НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЗАБЛОДСЬКА Інна Володимирівна

УДК 332.14:664+339

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ

Спеціальність 08.00.05 – розвиток продуктивних сил

і регіональна економіка

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті ім. Володимира Даля МОН України (м. Луганськ)

Науковий консультант– | доктор економічних наук, професор

Максимов Віталій Володимирович,

Східноукраїнський національний університет

ім. Володимира Даля МОН України,

завідувач кафедри економіки

підприємства (м. Луганськ).

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Якубовський Микола Миколайович,

ДУ “Інститут економіки та прогнозування

НАН України”, головний науковий співробітник

відділу конкурентної політики та прогнозування

промислового потенціалу (м. Київ);

доктор економічних наук, професор

Козоріз Марія Андріївна,

Інститут регіональних досліджень НАН України,

завідуюча відділом проблем розвитку

фінансово-кредитних відносин в регіоні (м. Львів);

доктор економічних наук, професор

Степанов В’ячеслав Миколайович,

Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень

НАН України, завідуючий відділом економіко-екологічних

проблем приморських регіонів (м. Одеса).

Захист відбудеться “20” червня 2008 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “16” травня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Складність питань, що потребують вирішення сучасною державною регіональною політикою, посилюються зовнішніми чинниками, що вже найближчим часом впливатимуть не тільки на розвиток країни в цілому, а й позначатимуться на динаміці економічних та соціальних процесів на регіональному рівні. Маються на увазі наближення кордонів ЄС до України та вступ до Світової Організації Торгівлі. Першочерговими у цьому контексті постають проблеми підвищення конкурентоспроможності регіонів в умовах відкритої економіки, здатності державних органів влади до здійснення регіональної політики європейського типу, яку можна розкрити через її двоаспектну характеристику. З одного боку, виходячи із загальнодержавних інтересів, має здійснюватись виробництво товарів в усіх регіонах країни, а з іншого – кожний регіон має право проводити регіональну політику з урахуванням своїх внутрішніх економічних та соціальних інтересів, виходячи з потреб споживачів, наявності відповідних регіональних ресурсів.

Цьому сприяють прийнята Концепція державної регіональної політики, у якій вперше за роки незалежності України на державному рівні визначено основні її засади на довгостроковий період, та Указ Президента України, яким ухвалено Стратегію економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004-2015 роки, де є окремий розділ “Здійснення активної державної регіональної політики”. Виходячи з того, що регіони України потребують сталого розвитку саме у сфері промисловості, саме чітко скоординована промислова політика, яка є складовою економічної, у поєднанні з нею, спроможна надати регіональній політиці того підґрунтя, завдяки якому вона буде виступати повноцінною структурно вираженою модифікацією виробничої, економічної та соціальної функцій регіонального розвитку. З цього приводу необхідним є відпрацювання в теоретичному та практичному плані підходів щодо формування, реалізації та розвитку регіональної промислової політики соціальної спрямованості.

Підґрунтям сучасної регіональної промислової політики соціальної спрямованості має бути маркетингова товарна політика виробників, яка забезпечувала би реалізацію стратегічних та тактичних заходів щодо конкурентоспроможності товарів, поширення асортименту, поліпшення якості, подовження життєвого циклу, розробки нових товарів з метою задоволення потреб регіональних споживачів та поліпшення соціально-економічних характеристик регіону. Але на рівні регіону процес формування та реалізації промислової політики на засадах маркетингу на сьогоднішній день є проблемою недостатньо дослідженою в науковому плані, незважаючи на те, що вона займає важливе місце у роботах вітчизняних та зарубіжних учених і практиків.

Таким чином, актуальність теоретичних, методологічних і практичних питань формування організаційно-економічного механізму забезпечення регіональної промислової політики соціальної спрямованості, значущість досліджуваної проблеми, відсутність системних розробок щодо її вирішення, визначили мету, задачі та зміст дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану наукових досліджень Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля МОН України, а саме: за темою “Теоретичні дослідження структурної перебудови великих промислових підприємств та управління в умовах нестабільного макроекономічного середовища” (ДР № 0203U000425, 2000-2002 рр.), де здобувачем, як співвиконавцем, запропоновано методичні положення щодо розвитку теоретичних основ товарного виробництва на принципах маркетингу; крім того, у межах теми “Інноваційна модель сталого розвитку виробничої системи в динамічних умовах господарювання” (ДР № 0106U000291, 2006-2008 рр.), де здобувачем розроблено економічний механізм забезпечення виробництва та збуту товарів на регіональному ринку, модель оптимізації структури асортименту товарів на регіональному рівні. В межах теми “Організаційне і економіко-правове забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників в Україні”, включеної до плану науково-дослідних робіт Луганської філії Інституту економіко-правових досліджень НАН України (ДР № 0104U007345, 2004-2007 рр.), здобувачем обґрунтовано доцільність застування теорії когнітивного дисонансу в дослідженнях споживчих переваг на товарних ринках регіону та інструментів маркетингу для захисту виробників регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних, методологічних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму забезпечення регіональної промислової політики соціальної спрямованості на засадах маркетингу.

