АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЗОНТОВА Світлана Євгенівна

УДК 373.2:373.3:811.111

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ЗОРІЄНТОВАНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ

ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

(на матеріалі іноземних мов)

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київському міжнародному університеті.

Науковий керівник – | доктор педагогічних наук, професор

АРТЕМОВА Любов Вікторівна,

Київський міжнародний університет,

завідувач секції педагогічної майстерності.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

ЄВТУХ Микола Борисович,

Академія педагогічних наук України,

академік-секретар відділення педагогіки і психології вищої школи;

кандидат педагогічних наук, доцент

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Володимир Едуардович, Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля, завідувач кафедри іноземних мов.

Захист відбудеться “24” червня 2008 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, 9 поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано “23” травня 2008 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.М. Дем’яненко

Загальна характеристика РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується докорінними змінами в соціально-економічній і геополітичній сферах, що спричиняє розширення ділових зв’язків із зарубіжними країнами, можливість здійснення безпосередніх міжнародних контактів з носіями мови. Це стимулює вивчення й викликає інтерес у студентів до іноземних мов, сприяє засвоєнню матеріалу, необхідного для спілкування в професійній діяльності, вдосконаленню іншомовних навичок і вмінь. Тому нагальним завданням вищої педагогічної освіти на сучасному етапі є формування в студентів вищих педагогічних навчальних закладів професійно-зорієнтованого спілкування іноземною мовою.

Зазначимо, що зарубіжними вченими (T.A.P.H.Ch.R.розроблено методику навчання іноземних мов для професійних цілей – LSP (Language for Speсial / Speсific Purposes), яка була впроваджена на багатьох немовних спеціальностях у вищих навчальних закладах України.

Деякі аспекти оволодіння студентами професійним спілкуванням іноземною мовою розглядали Е. Мірошніченко, І. Онісина (для ВНЗ економічного профілю), Л. Котлярова, Г. Савченко (для майбутніх юристів), О. Петращук, М. Задорожна (для медичних ВНЗ), А. Ємельянова, О. Тарнопольський (для студентів технічних спеціальностей), Л. Морська (для майбутніх учителів фізичного виховання), Л. Манякіна (для студентів торгівельно-економічних спеціальностей), Ю. Друзь (для майбутніх менеджерів), Р. Зайцева (для студентів вищих військових навчальних закладів), Г. Турчинова (для майбутніх біологів), О. Калашнікова (для майбутніх бібліотекарів), Т. Алексєєва, Л. Ананьєва (для студентів філологічних спеціальностей), С. Козак (для майбутніх фахівців морського флоту), М. Галицька (для майбутніх працівників сфери туризму), Л. Логутіна (для майбутніх менеджерів зовнішньо-економічної діяльності).

Зазначені напрями досліджень не вичерпують усіх проблем професійно-зорієнтованої іншомовної підготовки студентів. Зокрема, не розроблено предметне поле формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів, які вивчають іноземну мову як загальноосвітню дисципліну. Володіння професійно-зорієнтованим спілкуванням дозволить майбутнім вихователям дошкільних навчальних закладів різних типів (дитячі садки, дошкільні навчальні заклади комбінованого, інтернатного типу, центри розвитку дитини) під час професійної діяльності спілкуватися з колегами дальнього зарубіжжя, підвищувати кваліфікацію шляхом самоосвіти (читати англомовну неадаптовану педагогічну літературу, аналізувати методичну літературу та передовий педагогічний досвід мовою оригіналу, листуватися з фахівцями країн світу, здійснювати обмін досвідом), стажуватися в англомовних країнах, брати участь у науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах, рольових іграх, дискусіях, розрахованих на вдосконалення навичок та вмінь вільної англомовної комунікації в умовах відкритої взаємодії представників різних культур і народів.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, дисертаційних досліджень та досвід автора у викладанні англійської мови для студентів спеціальності “Дошкільне вихованні” в Республіканському вищому навчальному закладі “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) дозволили дійти висновку, що, зважаючи на вимоги сьогодення, не розроблено теоретичне підґрунтя підготовки майбутніх вихователів зі знанням іноземної мови на професійному рівні, відсутня типова навчальна програма з англійської мови з урахуванням специфіки навчання майбутніх вихователів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування, не визначено зміст його формування. Кожен вищий навчальний заклад розробляє окремий варіант, покладаючись на власне розуміння змісту навчання студентів. Відсутні відповідні підручники та посібники. Студенти навчаються за підручниками В. Аракіна та посібниками Headway, які не відповідають меті підготовки педагогів, не враховують професійну спрямованість, специфіку навчання за спеціальністю “Дошкільне виховання”.

Відтак, суперечністю між необхідністю формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх педагогів згідно з новими вимогами викладання іноземної мови на немовних спеціальностях вищих навчальних закладів та відсутністю відповідної науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх вихователів зумовлено вибір теми дисертаційного дослідження – “Формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (на матеріалі іноземних мов)”.

