ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА

Саєнко Андрій Сергійович

УДК 331.5 (477)

РЕГУЛЯТИВНА РОЛЬ ЦІННОСТЕЙ

В АДАПТАЦІЇ

СИСТЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

ДО РИНКОВОГО СЕРЕДОВИЩА

Спеціальність 08.02.03 – організація управління,

планування і регулювання економікою

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціології Львівського державного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Хоронжий Андрій Гнатович,

Львівський державний університет

імені Івана Франка,

завідувач кафедри соціології.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Лагутін Василь Дмитрович,

Волинський державний університет

імені Лесі Українки,

завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук,

Холод Зеновія Михайлівна,

Українська академія друкарства,

завідувач кафедри економіки, обліку і аудиту

у видавничо-поліграфічному комплексі.

Провідна установа – |

Інститут регіональних досліджень НАН України.

Захист дисертації відбудеться 26 жовтня 1999 р. о 15.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .051.01 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290006, м.Львів, пр.Свободи,18).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (290005, м.Львів, вул.Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 24 вересня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради |

Панчишин С. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Проблема адаптації системи зайнятості населення України до ринкового середовища обумовлюється, з однієї сторони, непристосованістю пострадянської системи зайнятості до вимог ринку, та, з другої, неспроможністю молодої української держави у кризових умовах забезпечити достатнє фінансування ефективної адаптації системи зайнятості у ринкове середовище. Тому важливим є пошук незадіяних резервів для вирішення даної проблеми поза надбанням планово-адміністративної системи та поза дефіцитним державним бюджетом сучасної України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи економічного факультету Львівськонго державного університету імені Івана Франка (теми Еу-270Б “Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки”, номер держреєстрації 0197VO18096 та Ес-271Б “Регіональна економічна соціологія”, номер держреєстрації 0197VO17011).

Ступінь наукової розробленості проблеми. Питання, пов’язані з проблемою адаптації системи зайнятості до умов ринкового середовища, висвітлюються та полемізуються на сторінках наукових журналів, зокрема “Економіка України”, “Україна: аспекти праці”, у вісниках та збірниках наукових праць Інституту регіональних досліджень НАН України, а також в інших фахових наукових виданнях. Проблеми безробіття, соціального захисту та зайнятості, використання інтелектуального і трудового потенціалів як найбільш нагальні для сьогодення України постійно піднімаються у загальноукраїнських періодичних виданнях.

Витоки досліджень проблеми впливу національних цінностей на використання людських ресурсів знаходимо у працях класиків економічної теорії У.Петті, Ф.Кене, А.Сміта, Д.Рікардо, Т.Мальтуса, К.Маркса. Важливість національної структури цінностей, ментальності для формування системи зайнятості населення обумовлює необхідність зосередження уваги на вивченні доробку вітчизняних вчених, порівнянні з національної точки зору систем зайнятості різних держав-націй. Важливими для нашого дослідження є праці вітчизняних класиків економічної науки – Михайла Тугана-Барановського та Сергія Подолинського, а також вченого-універсала з питань соціально-економічного поступу Івана Франка.

Різні аспекти проблеми зайнятості населення досліджуються у працях вітчизняних економістів. Зокрема, у наукових роботах Д.Богині, К.Бондарчука, С.Вовканича, М.Долішнього, С.Злупка, Т.Злупка, В.Лагутіна, С.Пірожкова, М.Пітюлича, О.Сологуба та інших вчених обгрунтовуються завдання регулювання та адаптації до ринкового середовища системи зайнятості населення України, її структурної перебудови, ефективного використання трудового потенціалу, стратегії розвитку державної політики зайнятості населення.

Серед зарубіжних вчених, вклад яких у розвиток теорій людських ресурсів та соціально-економічних систем є особливо значним, слід назвати Б.Гаврилишина, Дж.М.Кейнса, А.Маршалла, М.Шніцера.

