міністерство освіти і науки україни

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

ТКАЧУК ВІТАЛІЙ РОМАНОВИЧ

УДК 332.12 (477)

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МЕХАНІЗМ

ФОРМУВАННЯ ТА НАРОЩУВАННЯ

ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ

Спеціальність 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Полтава – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луцькому державному технічному університеті МОН України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор Герасимчук Зоряна Вікторівна, Луцький державний технічний університет МОН України, перший проректор

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Козоріз Марія Андріївна, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу проблем розвитку фінансово-кредитних відносин в регіоні

кандидат економічних наук, доцент Чичкало-Кондрацька Ірина Борисівна, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка МОН України, завідувач кафедри міжнародної економіки

Захист відбудеться “ 21 ” лютого 2008 р. о 11-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.052.03 у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка МОН України за адресою: 36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 24

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка МОН України за адресою: 36011, м. Полтава, Першотравневий проспект, 24

Автореферат розісланий “ 17 ” січня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В. Комеліна

1

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Проблема недоінвестування української економіки поглиблюється регіональними диспропорціями розміщення інвестиційних ресурсів. Головною причиною такої ситуації є несформованість інвестиційного потенціалу регіонів України, його неналежне використання та відсутність дієвої регіональної політики нарощування. Для розв’язання зазначених проблем необхідно вирішити ряд методологічних питань, які стосуються підходів до визначення, оцінки та розробки механізмів реалізації інвестиційного потенціалу регіону.

Проблеми дослідження наявного стану та можливостей оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону в наукових роботах досліджували такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як А.Бакітжанов, О.А.Бандурін, І.О.Бланк, В.Гомольська, І.Грішина, Б.В.Губський, В.К.Гуртов, В.Єпіфанов, А.М.Ісаков, М.А.Козоріз, Р.Коуз, О.М.Марголін, В.О.Онищенко, І.Ройзман, О.Шахназаров, Л.Масловська, В.В.Повєрєнов, Г.О.Рєзнік, Ф.С.Тумусов, С.Філін, Б.О.Чуб та ін. Учені розробили ґрунтовні підходи до здійснення регіональної інвестиційної політики, запропонували власні методики оцінки рівня інвестиційного розвитку регіону та його інвестиційної привабливості.

Аналіз наукових публікацій свідчить, що поряд із значною кількістю розробок з питань реалізації інвестиційного потенціалу регіону, недостатньо уваги надається розробці диференційованих механізмів формування і нарощування інвестиційного потенціалу для регіонів з різними його рівнями, впровадженню системи інвестиційного маркетингу території та побудові моделей інвестиційної інфраструктури регіону. В останні роки зростаючої актуальності набувають питання оцінки рівня використання і можливостей нарощування інвестиційного потенціалу, забезпечення інвестиційної безпеки регіонів, формування та покращення інвестиційного іміджу.

Усе це визначає актуальність та своєчасність дослідження, а отже зумовлює вибір теми, мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні положення дисертаційної роботи мають зв’язок із виконанням наукових держбюджетних досліджень, передбачених планом НДР Луцького державного технічного університету. Результати наукових досліджень в дисертаційній роботі використані під час розробки науково-дослідної теми “Механізм реалізації політики сталого розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0106U000610) – дисертантом впроваджено організаційні механізми формування та нарощування інвестиційного потенціалу, кінцевою метою яких є досягнення сталого розвитку регіону, розроблено методику оцінки інвестиційного потенціалу регіонів України.

Мета і завдання наукового дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка організаційного механізму формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону.

Досягнення мети дослідження зумовило необхідність визначення і розв’язання наступних основних завдань:

·

·

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження – процес формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону.

Предметом дисертаційного дослідження є організаційний механізм формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення економічної теорії в галузі регіоналістики, результати вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень з питань формування, нарощування та оцінки інвестиційного потенціалу регіону.

Під час досліджень використовувалися такі наукові методи:

- логічного узагальнення, аналізу, синтезу та порівняння – для визначення змісту поняття “інвестиційний потенціал регіону”, дослідження позитивних і негативних характеристик існуючих методик оцінки інвестиційного потенціалу регіону;

- багатофакторного економічного, статистичного, соціологічного аналізу, експертних оцінок – при оцінці часткових та інтегрального індексів інвестиційного потенціалу регіону;

- системного підходу, що враховує динамічну функціональну залежність між станом цілого та розвитком і збалансованістю його складових елементів – при розробці механізмів формування, нарощування та оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону;

- методи моделювання та графічні методи – при побудові механізмів формування, нарощування та оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону та розробці моделей формування інвестиційної інфраструктури.

