- релаксації;

- контактної взаємодії;

- конструктивного вирішення конфліктів. | За допомогою методів і тренінгових вправ:

„Я – реальне, Я-ідеальне”,

„Магічний візерунок вашого Я”,

„Автопортрет у натуральну величину”,

„Діалог малюнками”,

„Мозаїка”, „Дитина у кожному з нас”;

„Ангели”, „Телефон довіри”, „Тарілка з водою”;

„Парафраз”, „Почуй мене!”;

„Емпатійне реагування”, „Емпатія”;

„Пантоміма”,

„Зустріч з інопланетянами”;

„Я – не я”,

„Малювання настрою” ,

„Візуалізація”;

„Діалог спинами”, „Рольові позиції”, „Рулет”;

„Домовимося без слів”,

„Розтули кулака”, „Домалюй”. | Самоаналіз, самооцінка учасників тренінгу, їх думки та коментарі, наведені та викладені в усній та письмовій формі;

Спостереження ведучого під час навчання, аналіз змін учасників тренінгу до завершення навчання;

Вправи, способи та методи у процесі і в кінці тренінгу, з допомогою яких відслідковувались результати засвоєння та використання набутого змісту (групові та індивідуальні, письмові та усні, у вигляді рольових ігор, модельованих ситуацій, проектної діяльності тощо).

Поведінка | Зміни у поведінці учасників в їх життєдіяльності:

впевненість, відкритість, здатність до самоаналізу, персоніфікація висловлювань, доброзичливість, визначеність у життєвих пріоритетах, самостійність, гнучкість у прийнятті рішень. |

„Інтерв’ю”,

„Вчимося приймати рішення”,

рольова гра „Проблемна ситуація”;

керована дискусія „Батьківські стереотипи”. | Спостереження за учасниками в процесі тренінгової роботи; обговорення в групі особистісних, поведінкових змін, які відбулися з учасниками, анкетування.

Ефект

(результат) | Як ці зміни вплинули на самоставлення, ставлення до материнства, ціннісно-смислову сферу, життєві орієнтири:

підвищився рівень самоусвідомлення щодо соціальних ролей: ”Я – дівчина, жінка, майбутня мама”;

власного психологічного простору;

сформованість усіх компонентів психологічної готовності до материнства. |

„Магазин цінностей”,

„Мій герб”,

„Аркуш мети”

„Мої маски”,

„Моє майбутнє”,

груповий малюнок „Чоловіче, жіноче начало”,

колаж „Моя майбутня сім’я”,

твір „Я-майбутня мама”. |

Самоаналіз, рефлексивні коментарі в процесі виконання творчих робіт та вправ на самопізнання.

Отже, завдяки тренінговим заняттям старшокласниці набули нового особистісного досвіду усвідомлення власного Я на ментальному, сенсорному, емоційно-почуттєвому та тілесному рівнях, а також на рівні самопроектування та конкретизації образів майбутнього. Це підтвердило висунуте у дисертації припущення, що психологічними умовами формування відповідального ставлення до материнства у старшокласниць є створення засобами просвітницького тренінгу емоційного, сенсорно насиченого діалогічного освітнього простору, сприятливого для особистісного самовизначення їх як майбутніх матерів.

Узагальнення теоретичних та емпіричних результатів дослідження дало підстави для наступних висновків:

Необхідність подальшого розвитку в Україні інституту сім’ї висуває якісно нові вимоги щодо підготовки підростаючого покоління до сімейного життя та батьківства. У дисертації проведено теоретичний аналіз та запропоновано нові шляхи вирішення проблеми формування відповідального ставлення до материнства у старшому шкільному віці. У результаті проведеної роботи уточнено зміст понять „материнство”, „психологічна готовність до материнства”, „відповідальне ставлення до материнства”; виявлено і описано особливості їх прояву у старшокласниць на основі виокремлених критеріїв та рівнів сформованості усіх структурних компонентів ПГМ; створено та апробовано програму просвітницького тренінгу формування відповідального ставлення до материнства у старшокласниць.