Зв’язок системи цінностей та економіки визнається як аксіологією, так і економічною теорією. Однак понятійний аппарат, система наукових категорій для аналізу взаємозв’язків національних системи цінностей та економіки залишаються неопрацьованими. Зокрема, це стосується проблем використання та визначення соціально-економічної ефективності ціннісних регуляторів системи зайнятості населення.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні ціннісного регулювання системи зайнятості населення як ефективного важеля формування національної системи зайнятості України, відповідної ринковому соціально-економічному середовищу.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

–

–

–

–

–

–

Об’єктом дослідження є національна система зайнятості населення України та парадигма цінностей українського суспільства.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні питання регулятивних ролей цінностей у механізмі адаптації системи зайнятості населення України до ринкового середовища.

Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є система економічних законів, закономірності та наукові положення, розроблені економічною теорією, концептуальні підходи до проблем зайнятості населення, зокрема положення теорій людського капіталу та трудового потенціалу, екогомології, соціоекономіки, елементи загальної теорії систем, відображені в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів.

Інформаційною базою дослідження є закони України з питань зайнятості та соціального захисту, нормативні документи уряду, а також дані Міністерства статистики, Світового банку, результати українських та іноземних соціологічних емпіричних досліджень, інші публікації й матеріали.

Дослідження проводилось на основі методологічних принципів системного, комплексного, ситуаційного та факторного аналізів, а також з використанням статистичного аналізу, соціологічних методів, векторно-математичних формалізованих моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретичні дослідження дали змогу одержати нові наукові результати, які і виносяться на захист:

–

–

–

–

–

–

Теоретичне і практичне значення роботи полягає у розвитку теорії цінностей на стику з економічною теорією, поглибленні аналізу взаємозв’язків системи цінностей та економічної системи у сфері проблематики зайнятості населення; у можливості використання розроблених теоретичних положень і методичних підходів для вдосконалення засад функціонування державної політики зайнятості та визначення пріоритетів Державної програми зайнятості України. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі підготовки фахівців з економіки та соціології Львівського державного університету імені Івана Франка (курси “Основи соціального управління”, “Соціальні цінності та норми”, “Етика бізнесу”).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладалися на засіданнях та наукових семінарах кафедр соціології та економіки підприємства Львівського державного університету імені Івана Франка. Окремі положення доповідалися та одержали позитивні відгуки на науковій конференції “Становлення національної економіки” (Львів, 1995р.), на Восьмій науковій сесії Економічної комісії НТШ (Львів, 1997р.), на Звітній науковій конференції Львівського державного університету імені Івана Франка за 1998 рік (Львів, 1999р.), Першому семінарі “Молодь в політичних та економічних змінах України та Польщі” (Львів, 1999р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 3 статтях в спеціалізованих наукових виданнях.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають у себе дев’ять параграфів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 142 найменування та двох додатків. У роботі використано 12 таблиць, 9 рисунків. Обсяг дисертації становить 177 сторінок машинопису.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність та ступінь розробленості теми дисертаційного дослідження, визначються його мета та основні завдання, об’єкт і предмет, наукова новизна, теоретичне і практичне значення.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи ціннісного регулювання системи зайнятості населення”, який містить три параграфи, досліджуються методологічні основи взаємозв’язків між адаптацією системи зайнятості населення до ринкового середовища та трансформацією системи цінностей, визначається місце ціннісних регуляторів зайнятості у структурі державного регулювання економікою.

Аналіз трансформаційних процесів в українському суспільстві дає підстави зробити висновок щодо необхідності системних структурних змін, оскільки сучасне суспільство є складною динамічною системою, у якій поєднуються і тісно взаємодіють економічна, політична та культурна соцієтальні системи. Динаміка поступу кожного суспільства відображається у параметрах його ефективності, необхідними передумовами якої є сумісність усіх соцієтальних систем, а саме досягнення ними певного динамічно-рівноважного стану продуктивного взаємовпливу. Це є вагомою підставою для дослідження залежностей між змінами у системі цінностей як стрижневому елементі культури і змінами у соціально-економічній системі зайнятості населення.

У сучасних демократичних суспільствах вплив на економічну систему здійснюється шляхом державного регулювання. Враховуючи це і виходячи із зв’язків соцієтальних систем суспільства, ми схематично виділили (рис.1) три напрямки впливів, які розкривають предмет нашого дослідження:

1)

1)

1)

Напрямком 4) визначається реалізація усіх заходів державної політики зайнятості. Він включає також напрямки 2) і 3). Проте вагомість впливу національної системи цінностей на економічну систему обумовлює дослідження ціннісних регуляторів системи зайнятості населення як окремого виду регулювання.