Звўязок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось у межах наукової теми секції педагогічної майстерності Київського міжнародного університету “Зміст і сучасні інтерактивні технології ступеневої освіти дітей і дорослих згідно з державними стандартами освіти в Україні” (державний реєстраційний номер 01040006164), в розробленні якої дисертантка брала безпосередню участь.

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Київського міжнародного університету (протокол від 29 січня 2005 р. № ) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол від 26 квітня 2005 р. № 4).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Для досягнення мети було визначено такі завдання:

– проаналізувати теоретичні підходи до відбору навчального матеріалу, зорієнтованого на майбутню професію студентів у процесі вивчення іноземної мови;

– вивчити зміст навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів щодо формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів;

– з’ясувати мотивацію навчання студентів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування;

– визначити критерії, показники та рівні сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх фахівців з дошкільного виховання;

– обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Об’єкт дослідження – професійно-зорієнтована іншомовна підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Методи дослідження. Для реалізації мети й вирішення поставлених завдань дослідження було використано такі методи:

– теоретичні: аналіз і узагальнення філософської, психолого-педагогічної літератури, масового і передового педагогічного досвіду з проблеми дослідження (з метою обгрунтування педагогічних умов процесу формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів, розробки критеріїв, рівнів сформованості професійно-зорієнтованого спілкування студентів спеціальності “Дошкільне виховання”);

– емпіричні: анкетування і тестування студентів (щодо оцінки стану сформованості професійно-зорієнтованого спілкування); кількісний та якісний аналізи експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики (для опрацювання, узагальнення й наукового аналізу отриманих даних);

– педагогічний експеримент (з метою перевірки ефективності впровадження педагогічних умов формування іншомовного професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів).

Експериментальна база дослідження: Республіканський вищий навчальний заклад “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (довідка від 12 листопада 2007 р. №113), Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського (довідка від 5 листопада 2007 р. № ).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що в дисертації вперше:

– виявлено і обгрунтовано педагогічні умови формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (система вправ, діалогізація та інтенсифікація навчання);

– розроблену систему вправ реалізовано на чотирьох послідовних етапах, кожен з яких має мету, напрям, зміст та режим роботи;

– виявлено критерії (професійна спрямованість спілкування, мовленнєвий), показники (наявність професійно-зорієнтованої лексики, змістовність мовлення; граматичне оформлення, темп мовлення та обсяг висловлювань) і рівні (високий, достатній, середній та низький) сформованості вмінь професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів;

удосконалено:

– зміст навчального матеріалу, зорієнтований на майбутню професію вихователя дітей дошкільного віку (відбір на мовленнєвому та мовному рівнях);

уточнено:

– сутність поняття “професійно-зорієнтоване спілкування майбутніх вихователів” (якість володіння кожним студентом достатнім обсягом іншомовного матеріалу і певним рівнем сформованості механізмів іншомовного професійного спілкування, що дозволить здійснювати його в освітній сфері);

подальшого розвитку набули:

– реалізація особистісно орієнтованого підходу до навчання студентів - майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів;

– застосування інтерактивних методів навчання студентів професійно-зорієнтованого спілкування;

– формування позитивної мотивації до систематичних занять з іноземної мови.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні на основі експериментально перевірених педагогічних умов навчально-методичного комплексу (навчально-методичний посібник “Практикум з вивчення курсу “Англійська мова” для студентів спеціальності “Дошкільне виховання”, навчальний посібник для читання “Дошкільне виховання, початкове навчання у різних країнах”, “Російсько-англійський педагогічний словник для майбутніх вихователів”), де відображено авторську систему вправ.

Результати дослідження можуть бути використані у професійній підготовці бакалаврів та магістрів дошкільної освіти, у системі підвищення кваліфікації вихователів дошкільних навчальних закладів, а також при написанні підручників і навчальних посібників з іноземної мови для майбутніх педагогів.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Київського міжнародного університету (довідка про впровадження від 7 травня 2008 р. № ), ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка про впровадження від 22 грудня 2006 р. № ), Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (довідка про впровадження від 9 лютого 2007 р. № /226), Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка про впровадження від 14 лютого 2007 р. № 05-10/364).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, концептуальні положення та практичні результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки та іноземної філології Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (2004-2008 рр.), кафедр методик дошкільної і початкової освіти, філологічних дисциплін та методик їх викладання Євпаторійського педагогічного факультету РВНЗ “Кримський гуманітарний університет” (2004-2008 рр.); оприлюднено в доповідях на науково-практичних і науково-теоретичних конференціях, зокрема: міжнародних: “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004), “Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: орієнтири та напрями сучасної освіти” (Луганськ, 2005), “Дні науки “2005” (Дніпропетровськ, 2005), “Україна в євроінтеграційних процесах” (Київ, 2007); всеукраїнських: “Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти” (Херсон, 2004), “Перспективні педагогічні технології в системі неперервної освіти” (Київ, 2004), “Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів засобами дисциплін гуманітарного циклу” (Херсон, 2005), “Проблеми реформування магістратури в світлі концепції Болонського процесу” (Київ, 2005); міжвузівських: “Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании” (Одесса, 2005).

