Завтур Дмитро Олексійович

УДК 332.122:338.242.4

Митно-тарифна політика в активізації
розвитку Причорноморського регіону

Спеціальність: 08.00.05 – Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Побурко Ярослав Олексійович,
Інститут регіональних досліджень НАН України.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Пила Василь Іванович,
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, завідувач відділу;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Максимчук Максим Віталійович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник.

Захист відбудеться 28 лютого 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розіслано “___” січня 2008 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкової економіки відкрив широкі можливості для інтеграційного розвитку регіонів та країни в цілому. Тому важливим інструментом нової ефективної системи організації та управління розвитку регіонів України є митно-тарифна політика.

Великого значення набуває розробка теоретичних аспектів і методів стратегії регулювання активізації економічного розвитку Причорноморського регіону через державну митно-тарифну політику.

Саме від ефективної митно-тарифної політики, як важеля державного регулювання, залежить перспективи міжнародної конкурентоспроможності економіки регіонів, яка багато в чому визначає ефективність зовнішньоторговельних операцій, формує умови співпраці вітчизняних та іноземних підприємств.

Проблемам формування митно-тарифної політики держави в економічному розвитку регіонів присвячені наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема авторів, що висвітлюють проблеми і досвід єврорегіонального розвитку Амоші О.І., Білоруса О.Г., Варналія З.С., Длугопольського О., Доліш-нього М.І., Іноземцева В., Каптуренко М.Г., Костенко Н.В., Кредісова А.І., Лук’яненка Д.Г., Макогона Ю.В., Максимчука М.В., Мармуль Л.О., Павлової Є.В., Пили В.І., Побурка Я.О., Рогача О., Роменської В.М., Саблука П.Т., Ступницького О.І., Топіхи В.І., Ходикіної І.Ю., Федорищевої А.М., Шевчук Л.Т., Шелегеди Б.Г. та ін.

Разом з тим, вирішення низки наукових проблем, що стосуються формування ефективної митно-тарифної політики як інструмента активізації економічного розвитку Причорноморського регіону, залишає бажати кращого. Зокрема це стосується проблем оптимізації зовнішньоекономічних зв’язків, структури та інструментів сучасної митно-тарифної політики, механізму її розробки та реалізації, ролі регіонального фактору в поліпшенні конкурентних переваг Причорноморського регіону.

Актуальним є визначення складових зовнішньоторговельної політики Причорноморського регіону та впровадження ефективної моделі митно-тарифного регулювання його розвитку.

Дослідження названих проблем є виключно актуальним на сьогоднішньому етапі економічного розвитку як з теоретичної, так і практичної точки зору.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем, що виконувались в Інституті регіональних досліджень НАН України: „Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки (номер державної реєстрації 0100U002572), „Розробка методології моніторингу соціально-економічного стану у регіонах України” (номер державної реєстрації 0105U901932).

Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є вдосконалення теоретичних та прикладних положень митно-тарифної політики щодо активізації регіонального розвитку, теоретичних та методичних рекомендацій економічного розвитку причорноморських областей України, формування ефективної зовнішньоекономічної політики та системи митно-тарифного регулювання активізації розвитку Причорноморського регіону. Основ-ними завданнями дослідження є наступні:

- розкриття суті та особливостей митно-тарифної політики

- висвітлення ролі та інструментарію митно-тарифного регулювання у системі механізму розвитку зовнішньоторговельної діяльності регіону;

- дослідження науково-методичних основ формування митно-тарифної політики;

- здійснення аналізу економічного розвитку Причорноморського регіону;

- дослідження митно-тарифної політики як важеля стимулювання економічного розвитку Причорноморського регіону;

- проведення аналізу та визначення перспектив розвитку міжнародного співробітництва регіону;

- дослідження проблем та перспектив формування конкурентних переваг регіону;

- визначення та удосконалення складових зовнішньоторговельної політики регіону;

- розробка ефективної моделі зовнішньоторговельної політики та запровадження системи митно-тарифного регулювання розвитку Причорноморського регіону.

Об’єктом дослідження є процес активізації розвитку Причорноморського регіону через митно-тарифну політику.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні положення щодо формування ефективної митно-тарифної політики в активізації економічного розвитку Причорномор'я.

