-ІІІ ст. №151 (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 24.05.2003 № 354), ЗОШ І-ІІІ ст. №58 (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 2.06.2004 №359).

Основні результати дослідження можуть бути використані вчителями початкової школи у практиці їх професійної діяльності; викладачами, які здійснюють перепідготовку таких учителів на курсах підвищення їх кваліфікації; викладачами вищих педагогічних навчальних закладів у процесі підготовки студентів спеціальності “Педагогіка і методика середньої освіти. Початкове навчання”, а також студентами зазначеної спеціальності при написанні курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок дисертанта у працях, опублікованих у співавторстві, полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній апробації способів використання комп’ютера в навчальному процесі початкової школи з метою формування інтелектуальних умінь.

Вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів і висновків дослідження забезпечується чіткою теоретичною визначеністю вихідних положень; відповідністю методів дослідження його меті, предмету та завданням; експериментальною перевіркою всіх основних теоретичних припущень; репрезентативністю педагогічного експерименту, повнотою і статистичною значущістю даних, отриманих у ході його проведення; апробацією одержаних результатів у реальному навчальному процесі.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати проведеного дослідження обговорювалися на V Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми гуманітарних наук і їх інформаційне забезпечення” (м. Харків, 1998), на Міжнародній конференції “Молода наука Харківщини – ” ХНУ ім. В. Каразіна (м. Харків, 2004), на Першій міжнародній науково-технічній конференції “Інтелектуальні системи в промисловості й освіті – 2007” (м. Суми, 2007), на 5-й міжнародній науково-технічній конференції “Комп’ютерні технології у будівництві” (м. Севастополь, с. Піщане, 2007), на засіданні круглого столу “Проблеми Інформаційної культури молодших школярів” (м. Київ, 2001), на науково-методичному семінарі “Інформаційно-комунікаційні технології та освіта” (м. Харків, 2002, 2005, 2006, 2007); на регіональному методичному об’єднанні викладачів математики, інформатики педагогічних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Східного регіону (м. Красноград, 2006), а також на засіданнях кафедри загальної педагогіки, кафедри педагогіки та методики початкового навчання, кафедри інформатики Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Публікації. Результати й основний зміст дисертації відображено в 14 публікаціях, надрукованих у наукових фахових виданнях (11), матеріалах конференцій (3), з них 8 написано одноосібно.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації –215 сторінок, основний текст – 174 сторінок; у роботі 9 таблиць (10 сторінок), 25 рисунків (7 сторінок); список використаної літератури складає 18 сторінок (245 джерел), додатки – 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання дослідження, методи, що використовувалися в ньому; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, вірогідність та обґрунтованість одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи формування інтелектуальних умінь молодших школярів” проаналізовано психолого-педагогічну літературу з метою розкриття сутності поняття “вміння” та критичного порівняння різноманітних підходів до його тлумачення, висвітлення значущості інтелектуальних умінь, а також шляхів, етапів та умов їх формування; виокремлено фактори, які зумовлюють доцільність застосування комп’ютера для формування інтелектуальних умінь учнів початкової школи; теоретично обґрунтовано способи формування інтелектуальних умінь молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером.

Складність і багатогранність поняття “вміння” має наслідком наявність різних підходів до тлумачення його сутності. Під умінням розуміють: підготовленість до дії (В. Орлов, А. Петровський та ін.); здатність належно виконувати певні дії (С. Гончаренко, В. Кулько, Т. Цехмістрова та ін.); здатність користуватися своїми знаннями в процесі практичної діяльності (А. Барабанщиків, І. Харламов, та ін.); знання в дії (М. Данилов, В. Лозова, Г. Щукіна та ін.); здатність виконувати дію відповідно до цілей і обставин (А. Бобров, О. Єпішева, В. Крупіч, М. Скаткін, А. Усова та ін.); можливість успішного виконання дій на основі набутих знань відповідно до заданих умов (Ю. Бабанський, Н. Левітов та ін.) тощо.