Публікації. Основні результати дослідження відображено в 16 одноосібних працях, у тому числі 7 статтях у наукових фахових виданнях, 9 статтях і тезах доповідей у збірках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (351 найменування, з них – 37 іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації становить 244 сторінки, з яких 186 – основна частина. Робота містить 5 рисунків на 3 сторінках, 30 таблиць на 9 сторінках, 13 додатків на 28 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ роботи

У вступі обгрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, аргументовано її актуальність і доцільність, показано зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення, відображено апробацію та впровадження результатів дослідження, зазначено кількість публікацій і структуру роботи.

У першому розділі – “Теоретичні засади проблеми формування у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування” здійснено аналіз змістовного аспекту формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів у процесі вивчення іноземної мови, аналізується ситуація, що склалася в Україні з навчанням іноземної мови студентів за спеціальностями, де іноземна мова є загальноосвітнім предметом, висвітлено мотивацію навчання студентів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування.

Сучасні реалії орієнтують на спеціальну підготовку вихователя як гуманістично зорієнтованої особистості, здатної оперативно реагувати на динаміку соціально-економічних процесів, умови власної професійної діяльності, розробляти і впроваджувати в навчально-виховний процес нові педагогічні технології. Підготовка такого рівня фахівця можлива шляхом модернізації змісту вищої професійної освіти. На сучасному етапі розвитку теорії і практики навчання у ВНЗ напрацьовано різні підходи до цієї проблеми, що спираються на основоположні теоретико-методологічні та культурологічні аспекти філософії формування нового покоління фахівців (В. Андрущенко, В. Будак, І. Зязюн, О. Глузман, Н. Дем’яненко, В. Кремень, В. Луговий, В. Майборода, О. Пєхота, О. Савченко та ін.), концепції та стандарти дошкільної освіти (Л. Артемова, А. Богуш, Т. Шкваріна та ін.), проблеми розвитку мови та мовлення, види та теорії мовленнєвої діяльності (Л. Виготський, Д. Ельконін, Т. Левченко, О. Леонтьєв, О. Лурія, Л. Рубінштейн та ін.), теорії і методики навчання іноземної мови (О. Бігич, І. Зимня, Р. Мартинова, С. Ніколаєва, Н. Скляренко, В. Плахотник, Х. Хачатурян, Л. Щерба та ін.), принципи навчання мовленнєвої професійно-педагогічної комунікації (Р. Гришкова, Н. Волкова та ін.), принципи контекстного й особистісно-орієнтованого навчання (М. Василина, О. Вербицький, М. Євтух, Л. Кондрашова, Е. Лузік, О. Олексюк та ін.).

Основним серед існуючих підходів до проблеми відбору змісту, орієнтованого на майбутню професію студентів нами визначено ситуативно-функціональний, оскільки навчальний матеріал відбирається з конкретних комунікативних ситуацій, при цьому відбір здійснюється на екстралінгвістичному і лінгвістичному рівнях з урахуванням мовної й мовленнєвої складових, де на мовному рівні здійснюється відбір фонетичного, лексичного і граматичного мінімумів з особливим акцентом на лексичному, а на мовленнєвому рівні відбираються кінетичні засоби оформлення професійно-зорієнтованого висловлювання – мовленнєві зразки.

Реалізація вищезгаданого підходу надає можливості для розв’язання проблеми формування у студентів мотивації до вивчення іноземної мови, забезпечуючи тим самим ефективне оволодіння даним предметом. Встановлено, що основні мотиваційні резерви змісту навчального матеріалу криються саме в площині фактичного змісту, а не в плані мовного вираження. Мотивація справляє загальний стимулюючий вплив на навчальну діяльність, позитивно позначається на якості знань, умінь та навичок студентів, регулює перебіг розумової діяльності студентів і сприяє їхньому інтелектуальному розвитку. Завдяки мотивації навчальний матеріал сприймається, засвоюється й творчо використовується, тобто створюються умови, на основі яких у студентів виникає особиста зацікавленість у роботі.

Необхідність відбору навчального матеріалу також диктується обмеженими можливостями запам'ятовування і кількістю часу, який відводиться на вивчення іноземної мови у немовному ВНЗ.

Проналізовано ситуацію, яка склалася в Україні з навчанням іноземної мови студентів, що навчаються за спеціальностями, де іноземна мова є загальноосвітнім предметом та наведено причини, які знижують якість оволодіння іноземною мовою майбутніми вихователями з професійною метою.