Рисунок 1. Функціональні взаємозв’язки соцієтальних систем

у сфері регулювання зайнятості населення.

Міждисциплінарний характер проблем ціннісного регулювання зайнятості вимагає уточнення існуючих і введення додаткових наукових понять, використання яких дасть змогу поєднати в аналізі параметри соціально-економічного і культурно-аксіологічного вимірів суспільної реальності.

У даній роботі введена і математично змодельована категорія парадигма цінностей, у межах якої ціннісні орієнтації розглядаються як суб’єктивне сприйняття індивідом об’єктивних цінностей. Сума ціннісних орієнтацій усіх членів суспільства складає “сумарний вектор” у m-вимірному ціннісному просторі, який і визначається як парадигма цінностей даного суспільства.

Теоретично існують три ідеальні парадигми цінностей – індивідуально-конкуренційна, групово-кооперативна та егалітарно-колективістська** Б. Гаврилишин саме так визначає пануючі в тому чи іншому суспільстві види цінностей. У нашому дослідженні обгрунтовується їх “ідеальність”, що означає неможливість існування у “чистому” вигляді цих видів як парадигми цінностей суспільства.. У соціально-економічному середовищі може домінувати одна з названих парадигм цінностей або їх різноманітні комбінації, проте жодне суспільство не існує в сучасному світі поза цими парадигмами цінностей.

Відсутність в Україні відповідної сучасним умовам національної парадигми цінностей утворює бар’єр для проведення ефективних соціально-економічних реформ, в тому числі й у сфері зайнятості населення.

Згідно нашого аналізу сприятливий для України напрямок трансформації парадигми цінностей визначається домінуванням групово-кооперативних ціннісних орієнтацій як найбільш відповідних сучасним європейським і світовим тенденціям. Отже, на цей напрямок повинно орієнтуватися і ціннісне регулювання системи зайнятості населення України.

Для розкриття змісту ціннісного регулювання зайнятості населення у роботі запропоноване визначення системи зайнятості населення як складної соціально-психологічної системи, яка включає прийняте у даному суспільстві трактування працівниками та працедавцями (у т. ч. – державою) самого факту зайнятості та дотримання суб’єктами ринку праці відповідних етичних і правових норм у взаємовідносинах. Таким чином, існує взаємозв’язок між системою зайнятості населення і національною парадигмою цінностей, а саме – трактування факту зайнятості суб’єктами ринку праці та державна ідеологія зайнятості відображають ціннісні орієнтації у сфері зайнятості окремої особистості, соціальних груп та суспільних верств.

В результаті проведеного аналізу можемо стверджувати, що:

1)

1)

Оскільки адаптація системи зайнятості населення України до ринкових умов є процесом динамічним, зміст її соціально-економічної ефективності полягає у швидкості та в кількісній і якісній результативності адаптаційних процесів. У контексті трансформації парадигми цінностей це означає:

1)

1)

З огляду на макрорівневий характер системи зайнятості населення, єдиним суб’єктом, який має реальну можливість ефективно застосовувати ціннісні

Рисунок 2. Ціннісне регулювання системи зайнятості населення

як складова державного регулювання в Україні.

регулятори зайнятості, є держава. Виходячи з цього, у нашому дослідженні ціннісні регулятори зайнятості функціонально виділені як окремий метод державного регулювання економіки, який, формуючи ціннісно-орієнтаційну матрицю зайнятості у парадигмі цінностей українського суспільства, здійснює вплив на психологічне підгрунтя усієї системи зайнятості населення. Отже, ціннісне регулювання зайнятості населення України на системному рівні полягає у впливі держави на зміни національної парадигми цінностей в напрямку формування ціннісних орієнтацій, відповідних ефективній системі зайнятості населення. Такі ціннінсні орієнтації у роботі визначено як продуктивні.

