ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Ясинська Надія Альбертівна

УДК 351.82: 334.012.64

ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата наук з державного управління

ДОНЕЦЬК – 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - | доктор економічних наук, професор

Поважний Олександр Станіславович,

Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України
(м. Донецьк), завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Костирко Лідія Андріївна, Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), завідувач кафедри фінансів;

кандидат наук з державного управління, доцент Халецька Аліна Анатоліївна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри загального та адміністративного менеджменту.

Захист дисертації відбудеться 19 лютого 2008 р. о 14,30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 18 січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я.С. Клейнер

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний рівень розвитку національної економіки визначає складові елементи та завдання державної політики щодо розвитку підприємництва. Роль підприємництва в економіці країни щороку зростає. Це визначається соціально-економічною та бюджетною доцільністю його існування. Ефективність державного управління розвитком підприємництва залежить від дієвості інструментів його фінансового механізму, які характеризують динамічність національної економіки. Ці інструменти мають практичну реалізацію в державних та регіональних програмах розвитку національної економіки, у тому числі стосовно розвитку національного підприємництва. Значна частина організаційно-методичних заходів щодо державної участі у процесах розвитку підприємництва в цих програмах запозичена з досвіду розвинених країн світу, де шляхом розвитку підприємництва досягається економічна стабільність, добробут і зайнятість значної частини населення.

Українські програми розвитку підприємництва акцентують увагу на малому підприємництві як основі створення середнього класу. Проте в останні три роки практика господарювання суб’єктів малого підприємництва засвідчила погіршення загальних показників соціально-економічної значущості цієї сфери у національній економіці. Зокрема, частка малого підприємництва у ВВП знизилася на 4,8%, частка зайнятих працівників - на 1,1%, частка суб’єктів цієї сфери у загальній кількості зареєстрованих осіб – на 0,2%.

Значний внесок у дослідженні теоретичних засад формування та вдосконалення умов функціонування малого підприємництва зробили відомі західні вчені Арон Р., Б’юдью, Друкер П., Жан Батист Сей, Кантільон Р., МакКлеланд Д., Мангольд Г., Мен Т., Монкретьєн А., Найт Ф., Рікардо Д., Ростоу В., Сміт А., Тюнен Й., Уолкер Ф., Шаперо А., Шумпетер Й. та інші. Проблемам підвищення активності малого підприємництва та набуття ним ознак інноваційності присвячені праці сучасних вчених. Серед них: Алан Ф.Робіду, Алєксєєв Ю., Алісов А., Багрова Н., Волконський В., Долан Э.Дж., Епплярд Д., Єгорова Н., Кінг Р., Кокурін Д., Крюков Ю., Линдсей Д., Стігліц Дж., Хачатрян С., Хісріч Р. Серед найбільш відомих вітчизняних вчених, які досліджують галузеву і регіональну динаміку малого бізнесу та підприємництва як об’єктів державного регулювання, організаційні механізми розвитку процесів його дерегулювання, порядок державного та комерційного фінансування господарської діяльності суб’єктів цієї сфери, можна назвати Адамова Б., Амошу А., Варналія З., Воротіна В., Воротіну Л., Губерну Г., Головко Л., Дідівську Л., Колота В., Костирко Л., Кужель О., Ляпіна Д., Ляпіну К., Петенко І., Поважного О., Поважного С., Покропивного С., Халецьку А., Януковича В.

Проте, стан теоретичних і методичних розробок вітчизняних вчених і практика запозичення іноземного досвіду в рамках міжнародного співробітництва в області створення прийнятних умов розвитку малого підприємництва у національній економіці не дозволяє державним органам управління ефективно впливати на соціально-економічні та фінансові процеси у цій сфері.

Розв’язання завдань активізації і модернізації складових фінансового механізму вимагає на сучасному етапі подальшої розробки рекомендацій щодо розвитку системи управління, підтримки та контролю малого підприємництва завдяки реалізації запропонованих у дисертаційній роботі складових системи генерації варіантів розвитку динамічного підприємництва та впровадження порядку формування державних мінімальних стандартів його розвитку, закладених у стратегічну програму.

Отже, перелічені вище проблеми визначили актуальність дослідження, а запропоновані рекомендації – його науково-практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу підготовлено відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України в рамках теми “Фінансовий механізм державного управління економікою України” (2004-2009 рр., номер державної реєстрації 0104U008798). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення задачі формування механізмів державного управління в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методичних і практичних рекомендацій з удосконалення фінансового механізму державного управління розвитком малого підприємництва на основі засвоєння таких його форм та методів, які б дозволили отримувати значний соціальний, економічний та фінансовий ефект за результатами залучення бюджетних та комерційних коштів.