На підставі проведеного аналізу різних тлумачень для використання в межах цієї роботи прийнято таке визначення вміння: уміння – це засвоєний спосіб діяльності, який забезпечується сукупністю набутих знань і досвіду.

Критичне зіставлення наявних класифікацій умінь за різними основами (за видами дій, характером, метою навчальної діяльності тощо) дозволило дійти висновку про особливу значущість інтелектуальних умінь, які виступають компонентом будь-якої цілеспрямованої діяльності. Показано, що інтелектуальні вміння є регулятором навчальної діяльності, визначальним чинником її ефективності.

На підставі аналізу праць В. Андрєєва, К. Артемова, О. Лаврентьєвої, Н. Менчинської, В. Паламарчук, П. Підкасістова, В. Сластьоніна, Н. Тализіної, Л. Тихомирової, А. Усової, Т. Шамової та інших показано, що до сукупності основних інтелектуальних умінь відносять уміння аналізувати (виділяти в явищі різні сторони, головне й другорядне); порівнювати (виявляти схожості й розбіжності); класифікувати (здійснювати групування предметів за суттєвими ознаками); узагальнювати (об’єднувати об’єкти за спільними властивостями); планувати (розробляти послідовність дій для досягнення поставленої мети) та ін. У психолого-педагогічних джерелах розглянуто шляхи формування інтелектуальних умінь: прямий, що передбачає послідовність цілеспрямованих дій, і непрямий, який реалізується у процесі засвоєння знань, невіддільного від оволодіння інтелектуальними вміннями.

Формування інтелектуальних умінь, як зазначається у дослідженнях Ю. Бабанського, О. Бугрій, А. Дмитрієва, О. Єпішева, В. Крупіч, Н. Лошкарьової, Н. Менчинської, В. Паламарчук, Н. Сорокіна, Г. Щукіної та інших, має здійснюватися на підставі універсального підходу до поетапного формування умінь, який передбачає виокремлення таких етапів, як: постановка цілей; ознайомлення зі зразком виконання дій; оволодіння первісним умінням; удосконалення вміння; перенесення (застосування в нестандартних ситуаціях). Розкрито зміст діяльності учня і вчителя на кожному із зазначених етапів.

Вивчення умов формування інтелектуальних умінь, поданих у працях А. Усової, А. Боброва, Н. Лошкарьової, В. Паламарчук, Н. Чутко, А. Шаша, М. Хакбердієва та інших учених, дозволило інтегрувати їх за трьома групами:

· загальнодидактичні умови (співвідношення змісту й методів викладання з віковими особливостями учнів; індивідуальний, диференційований підхід до дітей);

· умови, пов'язані з використанням структурно-змістових особливостей предметної діяльності учнів (спеціальна підготовка вчителів до роботи з формування вмінь, співвіднесення структурно-змістових особливостей предметної діяльності школярів із природою інтелектуального вміння, що формується; узгодженість дій усіх учителів-предметників);

· умови, пов'язані з цілеспрямованим формуванням інтелектуальних умінь (використання спеціально розробленої системи завдань для організації самостійної роботи учнів; систематичність і послідовність цієї діяльності).

У психолого-педагогічних дослідженнях, присвячених аналізу пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку (Д. Богоявленський, П. Гальперін, В. Давидов,) Є. Кабанова-Мєллер, О. Леонтьєв, Н. Менчинська, Н. Чутко та ін.), зазначаються такі особливості цих процесів, як: яскраво виражений емоційний характер сприйняття; активний розвиток пам’яті; наочно-образний характер пізнавальних процесів; інтенсивний розвиток інтелекту; переважання мимовільної уваги над довільною; доцільність використання в навчанні близької мотивації, реальної, зрозумілої дитині й цілком досяжної мети, регульованого темпу діяльності.