Інформаційною базою дослідження служили офіційні статистичні дані, що характеризують умови, фактори та результати інвестиційної діяльності регіонів країни, законодавчі та нормативні акти України та обласних державних адміністрацій із здійснення питань інвестиційної політики, аналітичні розрахунки автора, виконані в процесі проведення дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше

· запропоновано три типи механізмів – формування, нарощування і оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону, які передбачають підбір оптимальних для кожної групи регіонів методів та інструментів активізації інвестиційної діяльності, залежно від рівня їх інвестиційного потенціалу;

· обґрунтовано систему інвестиційного маркетингу регіону, яка передбачає визначення місії і цільових груп інвестиційного маркетингу, позиціонування інвестиційного потенціалу регіону на інвестиційному ринку із застосуванням інструментів комплексу маркетингу та формуванням інвестиційного іміджу території;

Удосконалено

· термінологічний апарат, зокрема, запропоноване власне визначення поняття „інвестиційний потенціал регіону”, під яким розуміються максимальні можливості регіону щодо раціонального залучення та використання інвестиційних ресурсів з врахуванням природно-геополітичних та соціально-економічних передумов здійснення інвестиційної діяльності з метою досягнення сталого розвитку регіону;

· методику комплексної оцінки інвестиційного потенціалу регіонів, що базується на визначенні його часткових та інтегрального рівнів, яка, на відміну від інших, дозволила виявити наявний рівень використання та можливості нарощування інвестиційного потенціалу регіону;

· розроблено форму „балансу інвестиційного забезпечення регіону”, який враховує потребу конвергенції ресурсів різних джерел інвестиційного потенціалу та багатовекторність напрямків їх вкладення, що дасть змогу реально оцінити диверсифікованість і обсяги джерел інвестиційних вкладень, а також перелік і структуру об’єктів цих вкладень, виявити нестачу окремих джерел і сформувати програму дій з оптимізації їх обсягів.

Дістало подальшого розвитку

· класифікація джерел формування інвестиційного потенціалу регіону, яка доповнена розширеним колом ознак. За ознакою “суб’єкти акумулювання інвестиційних ресурсів” проведено огляд стану та проблем використання джерел формування інвестиційного потенціалу регіону;

· методичні підходи до оцінки впливу факторів на нарощування інвестиційного потенціалу регіону за допомогою моделі багатофакторної лінійної регресії для формування системи превентивних заходів з усунення їх негативної дії;

· класифікація типів та критерії вибору моделей інвестиційної інфраструктури регіону – формування, розвитку та балансування – відповідно до наявного рівня розвитку та механізму реалізації інвестиційного потенціалу регіону, яка на відміну від інших передбачає вибір для кожного типу інфраструктури різних форм та методів взаємодії між інвестиційними інституціями та регіональними органами влади з метою підвищення інвестиційного потенціалу регіону.

Практичне значення одержаних результатів.

Практична значимість розробки і впровадження механізмів формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону підтверджується довідками органів регіонального управління: Головного управління економіки Волинської обласної адміністрації (довідка про впровадження №1029/02-11 від 18.09.2007р.), Головного фінансового управління Волинської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження №2264 від 18.09.2007р.).

Теоретико-методичні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані обласними адміністраціями і агенціями регіонального розвитку України для розробки моделей інвестиційного розвитку регіонів.

Положення та висновки дисертації стосовно формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону, оцінки його рівня, вибору відповідних організаційних механізмів, обґрунтування створення системи інвестиційного маркетингу регіону та побудови моделей інвестиційної інфраструктури використані у процесі викладання дисциплін „Управління регіональним розвитком”, “Проектне фінансування”, “Місцеві фінанси і бюджети” при підготовці фахівців у Луцькому державному технічному університеті (довідка про впровадження №1801/I-10 від 18.09.2007р.), а також дисциплін “Інвестування”, “Стратегічне планування”, “Історія економічної думки” при підготовці фахівців у Волинському національному університеті ім. Л. Українки (довідка про впровадження від 19.10.2007р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені у дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних та науково-методичних конференціях: “Молодь України в соціально-економічних процесах XXI століття” (м. Луцьк, 2003 р.), „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2003 р.), „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2004 р.), „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.,), „Регіон – 2004: стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 2004 р.), „Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління” (м. Київ, 2004р.), “Інвестиційні стратегії сталого розвитку” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), XXVIII студентська науково-технічна конференція Луцького державного технічного університету (м. Луцьк, 2005 р.), “Фінансові ресурси регіону: організація та управління” (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), “Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу” (Луцьк, 2007 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 12 наукових праць, загальним обсягом 3,9 д.а., з яких 3,2 д.а. належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація викладена на 261 сторінці, містить 30 таблиць, 29 рисунків, з яких 14 таблиць та 4 рисунки займають повну площу сторінки. Список використаних джерел з 209 найменувань викладено на 16 сторінках, 24 додатки – на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Перший розділ “Теоретичні основи формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону” присвячений вивченню теоретичних та методологічних засад організаційного механізму формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону; визначенню поняття “інвестиційний потенціал регіону”; класифікації джерел формування інвестиційного потенціалу регіону та факторів, які можуть здійснювати вплив на нарощування інвестиційного потенціалу і спричиняти загрозу інвестиційній безпеці регіону.