Для досягнення мети в роботі було поставлено та вирішено наступні задачі:

проаналізовано ефективність фінансового механізму, завдяки якому реалізується державне управління розвитком малого бізнесу та підприємництва в цілому;

узагальнено закордонний досвід використання комплексу інструментів державного управління у процесах розвитку малого підприємництва;

обґрунтовано економічну ефективність роботи суб’єктів державного управління та інфраструктури підтримки в межах країни та місцевих утворень;

обґрунтовано існування функціональної залежності рівня динамічності малого підприємництва від динамічності критеріальних показників його функціонування та доведена наявність такої залежності у практичних даних;

визначено систему генерації варіантів розвитку динамічного підприємництва;

розроблено методичні положення щодо порядку формування державних мінімальних стандартів розвитку малого підприємництва в рамках стратегічної програми.

Об’єктом дослідження виступають процеси державного управління розвитком малого підприємництва та фінансові інструменти його підтримки.

Предметом дослідження є діючий фінансовий механізм державного управління розвитком малого підприємництва, державна концепція розвитку даної сфери економіки.

Методи дослідження. Методичною та теоретичною основою дослідження стали праці вітчизняних та закордонних вчених, узагальнено досвід розвитку малого бізнесу в розвинених країнах світу. Інформаційною базою дослідження стали закони України та інші нормативні акти з питань розвитку підприємницької діяльності, матеріали Донецького обласного управління статистики.

Під час вирішення поставлених завдань були використані такі загальнологічні методи пізнання, як аналіз, що дав змогу узагальнити наукові концепції державного управління та розвитку підприємництва в різні історичні етапи, розробки провідних вітчизняних і закордонних вчених та практику державного управління в інших країнах світу і міжнародного співробітництва; метод аналогій, який використано при оновленні суб’єктно-об’єктної моделі розвитку малого підприємництва. При розробці проблеми також використані наступні методи емпіричного та теоретичного досліджень: спостереження та описання, які було застосовано при соціологічному опитуванні; аксіоматичний метод винайдення шляхів удосконалення фінансового механізму державного управління розвитком малого підприємництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

уперше:

доведено відсутність динамічності розвитку окремих критеріальних даних по функціонуванню малого підприємництва при слабкій динамічності результуючого значення в рамках сформованого показника;

розроблено методичні положення щодо порядку формування стратегії розвитку малого підприємництва завдяки законодавчому закріпленню державних мінімальних стандартів з його функціонування та реалізації системи генерації варіантів розвитку динамічного підприємництва;

удосконалено:

положення про систему регіональної підтримки малого підприємництва і виявлено закономірності ефективної взаємодії її елементів, яка виявляється у необхідності розвитку нормативно-правової бази щодо розширення суб’єктів в інфраструктурі підтримки;

інструментарій з регулювання економічних відносин між державою і малим підприємництвом завдяки підвищенню соціальної відповідальності суб’єктів малого підприємництва, з одного боку, та соціально-економічної, фінансової ефективності залучення бюджетних коштів і контролю за ними, з іншого боку;

дістали подальшого розвитку:

теоретичні основи вдосконалення системи державного управління відповідно до змін сутності підприємництва в різні історичні етапи;

рекомендації щодо підвищення результативності малого підприємництва Донецької області і України, які полягають у систематичному моніторингу критеріальних показників і фінансових результатів його діяльності для виявлення чинників негативного впливу на них;

положення з розширення сфери діяльності підприємництва за рахунок удосконалення системи самофінансування малого бізнесу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансового механізму державного управління розвитком та підтримки малого підприємництва в Україні. Розроблені рекомендації знайшли своє практичне застосування у Програмі розвитку підприємництва м. Донецька на 2006-2007 рр. (довідка №25/1-5 від 24.10.2005 р.), діяльності громадської організації “Союз малого та середнього бізнесу Донбасу” (довідка №67/4-12 від 15.05.2006 р.), Авторизованого представника Холдингу KOMANDOR в Україні (Польща) “KOMANDOR DONBASS” (м. Донецьк) (довідка №25/1-5 від 19.05.2006 р.). Результати дослідження враховуються при плануванні, фінансуванні та проведенні видатків через казначейську систему України за заходами Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва (довідка Управління Державного казначейства у Донецькій області №142/14-8 від 26.12.2006 р.) та використовуються при викладанні курсів лекцій “Фінанси” та “Фінанси підприємств” у Донецькому державному університеті управління (довідка №01-12/43 від 22.01.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особисто виконаною науковою працею. Автору належать наукові ідеї, обґрунтування цілей, завдань та вибір методів дослідження, теоретичні та методологічні розробки, методичні та практичні рекомендації з удосконалення фінансового механізму державного управління розвитком малого підприємництва. Внесок автора у колективні наукові роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробації результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися та опубліковані у матеріалах наукових конференцій, у тому числі на IV Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених “Фінансовий та банківський менеджмент: досвід та проблеми” (м. Донецьк, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Ефективні методи управління промисловим підприємством” (м. Донецьк, 2005 р.), ХІІ конференції професорсько-викладацького складу ДонДУУ за підсумками науково-дослідної роботи у 2006 р. (м. Донецьк, 2007 р.), Другій всеукраїнській міждисциплінарній конференції “Бар’єри та можливості розвитку малого і середнього бізнесу в Україні” (м. Київ, 2006 р.). Основні положення були опрацьовані по результатах участі у Консорціумі з підвищення рівня бізнес-освіти CEUME “Як розробляти і викладати курс основи підприємництва у малому бізнесі” (м. Донецьк, 2004 р.), Консорціумі з підвищення рівня бізнес-освіти CEUME “Інтерактивні методи викладання” (м. Донецьк, 2005 р.), семінарі для викладачів “Активні методи та техніка навчання для бакалаврських та магістерських програм” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 15 друкованих робіт (9 – у фахових виданнях) загальним обсягом 6,46 д.а., з яких особисто автору належить 4,99 д.а. З них: 2 статті у наукових журналах, 7 – у збірниках наукових праць, 6 публікацій по матеріалам наукових, науково-практичних та міждисциплінарної конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, викладених на 222 сторінках друкованого тексту, у тому числі 17 таблиць, 15 рисунків, які наведено на 17 сторінках, а також містить список використаних джерел із 137 найменувань на 12 сторінках і 5 додатків на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділ 1. Теоретичні умови формування державних механізмів управління малим підприємництвом. Державне управління та ведення господарської діяльності економічними суб’єктами нерозривно пов’язані між собою. Держава залишається постійним учасником регулювання ринку у зв’язку з володінням національною політичною владою, науковими і організаційними кадрами, орієнтуванням на значний сектор народного господарства країни, спроможністю створення матеріально-технічної бази ефективного управління.

