Державне підприємство

“Державний науковий центр лікарських засобів”

ЗУБЧЕНКО Тамара Миколаївна

УДК 615.322:582.998.1].07+661.12

Розробка і стандартизація виробництва препаратів на основі комплексної переробки розторопші плямистої

15.00.03 – стандартизація та організація

виробництва лікарських засобів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії оптимізації біофармацевтичних властивостей таблетованих лікарських препаратів Державного підприємства “Державний науковий центр лікарських засобів” Міністерства охорони здоров’я України та Товаристві з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична компанія “Здоров’я”

Науковий керівник: | заслужений діяч науки і техніки України,

академік Української академії наук,

доктор фармацевтичних наук, професор

ТИХОНОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ

Національний фармацевтичний університет,

завідувач кафедри аптечної технології ліків

Офіційні опоненти: | доктор фармацевтичних наук, професор

Пашнєв петро дмитрович

Національний фармацевтичний університет,

професор кафедри заводської технології ліків

доктор хімічних наук, професор

литвиненко василь іванович

Державне підприємство "Державний науковий центр лікарських засобів”.

завідувач лабораторії фенольних препаратів

Захист відбудеться “_27_” червня 2008 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.817.01 при Державному підприємстві "Державний науковий центр лікарських засобів” (61085, м. Харків, вул. Астрономічна 33).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів” (61085, м. Харків, вул. Астрономічна 33).

Автореферат розісланий “_23_” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат фармацевтичних наук А.Г. Котов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Від лікарських препаратів безпосередньо залежить здоров'я, а часто і життя людини. Тому їх стандартизація набуває особливого значення. Впровадження міжнародних та європейських стандартів, що застосовуються у фармацевтичному секторі має важливе значення у забезпеченні якості та ефективності лікарських препаратів і створює умови для раціонального використання сировини, сприяє підвищенню їх конкурентоспроможності відповідно до рівня розвитку науки, техніки та технологій. Одне із основних завдань стандартизації полягає в досягненні збіжності та відтворюванності результатів контролювання, підвищення якості лікарських засобів.

Не зважаючи на значні успіхи та досягнення в галузі органічного синтезу застосування препаратів з природних джерел для профілактики та лікування захворювання органів травлення не втратило свого значення. Важливе місце використання лікарських рослин у фармацевтичній практиці зберігається, а в останні роки стрімко зросло у зв’язку з багатьма безперечними перевагами (висока ефективність, відсутність побічних ефектів, широкий діапазон фармакотерапії). Тому одним з важливих завдань сучасної медицини є раціональне використання рослинних ресурсів, що мають невичерпне джерело природних біологічно активних речовин, та мобілізація їх на потреби практичної охорони здоров'я.

У зв'язку з тим, що на якість життя населення впливають погіршення екологічної ситуації, що склалася, захворювання органів травлення, якими страждає близько 40 % населення України, має медико-соціальне значення. Слід також зазначити, що потреба в гепатозахисних лікарських засобах за останні роки істотно зросла. Призначення їх лікарями терапевтами складають 10 % від загальних призначень. Одним із джерел, що містить суму біологічно активних речовин гепатопротекторної дії є лікарська рослина - плоди розторопші плямистої.

Тому доцільним є створення гепатопротекторних лікарських засобів на основі її комплексної переробки.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповіднодо плану науково-дослідних робіт Державного підприємства “Державний науковий центр лікарських засобів” (номер державної реєстрації 0103U008805) та господарчого договору між ДП „ДНЦЛЗ” та ТОВ “Фармацевтична компанія „Здоров’я”” № 66005 від 27.05.05. „Доклінічні фармакологічні дослідження таблеток силібор на основі нової технології”.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є розробка та стандартизація промислової технології комплексної переробки розторопші плямистої та створення на основі отриманої субстанції гепатотропної дії за оптимальними технологіями лікарських засобів - таблеток і капсул.

Реалізація поставленої мети вимагала вирішення таких завдань:

Ш проаналізувати та узагальнити сучасний стан виробництва і стандартизації лікарських засобів на основі розторопші плямистої за кордоном та в Україні;

Ш провести комплекс технологічних, фізико-хімічних, біофармацевтичних досліджень з метою вибору та обґрунтування оптимальної технології комплексної переробки плодів розторопші плямистої з виділенням олії і субстанції силібор, зниження витратних норм рослинної сировини, екстрагентів, трудовитрат;

Ш вивчити можливість виключення з технологічного процесу озоноруйнуючих розчинників;

Ш розробити склад та обґрунтувати технологію лікарського препарату у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, на основі отриманої за новою технологією субстанції силібор;

Ш вивчити можливість розробки лікарського препарату у формі капсул з підвищенням ступеня вивільнення діючих речовин на основі очищеного концентрату рослинної субстанції силібор (заключна стадія одержання субстанції);

Ш провести дослідження зі встановлення основних показників якості запропонованих препаратів, визначити умови зберігання і терміни їх придатності;

Ш розробити методи стандартизації субстанції та готових лікарських препаратів на основі субстанції силібор, отриманої за новою технологією, з використанням в якості стандартної речовини силібіну-стандарту;

Ш розробити проекти промислових технологічних регламентів, аналітичної нормативної документації (АНД) на запропоновані препарати та апробувати технології виробництва у промислових умовах.

Об’єкти дослідження. Рослинна сировина - плоди і макуха розторопші плямистої, олія розторопші, субстанція силібор в порівнянні з силімарином.

Предмет дослідження. Розробка промислової комплексної технології переробки плодів розторопші плямистої та розробка складу і технологій твердих лікарських форм (таблеток і капсул) гепатопротекторної дії на основі субстанції силібор.