На основі аналізу підходів вітчизняних і зарубіжних учених до тлумачення категорії “інвестиційний потенціал регіону” (ІПР) та дослідження змісту родових понять, які складають його структуру, у дисертації запропоновано власне визначення. Інвестиційний потенціал регіону – це максимальні можливості регіону щодо раціонального залучення та використання інвестиційних ресурсів з врахуванням природно-геополітичних та соціально-економічних передумов для здійснення інвестиційної діяльності з метою досягнення сталого розвитку регіону. З причин недостатнього вивчення регіональних диспропорцій у залученні інвестиційних ресурсів, подана характеристика та авторська класифікація джерел формування інвестиційного потенціалу регіону за ознаками: перспективної значимості для регіону; можливості прогнозування залучення інвестиційних ресурсів; можливості збільшення обсягів залучення інвестиційних ресурсів джерела; достатності наявних інвестиційних ресурсів для економіки регіону; методів регулювання органами регіональної влади процесів залучення та використання інвестиційних ресурсів; походження щодо регіону; напрямків використання джерел; суб’єктів акумулювання ресурсів. Проведено огляд існуючого стану використання і перспектив активізації таких джерел за ознакою суб’єктів акумулювання інвестиційних ресурсів у розрізі регіонів. Визначено необхідні заходи щодо ефективнішого використання джерел інвестиційного потенціалу з метою гармонійного соціально-економічного розвитку регіону.

Враховуючи потребу конвергенції ресурсів різних джерел інвестиційного потенціалу та багатовекторність напрямків їх вкладення, розроблено форму „балансу інвестиційного забезпечення регіону” (табл. 1). Такий баланс для кожного регіону дасть змогу реально оцінити диверсифікованість і обсяги джерел інвестиційних вкладень, а також перелік і структуру об’єктів цих вкладень, виявити нестачу окремих джерел і сформувати програму дій з оптимізації їх обсягів.

Таблиця 1

Баланс інвестиційного забезпечення регіону

Актив | Пасив

Оборотні засоби (товари, сировина, матеріали) | Заощадження населення регіону

Основні засоби (нерухомість, автотранспорт, обладнання) | Кредити банків і кредитних спілок, кошти страхових компаній, пенсійних, лізингових фондів

Інтелектуальні цінності (майнові права, патенти, ліцензії) | Прямі іноземні інвестиції та позики міжнародних фінансових установ

Соціально-екологічне забезпечення (об’єкти соціальної інфраструктури, оздоровлення та покращення умов праці персоналу, введення екологічно безпечних технологій) | Кошти державного та місцевих бюджетів

Кошти підприємств регіону

Усього | тис. грн. | 100% | Усього | тис. грн. | 100%

Згідно аналізу даних балансу інвестиційного забезпечення регіону, можливими є варіанти його структури:

1) Достатність усіх джерел формування інвестиційного потенціалу регіону (пасиву балансу інвестиційного забезпечення) та належне фінансування усіх сфер прикладання інвестиційних вкладень (активу).

2) Достатність і диверсифікованість джерел, але недофінансування окремих сфер (наприклад, соціальної та екологічної, що характерно для більшості промислово розвинених регіонів);

3) Недостатні обсяги і диверсифікованість джерел, що автоматично призводить до недоінвестування економічної, соціальної сфер діяльності в регіоні, що відображено в розділах активу балансу інвестиційного забезпечення.

Виходячи із наведених варіантів структури балансу інвестиційного забезпечення, в регіонах необхідно впроваджувати заходи щодо створення портфелю джерел формування інвестиційного потенціалу та стимулювання пріоритетних напрямків використання інвестиційних вкладень.

На ефективність залучення і використання інвестиційних ресурсів з різних джерел впливає сукупність факторів, що спричиняють відмінності в умовах формування і нарощування інвестиційного потенціалу регіонів і визначають можливості його подальшого використання. За допомогою оцінки впливу цих факторів можна прослідкувати та спрогнозувати їх дію на нарощування інвестиційного потенціалу. У цьому зв’язку запропоновано та реалізовано власну схему комплексного дослідження факторів впливу на нарощування інвестиційного потенціалу регіону, яка містить:

1. Розроблення класифікації факторів нарощування інвестиційного потенціалу регіону.

2. Створення методики оцінки впливу факторів на нарощування інвестиційного потенціалу регіону, що дасть змогу виявити фактори позитивного та негативного впливу, інтенсивність їх дії, проведення розрахунку впливу факторів на інвестиційний потенціал регіонів України.

3. Розроблення методики оцінки рівня ризику нарощування інвестиційного потенціалу регіону та проведення відповідних порівняльних розрахунків по регіонах України, які можуть слугувати основою для впровадження інвестиційних проектів в економіку регіону.

