ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ЗВАРИЧ ІРИНА МИКОЛАЇВНА

УДК 378.013.74:371.26](477+73)(043.3)

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ США

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

ЛЕЩЕНКО Марія Петрівна,

Київський національний

університет імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри педагогіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

РОМАНОВСЬКИЙ Олександр Олексійович,

Українсько-американський гуманітарний

інститут "Вісконсінський міжнародний

університет (США) в Україні", ректор;

кандидат педагогічних наук, доцент

РІЗНИЧЕНКО Серафима Тимофіївна,

Приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет", проректор з

Міжнародних зв’язків.

Захист відбудеться 24 січня 2008 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за

адресою: 04053, м. Київ – 53, вул. Артема, 52 – д.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ – 53, вул. Артема, 52 – д).

Автореферат розіслано 21 грудня 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Стратегія забезпечення якості освіти в сучасному міжнародному освітньому просторі ґрунтується на реалізації принципу неперервного навчання. Важливою умовою ефективності такого навчання є здатність особистості до самооцінювання навчальної діяльності, яка значною мірою розвивається на основі набутого досвіду професійного оцінювання якості знань у вищих навчальних закладах. У цьому контексті доцільним є вивчення зарубіжного досвіду оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США. Водночас актуальність проблеми дослідження зумовлюється ситуацією реформування освіти в Україні, спрямованої на підвищення якості професійної освіти. Одним із шляхів забезпечення якісної підготовки фахівців є вдосконалення системи педагогічного оцінювання знань студентів.

Питанню оцінювання знань студентів присвячено чимало досліджень, наукових праць у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. На основі детального аналізу здобуту інформацію згруповано за напрямами наукового висвітлення: моніторинг якості освіти (О.Байназарова, О.Локшина, О.Ляшенко, А.Сбруєва); розробка сучасних інноваційних технологій, які включені в систему оцінювання знань студентів (В.Мадзігон, В.Бочарнікова, Т.Ільїна, М.Лещенко, С. Різниченко, О.Романовський, Л.Романишина, Р.Барро (Barro R.), С.Бібі (Beeby C.), Б.Блум (Bloom B.), С. Докінз (Dawkins S.), У.Древс (Drews U.), Д.Гехт (Heght D.), Е.Льюїс (Lewis A.), Т.Маррей (Murrey T.)); використання багатобальної шкали оцінювання знань, умінь, навичок (В.Беспалько, М.Єрецький, В.Козаков, М.Ефрік (Africk M.), Р.Молл. (Moll R.), Дж.Ноах (Noah J.), П.Діедеріч (Diederich P.)); теоретичні підходи до оцінювання знань студентів, їх розробка і вдосконалення (Л.Артемчук, І.Булах, Г.Костюк, В.Кремень, І.Кулібаба, Л.Одерій, Є.Перовський, А.Астін (Astin A.), М.Бендлер (Bandler M.), М.Бренсон (Branson M.), Б.Літтл (Little B.), К.Коннон (Cannon C.), Т.Деніц (Danitz T.), Е.Шефер (Schaeffer E.), Дж.Томас (Thomas J.), Л.Тобаш (Tobash L.)); взаємозв’язок між педагогічними підходами в оцінюванні знань та професійним розвитком майбутнього спеціаліста (Є.Перовський, В.Росоха, А.Ягодзінський, Т.Ковальський, У.Ріверс (Rivers U.), Р.Екмен (Ekman R.), Т.Естез (Estes T.), Р.Грін (Green R.), Г.Хає (Higher G.), Лін С. (Lin S.), Р.Райлі (Riley R.), Д.Стівенсон (Stivenson D.), С.Пейдж (Page S.), В.Стевік (Stevick W.), Г.Стрікленд (Strickland G.), Х.Тахакаскі-Брейнес (Takahaski-Breines H.), Д.Вард (Ward D.), І.Врегг (Wragg E.)).

У дослідженнях авторів, які займалися проблематикою оцінювання, педагогічні засади оцінювання знань не розглядаються детально, їх згадують лише окремі автори, не розкриваючи повного змісту й суті практичного застосування у педагогічному процесі.

Наукові праці, в яких досліджується питання якості знань студентів, досить часто містять синонімічне вживання категорій "освітній моніторинг" та "педагогічне оцінювання". У нашому дослідженні ці поняття розмежовані на основі підходів до визначення категорії "якість освіти", яка тлумачиться у політичному, управлінському і педагогічному контекстах. Моніторинг якості освіти характеризується стандартизованим спостереженням за освітнім процесом, оцінкою та прогнозуванням його перспективного стану в полі функціонування освітніх інституцій, систем освіти. Педагогічне оцінювання відображає процес взаємодії викладача і студента, в ході якого визначається якість засвоєних знань, що суттєво впливає на подальший процес навчання. Педагогічне оцінювання поєднує почуттєво-емоційні та раціональні чинники, що посилюють його значення в контексті забезпечення успішного індивідуального професійного розвитку студентів.