Сучасне підприємництво має визначальне місце в економіці розвинутих країн світу. Ця обставина вимагає проведення різних реформ у підходах до державного управління цією сферою. Розвиток підприємництва в України неможливий без урахування закордонного досвіду у цій сфері. Для формування адекватної фінансової моделі державного управління розвитком малого підприємництва в роботі розглянуто етапи розвитку підприємництва у світовому масштабі і зміни системи державного управління ним.

У роботі виділені чотири етапи розвитку підприємництва і системи державного управління ним. Перший етап (XVI-XVIII ст.) пов’язано з науковим осмисленням понять “підприємництво” і “ризик”, прямим державним контролем за підприємництвом. Другий етап (XVIII-XIХ ст.) характеризується виділенням інноваційності як визначальної риси підприємництва та державним управлінням підприємництвом з елементами оперативного управління та державного контролю. На третьому етапі розвитку підприємницької ідеї (XХ ст.) увага приділяється якісним характеристикам окремого підприємця при незмінності елементів державного управління. Розвиток підприємництва в сучасних умовах господарювання характеризує останній, четвертий, етап (XХІ ст.) цього розвитку, пов’язаний з перенесенням акценту до управлінського процесу здійснення підприємництва. Державне управління на цьому етапі містить фінансово-економічні та соціальні інструменти динамічного розвитку. Для підтримки цієї динаміки необхідно реалізовувати державні реформи щодо подальшого розвитку та підтримки підприємництва, вдосконалення господарського механізму в усіх ланках фінансової системи. Успішність впровадження реформ залежить від всеоб’ємлючого вивчення середовища, в якому функціонує сучасне мале підприємництво. Основними ініціаторами процесів удосконалення виступають державні та місцеві органи влади і управління. Об’єктами впливу у цих процесах виступають зовнішні та внутрішні чинники розвитку. Цих тенденцій не обходить і національна економіка.

Особливості існування малого підприємництва, його готовність і можливості протистояти деструктивним чинникам в національному та локальному масштабах формують проблеми у реалізації їх виробничо-комерційних прагнень. Для розв’язання цих проблем держава стимулює громадян України до створення конкурентного середовища за допомогою відкриття власного бізнесу, реалізації окремих заходів програм розвитку підприємництва, а також удосконалення процесів суб’єктно-об’єктної моделі розвитку малого підприємництва, яка характеризується такими недоліками:

держава та мале підприємництво не є рівноправними учасниками трансформаційних процесів в економіці;

держава, згідно з Конституцією України, є тільки основним гарантом реалізації принципів розвитку суб’єктів малого підприємництва;

відсутній адекватний механізм ефективної дієвості існуючої моделі;

відсутня мотивація щодо формування нових вітчизняних джерел фінансових інвестицій;

не здійснюється планування, прогнозування та контроль ефективності формування та використання українських незалежних інвестиційних потоків в малий бізнес (у тому числі і державних ресурсів).

Таким чином, для формування сприятливого внутрішнього ринкового середовища необхіден механізм, який би забезпечив ефективність існуючої моделі. В даній моделі держава має право управляти обсягами та джерелами фінансових капіталовкладень та кон’юнктурними пропозиціями ринку, а також вимагати виконання взятих на себе суб’єктами малого підприємництва (СМП) фінансових зобов’язань, але свої можливості органи влади і управління повною мірою не використовують. Відповідно фінансовий механізм дії існуючих у цій системі процесів є недосконалим і потребує детального аналізу. Його вдосконалення дозволить підприємцям більш точно зорієнтуватися у своїх можливостях та перспективах фінансування і розвитку, а державі – передбачати комплекс дій з активізації державних та інших суб’єктів фінансових процесів з метою прогнозування та мобілізації бюджетних надходжень. Процес удосконалення можливий завдяки встановленню налагодженого державою механізму руху фінансових потоків в оновленій моделі розвитку малого підприємництва.