У другому розділі „Аналітичне дослідження інвестиційного потенціалу регіонів України” розроблені методичні підходи до оцінки інвестиційного потенціалу регіону; проведене аналітичне дослідження рівня використання інвестиційного потенціалу регіонів України та можливостей його нарощування; складено та проаналізовано баланс інвестиційного забезпечення Волинської області.

На основі методичних підходів вітчизняних і зарубіжних учених, досліджень інвестиційних інституцій створено власну методику оцінки інвестиційного потенціалу регіону, основними принципами якої є: мінімальне використання експертних оцінок для отримання максимально об’єктивного результату оцінки; відбір часткових показників на основі попереднього кореляційного аналізу їх впливу на інвестиційний потенціал; групування регіонів залежно від отриманого значення інтегрального індексу, що в подальшому дасть змогу сформувати певні види заходів щодо оптимізації нарощування інвестиційного потенціалу для виділених груп регіонів

На першому етапі оцінки з усіх статистичних показників відібрано найбільш інвестозначущі - ті показники, які найбільшою мірою впливають на інвестиційний потенціал регіонів і несуть максимальне факторне навантаження.

Далі обраховано значення вибраних показників, проведено їх стандартизацію і визначено сумарне значення кожного часткового потенціалу. На третьому етапі обчислено інтегральний індекс використання інвестиційного потенціалу регіону – як середньозважену суму часткових потенціалів цього регіону.

Виходячи з отриманих значень сукупних індексів усіх часткових потенціалів, в роботі обчислено значення інтегрального індексу інвестиційного потенціалу кожного регіону України у період 2001 – 2005 років та співвіднесено існуючий рівень інвестиційних вкладень з обчисленим рівнем інвестиційного потенціалу. Наступною дією стало знаходження можливостей нарощування інвестиційних потенціалів регіонів шляхом визначення різниці між інвестиційним потенціалом та рівнем його використання (табл. 2). Як засвідчило ранжування, існують значні регіональні диспропорції як у рівнях використання, так і у можливостях нарощування інвестиційного потенціалу регіону.

Таблиця 2

Регіони | 2003 | 2004 | 2005

індекс використання ІПР/рейтинг | ІПР/рейтинг | можливість нарощування ІПР/рейтинг | індекс використання ІПР/рейтинг | ІПР/рейтинг | можливість нарощування ІПР/рейтинг | індекс використання ІПР/рейтинг |

ІПР/рейтинг | можливість нарощування ІПР/рейтинг

АРК | 0,43 | 16 | 0,704 | 7 | 0,274 | 5 | 0,425 | 16 | 0,710 | 7 | 0,285 | 4 | 0,42 | 15 | 0,709 | 7 | 0,289 | 4

Вінницька | 0,434 | 15 | 0,657 | 14 | 0,223 | 15 | 0,429 | 15 | 0,663 | 14 | 0,234 | 14 | 0,412 | 17 | 0,663 | 14 | 0,251 | 12

Волинська | 0,458 | 10 | 0,661 | 12 | 0,203 | 20 | 0,416 | 18 | 0,667 | 12 | 0,251 | 11 | 0,409 | 19 | 0,666 | 12 | 0,257 | 11

Дніпропетровська  | 0,595 | 2 | 0,807 | 4 | 0,212 | 19 | 0,606 | 2 | 0,813 | 4 | 0,207 | 21 | 0,589 | 2 | 0,813 | 4 | 0,224 | 22

Донецька | 0,567 | 3 | 0,824 | 3 | 0,257 | 7 | 0,577 | 3 | 0,830 | 3 | 0,253 | 9 | 0,561 | 3 | 0,829 | 3 | 0,268 | 8

Житомирська | 0,435 | 14 | 0,681 | 9 | 0,246 | 9 | 0,434 | 14 | 0,687 | 9 | 0,253 | 9 | 0,427 | 11 | 0,686 | 9 | 0,259 | 10

Закарпатська | 0,419 | 19 | 0,697 | 8 | 0,278 | 4 | 0,44 | 13 | 0,703 | 8 | 0,263 | 6 | 0,427 | 11 | 0,703 | 8 | 0,276 | 6

Запорізька | 0,483 | 7 | 0,634 | 17 | 0,151 | 25 | 0,514 | 5 | 0,640 | 18 | 0,126 | 27 | 0,513 | 5 | 0,639 | 17 | 0,126 | 27

Івано-Франківська | 0,372 | 25 | 0,591 | 25 | 0,219 | 18 | 0,374 | 25 | 0,597 | 15 | 0,223 | 19 | 0,368 | 23 | 0,596 | 25 | 0,228 | 20

Київська | 0,445 | 13 | 0,667 | 11 | 0,222 | 17 | 0,443 | 11 | 0,673 | 11 | 0,230 | 16 | 0,429 | 10 | 0,673 | 11 | 0,244 | 17