Порівняльно-педагогічний аналіз наукових праць американських дослідників зумовив з’ясування сутності педагогічних засад оцінювання, якими є теоретичні положення, що визначають зміст педагогічного процесу оцінювання і конкретизуються у відповідних педагогічних принципах, підходах, методах, прийомах, засобах, способах, які використовуються педагогом у визначенні якісного рівня знань студентів з навчального предмета. Відповідно педагогічні принципи відображають закономірності організації процесу оцінювання засвоєних студентами знань, які бере за основу педагог, визначаючи якість засвоєння навчального матеріалу та прогнозуючи перспективний професійний розвиток студентів.

У переважній більшості наукових праць, присвячених оцінюванню знань, висвітлено лише дії викладача, без аналізу взаємовпливу викладач – студент, реакції студентів щодо вимог педагога і т. ін. Недостатньо проаналізованою залишилася також і почуттєво-емоційна атмосфера оцінювального процесу. Педагогічні дослідження авторів, які певною мірою торкнулися питань оцінювання знань, поверхово висвітлюють педагогічні засади оцінювання знань студентів, якими керується викладач у процесі педагогічної діяльності.

Аналіз наукових досліджень, які пов’язані з тематикою педагогічного оцінювання знань, переконує у наявності деяких суперечностей, притаманних процесові підготовки спеціалістів, а саме: між метою, завданнями вищої освіти і реальними результатами їх досягнення в опануванні програмового матеріалу з навчального предмета; раціонально-прагматичним підходом до забезпечення якості професійної освіти та доцільністю реалізації гуманістично спрямованого й особистісно орієнтованого професійного навчання.

Необхідність розв'язання вище зазначених суперечностей, актуальність вивчення американського досвіду педагогічного оцінювання студентів у вищих навчальних закладах, а також недостатнє висвітлення проблеми у вітчизняній педагогіці зумовили вибір теми нашого дослідження: "Педагогічні засади оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка при розробці теми: "Професійний розвиток фахівців у різних освітніх системах: порівняльний аналіз" (РК № 0102U00397). Тема дослідження затверджена Вченою радою факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 4 від 1 грудня 2004 року.) і узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 2 від 22.02. 2005 року).

Об’єкт дослідження: оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США.

Предмет дослідження: педагогічні принципи, методи, засоби, підходи до оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США.

Мета дослідження: здійснити комплексний аналіз педагогічних засад оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США, обґрунтувати доцільність застосування позитивного американського досвіду у вищих навчальних закладах України.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети дослідження були поставлені такі завдання:–

охарактеризувати історико-педагогічні детермінанти оцінювання якості освіти у вищих навчальних закладах США;–

визначити педагогічні принципи оцінювання якісного рівня знань студентів у вищих навчальних закладах США;–

проаналізувати підходи до стандартизованого оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США;–

виявити особливості оцінювання знань студентів США в умовах реалізації практично-навчальних ситуацій;–

розробити рекомендації щодо оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах України, враховуючи позитивний досвід педагогів США.

Методологічною основою дослідження є вихідні положення філософії про діалектичний взаємозв’язок, взаємозумовленість явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності, про діяльнісну роль особистості в розвитку його матеріальних і духовних основ; концептуальні положення щодо проведення порівняльно-педагогічних досліджень в історико-соціальному, педагогічно-методичному контекстах. У дослідженні творчо використано принципи єдності теорії і практики, гуманізму і демократизму в освіті; законодавчі акти та нормативні документи щодо розвитку вищої освіти в Україні.

Теоретичну базу дослідження склали положення та висновки зарубіжних учених і фахівців у сфері організації та надання вищої освіти в економічно розвинутих країнах світу, вітчизняних науковців і спеціалістів, що розкривають структуру педагогічної діяльності (Б.Ананьєв, С.Архангельський, С.Вітвицька, Л.Виготський, В.Гумбольд, М.Євтух, К.Платонов, Л.Філіпова, М.Фіцула, Дж.Александер (Alexander J.), Ф.Білоуз (Billows F.), Д.Гехт (Heght D.), Б.Джонсон (Jonston B.), Г.Стрікленд (Strickland G.), Л.Тікл (Tickle L.) та ін.); засадничі теоретичні положення порівняльної педагогіки (Т.Кошманова, Н.Лавриченко, Л.Пуховська, А.Сбруєва, Б.Берелсон (Berelson B.), Дж.Бургесс (Burgess G.) та ін.); теорії інформаційного та глобального впливу на вдосконалення педагогічного процесу (І.Бех, І. Зязюн, В.Кремень, В.Кудін, В.Мадзігон та ін.); гуманістичні ідеї щодо значущості оцінювання знань підростаючого покоління (С.Гончаренко, Пометун О.І., В.Сухомлинський, О.Сухомлинська, Дж.Хілз (Hills. J.), П.Хeст (Hirst P.) та ін.); педагогічні підходи до оцінювання знань (В.Оконь, В.Рогінський, Дж. Девіс (Devies J.), Т.Гордон (Gordon T.), Л.Лівінгстон (Livingston L.), М.Мартінес (Martinez M.), Т.Маррей (Murray T.) та ін.).