З огляду на перелічені особливості й на підставі аналізу специфіки діяльності учнів у процесі роботи з комп’ютером було виокремлено фактори, що зумовлюють доцільність його використання для формування інтелектуальних умінь учнів початкової школи. До зазначених факторів віднесено такі, як:

· органічне поєднання навчально-тренувальної діяльності з ігровою;

· створення позитивного емоційного фону для діяльності учня;

· реалізація атмосфери успіху;

· адаптація навчального середовища до індивідуальних особливостей і запитів учня.

Органічне поєднання навчально-тренувальної діяльності з ігровою спирається на динамічну варіативність створюваних на екрані комп’ютера ситуацій; можливість різноманітного сюжетного оформлення діяльності; наявність зручних засобів маніпулювання об’єктами на екрані; унаочнення результатів дій учня; миттєву реакцію програмного засобу на дії учня.

Створення позитивного емоційного фону досягається за допомогою комплексного застосування аудіо і візуальних засобів мультимедійних технологій; використання різноманітних заохочень діяльності учня (сюрпризів, музичних поздоровлень, віртуальних призів та ін.); надання йому можливості здійснення багаторазових спроб розв’язання завдання і безслідного виправлення помилок безпосередньо на екрані.

Створення атмосфери успіху реалізується за рахунок упровадження контекстної різнорівневої допомоги школяреві; своєчасної корекції допущених помилок (з їх поясненням або демонстрацією правильних дій); схвалення індивідуальних досягнень учня.

Адаптація навчального середовища до індивідуальних особливостей і запитів школяра спирається на можливості: встановлення індивідуального темпу виконання завдань; вибору складності завдань – за бажанням учня, за установкою вчителя або автоматизовано, за статистичними даними про результати попередньої роботи учня з комп’ютером; налаштування програмного інтерфейсу згідно з індивідуальними потребами та уподобаннями учня.

На підставі визначених факторів було теоретично обґрунтовано способи формування інтелектуальних умінь молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером:

· використання дидактичних комп’ютерних ігор і предметних середовищ для засвоєння й закріплення навчального матеріалу з дисциплін початкової школи;

· залучення учнів до виконання спеціально розроблених комп’ютерних завдань, що вимагають прояву інтелектуальних умінь.

Розроблені способи зорієнтовано на реалізацію двох вищезазначених шляхів формування інтелектуальних умінь – непрямого (у процесі навчання) і прямого (у процесі спеціально організованої тренувальної діяльності). Застосування комп’ютера за першим способом спрямовано на сприяння засвоєнню й закріпленню навчального матеріалу з предметних дисциплін на рівні, який є оптимальним для індивідуальних навчальних можливостей учня; за другим способом – на урізноманітнення і надання привабливості тренувальній діяльності учня, яка спрямована на виконання спеціально розроблених завдань пошуково-творчого характеру й потребує певного розумового напруження і зосередження уваги.

Таким чином, нами розглянуто проблему формування інтелектуальних умінь молодших школярів, визначено фактори, які зумовлюють доцільність використання комп’ютера для вирішення зазначеної проблеми, теоретично обґрунтовано способи його застосування як інструменту органічної інтеграції навчально-тренувальної діяльності з ігровою, створення атмосфери успіху й позитивного емоційного фону для діяльності учня, адаптації навчального середовища до індивідуальних особливостей школяра.

У другому розділі “Експериментальне дослідження способів застосування комп’ютера з метою формування інтелектуальних умінь молодших школярів” висвітлено організацію й етапи педагогічного експерименту, наведено його результати, здійснено їх аналіз, запропоновано технології застосування розроблених способів формування інтелектуальних умінь у навчальному процесі.

