ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ВАСИЛІВ ОЛЕГ БОГДАНОВИЧ

УДК 351: 338. 48 (477.86)

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ГАЛУЗІ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

(на прикладі Івано-Франківської області)

25.00.01 - теорія та історія державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управліния Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор

Малик Ярослав Йосипович,

Львівський регіональний інститут

державного управління Національної академії

державного управління при Президентові України,

завідувач кафедри європейської інтеграції та права.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Шаблій Олег Іванович,

Львівський національний

університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри економічної і соціальної географії;

кандидат наук з державного управління

Серант Андрій Йосипович,

Львівський регіональний інститут державного

Управління Національної академії державного

управління при Президентові України,

начальник відділу короткотермінового навчання

Захист дисертації відбудеться 16 травня 2008 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.860.01 у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 79491, м. Львів, смт. Брюховичі, вул.. Сухомлинського, 16, ауд. 220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського регіональ-ного інституту державного управліния Національної академії державного управління при Президентові за адресою: 79491, м. Львів, смт. Брюховичі,
вул. Сухомлинського, 16.

Автореферат розісланий “____” ----------2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. О. Каляєв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Перспективи розвитку туризму в Україні визначаються дією широкого спектра природних, історико-культурних, соціальних, економічних, політичних чинників, які мають чітко окреслену регіональну специфіку. Крім того, особливість сьогоднішньої ситуації полягає в тому, що формування високорозвинутої національної індустрії туризму та її інтеграція у світовий ринок туристичних послуг пов’язані з необхідністю вирішення гострих соціально-економічних проблем в період трансформації суспільно-економічних відносин. Тому туризм сьогодні розглядається як національне явище сфери реалізації прав і потреб людини, як сфера технології реалізації потреб і попиту в ринкових умовах, як особливий сектор сучасної національної і регіональної економіки, як невід’ємна складова соціально-економічної політики держави. Такий підхід до туристичної сфери вимагає всебічних та фундаментальних досліджень різноманітних аспектів державного управління її розвитком, особливо на регіональному рівні.

Набутий у роки незалежності досвід здійснення політики в туристично-рекреаційній галузі в Україні переконливо свідчить про неможливість модернізації галузі без належного наукового обґрунтування, прогностичних передбачень, розробки новітніх методологій та теорій. Тому будь-яким практичним крокам щодо реформування туристичної сфери повинні передувати серйозні комплексні наукові дослідження, виконані саме в межах науки державного управління із застосуванням міждисциплінарних підходів. Відсутність таких досліджень стримує розвиток правової та інституційної бази регулювання розвитком рекреаційно-туристичної галузі не дозволяє визначити й реалізувати пріоритетні напрями впливу держави на ситуацію в регіонах.

Вагомий внесок у дослідження проблеми здійснили М.Б.Біржаков, І.В.Валентюк, В.Г.Герасименко, В.А.Квартальнов, М.П.Крачило, В.М.Олуйко, В.С.Сенін, В.В.Тертичка та ін. Проте тема вимагає подальших досліджень.

Актуальність виконаної роботи обумовлюється необхідністю визначення наукових підходів до реформування сучасної системи державного управління туристичною галуззю в країні, розробки на цих засадах її адаптаційної моделі, у якій зроблено акцент на гармонійне співвідношення і взаємодію гілок державної влади та місцевого самоврядування і вдосконалення управлінських механізмів, що адекватно відбивають специфіку туристичної галузі та забезпечують гнучке реагування на зміни в національній економіці, світових глобальних процесах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження “Державне управління розвитком туристично-рекреаційної галузі на регіональному рівні (на прикладі Івано-Франківської області) ” виконано в рамках наукової проблематики Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і є складовим компонентом планового комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ДР-ОК 0200И004103).

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження – науково-теоретичне обґрунтування організаційно-правових засад державного управління розвитком і модернізацією туристично-рекреаційної галузі на регіональному рівні та методів підвищення ефективності її функціонування в ринкових умовах на інноваційних засадах.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішити такі завдання:

- розкрити роль і значення туризму як об’єкта державної політики на основі існуючих у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі концепцій;

- уточнити понятійно-категоріальний апарат дослідження;

- проаналізувати стан та тенденції розвитку організаційно-правової бази діяльності органів державного управління керівництва туристичною сферою;

- дослідити особливості державного управління рекреаційно-туристичною галуззю в умовах суспільно-економічної трансформації на засадах ринкової економіки ;

- оцінити результативність чинної системи державного управління галуззю;

- на основі виявлених проблем, пов’язаних з державним управлінням рекреаційно-туристичною галуззю, сформувати основні напрямки її модернізації;

- з’ясувати місце туризму в стратегії соціально-економічного розвитку регіону та розкрити основні напрями реалізації адаптованої до реальних умов туристичної політики;

- охарактеризувати роль державного управління по інформаційному забезпеченню інноваційного розвитку туристично-рекреаційної галузі.

Об’єкт дослідження – туристична сфера України.

Предмет дослідження – процес державного управління розвитком туристично-рекреаційної галузі в регіоні (на прикладі Івано-Франківської області).