На підставі проведеного аналізу можна стверджувати, що найважливішим для впровадження ціннісного регулювання зайнятості є початкове зусилля з боку держави у напрямку розвитку продуктивних ціннісних орієнтацій. Цього буде достатньо, щоб ціннісні регулятори стали ефективним інструментом державної політики зайнятості, оскільки в даному випадку спрацьовуватиме ефект “зворотньої пружини” взаємовпливу національної парадигми цінностей та державного регулювання економіки (рис.2). Тому слід наголосити на важливості ціннісного регулювання першочергово для вирішення стратегічних завдань формування ефективної національної системи зайнятості України.

Другий розділ “Ціннісні регулятори системи зайнятості населення” містить три параграфи. У них аналізуються основні сфери соціально-економічних відносин, в яких діють ціннісні регулятори системи зайнятості населення; визначаються зміст та особливості функціонування ціннісних регуляторів зайнятості у сферах праці та власності.

Виходячи з концепцї парадигми цінностей, ціннісні регулятори системи зайнятості населення функціонують в усіх цінностях-вимірах. Проте для ефективного регулювання економіки необхідно визначити лише ті цінності, які є найбільш дотичними до сфери зайнятості. З цією метою у роботі через аналіз процесу “зайнятість” як соціально-економічного явища виділено центральні поняття у сфері зайнятості, які у межах парадигми цінностей є тотожними цінностям-вимірам.

Алгоритмічно “зайнятість” зводиться до набуття певного рівня фахової здатності до суспільно-корисної праці, купівлі-продажу цієї здатності, а також безпосереднього виконання праці (реалізації здатності до праці). Ці процеси відбуваються у середовищі ринку праці, тому особливості системи зайнятості населення визначаються особливостями суб’єктів ринку праці того чи іншого суспільства.

З точки зору ринкових відносин усі особливості суб’єктів ринку праці визначаються статусами цих суб’єктів як власників – продавців або покупців здатності до праці. Таким чином, особливості соціально-економічного явища “зайнятість” у ринковому суспільстві можна описати, виходячи з рядоутворюючих категорій “праця” і “власність”. Складність і багатовимірність соціально-економічних відносин, спричинених ними, утворюють “сферу праці” і “сферу власності”. Поряд з цим, у контексті парадигми цінностей праця і власність розглядаються як окремі цінності-виміри.

Ціннісні орієнтації у вимірах “праця” і “власність” відображають соціально-економічні відносини у цих сферах, в тому числі – особливості системи зайнятості населення даного суспільства у середовищі ринку праці.

Виділивши як протилежні вектори продуктивні і непродуктивні ціннісні орієнтації та державну і приватну форми власності, одержимо ціннісно-орієнтаційну площину, у якій розміщуються моделі різних соціально-економічних систем з відповідними їм типами зайнятості населення (рис. 3).

Рисунок 3. Напрямок ціннісного регулювання української системи зайнятості населення у цінностях-вимірах “праця” і “власність”.

Невідповідність типу національної системи зайнятості населення принципам задекларованої в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки (рис. 3) створює протиріччя, усунення якого є необхідною умовою поступу суспільства. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є формування відповідних соціально-орієнтованій ринковій економіці ціннісних орієнтацій у сферах праці і власності. Для визначення змісту ціннісних регуляторів зайнятості у цих сферах у роботі проаналізовано структуру цінностей “праця” і “власність”.

Головною особливістю цінності “праця” є її двоякість: праця віддавна забезпечує існування людини, тобто є цінністю-засобом для одержання благ, і поряд з цим праця виступає як вища соціальна потреба, термінальна цінність.

Класики економічної теорії приділяли суттєву увагу праці, вбачаючи в ній важливий функціональний елемент соціально-економічної системи. В аксіологічному контексті головним процесом, який забезпечує суспільний поступ, у сфері праці розглядався механізм перетворення цієї двоякої цінності з переважно інструментальної на переважно термінальну. Проте існують суттєві відмінності у визначенні передумов цього перетворення. Зокрема, кардинально різняться в цьому питанні теорії Маркса і Вебера.

Сучасні суспільні науки розглядають працю як один з головних факторів суспільного поступу. Виходячи з цього, домінуючі у суспільстві ціннісні орієнтації у сфері праці є однією з найважливіших детермінант його розвитку.

У роботі показано, що поширення термінального ставлення до праці є передумовою формування продуктивних ціннісних орієнтацій. Тому розвиток термінальної складової цінності “праця” визначається як головний важіль ціннісного регулювання системи зайнятості населення у сфері праці.