Багатьма провідними педагогами і психологами (А. Артемов, Ю. Бабанський, Т. Бистрота, О. Дмитрієв, О. Леонтьєв, Н. Лошкарьова, Н. Менчинська, В. Паламарчук, Н. Тализіна, Т. Шамова та ін.) наголошується, що серед інтелектуальних умінь особливе місце посідають уміння аналізувати й планувати: вміння аналізувати визначає динаміку інтелектуального розвитку школяра і розглядається як основа теоретичного навчання; вміння планувати тісно пов’язане з умінням аналізувати і є необхідним компонентом успішної навчальної діяльності. Спираючись на наведені твердження а також враховуючи вікові особливості досліджуваної категорії учнів і вимоги до їх загальнонавчальних умінь, що висуваються навчальними програмами, ми зосередили експериментальне дослідження на виявленні ефективності розроблених способів стосовно формування зазначених умінь.

Для оцінювання сформованості вмінь аналізувати та планувати на підставі вивчення досліджень М. Бантової, О. Бугрий, Н. Істоміної, В. Краєвського, І. Поспєлова, Н. Поспєлова, А. Усової та ін. нами були вибрані такі критерії: усвідомленість і довільність, обґрунтованість, самостійність і правильність застосування, широта перенесення, згідно з якими було схарактеризовано домінуючі показники вияву розглядуваних умінь і виокремлено рівні їх сформованості – початковий, достатній, середній та високий.

Експериментальну перевірку впливу розроблених способів застосування комп’ютера на формування досліджуваних інтелектуальних умінь було проведено на базі загальноосвітнього навчального закладу № м. Харкова. Вибіркову сукупність створили учні других класів (137 осіб).

Підготовка експерименту передбачала:

· обґрунтування вибору предметних дисциплін для проведення експериментальної апробації запропонованих способів (математика та природознавство для першого, образотворче мистецтво і трудове навчання для другого, всі перелічені – для обох способів у комплексі);

· здійснення добору програмних засобів, необхідних для впровадження розроблених способів у навчальний процес (комп’ютерних дидактичних ігор і предметних середовищ з математики і природознавства, а також спеціальних комп’ютерних завдань для формування досліджуваних інтелектуальних умінь учнів 2-х класів);

· розробку узгодженої з чинними санітарно-гігієнічними правилами і нормами технології використання комп’ютера на уроках для залучення учнів до діяльності із засвоєння і закріплення навчального матеріалу, а також до виконання спеціальних комп’ютерних завдань;

· планування регулярної діяльності учнів з комп’ютером на уроках з вибраних предметних дисциплін для впровадження розроблених способів формування інтелектуальних умінь учнів (як кожного, так і обох у комплексі) в навчальний процес.

В усіх відібраних для використання в експерименті комп’ютерних засобах були наявні визначені нами вище фактори доцільності застосування комп’ютера: навчально-тренувальна діяльність була органічно поєднана з ігровою, для її перебігу було створено позитивний емоційний фон, запроваджено різні засоби підтримки самостійної діяльності учня і забезпечення її успішності, реалізовано можливість урахування його індивідуальних потреб та уподобань. Практична робота з програмними засобами спиралася на наявність в учнів лише елементарних умінь користуватися мишею, клавішами керування, клавішами переміщення курсору тощо. Зазначених умінь учні звичайно швидко набувають без будь-яких утруднень.

На констатувальному етапі експерименту було проведено діагностику початкового рівня сформованості досліджуваних умінь, а також характеру мотивів навчальної діяльності учнів; здійснено виділення контрольної (К) і трьох експериментальних (Е1, Е2, Е3) груп учнів для перевірки, відповідно, першого, другого та обох у комплексі розроблених нами способів формування досліджуваних умінь.

У всіх експериментальних групах застосування запропонованих способів формування досліджуваних умінь учнів здійснювалося за спеціально розробленою технологією, яка визначала діяльність вчителя і діяльність учня на кожному етапі роботи, була узгоджена із санітарно-гігієнічними нормами роботи учня за комп’ютером і передбачала проведення здоров’я-зберігаючих заходів. Учні працювали з комп’ютером наприкінці уроку впродовж 10-13 хвилин. Останні 3-5 хвилин уроку, залежно від складності запропонованого завдання, виділялися для підведення підсумків виконаної роботи, а також для проведення спеціальної фізкультхвилинки та офтальмотренажу.