Джерельна база дисертації: наукові праці (монографії, статті, дисертації) українських та зарубіжних учених з питань педагогічного оцінювання знань в Україні і США (Г.Стрікленд (Strickland G.), М.Ефрік (Africk M.), Т.Маррей (Murrey T.), Дж. Буш (Bush G.), У.Ріверс (Rivers U.), Л.Тобаш (Tobash L.) та ін.); довідково-енциклопедична література, періодичні педагогічні та психологічні видання у США ("The Chronicle of Higher Education", "Comparative Education", "Comparative Education Review", "Journal of Experimental Education", "EDUCOM"); статистичні та аналітичні матеріали американських та інших міжнародних організацій; законодавчі акти з питань вищої освіти США ("A Dill for More General Diffusion of Knowledge" – "Закон про екстенсивне поширення знань"); директивні документи Міністерства освіти та науки України (Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття) (1994 рік), "Національна доктрина розвитку освіти" (2002 рік)), указ Президента "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні" (2001 рік), Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти" (2004 рік); навчальні програми, дидактична література, проспекти вищих навчальних закладів; анотовані бібліографії; банк даних електронної документації закладів педагогічної освіти США. Значна частина роботи виконана за сприянням Центру Інформаційних ресурсів Посольства США в Україні.

До розв’язання науково-пошукових завдань використовувався комплекс взаємодоповнюючих теоретичних та емпіричних методів дослідження: –

теоретичне узагальнення історичних фактів, подій, явищ, аналіз першоджерел, науково-методичної літератури, що сприяло висвітленню оцінювання знань студентів в історичному дискурсі освіти США;–

метод компаративного аналізу використовувався для дослідження процесу оцінювання знань студентів вищих навчальних закладів США і з'ясування спільних та відмінних підходів до оцінювання знань студентів вищих навчальних закладів України;–

емпірично-діагностичні методи (інтерв’ю, діалог, дискусія, спостереження, опитування, обговорення та інші), забезпечували висвітлення теми наукового дослідження.

Організація дослідження. Наукове дослідження проводилося у 1996-2007 рр. і умовно поділяється на три етапи науково-педагогічного пошуку:

на першому (1995 – 1998 роки) вивчався загальний стан оцінювання знань студентів; визначався об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження, формувалася джерельна база наукового дослідження і здійснювався її аналіз, розроблялися методологічні підходи дослідження педагогічних засад оцінювання, з’ясовувалася логіка наукового пошуку;

на другому (1999 – 2001 роки) розширювалася джерельна база, аналізувалися першоджерела, теоретичні праці американських дослідників і педагогів; вивчався та аналізувався практичний досвід застосування педагогічних засад оцінювання у вищих навчальних закладах України і США;

на третьому (2002 – 2007 роки) здійснювалося осмислення зібраного матеріалу та уточнювалася структура дослідження; відбувалося оформлення наукової роботи; аналізувалися головні результати дослідження, формулювалися загальні висновки та визначалися перспективи подальшого розвитку досліджуваної проблеми.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що: вперше здійснено комплексний аналіз педагогічних засад оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США, і на цій основі схарактеризовано стандартизований, мотиваційно-стимулюючий та інтеграційно-гармонізуючий підходи до оцінювання якості знань; висвітлено періоди становлення і розвитку підходів до педагогічного оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США, здійснено теоретичне узагальнення досвіду викладачів вищих навчальних закладів США з удосконалення педагогічного оцінювання; удосконалено педагогічні підходи до оцінювання знань студентів; подальшого розвитку набули концептуальні засади і принципи оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах; обґрунтовано положення, що поглиблюють розуміння суті педагогічного оцінювання, застосування педагогічних принципів, щодо організації оцінювальної діяльності викладачів у вищих навчальних закладах. До вітчизняного наукового обігу введено сто п'ятдесят чотири праці іноземною мовою, в тому числі зарубіжних дослідників, серед яких значна кількість містить науково достовірні аналітичні матеріали, що забезпечують висвітлення теми дослідження, а також сприятимуть поширенню інформації і досвіду про функціонування системи діагностування знань, необхідних для застосування в умовах модернізації освіти України.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що здійснений аналіз педагогічних засад оцінювання знань студентів дає можливість викладачам удосконалювати якість процесу навчання у вищих навчальних закладах. Матеріали наукового дослідження можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів України під час викладання педагогічних дисциплін (порівняльної педагогіки, педагогіки вищої школи, методики викладання педагогічних дисциплін у вищій школі), а також їх доцільно використовувати при розробці методичних рекомендацій щодо реалізації кредитно-модульного підходу до підготовки фахівців в умовах сучасного реформування системи освіти. Джерельна база дисертації також може бути застосована дослідниками різних галузей педагогічних знань – теорії та історії педагогіки, філософії освіти, порівняльної педагогіки, педагогічного прогнозування та ін.

Основні наукові положення та рекомендації дисертаційного дослідження впроваджено в процесі роботи автора у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка від 21 червня 2006 р.); Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови (довідка від 26 червня 2006); Київському національному лінгвістичному університеті (довідка від 27 червня 2006 р.); Українсько-американському гуманітарному інституті "Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні" (довідка від 29 червня 2006 р.), Житомирському державному університеті імені Івана Франка (довідка від 17 листопада 2006 р.).