Діючий механізм державного управління розвитком малого підприємництва сприяє відображенню реального стану малого бізнесу в національній економіці, є науково обґрунтованим, законним, системним, комплексним, взаємопов’язаним з іншими суб’єктами національної економіки, незалежним та самостійним. Цей механізм за останні 3 роки збільшив ступінь довіри національного підприємця до державних інститутів влади, однак не зменшив негативних тенденцій щодо умов їх функціонування. Тому в роботі доведена необхідність застосування закордонної практики державного управління розвитком малого бізнесу в процеси державного управління вітчизняними підприємцями і продовження тісної співпраці з іноземними представництвами щодо активізації підприємницького середовища.

Розділ 2. Особливості функціонування підприємств малого бізнесу в умовах розвитку ринкової економіки України. Розвиток ринкових відносин зобов’язує державу формувати більш чітку і прозору систему фінансово-економічних методів управління господарством. Зміни в ній здійснюються фінансовим апаратом за рахунок національних ресурсів і фінансових ресурсів міжнародних фінансових груп. Інститути, які приймають безпосередню участь у цих процесах, формують уніфікований механізм дієвості даної системи. Особливості їхньої діяльності накладають свій відбиток на тенденції розвитку цього механізму. Його реалізація в різних регіонах також визначає специфічність розвитку України. В Україні спостерігається нерівномірний розвиток підприємств малого бізнесу, але їх велика кількість утворює конкурентне середовище, а закони ринку сприяють самовдосконаленню. Статистичні дані по регіонах України підтверджують, що міста Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків є територіями, в яких найбільш розвинута сфера малого підприємництва. Серед міст України, в яких спостерігається активний розвиток малого підприємництва, в роботі звернуто увагу на м. Донецьк. Обґрунтуванням цього вибору є те, що Донецьк є містом-конгломератом, прикордонною територією, в ньому спостерігається високий рейтинг інвестиційної привабливості. У Донецьку розвинута мережа кредитно-банківських установ, спостерігається низькій рівень безробіття, створена спеціальна економічна зона “Донецьк”, яка є територією пріоритетного розвитку. Це місто є одним з найсприятливіших для здійснення підприємницької діяльності та характеризується високою місткістю ринку. У Донецьку вперше в Україні було розроблено Регіональну стратегію розвиту малого і середнього бізнесу Донецької області до 2010 року. За планом бюджетного фінансування на часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб’єктам малого і середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів, Донецьк посідає перше місце. Однак, відповідно до комплексної порівняльної оцінки регіонів (рейтингу) за станом розвитку малого підприємництва та його підтримки на місцевому рівні, Донецьк посідає тільки десяте місце. Структура системи управління і підтримки малого підприємництва по Україні та в м. Донецьку відображена на рис. 1. Наведена система у повній мірі не вирішує кола проблем, з якими стикаються малі підприємці у повсякденній діяльності. Дані додаткової інформації рис. 1 свідчать про негативну тенденцію в якісних та кількісних показниках розвитку сфери малого підприємництва. Тому особливої уваги потребує фінансовий аспект державної і регіональної підтримки розвитку малого підприємництва.

Українська практика фінансово-кредитної підтримки підприємницької діяльності виділяє пряме державне фінансування і кредитування, недержавне кредитування, державне і недержавне гарантування кредитів. Основними користувачами цих джерел є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, його регіональні представництва, місцеві органи управління та фонди. Заходи по першій групі суб’єктів фінансують окремо від регіональних фінансових фондів. Регіональні органи влади та самоуправління не мають інформації щодо факторної результативності проведення таких заходів окремо по кожній групі суб’єктів та в цілому. Не існує також дублювання функції контролю, взаємоаналізу та взаємодоповнення результативності запроваджених заходів щодо розвитку малого підприємництва того чи іншого регіону у територіальних представництв і місцевих органів влади та самоуправління. Тим не менш вони взаємопов’язані. Окрім цього, джерелами УФПП, регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва виступають бюджетні кошти, кошти, які були одержані від приватизації державного та відчуження комунального майна, добровільні внески фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних тощо.

У 2005 р. на реалізацію заходів в рамках виконання Національної програми в Україні Держкомпідприємництву надійшло 18,8 млн. грн. (86,11% від плану) та у 2006 р. - 1,8 млн. грн. (100% від плану) бюджетних коштів. Заходи Держкомпідприємництва було профінансовано у 2005 р. на 65,7% від плану, у 2006 р. – на 18,8%. Процес фінансування заходів регіональних фондів підтримки підприємництва м. Донецька та Донецької області є також недосконалим.

Бюджетні кошти в цей період було спрямовано на моніторинг виконання заходів попередніх національних програм, аналіз ефективності створення підприємств та організацій, суб’єктів інфраструктури підтримки, удосконалення нормативно-правових актів, організаційні та інші заходи з питань розвитку підприємництва тощо. Перспективами розвитку практичної діяльності державних установ стали заходи з активізації фінансово-кредитної та інвестиційної політики з підтримки малого підприємництва; сприяння створенню інфраструктури його розвитку в регіонах.