Методи дослідження. Методологічною основою даної роботи є комплексне використання сукупності загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. При визначенні методології дисертаційної роботи автор виходив із складності й міждисциплінарності предмета дослідження. Тому основу методології становить системний підхід, якого вимагає комплексний характер дисертаційного дослідження і завдяки якому дисертант розглядав проблему як аналіз цілісної системи та її складових елементів.

Дослідження проблеми державного управління розвитком туристично-рекреаційної галузі в регіоні стало можливим завдяки використанню низки інших наукових методів. Зокрема, конкретно-пошукового, історико-дискретного, логічного (компаративістського), економіко-статистичного аналізу, синтезу, соціологічного дослідження, структурно-функціональний, порівняльний метод.

Виконуючи дисертаційне дослідження, автор намагався поєднувати науково-теоретичний та емпіричний рівні пізнання. Тому, віддаючи належне теоретичному аналізу проблеми, дисертант доповнював його емпіричними даними.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Дисертація є одним з не багатьох комплексним дослідженням у вітчизняній регіоналістиці питань державного управління розвитком туристично-рекреаційних територій, як відкритих систем, які розвиваються та трансформуються під впливом дії чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. Це дозволило обґрунтувати нові наукові положення про можливості удосконалення системи державного управління розвитком туристичної галузі та шляхи підвищення ефективності діяльності туристично-рекреаційних комплексів (на прикладі Івано-Франків-ської області) в умовах регіональної економіки. Наукова новизна результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- визначено зміст понять “державне управління туристично-рекреа-ційною сферою”, “стратегія інноваційного розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону” та “регіональний туристично-рекреаційний комплекс”, що значно уточнює основні поняття із дослідженої проблеми;

- визначені пріоритетні напрями модернізації туристично-рекреаційної галузі в регіоні (обрахування наявних ресурсів, створення розгалуженої інфраструктури туризму, визначення пріоритетних його напрямів.

одержали подальший розвиток:

- концептуальні засади стратегії інноваційного розвитку туристично-рекреаційної галузі;

- пропозиції щодо вдосконалення правових засад та інституційного забезпечення державного управління розвитком туризму в регіоні;

- питання створення динамічної інформаційної системи забезпечення інноваційного розвитку галузі;

- пропозиції щодо організації підготовки і підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено обов’язки державного регулювання в сфері туризму;

удосконалено:

- методичні підходи щодо оцінки туристично-рекреаційних ресурсів регіону;

- шляхи вивчення ефективності основних видів та форм туристично-рекреаційної діяльності, які дають можливість визначити рекреаційну галузь як провідну в регіоні, локомотив економічного зростання;

- підходи налагодження взаємовідносин органів місцевого самоврядування з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг.

Практичне значення отриманих результатів. Практичні рекомендації й висновки дисертаційного дослідження були впроваджені Головним управлінням з питань євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації при розробці програм діяльності області в рамках Міжнародної Асоціації “Карпатський Єврорегіон”, яка об’єднує прикордонні території 5 країн: Республіка Польща, Румунія, Словацька Республіка, Угорська Республіка, Україна (довідка про впровадження
№441/07-39/49 від 12.09.2007 р.). Висновки і рекомендації, а також матеріали дослідження були подані в Туристичну асоціацію Івано-Франківщини і знайшли практичне застосування при створенні структури та наповненні інформацією туристичної геоінформаційної системи області (довідка про впровадження №07-09/7 від 10.09.2007 р.).

Теоретичні положення, висновки й рекомендації, запропоновані в дисертації, є важливими для подальшого наукового дослідження окремих аспектів проблеми державного управління розвитком туристичної галузі, для вдосконалення нормативно-правової бази в Україні щодо законодавчого забезпечення її діяльності, вдосконалення структури органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування на регіональному рівні, а також для процесу підготовки фахівців з державного й регіонального управління.

Матеріали дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при підготовці лекційних курсів і семінарських занять з відповідних питань державного управління, як дидактичний матеріал при викладанні дисциплін з підготовки фахівців у галузі державного управління, державної служби, менеджменту організацій і в практичній діяльності державних службовців і посадовців місцевого самоврядування.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Здобувач пропонує принципово новий підхід до удосконалення державного управління сферою туризму на регіональному рівні.

Апробація результатів. Матеріали і результати дослідження багато-разово обговорювалися на засіданнях кафедри європейської інтеграції та права Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Основні положення, висновки та практичні рекомендації були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях “Глобалізація та управління проектами у XXI столітті“(Львів, 2003), “Сільський зелений туризм: шлях до сталого розвитку” (Яремче, Івано-Франківська область, 2003), “Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції” (Львів, 2004 ), “Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія” (Львів, 2005), “Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія і практика” (Львів, 2007), “Inwestycje turystyczne Ukraine Zachodniej” (Краков,2003), “Potencial turystyczny Ukrainy Zachodnie” (Варшава, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації відображено в 14 друкованих працях, з них 3 – у фахових виданнях. Структура дисертації визначається метою та завданням дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (379 позицій), додатків. Загальний обсяг дисертації – 244 сторінки, з них 198 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан наукової проблеми, що досліджується, обґрунтовано вибір та актуальність теми, вказано на зв’язок роботи з науковими напрямами досліджень Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мету, дослідницькі завдання, об’єкт і предмет дослідження; охарактеризовано елементи наукової новизни отриманих результатів, їх теоретичне та практичне значення; наведено дані їх апробації та опублікування.