Методи дослідження. Фізичні, фізико-хімічні, технологічні, біофармацевтичні, мікробіологічні, фармакологічні. Опрацювання експериментальних даних проводили за допомогою методів математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше науково обґрунтована та експериментально підтверджена комплексна промислова технологія переробки плодів розторопші плямистої з одержанням субстанції силібор гепатопротекторної дії та олії розторопші.

В новiй технології виключено з виробничого процесу озоноруйнуючі та екологічно небезпечні - вуглець чотирихлористий та метиленхлорид.

Науково доведено ідентичність складу основних флаволігнанів у субстанції силібор, отриманої за новою технологією, в порівняння з субстанцією силімарин.

На підставі фізичних, фізико-хімічних, технологічних, та біофармацевтичних досліджень науково та експериментально обгрунтовано склад твердих лікарських препаратів гепатопротекторної дії у формі таблеток і капсул на основі рослинної субстанції силібор, отриманої за новою технологією.

Стандартизовано процес дозування субстанції силібор (силімарин) за міжнародним стандартом в перерахунку на силібін-стандарт у лікарській формі таблетки “Силібор 35”

Вперше досліджена можливість одержання капсульних мас силібору методом співосадження. Встановлено, що плаздон K 90D є найбільш відповідним при виборі гідрофільної матриці. Вивчено умови одержання капсульних мас силібору з підвищеним ступенем вивільнення діючих речовин на основі очищеного концентрату суми флаволігнанів (заключна стадія одержання субстанції силібор) та розчинних гідрофільних носіїв.

Оригінальність отриманих результатів підтверджено деклараційними патентами України на винахід № 4634 від 28.12.1994 та № 45290 А від 15.03.2002.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, стандартизовано і впроваджено у промислове виробництво технологічну схему комплексної переробки плодів розторопші плямистої. Із технологічного процесу виключено екологічно токсичні розчинники, що сприяє покращанню екологічної ситуації.

Стандартизовано оптимальні технологічні параметри виробництва субстанції силібор і лікарських препаратів на її основі. На препарати розроблено аналітично - нормативну документацію (АНД) промислові технологічні регламенти (ПТР), технічні умови (ТУ). Технології виробництва субстанції силібор (реєстраційне посвідчення МОЗ України UA 4006 /01/ 01/ № 678 від 06.12.05 р.), таблеток “Силібор 35” (реєстраційне посвідчення МОЗ України UA /5114/ 01/ 01/ № 611 від 09. 09. 06 р.) та “Олії розторопші” торгової марки “Здоров?я” ТУ У.15.4-31437750-001-2002, БАД “Олія розторпші” ТУ. У. 15.4-31437750-002-2003 апробовано та впроваджено в серійне виробництво ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я”” (м. Харків). Впровадження дало значне зниження витратних норм рослинної сировини, екстрагентів, часу екстракції, трудовитрат.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем здійснено пошук, прове-дено аналіз та узагальнено дані наукової літератури щодо сучасного стану виробництва субстанції та твердих лікарських форм гепатопротекторної дії на основі плодів розторопші плямистої, розроблено і стандартизовано промислову технологію їх комплексної переробки. В результаті чого із плодів розторопші плямистої виділено олію розторопші – біологічно активну добавку, рекомендовану в раціонах дієтичного харчування як лікувально-профілактичний засіб при гепатитах, цирозі печінки, алкогольному та токсичному ураженні печінки тощо. З макухи розторопші виділено субстанцію силібор з виключенням із технологічного процесу озоноруйнуючих розчинників. На основі отриманої за новою технологією субстанції силібор розроблено технологію таблеток “Силібор 35” гепатопротекторної дії із заміною цукрової оболонки на плівкову з полімерних речовин, обгрунтовано оптимальний склад таблеток та стандартизовано його за вмістом силімарину.

Автором особисто проведено всі експериментальні дослідження з вивчення впливу фізичних умов екстракції на вивільнення флаволігнанових сполук; досліджено розчинність субстанцій та твердих лікарських форм для поліпшення біофармацевтичних показників препаратів; визначено вплив дезінтегрантів на технологічні властивості гранулятів таблеткових і капсульних мас. Вивчена можливість одержання капсульних мас силібору методом співосадження з підвищеним ступенем вивільнення діючих речовин на основі субстанції силібор і очищеного концентрату суми флаволігнанів (заключна стадія одержання субстанції силібор) та розчинних гідрофільних носіїв. Автором особисто розроблено відповідні розділи нормативної аналітичної та технологічної документації, які увійшли до проектів АНД, ТУ, ПТР на виробництво олії розторопші, субстанції силібор і таблеток “Силібор 35”, проведено апробацію технології та методик аналізу олії, субстанції і таблеток в умовах промислового виробництва, статистично оброблено, систематизовано та проаналізовано результати експериментальних досліджень. Особистий внесок здобувача в опублікованих наукових працях зазначено в їх переліку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладено та обговорено на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Нові вітчизняні розробки лікарських засобів для гастроентерології” (Харків, 2004), VI Національному з?їзді фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (Харків, 2005), II Міжнародній науково-практичній конференції “Створення, виробництво, стандартизація, фармако економічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Харків, 2006), vi Всеукраїнській науково-практичній конференції “Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2007), III Міжнародній науково-практичній конференції “Наука и образование без границ – 2007” (Дніпропетровськ, 2007), ХХV Ювілейній науково-практичній конференції з міжнародною участю „Ліки – людині” (Харків, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт, у тому числі: 4 статті у наукових фахових виданнях, з них 1 без співавторів, 2 деклараційні патенти, 7 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури (розділ 1), об?єктів та методів досліджень (розділ 2), експериментальної частини (розділи 3-5), загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Робота ілюстрована 61 таблицею і 22 рисунками. Бібліографія містить 201 джерело літератури, у тому числі 70 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладено актуальність теми, мета та основні завдання досліджень, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі проаналізовано і узагальнено дані сучасних літературних джерел щодо стану виробництва лікарських препаратів гепатопротекторної дії, визначено основні напрямки створення гепатозахисних лікарських засобів на основі комплексної переробки лікарської рослинної сировини плодів розторопші плямистої. Обґрунтовано актуальність розробки на основі комплексної переробки плодів розторопші плямистої та стандартизацію запропонованих препаратів з використанням міжнародного стандату-силібін.

