НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТКАЧУК ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

УДК: 351.713(477)

ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОСАДОВИХ ОСІБ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КИЇВ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України

Науковий керівник - доктор юридичних наук, старший науковий співробітник Іншин Микола Іванович, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Якимчук Микола Костянтинович,

Національна академія прокуратури України, перший проректор;

кандидат юридичних наук, професор Гіжевський Володимир Казимирович, ВНЗ “Університет економіки та права “КРОК”, проректор, декан юридичного факультету.

Захист відбудеться “28” лютого 2008 року о “16” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.16 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, кім.65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету (03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, к.4, кім.28).

Автореферат розісланий “26” січня 2008р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Артеменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Митна служба України, яка є єдиною загальнодержавною системою, що складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій, виконує широке коло завдань у сфері митної справи. Від належного виконання працівниками митних органів своїх функцій значною мірою залежить захист економічних інтересів України. За таких умов особливо гостро постають питання визначення правового статусу їх посадових осіб, які наділені зовнішніми або внутрішніми державно-владними повноваженнями, несуть підвищену відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов’язків. Чітке визначення та юридичне закріплення правового статусу посадових осіб митних органів має важливе науково-практичне значення, оскільки неналежна регламентація його складових (прав, обов’язків, обмежень, гарантій та відповідальності) веде до порушення законності, знеособлення керівництва і зниження відповідальності за прийняті рішення.

Сьогодні має місце невідповідність деяких положень Митного кодексу України Закону України „Про державну службу” в частині, що стосується порядку і умов проходження служби працівниками митних органів, відсутнє чітке визначення поняття посадової особи митних органів, нормативно не розмежовано посадових та службових осіб митних органів, залишається не врегульованою система повноважень та обов’язків посадових осіб митної служби, ґрунтовного теоретичного осмислення вимагають питання, пов’язані з обмеженнями посадових осіб митних органів під час їх професійної діяльності, забезпеченням правових і соціальних гарантій працівників цієї правоохоронної структури та їх юридичною відповідальністю.

До проблем правового статусу посадових осіб як державних службовців у цілому, так і органів митної служби зокрема частково звертались такі вітчизняні науковці, як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, С.Д. Дубенко, І.Г. Калетнік, В.Т. Комзюк, Н.Р. Нижник, О.В. Петришин, О.Ю. Оболенський, В.К. Шкарупа та ін. Зокрема, В.Б. Авер’янов та О.Ф. Андрійко досліджували особливості управлінських відносин у сфері державної служби, її місце у системі державного управління, а також проблемні питання здійснення державного контролю за службовою діяльністю державних службовців. Ю.П. Битяк, С.Д. Дубенко, Н.Р. Нижник, О.В. Петришин та О.Ю. Оболенський досліджували загальні проблеми становлення та розвитку державної служби в Україні, її соціальну роль, функції та види, особливості державно-службових відносин в Україні, аналізували особливості правового статусу посадових осіб як державних службовців, порядок проходження ними державної служби. Частково питання правового статусу посадових осіб митної служби були розглянуті у працях І.Г. Калетнік, В.Т. Комзюка та В.К. Шкарупи. Разом із тим у вітчизняній юридичній літературі питання правового статусу посадових осіб митної служби висвітлені недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу.

Таким чином, викладені вище обставини, а також відсутність належного предметного дослідження даної проблеми в науці адміністративного права обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних із правовим статусом посадових осіб митної служби України, а також їх розвитком і удосконаленням.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.п.3.1, 3.3 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 – 2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації визначити сутність та особливості правового статусу посадових осіб митної служби України, сформулювати науково - обґрунтовані пропозиції та рекомендації до чинного законодавства із зазначених питань.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

- з’ясувати сутність посади як організаційно-правової форми службової діяльності;

- визначити поняття, виокремити ознаки та види посадових осіб митної служби України;

- з’ясувати сутність та елементи правового статусу посадових осіб органів митної служби України;

- проаналізувати проблемні питання проходження служби посадовими особами митних органів України;

- охарактеризувати права та обов’язки посадових осіб митної служби;

- проаналізувати обмеження, які пов’язані із професійною діяльністю посадових осіб митних органів;

- визначити поняття та види гарантій як елементу правового статусу посадових осіб митної служби України;

- з’ясувати особливості юридичної відповідальності посадових осіб митної служби;

- на підставі виконання цих завдань виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення теоретико-правових засад правового статусу посадових осіб митної служби України.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються у сфері професійної діяльності посадових осіб органів митної служби.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади та сучасний стан правового регулювання окремих елементів правового статусу посадових осіб митної служби України.