У контрольній групі К комп'ютер не використовувався.

Застосування комп’ютера в групі Е1 було сплановано таким чином, щоб на уроках математики і природознавства учні систематично залучалися до ігрової діяльності, яка передбачала виконання завдань, що вимагали вияву предметних умінь. Ознайомлення з цими вміннями та їх первинне застосування здійснювалося на попередньому етапі уроку в межах традиційного навчання; вдосконалення вмінь та їх застосування у нестандартних ситуаціях – у процесі роботи з комп’ютером. Ігрове забарвлення діяльності, поступове нарощування складності завдань, різноманітність їх сюжетного оформлення сприяли підтримці постійного інтересу учнів, залученню їх до вдосконалення навчальних умінь і перенесення набутих ними вмінь у нестандартні ситуації.

Учням групи Е2 була надана можливість виконувати на комп’ютері спеціально розроблені завдання, зорієнтовані на формування вмінь аналізувати і планувати, для чого було виділено відповідний час на уроках образотворчого мистецтва й трудового навчання. Для набуття учнями вміння аналізувати було використано серію завдань, заснованих на виявленні схожості та відмінності розміщених на екрані комп’ютера об’єктів, їх угрупуванні за певною ознакою тощо; для вміння планувати – серію завдань на переміщення різних віртуальних персонажів на екрані згідно з певними правилами, визначеними окремо для кожного персонажу. В обох випадках використовувалися завдання, різні за своєю цільовою орієнтацією: на засвоєння методу розв’язання завдань; на перевірку правильності наданого рішення; на конструювання нового завдання. Варіювання персонажів і видів завдань, їх поступове ускладнення сприяли підтримці інтересу учнів до запропонованої діяльності.

В експериментальній групі Е3 використовувалися обидва способи формування інтелектуальних умінь учнів, і роботу школярів з комп’ютером було сплановано таким чином, щоб вона відбувалася рівномірно, не більше одного разу на день і чотирьох разів на тиждень, з чергуванням способів і навчальних предметів.

У процесі педагогічного експерименту ми дотримувалися комплексу дидактичних умов ефективності формування інтелектуальних умінь, визначених у попередніх дослідженнях. Разом з тим застосування комп’ютера привнесло необхідність доповнення зазначеного комплексу. Виявлені нами додаткові дидактичні умови складають три групи.

Перша група умов пов’язана із забезпеченням підготовленості учня до роботи з комп’ютером:

· сформованість у школяра на початковому рівні тих інтелектуальних умінь, які він має виявляти у процесі роботи з комп’ютером;

· усвідомленість сутності і мети завдання, яке він виконуватиме на комп’ютері;

· попередня ознайомленість з інструментами виконання завдання.

Друга група умов стосується організації роботи учнів з комп’ютером:

· виділення фіксованого терміну і часу на уроці для роботи з комп’ютером;

· персональне закріплення комп’ютера за учнем для індивідуалізованого регулювання його діяльності;

· дотримання вимог безпеки для здоров’я учня при роботі з комп’ютером і проведення здоров’я-зберігаючих заходів.

До третьої групи умов ми віднесли ті, що стосуються програмних засобів, які використовуються для організації роботи учня з комп’ютером:

· збалансованість ігрової і дидактичної мети;

· цілковита досяжність запланованого результату за термін, визначений для роботи учня з комп’ютером;

· врівноваженість емоційного фону.

Перелічені умови знайшли відбиття в уточненні розробленої технології застосування запропонованих способів формування інтелектуальних умінь учнів.

Результати проведеного експерименту підтверджують позитивний вплив застосування запропонованих способів використання комп’ютера на формування досліджуваних інтелектуальних умінь у молодших школярів.