Окрім цього у пострадянських суспільствах ціннісними регуляторами системи зайнятості у сфері праці є робоче місце як цінність особливиого виду, вагомість якої у ціннісно-орієнтаційній структурі сучасного суспільства постійно зростає, та самозайнятість як важливе для посттоталітарного суспільства ціннісно-орієнтаційне утворення.

Виходячи з необхідності подолання негативних ціннісно-орієнтаційних тенденцій та поширення продуктивних ціннісних орієнтацій як передумови формування ефективної системи зайнятості населення, у роботі обгрунтовано наступні напрямки використання ціннісних регуляторів у сфері праці:

1)

1)

1)

Самозайнятість неможлива без сформованих у світогляді працівника приватновласницьких ціннісних орієнтацій, які визначають відповідний тип економічної поведінки. Саме у сфері “самонайму” відбувається масова трансформація пострадянських найманих робітників у приватних власників.

Як соціально-економічна цінність приватна власність є підвалиною як класичного капіталістичного устрою, так і сучасного демократичного соціально-економічного середовища. Головною її особливістю у сучасному демократичному світі є чітко виражений інституціональний характер власності, сформований передусім на праві приватної власності.

У результаті тривалого панування тоталітарної ідеології в Україні відбувся розрив природнього ланцюга відтворення суспільно важливої верстви власників. Втрата специфічної підприємницької культури перетворила людину-власника з активного суб’єкта економічних відносин на їх пасивний об’єкт, що вкрай негативно позначилося на ефективності системи зайнятості населення, призвівши в стратегічному вимірі до деградації економічної культури суспільства. Тому без зміни ціннісних орієнтацій у сфері власності не може відбутися й кардинальна системна трансформація українського суспільства.

Ціннісне регулювання системи зайнятості населення України у сфері власності ми розглядаємо як один із засобів позитивного впливу за допомогою парадигми цінностей на формування ефективної національної системи зайнятості, що означає трансформацію ціннісних орієнтацій стосовно цінності “власність”: 1) в необхідному напрямку, 2) в максимальної кількості суб’єктів відносин власності, 3) в оптимальні терміни та 4) з мінімізацією соціально-економічних втрат.

Ціннісними регуляторами зайнятості у сфері власності є форми власності. Поширення (починаючи із законодавчого закріплення) тих чи інших форм власності стимулює розвиток у суспільстві відповідних ціннісних орієнтацій.

Формування в Україні основ сучасного демократичного суспільства неможливе без масового поширення приватновласницьких ціннісних орієнтацій паралельно з розгортанням процесів роздержавлення та приватизації, поширенням недержавних форм власності.

У контексті ціннісно-трансформаційних проблем адаптації системи зайнятості населення України, найефективнішими формами роздержавлення в умовах перехідної української економіки є такі, які дають можливість психологічного поступового переходу великих кількостей працюючого населення до нової ринкової економічної поведінки. У роботі доводиться, що на сучасному етапі доцільним є поширення в Україні перехідних форм власності, відповідних групово-кооперативним складовим парадигми цінностей, орієнтація на які забезпечує ряд наступних переваг:

1)

1)

1)

Теоретичний аналіз, проведений за результатами соціологічних досліджень трудових колективів Львівської обласної державної телерадіокомпанії та Акціонерного товариства закритого типу “Львівський жиркомбінат”, дає підстави стверджувати, що найбільш ефективним ціннісним регулятором системи зайнятості населення України є використання акціонерної форми власності закритого типу, яка, характеризуючись високим ступенем “корпоративності”, “акумулятивності” та “сенсорності”, забезпечує, порівняно з іншими формами власності, найкращий сумарний результат за усіма критеріями адаптації системи зайнятості до ринкових умов, а саме:

1)

1)

У третьому розділі “Прикладні проблеми застосування ціннісних регуляторів системи зайнятості населення України”, який включає три параграфи, розкриваються особливості формування продуктивних цінісних орієнтацій в сучасній українській парадигмі цінностей, визначаються основні шляхи застосування та обгрунтовується соціально-економічна ефективність ціннісних регуляторів системи зайнятості населення.