Методи дослідження, що використані у роботі, базуються на системних загальнотеоретичних підходах до соціально-економічного розвитку Причорноморського регіону в умовах формування системи митно-тарифного регулювання економіки України. Теоретичною основою дисертації є фундаментальні положення економічної теорії, досягнення вітчизняної та зару-біжної теорії щодо формування засад соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах ринкової економіки, теорії та набутий досвід формування концепції митно-тарифної політики. У дисертаційній роботі викори-стано загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, метод порівняльного аналізу і синтезу, групування і класифікації, струк-турний метод, метод статистичного аналізу, метод порівняння та експертних оцінок. Інформаційною базою дослідження слугували праці українських та зарубіжних учених, нормативно-правові акти України, Закони України, Постанови Кабінету Міністрів України, міжнародні угоди, законодавчі та нормативні акти з питань регіональної політики, документи Європейської Комісії та Ради Європи, статистичні дані Держкомстату України.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає у формуванні теоретичних, методологічних та прикладних засад розробки концепції митно-тарифної політики, спрямованої на забезпечення конкурентних переваг регіону в умовах ринкової економіки та євроінтеграції України. Зокрема, у дисертаційному дослідженні:

Вперше:

- розроблено механізм реалізації існуючих та потенційних конкурентних переваг господарського комплексу Причорноморського регіону та товаровиробників у експортно-орієнтованій економіці в умовах активізації митно-тарифної політики;

Удосконалено:

- механізм зовнішньо-торговельної політики, що ґрунтується на наукових підходах до структурної перебудови зовнішньоекономічних зв’язків, розвитку експортного потенціалу Причорноморського регіону і впровадження системи регулювання зовнішньоторговельного обміну, підпорядкованого досягненню стратегічних цілей інтеграційного розвитку;

- визначення існуючих і потенційних конкурентних переваг регіону в експортній орієнтації економіки та механізм їх реалізації в умовах радикальної модернізації вітчизняного виробництва;

Отримали подальший розвиток:

- модель оцінки ефективності митно-тарифної політики, яка враховує параметри економічної безпеки, ключові показники ефективності зовнішньоекономічних відносин, рівень сумісності регіональних та глобальних факторів суспільного виробництва, особливості економічних інтересів окремих регіональних об'єднань, мононаціональних структур та інших організацій;

- організаційно-економічні положення держав-ного регулювання експорту–імпорту товарів і послуг з метою інтенсифікації використання переваг Причорноморського регіону через впорядкування і оптимізацію митних ставок та формування регіональної консалтингової служби, яка сприятиме підвищенню ефективності реалізації митно-тарифної політики.

Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання запропонованих в роботі теоретично-методологічних та прикладних результатів при формуванні політики регулювання зовнішньоекономічної діяльності держави та регіонів, при розробці пріоритетів та програм соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я, при удосконаленні механізму використання тарифних та нетарифних методів регулювання економіки України.

Результати дисертаційного дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в роботі, схвалені та використовуються Міністерством економіки України (довідка №217-2-16/256 від 15.08.2007 р.) та Державною митною службою України (довідка №11/3-22/7774 від 31.07.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто. Внесок автора у сумісно написані праці відображено у переліку наукових робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й отримані результати дисертаційного дослідження доповідались і отримали підтримку на міжнародних науково-практичних конференціях, методологічних семінарах: міжнародній науково-практичній конференції „Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації” (м. Львів, 27–28 жовтня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкуренто-спроможність продукції агропромислового комплексу” (м. Київ, 5–6 жовтня  р.); міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень – 2007” (м. Дніпропетровськ,, 16–31 липня 2007 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, 10 одноосібних, з яких розділ у монографії, 8 статей у фахових виданнях, 2 тез конференцій. Загальний обсяг публікацій – 16,5 д.а., з яких 4,5 д.а. належать особисто автору.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 239 сторінок, із них 212 сторінки основного тексту. Робота містить 11 таблиць, 25 рисунків і 4 додатки. Список використаних джерел охоплює 181 найменувань.

Основний зміст дисертації

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи формування політики митно-тарифного регулювання економічного розвитку регіону” досліджено суть, особливості та чинники формування митно-тарифної політики, що зумовлена глобалізаційними процесами світового госпо-дарства, головну роль в яких відіграють конкретні учасники економічних відносин, її роль в активізації економічному розвитку Причорноморського регіону.

У дисертації сформульовано визначення Причорноморського регіону як об’єкта територіального поділу України. Причорноморським регіоном названо територію, що є дотичною до Чорного та Азовського морів.

Доведено, що для досягнення економічної стабільності необхідно оптимально поєднувати стимулювання підприєм-ницької активності та регулятивну діяльність держави, щодо її митно-тарифної політики, оскільки з поглибленням інтегрування країни в цілому та регіонів зокрема до світової системи господарювання помилка навіть в окремій складовій економічного механізму завдає суттєвої шкоди суспільству.