У другому розділі наведено інформацію щодо об’єктів і методів дослідження.

У третьому розділі представлені результати експериментальних досліджень з розробки промислової технології комплексної переробки плодів розторопші плямистої з виділенням з неї олії розторопші та субстанції силібор. На ТОВ “Фармацевтична компанія ”Здоров?я”” препарат „Силібор” випускається з 1982 р. за технологією, розробленою у Державному науковому центрі лікарських засобів (ДНЦЛЗ). Зважаючи на недоліки технології виробництва субстанції силібор (складність технологічного процесу, багатостадійні операції очищення суми флаволігнанів, використання озоноруйнуючих та екологічно небезпечних органічних розчинників, відсутність стандартизації виробництва), проведено розробку нової промислової технології комплексної переробки плодів розторопші з виділенням з неї олії розторопші, субстанції силібор з виключенням із технологічного процесу високотоксичних озоноруйнуючих речовин – вуглецю чотирихлористого і метиленхлориду.

На першому етапі досліджень нами вивчались оптимальні умови механічного віджиму олії розторопші та вплив на якість і кільксть олії технологічного режиму віджиму, часу відстоювання та умов фільтрації. Ступінь віджимання олії з плодів розторопші залежить від величини тиску і температури в камері шнекового преса та регулюється зміною розміру кільцевого зазору, що визначило оптимальний режим роботи. Олія розторопші, одержана методом холодного пресування, містить значну кількість механічних домішок вихідної сировини. В результаті проведених досліджень було з’ясовано, що впродовж відстоювання значна кількість механічних часток сировини випадає в осад, але олія має незначну опалесценцію. Для подальшого очищення методом фільтрації як сорбент нами був використаний порошок перлітовий фільтрувальний. Було встановлено, що для якісного очищення достатня кількість сорбенту становить 2 % від кількості олії, взятої на фільтрацію.

Для контролю якості олії розторопші розроблені вимоги за органоліптичними та фізико-хімічними показниками. Методом газорідинної хроматографії встановлено жирнокислотний склад олії розторопші. Олія містить: 6,2 % пальмітинової, 10,1 % стеаринової, 29,3 % олеїнової, 54,0 % лінолевої, 0,4 % ліноленової, 0,1 % арахісової, 0,25 % бегенової (% до суми жирних кислот).

Наступним етапом наших досліджень було вивчення впливу умов екстракції на вивільнення суми флаволігнанів із рослинної сировини в процесі екстрагування. Дослідження проводили на зразках плодів та макухи розторопші плямистої, подрібнених до розміру часток від 0,5 мм до 3 мм, які екстрагували 80 % спиртом етиловим при перемішуванні зі швидкістю 60 об/хв. Значний вплив на швидкість досягнення рівноваги протягом екстракції в системі рослинна сировина – розчинник мають змінні чинники: ступінь подрібнення сировини, час перемішування, співвідношення сировини та екстрагенту, температурний режим екстракції, вміст олії в сировині. При використанні в якості екстрагенту спирту етилового 80 % концентрації виключається витяг гідрофільних речовин, що не допускає збільшення об’єму та ущільнення рослинної сировини. Це переконує в необхідності тонкого подрібнення плодів і макухи розторопші. Розглядаючи процес екстракції, що складається із двох основних фаз - вимивання і дифузії, визначали ефективний час контакту

Рис.1 Вплив часу екстракції на ступінь вивільнення суми флаволігнанів | Рис. 2. Вплив температури екстракції на ступінь вивільнення суми флаволігнанів

до настання рівноваги підготовленої сировини з екстрагентом в динамічних умовах з подальшим настоюванням (рис.1). Вивчення впливу температурного режиму на вивільнення суми флаволігнанів показало, що підвищення температури екстракції до 45 °С позитивно впливає на вихід флаволігнанових сполук, подальше підвищення температури майже не змінює результати, але збільшує втрати екстрагенту за рахунок випаровувань (рис. 2). |

Залежність вивільнення суми флаволігнанів від ступеня подрібнення сировини в інтервалі від 0,5 до 3 мм показана на рис. 3. Результати свідчать, що вивільнення суми діючих речовин в екстракт збільшується зі зменшенням розміру часток сировини. Вилучення вмісту жирної олії з плодів розторопші від 30 % до 6 %, сприяє прискоренню процесу екстракції.

Отримані дані показали, що кращі результати вивільнення діючих речовин досягаються при проведенні екстрагування макухи з розміром часток 1-2 мм та вмістом олії до 6 %.

Рис. 3. Вплив ступеню подрібнення на повноту вивільнення суми флаволігнанів

Екстракцію доцільно проводити у реакторі при температурному режимі 45 ?С, перемішуванні за допомогою рамної мішалки зі швидкістю 60 об/хв протягом 3 год та настоюванні - 2 год. При цьому оптимальне співвідношення сировина – екстрагент є 1:3,5, а кількість екстрагувань – 2.