Перший розділ присвячений з’ясуванню “Теоретико-методологічних та організаційно-правових засад державного управління розвитком туристичної галузі”. Проведено комплексне теоретичне дослідження основних понять, що мають безпосереднє відношення до теми дисертаційного дослідження. У дисертаційній роботі туризм розглядається, насамперед, як ефективна галузь народного господарства, що спроможна через ефективне державне управління приносити високий прибуток і в цілому активно сприяти інтенсифікації економічного розвитку країни та регіонів, вирішенню їх соціальних проблем. Автор погоджується з думкою провідних вчених, які розглядають туризм як певне поліфункціональне явище, яке включає у себе такі функції, як рекреаційну, соціальну, культурно-просвітницьку, екологічну, економічну і виховну.

Розвиток туристично-рекреаційної сфери, яка є однією з найважливіших галузей світового господарства, невід’ємно пов’язаний із рівнем розвитку держави, в якій вона функціонує. На проведення політики держави у сфері туризму історично впливали два чинники: міждисциплінарність туризму та економічні вигоди для держави, пов’язані з розвитком туризму. Туристична політика розглядається як складова частина політики держави, сукупність теоретичних ідей, цілей і завдань, практичних заходів розвитку туризму. Її практична реалізація містить ряд важливих заходів, до яких можна віднести: створення нормативно-правової бази розвитку туризму, що відповідає міжнародній практиці; формування економічних механізмів стимулювання розвитку іноземного та внутрішнього туризму і залучення інвестицій у цю галузь; введення жорсткої системи сертифікації і ліцензування туристичної діяльності тощо.

У дисертаційній роботі запропоновано визначення таких основних понять, як “державне управління сферою туризму” і “туристична політика”, які в логічній послідовності складають теоретико-методологічну основу вивчення даної проблеми. Під державним управлінням сферою туризму розуміється такий вид діяльності держави, суттю якого є здійснення управлінського організуючого впливу на цю сферу шляхом використання повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного розвитку вітчизняного туризму, а також забезпечення реалізації державної туристичної політики.

Туристична політика – це складова частина політики держави, сукупність теоретичних ідей, цілей і завдань, практичних заходів розвитку туризму. У дисертації здійснено й інші визначення термінів, які вживаються в туристичній галузі. Чітке розуміння цих понять має теоретичне і прикладне значення, тому що дозволить вивчати і суміжні проблеми, що залишилися поза увагою автора, а в самій дисертації – з’ясувати інституційно-правові засади державного управління розвитком туристично-рекреаційної галузі в Івано-Франківській області та пріоритетні напрями його вдосконалення.

У розділі характеризується стан наукової розробки і джерельна база дослідження. Подається системний аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури стосовно історії туризму, передумов та факторів його розвитку; розглянуто наукові роботи щодо становлення державного управління туристичною сферою та механізмів реалізації туристичної політики України.

В останні роки в Україні посилюється увага вчених та фахівців, які досліджують проблеми розвитку туризму, до формування національної туристичної індустрії, підвищення економічної ефективності туристичної сфери, використання рекреаційних систем тощо.

Вагомий внесок у теорію дослідження територіальних рекреаційних систем, методологію оцінки туристичного потенціалу та визначення соціально-економічної ефективності його використання, формування та реалізації турис-тичної політики зробили відомі українські вчені О. М. Адаменко, М. В. Багров, О. Ф. Балацький, О. О. Бейдик, С.А. Генсірук, Л. С. Гринів, М. І. Долішній,
В. К. Євдокименко, О. В. Ільїна, Я. І. Жупанський, О.В. Живицький,
М.Г. Ігнатенко, В.С. Кравців, В. П. Руденко, О. І. Шаблій, а також іноземні науковці В. Нарстедт, М. Піводда та ін. В працях А. Г. Бобкової, В. К. Ма-мутова, А. І. Мамоші, Т. Н. Дементьєва, Г. М. Долматова розкриваються питання правового забезпечення туристично-рекреаційної діяльності.

Ефективність державного управління у сфері туризму становить повне усвідомлення взаємозв’язків туризму з різними галузями державного, економічного, політичного і культурного життя країни. Пошук ефективних методів управління здійснювало багато вчених, але найбільший внесок у дослідження цих питань зробили такі з них, як: В. Я. Малиновський, Н. Р. Ниж-ник, В. М. Олуйко, В. В. Токовенко, Л. Ю. Мельник та ін. розглядаються в контексті сучасних досягнень і базуються на практичній управлінській діяльності. Суттєво важливі аспекти державного управління туризмом, у тому числі проблеми організаційно-економічного механізму його функціонування у ринкових умовах, досліджено в працях Г. Ю. Александрової, І. В. Давиденко, Л. І. Давиденко, З. П. Варналій, Н. О. Ветрова, А. Б. Гайдука, А. М. Чечель,
Р. І. Росохи та ін. Проте на сучасному етапі ще не доведено залежність рівня розвитку туризму від ефективності державного управління цією сферою економіки. Територіальні аспекти упраління розвитком туристично-рекреацій-ного комплексу відображенні в роботах В. Д. Безносюка, І. В. Валентюк,
В. А. Занфірова, П. В. Гудзя, В. В. Демченка, В. С. Кравціва, В. Ю. Керецмана, Л. В. Кошкіної, С. В. Хлопяк та інших дослідників. Проте ця проблема залишається ще недостатньо вивченою як в українській, так і в світовій науці. Слід зазначити, що сфера державного управління туризмом стала предметом наукового дослідження порівняно недавно, а проблема державного управління туристично-рекреаційною сферою на регіональному рівні, зокрема, в Івано-Франківській області комплексно не вивчалась.