В роботі вказано, що митно-тарифна політика – це один із інструментів державного регулювання економіки, що ґрунтується на засадах єдиного митного тарифу України, митного кодексу України, які є головними економічними регуляторами зовнішніх операцій з позиції сприяння міжнародній торгівлі, митного контролю, уніфікації комерційних і митних документів, країн походження товарів та оподаткування. Тому це є основним регулятором активізації розвитку Причорноморського та інших регіонів. Цілі митно-тарифного регулювання наведено на рис. 1.

Рис. 1. Цілі митно-тарифного регулювання

Результати дослідження засвідчили, що досягнення динамічної рівноваги неможливо забезпечити лише за допомогою традиційних мето-дів державного регулювання, які імпульсивно чинять вплив на економіку, тобто здійснюють одноразове “переміщення” економіки в якісно нові умови, що визначаються, насамперед, кількісними параметрами, наприклад, у контексті митно-тарифної політики – підвищенням або зниженням митних ставок.

Аналіз теоретичних засад митно-тарифної політики засвідчив, що оптимальною моделлю взаємовідносин України зі світовим економічним простором є політика помірного протекціонізму: рух у напрямі політики фритрейдерства з точковим використанням інструментарію протекціонізму, зокрема митно-тарифних регуляторів, функціонування і розвиток яких пов’язані з обслуговуванням усього комплексу економічних взаємин, що складаються між окремими країнами, суб’єктами господарської діяльності та приватними особами у сфері міжнародних економічних відносин й потребують відповідного регулювання. Необхідність регулювання диктується, як правило, внутрішніми потребами кожної держави в забезпеченні національних, насамперед, економічних інтересів, й вагому роль при цьому відіграють митно-тарифні відносини.

Взаємодія усіх елементів митної системи виявляється в реалізації встановлених завдань митної політики на підґрунті відповідної міжнародної законодавчо-правової бази, на підставі якої починає діяти механізм зовнішньоторговельних відносин. Зовнішньоекономічна діяльність впливає на організаційну взаємодію всередині держави, що вимагає адекватної реакції митної політики. У результаті існування зворотного зв'язку держава корегує напрям розвитку зовніш-ньоекономічної політики, і, відповідно, відбуваються зміни в митній політиці країни.

Результати опрацювання наукової літератури з цієї проблематики засвід-чили значні розбіжності у тлумаченні митно-тарифних відносин. Деякі визна-чення звужують не тільки сферу їх функціонування, але й об’єкти регулювання, обмежуючи функції митного регулювання стягненням митних податків.

У роботі доведено, що недоцільно зводити всю сукупність митно-тарифних відносин до досить вузького поняття – митного режиму, головна мета якого – встановлення сукупності правил і положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон. Віднесення митно-тарифних відносин тільки до сфери міжнародної торгівлі також значно звужує діапазон їх дії.

Формування й реалізація митно-тарифної політики країни – це складний і системний процес, у якому беруть участь не тільки суб’єкти функціонування всіх гілок державної влади: законодавчої, виконавчої і судової, але й безпосередні учасники міжнародних економічних відносин – підприємства. Від гармонійного поєднання реалізації економічних інтересів усіх суб’єктів функціонування залежить ефективність проведення митної політики.

На підставі запропонованих положень аргументовано доводиться, що однією з головних складових митної політики є тарифна політика держави. Концептуальна модель тарифної політики України розглядається як централізований комплекс заходів, спрямованих на формування тарифної системи, вироблення ефективного механізму застосування різних видів мита та податків при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.

Виходячи із запропонованих принципів побудови митно-тарифної політики, митно-тарифні відносини розглядаються як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин.

Міжнародні митні відносини трактуються як сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств при переміщенні товарів і послуг через митний кордон. Об’єктивним підґрунтям функціонування даного виду відносин є переміщення факторів виробництва за територіальні межі окремої країни. Призначенням митних відносин є обслуговування міжнародних економічних відносин.

Результати дослідження й аналізу сучасного стану зовнішньоекономічних відносин України дали змогу виявити три ключові моменти, які варто вважати визначальними при формуванні концепції митно-тарифної політики. Їх сутність полягає у тому, що: митна політика України має орієнтуватися не на роз’єднання країн митними бар’єрами, а на зближення їх шляхом спрощення та уніфікації митних процедур відповідно до норм міжнародного права; основна діяльність має спрямовуватися на захист економічних інтересів України; митна система повинна бути переорієнтована на перенесення основних об’єктів контролю і митного оформлення всередину території, до місць безпосередньої концентрації вантажовідправників і вантажоотримувачів.