Відповідно до мети дослідження поставлено і вирішено наступні завдання:

узагальнено теоретичні погляди та світовий досвід формування та реалізації регіональної промислової політики та визначено в ній місце теорії товарного виробництва та маркетингу;

визначено рівні та моделі оцінки привабливості товару з боку споживачів;

сформовано методичне забезпечення дослідження споживчих переваг на регіональних товарних ринках, що базується на засадах маркетингу і товарознавства;

запропоновано економічний механізм забезпечення виробництва та збуту споживчих товарів на регіональному ринку;

узагальнено досвід застосування заходів стимулювання збуту споживчих товарів;

використано методичний підхід щодо розрахунку показників якості споживчого настрою;

проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку промисловості України та її регіонів, експортно-імпортної політики, споживання продовольчих товарів домогосподарствами Луганського та Донецького регіонів;

визначено основні напрями реалізації регіональної промислової політики;

обґрунтовано вибір критеріїв формування кластерів для визначення найбільш привабливих видів промислової діяльності у регіоні;

запропоновано визначення організаційного забезпечення регіональної промислової політики на засадах маркетингу;

обґрунтовано організаційно-економічний механізм забезпечення регіональної промислової політики соціальної спрямованості;

запропоновано застосування споживчого/маркетингового стандарту, як інструменту реалізації регіональної промислової політики, та систему показників щодо оцінки ефективності його впровадження;

розроблено модель оптимізації асортименту товарів на регіональному рівні;

визначено сутність регіональної товарної стратегії та варіанти побудови товарних стратегій на регіональному рівні;

систематизовано стратегічні матриці щодо обґрунтування стратегії розвитку товарного виробництва на регіональному рівні;

обґрунтовано методичне забезпечення оцінки економічної ефективності промислового виробництва на рівні регіону.

Об’єктом дослідження є процес формування, реалізації та розвитку регіональної промислової політики соціальної спрямованості.

Предметом дослідження є теоретичні положення, принципи, методи та прийоми формування організаційно-економічного механізму забезпечення регіональної промислової політики соціальної спрямованості.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, регіональної економіки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань регіональної промислової політики та її складових.

Перші дослідження з регіональної політики припадають на початок 50-х років минулого століття. Серед учених цього періоду слід відмітити І. Арженовського, Є. Алаєва, О. Гранберга, А. Гаврилова, Ю. Дульщикова, У. Ізарда, М. Колосовського, М. Некрасова, Й. Шумпетера та ін. Приділяли увагу цьому напряму й представники української школи: Б.І. Адамов, В.Н. Амітан, О.І. Амоша, Б.В. Буркинський, П.П. Борщевський, С.В. Богачов, В.М. Василенко, Я.А. Гончарук, В.М. Геєць, П.В. Ґудзь, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, В.І. Захарченко, С.М. Злупко, Б.Т. Кліяненко, М.А. Козоріз, І.І. Лукінов, В.В. Максимов, Т.С. Максимова, В.А. Поповкін, В.М. Степанов, Н.Д. Свірідова, В.В. Третяк, М.Г. Чумаченко, Л.Г. Червова, М.М. Якубовський та ряд інших вчених.

У роботі використано методи: синтезу та аналізу (у теоретичних дослідженнях науково-методичних підходів до сутності регіональної промислової політики та характеристик її складових); системності (для систематизації методів аналізу регіональної промислової політики); статистичний і графічний (для аналізу та оцінки тенденцій розвитку промисловості України та її регіонів); опитування (для вивчення споживчих переваг на товарних ринках регіону); АВС-ХYZ-аналізу (для здіснення оптимізації асортименту); матричний (для стратегічного аналізу регіональної промислової політики); економіко-математичні (при розробці моделі оптимізації структури асортименту та оцінці економічної ефективності регіонального виробництва товарів); комплексності (для комплексного підходу до побудови організаційно-економічного механізму забезпечення регіональної промислової політики соціальної спрямованості).

Правове поле дослідження склали діючі законодавчі і нор-мативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні акти, розпорядження і накази органів держаної влади і місцевого самоврядування стосовно регіональної промислової політики.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є офіційні статистичні матеріали Держкомстату України та регіональних органів, інформаційно-аналітичні огляди, науково-методичні публікації, а також матеріал самостійних маркетингових і товарознавчих досліджень та спостережень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає у розробці теоретичних, методологічних і методичних положень щодо розробки організаційно-економічного забезпечення регіональної промислової політики соціальної спрямованості, які направлені на збільшення ефективності промислового виробництва та економічного і соціального розвитку регіону. Результати дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано економічний механізм забезпечення виробництва та збуту споживчих товарів на регіональному ринку, який спрямовано на створення привабливого товару та сприяє, відповідно до його рівнів, розробці способів збільшення ступеня задоволеності споживачів;

розроблено концептуальні засади щодо організаційно-економічного механізму формування та реалізації регіональної промислової політики соціальної спрямованості, які базуються на визначенні пріоритетності виробництва та збуту споживчих товарів для регіонального ринку і організаційному забезпеченні регіональної промислової політики на засадах маркетингу, що сприяє підвищенню загальної ефективності регіонального промислового виробництва та економічному і соціальному розвитку регіону;