Кіровоградська | 0,409 | 20 | 0,661 | 12 | 0,252 | 8 | 0,416 | 18 | 0,667 | 12 | 0,251 | 11 | 0,417 | 16 | 0,666 | 12 | 0,249 | 14

Луганська | 0,466 | 8 | 0,784 | 5 | 0,318 | 2 | 0,476 | 6 | 0,790 | 5 | 0,314 | 2 | 0,464 | 7 | 0,789 | 5 | 0,325 | 2

Львівська | 0,453 | 12 | 0,647 | 15 | 0,194 | 21 | 0,45 | 10 | 0,653 | 16 | 0,203 | 22 | 0,427 | 11 | 0,653 | 15 | 0,226 | 21

Миколаївська | 0,429 | 17 | 0,611 | 22 | 0,182 | 24 | 0,42 | 17 | 0,617 | 23 | 0,197 | 24 | 0,404 | 20 | 0,616 | 22 | 0,212 | 24

Одеська | 0,561 | 4 | 0,881 | 2 | 0,320 | 1 | 0,56 | 4 | 0,887 | 2 | 0,327 | 1 | 0,525 | 4 | 0,886 | 2 | 0,361 | 1

Полтавська | 0,486 | 5 | 0,634 | 17 | 0,148 | 26 | 0,466 | 8 | 0,640 | 18 | 0,174 | 25 | 0,455 | 8 | 0,639 | 17 | 0,184 | 25

Рівненська | 0,394 | 21 | 0,617 | 20 | 0,223 | 15 | 0,393 | 21 | 0,623 | 21 | 0,230 | 16 | 0,376 | 21 | 0,623 | 20 | 0,247 | 15

Сумська | 0,456 | 11 | 0,647 | 15 | 0,191 | 23 | 0,441 | 12 | 0,653 | 16 | 0,212 | 20 | 0,421 | 14 | 0,653 | 15 | 0,232 | 19

Тернопільська | 0,376 | 24 | 0,601 | 24 | 0,225 | 14 | 0,381 | 23 | 0,607 | 25 | 0,226 | 18 | 0,361 | 25 | 0,606 | 24 | 0,245 | 16

Харківська | 0,484 | 6 | 0,631 | 19 | 0,147 | 27 | 0,474 | 7 | 0,637 | 20 | 0,163 | 26 | 0,47 | 6 | 0,636 | 19 | 0,166 | 26

Херсонська | 0,384 | 23 | 0,617 | 20 | 0,233 | 13 | 0,367 | 26 | 0,623 | 21 | 0,256 | 8 | 0,353 | 26 | 0,623 | 20 | 0,270 | 7

Хмельницька | 0,39 | 22 | 0,584 | 27 | 0,194 | 21 | 0,387 | 22 | 0,590 | 27 | 0,203 | 22 | 0,371 | 22 | 0,589 | 27 | 0,218 | 23

Черкаська | 0,429 | 17 | 0,671 | 10 | 0,242 | 11 | 0,416 | 18 | 0,677 | 10 | 0,261 | 7 | 0,411 | 18 | 0,676 | 10 | 0,265 | 9

Чернівецька | 0,369 | 26 | 0,607 | 23 | 0,238 | 12 | 0,381 | 23 | 0,613 | 24 | 0,232 | 15 | 0,363 | 24 | 0,613 | 23 | 0,250 | 13

Чернігівська | 0,461 | 9 | 0,761 | 6 | 0,300 | 3 | 0,457 | 9 | 0,767 | 6 | 0,310 | 3 | 0,443 | 9 | 0,766 | 6 | 0,323 | 3

м. Київ | 0,642 | 1 | 0,886 | 1 | 0,244 | 10 | 0,657 | 1 | 0,895 | 1 | 0,238 | 13 | 0,655 | 1 | 0,894 | 1 | 0,239 | 18

м. Севастополь | 0,322 | 27 | 0,586 | 26 | 0,264 | 6 | 0,321 | 27 | 0,595 | 26 | 0,274 | 5 | 0,308 | 27 | 0,594 | 26 | 0,286 | 5

Оцінка інвестиційного потенціалу регіонів України за період 2003 – 2005 рр.

Умовні позначення

регіони з низьким рівнем ІПР

регіони з середнім рівнем ІПР

регіони з високим рівнем ІП

Більшість регіонів з високим рівнем використання інвестиційного потенціалу практично вичерпали можливості його нарощування, що говорить про необхідність структурної переорієнтації їх економіки, вихід на нові ринки збуту, інноваційне спрямування економіки.

Проранжовані за рівнем інвестиційного потенціалу регіони розділено на групи за рівнем використання інвестиційного потенціалу. Для визначення місця і ролі окремо взятого регіону у загальнодержавних інвестиційних процесах, виділено регіони з високим, середнім і низьким рівнем інвестиційного потенціалу.