Методи дослідження. У роботі використовуються як загальнонаукові методи пізнання об’єктивної дійсності, що базуються на діалектичному підході до об’єкта дослідження, так і окремі методи наукового пізнання. Зокрема, логічний метод використано під час дослідження аналітичних матеріалів, точок зору авторів з окремих питань, які є предметом дослідження (розділи 1, 2). Порівняльно-правовий метод використано під час дослідження окремих видів посадових осіб митної служби України, особливостей проходження служби посадовими особами митних органів України (підрозділи 1.2, 1.4). За допомогою системно-структурного методу було здійснено класифікацію посадових осіб митної служби, з’ясовано сутність та елементи правового статусу посадових осіб органів митної служби України, охарактеризовано їх права та обов’язки (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1). За допомогою статистичного методу і документального аналізу схарактеризовано особливості обмежень, які пов’язані із професійною діяльністю посадових осіб митних органів, проаналізовано гарантії як елемент правового статусу посадової особи митної служби України (підрозділи 2.2, 2.3). Соціологічні методи (опитування, анкетування) застосовано для характеристики проблемних питань юридичної відповідальності посадових осіб митної служби, аналізу окремих аспектів проходження служби в митних органах (підрозділи 1.4, 2.4).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного права та теорії управління. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які визначають правовий статус посадових осіб митної служби України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали з означених питань.

Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень теоретико-правових проблем правового статусу посадових осіб митної служби України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

- вперше: ькості категорій посад та рангів державних службовців;

- здійснено класифікацію посадових осіб митних органів за напрямками діяльності та характером посадових повноважень;

- розширено перелік ознак посади державної служби, до яких віднесено: вона є основною та первинною ланкою державного органу чи його структурного підрозділу; створюється у розпорядчому порядку, закріплюється нормативно-правовим актом і є однією з основних категорій державно-службових відносин; є частиною компетенції відповідного органу; визначає зміст діяльності державного службовця; від неї залежать обсяг, форми та методи участі державного службовця у практичному здійсненні компетенції того державного органу, в якому він працює;

- класифіковано гарантії на: економічні, службові та соціальні;

- запропоновано концептуальний підхід щодо вирішення питань правового регулювання обмежень, пов’язаних із професійною діяльністю посадових осіб митних органів.

дістали подальшого розвитку:

- питання професійної діяльності митних органів України;

- визначення сутності правового статусу посадових осіб органів митної служби до елементів якого віднесено обов’язки, права, обмеження, гарантії та відповідальність;

- характеристика прав і обов’язків посадових осіб митних органів, які зведено у дві групи: загальні та спеціальні (спеціалізовані);

- з’ясування особливостей державної служби в митних органах та посадової особи митних органів;

удосконалено:

- поняття „державної служби в митних органах України”, „посади державної служби”, „посадової особа органів митної служби”, „правового статусу посадових осіб органів митної служби”, „проходження служби посадовими особами митних органів”, „обмеження професійної діяльності посадових осіб митних органів”, „гарантій посадових осіб митних органів”, „юридичної відповідальність посадових осіб митних органів”;

- складові проходження служби посадовими особами митних органів;

- сутність та мету юридичної відповідальності посадових осіб митних органів, а також характеристику її окремих видів;

- правовий статус посадових осіб митної служби України шляхом внесення змін до наступних нормативно-правових актів: Митного кодексу України, законів України „Про державну службу”, „Про Дисциплінарний статут митної служби України”, „Про політичні партії в Україні”, Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, Положення про спеціальні звання посадових осіб митної служби України, Примірного положення про преміювання працівників митних органів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань правового статусу посадових осіб митної служби України;

– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які визначають правовий статус посадових осіб митної служби України;

– у правозастосовчій діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити правове регулювання професійної діяльності посадових осіб митної служби України;

– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисципліни „Адміністративне право” та спецкурсу „Судові та правоохоронні органи”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичній конференції „Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин” (Чернігів, 2007), а також на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності ОВС, управління в органах внутрішніх справ Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у п’яти наукових статтях в наукових журналах і збірниках наукових праць, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, а також у тезах доповіді на науково-практичній конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів‚ поділених на 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки. Список використаних джерел складається із 195 найменувань і займає 17 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації‚ визначено її зв’язок з науковими планами і програмами‚ сформульовано мету і завдання‚ окреслено об’єкт і предмет‚ методи дослідження‚ висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів‚ подано відомості про апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 „Загальнотеоретична характеристика правового статусу посадових осіб митної служби України” присвячено аналізу посади як організаційно-правової форми службової діяльності, визначенню поняття, ознак та видів посадових осіб митної служби України, з’ясуванню сутності та елементів правового статусу посадових осіб органів митної служби України, характеристиці проблемних питань проходження служби посадовими особами митних органів України.

У підрозділі 1.1 „Посада як організаційно-правова форма службової діяльності” таку визначено, як встановлену у нормативному порядку первинну структурну одиницю державного органу (організації, установи чи підприємства), яка передбачає певне коло службових повноважень (прав і обов’язків), здійснення яких в переважній більшості випадків відбувається за рахунок коштів Державного бюджету, а у випадку неналежного їх виконання (невиконання) настає службова відповідальність

До ознак посади автором віднесено: 1) посада є основною та первинною ланкою державного органу чи його структурного підрозділу; 2) кожна посада створюється у розпорядчому порядку, закріплюється нормативно-правовим актом і є однією з основних категорій державної служби, державно-службових відносин; 3) посада є частиною компетенції відповідного органу; 4) посада, яку обіймає державний службовець, визначає зміст його діяльності і правове становище; 5) від посади залежить обсяг, форми та методи участі державного службовця у практичному здійсненні компетенції того державного органу, в якому він працює; 6) посада забезпечує оформлення організаційно-правового становища службовців, за її допомогою закріплюються їх службові функції, ступінь участі у виконавчій діяльності, взаємозв’язок з роботою інших службовців і всього органу в цілому.

Обґрунтовано, що за допомогою посади визначається: по-перше, соціальний статус посадової особи (тобто це порівняння певної посади з вищими, нижчими і рівними посадами як одного і того ж органу, так і інших органів, які належать до одного або різних відомств); по-друге, організаційний статус посадової особи (тобто місце посади у структурі того чи іншого органу); по-третє, правовий статус посадової особи (права, обов’язки, обмеження, гарантії та відповідальність).

У підрозділі 1.2 „Поняття, ознаки та види посадових осіб митної служби України”, дисертант виділяє наступні ознаки посадової особи митних органів: 1) це фізична особа, громадянин України, який досяг 18-річного віку і здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я виконувати завдання, покладені на митну службу України; 2) виконує свою діяльність від імені держави та за її дорученням; 3) приймає присягу державного службовця або урочисте зобов’язання посадових осіб митної служби України; 4) особа, якій, як правило, присвоєно спеціальне звання; 5) здійснює організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, у зв’язку з чим наділена зовнішніми чи внутрішніми повноваженнями владного характеру, що допомагає їй здійснювати вплив на інших осіб; 6) законні розпорядження посадової особи митних органів є обов’язковими для виконання; 7) наявність встановлених обмежень щодо здійснення окремих видів діяльності (ст.ст. 414, 415, 416 МКУ); 8) дії посадової особи митних органів тягнуть за собою певні юридичні наслідки, які встановлюють, змінюють чи припиняють правовідносини; 9) одержує заробітну плату за рахунок державних коштів; 10) перебуває під соціально-правовим захистом, який передбачено законодавчими актами.

Посадових осіб митних органів класифіковано за такими критеріями: 1) за напрямком (сферою) діяльності на: а) посадових осіб, які мають лише внутрішньоорганізаційні владні повноваження (як правило, це керівники, заступники керівників експлуатаційних, транспортних, інформаційно-аналітичних, кадрових та інших підрозділів забезпечення); б) посадових осіб, які мають владні повноваження лише публічного характеру (інспектори митної служби та прирівняні до них особи); в) посадових осіб, які мають владні повноваження як публічного, так і внутрішньоорганізаційного характеру (керівники, заступники керівників регіональних митниць, митниць, митних постів, керівники та їх заступники підрозділів митної варти); 2) за характером посадових повноважень на: а) керівників (заступників керівників), які наділені владними повноваженнями як зовнішнього, так і внутрішнього характеру; б) представників влади, які наділені державно-владними повноваженнями стосовно осіб не підлеглих їм по службі.