Вірогідність, об'єктивність та достовірність наукових результатів і висновків дослідження забезпечується комплексним підходом до розгляду проблеми оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США, посиланням на теоретичні здобутки української та американської педагогіки, психології, соціології, культурології, зумовлюється застосуванням чітких методолого-теоретичних підходів, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів, що є адекватними предмета, конкретним визначенням мети і завдань наукового дослідження, системним підходом до теоретичного та емпіричного матеріалів, репрезентативністю вибірки та всебічним аналізом результатів дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лабораторії порівняльної педагогіки і психології професійної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, кафедри методики викладання іноземних мов і прикладної лінгвістики, кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні результати дослідження висвітлювалися у доповідях на міжнародних, всеукраїнських і міжвузівських наукових конференціях: "Теоретичні і методичні проблеми підготовки педагога професійної школи до впровадження інноваційних та інформаційних технологій навчання" (Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 17-19 травня 2001 рік); "Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: проблеми та перспективи" (Міжнародна науково-практична конференція "АВІА – 2002" 23-25 квітня 2002 рік); "International Conference on Higher Education Innovation" (Kiev, May 16-19, 2003); "Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури" (Міжнародна наукова конференція, м. Київ, 23-24 жовтня 2003 рік); "Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу" (Міжнародна наукова конференція, м. Київ, 14 квітня 2004 рік); "Методичні аспекти викладання іноземних мов у вищих закладах освіти" (Науково-практична конференція 23 квітня 2004 рік); "Філологія в Київському університеті: історія та сучасність" (Міжнародна наукова конференція, м. Київ, 12 жовтня 2004 рік); "Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність" (Міжнародна наукова конференція м. Київ, 11 жовтня 2005 рік); "Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації" (Міжнародна наукова конференція м. Київ, 12 квітня 2005 рік); Наукові читання, присвячені 130-річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського (м. Київ, 3 жовтня 2006 рік); "Значення совісті загальнолюдське: державне, особисте, родинне. На совісті світ стоїть" (Всеукраїнська діалогова конференція. До 125-річчя з дня народження Івана Огієнка – митрополита Іларіона м. Київ, 25 січня 2007 рік).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 21-й одноосібній публікаціях, у тому числі, 10 статей у провідних науково-педагогічних фахових виданнях, 11 – у збірниках наукових праць.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списка використаних джерел (275 найменувань), 6 додатків на 28 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 208 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, показано обсяг вивчення проблеми оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, розкрито теоретико-методологічні основи, методи дослідження, визначено джерельну базу дослідження, обґрунтовано його наукову новизну, теоретичне і практичне значення, вірогідність отриманих результатів, наведено відомості щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі "Теоретичні основи оцінювання знань студентів США" проаналізовано проблему становлення та основні періоди розвитку оцінювання якості освіти у вищих навчальних закладах США, досліджено педагогічні принципи оцінювання знань студентів.

Важливою тенденцією розвитку сучасного освітнього простору є забезпечення якісної професійної підготовки фахівців в умовах неперервного навчання. Одним з визначальних елементів неперервного навчального процесу є педагогічне оцінювання. Педагогічне оцінювання знань студентів передбачає наявність сформованих умінь викладача визначати якісний рівень набутих знань відповідно до встановлених стандартів, а також обґрунтувати виставлені оцінки і стимулювати студентів до адекватного самооцінювання результатів їхньої навчальної діяльності.

У дисертації розглянуто підходи американських фахівців до тлумачення поняття оцінювання, яке в американській літературі трактується як "evaluation" та "assessment". "Evaluation" – це загальна категорія оцінювання, а "assessment" – це педагогічне оцінювання якісного рівня знань студентів. Джон Вілмут підкреслює, що "assessment" є частиною оцінювання "evaluation", тому що "evaluation" – систематичний процес збирання даних діагностування та їх обробка, який веде до встановлення цінності отриманих результатів. Поняття "педагогічне оцінювання" є ширшим, ніж вимірювання. Американські дослідники вважають педагогічне оцінювання знань низкою процесів, які використовуються для визначення рівня знань і вмінь студентів. Тому оцінювання знань, як загальна категорія, має такі функції: контролювання і звітування; оцінювання для розвитку; набуття знань та розуміння. Оцінювання для контролювання і звітування здійснюється для регулювання; визначення впливу програми або ініціативи; сертифікації та відбору. Досліджено, що оцінювання для контролювання і звітування використовують у стратегічних або політичних цілях для виявлення результатів якісного рівня знань студентів, прийняття рішень і звітування на місцевому, регіональному та державному аспектах. Оцінювання для розвитку пов'язане з діагностуванням, що веде до прийняття рішень та удосконалювання процесу і може поєднувати методи кількісного та якісного забезпечення: формальні методи, спостережні та описово-нормативні, повідомлення про досвід зацікавлених сторін. Оцінювання для набуття знань та розуміння здійснюється з метою грунтовного опанування програмового матеріалу і поглибленого вивчення навчального предмета. Отже, оцінювання як загальна категорія "evaluation" – це систематичний процес, в якому використовуються дані діагностування студентів і відбувається їх обробка винесення рішень, встановлюється якість засвоєних знань. Джон Вілмут зазначає, що педагогічне оцінювання тісно пов'язане з процесом навчання і розглядає його як формуюче і підсумкове. На його думку, формуюче педагогічне оцінювання знань – це процес пошуку нових засад оцінювання та обробки результатів якісного рівня знань, що використовуються для визначення, на якому етапі перебувають студенти та яким чином найкраще здійснювати діагностування.