Одним з основних завдань розробки нової промислової технології було виключення з технологічного процесу озоноруйнуючих екологічно небезпечних розчинників (вуглецю чотирихлористого та метиленхлориду), що застосовувалися у попередній технології. Для одержання субстанції очищеної суми флаволігнанів нами вивчались умови знежирення концентрату спиртового екстракту органічними розчинниками. Умовою якісного знежирення та розподілу фаз концентрату екстракту і органічних розчинників є достатній вміст води в концентраті. При проведенні досліджень з'ясовано, що флаволігнанові сполуки випадають в осад при зниженні в концентраті вмісту спирту до 40 %. За результатами нами було визначено об’єм концентрату після випарювання екстракту та оптимальний вміст спирту в ньому, умови знежирення, що дозволяють проводити якісне очищення знежирювачами водноспиртового розчину флаволігнанів від ліпідів, жирних олій та супутніх домішок. Серед органічних розчинників як знежирювачі вивчались петролейний ефір та бензин “Нефрас” у порівнянні з використовуваним вуглецем чотирихлористим. Обробку проводили в рівних умовах. Петролейний ефір, бензин “Нефрас” повністю знежирюють водно-спиртовий розчин суми флаволігнанів за визначених умов. З огляду на фізичні властивості бензину “Нефрас”, а саме температури кипіння від 80?С до 120?С, вважаємо за доцільне використання його для знежирення концентрату.

Кількість очищень та співвідношення екстракту з розчинником визначено нами експериментально і підтверджено якістю кінцевого продукту (табл. 1).

Таблиця 1

Основні показники якості субстанції “Силібор”

Розчинник для

знежирення | Кількість очищень у співвідношенні розчин – екстрагент 3:1 | Сума флаволігнанових сполук методом СФ, % | Втрата маси при висушуванні, %

Петролейний ефір | 3

4

5 | 58,37

60,10

60,20 | 4,70

2,57

3,50

Бензин “Нефрас” | 3

4

5 | 58,56

60,30

59,90 | 4,3

4,1

3,8

Вуглець

чотирихлористий | 4 | 56,00 | 3,70

Критичні параметри технологічного процесу були визначені на збільшених завантаженнях при опрацюванні технології у дослідно-промислових умовах. Необхідні контрольні точки внесені до технологічної документації. Блок – схема технологічного процесу виробництва субстанції силібор представлена на рис. 4.

На субстанцію силібор розроблено проект промислового технологічного регламенту, який апробовано в умовах виробництва ТОВ “Фармацевтична компанія „Здоров’я””. Оригінальність досліджень підтверджено деклараційними патентами України на винахід № 4634 від 28.12.1994 та № 45290 А від 15.03.2002.

Впровадження комплексної схеми переробки розторопші плямистої у виробництво і стандартизація промислової, екологічно безпечної технології, дозволило зменшити витратні норми рослинної сировини, розчинників, трудовитрат більш ніж у 2 рази.

Вихідна сировина, проміжна продукція та матеріали | Виготовлення субстанції | Контроль у процесі

виробництва

Макуха плодів розторопші

плямистої,

спирт 96 % |

Стадія 1

Подрібнення сировини, приготування екстрагенту

Кормодробарка, ваги,

реактор, насос |

Розмір часток подрібненої сировини, залишковий вміст ліпідів, вміст спирту в екстрагенті

Макуха плодів

розторопші

спирт 80 %

зі стадії 1 | Стадія 2

Екстракція

Реактор, збірники, насос | Кількість сировини,

час перемішування

температура екстракції,

Спиртовий

екстракт

зі стадії 2 | Стадія 3

Випарювання екстракту

Вакуум - циркуляційний

випарник, збірники | Температура, тиск пари, розрідження в системі випарника, вміст спирту в концентраті

Спирто-водний

концентрат,

бензин

“Нефрас”,

спирт 96 % | Стадія 4

Очищення концентрату;

Реактор, збірники,

випарник |

Температура охолодження, час відстоювання, кількість очищень, співвідношення концентрат - розчинник

Смолистий

залишок

зі стадії 4 |

Стадія 5

Сушка, подрібнення,

просів

Вакуум сушильна шафа,

кульовий млин, сито | Температура сушки,

тиск пари, розрідження в системі сушильної шафи

Субстанція

“Силібор” |

Стадія 6

Фасування в пакети

поліетиленові

Терези, стіл пакувальний |

Якість пакування, правильність друку на етикетці (номер серії, термін придатності)

Готова продукція |

Контроль готової продукції

Рис. 4. Технологічна схема виробництва субстанції “Силібор”

У четвертому розділі описані результати теоретичних та експерементальних досліджень з розробки складу та технологій твердих лікарських форм у вигляді таблеток, вкритих плівковою оболонкою, та капсульних мас з підвищеним ступенем вивільнення діючих речовин.

На етапі досліджень при розробці вдосконаленого складу таблеток для визначення закономірностей процесу таблетування субстанцій рослинного походження вивчались технологічні та фізико-хімічні властивості субстанції силібор виробництва ТОВ “ФК ”Здоров’я”” за новою технологією в порівнянні з субстанцією силімарин фірми “IVAX” (Чехія). З усіх параметрів, що визначають властивості матеріалу для таблетування, найповніше відображають його поведінку при пресуванні: втрата в масі при висушуванні, насипний об’єм, плинність, кут природного скосу, пресуємість (за стійкістю до роздавлювання). Характеристики вивчалися за фармакопейними методиками ДФУ, І вид. (розд. 2, п. 2.2).

Результати наведені в табл. 2. Отримані дані вказують на необхідність підвищення плинності порошків субстанцій. З цією метою у фармацевтичній промисловості використовують метод вологої грануляції або введення допоміжних речовин.