Аналіз результатів фінансування регіональних фондів підтримки підприємництва (РФПП) Донецької області і міста Донецька довів, що, при низькому показнику ефективності функціонуванні малого підприємництва, ці фонди не мають достатніх обсягів фінансових ресурсів. Більшість заходів регіональних програм розвитку є непрямими заходами державної підтримки малого підприємництва на регіональному рівні. Розвиток же прямих фінансових інструментів державної підтримки (позик, асигнувань, гарантування повернення кредитів СМП в мережі фінансово-кредитних установ) може бути відзначений недостатньо високою соціально-економічною значущістю та рівнем впровадження.

Розвинута інфраструктура і система підтримки малого підприємництва в м. Донецьк свідчить, що державними і регіональними органами управління створено прийнятне фінансово-економічне середовище для розвитку, але воно не діє за всіма напрямами. Результативна реалізація намічених у програмах розвитку малого підприємництва заходів неможлива без забезпечення підприємцям доступу до комплексу ресурсів, необхідних для створення і розвитку бізнесу, сприяння в розширенні ринків збуту товарів і послуг. Проте і віддача від вкладення таких ресурсів у цю сферу також повинна бути значущою. Однак статистичні дані свідчать про низьку ефективність функціонування підприємств малого бізнесу в Україні. Як результат – низькі показники по сплаті податків, платежів та зборів. Тому особливої уваги набувають процеси впливу фінансових важелів описаного механізму на дієвість всіх суб’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва.

Розділ 3. Напрямки розвитку державних фінансових важелів з управління та стимулювання діяльності малого підприємництва. Дослідження у сфері фінансового розвитку українського суспільства пов’язані з аналізом динаміки основних макроекономічних показників та чинників, що впливають на них. У зв’язку з поглибленням спеціалізації та зростанням масштабів виробництва, суб’єкти малого підприємництва стають необхідною та динамічно розвинутою сферою суспільного виробництва, яка формує динамічне підприємництво. Саме воно є найбільш привабливим для впровадження ряду змін, що зумовлено нестабільністю економічної та політичної ситуації і зростаючою соціальною потребою у вітчизняних продуктах і послугах.

Тому у дослідженні виділені основні чинники впливу на формування результуючого показника (Р) малих підприємств та окреслена економічна доцільність існування малого підприємництва, яка робить її динамічною. Динамічне підприємництво – основа розвитку динамічної економіки, процес переходу від виробничої діяльності з максимально ефективним використанням ресурсів до діяльності, направленої на задоволення поточних споживчих запитів і готовністю до майбутніх запитів при можливому використанні вже існуючих ресурсів. Ступінь готовності визначається рівнем застосовуваності до новацій на ринку як з боку держави, продавців-конкурентів, так і з боку споживачів, і можливістю своєчасного впровадження особистих розробок (ідей, технологій), готовністю ризикувати своїм власним капіталом.

На базі проведених теоретичних та практичних досліджень розроблено загальний показник динамічного підприємництва (), який має наступний вигляд:

, , | (1)

де - коефіцієнт динаміки показника ;

- перемінна, яку можна обрахувати ();

– індекс росту цін;

t – період (рік, квартал, місяць).

Якщо виконується умова, при якій >, можна стверджувати, що динамічне підприємництво має місце в побудові ринкової економіки в конкретний проміжок часу. Відповідно, економічна доцільність сфери малого підприємництва в такий період збільшується, економічна зацікавленість бюджетної політики зростає, що пояснюється змінами показника доходів державного бюджету, зростають також можливості оптимізації державних важелів управління таким підприємництвом. Співставлення проаналізованих чинників та результуючого показника за динамічною складовою наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Фінансові чинники динамічного розвитку малого підприємництва
за 2001-2002 та 2005-2006 рр.

Чинники | Результати порівняння

2001-2002 рр. | 2005-2006 рр.

за Законом №2063 | Загальні дані

Основні фонди (чинник a) | ОФ2001<ОФ2002 | ОФ2001<ОФ2002 | ОФ2005>ОФ2006

Оборотні активи (чинник b) | ОбА2001<ОбА2002 | ОбА2001<ОбА2002 | ОбА2005>ОбА2006

Податкові відрахування (чинник c) | П2001<П2002 | П2001<П2002 | П2005<П2006

Довгострокові фінансові інвестиції (чинник d) | ДФІ2001<ДФІ2002 | ДФІ2001<ДФІ2002 | ДФІ2005<ДФІ2006

Інвестиційна та кредитна політика малого підприємництва (чинник d) | ВІ2001<ВІ2002 | ВІ2001>ВІ2002 | ВІ2005>ВІ2006

Рентабельність (збитковість) (чинник e) | Р2001>Р2002 | Р2001>Р2002 | Р2005<Р2006

Фінансові результати малого підприємництва (Р) | ФР2001<ФР2002 | ФР2001>ФР2002 | ФР2005<ФР2006

По 2001-2002 роках співставлення даних аналізу наведені за загальними результатами функціонування малих підприємств та результатам їхньої роботи відповідно до Закону №2063 “Про державну підтримку малого бізнесу”.