обґрунтовано науково-методичний підхід до побудови організаційно-економічного механізму забезпечення регіональної промислової політики на основі композиції організаційно-економічного механізму формування та реалізації регіональної промислової політики соціальної спрямованості і концепції розвитку регіональної промислової політики, який здатний вносити необхідні корективи та забезпечувати ефективність реалізації промислової політики регіону з подальшим підвищуванням добробуту населення регіону;

удосконалено:

методичний підхід до оцінки якості життя людей в межах регіону через індикацію їх споживчого настрою, за допомогою впровадження індексу песимізму/оптимізму, з подальшим його використанням як фактора, що обґрунтовує регіональну промислову політику соціальної спрямованості;

методичні підходи до побудови кластерів за такими критеріями як: широта асортименту і витрати на інноваційні товарні розробки, в наслідок чого побудовано карту кластерних об’єднань і дендограму результатів кластерного аналізу, розроблено схему кластеру з визначенням його учасників, які взаємодіють в рамках регіональної промислової політики під час виробництва та реалізації споживчих товарів на регіональному рівні;

систему показників оцінки економічного ефекту від впровадження споживчого/маркетингового стандарту – інструменту регіональної промислової політики, що сприяє її реалізації завдяки систематизації інформації щодо норм, правил і вимог, які висуваються до товару, з урахуванням регіонального аспекту;

модель оптимізації структури асортименту товарів на регіональному рівні, яка ґрунтується на застосуванні методу АВС-XYZ-аналізу й концепції “Private label”, що дає можливість найбільш повно врахувати сучасні асортиментні особливості регіонального ринку, попит, розробляти пропозиції щодо його вдосконалення шляхом збільшення частини виробництва товару у регіоні;

методичний підхід до сутності та етапів формування регіональної товарної стратегії та варіантів її побудови, що дозволяє обґрунтувати стратегічні рішення в межах регіональної промислової політики;

матричні методи стратегічного аналізу регіональної промислової політики за допомогою їх систематизації та визначення нової сутності і змісту спряжених пар параметрів матриці BKG, що розширює методичну базу аналізу регіональної промислової політики;

методичні підходи до оцінки економічної ефективності регіонального виробництва товарів на основі застосування алокативного підходу та DЕА-моделі, що враховує резерви зростання ефективності виробництва товарів на регіональному рівні та впровадження матриці оцінки економічної ефективності маркетингової діяльності з метою урахування потенціалу регіонального ринку, що дозволяє визначити, наскільки може бути доцільним зростання ефективності у разі повного використання можливостей скорочення вхідних ресурсів;

дістало подальшого розвитку:

теоретичні положення щодо формування та реалізації регіональної промислової політики: визначено регіональний аспект в теорії життєвого циклу товару, детермінанти товарних виробників у парадигмах регіону, маркетингові аспекти у регіональній промисловій політиці;

етапізація формування технології товарознавчого дослідження на регіональному ринку, яка дозволяє одержувати всебічні знання про психологічні і соціально-демографічні характеристики регіональних споживачів та їх ставлення до товарів-новинок у регіоні для здійснення ефективної регіональної промислової політики;

методичні положення щодо формування технології проведення маркетингових досліджень споживчих переваг на товарних ринках регіону зі застосуванням U-ТGI-методології та теорії когнітивного дисонансу, що забезпечує більш глибоке і комплексне розуміння складної природи споживацької поведінки і дозволяє враховувати когнітивний аспект;

визначення організаційного забезпечення регіональної промислової політики, як концепту, яке інтегровано в концепцію розвитку державної промислової політики, що сприяє випуску та реалізації якісної та конкурентоспроможної продукції у регіоні.

Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, обґрунтовані автором у дисертації, доведені до рівня методичних розробок і практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного забезпечення регіональної промислової політики соціальної спрямованості.

Особливу практичну значимість мають:

економічний механізм виробництва та збуту споживчих товарів на регіональному ринку, застосування якого викликане високим рівнем динамізму споживчих переваг на регіональному ринку;

засоби реалізації організаційного забезпечення регіональної промислової політики на засадах маркетингу, які сприяють випуску та реалізації якісної та конкурентоспроможної продукції у регіоні;

методичні підходи до формування кластерних об’єднань, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності членів кластера, їхньої продукції на товарних ринках регіону;

методика оцінки економічного ефекту від впровадження споживчого/маркетингового стандарту – інструменту регіональної промислової політики, що характеризують збільшення обсягів продажу товарів на регіональному ринку;

модель оптимізації асортименту на регіональному рівні, яка дає можливість найбільш повно врахувати сучасні асортиментні особливості на товарних ринках регіону підприємствами регіонального промислового комплексу.

Наукові і практичні підходи щодо розробки та впровадження маркетингових інструментів для реалізації регіональної промислової політики прийняті до практичного використання Міністерством економіки України (довідка № 264 від 16.08.2007 р.).