У підрозділі 1.3 „Сутність та елементи правового статусу посадових осіб органів митної служби України” зазначено, що особливості правового статусу посадових осіб митних органів є такими: виникає у зв’язку із заміщенням державної посади, яка є базою для визначення його елементів; посадові особи виконують покладені на них завдання від імені держави та за її дорученням; їх діяльність підпорядкована виконанню таких завдань і має офіційний характер; приймають присягу або урочисте зобов’язання посадових осіб митної служби України; їм присвоюються спеціальні звання; їхні права та обов’язки встановлюються у межах компетенції митних органів і оскільки права одночасно є обов’язками, адже вони використовуються в інтересах служби, а обов’язки – правами, бо інакше обов’язки неможливо буде здійснити; законні вимоги посадових осіб митних органів повинні виконуватися усіма, кому вони адресовані, про що прямо вказано в законодавчих актах; повинні дотримуватись установлених обмежень з метою ефективності службової діяльності; на них поширюється дія Дисциплінарного статуту та Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України; для них передбачені певні соціальні та матеріально-побутові гарантії; несуть підвищену юридичну відповідальність як за власні дії, так і за дії (бездіяльність) підлеглих їм осіб.

Зазначається, що актуальним сьогодні є підвищення правового статусу посадових осіб митних органів, що надасть змогу досягти таких соціальне значимих результатів: підвищити професіоналізм, і як слід продуктивність їх службової діяльності; зменшити рівень правопорушень в діяльності посадових осіб, зокрема тих, які вважаються корупційними; підвищити авторитет митної служби в очах населення.

У підрозділі 1.4 „Проходження служби посадовими особами митних органів України” зазначається, що проходження державної служби є підінститутом правового інституту державної служби, головна функція якого полягає в забезпеченні цілісного регулювання правил і процедур прийняття на службу, переміщення по службі та її припинення.

Аналіз підходів вчених щодо розуміння сутності інституту проходження служби дозволив дисертанту зробити такі висновки: по-перше, різні дослідники пропонують різну кількість елементів проходження служби (від трьох до п’ятнадцяти); по-друге, одні вчені початковим етапом проходження служби вважають професійний відбір (підбір), які є частиною профорієнтаційної роботи, інші – призначення на посаду; по-третє, співіснують широке та вузьке розуміння проходження служби, де вузьке розуміння проходження служби полягає у його стадійності (прийняття на службу, ротація, звільнення), а широке включає й інші елементи, які пов’язані з проходженням служби.

У підрозділі обґрунтовано, що цей правовий інститут об’єднує правові норми, які регулюють такі питання: 1) прийняття на державну службу (призначення на посаду); 2) прийняття присяги та урочистого зобов’язання посадових осіб митної служби; 3) порядок присвоєння спеціальних звань; 4) стажування; 5) встановлення умов проходження державної служби, зокрема визначення посадових повноважень та відповідальності, режиму робочого часу та часу відпочинку (відпусток), грошового та матеріального забезпечення тощо;
6) забезпечення особистої безпеки під час виконання службових обов’язків; 7) соціально-правовий захист службовців; 8) організацію професійної підготовки службовців; 9) сумісництво; 10) заохочення; 11) оцінювання професійної діяльності; 12) просування (переміщення) по службі; 13) припинення державної служби.

Розділ 2 „Характеристика окремих елементів правового статусу посадової особи митної служби України” присвячено характеристиці прав та обов’язків посадових осіб митної служби України, аналізу обмежень, пов’язаних із професійною діяльністю посадових осіб митних органів, визначенню поняття та видів гарантій як елементу правового статусу посадової особи митної служби України, розгляду особливостей юридичної відповідальності посадових осіб митної служби.