Враховуючи історичний шлях соціально-економічних змін у ХІХ – ХХ століттях, можна стверджувати, що в сучасній Україні виникло переплетення ціннісних структур трьох епох:

1)

1)

1)

Протистояння 2-ї та 3-ї структур цінностей є визначальним вектором напруги у процесі трансформації парадигми цінностей українського суспільства.

Окрім цього, існує суттєва ціннісно-орієнтаційна роздвоєність у сферах праці і власності, породжена комуністичною ідеологією, а саме – збереження віри у патерналізм держави поряд із нехтуванням державними законами. Наслідком цієї специфічної світоглядної роздвоєності є перетворення її в морально виправдану структуру норм суспільного співжиття, що значною мірою визначає засвоєння в процесі виховання засад економічної поведінки.

Таким чином, трансформаційні зміни ціннісно-орієнтаційної системи України у напрямку до ринкового суспільства означають не лише “повернення” типових чи “впровадження” сучасних ринкових ціннісних орієнтацій, а й подолання роздвоєності моральних засад співжиття в сучасному українському суспільстві. Тому ціннісне регулювання системи зайнятості населення є стратегічно важливим для відродження духовності і морального оздоровлення українського суспільства.

У роботі розглянуто сфери суспільної діяльності, у яких використання ціннісного регулювання системи зайнятості населення є функціонально необхідним. Такими сферами на сьогоднішній день є наступні: законодавство, державна ідеологія, загальна освіта, професійна підготовка та перепідготовка кадрів.

Законодавчою підвалиною ефективної трансформації соціально-економічного середовища є конституційне закріплення демократичних свобод у сфері праці, приватновласницьких цінностей і норм. Переходу від виключно адміністративного механізму управління зайнятістю до гнучкого його поєднання з ринковим сприяє радикальна перебудова трудового законодавства, що легітимізує трансформацію всієї системи соціально-трудових відносин. Проте у законодавстві не приділено достатньої уваги такому масовому явищу як приховане безробіття: працюючі на умовах повного і неповного робочого дня віднесені до єдиної категорії зайнятих; існує невизначеність поняття “часткового безробіття”. позитивним моментом є створення в українському законодавстві основних правових форм для функціонування ринку праці, які уже сьогодні діють як ціннісний регулятор у напрямку формування ефективної системи зайнятості населення України.

Соціальна спрямованість макроекономічної політики України є основним принципом, який обумовлює необхідність активної участі держави у регулюванні системи зайнятості населення, визначенні принципів і механізмів реалізації політики зайнятості населення. Виходячи з цього, у роботі доводиться, що формування ефективної національної системи зайнятості повинно стати однією з головних тез національно-державної ідеології, і тоді уся система пропаганди держави працюватиме як ціннісний регулятор у сфері зайнятості.

Потужним інструментом ціннісного регулювання зайнятості населення є система загальної та професійної освіти, де закладаються ціннісно-орієнтаційні підвалини ефективної системи зайнятості населення. Необхідною складовою загальнорї середньої освіти є не стільки профорієнтація, скільки засвоєння позитивного, термінального ставлення до праці. Школярі можуть не уявляти, ким і де вони будуть працювати, але повинні усвідомлювати як вони повинні працювати. Доцільним є впровадження у загальноосвітніх школах комплексу з чотирьох-п’яти дисциплін, який умовно можна назвати “ціннісно-орієнтаційним трудовим навчанням” (ділова етика, основи приватної власності, фінансового планування, продуктивності праці, соціоекономіки). Впровадження даних предметів дасть змогу закласти основи мобільності майбутніх працівників.

Професійна перепідготовка та профорієнтація є складовими активної політики зайнятості населення України. В якості ціннісних регуляторів зайнятості у професійній перепідготовці слід відзначити “адаптивно-інфраструктурну” підготовку безробітних до “виживання” на ринку праці, освоєння ними нових спеціальностей, навичків для відкриття власної справи. Надзавданням такої перепідготовки є створення з колишнього найманого працівника і сьогоднішнього безробітного свідомого підприємця-виробника, а згодом – продуктивного приватного власника-акціонера. Головним принципом при цьому, витіснивши домінуючу серед зареєстрованих безробітних орієнтацію на одержання тимчасової фінансової компенсації, повинно стати надання можливості працювати через самостворення місця праці (використання державою стихійно діючого ціннісного регулятора – самозайнятості).