Формула (1) передбачає використання індексу зростання цін для визначення розвитку показника без участі інфляційних чинників. У 2001 р. він склав 106,1%, у 2002 р. – 99,4%, у 2005 р. – 110,3%, а у 2006 р. – 111,6%. Множник складає (-0,835) у 2001-2002 роках і (-5,861) у 2005-2006 роках. Підставляючи у (1) результати фінансово-господарської діяльності малих підприємств та дані по індексу інфляції, отримаємо наступний результат.

У 2001 р. показник DМП склав 28,6 млн. грн. ((-53,9) млн. грн. – за Законом №2063), а у 2002 р.- (-25,5) млн. грн. ((-28,7) млн. грн. – за Законом №2063). У 2005 р. DМП склав (-105,9) млн. грн., а у 2006 р. - 613,9 млн. грн. Умова > в 2001-2002 рр. не виконана ((-25,4) млн. грн.<28,2 млн. грн.), а за результатами дії Закону №2063 умова виконується: (-28,6) млн. грн.>(-53,3) млн. грн., як і у 2005-2006 рр. (613,9 млн. грн.>(-105,9) млн. грн.). Підприємництво у 2001-2002 роках не мало динамічних тенденцій розвитку. Чинники a, b, d і e у 2001-2002 та 2005-2006 роках характеризуються слабкою динамічністю. Тому економічний інтерес з боку держави до суб’єктів цієї сфери в аналізовані періоди не зростав. Втім, витрати на утримання апарату управління та загальне фінансування бюджетних програм з підтримки малого підприємництва щороку мали тенденцію до збільшення.

У відповідності до тенденцій розвитку малого підприємництва в динамічній економіці, існує необхідність формування стратегічної політики державного управління та підтримки малого підприємництва. Вона полягає в засвоєнні адекватних форм і методів прямої та непрямої фінансово-кредитної підтримки, які б дозволили отримувати значний соціальний, економічний та фінансовий ефект за результатами залучення бюджетних та комерційних коштів у розширене ринкове відтворення малого підприємництва. Даний комплекс дій повинен включати перехід до системного довгострокового проектування процесів державного управління та підтримки малого підприємництва, фінансово закріплених бюджетом країни; посилення ролі держави у створенні економічно сприятливих умов господарювання для малого підприємництва; активізацію державних і регіональних органів влади щодо утворення ними фондів, центрів підтримки, державних суб’єктів підприємництва, агентств у якості господарюючих партнерів малого підприємництва, які діятимуть в рамках законодавства від імені та за дорученням держави, але в інтересах малих підприємств. Ефективність наведеної пропозиції має характеризуватися системою показників, що відображують співвідношення витрат і результатів стосовно інтересів його учасників: фінансової (комерційної) ефективності, бюджетної ефективності, що відображує фінансові наслідки проекту для державного або місцевого бюджету, економічної ефективності (для великомасштабних проектів). У реалізації цієї системи на регіональному рівні мають приймати участь обидві сторони досліджуваних процесів. На першій стадії її реалізації доцільно формувати різні методики та критерії відбору інформаційного запиту, проводити відбір по наведеній на рис.2 схемі, на другому етапі – винайти уніфіковану методику такого відбору.

Рис.2. Система генерації варіантів розвитку динамічного підприємництва (ДП)

На державному ж рівні ця система буде представлена низкою індивідуальних методик по кожному регіону України, що дасть можливість сформувати об’єктивну методику в рамках країни з мінімальними запитами щодо її реалізації. Збільшення фінансових можливостей в рамках реалізації програм має впливати на обсяги фінансування кожного регіону. Тому в роботі розроблено та викладено систему генерації варіантів розвитку динамічного підприємництва (рис.2) та порядок формування державних мінімальних стандартів по розвитку малого підприємництва, закладених до стратегії розвитку (рис.3).

Для того, щоб відношення ДДБ/МБВДБ/МБ зберігалося (рис. 3), в роботі запропоновано провадити модернізацію наступних методів та важелів фінансового механізму державного управління розвитком малого підприємництва:

утворення державних лабораторій з інноваційних та технологічних розробок в рамках Держкомпідприємництва та затвердження штату в його територіальних представництвах за умов існування інновацій з наступним контролем за використанням бюджетних коштів щодо цих розробок;

розширення завдань та обов’язків Департаменту фінансових та соціальних питань підприємницької діяльності та Департаменту стратегічного планування, інформаційного забезпечення та взаємодії з територіями Держкомпідприємництва;

Рис. 3. Порядок формування державних мінімальних стандартів розвитку малого підприємництва, закладених до стратегії розвитку

удосконалення системи державного гарантування комерційних кредитів із визначенням умов виникнення таких зобов’язань (передовсім для тих підприємців, які купують новації в державних лабораторіях);

часткового погашення витрат малих підприємств по використанню комерційних кредитів з причини недосконалості існуючої схеми надання такої допомоги;

зміни спрощеної системи оподаткування із впровадженням регресивної податкової шкали цього податку;

розробка та впровадження тарифної системи працівників малих підприємств для виокремлення інтелектуальних, професійних та кваліфікаційних характеристик працюючого персоналу;

стимулювання підприємців до підвищення соціальної відповідальності за рахунок варіювання методико-консультативної та контролюючої ролі органів державної влади;

широке висвітлення у засобах масової інформації рейтингових результатів діяльності регіональних та державних інститутів фінансової підтримки малого підприємництва.