У другому розділі “Дослідження впливу митно-тарифної політики на економічний розвиток Причорноморського регіону” аналізується соціально-економічна ситуація в регіоні. Доведено, що на території Причорномор’я наявний потужний потенціал промисловості та сільського господарства, існують підприємства майже всіх галузей та сфер діяльності: виробництво будівельних матеріалів, машинобудування і металообробка, хімічна і нафтопереробна промисловість, деревообробна і целюлозно-паперова, легка, харчова промисловість, м’ясо-молочне скотарство і свинарство, вирощування зернова, соняшнику, цукрових буряків, винограду, плодів та овочів) (рис. 2). Південний регіон України характеризується також розвинутим транспортно-дорожнім комплексом (наявні всі види транспорту), наявністю рекреаційних ресурсів та розвитком туризму.

Рис. 2. Спеціалізація господарства Причорноморського регіону України

Господарство Одеської області характеризується розвинутою промисловістю, портовим господарством (Одеський, Южний, Іллічівський, Ізмаїльський, Усть-Дунайський та ін. порти і портові пункти), агропромисловим комплексом, наявністю курортної та рекреаційної інфраструктури.

У Автономній республіці Крим розвинуті рекреаційне господарство і туризм, машинобудування і металообробка, хімічна і харчова промисловість, морський транспорт.

Миколаївська область спеціалізується на галузях машинобудування, виробництві будівельних матеріалів, легкій і харчовій промисловості, існує розвинуте портове господарство. У сільському господарстві переважає м’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, соняшнику, овочів, баштанних культур, винограду.

Херсонська область характеризується розвинутим сільським господарством, набула розвитку легка і харчова промисловість, окремі галузі машинобудування.

За результатами 2006р. експорт то-варів з Причорноморського регіону склав 2574,6 млн.дол.США, що становить 6,7 % до загального обсягу експорту з України, імпорт – 2878 млн.дол.США (6,3 % до імпорту в Україну). Порівняно з попереднім роком експорт збільшився на 4,5 % (в основному завдяки збільшенню експорту з Миколаївської області та АР Крим), імпорт на 23,4% (найбільший ріст у Херсонській області – 51,2 %). Від’ємне сальдо склало -303,4 млн. дол. США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту складав 0,89 (по країні - 0,85), що значно нижче показника 2005 р. – 1,09 (табл. ).

Таблиця 1

Обсяги експорту-імпорту товарів за областями Причорномор’я за 2006 р. 

Регіон | Експорт | Імпорт | Сальдо | Коефіцієнт покриття експортом імпорту | млн.дол. США | у % до 2005 р. | питома вага, % | млн.дол. США | у % до 2005 р. | питома вага, % | Україна | 38367,7 | 112,1 | 100 | 45034,5 | 124,6 | 100 | -6666,8 | 0,85 | Причорномор’я | 2574,6 | 104,5 | 6,7 | 2878 | 123,4 | 6,3 | -303,4 | 0,89 | АР Крим | 400,1 | 112,7 | 1 | 230,9 | 136,6 | 0,5 | 169,2 | 1,73 | Миколаївська | 1060,4 | 120,3 | 2,8 | 456 | 97,1 | 1 | 604,4 | 2,33 | Одеська | 767 | 75,3 | 2 | 1984,5 | 125,9 | 4,4 | -1217,5 | 0,39 | Херсонська | 245,6 | 104,7 | 0,6 | 151,4 | 151,2 | 0,3 | 94,2 | 1,62 | м. Севастополь | 101,5 | 127,5 | 0,3 | 55,2 | 118,8 | 0,1 | 46,3 | 1,84 |

Наслідки політики держави у сфері митного регулювання (обмеження чи стимулювання) імпорту за період, що аналізувався, засвідчують, що зміни у ставках мита, що здійснювалися в Україні, і зміни обсягів імпорту були неадекватними. Обсяги імпорту Причорноморського регіону переважно змінювалися не завдяки цілеспрямованим заходам держави у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а під дією певних факторів, а також власних мотивів тих чи інших суб’єктів регулювання, які здійснювали державну політику в даному періоді. Тому формування чинного на певний відрізок часу митного тарифу має провадитися, виходячи не лише з економічних інтересів окремих суб’єктів господарювання, а з урахуванням, насамперед, загальнодержавних інтересів залежно від реального стану економіки країни. Необхідно враховувати такі фактори, як конкурентоспроможність вітчизняної продукції, можливість внутрішнього виробництва та строків освоєння продукції, ступінь дефіцитності товару, рівень його виробничої та соціальної значущості, збереження та створення нових робочих місць, можливості залучення іноземних та стимулювання внутрішніх інвестицій. Водночас, варто зауважити, що врахування цих чинників може призвести до відхилення від наведеної в роботі базової схеми побудови тарифу. Періодичність коригування діючих на певний момент часу ставок митного тарифу повинна визначатися на базі динаміки розвитку економіки країни.