У розділі з’ясована позиція американських учених стосовно педагогічного підсумкового оцінювання, що містить: сертифікацію індивідуальних досягнень, забезпечення інформацією для відбирання, встановлення результативності програм, отримання інформації, необхідної для контролювання і звітування. Також у дисертації схарактеризовано підходи українських учених до визначення категорій "evaluation" та "assessment". Ірина Булах стверджує, що оцінювання (evaluation) – це процес формування висновків на основі порівняння кількісних показників, отриманих з різних джерел, зі стандартами і здійснюється для вдосконалення програм навчання, а оцінювання (assessment) – це процес обробки (систематизація, аналізування, узагальнення тощо) чисельних показників, які виміряні до певних правил, оскільки вимірювання – це процес присвоєння числового значення певній властивості особи, відповідно до її кількісного прояву із застосуванням чітко виражених правил вимірювання.

Порівняльно-педагогічне дослідження праць американських науковців свідчить про наявність стабільного інтересу державних інституцій, громадських організацій США до якості освіти, що трактується як важливий важіль впливу на життєвий добробут громадян, гарант стабільності й демократичності суспільства. Адже ще з колоніальних часів Сполучені Штати Америки виявляли значну зацікавленість системною освітою. Намагаючись забезпечити могутність американської держави, її провідну роль в житті міжнародного суспільства, уряд США з ХVIII століття розпочав здійснювати цілеспрямовані заходи на підвищення якості освіти. У розділі характеризуються джерела підвищення якості американської освіти, серед яких виділено політично-економічні, і власне, професійно-педагогічні. Зокрема, в “Постановах про Північний Захід” від 1785 і 1787 років, прийнятих Конгресом згідно із Статтями Конфедерації, а також "Закон про екстенсивне поширення знань" ("A Bill for the More General Diffusion of Knowledge") від 1779 року зазначалося, що суспільні землі можна продавати, якщо шістнадцятий наділ у кожному поселенні відводиться під навчальні заклади. Велике значення для розвитку вищої освіти в США має Північно-Західний Декрет 1785 року, який встановив основні принципи організації нових земель на Заході і передбачив виділення однієї квадратної милі землі для будівництва навчальних закладів у кожному місті.

До 1900 року у США було створено майже тисячу закладів вищої освіти. Серед них юридичні та медичні навчальні заклади, та сотні невеличких навчальних чотирирічних гуманітарних коледжів. Також діяли інші заклади вищої освіти, які спеціалізувались у різних галузях. Вища освіта в США стала широко доступною з 1944 року, коли Конгрес прийняв відомий закон "GI Bill", (GI "Джі ай Біль" означає "government issue"), тобто, "урядовий випуск". Цей закон передбачає фінансову підтримку військовослужбовцям після закінчення Другої світової війни. Тому ще до 1955 року більше двох мільйонів ветеранів цієї війни і війни в Кореї скористалися законом "GI Bill" для того, щоб вступити до вищого навчального закладу. Ці державні документи заклали основу для системної федеральної підтримки освіти США і послужили підставою для прийняття важливих законодавчих актів, які мають вагоме місце і сьогодні.

У 1960 році створюється комітет Національного вимірювання поступу освіти (National Assessment of Educational Progress) за фінансуванням уряду США для експериментів в галузі оцінювання якісного рівня знань студентів у вищих навчальних закладах. В цей період починає діяти також інформаційна служба, яка періодично повідомляє про результати діагностування навчальних досягнень студентів США. Результати експериментального дослідження були успішними, і в 1961 році засновано Міжнародну асоціацію оцінювання навчальних досягнень студентів у вищих навчальних закладах США.

Проблеми вдосконалення освіти та покращення її якості частково розглядалися на першому в історії США "освітньому самміті", що проходив у Чарлотсвіллі, штат Вірджинія в 1989 році, на якому президент США Джордж Буш звернув увагу на пошуки шляхів поліпшення якості освіти, для забезпечення конкурентноспрожності американських студентів на терені світової економіки, щоб могли брати активну участь у міжнародних конкурсах щодо оцінювання їхніх знань.

Дослідження дало змогу з’ясувати, що потреба стандартизації вищої освіти США зумовлена економічними факторами. Американський дослідник Р.Барро (R.Barro) встановив, що існує взаємозалежність між освітніми показниками (тривалість вищої освіти, кількість громадян, що мають вищу освіту, рівень навчальних досягнень студентів) та зростанням ВНП США: кожен додатковий рік навчання у вищій школі стимулює щорічне зростання ВНП на 0,44 %, а підвищення рівня навчальних досягнень забезпечує щорічний приріст ВНП на 1 %.