Для об’єктивного і всестороннього вивчення досліджуваної проблеми залучена широка і різнопланова джерельна база. Серед них значну групу складають збірники законодавчих і нормативних матеріалів. До цієї групи джерел слід також віднести публікацію рішень, постанов, наказів Президента України, Кабінету міністрів України, Верховної Ради, Держтурадміністрації України вміщених на сторінках офіційних видань. Важливим джерелом для автора стали матеріали періодичних видань, які конкретизували дисертаційне дослідження важливими, неординарними фактами. Значну групу джерел становлять статистичні матеріали про основні показники діяльності туристичної галузі за різні роки.

Аналіз нормативно-правової бази виявив, що туристична сфера регулюється нормами як загального, так і спеціального законодавства. Важливим кроком на шляху формування організаційно-правової бази діяльності туристичної галузі стало прийняття 15 вересня 1995 р. Верховною Радою України Закону України “Про туризм” (першого на теренах колишнього СРСР).

Але незважаючи на те, що у нашій державі практично сформоване правове поле щодо регулювання туристичної діяльності, існують прогалини у питаннях концептуального визначення туристичної сфери як об’єкта управління, не розроблено методичну основу для ефективного державного управління і регулювання вітчизняним туризмом. Законодавче поле потребує також значних доопрацювань у сфері ліцензування, стандартизації і серти-фікації туристичних послуг, інформаційного, фінансового та матеріального забезпечення туристичної галузі. Для підвищення ефективності розвитку туристично-рекреаційної галузі доцільно удосконалити договірно-правову базу зовнішніх відносин, укладання угод міжурядового, міжрегіонального та міжвідомчого характеру про співробітництво в галузі туризму.

Законодавство України про туристичну діяльність має набути комплексності. І першим кроком її реалізації повинна стати серйозна, на професійному рівні кодифікація нормативних актів в галузі туристської діяльності та об’єднання їх в єдиний комплексний нормативний акт, який повинен містити норми різних галузей права, на базі визначення єдиної мети і завдань туризму, створення єдиних засад управління і регулювання туристської діяльності. Таким нормативним актом повинен стати “Туристський кодекс”, який буде мати вищу юридичну силу.

У другому розділі “Формування та реалізація державної туристичної політики в регіоні” основну увагу зосереджено на становленні інституційної структури туристичної політики в регіоні, державному управлінню освоєнням туристично-рекреаційного потенціалу і розвитком рекреаційного туризму. У розділі розглядаються особливості становлення та розвитку інституційно-організаційної системи туристично-рекреаційного комплексу регіону. У процесі дослідження встановлено, що теоретично управлінську підсистему розвитку ТРК формують органи державної влади, відповідні територіальні громади через органи місцевого врядування, менеджери підприємницьких структур, інститути ринкової інфраструктури, громадський сектор у формі органів самоорганізації мешканців та громадських організацій. Але провідною одиницею регіональної системи управління туристичною діяльністю є обласна рада, обладміністрація та відповідні відділи управління туризмом, які діють в межах держави як суб’єкта конституційного і адміністративного права відповідно до діючого законодавства, що й визначає їх статус як інституційної територіальної одиниці.

В процесі дослідження встановлено, що повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в сфері туризму і курортів реалізуються не в повному обсязі, деякі з цих повноважень дублюються, а інші не дають можливості в повній мірі здійснювати вимоги чинного законодавства у сфері туризму. Реальною необхідністю є розмежу-вання повноважень щодо здійснення державного регулювання сфери туризму центрального та місцевих органів виконавчої влади. Це вимагає внесення відповідних змін до правових актів Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та Державної служби туризму і курортів, якими надаються повноваження відповідним органам виконавчої влади у сфері туризму.

У розділі досліджується діяльність органів державного управління освоєнням туристично-рекреаційного потенціалу області. За своїм туристично-рекреаційним потенціалом Івано-Франківська область може стати рівноправ-ним учасником туристичного простору Карпатського Єврорегіону та туристичного ринку Європи. Однак, проблемним на сьогодні є неефективне та нераціональне використання ресурсів, невідповідність рівня розвитку туристичної індустрії наявному потенціалу. Недостатньо використовується потенціал для розвитку туризму в сільській місцевості як основного напряму зменшення безробіття та подолання бідності в регіоні. Через це обсяги і динаміка обслуговування туристів поступаються оптимальній розрахунковій кількості, яку може прийняти область.