Таким чином, у роботі визначено шляхи вдосконалення фінансового механізму державного управління розвитком малого підприємництва. Удосконалення має здійснюватися завдяки реалізації наступних заходів:

законодавче прийняття Положення про структуру державних ФПП та їх взаємодію з іншими суб’єктами інфраструктури підтримки;

розробка стратегії розвитку малого підприємництва на державному рівні із закладенням прогнозу макроекономічних даних по цій сфері;

формування національних, державних, регіональних та місцевих програм розвитку малого підприємництва, виходячи з прийнятої стратегії;

у механізмі визначення обсягів фінансування регіональних фондів запровадження проведення тендерів із обрахуванням інтегрованих оцінок висхідної соціально-економічної ситуації регіону та його місця по Україні (площа території, на яку поширюється дія програми; площа території, яку використовують суб’єкти малого підприємництва; загальна кількість населення; кількість зайнятих у сфері малого підприємництва; рівень соціальної відповідальності; динамічність підприємництва; зміни чинників динамічності в рамках реалізації запланованої програми; розрахунок збільшення показнику динамічності підприємництва після впровадження програми по регіону та Україні);

формування науково-практичних положень та методологічних принципів для розробки концепції розвитку динамічного підприємництва;

використання закладених до стратегії розвитку державних мінімальних стандартів з розвитку малого підприємництва.

Реалізація цих заходів сприятиме подальшому нормативному закріпленню основних положень дієвості інфраструктури підтримки в рамках реалізації фінансового механізму державного управління розвитком малого підприємництва; формуванню національної стратегії та системи розвитку малого підприємництва з викладенням тенденцій розвитку показників результативної діяльності цих суб’єктів; законодавчому стимулюванню розвитку суб’єктів інфраструктури підтримки, які сприятимуть у чинних рамках нормативно-законодавчого апарату забезпеченню активізації та прозорості суб’єктів цієї сфери. Для малих підприємств пріоритетність пропозицій пов’язана з можливостями вибору найоптимальніших суб’єктів в діючій інфраструктурі підтримки з метою зміцнення рівня економічної безпеки свого функціонування.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального завдання – удосконалення фінансового механізму державного управління розвитком малого підприємництва на основі засвоєння нових його форм та методів, впровадження яких дозволить отримувати більший соціальний, економічний та фінансовий ефект за результатами залученням бюджетних та позабюджетних коштів.

За результатами проведеного дослідження сформульовані наступні висновки:

1. Сучасний фінансовий механізм державного управління розвитком малого підприємництва в Україні не є досконалим. Недосконалість виявляється у відсутності в практичних діях державних та місцевих органів влади і управління прогресивних фінансових технологій залучення бюджетних та позабюджетних ресурсів. Відсутність після кризових схем роботи малих підприємств з фінансово-кредитними установами, системи гарантування державних та комерційних позик, інвестиційних вкладень у мале підприємництво, зокрема у лізинг та франчайзинг, системи роботи процесів самофінансування малого бізнесу та відокремленого контролю за нею (за допомогою кредитних спілок, товариств взаємного кредитування), динаміки всебічної зацікавленості СМП у поставці продукції за державним замовленнями.

2. Визначено історичні та сучасні чинники розвитку сфери малого підприємництва, пов’язані з формуванням державою адекватних фінансових важелів та стимулів. Формування національного фінансового механізму, яке базувалося на світовому досвіді, та його методи впровадження доводять неефективність інструментів державного управління розвитком малого підприємництва.

3. Виявлено необхідність подальшого застосування закордонної практики розвитку малого бізнесу в процеси функціонування вітчизняних підприємств, використання найбільш успішних схем державного впливу на активізацію підприємницької діяльності, зокрема виділення двох окремих груп державних службовців, серед яких одна відповідатиме за реалізацію контрольної та бюджетоформувальної функції, а інша – за ведення кваліфікованого податкового обліку на підприємствах. Такі запозичені схеми, як використання регресивної шкали по сплаті єдиного податку, формування переліку пільг та податкових канікул, є на розгляді в парламенті або вже впроваджуються у практику господарювання.

4. Доведено необхідність систематичного удосконалення нормативно-законодавчого апарату. Проведено аналіз взаємозв’язку, налаштованості та дублювання у виконанні функціональних обов’язків описаних суб’єктів, за результатами якого визначена необхідність активізації прямих та непрямих видів державної та місцевої підтримки. Показано необхідність ґрунтовного розвитку інфраструктури і системи підтримки малого бізнесу завдяки розширенню бізнес-інкубаторів та товариств взаємного кредитування. Визначено також актуальність розвитку таких пріоритетних ресурсозберігаючих форм залучення коштів та організації малого бізнесу, як лізинг, франчайзинг та венчурне фінансування.