Законодавчо правовим базисом стандартизації є документ "Цілі 2000": Акт освіти Америки (1994 рік), в якому декларується необхідність запровадження стандартів світового рівня з метою забезпечення конкурентноспроможності особистості й нації в сучасному глобалізованому світі.

У розділі показано, що реалізація поставлених завдань ускладнюється традиційно децентралізованим характером вищої освіти США. Курікулум як форма стандарту вищої освіти є специфічним для кожного вищого освітнього закладу США, а його визначальні особливості не є загальнодоступними, бо становлять фактор конкурентноспроможності навчальної установи на ринку освітніх послуг.

Серед професійно-педагогічних джерел забезпечення якості освітньої системи американські науковці виділяють децентралізований характер управління, плюралістичну і поліфонічну структуру функціонування, педагогічні засади процедури діагностування якісних показників.

Аналіз педагогічних засад процедури оцінювання дав можливість встановити, що період з ХVІІІ ст. до початку ХХ ст. характеризується домінуванням безсистемного, хаотичного суб'єктивно-інтуїтивного підходу до оцінювання знань студентів. Намагання надати процесу оцінювання об'єктивності, неупередженості й науковості зумовили розробку стандартів оцінювання спочатку окремими викладачами, а у 50-х роках ХХ ст. ці функції взяли на себе групи фахівців. У 60-х ХХ ст. – були створені спеціальні науково-дослідні інституції стандартизації якісних показників освіти, які функціонують при університетах і обслуговують різні регіони американської держави. Отже, на зміну безсистемному, хаотичному оцінювання знань прийшов науково-стандартизований підхід. Одночасно його реалізація стимулювала виникнення суперечностей між прагматично-раціональними засадами оцінювання і демократичними гуманістичними основами оцінювального процесу. Розв’язання вище зазначених проблем здійснювалося за допомогою найбільш плідно діючих педагогічних принципів оцінювання: об'єктивність, регулярність, переконливість і усвідомленість, вимогливість та науковість, індивідуальний підхід, доброзичливість, заохочення і стимулювання, творче володіння виховними засобами оцінювання, творчо-емоційний взаємозв'язок викладача і студента, педагогічна майстерність.

Саме використання цих принципів забезпечує позитивний вплив на професійний розвиток студентів, мотивує їхню діяльність до подальшого навчання упродовж усього життя і дозволяє гармонізувати оцінювальний процес, поєднуючи стандартизовані вимоги з гуманістичним характером впливу на професійний розвиток особистості. У розділі підкреслено, що педагогічні засади оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США підпорядковані проблемі вузькоспеціальної підготовки майбутніх фахівців до конкретного виду професійної діяльності і тому мають певні обмеження, оскільки американські педагоги зосереджують увагу лише на тематиці, що працює на повсякденний практицизм.

У другому розділі "Педагогічні підходи до оцінювання знань студентів США" охарактеризовано шляхи стандартизованого оцінювання знань студентів та особливості оцінювання знань студентів в умовах реалізації практично-навчальних ситуацій.

У дисертації встановлено, що до чинників, котрі суттєво впливають на ефективність упровадження стандартизованого оцінювання належить професійно-педагогічна компетентність викладачів вищої школи, які, здійснюючи педагогічне оцінювання, повинні вміти застосовувати стандарти змісту вищої освіти, а також виробити науковий підхід до діагностики якісного рівня засвоєння студентами знань. Формування у викладачів умінь здійснювати стандартизоване оцінювання ґрунтується на вивченні підходів до встановлення і добору стандартів. Американський вчений Т.Маррей (Murray T.) схарактеризував концептуальні засади визначення стандартів, які конкретизовано у дев'яти підходах до встановлення стандартів: ідеально освічена особа; запити ринку праці; вакансії; нормальний розподіл; компенсаторна квота; досяжний рівень; індивідуальний поступ; обґрунтована комбінація; неточний інтуїтивний підхід.

Підхід ідеально освіченої особи передбачає, що стандарт змісту навчання і вимоги до рівня підготовки студентів визначає загальновизнаний компетентний фахівець або група фахівців у відповідний галузі. Підхід запитів ринку праці проявляється у підпорядкуванні змісту навчання і рівня досягнень студентів вимогам майбутньої професійної діяльності. Підхід вакансій ґрунтується на відборі кращих за рівнем навчальних досягнень кандидатів на обмежену кількість робочих місць: рівень досягнень, що дозволяє отримати вакантне місце, приймається у якості стандарту. Підхід нормального розподілу дає можливість отримати статистично об’єктивні стандарти і відображає статистичні характеристики можливого досягнення студентами високого, доброго, середнього і незадовільного рівнів навчальних досягнень. Найбільша кількість студентів демонструє середній результат (50 % – 70 %); кількість студентів, що отримали високі і низькі результати співпадає (5 % – 7%), а решта студентів презентує добрі показники (16 % – 40 %). Підхід компенсаторної квоти інтерпретує соціальну політику в галузі освіти і передбачає застосування нижчих вимог до змісту освіти і рівня навчальних досягнень для незахищених верств населення. Підхід досяжного рівня обґрунтовує вибір таких стандартів, яких може досягти переважна більшість студентів. Підхід індивідуального поступу сконцентрований на оптимальному виборі стандартів для кожного студента. Підхід обґрунтованої комбінації реалізовує компромісний варіант щодо вибору оптимальної стратегії встановлення стандартів, якщо над її визначенням працює кілька груп фахівців. Неточний інтуїтивний підхід поєднує свідоме і підсвідоме в процесі оцінювання, віддає належне інтуїції в ході прийняття остаточного рішення.