Доведено, що транскордонне співробітництво є не лише способом розвитку контактів між прилеглими територіями сусідніх країн, але і формою та засобом пожвавлення значно ширших загальноєвропейських інтеграційних тенденцій. Необхідно мати на увазі, що для України “співробітництво через кордони” є важливою формою реалізації концепції входження до СОТ.

У третьому розділі “Формування ефективної митно-тарифної політики як інструмент активізації економічного розвитку Причорноморського регіону” відмічено, що в Причорноморському регіоні зростає частка збуту готової продукції іноземного походження. Імпорт сільгосппродукції у 2005 р., за даними Держкомстату, зріс на 35,9 %, продукції харчової промисловості - на 44,8 %, текстильної продукції та виробів з неї - на 41,7 %, взуття та головних уборів - у 6,4 рази. Вітчизняна економіка втрачає продуктивні робочі місця, новостворену додану вартість, на території України розміщуються ресурсо-, енерго- та екологомісткі виробництва, що обслуговують потреби більш розвинених країн світу. 2005 рік, який охарактеризувався суттєвими позитивними зрушеннями в рівнях доходів та життя громадян України, водночас був практично втрачений для процесу зміцнення конкурентних позицій вітчизняних компаній. Заходи економічної політики держави, які здійснювалися в цей період, не лише не були орієнтовані на зміцнення конкурентоспроможності українських товаровиробників, але й нерідко безпосередньо суперечили реалізації цього завдання. Тому, необхідно вирішувати проблему формування відповідної узгодженої системи довгострокових заходів державної політики, спрямованих на оптимальне використання надбаного позитивного підґрунтя для зміцнення конкурентоспроможності національної економіки, концентрацію технічних, фінансових, людських ресурсів, набутих протягом періоду економічного зростання, на завдання структурної перебудови інноваційної спрямованості. Така політика має забезпечувати перехід від нинішньої практики здобуття конкурентних переваг переважно за рахунок цінових чинників до реалізації факторних переваг, якими є: природноресурсне багатство, людський капітал, науково-технологічний потенціал, геоекономічні чинники тощо.

Здійснення узгоджених заходів у напрямку забезпечення конкурентоспроможності економіки України в цілому та Причорноморського регіону зокрема має відбуватися згідно затвердженої на законодавчому рівні Державної програми. Головною метою реалізації такої Програми має стати створення в Україні макроекономічного середовища, сприятливого для розгортання ефективного конкурентного змагання. Між тим, пріоритетне поліпшення використання факторних конкурентних переваг національної економіки та впровадження сучасних засад конкуренто-спроможності потребуватиме й додаткових спеціальних заходів, орієнтованих на цілеспрямоване формування конкурентоспроможних ринко-вих суб'єктів. Такі заходи належать до сфер антимонопольного регулювання, цінового моніторингу і контролю, впровадження сучасних засобів захисту внутрішнього ринку, розбудови інститутів довгострокового кредитування, подат-кового стимулювання інвестицій, інновацій, насамперед у сферах ресурсо-заощадження, розширення бюджетного інвестування, вирівнювання рівнів розвитку територій, підвищення гнучкості ринку праці тощо.

Важливою частиною організації регулювання митно-тарифної політики України та Причорноморського регіону є розробка її ефективних механізмів і інструментів. Торговельні обмеження потенційно ведуть до скорочення зовнішньоторговельного обігу країни, що вдалася до протекціоністських заходів в більшій мірі, ніж того вимагають обставини. Переваги від політики протекціонізму, яка веде до перерозподілу ресурсів з експортних галузей на користь національних виробництв, в такому разі практично нівелюється наслідками скорочення імпорту. Більше того, торговельні партнери, з часом, використовують відповідні контрзаходи, які з неминучістю призведуть до скорочення експорту країни.

Формування політики регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств регіону має спиратися на дослідження конкурентних переваг регіону. Для аналізу конкурентних переваг Причорномор’я у роботі використано матрицю “якісного” стратегічного аналізу SWOT, на основі якої визначено основні напрямки підвищення конкурентних переваг регіону: інституційне забезпечення; розвиток технологій; Державне та регіональне управління; мотивація розвитку; структурні зрушення; фінансове забезпечення; розвиток ринкових відносин; розвиток інфраструктури.