Запропонований концепт організаційного забезпечення регіональної промислової політики на засадах маркетингу та концепція розвитку регіональної промислової політики були використані при підготовці Концепції стратегії економічного і соціального розвитку Луганської області на період до 2015 року (затверджена рішенням сесії обласної ради 31.01.2007 р.) Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Луганської обласної державної адміністрації (довідка №849/12-4 від 21.02.2007 р.).

Розроблені науково-методичні підходи до формування кластерів, як форми організації регіональної промислової політики, та економічний механізм забезпечення виробництва та збуту споживчих товарів на регіональному ринку були використані у роботі Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при розробці регіональної “Програми демонополізації економіки Луганської області” (довідка № 08-44/803 від 5.07.2007 р.).

Отримані результати дисертаційної роботи у вигляді визначених тенденцій розвитку промисловості регіонів України, концепції розвитку регіональної промислової політики та методики оцінки економічної ефективності регіонального промислового виробництва товарів знайшли практичне використання при розробці Луганською обласною науково-координаційною радою Донецького наукового центру НАН і МОН України розділу “Науково-технічний та інноваційний розвиток”, який введено до “Програми соціально-економічного та культурного розвитку Луганської області на 1999-2010 роки” рішенням Луганської обласної ради від 10 вересня 2004 року № /23 (довідка № 341/12/1 від 20.07.2007 р.).

Запропонована у дисертації матриця оцінки економічної ефективності маркетингової діяльності з урахуванням потенціалу регіонального ринку була використана при аналізі результатів маркетингової діяльності концерну “Моноліт” (м. Запоріжжя) (довідка № 122/1 від 20.08.2007 р.).

Розробки щодо економічного механізму забезпечення виробництва та збуту споживчих товарів на регіональному ринку і технологія проведення маркетингових досліджень споживчих переваг на товарних ринках регіону з урахуванням когнітивного аспекту були використані у роботі: управління економіки та ринкових відносин виконкому Кіровської міської ради при розробці Програми економічного та соціального розвитку м. Кіровська Луганської обл. на 2007 рік (довідка № 3574 від 19.12.2006 р.); управління економіки та комунальної власності виконкому Брянківської міської ради при розробці Стратегії розвитку м. Брянка Луганської обл. до 2011 року (довідка № 1900/3 від 22.08.2007 р.).

Результати дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі: Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля МОН України, зокрема, при викладанні дисциплін “Економіка якості продукції”, “Стратегічне управління” (довідка №219/24 від 25.06.2007 р.); Луганського інституту післядипломної освіти Донбаської національної академії будівництва та архітектури МОН України при викладанні дисциплін “Регіонально-адміністративний менеджмент”, “Проблеми національної та регіональної економіки”, “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка” (довідка №171 від 11.06.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є обґрунтування наукових положень, висновків та рекомендацій щодо розв’язання науково-прикладної проблеми формування організаційно-економічного механізму забезпечення регіональної промислової політики соціального спрямування. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Особистий внесок здобувача у колективні роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися автором на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія та практика” (м. Київ - Ялта, 1999 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг: теорія та практика” (м. Ялта, 2000 р.), ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2001 р.), IX Всеукраїнській науково-практичній конференції “Менеджмент та маркетинг: досягнення та перспективи” (м. Київ, 2002 р.), Х Міжнародній науково-практичній конференції “Управління організацією: регіональний аспект” (м. Київ, 2002 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження й оптимізація економічних процесів “Оптимум-2003” (м. Харків, 2003 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (м. Луганськ, 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Управлінський потенціал у системі економічного розвитку” (м. Луганськ – Алушта, 2007 р.), ХІ Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України” (м. Дніпропетровськ, 2007 р.), Міжнародних науково-практичних конференціях “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2000-2003, 2005 рр.), ІІ-ІІІ Міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні проблеми розвитку легкої і харчової промисловості” (м. Євпаторія, 2006-2007 рр.) та ряд інших.

Публікації. Основні ідеї, положення і результати досліджень представлені у 46 наукових працях, з яких, дві монографії, одна з них особиста, 25 статей у провідних наукових фахових виданнях, 14 тез доповідей на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій складає 56,4 друк. арк., з яких 31,5 друк. арк. належать особисту автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 393 сторінки комп’ютерного тексту. Дисертація включає 57 таблиць, 55 рисунків, 7 додатків, список використаних джерел із 314 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та задачі дослідження, наукову новизну, практичне значення, апробацію результатів, повноту викладу наукових і прикладних результатів дисертації в опублікованих роботах.

Розділ 1. Теоретичні основи досліджень регіональної промислової політики. У даному розділі досліджено: сутність та науковий фундамент регіональної політики; еволюцію теорій та парадигм регіональної політики; світовий досвід здійснення промислової політики; зміст та складові регіональної промислової політики; трансформацію теоретичних поглядів на регіональну промислову політику; місце теорії товарного виробництва та маркетингу в регіональній промисловій політиці.