У дисертації підкреслюється, що педагогічна майстерність викладача проявляється у вмінні гармонійно поєднувати різні підходи до стандартизованого оцінювання якісного рівня знань студентів, сприяє підвищенню його об’єктивності й надійності.

Отже, стандарти педагогічного процесу доцільно застосовувати на кожному етапі опанування навчальною програмою університету для того, щоб визначити рівень знань студентів та якість освітніх послуг, посилити конкурентну спроможність випускників на міжнародному ринку праці.

У дисертації визначено, що оцінювання знань студентів в умовах реалізації навчально-практичних ситуацій має певні переваги над традиційними методами оцінювання (письмовими і тестовими), оскільки відбувається діагностика сформованості професійно-комунікативної компетентності студентів. Процес оцінювання може носити дискретний (оцінювання здійснюється на кожному етапі розвитку ситуації: формулювання завдання; осмислення проблемної суті завдання; розв’язання поставленого завдання; аналіз отриманих результатів;) і неперервний (викладачами здійснюється відстеження навчально-професійної діяльності студентів в ході цілісного розвитку ситуації: від початкового до підсумкового етапу) характер. Оцінювання передбачає чітку професійну спрямованість, що забезпечує формування високої готовності студентів в умовах ринкових відносин і наближає їхню професійну підготовку до реалій сучасного життя.

У розділі наголошується на тому, що оцінювання знань студентів під час навчально-практичних ситуацій сприяє розвитку навичок науково-дослідної роботи, формуванню умінь знаходити й опрацьовувати необхідну інформацію, раціонально використовувати її, а також спонукає студентів до дискусії, колективного й індивідуального аналізу отриманих результатів.

Доброзичливе, поважне ставлення педагога у процесі діагностування знань студентів значно підвищує інтерес до вивчення предмета, позитивно впливає на розвиток майбутнього спеціаліста, сприяє розкриттю особистості, формуванню і пробудженню творчих задатків.

Результати аналізу педагогічних підходів до оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США свідчать про їх різноманіття, плюралістичний і поліфонічний характер, що зумовлюється децентралізованим характером американської системи освіти.

У третьому розділі "Оцінювання якісного рівня знань студентів у вищих навчальних закладах України і США" охарактеризовано педагогічне оцінювання знань студентів за допомогою тестів в умовах модульно-рейтингового навчання, зроблено порівняльний аналіз оцінювання знань у вищих навчальних закладах України і США.

У дисертації досліджено, що педагогічне оцінювання відображає процес взаємодії викладача і студента, є динамічним явищем, яке забезпечує детальною інформацією викладачів і дає можливість визначити сильні та слабкі сторони навчального процесу для подальшого впровадження нових програм, методів навчання і діагностування знань студентів. Детальне вивчення теорії і практики окресленої проблеми переконує у важливості глибокого осмислення та творчого опанування педагогічних технологій оцінювання якісного рівня знань студентів за традиційною системою навчання та в умовах модульно-рейтингового навчання.

Значне місце в процесі діагностування якісного рівня знань студентів вищих навчальних закладів США займають тести, які зорієнтовані на визначення певного рівня знань відповідної програми і опанування студентами університетів програмним матеріалом. Педагогічний процес оцінювання знань студентів на основі тестів відбувається без стимулювання викладача і студента, оскільки процес технічно здійснюється на основі перевірки виконаних студентами тестових завдань. Письмові форми перевірки, що переважають у процесі педагогічного оцінювання студентів у вищих навчальних закладах США, сприяють значній об’єктивності оцінювання знань студентів.

Яскравим прикладом впровадження американських підходів оцінювання якісного рівня знань студентів є Українсько-американський гуманітарний інститут "Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні" (ВМУУ), який вважається першим спільним українсько-американським вищим закладом освіти і був заснований у 1997 році. У ньому навчаються студенти із 34 країн світу, здійснюються спільні українсько-американські освітньо-професійні програми на здобуття ступеня бакалавра та магістра із спеціальностей "Менеджмент" та "Менеджмент зовнішьоекономічної діяльності" (український державний диплом) та "Business Administration" – диплом міжнародного зразка. Всі предмети в університеті викладаються за участю американських професорів англійською мовою з використанням сучасних американських підручників.