Дані для порівняння сформованості вмінь аналізувати та планувати в учнів експериментальних та контрольної груп наведено на рис.1

Наведені дані щодо впливу окремо взятих способів на показники рівня сформованості зазначених інтелектуальних умінь дають змогу констатувати, що найбільший позитивний вплив на формування вміння аналізувати спричинило використання дидактичних комп’ютерних ігор і предметних середовищ для засвоєння і закріплення навчального матеріалу з дисциплін початкової школи (експериментальна група Е1). Залучення учнів до виконання спеціально розроблених комп’ютерних завдань, що потребують прояву інтелектуальних умінь, сприяло більш ефективному формуванню вміння планувати (експериментальна група Е2). Максимальний ефект від використання комп’ютера для формування інтелектуальних умінь учнів було досягнуто за рахунок одночасного запровадження обох розроблених способів, оскільки найбільші позитивні зрушення досліджуваних показників було зафіксовано саме в учнів експериментальної групи Е3.

Результати спостережень дозволили також засвідчити, що впровадження комп’ютера у процес навчання молодших школярів позитивно відбивається і на мотивації їхньої навчальної діяльності: спостерігається зростання навчальних мотивів, пов’язаних із змістом та процесом навчання (рис. 2).

Шляхом опрацювання експериментальних даних методами математичної статистики доведено, що висунута гіпотеза одержала підтвердження.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дають підставу для таких висновків:

1. На основі вивчення та аналізу психолого-педагогічної літератури розкрито багатоманіття підходів до визначення поняття “вміння”; обґрунтовано вибір у межах цього дослідження тлумачення вміння як засвоєного способу діяльності, який забезпечується сукупністю набутих знань і досвіду; показано, що в системі загальнонавчальних умінь особлива роль належить інтелектуальним умінням, які виступають регулятором навчальної діяльності та визначальним чинником її ефективності; висвітлено сутність основних інтелектуальних умінь учня початкової школи, до яких віднесено вміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, планувати.

2. Поглиблено теоретичні аспекти формування інтелектуальних умінь учнів молодших класів: з’ясовано що учень набуває зазначених умінь у результаті досвіду власної діяльності – навчальної або спеціально організованої; складність формування інтелектуальних умінь зумовлює необхідність виокремлення етапів цього процесу і дотримання комплексу умов, який містить загальнодидактичні умови; умови, пов’язані із предметним навчанням; умови, що стосуються організації спеціальної діяльності, спрямованої на формування розглядуваних умінь.

3. Виокремлено фактори, які зумовлюють доцільність використання комп’ютера для формування інтелектуальних умінь учнів початкової школи, а саме: органічне поєднання навчально-тренувальної діяльності з ігровою; створення позитивного емоційного фону для діяльності учня; реалізація атмосфери успіху; адаптація навчального середовища до індивідуальних особливостей і потреб учня.

4. Теоретично обґрунтовано способи застосування комп’ютера для формування інтелектуальних умінь молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером:

· використання дидактичних комп’ютерних ігор і предметних середовищ для засвоєння і закріплення навчального матеріалу з дисциплін початкової школи;

· залучення учнів до виконання спеціально розроблених комп’ютерних завдань, що потребують прояву інтелектуальних умінь.

5. Розроблено здоров’я-зберігаючу технологію застосування запропонованих способів (кожного окремо і в комплексі) формування інтелектуальних умінь молодших школярів, а також методичні матеріали для запровадження зазначених способів у навчальний процес початкової школи, а саме: поурочне планування занять з указівкою використовуваних програмних засобів, методичні рекомендації для вчителів щодо проведення занять.

6. У результаті експериментального впровадження розроблених способів виявлено три групи додаткових дидактичних умов, що стосуються використання комп’ютера для формування інтелектуальних умінь: умови, пов’язані з використовуваними програмними засобами; із забезпеченням готовності учнів до виконання завдань на комп’ютері; з організацією діяльності учнів з комп’ютером.