Проведене теоретичне дослідження наукового фундаменту регіональної політики дозволило зробити висновок, що в науковій літературі відсутня єдність у визначенні цього предмету регіональної економіки, що є однією з причин різноманіття методологічних напрямів в сучасних регіональних дослідженнях і в Україні, і за рубежем. Теоретичну основу регіональної політики становлять ідеї різних шкіл світової економічної думки. Під час дослідження та систематизації теорій, сучасних парадигм і концепцій регіональної політики встановлено, що регіон виступає не тільки як зосередження природних ресурсів та населення, виробництва та використання товарів і послуг, а й як багатофункціональна і багатоаспектна система, яка висвітлюється у сучасних парадигмах регіону. У роботі констатується, що на початку XXI ст. формується нова парадигма – регіональний саморозвиток на базі врахування інтересів регіонів і покладання відповідальності за розвиток регіонів на місцеву владу. Саме на цій парадигмі значною мірою має ґрунтуватися сучасна регіональна політика та розвиток промисловості України.

На основі узагальнення та аналізу світового досвіду розвитку промисловості зроблено висновок, що у розвинутих країнах здобули визнання дві базових концепції промислової політики: жорстка державна промислова політика з переважанням методів прямого адміністративного регулювання розвитку промисловості; ліберальна або активна державна промислова політика з перевагою методів непрямого (фінансово-економічного) регулювання промисловості.

Досвід України останніх років показує, що ринкові реформи, не підкріплені активною промисловою політикою, здатні не тільки призвести до втрати країною її технологічних позицій на світовому ринку, а й до розвитку таких негативних процесів, як значне падіння виробництва, зростання безробіття. У ході дослідження визначено, що активізація промислової політики в напрямку підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників та їх продукції повинна бути спрямована на: ліквідацію неефективних і підтримку високоефективних виробничих структур; прискорення науково-технічного прогресу з метою зниження всіх видів витрат, собівартості продукції і підвищення її якості; вдосконалення структури експорту та імпорту продукції з метою інтеграції України в світове господарство; використання і розвиток конкурентних переваг національної промисловості у сфері виробничого, науково-технічного, трудового, інтелектуального і природно-ресурсного потенціалів; збільшення платоспроможності споживачів; розширення виробництва видів конкурентноздатної продукції на базі високих наукоємких технологій, що користуються попитом на світовому і внутрішньому ринках; послідовне заміщення на внутрішньому ринку імпортної продукції шляхом підтримки вітчизняних імпортозамінних виробництв.

Сучасна регіональна промислова політика – це комплекс цілеспрямованих економічних, політичних та організаційних заходів на різних рівнях національної економічної системи, спрямованих на: компенсацію неспроможності ринкового механізму забезпечити ефективне використання ресурсів; удосконалення галузевої структури промислового комплексу, регулювання і стимулювання інвестиційної та виробничої діяльності, формування промислово-фінансових груп; підтримку конкуренції у галузях промислового виробництва; стимулювання і підтримку певних видів промислового виробництва – важливих за своїм соціально-економічним значенням чи пріоритетних з точки зору науково-технічних перспектив; стимулювання розвитку експортного потенціалу і конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку; реалізацію великомасштабних загальнонаціональних та регіональних програм. У дисертації зроблено наголос, що товарне виробництво та теорії щодо нього є підґрунтям регіональної промислової політики.

Узагальнення наукового доробку вітчизняних і закордонних вчених у даній галузі дозолили визначити детермінанти товарних виробників у сучасних парадигмах регіону (табл. 1).

В обґрунтуванні ряду положень регіональної промислової політики використовується теорія маркетингу, визначено, що регіональна промислова політика повинна здійснюватися на засадах маркетингу.

У роботі доведено, що теорія життєвого циклу товару також має регіональний аспект, оскільки суміщає стадії розвитку товару від його народження до занепаду й розміщення товарів різної зрілості по регіонах. За цією теорією регіональна промислова політика покликана сприяти створенню нових продуктів і звільняти товарні ринки від застарілих товарів. Залежно від того, який час триває життєвий цикл товару та на якій стадії він знаходиться, виробник застосовує ті чи інші маркетингові заходи та засоби з метою його продовження.

Таблиця 1

Товарне виробництво у сучасних парадигмах регіону

Парадигми

регіону | Стисла характеристика

парадигми | Детермінанти

товарних виробників

Регіон –

квазідержава | Регіон це відносно відособлена підсистема держави у національній економіці | Спеціалізація у виробництві товарів

Регіон –

квазікорпорація | Регіони стають учасниками конкурентної боротьби на ринках товарів, послуг, капіталу | Захист “торгової марки” місцевих виробників

Регіон як

ринок | Регіон акцентує увагу на загальних умовах економічної діяльності (підприємницький клімат) і особливостях регіональних ринків різних товарів і послуг, праці, кредитно-фінансових ресурсів, цінних паперів, інформації, знань і т. ін. | Формування регіональних ринків різних товарів і послуг, які виробляються місцевими виробниками

Регіон як

соціум | Регіон це спільність людей, які мешкають на конкретній території. Висувається на перший план відтворення соціального життя (населення і трудових ресурсів, освіти, охорони здоров'я, культури, навколишнього середовища і т. ін.) | Маркетингові дослідження соціально-демографічних характеристик регіональних споживачів

Розділ 2. Методологічна база формування регіональної промислової політики соціальної спрямованості. У розділі досліджено дефініції товару та моделі оцінки його привабливості; сформовано етапи товарознавчого дослідження ставлення регіональних споживачів до товарів-новинок; виконано наукове обґрунтування розробки економічного механізму виробництва та збуту споживчих товарів на регіональному ринку; наведено досвід застосування заходів стимулювання збуту споживчих товарів в Україні та за рубежем; запропоновано методичний підхід до розрахунку індикатору регіонального споживчого настрою.