У Вісконсінському міжнародному університеті оцінювання якісного рівня знань студентів відбувається на основі американських тестів, зокрема Мічеган тест (Michigan test). Студенти, які бажають навчатися у цьому вищому навчальному закладі, складають вступні тести трьох ступенів P, Q, R і отримують такі оцінки та відповідні бали: A – 90 – 100; B – 80 – 89; С – 70 – 79; D – 60 –69; F < (менше) 59. Студенти, які не справились із завданнями тесту Р, мають змогу відвідувати підготовчі курси і підвищити власний якісний рівень знань відповідно до стандарту. Після закінчення їх студенти складають тести рівня Q, за допомогою яких визначається рівень засвоєння програмового матеріалу. У разі невдалого його складання, вони мають змогу вдруге відвідувати курси, що допомагають підвищити якісний рівень знань студентів. І вже після успішно складеного тесту вони можуть стати студентами українсько-американського гуманітарного інституту. Натомість, тести Р, Q, R мають неоднакові позначки, що розрізняють їх трьохрівневу спрямованість, але навчальний матеріал, який включено до Мічеган тестів, має приблизно подібну складність. На основі тестів викладачі визначають готовність студентів до продовження навчання, рівень засвоєння програмового матеріалу, який зазначено у програмі вступу до вищого навчального закладу. Тому створені підготовчі курси допомагають студентам опанувати навчальною тематикою, підвищити особистий якісний рівень знань і підготуватися до навчання у вищому навчальному закладі. Зокрема, педагоги надають студентам консультації щодо планування майбутнього кар’єрного бізнесу в професійній діяльності.

Оцінювання якісного рівня знань студентів у Вісконсінському міжнародному університеті (США) в Україні відбувається за допомогою літер та певного відсотку, до якого включено: відвідування навчального процесу студентами, написання поточних тестів, плідну роботу в аудиторії, виконання заключного тесту і завдань за темою розробленого проекту (виконання творчої роботи).

Викладач Гевін Угейл (Gavin Ugale), який працює у Вісконсінському міжнародному університеті (США) в Україні, здійснює оцінювання якісного рівня знань студентів своєї групи у такому співвідношенні: 10 балів – відвідування лекцій та семінарів; 15 балів – робота в аудиторії; 30 балів – заключний тест; 15 балів – поточні тести; 30 балів – виконання завдань за темою розробленого проекту.

Отже, оцінювання якісного рівня знань студентів у Вісконському міжнародному університеті (США) в Україні відбувається на основі тестів за 100 – бальною системою, зокрема, кожен викладач має свої критерії оцінювання і власні вимоги до студентів, які детально висвітлені в робочій програмі, яка відповідає змісту і завданням програми вищого навчального закладу. На першому занятті викладачі ознайомлюють студентів із своїми вимогами до опанування навчальнього предмета, і кожен з них отримує відповідну програму з розробленими критеріями оцінювання якісного рівня знань.

Аналіз оцінювання знань студентів на основі тестів переконує, що педагог має можливість перевірити якісний рівень знань, умінь значної кількості студентів за обмежений час. Такий підхід у процесі діагностування знань обмежує можливості студентів щодо висловлювання думки в усному спілкуванні. Це є значним недоліком у визначенні якісного рівня оволодіння змістом навчальних предметів. Діагностування якісного рівня знань студентів у вищих навчальних закладах США відбувається під керівництвом викладача, який здійснює загальний інструктаж стосовно виконання тестових завдань та письмових контрольних робіт, що мають кодові позначки і розшифровуються після здійснення процесу оцінювання знань, а отримані бали графічно подаються технічними працівниками на дошці рейтингових результатів. Кожен студент вищого навчального закладу США може з'ясувати свій рейтинговий показник в опануванні навчального предмета. Діагностування якісного рівня знань студентів США відбувається переважно за допомогою комп'ютерів, а оцінки знань виставляють з найменшим приниженням гідності студентів – літерами. Виняткову важливість має всебічне використання та аналіз практичного досвіду застосування педагогічного оцінювання знань студентів. Багатоаспектне засвоєння та творче використання педагогічного оцінювання у викладацькій роботі забезпечує якісно нові підходи до навчання, відмову від формального встановлення якості знань, подолання обмеженого, примітивного оцінювання. Педагогічне оцінювання знань студентів зосереджує увагу викладача не на оцінці, вираженій у балах, а на потребі індивідуального підходу до кожного студента, розумінні труднощів при засвоєнні навчального матеріалу і застосуванні його на практиці. Педагогічне оцінювання знань студентів допомагає здійснювати процес діагностування і глибоко пізнавати потреби студентів, досягати відвертості і щирості у взаєминах із ними, що позитивно впливає не тільки на ставлення студентів до навчання, але також допомагає педагогу глибше зрозуміти наявність власних прорахунків у викладанні, стимулює удосконалення методики викладання. Застосування педагогічних підходів оцінювання знань студентів дає змогу краще відчути готовність майбутніх фахівців до умов життя, що постійно змінюються, діагностуючи справжнє усвідомлення вимог науково-технічного прогресу, уміння на практиці застосовувати набуті знання. Тому оцінювання якісного рівня знань студентів у вищих навчальних закладах США переважно відбувається в практичному застосуванні знань,