Вибір, впровадження та ефективність обраних шляхів розвитку туристично-рекреаційної галузі регіону залежав від практичних підходів обладміністрації щодо ідентифікації ТРК, визначення впливу факторів і сил внутрішнього та зовнішнього оточення. Тому в роботі запропонована методика комплексного вивчення ТРК на основі: 1) ідентифікації курортних та рекреаційних можливостей регіону у межах форм просторової організації ТРК і районів області за рівнем атракційності; 2) зонування ТРК з використанням картографічних методів та методик геологічної захищеності джерел природного лікувального ресурсу; 3) вартісної оцінки туристично-рекреаційних ресурсів ТРК з урахуванням кількісних та якісних характеристик території з метою подальшого включення їх у господарський обіг.

Найбільш важливим розділом комплексного дослідження був аналіз, присвячений туристичному потенціалу базових одиниць ТРК. У багатопоказниковій оцінці туристичної атракційності адміністративних районів були визначені три сфери: туристична атракційність; інвестиційна атракцій-ність і рецепційна атракційність. Це дало можливість реально дати оцінку стану справ у туристичній галузі та перспектив освоєння туристично-рекреаційного потенціалу регіону. У процесі дослідження була проведена інвентаризація і оцінка туристично-рекреаційних ресурсів області, визначено особливості, тенденції та проблеми освоєння ТРК за ознаками: ідентифікація територій області за видами та типами переважного використання: сукупний потенціал курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних, природоохоронних терито-рій, який засвідчив неефективне використання потенціалу регіону внаслідок недосконалої методики розмежування та відсутності раціонального механізму розвитку для кожного з видів територій, що стримував використання розвитку різноманітних економіко-правових форм просторової організації господарства; інтенсивність освоєння: відобразив нерівномірність розміщення продуктивних сил курортно-рекреаційного призначення та засвідчив про їх недостатнє курортно-рекреаційне освоєння; управління господарською діяльністю: показав слабкий рівень комплексного використання органами держуправління шляхів, форм, методів та засобів ефективного освоєння природо-ресурсного потенціалу краю. Враховуючи природно-ресурсний потенціал, Івано-Франківщина за планами і програмами облдержадміністрації повинна розвиватись виключно інтенсивним шляхом, де економічне зростання не буде суперечити збереженню і поліпшенню якості довкілля, сприятиме раціональному використанню природних ресурсів, збереженню та відтворенню ландшафтного і біологічного різноманіття.

У розділі розглядається державне управління розвитком основних напрямів рекреаційного туризму в регіоні.

На базі проведеного аудиту, з спільної ініціативи Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини, Ради з туризму Карпатського регіону та Івано-Франківської обласної ради, було визначено основні туристичні продукти та проранжовано їх за трьома групами пріоритетності, а саме, до першої групи пріоритетних видів туризму віднесено гірський (гірськолижний, піший), лікувально-оздоровчий, сільський зелений туризм, культурно-пізнавальний та екскурсійний, екологічний туризм; до другої групи увійшли діловий, дитячий, молодіжний, спортивний та водний туризм, до третьої групи – релігійний, пригодницький, екстремальний та туризм осіб з обмеженими можливостями.

У процесі дослідження встановлено, що центральне місце в туристичному комплексі Івано-Франківської області посідають стаціонарна рекреація, яка грунтується на загальнооздоровчій кліматотерапії в екологічно чистому середовищі Карпатського середньогір’я, та активний гірський туризм. А найбільш перспективним видом рекреаційного туризму для регіону може стати сільський зелений туризм. В роботі проаналізована діяльність органів державного управління в Україні і в регіоні, які намагаються підтримати розвиток сільського туризму, віднайти оптимальні для сучасних реалій форми та засоби правового регулювання цієї діяльності. За результатами дисертаційного дослідження автором зроблено висновок, що для подальшого ефективного розвитку основних напрямів туристично-рекреаційної галузі в регіоні потрібно: створити розгалужену інфраструктуру туризму, яка б задовольняла всі потреби осіб, що подорожують; провести диверсифікацію асортименту туристичних послуг та підвищити якість обслуговування туристів; визначити пріоритетні види вітчизняного туризму з урахуванням існуючих ресурсів та традицій народу і спрямувати фінансові потоки на їх розвиток.

У третьому розділі простежується розробка стратегії інноваційного розвитку туристично-рекреаційної сфери регіону. З’ясовано, що процес запровадження інновацій в туристично-рекреаційну галузь повинен носити системний, всеосяжний характер, і бути керованим як державними органами в цілому, так і окремими туристичними закладами. Важливою умовою ефек-тивного управління модернізацією туристично-рекреаційної галузі є розробка стратегії розвитку туризму, узгодженої із загальними пріоритетами розвитку держави (зовнішньої, економічної, інвестиційної тощо). В дисертації значна увага приділена аналізу стратегії економічного та соціального розвитку територій Івано-Франківської області до 2015 р., яка була затверджена рішенням дев’ятої сесії обласної Ради від 20 лютого 2007 р. Одним із стратегічних напрямів розвитку регіону була визначена туристично-рекреаційна галузь. Ініціатива розробки Стратегії розвитку та маркетингу туризму Івано-Франківської області вперше була започаткована у 2005 році при формуванні Концепції проекту “Створення комплексної системи розвитку туристичної індустрії Івано-Франківщини”. Важливою складовою стратегії інноваційного розвитку туристично-рекреаційної сфери Івано-Франківської області стала Програма розвитку туристичної інфраструктури, розрахована на десятирічний термін (2006-2016рр.).