Регіональна промислова політика, насамперед, передбачає визначення дефініцій товару та його споживчих властивостей. З цього приводу у роботі досліджено систему класифікацій товарів, яка чітко виділяє товари виробничо-технічного призначення та споживчі товари, тобто соціальні, які мають первинне значення для життя суспільства. Конкретний споживач у понятті “товар” бачить не абстрактний науковий термін, а певну відокремлену цілісність – товарну одиницю зі специфічними показниками якості, ґатунку, ціни, з оригінальним оформленням, марочною назвою та упаковкою, як носій функціонально-корисних властивостей, які задовольняють потреби споживачів, приваблює їх. Маркетинговий підхід до товару, який застосовується у дисертаційній роботі, припускає, що товар має рівні, відповідно до яких визначено способи збільшення ступеня задоволеності споживача та моделі оцінки рівня його привабливості.

Впровадження прогресивних технологічних процесів, освоєння нових видів продукції, придбання нових технологій та наявність великого вітчизняного досвіду в проведенні товарознавчих досліджень, всі ці обставини вимагають узагальнення та систематизації методичного забезпечення товарознавчих досліджень ставлення споживачів до товарів-новинок на регіональному рівні. Рекомендовано на першому етапі товарознавчого дослідження визначити психологічні типи українських споживачів продовольчих товарів на регіональному ринку. На другому – ставлення споживачів до нового товару. На третьому етапі визначити демографічні характеристики поліморфних споживачів-новаторів, а на четвертому – напрямки ефекту від здійснення товарних нововведень. У дисертації наведено результати товарознавчих досліджень ставлення споживачів до товарів-новинок у Луганському регіоні, під час яких була виявлена така мотивація придбання продовольчих товарів, як екологічна чистота продукції. Проведені дослідження засвідчили, що виявлені психологічні типи регіональних споживачів продовольчих товарів та їхні соціально-демографічні характеристики дозволять виробникам регіону враховувати споживацьку поведінку у взаємозв'язку з особистісними характеристиками, які впливають на обсяги збуту.

У роботі констатується, якщо раніше виробництво товарів формувалось на підставах державного централізованого управління завдяки плану, то сьогодні основним впливаючим фактором на тенденції розвитку промислового виробництва є споживчі переваги, які постійно змінюються. У зав’язку з цим, у дисертації запропоновано економічний механізм забезпечення виробництва та збуту споживчих товарів на регіональному ринку з метою підвищення рівня задоволення потреб регіональних споживачів та позитивного ставлення до товару завдяки його привабливості (рис. 1).

Доведено, що економічний механізм забезпечення виробництва та збуту споживчих товарів на регіональному ринку – це сукупність форм, методів та засобів, які забезпечують розробку та впровадження на ринок товарів-новинок, оптимізацію асортименту, посилення конкурентоспроможності, продовження життєвого циклу товару, поліпшення якості продукції і створення бренда товару з урахуванням споживчих переваг, які домінують у регіоні. У роботі досліджено становлення системи консюмеризму в Україні, яка сприяє підвищенню рівня освіченості споживачів з питань захисту їх прав.

Узагальнюючи заходи щодо стимулювання збуту, які наведено у роботі, зроблено висновок про достатню лояльність законів в Україні, що регулюють цю діяльність, а оцінка ефективності стимулюючих заходів може бути здійснена за допомогою розрахунку коефіцієнта еластичності.

Одним із завдань здійснення регіональної промислової політики соціальної спрямованості є прискорений розвиток внутрішнього ринку, який залежить від рівня добробуту регіональних споживачів. У зв’язку з цим увагу наукових дослідників стали привертати індикатори або показники, які оцінюють якість життя людей того чи іншого регіону з точки зору їх купівельної спроможності. У роботі пропонується удосконалити методичний підхід до оцінки якості життя людей (який містить п'ять компонентів категорії “якість життя”) шляхом додання шостого компоненту – індексу песимізму/оптимізму. Оскільки в чисельнику цього показника – кількість “песимістів”, то значення, одержане вище за одиницю, означає переважне тяжіння споживачів до песимістичного бачення своїх особистих і економічних перспектив, або просто до песимізму; а якщо набуте значення індексу менше одиниці, то це свідчить про тяжіння групи споживачів до оптимістичного бачення.

Розрахунок цього індексу дає уявлення про динаміку песимізму/оптимізму в регіональних (вікових, економічних і соціальних) групах і служить інформаційною основою обґрунтування регіональної промислової політики і планування економічного розвитку промислового комплексу. У роботі наведено результати розрахунку індексу на прикладі Луганського регіону.