Для поліпшення технологічних властивостей комбінацію рослинних субстанцій і різних допоміжних речовин піддавали вологому гранулюванню.

Таблиця 2

Технологічні характеристики субстанцій

Параметри одиниці виміру | Технологічні показники субстанцій

силібор | силімарин

1. Вологовміст, % | 3,10±0,07 | 1,80±0,05

2. Насипний об’єм, г/мл

- m/Vo, до усадки

- m/V1250, після усадки |

0,36±0,01 0,57±0,02 |

0,30±0,01

0,38±0,02

3. Плинність X, c/100 г (або г/с) | 100±2, (1,00±0,02) | 62,50±0,50 (1,60±0,05)

4. Кут природного скосу, град. | 48,00±0,60 | 50,00±0,90

5. Пресуємість, Н | 50±5 | 55±5

Примітка: n=5, P=95

Результати досліджень впливу зволожувачів на основні технологічні властивості гранулятів (табл. 3) показали, що використання води очищеної виключає одержання якісного грануляту, залишається мала плинність грануляту, висока стираність ядер, недостатня стійкість до роздавлювання.

При використанні водних розчинів полівінілпіролідону та метилцелюлози для зволоження маси спостерігається залипання маси до пресінструмента. Крім того, при зволоженні розчином полівінілпіролідону ядра таблеток не витримують вимоги ДФУ щодо розпадання, час якого перевищує 30 хв. При зволоженні 5 % розчином метилцелюлози відбувається ущільнення каркасу таблеток в процесі зберігання, час розпадання має тенденцію до збільшення.

Найкращі результати дає зволоження таблеткових мас крохмальним клейстером 10 % концентрації і 5 % розчинами плаздону S-630, поліплаздону XL-10.

Таблиця 3

Залежність технологічних властивостей гранулятів від зволожувача

Зволожувачі гранулятів | Плин-ність,

с | Пресуємість, Н | Волого-вміст,

% | Розпадання ядер таблеток, с | Стираність

таблеток, ядер, %

Вода очищена | 35±2 | 35±2 | 3,0±0,1 | 360±10 | 4,7±0,1

5 % розчин МЦ | 26±5 | 52±2 | 3,5±0,2 | 1880±20 | 2,1±0,1

10 % розчин ПВП | 26±1 | 62±2 | 3,7±0,1 | 1920±20 | 1,9±0,2

10 % крохмальний клейстер | 14±2 | 82±2 | 3,5±0,1 | 270±10 | 0,5±0,1

5 % розчин плаздону S-630 | 14±1 | 84±2 | 2,9±0,1 | 340±12 | 0,55±0,10

5 % розчин поліплаздону XL-10 | 15±2 | 81±2 | 3,2±0,1 | 250±20 | 0,75±0,10

Примітка: n=5, P=95

Як видно з табл. 3, при цьому спостерігаються позитивні результати плинності гранулятів і їх пресуємості. Ядра таблеток також витримують вимоги ДФУ щодо технологічних показників з розпадання і стираності.

Для визначення оптимального складу таблеток “Силібор 35” було проведено дослідження впливу допоміжних речовин на технологічні характеристики таблеткових мас.

Одним із важливих показників якості таблеток є їх розпадання. Для забезпечення цього процесу використовуються допоміжні речовини-розпушувачі, з яких найбільш часто застосовують крохмаль. За літературними даними, його ефективність пов’язана зі здатністю набрякати у воді. Крохмаль також збільшує пористість та водопроникну здатність таблетки. В попередньому складі таблеток “Силібор” цукрова оболонка становила 50 % від маси. Для збереження маси таблетки із плівковою оболонкою, масу ядра в новому складі було збільшено за рахунок лактози моногідрату, що входила до її оболонки. Як розпушувач залишили крохмаль картопляний, кількість якого в складі ядра не змінилася, а процентний вміст крохмалю зменшився в 2 рази, що призвело до погіршення розпадання таблеток. У цьому співвідношенні крохмаль як дезінтегрант не забезпечує необхідне розпадання.

Для визначення допоміжних речовин, які сприяють покращанню розпадання таблеток, були розглянуті розпушувачі натрію крохмалю гліколят і натрію кроскармелоза. Ці допоміжні речовини мають властивості супердезінтегрантів і завдяки великій дисперсності часток останніх сприяють вирівнюванню шерехатості поверхні гранул, поліпшують плинність таблеткової маси.

За дослідженнями для підсилення розпушуючої дії крохмалю як розпушувачі додавали на опудрювання натрію крохмалю гліколят або натрію кроскармелозу. Проведені дослідження з обгрунтування відсотку кількості допоміжних речовин дезінтегрантів на опудрювання, показали, що введення до складу ядра цих допоміжних речовин навіть в кількості 1 % сприяє проникненню вологи всередину таблетки.

За результатами проведених досліджень доведено, що заміна тальку на стадії опудрювання еквівалентною кількістю натрію крохмалю гліколяту або натрію кроскармелози надає таблетковій масі достатньої плинності для одержання таблеток однорідних за масою. Окрім того, ці речовини надають ядру більшої стійкості до роздавлювання і суттєво поліпшують розпадання таблеток (табл. 4).

Таким чином, аналізуючи склад ядер таблеток “Силібор 35”, можна зробити висновок, що крохмаль картопляний є оптимальний розпушувач і як крохмальний клейстер 10 % концентрації – зволожувач. Підсилення розпушуючої дії крохмалю картопляного забезпечує опудрення таблеткової маси натрію крохмалю гліколятом і кальцію стеаратом у кількості по 1 %.

Виготовлене за новою технологією ядро таблетки відповідає вимогам ДФУ, І вид. за показниками стираність та стійкість до роздавлювання, що дає можливість нанесення декоративної оболонки з водної дисперсії плівкоутворювальних речовин.