1. Теоретичний аналіз літератури показав, що материнство трактується як біологічний, соціально-психологічний, культурно-історичний феномен. У дослідженні материнство розглядається як частина особистісної сфери жінки, представлена системою образів світу, себе, майбутнього, що набуває ціннісно-смислової значущості, визначаючи програму поведінки у формі материнської позиції.

2. Встановлено, що одним із найбільш сприятливих вікових періодів підготовки до материнства є рання юність, оскільки саме цей період характеризується інтенсивним розвитком самосвідомості, ціннісно-смислової сфери, зорієнтованістю на майбутнє, прагненням до життєвого самовизначення, становленням статево-рольових позицій, інтимно-особистісних стосунків з протилежною статтю. Виявлено, що підготовка старшокласниць до майбутнього материнства на сучасному етапі розвитку суспільства є недостатньою та не відповідає їх віковим інтересам.

3. Визначено сутнісні характеристики ПГМ як особливим чином організованої особистісної сфери жінки, яка на основі системи уявлень про себе та свою материнську роль будує стосунки з дитиною. До структури ПГМ входять такі компоненти: когнітивний, що включає знання про феномен материнства та усі супутні йому характеристики; емоційно-ціннісний, основою якого є особистісний смисл материнства; операціональний, що передбачає орієнтацію на конструктивні стилі спілкування та взаємодії з дитиною.

4. Системотвірним компонентом у цілісній структурі психологічної готовності до майбутнього материнства є відповідальне ставлення, основу якого складають: усвідомленість вибору бути матір’ю, емоційно-ціннісне ставлення до материнства, сформованість ціннісно-смислової сфери, емоційно-позитивне самоставлення, стійка життєва позиція та готовність брати на себе відповідальність за виконання материнських функцій. Відповідальне ставлення як емоційно-ціннісна складова ПГМ формується на основі загальних уявлень та образів материнства, репрезентованих у свідомості дівчини (когнітивний компонент) і є визначальною щодо майбутньої програми поведінки, представленої зовні у формі материнської позиції (операціональний компонент).

5. Експериментально доведено, що критеріями сформованості ПГМ у сташокласниць виступили види ставлень до майбутнього материнства, а саме: відповідальне, що характеризується зорієнтованістю на безумовне прийняття дитини, стимулювання її активності та самостійності, орієнтацію на партнерські стосунки та співробітництво; інфантильне як страх некомпетентності, ідеалізування материнства, сімейних стосунків та дитини; амбівалентне, яке проявляється у налаштованості у майбутньому на підвищений рівень опіки та турботи про дитину водночас з емоційною відчуженістю від неї; негативне як емоційне неприйняття майбутньої материнської ролі, небажання про це думати.

6. На основі результатів експериментального дослідження ПГМ у старшокласниць виокремлено показники усіх її компонентів: когнітивного як уявних образів майбутнього материнства; емоційно-ціннісного як ставлення до цих образів; операціонального як зорієнтованості на певні моделі взаємодії з дитиною. Основу когнітивного компоненту складає інформація, одержана від найближчого оточення, зокрема, матері, а також засобів масової інформації та спеціальної літератури. Емоційно-ціннісний компонент представлений відповідальним, інфантильним, амбівалентним та негативним видами ставлень. Відповідальне ставлення до материнства вже проявляється у ранній юності, хоча більшості досліджуваним притаманні деструктивні види ставлень: амбівалентне та інфантильне, рідше трапляються випадки неприйняття майбутньої материнської ролі та прояву негативного ставлення до неї. У ході дослідження виявлено, що операціональний компонент представлений у зорієнтованості старшокласниць на теплі емоційні, партнерські стосунки з дитиною, хоча значна частина досліджуваних виявляє бажання у всьому її контролювати, впливати на життя, дотримуватися авторитарних підходів у вихованні, що перешкоджає вибудовуванню суб’єкт-суб’єктної взаємодії з майбутньою дитиною.