Для усунення наведених причин нами обґрунтовано педагогічні умови, спрямовані на забезпечення ефективності формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів, посилення мотиваційної основи навчання іноземних мов, максимальне зближення інформаційного базису англійської мови із змістом профілюючої дисципліни “Дошкільна педагогіка” у контексті майбутньої професійної діяльності майбутніх вихователів.

У другому розділі – “Педагогічні умови формування в майбутніх вихователів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування” педагогічними умовами навчання студентів професійно-зорієнтованого спілкування іноземною мовою визначено: систему вправ щодо формування в майбутніх вихователів професійно-зорієнтованого спілкування, діалогізацію навчання та інтенсифікацію процесу формування в майбутніх вихователів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування.

Система вправ щодо формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів реалізується на чотирьох послідовних етапах, для кожного з яких визначено мету, напрям та зміст роботи (рис.1). Практична значущість розробленої системи вправ полягає в тому, що при виконанні мовленнєвих дій, які включають професійні завдання, увага студентів спрямована на їх розв’язання. Це дає можливість уникнути етапу ізольованого тренування лінгвістичного, мовленнєвого матеріалу. Цілеспрямоване використання ділових ігор на заняттях з практики мовленнєвої діяльності підтверджує, що вони посилюють професійну мотивацію в навчальній діяльності студентів і тим самим роблять процес навчання іноземної мови більш ефективним.

Діалогізація навчання іноземної мови у ВНЗ є другою провідною педагогічною умовою формування у студентів професійно-зорієнтованого спілкування іноземною мовою. Це пов’язано, насамперед, із тим, що формування професійно-зорієнтованого спілкування іноземною мовою здійснюється в межах педагогічного процесу за допомогою діалогічного мовлення.

Проаналізовано сфери професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування та визначено набір типових соціально-комунікативних ролей, що є релевантними ситуаціям організованого навчання і професійно-зорієнтованого спілкування із зарубіжними колегами.

Рис. 1. Система вправ щодо формування в майбутніх вихователів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування

Виходячи з цього, ми навчали студентів опановувати такими типами діалогів: діалог-розпитування, діалог-домовленість, діалог - обмін враженнями / думками та діалог-обговорення / дискусія, моделюючи ситуації професійного спілкування. Це зумовлювало взаємодоповнення знань, набутих студентами на заняттях із фахової дисципліни, полегшувало предметне сприймання іншомовного матеріалу з англійської мови і здійснювалося синхронно з вивченням студентами центральних тем з дисципліни “Дошкільна педагогіка”: “Педагогіка як наука і навчальна дисципліна”; “Методи педагогічного дослідження”; “Розвиток і формування особистості”; “Дидактика – наука про навчання”; “Зміст освіти в національній школі”; “Фізичне виховання дітей”; “Розумове виховання дітей”; “Навчання дітей дошкільного віку”; “Етичне виховання”; “Трудове виховання”; “Естетичне виховання”; “Гра”; “Підготовка дитини до школи”; “Взаємодія сім'ї й дошкільної установи”.

Інтенсифікація навчальної діяльності студентів з оволодіння професійно-зорієнтованим спілкуванням є наступною провідною педагогічною умовою. Доведено, що створення моделі професійної діяльності та формування необхідних для цієї діяльності поведінкових навичок можливе в ході ділової гри.

Додатковим ефективним способом інтенсифікації навчальної діяльності студентів з оволодіння іноземною мовою взагалі й професійно-зорієнтованим спілкуванням, зокрема, є вживання різних видів опор, які є стимулом до мисленнєво-мовленнєвої діяльності студентів і виступають засобом керування їх мовленнєвими висловлюваннями як у змістовому плані, так і за формою.

У третьому розділі – “Формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів” розкрито зміст та подано аналіз результатів констатувального експерименту, описано організацію та хід експериментальної роботи, здійснено аналіз результатів формувального експерименту.

На основі визначених нами критеріїв (професійна спрямованість спілкування, мовленнєвий критерій) виділено чотири рівні сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів (високий, достатній, середній, низький), які враховують не лише суто лінгвістичні критерії мовлення, але й психолого-педагогічні вимоги.

Результати зрізу констатувального експерименту засвідчили, що високого рівня сформованості вмінь професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування не було виявлено в жодного студента; достатній зафіксовано у 3,76% студентів експериментальної та контрольної групи. В однакової кількості студентів експериментальної групи було виявлено середній та низький рівні сформованості означених умінь – по 48,12%, а більшість студентів контрольної групи перебувала на середньому рівні – 48,75%. У 47,50% студентів контрольної групи було виявлено низький рівень сформованості вмінь професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування.

Отримані результати підтвердили необхідність застосування спеціально розроблених педагогічних умов для досягнення високого та достатнього рівнів сформованості вмінь професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів.