У підрозділі 2.1 „Права та обов’язки посадової особи митної служби України” автором до ознак як загальних, так і спеціальних прав посадових осіб митних органів віднесено: 1) надані державою, і як наслідок, мають офіційний характер; 2) за перешкоджання реалізації законних прав посадових осіб органів митної служби передбачена юридична відповідальність; 3) вони прямо пов’язані з виконанням посадових обов’язків, як правило, реалізуються з метою виконання визначених законодавчими актами посадових обов’язків; 4) можуть мати як зовнішнє, так і внутрішнє спрямування; 5) їм властивий як особистісний, так і організаційно-розпорядчий чи адміністративно-господарський характер; 6) залежать від обсягу компетенції посадової особи (наприклад, керівник чи представник влади); 7) чим вищу посаду обіймає посадова особа, тим більшим обсягом прав вона наділена; 8) створюють реальні можливості для виконання службових обов’язків, виступають гарантією діяльності службовця; 9) мають владний характер, що надає посадовій особі право: здійснювати підбір і розміщення кадрів; забезпечувати чіткий розподіл завдань між підлеглими; здійснювати керівництво їх діяльністю; затверджувати положення та посадові інструкції, які закріплюють обсяг службових повноважень підлеглих по службі осіб; приймати управлінські рішення, які є результатом їх свідомої та вольової діяльності тощо; 10) на відміну від основних суб’єктивних прав службові права не можуть використовуватися в особистих цілях посадовою особою, у протилежному випадку це розцінюється як службовий проступок, а іноді – як кримінально каране діяння, наприклад, зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень.

Серед ознак загальних та спеціальних обов’язків посадових осіб митних органів виокремлено такі: 1) за їх допомогою визначається необхідна службова поведінка; 2) визначається сутність службової діяльності посадової особи; 3) конкретизуються покладені на посадову особу службові завдання; 3) визначають певні межі поведінки посадових осіб під час здійснення завдань та функцій, визначених конкретними посадами; 4) обов’язки посадових осіб охоплюють встановлені для них заборони та обмеження.

У підрозділі 2.2 „Обмеження, пов’язані із професійною діяльністю посадових осіб митних органів” дисертант зводить останні у дві групи: 1) обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу; 2) обмеження, пов’язані з проходженням державної служби посадовими особами митних органів.

Зазначено, що обмеженням, пов’язаним із професійною діяльністю посадових осіб митних органів, притаманні такі ознаки:
1) вони є одним із елементів правового статусу посадових осіб митних органів; 2) зумовлені специфікою виконуваних посадовими особами митних органів завдань та функцій; 3) стосуються як прийняття на державну службу, так і проходження державної служби посадовими особами митних органів; 4) їх метою є забезпечення: а) ефективного функціонування державної служби; б) встановлення правових перешкод можливому зловживанню службовим становищем; в) умов для незалежності службової діяльності; г) дотримання державними службовцями прав і свобод громадян; 5) мають абсолютний характер, тобто вони діють протягом усього часу проходження служби і не можуть бути відмінені чи замінені іншими положеннями;
6) закріплення додаткових обмежень: досягнення передбаченого віку; наявність відповідних ділових і моральних якостей, освітнього рівня, стану здоров’я та ін.; 7) посадові особи митних органів, які претендують на зайняття певної посади, попереджаються про встановлені щодо них обмеження; 8) порушення передбачених обмежень тягне за собою притягнення посадової особи до одного з видів відповідальності; 9) спрямовані на підвищення відповідальності під час здійснення службових повноважень.

Беручи до уваги те, що у чинному МКУ обмеження подаються у несистематизованому порядку (правовому регулюванню обмежень присвячено чотири статті), доцільним є передбачення у ньому двох статей за назвами: 1) „Обмеження, які стосуються прийняття на службу до митних органів посадових осіб”; 2) „Обмеження, які пов’язані із проходження державної служби посадовими особами митних органів” до змістовної частини яких включити перелік обмежень, які ми привели у відповідному підрозділі дисертації.

У підрозділі 2.3 „Поняття та види гарантій як елементу правового статусу посадової особи митної служби України” гарантії як елемент правового статусу посадової особи митної служби України поділено на такі групи: економічні; службові; соціальні.