Рис. 1. Економічний механізм забезпечення виробництва

та збуту споживчих товарів на регіональному ринку

Розділ 3. Маркетинговий моніторинг складових регіональної промислової політики. У розділі наведені результати маркетингового моніторингу тенденцій розвитку промисловості регіонів України, аналізу показників експортно-імпортної політики України, порівняльного аналізу тенденцій споживання продовольчих товарів домогосподарствами Донецького та Луганського регіонів, маркетингових досліджень споживчих переваг на товарних ринках регіону.

За результатами маркетингового моніторингу визначено, що промислове виробництво країни забезпечує більш як третину загального обсягу валового внутрішнього продукту, майже 50% товарів і послуг, а також 80% експортної продукції. За підсумками 2006 р. приріст виробництва у промисловості становив 6,2%, що вдвічі перевищує цей показник за 2005 р. Обсяги промислового виробництва зросли майже у всіх регіонах, крім Херсонського, Одеського та Івано-Франківського. Суттєві позитивні темпи приросту обсягів промислової продукції отримали Закарпатський (27,3%), Волинський (19,2%) та Тернопільський (18,2%) регіони. У таблиці 2 наведено приріст обсягів виробництва за видами промислової діяльності України за останні п’ять років.

У 2007 р. практично всі регіони України, крім Івано-Франківського, мали позитивні темпи приросту обсягів промислової продукції. Частка Луганського регіону в загальному обсязі реалізованої промислової продукції України складає 8,6%. За розміром цього показника Луганський регіон займає четверте місце серед регіонів країни.

Структура промислового комплексу регіонів за останні роки не зазнала вагомих змін, тому для більшості регіонів вирішальне значення продовжують відігравати одна-дві галузі. Так, пріоритет-ною галуззю промислового виробництва для 16 регіонів є харчова промисловість та переробка сільськогосподарських про-дуктів; для Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей – металургія та обробка металу; для Закарпатської та Сумської областей – машинобудування, для Луганської та Полтавської областей – виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива; для Івано-Франківської, Миколаївсь-кої, Рівненської областей та м. Севастополь – виробництво та розподілення електроенергії, газу та води. Найбільш розвиненими промисловими регіонами є Дніпропет-ровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Полтавська, Харківсь-ка області та м. Київ, сумарна частка яких становить понад 60 % загальнодержавного промислового виробництва. Разом з тим, питома вага Волинської, Закарпатської, Кіровоградської областей не досягає 1,0% від загального промислового виробництва по країні.

В Україні зберігаються суттєві регіональні диспро-порції за обсягом промислового виробництва. Проведений аналіз експортно-імпортної політики України підтверджує, що сучасна промислова політика України імпортоорієнтована, тобто імпорт перевищує експорт. Починаючи з 2005 р. зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг України має негативне сальдо, у 2007 р. імпорт перевищує експорт на 11421,8 млрд. дол. США.

Таблиця 2

Темпи приросту/зниження (–) обсягів продукції за основними

видами промислової діяльності України (у %)

Види промислової

діяльності | 2003 р.

до 2002 р. | 2004 р.

до 2003 р. | 2005 р.

до 2004 р. | 2006 р.

до 2005 р. | 2007 р.

до 2006 р.

Видобування енергетичних

матеріалів | 5,5 | 4,1 | 3,1 | 3,3 | 2,7

Видобування неенергетичних матеріалів | 5,7 | 9,5

Легка промисловість | 20,0 | 12,4 | 0,3– | 1,9 | 0,4

Виробництво деревини

та виробів з деревини | 4,0 | 13,6 | 19,5 | 13,9 | 22,1

Харчова промисловість

та перероблення

сільськогосподарських

продуктів | 23,6 | 25,5 | 13,7 | 10,0 | 10,0

Целюлозно-паперова,

поліграфічна промисловість | 25,7 | 25,9 | 12,7 | 10,3 | 10,6

Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення | 8,7 | 3,4– | 13,4– | 12,1 | 3,3

Хімічна та нафтохімічна

промисловість | 16,8 | 14,4 | 9,8 | 3,2 | 6,2

Виробництво інших

неметалевих мінеральних

виробів | 14,3 | 12,0 | 14,3 | 12,8 | 16,9

Металургія та оброблення

металу | 35,8 | 28,0– | 1,5 | 8,9 | 8,3

Машинобудування | 4,7– | 1,1 | 7,1 | 11,8 | 28,6

Виробництво та розподілення електроенергії, газу і води | 17,9 | 19,3 | 2,9 | 6,7 | 3,2

Вся промисловість України | 15,8 | 12,5 | 3,1 | 6,2 | 10,2

У роботі визначено, що доцільно здійснювати подальший розвиток та активно підтримувати галузі, які випускають продукцію, здатну замінити імпортні товари, витіснити іноземних конкурентів. До них слід віднести: харчову промисловість та переробку сільськогосподарських продуктів, легку промисловість, машинобудування тощо. Проведений порівняльний аналіз доходів та витрат домогосподарствами Луганського та Донецького регіонів свідчить, що негативний вплив на динаміку споживання продуктів спричиняє невідповідність споживчих властивостей товарів вимогам споживачів, переважна більшість зорієнтована на споживання товарів вітчизняного виробництва і не довіряє імпортним. З цього приводу необхідно проведення якісних маркетингових досліджень.