Знайдені відмінності у рівнях використання та можливостях нарощування інвестиційного потенціалу регіонів України, а також причини перебування більшості регіонів в групі з низьким рівнем інвестиційного потенціалу, що потребує розробки дієвих механізмів формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіонів України.

У третьому розділі “Розробка механізму формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону” обґрунтовано організаційний механізм формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону; розроблено систему інвестиційного маркетингу регіону; побудовано моделі інвестиційної інфраструктури регіону.

Запропоновано типи організаційного механізму реалізації інвестиційного потенціалу для кожної з трьох груп регіонів, які відрізняються за рівнем інвестиційного потенціалу регіону, визначеного у аналітичному дослідженні та обґрунтовано особливості їх застосування (табл. 3).

Перший тип механізму – механізм формування інвестиційного потенціалу регіону – спрямований на формування природних, трудових, фінансових та інших видів ресурсів регіону і застосовується в регіонах з недостатністю валових та відносних обсягів інвестиційних вкладень, нерозвиненістю джерел інвестиційних ресурсів, нечисленними об’єктами інвестиційної інфраструктури або ж її відсутності як такої взагалі. Даний механізм передбачає орієнтацію на максимальну диверсифікацію джерел інвестування, пріоритетним є врахування інтересів інвесторів та забезпечення швидкої окупності, високої рентабельності та ресурсно-сировинної забезпеченості інвестиційних вкладень. Головними інструментами реалізації механізму є первинна побудова системи інвестиційного маркетингу та створення інвестиційного іміджу регіону, а також стимулювання виникнення об’єктів інвестиційної інфраструктури.

Другий тип – механізм нарощування інвестиційного потенціалу регіону. Регіони, для яких застосовується даний механізм, мають середній рівень використання інвестиційного потенціалу, проте у них все ще існує суттєва різниця між наявним рівнем і максимальними можливостями нарощування інвестиційного потенціалу. Пріоритетами спрямованості механізму нарощування інвестиційного потенціалу регіону є: стратегічний характер та інноваційна спрямованість залучення інвестиційних вкладень, а також врахування соціально-екологічного ефекту їх використання. Даний механізм орієнтований на урівноваження інтересів інвесторів і економіки регіону, особливістю є також спрямування механізму на оптимізацію процесів взаємодії

Таблиця 3

Типи, напрямки та завдання механізмів реалізації інвестиційного потенціалу регіону

Тип механізму | Завдання механізму | Напрям дії механізму | Характер участі регіональних органів влади в регулюванні інвестиційних процесів

Механізм формування інвестиційного потенціалу регіону |

Сформувати ІПР, визначити пріоритетні для регіону сфери та об’єкти інвестування, залучити максимальні обсяги інвестиційних вкладень з усіх можливих джерел, сформувати інвестиційний імідж території та позиціонувати її на вітчизняному та світовому ринку капіталів, сформувати інвестиційну інфраструктуру регіону | Формуючий | Організація, планування та прогнозування процесів формування ІПР, постійний контроль та моніторинг, впровадження інструментів заохочення інвестування, надання преференцій стратегічним інвесторам

Механізм нарощування інвестиційного потенціалу регіону |

Підвищити рівень використання сформованого інвестиційного потенціалу території, знайти додаткові інструменти залучення інвестицій в регіон, скоригувати напрямки інвестиційного маркетингу регіону, вдосконалити інвестиційну інфраструктуру | Нарощу-вальний | Аналіз можливостей зростання обсягів інвестиційних вкладень та їх ефективності, дослідження незадіяних резервів нарощування інвестування, нормативно-законодавче налагодження взаємодії між елементами інвестиційної інфраструктури

Механізм оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону | Забезпечити достатній рівень інвестиційної безпеки регіону, створити інструменти переливання інвестиційних потоків у сфери, найпріоритетніші для сталого розвитку регіону, забезпечити першочерговість врахування соціально-екологічних інтересів населення і регіону | Оптимізую-чий | Забезпечення фінансової самостійності та інвестиційної безпеки регіону, перерозподіл інвестиційних потоків у сфери, що є стратегічно важливими для сталого розвитку, інвестування проектів соціального та екологічного спря-мування

між існуючими на інвестиційному ринку суб’єктами інфраструктури, а саме: розмежування їх функцій, сприяння становленню здорової конкуренції та вільного ціноутворення, створення потужної регіональної інформаційно-правової бази їх діяльності.

Третій тип – механізм оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону може бути застосований для регіонів із найбільшими обсягами залучення інвестиційних ресурсів у розрахунку на душу населення, достатньо високим розвитком та диверсифікованістю джерел залучених інвестиційних ресурсів й інвестиційної інфраструктури, сформованим іміджем території. Головними завданнями цього механізму є якомога ефективніше використання залучених інвестиційних вкладень, перерозподіл їх у сфери діяльності, які забезпечать інноваційну спрямованість вкладень та збережуть інвестиційну безпеку регіону.