Для підвищення ефективності діяльності туристичної галузі у рамках регіональних органів державного управління, на нашу думку, доцільно створити спеціальну структуру, що буде забезпечувати інноваційний розвиток туристично-рекреаційного комплексу. Це може бути інноваційний центр, основною метою якого є розробка проектів і реалізація комплексного інноваційного розвитку регіону. Потрібно створити орган, який мав би здійснювати незалежну експертизу.

Завдання розділу визначило потребу з’ясування діяльності органів державного управління по запровадженню організаційно-економічних та правових засад інноваційного розвитку ТРК. У дисертації доведено, що законодавча робота в інноваційній діяльності має бути скоординована і, що важливо, мають бути істотно підвищені контрольні функції щодо реалізації законів. Аналіз виконання законів дозволяє найбільш правильно і глибоко розуміти сутність процесу і відповідним чином реагувати на позитивність результату. Проте виконання законодавства в інноваційній сфері засвідчує, що воно є вкрай незадовільним, а це істотно впливає на ефективність інноваційної політики в туристичній сфері.

У розділі досліджено державне управління інформаційним забезпеченням інноваційного розвитку туристично-рекреаційної галузі. В дисертації проаналізовані і сформульовані основні завдання органів державного управління по інформатизації ринку туристичних послуг, до яких належать: популяризація туристичного потенціалу регіону через засоби масової інформації, мережу Internet, видання високоякісних буклетів, путівників, карт тощо; налагодження потужної реклами в сфері туристичної діяльності; проведення маркетингових досліджень динаміки і тенденцій туристичних процесів, вивчення і прогнозування попиту на туристичні послуги, дослідження міжнародного туристичного ринку; налагодження інформаційного зв’язку між суб’єктами туристичної діяльності через впровадження сучасних комп’ютерних технологій.

З ініціативи обласної адміністрації, Фонду “Євразія” і Ради з туризму Карпатського регіону був розроблений проект “Формування інформаційного простору туристичної індустрії Івано-Франківщини шляхом створення Регіонального туристично-інформаційного центру”. Прикладом добре розробленого інформаційного забезпечення для туристичної та рекреаційної галузі може бути Туристичний сервер Ради з туризму Карпатського регіону, на якому зібрана докладна інформація про сам регіон, туристичну сферу (каталог санаторіїв та баз відпочинку, готелів, список турів та екскурсій) та інша корисна інформація.

Проте, не дивлячись на наявність певних успіхів у розробці питань інформаційного забезпечення різних проектів, питання інформаційного забезпечення саме інноваційних проектів розвитку туристично-рекреаційної галузі поки лишається відкритим. Основним завданням державного управління для ефективного здійснення туристичної політики є удосконалення її інформаційного забезпечення. Застосування нових інформаційних технологій і технічних засобів у системі управління, налагодження тісних зв’язків з туристичними установами, рекреєнтами, підприємствами, які їх обслуговують і виготовляють туристичний продукт, - це запорука створення високоефективної системи державного управління туристичною галуззю.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано необхідність застосування удосконалених організаційно-правових засад державного управління туристично-рекреаційною галуззю. Отримані в процесі дослідження наукові результати в сукупності дали можливість зробити відповідні висновки й внести певні пропозиції.

1. Усебічний аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел, присвячених проблемам державного управління і регулювання туристичної сфери, свідчить, що вони належать до найважливіших управлінських та організаційних проблем, які на сьогодні характеризуються недостатнім рівнем вивчення і розв’язання, що зумовлює необхідність ґрунтовних та комплексних досліджень.

2. Сучасний етап розвитку туристично-рекреаційної галузі в Україні характеризується постійними динамічними змінами, в тому числі і в правовому полі, що призводить до того, що ряд положень із законодавства не відповідає вимогам і потребам туристичної галузі і потребує вдосконалення і уточнення окремих правових норм і положень. Назрілою необхідністю є прийняття “Туристського Кодексу”.

3. Для підприємств та підприємців туристичної індустрії Прикарпаття основними проблемами, як і для більшості регіонів країни, є недостатнє інформаційне забезпечення діяльності бізнесу, низький рівень розвитку інфраструктури, брак кваліфікованих кадрів, відсутність співпраці між туристичними підприємствами, недостатнє сприяння органів місцевої влади.

4. Для ефективного розвитку рекреаційного туризму в регіоні насамперед необхідно формування оптимальної структури управління. Доведено що більш досконалою формою територіальної організації рекреаційного господарства на рівні регіонів слід вважати рекреаційні центри, що мають представляти собою окремі населені пункти (такі, наприклад як Яремче, Косів, Верховина, Коломия) з набором рекреаційних закладів або окремих об’єктів, що виступають центрами формування туристично-рекреаційного комплексу.