На основі здійсненого аналізу проблем та методів щодо проведення якісних маркетингових досліджень у роботі отримали подальшого розвитку методичні рекомендації щодо технології проведення маркетингових досліджень споживчих переваг на товарних ринках регіону із використанням U-ТGI-методології та методу М.Фішбейна, який дозволяє враховувати когнітивний аспект. Доведено доцільність та ефективність використання методів когнітивного дисонансу в маркетингових дослідженнях споживацьких перевагах на товарних ринках регіону в межах регіональної промислової політики, які забезпечують більш глибоке і комплексне розуміння складної природи споживацької поведінки. У роботі наведено інтерпретацію результатів маркетингових досліджень споживчих переваг на регіональних ринках споживчих товарів, які були проведені зі застосуванням зазначених методичних рекомендацій.

Розділ 4. Організаційне забезпечення реалізації регіональної промислової політики соціальної спрямованості. У розділі проаналізовано напрями реалізації сучасної регіональної промислової політики; надано результати типологізації регіонів; доведено необхідність та доцільність формування кластерів, як форми організації регіональної промислової політики; обґрунтовано концепт організаційного забезпечення регіональної промислової політики соціальної спрямованості.

У дисертації визначено основні напрями реалізації сучасної регіональної промислової політики: стратегічне управління тери-торіальним розвитком промислового комплексу регіону (ПКР), створення організаційної структури територіального управління ПКР ринкового типу, стимулювання ефективного ви-користання потенціалу промислового розвитку регіонів, стимулювання територіально-го розвитку ПКР на інноваційній ос-нові, зменшення територіальних диспропорцій у розвитку національного промислового комплексу, структурно-терито-ріальної трансформації, формування цілісних регіональних та міжрегіональних промислових комплексів на основі використання переваг територіального поділу й інтеграції праці, регіоналізація інституційних реформ, зміцнення фінансової бази регіонів для самовідтворення і ринкової трансформації їх промислових комплексів, соціальних пріоритетів у територіальному розвитку, екологічних пріори-тетів у територіальному розвитку, інтеграції національного промислового комплексу у світовий індустріальний простір.

В регіональних дослідженнях промислової політики широко використовуються методи типологічних групувань, розроблених в рамках теоретичної статистики. При цьому перевага віддається методам складних групувань, коли розподіл сукупності регіонів на групи (типи) здійснюється за двома і більше ознаками, узятими в поєднанні (комбінації). У роботі шляхом багатовимірного групування отримано чотири групи подібних між собою видів промислової діяльності та регіонів за темпами приросту/зниження обсягів виробництва промислової продукції у порівнянні з середнім рівнем по Україні. Це дозволило визначити, що серед груп з низькими, середніми та високими показниками присутня група з негативними характеристиками темпів приросту обсягів виробництва.

Визначені результати типологізацїї регіонів актуалізують пошук нових ефективних форм організації виробничих відносин та й самого виробництва. У роботі визначено, що економічна теорія і практика накопичили достатній обсяг аналітичного матеріалу, пропозицій, моделей розвитку тощо, осмислення та впровадження яких може допомогти нашій державі здолати труднощі сьогодення і прискорити розвиток промисловості. До позитивних надбань досвіду слід віднести практику створення територіальних виробничих об'єднань, які отримали назву “кластеру”. В роботі досліджено методичні підходи до вибору критеріїв і цілей побудови кластерів та запропоновано формування їх за такими критеріями як, широта асортименту і витрати на інноваційні товарні розробки у кожному виді промислової діяльності. В наслідок чого побудовано карту кластерних об’єднань на прикладі промисловості Луганського регіону та дендрограму результатів кластерного аналізу регіонів України. У дисертаційній роботі розроблено схему кластеру з подальшим визначенням учасників та інформаційних і товарних зв'язків, які виникають серед учасників під час здійснення виробництва та реалізації товарів на регіональному ринку на прикладі харчової промисловості.

Аналіз організаційного забезпечення регіональної промислової політики дозволив визначити, що регіональна промислова політика – це взаємодоповнююча складова економічної політики. Вона має три рівня: державний, регіональний і рівень підприємства, а також містить маркетингові аспекти у своїх складових (рис. 2).

Проведені у дисертації дослідження генезису теоретичних та методичних положень, нормативно-правової бази регіональної промисло-вої політики стали підґрунтям для обґрунтування концепту організаційного забезпечення регіональної промислової політики на засадах маркетингу. Концепт організаційного забезпечення регіональної промислової політики наведено на рис. 3.

Запропонований концепт організаційного забезпечення регіональної промислової політики інтегровано в концепцію розвитку державної промислової політики, враховує особливості стратегії економічного і соціального розвитку регіону на засадах маркетингу і спрямований на створення реальних умов для поліпшення добробуту населення, вирішення його соціальних проблем на основі дослідження та врахування регіональних особливостей споживачів та їх задоволення підприємствами регіону завдяки випуску та реалізації якісної та конкурентоспроможної продукції.

Рис. 3. Концепт організаційного забезпечення
регіональної промислової політики на засадах маркетингу

Розділ 5. Економічні заходи щодо забезпечення