Для ефективного застосування механізмів формування, нарощування та оптимізації використання інвестиційного потенціалу регіону, автором розроблено характеристики складових механізму - системи інвестиційного маркетингу та інвестиційної інфраструктури регіону. Інвестиційний маркетинг регіону визначено як процес постійного просування і реалізації інвестиційного потенціалу регіону на вітчизняному та світовому ринках інвестицій, спрямований на задоволення потреб регіону в інвестиційних ресурсах, зростання рівня життя населення і якості навколишнього середовища.

У якості зв’язкової ланки та необхідної складової механізму ефективної взаємодії суб’єктів і об’єктів інвестиційного маркетингу запропоновано створення Банку даних “Інвестиційний потенціал регіонів”. Банк даних слугуватиме джерелом інформації та цільових орієнтирів при розробці інвестиційної стратегії регіону і буде складовою інформаційної підсистеми Головного Управління економіки та Головного Управління фінансів облдержадміністрації та накопичуватиме, оброблятиме і розподілятиме інформацію про регіональні інвестиційні ринки.

Автором визначено основні складові елементи побудови системи інвестиційного маркетингу регіону: визначення місії, основних завдань і цільових груп інвестиційного маркетингу регіону, позиціонування регіону на інвестиційному ринку, формування системи маркетинг-мікс інвестиційного потенціалу та інвестиційного іміджу регіону.

Місія та основні завдання інвестиційного маркетингу регіону відрізнятимуться, залежно від рівня сформованого у ньому інвестиційного потенціалу (табл. 4).

Таблиця 4

Місія та основні завдання інвестиційного маркетингу регіонів

Групи регіонів | Місія | Основні завдання

З низьким рівнем ІПР | Залучення максимальної кількості інвесторів | формування інвестиційного іміджу регіону; вибір цільових груп інвестиційного маркетингу та початкове позиціонування; розробка маркетингових заходів із формування ІПР

З середнім рівнем ІПР | Забезпечення стабільного нарощування ІПР | покращення інвестиційного іміджу території; впровадження стратегії диференціації при продажу ІПР; вихід на нові ринки інвесторів та розробка нових форм залучення інвестицій

З високим рівнем ІПР | Забезпечення максимальної ефективності використання ІПР | інвестиційний ребрендінг регіону; позиціонування регіону у сегменті із здійсненням значних витрат у соціальне та екологічне забезпечення регіону; забезпечення довгострокової конкурентоспроможності регіону

У роботі здійснено вибір цільових груп інвестиційного маркетингу, на які будуть спрямовуватися заходи інвестиційного маркетингу: населення регіону, фінансово-промислові групи та великі підприємства-виробники в регіоні, підприємства малого та середнього бізнесу регіону, зовнішні вітчизняні інвестори, іноземні інвестори, міжнародні фінансові організації та фонди. Основними критеріями характеристики цільових груп інвестиційного маркетингу регіону прийнято: кількість суб’єктів групи та обсяги її інвестиційних ресурсів, доступність і привабливість сегменту для регіону, захищеність сегменту від регіонів-конкурентів та ін.

При визначенні привабливості цільових груп інвестиційного маркетингу для регіону до розрахунків взято такі показники, як місткість даного ринку, частка на ньому регіону та потенціал зростання цієї частки. Наприклад, розрахунок привабливості цільової групи „населення” (Н) для регіону Х матиме наступний вигляд:

де - привабливість цільової групи Н для регіону Х;

- сукупні доходи населення регіону Х (дані статистики);

- сукупні витрати населення регіону Х (дані статистики);

- загальна потреба в інвестиціях регіону Х (може братися на основі % від ВДВ регіону, а також як сума потреб ресурсів за всіма інвестиційними проектами в регіоні).

Розроблені інструменти впливу на цільові групи інвестиційного маркетингу регіону дають можливості визначити стратегію для кожного регіону щодо представлення його інвестиційного потенціалу на ринку.

У дисертаційному дослідженні запропоновано здійснювати позиціонування ІПР як процес вибору найпривабливіших для регіону цільових сегментів інвестиційного ринку та визначення напрямків розвитку конкурентних позицій на чотирьох рівнях: внутрішньому, міжрегіональному, загальнодержавному та міжнародному, обґрунтовано особливості здійснення позиціонування на кожному з визначених рівнів. Розроблено засади позиціонування регіону на інвестиційному ринку, яке полягає у визначенні співвідношення між наявним в регіоні рівнем інвестиційного потенціалу та “вартістю інвестиційного пакету” - специфічним для кожного регіону (групи регіонів) набором сфер інвестування, окупністю інвестицій, їх прибутковістю, наявністю вимог влади щодо витрат інвесторів на соціальний розвиток населення та фінансування екологічних проектів.