Внаслідок навчання з урахуванням педагогічних умов в експериментальній групі відбулися значні позитивні зрушення щодо рівневої характеристики сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування. Високий рівень сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування піднявся до 23,76%. Достатній рівень збільшився до 38,12%. Середній рівень зафіксовано у 38,12% респондентів. На низькому рівні не виявилося жодного студента.

У контрольній групі відбулися незначні позитивні зміни. Так, під час контрольного обстеження високого рівня сформованості професійно-зорієнтованого спілкування досягло 3,75% студентів; достатній рівень продемонстрували 8,12% студентів; середній рівень – 50,00%; низький – у 38,12% респондентів.

Уважаемо, що реалізація педагогічних умов позитивно вплинула на формування професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів. Це виявилось у якісних змінах сформованих умінь і навичок. Переважна більшість студентів експериментальної групи дотримувалася вимог правильності мовлення. Вони вільно організовували та вели діалог, використуючи професійно-зорієнтовану лексику, повністю розкривали запропоновану тему, при цьому темп мовлення був швидким та вільним, обсяг висловлювань досить великим. Студенти вміли розпитати співрозмовника, аргументувати свою думку, порівняти факти тощо, іноді потребували опори (схеми) висловлювання й незначної допомоги співрозмовника. Так, переважна більшість студентів експериментальної групи могла підтримати бесіду з основних тем курсу дошкільної педагогіки, тобто, стисло охарактеризувати сутність і закономірності розвитку особистості, фізіологічні, психологічні й вікові особливості дітей; теорію й методику національного виховання й навчання, специфіку роботи вихователя в дошкільній установі; принципи, форми й методи організації навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку, враховуючи їхні вікові особливості.

Результати проведеного формувального експерименту переконливо засвідчили, що визначені педагогічні умови є головними факторами ефективного формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання – обґрунтування та експериментальної перевірки педагогічних умов забезпечення ефективності формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Реалізовані мета й завдання є підставою для висновків.

1. Проаналізовано теоретичні підходи до відбору змісту навчального матеріалу, зорієнтованого на майбутню професію студентів у процесі вивчення іноземної мови (С. Аблам, Л. Абросимова, Б. Бєляєв, Н. Богушевич, Н. Вишнякова, В. Гаращенко, Е. Журавльова, С. Коломієць, Л. Котлярова, М. Кочнева, К. Лавренкова, Є. Маслико, С. Павлова, І. Разманов та ін.). На основі цього доведено, що, приступаючи до відбору, навчальний матеріал слід ділити на мовленнєвий і мовний; здійснювати його відбір, відповідно, на екстралінгвістичному й лінгвістичному рівнях, застосовуючи ситуативно-функціональний підхід. Процедура відбору мовленнєвого матеріалу підтвердила правомірність виділення адекватних сфер і ситуацій спілкування, визначення типових соціально-комунікативних ролей, переліку мовленнєвих дій, інвентаризацію типових комунікативних ситуацій, виділення “особистісної лексики”, організацію атласу ситуацій професійно-педагогічного спілкування, відбору фонетичного, лексичного й граматичного мінімумів мовного матеріалу. З’ясовано, що при добиранні матеріалу доцільно враховувати такі критерії: 1) щодо мовленєвого матеріалу: адекватності, професійно-практичної цінності, вживаності, віковий; 2) до мовного матеріалу: а) фонетичний мінімум: відповідності потребам спілкування, нормативності; б) лексичний мінімум: професійної спрямованості, адекватності, поширеності, частотності, комунікативної і семантичної цінності, сполучуваності та словотворчої цінності; в) граматичний мінімум: прозорості, співвіднесеності, функціональності. Обрано одиницю відбору: 1) мовленнєвого матеріалу: цілісні акти мови, зразки типу питання-відповідь, типові речення; 2) мовного матеріалу: а) фонетичного мінімуму: звуки, звукосполучення, інтонаційні моделі; б) лексичного мінімуму: лексична одиниця, що включає цілісні акти мови, структурні одиниці діалогів; в) граматичного мінімуму: граматичні явища, необхідні для бесіди в межах певної тематики. Джерелом відбору навчального матеріалу слугують автентичні підручники, навчальні посібники з іноземної мови, двомовні словники, розмовники для фахівців педагогічного профілю, матеріали газет і журналів, виданих в англомовних країнах.

Обґрунтовано, що відбір професійно-обґрунтованого й чітко обмеженого навчального матеріалу в навчанні іноземної мови має вирішальне значення, оскільки він містить стимули, які безпосередньо впливають на мотиваційну сферу тих, хто навчається, викликаючи їх зацікавленість і розумово-мовленнєву активність.