Плівкова оболонка на основі гідроксипропилметилцелюлози дозволила підвищити стабільність діючих речовин у процесі зберігання таблеток та значно знизити енерго- і трудовитрати на проведення цієї стадії.

Одержані таблетки витримують вимоги ДФУ за технологічними показниками (табл. 4).

Таблиця 4

Вплив дезінтегрантів на технологічні характеристики таблеткових мас

Опудрювання таблет. маси складу: силібор (силімарин), лактози моногідрат, крохмаль картопляний | Технологічні характеристики

плин-

ність, с | пресуємість Н | стираність, % | розпадання, с

Тальк,

кальцію стеарат | 25,9±1

(21,2±1) | 60±4

(65±2) | 1,05±0,05

(1,05±0,05) | 1200±20

(1260±20)

Натрію крохмалю гліколят,

кальцію стеарат | 14,3±1

(12,5±1) | 80±4

(84±2) | 0,56±0,05

(0,55±0,05) | 270±10

(240±10)

Натрію кроскармелоза,

кальцію стеарат | 16,8±1

(14,7±1) | 78±4

(80±2) | 0,75±0,05

(0,70±0,05) | 240±10

(210±20)

Примітка: n=5, P=95

Використання в якості основної сировини субстанцій силібор виробництва ТОВ “ФК “Здоров’я”” за новою технологією в порівнянні з субстанцією силімарин фірми “IVAX” дає порівнювані результати. А введення до складу таблеток субстанції у перерахунку на 100 % вміст флаволігнанів за стандартом силібін стандартизує якість лікарської форми таблетки “Силібор 35”.

Можливість одержання капсульної маси силібору як частини технологічного процесу виробництва субстанції силібор вивчали у проведених дослідженнях. Д?? ???????????? капсульних мас ???? ????????? ????????? ???????? ???????? ? ?????? ????????? різних концентрацій. ? ?????? ???????????? ?????? ??????????????? ??? ??????????????????, ??????? ?-90D, ??????? S-630, ?????????????????-6000, ????-80. Як ?????????? – ???????-80. Попередньо було визначено залежність ступеня вивільнення діючих речовин від концентрації спирту розчинника та складу допоміжних речовин капсульних мас. Встановлено, що з підвищенням концентрації спирту для розчинення субстанції та допоміжних речовин ступень вивільнення зростає та оптимальною є концентрація спирту 80 %.

Складові композиці (с???? ?????????? ???????) ????????? у 100 мл 80 % ?????у ???????го. ?? ??????? ??дава?? 10 г ?????????ї силібор ??? ????????????? ?? ?????????? ?? повного розчинення компонентів. ???????? ??????? ?????????? ? ??????? ?????, ?????????? ?? ??????? ???? ?? ?????? ???????, ???????????? у ?????????? ??????, ??????????? ?????? ?????? ? піддавали їх ?????????????ю на ?????????? методом “in vitro”. ????????? ??????????? ??????????????? ?????? ?? ??????ьних мас силібору, приготованих зазначеним способом, складають від (55-75) %. (рис. 5).

Рис. 5. Залежність ступеня вивільнення суми флаволігнанів із капсульної маси приготованої на субстанції силібор і гідрофільних допоміжних речовинах. |

Рис. 6. Залежність ступеня вивільнення суми флаволігнанів із капсульної маси приготованої на очищеному концентраті субстанції і гідрофільних допоміжних речовинах.

К???? результати вивільнення одержані для капсульних мас із плаздоном ?-90D (склад 2, 4), при цьому ???? ?????????? ?????????? ??????? ????? ?????? ?????? ????? ?? ????????? ? ????е?? ??????????я, а важливою умовою належних результатів є повне розчинення складових маси.

Вперше було проведено дослідження з напрацюванням зразків капсульної маси з очищеного концентрату силібору (смолистого залишку з заключної стадії виробництва субстанції) і гідрофільних допоміжних речовин. Визначено оптимальні умови і послідовність технологічних операцій приготування капсульних мас з підвищеним ступенем вивільнення діючих речовин (рис.6).

Результати досліджень показали можливість одержання капсульних мас, як із субстанції силібор, так і з очищеного концентрату, одержаного безпосередньо при виробництві субстанції.

Доведена можливість одержання капсульних мас силібору методом співосадження. Встановлено, що плаздон K 90D є найбільш відповідним при виборі гідрофільної матриці.

П’ятий розділ присвячений обговоренню результатів дослідження фізико-хімічних властивостей, а також якісного та кількісного складу препаратів з рослинної сировини розторопші плямистої та стандартизації технології виробництва.

Встановлення якісних показників субстанції силібор, отриманої за новою технологією, в порівнянні з субстанцією силімарин визначали за допомогою кольорових реакцій (реакції позитивні) та методу хроматографії в тонкому шарі сорбенту. Як стандартні зразки використовували зразки силібіну і силідіаніну. Встановлено наявність основної групи біологічно активних сполук у досліджуваних зразках субстанцій (рис. 7).

Рис. 7. Схема висхідної хроматограми у тонкому шарі сорбенту спиртових розчинів суми флаволігнанів досліджуваних зразків (1-6)

А методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) (сорбент - силікагель октадецилсилільний, розмір часток 5 мкм, рухома фаза: лінійний градієнт (компонент А (0,05 м розчин ортофосфорної кислоти), компонент В (метанол), компонент С (вода) з використанням програми лінійного градієнта (рис. 8, 9) було встановлено у порівнюваних зразках субстанції силібор і силімарин ідентичність основних флаволігнанів (силібін, силідіанін, силікристин, таксифолін).