Однією з найбільш дискусійних проблем в теорії і практиці зовнішньоторговельної політики залишається проблема раціонального поєднання принципів вільної торгівлі і протекціонізму. Світовий досвід показує, що зовнішньоекономічний порядок, заснований на такому принципі, є найбільш ефективною формою організації і управління зовнішньоекономічними зв'язками в країнах з перехідною ринковою економікою на сучасному етапі. Саме за таких умов виникає можливість все більше інтегруватися в світову економічну систему і, завдяки цьому, користуватися перевагами міжнародного економічного співробітництва.

Проведений в роботі аналіз показав, що при імпорті товарів до регіону має місце унікальне, напевно і для всієї світової практики, оподаткування - потрійне: мито і митні збори стягуються з митної вартості, акцизний збір - з митної вартості разом з митом і митними зборами, а податок на додану вартість - з митної вартості разом з митом, митними зборами і акцизним збором. Тому основними засобами виконання регулюючої функції держави повинно стати реформування податково-бюджетної, грошово-кредитної, валютно-цінової і інвестиційної систем. Цей процес повинен супроводжуватися не тільки прийняттям нових законів ї законодавчих актів, але й їх чітким дотриманням, шляхом вироблення ефективного механізму реалізації всіх нормативно-правових положень.

В умовах інтернаціоналізації виробництва і капіталу потрібно приділяти більшу увагу формуванню різноманітних форм економічного співробітництва, насамперед виробничо-інвестиційному, яке модифікує і робить товарне виробництво більш ефективним. Такий підхід дасть можливість українському виробництву розвиватися на базі міжнародного технологічного співробітництва, перейти до нової моделі взаємодії національного господарства зі світовим. Орієнтація винятково на зовнішньоторговельну модель економічного співробітництва може призвести до ще більшого поглиблення структурної кризи і макроекономічної дестабілізації в країні. Світовий досвід свідчить, що вихід національної економіки на світові ринки забезпечується не тільки продуктом і навіть не галуззю, а міжгалузевим комплексом, який сприяє відтворювальним і технологічним процесам в кожній національній економіці. Виявлення і підтримка розвитку таких форм міжнародного економічного співробітництва повинні бути пріоритетними для української економіки та Причорноморського регіону.

В результаті дослідження визначено проблеми митного регулювання та митної служби: удосконалення форм і методів митного контролю, технологій митного оформлення, оптимізація структури й штатної чисельності митної служби, розроблення типових митних процедур, продовження формування уніфікованих вимог до митних документів та документів тощо. Для вирішення цих проблем, а також для полегшення процедури оформлення товарів для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності запропоновано створити регіо-нальну консалтингову структуру (службу), яка буде надавати такі послуги, як консультаційна допомога при оформленні митних документів, транспортне супроводження, посередницькі послуги при оформленні товарів та ін. Визначено предмет та зміст діяльності такої служби, її структуру (рис. 3).

Рис. 3. Структура регіональної митної консалтингової служби

Представництва служби в митницях повинні здійснювати увесь спектр послуг пов’язаних з митним оформленням вантажів.

Висновки

1. Стратегічна позиція Причорноморського регіону у міжнародному поділі праці, конкурентоспроможності регіональної економіки забезпечується лише через активізацію митно-тарифної політики та адаптацію технологічної структури національної економіки до вимог світового і внутрішнього ринків. Досягнення цього стане можливим шляхом подолання технологічного відставання системи виробництва, реальної реалізації інноваційної моделі розвитку регіональної економіки і зміцнення динамічної конкурентоспроможності.

2. Розвиток зовнішньоторговельних операцій Причорноморського регіону є важливим елементом розширення спектру взаємодії різних регіональних економік в межах єдиної національної економіки. Характерною ознакою зовнішньої торгівлі стала практично повна її лібералізація, яка призвела до змін зовнішньоекономічної стратегії і пріоритетів, що, в свою чергу, вимагало змін в структурі зовнішньоторговельної політики за рахунок встановлення нових форм організації і управління зовнішньоекономічної діяльності Причорноморського регіону.

3. Світовий досвід показує, що митно-тарифна політика є найбільш ефективною формою організації і управління зовнішньоекономічними зв'язками регіонів за умов інтеграції України до СОТ. Важливою частиною організації регулювання митно-тарифної політики є розробка її ефективних механізмів і інструментів. Однією з найбільш дискусійних проблем в теорії і практиці митно-тарифної політики залишається проблема раціонального поєднання принципів вільної торгівлі і протекціонізму, як основного елемента активізації розвитку Причорноморського регіону. Торговельні обмеження потенційно ведуть до скорочення зовнішньоторговельного обігу країни, що вдалася до протекціоністських заходів в більшій мірі, ніж того вимагають обставини. Переваги від політики протекціонізму, яка веде до перерозподілу ресурсів з експортних галузей на користь національних та регіональних виробництв, в такому разі практично нівелюється наслідками скорочення імпорту. Більше того, торговельні партнери з часом використають відповідні контрзаходи, які з неминучістю призведуть до скорочення експорту в регіоні.