Запропоновано також застосовувати комплекс маркетингу регіону - здійснювати вибір засобів маркетингу, сукупність яких слід використовувати для залучення потенційних інвесторів, що дозволить домогтися бажаного обсягу інвестицій у сфери, визначені пріоритетними для здійснення інвестицій. Для того, аби система інвестиційного маркетингу регіону була дієвою та виконувала свої завдання, інвестиційний потенціал регіону слід представляти інвесторам в якості товару, з усіма притаманними йому властивостями. Основні засади розробленого комплексу маркетингу інвестиційного потенціалу регіону та його порівняння зі складовими “маркетинг-мікс” на рівні підприємства та регіону наведено в табл.5.

Таблиця 5

Порівняльна характеристика компонентів “маркетинг-мікс” підприємства, регіону та інвестиційного потенціалу регіону

Маркетинг-мікс | Визначальна ознака елементів “маркетинг-мікс” ІПР

Підприємство | Регіон | Інвестиційний потенціал регіону

Товар (product) | Ресурси території | Інвестиційний потенціал регіону | рівень та специфіка інвестиційного потенціалу регіону

Ціна (price) | Затрати, які несуть споживачі території | Прибутковість інвестицій, пільги та преференції | прогнозна прибутковість інвестиційних вкладень в різні сфери діяльності у регіоні

Розподіл (place) | Спеціалізація регіону відповідно до наявних ресурсів і передумов | Законодавчо визначені порядок і канали здійснення інвестиційних вкладень | елементи регіональної інвестиційної інфраструктури, спеціальні економічні зони, території пріоритетного розвитку та зі спеціальними умовами і режимами здійснення інвестиційної діяльності

Просування (promotion) | Реклама регіону та PR-кампанії | Представлення інвестиційного потенціалу регіону на ринку | рекламно-іміджева продукція, конференції, форуми, інформація в мережі Інтернет

Персонал (personal) | - | Суб’єкти формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону | працівники ОДА, що пройшли відповідні навчання, стажування в інших країнах, регіонах України з передовим досвідом залучення інвестиційних вкладень та їх ефективного використання

Упаковка (package) | - | Інвестиційний імідж регіону | рейтинги інвестиційного потенціалу регіонів, презентації інвестиційного потенціалу регіону

Виходячи з важливості становлення інституційного забезпечення формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону і вимог його відповідності умовам сучасного ринкового середовища, розроблено засади формування інвестиційної інфраструктури регіону (рис. 1).

Для вирішення завдань формування, вдосконалення, фінансування та регулювання розвитку інвестиційної інфраструктури, органам регіональної влади запропоновано використовувати три види моделей: модель створення, модель розвитку та модель балансування інвестиційної інфраструктури регіону. Критерієм вибору певної моделі обрано рівень інфраструктурного потенціалу регіону, який є частковим показником інтегральної оцінки рівня інвестиційного потенціалу регіону.

Рис. 1. Етапи процесу розбудови інвестиційної інфраструктури регіону

Головними елементами моделі створення визначено: впровадження регіональних законодавчих ініціатив, покликаних форсувати виникнення об’єктів інвестиційної інфраструктури шляхом надання різних пільг, преференцій, “податкових канікул” та ін.; створення програми підготовки фахівців, здатних працювати в сучасних інституціях інвестиційної сфери регіону. Дана модель передбачає найбільший рівень контролю та координуючих зусиль органів регіональної влади. Модель розвитку базується на взаємодії органів регіональної влади як контролера процесу та “зацікавленої” сторони – Ради регіональних інвестиційних інститутів при обласній державній адміністрації, які у своїй взаємодії формують визначальні засади розвитку інвестиційної інфраструктури регіону, виявляють та усувають причини та обмеження, що стримують її розвиток на ринкових засадах. Відмінною особливістю моделі балансування інвестиційної інфраструктури є мінімальний рівень прямого втручання органів регіональної влади та взаємоузгодження інтересів усіх учасників інвестиційного процесу регіону на основі ринкових механізмів, вільного доступу на інвестиційні ринки, забезпечення інноваційності та безпеки здійснення інвестиційних вкладень в регіон.

Розглянуто мотиви та інструменти залучення фінансування інвестиційної інфраструктури за рахунок коштів комерційних організацій, державних і регіональних органів влади та громадських організацій. Контроль і моніторинг за розвитком інвестиційної інфраструктури регіонів запропоновано здійснювати органам регіональної влади, які повинні бути головними суб’єктами цього процесу.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у розвитку та поглибленні концептуальних основ і методичної бази побудови системи організаційного механізму формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіону.

Дисертаційне дослідження з питань формування та нарощування інвестиційного потенціалу регіонів дає підстави зробити ряд висновків і узагальнень, що мають практичний характер і можуть бути використані при подальшому удосконаленні системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні.

1.

2.

3.

4.

5.

6.