Кількісне визначення суми флаволігнанів у субстанції силібор стандартизували по сумі флаволігнанових сполук за стандартним зразком силібін.

Визначення якості різних серій субстанції в процесі зберігання проводили за показниками згідно вимог ДФУ, І вид. При зберіганні протягом 3 років 3 місяців, в сухому, захищеному від світла місці, у пакетах поліетиленових для нестерильних лікарських форм, при температурі від 15 °С до 30 °С зразки субстанції не змінювали свого вигляду та значення інших показників. Враховуючи одержані результати, встановлено термін зберігання для препарату субстанція “Силібор” - 3 роки.

Рис. 8. Хроматограма розчину силібор субстанції.

Рис. 9. Хроматограма розчину силімарин субстанції.

Оцінку якості препарату - таблетки “Силібор 35”, виготовленних на субстанції силібор (силімарин), в перерахунку на 100 % вміст діючих речовин, проводили в порівнянні з таблетками “Карсил” (Болгарія). Ідентифікацію проводили за якісними кольоровими реакціями (реакції позитивні) і методом тонкошарової хроматографії (рис. 7). Отримані дані свідчать про наявність в усіх випробовуваних зразках таблеток основних флаволігнанів (силібін, силідіанін, силікристин, таксифолін). Кількісний вміст сполук флаволігнанів у таблетках “Силібор 35” стандартизували за сумою флаволігнанів за методикою, що розроблено на основі методу, описаного у Німецькій фармакопеї 10 вид. Як стандарт використовували силібін - стандарт. Оскільки в Україні для стандартизації силібору використовували алюмінію хлорид як комплексоутворювач та силідіанін як стандарт, проведено порівняльне кількісне визначення флаволігнанів за різними методиками. При визначенні суми флаволігнанів за стандартним зразком силібін отримали порівнювані результати для таблеток. Визначення діючих речовин за стандартним зразком силідіаніну показали завищене значення вмісту діючих речовин. Тому стандартизацію кількісного вмісту таблеток “Силібор 35” провели за міжнародним стандартом силібін з використанням розробленої методики (табл.5). Раціональний підбір допоміжних речовин дозволив розробити стабільну лікарську форму таблеток “Силібор 35”.

За одержаними даними встановлено, що таблетки “Силібор 35”, виготовлені на вітчизняній та імпортній субстанціях, за показниками контролю якості та за рівнем мікробної контамінації, зазначеними в проекті АНД, відповідають вимогам ДФУ.

Таблиця 5

Аналіз зразків таблеток „Силібор 35” і „Карсил” за різними методиками

Назва препарату | Визначення вмісту діючих речовин суми флаволігнанів методом абсорбційної спектрофотометрії, мг

за фенілгідразиновою методикою (СЗ - силібін) | за реакцією комплексу утворення з алюмінію хлоридом

(СЗ – силідіанін)

Силібор 35

(субстанція силібор) | 35,20 1,90 | 44,80 2,40

Силібор 35

(субстанція силімарин) | 35,30 2,00 | 44,80 2,50

Карсил | 35,10 1,70 | 44,80 2,10

Примітка (n=5), Р=95

Для встановлення терміну придатності таблеток спостерігали дослідні зразки таблеток “Силібор 35” вкритих оболонкою у контурних чарункових упаковках протягом 27 місяців зберігання в сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 8 °С до 30 °С.

Визначення проводили на свіжовиготовлених таблетках та впродовж терміну їх зберігання. При цьому таблетки не змінювали свого вигляду і значення інших показників якості. Встановлений термін придатності таблеток “Силібор 35” складає 2 роки.

Проведено вивчення специфічної активності таблеток “Силібор 35”, виготовлених на субстанції силібор ФК „Здоров’я” і силімарин фірми „IVAX” (Чехія), у порівнянні з препаратом “Карсил”. Доклінічні дослідження таблеток “Силібор 35” проведено на основі госпрозрахункового договору з Державним підприємством „Державний науково дослідний центр” в лабораторії під керівництвом канд. мед. наук Чайка Л.О. Біологічними методами дослідження встановлено, що розроблені препарати проявляють значну і кількісно близьку гепатопротекторну активність, суттєво понижуючи у крові активність індикаторних ферментів цитолізу гепатоцитів (фармакологічний ефект складає 16 % - 19 % і 75 % - 76 %), ефективно запобігаючи макроскопічним порушенням тканин печінки та послаблюючи її запальний набряк.

Загальні висновки

1. Науково обґрунтовано доцільність розробки нової технології комплексної переробки лікарської рослинної сировини плодів розторопші плямистої.

2. Розроблена нова промислова технологія комплексної переробки лікарської рослинної сировини - плодів розторопші плямистої і виділенням з неї олії та субстанції силібор, що дозволило зменшити витратні норми рослинної сировини більш ніж у 2 рази.

3. Запропонована технологія є екологічно безпечною для навколишнього середовища в результаті вилучення із технологічного процесу отримання субстанції силібор озоноруйнуючих і екологічно небезпечних розчинників (вуглецю чотирихлористого і метиленхлориду).

4. Визначено оптимальні умови та критичні точки виділення суми флаволігнанових сполук, стандартизовано за міжнародними вимогами проведення технологічного процесу отримання субстанції силібор, що дало істотне зниження витратних норм розторопші плямистої екстрагентів, часу екстракції, трудовитрат.

5. Розроблено методики якісної і кількісної ідентифікації флаволігнанів та інших показників якості отриманої за новою технологією субстанції силібор і визначено ідентичність якісних показників субстанцій силібор в порівнянні з силімарином. Вивчено стабільність субстанції силібор в процесі зберігання. Проведені дослідження з визначення термінів придатності дозволяють зробити висновок про фізико-хімічну стабільність субстанції протягом 3 років.