4. Дослідження соціально-економічної ситуації в регіоні показало, що на території Причорномор’я наявний потужний потенціал промисловості, сільського господарства, транспорту та туризму, інших галузей та сфер діяльності. Існує значний експортний потенціал, який не повною мірою використовується. Так, за результатами 2006р. разом із збільшенням обсягів експорту та імпорту спостерігається погіршення структурних показників зовнішньоекономічної діяльності порівняно з 2005 р.: частка Причорноморського регіону у експорті країни зменшилася з 7,5 до 6,7 %, імпорту – з 6,6 до 6,3 %. Відмічено від’ємне сальдо -303,4 млн. дол. США. (у 2005 р. – позитивне сальдо склало 208 млн. дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту скоротився з 1,09 до 0,89. Отримані показники свідчать про необхідність застосування комплексу заходів державного регулювання, зокрема митно-тарифної політики, з метою покращення зовнішньоторговельних показників регіону.

5. Інтеграція Причорноморського регіону в світовий економічний простір неможлива без формування експортоорієнтованої структури національної та регіональної економіки. Це передбачає визначення пріоритетних галузей і виробництв, в яких необхідно розвивати експортну орієнтацію. Науковою основою такої системи повинна стати комплексна програма розвитку експортного потенціалу Причорноморського регіону.

6. В активізації розвитку Причорноморського регіону важливу роль відіграє регіональний фактор інтеграційного розвитку країни, який передбачає освоєння нових товарних регіональних ринків збуту, забезпечення експортно-імпортної збалансованості, використання порівняльних переваг міжнародного поділу праці для нарощування економічного потенціалу регіону та держави.

7. Розробка і реалізація сучасної зовнішньоторговельної стратегії Причорноморського регіону передбачає створення системи економічних стимулів, спрямованих на найбільш повне забезпечення потреб у постачанні на економічно вигідних для держави умовах товарів критичного імпорту і іншої продукції виробничо-технічного призначення і створення ефективного механізму раціонального обмеження постачань товарів некритичного імпорту і поліпшення їхньої якості з врахуванням інтересів вітчизняних виробників і населення; а також створення умов для поліпшення структури вивозу товарів на основі реалізації заходів, спрямованих на зміцнення і розвиток економічного потенціалу України.

8. В Причорноморському регіоні необхідна розробка ефективної податкової, структурної, інвестиційної, фінансової і інноваційної політики, яка повинна бути спрямована на прискорення диверсифікації капіталу, розвитку промислового комплексу, реалі-зацію визначених державою пріоритетних напрямів поліпшення структури виробництва і підвищення його конкуренто-спроможності. Для досягнення цієї мети необхідна розробка і реалізація ефективних соціально-економічних програм і конкретних інвестиційних проектів розвитку високоефективного підприємництва і бізнесу в регіоні.

9. Докорінні зміни системи організації і управління зовнішньоторговельними операціями Причорномор’я передбачають перехід на відтворювальну (геоекономічну) модель економічних зв’язків, яка повинна базуватися на створенні організаційних структур, здатних забезпечити науково-технічне, виробничо-інвестиційне і торговельно-економічне співробітництво регіонів в конкретних ланках економічних ланцюгів.

10. Для створення і впровадження нової моделі організації регулювання митно-тарифної політики, як інструмента активізації розвитку Причорноморського регіону, необхідне комплексне і системне вирішення проблем вдосконалення економічних зв’язків. Для реалізації цієї моделі вкрай потрібно створення системи управління і господарювання, здатної забезпечити всебічну інтеграцію регіонів; приведення організаційно-економічних структур, органів їх управління у відповідність до завдань інтеграційного розвитку регіонів; розробка і послідовне впровадження найбільш ефективних механізмів впливу на економічний розвиток Причорноморського регіону. Зокрема, з метою підвищення ефективності системи митно-тарифного регулювання економіки Причорноморського регіону, покращення діяльності митних служб та спрощення митних процедур запропоновано запровадити регіональну систему митного консалтингу, створити регіональну консалтингову структуру (службу), яка буде надавати комплекс послуг з допомоги при оформленні вантажів, транспортного супроводження тощо.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії

1.

Статті у наукових фахових виданнях

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Публікації в матеріалах конференцій

10.

11.