7. Експериментально доведено, що систематичне використання комп’ютера в навчанні молодших школярів за розробленими способами сприяє формуванню інтелектуальних умінь учнів, зокрема вмінь планувати та аналізувати, підвищує мотивацію навчальної діяльності. Використання дидактичних комп’ютерних ігор і предметних середовищ у процесі навчання більше впливає на формування вміння аналізувати; залучення учнів до виконання на комп’ютері спеціально розроблених завдань сприяє ефективному формуванню вміння планувати; впровадження комп’ютера у процес навчання дисциплін початкової школи позитивно відбивається на підвищенні мотивації навчальної діяльності молодших школярів.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів поставленої проблеми. Актуальними і перспективними є дослідження питань щодо застосування комп’ютера для формування творчих умінь молодших школярів, а також навчальних умінь школярів з особливими потребами.

Основний зміст дисертації відбито у публікаціях:

І. Статті в наукових фахових виданнях

1. Грицай Н.І. До питання про інтелектуальній розвиток молодших школярів на уроках інформатики. // Педагогіка та психологія. Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 1998.— Вип. . – С.47-49.

2. Білоусова Л.І., Грицай Н.І. Навчання інформатиці молодших школярів як засіб розвитку їх мислення. // Інформаційні технології, наука, технологія, освіта, здоров’я: Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний політехнічний університет, 1999. – Вип.7.– С. 318 – 321

3. Грицай Н.І. Цілі та задачі навчального курсу інформатики для молодших школярів. // Педагогіка та психологія. Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 1999. – Вип. . – С.27-32.

4. Грицай Н.І. Навчання інформатики як засіб формування мисленевих дій та операцій у школярів. // Педагогіка та психологія. Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 1999. – Вип. . – С.31-36.

5. Грицай Н.І. Характеристика розумових дій молодших школярів при виконанні завдань з інформатики. // Науковий вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологічні науки Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 1999. – Вип.2. – С.73-77.

6. Грицай Н.І. Розвиток творчого мислення на уроках інформатики. // Педагогіка та психологія. Зб. наук. пр. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2000. – Вип.13. – С. .

7. Грицай Н.І. Використання комп’ютерів у навчанні молодших школярів. // Педагогічні науки. Зб. наук. пр. – Суми: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2000. – С. .

8. Грицай Н.І. Інтелектуальні вміння та навички у навчальній діяльності школярів. // Педагогічні науки. Зб. наук. пр. – Суми: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2001. – С. .

9. Грицай Н.І. Особливості використання комп’ютерів у навчанні молодших школярів. // Вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2003. – Вип. . – С.57-60.

10. Білоусова Л.І., Грицай Н.І. Формування інтелектуальних вмінь молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером // Вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2004. – Вип.13. – Частина І. – С. 31-35.

11. Білоусова Л.І., Грицай Н.І. Способи використання комп’ютера для інтелектуального розвитку молодших школярів // Вісник Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. – Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2006. – Вип.20. – С. 12-20.

ІІ. Матеріали конференцій

12. Грицай Н.І. Інформаційні технології як засіб формування інтелектуальних умінь учнів початкової школи // Проблеми підготовки та перепідготовки фахівців у сфері інформаційних технологій: Матеріали V Міжнародної науково-технічної конференції “Комп’ютерні технології в будівництві”. – Київ-Севастополь: Кривий Ріг, 2007. – С.26-27.

13. Грицай Н.І. Формування інтелектуальних умінь учнів початкової школи з використанням комп’ютера // Тези доповідей першій міжнародній науково-технічній конференції “Інтелектуальні системи в промисловості й освіті – 2007”. – Суми: СумДУ, 2007. – С. 78-79.

14. Толяренко Н.І. Проблеми інтелектуального розвитку молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером // Матеріали ІV науково-практичної конференції молодих учених “Методологія сучасних досліджень”. – Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2007. – С. 69.