До ознак гарантій посадових осіб митних органів віднесено:
1) закріплені в нормативних актах, як правило, законодавчих; 2) дуже різноманітні за своєю природою та характером; 3) зміст правових гарантій залежить від особливостей службових правовідносин, учасником яких є посадова особа; 4) за їх допомогою здійснюється забезпечення прав, свобод чи законних інтересів посадових осіб, а також забезпечення виконання покладених на них обов’язків; 5) вони спрямовані на створення умов для реалізації прав, обов’язків, свобод та інтересів посадових осіб, їх охорону та захист; 6) їх забезпечення здійснюється за допомогою примусу; 7) впливають, з одного боку, на престиж служби в митних органах, з другого – на ефективність службово-трудової діяльності; 8) вони виступають як компенсація за обмеження та заборони у діяльності посадових осіб митних органів;
9) встановлюються на весь час проходження служби.

Беручи до уваги те, що у чинному МКУ гарантії посадових осіб митних органів подаються у несистематизованому порядку, запропоновано передбачити в його Главі 63, Розділу ХХ три окремі статті з відповідними назвами: „Економічні гарантії”, „Службові гарантії” та „Соціальні гарантій”, в яких нормативно та у систематизованому вигляді було б закріплено ті види гарантій, які ми проаналізували у цьому підрозділі дисертації.

У підрозділі 2.4 „Особливості юридичної відповідальності посадових осіб митної служби” дисертантом до ознак останньої віднесено такі: вона є одним із елементів правового статусу посадової особи митного органу; зумовлена характером організаційно-службового становища посадових осіб у відповідному митному органі (установі, службі тощо), які наділені як внутрішніми, так і зовнішніми владними повноваженнями; виникає лише у межах службово-трудових відносин; її зміст залежить від виду службової діяльності чи характеру виконуваних службових завдань; характеризується підвищеним ступенем відповідальності, що пов’язано в першу чергу із встановленням так само підвищених санкцій за правопорушення, пов’язані з виконанням службових завдань; з одного боку, вона є засобом впливу на неправомірну поведінку посадових осіб митних органів, з другого – виступає формою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб у державі від неправомірних дій посадових осіб; наявність спеціальних заходів відповідальності за службові правопорушення (затримання на період до одного року присвоєння чергового спеціального звання; пониження у спеціальному званні на один ступінь); можливість одночасного притягнення посадової особи за вчинення правопорушення до дисциплінарної та кримінальної відповідальності (дисциплінарної та адміністративної; дисциплінарної та матеріальної); відповідальність настає: по-перше, за правопорушення, вчинені особисто посадовою особою; по-друге, за дії підлеглих їй по службі осіб.

Беручи до уваги те, що у п.22 ст.92 Конституції України зазначено, що засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України запропоновано у Главі 63 Розділу ХХ МКУ передбачити окрему статтю такого змісту: „Посадові особи митної служби у межах наданих повноважень самостійно приймають рішення і несуть за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну, адміністративну, цивільну, матеріальну чи кримінальну відповідальність згідно із законодавством”.

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад правового статусу посадових осіб митної служби України.

До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, віднесено:

1. Особливість державної служби в митних органах полягає у тому, що їй властиві ознаки, як цивільної, так і мілітаризованої служби, однак останні переважають, що, насамперед, обумовлено наявністю: Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України; Дисциплінарного статуту митної служби України; спеціальних звань; форменого одягу; права зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї. Як наслідок, зроблено висновок, що одна частина державних службовців митних органів є мілітаризованими, інша – цивільними.

2. Посадових осіб органів митної служби визначено як працівників митних органів, яким присвоєно спеціальне звання, на яких законодавчими актами покладено здійснення митної справи та які у зв’язку з цим наділені зовнішніми або внутрішніми державно-владними повноваженнями, здійснюють організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції, мають право здійснювати юридично значущі дії, й несуть підвищену відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов’язків.

3. Посадових осіб митних органів класифіковано за такими критеріями: 1) за напрямком (сферою) діяльності на: а) посадових осіб, які мають лише внутрішньо організаційні владні повноваження (як правило, це керівники, заступники керівників експлуатаційних, транспортних, інформаційно-аналітичних, кадрових та інших підрозділів забезпечення); б) посадових осіб, які мають владні повноваження лише публічного характеру (інспектори митної служби та прирівняні до них особи); в) посадових осіб, які мають владні повноваження як публічного, так і внутрішньо організаційного характеру (керівники, заступники керівників регіональних митниць, митниць, митних постів, керівники та їх заступники підрозділів митної варти); 2) за характером посадових повноважень на: а) керівників (заступників керівників), які наділені владними повноваженнями як зовнішнього, так і внутрішнього характеру; б) представників влади, які наділені державно-владними повноваженнями стосовно осіб, не підлеглих їм по службі.