7. Встановлено кореляційні зв’язки між показниками психологічної готовності до материнства та цінностями, пов’язаними із особистісною зрілістю, емоційно-позитивним ставленням до майбутньої дитини та самоставленням, водночас, деструктивними видами ставлень до дитини та цінностями, котрі характеризують зорієнтованість на зовнішню оцінку.

8. Розроблений та апробований просвітницький тренінг, який базувався на концептуальних засадах створення сприятливого середовища для актуалізації ціннісно-смислової сфери майбутніх матерів та гармонізації їх особистісного самовизначення. Спеціально сконструйований емоційно та сенсорно насичений, діалогічний освітній простір дав можливість від образу теперішнього „Я – дівчина” поступово вибудовувати образи майбутнього „Я – жінка”, „Я і моя майбутня сім’я”, „Я – майбутня мама” завдяки інтерактивним (дискусія, рольова гра, модельована ситуація, мозковий штурм, інформаційне повідомлення, мозаїка) та арт-терапевтичним (групове та індивідуальне малювання, колаж, робота з казками, символічним та метафоричним матеріалом) методам.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми, зокрема, подальшого вивчення потребують питання впливу соціокультурних умов на становлення психологічної готовності до материнства.

Основні положення дисертації висвітлено у наступних публікаціях автора:

1. Тіунова О.В. Казка в день народження „Я” // Діти-батьки-сім’я: Випуск 2. – К.: Науковий світ, 2004. – С. 12-18.

2. Тіунова О.В. Океанічне почуття єдності // Діти-батьки-сім’я: Випуск 3. – К.: Науковий світ, 2005. – С. 28-32.

3. Тіунова О.В. Я хочу до школи! // Діти-батьки-сім’я: Випуск 4. – К.: Науковий світ, 2005. – С. 23-26.

4. Тіунова О.В. Особливості психологічної готовності старшокласниць до материнства // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. Т. VІІІ, част. 8. – К., 2006. – С. 293-298.

5. Психологічна корекція. Програма навчального курсу та методичні матеріали для спеціальності „Психологія” та „Практична психологія” (за вимогами кредитно-трансферної системи) / Автор-упоряд.: О.В.Тіунова – Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2007. – 86 с.

6. Тіунова О.В. Соціально-психологічний тренінг як засіб формування навичок асертивної поведінки у старшокласників. // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1.– С. 39-51.

7. Тіунова О.В. Особливості психологічної готовності до виконання материнських функцій у дівчат старшого шкільного віку. // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб.наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова. – 2007. - № 18 (42). – С. 101-107.

8. Програма просвітницького тренінгу „Я – майбутня мама” для дівчат старшого шкільного віку / Автор-упоряд.: О.В.Тіунова. – Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2008. – 90 с.: іл.

9. Радчук Г.К., Тіунова О.В. Конструктивна взаємодія батьків і дітей як основа їхнього фізичного та психічного здоров’я // Основи громадського здоров’я: теорія і практика. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.В.Безпалько. – Ужгород: ВАТ „Патент”, 2008. – 322 с.

10. Радчук Г.К., Тіунова О.В. Сімейне виховання (освітній тренінг для батьків). Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: „Навчальна книга – Богдан”, 2008. – 120 с.

11. Тіунова О.В. Розвиток психологічної готовності до материнства у старшокласниць засобами просвітницького тренінгу // Практична психологія та соціальна робота. – 2008. – № 4.– С. 38-42.

АНОТАЦІЯ

Тіунова О.В. Психологічні умови формування відповідального ставлення до материнства у дівчат старшого шкільного віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2008 рік.

У дисертаційному дослідженні розглядається проблема становлення психологічної готовності до материнства у ранній юності, сформованість її основних компонентів на когнітивному, емоційно-ціннісному та операціональному рівнях, основні чинники, які впливають на цей процес. Встановлено, що у даному віці закладені передумови для розвитку усіх компонентів психологічної готовності до материнства, зокрема, емоційно-ціннісний проявляється як відповідальне, інфантильне, амбівалентне, негативне ставлення до материнства. Апробовано програму просвітницького тренінгу, який сприяв формуваню відповідального ставлення до материнства у старшокласниць в умовах емоційного, сенсорно насиченого діалогічного освітного простору.