АНОТАЦІЇ

Толяренко Н.І. Формування інтелектуальних умінь молодших школярів у процесі роботи з комп’ютером — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 — теорія навчання.— Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди — Харків, 2008.

Дисертація присвячена проблемі формування інтелектуальних умінь аналізувати та планувати в молодших школярів у процесі їхньої роботи з комп’ютером. Теоретично обґрунтовано способи застосування комп’ютера для формування інтелектуальних умінь учнів. Розроблено комплект завдань для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на формування зазначених умінь за розробленими способами. Експериментально перевірено й підтверджено, що впровадження запропонованих способів у практику навчання сприяє формуванню інтелектуальних умінь школярів, підвищує мотивацію навчання. Сформульовано три групи дидактичних умов формування інтелектуальних умінь учнів, які стосуються аспектів, пов’язаних з використанням комп’ютера.

Ключові слова: вміння, інтелектуальні вміння, способи формування інтелектуальних умінь молодших школярів, інформатизація навчання, інформаційні технології, мотивація навчальної діяльності, комп’ютер.

Толяренко Н.И. Формирование интеллектуальных умений младших школьников в процессе работы с компьютером.— Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 — теория обучения. — Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды — Харьков, 2008.

Диссертация посвящена проблеме формирования интеллектуальных умений у детей младшего школьного возраста в процессе обучения с использованием компьютера.

В работе на основе анализа психолого-педагогической литературы рассмотрены различные трактовки понятия “умение”. Отмечена особая значимость этого понятия. С одной стороны, овладение знаниями и умениями выступает как планируемый и контролируемый результаты обучения. С другой стороны, в процессе усвоения накопленного социального опыта учащийся овладевает способами учебной работы, развивая свои познавательные способности, которые обнаруживаются в процессе овладения деятельностью.

Представлена классификация умений, позволяющая структурировать их по определенным категориям, уяснить значимость отдельных умений, их взаимосвязь. Определена роль и значение интеллектуальных умений как неотъемлемого компонента общеучебных умений, отражающего определенную ступень умственного развития школьника. Выявлены составляющие интеллектуальных умений и их сущность.

Рассмотрены два основных пути формирования интеллектуальных умений. Прямой путь, состоящий в целенаправленном, поэтапном формировании интеллектуальных умений в условиях оптимизации процесса обучения с использованием специальных тренинговых заданий, работа над которыми может осуществляться в разнообразных формах организации непосредственно учебной деятельности. Непрямой путь (косвенный), основанный на предположении, что процесс усвоения знаний является одновременно и процессом формирования интеллектуальных умений. Косвенный путь реализуется в условиях усвоения учебного материала, требующего от ученика обращения не только к предметным, но и к интеллектуальным умениям, заложенным в учебном материале.

Определены этапы формирования интеллектуальных умений: постановка целей; ознакомление с образцом выполнения действий; овладение первоначальным умением; совершенствование умения; применение умения в нестандартных ситуациях, перенос в другие предметные области. Проанализировано содержание деятельности учителя и ученика на каждом из выделенных этапов.

Целенаправленность и результативность процесса формирования интеллектуальных умений обеспечивают дидактические условия, интегрированно представленные в работе тремя группами:

1.

2.

3.

Проанализированы особенности познавательных процессов у детей младшего школьного возраста: ярко выраженный эмоциональный характер восприятия, активное развитие памяти, преобладание непроизвольного внимания над произвольным, интенсивное развитие интеллекта, целесообразность использования в обучении игровой формы деятельности, регулируемого темпа, близкой мотивации, создания позитивного эмоционального фона на уроке.

Разработаны и педагогически обоснованы способы формирования интеллектуальных умений младших школьников в процессе работы с компьютером:

· использование дидактических компьютерных игр и предметных сред для освоения и закрепления учебного материала дисциплин начальной школы;

· привлечение детей к выполнению специально разработанных компьютерных заданий, требующих проявления интеллектуальных умений.

Диссертация содержит описание педагогического эксперимента для исследования эффективности предложенных