2. Вивчено зміст навчально-виховного процесу ВНЗ (Київський міжнародний університет, ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Луганський національний педагогічний університет імені  Тараса Шевченка) щодо формування іншомовного професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів. Це дозволило констатувати, що останнім часом у діяльності немовних ВНЗ намітилася тенденція відходу від традиційної схеми навчання іноземної мови. Водночас, у практиці навчання іноземної мови студентів спеціальності “Дошкільне виховання” пріоритетне значення має лише розвиток навичок читання, розуміння й перекладу спеціальної суспільно-політичної літератури й художніх творів та розвиток усного мовлення на обмеженому мовному матеріалі. Внаслідок цього студенти не отримують достатньої іншомовної професійної підготовки, оскільки тематичний компонент її не має професійної спрямованості, обмежується темою “Майбутня професія”; лексичний матеріал, необхідний педагогу для спілкування в професійній сфері, недостатній. Це вмотивовувало необхідність обгрунтування педагогічних умов, що стимулюють позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови та посилюють її зв'язок із профілюючими дисциплінами.

3. З’ясовано, що мотивація навчання студентів професійно-зорієнтованого спілкування полягає в застосуванні сучасних методів навчання іноземних мов і професійній спрямованості змісту курсу. Підвищенню рівня мотивації сприяє комунікативно-діяльнісний підход у навчанні іноземних мов майбутніх вихователів, забезпечення контекстності навчання; участь студентів у науково-дослідній роботі, конференціях, семінарах, дискусіях з фахівцями, в практичній реалізації інноваційних проектів; створення вільної, творчої, демократичної атмосфери на заняттях; обґрунтування професійної спрямованості іншомовного спілкування майбутніх вихователів; застосування активних, у тому числі, проблемних методів навчання: ділових і рольових ігор тощо; використання сучасних форм і методів навчання іноземних мов: активізація самостійності студентів, забезпечення змагального характеру навчальної діяльності.

4. Визначено критерії, показники та рівні сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів.

Критерій професійної спрямованісті спілкування визначає якість володіння діалогічним мовленням у ситуаціях професійної комунікації іноземною мовою. Означений критерій характеризується такими показниками: наявність професійно-зорієнтованої лексики (лексичні одиниці у вигляді ключових слів і словосполучень, назви певних реалій і термінів, їх поєднання, що становлять пласт професійної лексики); змістовність мовлення (вміння розпитати співрозмовника, аргументувати свою думку, порівнювати факти тощо, складати діалогічне висловлювання з опорою, вести діалог професійно-зорієнтованої тематики).

Мовленнєвий критерій передбачає оцінювання за такими показниками: граматичне оформлення (мовленнєвий продукт оцінюється з точки зору його мовленнєвої коректності); темп мовлення (з’ясовується, наскільки швидким є мовлення студентів і як часто мають місце паузи й повтори; темп мовлення вважається одним із об’єктивних показників сформованості мовленнєвих навичок та вмінь, що надає можливість прослідкувати прогрес кожного студента в процесі навчання); обсяг висловлювань (оцінюється, наскільки глибоко студент може розкрити тему чи проблему з фаху, тобто уміння навести причини, аргументи на захист власної точки зору; проявити рівень сформованості вмінь використовувати термінологічну лексику під час розкриття теми).

З урахуванням вказаних критеріїв було розроблено рівневу характеристику сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування: високий, достатній, середній та низький рівні.

5. У дослідженні визначено педагогічні умови формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: система вправ, діалогізація навчання та інтенсифікація цього процесу.

Ефективність обгрунтованих педагогічних умов перевірено в процесі формувального експерименту. У студентів експериментальних груп відбулись кількісні та якісні зміни основних показників рівнів сформованості вмінь і навичок професійно-зорієнтованого спілкування. Результати прикінцевого етапу засвідчили, що студенти експериментальної групи досягли значних змін у рівнях сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування: 23,76% з них піднялися до високого рівня, 38,12% - досягли достатнього, 38,12% засвідчили середній рівень. Відбувся також розвиток професійно-зорієнтованого мовлення в студентів контрольних груп, але кількісні дані засвідчують недостатність цього процесу. У контрольній групі 3,75% досягли високого рівня, 8,12% - достатнього рівня, більшість з них знаходилися на середньому (50,00%) і низькому (38,12%) рівнях.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів. Серед актуальних проблем: модернізація навчальних планів та програм підготовки вихователів у педагогічних університетах у відповідності до дворівневої системи підготовки фахівців, створення сучасної моделі підготовки вихователів дошкільних навчальних закладів, формування організаційних іншомовних умінь і навичок майбутніх вихователів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Зонтова С.Є. Теоретичні підходи до відбору змісту, орієнтованого на майбутню професію студентів в процесі вивчення іноземної мови // Вісник Київського міжнародного університету: Зб. наук. праць. – К.: КиМУ, 2004. – Вип. 5. – С. 73–82.

2. Зонтова С.Є. Аспекти структуризації змістової сторони навчального матеріалу з англійської мови у ВНЗ // Вісник Київського міжнародного університету: Зб. наук. праць. – К.: КиМУ, 2005. – Вип. 6. – С. 111–118.