5. З метою підвищення ефективної діяльності туристично-рекреаційного комплексу як цілісної територіальної системи слід удосконалити систему управ-ління на основі об’єднання туристичної та оздоровчої сфери в рамках одного відомства, про що засвідчує позитивний досвід багатьох зарубіжних країн. В організаційній структурі управління туристично-рекреаційним комп-лек-сом доцільно передбачити виділення окремого департаменту туризму і рекреації.

6. Визначено, що з метою підвищення ефективності використання рекреаційно-курортного та туристичного потенціалу регіону необхідно створити об’єднане рекреаційно-туристичне господарство, що представлятиме собою комплекс взаємодіючих між собою підприємств, установ і організацій, що забезпечують функціонування і розвиток рекреаційно-туристичної інфраструктури, ефективну експлуатацію територіально-ресурсного потенціалу для задоволення потреб населення в організації відпочинку, санаторно-курортного лікування та туристичного обслуговування. Це буде сприяти проведенню єдиної рекреаційно-туристичної політики в регіоні зі сторони органів місцевого самоврядування.

7. Установлено, що органам державного управління для подальшого розвитку туристично-рекреаційної галузі в регіоні потрібно спрямувати роботу на створення розгалуженої інфраструктури туризму, яка б задовольняла всі потреби осіб, що подорожують.

8. Щодо розробки планів стратегії і тактики розвитку рекреаційно-турис-тичної галузі, то необхідно передбачати насамперед визначення її місця та ролі в структурі економіки регіону. Слід добре усвідомлювати, що специфікою їх аль-тернативного вибору є легітимність представлених варіантів, адже досить часто при-вабливі варіанти альтернатив потребують суспільної легітимності, що на прак-тиці сприяє зменшенню діапазону варіантів та полегшенню остаточного вибору.

9. Дуже важливо створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але і для своїх власних, що дозволить створити стабільні умови роботи при здійсненні довготривалих капіталовкладень. Окреслені проблеми посилюють актуальність державного управління інвестиційним процесом в галузі туризму і рекреації. Обґрунтована та виважена державна політика щодо сприяння його активізації, підкріплена реальною програмою дій, підвищить впевненість потенційних інвесторів у тому, що запропоновані для реалізації конкретні інвестиційні проекти знаходяться у повній відповідності з урядовою стратегією розвитку і отримають необхідну підтримку на державному рівні.

10. В діяльності регіональних туристично-інформаційних центрів слід забезпечити системність і оперативність, а саме в наданні інформації та консультативних послуг про туристично-екскурсійні заходи, новинки туристичного бізнесу, надання інформації про їхні підприємства щодо можливостей комплексного обслуговування у закладах розміщення, створення повної інформаційної бази даних, надання допомоги у налагодженні контактів, співпраці та обміні інформацією з туристичними організаціями, надання інформації про нові види туризму.

11. Органам державного управління слід більш активно дбати про створення умов для якісної підготовки і стажування кадрів для туризму, розробці туристичних маршрутів та проведення конкурсів на кращий туристичний продукт, сприяти розвитку сільського зеленого туризму, співпраці відділів культури із туристичними закладами щодо проведення культурних заходів - характерних для Прикарпаття звичаїв, народних традицій та обрядів, проведенням сертифікації готелів, організації співпраці між різними секторами туристичного продукту, покращенню рівня інфраструктури в регіоні, сприяти в реалізації проектів щодо створення та діяльності туристично-інформаційних центрів у всіх районах області, сприяти насамперед розвитку популярних і перспективних зимових видів спорту і відпочинку в Карпатах.

12. Ефективну державну політику дозволить проводити запозичення зарубіжного досвіду у сфері управління та розвитку туристично-рекреаційного комплексу. Це переконливо доводить плідна співпраця з польською стороною. Така політика має загальнонаціональний характер і є стратегічно важливою для подальшого прискореного соціального та економічного розвитку регіонів і всієї країни, її входження у світове, і “європейське” співтовариство, зокрема.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Василів О. Б. Стратегічне моделювання державного управління інвестиційною діяльністю в туристично-рекреаційній сфері // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. А. О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Вип. 10. – С. 279-286.

2. Василів О. Б. Розробка стратегії інноваційного розвитку туристично-рекреаційної галузі Івано-Франківської області // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Вип. 12. – С. 25-32.

3. Василів О. Б. Вдосконалення системи управління інноваційним розвитком туристично-рекреаційного комплексу (на матеріалах Івано-Франківської області) // Ефективність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України / – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Вип. 13. С. 21-29

Матеріали наукових конференцій

4. Василів О.Б. Напрямки і можливості інвестування в туристичну галузь Івано-Франківщини // Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції. Матеріали щорічної науково-практичної конференції 23 січня 2004 р. Ч.2.- Львів, ЛРІДУ НАДУ, 2004.- С.20 – 23.