4. До ознак посадової особи митних органів відносимо такі: 1) це фізична особа, громадянин України, який досяг 18-річного віку і здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров’я виконувати завдання, покладені на митну службу України; 2) виконує свої обов’язки від імені держави та за її дорученням; 3) приймає присягу державного службовця або урочисте зобов’язання посадових осіб митної служби України; 4) особа, якій, як правило присвоєно спеціальне звання; 5) особа, яка здійснює організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, у зв’язку з чим наділена зовнішніми чи внутрішніми повноваженнями владного характеру, що допомагає їй здійснювати вплив на інших осіб; 6) законні розпорядження посадової особи митних органів є обов’язковими для виконання; 7) наявність встановлених обмежень щодо здійснення окремих видів діяльності (ст.ст. 414, 415, 416 МКУ); 8) дії посадової особи митних органів тягнуть за собою певні юридичні наслідки, які встановлюють, змінюють чи припиняють правовідносини; 9) одержує заробітну плату за рахунок державних коштів; 10) перебуває під соціально-правовим захистом, який передбачено законодавчими актами.

5. Правовий статус посадових осіб органів митної служби визначено як передбачену в нормативно-правових актах систему обов’язків, прав, обмежень, гарантій та відповідальності особливої категорії службовців, на яких законодавчими актами покладено здійснення митної справи.

6. Обмеження, пов’язані з професійною діяльністю посадових осіб митних органів, визначено як обумовлені нормативними актами умови, заборони, правила, яких вони повинні дотримуватись (виконувати, не порушувати), і які у зв’язку з цим визначають межі їх належної, необхідної та допустимої поведінки.

7. Гарантії посадових осіб митних органів визначено як систему нормативно закріплених умов (засобів, способів), які забезпечують реалізацію, охорону і захист їх прав, свобод, інтересів та здійснення посадових обов’язків.

8. Юридичну відповідальність посадових осіб митних органів визначено як застосування до правопорушника, який вчинив протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дію чи бездіяльність), передбачених санкцією юридичної норми заходів державного примусу, які виражаються у формі певних обмежень.

9. Сформульовано ряд конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів з досліджуваних питань, зокрема до: Митного кодексу України, Законів України „Про державну службу”, „Про Дисциплінарний статут митної служби України”, „Про політичні партії в Україні”, Положення про порядок і умови проходження служби в митних органах України, Положення про спеціальні звання посадових осіб митної служби України, Примірного положення про преміювання працівників митних органів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

1. Ткачук О.І. Посада як організаційно-правова форма службової діяльності // Право і безпека. – 2006. – №5/2. – С.73? – 76.

2. Ткачук О.І. Поняття, ознаки та види посадових осіб митної служби України // Право і безпека. – 2006. – №5/4. – С.75? – 78.

3. Ткачук О.І. Сутність та елементи правового статусу посадових осіб органів митної служби України // Наше право/ Our law. – 2006. – №3 (Ч.1). – С.39 – 45.

4. Ткачук О.І. Юридичні гарантії як елемент правового статусу посадової особи митної служби України // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – Харків, 2006. Вип.34. – С.222 – 230.

5. Ткачук О.І. Обмеження, які пов’язані із професійною діяльністю посадових осіб митних органів // Право і безпека. – 2007. – №6/2. – С.140? – 143.

6. Ткачук О.І. Поняття та ознаки посади державної служби як організаційно – штатної форми трудової діяльності // Соціально-захисна діяльність держави в умовах ринкових відносин. Матеріали науково-практичної конференції. м. Чернігів, 31 травня – 2 червня 2007 р. – Чернігів. – 2007. – С.248 – 252.

Ткачук О.І. Правовий статус посадових осіб митної служби України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний аграрний університет, Україна, Київ, 2008.