6. На основі проведеного комплексу досліджень розроблено оптимальний склад та стандартизовано технологічний режим отримання таблеток “Силібор 35”, вкритих полімерною плівковою оболонкою.

7. Вивчено технологічні властивості субстанції силібор виробництва ТОВ “ФК “Здоров’я” за новою технологією в порівнянні з субстанцією силімарин фірми “IVAX” (Чехія) та експериментально обгрунтовано необхідність додавання до складу таблеток допоміжних речовин-розпушувачів.

8. Розроблено показники якості та стандартизовано вміст суми флаволігнанів (у перерахунку на 100 % за міжнародним стандартом силібін) у лікарській формі таблетки “Силібор 35”. Вивчено її стабільність у процесі зберігання та встановлено термін придатності 2 роки.

9. Вивчено умови підвищення ступеня вивільнення суми флаволігнанів із капсульної маси силібор на основі очищеного концентрату суми флаволігнанів (заключна стадія одержання субстанції силібор) та розчинних гідрофільних носіїв і доведена можливість вивільнення суми флаволігнанів із капсульної маси до 70 %.

10. Розроблені препарати мають виражену гепатопротекторну і мембраностабілізуючу дію та мало токсичні.

11. Субстанція “Силібор” та лікарський препарат таблетки “Силібор 35” на основі отриманої за новою технологією субстанції, впроваджені у промислове виробництво на ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я”” і мають економічні переваги перед імпортним препаратом аналогом „Карсил”.

12. Фрагменти роботи впроваджено у навчальний процес низки медичних та фармацевтичних ВНЗ України.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Зубченко Т.М. Комплексна переробка плодів розторопші плямистої з розробкою нового способу очистки та виділення субстанції силібор / Т.М. Зубченко, О.І. Тихонов, Н.М Скакун // Вісник фармації. – 2006. – № 3 (47). – С. 10-14. (Особистий внесок полягає у плануванні, постановці і здійсненні експерименту, обробці результатів досліджень).

2. Зубченко Т.М. Фармацевтична розробка складу таблеток „Силібор 35” / Т.М. Зубченко, Т.Г. Ярних, М.В. Штейнгарт // Вісник фармації. – 2006. – № 4 (48). – С. 45-49. (Особистий внесок полягає у плануванні і здійсненні експерименту, обробці результатів досліджень).

3. Зубченко Т.М. Вивчення можливості підвищення ступеня вивільнення суми флаволігнанів із капсульних мас Силібору // Фармаком. – 2007. – № 3. – С. 65-72.

4. Зубченко Т.М. Визначення критичних стадій та вивчення їх впливу на технологічний процес виробництва субстанції „Силібор” / Т.М. Зубченко, О.І. Тихонов // Вісник фармації. – 2008. – № 1 (47). – С. 24-29. (Особистий внесок полягає у плануванні та здійсненні експерименту, обробці результатів досліджень, написанні статті).

5. Пат. № 4634 Україна СІ, МПКА61К35/78. Спосіб одержання поліоксифенілхроманонів / В.О. Заболотний, В.І. Ємельянов, О.П. Комісаренко, О.В. Супрун, Т.М. Зубченко, О.А. Броніна, В.А. Савченко, В.М. Машкін. № 93070730. – Заявл. 19.02.93. Опубл. 28.12.94. Бюл. № 7-1. – 4 с. (Особистий внесок полягає у розробці технології одержання поліоксифенілхроманонів).

6. Пат. № 45290 Україна СІ, МПКА61К35/78. Спосіб одержання поліоксифенілхроманонів / В.І.Чепелюк, В.О. Заболотний, О.В. Доровський, Ф.К. Максумджанов, О.В. Супрун, Т.М. Зубченко, О.П. Коміссаренко, Л.І. Шимко, В.А. Савченко, Г.І. Колесник. № 2001118083: Заявл. 26.11.2001. Опубл.15.03.2002. Бюл. № 3. – 6 с. (Особистий внесок полягає у розробці технології одержання поліоксифенілхроманонів).

7. Доровський О.В. До питання про стандартизацію препаратів на основі силімарину / О.В. Доровський, Т.М. Зубченко, Н.М. Скакун, В.О Лещенко, В.А. Ханін // Всеукраїнська науково-практична конференція “Нові вітчизняні розробки лікарських засобів для гастроентерології” (28 вересня 2004 р. Харків). – Х.: Вид-во НФаУ, 2004. – С. 23-24.

8. Зубченко Т.М. Порівняльне вивчення препаратів Екстракт артишоку-Здоров?я та Хафітол у таблетках / Т.М. Зубченко, Н.М. Скакун, В.О Лещенко, О.В Доровський // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України: Матеріали VI Національного з?їзду фармацевтів України (28-30 вересня 2005р., м. Харків). – Х.: Вид-во НФаУ, 2005. – С. 803-804

9. Доровський О.В. Поліпшення швидкості розчинення препарату силібор / О.В. Доровський, Т.М. Зубченко, Н.М. Скакун, В.О Лещенко, В.А. Ханін // Матеріали VI Національного з’їзду фармацевтів України. – (28-30 вересня 2005 р., м. Харків). – Х.: Вид-во НФаУ, 2005. – С. 803.

10. Зубченко Т.М. Вивчення показників якості рослинного гепатопротектора силібор / Т.М Зубченко, О.І. Тихонов, Т.Г Ярних // Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції „Клінічна фармація в Україні. – 28-30 вересня 2007 р., м. Харків). – Х.: Вид-во НФаУ, 2007. – С. 35-36.

11. Зубченко Т.М. Вивчення можливостей використання