Запропоновані заходи як елементи державної політики зайнятості населення України дозволять забезпечити професійну самореалізацію особи і психологічну впевненість людей у власних силах, сприятимуть створенню адаптованого до ринкового середовища соціально-активного трудового потенціалу української нації.

Витрати на фінансування тих чи інших регулятивних заходів повинні обумовлюватись їх соціально-економічною ефективністю. Оскільки головним призначенням ціннісних регуляторів системи зайнятості населення є формування продуктивних ціннісних орієнтацій, у роботі проведений аналіз соціально-економічної ефективності ціннісних орієнтацій за допомогою порівняння двох гіпотетичних ресурсних одиниць – ідеальних потенційних працівників з домінуючими у світогляді відповідно “продуктивними” або “непродуктивними” ціннісними орієнтаціями, а також двох гіпотетичних суспільств – “суспільства виробників” та “суспільства споживачів”.

Одержані результати свідчать про те, що використання ціннісних регуляторів системи зайнятості населення для формування продуктивних ціннісних орієнтацій у парадигмі цінностей суспільства однозначно збільшує ефективність людських ресурсів, а отже за інших рівних умов збільшує сукупний дохід суспільства.

Згідно проведених розрахунків соціально-економічна ефективність ціннісних регуляторів системи зайнятості населення у випадку їх повного використання призведе до зростання ВВП не менше, ніж в 1,2 рази. Припустім, трансформаційний перехід України до повноцінного демократичного суспільства триватиме близько 20-ти років. У цьому випадку середній щорічний приріст ВВП, зумовлений дією “продуктивних” ціннісних орієнтацій складе приблизно один відсоток.

Свідченням доцільності використання ціннісних регуляторів системи зайнятості населення України є те, що витрати на їх впровадження є мінімальними, оскільки в усіх основних напрямках їх використання витрати перекриваються шляхом перерозподілу ресурсів з інших сфер регулювання. Реальне фінансування впровадження ціннісного регулювання зайнятості населення зводиться до організаційних одноразових витрат на переорієнтацію деяких напрямків діяльності ряду державних управлінських та освітніх структур, а також державної служби зайнятості України.

У висновках дисертації узагальнюються основні положення і формулюються підсумки дослідження.

ВИСНОВКИ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Підсумовуючи наш аналіз, ми стверджуємо наступне:

–

–

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

1.

1.

АНОТАЦІЯ

Саєнко А. С. Регулятивна роль цінностей в адаптації системи зайнятості населення до ринкового середовища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Львівський державний університет імені Івана Франка, Львів, 1999.

У дисертації досліджено взаємозв’язок між адаптацією системи зайнятості населення до ринкових умов та трансформацією національної парадигми цінностей, вдосконалено понятійний апарат у сфері трудоресурсної проблематики, визначено місце ціннісних регуляторів зайнятості у структурі державного регулювання економіки та обгрунтовано їх застосування у соціально-економічних сферах праці і власності. Доведено, що формування продуктивних ціннісних орієнтацій є основним важелем ціннісного регулювання національної системи зайнятості. На підставі аналізу соціально-економічної ефективності ціннісних регуляторів зайнятості запропоновано основні шляхи їх впровадження в Україні.

Ключові слова: регулювання, зайнятість, соціально-економічна ефективність, ціннісні регулятори, продуктивні ціннісні орієнтації, парадигма цінностей, праця, власність.

АННОТАЦИЯ

Саенко А. С. Регулятивная роль ценностей в адаптации системы занятости населения к рынковой среде. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономики. – Львовский государственный университет имени Ивана Франко, Львов, 1999.

В диссертации исследуется взаимосвязь системы ценностей с экономической системой в сфере занятости населения трансформирующегося общества. Обобщены и разработаны методологические основы взаимосвязей адаптации системы занятости населения к рыночной среде с трансформацией национальной системы ценностей. На основе системных взаимозависимостей культуры, политики и экономики доказана возможность использования в качестве регуляторов системы занятости населения элементов национальной системы ценностей.