3. Зонтова С.Є. Стан навчання студентів професійного мовного спілкування // Вісник Київського міжнародного університету: Зб. наук. праць. – К.: КиМУ, 2005. – Вип. 7. – С. 75–84.

4. Зонтова С.Е. Критерии отбора речевого профессионально-ориентированного материала для студентов педагогических специальностей изучающих английский язык // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. наук. праць. – Ялта: РВВ КДГІ, 2005. – Вип. 7, ч. 1. – С. 88–96.

5. Зонтова С.Є. Когнітивний підхід до навчання іншомовної лексики // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Зб. наук. праць. – Ялта: РВВ КГУ, 2005. – Вип. 8, ч. 2. – С. 89–93.

6. Зонтова С.Є. Використання ділової гри в процесі навчання професійно спрямованого спілкування майбутніх вихователів // Вісник Київського міжнародного університету: Зб. наук. праць. – К.: КиМУ, 2006. – Вип. 9. – С. 58–67.

7. Зонтова С.Є. Діалогізація процеса навчання професійно-зорієнтованому спілкуванню майбутніх вихователів // Вісник Київського міжнародного університету: Зб. наук. праць. – К.: КиМУ, 2007. – Вип. 10. – С. 90–101.

8. Зонтова С.Е. Формирование иноязычной коммуникативной компетенции в процессе обучения иностранному языку студентов педагогических специальностей // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Міжнародна наукова конференція. Чернівці, 24-25 листоп. 2004 р. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 90–92.

9. Зонтова С.Є. Підготовка дошкільнят до вивчення англійської мови // Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в сучасних умовах: Зб. наук. праць. – Херсон: Айлант, 2004. – С. 44–46.

10. Зонтова С.Є. Сутність формування професійної діяльності // Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів засобами дисциплін гуманітарного циклу: Всеукраїнська науково-практична конференція. Херсон, 25-26 жовт. 2005 р. – Херсон: Айлант, 2005. – С. 58–60.

11. Зонтова С.Є. Педагогічні умови мовленнєвої підготовки майбутнього вчителя // Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании: Научно-практическая конференция. Одесса, 15-25 дек. 2005 г. – Одесса: Черноморье, 2005. – С. 64–66.

12. Зонтова С.Е. Формирование профессионально-педагогической направленности личности будущего учителя в процессе изучения иностранного языка // "Дні науки 2005": Міжнародна науково-практична конференція. Дніпропетровськ, 15-27 квіт. 2005 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 3–4.

13. Зонтова С.Е. Психологические предпосылки овладения профессиональным иноязычным общением // Ціннісні пріоритети освіти у XX столітті: II Міжнародна науково-практична конференція. Луганськ, 2–5 жовт. 2005 р. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. 228–235.

14. Зонтова С.Є. Практикум з вивчення курсу “Англійська мова”для студентів спеціальності “Дошкільне виховання”): Навчально-методичний посібник. – Ялта: РВВ КГУ, 2006. – 88 с.

15. Зонтова С.Є. Дошкільне виховання, початкове навчання у різних країнах: Практичний посібник: тексти для читання. – Ялта: РВВ КГУ, 2006. – 64 с.

16. Зонтова С.Є. Російсько-англійський педагогічний словник. – Ялта: РВВ КГУ, 2007. – 290 с.

АнотаціЇ

Зонтова С.Є. Формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів (на матеріалі іноземних мов). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Київський міжнародний університет, Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування професійно-зорієнтованого спілкування англійською мовою майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Проаналізовано теоретичні підходи до відбору змісту навчального матеріалу, зорієнтованого на майбутню професію студентів у процесі вивчення іноземної мови. З’ясовано мотивацію навчання студентів професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування. Вивчено сучасний стан досліджуваної проблеми. Визначено критерії, показники та рівні сформованості професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Теоретично обгрунтовано та експериментально доведено, що процес формування професійно-зорієнтованого спілкування поліпшується на основі реалізації запропонованих педагогічних умов: системи вправ щодо формування в майбутніх вихователів професійно-зорієнтованого спілкування, діалогізації навчання та інтенсифікації процесу формування професійно-зорієнтованого іншомовного спілкування.

Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованих педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування професійно-зорієнтованого спілкування майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів.

Ключові слова: професійно-зорієнтоване спілкування, діалогічне мовлення, відбір змісту, система вправ, сформованість професійно-зорієнтованого спілкування, мотивація навчання, ділова гра, опори.

Зонтова С.Е. Формирование профессионально-ориентированного общения будущих воспитателей дошкольных учебных заведений (на материале иностранных языков). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Киевский международный университет, Киев, 2008.

Диссертационное исследование посвящено проблеме формирования профессионально-ориентированного общения будущих воспитателей дошкольных учебных заведений на английском языке.