5. Василів О.Б. Проблеми та перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі в Івано-Франківській області // Матеріали щорічної науково-практичної конференції за міжнародною участю “Внутрішня політика держави : сутність, принципи, методологія.” 27 січня 2005 р. / За заг. ред. А.О.Чемериса: У 2 ч.- Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005.-Ч.1.- С. 55-61.

6. Василів О.Б. Проект розвитку сільського зеленого туризму в Івано-Франківській області та його реалізація // Глобалізація та управління проек-тами у ХХІ столітті. Матеріали науково-практичної конференції 9-10 жовт-ня 2003 р.- Львів, ЛРІДУ.- 2003.- С.8-10.

7. Василів О.Б. Ув’язка сільського зеленого туризму зі стратегією розвитку Івано-Франківської області. Матеріали міжнародного семінару ”Сільський зелений туризм: шлях до сталого розвитку” м. Яремче, Івано-Франківська обл. 25-26 вересня 2003 р. – Івано-Франківськ, 2004.- С. 21-25.

Публікації в інших виданнях

8. Wasyliw О. Uwarunkowania roswoyu turystyki na Ukraime-Zaсhodnicj// Konferencia ,,Inwestycje turystyczne Ukraine Zachodniej" ( 20-21.11.2003). Krakow ( Poland ): Proekt PAUCI Nr 00-0195-056 , 2003.- S. 19-48.

9. Wasyliw O. Turystyka przyjazdowa w opinii przestawicieli administracij, wiodace inwestycje w zakresie infrastruktury turystycznej // Potencial turystyczny Ukrainy Zachodnie. Warszawa ( Poland ): Instytut Turystyki w Warszawie , 2005.- S. 134-140, 214-226.

10. Vasyliv O. Welcome to the Carpathians (Ivano-Frankivsk region). Ivano-Frankivsk: WUAFIP, 2004.- 64 p.

11. Василів О.Б. Туризм і готельний бізнес // Каталог інвестиційних проектів та пропозицій підприємств Івано-Франківської області. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003.- С. 222-284.

12. Василів О. Туристичний довідник по Івано-Франківщині. Івано-Франківськ: ЗУАСІІ, 2005.- 29 с.

13. Івано-Франківська область. Довідник туриста / Ред. Криницька Д., Уклад. Блащук Василів О. та ін.- Івано-Франківськ, 2001.- 30 с.

14. Блащук М. , О. Василів О. Зелений туризм в Карпатах. Івано-Франківськ: Західноукраїнське агентство сприяння іноземним інвестиціям, 2004. - 48 с.

АНОТАЦІЯ

Василів О. Б. Державне управління розвитком туристично-рекреаційної галузі на регіональному рівні (на прикладі Івано-Франківської області). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управлін-
ня. – Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Львів, 2008.

Дисертація присвячена науково-теоретичному обґрунтуванню організа-цій-но-правових засад державного управління розвитком і модернізацією туристично-рекреаційної галузі на регіональному рівні, а також методів підвищення ефективності її функціонування в ринкових умовах на інноваційних засадах.

Визначено зміст понять «державного управління туристично-рекреаційною сферою», «регіональний туристично-рекреаційний комплекс», обґрунтовано особливості становлення та розвитку інституційно-організаційної системи туристично-рекреаційного комплексу регіону, діяльність органів державного управління його освоєнням, а також розвитком основних напрямів туризму в регіоні.

Значна увага приділена питанням розробки стратегії та вдосконалення системи державного управління і регулювання інноваційним розвитком галузі туризму, її інформаційним забезпеченням.

Ключові слова: туристично-рекреаційна галузь, державне управління, регіональний розвиток, Івано-Франківська область, інформаційне забезпечення.

АННОТАЦИЯ

Васылив О. Б. Государственное управление развитием туристическо-рекреационной отрасли на региональном уровне (на примере Ивано-Франковской области). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук с государственного управления по специальности 25.00.01 – теория и история государственного управления. – Львовский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины, Львов, 2008.

Проведенное комплексное теоретическое исследование основных понятий, что имеет непосредственное отношение к теме диссертационного исследования, рассматривает туризм как эффективную отрасль народного хозяйства, которое может путем эффективного государственного управления приносить высокую прибыль и в целом активно содействовать интенсификации экономического развития страны и регионов, решению их социальных проблем. В работе осуществлен анализ нормативно-правовой базы, в отдельности Закона Украины «О туризме», который стал правовой основой для разработки целого комплекса отраслевых нормативных документов, что регламентируют конкретные аспекты туристической деятельности. Определено главные пробелы в законодательном поле о туризме.

В процессе исследования установлено полномочия органов исполнительной власти и местного самоуправления в сфере туризма и курортов, а также сделан вывод о необходимости создания региональной системы управления исследуемой отрасли.

Проведено анализ, посвященный туристическому потенциалу базовых единиц ТРК. В оценке туристической атракционности административных районов были определены три сферы: туристическая атракционность; инвестиционность и рецепционная атракционность. Это дало возможность дать оценку состояния дел в туристической отрасли и перспектив освоения туристическо-рекреационного потенциала региона, осуществлена инвентари-зация туристическо-рекреационных ресурсов области, определено особенности, тенденции и проблемы освоения ТРК. Установлено, что центральное место в туристическом комплексе Ивано-Франковской