У роботі з’ясовується сутність посади як організаційно-правової форми службової діяльності, визначається поняття, виокремлюються ознаки та види посадових осіб митної служби України, з’ясовується сутність та елементи правового статусу посадових осіб органів митної служби України, аналізуються проблемні питання проходження служби посадовими особами митних органів України, характеризуються права та обов’язки посадових осіб митної служби, аналізуються обмеження, пов’язані з професійною діяльністю посадових осіб митних органів, формулюється поняття та виокремлюються види гарантій як елементу правового статусу посадових осіб митної служби України, з’ясовуються особливості юридичної відповідальності посадових осіб митної служби. Подано пропозиції та рекомендації із досліджуваних питань.

Ключові слова: посада, службова діяльність, посадова особа, митні органи, правовий статус, проходження служби, повноваження, обов’язки, обмеження, гарантії, юридична відповідальність.

Ткачук А.И. Правовой статус должностных лиц таможенной службы Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальный аграрный университет, Украина, Киев, 2008.

Исследуются проблемные вопросы деятельности таможенных органов Украины, которые сведены в две группы: основные, то есть те, на которые возложено непосредственное осуществление таможенного дела; специализированные, которые создаются в рамках бюджетных средств, предусмотренных для содержания таможенной службы Украины, исключительно для обеспечения выполнения задач, возложенных на основные таможенные органы. Определяются признаки должности государственной службы, к которым отнесены: она является основным и первичным звеном государственного органа или его структурного подразделения; создается в распорядительном порядке, закрепляется нормативно-правовым актом и выступает одной из основных категорий государственно-служебных отношений; является частью компетенции соответствующего органа; определяет содержание деятельности государственного служащего; от нее зависят объем, формы и методы участия государственного служащего в практическом осуществлении компетенции того государственного органа, в котором он работает. Обосновывается целесообразность увеличения существующего количества категорий должностей и рангов государственных служащих, что позволяет: во-первых, более четко определять квалификацию служащего; во-вторых, дифференцированно подходить к оплате работы служащих; в-третьих, повысить мотивацию служащего к профессиональному росту. Предложена классификация должностных лиц таможенных органов по такими критериям: 1) по направлению (сфере) деятельности на: а) должностных лиц, которые наделены только внутреннеорганизационными властными полномочиями;
б) должностных лиц, которые имеют властные полномочия только публичного характера; в) должностных лиц, которые имеют властные полномочия как публичного, так и внутренне организационного характера; 2) по характеру должностных полномочий на:
а) руководителей (заместителей руководителей), которые наделены властными полномочиями как внешнего, так и внутреннего характера; б) представителей власти, которые наделены государственно-властными полномочиями относительно лиц, не подчиненных им по службе. Получил дальнейшее развитие анализ правового статуса должностных лиц органов таможенной службы, к элементам которого отнесены обязанности, права, ограничения, гарантии и ответственность. С новых позиций определены составные института прохождения службы должностными лицами таможенных органов, к которым отнесены: принятие на государственную службу (назначение на должность); принятие присяги и торжественного обязательства должностных лиц таможенной службы; присвоение специальных званий; стажировка; установление условий прохождения государственной службы, в частности, определение должностных полномочий и ответственности, режима рабочего времени и времени отдыха (отпусков), денежного и материального обеспечения и др.; обеспечение личной безопасности при исполнении служебных обязанностей; социально-правовая защита; организация профессиональной подготовки; совместительство; поощрения; оценка профессиональной деятельности; продвижение (перемещение) по службе; прекращение государственной службы. Анализируются права и обязанности должностных лиц таможенных органов, которые сведены в две группы: 1) общие, то есть те, которые имеют все должностные лица независимо от места службы или занимаемой должности; 2) специальные (специализированные), которые зависят от органа, в котором проходит службу должностное лицо и от должности, которую оно занимает. Анализируются проблемные вопросы правового регулирования ограничений, которые связаны с профессиональной деятельностью должностных лиц таможенных органов, которые сведены в две группы: 1) ограничения, связанные с принятием на государственную службу; 2) ограничения, связанные с прохождением государственной службы должностными лицами таможенных органов. С новой точки зрения рассмотрены гарантии как элемент правового статуса должностного лица таможенной службы Украины, которые впервые сведены в такие группы: экономические; служебные; социальные. Получило дальнейшее развитие определение сущности, целей и видов юридической ответственности должностных лиц таможенных органов, под которой