Проанализированы теоретические подходы к отбору содержания учебного материала, направленного на будущую профессию студентов в процессе изучения иностранного языка. Рассмотрена мотивация обучения студентов профессионально-ориентированному иноязычному общению. Изучено современное состояние исследуемой проблемы. Разработаны критериии, показатели и уровни сформированности профессионально-ориентированного иноязычного общения будущих воспитателей дошкольных учебных заведений. Теоретически обосновано и экспериментально доказано, что процесс формирования профессионально-ориентированного общения улучшается при реализации предложенных педагогических условий: системы упражнений, диалогизации и интенсификации обучения.

Ключевые слова: профессионально-ориентированное общение, диалогическая речь, отбор содержания, система упражнений, сформированность профессионально-ориентированного общения, мотивация обучения, деловая игра, опоры.

Zontova S.Y. Formation of professionally orientated intercourse of future educators at the kindergarten (on the materials of foreign languages). – Manuscript.

Thesis for receiving scientific grade of the candidate of pedagogical sciences on specialization 13.00.04 – Ttheory and methodic of a professional education. – Kyiv International University. – Kyiv, 2008.

The thesis is devoted to the problem of formation professionally orientated intercourse of future educators. “Professionally orientated intercourse of future educators” is determined as the quality of possession of the sufficient volume of foreign material by every student, a certain level of formed mechanisms of foreign professional intercourse, which would allow him / her to carry out this intercourse in the sphere of preschool educational.

Nowadays the problem of formation professionally orientated intercourse of future educators, who study the English language as a general subject, is not developed. The possession of the professionally orientated intercourse will allow the future educators of preschool educational establishments of different types (kindergartens, preschool educational establishments of combined and boarding type, centers of children’s development) during their professional activity to socialize with foreign colleagues, improve their qualification (to read English unadapted pedagogical literature, analyse methodical literature and experience of the most efficient English teachers, correspond with foreign specialists, carry out an exchange of teaching experience), work on probation in English speaking countries, take part in scientific and teaching conferences, seminars, business games and discussions for perfection of skills and abilities of fluent English communication under the conditions of open co-operation of representatives of different cultures and peoples.

The psyhological and pedagogical analysis of the problem is carried out. The state of teaching professionally orientated intercourse is examined and special pedagogical conditions of formation professionally orientated intercourse of future educators have been created. These pedagogical conditions are: the system of exercises for forming professionally orientated intercourse, dialogues and intensification (business games and tables) of forming professionally orientated intercourse.

Realization of the first condition was carried out by application of the system of exercises, which supposes teaching students professionally orientated intercourse according to definite stages. So, on the preparatory stage receptive and productive, productive conditional and communicative exercises on imitation, substitution, answers to questions and request of certain information (on a model), report the information were executed. Exercises of the first stage were of conditional and communicative character. On this stage receptive and productive conditional and communicative exercises on an exchange of remarks were used. On the second stage receptive and productive communicative exercises of low level were used. Exercises which were executed on a final stage belonged to receptive and productive communicative exercises of higher level.

Realization of the second condition meant strict stage sequence of mastering dialogic speech. The students mastered remarks on the preparatory stage. On the first stage they mastered certain dialogic unities. The second stage – is mastering the ability to conduct a microdialogue. The third stage – is mastering the ability to conduct the dialogues of different types. The application of the second condition stimulates the development of students’ creative capabilities.

Intensification of forming professionally orientated intercourse of future educators was relized in the process of realization of all grounded pedagogical conditions. Tables executed the role of semantic strong points which allowed students to program a vocal project, a common direction and, to a certain extent, a plan of utterance, favour the logical construction of utterances; provided high-quality and quantitative plenitude of the theme of the discussion, conducting ideas and problems which were solved in the course of business game. Business game created the model of professional activity of future educators, formed their conduct skills which are necessary for this activity and exposed large possibilities for realization of communicative practice of students, as a transformation in different appearances allowed them to express the most various communicative intentions and moods in accordance with the target of intercourse.

In the course of experimental teaching the effectiveness of the suggested pedagogical conditions of formation professionally orientated intercourse of future educators has been proved scientifically.

Overwhelming majority of students of experimental group could support conversation on the basic themes of the course “Preschool Pedagogics”: briefly describe essence and conformities of the development of a personality; physiological, psychological and age features of children; theory and methods of national upbrining and education; the specific of the work of an educator at a preschool establishment; principles, forms and methods of organization of instructional and educational work with the children of preschool age taking into account their age features.

Key words: professionally orientated intercourse, selection of contents, dialogic speech, thematic maintenance, system of exercises, formation of professional-orientated intercourse, motivation of studying, professional interests, business games, tables.

_______________________________________________________

Підписано до друку 20.05.2008 р.

Бумага офсетна. Гарнітура «Times New Roman»

Друк на різографі. Формат 60х90 / 16. Умовний друк. лист 0,9

Замовлення № 2 / 101. Тираж 100 прим.

Друкарня ЧП «Фактор»

97400, м. Євпаторія, вул. Ескадронна, 9

тел. 8 (06569) 2-67-16