Ключові слова: материнство, психологічна готовність до материнства, батьківське ставлення, ранній юнацький вік, особистісне самовизначення, освітній простір, відповідальне ставлення до материнства.

АННОТАЦИЯ

Тиунова Е.В. Психологические условия формирования ответственного отношения к материнству у девушек старшего школьного возраста. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Прикарпатский национальный университет имени Василия Стефаника. – Ивано-Франковск, 2008.

Диссертация посвящена исследованию психологических условий формирования ответственного отношения к будущему материнству у старшеклассниц средствами образовательного тренинга. В работе представлены теоретические подходы к проблеме исследования материнства в психологии на биологическом, культурологическом, психоаналитическом и гуманистическом уровне, особенностей влияния родительского отношения на становление личности ребенка, влияние разнообразных факторов на развитие материнской сферы в онтогенезе.

Раскрыто содержание структурных компонентов психологической готовности к материнству (ПГМ), а именно: когнитивного (представленность образов будущего материнства); эмоционально-ценностного (отношение к своей будущей материнской роли); операционального (ориентация на определенные стили поведения по отношению к ребенку).

Эмпирическая часть исследования ПГМ осуществлена с помощью методик: PARI, „Опросник родительских отношений” А. Варги - В. Столина, „Родительское сочинение” В. Столина. На основании результатов исследования установлено, что в старшем школьном возрасте существует повышенный интерес и потребность в специальной подготовке к будущему материнству. В ранней юности уже представлены все компоненты ПГМ. Выделены основные виды отношения к будущему материнству у старшеклассниц – ответственное (зрелое), инфантильное (незрелое), амбивалентное и негативное. Ответственное отношение как эмоционально-ценностная составная часть ПГМ формируется на основании общих представлений и образов материнства девушки (когнитивный компонент) и определяет будущую программу поведения, представленную в форме материнской позициии (операциональный компонент).

Разработана и апробирована программа формирования ответственного отношения к материнству у старшенклассниц, которая базировалась на принципах: системности, контекстуальности, целостности личности, образования эмоционального и сенсорно насыщенного пространства, субъект-субъектного взаимодействия. Специально сконструированное образовательное пространство, благодаря психологическим условиям развития ценностно-смысловой сферы старшеклассниц, гармонизации их личностного самоопределения, эмоционально-чувственной сферы, поинформированности в вопросах психологии семьи и материнства, дало возможность постепенно от репрезентации „Я – девушка” выстраивать образы будущего „Я – женщина”, „Я и моя будущая семья”, „Я – будущая мама”.

Контрольный срез и качественный анализ результатов экспериментальной работы показали, что в процессе овладения участниками нового личностного опыта, произошли существенные изменения в отношении старшеклассниц к будущему материнству, преобретение им ценностно-смысловых значений, сформированности новых моделей конструктивного поведения, что является показателем ПГМ и ответственного к нему отношения.

Ключевые слова: материнство, психологическая готовность к материнству, родительское отношение, ранний юношеский возраст, личностное самоопределение, образовательное пространство, ответственное отношение к материнству.

Summary

Tiunova O.V. Psychological conditions of responsible attitude to maternity among senior schoolgirls. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in psychological sciences: speciality 19.00.07. – Pedagogical and Age Psychology. – Precarpathian National Vasyl Stefanyk University, Ivano-Frankivsk, 2008.

The thesis is dedicated to the problem of psychological preparedness for maternity in early youth period,formation of its main components at cognitive, value-emotional and operational levels, main factors, influencing the process. It has been established that at this age there are preconditions for the development of all the components of psychological preparedness for maternity, particularly value-emotional component is manifested as a responsible, infantile, ambivalent or negative attitude to it. There has been approved the program of cultural and educational training, promoting formation of responsible attitue to maternity among senior schoolgirls in conditions of emotional, sensor-saturated dialogic educational space.

Key words: maternity, psychological preparedness for maternity, parental attitude, early youth period, personal self-determination, educational space, responsible attitude to maternity.