5. Визначено основні висхідні показники динамічного функціонування суб’єктів малого підприємництва, які дозволили вперше сформувати загальний показник динамічного підприємництва. Застосовано системний підхід до процесів розвитку малого підприємництва України у різні періоди його функціонування. Обраховано результативність роботи суб’єктів малого підприємництва в рамках динамічної економіки на рівень динамічності. Аналіз дозволив виявити слабку динамічність підприємництва в аналізовані періоди.

6. Запропоновано поетапне використання системи генерації варіантів розвитку динамічного підприємництва на регіональному і державному рівнях. Запропонована система сприятиме визначенню розбіжностей в елементах вхідних та вихідних критеріїв у кожному регіоні, тим самим сприятиме диверсифікації та мінімізуванню ризиків фінансових вкладень у такі плани з боку держави.

7. Розроблено порядок формування державних мінімальних стандартів з розвитку малого підприємництва, закладених до стратегії розвитку, що має бути сформована в країні. Визначено необхідність формування національної стратегії державного управління розвитком малого підприємництва, яка має містити довгостроковий план організаційного, методичного та фінансового механізмів реалізації відповідних процесів. Викладено критерії доцільності існування суб’єктів стратегії та їх взаємної вигоди. Обґрунтовано необхідність засвоєння нових форм та методів реалізації фінансового механізму, реалізація яких дозволить отримувати значний соціальний, економічний та фінансовий ефект від залучення бюджетних та позабюджетних коштів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Ясинська Н.А. Регіональні проблеми державного регулювання суб’єктів малого підприємництва // Державне регулювання економіки та соціального розвитку територій та підприємств: Зб. наук. праць Донецької державної академії управління, т. ІІІ, вип. 14, серія “Державне управління”. - Донецьк, ДонДАУ, 2002. – С. 205-210.

2. Адамов Б.І., Степанчук С.С., Ясинська Н.А. Аналіз взаємовідносин між державними органами та малим бізнесом на регіональному рівні // Фінансові аспекти державного управління: Зб. наук. праць Донецької державної академії управління, т. ІV, вип. 20, серія “Державне управління”. - Донецьк, ДонДАУ, 2003. – С. 207-218.

Особистий внесок здобувача: проведено соцопитування та визначено основні проблеми у взаємовідносинах між регіональними органами влади та малим бізнесом.

3. Ракитський О.В., Ясинська Н.А. Регіональні проблеми оподаткування суб’єктів малого підприємництва // Менеджер. – 2003. - №4 (26). – С. 137-144.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано та охарактеризовані дані по сплаті податків суб’єктів оподаткування Пролетарського району м. Донецька.

4. Ясинская Н.А. Совершенствование развития конкурентообразующих отраслей промышленности // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць Донецької державної академії управління, т. IV, вип. 27, серія “Державне управління”. – Донецьк, ДонДАУ, 2003. – С. 317-332.

5. Ясинська Н.А. Законодавчо-методичне забезпечення розвитку державної інноваційної політики // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління. Серія “Державне управління”, том V, випуск 37. – Донецьк, ДонДУУ, 2004. – С. 132-141.

6. Ясинська Н.А. Використання податків як важеля державного регулювання економікою в сучасних умовах // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т. VІ, вип. 49, серія “Державне управління”. - Донецьк, ДонДУУ, 2005. – С. 192-202.

7. Ясинська Н.А. Сузін О.О. Проблеми реформування органів державної податкової служби в Україні // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т. VІ, вип. 56, серія “Державне управління”. - Донецьк, ДонДУУ, 2005. – С. 328-339.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано проблеми сучасного реформування органів державної податкової служби України.

8. Ясинська Н. А. Чинники динамічного підприємництва в Україні // Науково-виробничий журнал “ДЕРЖАВА та РЕГІОНИ”. Серія: ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ. – 2006. – №3. – С.219-225.

9. Ясинська Н. А. Механізм підтримки малого підприємництва на регіональному рівні // Фінансовий механізм державного управління економікою України: Зб. наук. праць Донецького державного університету управління, т. VІІІ, вип. 77, серія “Державне управління”. – Донецьк, ДонДУУ, 2007. – С. 167-178.

Матеріали наукових конференцій

10. Ясинская Н.А., Степанчук С.С. Финансово-экономические аспекты управления развитием отрасли // Фінансовий і банківський менеджмент: досвід та проблеми: Тези доповідей і виступів IV міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених. Донецьк, 20-21 листопада 2002 р. – Донецьк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, ДонНУ, 2002. – С. 80-81.

Особистий внесок здобувача: визначені фінансово-економічні важелі розвитку харчової промисловості.

11. Ясинская Н.А., Степанчук С.С. Региональные проблемы налогообложения субъектов малого предпринимательства // Экономика и маркетинг в ХХІ веке: Материалы 4 международной конференции студентов и молодых ученых. Донецк, 23-25 мая 2003 г. – Донецк: ВРА ДонНТУ, 2003. –