На основе разработаной концепции парадигмы ценностей определены взаимосвязи адаптации системы занятости населения к рыночным условиям с изменениями в системе ценностей. В часности доказано, что при использовании ценностных регуляторов занятости возникает эффект “обратной пружины” во взаимодействии изменений системы занятости населения с трансформацией национальной парадигмы ценностей.

Определено место ценностного регулирования занятости населения в структуре государственного регулирования экономики. Обосновано исключительное значение ценностных регуляторов занятости как отдельного стратегического вида регулирования системы занятости населения, который, формируя в общественном сознании новую ценностно-ориентировочную матрицу занятости, устраняет первопричину диспропорций в существующей системе занятости, а именно – несоответствие ценностных ориентаций в сфере занятости задачам развития украинского общества.

Проанализированы сферы труда и собственности, как сферы социально-экономических отношений, в которых исспользование ценностных регуляторов системы занятости населения дает маексимально эффективные результаты. Определена суть ценностных регуляторов занятости в этих сферах, а также рассмотрены особенности их функционирования в качестве векторов ценностных ориентаций в ценностях-измерениях “труд” и “собственность”. Доказано, что формирование и развитие продуктивных ценностных ориентаций выступает главным направлением в ценностном регулировании системы занятости населения.

Определено, что основным рычагом ценностного регулирования занятости в сфере труда есть увеличение доли терминальной составляющей ценности “труд”. Другими рычагами регулирования занятости в этой сфере выступают рабочее место, как специфическая ценность, весомость которой в современных условиях постоянно возростает, и самозанятость, как специфическая и особенно значительная ценностно-ориентационная структура для посттоталитарного общества.

Обосновано в качестве наиболее эффективного ценностного регулятора в сфере собственности использование акционерной собственности закрытого типа как переходной формы собственности, которая характеризуется высокой степенью “корпоративности”, “аккумулятивности” и “сенсорности”.

Сред сфер общественной деятельности, для которых необходимо в первую очередь внедрение ценностных регуляторов системы занятости населения, выделены следующие: законодательная сфера, сферы государственной идеологии, общего образования и профессиональной переподготовки.

На основании проведённых рассчётов обосновано, что социально-экономическая эффективность ценностных регуляторов занятости при их полном использовании приведёт к возростанию ВНП не менее, чем в 1,2 раза или, примерно, к приросту в объёме 1% в год, что есть достачным условием для внедрения ценностного регулирования в практику государственного регулирования экономики.

Предложенное в работе использование ценностных регуляторов занятости обусловливается минимальными затратами для его внедрения в качестве составной государственной политики занятости, поскольку во всех основных направлениях и сферах ценносного регулирования системы занятости населения Украины происходит перераспредиление ресурсов с других направлений и сфер регулирования социально-экономическими процессами.

Сконцентрировано внимание на стратегической целесообразности ценностного регулирования системы занятости населения для трансформирующегося общества, поскольку внедрение ценностных регуляторов занятости обеспечивает более эффективное использование, сохранение и воспроизведение трудовых ресурсов.

Ключевые слова: регулирование, система занятости населения, социально-экономическая эффективность, продуктивные ценностные ориентации, парадигма ценностей, ценностные регуляторы, труд, собственность.

ANNOTATION

Sayenko A.S. The regulating role of the values for the adaptation of the employment system for the market economy. – Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree in economics by specialty 08.02.03 – Economy management, planning and regulating. – Ivan Franko State University, Lviv,1999.

In the dissertation it is investigated the interdependence between employment system’s adaptation for the market economy and transformation of national values, the significance of labour values’ regulators for the state regulation of the economy is defined. The appliance of the mentioned regulators in the labour and property relations is indicated. It is proved, that the establishing of effective values is the most important for the national employment system’s regulation. Based on the analysis of the social-economical effectiveness the ways of their implementation in Ukraine are proposed.

Key words: regulation, employment, social-economical effectiveness, value regulators, value orientation, values’ paradigma, labour, property.

____________________________________________

Підписано до друку 24.09.1999р. формат 60Х84/16.

Ум. друк. арк.1,0. Обл.-вид. арк. 1,0.

Друк офсетний. Зам. 204. Наклад 100.

____________________________________________________

Видруковано у видавничо-поліграфічному відділі ЛьЦНТЕІ