АНОТАЦІЯ

Завтур Д.О. Митно-тарифна політика в активізації розвитку Причорноморського регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних засад і вітчизняної практики митно-тарифної політики з позицій підвищення ефективності реалізації фіскально-регулюючого потенціалу мита.

Розкрито й уточнено сутнісно-функціональне призначення та особливості митно-тарифної політики в активізації розвитку Причорноморського регіону; визначено принципи формування ефективної митно-тарифної політики.

Проведено емпіричний аналіз запровадження та справляння мита, здійснено оцінку його впливу на розвиток економіки Причорномор’я. Розкрито особливості митно-тарифного регулювання в регіональному управлінні.

Запропоновано та обґрунтовано комплекс практичних заходів щодо вдосконалення вітчизняної системи митно-тарифного регулювання у контексті сприятливої для національних та регіональних інтересів зовнішньоекономічної інтеграції. Розроблено шляхи удосконалення ефективної системи митно-тарифного регулювання в розвитку регіону.

Ключові слова: мито, митно-тарифна політика, національний митний тариф, зовнішньоекономічна інтеграція, активізація, Причорноморський регіон.

АННОТАЦИЯ

Завтур Д.А. Таможенно-тарифная политика в активизации развития Причерноморского региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 – развитие производительных сил и региональная экономика. – Институт региональных исследований, Львов, 2007.

Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических начал и отечественной практики таможенного тарифного налогообложения с позиций повышения эффективности реализации фискально-регулирующего потенциала таможенной пошлины.

Значительное внимание в работе уделено изучению дискуссионных вопросов сущности и функций таможенной пошлины, а также её генезиса и особенностей как налога и тарифного метода регулирования внешнеэкономической деятельности. Рассмотрено два основных подхода к истолкованию экономического содержания таможенной пошлины: расширенный и конкретизированный.

Исследовано эволюцию идей протекционизма и свободной торговли в рамках различных направлений теории международной торговой политики в контексте использования таможенной пошлины как финансового инструмента регулирования внешней торговли. Обозначены принципы проведения эффективной национальной таможенной тарифной политики в период либерализации внешнеэкономической деятельности и интеграции Украины в мировое экономическое пространство.

Проведён анализ современной отечественной практики введения и изымания таможенной пошлины. Обоснована идея целесообразности рационализации и упрощения структуры Таможенного тарифа Украины на современном этапе путём объединения в его составе всех действующих ставок таможенной пошлины, в том числе экспортных и особенных, и унификации таможенных тарифов на уровне группы-позиции.

Раскрыты особенности отечественного механизма использования особенных видов таможенной пошлины, обоснована необходимость повышения оперативности их введения путём увеличения числа возможных инициаторов антидемпинговых и антисубсидиционных расследований. Обоснована целесообразность введения экспортной таможенной пошлины только в исключительных случаях для защиты национальной экономики.

Исследован фискальный потенциал таможенной пошлины как одного из видов доходов государственного бюджета.

Предложено и обосновано комплекс практических мер по усовершенствованию отечественной системы таможенного тарифного регулирования в контексте благоприятной внешнеэкономической интеграции. Доведено необходимость активизации приведения национального законодательства в соответствие с международными нормами и интенсификации завершения процесса присоединения к ВТО.

Предложено и обоснованно комплекс практических мероприятий по усовершенствованию отечественной системы таможенно-тарифного регулирования в контексте благоприятной для национальных и региональных интересов внешнеэкономической интеграции. Разработаны пути усовер-шенствования эффективной системы таможенно-тарифного регулирования в развитии региона.

Ключевые слова: таможенная пошлина, таможенная тарифная политика, национальный таможенный тариф, внешнеэкономическая интеграция активизация, Причерноморский регион.

ANNOTATION

Zavtur D.O. Regional custom-tariff policy in activization of development of the Black-Sea Region. – Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.05 is placing of productive forces and regional economy. it is Institute of regional researches, Lviv, 2007.

Dissertation is devoted to research of theoretical bases and domestic practice of custom-tariff policy from positions of increase of efficiency of realization of fiscal-regulative potential of duty.

It is exposed and specified the essence-functional setting and features of custom-tariff policy; principles of forming of effective custom-tariff policy are certain.

The empiric analysis of introduction and correction of duty is conducted, carried out estimation of his influence on development of domestic economy. The features of the custom-tariff adjusting are exposed in the regional management.

It is offered that complex of practical measures on perfection of the domestic system of the custom-tariff adjusting in the context of external economic integration friendly to national interests. The ways of improvement of the effective system of the custom-tariff adjusting are developed in development of region.

Keywords: duty, custom-tariff policy, national custom tariff, external economic integration.